46747

Эволюция теории социального научения и основные экспериментальные исследования

Доклад

Психология и эзотерика

Сирс выделяет 3 фазы развития ребёнка: 1 фаза рудиментарного поведения основывается на врождённых потребностях и научении в раннем младенчестве в первые месяцы жизни 2 вторичных мотивационных систем научение внутри семьи 3 вторичных мотивационных систем научение вне семьи. Развитие ребёнка результат научения. Бандура включает в схему стимулреакция 4 промежуточных процесса для объяснения того как подражание модели приводит к формированию у субъекта нового поведенческого акта: внимание ребёнка к действию модели; память...

Русский

2013-11-25

28.5 KB

4 чел.

27. Эволюция теории социального научения и основные экспериментальные исследования :

«Оперантный бихевиоризм» Б. Скиннера.

1-ое поколение исследователей – Н. Миллер, Дж. Доллард, Р. Сирс;

2-ое поколение исследователей – А. Бандура, Дж. Гевирц;

3-е поколение исследователей – Ж. Аронфрид, У. Бронфенбренер и др.

«Оперантный бихевиоризм» Б. Скиннера.

Оперантное поведение определяется событиями, которые следуют за реакцией. Крысу поместили в пустую «свободно-оперантную камеру» («ящик Скиннера»), где был только рычаг и миска для еды. Лишая крысу пищи на 24 часа, её реакция нажима рычага приобретёт высокую вероятность. Нажатие рычага постепенно становится наиболее частой реакцией крысы на условие пищевой депривации. Если будут идти неподкрепляемые опыты – экспериментальное угасание.

1-ое поколение

Трансформируя фрейдовские идеи, Миллер и Доллард замещают принцип удовольствия принципом подкрепления. Подкрепление – то, что усиливает тенденцию к повторению ранее возникшей реакции. Научение – усиление связи между ключевым стимулом и ответом, который он вызывает благодаря подкреплению. Эксперименты проводились на крысах и детях. Чем сильнее побуждение, тем больше подкрепление усиливает стимульно-ответную связь. Если нет побуждения, научение невозможно.

Как Миллер и Доллард, Сирс исходит из того, что первоначально все действия связаны с первичными, или врождёнными побуждениями. Сирс  выделяет 3 фазы развития ребёнка: 1) фаза рудиментарного поведения основывается на врождённых потребностях и научении в раннем младенчестве, в первые месяцы жизни 2) вторичных мотивационных систем – научение внутри семьи 3) вторичных мотивационных систем – научение вне семьи. Центральный компонент научения – зависимость. Развитие ребёнка – результат научения.

2-ое поколение

А. Бандура включает в схему «стимул-реакция» 4 промежуточных процесса для объяснения того, как подражание модели приводит к формированию у субъекта нового поведенческого акта: внимание ребёнка к действию модели; память, сохраняющая информацию о воздействиях модели; двигательные навыки, позволяющие воспроизвести то, что наблюдатель воспринимает; мотивация, определяющая желание ребёнка выполнить то, что он видит.

Дж. Гевирц – изучение условий возникновения социальной мотивации и привязанности младенца к взрослому. Источником мотивации поведения ребёнка служит стимулирующее влияние среды и научения на основе подкрепления. Родители, которых окружающие считают «любящими», заботливыми, могут не иметь никакого влияния на ребёнка и приводить к развитию неадекватного поведения у ребёнка.

3-е поколение

Аронфрид – когнитивный подход к имитации, подчёркивает значение научения путём наблюдения и роль внутреннего подкрепления ответов. Условием имитации должно быть совпадение наблюдения модели с сильным аффективным состоянием ребёнка. Представление о поведении модели становится аффективно значимым, что и обусловливает последующее имитационное воспроизведение этого поведения.

У. Бронфенбреннер – анализ структуры семьи и других социальных институтов как важнейших факторов развития поведения ребёнка. Возрастная сегрегация характеризует перемены, происходящие в последние годы в жизни детей и молодого поколения. Возрастная сегрегация проявляется в неспособности молодых людей найти место в жизни общества.   

  

        


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

84564. Загальна характеристика системи дихання. Основні етапи дихання. Біомеханіка вдиху і видиху 49.56 KB
  Основні етапи дихання. Дихання процес обміну газів О2 та СО2 між атмосферним повітрям та тканинами організму. СИСТЕМА ДИХАННЯ ВИКОНАВЧІ ОРГАНИ МЕХАНІЗМИ РЕГУЛЯЦІЇ Грудна клітина Нервові Гуморальні Дихальні мязи Плевра Забезпечення оптимального газообміну між атмосферним повітрям та тканинами організму.
84565. Еластична тяга легень, негативний внутрішньоплевраль-ний тиск 43.41 KB
  Еластична тяга легень є сумою трьох сил: 1 сила поверхневого натягу шару рідини води яка вистеляє альвеоли зсередини. Це основна сила яка примушує альвеоли зменшувати свій розмір а легені спадатися; вона складає 2 3 від всієї еластичної тяги легень. Сурфактант вистелає альвеоли зсередини на кордоні з повітряним середовищем. Питома активність сурфактанту тобто його властивість зменшувати силу поверхневого натягу залежить від товщини його шару на поверхні альвеоли чим більша його товщина тим більша питома активність.
84566. Зовнішнє дихання. Показники зовнішнього дихання та їх оцінка 46.93 KB
  Показники зовнішнього дихання та їх оцінка. ПОКАЗНИКИ ЗОВНІШНЬОГО ДИХАННЯ СТАТИЧНІ ДИНАМІЧНІ ОБЄМИ ЧДР ХОД АВЛ КВЛ МВЛ КРД РД ЄМНОСТІ ДО РОвд РОвид ЗО ЖЄЛ Євд ФЗЄ ЗЄЛ Характеризують реалізацію резервів зовнішнього дихання в умовах спокійного та форсованого дихання Характеризують резерви можливості звнішнього дихання Основними методами дослідження показників зовнішнього дихання є спірометрія та спірографія. Спірографія метод графічної реєстрації дихальних рухів в умовах спокійного та форсованого дихання.
84568. Дифузія газів у легенях. Дифузійна здатність легень і фактори, від яких вона залежить 56 KB
  Обмін газів О2 та СО2 між альвеолярним повітрям та кровю проходить тільки пасивно за механізмом дифузії. Дифузія газів в легенях підкоряється закону Фіка: обєм дифузії газу V прямо пропорційний площі дифузії S коефіцієнту дифузії К градієнту тиску газу по обидві сторони альвеолокапілярної мембрани Р1 Р2 і обернено пропорційний товщині цієї мембрани L: Площа дифузії в легенях S це площа альвеол які вентилюються та кровопостачаються. Збільшення площі дифузії може зумовити збільшення глибини дихання і обємної швидкості...
84569. Транспорт кисню кров’ю. Киснева ємкість крові 36.49 KB
  Киснева ємкість крові. Розчинений у плазмі крові. в 1л крові розчиняється 3 мл кисню. Виходячи з цього розраховують кисневу ємкість крові максимальну кількість О2 котру може звязати 1л крові.
84570. Крива дисоціації оксигемоглобіну, фактори, що впливають на її хід 49.75 KB
  Це означає що зниження тиску кисню в альвеолах до 60 мм.ст мало вплине на транспорт кисню кровю хоча напруження кисню в плазмі буде знижуватися пропорційно зниженню тиску О2 в альвеолах. супроводжується значним зниженням HbO2 в крові він активно дисоціює з утворенням гемоглобіну та вільного кисню. І що активніше функціонує тканина тим нижчий в ній рівень О2 посилена дисоціація HbO2 з вивільненням молекулярного кисню котрий утилізується тканинами.
84571. Транспорт вуглекислого газу кров’ю. Роль еритроцитів в транспорті вуглекислого газу 43.36 KB
  Вуглекислий газ транспортується наступними шляхами: Розчинений у плазмі крові близько 25 мл л. У вигляді солей вугільної кислоти букарбонати каліі та натрію плазми крові 510 мл л. Але бікарбонатні йони утворюються в значній концентрації і тому за градієнтом концентрації в обмін на йони хлору надходять у плазму крові. Дифузія газів в тканинах підкоряється загальним законам обєм дифузії прямопропорційний площі дифузії градієнту напруження газів в крові та тканинах.
84572. Фізіологічна роль дихальних шляхів, регуляція їх просвіту 42.27 KB
  В дихальних шляхах повітря: зігрівається; зволожується тому повітря в легенях насичене водяними парами на 100 незалежно від вологості атмосферного повітря; очищується завдяки наявності війчастого епітелію та бокалоподібних клітин які секретують слиз рух війок забезпечує проходження слизу і осівших на поверхні дихальних шляхів чужорідних частинок мікроорганізмів в напрямку гортані та глотки де вони проковтуються або відхаркуються частина осівших на поверхні дихальних шляхів мікроорганізмів і частинок знешкоджуються макрофагами....