47136

Понятие и виды экологических правонарушений

Доклад

Государство и право, юриспруденция и процессуальное право

Экологическое правонарушение –это противоправное, виновное деяние (действие или бездействие), совершаемое праводееспособным субъектом, причиняющее экологический вред или несущее угрозу причинения либо нарушающее права и законные интересы субъектов экологического права.

Русский

2013-12-01

64.24 KB

9 чел.

red0; БИЛЕТ27 

  1.  Понятие и виды экологических правонарушений. Состав.

Экологическое правонарушение  –это противоправное, виновное деяние (действие или бездействие), совершаемое праводееспособным субъектом, причиняющее экологический вред или несущее угрозу причинения либо нарушающее права и законные интересы субъектов экологического права.

Экологическому правонарушению соответствуют следующие признаки:

 противоправность (общая и специальная), т. е. наличие запрета поведения, установленного нормой экологического или иного закона;

– виновность;

– наказуемость, т. е. наличие санкции за нарушение запретов, установленных в законе, и органов (лиц), уполномоченных от имени государства на их применение;

– экологичность причиняемого вреда, что проявляется в характеристиках объекта посягательства;

– субьектность как указание на статус, качества, свойства либо принадлежность лиц (физических и юридических), привлекаемых к ответственности;

– общественная опасность;

– тип составов правонарушений.

Классификация экологических правонарушений:

 по виду юридической ответственности  –экологические преступления, административные и дисциплинарные экологические проступки, гражданско-правовые нарушения;

– по объекту посягательства  –земельные, водные, лесонарушения, нарушения законодательства об охране животного мира, континентального шельфа и т. п.;

– по субъекту  –совершаемые должностными лицами, гражданами, юридическими лицами;

– по объективной стороне деяния  –противоправное уничтожение и повреждение природных объектов, ухудшение состояния (качества) окружающей среды и ее компонентов, нарушение правил природопользования; невыполнение правил охраны окружающей среды, незаконное использование из корыстных побуждений;

– по субъективной стороне  – совершенные умышленно и по неосторожности (без вины);

– по источнику права  –предусмотренные только экологическим законодательством, иным законом, тем и другим;

– по принадлежности субъекта, управомоченного на реализацию мер юридической ответственности, наказуемые судебными и административными органами (должностными лицами) РФ и международными органами.

Объектом экологических правонарушений являются  общественные отношения, возникающие по поводу окружающей среды в целом или отдельных ее компонентов, регулируемые и охраняемые нормами права.

Для объективной стороны экологических правонарушений характерны: противоправность поведения; причинение или реальная угроза причинения экологического вреда; причинная связь между противоправным поведением и нанесенным экологическим вредом.

Субъектами экологических правонарушений могут быть  как граждане РФ, так и иностранные граждане, лица без гражданства, должностные лица и лица, исполняющие административно-хозяйственные и организационно-распорядительные функции в коммерческих организациях, а также юридические лица (организации, учреждения и др.).

Субъективная сторона  –вина в форме умысла (прямого и косвенного) либо неосторожности. В ряде случаев обязательными признаками являются также мотив и цель.

В соответствии со ст. 75 Закона «Об охране окружающей среды» выделяют следующие виды ответственности за экологические правонарушения: имущественную; дисциплинарную; административную; уголовную.

  1.  Правовой режим заповедников

Высший статус и, соответственно, наиболее строгий правовой режим охраны имеют государственные природные заповедники. Они являются особо охраняемыми природными территориями федерального значения. Исторически заповедники - первая форма особо охраняемых природных территорий.

Решение об учреждении государственного природного заповедника в соответствии со ст. 8 Федерального закона "Об особо охраняемых природных территориях" принимает Правительство РФ по представлению специально уполномоченного на то государственного органа Российской Федерации в области охраны окружающей природной среды. В том же порядке производится расширение территории государственного природного заповедника.

Чтобы обеспечить сохранение природного комплекса заповедника, законодательство предусматривает широкий ряд мер. В частности, в этих целях на прилегающих к его территории участках земли и водного пространства Правительством РФ создаются охранные зоны с ограниченным режимом природопользования.

Природные комплексы и объекты (земля, воды, недра, растительный и животный мир) на территории государственных природных заповедников полностью изымаются из хозяйственного использования (ст. 6 указанного Федерального закона). На территории заповедника запрещается любая деятельность, противоречащая его задачам. Такие задачи определяются положением о заповеднике. На территории государственных природных заповедников Закон запрещает также интродукцию живых организмов в целях их акклиматизации.

В принципе запрещается нахождение в заповеднике лиц, не имеющих к нему отношения. Пребывание на территории государственных природных заповедников граждан, не являющихся работниками данных заповедников, или должностных лиц, не являющихся сотрудниками органов, в ведении которых находятся эти заповедники, допускается только при наличии разрешений этих органов или дирекций государственных природных заповедников.

На территории заповедника допускаются мероприятия и деятельность, направленные на:

- сохранение в естественном состоянии природных комплексов, восстановление и предотвращение изменений природных комплексов и их компонентов в результате антропогенного воздействия;

- поддержание условий, обеспечивающих санитарную и противопожарную безопасность;

- предотвращение условий, способных вызвать стихийные бедствия, угрожающие жизни людей и населенным пунктам;

- осуществление экологического мониторинга;

- выполнение научно-исследовательских задач;

- ведение эколого-просветительской работы;

- осуществление контрольно-надзорных функций (ст. 9 Закона "Об особо охраняемых природных территориях").

Заповедование есть способ консервативной охраны природы. В основном в научных целях в заповедниках могут выделяться участки, на которых исключается всякое вмешательство человека в природные процессы. Размеры таких участков определяются исходя из необходимости сохранения всего природного комплекса в естественном состоянии.

Однако на специально выделенных участках частичного хозяйственного использования, не включающих особо ценные экологические системы и объекты, ради сохранения которых создавался государственный природный заповедник, допускается деятельность, направленная на облегчение функционирования государственного природного заповедника и жизнедеятельности граждан, проживающих на его территории. Такая деятельность может осуществляться лишь в соответствии с утвержденным индивидуальным положением о данном заповеднике.

Особую разновидность государственных природных заповедников образуют биосферные заповедники, которые входят в международную систему биосферных резерватов, осуществляющих глобальный экологический мониторинг. В целях проведения научных исследований, экологического мониторинга, а также апробирования и внедрения методов рационального природопользования, не разрушающих окружающую природную среду и не истощающих биологические ресурсы, к территории государственных природных биосферных заповедников могут быть присоединены территории биосферных полигонов, в том числе с дифференцированным режимом особой охраны и функционирования.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

22692. Стан внутрішнього ринку 25 KB
  З огляду на те що ринок є визначальним інститутом ринкового механізму який забезпечує регулювання та координацію дій субєктів господарювання вузькість внутрішнього ринку веде до серйозних негативних наслідків. Подруге порушуються зв'язки між окремими економічними суб'єктами галузями регіонами тощо. Вшосте виникає дефіцит або викривленість інформації для суб'єктів господарювання про стан попиту суспільну оцінку ефективності виробництва рівень його конкурентоспроможності. Звуженість ринків робить цю інформацію некоректною частково...
22693. Конкурентоспроможність економіки та конкурентна політика України 133 KB
  випущено Світовий звіт що стосується проблем конкурентоспроможності Про конкурентоспроможність окремих національних економік. Результат дослідження: було визначено індекс конкурентоспроможності який визначався за основними групами факторів які є найбільш впливовими. Фактори конкурентоспроможності: відкритість вимірює відкритість до зовнішньої торгівлі і інвестицій політики обмінних курсів і легкості експорту. Україна зайняла 53 місце по індексу конкурентоспроможності.
22694. Експорт в Україні 21.5 KB
  Україна мала позитивне сальдо але за рахунок поточних операцій платіжного балансу. Платіжний баланс співвідношення між сумою всіх грошових надходжень отриманих державою від інших країн за певний період і сумою всіх платежів які здійснювалися за цей період. Структура ПБ в міжнародній статистиці однакова і складається з наступних частин: баланс надходжень і платежів із зовнішньої торгівлі баланс надходжень і платежів за послуги баланс некомерційних надходжень і платежів баланс надходжень і платежів із закордонних капіталовкладень...
22696. Вільні економічні зони в Україні 35.5 KB
  На Україні існують вільні ВЕЗ чи спеціальні СЕЗ економічні зони та території пріоритетного розвитку ТПР і являють собою частину території України на якій встановлюються i діють спеціальний правовий режим економічної діяльності та порядок застосування i дії законодавства України. 2001 року зареєстровано: 11 СЕЗ і 9 ТПР. Загальна територія на яку поширюється режим СЕЗ та ТПР 105 території України. Кількість областей України на які поширюються режим СЕЗ та ТПР 12.
22697. Проблеми тінізації Економіки України та її олігархізації 23 KB
  Світовою практикою доведено: чим слабша держава тим вищий ступінь тінізації економіки. Зв'язок між традиційними проявами тіньової економіки: корупція відмивання коштів поширення сфери дії кримінальних угруповань діяльність фіктивних фірм поширення проявів тінізації національної економіки в цілому. Автор робить висновок що будьякі прояви нелегальної економіки які не знаходять відповідної протидії з боку органів державної влади не тільки спотворюють пропорції розширеного відтворення виробництва а й знецінюють демократичні...
22698. Національний банк України 24.5 KB
  2 Забезпечити високий рівень довіри в суспільстві до банків завдяки створенню дієвої системи нагляду за банківською діяльністю системи захисту інтересів вкладників та інвесторів системи оперативного кредитування комерційних банків з метою підвищення їх ліквідності. 3 Забезпечити високий ступінь незалежності і самостійності НБУ в проведенні монетарної політики з питань що стосуються сталості грошей чітко розмежувати кредитну діяльність банківської системи і фінансову діяльність уряду виключити пряме кредитування НБУ бюджетних витрат...
22699. Залучення іноземних інвестицій в Україну 27 KB
  На приплив іноземних інвестицій можна впливати лише побічно а саме: шляхом приведення інституційних та правових норм в Україні відповідно до міжнародних вимог. Для залучення іноземних інвестицій в Україну та їх ефективного використання необхідно: 1. На державному рівні відмовитися від мети залучення іноземних інвестицій будьякою ціною тобто не ставити іноземні компанії в більш привілейоване положення ніж національні.
22700. Ситсема держорганів, щ о регулюють ЗЕД 34 KB
  ситсема держорганів щ о регулюють ЗЕД Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності здійснюється для того щоб забезпечити: 1 захист економічних інтересів України та законних інтересів субєктів зовнішньоекономічної діяльності; 2 створення рівних можливостей для субєктів зовнішньоекономічної діяльності розвивати всі види підприємницької діяльності незалежно від форм власності та всі напрями використання доходів і здійснення інвестицій; 3 заохочення конкуренції та ліквідацію монополізму в сфері зовнішньоекономічної діяльності....