47486

МІЖНАРОДНЕ ПРАВО. МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ

Книга

Мировая экономика и международное право

ВАДИМА ГЕТЬМАНА КАФЕДРА МІЖНАРОДНОГО ТА ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПРАВА МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ ЩОДО ЗМІСТУ ТА ОРГАНІЗАЦІЇ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ ПОТОЧНОГО І ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ ЇХ ЗНАНЬ З ДИСЦИПЛІНИ МІЖНАРОДНЕ ПРАВО УХВАЛЕНО: на засіданні кафедри міжнародного та європейського права Протокол № 6 від 14. 28 ПИТАННЯ ЩО ВИНОСЯТЬСЯ НА ЕКЗАМЕН З ДИСЦИПЛІНИ Міжнародне право як особлива правова система Між владні відносини як об’єкт міжнародного права jus inter gentes...

Русский

2013-11-29

228.5 KB

7 чел.

PAGE  2

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМ. ВАДИМА ГЕТЬМАНА

КАФЕДРА МІЖНАРОДНОГО ТА ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПРАВА

МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ ЩОДО ЗМІСТУ ТА ОРГАНІЗАЦІЇ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ, ПОТОЧНОГО І ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ ЇХ ЗНАНЬ З ДИСЦИПЛІНИ

«МІЖНАРОДНЕ ПРАВО»

УХВАЛЕНО:

на засіданні кафедри міжнародного

та європейського права

                              Протокол № 6 від 14.04.2010р.

Завідувач  кафедри________Ратушний С.М.

Погоджено:

Начальник науково-

методичного відділу ___________Гуть Т.В..

Київ – 2010


ЗМІСТ

  1.  Питання, що виносяться на екзамен з дисципліни …...……………….................................с. 3
  2.  Приклади типових індивідуальних завдань та

завдань, що виносяться на іспит ………………….....................................................................…с. 9

  1.  Карта самостійної роботи студентів ………………….………………..…..............................с. 14
  2.  Порядок поточного і підсумкового контролю оцінювання знань з дисципліни ………..….с.15
  3.  Особливості поточного контролю знань студентів заочної форми навчання…………….. с.23
  4.  Зразок екзаменаційного білета ……............................................................................………. с. 24
  5.  Список рекомендованої літератури………............................…………………………...……с. 28


ПИТАННЯ, ЩО ВИНОСЯТЬСЯ НА ЕКЗАМЕН З ДИСЦИПЛІНИ

  1.  Міжнародне право як особлива правова система  
  2.  Між владні відносини як об’єкт міжнародного права (jus inter gentes)   Погоджувальна природа міжнародного права
  3.  Координуюча, регулююча, забезпечувальна та охоронювальна функції міжнародного права  
  4.  Взаємовплив та взаємодія міжнародного та внутрішньодержавного права  Поняття імплементації та трансформації
  5.  Моністична та дуалістична теорії співвідношення міжнародного та національного права  
  6.  Формування звичаєвих норм міжнародного права  
  7.  Міжнародні узвичаєння  
  8.  “М’яке” право  
  9.  Взаємодія міжнародного публічного та міжнародного приватного права  Взаємодія та взаємовплив міжнародного права, зовнішньої політики та дипломатії  
  10.  Поняття системи міжнародного права  
  11.  Періодизація історії міжнародного права
  12.  Міжнародне право у давнину
  13.  Міжнародне право у Середні віки (з 5 ст.  до Вестфальського миру 1648 р )  Міжнародне право з 1648 р.  до 1815 р
  14.  Міжнародне право з 1815 р.  до закінчення Першої світової війни  Міжнародне право з 1919 р . до створення ООН  
  15.  Поняття норми міжнародного права
  16.  Види норм міжнародного права  
  17.  Класифікація норм міжнародного права
  18.  Імперативні та диспозитивні норми міжнародного права
  19.  Принципи міжнародного права  
  20.  Норми jus cogens  
  21.  Універсальні та партикулярні норми (регіональні, локальні)  
  22.  Поняття джерел міжнародного права
  23.  Взаємодія договору та звичаю
  24.  Кодифікація і прогресивний розвиток міжнародного права  
  25.  Роль міжнародних організацій в кодифікаційному процесі
  26.  Неофіційна кодифікація міжнародного права  
  27.  Поняття основних принципів міжнародного права
  28.  Загальновизнані принципи міжнародного права: основні та галузеві  
  29.  Загальні питання правосуб’єктності в МП. Поняття та зміст міжнародної правосуб’єктності
  30.  Виключна компетенція суб’єктів міжнародного права та їх представництво в міжнародних відносинах
  31.  Поняття суб’єктів міжнародного права
  32.  Первинні та вторинні суб’єкти міжнародного права
  33.  Держави як основні суб’єкти міжнародного права
  34.  Державоподібні утворення  як суб’єкти міжнародного права
  35.  Міждержавні міжурядові організації – суб’єкти міжнародного права
  36.  Міжнародно-правове визнання  
  37.  Правонаступництво держав  
  38.  Поняття та види території  
  39.  Правовий статус території та види правового режиму території  Територіальний суверенітет, територіальне верховенство, територіальні права
  40.  Теоретичне обґрунтування правової природи території (об’єктна теорія, теорія компетенції, просторова теорія)  
  41.  Територія держави: поняття та склад  
  42.  Протяжність державної території по горизонталі та по вертикалі  
  43.  Державна територія з міжнародним режимом використання (Шпіцберген)  Поняття, види і способи встановлення державних кордонів
  44.  Специфіка визначення кордонів в надрах, повітряному просторі

  1.  Поняття та види міжнародної території загального користування  
  2.  Територія із змішаним режимом: поняття та види
  3.  Міжнародні ріки (озера)
  4.  Проходження державних кордонів по міжнародним (прикордонним) рікам (озерам)  
  5.  Правовий режим Арктики  
  6.  Міжнародно-правовий режим Антарктики
  7.  Правовий режим космічного простору  
  8.  Правовий статус космічний об’єктів  
  9.  Поняття населення в міжнародному праві, його складові елементи та правовий статус в міжнародному та національному
  10.  Правове регулювання питань громадянства в Україні  Закон України “Про громадянство” 2001 р  
  11.  Захист прав людини  
  12.  Механізми міжнародного контролю за дотриманням прав людини    Європейський суд з прав людини  
  13.  Захист прав людини в законодавстві України
  14.  Визначення поняття міжнародно-правової відповідальності
  15.  Підстави виникнення відповідальності  
  16.  Види відповідальності: політична та матеріальна  Підстави звільнення від відповідальності
  17.  Форми політичної відповідальності: сатисфакція, репресалії, санкції  Поняття реторсії  Форми матеріальної відповідальності: реституція, репарація, субституція  Поняття контрибуції
  18.  Матеріальна відповідальність за шкідливі дії, не заборонені міжнародним правом  
  19.  Поняття засобів мирного вирішення спорів
  20.  Системи мирних засобів вирішення спорів: переговори та консультації, їх місце в системі засобів мирного вирішення спорів
  21.  Міжнародний арбітраж  Постійний та разовий арбітраж
  22.  Постійна палата третейського суду.  Компетенція та склад
  23.  Міжнародні судові процедури  
  24.  Міжнародний суд ООН   
  25.  Механізм мирного вирішення спорів міжнародними організаціями  
  26.  Мирне вирішення спорів в рамках ООН  
  27.  Система врегулювання спорів в рамках ОБСЄ  
  28.  Процедури мирного вирішення спорів в ЛАД, ОАЄ, ОАД
  29.  Поняття та джерела права міжнародних договорів
  30.  Кодифікація права міжнародних договорів
  31.  Національне законодавство і право міжнародних договорів  
  32.  Поняття та юридична природа міжнародного договору
  33.  Класифікація міжнародних договорів за об’єктом і колом
  34.  Підготовка та прийняття тексту міжнародного договору
  35.  Встановлення автентичності тексту договору  
  36.  Способи вираження згоди на обов’язковість договорів  
  37.  Застереження до міжнародних договорів  
  38.  Реєстрація та публікація міжнародних договорів
  39.  Вступ договору в силу  
  40.  Дія (застосування) міжнародних договорів  
  41.  Договори і треті держави або треті міжнародні організації  
  42.  Способи виразу згоди суб’єктів міжнародного права на обов’язковість міжнародного договору
  43.  Депозитарій та його функції  
  44.  Реєстрація договору
  45.  Публікація (промульгація) договору
  46.  Поняття недійсності міжнародних
  47.  Підстави недійсності договору: помилка, обман, підкуп представника, примус представника, примус держави шляхом застосування сили або погрози застосування сили
  48.  Загальні підстави припинення договору
  49.  Розрив дипломатичних та консульських відносин та їх вплив на дію міжнародного
  50.  Поняття та цілі тлумачення міжнародних договорів
  51.  Принципи тлумачення  міжнародних договорів
  52.  Види тлумачення за суб’єктами, що тлумачать
  53.  Поняття та джерела права міжнародних організацій  
  54.  Поняття та ознаки міжнародних міждержавних організацій  
  55.  Класифікація міжнародних організацій
  56.  Порядок створення міжнародних організацій: прийняття статутних документів, створення матеріальної структури, початок функціонування органів  
  57.  Правосуб’єктність міжнародних організацій
  58.  Членство в міжнародних організаціях
  59.  Органи міжнародних організацій  
  60.  ООН та організації системи ООН
  61.  Міжнародні регіональні організації (ОАД, Асоціація держав Південно-Східної Азії, СНД, Рада Європи, ОБСЄ)
  62.  Міжрегіональні організації (ОІК)  
  63.  Міжнародні неурядові організації, їх поняття та роль в міжнародному праві  
  64.  Поняття дипломатичного права
  65.  Державні органи зовнішніх
  66.  Склад та функції дипломатичного представництва
  67.  Початок і припинення дипломатичної місії  
  68.  Імунітети і привілеї дипломатичного представництва та його персоналу  Спеціальні місії  
  69.  Законодавство України про дипломатичну службу  
  70.  Законодавство України про консульську службу України  
  71.  Встановлення консульських зносин і відкриття консульств
  72.  Консульський округ  
  73.  Консульські привілеї і імунітети і їх відмінність від дипломатичних  
  74.  Інститут почесних консулів
  75.  Поняття права міжнародної безпеки
  76.  Принципи міжнародної безпеки  
  77.  Міжнародно-правові заходи забезпечення міжнародної безпеки
  78.  Система підтримання миру та безпеки по Статуту ООН
  79.  Сучасна концепція підтримання миру в рамках ООН
  80.  Багатонаціональні сили поза межами ООН, їх правовий статус
  81.  Регіональна безпека, її співвідношення, із всесвітньою системою безпеки  Міжнародно-правове регулювання безпеки в рамках ОБСЄ, ОАГ, ОАЄ, ЛАД, СНД  
  82.  НАТО, цілі, принципи і система
  83.  Договірні форми співробітництва між Україною та НАТО  
  84.  Гаазьке та Женевське право
  85.  Створення Міжнародного Комітету Червоно Хреста
  86.  Поняття міжнародної протидії боротьби із злочинністю і об’єктивні передумови, які визначають спільну боротьбу держав
  87.  Міжнародні злочини та злочини міжнародного характеру та їх негативний вплив на міжнародні відносини  
  88.  Співробітництво держав у боротьбі із злочинністю і його основні міжнародно-правові
  89.  Координація діяльності держав у боротьбі із злочинами міжнародного характеру
  90.  Роль ООН і її органів у боротьбі із злочинністю, функціональні комісії ЕКОСОР та їх діяльність
  91.  Міжнародна боротьба з тероризмом і її значення на сучасному етапі   Боротьба з незаконним оборотом наркотичних засобів і психотропних речовин  
  92.  Екстрадиція як інститут  правової допомоги між державами  
  93.  Міжнародна організація кримінальної поліції (Інтерпол)
  94.  Поняття та джерела міжнародного морського права
  95.  Види (класифікація) морських просторів
  96.  Правовий режим внутрішніх морських вод  
  97.  Правовий режим суден в іноземних портах  
  98.  Історичні затоки і історичні води
  99.  Поняття та правовий режим територіального моря  
  100.  Кримінальна та цивільна юрисдикція прибережної держави щодо суден, які здійснюють право мирного проходу через територіальне море
  101.  Прилеглі зони.  Поняття, види, правовий режим
  102.  Протоки, що використовуються для міжнародного судноплавства
  103.  Правовий режим Чорноморських каналів  
  104.  Поняття держави-архіпелагу  
  105.  Архіпелажні води, поняття та правовий режим
  106.  Виключна економічна зона.  Поняття та ширина ВЕЗ  
  107.  Континентальний
  108.  Відкрите море.  Поняття.  Правовий режим
  109.  Принцип свободи відкритого моря та його елементи
  110.  Правовий режим суден у відкритому морі  
  111.  Міжнародний район морського дна (район)  
  112.  Міжнародні канали
  113.  Правовий режим Суецького, Панамського та Кільського каналів
  114.  Поняття міжнародного повітряного права
  115.  Прогресивний розвиток та кодифікація МПП
  116.  Повітряний простір як територія
  117.  Види і міжнародно-правовий режим частин повітряного простору
  118.  Принципи МПП: виключного та повного суверенітету держави над їх повітряним простором, свободи польотів у відкритому повітряному просторі, забезпечення безпеки міжнародної цивільної авіації  
  119.  Міжнародні польоти, визначення та класифікація
  120.  Підстави та умови виконання регулярних та нерегулярних міжнародних польотів в межах іноземної території
  121.  Підстави та умови виконання польотів в межах міжнародної території загального користування (над відкритим морем)
  122.  Міжнародні повітряні сполучення: поняття, система  
  123.  Комерційні право або “свободи повітря”  
  124.  Повітряне судно як різновид літального апарату, визначення
  125.  Правовий статус повітряного судна  
  126.  Цивільні і державні повітряні судна
  127.  Авіація загального призначення
  128.  Акти незаконного втручання в діяльність цивільної авіації: поняття та види  
  129.  Міжнародні авіаційні організації  ІКАО  ЄКАК, Європейська Організація щодо забезпечення безпеки аеронавігації (Євро контроль)

Приклади типових ІНДИВІДУАЛЬНИХ ЗАВДАНЬ ТА завдань, що виносяться на іспит

 

На іспит виносяться питання, які мають узагальнюючий, комплексний  чи порівняльний  характер, можуть передбачати  необхідність порівняльного аналізу певних правових категорій,  визначення особливостей  міжнародно-правового режиму чи статусу, або мають практичне спрямування; формулювання питання може  припускати наявність знань кількох тем навчальної програми тощо.

1. Особливості правонаступництва після розпаду СРС

2. Вирішення територіальних спорів між державами (на прикладах)

3. Компетенція та структура Міжнародного Кримінального Суду

1. Механізми мирного вирішення спорів в рамках ОБСЄ (на прикладах)

2. Види забезпечення виконання міжнародних договорів держави

3. Міжнародно-правове регулювання протидії піратству

1. Правові проблеми екології та авіаційних перевезень

2. Міжнародно-правове регулювання супутникового зв’язку

3. Реформування ООН в 21 ст.


Приклади типових завдань

ІНДИВІДУАЛЬНОГО ХАРАКТЕРУ (ВИБІРКОВИХ)

Типові  теми для  виконання завдань наукового характеру

(написання реферату, есе тощо)

  •  Міжнародне право як особлива правова система  
  •  Міжвладні відносини як об’єкт міжнародного права (jus inter gentes)   Погоджувальна природа міжнародного права
  •  Координуюча, регулююча, забезпечувальна та охоронювальна функції міжнародного права  
  •  Взаємовплив та взаємодія міжнародного та внутрішньодержавного права  Поняття імплементації та трансформації
  •  Моністична та дуалістична теорії співвідношення міжнародного та національного права  
  •  Формування звичаєвих норм міжнародного права  
  •  Міжнародні узвичаєння  
  •  “М’яке” право  
  •  Взаємодія міжнародного публічного та міжнародного приватного права  Взаємодія та взаємовплив міжнародного права, зовнішньої політики та дипломатії  
  •  Поняття системи міжнародного права  
  •  Періодизація історії міжнародного права
  •  Міжнародне право у давнину
  •  Міжнародне право у Середні віки (з 5 ст.  до Вестфальського миру 1648 р )  Міжнародне право з 1648 р.  до 1815 р
  •  Міжнародне право з 1815 р.  до закінчення Першої світової війни  Міжнародне право з 1919 р . до створення ООН  
  •  Поняття норми міжнародного права
  •  Види норм міжнародного права  
  •  Класифікація норм міжнародного права
  •  Імперативні та диспозитивні норми міжнародного права
  •  Принципи міжнародного права  
  •  Норми jus cogens  
  •  Універсальні та партикулярні норми (регіональні, локальні)  

Типові  приклади завдань практичного характеру

 

Проаналізувати :

  •  Прецеденти, які видаються кожній групі на кожну тему

Вирішити типові задачі, які видаються кожній групі на кодну тему

Скласти таблиці:

Порядку відрахування територіального моря

Порівняльної характеристики матеріальної та політичної відповідальності

Порівняння джерел міжнародного публічного права та міжнародного приватного права

Приклади типових задач

  1.  В 1948 р. в Єрусалимі ізраїльськими екстремістами було вбито шведського графа Бернадотта, посередника ООН між Ізраїлем та арабськими країнами. ООН вимагала від держави Ізраїль відшкодування шкоди. Генеральна Асамблея ООН звернулась до МС ООН за консультативним висновком: чи має право міжнародна організація при спричиненні шкоди службовцю ООН вимагати компенсації шкоди від відповідальної за це держави? Яку відповідь, на Вашу думку, мав дати МС ООН? Аргументуйте відповідь.

  1.  В червні 1997 р. делегати парламенту Чечні вручили керівництву литовського сейму звернення президента Чечні з проханням визнати незалежність Чеченської республіки. Аналогічні звернення були направлені до парламентів Естонії та Латвії. МЗС Росії попередив ці республіки про „негативні наслідки” для двосторонніх відносин в разі позитивного рішення на звернення президента Чечні. Яке значення має визнання для нових держав? Чи були б порушені норми міжнародного права в разі визнання Литвою, Латвією та Естонією незалежності Чеченської республіки? Відповідь аргументуйте.

  1.  В 1951 р. МС ООН розглядав англо-норвезький спір про рибальство. Англія стверджувала, що правило, за яким Норвегія відраховує вихідні лінії територіального моря не є загальновизнаною нормою міжнародного права. Норвегія наполягала на тому, що вона завжди заперечувала інші способи і інші держави, в тому числі і Англія не оспорювали цього.  Чи може явно виражена, послідовна незгода певної держави зашкодити виникненню звичаєвої норми міжнародного права? Чи буде така норма застосовуватись відносно такої держави? Відповідь аргументуйте.
  2.  Португалія мала два анклави на території Індії. Уряд Індії прийняв рішення припинити до них доступ Португалії. Португалія відстоювала своє право на прохід тим, що це право проходу через територію Індії склалось як локальний звичай, з яким мовчазно погоджувалась Великобританія, а пізніше й Індія в порядку правонаступництва після здобуття незалежності. Індія заперечувала, наполягаючи на тому, що для виникнення локального звичаю необхідна практика більше ніж двох держав. А як вважаєте Ви? Відповідь аргументуйте.

  1.  Держава А здійснила повітряну атаку по об’єктах, що знаходились на території держави Б. Кваліфікуючи дії держави А як агресію і скориставшись правом на самооборону, держава Б знищила авіабазу на території держави А. Визначте правомірність дій держав відповідно до принципу незастосування сили та погрози силою.

  1.  В 1983 р. лідерами турецької громади Кіпру було проголошено Турецьку Республіку Північного Кіпру. Туреччина визнала створену державу. Рада Безпеки ООН в резолюції заявила, що рішення про створення кіпрської турецької держави є неправомірним і закликала не визнавати його. Обґрунтуйте рішення Ради Безпеки ООН. Як співвідноситься це рішення з принципом самовизначення народів?

  1.  Військові сили держави А. вторглись на територію держави Б. При нанесенні бомбових ударів по об’єктах держави Б. держава А. використовувала авіабази держави В. Вони були надані на прохання держави А. Держава  Б. кваліфікувала дії держави В. та А. як агресію і звернулась до Ради Безпеки ООН з вимогою застосувати санкції до цих держав. Держава В. заявила, що питання про санкції щодо неї неправомірне, оскільки її військові сили у військових операціях проти держави Б. участі не брали. Дайте правову оцінку діям держав А та В. Чи порушують ці дії принципи міжнародного права? Відповідь аргументуйте.

  1.  США вторглись на територію Ірану з метою звільнення заручників. Цей військовий напад всупереч ст.51 Статуту ООН не було відповіддю на напад на США. США спробували виправдати свої дії і в зверненні до Ради Безпеки ООН вказали: „..відповідно до ст.51, здійснюючи невід’ємне право на самооборону з метою звільнення американських громадян, що є жертвами озброєного нападу на наше посольство…” Чи є самооборона одним з елементів системи міжнародно-правових санкцій. Чи правомірними, на Ваш погляд, є дії США. Відповідь аргументуйте.

  1.  Військові кораблі КНДР, застосувавши силу, затримали в своїх територіальних водах розвідувальний корабель США. Чи правомірними є дії КНДР? Чи є в даному випадку застосування сили необхідною обороною? Обґрунтуйте відповідь нормами Статуту ООН та Конвенції ООН з морського права.

  1.  Австралія та Нова Зеландія подали позов до МС ООН на дії Франції, яка здійснила випробування ядерної зброї в атмосфері в південній частині Тихого океану. Позивачі посилались на такі обставини: існує Московський договір 1963 р. по заборону випродувань ядерної зброї в атмосфері , в космічному просторі та під водою, учасниками якого є близько 100 держав. З питань ядерних випробувань прийнято ряд резолюцій ГА ООН. Все це свідчить про загальновизнаний характер  Договору, попри те, що деякі держави не є його учасниками. Позивачі вимагали визнати дії Франції протиправними. Франція заперечувала, мотивуючи це тим, що вона не приєдналась до договору. Чи поширюються зобов’язання за міжнародним договором на держави, які не є його учасниками? Чи поширюються зобов’язання по даному договору на Францію?

  1.  Між державами А та Б виник спір щодо застосування договору про співробітництво в сфері охорони навколишнього середовища. В ньому йдеться, що спори про тлумачення та застосування договору будуть передаватися до МС ООН. Договір набув чинності без будь-яких застережень. Чи може МС ООН прийняти спір до розгляду, якщо він переданий до суду тільки державою А.? Держава Б. не надала згоди на передання спору до МС ООН. Вона вважає, що найкращим способом вирішення суперечностей буде створення арбітражного органу. Відповідь обґрунтуйте.

Приклади теоретичних питань

Територія із змішаним правовим режимом: поняття та види.

Способи надання згоди на обов’язковість міжнародного договору та їх загальна характеристика.

Міжнародно-правові обмеження військового використання космосу.

Порівняльна характеристика міжнародного і внутрішньодержавного права.

Без’ядерні зони в міжнародному праві.

Правовий режим внутрішніх (морських) вод.

Правовий режим Арктики.

Поняття та ознаки міжнародного договору.

Склад та функції дипломатичних представництв.

Поняття, сутність, значення основних принципів сучасного міжнародного права.

Міжнародні ріки та озера.

Міжнародно-правові засоби забезпечення міжнародної безпеки.

3. Приклади тестових завдань

1. До заборонених засобів ведення війни належать (виберіть правильні твердження)

  1.  Надання наказу не залишати нікого в живих;
  2.  Бомбардування річок;
  3.  Напад на хворих;
  4.  Захоплення заручників.

2.Визначте, якого міжнародного договору з питань правонаступництва не існує?

  1.  Віденська конвенція про правонаступництво держав щодо договорів 1978р.
  2.  Віденська конвенція про правонаступництво щодо державної власності, державної власності і державних боргів 1983р.;
  3.  Віденська конвенція про правонаступництво в міжнародних організаціях 1979р.

3. За юридичною силою норми міжнародного права поділяють на

  1.  Імперативні і диспозитивні;
  2.  Універсальні та локальні;
  3.  Норми-цілі та норми-принципи.

4. Італія за мирним договором, укладеним після ІІ світової війни зобов’язувалась повернути вивезене з окупованих територій майно? Яка форма міжнародної відповідальності мала місце в даному випадку?

  1.  Реституція
  2.  Контрибуція
  3.  Сатисфакція

5. Яких видів державних кордонів не існує?

  1.  Сухопутних;
  2.  Водних;
  3.  Повітряних;
  4.  Космічних.


3.
 КАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

з дисципліни міжнародне  право

для студентів спеціальності «Правознавство»

Види самостійної роботи

Планові терміни виконання

Форми контролю та звітності

Максимальна кількість

балів

Денна та вечірня форми навчання (6-й семестр)

І. Обов’язкові

1.1. Підготовка до семінарських занять

за розкладом занять

Активність та результативність під час семінарського заняття

30

1.2. Виконання двох модульних завдань

за розкладом занять

Виконання завдання для модульного контролю №1

Виконання завдання для модульного контролю №2

5

5

1.3. Вивчення тем та питань, що відводяться на самостійне опрацювання

До кінця другого тижня травня

Усне опитування під час індивідуально-консультативної роботи

10

Разом балів за обов’язкові види СРС

50

Заочна форма навчання (6-7-й семестр)

І. Обов’язкові

1.1. Виконання завдань модульного контролю

За розкладом занять

Виконання трьох модульних завдань різного рівня складності

50

ІІ. Вибіркові

Всього балів за СРС у 6-7 семестрі

50

 

  1.  
    ПОРЯДОК ПОТОЧНОГО І ПІДСУМКОВОГО ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ З ДИСЦИПЛІНИ

Форма навчання

денна

вечірня

заочна

об’єкти контролю по дисциплінах, підсумковою формою контролю яких є іспит

Порядок оцінювання знань студентів по дисциплінах, підсумковою формою контролю яких є іспит

Поточний контроль

Активність та результативність – до 10 балів

Систематичність – до 10 балів

Самостійна робота – до 10 балів

- підготовка тем та питань, що виносяться на самостійне вивчення (до 10 балів);

- індивідуальні завдання теоретичного характеру (до 10 балів)     або

- індивідуальні завдання практичного характеру(до 10 балів)

Модульний контроль  10 балів

- модуль №1  ( 5 балів);

- модуль №2 ( 5 балів)

Завдання одного модульного контролю – до 40 балів

Самостійна робота – до 10 б.:

  •  підготовка тем та питань, що виносяться на самостійне вивчення – до 10 балів

або

- виконання завдань практичного характеру – до 10 балів

Підсумковий контроль

Іспит – до 50 балів (результат зараховується за умови отримання не менше 30 балів)

Іспит – до 50 балів (результат зараховується за умови отримання не менше 30 балів)


СИСТЕМА ПОТОЧНОГО І ПІДСУМКОВОГО ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ З ДИСЦИПЛІНИ

Для денної та вечірньої форм навчання

№№

пп

Об'єкти контролю

Кількість балів

1.

Оцінка поточної роботи в семестрі,  в т.ч.:

Від   0  до 50 балів

в т.ч.:

1.1.

Систематичність та активність роботи на семінарських заняттях

до  30 балів

1.2.

Виконання завдань для самостійного опрацювання (індивідуальних практичних чи теоретичних завдань)

до  10 балів

1.3.

Виконання модульних завдань

до  10 балів

2.

Оцінювання письмової екзаменаційної роботи

від 0 до 50 балів

ПІДСУМКОВА ОЦІНКА (в балах)  =  

= результати поточної роботи  + результати  письмового іспиту

В блоці першому - оцінка поточної роботи в семестрі  (1.) –  максимальна кількість балів – 50;

В блоці  другому - оцінювання письмової екзаменаційної роботи  (2.) – максимальна кількість балів – 60; менше 30 балів не зараховуються.

Поточний контроль знань здійснюється в аудиторії в години, відведені  для семінарських занять та в процесі  індивідуальної роботи зі студентом у позанавчальний час шляхом:

  •  усного опитування студентів за питаннями тем (модуля), в т.ч. відведених для самостійного вивчення;
  •  оцінювання дискусійного обговорення питань – що становлять зміст теми;
  •  оцінювання самостійних письмових робіт студентів в аудиторії;
  •  оцінювання виконаного і захищеного студентом письмового реферату (есе, повідомлення тощо) за заданими індивідуальними темами;
  •  оцінювання виконаного і захищеного студентом завдання практичного характеру;
  •  оцінювання відповідей студента на питання, що відведені для самостійного вивчення, у процесі індивідуально-консультативної роботи викладача зі студентом;
  •  оцінювання участі студента в розгляді питань в аудиторії (внесення уточнень, доповнень, зауважень до відповідей і т.п.) тощо.

Виходячи з максимальної кількості балів за роботу під час семінарських занять – 30 балів, а також кількості занять, важливо відмітити, що кількість балів, яку студент може отримати за роботу на одному семінарському занятті дорівнює 2. Відповідно, робота на семінарському занятті оцінюється викладачем від 0 до 2 балів (0; 0,5; 1; 1,5; 2 бали).

Т.ч. 2 бали – є «ціною» одного семінарського заняття. Всі бали, отримані на семінарських заняттях протягом семестру сумуються (причому сума балів не може перевищити 30 балів) і включається в загальну суму балів поточної успішності разом з балами за модульні контрольні роботи (до 10 балів) та балами за виконання завдань для самостійної роботи (до 10 балів).

При виконанні модульних завдань оцінці підлягають: виконання письмових завдань, тести, розв’язання ситуаційних задач, усні відповіді. Оцінка модульних завдань не може перевищувати 10балів ( модуль І – 5 балів, модуль ІІ – 5 балів).

Максимальна оцінка за виконання завдань для самостійної роботи  - 10 балів.

При виконанні модульних завдань оцінці підлягають: виконання письмових завдань, тести, розв’язання ситуаційних задач, усні відповіді. Оцінка модульних завдань не може перевищувати 10балів ( модуль І – 5 балів, модуль ІІ – 5 балів).

Поточний контроль знань студентів заочної форми навчання здійснюється шляхом оцінювання виконання модульних завдань та самостійної роботи в формі індивідуальних завдань або тільки індивідуальних завдань в межах 20 балів.


Порядок і критерії оцінювання знань студентів

при проведенні модульного контролю

С дисципліни «Міжнародне право» може проводитись оди модульний контроль (до 10 балів) або два модульних контролі (до 5 балів кожний).

Завдання для модульного контролю можуть включати: одне або кілька (не більше 3) програмних питань; практичні завдання; тестові завдання.

Якщо модульний контроль проводиться в формі тестових завдань, студент отримує бали залежно від кількості правильних відповідей.

Кількість вірних

відповідей

Кількість балів

20, 19, 18, 17

5

16, 15, 14, 13

4

12, 11, 10, 9

3

8, 7, 6, 5,

2

4,3,2,1

1

0

0


ПІДСУМКОВИЙ КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ

Підсумковою формою контролю знань з дисципліни «Міжнародне право» є: -  письмовий іспит.

Для підсумкової оцінки знань зараховується середній результат поточної роботи студента.

Критерії  оцінювання   знань   студентів  на письмовому іспиті 

Письмова екзаменаційна робота оцінюється в діапазоні від 0 до 60 балів. Екзаменаційний білет містить 6 комплексних запитань, кожне з яких оцінюється за шкалою 10; 8; 6; 0 балів.

Критеріями оцінювання кожного із завдань, які виносяться на іспит є:

РІВЕНЬ ЗНАНЬ

Оцінка за 100-бальної шкалою

Критерії оцінки відповіді

Відмінний рівень

10

Відповідь студента:

- містить повний, розгорнутий, правильний виклад матеріалу з поставленого питання;

- демонструє знання основних понять і категорій та взаємозв’язку між ними;

- знання назв і змісту передбачених програмою нормативно-правових актів;

- знання та вірне розуміння змісту правових норм, їх характерних рис та особливостей;

- вміння давати змістовний та логічний аналіз правових норм;

- знання різних наукових концепцій та підходів щодо певної науково-теоретичної чи науково-практичної проблеми, пов’язаної з поставленим питанням;

- здатність робити власні висновки в разі неоднозначності, спірного чи проблемного характеру поставленого питання чи проблеми.

Добрий рівень

8

Студент дав досить змістовну відповідь на поставлене питання, але відповідь містить наступні недоліки:

- недостатня повнота, незначні неточності чи прогалини при поясненні того чи іншого аспекту питання;

- містить посилання не на всі основні нормативно-правові акти, що регулюють відповідні суспільні відносини, або ж їх назви та дати прийняття вказані з помилками

Задовільний рівень

6

Студент дав відповідь на поставлене питання, однак допустив суттєві помилки як змістовного характеру, так і при оформлені відповіді на питання, а саме:

- зміст відповіді свідчить про прогалини у знаннях з відповідного питання або ж про невірне розуміння окремих аспектів поставленого питання;

- відповідь не містить взагалі, або має лише  загальні посилання на відповідні джерела правового регулювання.

- відповідь викладена недостатньо аргументовано та/або з порушенням правил логіки при поданні матеріалу;

- відповідь не містить аналізу проблемних аспектів поставленого питання, свідчить про недостатню обізнаність з основними науковими теоріями і концепціями, що стосуються відповідного питання;

- у роботі багато грубих орфографічних помилок.

Незадовільний рівень

0

Студент не відповів на питання, або його відповідь є неправильною, тобто містить грубі змістовні помилки щодо принципових аспектів поставленого питання. Аргументація відсутня взагалі або ж є абсолютно безсистемною чи алогічною.

Результат письмового іспиту складається з суми балів, одержаних за всі 6 питань.

Загальна підсумкова оцінка з дисципліни складається з суми балів за результати поточного контролю та за виконання завдань, що виносяться на іспит.  У разі, коли відповідь студента на іспиті оцінена менше ніж в 30 балів, загальна підсумкова оцінка включає тільки оцінку за поточну успішність.

Підсумкове оцінювання знань студентів здійснюється  за 100-бальною системою з подальшим переведенням в традиційну систему для фіксації оцінки в нормативних документах.


УМОВИ ПЕРЕВЕДЕННЯ ДАНИХ 100-БАЛЬНОЇ ШКАЛИ ОЦІНЮВАННЯ В 4-Х БАЛЬНУ ТА ШКАЛУ ECTS

Переведення даних 100-бальної шкали оцінювання в 4-х бальну та шкалу за системою ECTS здійснюється в такому порядку:

Оцінка за шкалою, що використовується в КНЕУ

Оцінка за національною шкалою

Оцінка у формі заліку

(для вибіркових дисциплін)

Оцінка за шкалою ECTS

90-100

Відмінно

зараховано

А

80-89

Добре

зараховано

В

70-79

С

66-69

Задовільно

зараховано

D

60-65

Е

21-59

незадовільно з можливістю повторного складання

не зараховано — з можливістю повторного складання заліку

FX

0-20

незадовільно з обов’язковим повторним вивченням дисципліни

не зараховано —

з обов’язковим повторним вивченням дисципліни

F


ОСОБЛИВОСТІ ПОТОЧНОГО КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ

Поточний контроль знань студентів заочної форми навчання здійснюється шляхом оцінювання виконання завдань одного модуля (не більше 10 балів) та завдань для самостійної роботи (не більше 10 балів) або тільки завдань для самостійної роботи (більше 20 балів) результати якого включаються  до  підсумкової  оцінки  разом з результатами письмового іспиту.

Модульний контроль включає кілька теоретичних завдань, практичні або тестові завдання

Завдання для самостійної роботи:

  •  Виконання індивідуальних завдань практичного характеру (вирішення задач, аналіз та обґрунтування рішень МС ООН тощо);
  •  Підготовка тем та питань, що виносяться на самостійне вивчення.

Виконується одне із вказаних завдань, яке оцінюється в межах 20 балів. Вибіркові завдання виконуються в години ІКР (індивідуально-консультативної роботи викладача)

Підсумкове оцінювання знань студентів здійснюється за 100-бальною системою, за шкалою  ECTS з подальшим переведенням в  традиційну систему для фіксації оцінки в нормативних документах.  


ЗРАЗОК  ЕКЗАМЕНАЦІЙНОГО  БІЛЕТА

(для денної та вечірньої форми навчання)

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра міжнародного та європейського права

Навчальна дисципліна:  Міжнародне право

Екзаменаційний білет  №

  1.  Способи надання згоди на обов’язковість міжнародного договору та їх загальна характеристика.
  2.  Міжнародно-правові обмеження військового використання космосу.
  3.  Поняття та джерела права зовнішніх зносин.
  4.  В лютому 2007 р. російський журналіст “Новой газеты” О.Косвінцев  попросив політичного притулку в Україні. Він заявив, що після серії репортажів про кримінальні зв’язки губернатора Кемеровської області Амана Тулєєва його переслідують російські правоохоронні органи. Російський журналіст заявив також, що в разі відмови у наданні політичного притулку він буде оскаржувати відповідне рішення в суді. Дайте міжнародно-правову оцінку ситуації. До якого суду може звернутися журналіст?
  5.  Указом 12 червня 1935 р. уряд Норвегії в північній частині країни визначив кордони зони, в якій право рибного промислу  було зарезервовано за громадянами Норвегії. Англійські траулери, які намагались вести промисел риби арештовувались. Великобританія, звернувшись до МС ООН, просила визначити чи відповідає така делімітація кордонів  міжнародному праву? Яку відповідь дав МС ООН?
  6.  Тест

1. До заборонених засобів ведення війни належать (виберіть правильні твердження)

  1.  Надання наказу не залишати нікого в живих;
  2.  Бомбардування річок;
  3.  Напад на хворих;
  4.  Захоплення заручників.

2.Визначте, якого міжнародного договору з питань правонаступництва не існує?

  1.  Віденська конвенція про правонаступництво держав щодо договорів 1978р.
  2.  Віденська конвенція про правонаступництво щодо державної власності, державної власності і державних боргів 1983р.;
  3.  Віденська конвенція про правонаступництво в міжнародних організаціях 1979р.

3. За юридичною силою норми міжнародного права поділяють на

  1.  Імперативні і диспозитивні;
  2.  Універсальні та локальні;
  3.  Норми-цілі та норми-принципи.

4. Італія за мирним договором, укладеним після ІІ світової війни зобов’язувалась повернути вивезене з окупованих територій майно? Яка форма міжнародної відповідальності мала місце в даному випадку?

  1.  Реституція
  2.  Контрибуція
  3.  Сатисфакція

5. Яких видів державних кордонів не існує?

  1.  Сухопутних;
  2.  Водних;
  3.  Повітряних;
  4.  Космічних.

Екзаменатор                   П.І.Б.                          підпис

Завідувач кафедри         П.І.Б.                          підпис

Схвалено на засіданні кафедри міжнародного

та європейського права  протокол №___ від «__» _______ 20__ р.


ЗРАЗОК  ЕКЗАМЕНАЦІЙНОГО  БІЛЕТА

(для заочної форми навчання)

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра міжнародного та європейського права

Навчальна дисципліна:  Міжнародне право

Екзаменаційний білет  №

  1.  Способи надання згоди на обов’язковість міжнародного договору та їх загальна характеристика.
  2.  Міжнародно-правові обмеження військового використання космосу.
  3.  Поняття та джерела права зовнішніх зносин.
  4.  Види правового режиму територій та їх характеристика
  5.  Міжнародна ввічливість
  6.  Принцип незастосування сили та погрози силою: загальна характеристика
  7.  В лютому 2007 р. російський журналіст “Новой газеты” О.Косвінцев  попросив політичного притулку в Україні. Він заявив, що після серії репортажів про кримінальні зв’язки губернатора Кемеровської області Амана Тулєєва його переслідують російські правоохоронні органи. Російський журналіст заявив також, що в разі відмови у наданні політичного притулку він буде оскаржувати відповідне рішення в суді. Дайте міжнародно-правову оцінку ситуації. До якого суду може звернутися журналіст?
  8.  Указом 12 червня 1935 р. уряд Норвегії в північній частині країни визначив кордони зони, в якій право рибного промислу  було зарезервовано за громадянами Норвегії. Англійські траулери, які намагались вести промисел риби арештовувались. Великобританія, звернувшись до МС ООН, просила визначити чи відповідає така делімітація кордонів  міжнародному праву? Яку відповідь дав МС ООН?
  9.  Тест
    1.  До заборонених засобів ведення війни належать (виберіть правильні твердження)
    2.  Надання наказу не залишати нікого в живих;
    3.  Бомбардування річок;
    4.  Напад на хворих;
    5.  Захоплення заручників.

2.Визначте, якого міжнародного договору з питань правонаступництва не існує?

  1.  Віденська конвенція про правонаступництво держав щодо договорів 1978р.
    1.  Віденська конвенція про правонаступництво щодо державної власності, державної власності і державних боргів 1983р.;
    2.  Віденська конвенція про правонаступництво в міжнародних організаціях 1979р.
    3.  За юридичною силою норми міжнародного права поділяють на
    4.  Імперативні і диспозитивні;
    5.  Універсальні та локальні;
    6.  Норми-цілі та норми-принципи.
    7.  Італія за мирним договором, укладеним після ІІ світової війни зобов’язувалась повернути вивезене з окупованих територій майно? Яка форма міжнародної відповідальності мала місце в даному випадку?
  2.  Реституція
  3.  Контрибуція
  4.  Сатисфакція
    1.  Яких видів державних кордонів не існує?
  5.  Сухопутних;
  6.  Водних;
  7.  Повітряних;
  8.  Космічних.

10. Тест

1.Якщо міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого була надана Верховною Радою передбачено інші правила ніж законом України, то за Конституцією України мають застосовуватися

  1.  Закон  України
  2.  положення міжнародного договору
  3.  Конституція України
  4.  Конституція України дане питання не регламентує

2. Щодо покарання осіб, які вчинили акт незаконного втручання в діяльність цивільної авіації діє принцип

  1.  Не суди і несудимий будеш;
  2.  Не суди, а видавай.
  3.  Суди, а не видавай.
  4.  Видай або суди

3. Спеціальні  організаційно-технічні міри, спрямовані на досягнення взаєморозуміння, зменшення військового протистояння, відвернення раптового нападу чи несанкціонованого конфлікту в міжнародному праві називають

  1.  Роззброєння
  2.  Міри довіри
  3.  Операції з підтримання миру
  4.  Немає правильної відповіді.

4. Основними органами Ради Європи є

  1.  Комітет міністрів
  2.  Європейський Парламент
  3.  Конгрес місцевих та регіональних влад
  4.  Європейська Комісія

Екзаменатор                   П.І.Б.                          підпис

Завідувач кафедри         П.І.Б.                          підпис

Схвалено на засіданні кафедри міжнародного

та європейського права  протокол №___ від «__» _______ 20__ р.


Список рекомендованої літератури

ОСНОВНА

  1.  Конституція України
  2.  Закон України «Про міжнародні договори України» 2004 р.
  3.  Закон України «Про державний кордон України» 1994 р.
  4.  Закон України «Про громадянство» 2001 р.
  5.  Закон України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» 2001 р.
  6.  КТМ України 1995 р.
  7.  Повітряний кодекс України  1993 р.
  8.  Закон України «Про дипломатичну службу» 2001 р.
  9.  Сборник документов «Действующее международное право» в трех томах (составители Ю.М. Колосов и Э.С. Кривчикова). –М.. 2006
  10.  Тимченко Л,Д. Международное право. – Х., 2004

ДОДАТКОВА

  1.  Международное право в современном мире. / Под ред. Ю.М. Колосова. М.,   2006
  2.  Аваков М.М. Правопреемство освободившихся государств. – М., 1983.
  3.  Аваков М.М., Лукъянович В.И. Незаконное вмешательство в деятельность гражданской авиации и международное право. В кн.: Советский ежегодник международного права, 1972. – М., Наука. 1974.
  4.  Анисимов Л.Н. Международно-правовые средства разрешения международных споров (конфликтов). – Л., 1995.
  5.  Анисимов Л.Н. Наркотики: правовой режим. Международно-правовые внутригосударственные проблемы регулирования производства, применения и распространения наркотических и психотропных веществ. – Л., 1994.
  6.  Арцибасов И.Н., Егоров С.А. Вооруженный конфликт: право, политика, дипломатия. – М., 2004
  7.  Ашавский Б.М. Межправительственные конференции. – М., 2000.
  8.  Бабурин С.Н. Территория государства. Правовые и геополитические проблемы. – М., 1997.
  9.  Балаховский Я.М. Разрешение споров в международном воздушном  праве (роль Совета ИКАО). В кн.: Советский ежегодник международного права, 1984. – М., Наука. 1986.
  10.  Барсегов Ю.Г. Территория и международное право. – М., 1958.
  11.  Баскин Ю.А., Фельдман Д.И. История международного права. - М., 1990.
  12.  Блищенко И.П. Дипломатическое право. – М., 1990.
  13.  Бобылев Г.В., Зубков Н.Г. Основы консульской службы. – М., 2006.
  14.  Бордунов В.Д. Правовой механизм деятельности международных авиационных организаций. – М., 1999.
  15.  Бордунов В.Д., Котов А.И., Малеев Ю.Н. Правовое регулирование международных полетов гражданских воздушных судов. – М., 1988.
  16.  Венская конвенция о праве международных договоров. Комментарий. Составитель и автор комментариев Талалаев А.Н. – М., 1997.
  17.  Верещагин А.Н. Международное воздушное право. – М., 1966.
  18.  Волков М.М. Воздушное право: учебное пособие. – Л., 2005. Вып. 1 (часть специальная).
  19.  Всеобъемлющая международная безопасность. Международно-правовые принципы и нормы. – М., 1990.
  20.  Гай С. Гудвин-Гилл. Статус беженца в международном праве. - М., ЮНИТИ, 1997.
  21.  Голицын В.В. Антарктика: тенденции и перспективы развития. - М., 1989.
  22.  Дежкин В.Н. Некоторые вопросы гражданско-правовой ответственности авиаперевозчика (владельца воздушного судна) в международных соглашениях по воздушному праву // Вестник ЛГУ, 1976. № 5.
  23.  Действующее международное право. В трех томах. – М., 1996 -1997.
  24.  Декларация Рио-де-Жанейро по окружающей среде и развитию. МЖМП, 1992.№ 2.
  25.  Демин Ю.Г. Статус дипломатических представительств и их персонала. Учебное пособие. – М., 1995.
  26.  Евинтов В.И. Многоязычные договоры в современном международном праве. Киев, 1981.
  27.  Захарова Н.В. Правопреемство государств. – М., 1973.
  28.  Заявление о принципах в отношении лесов. МЖМП. 1992. № 4.
  29.  Звирбуль В.К., Шупилов В.П. Выдача уголовных преступников. – М., 1974.
  30.  Ильин Ю.Д. Основные тенденции в развитии консульского права. – М., 1969.
  31.  Карташкин В.А. Права человека в международном и внутригосударственном праве. – М., 2006.
  32.  Клименко Б.М. Государственная территория. – М., 1974.
  33.  Клименко Б.М. Проблемы правопреемства на территории бывшего Союза ССР // Московский журнал международного права. 1992.
  34.  Кожевников Ф.И., Шармазанашвили Г.В. Международный Суд ООН. – М., 2001.
  35.  Колосов Ю.М. Ответственность в международном праве. – М., 1975.
  36.  Колосов Ю.М. Правовые вопросы безопасности гражданской авиации//Международная жизнь, 1974. № 3.
  37.  Колосов Ю.М. Цепов Б.А. Новый международный и информационный порядок и проблема поддержания мира. – М., 2003.
  38.  Колосов Ю.М., Сташевский С.Г. Борьба за мирный космос. Правовые вопросы. – М., 1984.
  39.  Комментарий. Федеральный закон «О международных договорах Российской Федерации». (Ответственные редакторы В.П. Звеков, Б.И. Осминин). – М.,1996.
  40.  Конвенция о биологическом разнообразии. МЖМП. 1994. № 1.
  41.  Консульская служба.  Дипломатический вестник.  2006. № 12.
  42.  Корбут Л.В., Баскин Ю.Я. Международно-правовой режим рек: история и современность. – М., 1997.
  43.  Коровин Е.А. История международного права. Вып. 1. – М., 1946.
  44.  Королева Н.Д., Марков В.Ю., Ушаков А.П. Правовой режим судоходства в Российской Арктике. – М., 1995.
  45.  Котляр В.С. Черноморские проливы: общепризнанный правовой режим и современные тенденции. В “Российском ежегоднике международного права 1996-1997”. – М., 1998
  46.  Котляров И.И. Международно-правовое регулирование вооруженных конфликтов//Военное право. – М., 1997. Гл. 10.
  47.  Кривчикова Э.С. Главные органы ООН. Учебное пособие. – М., 1989.
  48.  Крылов Н.Б. Правотворческая деятельность международных организаций. – М., 1988. Гл. 2, п. 2.
  49.  Крылов Н.Б. Правотворческая деятельность международных организаций. – М., 1988.
  50.  Кузнецов  В.И., Тузмухамедов Р.А., Ушаков Н.А. От Декрета о мире к Декларации мира. – М., 1972.
  51.  Кузнецов С.А. Представители государств в международных организациях. – М., 1980.
  52.  Кукушкина А.В. История разработки конвенции о запрещении военного или любого иного враждебного использования средств воздействия на природную среду 1977 г. МЖМП. 1999. № 4.
  53.  Кукушкина А.В. Международно-правовые аспекты экологической безопасности. МЖМП. 1993. № 2.
  54.  Кукушкина А.В. Становление принципа экологической безопасности в современном международном праве. МЖМП. 1994. №4.
  55.  Куликов Р.Г. О международно-правовой ответственности за нарушение прав человека. – М., 1999.
  56.  Курс международного права в 7-ми томах. Т. 3. – М., 1990.
  57.  Лазарев С.Л. Международный арбитраж. – М., 1991.
  58.  Левин Д.Б. История международного права. – М., 1962.
  59.  Левин Д.Б. Международное право, внешняя политика и дипломатия. - М., 1981.
  60.  Лопатин М.Л. Международные проливы и каналы: правовые вопросы. – М., 1985.
  61.  Лукашук И.И. Нормы международного права. – М., 1997.
  62.  Лукашук И.И. Право международных договоров. Курс международного права в 7-ми томах. Т. 4. – М., 2004. С. 5-90.
  63.  Ляхов Е.Г. Терроризм и международные отношения. – М., 1991.
  64.  Малеев Ю.Н. Международное воздушное право. – М., 2006.
  65.  Мартенс Ф.Ф. Современное международное право цивилизованных  народов.Т. 1-2. – М., 1996.
  66.  Международное и публичное право. Учебник под ред. Бекяшева К.А. С. 447-461.
  67.  Международное право и международная безопасность: военная и политические области. Диалог советских и американских экспертов. – М., 2001.
  68.  Международное право. Учебник под ред. Колосова Ю.М. и Кузнецова В.И. С. 90-107, 503-530.
  69.  Международное право. Учебник под ред. Колосова Ю.М. и Кузнецова В.И. С. 531-560.
  70.  Международное публичное право. Учебник под ред. Бекяшева К.А. С. 381-415.
  71.  Международное сотрудничество в борьбе с преступностью. Сб. документов. Сост. П.Н. Бирюков, В.А. Панюшкин. – Воронеж, 1997.
  72.  Менжинский В.И. Неприменение силы в международных отношениях. – М., 1976.
  73.  Мировой океан и международное право. Основы современного правопорядка в Мировом океане. – М., 1986.
  74.  Мировой океан и международное право. Открытое море. Международные проливы. Архипелажные воды. – М., 1988.
  75.  Мировой океан и международное право. Правовой режим прибрежных пространств. – М., 1987.
  76.  Мовчан А.П. Кодификация и прогрессивное развитие международного права. Курс международного права в 7-ми томах. Т. 1. – М., 1989, С. 220-241.
  77.  Моисеев А.А. Международные кредитно-финансовые организации. – М., 1999.
  78.  Молодцов С.В. Международное морское право. – М., 1987.
  79.  Морозов Г.И. Международные организации. Некоторые вопросы теории. 2-е изд. – М., 1974.
  80.  Морозов Г.И. ООН на рубеже веков (к 50-летию ООН). «Московский журнал международного права», 1995. № 1.
  81.  Нешатаева Т.Н. Международные организации и право. – М., 2004.
  82.  Панов В.П. Сотрудничество государств в борьбе с международными уголовными преступлениями. – М., 1999.
  83.  Пархитько В.П. Международное ядерное право. – М., 1972.
  84.  Перетерский И.С. Толкование международных договоров. – М., 1958.
  85.  Полторак А.И., Савинский Л.И. Вооруженные конфликты и международное право. – М., 1971.
  86.  Попов В.П. Международное уголовное право. – М., 1997.
  87.  Потапов В.И. Беженцы и международное право. – М., 1986.
  88.  Рамочная конвенция ООН об изменении климата. МЖМП. 1993. № 2.
  89.  Решетов Ю.А. Борьба с международными преступлениями против мира и безопасности. – М., 1983.
  90.  Родионов К.С. Интерпол: вчера, сегодня, завтра. – М., 2000.
  91.  Сапрыкин Ф.И. Международно-правовые проблемы использования воздушного пространства государств-участников СНГ//Московский журнал международного права. 2003. № 4. С. 14-22.
  92.  Сборник законодательных актов государств СНГ и Балтии по вопросам миграции, гражданства и связанным с ними аспектам. – М., 1996.
  93.  Словарь международного  права. – М., 2006.
  94.  Талалаев  А.Н.  Право международных договоров: договоры с участием международных организаций.  – М., 1989.
  95.  Тункин Г.И. Процесс создания норм и источники международного права. Курс международного права в 7-ми томах. Т. 1. – М., 1989, С. 182-219.
  96.  Тункин Г.И. Теория международного права. – М., 1970.
  97.  Ушаков Н.А. Невмешательство во внутренние дела государств. – М., 1971.
  98.  Ушаков Н.А. Основания международной ответственности. – М., 1983.
  99.  Черниченко С. Объединенная Германия: продолжатель и правопреемник прежней // Дипломатический ежегодник. – М., 1996.
  100.  Черниченко С.В. Международно-правовые вопросы гражданства. – М., 1968.
  101.  Яковлев И.И. Международный орган по морскому дну. – М., 1986.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

14571. Используя принципы ООП реализовать программу для вычисления площади фигур 16.74 KB
  Отчет по лабораторной работе №2 по дисциплине: Объектноориентированное программирование Постановка задачи Используя принципы ООП реализовать программу для вычисления площади следующих фигур: Эллипс Прямоугольник Треугольник. В программе необх
14572. Ввод и взаимодействие с пользователем и анимация Взаимодействие с пользователем в OpenGL 50.5 KB
  Лабораторная работа №3 Ввод и взаимодействие с пользователем и анимация Взаимодействие с пользователем в OpenGL Функции библиотеки GLUT реализуют так называемый событийноуправляемый механизм. Это означает что есть некоторый внутренний цикл который запускается
14573. Модель разноцветного куба. Способы получения плоских проекций трехмерных объектов. Задание положения и ориентации камеры 81.5 KB
  Лабораторная работа №4 Модель разноцветного куба. Способы получения плоских проекций трехмерных объектов. Задание положения и ориентации камеры. 1.Рисование трехмерного куба. Куб следует рассматривать как шесть многоугольников которые определяют его грани. Мас
14574. Работа с изображением. Наложение текстуры 67 KB
  Лабораторная работа №5 Работа с изображением. Наложение текстуры. 1.Работа с изображением Существует множество графических форматов bmp pcx gif jpeg и прочие. OpenGL напрямую не поддерживает не один из них. В OpenGL нет функций чтения/записи графических файлов. Но подде
14575. Использование источников света в OpenGL и свойств материала 70 KB
  Лабораторная работа №6 Использование источников света в OpenGL и свойств материала. 1.Описание источников света в OpenGL. В системе OpenGl поддерживаются источники света четырех типов: фонового освещения ambient lighting точечные источники point sources прожекторы spotlights удален
14576. Кривые и поверхности в OpenGL 75 KB
  Лабораторная работа № 7 Кривые и поверхности в OpenGL Кривые Безье Кривая Безье задается векторной функцией одной переменной Cu = [ Xu Yu Zu] Где u изменяется в некоторой области например [0.0 1.0]. Фрагмент поверхности Безье задается векторной фу
14577. Реализация выбора объектов в интерактивной графической программе 52 KB
  Лабораторная работа № 8 Реализация выбора объектов в интерактивной графической программе Цель работы Изучение механизма выбора OpenGL – средства реализующего функции логического устройства типа селектор 1. Выбор и обратная связь Некоторые графические прикладн...
14578. Работа логических узлов ЭВМ 17.42 KB
  Лабораторная работа №4 Работа логических узлов ЭВМ Цель работы: Освоить работу логических узлов ЭВМ. Задание: Построить схему по заданной логической функции. Преобразовать выражение согласно варианту таблица 1 в базисы 2ИНЕ с помощью законов ДеМорган
14579. Основные характеристики процессоров различных архитектур 19.84 KB
  Лабораторная работа №5 Основные характеристики процессоров различных архитектур Цель работы: Выяснить области применения существующих процессоров на основе их архитектур. Выделить основные характеристики существующих процессоров. Задание: ...