47345

Основні принципи роботи в середовищі MS Excel

Лекция

Информатика, кибернетика и программирование

Призначення та загальна характеристика табличного процесора МS Excel. Інтерфейс та основні прийоми роботи у середовищі МS Excel. Робоча книга МS Excel та її основні елементи. Типи даних МS Excel. Особливості введення та форматування даних різних типів.

Украинкский

2014-03-30

1.63 MB

38 чел.

ЛЕКЦІЯ 1

Тема: Основні принципи роботи в середовищі MS Excel

Мета: Ознайомити з призначенням та принципами роботи табличного процесора MS Excel 2010, термінологією, яка використовується в електронних таблицях, типами даних, що визначені в MS Excel

План

  1.  Призначення та загальна характеристика табличного процесора МS Excel.
  2.  Інтерфейс та основні прийоми роботи у середовищі МS Excel.
  3.  Робоча книга МS Excel та її основні елементи.
  4.  Типи даних МS Excel. Особливості введення та форматування даних різних типів.

1. Призначення та загальна характеристика табличного процесора МS Excel

Прямокутні таблиці широко використовуються для впорядкованого зберігання даних і наочного представлення чисел або текстової інформації в багатьох галузях професійної діяльності. У таблиці може відображувати як вихідна (первинна) інформація, так і результати виконання арифметичних, логічних або інших операцій над вихідними даними. До появи комп’ютерів таблиці створювалися на папері у вигляді розграфлених листів або картотеки.

Комп’ютери полегшили не тільки відображення даних, але і їх обробку. Програми, що використовуються для цієї мети, отримали назву табличних процесорів або електронних таблиць. Електронна таблиця, як і розграфлена на папері, розділена на стовпці і рядки, у комірки яких записана різного роду інформація: тексти, числа, формули і т.п.

В даний час на ринку відомо велику кількість програм, що забезпечують зберігання і обробку табличних даних: Microsoft Excel, Lotus l-2-З, Quattro Pro та інші. Електронні таблиці розрізняються, в основному, набором виконуваних функцій і зручністю інтерфейсу. Більше 90% користувачів персональних комп’ютерів працюють в середовищі Microsoft Excel.

Microsoft Excel застосовується при вирішенні планово-економічних, фінансових, техніко-економічних та інженерних завдань, при виконанні завдань бухгалтерського і банківського обліку, для статистичної обробки інформації, для аналізу даних і прогнозування проектів, при заповненні податкових декларацій.

Електронні таблиці Excel дозволяють обробляти статистичну інформацію і представляти дані у вигляді графіків і діаграм. Їх можна використовувати і в повсякденному житті для обліку і аналізу витрат грошових коштів: при щоденній покупці продуктів і господарських товарів, при оплаті рахунків і т.д.

Електронна таблиця має вигляд прямокутної матриці, що розділена на стовпці і рядки. У ній можуть зберігатися різні дані: тексти, числа, дати, результати виконання арифметичних, логічних або інших операцій над вихідною інформацією.

Можливість швидкого перерахунку даних під час введення нової інформації, розрахунку декількох варіантів вихідних даних полегшує моделювання різних ситуацій і вибір оптимального варіанту дій.

Електронні таблиці можна легко додати до документу, що створений в текстовому процесорі MS Word або іншою прикладною програмою Microsoft Office. Тісна інтеграція цих програм, що входять в пакет, дозволяє підвищити ефективність роботи користувача, створювати професійно оформлені документи і використовувати можливості локальної і глобальної інформаційної мережі для колективної роботи і публікації даних.

Всі інструменти MS Excel спроектовані таким чином, щоб використовувати їх можна було б декількома способами. Наприклад, введення даних здійснюється за допомогою клавіатури та за допомогою миші, при цьому можна контролювати введені дані, тим самим зменшити кількість помилок введення. Для подання даних у зручному для користувача вигляді можна використовувати стилі, створювати власні формати даних або застосовувати умовне форматування. Обчислення можна здійснювати за допомогою формул з використанням вбудованих функцій або проводити обчислення спеціальними засобами MS Excel.

У середовищі MS Excel можна легко здійснити перетворення даних. А саме, впорядкувати дані за певним ключем або ключами, обчислювати певні статистики на групі записів – обчислення підсумків, відбір даних за певним критерієм, аналіз даних засобами їх консолідації, побудови зведених таблиць і діаграм. Крім того наявність надбудов та засобів пошуку та прийняття рішень MS Excel дозволяє вирішити низку типових завдань щодо моделювання економіки, прогнозування та фінансового аналізу.

  1.  Інтерфейс та основні прийоми роботи у середовищі МS Excel

MS Excel 2010 як прикладна програма виконується у своєму вікні. Для того щоб відкрити вікно середовища виконуються стандартні прийоми, а саме можна використати головне меню операційної системи Пуск, скористатися піктограмою або ярликом прикладної програми або ж будь-якого файлу, що створений за допомогою програми MS Excel.

Під час виконання програми відривається два вікна – вікно середовища та вікно нового файлу, який готовий до введення потрібної інформації та виконання поставлених перед користувачем завдань. Якщо середовище MS Excel викликалось через піктограму (ярлик) документу користувача, крім вікна середовища відкриватиметься вікно цього документа.

Для завершення роботи з прикладною програмою MS Excel її необхідно закрити, що можна зробити виконавши одну із запропонованих дій:

  1.  натиснути кнопку Закрити рядкам заголовку вікна середовища
  2.  виконати команду Вихід вкладки Файл;
  3.  натиснути комбінацію клавіш Alt+F4.

Якщо протягом сеансу роботи вносились зміни у конкретні відкриті документи, MS Excel виводитиме системні діалогові вікна з запитами про збереження результатів роботи.

Вікно програми MS Excel дозволяє працювати з декількома вікнами документів – робочими книгами MS Excel, тому можна працювати з декількома робочими книгами одночасно. За необхідності вікна робочих книг можна розмістити різними способами, для цього потрібно виконати команду Упорядкувати всі групи Вікно вкладки Вигляд. Для переходу між відкрити робочими книгами можна використовувати список, що відкривається після натиснення кнопки Перехід між вікнами групи Вікно вкладки Вигляд, або натискуючи комбінацію клавіш Ctrl+F6.

Вікно MS Excel – це стандартне вікно операційної системи і тому до його структури входять рядок заголовку, на якому відображається назва робочої книги, що наданий момент є активною, та заголовок прикладної програми. Крім того, рядок заголовку містить кнопки керування вікном (у правому куті) – Згорнути, Відновити вікно/Розгорнути та Закрити, кнопку системного меню та новий елемент інтерфейсу Панель швидкого доступу, яку можна налаштувати на власний розсуд.

Вікно робочої книги можна розглядати як окреме вікно зі своїми кнопками керування вікном.

Під рядком заголовку відображається основний елемент інтерфейсу – стрічка, за допомогою якої можна швидко знайти команди для виконання поставленого завдання. Команди на стрічці організовано в логічні групи, об’єднані у вкладки. Кожну вкладку присвячено певному виду діяльності, наприклад написанню або форматуванню сторінки. Для підтримання порядку на екрані деякі вкладки відображаються, лише коли в них виникає потреба. Коли стрічку згорнуто, відображаються лише корінці вкладок.

Рис. 1.1. Стрічка команд у розгорнутому вигляді

Для того, щоб згорнути стрічку потрібно виконати команду Згорнути стрічку контекстного меню заголовку довільної вкладки стрічки або натиснути комбінацію клавіш Ctrl+F1 або натиснути кнопку  Згорнути стрічку, яка знаходиться у верхньому правому кутку стрічки.

За допомогою настроювань можна персоналізувати стрічку так, як потрібно. Наприклад, можна створити власні вкладки та групи для найуживаніших команд.

Перехід до вікна настроювання стрічки відбувається після вибору пункту Параметри вкладки Файл і у діалоговому вікні Параметри Excel вибору категорії Настроїти стрічку або ж виконуючи команду Настроїти стрічку… контекстного меню заголовку довільної вкладки.

Серед компонент вкладок стрічки є спеціальні елементи – колекції які дозволяють побачити не тільки команду, а й результат її виконання. Крім того деякі групи вкладок містять кнопки, за допомогою яких відкриваються традиційні діалогові вікна MS Excel, як то Формат клітинок чи майстер діаграм.

Панель швидкого доступу – це панель інструментів, що налаштовується і містить команди незалежні від вкладки, яка відображається. Зазвичай панель швидкого доступу відображається у рядку заголовку прикладної програми, але її можна перемістити за необхідності. Якщо натиснути кнопку Настроїти панель швидкого доступу  цієї панелі і виконати команду Відображати під стрічкою або Відображати над стрічкою, місцезнаходження панелі швидкого доступу змінюється. Крім того меню, що відкривається після натиснення кнопки , містить команди, які можна включити до панелі або ж зняти їх відображення, а також команду Інші команди…, виконання якої призводить до відкривання вікна Параметри Excel з активною категорією Настроювання панелі швидкого доступу. Елементи цієї вкладки містять список всіх команд, які можуть бути включені до панелі швидкого доступу, та інструменти, що дозволяють доповнити панель потрібними командами.

Рис. 1.2. Вікно програми MS Excel

До інтерфейсу середовища MS Excel відносять також смуги прокрутки – горизонтальна та вертикальна, які дозволяють за допомогою миші прокручувати екран по горизонталі та вертикалі. Бігунок на смузі прокрутки показую положення поточного фрагменту, що відображається, відносно всього вмісту документу. Величина бігунка пропорційно змінюється відносно того, яку частину документу відображає видимий фрагмент.

На смугах прокрутки відображаються мітки розбивки листів – «брусок» в кінці (справа) горизонтальної смуги прокрутки, на початку (зверху) вертикальної смуги, який можна перетягнути в іншу позицію смуги щоб розділити вікно на дві області для незалежного перегляду частин одного документу. Для того, щоб зняти розділення або розділити екран з метою незалежного перегляду використовується також кнопка Розділити групи Вікно вкладки Вигляд.

Інтерфейс програми MS Excel доповнений рядком формул, в якому відображаються введені дані або формули. Рядок формул можна розгорнути, якщо необхідно переглянути всі введені дані або формулу. Для потрібно натиснути спеціальну кнопку Розгорнути рядок формул  або використати комбінацію клавіш Ctrl+Shift+U. Зліва у рядку формул знаходить поле імен, в якому відображається ім’я виділеного фрагменту – комірки, діапазону комірок, діаграми або іншого об’єкту.

Традиційно в нижній частині екрану відображається рядок стану, за допомогою якого можна визначити стан, режимі та дії MS Excel.

Для керування роботу середовища використовується клавіатура та миша. Наприклад, для виконання певної команди програми необхідно активізувати відповідну вкладку, знайти групу і натиснути потрібну кнопку, що легко здійснюється за допомогою миші.

Вигляд вказівника миші відображає дії, що визначені режимом та розміщенням. Дії кнопки миші змінюються при натисненні клавіш Shift або Ctrl. Наприклад утримуючи клавішу Shift при натисненні лівої кнопки миші, можна виділити текст або діапазон комірок між поточним положення активної комірки і місцем де зроблене натиснення. А перенесення об’єкта при натиснутій клавіші Ctrl призведе не до перенесення об’єкту, а до створення його копії.

Сполучення клавіш і окремі клавіші (функціональні) клавіатури дозволяють виконувати різні операції без миші. Можна також скористатися додатковою можливістю – призначеними клавішами. Для того щоб дізнатися призначені клавіші достатньо натиснути клавішу Alt клавіатури. Після натиснення цієї клавіші відображаються всі призначені клавіші для вкладок та кнопок панелі швидкого доступу. Наприклад, комбінація Alt+В дозволяє перейти на вкладку Вигляд. Необхідно звернути увагу на те, що в таких комбінаціях використовуються клавіші української розкладки клавіатури. Якщо при здійсненні переходу на вкладку за допомогою клавіатури продовжувати утримувати клавішу Alt, відображатимуться гарячі клавіші для команд цієї вкладки, наприклад комбінація Alt+Р дозволяє розділити (зняти розділення) екрану.

MS Excel містить детальну довідкову інформаційну систему, яка дозволяє отримати відповідь на більшість питань, що виникають в користувача.

  1.  Робоча книга MS Excel та її основні елементи.

MS Excel містить детальну довідкову інформаційну систему, яка дозволяє отримати відповідь на більшість питань, що виникають в користувача.Шаблон робочої книги містить таку інформацію:

  1.  форматування – формат комірок, робочих листів, параметри сторінки, стилі комірок, кількість та типи робочих листів в робочій книзі, захищені та приховані області робочої книги;
  2.  текст, формули і дані – текст, дані, формули, діаграми та інша інформація, які повинні повторюватися в кожній робочій книзі;
  3.  макроси в параметри налаштування.

Рис. 1.3. Категорія Створити програми MS Excel

Для того, щоб створити нову робочу книгу потрібно перейти на вкладку Файл активізувати команду Створити, в робочій області категорії Створити вибрати потрбіний шаблон, переглянути зразок створюваного документу і натиснути кнопку Створити, якщо вибраний шаблон відподвідає поставленому завданню.

Вкладка Файл програми MS Excel містить також команди, які дозволяють зберегти створену робочу книгу (команди Зберегти, Зберегти як, Зберегти та відправити) та відкрити раніше створені робочі книги (Відкрити, Останні).

Аркуш – основна складова частина робочої книги, використовується для зберігання даних і роботи з ними. Аркуші робочої книги можуть містити прямокутні таблиці даних – електронні таблиці, одну або декілька діаграм, вбудовані або зв’язані об’єкти інших прикладних програм і так звані користувальницькі елементи інтерфейсу. Тобто, аркуші використовуються для організації різноманітної пов’язаної інформації.

Кожний аркуш робочої книги має своє ім’я, яке відображається на ярликах листів у нижньому лівому кутку екрану. За замовчуванням для аркушів використовуються імена Аркуш1, Аркуш2 і т.д. Для того, щоб надати аркушу інше ім’я потрібно використати команду Перейменувати контекстного меню ярлика цього аркуша або двічі натиснувши ліву кнопку миші на ярлику за допомогою клавіатури ввести потрібне ім’я.

Якщо ярлики аркушів не відображаються, необхідно змінити налаштування. А саме виконати команду Параметри вкладки Файл. У діалоговому вікні Параметри Excel вибрати категорію Додатково, знайти групу Параметри відображення цієї книги і увімкнути прапорець Відображати вкладки аркуша. Ярлики листів дозволяють вибрати визначений лист в робочій книзі. Для переміщення між робочими листами може використовуватися кнопки прокрутки ярликів, які знаходяться поруч з ярликами. Ці кнопки активізуються, тобто стають робочими, тоді коли книга складється з багатьох листів і всі ярлики не поміщаються (не доступні) в області відображення на екрані.

Рис. 1.4. Кнопки переходу між листами

Перехід від одного листа до іншого можна здійснити також за допомогою комбінації клавіш Ctrl+PgUp та Ctrl+PgDn.

Зазвичай робоча книга складається з трьох робочих листів. Кількість робочих листів можна налаштувати визначивши параметр Включити цю кількість аркушів групи Під час створення нових книг категорії Загальні діалогового вікна Параметри Excel.

Аркуші робочої книги можна створювати, виділяти, видаляти, копіювати та переміщувати.

Для того щоб додати до робочої книги аркуш потрібно виконати команду Додати… контекстного меню ярлика довільного аркуша, у діалоговому вікні Вставка вибрати шаблон робочого листа і натиснути кнопку Ок для завершення процесу створення аркуша.

Рис. 1.5. Діалогове вікно вибору шаблону аркуша

Для того, щоб виділити робочий аркуш достатньо натиснути ліву кнопку миші на його ярлику. Якщо ж потрібно виділити декілька сусідніх аркушів, використовується клавіша Shif. Якщо виділяються несуміжні аркуші використовується клавіша Ctrl. Для відміни виділеня аркушів можна натиснути ліку кнопку миші на ярлику будь-якого невиділеного аркуша або виконати команду Розгрупувати аркуші контекстного меню ярликів.

Дії щодо видалення, переміщення або копіювання активного аркуша (групи виділених аркушів) також виконуються за допомогою відповідних команд контекстного меню ярлика цих аркушів.

Робочі аркуші книги складаються зі стовпців та рядків, на перетині яких знаходяться комірки. Зазвичай рядки нумеруються арабськими числами, стовпці позначаються буквами латинського алфавіту.

Кожна комірка визначається своїм положення на листі і має адресу, яка складається з назви стовпця та номера рядка, на перетині яких ця комірка знаходиться. Наприклад, А56, F2.

Існує інший спосіб адресації комірок – так звана R1C1-адресація, коли і рядки і стовпці нумеруються цифрами (R – row – рядок, C – column – стоппець). Для того, щоб визначити такий тип адресації необхідно змінити параметри налашутвання – вікно Параметри Excel, категорія Формули, група Робота з формулами, прапорець – Стиль посилань R1C1.

Адреса комірки, крім назви стовпця і номера рядка, може містить назву аркуша, на якому вона знаходиться, а також назву робочої книги. Наприклад, Аркуш1!В4 або [Praktic.xlsm]Аркуш2!$B$4.

Для того, щоб визначити ту чи іншу комірку достатньо вказати її адресу. Адреси бувають трьої типів – відносна В4, абсолютна $B$4 та змішана ($B4 або B$4). Абсолютна адреса комірки не змінюється при можливих змінах на робочому аркуші.

На робочому аркуші активної може бути тільки одна комірка і вона спеціальним чином відображається на аркуші.

Рис. 1.5. Виділена комірка B4

Активізувати комірку можна ввівши її адресу у поле імен або виділивши її використовуючи клавіатуру або мишу. Якщо ж виконати команду Перейти колекції Знайти й виділити групи Редагування вкладки Основне або натиснути функціональну клавішу F5, відкривається діалогове вікно Перехід (рис. 1.6.). За допомогою цього діалогового вікна можна перейти на певну задану комірку робочого листа ввівши адресу комірки у поле Посилання.

У подальшому можна використовувати раніше введені адреси зі списку Перейти, які записуються в абсолютному вигляді.

Для переміщення по робочому аркушу – переміщення активної комірки можна використовувати клавіші керування курсором самостійно або в комбінації з клавішами Ctrl та Alt.

Рис. 1.6. Діалогове вікно Перехід

Багато операцій MS Excel виконуються не тільки над окремими комірками, а над діапазонами – будь-яким набором комірок робочого аркуша. Частіше діапазоном вважається деяка прямокутна область, яка знаходиться на перетині декількох (або одного) стовпців і декількох (або одного) рядків. Розрізняють прямокутні діапазони (суміжні) та непрямокутні або несуміжні. Прямокутні діапазони – це діапазони які виділяються за один прийом, несуміжні – діапазони, виділення яких відбуваються за допомогою клавіші Ctrl.

Для того, щоб мати можливість працювати з діапазон, необхідно знати його адресу. В якості адреси прямокутного діапазону зазвичай вказується адреса лівої верхньої і правої нижньої комірок діапазону, що розділені символом ":" (двокрапка). Наприклад, А1:К5. Адреса діапазону непрямокутного вигляду записується як послідовність адрес складових його прямокутних піддіапазонів, відокремлених один від іншого символом ";" (крапка з комою). Наприклад, А1:К5;Р1:Х5.

Виділити діапазон комірок можна за допомогою миші при натисненій лівій клавіші, за допомогою клавіатури (клавіші Shift, Ctrl) і миші, а також за допомогою тільки клавіатури – клавіші Shift, Ctrl та клавіші керування курсором. При цьому напрям виділення на роботу з діапазоном не впливає.

Виділення окремих складових частин аркуша здійснюється таким чином:

  1.  весь робочий аркуш – натиснути ліву кнопку миші у його верхньому лівому кутку або використати комбінацію клавіш Ctrl+Shift+пробіл;
  2.  стопець або рядок – натиснути ліву кнопку миші на назві стопця (номері рядка) у рядку заголовків (стовпці номерів) або використати комбінацію клавіш Ctrl+пробіл – для виділення стовпця або Shift+пробіл – для виділення рядка.

На робочому аркуші можна виділити групу комірок в залежності від їх вмісту. Для того, щоб виділи комірки що містять тільки текст або числа, або формули, або ж інші додаткові елементи, потрібно спочатку виділити діапазон комірок, наприклад, весь робочий аркуш, а потім виконати команду Перейти до особливого… колекції Знайти й виділити групи Редагування вкладки Особливе. У діалоговому вікні Виділення групи комірок увімкнути перемикач, що відповідає ознаці вмісту.

Рис. 1.7. Діалогове вікно Виділення групи клітинок

  1.  Типи даних MS Excel. Особливості введення та форматування даних різних типів

Значна частина роботи в MS Excel припадає на введення даних та їх редагування. В комірку робочого аркуша можна ввести число, текст, дату й час або формулу. Введення завжди відбувається в активну комірку і може хдійснюватися безпосередньов комірці або ж у рядку формул.

Для того, щоб можна було вводити дані безпосередньо в комірку необхідно включити параметр Дозволити редагувати в клітинках групи Параметри редагування категорії Додатково діалогового вікна Параметри Excel. Якщо цей режим не включений введення даних автоматично переводиться у рядок формул. Місце появи наступного символа вказується за допомогою курсору. Всі введені дані відображаються як у рядку формул, так і в комірці.

Під час введення даних зліва від рядка формул з’являються кнопки управління введенням – Ввід , Скасувати , Вставлення функції .

Кнопка Ввід призначена для підтвердження введеного значення. Якщо натиснути цю кнопку відбувається вихід з режиму введення даних і це дане присвоюється комірці. При цьому комірка залишається активною. Завершити процес введення даних можна натиснувши клавішу Enter або будь-яку клавішу керування курсором, якщо при цьому не вводилась така складова формули як адреса комірки. При використанні клавіатури для завершення введення активізується інша комірка, що відповідає натисненій клавіші. Наприклад, при настиненні клавіші → по закінченню введення даних активізується наступна комірка праворуч. Налаштувати перехід по клавіші Enter можна в діалоговому вікні Параметри Excel, група Параметри редагування категорія Додатково параметр – Перемістити виділений фрагмент після натиснення клавіші Enter, Напрямок.

Кнопка Скасувати призначена для відмінити введеня даних. При натисненні кнопки Вставлення функції відкривається вікно Майстра функцій, за допомогою якого здійснюється вибір та вставлення потрібної функції у формулу.

При введенні даних в комірку визначається форма їх подання, тобто формат. Наприклад, для чисел формат визначає такі параметри, як кількість знаків після коми, наявність і вигляд розділювачів між тисячними розрядами, позначення від’ємних чисел і т.п. MS Excel автоматично розпізнає тип даних і встановлює формат за замовчуванням для цього типу. Деколи виникають ситуації коли ці формати потрібно змінити. Для цього використовується діалогове вікно Формат клітинок вкладка Число або поле Числовий формат групи Число вкладки програмного вікна Основне.

Всі комірки робочого аркуша мають формат Загальний. Цей формат використовується для подання чисел та тексту, при цьому ніякого форматування не відбувається, тобто дані виводяться у такому ж вигляді, як і вводяться. Якщо в комірку з форматом Загальний вводяться форматовані дані в одному із відомих MS Excel, комірці автоматично присвоюється відповідний формат.

Введення та редагування даних може виконуватися по-різному в залежності від типу даних.

Як текстові MS Excel форматує ті дані, які він не може розпізнати як число, дату чи час. Текстові значення можуть містити букви, цифри, спеціальні символи, тобто всі символи, які відображаються в середовищі MS Windows. Довжина текстового значення комірки не може перевищувати 255 символів. Іноді потрібно ввести дані інших типів як текст, тоді перед значенням вводиться апостроф (‘). Наприклад: ‘123, ‘10.10.2010, ‘=А1*В2.

Інший спосіб подання даних різних типів як текстових даних – це використання вікна Формат клітинок. Якщо виділити потрібну комірку, виконати команду Формат клітинок… і на вкладці Число у списку Числові формати вибрати елемент Текстовий, будь-які дані будуть сприйматися як текст.

За замовчуванням текстові значення вирівнюються по лівому краю комірки.

Щоб дані відповідали числовому формату, вони можуть містити тільки наступні символи: 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 + - ( ) , / $ % . E e. В MS Excel існують такі формати подання чисел: цілі числа (123), десяткові дроби (123,4), прості дроби (1/5) і числа в степеневій формі (123E+6). При введення простих дробів використовується такий порядок:

[ціла частина числа] пробіл [чисельник як ціле число] / [знаменник як ціле число ]

При записуванні числа у степеневому вигляді використовуються символи «Е» та «е». При цьому вказується мантиса, за нею вводиться символ Е (або е), потім визначається порядок числа. Не дивлячись на те, що MS Excel виводить такі числа в нормалізованому вигляді – мантиса в діапазоні 1-10 – при введенні такого числа обмежень на мантису немає.

Якщо число введено без помилок, воно автоматично вирівнюється по правому краю комірки.

Для подання числових даних використовуються такі формати:

  1.  числовий – подання цілих чисел або десяткових дробів; можна встановити кількість символів після коми та наявність розділювачів між тисячними розрядами;
  2.  грошовий – дані у стовпці вирівнюються за десятковою крапкою, крмі того можна встановити кількість знаків після коми та символ грошової валюти;
  3.  фінансовий – аналогічний формату грошовий, але вирівнювання відбувається за десятковою комою та грошою одиницею;
  4.  відсотковий – число подається в сотих долях;
  5.  дробовий – формат подання чисел у вигляді звичайних дробів, можна вибрати подання з потрібною точністю;
  6.  експоненційний – подання даних у степеневій формі, можна вказати кількість знаків підсля десяткової коми.

Якщо введене число відображається у вигляді послідовності символів ######, це означає, що воно не поміщається у відведеній комірці і необхідно збільшити ширину стовпця цієї комірки.

Формат числових даних впливає тільки на його відображення на екрані, і ніяк не змінює його значення, що зберігається у пам’яті комп’ютера. При розрахунках зазвичай використовується саме значення з пам’яті ком’ютера, а не його зображення. Хоча за потреби можна включити додатковий параметр Настроїти точність, як на екрані групи Під час обислення цієї книги категорії Додатково вікна Параметри Excel, і тоді в обчисленнях будуть брати участь ті ж значення, що відображаються на екрані.

В MS Excel дата і час зберігаються у вигляді дійсного числа, де дата кодується в цілій частині цього числа, а час – в дробовій. Таке дійсне число – це кількість днів, що пройшли від 1 січня 1900 року до введеної дати, ця дата як точка відліку використовується за замовчуванням. Програма MS Excel можна застосувати іншу систему дати, в якій за початкову дату визначається 1 січня 1904 року, для цього потрібно встановити параметр Використовувати систему дат 1904 групи Під час обчислення цієї книги категорії Додатково вікна Параметри Excel.

Єдине подання дати та часу дозволяє об’єднати їх в один формат.

MS Excel ро-пізнає більшість найбільш розповсюджених способів запису дати і часу. Вводити дату і час можна в будь-якому з допустимих форматів, при цьому використовувати цифри для позначення складових дати або часу, а в якості розділювачів можна використовувати символи: ".", "/", "-".

Наприклад, 20/02/2012, 20-02-12, 20.02.12.

Допускається вводити дати не повністю. Наприклад, якщо при введенні дати не вказаний рік, то автоматично підставляється поточний, а замість пропущеного дня дати підставляється перше число місяця.

Найбільш вживані формати часу: 9:20, 9:20 АМ, 9:20:25.

Якщо час вводиться в 12-годинному вигляді, то після цифр вказується частина доби: АМ або А для першої половини доби, РМ або Р для другої половини доби.

Якщо виконати команду Формат клітинок… контекстного меню комірки чи діапазону комірок або вибрати елемент Інші числові формати… колекції Числовий формат групи Число вкладки Основне, відкривається діалогове вікно Формат клітинок з активною вкладкою Число (рис. 1.8.). Вибираючи елементи у списку Числові формати можна здійснювати форматування як уже введених даних, так і наперед визначати формати ще не введених.

Рис. 1.8. Діалогове вікно Формат клітинок

При виборі певного формату у списку лівої частині змінюється права частина вікна. В полі Зразок вкладки Число відображається вигляд вмісту комірки після застосування вибраного формату. Інші компоненти вкладки Число змінюються в залежності від вибраного формату.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

32799. Философия эпохи эллинизма, ее основные направления 14.57 KB
  На развитие античной философии значительное влияние оказал распад империи А. Неоплатонизм получил распространение в период когда античный способ философствования уступал место философии основанной на христианской догматике. Это последняя попытка решить задачу создания целостного философского учения в рамках дохристианской философии. Главное отличие от философии Платона заключается в том что мир идей Платона – это неподвижный безличный образец мира а в неоплатонизме появляется активное мыслящее начало – Ум.
32800. Вклад Аристотеля в развитие мировой философской культуры (учение о материи и форме). Учение о душе 13.19 KB
  Аристотель 384 – 322 гг. Аристотель считается величайшим энциклопедистом древности и систематизатором всех философских и научных знаний накопленных до него в области логики физики биологии психологии этики экономии искусствознания и др. Высоко оценивая Платона Аристотель подверг его идеалистическое учение серьезной критике Платон мне друг но истина дороже. Аристотель формулирует свое представление о бытии.
32801. Условия формирования западноевропейской философии в Средние века. Роль христианства в развитии культуры 15.27 KB
  Условия формирования западноевропейской философии в Средние века. Этапы развития и характерные черты средневековой философии. В развитии философии Средних веков можно выделить несколько основных этапов: 1 апологетика II – IV вв. В этот период не было создано философских систем но был намечен круг вопросов ставших центральными в средневековой философии: о Боге и соотношении Бога и мира о сотворении мира и структуре мироздания о сущности человека и его месте в мире; 2 патристика V – IX вв.
32802. Философия Августина Аврелия (Блаженного). И Фомы Аквинского 14.95 KB
  Учение о Боге и мире. Бог рассматривается им как начало всего сущего как единственная причина возникновения вещей. Бог вечен и неизменен. Мир созданных богом вещей изменчив и пребывает во времени.
32803. Особенности философии Возрождения. Её связь с наукой и искусством. Учения о природе и познании 18.84 KB
  Особенности философии Возрождения. Эпоха Возрождения Ренессанса – переходный период от Средних веков к Новому времени XV [в Италии с XIV] XVI вв. Возрождение –художественноэстетическая эпоха провозгласившая что высшее призвание человека в мире – быть творцом и созидателем Этапы развития и характерные черты философии Возрождения. В философии эпохи Возрождения можно выделить 3 этапа: гуманистический сер.
32804. Эмпиризм и сенсуализм в философии нового времени 16.32 KB
  Локк подчеркивает особую роль органов чувств в процессе познания.Бэкон сделал научное познание в центре его внимания вопросы о целях и методах научного познания.Однако он утверждает что на пути познания имеется множество заблуждений препятствующих получению достоверного знания. Бэкон выделяет 4 вида идолов познания: 1 идолы рода являются следствием ограниченности человеческого ума несовершенством органов чувств; 2 идолы пещеры обусловлены индивидуальными особенностями человека: каждый человек имеет свой внутренний субъективный мир...
32805. Рационализм в философии нового времени 17.35 KB
  Эти две субстанции пересекаются и активно взаимодействуют однако их взаимосвязь является лишь механической. В человеке материальная и духовная субстанции проявляются как тело и душа. В понятии единой субстанции т. Спиноза называет следующие свойства единой субстанции: независимое ни от чего существование; вечность; бесконечность; является внутренней причиной самой себя и всего сущего.
32806. Субъективный идеализм в философии Н.В. (Дж.Беркли, Д.Юм) 14.1 KB
  Джордж Беркли 1685 – 1753 гг. Беркли внес весомый вклад в теорию познания четко поставив вопрос о соотношении объективного и субъективного в ощущениях об объективности причинности и о видах существования. Беркли утверждал что мир не существует независимо от человека а представляет собой комплекс ощущений и восприятий. Философия Беркли основывается на следующих основных принципах: 1 существовать значит быть воспринимаемым; 2 я не в состоянии помыслить ощущаемые вещи или предмет независимо от их ощущения и восприятия; 3 мы никогда не...
32807. Философия французского Посвящения 17.75 KB
  Философия Просвещения опиралась на достижения наук: биологии физики медицины – которые стали естественнонаучным основанием раскрытия сущности и природы человека. Просветители развивали материалистические взгляды на природу и человека. Дидро уподоблял человека инструменту наделенному чувствительностью и памятью а Ламетри проводил аналогию между человеком и машиной. Однако французские материалисты обращали внимание и на роль социальнокультурных факторов появления человека уделяли внимание роли языка как средства общения и познания мира.