4695

Скарби України. Сценарій уроку

Конспект урока

Культурология и искусствоведение

Скарби України. Сформувати уявлення про національну культуру українського народу, познайомити з архітектурними пам’ятками нашої країнирозвивати допитливість виховувати інтерес до історії і культури рідного краю викликати бажання вивчати...

Украинкский

2012-11-24

62 KB

54 чел.

Скарби України

Мета. Сформувати уявлення про національну культуру українського народу, познайомити з архітектурними пам’ятками нашої країни;розвивати допитливість; виховувати інтерес до історії і культури рідного краю; викликати бажання вивчати, берегти і примножувати багатство рідного краю.

Обладнання. Підручники, картки-опори, фотоілюстрації із зображенням архітектурних споруд, виставка довідкової літератури «Світ навколо тебе», «Моя Україна», «Дітям про все на світі», «Замки та фортеці України», тематичні словники, тест.

Тип уроку. Урок засвоєння нових знань.

Хід уроку.

І. Організація учнів до уроку

Всі почули ми дзвінок –

Він покликав на урок.

Кожен з нас приготувався,

На перерві постарався.

Тож часу не гаймо,

Наш урок розпочинаймо.

Пролунав дзвінок, починаємо урок.

2. Емоційне налаштування на урок.

- Відкриваю скриньку гарного настрою. Усміхніться, подаруйте усмішку друзям, мені. Дякую. Тихенько сідайте.

Учитель. У класі працює гідрометеоцентр. Слово нашому синоптику.

Учень-синоптик(синоптиком назначається черговий учень класу).

Сьогодні (число, місяць, рік день)

Температура повітря - ...

Стан неба - ...

Вітер - ...

Опади - ...

Учитель. Погода сприятлива, отож всім бажаю гарного настрою і плідної праці.

Розповідь. учителя.

До чого призвів тисячолітній розвиток людської культури? Що можна побачити за вікном, які спалахи світової культури можуть осяяти сучасне небо? Вже починаючи з Дон Кіхота ведеться світова війна із сірістю, непримиренна війна за право на романтику, за місце під сонцем, бодай невеличкий клаптик неба для польоту фантазії, простору для мрії. Загалом і досі людина має змогу побачити височенні замки, стрункі вежі і хоробре лицарське обличчя... Але це вже не подих реальності, більше не мужність доби, а данина минулому: книги, фільми, музеї.

Епоха героїв минула, золота доба завершила своє існування, на зміну палацам і замкам прийшли дзеркальні хмарочоси і сірі багатоповерхівки. Осінь, бруд i болото, чужі туманні погляди, довгi, химерні тiнi і тепле свiтло лiхтарiв… З минувших часів нам лишилися парки, замки, мрії, стежки. Мертву, безколірну тишу сполохує подих, ми йдем уперед протоптаним шляхом батьків, тільки більше фантазійні образи не тривожать нашу душу, сірість витиснила мистецтво з наших душ. Ми вже позбавлені змоги створити щось рівне за довершеністю до храмів минулого, ми здатні лише відновлювати, відтворювати, реконструювати.

Чи то вже й на те нездатні! Вже більше у людства немає потреби в палацах – дорогий неживий пластик із сірим металом витіснив благородну теплоту дерева і цноту золота. Згори тисне мовчазне, чорне небо, з боків податки, а знизу згадка про Бога; притиснуті до стінки, прикуті до сірості люди все ще вчаться грі на піаніно, але вже більше автоматично, традиційно, без віри в музичне диво. Морозно й лячно. У серці дише надія, а може ще здатна людина безсмертне створити? Можливо за крок ми від дива? Можливо доба сірості і туги, меланхолі і безнадії, мурів і стін тримає в собі приховану міць, надзвичайну силу, дивовижну енергію, можливо розчиняться в часі кайдани сьогодення, і на руїнах п’яти-, дев’яти-, шістнадцяти-, двадцятиповерхівок визріє і розквітне культура гідна сили і краси Людини?

Людська віра ховається у найнепримітніших провулках душі, алеях суму і стежках печалі, людська віра приходить із першими квітами, останнім снігом і вже трохи теплим промінням; цієї весни відлуння надії до мене йде від старовини – старі стіни нагадують нам про те, що ми здатні на безсмертя, історія залишає нам право на достойне життя і гідну смерть.

Тисячолітня історія України сповнена війн, навал та конфліктів. Право на індивідуалізм і свободу в Україні слід було добре захищати, бо часто воно оплачувалося ціною життя. Споруди оборонного типу зводили як для захисту від ворожих нападів, так і для оборони великих феодалів і землевласників від народного гніву, і частих взаємних нападів феодалів-сусідів. Відкриті простори земель були постійним об'єктом нападів, спершу монголо-татарських орд, а пізніше кримсько-татарських і турецьких військ. Відчутної шкоди завдавали і військові загони, які постійно плюндрували міста і села. Існування населених пунктів було можливим лише під захистом міцних мурів замків та інших оборонних споруд. І хто знає, як склалася б доля нашого народу в минулому, якби їх не було. За підрахунками дослідника Е. Руліковського, навіть у ХVІ-ХVІІ ст., внаслідок хижацьких набігів татарських орд, приблизно щодвадцять років кожне українське село щезало з лиця землі.

У ХІІІ ст на території Західної Волині виникає новий тип оборонних споруд – великі бойові башти. Для тогочасних фортець такі башти становили основний центр оборони, їхню специфіку обумовлювала поява нових видів зброї

При спорудженні замків брали до уваги природні умови, пагорби, круті скелясті береги річок, острови, оточені водою, миси між річками. Рельєф місцевості впливав на розпланування, тому первісні кам'яні фортеці не вирізнялись регулярністю.

Територію замку оточував глибокий рів, який під час небезпеки заповнювався водою. Єдиним виходом слугували в'їзні ворота, що будували крізь башту. Башту зводили високою і потужною, до неї підводився підйомний міст через рів. Окрім надбрамної у замках було не більше двох веж, що розміщалися у найвідповідальніших місцях. Вежі мали круглу або квадратну форму і виступали поза мури, це давало змогу під час бою контролювати територію у значному радіусі Вежі і мури нерідко завершувалися зубцями – мерлонами (Хотин, Луцьк, Судак). Пізніше стали з'являтися у верхніх частинах башт навислі галерейки з люками, так звані машикулі, завдяки яким забезпечувався контроль за підніжжям. Ця важлива деталь оборонного замку простежується в Європейській культурі під впливом Сходу в другій половині ХІІ ст., в Україні її застосовано у ХV ст. у Сутковецькій оборонній церкві, згодом –  Круглій вежі Острозького замку, в мурах і вежах якого в кілька ярусів розміщувалися рядибійниць.

Внутрішній простір – дитинець – займали палати князя, вищого духовного сановника, будинки бояр, храм, рублені кліті, так звані городні, де зберігалося майно, а під час нападу ворога знаходили притулок люди з близьких поселень. Над городнями прокладали обходи – бланкування, де розташовувалися оборонці замку під час небезпеки.

Луцький замок.

Луцький замок. Князівський (згодом королівський) замок належить до укріплень мисового типу. Розташований він на пагорбі між течіями річки Стир та її рукава Глушець на південно-східній околиці історичного ядра міста. Будувався з кінця ХІІІ до ХVІ ст. на місці давньоруського дерев'яного укріплення, знищеного у 1261 році за наказом монгольського хана Бурундая. З південної сторони, де замок не був захищений річкою, був рів, наповнений водою, таким чином, що підхід до фортеці здійснювався лише за допомогою підйомного мосту.

Замок був одним з наймогутніших у середньовічній Волині. Зведений у стилі поширених тоді романських фортець з елементами готики: у плані мав форму неправильного трикутника з дещо опуклими назовні сторонами, який відповідав природному рельєфу ділянки і був обмежений високими 12-тиметровими стінами з трьома баштами – В'їзна, Стирова (Свидригайлова), Владича. Всі укріплення були мурованими. Цегляні з лицьових поверхонь стіни всередині були забутовані блоками вапняку та уламками цегли на вапняному розчині. Оборонні муриоточують замкове подвір'я по периметру. Товщина їх сягає 2,6-3 м. Первісно мури завершувалися широкими зубцями – мерлонами; в центрі кожного зубця було влаштовано лучну бійницю. У процесі модернізацій ХV –ХVІ ст. проміжки між зубцями закладено, верхню частину мурів зсередини підсилено і над ними надбудовано ще два яруси, завдяки чому висота мурів і досягла І2-13м. У 1970-1980-х роках за проектом М. Говденко та О. Годованюк південно-східну ділянку мурів  було відновлено в архітектурних формах ХІІІ-ХІV ст., а напівнічно-західній збережено нашарування XV-XVI ст. та встановлено дерев'яні бойові галереї біля бійниць.

В'їзна башта знаходиться в західному кутку замку, і звернена вона у бік міста. У плані башта майже квадратна (13,5х13,0 м), первісно триярусна і завершена зубцями. До в'їзних воріт через оборонний рів у давнину було перекинуто дерев'яний міст зі звідною ланкою, про що свідчить опис 1545 р. З оборонними мурами башта сполучається крученими сходами, влаштованими в товщі північної та південної стін.

Стирова башта розміщена на переломі оборонних мурів у південно-східній частині замку, зверненій у бік р. Стир. Дослідженнями підвального ярусу башти та його фундаментів, проведеними в 1978 р, встановлено, що башту збудовано на залишках давнішої, вимурованої з блоків вапняку. Башта - майже квадратна в плані (10x9,5 м), чотириярусна, з підвалом. Товщина стін нижнього ярусу – близько 3 м. Первісно башта завершувалась зубцями. У ХV –ХVІ ст. вона була надбудована, після чого висота її досягла 23 м, а в архітектурі з'явились ренесансні деталі (аттик з фігурним завершенням, обрамлення вікон, карнизи).

Владича башта підсилює північно-західний ріг оборонних мурів замку. Назва походить від двору луцьких єпископів ("владик"), який у давнину знаходився поблизу башти.  Це майже квадратна в плані (8,5*8,0 м), чотириярусна цегляна споруда. Товщина стін нижнього ярусу - близько 3 м. Як і дві попередні, ця башта первісно завершувалася зубцями. У ХV-ХVІ ст. вона зазнала модернізації, наслідком якої було збільшення її висоти та зміна форми бійниць. У1887 -1890 рр. верх башти пристосовано до вимог пожежної безпеки: над верхнім ярусом влаштовано металево-цегляне перекриття з бетонним плоским дахом, а замість розібраного напівзруйнованого ренесансного аттика встановлено металеву огорожу. У 1970-х роках башту реставровано в гаданих первісних формах: завершено зубцями й увінчано чотиригранним наметом з флюгером.

Острозький замок.

Острозький замок був близьким до Луцького. У ХV ст. Замок в Осторозі почали перебудовувати з дерев'яного на кам'яний, зберігаючи давнє нерегулярне планування. Місто оточували три пояси укріплень, замок був оточений ровом, який наповнявся водою з річки Грабарка. При влаштуванні цього рову  використано яр природного походження. Обороноздатність доповнювалась Окольним замком, який не зберігся до наших часів. На сьогодні комплекс укріплень на Замковій горі  складається з “Вежі мурованої”,  Нової башти (Круглої), Богоявленської церкви та  надбрамної дзвіниці.

Порівняно з Луцьком, в Острозі з глибшим розумінням засад ренесансного мистецтва оновлено середньовічні форми замку. В цьому була органічна потреба, оскільки Острог у другій половині ХVІ ст. славився як центр освіти, книгодрукування діяльності видатних представників науки і культури і заслужено називався “волинськими Афінами”.

Замок знаходиться на пагорбі лівого берега р. Вілії, підноситься на 20 м над її долиною і круто обривається зі сходу та півдня. Був побудований на місці давньоруського городища ХІ-ХІІ ст., конфігурація замку була обумовлена рельєфом пагорба.

Вежа мурована – це найдавніша мурована будівля Замкової Гори, яка поклала початок формуванню феодального замку. Вперше вона згадується в описі замку 1605 р. Розміщена в південно-східній частині замкового двору, первісно – у створі земляного валу, на крутому схилі. З півночі, з боку подвір'я, будівля двоярусна, а з півдня – триярусна на високому цоколі. Форма плану – майже прямокутна. На південному фасаді асиметрично розміщено великий напівкруглий виступ.

Наприкінці XV - на початку XVI ст. змінено форму бійниць, перебудовано та укріплено величезним контрфорсом південно-східний ріг будівлі, в окремих приміщеннях змінено форму склепінь. У ХVІ-ХVIІ ст. з заходу, півдня та сходу вежу укріплено масивними контрфорсами. У 1797 р. верхній ярус будівлі був настільки зруйнований, що його розібрали й на початку ХІХст. відбудували заново. У1913-1915 рр. вежу капітально відремонтували й пристосували для потреб “Братства ім. Князів Острозьких”.

Вежа належить до типу житлових оборонних башт, про що свідчать кам'яні стіни завтовшки 2-2,6 м, первісний вхід на рівні 2-го ярусу та криниця, влаштована в одному з приміщень нижнього ярусу. Вежа складена із піщаника та цегли. Через різкий перепад рельєфу місцевості, будівля з зовнішньої сторони має три яруси (проміжковий знаходиться в східній частині будівлі), а зі сторони двору замку – два. Нижній, або підвальний поверх складається із чотирьох приміщень, два з яких не мають природнього освітлення, в одному знаходився давній колодязь. Головна зала підвалу перекрита хрестовим склепінням, інші ж приміщення – напівциркульними склепіннями. У проміжковому ярусі зберіглася природня первинна бійниця башти.

Середній ярус знаходиться на рівні двору дитинця, складається, як і нижній, з чотирьох приміщень, перекритих півциркульними склепіннями, має два виходи з боку двору. Головна зала цього ярусу має у напівкруглій стіні п'ять квадратних бійниць, перекрита на півциркульним склепіння з розпалубками. У внутрішній стіні, яка відділяє залу від приміщення,  яке знаходиться північніше, є готичний портал стрільчастої форми, оздоблення якого складається з пласких тесаних блоків та валиків розділених ринвами. Один із валиків має знизу базу у вигляді витої колонки.

Верхній поверх складається із семи кімнат та напівкруглої веранди. Перекриття пласкі. Сучасне планування – результат перебудов. В одній з кімнат зберігся ренесансний портал ХVІ ст. викладений із тесаного піщаника, орнаментованого різьбою. Вхід на верхній поверх лише через надвірні сходи.

Вежа є унікальною оборонною спорудою середньовічної Волині та єдиною на території України житловою баштою другої половини  ХVІ ст., яка порівняно добре збереглася і донині. За своїм функціональним призначенням вона ідентична поширеним у середньовічній Європі житловим баштам-донжонам.

Нова (Кругла) башта збудована в південно-західній частині Замкової Гори, на схилі пагорба під час модернізації укріплень Острозького замку на початку XVI ст. Це мурована циліндрична бастея, яка підсилювала ріг оборонних мурів, і найважливіша ланка в системі оборони замку. План башти – коло, з якого вирізано трапецієподібну частину. Це створювало оптимальні умови об'єднання башти з південним і західним оборонними мурами та збільшувало зону обстрілу з бійниць башти. Висота триярусної споруди з боку оборонного рову через перепад рельєфу значно збільшується завдяки цокольному ярусу Внутрішній діаметр башти – 13м, товщина стін нижнього ярусу – 3,5 м. Другий ярус завершують бійниці на кам'яних фігурних кронштейнах, призначені для обстрілу під стінами башти. Увінчує башту аттик з фігурним завершенням. Архітектурні та конструктивні якості башти, яка належить до видатних оборонних споруд України XVI ст. свідчать про те, що її будівничі оволоділи досягненнями фортифікаційного мистецтва епохи Відродження.

Кам’янець-подільська фортеця

Замок імовірно існував ще за часів Київської Русі (як дитинець давньоруського граду), проте кам’яний замок збудували литовські князі Коріатовичі. З 1362 по 1434 рр.. фортеця в комплексі з оборонними спорудами міста стала головним форпостом литовської, а з 1434 по 1793 рр.. – Польської влади на Поділлі, і відігравала значну роль у відбитті турецько-татарських походів на Захід.

Фортеця в Кам’янці-Подільському вперше згадується в 1374 році в грамоті князя Юрія Коріатовича (одного з 4 братів Коріатовичів, які володіли Поділлям). У той час вежі і стіни були вже кам’яними і частково дерев’яними. Фортеця знаходилася біля входу в місто, до якого вів вузький 9-метровий перешийок, і була його надійним захистом (місто розташовувався в петлі річки Смотрич). Саме при Корятовичах місто стало столицею краю (і удільного князівства), а фортеця – стратегічним оборонним пунктом.

У XV в. край був захоплений поляками. Польські князі Бучацький виманили литовського воєводу Довгерда на переговори і, полонивши його, захопили Кам’янецьку фортецю і контроль над містом. Пізніше вони продали його королю, і Кам’янець-Подільський став центром воєводства, важливим прикордонним форпостом оборони Речі Посполитої, «крайнім бастіоном християнства». За описом 1492 замок складався з веж і кам’яних стін з двома воротами на південь і північ. Примикав до замку двір був обнесений дерев’яною стіною з облаштованими в ній «клітями». В середині XVI ст. всі дерев’яні укріплення фортеці під керівництвом архітектора Йова Брейтфуса були замінені кам’яними. З цього часу замок набув свого сучасного вигляду. Фортеця є витягнутої форми багатокутником. Вона обнесена високими стінами з вежами на кожному куті. Зліва від східних воріт знаходиться Папська вежа, за нею Колпак, Тетчінска башта, вежа № 8 Ляцкого Фото таблички з вежі, Денна вежа, Нова західна башта, Мала західна вежа, Рожанка, Комендантська башта, Башта Лянцкоронська, Чорна вежа (фундамент), Нова східна. Близько річки знаходиться башта Водна.

У 1672 році місто Кам’янець-Подільський захопила турецька армія. З тих пір замковий міст почали називати «турецьким». В кінці XVII століття замок повернувся Польщі, а трохи пізніше при розпаді Польщі – відійшов до Росії. У XIX столітті Кам’янець-Подільський замок втратив військове значення. У 1928 році фортеця стала республіканським заповідником, а в 1937 році в ній був організований музей-заповідник. На даний момент разом з кафедральним костелом і міською ратушею відноситься до головних визначних пам’яток міста.

Чимало українців прагне побувати за кордоном, відвідати всесвітньо відомі пам'ятки та красиву природу. Однак багато хто з нас погано знає, скільки чудових творінь людських рук і розуму розкидано по рідній країні. Зокрема, прекрасні замки України своєю масивністю і чарівною архітектурою не залишать байдужим жодного мандрівника. До наших днів небагато замків «дожили» в доброму стані, а ті, що дожили, заслуговують на наше захоплення і віртуальну екскурсію. Реальна екскурсія, певна річ, за вами...


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

36291. Понятие транзакции 38.5 KB
  Понятие транзакции. Транзакции – несколько операторов языка SQL которые либо все выполняются по очереди либо все не выполняются. Согласованность – гарантия что по мере выполнения транзакции данные переходят из одного согласованного состояния в другое.
36292. Журнализация изменений БД, файл журнала, контрольные точки 31.5 KB
  Это требование предполагает возможность восстановления согласованного состояния базы данных после любого программного или аппаратного сбоя. Типичная СУБД должна предоставлять такие функции восстановления как: механизм резервного копирования предназначенный для периодического создания копий базы данных; средства ведения журнала в котором фиксируются текущее состояние транзакций и вносимые в базы данных изменения; функция создания контрольных точек обеспечивающая перенос выполняемых в базе данных изменений во вторичную помять с целью...
36293. Восстановление базы данных 28 KB
  При этом надо устранить последствия операторов модификации базы данных которые выполнялись в этой транзакции. Ситуация характеризуется потерей той части базы данных которая к моменту сбоя содержалась в буферах оперативной памяти. Восстановление после поломки основного внешнего носителя базы данных жесткий сбой.
36294. Техническое задание. Основные разделы 36.5 KB
  Техническое задание это документ определяющий цели требования и основные исходные данные необходимые для разработки автоматизированной системы управления. требования к программе или программному изделию; требования к функциональным характеристикам; требования к составу выполняемых функций организации входных и выходных данных временным характеристикам требования к надежности; требования к обеспечению надежного функционирования обеспечения устойчивого функционирования контроль входной и выходной информации время восстановления...
36295. Состав и содержание работ на стадиях внедрения, эксплуатации и сопровождения проекта 39.5 KB
  Недостатком первого подхода является увеличение длительности внедрения что ведет за собой рост стоимости проекта. При использовании второго подхода сокращается время внедрения но возникает возможность пропуска ошибок в проектной документации поэтому чаще всего используют смешанный метод внедрения проекта ЭИС. Внедрение проекта осуществляется в течение трех этапов: подготовка объекта к внедрению; опытное внедрение; сдача проекта в промышленную эксплуатацию.
36296. САSЕ – средства, классификация 26 KB
  Аббревиатура САSЕ Соmputеrаidеd Softwre Епgineering автоматизированная разработка ПО обозначает специальный тип программного обеспечения предназначенного для поддержки отдельных этапов создания ПО таких как разработка требований проектирование кодирование и тестирование программ. Поэтому к САSЕсредствам относятся редакторы проектов словари данных компиляторы отладчики средства построения систем и т. САSЕтехнологии предлагают поддержку процесса создания ПО путем автоматизации которых этапов разработки а также создания и...
36297. Типы пользовательского интерфейса 27.5 KB
  Процедурно-ориентированный интерфейс использует традиционную модель взаимодействия с пользователем основанную на понятиях процедура и операция. Объектно-ориентированные интерфейсы используют модель взаимодействия с пользователем ориентированную на манипулирование объектами предметной области. Процедурноориентированные интерфейсы: 1Обеспечивает пользователю функции необходимые для выполнения задач; 2Акцент делается на задачи; 3Пиктограммы представляют приложения окна или операции; 4Содержание папок и справочников отражается с...
36298. Понятие рекурсии. Прямая и косвенная рекурсия 23.5 KB
  Рекурсия – это такой способ организации программы когда процедура или функция в ходе выполнения составляющих ее операторов обращается сама к себе. Примером программы с использованием рекурсии может быть программа вычисления факториала числа. Программы которые используют рекурсивные процедуры отличаются простотой наглядностью и компактностью текста. Максимальное число рекурсивных вызовов процедуры без возвратов которое происходит во время выполнения программы называется глубиной рекурсии.
36299. Работа с динамическими переменными 394 KB
  Использование идентификатора указателя в программе означает обращение к адресу ячейки памяти на которую он указывает. Выделение и освобождение памяти под динамические переменные выполняется стандартными процедурами New Dispose во время работы программы. Р В неопределенном состоянии указатель бывает в начале работы программы до первого присваивания ему или конкретного адреса или пустого адреса nil а также после освобождения области памяти на которую он указывает. b:=nil; Процедура New: выделяет область памяти соответственно тому...