47227

Система автоматичного регулювання та контролю температури в жилому приміщенні

Дипломная

Коммуникация, связь, радиоэлектроника и цифровые приборы

Для визначення ефективності роботи підприємства визначимо кількісний склад витрат які формують собівартість одиниці продукції. Сума амортизаційних нарахувань розраховується за формулою...

Украинкский

2013-11-24

582 KB

42 чел.

PAGE  14


Зміст

[1]
1. ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

[1.1] 1.1. Вступ

[1.2] 1.2. Огляд і аналіз існуючих технічних рішень

[2]
2. ПРОЕКТНО-РОЗРАХУНКОВА ЧАСТИНА

[2.1] 2.1. Технічні умови та проектування

[2.2] 2.2. Обґрунтування вибраних технічних рішень

[2.2.1] 2.2.1. Вибір мікроконтролера

[2.2.2] Вибір датчика температури

[2.3]
2.3. Розробка структурної (функціональної) схеми

[2.4] 2.4. Розробка алгоритму

[2.5] 2.5.  Розробка розрахунок та вибір елементів принципової схеми

[2.6] 2.6. Розробка програми (по узгодженню з керівником)

[2.7]
2.7. Конструкторська частина

[2.7.1] 2.7.1. Розробка схеми з’єднань (друкованої плати)

[2.7.2] 2.7.2. Розрахунок надійності пристрою

[2.8]
2.8. Технічне обслуговування розробленого пристрою (системи)

[2.8.1] 2.8.1. Обґрунтування вибору необхідних типів контрольно-вимірювальних пристроїв

[2.8.2] 2.8.2. Основні види електрорадіовимірювання при технічному обслуговуванні пристрою (системи)

[2.8.3] 2.8.3. Профілактичне обслуговування пристрою

[2.8.4] 2.8.4. Аналіз неполадок в принциповій схемі пристрою і способи їх усунення

[3]
3. ЕКОНОМІЧНА ЧАСТИНА

[3.1]
3.1. Розрахунок витрат на розробку і впровадження

[3.1.1] 3.1.1. Об’єкти витрат

[3.1.2] 3.1.2. Знос основних засобів

[3.1.3] 3.1.3. Витрати та ремонт

[3.1.4] 3.1.4. Оборотні активи

[3.1.5] 3.1.5. Витрати на оплату праці працівників

[3.1.6] 3.1.6. Обов’язкові платежі

[3.1.7] 3.1.7. Оплата за оренду приміщення та комунальні послуги

[3.1.8] 3.1.8. Витрати на проектно-конструкторську документацію

[3.1.9] 3.1.9. Кошторис витрат

[3.2]
3.2. Розрахунок розміру економії та економічної ефективності  

[3.3] 3.3. Складання порівняльної таблиці ?-? та економічних показників

[4]
4. ОРГАНІЗАЦІЙНА ЧАСТИНА

[4.1] 4.1. Охорона праці

[4.1.1] 4.1.1. Загальні положення

[4.1.2] 4.1.2. Вимоги ОХП при користуванні ПЕОМ та ВДГ

[4.1.3] 4.1.3. Вимоги електробезпеки

[4.1.4] 4.1.4.  Вимоги до пожежної безпеки

[5]
ВИСНОВКИ

[6]
Використана ЛІТЕРАТУРА


1. ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

1.1. Вступ 

Ми живемо в епоху коли людство крокує вперед з величезною швидкістю. Те що ще вчора було на грані фантастики, сьогодні сприймається як звичайна та необхідна річ. Меті  прогресу немає, постійно створюється щось нове, модернізується перевірене, усуваються недоліки що були допущені у старому. Науково-технічна революція підняла людство над землею, змусила людську думку вийти у космос і зануритись у найглибші глибини світового океану.

Все це робиться для того щоб покращити життя людині, зробити її перебування в цьому світі більш комфортним і зручним. А для  цього надзвичайно важливими умовами є ефективне господарювання, використання природних ресурсів, а також штучних, створених людською думкою.

Як ми бачимо нині скрізь видно сліди бездумного, без господарського ставлення до світу який нас оточує. Ми повинні всіма доступними методами намагатися підвищити як рівень свого життя так і рівень збереження всього того, що ми маємо. Тому ми повинні спільно боротися з цими проблемами, які виникають у господарській діяльності людини.

Однією з таких проблем в медицині та побутовій сфері є проблема ефективного використання теплової енергії. Адже теплове забруднення біосфери вже дає знати про себе «парниковий ефект» і загрозою знищення кліматичних поясів. У рішенні цієї проблеми за даними найрізноманітніших досліджень у комплексній автоматизації цього кліматичного   устаткування за допомогою різноманітних цифрових засобів обліку, контролю і управління із можливістю з’єднання таких приладів в локальну мережу для створення системи глобального регулювання всього об’єкту. Це буде надзвичайно позитивним у вирішенні проблеми використання теплової енергії.

Дослідження доводять, що AVR - мікроконтролера у поєднанні з датчиками  дозволяє створювати ефективні системи контролю в побутовій, промисловій сферах, а також за використання у надзвичайно важливій медичній техніці, від функціонування якої часто залежить життя і здоров’я людини.  Їх головні переваги – це універсальність, гнучкість прогнозування, можливість цифрової обробки даних і реалізації управління. Інструкція в одному корпусі великої кількості  засобів забезпечує компактність і низьку собівартість приладів в умовах невеликих термінів розробки і встановлення виробі на виробництві.

1.2. Огляд і аналіз існуючих технічних рішень

Преді мною стояла задача розробити дешеву й компактну, функціональну систему контролю та регулювання температури повітря в жилому приміщенні.

Стандартним рішенням такої конструкторської  задачі було побудування схеми яка виконувала б наступну послідовність дій:

  1.  Перетворення опору в напругу при допомозі джерела струму;
  2.  Перетворення напруги в код при допомозі вбудованого в мікроконтролер аналогово-цифрового перетворювача (АЦП);
  3.  Передача отриманого коду  в мікроконтролер (МК), де отримана інформація обробляється і передається далі.

На сьогоднішній день деякі зарубіжні фірми випускають АЦП, які виконують вище зазначений ланцюг перетворень. Наприклад: фірма Aneleg Devices виготовляє аналогово-цифровий перетворювач AD 7710, AD 7711 і AD 7713 із вбудованими операційними підсилювачами. Ці мікросхеми пристосовані для використання в обчислювальних системах (де датчиками можуть бути термометри опору термопара або тензорезисторний міст) і датчики під’єднуються  безпосередньо до АЦП при мінімальному використанні додаткових компонентів. Використовувати такі АЦП в невеликих приладах дуже дорого. Ціна спеціалізованих АЦП перевищує вартість всіх інших компонентів разом взятих. А використання звичайних АЦП значно збільшує число компонентів в системі і постійно відображається на вартості, габаритах і надійності системи.

   Ще одним шляхом вирішення поставленої задачі є перетворення опору безпосередньо в код. Є багато різних схем, які реалізують таке перетворення. Методами їх дій збудований на вимірюванні інтервалу, рівному постійному часу та розряду конденсатора через вимірюваний опір.

Роздивимося єдину зі схем з середніми характеристиками точності виміру. Структурна схема такого виміру опору представлена на рис. 1, а тимчасові діаграми діаграми його роботи на рис. 2.

Рис 1 2 Структурна схема вимірювання опору

Перед початком вимірювання опору Rx, зразковий конденсатор G контактними реле K1 підключається до джерела U0 і повністю заряджається. Потім керуючий  пристрій переключає контактне реле К1 і конденсатор C починає розряжатись через резистор Rx . Одночасно з початком розряду  (момент t0) переключаючий прилад подає імпульс яким трассер переводиться в стан логічної 1.

При цьому відкривається тимчасовий селектор, і на вхід електронного лічильника починають надходити імпульси від генератора лічильників імпульсів.

В момент часу t1 напруга U1 на конденсаторі стане рівною напрузі U2, порівнюючий  пристрій видасть імпульс, який поверне трассер в стан логічного 0, і рахунок імпульсів зупиниться. За час vt=t1-t0 лічильник підраховує m  імпульсів, поступаючих з періодом TK. Так як vt=Rx*[=B*Tk (при U1=U2) то вимірюваний опір буде вираховуватись по формулі:

Rt=B*Tk/C=Kr*m

Основним недоліком такого пристрою є: велика кількість компонентів та залежність точності виміру від стабільності значення зразкової ємкості.

Поява на ринках недорогих мікроконтролерів маючих аналоговий контролер була створена серія AVR до якої і відноситься вибрані мною мікроконтролер фірми  ATMEL АТ89С2056. Встановлення мікроконтролера в приладах такого призначення є дуже вигідним: по-перше зменшується кількість елементів схеми, підвищується надійність системи, можливість перепрограмування, висока точність виміру, швидка обробка даних.


2. ПРОЕКТНО-РОЗРАХУНКОВА ЧАСТИНА 

2.1. Технічні умови та проектування

  1.  Призначення та область застосування

Дана система автоматичного регулювання  та контролю  температури  в жилому  приміщенні призначена для вимірювання та регулювання температури повітря в житловому приміщенні.

Вона призначена для того щоб покращити життя людині та створити комфортне перебування в своїй оселі. Дана система також може використовуватись в будівлях інших типів: складах, лікарняних палатах. Адже в наш час теплове забруднення біосфери вже дає знати про себе. У рішенні цієї проблеми за даними найрізноманітніших досліджень у комплексній автоматизації цього кліматичного   устаткування за допомогою різноманітних цифрових засобів обліку, контролю і управління із можливістю з’єднання таких приладів в локальну мережу для створення системи глобального регулювання всього об’єкту. Дослідження доводять, що мікроконтролера у поєднанні з датчиками  дозволяє створювати ефективні системи контролю в побутовій, промисловій сферах, а також за використання у надзвичайно важливій медичній техніці, від функціонування якої часто залежить життя і здоров’я людини.

  1.  Умови експлуатації

Температура середовища: +18 0С до 26 0С

Вологість повітря: 50%-70%

Тиск: 780 міліметрів ртутного стовпчика

Вібрації: електромагнітні випромінювання відсутні

  1.  Вимоги до конструктивного оформлення

Система автоматичного керування це окремий пристрій, який повинен бути розташований в стандартному корпусі. Пристрій відображення  повинен бути виведений на зовнішню сторону пристрою.

2.2. Обґрунтування вибраних технічних рішень

2.2.1. Вибір мікроконтролера 

В процесі розробки ? засобів у якості блока керування було обрано мікроконтролер сімейства АТ 89 фірми Atmel. В загальному випадку контролер АТ 89 являє собою восьми розрядну одно кристальну ЕОМ із системою команд MCS-56 фірми Intel. Мікроконтролери виготовляються по KMON, SMOS технології і мають постійно статичну структуру. До складу сімейства входять мікроконтролери  65-ти типів. Розглянемо основні типи контролерів, запам’ятовуючі та передаючі пристрої і деякі вузли, що входять до складу мікроконтролерів кожного типу, а також їх основні характеристики та подамо результати аналізу таблицею.

Основні характеристики мікроконтролерів сімейства АТ 89 фірми Atmel  (див. Додаток 8; Таблиця 2.3).

Враховуючи постановку задачі, оберемо мікроконтролер АТ 89С2051.

Мікроконтролер  АТ 89С2051 містить: 4 Кбайти Flash, 128 байтів RAM, 15 ліній вводу/виводу загального призначення, два 16-бітових лічильники, 5 дворівневих систем переривань, повний дуплексний послідовний порт, аналоговий прецесійний комп’ютер, таймер з внутрішнім генератором, розробляються зі статичною логічною операцією. Програмно управляються два режими енергозбереження. В пасивному режимі (idle) центральний процесор зупиняється, але RAM, таймери, лічильники, порт SRI, стартовий таймер і система переривань залишаються активними.

Зобразимо структурну тему мікроконтролера. Розглянемо розводку виводів мікросхеми призначення кожного з портів (Рис.2.2.1):

VCC – напруга живлення

CWD –  заземлення

PDIP/SOIC

Рис. 2.2.1. Розводка виводів

Post 1-8-розрядний двунаправлений  порт ведення/виведення. Для портів Р1.2-Р1.7 необхідні вбудовані навантажувальні резистори; для Р1.0, Р1.1, також і зовнішні. Вихідні буфери забезпечують витікаючий  струм 20 мА. При використанні виводів порта Р1.2-Р1.7 в якості входів та при підключених вбудованих навантажувальних резисторів буде забезпечений струм витоку.

Роst 5 також стримує дані щодо кодів протягом програмування і перевірки Klash.

Post3 - (для Р3.0-Р3.5, Р3.7) 2-розрядний двунаправлений порт І/0 із вбудованим навантажувальним резистором. Вихідні буфери забезпечують витікаючий струм 20 мА. При використанні виводів порта в якості входів і установці зовнішнім сигналом в низький стан, струм буде витікати тільки при підключених вбудованих навантажувальних резисторах. Post3 також використовуються при реалізації, крім того створили спеціальні управляючі сигнали щодо програмування і перевірки Flash.

RESET - вхід скидання. Для виконання скидання необхідно утримувати високий рівень на сході протягом двох машинних дисків.

XTAL 1 - вихід інвертного підсилювача генератора і вхід схеми вбудованого генератора частоти.

XTAL 2 – вхід інвертного підсилювача генератора.

Структура схема иікроконтролера представлена в додатку 2.

Після аналізу існуючих мікроконтролерів маючих аналоговий комп’ютер була випущена серія AVR до якої відноситься АТ89С2056 тому як:

  1.  Він має високу працездатність на відміну від мікроконтролера типу SXC8A6, який також не дозволяє збільшити розрядність схеми через високу частоту, так як на високій частоті виникає вплив аналогових параметрів схеми.
  2.   Центральний послідовний порт UART, в SXS68AC та PIC16CE25 відсутній.

3.Електрично стираюча перезаписуюча пам'ять даних EEAROM для зберігання каліброваної характеристики і різних ? відлуння в SXS68AC.

  1.  Вибір датчика температури 

За основу візьмемо цифрові датчики компанії DALLAS Semiconductor. Цей вибір практично обґрунтований через такі основні переваги температурних датчиків цієї фірми.

  •  Прямі перетворення температури в цифровий код без застосування додаткових АЦП;
  •  Можливість роботи з мережами MicroLan що дозволяє приєднуватись по проводам практично необмежену кількість датчиків;
  •  Відсутність додаткових зовнішніх компонентів;
  •  Заводське калібрування і корекція нерівностей;
  •  Широкий діапазон випромінювання температури (- 55 0С… +125 0С);
  •  Помилка виміру температури не більше 1 0С;
  •  Час перетворення температури в цифровий не більше 1 секунди.

Враховуючи початкові вимоги щодо побудови пристрою в якості термостата оберемо модель DS1821.

DS1821 є програмуємим цифровим термостатом, що призначений для роботи в системах терморегулювання на виробництві, у побутових пристроях. Термостат формує сигнал високого рівня («1») якщо температура в зоні виміру не входить в задані межі, сигнал «1» залишається в стані лоти доки температура не повернеться в задані рамки. Задані межі залишаються в енергонезалежній пам’яті.

Температурні датчики наводяться в додатку 3 табл. 1.


2.3. Розробка структурної (функціональної) схеми 

Дана структурна схема складається з таких блоків:

1. цифровий датчик температури;

2. блок керування;

3. ПЗП даних;

4. блок індикації;

5. клавіатури

6. вторинне джерело живлення.

Зобразимо це у вигляді структурної схеми цифрового термометра та проаналізуємо функції кожного з блоків:

Рис. 2.3. Структурна схема цифрового пристрою контролю

та регулювання температури

  •  цифровий датчик температури служить для прямого перетворення температури в цифровий код. При цьому він не вимагає додаткових аналогово-цифрових перетворювачів, подаючи сигнал в цифровій формі на блок керування. Принцип дії цифрових датчиків температури фірми Dallas заснований на підрахунку кількості імпульсів вироблених генератором з низьким коефіцієнтом у тимчасовому імпульсі, що формується  генератором з великим генератором коефіцієнтом. Лічильник ініціфлізується значенням, що відповідає – 55 0С (мінімальній вимірювальній температурі). Якщо лічильник досягає нуля через ще перед тим як закінчується головний інтервал (це означає що температура більше - 55 0С), то регістр температури, що також є ініціалізований значенням - 55 0С інкрементується. Одночасно лічильник встановлюється новим значенням, що задається системою формування    характеристики. Ця схема потрібна для компенсацій параболічної залежності частот генераторів від температури. Лічильник знову починає працювати, і якщо він знову досягає нуля, коли інтервал ще не закінчений, процес повторюється знову. Схему формування нахилу налагоджує лічильник значеннями, що відповідають кількості імпульсів генератора на один градус цельсія для кожного конкретного значення температури для закінченого процесу перетворення регістр температури буде містити значення температури.
  •  Блок керування реалізований як мікропроцесорний пристрій. В даній схемі МП виконує обробку інформації, що надходить від датчика температури у вигляді цифрового коду (формує адреси команд, видає команди з пам’яті, дешифрує їх,  виконує над ними операції, при необхідності записує результати в пам'ять, формує керуючі дані обліку) із врахуванням зовнішнього сигналу від клавіатури. МП керується даними що зберігаються в ПЗП.
  •  ПЗП даних – постійно-запам’ятовуючий  пристрій призначений для постійного зберігання, керування мікропроцесорним пристроєм та при необхідності сукупності ?.
  •  Блок індикації призначений для візуального відображення результатів обробки інформації блоками керування.
  •  Клавіатура служить для керування роботи блока керування. Використовуючи набір кнопок SEL, UP, DN, EXT, користувач формує інформативні  сигнали, на які реагує МП.
  •  Вторинне джерело живлення забезпечує цифровий датчик, блок керування та ПЗП, клавіатуру, необхідним рівнем напруги.
  •  Так як в будинку в якому буде встановлюватись даний пристрій повинна бути централізована система подачі холодного повітря, то в якості виконавчого механізму чи оберемо кроковий двигун. Це рішення обґрунтовується такими перевагами: напруга живлення +5В, можливість регулювання ?  відкриття заслінки повітряпровідної труби. Кроковий двигун розробленого пристрою керується мікросхемою АС1517. на цю мікросхему мікроконтролер посилає кроковий імпульс STEP і задає ? обертання сигналом DIR. Вивід INH відключає вихідні  ?, даючи можливість ? ?  вручну. Мікросхема СК1517 може видавати на котушки дворівневі сигнали, що дозволяє підвищувати ККД і знизити рівень перешкод. При цьому забезпечується можливість повороту вала на півкроку, тобто на 45 0 а не на 90 0, що для розробленої системи є суттєво.

2.4. Розробка алгоритму 

Алгоритм роботи пристрою реалізований і поміщений у ПЗП приладу програми роботи приладу, складається із двох основних блоків: блоку зняття результатів вимірів і блоку обробки параметрів.

Після ? приладу програма перевіряє чи є живлення, якщо живлення включене то відбувається зняття показників з контрольно-вимірювальних датчиків, якщо ж живлення не ввімкнене то відбувається повернення  на початок.  Після того як ввімкнулось живлення і відбувається зняття показників з датчиків відбувається обробка та аналіз знятих показників і далі виміряні параметри виводяться на індикатор.

Після цих операцій відбувається перевірка чи відповідають виміряні параметри відповідним нормам. Якщо виміряні параметри відповідають нормі то відбувається повторне зняття вимірів з датчиків і їх обробка та аналіз. Якщо ж параметри не відповідають  заданим нормам то відбувається вимкнення або увімкнення виконавчих механізмів. Тобто якщо підвищилась температура то вмикається кондиціонер й працює до тих пір доки не нормалізується температура. Якщо ж температура нижче заданої то вмикається нагрівач. Після нормалізації цих параметрів відбувається нове зняття вимірів і весь алгоритм програми повторюється.

Алгоритм програми представлений в додатку 4.

2.5.  Розробка розрахунок та вибір елементів принципової схеми

Основою схеми є мікроконтролер ДР2 типу АТ89С2056 фірми Atmel. Індикація динамічно реалізована програмою. Катодами індикатора NG1 і NG2 підключені до порту Р1, аноди включаються транзисторами VT1-VT3. Транзистори керуються лініями сканування S0…S2. Імпульсний струм сегментів обмежений резисторами на рівні приблизно 15 мА, що вміщаються в навантажувальну здатність порту (20 мА) і є достатнім для одержання необхідної яскравості. Цикли сканування формуються за допомогою внутрішнього таймера мікроконтролера. За кожним циклом індикацій слідує «порожній» цикл, коли всі індикатори виключені. Для регулювання яскравості світіння індикаторів досить регулювати відношення тривалості циклу індикації на тривалість «порожнього» циклу (PWM). Яскравість регулюється кнопками «UP», «DOWN» у режимі індикації температури. Нове значення яскравості зберігається в енергонезалежній пам’яті.

Для ? ? мікроконтролерів на лініях сканування розташовується І2С мікросхема Flash – пам’яті DDR-1. Цикли сканування інтегруються мікросхемою, тому що являють собою умови, що передуються «старт» і «стоп». Коли мікроконтролер обмінюється з мікросхемою, цикли сканування припиняються. Місцева клавіатура лінії даних дисплея як лінії сканування, а RL – порт мікроконтролера як лінію повернення. Сканування клавіатури відбувається в циклах сканування дисплея.

Зовнішні і внутрішні датчики температури підключені до портів мікроконтролера через запасні ланцюги. У колі живлення датчиків включені невеликі резистори для зохисту від короткого замикання на лініях  термометрів. Зовнішній термометр підключений через s-? 3,5мм роз’їм. Однак через те що під час під’єднання на якийсь час виявляються замкнутими всі три контакти, в ? використовується захисний резистор. На внутрішньому датчику запобіжний ланцюг встановлений про всяк випадок і для можливості перетворити цей датчик на другий зовнішній.

Вихід керування термометром має двотактний каскад на транзистор   VT4-VT5. Такий каскад забезпечує однаковий струм, що втікає і витікає. Цей струм обмежений резисторами R17 з енергетичних розумінь і з метою захисту транзисторів.

Роз’їм для програмування мікросхеми DS1826 використовує ту ? лінію даних, що і зовнішній термометр, а в якості напруги живлення використовує напругу вихода термостата (живлення потрібно виключати при переведені мікросхеми DS1821 з режиму термостата в режим термометра). Тому при програмуванні зовнішній термометр і виконавчий пристрій термометра повинні бути відключені.

Однією із найскладніших частин схеми є стабілізатор. При розробці стабілізатора потрібно було виконати ряд умов. Цілком заряджені батареї мають напругу 6 В. для нормальної роботи датчиків потрібен мінімум 4,3 В. Тому стабілізатор повинен забезпечувати якнайменше мінімальне падіння (краще не більше 200 мВ при 100 мА). Стабілізатор повинен розпізнавати мережеве живлення і при його наявності залишиться увесь час включеним.  Включення-виключення ? мереживного живлення може вироблятися «на ходу». Батареї не повинні розряджатись при роботі від мережі. Усі перераховані вище вимоги було виконані в стабілізаторі зібраному на ? ?.  Як регулюючий елемент у стабілізаторі застосований n-канальний IKLZ 44, що випускається ПО «Інтеграл» під кодовою назвою КП723М.

Слід відзначити один недолік конструкції: відсутній сигнал розряду батареї. Мікроконтролер нормально працює при напрузі живлення 2,7 В. У той же час як датчики температури можуть почати видавати хибну інформацію при напрузі живлення нижче 4,3 В. батареї можуть бути розряджені, покази термометра невірними, а користувач навіть не буде здогадуватись про це. Видасть хіба що зниження яскравості світіння індикаторів. Справа тут не в складності формування сигналу ВАТ, LOW, а у відсутності вільних портів вводу мікроконтролера. Одне з вирішень даної проблеми застосувати Watckdogekmer DS1232L, він же ADM1232 або подібні. Так як датчик температури DS1826 має вбудований АЦП то для узгодження з мікроконтролером не потрібно використовувати інші допоміжні перетворювачі, що дає змогу зекономити місце на друкованій платі та збільшити надійність роботи розроблюваного пристрою. Принципова схема пристрою представлена в додатку 5.

2.6. Розробка програми (по узгодженню з керівником)

Основна програма.

IWIT:MOV SP,#STACK: ініціалізація стану CLRA

VOV KEYTM, A : обнуління ? таймера

MOV EXT.TH, A: обнуління зовнішнього таймера

MOV INT.TH, A: обнуління внутрішнього таймера

MOV OFFTM,#OFFTMV: завершення завантаження таймера

ACALL GETPWM: одержання значення PWM таймера

MOV ACHTM, ACHR

MOV TMOD,#11H: ініціалізація таймера 0 таймера 1

MOV TLO,#LO(RTCV): завантаження таймера 0

MOV THO, H1(RTCV)

MOV TL1, PHVL: завантаження таймера 1

MOV TL1, PHVH

MOV RTPCS,#V100MS: завантаження значення 100 мс

SETB PT1: ініціалізація пріоритетів таймерів (0-low, 1-high)

MOV IE,#8AH: ініціалізація дозволу таймерів (ET0,ET1,EA=1)

ACALL AD, EXT: авто визначення та запуск зовнішнього термометра

ACALL AD, INT авто визначення та запуск внутрішнього таймера

MOV SMPTM,#SMPTMV: завантаження таймера зразка термометрів

MAIN:MOVAINCODF: місцеві перевірки клавіатури

CPL A

JN2 MA10: стрибок, якщо є ?

CLR FEN

CLR PRESS

SJMP MA20: стрибок, якщо немає ?я

MA10:MOV B,A: зберігання коду клавіатури

ACALL DEL10: затримка доносу

MOVA,INCODE; зчитування коду клавіатури

CPL A

CJNE A,B,MA20; відсутність ? при відмінності кодів

MOV R7, A

MOV OFFTM,#OFFTMV; завершення завантаження таймерів

JB PRESS, SAME


2.7. Конструкторська частина

2.7.1. Розробка схеми з’єднань (друкованої плати)

Основами друкованих плат є ? або силотекстоміт покритий мідною фольгою з однієї сторони.

? друкованої плати провідників виконуються на координатній сітці. Для друкованих плат промислової апаратури прийнято стандартний крок координатної сітки «відстань між з єднаннями паралельних ліній, рівній 2,5 мм». В конструкції пропонуються приймати крок 5 мм. В вузлах ? координатної сітки на перетині їх ліній, розташовують «Контактні площі». В отворі ? централі координатних площ. В деяких випадках при малих відстанях між виводами будь-якого елементу контактні площі доводиться робити й на лініях між вузлами.

Електронна промисловість випускає ряд типів елементів з відстанню між ? виводів, дорівнюємі стандартному кроку друкованого монтажа 2,5 мм з відстанями рівними по відношенню до цього розміру: 5,75; 1,25 мм і т.д. До  наших елементів відносять: електролітичні, перелічені конденсатори, транзистори серій ГТ 322, КТ 306, КТ 312, КТ 315, КТ 316, мікросхеми серії DS1820 та DS1821.

Відстані між виводами інших елементів з проволоченими ? виводами дуже легко привести до розміру рівному кроку координатної сітки 2,5 або 5 мм.

Контури друкованих плат з оригінала переноситься за допомогою копіювальної бумаги на поверхність плати відповідаючого розміру, виготовленого з фольгового ? або силотекстоміт. При цьому необхідно не обхідно бути дуже уважним, щоб не отримати на площі дзеркальне відображення провідників.

Відрізки фольги, які отриманому малюнку поверхні залишаться у вигляді провідників, покривають нітролаком закрашеним декількома краплями чорнила. Після висихання краски малюнок перевіряється на спів падіння креслення провідників і при необхідності ? всі потоки краски скальпелем. Потім поміщають плату в розчин хлорного заліза густиною 1,3. При нормальній кімнатній температурі процес травлення мідної фольги заміщується через один час, а при температурі розчину 40 0 … 50 0С через 10…15 хвилин. Готову плату промивають спочатку в холодній, а потім гарячій воді, швидко висушити і одразу покрити рідким каніфольним лаком. В такому вигляді провідники плати довгий час зберігають змогу до ?  ?.

Друкована плата розроблена за допомогою програми Proteus 7.

Друкована плата пристрою представлена в додатку 6.

2.7.2. Розрахунок надійності пристрою 

Надійність – один із основних показників якості ? системи і приладів, автоматики, ? обчислювальний ? та інших ? виробів. Забезпечення надійності роботи є однією з основних задач розробити та експлуатації  ?.

Надійність системи визначається по сукупності трьох параметрів: безвідмовність, відмовоймовірність і довговічність.

Безвідмовність – властивість системи зберігати працездатність протягом заданого інтервалу часу. Визначаються імовірність безвідмовної роботи за доданий інтервал часу P(t).

Відмовоймовірність – пристосованість системи до виявлення й усунення відмовлення. Визначається кількістю випадків діагностичного і технічного обслуговування.

Довговічність – можливість системи довгочасно і безперервно зберігати працездатність. Визначає термін служби системи.

При розрахунку надійності пристрою визначають наступні кількісні показники:

1. Ймовірність безвідмовної роботи   P(t) за проміжок часу t;

2. Інтенсивність відмов ;

3. Напрацювання на відмовуТ0;

Розрахунок показників надійності виконується методом - характеристик, заснованими інтенсивностями відмов комплектуючих виробів і керуючих коефіцієнтів, що враховують реальні режими й умови роботи проектованого пристрою.

Основним показникам, що враховуються при розрахунках надійності є  швидкість відновлення , число відмовлянь за одиницю часу, до ?  кількості  елементів, що залишаються справними до початку даного інтервалу часу.

Встановлено що протягом тривалих інтервалів часу, після 100-200 годин роботи у більшості електронних компонентів інтенсивність відмов залишається постійною: . При розрахунку надійності орієнтується на роботу з залежному інтервалі часу. У цьому випадку імовірність безвідмовної роботи за заданий інтервал часу зв’язана з інтенсивністю відмов експотенціональної залежності часто має назву експотенціональний закон надійності.

Замість показника P(t) чи поряд з ним широко застосовується другий напрацьований на відмову Т0 чи середній час між відмовами:

При  вираз (6.2) змінюється до вигляду:

звідси витікає залежність між P(t) і T0

При виконанні розрахунків надійності пристрою визначають Т0, а потім по деяким крокам малюють криву P(t) яка наглядно характеризує зміну ймовірності безвідмовної роботи із збільшенням часу експлуатації.

Для визначення надійності системи, що проектується, використовують аналогічні   методу оцінки або моделювання оскільки випробування системи, як правило, неможливо або економічно недоцільно. Будемо застосовувати аналітичний метод розрахунку надійності.

Аналітичні методи оцінки надійності системи – це методи які дозволяють визначити показники надійності системи і окремих пристроїв використовуючи моделі надійності системи і пристроїв, що описуються визначеними аналітичними залежностями.

Аналітичні методи оцінки базується на законі характеристики надійності складових частин системи (комплектуючих елементів, вузлів, блоків) і структурної (логічної) схеми надійності системи, яка є по суті моделлю безвідмовної роботи системи.

Аналітичний розрахунок проводиться на основі наступних даних:

  1.  Характеристики надійності складових частин системи;
  2.  Закону розподілу характеристики надійності складових частин системи;
  3.  Прийнятих критеріїв відмов системи;
  4.  Аналогічної схеми надійності системи;
  5.  Методів і способів включення резервних елементів;
  6.  Характеристика системи контролю функціонування системи.

При визначені надійності елементів і системи, найбільш часто, використовується експотенціональний закон розподілу часу напрацювання до відмови. Його широке застосування обумовлене тим, що він дає невеликі похибки у незначному інтервалі часу порівняно з довговічністю окремих елементів системи. Останнє має місце практично в усіх складних станах в період, коли вже закінчилась виробка, але ще незначно впливає старіння матеріалів.

Крім того, експотенціональний закон зручний тим, що він характеризується одним ? часовим параметром – інтенсивністю відмов системи, і аналітичні вирази (формули) для оцінки показників надійності виходять досить простими навіть при визначені надійності складних систем.

При аналітичних методах оцінки надійності структура системи виконується у вигляді спеціальної логічної системи, на основі якої визначається стан (працездатність чи непрацездатність) системи в залежності від працездатного чи непрацездатного стану її елементів.

Логічні схеми надійності складаються на основі функціональної (електричної) схеми системи.

При складанні логічної схеми для розрахунку надійності функціональні (електричні) зв’язки між окремими елементами замінюються логічними, що характеризують безвідмовну роботу системи в залежності їх працездатності чи непрацездатності.

Елементи при відмові яких відказує вся система, а логічні елементи не схемі вважаються послідовно з’єднаними.

Елементи відмова яких не призводить до відмови системи, вважаються паралельно з’єднаними. Прикладом паралельного з’єднання можуть бути системи, що резервуються. Тому показники надійності системи при паралельному з’єднанні елементів на логічні схемі розраховується за формулами, що відповідають визначеному виду резервування.

Як правило, логічні схеми для розрахунку надійності реальності складних системах являють собою послідовне паралельне з’єднання елементів.

У відповідності з складеною логічною схемою надійності визначаються показники надійності, використовуючи визначені аналітичні вирази.

Умови на підставі яких проводяться розрахунки показників надійності:

  1.  Кожний елемент (вузол, блок, пристрій) і система в цілому знаходиться в одному з двох можливих станів: працездатному чи непрацездатному;
  2.  Відмови елементів є подіями випадковими і нзалежними;
  3.  Інтенсивність відмов елементів на протязі їх періоду служби в одних і тих же робочих режимах і умовах постійна тобто це залежить від часу;
  4.  Середній час напрацювання до відмови випадкових частин системи розподілень по показниковому закону.

Для визначення показників надійності розроблюваного пристрою, будемо виконувати наближений розрахунок:

  1.  Елементи цифрові – аналогові, мікросхеми працюють в режимах, які характеризуються визначеним коефіцієнтом електричного навантаження і температури навколишнього середовища;
  2.  Відмова комплектуючих виробів можуть бути трьох типів: обрив, коротке замикання, відхилення параметрів.

Таким чином, застосовують модель, що являє собою групу послідовно з’єднаних і незалежних елементів, які не мають резервних елементів. У цьому випадку відмову системи, але не впливає на надійність інших елементів системи. Таким чином безвідмовна робота системи можлива тільки при збереженні працездатності усіх елементів послідовного з’єднання.

Основні показники надійності  системи із послідовним з’єднанням елементів визначаються наступним чином:

  1.  Ймовірність безвідмовної роботи і-го елементу при показниковому законі розподілу напрацьовано на відмову:

де  ; - інтенсивність відмов і-го елемента

  1.  Інтенсивність відмови системи з n-елементів:

  1.  Середнє напрацювання на відмову системи в цілому:

При проведені розрахунку надійності пристрою, що проектується, його однотипні елементи об’єднуємо в групи. Інтенсивність відмов пристрою буде визначатись за формулою:

 

W- кількість груп типів елементів в пристрої

Таким чином інтенсивність відмов системи  

Середнє напрацювання на відмову системи в цілому

Залежність ймовірність безвідмовної роботи пристрою, який розробляється:

Найменування

Т, годин

Кількість

шг

1

Конденсатори

418410,04

9

2,4

21,6

2

Мікросхеми

438596,49

4

2,28

9,12

3

Резистори

1666666,67

38

0,6

27,8

4

Транзистори

869565,22

10

1,15

61,5

5

Світлодіоди

751879,70

1

1,33

6,33

6

Індикатори

826446,28

2

1,26

2,52

7

Діод

251879,20

10

1,33

13,3

8

Клавіатура

45552,4

1

2,19

2,19

9

Батарея

26280,5

1

38,05

38,05

Всього

122,41

Т

1

100

0,987

2

200

0,978

3

500

0,936

4

1000

0,876

5

2000

0,767

6

5000

0,514

7

10000

0,265

8

20000

0,070

А;=0,0000134

Т0=


2.8. Технічне обслуговування розробленого пристрою (системи)

2.8.1. Обґрунтування вибору необхідних типів контрольно-вимірювальних пристроїв

Вимірювання – це експериментально-інформаційна процедура, яка здійснюється за допомогою спеціальних технічних засобів – засобів вимірювання. Засоби вимірювання обов’язково мають нормовані метрологічні характеристики. Технічні засоби, за допомогою, яких можна виміряти фізичні величини але метрологічні характеристики яких, не належать до засобів вимірювання.

Засоби вимірювання можна реалізувати окремі вимірювальні операції і вимірювальну процедуру в цілому.

Процедура вимірювання складається з таких основних етапів: прийняття моделі об’єкта вимірювання; вибір засобу вимірювання, проведення експерименту для отримання результату вимірювання. Однак на кожному етапі виникає невідповідність між ідеальними і реальними умовами і тому результат вимірювання відрізняється від істинного значення фізичної величини, тобто виникає похибка вимірювання.

Похибка вимірювання є основним показником якості та досконалості вимірювання. Прорив галузі вимірювання пов'язаний зі зменшенням похибки вимірювання.

Найбільше засобів вимірювання розроблено і випускається для середнього під діапазону значень. У цьому під діапазоні струм і напруга вимірюється приладами безпосередньої оцінки – амперметрами і вольтметрами. За принципом дії ці прилади поділяються на електромеханічні, електромеханічні з вимірювальними перетворювачами, електроні, аналогові, цифрові.

 Електромеханічні амперметрами і вольтметрами порівняно з електронними і цифровими мають такі недоліки:

Невисоку точність і швидкодію, незначний діапазон вимірювання, великі габарити і масу, велике споживання енергії, складну типологію вимірювання, низьку надійність.

Амперметри вмикають в коло послідовно зі споживачем, а вольтметр паралельно.

2.8.2. Основні види електрорадіовимірювання при технічному обслуговуванні пристрою (системи)

Основним видом електрорадіовимірювання при технічному обслуговуванні є вимірювання опору.

Для вимірювання опору використовуються різні засоби вимірювання: електромеханічні, електронний та цифровий амперметри з попереднім перетворенням опору в напругу, струм, часовий інтервал та інші фізичні величини, одиничні та подвійні мости. Широко застосовується також опосередковані методи вимірювання.

2.8.3. Профілактичне обслуговування пристрою 

Правила експлуатації пристрою: При експлуатації пристрою контролю та регулювання температури повітря в жилому приміщенні необхідно виконувати наступні профілактичні операції: перевіряти налагодження процесорної частини, чистка від бруду, підтримування в пристойному зовнішньому вигляді.

Ізоляцію слід перевіряти шляхом вимірювання опору та випробування збільшеною напругою промислової частини кожні 2 роки після встановлення. Огляд, чистка системи та регулювання слід виконувати 2 рази на рік.

Так як в моєму пристрої присутня батарея то слід регулярно її заряджати. Але заряджати необхідно в один і той же час, так як це може призвести до пошкодження або виводу її з ладу. Батарею слід заряджати тільки після повного її розрядження.

2.8.4. Аналіз неполадок в принциповій схемі пристрою і способи їх усунення 

Електронні пристрої мають загальні правила пошуку неполадок. Зовнішній огляд визначають механічні та термічні пошкодження елементів. В ряді випадків пошкоджені елементи (резистори, транзистори, мікросхеми тощо) можна виявити на даних. Вони або зовсім не нагріваються в процесі роботи, або набагато гарячіші від інших подібних елементів. Після огляду пристрій випробовують. Потім проводять заміри сигналів в конрольних точках пристрою. Часто ремонт зводиться до заміни елементу який виявився пошкодженим.


3. ЕКОНОМІЧНА ЧАСТИНА 

Загальні данні

Для виготовлення пристрою контролю та регулювання температури повітря в житловому приміщенні було створено ПП «Пульсар» яке працює на спрощенні системі оподаткування, обліку та звітності.

Штатна чисельність складає 4 чол.: приватний підприємець-керівник, начальник виробництва; 2 монтажники та бухгалтер.

Загальний час необхідний для виготовлення одиниці продукції, що включає і перевірку виробу начальником виробництва на предмет браку складає 8 люд.-год. (додаток 3).

 Допустима норма браку приймається на рівні 3%. Робоча зміна становить 8 годин на день, а коефіцієнт використання робочого часу зміни – 0,95.

Кількість робочих днів на місяць 21 день.

На основі цих даних розрахункова величина обсягу виготовлення продукції за зміну, місяць, рік (табл.. 3.1.1.).

?=

Де Фд – дійсний фонд роботи на одного робітника у періоді (зміна, місяць, рік) годин;

Квпл – коефіцієнт виконання планового завдання (Квпл = 1, 00);

Нчас – норма чисельності основних робітників (чоловік);

Тшт – норма штучного часу на виготовлення одиниці продукції (люд.-год.).

Таблиця 3.1.1. Обсяги виготовлення продукції ПП «Пульсар»

Об’єкт ПД

Одиниця

виміру

Кількість

зміна

місяць

Рік

Прилад типу термометр

шт.

2

42

504


3.1. Розрахунок витрат на розробку і впровадження

3.1.1. Об’єкти витрат

При здійсненні підприємницької діяльності підприємство постійно несе витрати. Основними витратами підприємства є витрати пов’язані з основною виробничою діяльністю: матеріальні витрати, витрати на придбання матеріалів, робіт і послуг необхідних для виконання технологічного процесу, в результаті чого створюється готова продукція); витрати пов’язані з оплатою праці; нарахування до соціальних фондів та фонд заробітної плати; витрати утримання на експлуатацію обладнання; загальновиробничі витрати; адміністративні витрати; інші.

Для визначення ефективності роботи підприємства визначимо кількісний склад витрат, які формують собівартість одиниці продукції:

С=А+ВМ+ОП+СЗ+КД+ІВ, грн.

Де С – собівартість одиниці продукції, А – амортизація основних засобів, ВМ – вартість матеріалів,  ОП – витрати на оплату праці,  СЗ – документація, ІВ – інші витрати.

3.1.2. Знос основних засобів

До основних засобів відноситься матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання  їх в процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративної і соціально-культурної функції, очікування строк корисного використання, експлуатації, яких більше одного року або операційно циклу, якщо він довший за рік.

Особливість основних засобів та нематеріальних активів є те, що зберігаючи в процесі експлуатації свою матеріальну форму, вони поступово зношуються, тобто в процесі експлуатації поступово втрачають свою вартість. Поступова втрата вартості засобу, що викликане функціонуванням, називається амортизаційним відрахуванням. Метод нарахування амортизації обирається суб’єктом господарювання.

На ПП застосовується прямолінійний метод нарахування амортизації при якому річна сума амортизації визначається діленням вартості, яка амортизується, на очікуваний період часу використання об’єкта основних засобів. При використанні цього методу вартість об’єкта основних засобів списується однаковими частинами протягом усього періоду його експлуатації. Сума амортизаційних нарахувань розраховується за формулою:

Де СА – сума амортизаційних відрахувань, грн..;

Вп – первинна вартість основних засобів, грн..;

Вл – ліквідаційна вартість основних засобів, грн..;

Т – термін корисної експлуатації, років.

Таблиця 3.1.2. Необоротні активи та розрахунок амортизаційних відрахувань

П.П

Найменування

основних засобів

Первинна

вартість

Ліквідаційна

вартість

Термін корисної експлуатації

Річна сума

Амортизаційних відрахувань

1

Комп’ютер

5000,00

500,00

4

1125,00

2

Система вентиляції

4000,00

350,00

5

3650,00

3

Столи офісні

3000,00

0,00

5

600,00

4

Стільці офісні

1200,00

0,00

5

240,00

5

Сейф

850,00

100,00

5

150,00

6

Принтер

750,00

100,00

5

130,00

7

Інші засоби

5000,00

850,00

5

850,00

Всього

19800,00

6745,00

Для виготовлення пристрою контролю і регулювання температури повітря закуповуються МШП – малоцінні швидкозношувані предмети та витратні матеріали, вартість яких формується виходячи з ціни їх придбання та транспортування.

Таблиця 3.1.3. Малоцінні швидкозношувані предмети

Найменування сировини, робіт і послуг

Одиниці

виміру

Кількість використаних виробничих запасів, робіт і послуг

Облікова ціна, коп..

Вартість, грн..

Пінцет

Шт.

2

11,50

23,00

Кусачки

Шт.

2

17,00

34,00

Викрутка

Шт.

2

12,00

24,80

Паяльник 40 Вт

Шт.

2

40,00

80,00

Мультиметр ВТ-830В

Шт.

1

45,00

45,00

Всього

206,00

3.1.3. Витрати та ремонт

Затрати на поточний ремонт і обслуговування основних засобів, які використовуються для здійснення підприємницької діяльності становлять витрати на ремонт - 19800,00*0,05=990,00 грн.

3.1.4. Оборотні активи 

Для здійснення діяльності використовуються оборотні активи (перелік, найменування, кількість і облікова ціна приведені в таблиці 3.1.4).

Таблиця 3.1.4. Оборотні активи фірми та розрахунок їх вартості

Найменування сировини, робіт і послуг

Одиниці

виміру*

Кількісна величина*

Ціна покупки**

Коефіцієнт що враховує ТЗВ

Вартість, грн

1

2

3

4

5

6

AT89C2051

Шт.

1

30,0

1,05

31,5

AT24C08

Шт.

1

25,0

26,25

ПКН105-5В

Шт.

5

25,5

26,77

SA39-11

Шт.

2

24,0

25,2

TC-35

Шт.

1

75,0

78,35

1N4648

Шт.

9

27,0

28,35

FR157

Шт.

1

3,25

3,4

DS1821

Шт.

1

37,5

39,3

KT3129A

Шт.

9

27,0

28,35

IRL244

Шт.

1

3,5

3,61

TMC-10mkF

Шт.

6

12,2

12,81

TMCJ-33mkF

Шт.

2

8,4

8,82

Склотекстоліт

Кг

0,2

35,0

36,75


Продовження таблиці 3.1.4.

1

2

3

4

5

6

Припой

Кг

0,15

6,5

6,83

Флюс

Кг

0,1

4,0

4,2

Хлорне залізо

Кг

0,2

62

12,6

SMD0602

Шт.

2

9,0

9,45

CRG1206FM10

Шт.

5

10,0

10,5

CRG1206F47K

Шт.

18

36,0

37,8

CRG1206102K

Шт.

15

30,0

31,5

462,74

*   - Додаток 1

** - Додаток 2

Виходячи з даних таблиці розрахуємо річну потребу в оборотних активах з урахуванням норми строкового запасу 15 днів роботи та норми браку 3%:

(504+504*0,03+2*15)*462,74+549,12*462,74=254099,78 грн.

3.1.5. Витрати на оплату праці працівників

Заробітна плата – винагорода за виконану роботу, надану послугу, виготовлену продукцію виплачена в натуральній або грошовій формі або це сума, виплачена працівникові за використання його праці.

Безпосередньо виготовленням продукції знімаються чотири працівники. Монтажники виконують операції монтажу та паянні радіоелементів на текстолітовій друкованій платі. Складальник виконує монтування продукції у картонну упаковку. На підприємстві встановлена погодинно-преміальна форма оплати праці. Премії за кількісні, якісні та річні показники нараховуються до основного погодинного заробітку.

Для підприємств які працюють у нормальних умовах праці, коефіцієнт умов праці має нормативну величину – К.ц.п.=1,2. законодавством на 2011 рік встановлено мінімальна заробітна плата у розмірі 922, 00 грн. виготовляє прилад два монтажника 3 розряду, а тарифні коефіцієнти, що відповідають їх розрядам – Ктз=1,23 (за  матеріалами практики робіт).

Тоді ставки працівників становлять:

Для 3 розряду (922,00/169,8)*1,23*1,2=8,01

Розрахунок заробітної плати проводимо за формулою:

Де Т – відпрацьована кількість годин за таблицею обліку робочого часу, год; С – середнього динна тарифна ставка відповідного розряду, грн..

Таблиця 3.1.5. Оплата праці та її розрахунок

Прізвища та ініціали працівників

Види робіт, професії, посади

Обсяг робіт

Середнього динна оплата праці, грн.

Сума основної оплати праці, грн..

Додаткова оплата* праці, грн.

ЗП дод

Всього нарахована оплата

праці, грн. ФОП або (ЗП заг)

Один

виміру

Кіль

кість

1. Монтажник (3 роз)

год.

168

8,01

1345,68

269,13

1614,81

2. Монтажник (3 роз)

год.

168

8,01

1345,68

269,13

1614,81

Всього

3229,62

* - додаткову заробітну плату планується встановити у % відношенні до основної заробітної плати на одного працівника (приймаємо 20%)

Виходячи із даних таблиць загальні витрати на  заробітну плату виробничого персоналу складають: в місяць 3229,62 грн. тоді в рік 38755,44 грн.

Заробітна плата директора і бухгалтера відносяться до адміністративних витрат. Вказаній категорії працівників встановлюються місячні посадові оклади. Дані адміністративні витрати на оплату праці ПП наведені в таблиці 3.1.6:

Таблиця 3.1.5. Оплата праці та її розрахунок

Об’єкти господарської діяльності

Обсяг робіт

Система оплати праці

Сума основної оплати праці, грн..

Додаткова оплата* праці, грн.

Всього нарахована оплата

праці,

Один

виміру

Кіль

кість

1.Начальник виробництва

год.

168

Посадові оклади

1250,00

-

1250,00

2. Бухгалтер

год.

84

Посадові оклади

660,00

-

660,00

Всього

1910,00

-

3229,62

Адміністративні витрати становлять 24920,00 грн. (на заробітну плату на рік 1910,00*12=22920,00 грн. + на рекламу - 2000 грн.).

3.1.6. Обов’язкові платежі

У відповідності до Трудового, Господарського кодексу та соціальних законів (Про обов’язкове державне страхування … ) кожне підприємство повинно забезпечувати своїм працівникам соціальні гарантії по пенсійному забезпеченню, соціальному страхуванню, безробіттю. Витрати на пенсійне, соціальне страхування та на страхування на випадок безробіття несуть підприємства, а також підприємці, які використовують найману працю. Таким чином підприємства за рахунок власних коштів формують спеціальні фонди, сума яких залежить від нарахованої оплати праці працівників та визначення державних ставок.

Оскільки ПП обрав спрощену систему оподаткування – єдиний податок, у відповідності з Указом Президента України від 03.07.98 №727 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» та змінами до нього, він сплачує лише внески до пенсійного фонду та фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Таблиця 3.1.7. обов’язкові платежі та їх розрахунок

Види обов’язкових платежів

База для нарахування платежів

Ставка платежів %

Сума обов’язкових платежів, грн..

назва

Сума, грн..

До Пенсійного фонду та соц..

ЗП

38755,44

36,5

14145,73

До Пенсійного фонду та соц..

ЗП

24920,00

36,5

9095,80

3.1.7. Оплата за оренду приміщення та комунальні послуги

Для здійснення підприємницької діяльності орендується приміщення, загальною площею 40 м2 обладнане необхідною комунікацією: водопостачання, телефонна лінія, стелажі для зберігання сировини та готової продукції.

Згідно з договорами нормативи оплати становлять:

Орендна плата – 100 грн./м2 

Водопостачання та водовідвід – 5,00 грн./м3

Норматив обслуговування за 1м2-6 грн.

Розраховуємо витрати

1. Витрати на орендну плату за рік – 48000,00 грн. (40*100,00*12).

2. Річні витрати на споживання електроенергії представлені в таблиці 3.1.8.

Таблиця 3.1.8. Розрахунок обсягів споживання електроенергії та її вартості

№ п/п

Назва пристроїв

Потужність

КВт/год.

Кількість одиниць шт.

Тривалість роботи, год.

Споживання ел.енергії КВт/год.

Тариф

грн.

Сума

грн.

день

Рік

1

Комп’ютер

0,5

1

8

2016

1008,0

0,72

725,76

2

Освітлення

0,04

4

8

2016

322,56

232,24

3

Паяльники

0,04

2

8

2016

161,27

166,12

4

Система вентиляції

0,9

1

8

2016

1814,40

1306,36

Всього

3306,24

2396,48

3. Витрати на водопостачання та водовідведення:

(4 чол.*0,5 м3/1чол)*5,00 грн./м3 * 21 роб.день* 12 міс=2520,00

4. Витрати на опалення:

40,00 м2*6,00 грн.*12 міс=2880,00 грн.

5. Оплата телефонних послуг:

100,00 (середньомісячні витрати)*12 міс=1200 грн.

6. Обслуговування приміщень:

40,00м2*1,5грн*12=720,00 грн.

Всього витрати з комунальних платежів становлять – 9766,48 грн. (2396,48+2520+2880+1200+720)

3.1.8. Витрати на проектно-конструкторську документацію

Конструкторська робота на всіх етапах вміщує в себе всі розрахунки витрат, що пов’язані з виготовленням документації та креслень, які були проведені в процесі розробки приладу. Розрахунок вартості конструкторської документації представлено в таблиці 3.1.9.

Таблиця 3.1.9. Розрахунок вартості проектно-конструкторської документації

п/п

Найменування документації

Формат документу

Кількість документів

Норми трудомісткості

на одиницю документу*

Загальна трудомісткість даного документу

Кількість виконавців

Середня оплата праці грн.-коп.

Трудомісткість кожної роботи, днів

Оплата праці за дану роботу, грн.-коп.

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

1

Пояснювальна записка

А4

40

2

80

1

45,00

9,8

441,00

2

Принципова електронна схема

А1

1

20

20

1

45,00

2,4

108,00

3

Таблиці

А4

4

3

12

1

45,00

1,4

63,5

4

Розрахунки

А4

30

2

20

1

45,00

3,6

662,00

5

Додатки

А4

6

4

24

1

45,00

2,9

130,50

Всього

904,50

* - Розрахунок проведено на основі практики робіт

Вартість конструкторської розробки являє собою затрати на оплату праці працівників які виконували конструкторську розробку. Стаття «Вартість конструкторської розробки» передбачає процес уточнення та виправлення документації по результатам випробувань і складає 20% від зарплати робітників на всіх етапах. Обов’язкові платежі на загальну вартість розробки та корегування документації складають 36,5% від вартості конструкторської розробки. Витрати на проектну, конструкторську розробку представлено у таблиці 3.1.10.

Таблиця 3.1.10. Кошторис витрат на конструкторську документацію

п/п

Вид проектно-конструкторських робіт

Вартість роботи, грн.

Розрахунок, джерело розрахунку

1

Вартість конструкторської роботи

904,5

Оплата праці за конструкторську роботу

2

Вартість корегування  конструкторської роботи

180,90

20% від вартості конструкторської роботи

3

Обов’язкові платежі на загальну вартість розробки та корегування док.

396,17

36,5% від (П12)

Всього

1481,57

3.1.9. Кошторис витрат

Кошторис витрат – це сумарне визначення усіх витрат, що виникли в результаті здійснення підприємницької діяльності. Крім того головне призначення кошторису витрат полягає у тому, що величина витрат на одиницю продукції є вихідною інформацією для встановлення ціни.

Розраховані вище витрати заносимо до таблиці 3.1.11.

Таблиця 3.1.11. Кошторис витрат

п/п

Статті витрат

Джерела інформації,

Сума

Питома

вага

1

Амортизація основних засобів

Табл.3.1.2

6745,00

1,71

2

Витрати на рекламу

П.3.1.3

990,00

0,25

3

МШП

Табл.3.1.3

206,00

0,05

4

Оборотні активи

розрахунок після Табл. 3.1.4

254099,78

64,57

5

Зар.плата робітн

розрахунок після Табл. 3.1.5

38755,44

6,67

6

Відрахув. На соц..захс.

Табл. 3.1.6

187685,60

4,75

7

Орендна плата

П. 3.1.7

48000,00

32,20

8

Комунальні платежі

П. 3.1.7

9716,48

2,47

9

Адміністративні витрати

розрахунок після Табл. 3.1.6

24920,00

6,33

10

Конструкторська діяльність

1481,57

0,38

11

Єдиний податок

2400,00

0,61

Всього витрат

393517,39

100,00

12

Кількість реалізованих одиниць

Табл.3.1.2

504

-

13

Собівартість одиниці продукції

Всього витрат / П.12

780,79

-


3.2. Розрахунок розміру економії та економічної ефективності  

Діяльність  ПП направлена на отримання прибутку. Таким чином, дохід від реалізації продукції повинен перевищувати понесені видатки. Фінансовий результат господарської діяльності залежить від кількості реалізованої продукції і встановленої на неї ціни.

Таблиця 3.2.1. Розрахунок фінансового результату

Показник

Сума

Джерело інформації

1

Собівартість виготовленої продукції

393517,39

3 калькуляції

2

Кількість реалізованої продукції

504

Розрахунок

3

Ціни споживача

1125,00

90% ціни аналога без ПДВ(1500 грн.)*

4

Виручка від реалізації

56700,00

(П.2*П.3)

5

Балансовий прибуток

173482,61

(П.4-П.1)

* - Додаток 4

Прибуток від продукції є основним складовим загального прибутку від здійснення господарської діяльності. Він обчислюється як різниця між виручкою від продажу продукції та її загальними витратами, що пов’язані з виготовленням. Прибутковість підприємства характеризується такими показниками, як ефективність роботи підприємства. Платник єдиного податку звільнений від сплати податку на прибуток та ПДВ.

Дані таблиці 3.2.1 свідчать про прибутковість господарської діяльності ПП «Пульсар». Якщо товар буде користуватись попитом і буде реалізований в повному обсязі протягом календарного року, чистий прибуток складе 173482,61 грн. на рік (або 344,21 грн. на одиницю продукції). Вказана сума є цілком достатньою для виплати додаткового прибутку підприємцеві, встановлення доплат та надбавок стимулюючого характеру адмінуправлінському персоналу, розширенню виробництва.

Разом з тим підприємство має достатньо резервів для зниження собівартості та збільшення кількості випущеної продукції при менших затратах, а саме: скорочення витрат, встановлення відрядної оплати праці основному персоналу, працевлаштування нових (більш кваліфікованих) найманих працівників через центр зайнятості з отриманням дотацій та повне або частково покриття витрат на заробітну плату, пошук альтернативних постачальників витратних матеріалів та укладання з ними довгострокових договорів, автоматизація виробництва, тощо.

Як економічна категорія економічна ефективність виробництва – це результативність господарської діяльності, співвідношення між результатами виробничої діяльності і затратами праці. Загальна економічна ефективність визначається як відношення ? до капітальних вкладень, а порівняльна – як відношення різниці поточних витрат до різниці капітальних витрат по варіантам. При цьому загальна та порівняльна економічна ефективність доповнюють одна одну. Рівень економічної ефективності є співвідношенням двох величин: економічного ефекту та виробничих затрат на ресурси. Економічний ефект – корисний результат, який є можливістю представити в грошовій формі.

Термін окупності визначається, як відношення сумарних затрат на впровадження («Всього витрати» 3.1.11) та загального розрахункового прибутку («Валовий прибуток» 3.1.12).

Ток=393517,19/173482,61=2,27 роки

Розрахункова величина  терміну окупності знаходиться в межах допустимого нормативного значення до 4 років, а це, у свою чергу, засвідчує про доцільність впровадження даного приладу у виробництво та організацію даної підприємницької діяльності.

3.3. Складання порівняльної таблиці ?-? та економічних показників

Вищенаведені даної таблиці являють собою узагальнені підсумки проведення розрахунків в дипломному проекті.

п/п

Найменування

Одиниця виміру

Характеристики

аналог

розроблений

1

Потужність живлення

Вт

6,0

4,8

2

Точність стаб.температ.

60

0,3

0,5

3

Собівартість один. продукції

Грн.

-

180,79

4

Роздрібна ціна

Грн.\шт

1500,00

1125,00

5

Продукція

а) реалізована

Грн.

156000

567000,00

б) в натуральних одиницях

Шт.

504

504

6

Прибуток від реалізації

Грн.

-

173482,61

7

Собівартість реалізованої прод.

Грн.

-

393517,39

8

Чисельн.вироб.персон.

Чол.

-

2

9

Витрати мат.ресурсів

Грн.

-

668,74

10

Вартість основ.засобів

Грн.

-

19800,00

11

Оборотні засоби

Грн.

-

254099,78

12

Капітальні вкладення

Грн.

-

413317,39

13

Продуктивність праці

Шт.\чол

-

283500,00

14

Трудомісткість праці

Люд.-год\шт

-

8

15

Термін окупності

Років

-

2,27

16

Рентабельність загальна

%

-

44,08

17

Рентабельність продукції

%

-

63,30


4. ОРГАНІЗАЦІЙНА ЧАСТИНА 

4.1. Охорона праці

Охорона праці це система промислових, соціально-технічних, санітарно-гігієнічних та лікувально-профілактичних засобів, спрямованих на забезпечення здоров’я та працездатності людини в процесі праці.

Поліпшення умов та охорона праці стає одним з найважливіших напрямів підвищення матеріального та культурного рівня життя людей. Особливості сучасного виробництва потребують впровадження все більш дієвих заходів щодо підвищення рівня безпеки виробництва та захисту навколишнього середовища.

Питанню безпеки праці певне місце відводиться у загальнотеоретичних і спеціальних дисциплінах. В умовах адміністративно-командної економіки, робота з охорони праці на підприємствах базується на підставі положень, наказів, галузевих міністерств, рішень профспілкових органів, приписів органів державного нагляду. Робота активізується після аварії і нещасних випадків, а потім зупинення до наступного випадку. На підприємствах була впроваджена система управління охороною праці. Основним обов’язком керівника підприємства стає   найбільший прибуток. Кожний нещасний випадок на виробництві означав для підприємства серйозну моральну й економічну втрату. Важливим завданням є забезпечення високої якості послуг, їх конкурентно-здатність.

Отже, забезпечення здорових, безпечних і високопродуктивних умов праці є важливим фактором існування підприємства в умовах ринкової конкуренції.

4.1.1. Загальні положення 

Невизначеність обов’язків та повноважень з охорони праці новоутворених структур в процесі роздержавлення, приватизації та поступової відмови від галузевого принципу управління народним господарством ще більше ускладнювалось. Негативний вплив справляє відсутність додатково закріплених обов’язків з охорони праці для органів державної виконавчої влади різного рівня – від уряду до державних адміністрацій областей, районів, міст та інших територіальних формувань. Тому згідно з вимогами Закону в Україні сформовано цілу систему органів державного управління та нагляду за охороною праці в умовах роздержавлення великої кількості суб’єктів підприємницької діяльності з різними формами державної власності, роль держави у вирішенні завдань охорони праці суттєво зросла.

Держава виступає гарантом створення безпечних та нешкідливих умов праці для працівників підприємств, установ, організацій усіх форм власності.

4.1.2. Вимоги ОХП при користуванні ПЕОМ та ВДГ

При організації праці, що пов’язана з використанням ВДТ ЕОМ і ПЕОМ, для збереження здоров’я працюючих запобігання професійним захворюванням і підтримки працездатності передбачається внутрішньо змінні регламентовані перерви для відпочинку. При виконані роботи, що належить до різних видів трудової дисципліни, за основу роботи з ВДТ слід вважати плату, що займає неменше 50% робочого часу. Впровадження робочої зміни мають передбачення:

1. Перерви для відпочинку і приймання їжі;

2. Перерви для відпочинку і особистих потреб;

3. Додаткові перерви, що вводяться для окремих професій з урахуванням особливостей трудової діяльності.

Правилами встановлюються такі внутрішньо змінні режими праці та відпочинку при роботі з ЕОМ при 8-ми годинній денній робочій зміні в залежності від характеру праці:

  1.  для розробників програм із застосуванням ЕОМ слід призначити регламентовану перерву для відпочинку тривалістю 15 хвилин через кожні 2 години.
  2.  Для операторів із застосування ЕОМ, слід призначити регламентовану перерву для відпочинку через кожні дві години.
  3.  Для операторів комп’ютерного набору слід призначити регламентовані перерви для відпочинку тривалість 10 хвилин після кожної робочої години за ВДТ.

У всіх випадках, коли виробнича обстановка не дозволяє застосовувати регламентовані перерви, тривалість безперервної роботи з ВДТ не повинна перевищувати 4 години.

При 12-ти годинній зміні регламентовані перерви повинні встановлюватись в перші 8-ми годинній робочій зміні, а протягом 4-х годин роботи, незалежно від характеру трудової діяльності, через кожну годину тривалістю 15 хвилин.

4.1.3. Вимоги електробезпеки 

В електроустановках утворюється, перетворюється та використовується електрострум (силові трансформатори, електродвигуни, батареї, струмопровідні лінії, апаратура провідного зв’язку, радіо і телебачення).

Приміщення в якому розробляється пристрій при небезпеці ураження електричним струмом відноситься до першого класу, тобто це приміщення буде відповідати таким характеристикам (сухе, без пилу, з нормальною температурою повітря, ізольованими підлогами і малим числом заземлених приладів).

Коли працюючи з персональним комп’ютером, в нас є лише металевий корпус системного блоку але в ньому використовується системні блоки, що відповідають фірмі ІВМ, у яких крім робочої ізоляції передбачений елемент для заземлення і проводів з шиною, що заземлює до джерела живлення, таким чином вони виконані по першому класу.

У ході роботи на корпусі комп’ютера накопичується енергія. Для зменшення напруженості застосовуються нейтралізатори, антистатичне покриття підлоги.

Електробезпечність забезпечується відповідно ДСТ12.1.030-81. небезпечний і шкідливий вплив на людей електричного струму виявляється у вигляді електротравматизмі і професійних захворюваннях. Електробезпечність у приміщенні забезпечується технічними способами і способами захисту.

Основні причини враження:

1. Дотик до металевих частин системного блоку ПЕОМ, які під напругою;

2. Користування несправним електрообладнанням, електроінструментами, вимірювальними приладами і побутовими електроприладами.

4.1.4.  Вимоги до пожежної безпеки

Згідно з вимогами НиП2.09.02-85 «Виробничі споруди», а також відповідно до вимог ОПТП 24-86 пожежна небезпека виробництва, будівель та споруд  оцінюються з врахуванням пожежно-небезпечних властивостей та кількості речовин та матеріалів. Приміщення поділяються на категорії (А,Б,В,Г,Д). Згідно з категоріями приміщення визначаються вимоги до конструктивних та планувальних рішень будівель, споруд, приміщень, тощо, їх вогнестійкість.

Категорії щодо вибухонебезпечності та пожежної небезпеки, а також клас зони за правилами влаштування електроустановок, в тому числі для зовнішніх виробничих і складських дільниць, повинні бути позначені на  вхідних дверях до приміщення, а також на межах зон всередині приміщення та назовні. Пожежа може призвести до дуже несприятливих наслідків (знищення майна, загибель людей, втрата інформації і т.д.) тому треба виявити й усунути всі причини виникнення пожежі, для її ліквідації потрібно розробити план заходів евакуації людей з приміщення.

Причинами пожежі можуть бути:

1. Пожежа внаслідок влучання блискавки в будинок;

2. Загоряння будинку внаслідок зовнішнього впливу;

3. Несправності електроприладів;

4. Неакуратне поводження з вогнем.

Для профілактики пожежі надзвичайно важливо правильна оцінка пожежонебезпеки будинку, визначення небезпечних факторів і обґрунтування способів і засобів пожежо - попередження і захисту.

Вразі виникнення пожежі персонал будь-якої фірми чи підприємства повинен:

1. Оголосити пожежну тривогу на підприємстві;

2. Негайно викликати пожежних;

3. Вжити заходів по евакуації людей, якщо їм загрожує небезпека і приступити до гасіння пожежі. Наявними засобами пожежогасіння: вогнегасник, внутрішні пожежні крани, пісок та інше) до прибуття пожежних.

Особи котрі винні в порушенні правил пожежної безпеки, у залежності від характеру і тяжкості порушення, і їх наслідків, повинні відповідати у дисциплінарному, адміністративному  і судовому порядках.

Надійними і швидкими засобами повідомлення про пожежу є пожежні сигналізації автоматичної або ручної дії. Ручні сповіщальні встановлюються в межах приміщення на відстані 150 м. Всередині приміщення на відстані 150 м один від одного.

 


ВИСНОВКИ 

У наш час досить актуальна проблема моніторингу навколишнього середовища. Для контролю стану навколишнього середовища й визначення її відповідності санітарно-гігієнічним нормам необхідно всебічне вивчення її характеристик і кількісна оцінка цих характеристик.

У даному дипломному проекті я розробив систему автоматичного контролю та регулювання температури повітря в жилому приміщенні. Використання цього приладу можливе як в побутових так і у виробничих сферах, а також  у медицині, тобто всюди де є необхідність виміру кількості теплової енергії і запобігання її втратам. Адже відсутність регулювання цього фактору може призвести до великих економічних затрат, а також загрозі життєдіяльності.

У даному проекті використовуються мікроконтролери фірми Atmel AT98C2051. Прилад забезпечує виробничість, що наближається до 1МГц. Архітектура ефективно підтримує як мови високого рівня так і програми на мові сиплер. Він дає можливість підключення до персонального комп’ютера. Розроблений мною пристрій є в порівнянні з аналогічними коштує дешевше, та має наступні відмінності: ціна аналога 1500 грн., а розробленого пристрою 1250 грн.; потужність живлення у аналога 60 Вт, а у розробленого 4,8-5,0 Вт.


Використана ЛІТЕРАТУРА

  1.  Геращенко О.А. Родцов А.Н. Лах В.И. та інші «Температурные измерения» справочник. Киев:. Издательство «Научная мысль», 1984 г. - 496 ст.
  2.  Бегуляеев А.А, Борисов Н.М, Воримов Р.Г и др. «Справочная книга радиолюбителя, конструктора». Под редакцией Чиспинова Н.И. Методичка «Радио и связь». 1990 г. - 624 ст.
  3.  «Современные микроконтроллеры. Архитектура, средства применения, ресурсы сети Интернет» Под редакцией Коршуна И.В. Составление перевода с английского и литературная обработка Горбунова Б.Б.: Издательство «Аким», 1998 г. – 272 ст.
  4.  Лаптев В.В. «Цифровой измеритель». Сведетельство на полезную модель №13698 от 09.11.1999 г.
  5.  Все необхідне для автоматизації на базі AVR. Каталог. Прософт. 1998 р.
  6.  А.М. Гуржій, Н.І. Повозник, «Електричні й радіотехнічні вимірювання». Київ, «Навчальна книга» - 2002 р, - 287 с.
  7.  Технічна документація на мікропроцесори і мікроконтролери сімейства AVR «AT89C2051».
  8.  www.dalsemi.com.
  9.  www.chipnews.com.ua №6, 2000.
  10.  www.microprocessor.by.ru «Програмування мікроконтролера».
  11.  www.atmel.ru.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

2961. Техническая эксплуатация перекрытий зданий 70.5 KB
  Техническая эксплуатация перекрытий зданий. Эксплуатационные качества междуэтажных, чердачных и других видов перекрытий. Факторы и причины влияющие на них. Оценка технического состояния перекрытий. Обеспечение несущих и ограждающих функций крыш в процессе эксплуатации.
2962. Ограждающие конструкции с применением древесины 454.5 KB
  Ограждающие конструкции с применением древесины Деревянные и светопрозрачные настилы. Прогоны. Сборные ограждающие конструкции с использованием древесины. Основные положения расчета клеефанерных плит покрытия. Настилы являются несущими элементами ог...
2963. Магнитные датчики и приборы курсовых систем 623 KB
  Магнитные датчики и приборы курсовых систем  Общие сведения о курсе летательного аппарата Магнитное поле Земли  Магнитные компасы Девиации и погрешности магнитных компасов Индукционные компасы Контрольные вопросы Общие ...
2964. Крыши, покрытия и эксплуатационные требования к ним 117.5 KB
  Крыши, покрытия и эксплуатационные требования к ним По своему назначению любая крыша должна удовлетворять ряду важных эксплуатационных требований, так как ее состояние сказывается на техническом состоянии и эксплуатационных качествах нижележащих...
2965. Определение плотности твердого тела 171.02 KB
  Цель работы – определение плотности твердого тела и освоение методов определения погрешностей измерений и их расчёта. Задание: - определить плотность твердого тела. Оценить погрешность проведенных измерений.
2966. Курсовые системы ЛА 749 KB
  Курсовые системы ЛА. Состав курсовых систем. Гироскопические приборы, их погрешности и математическая модель. Гироскопические датчики. Математическая модель гироскопического датчика. Авиагоризонты. Центральные гировертикали...
2967. Средства отражения информации 352.5 KB
  Средства отражения информации. Виды представления пилотажной и навигационной аппаратуры Психофизиологическая деятельность человека. Особенности деятельности человека-оператора с учетом СОИ Основные этапы переработки информации оператором...
2968. Измерение фазового сдвига 446.5 KB
  Цель работы: ознакомление с осциллографическими методами измерения фазового сдвига между двумя синхронными гармоническими напряжениями и получения практического навыка проверки шкалы фазометра с помощью калибратора фазы.
2969. Создание документации к проекту по созданию и внедрению интернет магазина 121.29 KB
  Создание документации к проекту по созданию и внедрению интернет магазина  Задача лабораторной работы: формирование основной документации по проекту в соответствии со стандартом PMI (8 заданий). Название: Создание документации к проекту по соз...