47428

ОЦІНКА ПРОЦЕСУ УПРАВЛЯННЯ МІЖНАРОДНОЮ МАРКЕТИНОГОВОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ ТОВ «УНІВЕРСЛА ПРОДУКТ»

Дипломная

Международные отношения

Для ефективного управління зовнішньоекономічною діяльністю на підприємстві потрібна відповідна умовам його роботи структура управління. На підприємствах, які беруть активну участь у зовнішньоекономічній діяльності, зовнішньоторговельний апарат існує у двох формах: як частина внутрішньовиробничої структури у вигляді зовнішньоекономічного відділу і як відносно самостійний підрозділ у вигляді зовнішньоторговельної фірми

Украинкский

2013-12-09

569 KB

4 чел.

PAGE   \* MERGEFORMAT 6


Сфери правового впливу

Загальне правове середовище

рганізація бізнесу

Контрактне право

Податкове законодавство

Трудове законодавство

Антимонопольне законодавство

Охорона життя, здоров'я та працездатності громадян

Захист патентів, торгових марок, друкованих прав, бухгалтерських стандартів

Умови працевлаштування та звільнення працівників

Регламентація поведінки споживачів, конкурентів, постачальників, посередників

Регулювання процесу централізації капіталу, підтримка конкуренції

Генеральний директор

Торговий відділ

Відділ кадрів

Комерційний директор

Головний бухгалтер

Управління збуту

Управління поставок

Менеджер з персоналу

Менеджер з маркетингу

Юрист

Територіальні менеджери

ЗМІСТ

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ УПРАВЛІННЯ МІЖНАРОДНОЮ МАРКЕТИНГОВОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ

  1.  Зовнішньоекономічна діяльність на підприємстві
    1.  Сутність міжнародного маркетингу. Вибір зарубіжних ринків
    2.  Середовище міжнародного маркетингу

РОЗДІЛ 2. ОЦІНКА ПРОЦЕСУ УПРАВЛЯННЯ МІЖНАРОДНОЮ МАРКЕТИНОГОВОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ ТОВ «УНІВЕРСЛА ПРОДУКТ»

2.1 Організаційно-економічна характеристика ТОВ «Універсалпродукт»

2.2 Аналіз маркетингової діяльності ТОВ «Універсалпродукт»

2.3 Оцінка факторів макросередовища ТОВ «Універсалпродукт»


РОЗДІЛ 1

МАРКЕТИНГ У ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА.

1.1. Зовнішньоекономічна діяльність на підприємстві.

Відповідно до чинного законодавства підприємство - це самостійний господарюючий суб'єкт, створений в певному порядку для виробництва продукції, виконання робіт і надання послуг з метою задоволення суспільних потреб і отримання прибутку [6].

Зовнішньоекономічна діяльність підприємств регламентується такими нормативними актами. Законом України "Про зовнішньоекономічну діяльність "від 16.04.91 р;. Законом України" Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті "від 23.09.94 р;. Законом України" Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах "від 15.09.95г;. Указом Президента Україні від 04,10 0,94 м. "Про застосування міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів», Указом Президента України від 4.10.94г. "Про заходи щодо впорядкування розрахунків за договорами, які укладають суб'єкти підприємницької діяльності України", Указом Президента України від 27.01.95 р. "Про регулювання бартерних (товарообмінних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності, постановою Кабінету Міністрів України та НБУ від 21.06.95 р. № 444 "Про типові платіжні умови зовнішньоекономічних договорів (контрактів) і типові форми захисних застережень до зовнішньоекономічних договорів (контрактів), які передбачають розрахунки в іноземній валюті; Наказом Міністерства зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України від 05.10.95г. № 75 «Про затвердження положення про форму зовнішньоекономічних договорів", а також деякими іншими нормативними актами.

Підприємства України при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності керуються такими принципами:

  •  суверенітету народу України у здійсненні зовнішньоекономічної діяльності;
  •  свободи зовнішньоекономічного підприємництва що полягає у: праві суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності добровільно вступати у зовнішньоекономічні зв'язки; праві суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності здійснювати її в будь-яких, прямо не заборонені чинними законами України формах; обов'язками дотримуватися при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності порядок, встановлений законами України, виключнім праві власності суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності на всі одержані ними результати від зовнішньоекономічної діяльності;
  •  принципом юридичної рівності і недискримінації;
  •  принципом верховенства закону;
  •  принципом захисту інтересів суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності;
  •  принципом еквівалентності обміну, неприпустимості демпінгу при ввезенні та вивезенні товарів [7].

Підприємства мають право здійснювати зовнішньоекономічну діяльність з моменту державної реєстрації тільки в тому випадку, якщо їх статутними документами передбачено право займатися такою діяльністю.

Зовнішньоекономічну діяльність можна розділити на кілька видів:

  •  експорт, тобто продаж товару (продукції) нерезидентам і вивіз його через митний кордон України;
  •  реекспорт - продаж нерезидентами товару (продукції) та вивезення за межі України товарів, які були раніше імпортовані на територію України;
  •  імпорт - закупівля у нерезидентів товару (продукції) та його ввезення на територію України, включаючи і ввезення товару для власних потреб.
  •  бартер або товарообмінна операція -  збалансований за вартістю обмін товарами.
  •  операція з давальницькою сировиною, тобто операції з переробки ввезеного на митну територію України сировини для отримання готової продукції за обумовлену в договірних документах плату.

Для ефективного управління зовнішньоекономічною діяльністю на підприємстві потрібна відповідна умовам його роботи структура управління. На підприємствах, які беруть активну участь у зовнішньоекономічній діяльності, зовнішньоторговельний апарат існує у двох формах: як частина внутрішньовиробничої структури у вигляді зовнішньоекономічного відділу і як відносно самостійний підрозділ у вигляді зовнішньоторговельної фірми

Відділи та служби зовнішньоторговельної фірми функціонально можна розділити на три групи:

а) відділи та служби які здійснюють планування:

  1.  планово-економічний відділ - планування, контроль, аналіз зовнішньоторговельної діяльності фірми;
  2.  валютно-фінансовий відділ - валютне планування та контроль за банківськими валютними, кредитними і розрахунковими операціями, дотримання інтересів зовнішньоторговельної фірми при зовнішньоторговельних операціях;
  3.  транспортний відділ - планування та забезпечення перевезень експортних та імпортних вантажів;
  4.  бухгалтерія - облік і звітність, розрахунки з банками, постачальниками і сторонніми організаціями, розрахунок та виплата заробітної плати, аналіз (спільно з плановим відділом) результатів фінансової діяльності по об'єднанню та рекомендації щодо її поліпшення;

б) маркетингові відділи:

  1.  відділ кон'юнктури і цін - дослідження попиту, пропозиції, динаміки цін, структури ринків, систематизація матеріалів, координація роботи фірми із загальними іноземними агентами, методичне керівництво і контроль правильності розрахунків і застосування цін при підготовці та укладення контрактів;
  2.  відділ реклами - забезпечення рекламної діяльності зовнішньоторговельної фірми, організація участі в міжнародних виставках і ярмарках;
  3.  інженерно-технічний відділ - стандартизація і сертифікація товару аналіз технічного рівня і якості продукції, її конкурентоспроможності;
  4.  відділ технічного обслуговування - організація гарантійного і післягарантійного технічного обслуговування експортованих об'єднанням товарів у зарубіжних країнах, забезпечує технічні центри та зарубіжних агентів об'єднання необхідними запасними частинами, ремонтним обладнанням;

в) група відділів, що забезпечують прийняття та виконання управлінських рішень:

  1.  відділ АСУ - автоматизація розрахунків, впровадження економіко-математичних методів і ЕОМ в практику роботи об'єднання і фірми, створення бази даних та ведення їх;
  2.  відділ кадрів - підбір і розстановка кадрів;
  3.  юридичний відділ - контроль за дотриманням законів України при складанні контрактів, консультація фірм з питань претензій і рекламацій, розбіжностей. захист інтересів фірми в судах і арбітражах, правове забезпечення діяльності зовнішньоторговельної фірми;
  4.  адміністративно-господарський відділ - постачання необхідними для роботи матеріалами і обладнанням, господарська робота.

На різних підприємствах в залежності від специфіки та масштабів діяльності в організації зовнішньоекономічних зв'язків беруть участь різні відділи і служби, але як правило, основні функції в цій сфері акумулює відділ зовнішніх зв'язків:

  1.  науково-технічне співробітництво та зовнішні зв'язки. Передбачає проведення необхідних заходів з науково-технічного співробітництва з іншими фірмами, вивчення та впровадження передового досвіду, розробку планів співробітництва, організацію переговорів, збір і накопичення інформації з міжнародного досвіду, підбір фахівців для закордонних відряджень у справах фірми, планування і контроль за експортним виробництвом, а також статистичну звітність;
    1.  протокольна діяльність. Організація протокольних заходів, пов'язаних з прийомом делегацій, проведення консультацій з іноземними спеціалістами, оформлення документів для всіх фахівців з питань вирішення ринку збуту продукції та обміну досвідом, які прибувають на підприємство, забезпечення перекладачами іноземних фахівців, делегацій, переговорів, переклад каталогів, проспектів, іншої технічної документації;
    2.  аналітичні дослідження, складання прогнозу збуту і вироблення політики ціноутворення. Аналіз характеристик продукції, що випускається з точки зору вимог ринку, вивчення та аналіз ринку збуту продукції, розробка, складання прогнозу збуту продукції, визначення можливого асортименту товару для продажу на ринку і розробка проекту планованого обороту підприємства і нових форм обслуговування, створення банку даних для маркетингового ситуаційного аналізу , вивчення факторів, що впливають на швидкість впровадження товару на ринку і вибір найбільш оптимального до ціноутворення при реалізації продукції підприємства, аналіз стану цін на ринку;
    3.  розробка планів і робота з укладання договорів на реалізацію продукції. Висновок і продовження договорів, оформлення контрактів, робота з біржами, брокерами, дилерами і агентами по збуту, пошук споживачів, переговори з потенційними споживачами, ведення збуту по регіонах, робота з сервіс-центрами, розробка заходів зі стимулювання попиту продукції підприємства, проведення аналізу заходів з реклами продукції.

Досвід зарубіжних фірм свідчить про те, що успіх на ринку у продажі того чи іншого товару залежить не стільки від виробничих і фінансових можливостей фірми, скільки від використання маркетингу, орієнтованого на встановлений платоспроможний попит, тобто на споживача.

Управління маркетингом приймає тепер таке ж значення, як управління виробництвом, фінансами і кадрами. Керівники маркетингу несуть всю повноту відповідальності за координацію і взаємопов’язання збуту і розподілу, збору інформації та дослідницьких робіт, реклами та стимулювання збуту, планування розвитку ринку та асортименту продукції фірми. Вони відповідають тепер за управління всією діяльністю компанії в сфері маркетингу, за організацію досліджень маркетингу, за розробку планів маркетингу, за надання керівництву фірми планів і пропозицій, спрямованих на досягнення намічених цілей, і за отримання згоди на їх введення в життя. Основними функціями служб відділу маркетингу наведені в таблиці 1.1.

Таблиця 1.1

Функції служб відділу маркетингу

Служба відділу маркетингу

Функції

Бюро маркетингової діяльності

  1.  спостереження за тенденціями розвитку галузі, в якій працює фірма, і гнучка реакція на зміни в ній;
    1.  вивчення кон'юнктури ринку, споживачів продукції підприємства, аналіз конкурентів;
    2.  сегментація ринку споживачів за різними критеріями;
    3.  аналіз отриманої інформації та розробка конкретних пропозицій з формування планів виробництва;
    4.  в частині товарної спеціалізації - питання з удосконалення товарних груп які випускаються;
    5.  аналіз цін на продукцію фірми;
    6.  розрахунок проектованих змін витрат виробництва в результаті запропонованих відділом маркетингу заходів та їх впливу на ціни продукції;
    7.  оптимізація цін на основі проведеного аналізу, участь в ціноутворенні на продукцію яка освоюється, інформаційне забезпечення цінової політики;
    8.  аналіз обсягів виробництва та реалізації за основними номенклатурним одиницям і прогноз ринку продукції, що випускається;
    9.  підготовка інвестиційних проектів фірми (спільно з задіяними підрозділами).

Бюро реклами

  1.  організація всіх застосовуваних фірмою видів рекламної діяльності: телереклами, реклами у пресі та на радіо, підготовка рекламної продукції;
  2.  внесення рекламної інформації в інформаційні видання і банки даних спеціалізованої комп'ютерної мережі;
  3.  здійснення прямої цільової поштової реклами;
  4.  організація наочно-рекламних експозицій (рекламні щити, плакати, реклама на транспорті);
  5.  виставкова і ярморочна діяльність;
  6.  заходи "Public Relations" зі створення іміджу компанії.

Бюро зовнішньоекономічної діяльності

  1.  визначення ємності і структури зовнішнього ринку продукції, пошук ніш на зовнішньому ринку;
    1.  вивчення можливостей підприємства для участі у міжнародній діяльності (в експорті, імпорті, спільних підприємствах тощо);
    2.  визначення найкращих умов експорту товарів підприємства, що забезпечують максимальний ефект при оптимальних витратах на просування товарів;
    3.  встановлення контактів з зарубіжними партнерами (ведення переговорів, ділової переписки, оформлення документів тощо);
    4.  контроль за виконанням іншими підрозділами підприємства укладених контрактів, участь в розробці заходів з їх виконання.

Бюро митниці

  1.  взаємодія з федеральними органами митного контролю з питань дотримання митних правил (оформлення необхідних документів, оплата митних зборів тощо);
    1.  організація робіт, пов'язаних з митним декларуванням експортної продукції;
    2.  організація та контроль митних складів тимчасового зберігання.

1.2 Сутність міжнародного маркетингу. Вибір зарубіжних ринків

Міжнародний маркетинг - це ринкова концепція управління міжнародною діяльністю фірми, орієнтована на запити кінцевих споживачів різних країн і формування їх переваг у відповідності зі стратегічними цілями оптимізації і розширення бізнесу в глобальних світових масштабах. Міжнародний маркетинг - це макро- і мікроекономічна категорія, яка визначає маркетингові технології щодо міжнародної діяльності на рівні фірми.

Міжнародна діяльність ґрунтується на використанні таких форм міжнародного маркетингу:

— імпортний,

— експортний,

— зовнішньоекономічний,

— транснаціональний,

— мультирегіональний,

— глобальний.

Імпортний маркетинг — маркетингова діяльність, спрямована на закупівлю (імпорт) товарів чи послуг із зарубіжних ринків.

Експортний маркетинг — маркетингова діяльність щодо реалізації продукції за межі національних кордонів, при якій відбувається фізичне транспортування товару з однієї країни в іншу.

Зовнішньоекономічний маркетинг — маркетингова діяльність, зумовлена стабільністю чи зростаючими можливостями перебування фірми (у вигляді представництва, філіалу з продажу ...) на зовнішньому ринку, який включає вже, як правило, декілька країн.

Транснаціональний маркетинг — маркетингова діяльність, що виникла з практики функціонування транснаціональних корпорацій.

Вирішуючи проблему інтернаціоналізації ринків, ТНК повинна:

  •  мислити глобально, здійснюючи стратегічний маркетинг;
    •  діяти локально, здійснюючи маркетинг операційний.

Мультирегіональний маркетинг — форми та методи маркетингової діяльності, що застосовують фірми, працюючи в окремих регіонах чи в межах інтеграційних угруповань.

Глобальний маркетинг — маркетингова діяльність фірми, яка розглядає світовий ринок як єдине ціле

Маркетинг можна тлумачити, по-перше, як принцип поводження підприємства, що полягає в послідовному напрямку всіх рішень, що стосуються ринку, на вимоги споживачів і покупців (маркетинг, як принцип керування підприємством) ; по-друге, маркетинг означає зусилля по одержанню переваг у споживачів у порівнянні з конкурентами за допомогою комплексу спеціальних ринкових заходів (маркетинг як засіб) ; по-третє, маркетинг можна описати як систематичний, який спирається на сучасний пошук рішень (маркетинг як метод). [ 8 ]

Розрізняють маркетинг, що використовується підприємствами, що здійснюють міжнародну діяльність «каскадного» типу, послідовно освоюючи різні закордонні ринки, і маркетинг на підприємствах, що відразу виходять на мультинаціональний ринок. «Каскадна» інтернаціоналізація до наших часів переважає в розвинутих країнах, при цьому міжнародний маркетинг направляє розвиток підприємства за наступною схемою:

  •  попереднє вивчення ринку країн, що можуть становити інтерес;
  •  вибір найбільш сприятливого регіону ;
  •  визначення способу присутності підприємства на цьому ринку;
  •  визначення комерційної пропозиції в розрізі товарів, послуг і цін, пристосованих як до сприятливих, так і до несприятливих варіантів ринку;
  •  визначення комерційної політики, політики збуту, комунікацій і підбір торгового персоналу.

Таким чином, освоєння нового ринку щораз являє собою компроміс між використанням рішень, вже випробуваних на інших ринках, необхідним рівнем адаптації. Стандартизація в принципі дає виграш у продуктивності, але адаптація часто є тією неминучою ціною, яку треба заплатити заради закріплення на ринку.

З розвитком засобів зв'язку й інформаційних технологій світовими стають практично всі ринки. Для кожного підприємства цей феномен також має велике значення; відбулося істотне розширення сфери потенційного попиту і конкуренції за межі країни його походження. Випуск на ринок багатьох продуктів і супровідні його комерційні дії повинні орієнтуватися на усе більш і більш великий географічний регіон. Країни відтепер не є чимось замкнутим. Вони можуть не тільки розбиватися на економічні регіони, типовий приклад цього - США, але і, навпаки, спільно один з одним утворювати сегменти ринку в звичному для маркетингу змісті. Аналогічно й економічні агенти ринку не повинні надалі замикатися в єдиній ролі покупця, чи продавця посередника. Це зв'язано з розмаїтістю їхньої діяльності, їхніх цілей і їхніх стратегій. Так прокладають собі шлях стратегії й організуються господарські комплекси з метою найбільш повного використання специфіки міжнародних переваг. Ця нова концепція ринкової активності підприємств додає міжнародному маркетингу новий вимір, міцно з'єднуючи маркетинг продажу і маркетинг покупок в одному стратегічному руслі.

Дослідження ринку є основою маркетингу і припускає аналіз всіх умов, що мають значення для успішної реалізації товару. Програма комплексного дослідження залежить від особливостей товару, характеру діяльності підприємства, масштабів виробництва, експортних товарів і інших показниках. Для визначення місткості національних товарних ринків при підготовці і проведенні експертних операцій застосовується поняття «видимого» споживання товарів, тобто власне виробництво товару в країні за винятком експорту і з додаванням імпорту аналогічних товарів.

Розрізняють два рівні місткості ринку: потенційний і реальний. Дійсною місткістю ринку є перший рівень. Потенційний рівень визначається особистими і суспільними потребами і відбиває адекватний їм обсяг реалізації товарів.

Він заслуговує в міжнародному маркетингу найпильнішої уваги. При аналізі попиту варто виходити з того, що покупець сам визначає відповідність пропонованого йому товару своїм реальним потребам. Серед загальних таких вимог можна виділити: висока якість виготовлення і безвідмовність в експлуатації, новизна і високий технічний рівень виробів, рівень після продажного обслуговування, кількість і характер наданих додаткових послуг, сприятливе співвідношення між ціною придбання і ціною експлуатації й ін. Важливо знати і специфічні вимоги покупців у відношенні асортименту, зовнішнього вигляду, упакування, маркування, використання товарного знаку. На вимоги покупців до конкретного товару можуть вплинути географічні і кліматичні умови, діючи технічні стандарти, звички і смаки споживачів.

В аналізі пропозиції товару важливе значення має кількісна оцінка товарів на місцевому ринку, імпорту й експорту товару, зміна його запасів. Пропозиція товару кількісно оцінюється як сума місцевого виробництва й імпорту товарів за винятком його експорту і з урахуванням зміни його запасів на складах. Структура пропозиції, тобто ступінь відновлення асортименту, поява нових товарів, піддана постійним змінам. Тому при аналізі пропозиції конкретного товару важливе значення має вивчення стану і тенденцій розвитку відповідного світового товарного ринку. Це обумовлено тим, що в сучасних умовах відбуваються надзвичайно швидке відновлення і розширення номенклатури й асортименту товарів, що надходять на світові ринки як за рахунок принципово нових товарів що раніше не випускалися, так і за рахунок прискореного відновлення й удосконалювання моделей, що випускаються, на основі останніх досягнень науки і техніки. Тому науково-технічні прогнози розвитку й удосконалення виробництва окремого товару чи галузі в цілому - один з найважливіших аспектів дослідження пропозиції товару. Основними показниками, що впливають на зміну пропозиції товару, є: обсяг капіталовкладень у будівництво, реконструкцію і модернізацію виробництва, обсяг випуску продукції, величина відвантажень товару споживачам, запаси товарів на складах у виробників і посередників і можливість їхньої доставки на ринок, розміри і структура витрат на науково-дослідницькі роботи, темпи відновлення продукції й ін.

Вибір ринку та можливість виходу з нього — це суттєва відмінність міжнародного маркетингу від внутрішнього. Саме тому управлінське рішення щодо виходу на певний зарубіжний ринок може мати як позитивні, так і негативні довгострокові наслідки.

Залежно від глибини обґрунтування управлінського рішення можна виділити три підходи до вибору зовнішнього ринку (рис. 1.1).

Рис. 1.1 Підходи до вибору зовнішнього ринку

Суб’єктивний підхід ґрунтується на суб’єктивних відчуттях, очікуваннях, досвіді осіб, які приймають рішення щодо виходу на конкретний ринок.

Дискретний підхід ґрунтується на оцінці 2-3 найбільш важливих для фірми показників розвитку ринку або інших критеріїв.

Комплексний підхід передбачає кількісну оцінку кожного ринку за системою показників або глибоке аналітичне обґрунтування.

Найбезпечнішим є комплексний підхід, який мінімізує ризик від виходу фірми на неадекватний ринок, підвищує обґрунтованість управлінського рішення, але і потребує значних витрат на проведення дослідження. Тому за обмеженості фінансових ресурсів фірми найчастіше застосовують дискретний підхід.

Суб’єктивний підхід має тільки одну перевагу: відсутність витрат на обґрунтування рішення. Ризик при цьому максимальний, а ступінь обґрунтованості рішення відповідно мінімальна. Слід зазначити, що у «чистому вигляді» цей підхід майже не зустрічається. Найчастіше він буває пріоритетним, але доповнюється елементами дискретного.

Найбільш поширеними причинами застосування суб’єктивного підходу є:

  •  добре ставлення осіб, що приймають рішення, до країни або її культури;
  •  наслідки ознайомчого візиту або несподіваних зустрічей;
  •  інтуїтивна довіра до зарубіжного партнера;
  •  марнолюбне прагнення працювати на новому або дуже складному ринку, бути першим;
  •  бажання легалізувати за кордоном які-небудь дії.

Успішність використання дискретного підходу як прийому обґрунтування вибору зарубіжного ринку на підставі аналізу 2 — 3-х показників залежить від правильного вибору цих показників. Обрані для аналізу показники повинні:

  •  відповідати цілям виходу фірми на зовнішній ринок;
  •  об’єктивно характеризувати стан чи особливості розвитку зарубіжного ринку;
  •  бути дослідженими за певний період часу.

Загальною вимогою до інформаційної бази за дискретного підходу є надійність, правдивість, перевіреність обраних показників.

Єдиних правил відбору показників не існує, але найчастіше для обґрунтування рішення щодо вибору зарубіжного ринку за дискретного підходу використовуються такі показники та критерії:

  •  розмір ринку,
  •  динаміка зростання ринку,
  •  власні конкурентні переваги,
  •  потенціал ринку,
  •  доступність ринку,
  •  сприймання ринку,
  •  стабільність (оцінка ризиків).

Різновидом дискретного підходу можна назвати дискретно-матричний, в якому  використовуються три критерії:

  •  привабливість ринку,
  •  власні конкурентні переваги,
  •  ризик (політичний, комерційний, валютний тощо)

Ідея комплексного підходу до обґрунтування вибору зарубіжного ринку полягає у всебічному аналізі та оцінці системи показників, яка характеризує не тільки ринок певного товару, а й економічні, політико-правові та соціально-культурні процеси, що відбуваються в країнах, які досліджуються.

Для організації такого дослідження розробляється спеціальна таблиця, яка містить:

  •  перелік показників, критеріїв та факторів, що аналізуються;
  •  кількісну чи якісну характеристику показника, критерію, фактора (наприклад: місткість ринку (млн. $ США) – більше 50, від 30 до 50, від 15 до 30, від 8 до 15, від 2 до 8; ставлення до товару посередників — негативне, нейтральне, байдуже, обережно-оптимістичне, сприятливе);
  •  ваговий коефіцієнт (бал) за кожну кількісну та вартісну характеристику показника (критерію);
  •  перелік країн, що досліджуються.

Для порівняння ринків між собою для кожної країни, яка досліджується, визначають усі вказані в таблиці показники та їхні характеристики, проставляють бали, а потім підсумовують ці бали (вагові коефіцієнти) за кожною країною окремо. Ринок, який набрав максимальну кількість балів, вважається найбільш сприятливим. Так, якщо Х більше У та Z, то ринок країни А буде цільовим для фірми.

2.3 Середовище міжнародного маркетингу

Маркетингове середовище міжнародного бізнесу - це сукупність зовнішніх факторів діяльності компанії, які впливають на її життєздатність і прийняття тих чи тих управлінських рішень. Маркетингове середовище міжнародного бізнесу складається з трьох елементів:

  •  макрофактори - це сукупність загальногосподарських макроекономічних факторів кон’юнктури зарубіжних (світових) ринків, не підвладних впливові окремих суб’єктів , у межах яких компанія функціонує (територіальний аспект): політичні, правові, економічні,соціально-культурні, технологічні, фізичні;
  •  мікрофактори - це сукупність значною мірою регульованих факторів кон’юнктури конкретного товарного ринку, що безпосередньо впливають на господарські суб’єкти (галузевий аспект): постачальники, посередники, клієнти, конкуренти;
  •  контактні аудиторії - це сукупність незалежних суб’єктів, що здебільшого непрямо впливають на розвиток певного ринку, бізнесу, окремої компанії: засоби масової інформації, громадські організації, державні та недержавні установи, фонди , асоціації тощо.

Аналіз факторів маркетингового середовища міжнародного маркетингу є першим і дуже важливим кроком до розуміння суті й тенденцій розвитку світових ринків та видів бізнесу, що відповідним чином впливає на прийняття управлінських рішень щодо оцінки привабливості тих чи тих зарубіжних ринків, методів виходу та організації бізнесу за кордоном.

Вирішуючи встановити ділові відносини з тією чи тією країною, слід мати на увазі політичний аспект проблеми вивчення маркетингового середовища зарубіжного ринку. Політичне середовище відіграє суттєву роль у розробці стратегії проникнення та функціонування фірми на іноземному ринку, визначенні перспектив і пріоритетів її діяльності в умовах незвичної політичної оболонки.

Головна мета аналізу політичного середовища така:

  •  вивчити політичну систему, визначити субординацію політичних сил у суспільстві;
  •  визначити рівень політичної стабільності;
  •  оцінити політичні ризики.

Правове середовище міжнародного маркетингу передбачає цивілізовані методи вирішення комерційних питань (організації бізнесу) повним або частковим взаємовизнанням та прийняттям суб’єктами господарської діяльності тих чи тих правових норм. Аналіз та оцінка міжнародного правового середовища передбачає три основні моменти.

По-перше, структура правового середовища міжнародного бізнесу надзвичайно складна, тобто має багато послідовних рівнів та сфер застосування, які з різною інтенсивністю впливають на суб’єкти світового ринку.

Мета аналізу правового середовища така:

  •  вивчити основні характеристики і положення діючої на певному ринку правової системи;
  •  визначити рівень правової стабільності і ступінь інтенсивності, правового впливу на підприємницьку діяльність;
  •  оцінити правові ризики.

По-друге, у світі існує декілька принципово відмінних типів правових систем, що пропонують різні підходи до розуміння і трактування тих чи тих бізнесових (комерційних) ситуацій міжнародного співробітництва

Загальне право (Common Law System) базується на традиціях, історичних прецедентах, звичаях та практиці суспільно-економічного життя. Вирішальну роль у реалізації загального права відіграють арбітражні суди, які, розглядаючи і трактуючи певні економічні ситуації, приймають рішення відповідно до попереднього досвіду.

Цивільне право (Civil-Code-Law System) базується на сукупності досить деталізованих законодавчих актів, об’єднаних у кодекс, які регламентують підприємницьку діяльність. Вирішальну роль у реалізації цивільного права відіграє ідентифікація певних ситуацій (що так чи так підпадають під статті Цивільного кодексу).

Цивільне право використовують у більш як 70 країнах світу, зокрема в Україні, Японії, більшості країн Європи тощо.

Теократичне право (Theocratic Law System) базується на релігійних нормах та вимогах, переважно на ісламських догмах, які досить жорстко регламентують усі аспекти соціально-економічного життя, зокрема підприємницької діяльності.

По-третє, успішний розвиток міжнародного бізнесу потребує в кожному конкретному випадку виділення, аналізу та узгодження основних моментів активних сфер правового впливу (рис. 1.2).

Рис. 1.2 Характеристика сфер правового впливу

Економічне середовище

Економічне середовище є однією з найважливіших сфер господарчого життя суб’єктів, що кардинально впливає на рішення про вихід компанії на той чи той зарубіжний ринок.

У міжнародному маркетингу аналіз економічного середовища має певну специфіку, зумовлену невизначеністю деяких загальних параметрів зарубіжних ринків.

Таблиця 1.2

Параметри економічного середовища міжнародного маркетингу

ПАРАМЕТР

Мета аналізу

1. Тип економіки

Визначити питому вагу окремих типів економік у мішаній системі і їх значення для розвитку тих чи тих видів бізнесу

2. Структура господарства, господарська орієнтація

Установити можливу експортно-імпортну орієнтацію

країни з погляду галузевої структури та пріоритетів економічного розвитку

3. Темпи економічного зростання

Оцінити:

а) рівень державних доходів (збитків) через:

1) динаміку основних  макроекономічних  показників в абсолютному та відносному вимірі;

2) показники розвитку галузей народного господарства;

3) стан платіжних балансів;

б) рівень особистих доходів в абсолютному і відносному

вимірі та загальнодержавний тип особистих доходів

4. Направленість та ступінь державного втручання в економіку

Виявити форми одержавлення, інтенсивність та глибину їх впливу на певні сфери економічного розвитку країни

5. Наявність спеціальних (вільних) економічних зон (СЕЗ)

Пошук найсприятливіших умов проникнення та функціонування на зарубіжному ринку через спеціальні території, у межах яких діють економічні пільги для іноземних і вітчизняних компаній

6. Стан конкретного товарного ринку

Визначити:

1) потенційну місткість ринку конкретного продукту;

2) рівень міжнародної спеціалізації основного та споріднених підтримувальних виробництв

7. Загальногоспо-дарська кон’юнктура та кон’юнктура конкретного товарного ринку

Визначити вплив найважливіших кон’юнктурот-вірних факторів мікро- та макрорівня,  що  характеризують стан і привабливість ринку

У сучасному світовому просторі «чистих» типів економік не існує, тому визначення та оцінка значення тих чи тих елементів суспільного розвитку може суттєво впливати на запровадження організації бізнесу на певному зарубіжному ринку.

Структура  господарства, або господарська орієнтація, характеризується багатьма факторами функціонування економіки, що визначають приналежність її до тієї чи тієї групи згідно із світовою класифікацію.

Соціально-культурне середовище

Соціально-культурні аспекти міжнародного бізнесу є надзвичайно важливими, оскільки інтенсивно впливають на поведінку всіх учасників ринкової діяльності:

  •  споживачів, які формують ринок;
    •  менеджерів, які розробляють і впроваджують міжнародні маркетингові програми;
    •  посередників (наприклад, рекламних агенцій або засобів масової інформації), які прискорюють процес міжнародного маркетингу.

Недостатня увага до соціально-культурних факторів, недотримання певних соціально-культурних вимог маркетингового середовища призводить до значної, часом повної, втрати позицій на цьому зарубіжному ринку.

Таблиця 1.3

Структура соціально-культурного середовища

Соціальний аспект

Соціальна органі-зація суспільства

Соціальна система

Соціальні інституції

Владні структури

Суспільні організації

Соціальні зміни

Соціальна структура

Родинні відносини

Демографічна ситуація

Cтатево-вікова структура

Динаміка народонаселення

Рівень освіти

Рівень доходів

Урбанізація

Рівень та структура зайнятості

Психологічний стан суспільства

Політико-правові пріоритети суспільства

Націоналізм

Політична система

Політичні пріоритети

Суверенність

Національні інтереси

Ідеологія

Міжнародні  

пріоритети

Соціально-культурні цінності

Література

Музика

Образотворче мистецтво

Фольклор

Ставлення до:

– часу

– культурного надбання

– роботи

– добробуту

– змін

– наукових досягнень

– іноземних товарів  

– ризиків тощо

Критерії самооцінки та самовдосконалення

Культурний аспект

Наука, техно-логічні цінності

Матеріальні до-сягнення (куль-тура)

Винаходи

Наукова спеціа-лізація

Наукові органі-зації

Освіта

Система (рівні)

освіти

Перепідготовка

Кваліфікаційні рівні

Рівень грамотності

Релігія

Об’єкти (свя-

щенні) покло-

ніння

Вірування та

норми

Філософські

системи

Релігійні: об-

ряди, табу

свята і ритуали

Мова

Писемна мова

Мова спілкування

Офіційна (держав-на) мова

Лінгвістичний плюралізм (багато-мовність)

Мовна ієрархія

Міжнаціональне спілкування

Мовна культура

Народні традиції

Свята

Прикмети

Рівень технології на сучасному етапі розвитку цивілізації є одним з найважливіших показників стану суспільства і ринку. З цього погляду ринки різняться:

  •  можливостями розробки нових технологій;
    •  масштабами їх використання;
    •  інтенсивністю експорту-імпорту самих технологій і високотехнологічних продуктів;
    •  рівнями прогресивних соціально-економічних зрушень в організації виробництва та суспільстві, які є результатом технологічного розвитку.

Аналіз технологічного рівня країни або ринку передбачає дослідження таких важливих показників:

  •  рівень споживання енергії;
    •  ступінь розвитку промислової інфраструктури;
    •  розвинутість засобів комунікації та зв’язку;
    •  стан та можливості проведення наукових досліджень (R&D), структура та обсяги витрат у сфері фундаментальних та прикладних наук.

Фізичне середовище являє собою сукупність якісних характеристик продукту, які є загально прийнятними на тому чи тому ринку. Ці показники суттєво різняться залежно від ринків. Фактори, які формують фізичне  середовище, можна умовно поділити на  інженерно-технічні та споживацькі. У деяких випадках навіть дуже оригінальні інженерно-технічні рішення, підкріплені високоякісним виконанням, зазнають фіаско на ринку через примхи споживацьких вимог або попиту.

До інженерно-технічних факторів фізичного середовища належать такі основні показники якості продукту:

  •  наявність споживчих компонентів без шкідливих речовин;
    •  екологічність упаковки;
    •  ергономічні параметри;
    •  гіпоалергенність;
    •  стан навколишнього середовища тощо.

До показників споживацьких вимог належать:

  •  розуміння сучасної якості;
    •  рівень та характер попиту;
    •  споживацькі пріоритети та переваги, зумовлені особливостями природного, технічного та соціально-культурного середовища тощо.


РОЗДІЛ 2

ОЦІНКА ПРОЦЕСУ УПРАВЛЯННЯ МІЖНАРОДНОЮ МАРКЕТИНОГОВОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ ТОВ «УНІВЕРСЛА ПРОДУКТ»

2.1 Організаційно-економічна характеристика ТОВ «Універсалпродукт»

Об'єктом дослідження дипломного проекту є товариство з обмеженою відповідальністю «Універсалпродукт» яке є самостійною юридичною особою, має власний розрахунковий рахунок в установах банку, штамп, печатку.

ТОВ «Універсалпродукт» засновано 15 січня 2007 році. (ліцензія АА № 781715 від 15.01.2007). Очолює підприємство генеральний директор Степанюк Тарас Григорович, який є засновником товариства.

ТОВ «Універсалпродукт» розташоване за адресою: Україна, м. Кривий Ріг, вул. Окружна 125

Телефон: (0564) 27-18-38, (056) 404-28-18, (056) 404-28-17

Підприємство здійснює свою діяльність у відповідності до чинного законодавства України,  закону «Про господарські товариства», Господарського кодексу України та інших нормативно-законодавчих актів, Статуту та Установчого договору.

Підприємство має право займатися господарською діяльністю, виходячи з цілей і завдань, укладати угоди, нести відповідальність стосовно власних обов’язків. Підприємство діє на принципах повного господарського розрахунку, самофінансування і самооплатності, забезпечує соціальний розвиток і стимулювання працівників за рахунок накопичених засобів, несе повну відповідальність за результати власної господарської діяльності і виконання покладених на себе зобов'язань перед постачальниками і споживачами, бюджетом, банками, а також перед трудовим колективом відповідно до діючого законодавства. 

Підприємство має право в установленому порядку відкривати філії, вступати в договірні відносини з іншими юридичними та фізичними особами, як на території України, так і за її межами, створювати об’єднання з правом юридичної особи (трестів, консорціумів тощо) як безпосередньо, так і через представників.

Підприємство характеризується централізованою системою керування, інформування, навчання, оплати. Завдяки прагненню працівників товариства задовольнити всі бажання клієнтів якнайповніше використовуючи свій досвід роботи, ТОВ «Універсалпродукт» завоювало довіру та прихильність клієнтів.

Предметом діяльності товариства є:

  •  здійснення торгівельної, торгівельно-закупівельної та торговельно-посередницької діяльності;
  •  виготовлення товарів народного споживання і продукції виробничо-технічного призначення;
  •  організація власної торгівельної мережі для реалізації товарів;
  •  проведення будівельних та монтажних робіт;
  •  комерційна та посередницька діяльність;
  •  надання автотранспортних послуг;
  •  здійснення іншої діяльності.

Джерелами формування майна товариства, крім статутного фонду, є:

  •  доходи, одержані від реалізації продукції та інших видів господарської діяльності, передбаченої статутом;
  •   кредити банків та інших матеріальних надходжень, пожертвувань та інші джерела не заборонені чинним законодавством.

Головна ціль підприємства – одержання прибутку від господарської діяльності, що спрямована на поповнення ринку товарами та послугами для максимального задоволення потреб населення і реалізації на базі одержання прибутку соціальних і економічних інтересів засновників і членів колективу.

Підприємство здійснює облік своєї діяльності, контроль за ходом виробництва продукції і послуг, веде оперативний бухгалтерський облік і статистичну  звітність у порядку встановленому законодавством. Порядок використання прибутку визначається за підсумками діяльності за рік, квартал або місяць. Рішення про періодичність розподілу прибутків приймається на зборах засновників.

До компетенції зборів засновників товариства також відноситься вирішення таких питань:

  •  визначення основних напрямків діяльності товариства, затвердження його планів та звітів про їх виконання;
  •  внесення змін та доповнень до Статуту та Установчого договору,  питання уступки частки, зміни Учасників або прийняття нових учасників;
  •  призначення та відкликання Генерального директора;
  •  прийняття рішень про відкриття філій,  представництв, дочірніх підприємств, вступ до асоціацій та інших господарських структур;
  •  прийняття рішень про припинення діяльності товариства, призначення ліквідаційної комісії та затвердження ліквідаційного балансу;
  •  порядок розподілу прибутку,  визначення джерел покриття збитків;
  •  умови оплати праці посадових осіб товариства;
  •  інші питання передбачені чинним законодавством.

Підприємство самостійно планує свою діяльність і визначає перспективи розвитку, виходячи з потреб ринку та необхідності забезпечення отримання прибутку. Асортимент товарів, що поставляється підприємством, постійно поповнюється в результаті дослідження потреб клієнтів у високоякісних товарах.

За короткий час господарської діяльності були налагоджені ділові й виробничі зв'язки, вдалося сформувати свій ринок збуту. На початку 2010 року була запущена нова італійська лінія з виготовлення печива, яке на даний момент користується неабияким попитом.

Також планується закупка обладнання для виробництва нового виду продукції - зефіру в шоколаді. Завдяки цьому підприємство ТОВ «Універсалпродукт» збирається розширювати наявний асортимент на ринках збуту.

ТОВ «Універсалпродукт» прагне постійно нарощувати обсяги продажів, поліпшувати якість обслуговування, враховуючи потреби як українських так і закордонних споживачів. Компанія має взаємовигідні відносини з партнерами, удосконалює упакування продукції, вживає ефективні заходи в області реклами.

Гнучкість цінової політики та залучення високопрофесійних фахівців є головними факторами якості й конкурентоспроможності продукції. Асортимент товарів, що поставляється підприємством, постійно поповнюється в результаті дослідження потреб клієнтів.

Підприємство постійно нарощує обсяги продукції й освоює нові ринки збуту. Збутова програма планується і регулюється з урахуванням попиту. За 2010 рік освоєно 10 нових ринків збуту продукції. Основною метою маркетингової стратегії є створення й підтримка конкурентоспроможності підприємства.

На сьогодні основним видом діяльності ТОВ «Універсалпродукт» є дистриб’юторська діяльність. Підприємство успішно функціонує на ринку продовольчих товарів як України, так і закордонних ринках. ТОВ «Універсалпродукт» є дистриб’ютором кондитерської фірми «Олсу», тобто здійснює збут її продукції від її імені, але за власний рахунок.

ТОВ «Універсалпродукт» з початку своєї діяльності як дистриб’ютора ТМ «Олсу» налагодила зв'язки з державами близького і дальнього зарубіжжя. Економічні відносини встановлено з Росією, Таджикистаном, Польщею, Грузією, Естонією, Молдавією, Ізраїлем.

Механізм здійснення зовнішньоекономічних операції повністю підконтрольний відділу збуту. Саме тут розробляються стратегії виходу на нові ринки, а також розширення кордонів вже існуючих. Основним зовнішнім ринком збуту товарної продукції підприємства являються країни СНД. Передусім це Росія, куди відправляється більше половини виробленої продукції. В Росії дуже користуються попитом карамель, всі види печива, а також високі сорти шоколадних цукерок. Добре налагоджені стосунки з Таджикистаном, Польщею, Грузією, Естонією, Ізраїлем.

Керівництво ТОВ «Універсалпродукт» здійснюється Генеральним директором, який здійснює керівництво підприємством. Його рішення, передані по ланцюжкові «зверху-униз», обов'язкові для виконання всіма підрозділами. Функції керування закріплені за відповідними відділами або конкретними працівниками.

Як видно с організаційної структури (рис. 1.1) на підприємстві відсутній відділ маркетингу. Окремі маркетингові функції виконуються менеджером з маркетингу. На цьому тлі актуальність розглянутої теми для самої компанії дуже висока, тому що дозволяє переглянути відношення керівництва компанії до маркетингової діяльності в цілому й окремих ї аспектів.

Рис. 1.1 Організаційна структура ТОВ «Універсалпродукт»

Результатом діяльності підприємства є його фінансовий стан, що служить показником фінансової конкурентоспроможності, тобто кредитоспроможності, платоспроможності, виконання зобов’язань перед державою та іншими підприємствами. Постійний аналіз фінансового стану необхідний для забезпечення певної стійкості на ринку.

Методи і прийоми економічного аналізу дають змогу виявити залежність між результатами діяльності підприємств та ресурсами, заробітком, формами власності.

Господарська діяльність підприємства визначається за допомогою системи показників, які характеризують рівень виробництва і оцінюють результат роботи підприємства. Стабільність господарської діяльності ТОВ «Універсалпродукт» залежить від його фінансово-господарської діяльності. Тому аналіз показників, що його характеризують має надзвичайно важливе значення.

Розрахунок фінансових показників - важливий етап планування на підприємстві в цілому. Без фінансових показників роботи підприємства неможливо визначити обсяг виробництва та реалізації продукції, неможливо також спрогнозувати плани розвитку та стратегічні плани.

Комплексне і взаємопов’язане вивчення показників фінансової звітності товариства здійснюється за допомогою спеціальних прийомів економічного аналізу. Проаналізуємо фінансову діяльність ТОВ «Універсалпродукт» за допомогою прийому внутрішнього порівняння та даних Звіту про фінансові результати (табл.2.1.).

Таблиця 2.1

Показники господарської діяльності ТОВ «Універсалпродукт» у 2009-2011 році

№ пп.

Показник

Роки

2010 – 2009 р.р.

2011 – 2010 р.р.

2009

2010

2011

Абсо-лютне відхи-лення

Відно-сне відхи-лення %

Абсо-лютне відхи-лення

Відно-сне відхил-ення %

1

2

3

4

5

6

7

8

9

1

Дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)

3893,9

4611,7

5535,7

717,80

18,43

924,00

20,04

Продовження таблиці 2.1

1

2

3

4

5

6

7

8

9

2

Податок на додану вартість

662,0

784,0

941,1

122,03

18,43

157,08

20,04

3

Чистий дохід від реалізації проду-кції (товарів, робіт, послуг)

3231,9

3827,7

4594,6

595,77

18,43

766,92

20,04

4

Собівартість реалізованої продукції (това-рів, робіт, послуг)

2741,8

3176,5

3612,6

434,70

15,85

436,10

13,73

5

Валовий прибуток

490,1

651,2

982,0

161,07

32,86

330,82

50,80

6

Витрати на збут

284,9

364,3

486,4

79,40

27,87

122,10

33,52

7

Фінансовий резу-льтат від опера-ційної діяльності (прибуток)

205,2

286,9

495,6

81,67

39,79

208,72

72,75

8

Фінансові витрати

84,9

124,6

184,2

39,70

46,76

59,60

47,83

9

Фінансові резуль-тати від звичайної діяльності до оподатковування (прибуток)

120,3

162,3

311,4

41,97

34,88

149,12

91,87

10

Податок на при-буток від звичай-ної діяльності

36,1

48,7

93,4

12,59

34,88

44,74

91,87

11

Фінансові резуль-тати від звичайної діяльності

84,2

113,6

218,0

29,38

34,88

104,38

91,87

12

Чистий прибуток

84,2

113,6

218,0

29,38

34,88

104,38

91,87

Дані приведеної таблиці дозволяють відстежити динаміку результатів господарської діяльності компанії за три роки. У загальному виді спостерігається позитивна тенденція росту валового і чистого прибутку.

Специфіка господарської діяльності компанії полягає в тім, що уся виробнича діяльність будується на позамовному принципі. Задача пошуку замовників покладена на торговий відділ. Уся продукція реалізується замовнику цілком, у такий спосіб компанія практично не має залишків нереалізованої продукції на складі.

Усі вищенаведені дані свідчать про стабільний розвиток даного товариства, але для закріплення своїх позицій, забезпечення збільшення обсягів збуту продукції та прийняття ефективних управлінських рішень необхідно постійно проводити маркетингові дослідження, тобто вивчати ринок, на якому працює організація.

У 2009р. валюта балансу ТОВ «Універсалпродукт» становила 5698 тис.грн., у 2010р. – 9307,4 тис.грн., у 2011р. – 11 812,7 тис.грн. Збільшення валюти балансу свідчить, як правило, про зростання виробничих можливостей даного підприємства.

Для загальної оцінки динаміки фінансового стану необхідно встановити співвідношення динаміки балансу з динамікою реалізації продукції, прибутку підприємства тощо.

Розрахуємо відповідні показники приросту ТОВ «Універсалпродукт» за 2011р.:

а) коєфіцієнт приросту (зниження) доходу (виручки) від реалізації продукції:

 (2.1)

Де D1 - чистий дохід (виручка) від реалізації за звітній період (ф. 2 ряд 035);

D0 – чистий дохід (виручка) від реалізації продукції за попередній період.

Кд = (148,0 – 133,6) / 113,6 × 100 = 12,7%

б) коефіцієнт приросту (зниження) прибутку від звичайної діяльності  до оподаткування (Кп):

(2.2)

Де П1 – прибуток від звичайної діяльності до оподаткування за звітний період (ф. 2, ряд 170,. або ряд 175);

П0 – прибуток від звичайної діяльності до оподаткування за попередній період.

Кп = (211,4 – 162,3) / 162,3 × 100 = 30,3%

в) коефіцієнт приросту (зниження) валюти балансу (Км):

 (2.3)

Де А1 – середньорічна вартість активів підприємства у звітному періоді (ф. 1, ряд 280 (гр. 3 + гр. 4) / 2 за звітний період);

А0 – середньорічна вартість активів підприємства у попередньому періоді (ф. 1, ряд 280 (гр. 3 + гр. 4) / 2 за попередній період).

А1 = (9307,4 + 11 812,7) / 2 = 10560,05

А0 = (5698+9307,4) / 2 = 7502,7

Км = (10560,05 – 7502,7) / 7502,7×100 = 40,75%

Оскільки Кд є меншим, а Кп майже рівне Км, то це свідчить про деяке погіршення ситуації з коштами на підприємстві у порівнянні з попереднім періодом.

Крім зміни валюти балансу в цілому, проаналізуємо характер змін окремих статей балансу підприємства, тобто проведемо горизонтальний та вертикальний аналіз балансу.

Горизонтальний аналіз активу балансу (табл.2.2) дозволяє встановити абсолютний приріст та темпи росту активів підприємства, що є важливим для характеристики стійкості його фінансового стану, оскільки при збільшені абсолютної сумі активів можна говорити що підприємство збільшує свій економічний потенціал. Вертикальний аналіз активу балансу за допомогою відносних показників дає можливість отримати уявлення про динаміку засобів підприємства: про структуру активу балансу, долі окремих статей звітності у валюті балансу. Горизонтальний та вертикальний аналіз активу за 2011 р. представлений у табл. 2.2.

Таблиця 2.2

Горизонтальний та вертикальний аналіз активу балансу ТОВ «Універсалпродукт» станом на 01.01.2011р. (тис.грн.)

Актив

Абсолютні величини

Питома вага, %

Зміни

на поч.

звітного

періоду

на кінець звіт.

періоду

на поч.

звітного

періоду

на кінець звіт.

періоду

Абсо-лютні

у пито-мій вазі

у % до величи-ни на початок періоду

у % до зміни підсум-ку балансу

1

2

3

4

5

6

7

8

9

І.Необоротні активи

1717,7

2127,4

18,46

18,01

409,7

-0,45

23,85

16,35

ІІ. Оборотні активи

7589,7

9685,3

81,54

81,99

2095,6

0,45

27,61

83,65

виробничі запаси

4810,4

5223,6

51,68

44,22

413,2

-7,46

8,59

-99,84

дебіторська

заборгованість

за послуги

2483,2

3169,9

26,68

26,83

686,7

0,15

27,65

27,41

грошові кошти

та їх еквіваленти

201,9

249,5

2,17

2,11

47,6

-0,06

23,58

1,90

ІІІ. Витрати

майбутніх періодів

0

0

0

0

0

0

0

0

Баланс

9307,4

11812,7

100

100

2505,3

-

26,92

100

За аналізований період майно товариства збільшилось на 2505,3 тис.грн і становить на кінець періоду 11 812,7 тис.грн. Така зміна зумовлена і збільшенням необоротних активів на 409,7 тис.грн., а також оборотних активів на 2095,6 тис.грн. Виходячи з табл. 2.2 можна сказати, що абсолютна сума активів підприємства за звітний період збільшилась. Якби не біло інфляції, то можна було б зробити висновок, що підприємство збільшує свій економічний потенціал. В умовах інфляції, коли одні статті активу балансу не підлягають переоцінці, а інші змінюються з часом та зміною цін й тому потребують переоцінки, цінність результатів такого аналізу суттєво знижується. Тому зробити висновок про реальні темпи росту величини активів можна тільки шляхом співставлення з темпами росту фінансових результатів.

Таблиця 2.3

Горизонтальний та вертикальний аналіз пасиву балансу ТОВ «Універсалпродукт» станом на 01.01.2011р.

Пасив

Абсолютні величини

Питома вага, %

Зміни

на поч.

звітного

періоду

на кінець звіт.

періоду

на поч.

звітного

періоду

на кінець звіт.

періоду

Абсо-лютні

у пито-мій вазі

у % до величи-ни на початок періоду

у % до зміни підсум-ку балансу

1

2

3

4

5

6

7

8

9

І. Власний капітал

1860,8

2472,2

19,99

20,93

11,4

0,94

32,86

24,40

ІІ. Забезпечення наступних витрат і платежів

0

0

0

0

0

0

0

0

ІІІ. Довгостро-кові зобов’язання

0

0

0

0

0

0

0

0

IV. Поточні зобов’язання

7446,6

9340,5

80,01

79,07

1893,9

-0,94

25,43

75,60

У тому числі:

Короткостро-кові кредити банку

1926,4

3569,2

20,70

30,21

1642,8

9,52

85,28

65,57

поточна заборгованість за довгостро-ковими зобов’язан-нями

0

0

0

0

0

0

0

0

Продовження таблиці 2.3

1

2

3

4

5

6

7

8

9

векселі видані

0

0

0

0

0

0

0

0

кредиторська заборгованість за роботи, товари, послуги

5416,8

5722,7

58,20

48,45

305,9

-9,75

5,65

12,21

поточні зобов’язання за розрахунками

103,4

48,6

1,11

0,41

-54,8

-0,70

-53,00

-2,19

Баланс

9307,4

11812,7

100

100

2505,3

-

26,92

100

Збільшення майна товариства було забезпечене зростанням джерел власних коштів на 611,4 тис.грн., питома вага яких склала 20,93% на кінець звітного періоду.

При аналізі діяльності підприємства є важливим і аналіз ліквідності, платоспроможності, фінансової стійкості підприємства.

Ліквідність – це спроможність фірми перетворити свої активи в гроші для покриття всіх необхідних платежів по мірі настання їх терміну. Фірма, оборотний капітал якої складається переважно з коштів і короткострокової дебіторської заборгованості, як правило, вважається більш ліквідною, порівняно з фірмою, оборотний капітал якої складається переважно з запасів. Всі активи фірми в залежності від ступеня ліквідності, тобто швидкості перетворення в кошти, умовно поділяються на:

  •  абсолютно ліквідні активи (грошові засоби та їх еквіваленти; поточні фінансові інвестиції) (А1);
  •  швидко реалізовувані активи (дебіторська заборгованість - платежі, по якій очікуються більше, ніж через 12 місяців після звітної дати) (А2);
  •  повільно реалізовувані активи (запаси, дебіторська за боргованість - платежі, по якій очікуються більше, ніж через 12 місяців після звітної. дати, ПДВ по придбаних цінностях,) (А3);
  •  важко реалізовувані активи (1 розділ активу балансу) (А4).

Пасиви ж у свою чергу групуються за ступенем терміновості погашення зобов'язань:

  •  найбільш термінові зобов’язання (кредиторська заборгованість, розрахунки по дивідендах, інші короткострокові зобов’язання (П1);
  •  термінові зобов’язання (короткострокові кредити банків, інші позики, які підлягають погашенню на протязі 12 місяців після звітної дати) (П2);
  •  довгострокові пасиви (довгострокові кредити та інші довгострокові пасиви статті балансу «Довгострокові зобов’язання») (П3);
  •  власний капітал (П4).

Такий поділ активів фірми «Універссалпродукт» у 2010-2011 роках подано в таблиці 2.4

Таблиця 2.4

Аналіз ліквідності ТОВ «Універсалпродукт» за 2010-2011 рр.

Активи в порядку зниження їх ліквідності

Пасиви в порядку зниження їх ліквідності

Платіжний надлишок (

Вид активу, А

Сума по балансу,

тис. грн.

Вид пасиву, П

Сума по балансу, тис. грн.

2010

2011

2010

2011

2010

2011

1

2

3

4

5

6

7

8

А1.

201,9

249,5

П1.

5520,2

5771,3

-5318,3

-5521,8

А2.

2577,4

4212,2

П2.

1926,4

3569,2

651

643

А3.

4810,4

5223,6

П3.

0

0

4810,4

5223,6

А4.

1717,7

2127,4

П4.

1860,8

2472,2

143,1

345,3

Баланс

9307,4

11812,7

Баланс

9307,4

11812,7

Баланс вважається абсолютно ліквідним якщо виконуються наступні умови:

А1 ≥ П1

А2 ≥ П2

А3 ≥ П3

А4 ≤ П4

Ліквідною вважається та фірма, в якої поточні активи перевищують короткострокові зобов’язання. Як слідує з даних табл. 2.2 У підприємства спостерігається дефіцит абсолютно ліквідних активів для погашення найбільш термінових зобов'язань, цей дефіцит становить у 2010 році – 5318,3 тис.грн., а у 2011 – 5521,8 тис грн.. Розмір найбільш термінових зобов'язань зростає, таким чином спостерігається негативна тенденція погіршення ліквідності балансу та росту неплатоспроможності підприємства. Маємо ситуацію, коли:

А1 ≤ П1

А2 ≥ П2

А3 ≥ П3

А4 ≤ П4

Отже, можна стверджувати, що ліквідність ТОВ «Універсалпродукт» недостатня. Кредиторська заборгованість перевищую грошові засоби та їх еквіваленти.

Недостатня ліквідність балансу означає, що підприємство, якщо всі кредитори водночас пред’являть вимогу погасити заборгованість, буде не в змозі розрахуватися в повному обсязі та в кінцевому підсумку буде користуватися для цих цілей іншим джерелом (менш ліквідним – дебіторською заборгованістю). Хоча підприємство в цілому, можна сказати, забезпечене оборотними коштами.

Але аналізу тільки ліквідних активів підприємства далеко недостатньо для визначення ступеня його ліквідності. Коефіцієнти ліквідності (табл. 2.5) дають уявлення не тільки про платоспроможність фірми на даний момент, але й у випадку надзвичайних подій. Розрахуємо ці коефіцієнти:

а) коефіцієнт загальної ліквідності:

Кзаг.л.=(А1+А2+А3)/(П1+П2) (2.4)

Кзаг.л.2010=(201,9+2577,4+4810,4)/(5520,2+1926,4)=1,02

Кзаг.л.2011=(249,5+4212,2+5223,6)/(5771,3+3569,2)=1,04

б) коефіцієнт швидкої ліквідності:

Кшв.л.=(А1+А2)/(П1+П2) (2.5)

Кшв.л.2010=(201,9+2577,4)/(5520,2+1926,4)=0,37

Кшв.л.2011=(249,5+4212,2)/(5771,3+3569,2)=0,48

в) коефіцієнт абсолютної ліквідності:

Кабс.л.=(А1)/(П1+П2)  (2.6)

Кабс.л.2010=(201,9)/(5520,2+1926,4)=0,03

Кабс.л.2011=(249,5)/(5771,3+3569,2)=0,03

г) коефіцієнт покриття:

Кпокр = сума оборотних активів / сума поточних зобов'язань  (2.7)

Кпокр2010=7589,7/7446,6=1,02

Кпокр2011=9685,3/9340,5=1,04

Внесемо отриманні дані в табл.2.5.

Таблиця 2.5

Аналіз показників ліквідності ТОВ «Універсалпродукт» за 2010-2011 рр.

Назва показника

Роки

2010

2011

Коефіцієнт загальної ліквідності ( Кзаг.л.)

1,02

1,04

Коефіцієнт швидкої ліквідності (Кшв.л.)

0,37

0,48

Коефіцієнт абсолютної ліквідності (Кабс.л.)

0,03

0,03

Коефіцієнт покриття (Кпокр)

1,02

1,04

Як видно за даних табл. 2.5, коефіцієнт загальної ліквідності > 1, що свідчить про задовільний стан підприємства, проте через недостатній розмір коефіцієнта абсолютної ліквідності (Касб.л. < 1) ТОВ «Універсалпродукт» можна визначити як некредитоспроможне підприємство. Коефіцієнт швидкої ліквідності досить низький але має тенденцію до зростання внаслідок збільшення грошової маси дебіторської заборгованості.

Розрахуємо коефіцієнт фінансової незалежності (Кфн) для ТОВ «Універсалпродукт». Він показує питому вагу власного капіталу у загальній сумі ресурсів підприємства та характеризує залежність підприємства від зовнішніх позик та кредиторів. Та розраховується як відношення власного капіталу до загальної вартості господарських засобів, що знаходяться в розпорядженні підприємства. Нормативне значення цього показника – 0,5-0,8

Кфн2010 = 1860,8 / 9307,4 = 0,2

Кфн2011 = 2472,2 / 11812,7 = 0,21

Нормативне значення цього показника – 0,5-0,8, отже, дане підприємство ще не є на сьогодні достатньо фінансово самостійним, є ризик неплатоспроможності підприємства, проте спостерігається незначна позитивна тенденція його зміни, як за рахунок збільшення власного капіталу, так і валюти балансу.

Прибутковість або рентабельність є узагальнюючим критерієм роботи підприємства. Вона характеризує його діяльність і означає, що виручка від реалізації продукції, робіт і послуг покриває витрати на виробництво, реалізацію і забезпечує відповідні нагромадження. Рентабельність підприємства аналізують як за абсолютними, так і за відносними показниками і визначають в коефіцієнтах, або в відсотках. Для системної оцінки ефективності використання основного і оборотного капіталу ТОВ «Універсалпродукт» розрахуємо коефіцієнти (показники) рентабельності (табл.2.6.):

а) рентабельність майна (активів) підприємства:

Рм=ЧП / БНс × 100 (2.8)

де, ЧП – чистий прибуток підприємства;

БНс - середня величина валюти балансу;

б) рентабельність власного капіталу:

Рвк = ЧП / ВКс × 100 (2.9)

де, ВКс – середня величина власного капіталу підприємства;

в) рентабельність продукції:

Рп = ЧП / ВирРП × 100 (2.10)

де, ВирРП – виручка від реалізації продукції;

г) рентабельність основної діяльності:

Род = ЧП / С × 100 (2.11)

де, С – собівартість реалізованої продукції;

д) період окупності власного капіталу:

Пвк = ВКс / ЧП (2.12)

Таблиця 2.6

Аналіз показників рентабельності ТОВ «Універсалпродукт» за 2010-2011 рр.

Показник

роки

2010

2011

Рентабельність майна (активів) підприємства

Рентабельність власного капіталу

Рентабельність продукції

Рентабельність основної діяльності

Період окупності власного капіталу

- валова рентабельність продаж (відношення валового прибутку до виручки від реалізації продукції): 2010р. – 0,06, 2011р. – 0,07.

- операційна рентабельність (відношення операційного прибутку до виручки від реалізації продукції): 2010р. – 0,02, 2011р. – 0,03.

Показник операційної рентабельності доцільно аналізувати разом із попереднім. В даному випадку поступове збільшення обох показників свідчить про збільшення рентабельності внаслідок зменшення витрат на збут.

- чиста рентабельність (відношення чистого прибутку до виручки від реалізації продукції): 2010р. – 0,01, 2011р. – 0,02.

Щодо показників рентабельності продаж, то необхідно зазначити про труднощі щодо їх аналізу за відсутності аналогічних показників по галузі. Проаналізувавши їх зміну в динаміці, відзначимо, що збільшення операційної та чистої рентабельності свідчить про економію на витратах. Ці показники відіграють важливу роль у плануванні асортименту та вибору видів діяльності підприємства. 

Усі вищенаведені дані свідчать про стабільний розвиток даного товариства, але для закріплення своїх позицій, забезпечення збільшення обсягів збуту продукції та прийняття ефективних управлінських рішень необхідно постійно проводити маркетингові дослідження, тобто вивчати ринок, на якому працює організація.

ТОВ «Універсалпродукт» просуває продукцію, для виробництва якої використовується лише високоякісна сировина, передові технології, найсучасніша упаковка, широко застосовується велика кількість різних смачних та поживних наповнювачів для цукерок.

В таблиці 2.7 приведені показники реалізації основних видів продукції за звітний період.

Таблиця 2.7

Показники реалізації основних видів продукції

Найменуван-ня

продукції

Об'єм

реалізації

Питома вага , %

Середня

відпускна ціна, тис. грн.

Витрати,

тис. грн.

Рентабельність

продукції

Карамель

581

57,59

2,30

2,00

15

Драже

30,5

3,02

2,33

2,20

5

Цукерки

281,5

27,9

4,20

3,90

8

Ірис

23

2,28

2,44

2,35

4

Вафлі

90,5

8,97

2,60

2,47

5

Торти

2,3

0,23

3,33

2,88

15

Всього:

1008,8

100

Як видно з таблиці 2.6 було досягнуто зниження витрат на деякі види продукції. Також планується зниження середньої відпускної ціни, що приведе до збільшення обсягу реалізації продукції внаслідок підвищення попиту на неї.

На рисунку 2.1 представлена діаграма, яка показує питому вагу основних видів продукції.

З рисунку 2.1 видно що, обсяги реалізації більшу питому вагу має карамель, питома вага якої складає майже 60 %, її рентабельність дорівнює 15%. Таку ж рентабельність має реалізація тортів, проте їх питома вага складає всього 0,23% в структурі реалізації основних видів продукції ТОВ «Універсалпродукт». Найменш рентабельною є реалізація ірису, вафель та драже, їх питома вага досить низька і не перевищує 10%, тобто можна стверджувати, що ці види продукції існують для асортименту, хоча й вони мають свого покупця.

Рисунок 2.1. Структура реалізації основних видів продукції ТОВ «Універсалпродукт»

Підприємство планує збільшення обсягів виробництва продукції в кожному кварталі 2012 року. Це дасть можливість розширення ринків реалізованої продукції та завоювання нових сегментів ринку.

Постачальники - це ділові фірми і окремі особи, які забезпечують підприємство матеріальними ресурсами, які необхідні для виробництва конкретної продукції. Для того щоб випускати кондитерські вироби, ТОВ «Універсалпродукт» повинно купувати молоко, масло, муку, цукор та іншу сировину. Зміни в «середовищі постачальників» можуть серйозно вплинути на діяльність підприємства. Керівництво повинно уважно слідкувати за цінами на предмети постачання, оскільки ріст цін на матеріали, які закуповуються може підняти ціни на кондитерські вироби. Єдиним постачальником кондитерських виробів для ТОВ «Універсалпродукт» є кондитерська компанія «Олсу».

Був зроблений наголос на вихід на зовнішній ринок та пошук нових партнерів, як ближнього, так і далекого зарубіжжя. При цьому враховувались кон'юнктура, конкуренція вітчизняних і зарубіжних виробників і сегментація клієнтури за ознакою споживчої спроможності. Були проведені маркетингові дослідження ринків збуту і споживчої спроможності потенційних клієнтів продукції ТОВ «Універсалпродукт», в результаті яких виявилося, які види солодощів користуються найбільшим попитом, і намітились потенційні клієнти на найближчу перспективу

2.2 Аналіз маркетингової діяльності ТОВ «Універсалпродукт»

Для ТОВ «Універсалпродукт» основними цілями маркетингового дослідження є вивчення поведінки конкуруючих фірм, їх тактика стосовно цінових і нецінових методів конкуренції. Не менш важливою ціллю є аналіз обсягів збуту продукції та їх динаміка.

Джерелами маркетингової інформації для підприємства є:

- офіційна статистика;

- інформація, що публікується у відкритій пресі;

- рекламна інформація;

- тематична інформація (довідники каталоги)

- бухгалтерська, статистична, планова і оперативна інформація щодо збутової діяльності фірми;

Головними конкурентами підприємства є: кондитерська корпорація «Roshen», компанія «АВК», виробниче об’єднання «Київ-Конті», АТЗТ «Харківська бісквітна фабрика», Львівська кондфірма «Світоч», ТОВ «Світ ласощів», ВАТ «Полтавкондитер», ЗАТ «Житомирські солодощі» та інші. На рисунку 2.2 можна побачити долі ринку, які вони займають.

На даний момент поточна доля на ринку ТОВ «Універсалпродукт» становить 3,7%, в найближчі 5 років очікується збільшення долі ринку за рахунок проведення рекламної компанії та розширення ринків збуту продукції.   Для ефективної роботи на ринку підприємство повинно систематично оновлювати асортимент своїх товарів, шляхом впровадження нових технологій та дизайнерських рішень.

Рис. 2.2 Долі виробників на ринку кондитерських виробів

Роль маркетингових досліджень оцінка маркетингових ситуацій, забезпечення інформацією, яка дозволяє створити ефективну програму маркетингу підприємства. Мета маркетингових досліджень – ідентифікація як проблем, так і можливостей підприємства зайняти конкурентні позиції на конкурентному ринку в конкретний період часу шляхом пристосування його продукції до попиту та вимог споживачів, невизначеності, міри ризику, ймовірності успіху маркетингової діяльності.

Розглянемо товарну політику підприємства. Товарна політика – це маркетингова діяльність, пов'язана із плануванням і здійсненням сукупності заходів і стратегій щодо формування конкурентних переваг і створення таких характеристик товару, які роблять його постійно коштовним для споживача і тим самим задовольняють ту або іншу його потребу, забезпечуючи відповідний прибуток фірмі. Асортимент ТОВ «Універсалпродукт» та обсяги виробництва основних видів продукції представлений в таблиці 2.8.

Середній асортимент українських кондитерських фабрик на сьогоднішній час складає не менше сімдесят найменувань. В деяких підприємств асортиментний ряд нараховує більше 200 позицій і він продовжує зростати. На протязі року майже на всіх підприємствах розробляються до десятка, а то й більше видів виробів. Правда, основними ходовими позиціями, завдяки яким сьогодні існують фабрики, являються звичайна карамель і вагове печиво. Так, наприклад, ці позиції складають 60 відсотків обсягу продаж АТЗТ "Дніпропетровська кондитерська фабрика". В обсязі виробництва Херсонської кондитерської фабрики займають 60 відсотків карамель, 30 відсотків печиво, у ЗАТ "Одеса" 30 відсотків карамель і 30 відсотків печиво. Концерн "А.В.К." (Донецьк) в основному випускає карамель. В цілому, по даним операторів ринку, випуск карамелі в загальному обсязі виробництва солодощів в Україні приблизно складає 35 відсотків. Асортиментний ряд основних конкурентів представлений в таблиці 2.8.

Таблиця 2.8

Кількість найменувань продукції деяких українських виробників

Виробник

Кількість найменувань

Кондитерський концерн "А.В.К." м. Донецьк

200

АТЗТ "Харківська бісквітна фабрика"

99

ВАТ "Крафт Якобз Сушард Україна"

60

ЗАТ"ОДЕСА"

240

АОЗТ "Дніпропетровська кондитерська фабрика"

270

ЗАТ "Житомирські солодощі"

200

Чернівецька кондитерська фірма "Буковинка"

200

КП "Новомосковське"

51

ВАТ Чернігівська кондитерська фабрика "Стріла"

105

ТОВ «Універсалпродукт»

55

Розглянемо цінову політику. На кожному типі ринків з урахуванням завдань, що стоять перед ТОВ «Універсалпродукт», що складається, ціноутворенням можуть бути вирішені наступні проблеми.

Основним методом ціноутворенням на ТОВ «Універсалпродукт» є метод «витрати + прибуток + податок на додану вартість».

Отже, ціна на продукцію товариства в більшості випадках буде залежати від витрат, що пов’язані з просуванням і реалізацією продукції. Ціна буде змінюватися в залежності від кількості партії, яку придбає клієнт. Звичайно на нововведення ціна є заохочувальною.

Конкуренція на зовнішньому ринку дуже жорстка, тому кожне підприємство намагається запропонувати найкращі свої вироби, які найбільше користуються попитом. Так, солодка продукція ТОВ «Універсалпродукт», особливо карамель, мають великий попит серед населення Росії.

Як відомо витримувати конкуренцію на зовнішньому ринку неможливо без високої якості товару, а висока якість забезпечується завдяки новому технологічному обладнанні. Тому підприємство активно займається реконструкцією та переоснащенням морально застарілого обладнання.

В таблиці 2.9 наведена порівняльна характеристика експортних цін основних підприємств-конкурентів.

Таблиця 2.9

Порівняльна таблиця експортних цін на кондитерські вироби в країни СНГ

Підприємство-експортер кондитерських виробів

Середня відпускна ціна

ТОВ «Універсалпродукт»

4,6

ЗАТ «Укркондитер»

6,35

ЗАТ "Харківська бісквітна фабрика"

5,6

Львівська кондитерська фірма «Світоч»

7,25

АТЗТ «Буковинка»

7,15

Концерн "АВК"

8,2

Як видно з таблиці 2.9 ціни на експортну продукцію ТОВ «Універсалпродукт» найнижчі в порівнянні з іншими конкурентами.

Російський ринок карамелі заповнений як національними так і зарубіжними конкурентами. Тому головною стратегію товариства на цьому ринку є стратегія низьких витрат. Тобто виробництво продукції високої якості з мінімальними витратами.

Як відомо карамель розрахована на всі верстви населення, тобто цю продукцію споживає населення з різним рівнем прибутку. На Російському ринку українська карамель відома своєю якістю і недорогою ціною.

Збільшення обсягів реалізації цього виду продукції з мінімальними витратами призведе до покращення зовнішньоекономічної діяльності підприємства в цілому, а також до підвищення рентабельності та прибутковості.

Розглянемо збутову політику ТОВ «Універсалпродукт». Одним із пунктів збутової політики підприємства є вибір оптимального каналу збуту. Канал збуту (розподіли) товару - це організація або людина, що займається просуванням і обміном конкретного товару (декількох груп товарів) на ринку.

Збутова політика підприємства спрямована на підвищення ефективності фірми, тому що в сфері збуту остаточно виявляються всі зусилля маркетингу по підвищенню прибутковості, пристосовуючи збутову мережу під споживача, підприємство має більше шансів вистояти в конкурентній боротьбі, саме в даній сфері підприємець знаходиться ближче до покупця

ТОВ «Універсалпродукт» використовує прямий канал розподілу. Тобто замовлення від клієнта отримує ТОВ «Універсалпродукт» і напряму без участі посередників виконує ряд послуг.

Дані збуту продукції на національному та зарубіжному ринках наведені в таблиці 2.10

Як видно з таблиці 2.10 ТОВ «Універсалпродукт» більшу половину своєї продукції реалізує на зовнішніх ринках. Найбільшим попитом як на національному, так і на зовнішньому ринку користується карамель. Як відомо карамель розрахована на всі верстви населення, тобто цю продукцію споживає населення з різним рівнем прибутку. На закордонних ринках українська карамель відома своєю якістю і недорогою ціною.

Таблиця 2.10

Розподіл реалізованої продукції по ринках збуту

Найменування продукції

Кількість продукції, т.

На національному ринку

На зарубіжному

ринку

Карамель

962

1362

Драже

43

79

Цукерки

463

663

Ірис

39

53

Вафлі

175

187

Торти

4

5

2.3 Оцінка факторів макросередовища ТОВ «Універсалпродукт»

Цілком ймовірно, що благополуччя ТОВ «Універсалпродукт» залежить не тільки від діяльності самої компанії та її співробітників, але і від протиборства комплексів маркетингу, застосовуваних різними фірмами, від тенденцій і подій, що відбуваються в маркетинговому середовищі. Маркетингове середовище являє собою сукупність сил, які «не піддаються контролю», з врахуванням яких компанія повинна розробляти власний комплекс маркетингу.

Будучи мінливою, що накладає обмеження і невизначеність на діяльність компанії, маркетингове середовище глибоко торкається діяльності підприємства. Маркетингове середовище складається з мікросередовища і макросередовище.

Розглянемо макросередовище підприємства. Макросередовище представлене силами широкого соціального плану, що впливають на саме підприємство і на його мікросередовище. До таких сил варто відносити фактори демографічного, економічного, технічного, політичного і культурного характеру.

Для кожного окремого фактора макросередовища виділялися найбільш істотні критерії, що були внесені в опитувальні аркуші. В опитувальних аркушах група експертів повинна була проставити не тільки ступінь впливу того чи іншого критерію на діяльність компанії, але і тенденцію (вектор) впливу даного критерію як доброчинного (вектор зі знаком «+») чи негативного (вектор зі знаком «-»). В якості групи експертів виступали співробітники компанії (менеджмент і рядовий персонал), клієнти компанії. Результати експертного опитування були зведені в таблиці по кожному окремому фактору.

Демографічні фактори роблять на діяльність підприємства самий глобальний та істотний вплив, тому що вони визначають портрет споживача його товарів і послуг, співробітників, партнерів, конкурентів і т.п. У виробничій сфері обов'язково необхідно мати на увазі результати дослідження демографічних факторів і соціального середовища, особливо в області структурних змін. Саме соціальне середовище впливає на формування споживчих переваг, від яких залежить спрямованість і розмір споживчого попиту, а значить і можливості компанії реалізувати свою продукцію. В аналізі демографічних факторів і соціального середовища необхідно виявити вплив наступних факторів:

  •  кількість потенційних споживачів (структура населення, зміни в окремих групах);
  •  наявність і потенційна кількість робочої сили;
  •  кваліфікаційні характеристики робочої сили.

Найважливішою складовою частиною соціального середовища є соціально-культурне середовище, до складу якого входять життєві цінності і традиції населення. Дослідження цих факторів досить важливе для стратегічного управління, тому що вони впливають на мотивацію споживачів і співробітників. До соціально-культурного середовища можна віднести наступні аспекти:

  •  традиції і культурні цінності, рівень освіти;
  •  відносини членів суспільства один до одного;
  •  прийняття чи неприйняття приватного підприємництва;
  •  відносини підприємство – громадські організації;
  •  відношення до іноземців;
  •  профспілкова діяльність і вплив профспілок на формування суспільної думки.

Дані про вплив демографічних факторів приведені в таблицях 2.11 і 2.12.

Таблиця 2.11.

Вплив соціального середовища на діяльність компанії.

Фактори середовища

Важливість для галузі

Вплив на компанію

Напрямок впливу

Ступінь важливості для компанії

Кількість потенційних споживачів (структура населення, зміни в окремих групах та їх доходах)

3

3

+1

9

Наявність і потенційна кількість робочої сили

2

2

+1

4

Кваліфікаційні характеристики робочої сили

2

3

+1

6

Дані таблиці 2.11 дозволяють зробити наступний висновок: найбільший позитивний вплив на діяльність компанії робить кількість потенційних споживачів і кваліфікаційні характеристики робочої сили.

Фактори соціально-культурного характеру зведені в таблицю 2.12.

Таблиця 2.12.

Вплив соціально-культурного середовища на діяльність компанії.

Фактори середовища

Важливість для галузі

Вплив на компанію

Напрямок впливу

Ступінь важливості для компанії

Традиції і культурні цінності, рівень освіти

2

3

+1

6

Взаємини всередині суспільства (індивідуум-індивідуум, товариство-індивідуум-суспільство)

1

1

+1

1

Відносини компанія-суспільні організації

1

1

+1

1

Відносини до іноземців

3

3

+1

9

Профспілкова активність і вплив профспілок на формування суспільної думки

1

1

+1

1

Дані таблиці 2.12 свідчать про істотний вплив традицій, культурного рівня і рівня освіти, а також відношення до іноземців.

Розглянемо тепер економічні фактори. Вивчення економічного середовища дозволяє зрозуміти, яким чином формуються і розподіляються ресурси суспільства. Цілком очевидно, що ці знання є життєво необхідними для компанії, оскільки вона саме будує свою діяльність на використанні ресурсів. При розгляді впливу економічного середовища підприємства слід звернути увагу на наступні фактори:

  •  характер економіки й економічних процесів (у тому числі вплив інфляції і дефляції);
  •  загальна кон'юнктура національного ринку;
  •  розміри і темпи зміни розмірів ринку;
  •  розміри і темпи росту сегментів ринку відповідно до інтересів компанії;
  •  інвестиційні процеси;
  •  ставка банківського відсотка;
  •  система ціноутворення і рівень централізованого регулювання цін.

До основних дестабілізуючих факторів варто віднести суперечливість і нестабільність податкового законодавства, нерозвиненість фондового й інвестиційного ринку, досить високий ступінь державного втручання в систему ринкового ціноутворення.

Вплив економічних факторів зведено в таблиці 2.13.

Таблиця 2.13.

Вплив економічного середовища на діяльність компанії.

Фактори середовища

Важливість для галузі

Вплив на компанію

Напрямок впливу

Ступінь важливості для компанії

Загальний рівень економічного розвитку

3

3

-1

-9

Рівень розвитку конкурентних відносин

2

3

-1

-6

Загальна коньюктура національного ринку

2

2

-1

-4

Розміри і темпи зміни розмірів ринку

3

3

+1

9

Розміри і темпи росту сегментів ринку відповідно до інтересів компанії

2

3

+1

6

Інвестиційні процеси

3

3

+1

9

Ставка банківського відсотка

3

1

-1

-3

Система ціноутворення і рівень централізованого регулювання цін

1

1

+1

1

Як видно з приведеної таблиці, фактори економічного середовища роблять негативно і позитивний вплив на діяльність компанії.

Вплив науково-технічних факторів виявляється в загальносвітовій тенденції розвитку електронних засобів комунікації. У зв'язку з економічним відставанням України даний фактор почне впливати не раніше ніж через 5-7 років. Фактори науково-технічного середовища проаналізовані в таблиці 2.14

.

Таблиця 2.14.

Вплив науково-технічного середовища на діяльність компанії.

Фактори середовища

Важливість для галузі

Вплив на компанію

Напрямок впливу

Ступінь важливості для компанії

Поява «технологічних проривів»

3

3

+1

9

Скорочення чи продовження життєвого циклу технологій

2

2

+1

4

Питома вага наукомістких технологій у виробництві

2

2

+1

4

Вимоги до науково-технологічного рівня виробництва, що забезпечують конкурентноздатність

2

3

+1

6

Вимоги до кваліфікації кадрів

3

3

+1

9

Вимоги до науково-технічного рівня конкурентноздатної продукції

2

2

+1

4

Серед факторів, що роблять найбільший позитивний вплив, слід зазначити:

  •  появу «технологічних проривів»;
  •  вимоги до кваліфікації кадрів.

Політико-правові фактори чинять найбільш істотний вплив на діяльність компанії. Вивчення цих факторів повинне зосереджуватися на з'ясуванні того, як уряд і законодавчі органи відносяться до розвитку тієї чи іншої галузі національної економіки, які зміни в законодавстві та правовому регулюванні можливі в наслідок прийняття нових законодавчих актів. Політико-правове середовище представлене в таблиці 2.15.

Таблиця 2.15.

Вплив політико-правового середовища на діяльність компанії.

Фактори середовища

Важливість для галузі

Вплив на компанію

Напрямок впливу

Ступінь важливості для компанії

Відношення держави до власності

2

2

-1

-4

Політична стабільність у державі

3

3

-1

-9

Характер відносини держави до галузі

3

3

-1

-9

Рівень регулювання і контролю з боку держави

3

3

-1

-9

Митна політика держави

2

2

+1

4

Закони і нормативні акти

3

3

-1

-9

Ефективність правової системи

2

3

-1

-6

Практична реалізація законодавства

2

3

+1

6

Ступінь ретельності дії всіх правових норм

2

2

-1

-4

Аналіз показує, що політико-правове середовище має загальний негативний вплив на діяльність компанії. Серед позитивних факторів слід зазначити деяку лібералізацію митної політики в комплексі з її практичною реалізацією.

Після докладного аналізу впливу всіх факторів зовнішнього середовища на діяльність підприємства їх необхідно звести в єдину таблицю (таблиця 2.16).

Таблиця 2.16

Найважливіші фактори зовнішнього середовища, що впливають на діяльність компанії.

Фактори зовнішнього середовища

Позитивний вплив

Ступінь важливості

Негативний вплив

Ступінь важливості

Демографічне середовище

  1.  Кількість потенційних споживачів
  2.  Кваліфікаційні характеристики робочої сили
  3.  Традиції і культурні цінності, рівень освіти
  4.  Відношення до іноземців

9

6

6

9

Економічне середовище

  1.  Розміри і темпи зміни розмірів ринку
  2.  Розміри і темпи росту сегментів ринку відповідно до інтересів компанії
  3.  Інвестиційні процеси

9

6

9

  1.  Загальний рівень економічного розвитку
  2.  Система оподатковування і якість економічного законодавства
  3.  Рівень розвитку конкурентних відносин

-9

-9

-6

Науково-технічне середовище

  1.  Поява «технологічних проривів»
  2.  Вимоги до науково-технологічного рівня виробництва, що забезпечують конкурентноздатність
  3.  Вимоги до кваліфікації кадрів

9

6

9

Політико-правове середовище

  1.  Політика держави в підготовці кадрів для галузі
  2.  Практична реалізація законодавства
  3.  Митна політика держави

9

6

4

  1.  Політична стабільність у державі
  2.  Характер відносини держави до галузі
  3.  Рівень регулювання і контролю з боку держави
  4.  Закони і нормативні акти

-9

-9

-9

-9

Отже, для аналізу макрооточення ТОВ «Універсалпродукт» використовуються такі компоненти: демографічна, економічна, технологічна та політико-правова. Кожна компонента містить найважливіші фактори, що впливають на діяльність обраного товариства. З таблиці 2.12 видно, що демографічна компонента позитивно впливає на організацію, оскільки тенденції розвитку її факторів дозволяють збільшити обсяги реалізації та позиціонувати продукцію за регіонами.

Економічні фактори в цілому позитивно впливають на ТОВ «Універсалпродукт», оскільки їх розвиток призводить до збільшення обсягів виробництва і реалізації.

Фактори технологічної компоненти цілком позитивно впливають на товариство. За рахунок їх розвитку зростає якість продукції та знижується собівартість. ТОВ «Універсалпродукт» має змогу випускати нові види продукції, що є безумовно позитивним явищем.

Що стосується політико-правової сторони аналізу макрооточення, то вплив цієї компоненти на діяльність організації є позитивним, оскільки ТОВ «Універсалпродукт» налагоджує зв’язки за кордоном, що при негативному впливі державної політики було б просто неможливо.



 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

21034. СЕРЕДОВИЩЕ ТА ОСОБЛИВОСТІ СУЧАСНОГО ЕТАПУ РОЗВИТКУ МІЖНАРОДНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН 29.74 KB
  Середовище міжнародних економічних відносин – це система умов і факторів існування міжнародних економічних зв’язків. Середовище МЕВ поділяється на внутрішнє і зовнішнє.
21035. ИССЛЕДОВАНИЕ МАГНИТНЫХ ПУСКАТЕЛЕЙ 71.5 KB
  В общим случае МП состоит из трехполюсного контактора переменного тока электротеплового реле ЭТР и кнопок управления. Время токовая или защитная характеристика ЭТР зависимость времени срабатывания tср от тока I МП должна согласовываться с перегрузочной характеристикой электродвигателя зависимость допустимого времени протекания тока tдоп от тока I. К клеммам Х1 и Х2 подключается настольный амперметр для измерения тока в обмотке МП. Промежуточное реле KL1 и трансформатор тока ТА1 расположены за стендом.
21036. Электромагнитные воздушные контакты 56 KB
  Для катушек постоянного тока неблагоприятным условием при срабатывании является подача пониженного напряжения 085Uн на катушку нагретую до установившейся температуры Θдоп максимальным напряжением 105Uн. Иногда испытание на втягивание заключается в определении напряжения Uчс чёткого срабатывания т. напряжения при котором якорь переходит из одного крайнего положения в другое без заметного торможении в промежуточном положении. Поскольку чёткость срабатывания обычно определяется на слух то значение напряжения чёткого срабатывания...
21037. Исследование электрической дуги постоянного тока 134.5 KB
  Целью работы является исследование неподвижной дуги постоянного тока определение вольтамперной характеристики дуги между электродами выполненными из различных материалов исследование влияния длины дуги и шунтирующего сопротивления на характеристики дуги. Одной из основных характеристик дуги является ее вольтамперная характеристика зависимость напряжения на дуге от тока дуги. С ростом тока дуги вследствие разогрева дугового столба ее сопротивление уменьшается быстрее нежели растет ток.
21038. Исследование герконовых реле 552 KB
  Общие положения Отечественной промышленностью выпускаются одно и многоконтактные реле на замыкание размыкание и переключение преимущественно расположением герконов внутри катушки управления и с внешним магнитопроводом [12]. Для реле с одним замыкающим герконом рис.2 описывается выражением 1 и 2 и их соотношением определяются процессы срабатывания и возврата геркона где С приведенная жесткость контактных сердечников КС геркона; δн и δ начальное и текущее значения немагнитного зазора между КС; F магнитодвижущая сила МДС...
21039. ИССЛЕДОВАНИЕ АВТОМАТОВ 76 KB
  Краткие сведения об автоматах Автоматы это аппараты предназначенные для нечастых включений и отключений электрических цепей по команде оператора и автоматического отключения цепей при ненормальных режимах в них. Автоматы изготовляются на номинальные токи до 6000 А а отдельные серии до 2030 кА на номинальные напряжения до 660 В переменного тока и до 440 В постоянного тока. В зависимости от требовании к времени срабатывания и от назначения автоматы подразделяются на: 1 Небыстродействующие постоянного и переменного тока время...
21040. Исследование электромагнитных контакторов 67 KB
  Электромагнитный контактор представляет собой электромагнит постоянного или переменного тока по обмотке которого протекает ток. В качестве приводных электромагнитов постоянного тока обычно применяются клапанные Побразные электромагниты с внешним качающимся якорем рис. Кроме того необходимо иметь гибкое соединение для подвода тока к подвижному контакту. Исполнение дугогасительных систем контакторов зависит от рода и уровня тока коммутируемой цепи.
21041. Исследование герконовых реле 178.5 KB
  Ульянова Электротехнический факультет Кафедра электрических и электронных аппаратов ЛАБОРАТОРНАЯ РАБОТА №64 Исследование герконовых реле Выполнили студенты группы ЭТ2103: Кузнецов А. Лабораторная работа №64 Исследование герконовых реле Цель работы: изучение конструкций герконов и реле на их основе исследование параметров реле и геркона. Отечественной промышленностью выпускаются одно и многоконтактные реле на замыкание размыкание и переключение преимущественно с расположением герконов внутри катушки управления и с внешним...
21042. Виртуальные машины 207.5 KB
  Опять же необходимо указать имя и место сохранения создаваемого диска. Поэтому сразу выберите место для сохранения с учетом достаточности свободного пространства на реальном разделе жесткого диска. Отмечу некоторые особенности: к системе можно подключить три жестких диска. Напоследок рассмотрим процедуру создания нового виртуального жесткого диска.