46666

Виразність та образність мови, її чистота. Просторічні слова, жаргонізми, діалектизми, канцеляризми та професіоналізми, лайливі та вульгарні слова в лексиці та лексиконі окремої особи

Доклад

Иностранные языки, филология и лингвистика

Просторічні слова жаргонізми діалектизми канцеляризми та професіоналізми лайливі та вульгарні слова в лексиці та лексиконі окремої особи. Чистота це ознака мови яка характеризує її як правильну відповідно до норм літературної мови у ній відсутні незагальновживані слова. Незагальновживані слова це слова уживання яких обмежене сферою спілкування та поширенням. Їх поділяють на: розмовні слова вживаються лише у побутовому спілкуванні; ті які мають особливо експресивне забарвлення просторіччя: злигатися жерти лаболаторія мамуся...

Украинкский

2013-11-24

25 KB

16 чел.

38. Виразність та образність мови, її чистота. Просторічні слова, жаргонізми, діалектизми, канцеляризми та професіоналізми, лайливі та вульгарні слова в лексиці та лексиконі окремої особи.

Мова - це засіб спілкування, мислетворення, інтелектуального і естетичного пізнання світу. За допомогою мови можна дати чимало характеристик мовцю. Її виразність, образність і чистота характеризують співрозмовника як високо інтелектуальну й освічену особистість.

Виразність мови - це ознака мови, яка характеризує її як чітко сформульовану, послідовну та легку до сприйняття.

Образність - це здатність мови створити у свідомості слухачів цілісний образ того, що описується.

Чистота - це ознака мови, яка характеризує її як правильну відповідно до норм літературної мови, у ній відсутні незагальновживані слова.

Незагальновживані слова - це слова, уживання яких обмежене сферою спілкування та поширенням. Їх поділяють на: розмовні слова (вживаються лише у побутовому спілкуванні; ті, які мають особливо експресивне забарвлення - просторіччя: злигатися, жерти, лаболаторія) - мамуся, шкандибати; книжні слова (вживаються виключно в офіційному спілкуванні літературною мовою) - царина, фавор; професіоналізми (вживаються лише представниками певної професії) - амбулаторний, стартер; жаргонізми (слова, якими в неофіційній сфері користуються люди, об'єднані певними інтересами) - мило (електронна пошта), шпора (шпаргалка); канцеляризми (слова офіційно-ділової або адміністративної сфери, які використовуються про складанні документів) - протокол, кошторис, візувати; терміни (спеціальні слова із чітко окресленим значенням, що вживаються в науковому та науково-технічному мовленні) - емісія, біогеоценоз, протекціонізм; діалектизми (слова, які вживаються в мові людей певної місцевості) - бараболя, файний.

Використання жаргонної і діалектної лексики має досить-таки неоднозначне значення. З одного боку, воно допомагає мовцям ідентифікуватися, об'єднатися з представниками спорідненої групи чи то за інтересами, чи то за територією. Крім того, воно надає більшого емоційного забарвлення, сприяє переходу певних слів чи виразів з пасивної лексики до активної. Але з іншого боку, якщо такі слова є вульгарними, просторічними чи лайливими, то їхній перехід до активної лексики є зовсім не бажаним. Такі слова не лише ображають співрозмовника та негативно характеризують мовця, а й забруднюють мову. Мовця вони характеризують як низько освічену, неприємну, брутальну особистість і відбирають будь-яке бажання спілкуватися з ним. А лексику в цілому характеризують як нерозвинену та примітивну. Щодо канцеляризмів та професіоналізмів, то на мою думку, вони не відіграють негативної ролі у лексиці як особистості, так і загалом. Вони лише дають інформацію про певну спрямованість та розвиненість у певній галузі.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

80956. Теоретичний матеріал в історичних курсах 34.9 KB
  Пояснюючий виклад історичних даних теоретичного характеру орієнтує учнів на репродуктивний спосіб роботи на просте відтворення їх з допомогою прийомів якими при викладенні користувався вчитель. Перші навчають учнів засвоювати і відтворювати в образній формі зовнішні ознаки історичних подій. Другі сприяють формуванню уміння осмислювати сутність фактичного матеріалу засвоювати теоретичні дані у вигляді історичних понять різної складності.
80957. Проведення тематичного оцінювання знань учнів з історії України 35.46 KB
  Тема на вибір студента Основною навчальною метою уроку є проведення тематичного оцінювання рівня знаньумінь і навичок. При цьому оцінювані доцільно використовувати такі форми оцінюванняякі не вимагають від п’ятикласників довгих розгорнутих відповідей. Тематичне оцінювання розглядають як підсумкову роботу кожного учня.
80958. Емпіричний і теоретичний рівні засвоєння учнями навчального історичного матеріалу 35.82 KB
  Емпіричний (від гр. еmреіrіа – досвід) рівень знання – це знання, отримане безпосередньо з досвіду з деякою раціональною обробкою властивостей і відношень обєкта, що пізнається. На емпіричному рівні школярі працюють з фактами, представленими в підручниках
80959. Методика написання плану-конспекту з історії 36.2 KB
  Молоді вчителі у конспекті зазначають: способи прийоми актуалізації опорних знаньосновних понять визначень висновків формул які учні засвоїли раніше і застосовують у практичній діяльності необхідних для сприймання учнями нового змісту; Після підготовчого етапу в конспекті описують зміст активного навчання шляхом взаємодії вчителя та учнів: виділяють логічно пов’язані етапи організації спільної навчально пізнавальної діяльності вчителя та учнів; зазначають нові факти положення уміння та навички якими повинні оволодіти школярі;...
80960. Поняття про вміння в методиці навчання історії 36.44 KB
  Пізнавальні вміння в методиці навчання історії визначають як підготовленість до свідомих і точних дій розумових і практичних і здатність учня послідовно застосовувати всю сукупність навчальних і розумових дій. Ознакою сформованого вміння є здатність учнів переносити відомі їм навчальні або розумові дії прийом в нову ситуацію вибирати і використовувати адекватні прийоми для розвязання оригінальних задач. У будьякому випадку вміння завжди буде свідомою дією адекватною цілям її застосування і змісту навчального історичного матеріалу.
80961. Складіть календарний план з історії України (Вступ до історії України, 5 клас) 36.37 KB
  Вступ до історії у 5 класі Головною метою курсу є підготовка учнів до успішного опанування систематичних курсів історії України та всесвітньої історії прищеплення інтересу до історії отримання знань у наступних класах через формування в них початкових уявлень про історію як науку та про історію України як складову світової історії елементарних вмінь з історії; поглиблення загальних дидактичних вмінь необхідних для успішного засвоєння історичної інформації в подальшому; прагнення викликати захоплення минулим України. Зміст курсу...
80962. Види пізнавальних умінь, що формуються у шкільних курсах історії 37.59 KB
  Більш складною є класифікація пізнавальних умінь за змістом. До спеціальних умінь належать ті що потрібні у навчанні конкретного предмета споріднених навчальних дисциплін. Загальновизнаною і стабільною групою спеціальних пізнавальних умінь у навчанні історії є хронологічні і картографічні вміння.
80963. Складіть запитання для усного обговорення документа: «Договір про ненапад між Німеччиною та СРСР від 23 серпня 1939 року.» 33.04 KB
  СРСР почав переговори з Англією і Францією з метою підписання договору про відвернення агресії з боку Німеччини. Однак СРСР не довіряв західним державам що посилювало взаємну невпевненість. у Москві між СРСР і Німеччиною було підписано пакт про ненапад.
80964. Методика формування пізнавальних умінь в процесі навчання історії 38.4 KB
  За їх результатами визначаються і плануються основні напрями формування в учнів нових пізнавальних умінь і удосконалення вже освоєних. Учителям рекомендувалося збирати пам\'ятки в кабінетах історії як роздавальний матеріал для самостійної роботи учнів. Такими є повні етапи формування пізнавальних умінь учнів. Профільне навчання – вид диференційованого навчання який передбачає врахування освітніх потреб нахилів здібностей учнів; створення умов для навчання старшокласників відповідно до їхнього професійного самовизначення що забезпечується за...