46773

Реконструкція будівель

Доклад

Архитектура, проектирование и строительство

Реконструкцію слід проводити у чіткій відповідності до проекту виконання робіт у якому розроблено методи і терміни їх виконання. Низька культура виробництва та зволікання зі строками робіт досить часто призводять до того що ще міцні будівлі у період реконструкції або після її закінчення потребують додаткового підсилення несівних конструкцій мають тріщини у стінах та інших конструкціях чи підвищену їхню вологість. Відомо два організаційнотехнологічних прийоми реконструкції: 1 виконання всіх робіт із розбирання старих конструкцій а...

Украинкский

2013-11-25

29.5 KB

1 чел.

№77

Реконструкція будівель передбачає надання наявним будинкам і спорудам нових функціональних та естетичних якостей відповідно до зміни потреб суспільства. Прийняття рішення про реконструкцію будівлі визначається економічною доцільністю її здійснення та вимогами збереження архітектурних якостей забудівлі на основі врахування величини зносу.

Реконструюючи громадські й житлові будинки, дотримуються таких умов: роботи проводять із відселенням або без відселення з будинків мешканців чи організацій; будівельним роботам передує розбирання старих конструкцій.

Реконструкцію слід проводити у чіткій відповідності до проекту виконання робіт, у якому розроблено методи і терміни їх виконання. Низька культура виробництва та зволікання зі строками робіт досить часто призводять до того, що ще міцні будівлі у період реконструкції або після її закінчення потребують додаткового підсилення несівних конструкцій, мають тріщини у стінах та інших конструкціях чи підвищену їхню вологість.

Відомо два організаційно-технологічних прийоми реконструкції:  1) виконання всіх робіт із розбирання старих конструкцій, а потім зведення нових;  2) розбирання спочатку тільки тих конструкцій, які відкривають фронт для певних робіт, а потім інших.   У першому випадку роботи виконують за допомогою баштового крана: знімають покрівлю, дах, покриття, перегородки, перекриття тощо. У будинку розбирають усе, крім фундаментів і несівних стін, а потім виконують внутрішні конструкти-ви знизу вгору так, як і при новому будівництві, з використанням баштового крана. У другому випадку застосовують малу механізацію. Роботи ведуть одночасно на всіх поверхах. Матеріали на робочі місця подають за допомогою малої механізації або вручну від приймальних площадок, винесених у вікна або на балкони. На виносні площадки матеріали і конструкції подають підйомниками та кранами. Якщо вантажі подають на поверх крізь віконні отвори кранами, то на нижніх поверхах не повинні знаходитися люди. майданчиком реконструкції, потрібно позбавити від руйнівного та небезпечного впливу реконструктивних робіт, вживши заходи спеціального захисту чи застосувавши відповідні безпечні технології.

Об'ємно-планувальні параметри об'єкта і конструктивні рішення реконструкції значно обмежують можливість застосування певних техно­логічних методів та засобів їх механізації. Невеликі параметри робочих зон виконання реконструктивних робіт всередині приміщень, зокрема за висотою, необхідність проведення робіт на перекриттях зі зниженою несівною здатністю потребують застосування малогабаритної техніки і ручних машин.

Під час проведення реконструктивних робіт у будинках, що експлуатуються, ставляться вимоги щодо забезпечення безпечної та комфортної експлуатації будинків і умов безперешкодного проведення в них основного технологічного процесу. При цьому виконання будівельних робіт не повинно спричинювати підвищений рівень шуму, загазованості, запиленості, вібрацій. Реконструкцію потрібно виконувати в максимально короткі терміни.

Специфічні чинники реконструкції обмежують застосування сучасних технологій виконання будівельних робіт, знижують виробіток і підвищують собівартість реконструкції. Значна кількість специфічних умов реконструкції визначає її відмінність від нового будівництва і потребу врахування їх при виборі конструктивних рішень реконструкції та технологічних методів виконання робіт.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

76904. Крестцовое сплетение, его нервы и области иннервации 181.06 KB
  Источниками сплетения являются передние ветви IVVго частично поясничных и верхних четырех крестцовых спинномозговых нервов. При объединении с копчиковым сплетением в источники входят передние ветви пятого крестцового и копчикового спинальных нервов. Поясничнокрестцовый ствол возникает из части передней ветви IV поясничного и всей передней ветви V поясничного нервов.
76905. Седалищный нерв, его ветви. Иннервация кожи нижней конечности 182.03 KB
  Иннервация кожи нижней конечности. Седалищный нерв самый крупный и длинный в человеческом теле является смешанным нервом содержащим чувствительные двигательные и вегетативные волокна. Они происходят из передних ветвей IV V поясничных и первых трех крестцовых спинномозговых нервов.
76906. Черепные нервы. I, II пары черепных нервов. Проводящий путь зрительного анализатора 181.6 KB
  Они составляют проводниковую часть обонятельного и зрительного анализаторов. Оба имеют общее происхождение, т.к. развиваются как производные переднего мозгового пузыря, его нижней стенки. Оба несут восходящие (чувствительные) нервные волокна, соединяющие рецепторные поля анализаторов с подкорковыми центрами обоняния и зрения и, таким образом, входят в сенсорную систему.
76907. Глазодвигательный, блоковый, отводящий нервы 181.24 KB
  Глазодвигательный блоковый и отводящий нервы связаны в одну группу по причинам: единого происхождения и развития обусловленного передними головными миотомами из которых возникают мышцы глазного яблока; схожим строением волокон которые имеют нисходящее направление и по функции являются двигательными; общностью иннервации глазных мышц. Корешки нерва выходят на основании головного мозга в межножковой ямке по медиальной поверхности ножек мозга где для них имеется борозда. Ресничный узел лежит на латеральной полуокружности влагалища...
76908. Тройничный нерв. V пара черепных нервов, ее ветви, топография и области иннервации 185.93 KB
  V пара тройничные нервы правый и левый смешанные: чувствительные двигательные вегетативные. Нервы развиваются вместе с производными первой висцеральной дуги челюстями и жевательными мышцами кожей лица слизистой полости носа и рта. Ствол тройничного нерва возникает при объединении чувствительного и двигательного корешков на выходе из мозга.
76909. Лицевой нерв, его топография, ветви и области иннервации 181.44 KB
  VII пара включает два нерва лицевой и промежуточный смешанные нервы двигательные парасимпатические и чувствительные. Промежуточный нерв нередко обозначают как XIII пару и тогда в VII паре остается только лицевой двигательный нерв. Нерв выходит из мозга в поперечной борозде между мостом и продолговатым мозгом латерально от оливы направляясь по задней черепной яме к внутреннему слуховому проходу куда вступает вместе с VIII парой.
76910. Преддверно-улитковый нерв. VIII пара черепных нервов и топография ее ядер. Проводящие пути органов слуха и равновесия 183.89 KB
  Преддверная и улитковая части VIII пары объединяются во внутреннем слуховом проходе и направляются через заднюю черепную яму к мозговому стволу к его поперечной борозде между мостом и продолговатым мозгом где латеральнее лицевого и промежуточного нервов входят во внутрь моста и заканчиваются синапсами на ядрах вестибулярного поля моста. Вестибулярное поле находится в латеральных углах ромбовидной ямки на него проецируются два улитковых и четыре вестибулярных ядра залегающих в вентролатеральных отделах моста. Улитковые ядра: переднее и...
76911. Языкоглоточный нерв. IX пара черепных нервов, их ядра, топография и области иннервации 180.17 KB
  IX пара языкоглоточные нервы смешанные развиваются из заднего мозгового пузыря. Корешки нерва 45 выходят позади оливы продолговатого мозга и сливаются в короткий ствол. Чувствительные узлы нерва: верхний в яремном отверстии нижний в области каменистой ямки височной кости содержат псевдоуниполярные нейроны центральные отростки которых формируют чувствительный корешок нерва.
76912. Блуждающий нерв, его ядра, их топография; ветви и области иннервации 181.14 KB
  Краниальная часть нерва отдает ветви: менингиальную веточку для твердой мозговой оболочки в задней черепной яме; ушную ветвь которая через сосцевидный каналец и барабаннососцевидную щель подходит к коже наружного слухового прохода и ушной раковине. Ветви шейной части: глоточные к глоточному сплетению и через него к слизистой мышцамконстрикторам глотки мышцам мягкого неба кроме напряжителя из тройничного нерва шейные верхние сердечные ветви к сердечным сплетениям гортанные верхние нервы к перстнещитовидной мышце наружная...