47508

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ РОЗДІЛУ БЕЗПЕКА ЖИТТЯ І ДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ

Книга

Безопасность труда и охрана жизнедеятельности

Враховуючи що нещодавно Україна заявила про підтримку Концепції ООН де пріоритет віддається розвитку безпеки кожної людини а також виходячи з незадовільного стану безпеки громадян нашої держави якісна розробка питань забезпечення безпеки життя та діяльності людини БЖДЛ з метою запобігання виникнення ризику життя і здоров’ю людей має бути повною мірою реалізована у дипломному проектуванні виходячи з основних складових БЖДЛ Безпека життєдіяльності Екологія Охорона праці в галузі Цивільна оборона. При виконанні розділу “Безпека...

Украинкский

2013-11-30

888.5 KB

1 чел.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ

УНІВЕРСИТЕТ РАДІОЕЛЕКТРОНІКИ

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ДО ВИКОНАННЯ РОЗДІЛУ

«БЕЗПЕКА ЖИТТЯ І ДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ»

У ДИПЛОМНИХ ПРОЕКТАХ (РОБОТАХ)

для студентів усіх форм навчання

інституту “Комп’ютерних інформаційних технологій”

ЗАТВЕРДЖЕНО

кафедрою "Охорони праці".

Протокол №14 від 05.06.03 р.

Харків 2003

Методичні вказівки до виконання розділу "Безпека життя і діяльності людини" у дипломних проектах (роботах) для студентів усіх форм навчання інституту “Комп’ютерних інформаційних технологій” /Упоряд.: В.А.Айвазов, Н.Л.Березуцька, Б.В.Дзюндзюк, А.В.Мамонтов, Т.Є.Стиценко– Харків: ХНУРЕ, 2003. —   с.

Упорядники: В.А.Айвазов,

Н.Л.Березуцька,

Б.В.Дзюндзюк,

 А.В.Мамонтов,

Т.Є.Стиценко.

ВСТУП

Згідно з Концепцією освіти з напряму “Безпека життя і діяльності людини”, затвердженою Міністерством освіти і науки України в 2001р. характерною рисою сучасного періоду розвитку суспільства є зміна домінуючих видів людської діяльності. При цьому на безпеку як базисну потребу людини наголошено в Концепції ООН про “сталий людський розвиток”.

Враховуючи, що нещодавно Україна заявила про підтримку Концепції ООН, де пріоритет віддається розвитку безпеки кожної людини, а також виходячи з незадовільного стану безпеки громадян нашої держави, якісна розробка питань забезпечення безпеки життя та діяльності людини (БЖДЛ) з метою запобігання виникнення ризику життя і здоров’ю людей має бути повною мірою реалізована у дипломному проектуванні, виходячи з основних складових БЖДЛ (Безпека життєдіяльності, Екологія, Охорона праці в галузі, Цивільна оборона).

Крім того, треба обовязково враховувати вимоги ГОСТ 34.602-89. “Информационная технология. Комплекс стандартов на автоматизированные системы. Техническое задание на создание автоматизированной системы, який передбачає:

  •  “п.2.6.1.5. В требования безопасности включают требования по обеспечению безопасности при монтаже, наладке, эксплуатации, обслуживании и ремонте технических систем (защита от воздействий электрического тока, электромагнитных полей, акустичес-ких полей, акустических шумов и т.п.), по допустимым уровням освещенности, вибрационных и шумовых нагрузок.;
  •  п. 2.6.1.6. В требования по эргономике и технической эстетике включают показатели автоматизированной системы, задающие необходимое количество взаимодействия человека с машиной и комфортность условий работы персонала.;
  •  п. 2.6.1.8. В требования к эксплуатации, техническому обслуживанию, ремонту и хранению включают: …
  1.  предварительные требования к допустимым площадям для размещения персонала и технических средств системы, к параметрам сетей энергоснабжения и т.п.;
  2.  требования по количеству, квалификации обслуживающего персонала и режимам его работы.

Таким чином, технічна сторона дипломного проекту (роботи) має бути органічно пов’язана в розділі “Безпека життя і діяльності людини” з прогресивними заходами та засобами забезпечення БЖДЛ.

При виконанні розділу “Безпека життя і діяльності людини” в диплом-них проектах (роботах) студент повинен залучити знання і навички, які були отримані при вивченні нормативних дисциплін “Основи екології”, “Безпека життєдіяльності”, “Основи охорони праці”, “Охорона праці в галузі”, “Цивільна оборона” і тим продемонструвати готовність до повноцінного життя з активною участю в забезпеченні рівня безпеки, що залежить від оточуючого середовища (екологія, виробництво), державної системи підтримки безпеки людини (цивільна оборона, охорона праці), індивідуальної захищеності (психофізіологічний стан, індивідуальні засоби захисту).

При виконанні розділу “Безпека життя і діяльності людини” студент повинен використовувати матеріали щодо організації безпечного трудового процесу на робочих місцях і в робочих зонах користувачів комп’ютерних та інформаційних технологій, які були вивчені і підготовлені ним під час проходження переддипломної практики.

При виконанні комплексних дипломних проектів (робіт) зміст розділу “Безпека життя і діяльності людини” має бути оригінальним у кожному проекті (роботі), при цьому не допускається текстуального збігу в матеріалах загального призначення.

1 МЕТА РОЗДІЛУ "БЕЗПЕКА ЖИТТЯ І ДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ” У ДИПЛОМНИХ ПРОЕКТАХ (РОБОТАХ)

Враховуючи, що законодавством України проголошено пріоритет життя і здоров’я людини, метою розділу “Безпека життя і діяльності людини” є створення безпечних і здорових умов праці на робочих місцях та в робочих зонах користувачів комп'ютерних та інформаційних технологій при розробці або експлуатації продукту проектування шляхом розробки питань охорони праці навколишнього середовища та цивільної оборони.

Досягається це глибоким опрацюванням питань техніки безпеки, виробничої санітарії та ергономіки, органічно пов'язаних з темою проекту (роботи), а також забезпечення пожежної безпеки, цивільної оборони та екології.

Робота над розділом вимагає від студента вміння вирішувати конкрет-ні технічні та організаційні задачі забезпечення безпечних умов праці та дозволяє, завдяки цьому, завершити інженерну підготовку з питань безпеки життя і діяльності людини.

2 ВИМОГИ ДО ЗМІСТУ РОЗДІЛУ "БЕЗПЕКА ЖИТТЯ І

ДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ" У ДИПЛОМНИХ ПРОЕКТАХ

(РОБОТАХ)

Розділ є складовою частиною дипломного проекту (роботи), тому його зміст має бути узгоджений з темою відповідати темі проекту (роботи) та враховувати вимоги з БЖДЛ, спрямовані на те, щоб заходи та засоби, що розробляються, усували або зменшували вплив можливих небезпечних і шкідливих виробничих чинників.

Безпечними та нешкідливими мають бути умови праці користувачів комп'ютерних та інформаційних технологій, до яких відносяться оператори ПЕОМ, інший персонал  обчислювальних центрів, користувачі різних керуючих, інформаційних обчислювальних систем і мереж, програмісти та ін.

Студент одержує у керівника індивідуальне завдання з БЖДЛ відповідно до умов організації, для якої виконується робота, або приміщення, в якому працює дипломник, та погоджує це завдання з консультантом розділу "Безпека життя і діяльності людини" (зразок бланка вхідних даних до виконання розділу наведений у додатку А).

Питання БЖДЛ у дипломному проекті (роботі) розроблюються і згадуються у:

  1.  загальній частині “Вступ”   пояснювальної записки;
  2.  окремому розділі “Безпека життя і діяльності людини” поясню-вальної записки;
  3.  загальній частині “Висновки” пояснювальної записки;
  4.  загальному переліку посилань;
  5.  графічній частині проекту (роботи).

У загальній частині “Вступ” пояснювальної записки дипломного проекту (роботи) необхідно вказати:

а) мету виконання розділу “Безпека життя і діяльності людини”;

б) для яких умов розробляються питання БЖДЛ (для організації, в якій використовуватимуть результати дипломного проекту, чи для приміщення, в якому виконувався проект).

Обсяг вступу до 0,2 сторінки тексту.

Структура окремого розділу "Безпека життя і діяльності людини" пояснювальної записки  дипломного проекту  (роботи) така:

а) аналіз умов праці;

б) техніка безпеки;

в) виробнича санітарія;

г) пожежна профілактика;

д) захист оточуючого середовища;

е) цивільна оборона.

Усі питання БЖДЛ слід розглядати з  точки зору усунення або зменшення впливу небезпечних і шкідливих виробничих чинників на організм працюючих, з поглибленим опрацюванням питань захисту від одного з чинників до рівня інженерного розрахунку. Цей чинник виявляється в результаті аналізу умов праці та узгоджується з консультантом розділу “Охорона праці”. При цьому необхідно використовувати матеріали перед-дипломної практики та новітні досягнення науки й техніки з питань БЖДЛ.

Не допускається підміна інженерної розробки питань охорони праці переліком обов'язків працюючих, заборон або закликів до необхідності дотримання обережності, компіляцією правил, інструкцій, навчальних посібників, наукових робіт та інших джерел без самостійної творчої розробки стосовно до розглядуваних у дипломному проекті (роботі) питань.

Обсяг окремого розділу до 10 сторінок тексту з необхідними розра-хунковими схемами, ескізами, таблицями та ін.

Докладні методичні вказівки щодо виконання всіх підрозділів окремого розділу «Безпека життя і діяльності людини» наведені у розділі 3 данних вказівок.

У загальній частині “Висновки” пояснювальної записки дипломного проекту (роботи) необхідно зазначити, що конкретно зроблено дипломником при розробці питань БЖДЛ.

Обсяг висновків до 0,3 сторінки тексту.

Література, що використовувалася дипломником в процесі розробки питань охорони праці, наводиться у загальному переліку посилань, при цьому посилання на нормативні джерела треба наводити прямо у тексті розділу.

У графічній частині проекту (роботи) може бути плакат, який ілюструє конструктивне рішення з БЖДЛ, або карта умов праці, що ілюструє досягнутий клас умов праці.

Усі розробки, що пропонуються проектом (роботою), мають відповідати діючій системі стандартів безпеки праці (ССБТ), міжгалузевим і галузевим правилам з БЖДЛ, ГОСТ 34.602-89.

При виконанні розділу “Безпека життя і діяльності людини” необхідно використовувати терміни та визначення за ГОСТ 12.1.009-76, ГОСТ 12.0.002-80, ГОСТ 12.1.033-81,  ДНАОП 0.00-1.31-99.*

Чернетка розділу подається консультанту для перевірки. Задовільне виконання студентом розробок з БЖДЛ консультант-викладач затверджує підписом. Під час виступу на захисті дипломного проекту (роботи) необхідно передбачити час для стислого освітлення розділу "Безпека життя і діяльності людини".

З СТРУКТУРА ТА ЗМІСТ РОЗДІЛУ "БЕЗПЕКА ЖИТТЯ І

ДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ"

3.1 Аналіз умов праці

Аналіз умов праці необхідно проводити з точки зору виявлення можливих (потенційних) небезпечних і шкідливих виробничих чинників, створюваних технічними засобами, технологічними процесами, невірною організацією праці у виробничих приміщеннях та на робочих місцях.

Аналіз умов праці починається з опису виробничого приміщення. Необхідно вказати найменування приміщення, в якому будинку і на якому поверсі воно знаходиться, скільки робочих місць, яке є обладнання. Вказати розмір приміщення, віконних та дверних прорізів, наявність та ширину евакуаційних виходів. Виходячи з норм на окремі робочі місця та наявності основного й допоміжного обладнання, необхідно оцінити площу та висоту виробничого приміщення.

При виконанні дипломних проектів (робіт), тематика яких пов'язана з моделюванням фізичних об'єктів, технологічних процесів, з управлінням експериментом, необхідно виконати аналіз можливих аварійних ситуацій (розглядають умови, за яких можливий вихід основних контрольованих параметрів об'єкта процесу за допустимі межі, та імовірні наслідки таких відхилень).

Далі необхідно виділити систему «Людина - Машина - Середовище» (Л-М-С), вказати її межі та провести опис системи з точки зору задач охорони праці.

Спочатку розглянемо систему Л-М-С як єдине ціле. Вхідною інформацією для даної системи є інформація з вищестоящої системи (планові завдання, інструкції та ін.). Виходом системи є вплив на людину.

В процесі функціонування системи змінюється її внутрішній стан. З точки зору охорони праці нас цікавить один з елементів внутрішнього стану системи — здоров'я людей, працюючих у системі, та його складові.

Ділимо елемент «людина» на три функціональні частини. Позначимо:

Л1 – це людина, яка виконує управління «машиною», головним чином для виконання основної задачі системи — виробництва кінцевого продукту, а також забезпечення можливості цього виробництва, цей елемент є об'єктом вивчення інженерною психологією та іншими ергономічними дисциплінами;

Л2 — це людина, яка розглядається з точки зору безпосереднього впливу на навколишнє середовище (за рахунок тепло - та вологовідділення, споживання кисню та ін.);

ЛЗ — це людина, яка розглядається з точки зору її фізіологічного стану під впливом чинників, впливаючих на неї у виробничому процесі, цей елемент вивчається з позиції охорони праці та суміжних з нею дисциплін, стан цього елемента системи є вхідним пунктом процесу декомпозиції, що проводиться.

Елемент «машина» виконує основну технологічну функцію — вплив на предмет праці, допоміжну — формування параметрів навколишнього середовища. В елементі «машина» закладена функція аварійного самоконтролю. Таким чином, елемент «машина» можна поділити на три елементи:

МІ – елемент, який виконує основну технологічну функцію;

М2 — елемент функції аварійного захисту ;

МЗ — елемент впливу на навколишнє середовище та людину.

Загальна структура розроблена для абстрактного виробництва та в цьому сенсі вона універсальна (рис. 3.1). Напрямки та зміст зв'язків зведені в таблицю 3.1.

Рисунок З.1 – Загальна структура системи Л-М-С

Таким чином, ми провели декомпозицію системи Л-М-С на сім елементів та виділили зв'язки між ними. Слід мати на увазі, що тут наведено приклад узагальненої системи Л-М-С, а в проекті необхідно аналізувати конкретну систему Л-М-С, тобто кількість елементів «Людина», «Машина» має відповідати кількості робочих місць і обладнання. При цьому необхідно аналізувати, як мінімум, усі побічні впливи типу «Людина-Машина», «Людина-Середовище», «Машина-Середовище» і всі зв'язки типу «Людина-Людина».

Далі необхідно виділити небезпечні та шкідливі виробничі чинники (НШВЧ), які діють у системі Л-М-С.

Розгляд НШВЧ починають з аналізу санітарно-гігієнічних умов у виробничому приміщенні та на робочих місцях: мікроклімату, освітленості робочих поверхонь, шумів, випромінювань тощо. При цьому встановлюють джерела НШВЧ, кількісно оцінюють кожний з розглядуваних чинників, використовуючи результати аналізу умов праці, проведеного під час перед-дипломної практики.

Після цього аналізують умови праці відповідно до конкретного обладнання. Необхідно:

виконати аналіз технологічної оснащенності робочого місця (обладнання, та їхнього технічного стану, а також їх відповідності стандартам безпеки і нормам охорони праці);

Таблиця 3.1 –  Перелік зв’язків у загальній системі Л-М-С

Номер зв'язку

Напрямки зв'язку

Зміст зв'язку

Примітка

1

2

3

4

1

Л2-С

Вплив людини як біологічного об'єкта на середовище

В лаві випадків не є істотною

2.1

С-Л1

Вплив навколишнього середовища на якість роботи оператора

2.2

С-Л3

Вплив середовища на стан організму людини

6

3.1

С-Л1

Інформація про стан середовища, що обробляється людиною

3.2.1

3.2.2

3.2.3

М1-Л1

М2-Л1

МЗ-Л1

Інформація про стан машини, що обробляється людиною, інформація про предмети праці та середовище, одержувана від машини

4.1

4.2

4.3

Л1-М1

Л1-М2

Л1-МЗ

Вплив людини на управління технікою

5

Зовнішня система управління - ЛІ

Керуюча інформація про технологічний процес з зовнішньої системи управління

6.1

6.2

6.3

С-М1

С-М2

С-МЗ

Вплив середовища на роботу машини

7

М1-С

Вплив машини на середовище

8

С-МЗ

Інформація про навколишнє середовище, що обробляється машиною

9

МЗ-С

Цілеспрямований вплив машини на середовище

10

ЛЗ-Л1

Вплив стану організму людини на якість його роботи

11

ЛЗ-Л2

Вплив фізіологічного стану на ступінь інтенсивності обміну речовин між організмом, середовищем та енерговіділенням людини

12

М2-М1

Аварійні керуючі впливи

13

М1-М2

Інформація, необхідна для вироблення аварійного керуючого впливу

14

М1-ПП

Вплив машини на предмет праці

15

ПП-Л3

Вплив предмета праці на фізіологічний стан людини

навести характеристику мережі живлення (напругу мережі, частоту струму, режим нейтралі мережі) , з'ясувати клас приміщення за небезпекою ураження електричним струмом;

з'ясувати наявність у приміщенні інших небезпечних виробничих чинників: рухомих частин обладнання; судин, працюючих під тиском; фізичних та емоційних перевантажень людини-оператора тощо. Аналіз умов праці виконується з усіх чинників із вказівкою джерел, умов, що посилюють вплив небезпечних чинників.

У кінці підрозділу необхідно скласти спрощену Карту оцінки факторів виробничого середовища і трудового процесу (далі Карту) ( див. додатки В і Г) та навести гігієнічну оцінку умов праці.

На підставі Карти визначають перелік не усунених, небезпечних і шкідливих виробничих чинників, які мають місце на даному виробництві (у приміщенні) та визначають НШВЧ.

3.2 Техніка безпеки

До категорії заходів попередження нещасних випадків слід віднести такі:

при експлуатації пристроїв, обчислювальних машин, комплексів, систем і мереж;

у технологічних процесах та при експлуатації апаратури збору й відображення інформації.

Для захисту людей від ураження електричним струмом слід передбачати блокувальні пристрої, електричний розподіл мереж, занулення, подвійну ізоляцію, захисне вимикання (див. ГОСТ 12.1. 019-79).

Вибір захисних пристроїв потрібно обґрунтувати з посиланням на нор-мативні документи та навести його (їх) схему.

При розробці основних вимог щодо електропроводки виробничого приміщення треба за встановленою потужністю споживачів вибрати тип і кількість силових кабелів, встановити місце розташування поживлюючого щита, вибрати пускорегулюючу та захисну апаратуру.

Особливу увагу необхідно приділити забезпеченню швидкого вимикання пристроїв обчислювальної машини в разі аварії або нещасного випад-ку.

Якщо необхідно, слід вказати причини виникнення статичної електрики у виробничому приміщенні, величину його потенціалу, розробити заходи щодо попередження утворення статичних зарядів, їх нейтралізації та зняття (див. ГОСТ 12.4.124-83). Необхідно описати умови експлуатації апаратури збору інформації, передбачити захист цієї апаратури від можливого агресивного середовища, пилу, вологи, променевого тепла тощо, вибрати засіб живлення та електричного захисту цієї апаратури.

Встановити засіб передачі інформації на ПЕОМ, табло чи інші пристрої за допомогою провідного зв'язку. Вибрати тип, перетин і засіб прокладки провідного зв'язку з урахуванням характеристики виробничого приміщення.

За характеристикою апаратури відображення інформації (світлові табло, пульти, мнемосхеми тощо) вказати потужність, яка споживається апаратурою, засіб електроживлення та захисту. Звернути особливу увагу на забезпечення електробезпеки при оглядах і ремонтах.

Необхідно вказати види інструктажів, що проводяться на підприємстві при експлуатації та виробництві приладу (системи); коли і хто повинен їх проводити; основні питання інструктажів, де фіксувати факт інструктажу.

Якщо домінуючим є небезпечний виробничий чинник, то розрахунок захисту від нього наводиться у цьому підрозділі.

3.3 Виробнича санітарія

Враховуючи значну відповідальність оператора, що працює із засобами відображення інформації, та з метою поліпшення умов його праці, необхідно знайти найкращу форму подачі інформації оператору та її дозування, встановити оптимальну частоту слідування доз. На підставі цих даних визначити, який обсяг інформації оператор здатний сприйняти за одиницю часу, в т.ч. його дієздатність. Відбити питання професійної підготовки операторів (професійний відбір,  навчання, тренування).

Для приміщень, в яких використовується ПОЕМ, лабораторій та інших виробничих приміщень визначають основні джерела виділення над-мірного тепла та сумарне тепловиділення. Вибирають засіб вилучення надмірного тепла, обґрунтовують необхідність кондиціонування повітря, здійснюють вибір необхідного обладнання (наводять повну технічну характеристику). Необхідно також вибрати схему циркуляції повітря (через підпідлоговий простір, або простір над підвісною стелею).

При проектуванні штучного освітлення в приміщеннях необхідно керуватися вимогами ДНАОП 0.00-1.31-99, СНиП II-4-79. При цьому при встановленні нормативної освітленості (на робочих місцях, в проходах, аварійної), вибирають систему освітлення, тип освітлювачів і ламп, визначають їхню кількість та розміщення.

У випадку перевищення рівнів звукового тиску в приміщенні, порівняно з нормативним, передбачають заходи з поліпшення шумового режиму: екранування принтерів, облицювання стелі та стін звукопоглинаючим матеріалом (навести технічну характеристику).

Якщо домінуючим є шкідливий виробничий чинник, то розрахунок захисту від нього наводиться у цьому підрозділі.

Організація та конструкція робочого місця користувача ЕОМ має забезпечувати відповідність всіх елементів робочого місця і їхнього розташування ергономічними вимогам ГОСТ 12.2.032.-78 та ДНАОП 0.00-1.31-99. Тому необхідно навести цю відповідність та схему розміщення робочих місць у приміщенні.

Необхідно мати на увазі, що режим праці і відпочинку працюючих з ЕОМ визначається у залежності від виконуваної категорії роботи. Тому необхідно визначити належність виконуваних робіт до однєї з трьох груп трудової діяльності: група А – діяльність, яка характеризується виконанням одноманітних, ритмічних, легких у виконанні операцій, що не вимагають значної розумової напруги; група Б – діяльність, пов'язана зі здійсненням повторюваних логічних операцій; група В – творчі види діяльності, що вимагають прийняття у процесі роботи рішень за відсутністю заздалегідь відомого алгоритму. На підставі цього встановити раціональний режим праці та відпочинку, додаткові перерви.

Також необхідно визначити рівень навантаження за робочу зміну: кількість знаків за робочу зміну (у тисячах) або тривалість роботи за зміну (годин).

Вимоги до організації робочого місця та режиму роботи мають приводити психофізіологічні НШВЧ до норм.

3.4 Пожежна профілактика

Необхідно визначити категорію пожежовибухонебезпеки виробництва (див. СНиП2.09.02-85) і ступінь вогнестійкості будинку

(див. СНиП2.01.02-85) . Визначити клас пожежонебезпеки приміщення (див. ПУЕ). Вказати, чи відповідає ступінь вогнестійкості будинку, де розташовується приміщення, пожежовибухонебезпеці виробництва.

Виявити можливі причини пожежі. У відповідності з ГОСТ 12.1.004-91 пожежна безпека приміщення забезпечується: системою відвернення пожежі; системою. протипожежного захисту, організаційно-технічними заходами. Елементи систем та оргзаходи вибираються у відповідності з категорією пожежної небезпеки виробництва та класом пожежонебезпеки приміщення навести ці елементи. При розміщенні обладнання та робочих місць передбачаються евакуаційні шляхи на випадок пожежі, встановлюються їхні параметри та основні вимоги. Обґрунтовується вибір системи протипожежного водопостачання, вибираються засоби пожежної сигналізації, вирішується питання захисту будинку від блискавки.

Необхідно вибрати первинні засоби ліквідації пожеж: стаціонарні настанови (спринклерні, дренчерні, піногенераторні) та ручні вогнегасники (пінні, вуглекислотні, порошкові) за ГОСТ 12.4.009-83.

Вказати, як здійснюється евакуація, потрібен чи ні евакуаційний вихід. Схему евакуації навести на схемі розміщення робочих місць у приміщенні.

За узгодженням з консультантом можуть бути наведені розрахунки часу евакуації, блисковкозахисту, які забезпечують пожежну безпеку.

3.5 Захист навколишнього середовища

Зміст вимог до захисту навколишнього середовища має випливати  з основної теми дипломного проекту. Ці вимоги повинні передбачати розробку екологічно раціонального об'єкта, пристрою, технологічного процесу чи додаткову розробку заходів щодо очищення і знешкодження промислових стоків, зниження викидів газоподібних токсичних речовин, утилізації твердих відходів і зменшення енергетичного забруднення навколишнього середовища (теплове, світлове, акустичне, електромагнітне, радіаційне.)

Необхідно навести такі дані: характеристика й аналіз можливих джерел забруднення навколишнього середовища, обґрунтування вибору проектованих заходів щодо охорони природи, оцінка комплексності використання сировини і матеріалів (наприклад, дати оцінку екологічної раціональності технологічної схеми, указати її достоїнства і недоліки).

Необхідно вказати об'єкти водоспоживання в розроблювальному проекті (якщо є маються) і навести характеристики джерел водопостачання і заходи щодо їх санітарної охорони. Виконати аналіз основних шляхів раціонального водоспоживання для розроблювального об'єкта. Навести заходи щодо зниження споживання свіжої води в розроблювальному процесі.

Провести аналіз шкідливих речовин, що викидаються, у повітря і запропонувати заходи щодо зниження викидів.

3.6 Цивільна оборона.

Насамперед, необхідно виявити найбільш ймовірну для існуючих умов надзвичайну ситуацію (НС), що за характером дії може бути техногенною, природною, соціально-політичною чи воєнною. Та визначити масштаби наслідків НС: загальнодержавного, регіонального, місцевого чи об'єктового рівнів. Далі необхідно перелічити найбільш вірогідні вражаючі фактори та перейти до прогнозування та оцінки інженерної, радіаційної і хімічної обстановки в НС.

В залежності від вражаючих факторів має бути дана характеристика осередку поразки (масштаби і ступінь зараження місцевості, поширення вогню, ударної хвилі тощо.), для чого необхідно використовувати методики прогнозування інженерної, радіаційної та хімічної обстановки.

Оцінка обстановки в НС зводиться до порівняння діючих характеристик осередку поразки з припустимими. На підставі цього порівняння робиться висновок про можливу кількість уражених людей; ступень руйнувань будинків і споруджень; вихід з ладу устаткування, комунікацій; стійкість об'єкта економіки.

На підставі результатів, отриманих при прогнозуванні обстановки в НС (за узгодженням з керівником проекту) доцільно розробити й обґрунтувати необхідні заходи, приблизний перелік яких наведено нижче:

план евакуації об'єкта;

режим захисту працюючих і службовців (робота і відпочинок);

забезпечення медичними засобами, засобами індивідуального захисту, спецобробки і знезаражування, а також приладами радіаційної, хімічної розвідки і дозиметричного контролю;

оповіщення й інформування населення (підготовка текстів повідомлень про НС, забезпечення засобами зв'язку);

підвищення стійкості об'єкта економіки ( дублювання чи заміна малонадійного технологічного устаткування, комунікацій, створення запасів сировини, палива і т.п.).

3.7 Рекомендації до виконання інженерних розрахунків

Прийняті у пояснювальній записці певні рішення з охорони праці слід підтвердити розрахунком, що включається у відповідний підрозділ. Нижче наведена зразкова тематика інженерних розрахунків з охорони праці в дипломному проекті (роботі).

  1.  Розрахунок занулення.
  2.  Розрахунок робочого або захисного заземлення.
  3.  Розрахунок повторного заземлення нульового проводу.
  4.  Розрахунок струму ураження під час доторкнення людини до зажимів трансформатора або силової мережі, яка живить спроектований пристрій.
  5.  Розрахунок захисту персоналу від впливу електромагнітних випромінювань.
  6.  Розрахунок природного освітлення робочого місця
  7.  Розрахунок загального штучного освітлення робочого місця.
  8.  Розрахунок комбінованого штучного освітлення робочого місця.
  9.  Розрахунок звукопоглинання виробничого приміщення (лабораторії).
  10.  Розрахунок звукоізоляції виробничого приміщення (лабораторії).
  11.  Розрахунок освітлювальної мережі лабораторії (виробничої дільниці) та захисту від коротких замикань.
  12.  Розрахунок електропроводки та засобів захисту електроживлення спроектованого пристрою.
  13.  Розрахунок загальнообмінної механічної вентиляції для вилучення з приміщення надмірного тепла та підтримання постійної температури.
  14.  Розрахунок кондиціонування повітря приміщення.
  15.  Розрахунок захисту виробничого будинку від блискавки.
  16.  Розрахунок гранично припустимих викидів у повітря.
  17.  Прогнозування інженерної обстановки у надзвичайних ситуаціях.

При виконанні цих або інших розрахунків за вказівкою керівника проекту необхідно використати дані, зібрані у період проходження практики, що містяться в довідковій або науково-технічній літературі, а також керуватися відповідними стандартами. Деякими даними, що будуть відсутні в довідковій літературі, можна задаватися з наступним технічним обґрунтуванням. У додатках Б,Д та Є наведені додаткові матеріали та рекомендації до виконання інженерних розрахунків. Наприкінці даних методичних вказівок наведен список рекомендованої літератури.

ДОДАТОК А

ВХІДНІ ДАНІ ЩОДО ВИКОНАННЯ РОЗДІЛУ

“БЕЗПЕКА ЖИТТЯ І ДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ” У ДИПЛОМНОМУ ПРОЕКТІ (РОБОТІ)

Студент      Група

Керівник проекту

Тема дипломного проекту

  1.  У розділі "Безпека життя і діяльності людини" мають бути розглянуті заходи безпеки при проектуванні, при виготовленні або при експлуатації (необхідне підкреслити) приладу (системи).

  1.  Найменування приміщення, до якого прив'язується виконання розділу:

  1.  Характеристики приміщення (розміри, поверх, поверховість будинку, кількість працюючих, перелік обладнання, що застосовується)

  1.   Основні характеристики мережі електроживлення (напруга мережі, вид та частота струму, режим нейтралі мережі).

5.Провести аналіз системи Л - М - С та визначити перелік потенційно небезпечних і шкідливих виробничих чинників за ГОСТ 12.0.003-74 для вибраного приміщення

а) фізичних:

б) хімічних:

в) біологічних:

г) психофізіологічних.

6.Визначити (з переліку п.5) домінуючий небезпечний або шкідливий виробничий чинник.

7. Формулювання завдання: розробити заходи з безпеки життя і діяльності людини у______________ з поглибленим  опрацюванням питань___________________

приміщення     (за домінуючим чинником)

Керівник проекту  ____________________Студент______________

підпис   підпис

Консультант_________________

підпис

ДОДАТОК Б

ДОВІДКОВІ МАТЕРІАЛИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО

ВИКОНАННЯ ІНЖЕНЕРНИХ РОЗРАХУНКІВ У РОЗДІЛІ “БЕЗПЕКА ЖИТТЯ І ДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ”

  1.  Визначення струму однофазного короткого замикання та перевірка умов спрацювання захисного апарата

Струм однофазного короткого замикання визначають за приблизною формулою

,

де номінальна фазна напруга мережі, В;

повний опір петлі фаза-нуль, Ом;

  повний опір обмоток живлячого трансформатора струму короткого замикання, Ом.

Значення  трансформатора, віднесені до напруги 0.4 кВ, наведені в таблиці Б.1

Таблиця Б.1

Потужність трансформаторів, кВА

,Ом

100

160

250

400

630

1000

0,26

0,16

0,1

0,06

0,04

0,028

Для проводів або жил кабелю

,

де  — сумарний активний опір фазного та нульового проводів, Ом;

- індуктивний опір фазного та нульового проводів або жил кабелю, Ом.

Активні опори проводів та кабелів наведені в табл. Б.2, індуктивні - в табл. Б.З

За ПУЕ чинність плавкої вставки запобіжника чи автоматичного вимикача забезпечується, якщо

,

де  — номінальний струм спрацювання плавкої вставки або автоматичного вимикача. А;

К=3 для плавких вставок, К=1,25 та К= 1,4 для автоматичних вимикачів з номінальним струмом понад 100 А та до 100 А.

Таблиця Б.2

Переріз, мм2

Проводи та кабелі

Мідні, Ом х км

Алюмінієві, Ом х км

1

18,9

1,5

12,6

2,5

7,55

12.6

4

4,56

7,9

6

3,06

5,26

10

1,84

3,16

16

1,20

1,98

25

0,74

1,28

35

0,54

0,92

50

0,39

0,64

70

0,28

0,46

95

0,2

0,34

120

0,17

0,27

150

0,158

0,21

185

0,123

0,17

240

0,103

0,132

Таблиця Б З

Переріз, мм2

Кабельні лінії на напругу до 1 кВ

Ізольовані

проводи

В трубі

На роликах

1-2,5

0,11

0,28

4-6

0,09

0,1

0,24

10-25

0,07

0,09

0,21

35-70

0,06

0,08

0,19

95- 120

0,06

0,08

0,18

150-240

0,06

0,08

0,18

  1.  Розрахунок заземлюючих пристроїв

Мета даного розрахунку – визначити кількість і розміри заземлювачів та скласти план їх розміщення заземлювачів й заземлюючих провідників.

Вхідні дані: напруга установки, режим нейтралі мережі, питомий опір ґрунту, план розміщення обладнання, що заземлюється, характеристика природних заземлювачів.

Порядок розрахунку такий:

1.Допустимий опір заземлюючого пристрою за ГОСТ 12.1.03081.

2.Розрахунковий питомий опір грунту (за допомогою табл. Б.4 або вимірів), Ом*см

,

де  - коефіцієнт сезонності.

3. Опір струму розтікання природних заземлювачів  (виміром або розрахунком).

4. Якщо , то паралельно підключити штучні заземлювачі з опором, Ом,

Якщо природні заземлювачі відсутні, то .

5.Вибрати матеріал, тип і розміри заземлювачів. У більшості випадків — це вертикальні електроди, що з'єднуються горизонтальною смугою.

6.Розрахувати опір  розтіканню струму одного заземлювача.

7.Визначити необхідну кількість паралельно з'єднаних заземлювачів

,

де коефіцієнт екранування вертикальних електродів (визначається за табл. Б.5).

Таблиця Б.4

Ґрунт

Питомий опір, Ом*см

Грунт

Питомий опір, Ом*см

Торф

2000

Пісок вологий

50000

Чорнозем

3000

Гравій, щебень

200000

Садова земля

5000

Пісок сухий

250000

Глина.

6000

Кам'янисті грунти

400000

Суглинок

10000

Граніт, вапняк

1,1*1011

Ліс

25000

Піщаник, кварцит

Супісок

3000

Таблиця Б.5

Кількість заземлювачів

Відношення відстаней між електродами

до їхньої довжини, електроди розміщені

В ряд

За контуром

1

2

3

1

2

3

2

0,85

0,91

0,94

4

0,73

0,83

0,89

0,69

0,78

0,85

6

0,65

0,77

0,85

0,61

0,73

0,80

10

0,59

0,74

0,81

0,56

0,68

0,76

20

0,48

0,67

0,76

0,47

0,63

0,71

40

0,41

0,58

0,66

8. Розрахувати довжину з’єднувальної смуги та опір розтіканню струму з урахуванням коефіцієнта екранування смугового електрода (табл. Б.6).

9. Фактичний опір штучних заземлювачів

,

– фактичний опір вертикальних електродів, Ом;

– фактичний опір зєднувальної смуги, Ом.

Примітка: отриманий фактичний опір не має перевищувати необхідний

10. Еквівалентний опір заземлюючого пристрою

Таблиця Б.6

Відношення

відстаней між

вертикальними

електродами до

їхньої довжини

Кількість вертикальних

електродів

2

4

6

10

20

40

Вертикальні електроди розміщені в ряд

1

0,85

0,77

0,72

0,62

0,42

2

0,94

0,80

0,84

0,75

0,56

3

0,96

0,92

0,88

0,82

0,68

Вертикальні електроди розміщені за контуром

1

0,45

0,40

0,32

0,27

0,22

2

0,55

0,48

0,40

0,32

0,29

3

0,70

0,64

0,56

0,45

0,39

3 Розрахунок перетину проводів і кабелів

    за економічною щільністю струму

У відповідності з рекомендаціями ПУЕ розрахунок ведуть за формулою:

,

де  — розрахунковий струм лінії при нормальній роботі мережі, А;

— економічна щільність струму, А/мм2, яка визначається в залежності від матеріалу та часу використання максимального навантаження.

Отриманий переріз  провідника  округлюють до найближчого більшого стандартного перерізу. В табл. Б.7 наведені економічні щільності струму, які рекомендуються ПУЕ.

Таблиця Б.7

Найменування провідників

, А/мм2, за тривалості використання максимуму навантаження в рік, год.

1000-3000

3000-5000

5000-8700

Голі проводи та шини:

мідні

алюмінієві

2,5

1,3

2,1

1,1

1,8

1,0

Кабелі з паперовою та проводи з гумовою й поліхлорвініловою ізоляцією:

мідні

алюмінієві

3,0

1,6

2,5

1,4

2.0

1,2

Кабелі з гумовою та пластмасовою ізоляцією:

мідні

алюмінієві

3,5

1.9

3,1

1,7

2,7

1,6

4 Характеристики освітлювачів

Характеристики освітлювачів, які призначені для освітлення виробничих, житлових і громадських будинків, наведені в табл. Б.8.

Таблиця Б.8

Найменування серії, тип освітлювача

Тип джерела світла

' Кількість ламп в освітлювачі та їхня потужність, Вт

КПД, %

Примітка

ЛСП06

ЛЛ

2*40; 2*65;  2*80

65

Для

загального

ЛСП13

ЛЛ

2*40; 2*65

75

освітлення

ЛВП02

ЛЛ

3*40; 4*40

45

Те ж

УСП

ЛЛ

6*20

65

«

Л2010М

ЛЛ

6*40

50

«

ЛПОП2

ЛЛ

2*20; 4*20; 2*30

50

«

ЛВ031

ЛЛ

3*30;  4*40;  2*80,

50

«

ПВЛМ

ЛЛ

4*80

75

«

ЛПООІ

ЛЛ

2*80

52

«

ЛС004

ЛЛ

2*40; 2*50

70

«

ЛВООЗ

ЛЛ

2*20; 2*20; 2*65

50

«

НСП22

Н

2*40; 2*60

67"

«

(2п-24)

2*40

35 '

«

НС002

Н

1*500; 1*200

40

«

НВ007

1*500; 1*300

Для

ЛНП01

НЛЛ

2*15; 2*20; 2*30

місцевого

освітлення

НКП01

Н

1*60

Те ж '

НКП02

1*40

  1.  Звукопоглинаюча спроможність конструкції

Цей параметр оцінюється коефіцієнтом звукопоглинання . Чим ближче його величина до одиниці, тим краща звукопоглинаюча властивість конструкції. Дані коефіцієнтів поглинання акустичних матеріалів наведені в табл. Б.9

Таблиця Б.9

Матеріал

Повітряний зазор, мм

-

Коефіцієнт звукопоглинання

на частотах

Середній коефіцієнт

63

125

230

500

1000

2000

4000

8000

Мінераловатні плити жорсткі «Амшгран»

0

0,05

0,11

0,3

0,85

0,9

0,78

0,72

0,75

0,7

50

0,07

0,2

0,81

0,81

0,81

0,71

0,79

0,80

0,76

100

0,08

0,36

0,77

0,88

0,78

0,77

0,62

0,65

0,8

200

0,10

048

071

07

(173

0,77

0,62

0,65

0,75

Мінераловатні плити напівжорсткі ПА/О (пофарбовані та перфоровані)

0

0,01

0,03

0,17

0,68

0,96

0,86

0,45

0,50

0,87

50

0,03

005

04?

098

049

0,79

0,45

0,52

0,72

200

0,08

0,20

0,52

0,98

0,89

0,8

0,45

0,55

0,8.

Акминіт

0

0,06

0,08

0,27

0,83

0,83

0,78

0,80

0,80

0,65

50

0,10

0,29

0,7

0,82

0,75

0,8

0,75

0,78

0,77

200

0,12

0,151

0,69

064

077

0,87

0,78

0,80

0,75

Азбестоце-ментні перфоровані плити з мінераловатною плитою ППМ-80 з супертонким скловолокном та склотканиною

0

0,08

0,23

0,75

1

0,91

0,82

0,6

0,5

0,87

0

0,20

0,3

0,63

0,86

0,72

0,54

0,45

0,4

0,69

250

0,50

0,98

1

1

1

1

0,9

0,7

Середній коефіцієнт звукопоглинання акустично не обробленого приміщення ,

де - постійна приміщення, м2,

- площа поверхонь, які огороджують приміщення, м2 (рис Б.1). Значення  визначається з графіка для середньогеометричних частот у залежності від обсягу приміщення V, м3 (рис.Б.1).

Рисунок Б.1 — Графік для визначення К

Рекомендується виконувати акустичну обробку приміщення, якщо величина коефіцієнта звукопоглинання на частоті 1000 Гц акустично не обробленого приміщення не перевищує 0,25.

Знаючи середній коефіцієнт звукопоглинання акустично не обробленого приміщення та коефіцієнт поглинання звукопоглинаючої конструкції, можна визначити коефіцієнт поглинання приміщення за наявності акустичної обробки

,

де  — коефіцієнт поглинання окремих дільниць огороджуючих поверхонь приміщення;

— площі цих дільниць, м2;

— сумарна площа поверхонь, які огороджують приміщення, м2. При акустичній обробці тільки стелі приміщення (розмірами ) коефіцієнт поглинання визначається за формулою

,

де  — облицьована площа, м2;

— коефіцієнт поглинання звукопоглинаючої конструкції;

коефіцієнт поглинання акустично не обробленого приміщення.

Акустичний ефект від застосування облицювальних конструкцій

Рівень шуму у відбитій зоні за наявності акустичної обробки

,

де  - рівень шуму до застосування акустичної обробки приміщення; — ефективність застосування звукопоглинаючих конструкцій.

  1.  Характеристики захисних екранів

Характеристики захисних екранів для моніторів ПК наведені в табл.Б.10.

Таблиця Б. 10

Екран

Середня величина пропускання у

видимому діапазоні спектра

Середня величина відбивання від двох

поверхонь фільтра (не більше)

Послаблення електричної компоненти змінного електромагнітного поля в діапазоні

Послаблення електростатичного поля

(не мен-ше)

20Гц-

100Гц,

20кГц-

не менш

400кГц

Захисні екрани «РЕРЕМРЕК» -- ЕКООН

DЕ АЗФ -1

30 - 70 %

0,4 %

99%

98...85%

98%

DЕ АЗФ - 3

30-70 %

1,0%

99%

98...85%

98%

DЕАЗФ-4

30-70%

1,5 %

99%

98...85 %

99%

DЕ АЗФ - 1А

30-70 %

0,5 %

99 %

не менш 98%

DЕ АЗФ - ЗА

30-70 %

1,1 %

99%

не менш 98%

99%

DЕ АЗФ - 4А

30-70 %

1,6%

99%

не менш 98%

99%

DЕ АЗФ -ЗА/SE

30-70 %

1,1 %

99%

не менш 98 %

99%

АЗФ-1

30 - 70 %

04%

99%

98...60%

98%

АЗФ-2

30 -70.%

07%

99%

98...60%

98%

АЗФ-3

30 - 70 %

1,0%

99%

98 ..60%

98%

АЗФ-4

30 - 70 %

1,5%

99%

98...50%

98%

АЗФ - 1А

30 - 70 %

0,5 %

99%

не менш 98%

99%

АЗФ - 2А

30 - 70 %

0,8 %

99%

не менш 98%

99%

АЗФ - ЗА

30 - 70 %

1,1 %

99%

не менш 98%

99%

АЗФ - 4А

30 - 70 %

1,5%

99%

не менш 98%

99%

Захисні екрани ОІаге/СиагсІ Ьу ОСІЛ

Standard AS

31 %,45%

1,0 %

99%

98...85%

98%

Standar Plus

31%, 45%

1,0%

99%

98...75%

99%

Maximum

31 %, 45 %, 62 %

0,4 %

99%

99...90%

99%

Maximum plus

31 %, 45 %, 62%

0,4 %

99%

не менш 98%

99 % '

  1.  Розміщення робочих місць

Вимоги до розміщення робочих місць з ПК наведені на рис Б.2

Рисунок Б.2–Розміщення робочих місць

ДОДАТОК В

КАРТА ОЦІНКИ ВИРОБНИЧОГО СЕРЕДОВИЩА

І ТРУДОВОГО ПРОЦЕСУ

Чинники виробничого  середовища і

трудового процесу

Значення

фактора

(ПДК, ПДУ)

3 клас – небезпечні та шкідливі умови, характер праці

Тривалість дії фактора, % за зміну

Норма

Факт

1 ст

2 ст

3 ст

1

2

3

4

5

6

7

1. Шкiдливi хiмiчнi

   речовини:

а) 1 клас небезпеки

б) 2 клас небезпеки

в) 3-4 клас небезпеки

2. Шум

3. Ультразвук

4. Неіонізуючі:

   випромінювання

а) промислової

частоти

б) радіотехнічних

    діапазонів

5. Рентгенівське

   випромінювання

6. Мікроклімат:

а) температура повітря

б) швидкість руху повітря

в) відносна вологість

7. Освітлення:

а) природне

б) штучне

8. Важкість праці:

а) дрібні стереотипні рухи кистей і пальців рук, кількість за зміну

б) робоча поза

в) нахил тулуба

г) переміщення в просторі

10. Напруженiсть працi:

а) увага:

   тривалiсть зосередження, (%  до тривалостi )

   цiльнiсть сигналiв, у  

   середньому за годину

б) напруженiсть

   аналiзаторних функцiй:

   зiр :

   слух (при виробничiй

   потребi сприйняття мови  або диференцiювання

   сигналiв)

в) емоцiйна та iнтелектуальна напруженiсть

г) одноманiтнiсть

   кiлькiсть елементiв у

   багаторазових    повторювальних

операцiях:

   тривалiсть виконання

   повторюваних операцiй

   час спостереження за

   ходом виробничого

    процесу без активних

    дiй

11. Змінність

Кількість чинників

Гігієнічна оцінка умов праці________________________________________

________________________________________________________________

________________________________________________________________

________________________________________________________________

ДОДАТОК Г

ГІГІЄНІЧНА КЛАСИФІКАЦІЯ УМОВ ПРАЦІ

ЗА ПОКАЗНИКАМИ ШКІДЛИВОСТІ ТА НЕБЕЗПЕЧНОСТІ

ФАКТОРІВ ВИРОБНИЧОГО СЕРЕДОВИЩА,

ВАЖКОСТІ ТА НАПРУЖЕНОСТІ ТРУДОВОГО ПРОЦЕСУ

Таблиця Г.1 - Класи умов праці залежно від рівня шуму, вібрації, інфразвуку та ультразвуку на робочих місцях

Клас умов праці

Фактор виробничого середовища

Допустимий

Шкідливий 3

Небезпечний (екстремальний)

1 ступінь

2 ступінь

3 ступінь

4 ступінь

1

2

3.1

3.2

3.3

3.4

Шум, дБА екв.

<ГДР

1.1-З*

3,1-6

6,1 -9

>9.1

130*****

Вібрація загальна, локальна, рівень віброшвидкості, дБА

<ГДР

<3**

3.1 -6

6,1 -9

9,1 - 12

>12

Вібрація імпульсна, віброприскорення, разів

<ГДР

-

1,1-2

2,1-3

3,1-4

>4

Інфразвук, дБ

<ГДР

<3***

3,1-6

6.1 -9

>9.1

Ультразвук повітряний, дБ

<ГДР

< 5****

5,1-10

10,1- 15

>15,1

* Перевищення ГДР на дБА екв. (відлік для визначення ступенів 3 класу від 80 дБА).

**  Перевищення рівнів віброшвидкості на дБА екв. кор.

***  Перевищення в одній з частот на дБ.

****  Перевищення в одній з частот на дБ.

*****   Перевищення вказаних величин у будь-якій октавній смузі.

 Таблиця Г.2 – Класи умов праці при дії електромагнітних випромінювань (перевищення ГДР, разів)

Клас умов праці

Фактор виробничого середовища

Допустимий

Шкідливий 3

Небезпечний (екстремльний)

1 ступінь

2 ступінь

3 ступінь

4 ступінь

1

2

3.1

3.2

3.3

3.4

4

Постійне магнітне поле

ГДР

1,1 -3,0

3,1 - 5,0

5,1 - 10,0

>10

Електростатичне поле

ГДР

1,1 -3.0

3.1-5,0

5,1-10,0

>10

Електричні поля промислової частоти (50 Гц)

ГДР

1,1 -3,0

3,1 -5,0

5,1 10,0

>10

(для всього робочого дня)

Магнітні поля промислової частоти (50Гц)

ГДР

1,1 - 3,0

3,1 5,0

5.1 - 10.0

>10

(для робочого дня

Електромагнітні випромінювання радіочастотного діапазону:

0,01 -3МГц

ГДР

1,1 -3,0

3.1-5,0

5,1 -10,0

>10

3 - 30 МГц

ГДР

1.1 -3.0

3,1-5,0

5,1 - 10,0

>10

30 - 300 МГц

ГДР

1,1 -3,0

3,1-5,0

5,1-8.0

8,1-10,0

>10

300 МГц – 300 ГЩ

ГДР

1,1 -3.0

3,1-5.0

5,1 -8.0

8,1 -10,0

>10

Лазерне випромінювання *

ГДР (для постійного впливу)

ГДР1

1,1-3,0

3,1-6.0

6,1 -10,0

>10

ГДР2

(для однократної дії)

ГДР2

ГДР2

ГДР2

ГДР2

* Для ГДР при тривалості впливу рівній або більшій за 0,2 години.

Таблиця Г.3 - Класи умов праці за показниками мікроклімату для виробничих приміщень та відкритих територій в теплу пору року

Фактор виробничого середовища

Клас умов праці

Оптимальний

1

Допустимий

2

Шкідливій 3

Небезпечний (екстремаль-ний)

4

1 ступінь

3.1

2 ступінь

3.2

3 ступінь

3.3

4 ступінь

3.4

Температура повітря, °С

За СН

За СН

За показником WBGT-індексу, див.табл.5.

Швидкість руху повітря, м/с

-“-

-“-

-“-

Вологість повітря, %

-“-

Теплове випромінювання, Вт/м2

-“-

-“-

За 141-1500

1501-2000

2001 - 2500

2501-3500

>3500

Таблиця Г.4 - Класи умов праці за показником WBGT- індексу * для виробничих приміщень та відкритих територій в теплу пору року (*С)

Категорія робіт

Загальні енерговитрати, Вт

Клас умов праці

Опти-мальний

1

Допусти-мий

2

Шкідливий

3

1 ступінь 3.1

2 ступінь 3.2

3 ступінь 3.3

4 ступінь 3.4

Іа

3

до 139

140- 174

175-232

233 – 290

більше 290

21,0-23,4

20,2 - 22,8

19,2-21,9

18,2-10,9

17,0-18,9

23.5 - 25,4

22,9 - 25,

22,0-25.1

21.0-23.9

19.0-21,8

25.5 - 26.6

25,9-26,1

25,2 - 25,5

24,0 - 24,2

21,9- 22,2

26.7 - 27,4

26,2 - 26,9

25.6 - 26,3

24,3 - 25.0

22,3 - 23,4

27,5-28,6

27,0-27,9

26,3 - 27,3

25,1-26,4

23,5-25,7

28.7-31.0

28,0 - 30,3

27,4 - 29,9

26.5-29.1

25.8 - 27,9

*WBGTS (ТСН) - індекс теплового навантаження середовища.

Таблиця Г.5 – Класи умов праці за показниками мікроклімату для виробничих приміщень у холодну пору року

 Показник мікроклімату

Клас умов праці

Температура повітря, 0С (нижня межа)

Оптимальний

1

Допустимий

2

Шкідливий 3

Категорія робіт

Загальні енерговитрати.Вт

1 ступінь

3.1

2 ступінь

3.2

3 ступінь

3.3

4 ступінь

3.4

3

до 139

140-174

175-232

233 – 290

>290

За СН*

-„-

-„-

-„-

-„-

За СН*

-„-

-„-

-„-

-„-

18,1 -20.0

17.1 - 19,0

4.1 - 16.0

13.1 - 15.0

12.1 - 14.0

16,1 - 18,0

15,1-17,0

12,1 - 14,0

11.1-13,0

10.1 – 12,0

14,1-16,00

13.1- 15.0

10,1-12,0

9,1 -11.0

8,1-10.0

12,0-14.0

11,0-13,0

8.0-10.0

7.0-9,0

6.0 - 8.0

Вологість повітря, %

-„-

Вимоги відсутні

Швидкість руху повітря, м/с

-„-

Див. примітку

* “Санитарные нормы микроклимата производственных помещений”.

Примітка: При збільшенні швидкості руху повітря на 0,1 м/с від оптимальної за СН температура повітря має бути збільшена на 0,2 °С.

Таблиця Г.6 - Класи умов праці за показниками мікроклімату для відкритих територій в холодну пору року (зима) та в холодних приміщеннях

Показник

Клас умов праці

Температура повітря, 0С ***

Допустимий

2

Шкідливий

3

Кліматичні зони

1 ступінь

3.1

2 ступінь

3.2

3 ступінь

3.3

4 ступінь

3.4

2

3

-232,0

-15,9

-29,4

-21,3

-31,5

-23,0

-35,7

-26,0

-48

-37

* При застосуванні одягу з відповідною теплоізоляцію (J, С, м2/Вт); 0,71 (1а), 0,82 (1б); 0,61 (2); 0,51 (3).

** Наведені значення температури  повітря різних класів не включають регламентацію часу перебування в несприятливому мікрокліматі (сумарне за робочий час та безперервне).

*** Вказано температуру відносно спокійного повітря: при вітрі вона має бути збільшена на 2,0 0С на кожний 1 м/с.


Таблиця Г.7 - Класи умов праці за показниками мікроклімату- для виробничих приміщень та відкритих територій в теплу пору року

Показник мікроклімату

Клас умов праці

Температура повітря, °С (нижня межа)

Оптимальний

1

Допустимий

2

Шкідливий

3

Категорія робіт

Загальні енерговитрати Вт

1 ступінь

3.1

2 ступінь

3.2

3 ступінь

3.3

4 ступінь

3.4

3

до 139

140- 174

175-232

233 – 290

>290

За СН

28,1 -31.0

28,1 --31,0

27,1 --30.0

27,1 - 30.0

26,1 - 29,0

31.1-34.0

31,1 -34,0

30.1-33.0

30.1 - 33,0 29.1-32.0

34.1 -37.00 34.1 - 37,0 33,1-36.0

33,1 - 36,0 32,1-35.0

37.1-40.0

37.1 - 40.0

36.1-39.0

36.1 - 39.0 35.1-38,0

Швидкість руху повітря, м/с

Відносна вологість повітря, %

Теплове випромінювання, Вт/м2

За СН

За СН

Нижче максимально допустимих значень

60-70

71-85

86-100

-

141-1500

1501-2000

2001-2500

2501-3500

Таблиця Г.8 - Класи умов праці в залежності від параметрів освітленності середовища виробничих приміщень (для постійних робочих місць)

Фактор виробничого середовища

Клас умов праці

Допустимий

2

Шкідливий

3

1 ступінь

2 ступінь

3 ступінь

4 ступінь

3.1

3.2

3.3

3.4

Природне освітлення (КВО, %)

Норма1

Недостатньо

Відсутнє

Освітленість робочої поверхні (Е,лк)

Норма1

0,5Ен –Ен2

0,5Ен 

Сліпуча блискість джерел світла (показник осліпленості, Р, відн.од)

Норма1

Р<Рн3

Відбитка сліпуча блискість

Відсутність

Пульсація освітленості (коефіцієнт пульсації, Кп,,%)

Норма1

КпКпн4

Ультрафіолетова радіація (опроміненість, Еуф)

Норма1

ЕуфЕуф6

1 Строительные нормы и правила. Часть II. Нормы проектирования. Естественное и искусственное освещение.

2 Ен – нормоване значення освітленості.

3 Рн – нормований показник освітленості.

4 Кпн - нормоване значення коефіцієнта пульсації.

5 Згідно з “Санитарными нормами ультрафиолетового излучения в производственных помещениях”.

6 Еуф- нормоване значення ультрафіолетової опроміненості.

Таблиця Г9 - Класи умов праці за показниками важкості трудового процесу

№ п/п

Показники важкості трудового процесу

Клас умов праці

Оптимальний (легке фізичне навантаження)

Допустимий (середнє фізичне навантаження)

Шкідливій (важка праця) 3

1 ступінь

2 ступінь

3 ступінь

1

2

3.1

3.2

3.3

1

2

3

4

5

6

7

1

Фізичне динамічне навантаження, виражене в одиницях механічної роботи за зміну, кг х м

1.1

При регіональному навантаженні (з переважаючою участю м'язів рук та плечового поясу) при переміщенні вантажу на відстань до 1м:

для чоловіків

для жінок

до 2500

ДО 5000

до 7000

до 9000

>9000

до 1500

до 3000

до 4000

до 5500

>5500

1.2

При загальному навантаженні (за участю м'язів рук, корпуса, ніг): при переміщенні вантажу на відстань від 1 до 5 м:

для чоловіків

для жінок

до 12500

до 46000

до 70000

до 90000

> 90000

до 14000

до 28000

до 40000

до 55000

> 55000

2

Маса вантажу, що підіймається та переміщується, кг:

2.1

Підіймання та переміщення (разове) вантажів при чергуванні з іншою роботою (до 2 разів на годину):

для чоловіків

для жінок

до 15

до ЗО

>30

до 5

до 10

> 10

2.2

Підіймання та переміщення (разове) вантажів постійно протягом робочої зміни:

для чоловіків

для жінок

до 5

до 15

до ЗО

>30

до З

до 7

>7

1

2

3

4

5

6

7

2.3

Сумарна маса вантажів, що переміщуються протягом зміни:

з робочої поверхні

для чоловіків

для жінок

з підлоги

для чоловіків

для жінок

-

до 870

>870

-

до 350

>350

-

до 435

>435

-

до 175

>175

3

Стереотипні робочі рухи кількість за зміну)

3.1

При локальному навантаженні (за участю м'язів кистей та пальців рук)

до 20000

до 40000

до 60000

> 60000

3.2

При регіональному навантаженні (при роботі з переважною участю м'язів рук Та плечового пояса)

до 10000

до 20000

до 30000

> 30000

4

Статичне навантаження *

Величина статичного навантаження за зміну при утриманні вантажу, докладанні зусиль, кгс

однією рукою

двома руками

за участю м'язів корпусу

та ін.

до 18000

до 36000

до 70000

>70000

до 36000

до 70000

до 140000

>140000

до 43000

до 100000

до 200000

>200000

5

Робоча поза

Вільна зручна поза (зміна пози) "сидячи-стоячи" за бажанням робітника

Періодичне перебування в незручній, фіксованій позі (неможливість зміни враєморозташування різних частин тіла відносно одна одної) до 25% часу зміни

Періодичне перебування в незручній  фіксованій позі до 50 % часу зміни: перебування у вимушеній позі (навпочіпки. на колінах та ін.) до 25% часу зміни

Перебування в незручній, фіксованій позі більше 50% часу зміни: перебування у вимушеній позі (на колінах, навпочіпки та ін.) більше 25% часу зміни

6

Нахили корпусу (кількість за зміну)

до 50 разів

Вимушені нахили більше 30°,

51-100 разів

Вимушені нахили більше 30°, 101-300 разів

Вимушені нахили більше 30°, 300 разів

1

2

3

4

5

6

7

7

Переміщення у просторі переходи, обумовлені технологічним процесом протягом зміни), км

до 4

до 10

до 15

>15

* До п. 4: тільки для чоловіків; для жінок слід приймати значення, на 40 % нижчі від вказаних.

 Таблиця Г.9 - Клас умов праці за показниками напруженості трудового процесу

№ п/п

Показники напруженості трудового процесу

Клас умов праці

Оптимальний (напруженість праці леї кого ступеня)

Допустимий (напруженість праці середнього ступеня)

Шкідливий (напружена праця) 3

1ступінь

2 ступінь

3 ступінь

1

2

3.1

3.2

3.3

1

2

3

4

5

6

7

1

Інтелектуальні навантаження

1.1

Зміст роботи

Рішення простих альтернативних завдань згідно з інструкцією

Рішення складних завдань з вибором за відомим алгоритмом (робота по серії інструкцій)

Евристична (творча) діяльність, що вимагає вирішення складних завдань при відсутності алгоритму

1.2

Сприймання сигналів (інформації) та їх оцінка

Сприймання сигналів, але немає потреби в корекції дії

Сприймання сигналів з наступною корекцією дій та операцій

Сприймання сигналів з наступним співставленням фактичних значень параметрів з їх номінальними

значеннями. Заключна оцінка фактичних значень параметрів

Сприймання сигналів з наступною комплексною оцінкою взаємопов'язаних параметрів. Комплексна оцінка всієї виробничої діяльності

1.3

Ступінь складності завдання

Обробка та виконання завдання

Обробка, виконання завдання та його перевірка

Обробка і контроль за виконанням завдання

Контроль та попередня робота з розподілу завдань іншим особам

1

2

3

4

5

6

7

1.4

Характер виконуваної роботи

Робота за індивідуальним планом

Робота за встановленим графіком з можливим його коригуванням по ходу

діяльності

Робота в умовах дефіциту часу

Робота в умовах дефіциту часу та інформації з підвищеною відповідальністю за кінцевий результат

2

Сенсорні навантаження

2.1

Тривалість зосередженого спостереження (в % від часу

зміни)

до 25

26-50

21-75

>75

2.2

Щільність сигналів (світлових, звукових та інших) та повідомлень в середньому за 1 годину роботи

до 75

75-175

176-300

>300

2.3

Кількість виробничих об'єктів одночасної о спостереження

до 5

6-10

11-25

>25

2.4

Навантаження на зоровий аналізатор

2.4.1

Розмір об'єкта розрізнення (при відстані від очей працюючого до об'єкта розрізнення не більше, ніж 0,5 м), мм при тривалості зосередженого спостереження (% часу зміни)

>5

5,0-1,1 більше 50% часу 1,0-0,3 до 50% часу менше 0,3 до 25%часу

1,0-0.3 мм більше 50% часу менше 0,3 25-50%

часу

менше 0,3 більше 50% часу

2.4.2

Робота з оптичними приладами (мікроскопи, лупи та ін.) при тривалості зосередженого спостереження (% часу зміни)

25

26-50

51-75

>75

2.4.3

Спостереження за екранами відеотерміналів (годин на зміну)

до 2

2-3

3-4

>4

2..5

Навантаження на слуховий аналізатор (при виробничій необхідності сприйняття мови чи диференційованих сигналів

Розбірливість слів та сигналів

від 100% до 90 %

Розбірливість слів та сигналів

від 90% до 70 %

Розбірливість слів та сигналів

від 70% до 50" о

Розбірливість слів та сигналів

менше ніж 50%

3

Фізичне навантаження

1

2

3

4

5

6

7

3.1

Ступень відповідальності.

Відсутність помилки

Несе відповідальність за виконання окремих елементів завдання. Вимагає додаткових зусиль у роботі з боку працівника

Несе відповідальність за функціональну якість допоміжних робіт (завдань). Вимагає додаткових зусиль з боку керівництва (бригадира, майстра та ін.)

Несе відповідальність за функціональну якість основної роботи (завдання). Вимагає виправлень за рахунок

додаткових зусиль всього колективу (групи, бригади та ін.)

Несе відповідальність за функціональну якість кінцевої продукції роботи (завдання). Викликає ушкодження обладнання, зупинку технологічного процесу та виникає можливість небезпеки для життя

3.2

Ступень ризику для власного життя

Виключений

-

Можливий

3.3

Ступінь ризику за безпеку інших осіб

Виключений

Можливий

4

Монотонність навантажень

4.1

Кількість елементів (прийомів), необхідних для реалізації простого завдання або в операціях, які повторюються багаторазово

>10

9-6

5-3

<3

4.2

Тривалість (с) виконання простих виробничих завдань чи операцій, що повторюються

>100

100-25

24-10

< 10

5

Режим праці

5.1

Змінність роботи

Однозмінна робота (без нічної зміни)

Двозмінна робота (без нічної зміни)

Тризмінна робота (робота у нічну зміну)

Нерегулярна змінність з роботою в нічний час

ДОДАТОК Д

Гранично допустимий викид - це науково обґрунтований норматив, установлюваний для кожного забруднювача і джерела викиду, виконання якого забезпечує дотримання Гранично допустима концепція у заселеній зоні (зоні проживання людей). Гранично допустимий викидів установлюється з урахуванням викидів сусідніх  джерел, тобто з урахуванням фонових концентрацій.

ГПВ є функцією від ГПК:  ГПВ = (  (ГПК) = кр( (ГПК - Сф), г/с, (за для гарячих викидів)

ГПВ розраховується для гарячих і для холодних викидів по різних формулах.

Де Кр - коефіцієнт розведення, показує, який обсяг чистого повітря необхідний для розведення вило в 1 сек забруднюючого речовини до ГПК. ГПВ виміряється в г/с.

Для гарячих викидів:

Кр = ,

Де Н – висота джерела викиду, м;

V - витрата газу (обсяг суміші, що викидається,) в од. часу,  м3/з, обумовлений по формулі , де V1 - лінійна швидкість виходу газоповітряної суміші, а D - діаметр устя джерела викиду;

T -   різниця температур суміші, що  викидається, і повітря - 0С; Т навколишнього атмосферного повітря Тв  приймають у 13 годин найбільш жаркого місяця.

A   -   коефіцієнт температурної стратифікації, що залежить від температурної стратифікації атмосфери і визначальний умови вертикального і горизонтального розсіювання шкідливих речовин в атмосферному повітрі, з2/3мг град1/3/м;

К-т А приймається для несприятливих метеорологічних умов, при яких концентрація шкідливих речовин в атмосферному повітрі від джерела викиду досягають максимального значення. Для Харківської області А – 160.

f   -   коефіцієнт, що враховує швидкість осідання шкідливих речовин в атмосферному повітрі;

Коефіцієнт f повинний прийматися:

а) для газоподібних шкідливих речовин і дрібнодисперсних аерозолів, швидкість впорядоченого осідання практично дорівнює нулю - 1;

б) для пилу і золи, якщо середній експлуатаційний коефіцієнт очищення дорівнює: не менш 90% - 2; від 75 до 90% - 2,5; менш 75% - 3.

m  і n – коефіцієнти, що враховують умови виходу газів з устя джерела.

К-т n приймається: для V1 < 0,3 = 3; для  V1 від 0,3 до 2 м/с  n = 2; для V1  > 2 м/с  n = 1.

Значення до – та  m чи розраховуються по чи формулі визначають за графіком.

Гпкм.р. –  максимально разова гранично припустима концентрація забруднюючого речовини, мг/м3;

Для холодних викидів:

,

де: H – висота джерела викиду, м;

V - витрата газу (обсяг суміші, що викидається,) в од. часу,  м3/з, обумовлений по формулі , де V1 - лінійна швидкість виходу газоповітряні суміші, а D - діаметр устя джерела викиду, м;

A – до – т, що має розмірність мг м1/3/м;

f – як для гарячих викидів;

n – як для гарячих викидів.

ДОДАТОК Е

МЕТОДИКА ПРОГНОЗУВАННЯ І ОЦІНКИ

ІНЖЕНЕРНОЇ ОБСТАНОВКИ.

У літературі з катастроф і НС [1] вибух визначається як короткочасний процес виділення великої кількості енергії у невеликому об'ємі. Для оцінки і прогнозування інженерної обстановки при вибуху необхідно вивчити можливі ураження елементів ризику при впливі повітряної ударної хвилі, що виникає при вибуху.

Необхідно скласти “3- шарову карту”.

Шар 1 - розподіл вражаючого чинника. Повітряна ударна хвиля викликає в залежності від надлишкового тиску у фронті руйнування будинків, споруджень, ураження людей та ін. Для розподілу надлишкового тиску повітряної ударної хвилі при вибуху необхідно визначити характерні зони, на межах яких надлишковий тиск повітряної ударної хвилі складає 100, 50, 30, 20, 10 кПа [1, 4].

Варто розрізняти вибухи, що виникають у результаті хімічних реакцій, ядерні вибухи і фізичні вибухи. У ході практичних занять розглядаються НС при вибухах конденсованих, газоподібних вибухових речовин (ВР) і при ядерних вибухах.

При вибуху конденсованих вибухових речовин радіуси характерних зон можна оцінити за формулою

                                                    (м),                                          (2.1)

де  - маса вибухових речовин, що беруть участь у вибуху, у перерахуванні на тринитротолуол (потужність вибуху), кг;

k - коефіцієнт, значення якого залежить від надлишкового тиску, що розраховується і дорівнює

11,1 - для надлишкового тиску 10 кПа;

7,0 - для надлишкового тиску 20 кПа;

5,4 - для надлишкового тиску 30 кПа;

4,0 - для надлишкового тиску 50 кПа;

2,9 - для надлишкового тиску 100 кПа.

При вибуху пари легкозаймистих рідин (ЛЗР) радіуси характерних зон визначаються за формулою (2.1), де масу ВВ, що беруть участь у вибуху (потужність вибуху), можна оцінити за формулою

                                          (кг),                                                (2.2)

де kВВ - коефіцієнт, що враховує частку енергії вибуху, що витрачається на утворення повітряної ударної хвилі, kВВ = 0,1...0,85;

- маса речовини, що бере участь в утворенні хмари, кг.

Зокрема, якщо виконується аналіз обстановки, що може виникнути при вибуху ємності з ЛЗР (бензином та ін.) необхідно визначити масу бензину, що знаходиться в пароподібному стані за формулою

         ,                               (2.3)

де V - об'єм резервуара з ЛЗР, м3;

- заповнення ємності з ЛЗР, %;

c - концентрація ЛЗР у парах, %;

- щільність парiв ЛЗР, кг/м3 (для бензину 0,75 кг/м3);

При ядерному вибуху радіуси характерних зон можна оцінити за законом подоби, відповідно до якого два заряди потужністю й  утворять рівний надлишковий тиск на відстанях  і  відповідно

 .                                                 (2.4)

Значення надлишкового тиску на базовій відстані  для вибуху потужністю 1 мт  наведені в табл. 2.1.

Таблиця 2.1 - Надлишковий тиск при вибуху потужністю 1 Мт 

Тиск, кПа

Відстань, км

Тиск, кПа

Відстань, км

10

14,0/11,1

50

3,6/4,0

20

7,5/7,0

80

2,6/3,1

30

5.3 / 5,4

100

2,2/2,9

Примітка: чисельник     - для повітряного ядерного вибуху;

                  знаменник  - для наземного ядерного вибуху.

Характерні зони на карті, схемі або плані  представлятимуть концентричні окружності, радіуси яких відповідають обчисленим відстаням, а центри збігаються з епіцентром вибуху.

Шар 2 - розподіл елементів ризику, до числа яких відносяться будинки і спорудження. Люди одержують травми різного ступеня ваги, в основному, не через вплив ударної хвилі, а за рахунок впливу на них вторинних уражуючих чинників - конструкцій, що руйнуються.

Ушкодження і руйнування будинків і споруджень залежать від їхнього конструктивного виконання, мiцнистих характеристик та ін. На відповідній карті, схемі або плані місцевості варто зазначити типи будинків, споруджень. У табл. 2.2, 2.3 наведена спрощена класифікація будинків і споруджень. Більш точні дані  наведені в [2, 4, 7].

Таблиця 2.2 - Класифікація промислових будинків і споруджень

Поверховість

Тип

Характеристика

Позначення

Одно-поверхові

Легкий

Вантажопiд”ємнiсть до 20 т

П1

Середнiй

Вантажопiд”ємнiсть до 50 т

П2

Тяжкий

Вантажопiд”ємнiсть до 100 т

П3

Багато-поверховi

Звичайний

П4

Змiшанийй

Одноповерховi с адмiнiстративною надбудовою

П5

Таблиця 2.3 - Класифікація житлових будинків

Тип будови

Характеристика

Позначення

Безкаркаснi      дерев’яні

Дерев’яні будови

Ж0

Безкаркаснi

Стiни     з    цегли,    блокiв    та цегляних  панелей

Ж1

Каркаснi

Стiни    з    великих  панелей  та дерев’яних матерiалiв

Ж2

Шар 3 - оцінка обстановки шляхом визначення можливих руйнувань будинків, споруджень і оцінки кількості постраждалих з обліком ваги ураження.

Руйнування будинків і споруджень спрощено можуть бути визначені за табл. 2.4. Для цього необхідно на карті, схемі або плані на будинках і спорудженнях зазначити такi цифри:

1 - руйнування будинку (спорудження) не відбувається; 

2 - можливі слабкі руйнування будинку (спорудження);

3 - можливі середні руйнування будинку (спорудження);

4 - можливі сильні  руйнування будинку (спорудження);

5 - можливо повне руйнування будинку (спорудження).

Таблиця 2.4 - Уражуючий вплив ударної хвилі на спорудження

Будова

Надлишковий тиск на фронтi ударної хвилi, кПа

 5---->10---->20---->30---->40---->50---->60---------->90--->100

П1

111111

122

222

334

445

555555555555555555555

П2

111111111112

222223333

444

555555555555555555555

П3

111111111111

22222222333333

444

555555555555555

П4

111111

22222222333333

4444444444444444444

55555

П5

111111

222223333

44444444444444

555555555555555

Ж0

1

22

334

55555555555555555555555555555555555555

Ж1

111111

223

344

55555555555555555555555555555555

Ж2

111111111111

222223333

444

555555555555555555555

Примітка: 11111 – руйнування немає;            22222 – слабкi руйнування;

                      33333 – середнi руйнування;    44444 – сильнi руйнування;

                      55555 – повне руйнування.

Більш точна оцінка можливих руйнувань може бути виконана за [1, 2, 4, 7, 12].

При вибухах кількість людей, що знаходяться на вулиці, як правило, не піддається оцінці. Крім того, вага травм при руйнуваннi будинків (табл.2.5) вище, нiж при безпосередньому впливі на людину повітряної ударної хвилі (табл.2.6). Тому оцінка постраждалих за руйнуванням буде верхньою оцінкою числа постраждалих при вибуху.

Загальна кількість постраждалих П, санітарні втрати і безповоротні втрати  при руйнуваннi будинків і споруджень можуть бути оцінені за формулами

                                   ,                                                       (2.5)

                      ,      ,                (2.6)

де i - ступінь руйнування (1 - немає руйнувань, 2 -слабкі, 3 -середні, 4 - сильні, 5 - повне);

- кількість будинків, що одержали i-ю ступінь руйнування;

- кількість людей, що знаходяться в будинках j-го типу, що одержали i-у ступінь руйнування;

- коефіцієнти втрат при i-ї ступені руйнування, що відповідають безповоротним і санітарним утратам (табл. 2.5).

Таблиця 2.5 - Втрати людей при руйнуваннi будинків (споруджень), %

Втрати

Руйнування будинку

Нема

Слабкi

Середнi

Сильнi

Обвали

Загальнi

0

0

5

30

100

Безповоротнi

0

0

0

20

60

Санiтарнi

0

0

5

10

40

Для оцінки втрат людей, на котрих безпосередньо впливає ударна хвиля, варто скористатися даними табл. 2.6.

Таблиця 2.6 - Втрати при впливі на незахищених людей                         повітряної ударної хвилі, %

Втрати

Надлишковий тиск повiтряної ударної хвилi, кПа

10

20

30

50

100

Загальні

15

40

50

90

100

Безповоротнi

0

15

35

80

100

Санiтарнi

15

25

15

10

0

Для визначення очікуваної середньорічної кількості постраждалих варто застосувати формули (1.3), (1.4).

Необхідно чітко уявляти таку послідовність аналізу НС шляхом прогнозування інженерної обстановки:

1) відповідно до індивідуального завдання за формулами (2.1) - (2.4) і табл. 2.1 визначити межi характерних зон надлишкового тиску повітряної ударної хвилі;

2) нанести на карту, схему, план визначені характерні зони;

3) з урахуванням табл. 2.2, 2.3 на карті, схемі, плані зазначити тип усіх будівель, на які впливає повітряна ударна хвиля при вибуху;

4) застосовуючи табл. 2.4, визначити ступінь руйнування будівель і зазначити її на карті, схемі, плані;

5) за даними перебування людей у будинках за формулами (2.5) і (2.6) визначити можливе число постраждалих при вибуху;

6) за формулами (1.3) і (1.4) визначити можливу середньорічну кількість постраждалих при заданій імовірності вибуху.

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

  1.  Закон України «Про охорону праці» .
  2.  Дзюндзюк Б.В. Основы безопасности эргатических систем. – К.:УМК ВО, 1990. – 56 с.
  3.  Охрана труда в електроустановках / Под ред. Князевского Б.А.-М..Энергия, 1982.-319с.
  4.  Сибаров Ю.Г. и др. Охрана труда в вычислительных центрах.-М/ Машиностроение, 1985.- 185 с.
  5.  Іванов В.Г., Дзюндзюк Б.В., Олександров Ю.М.. Охорона праці в электроустановках. – К.: ОКО, 1994. – 227 с.
  6.  Долин П.А. Справочник по технике безопасности. - 5-е изд., перераб. и доп - М.: Энергоиздат, 1985. - 800 с.
  7.  Карпов Ф Ф. Как выбрать сечение проводов и кабелей. - М.: Энергия, 1973. -72 с.
  8.  Максимов Б К., Обух А.В. Статическое электричество в промышленности и зашита от него. - М.: Энергия, 1978. - 80с.
  9.  Справочная книга по охране труда в машиностроении / Г.В.Бектобетов, Н.Н.Борисова, В.И.Коротков и др.; Под общ.ред. О.Н.Русака. – Л.: Машиносроение, 1980. – 541 с.
  10.  Навакатікян О.О., Кальниш В.В., Стрюков С.М. Охорона праці користувачів комп’ютерних відеодисплейних терміналів. - К., 1997. – 400 с.
  11.  В.Ц.Жидецький.
  12.  Основы инженерной психологии / Под ред. Б.Ф.Ломова. – М.: Высш.шк., 1977. – 335 с.
  13.  Хрюкин Н.С. Оборудование вычислительных центров. - М.: Статистика, 1972 -148с.
  14.  Справочная книга по светотехнике / Под ред. Ю.Б. Айзенберга -М.: Энергоатомиздат, 1983. - 427 с.
  15.  Рудник В.М. и др. Звукопоглощающие материалы й конструкции. Справочник.- М.: Связь, 1970. -124 с.
  16.  Голубков Б Н. и др. .Проектирование й зксплуатация установок кондиционирования воздуха и отопления. - М.:Энергоатомиздат, 1988.
  17.  Иванов Е.Н. Автоматическая пожарная зашита. - М.: Стройиздат, 1980. - 198 с.
  18.  Волков О.М., Замулюкин А.Т. Противопожарная защита вычислительных центров. - М.: Стройиздат, 1982. -64 с.
  19.  ГОСТ 12 0.002-80.ССБТ.Основные понятия. Термины и определения.
  20.  ГОСТ 12.0.003-74. ССБТ. Опасные и вредные производственные факторы. Классификация.
  21.  ГОСТ 12.1.003-83. ССБТ. Шум. Общие требования безопасности.
  22.  ГОСТ 12.1.004-91. ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования.
  23.  ГОСТ 12.1.005-88. ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны.
  24.  ГОСТ 12.1.009-76.ССБТ. Электробезопасность. Термины и определения.
  25.  ГОСТ 12.1.012-78.ССБТ. Вибрация. Общие требования безопасности.
  26.  ГОСТ 12,1.019-79 ССБТ. Электробезопасность. Общие требования.
  27.  ГОСТ 12.1.029-80.ССБТ. Средства и методы защиты от шума. Классификация.
  28.  ГОСТ 12.1.030-81. ССБТ. Электробезопасность. Защитное заземление, зануление.
  29.  ГОСТ 12.2.032-78. ССБТ. Рабочее место при выполнении работ сидя. Общие эргономические требования.
  30.  ГОСТ 12.2 033-78.ССБТ. Рабочее место при выполнении работ стоя. Общие эргономические требования.
  31.  ГОСТ 12.4.009-83. ССБТ. Пожарная техника для защиты объектов. Основные виды. Размещение и обслуживание.
  32.  ГОСТ 12.4.113-82 ССБТ. Работы учебные лабораторные. Общие требования безопасности.
  33.  ДНАОП 0.00-1.31-99. Правила охорони праці при експлуатації ЕОМ.
  34.  ДНАОП 0.00-4.12-94. Типове положення про навчання, інструктаж та перевірку  знань працівників з питань охорони праці.
  35.  ДНАОП 0.00-4.21-93. Типове положення про службу охорони праці.
  36.  ДСН 3.3.6.042-99. Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень (СН4088-86).
  37.  ДСН 3.3.6.037-99. Санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку.
  38.  ДНАОП 0.03-3.01-71. Санітарні норми проектування промислових підприємств (СН 245-71).
  39.  Методичні рекомендації для проведення атестації робочих місць за умовами праці. – Затверджені міністром праці України 01.09.92 р., постанова № 41.
  40.  Правила устройства электроустановок (ПУЭ-85).
  41.  ОНТП 24-86. Определение категорий помещений и зданий по взрывной и пожарной опасности.
  42.  СНиП ІІ-4-79. Естественное и искусственное освещение. Нормы проектирования.
  43.  СНиП 2.01.02-85. Противопожарные нормы проектирования зданий и сооружений.
  44.  СНиП 2.09.02-85. Производственные здания проммшленных предприятий. Нормы проектирования.
  45.  СНиП 2.04.05-86. Отопление, вентиляция и кондиционирование воздуха. Нормы проектирования.
  46.  СНиП 2.04.09-84. Пожарная автоматика зданий и сооружений.
  47.  ГОСТ 34.602-89. Информационная технология.

ЗМІСТ

Вступ…………………………………………………………………………….

1 Мета розділу «Безпека життя і діяльності людини» у дипломних

проектах ………………………………………….....................……...

2 Вимоги до змісту розділу «Безпека життя і діяльності людини» у

дипломних проектах (роботах)………………………………………

3 Структура та зміст розділу «Безпека життя і діяльності

людини» ………………………………............…........................……

  3.1. Аналіз умов праці...............................................................………………

  3.2 Техніка безпеки ...............................................................………......…...

  3.3 Виробнича санітарія та гігієна праці     ......................................…........

  3.4 Пожежна профілактика .........................................................……......….

  3.5 Рекомендації до виконання інженерних розрахунків ...................……

Додаток А “Вхідні дані щодо виконання розділу “Безпека життя і

діяльності людини” у дипломному проєкті (роботі)”……………..

Додаток Б “Довідкові матеріали та рекомендації до виконання

інженерних розрахунків у розділі “Безпека життя і діяльності

людини””……………………………………………………………...

Додаток В “Карта оцінки виробничого середовища і трудового процесу”..

Додаток Г “Гігієнічна класифікація умов праці за показниками

шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища,

важкості та напруженості трудового процесу”…………………….

Додаток Д ……………………………………………………………………...

Додаток Е “Методика прогнозування і оцінки інженерної обстановки.”….

Список рекомендованої літератури .................................................…..…….

Навчальне видання

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ РОЗДІЛУ “БЕЗПЕКА ЖИТТЯ І ДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ” У ДИПЛОМНИХ ПРОЕКТАХ (РОБОТАХ)

ДЛЯ СТУДЕНТІВ УСІХ ФОРМ НАВЧАННЯ

ІНСТИТУТУ “КОМП’ЮТЕРНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ”

Упорядники: АЙВАЗОВ ВІТАЛІЙ АРТЕМОВИЧ

БЕРЕЗУЦЬКА НАТАЛІЯ ЛЬВІВНА

ДЗЮНДЗЮК БОРИС ВАСИЛЬОВИЧ

 МАМОНТОВ ОЛЕКСАНДР ВІКТОРОВИЧ

СТИЦЕНКО ТЕТЯНА ЄВГЕНІЇВНА

Відповідальний випусковий Б.В.Дзюндзюк

Редактор В.І.Засловська

План 2002, поз. 28

Підп. до друку . Формат 60х84 1/16.  Спосіб друку-ризографія.

Умов. друк. арк. . Облік.-вид.арк. .Тираж  прим. 650

Зам. № 1-124 .Ціна договірна.

ХНУРЕ, 61166, Харків, просп.Леніна, 14

Віддруковано у учбово-виробничому

видавничо-поліграфічному центрі ХНУРЕ

61166, Харків, просп.Леніна, 1

* Примітка. Повна назва нормативних документів наведена у списку рекомендованої літератури.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

72171. Наследственное право 24 KB
  В порядке наследования к наследникам переходят все имущественные права и обязанности наследодателя за небольшими исключениями. По наследству переходят имущественные права и обязанности и некоторые личные неимущественные права но обязательно связанные с имущественными авторское право.
72172. Понятие и принципы трудового права 28.5 KB
  Каждый имеет право свободно распоряжаться своими способностями к труду выбирать род деятельности и профессию. Каждый имеет право на труд в условиях отвечающих требованиям безопасности и гигиены на вознаграждение за труд без какой бы то ни было дискриминации и не ниже установленного федеральным...
72173. Трудовой договор 43 KB
  В этом определении выделены родовые признаки трудового договора. Конкретное содержание трудового договора зависит от соглашения сторон. Заключение контракта на определенный срок означает заключение срочного трудового договора.
72174. Трудовые споры. Коллективные и индивидуальные трудовые споры 21.5 KB
  Право на индивидуальные и коллективные трудовые споры с использованием установленных федеральным законом способов их разрешения провозглашенное ч. Коллективные трудовые споры рассматриваются в порядке определяемом федеральным законом.
72175. Рабочее время и время отдыха 31.5 KB
  Трудовой кодекс не изменяет установленные КЗоТом нормальную продолжительность рабочего времени не более 40 часов в неделю и сокращенную продолжительность рабочего времени для определенных категорий работников. В соответствии со статье 94 ТК РФ продолжительность ежедневной работы...
72176. Прекращение трудовых отношений 33.5 KB
  Удельный вес различных оснований прекращения трудового договора в общем объеме увольнений неоднозначен. Наиболее распространенными основаниями расторжения трудового договора являются увольнения по инициативе работника и по инициативе работодателя и поэтому они нуждаются...
72177. Понятия и принципы уголовного права 31 KB
  С этих исходных позиций мы сможем со знанием дела уяснить понятие и круг источников уголовного права их содержание. Уголовное право как отрасль права традиционно определяется как совокупность юридических норм которые устанавливают преступность и наказуемость деяний представляющих...
72178. Наказание. Понятие, цели и виды 60.5 KB
  Надо добавить что назначение и исполнение наказания означает в то же время порицание судом от имени государства содеянного виновным и его самого как нанесшего вред обществу. Иными словами содержанием наказания является кара за преступление о чем уже упоминалось в связи с общей...
72179. Понятие административного права 48.5 KB
  Административное право представляет собой совокупность правовых норм регулирующих определенные сферы общественных отношений составляющих предмет этой отрасли права. При этом предмет административного права отвечает на вопрос что какие общественные отношения регулируются нормами...