46926

Языковая норма

Доклад

Иностранные языки, филология и лингвистика

Различают нормы письменные и устные. Письменные языковые нормы – это прежде всего орфографические и пунктуационные нормы. Устные нормы:грамматические лексические и орфоэпические. Грамматические нормы – это правила использования форм разных частей речи а также правила построения предложения.

Русский

2013-11-26

37 KB

10 чел.

Языковая норма – это традиционно сложившиеся правила использования речевых средств, т.е. правила образцового и общепризнанного произношения, употребления слов, словосочетаний и предложений. Норма обязательна и охватывает все стороны языка. Различают нормы письменные и устные.

Письменные языковые нормы – это прежде всего орфографические и пунктуационные нормы. Например, написание Н в слове тружеНик, и НН в слове имениННик подчиняется определенным орфографическим правилам. А постановка тире в предложении Москва – столица России объясняется пунктуационными нормами современного русского языка. Устные нормы:грамматические, лексические и орфоэпические.

Грамматические нормы – это правила использования форм разных частей речи, а также правила построения предложения. Наиболее часто встречаются грамматические ошибки, связанные с употреблением рода имен существительных: *железнодорожная рельса, *французская шампунь.

Лексические нормы – это правила применения слов в речи. Ошибкой является, например, употребление глагола *ложить вместо класть. Несмотря на то что глаголы ложить и класть имеют одно и то же значение, класть – это нормативное литературное слово, а ложить – просторечное. Ошибкой являются выражения: *Я ложу книгу на место, *Он ложит папку на стол и т.д.

 Орфоэпические нормы – это произносительные нормы устной речи. Их изучает специальный раздел языкознания – орфоэпия (от греч.
orthos – "правильный" и  epos – "речь").

Соблюдение норм произношения имеет важное значение для качества нашей речи. Орфоэпические ошибки *катáлог, *звóнит, *средствá и др. всегда мешают воспринимать содержание речи: внимание слушающего отвлекается и высказывание во всей своей полноте не воспринимается

Об ударениях в словах следует справляться в "Орфоэпическом словаре". Произнесение слова фиксируется также в орфографических и толковых словарях. Произношение, соответствующее орфоэпическим нормам, облегчает и ускоряет процесс общения, поэтому социальная роль правильного произношения очень велика, особенно в настоящее время в нашем обществе, где устная речь стала средством самого широкого общения на различных собраниях, конференциях, форумах.

Функции.  Языковые нормы не придумываются учеными. Они отражают закономерные процессы и явления, которые происходили и происходят в языке и поддерживаются речевой практикой носителей литературного языка. К основным источникам языковой нормы относятся произведения писателей-классиков и некоторых современных писателей, язык дикторов Центрального телевидения, общепринятое современное употребление, данные живого и анкетного опросов, научные исследования ученых-языковедов.

Литературная норма зависит от условий, в которых осуществляется речь. Языковые средства, уместные в одной ситуации (бытовое общение), могут оказаться нелепыми в другой (официально-деловое общение). Норма указывает на их коммуникативную целесообразность.

Нормы помогают литературному языку сохранять свою целостность и общепонятность. Они защищают литературный язык от потока диалектной речи, социальных и профессиональных жаргонов, просторечия. Это важная функция норм – функция защиты языка.

Кроме того, нормы отражают то, что сложилось в языке исторически, – это функция отражения истории языка.

Говоря о сущности нормы, следует помнить о том, что норма не является законом (хотя сходство этих двух понятий очевидно). Закон составляет необходимость, не допускающую никаких отклонений, норма же только предписывает, как должно быть. Сопоставим такие примеры: 1. Камень, брошенный вверх, должен упасть потом вниз (это закон природы); 2. Человек, живущий в обществе, должен соблюдать правила общежития, например не стучать молотком в стенку после 23 часов (это социальные нормы); 3. Человек в процессе речевого общения должен ставить ударения правильно (это языковые нормы). Итак, норма только указывает, как должно быть, – это функция предписания.

 

Идеальная языковая норма

Идеальной языковой нормой можно было бы считать такую норму, которая отвечает, по крайней мере, двум требованиям: 1) не меняется на протяжении нескольких веков; 2) существует в речи абсолютно всех носителей языка (без исключений для социальных, профессиональных групп, а также для групп населения, выделяемых по территориальному принципу). Однако норма с названными параметрами является "труднодостижимой" или "совсем недостижимой" в реальной языковой действительности. Рассмотрим подробнее причины этого.

Историческое развитие норм

Может ли норма оставаться неизменной? Языковые нормы – явление историческое. Изменение литературных норм обусловлено постоянным развитием языка. То, что было нормой в прошлом столетии, и даже 15–20 лет назад, сегодня может стать отклонением от нее. Так, например, слово банкрот было заимствовано в XVIII в. из голландского языка и первоначально в русском языке звучало как банкрут. Аналогичное произношение имели и его производные: банкрутство, банкрутский, обанкрутиться. Во времена Пушкина появляется произносительный вариант с "о" наряду с "у". Можно было говорить банкрут и банкрот. К концу XIX в. окончательно победило банкрот, банкротство, банкротский, обанкротиться. Это стало нормой. Еще пример. В современном русском языке поезд в именительном падеже множественного числа имеет окончание -а, в то время как в XIX в. нормой было -ы. "Поезды на железной дороге останавливаются по причине больших выпавших снегов на четверо суток", – писал Н.Г. Чернышевский (1855).

Меняются и нормы ударений. Так, в конце 90-х годов допустимыми были оба варианта произнесения: мышлéние и мышление. В современном же словаре (2005) дается только одна форма - мышлéние. Или другой пример. Сравним произнесение в 40-е гг. XX в. и в наши дни следующих слов:

Итак, историческая смена норм литературного языка – закономерное, объективное явление. Она не зависит от воли и желания отдельных носителей языка. Развитие общества, изменение социального уклада жизни, возникновение новых традиций, совершенствование взаимоотношений между людьми, функционирование литературы, искусства приводят к постоянному обновлению литературного языка и его норм.

 

Профессиональное и диалектное словоупотребление

Идеальная норма труднодостижима и по другим причинам.: 1. профессиональное употребление. 2. территориальное (диалектное) словоупотребление.

Итак, и профессиональная, и территориальная лексика существуют сегодня в речи носителей русского языка. Они отражают реально существующие в языке отклонения от нормы, убедительно доказывающие, что норма – это не идеал и не догма. Нарушения в сфере речевой культуры

Нарушение любого из трех компонентов (языковые, коммуникативные, эстетические) культуры речи отрицательно сказывается на облике говорящего и может привести к непониманию или прекращению общения.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

23218. Марксистська філософія:сучасне осмислення нових положень 33.5 KB
  Згідно із матеріалістичним розумінням історія розвитку людства класифікується як суспільнофрмаційний процес. Під суспільноекономічною формацією марксизм розуміє історичний етап розвитку людства який визначається взаємодією співвідношення економічного базиса з політичною надбудовою. марксизм визначає джерело розвитку суспільноекономічної формації і цим джерелом є класова боротьба. Маркс дає цілком працездатне визначення комунізму як мети соціального розвитку стверджуючи що комунізм це такий етап розвитку людства таке...
23219. Філософська антропологія як напрямок сучасної філософії 34 KB
  €œФілософська антропологія€ як напрямок сучасної філософії сутність антропологічного підходу зводиться до спроби визначити специфіку основи та сфери власне людського буття людської індивідуальності творчих можливостей людини виходячи із самої людини і через неї пояснити її власну природу та природу навколишнього світу. філософська антропологія в широкому значенні це філософське вчення про природу і сутність людини. історія суспільство та його установи це форми доповнення біологічної недостатності людини. в антисуспільній...
23220. Філософія екзистенціалізму – історія та проблеми 37 KB
  Філософія екзистенціалізму – історія та проблеми. Хоч історичні корені екзистенціалізму сягають Давньої Греції як філософське вчення він був уголос артикульований починаючи з епохи Просвітництва. На основі їхніх славетних ключових працьБуття і час 1927 таБуття і ніщо 1943 можна вивести головні принципи екзистенціалізму. Можливо головний парадокс екзистенціалізму полягає в тім що екзистенціалісти відчувають себе здатними виробляти в рамках цього доситьтаки похмурого погляду на умови людського буття більш позитивні настанови.
23221. Філософія життя – формування нової філософської парадигми 35 KB
  Філософія життя€ – формування нової філософської парадигми. Одним із основних джерел філософії життя є ірраціоналістичнопесімістична філософія Шопенгауєра. Філософія мислення€ замінюєфілософія життя€. Основа життя за концепцією Ніцше– це воля.
23222. Філософські ідеї психоаналізу 39 KB
  Психоаналітичний підхід є однією із найвидатніших теорій особистості. У анатомії особистості він виділяв три взаємодіючі компоненти: 1. Філософські ідеї психааналізу: 1Позитивні моменти: положення про складність та багатоплановість структури особистості; про свідоме та несвідоме; про внутрішні суперечності розвитку особистості. Далі виникла потреба у подоланні біологізаторських поглядів на особистість у соціалізації фрейдистської теорії особистості що і було здійснено неофрейдистами: К.
23223. Герменевтика як напрям сучасної філософії 31.5 KB
  Герменевтика як напрям сучасної філософії Принципове положення про історичну конкретність теоретичної діяльності та про облік широкого контексту різноманітного практичного життя суб'єкта в рамках теорії пізнання було вперше чітко сформульовано в марксистськоленінській філософії. Критикуючи вузький методологізм попередньої буржуазної філософії К. Одне з найбільш впливових в сучасної буржуазної філософії напрямків герменевтична філософія претендує на не менш ніж справді адекватне критичне розуміння наукового nізнання і самої проблеми...
23224. Структуралізм 58.5 KB
  Структуралізм методологія гуманітарних наук яка намагається аналізувати певну специфічну галузь наприклад міфологію як складну систему взаємопов'язаних частин. Таким чином структуралізм став не просто методом а інтелектуальним рухом який в 60х роках XXго століття прийшов на заміну екзистенціалізму. В 1970х роках структуралізм потрапив під вогонь критики. Проте чимало теоретиків структуралізму таких як Мішель Фуко йЖак Лакан продовжують впливати на європейську філософію .
23225. Світогляд як духовно-практичний спосіб освоєння світу 33 KB
  Світогляд як духовнопрактичний спосіб освоєння світу Філософія має органічний зв’язок зі світоглядом. Що ж таке світогляд Слід підкреслити що у визначенні цього поняття немає чіткості. У сучасних філософських працях про світогляд мовиться таке: €œсвітогляд– це форма суспільної відомості; €œсвітогляд– це форма самоусвідомлення особистості€; €œсвітогляд– це система поглядів на світ і на місце людини у цьому світі€; €œсвітогляд– це система принципів діяльності людини€; €œ світогляд– це погляд людини на світ як ціле€; світогляд– це...
23226. Поняття суспільного виробництва та його різновиди 35.5 KB
  Поняття суспільного виробництва та його різновиди. Продуктивні сили становлять лише одну сторону суспільного виробництва. Адже в процесі виробництва люди вступають у певні відносини не тільки з природою а й один з одним. Ці взаємовідносини людей у процесі виробництва дістали назву виробничі відносини і представляють другу складову способу виробництва.