47521

ГРОШІ ТА КРЕДИТ

Конспект

Деньги и денежные системы

Сутність та функції грошей СУТНІСТЬ ТА ФУНКЦІЇ ГРОШЕЙ Походження та сутність грошей. Форми грошей та їх еволюція. Формування цінності неповноцінних грошей.

Украинкский

2013-11-30

162 KB

4 чел.

ТЕЗИСНИЙ ВАРІАНТ ЛЕКЦІЙ З ДИСЦИПЛІНИ «ГРОШІ ТА КРЕДИТ»

Назва теми

1. Сутність та функції грошей

2. Грошовий оборот і грошові потоки

3. Грошовий ринок

4. Грошова система та інфляція

5. Кредит у ринковій економіці

6. Фінансові посередники грошового ринку

7. Банки та їх роль в економіці

8. Валютний ринок та валютні відносини

ТЕМА 1. СУТНІСТЬ ТА ФУНКЦІЇ ГРОШЕЙ

  1.  Походження та сутність грошей.
  2.  Форми грошей та їх еволюція.
  3.  Формування цінності неповноцінних грошей.
  4.  Функції грошей
  5.  Якісні властивості грошей.

1. Походження та сутність грошей.

До основних причин виникнення грошей можна віднести:

розвиток товарного обміну;

суспільний поділ праці;

розвиток відносин власності.

Суспільний обмін  товарами можливий у двох форма:  найпростіша бартерна (товарна) та грошова.



Грошовий обмін виникає на противагу бартерному і його перевагами є:

Забезпечення багатоплановості обміну;

Скорочення трансакційних витрат обміну;

Скорочення комерційних обмінних ризиків;

Створення умов асинхронізації обмінних процесів у часі.

Інструмент, що має ознаки грошей

має загальне (суспільне) значення;

є засобом збереження вартості;

виступає як загальний еквівалент обміну товарів ( вимірює та виражає вартість інших товарів);

виступає як посередник обміну товарів та послуг.

Існує дві основні концепції походження грошей.

Раціоналістична концепція. Представники: П. Самуельсон, Дж. Гелбрейт, Дж. Кейнс.

За даною концепцією гроші виникли внаслідок угод між людьми або були запроваджені законодавчими актами держави для полегшення обміну товарами.

Роль держави – трасформуюча.

Держава:

визначає та змінює зразки купюр та їх захисні ознаки;

створює умови обігу грошей;

визначає потребу в грошах виходячи не з власних інтересів, а з потреб товарообігу;

впливає на форму та якісні властивості грошей з метою ефективного їх функціонування.

Еволюційна концепція підкреслює об’єктивний характер виникнення грошей.

Її представники А. Сміт, Д. Рікардо, К.Маркс.

Згідно з цією концепцією гроші є продуктом суспільного розвитку товарного виробництва та обміну.  

Гроші принципово відрізняються від звичайних товарів:   

Гроші мають не конкретну, а загальну споживну вартість, тобто здатні задовольнити будь-яку потребу людини

У грошей здатність до обміну (мінова вартість) набуває абсолютного виразу і ринок сприймає їх як загальну цінність, незалежно від  конкретних поточних потреб (здатність накопичувати гроші)

Гроші виступають мірилом цінності всіх інших товарів і є безпосереднім втіленням багатства взагалі

«Гроші як гроші» та «гроші як капітал»

 

Гроші як гроші

Гроші як капітал

Використання 

Для реалізації наявної споживної вартості 

Для забезпечення зростання наявної вартості 

Цільове призначення

Посередництво в обміні (реалізація вартості – продаж товарів)

Формування промислового і торговельного капіталу (збільшення вартості) 

Функції грошей

Міра вартості та засіб обігу

Крім того засіб нагромадження та засіб платежу

Сфера застосування

Товарний обіг

Грошовий ринок

2. Форми грошей та їх еволюція

Повноцінні гроші - це гроші які мають внутрішню субстанціональну вартість, основу формування якої становить вартість того матеріалу з якого вони виготовлені.
субстанція – матеріал з якого виготовлені повноцінні гроші – золото, срібло.

Недоліки повноцінних грошей:

високі витрати на їх виготовлення:

втрати від зносу в процесі обігу:

низька піддатливість регулюючому впливу держави;

обмеженість запасів дорогоцінних металі порівняно із усезростаючими потребами обороту у грошовій масі (товарів много – золота мало);

незручності у використанні

Неповноцінні гроші -  це грошові знаки які не мають самостійної субстанціональної вартості, замінюють в обігу дійсні гроші та наділяються примусовим курсом  або номіналом.

3 .Формування цінності неповноцінних грошей

Трудова вартість формується під впливом виробничих (трудових) витрат (собівартість), а цінність формується під впливом чинників граничної корисності.

Цінність мають ті предмети які не є продуктами праці.(Звичайним товарам притаманна і вартість і цінність). Саме таким предметом є неповноцінні гроші , які мають корисність, хоча не мають трудової вартості.

Трудова вартість і цінність притаманна тільки повноцінним (металевим) грошам, хоча провідне місце належить цінності. 

Забезпечення довіри до неповноцінних грошей як грошей надає їм    специфічну форму цінності – купівельну спроможність. 

Забезпечення довіри до неповноцінних грошей як грошей надає їм    специфічну форму цінності – купівельну спроможність.

Цінність грошей формується безпосередньо в процесі обігу і виступає як явище об’єктивне 

4.Функції грошей

Міра вартості – забезпечення виміру вартості товарів, надаючи їм форму ціни

Засіб обігу – забезпечення обігу товарів

Засіб платежу – погашення боргових зобов'язань (розрив платежу в часі)

Засіб нагромадження – обслуговування нагромадження вартості в процесі розширеного відтворення

Світові гроші – обслуговування руху вартості в міжнародному економічному обороті

5.Властивості грошей

Стабільність вартості

Економічність

Тривалість використання

Однорідність

Подільність

Портативність

Прийнятність

Тема 2. Грошовий оборот та грошова маса

  1.  Поняття та економічна основа грошового обороту.
  2.  Грошові потоки та порядок їх балансування.
  3.  Структура грошового обороту.
  4.  Маса грошей, що вимірює грошовий оборот.
  5.  Швидкість обігу грошей (самостійно).
  6.  Закон кількості грошей (самостійно).
  7.  Механізм поповнення маси грошей в обороті.

1. Поняття та економічна основа грошового обороту.

Грошовий оборот – процес безперервного руху грошей в готівковій та безготівковій формах між економічними суб'єктами в процесі розширеного відтворення.

Економічна основа грошового обороту – це процес суспільного відтворення на макро- і мікрорівнях.

Порівняння суспільного відтворення

Мікрорівень

Гроші обслуговують рух індивідуального капіталу

Гроші обслуговують окремі стадії суспільного відтворення

Гроші виступають як одна з функціональних форм капіталу

Це власні кошти

Механізм поповнення грошей – на грошовому ринку

Макрорівень

Гроші обслуговують рух сукупного капіталу

Гроші обслуговують всі стадії суспільного відтворення

Гроші виступають як гроші, вони не є капітал (збільшення грошей призводить до знецінення грошей)

Це наявна грошова маса

Механізм поповнення  - додаткова емісія

2. Грошові потоки та порядок їх балансування.

Грошовий потік – це рух грошей у динаміці.

Грошовий запас – кількість грошей на певну дату.


Балансування грошових потоків відбувається за напрямками:

Балансування за суб'єктами;

Балансування за ринками;

Балансування за потоками втрат та ін'єкцій.

Головним механізмом балансування виступає грошовий ринок.

За суб'єктами:

Вхідні потоки;

Вихідні потоки;

Балансуючі потоки.

Суб'єктами виступають:

Населення;

Підприємства;

Держава.

Вихідні потоки одних економічних суб'єктів є вхідними потоками інших. 

НАСЕЛЕННЯ

Вхідний потік – заробітна плата, %, прибуток тощо.

Вихідний потік – витрати на купівлю товарів та послуг.

Балансуючий потік – позики або заощадження на  грошовому ринку.

ПІДПРИЄМСТВА

Вхідний потік – оплата за реалізовані товари та послуги.

Вихідний потік – оплата за ресурси.

Балансуючий потік – залучення на грошовому ринку.

ДЕРЖАВА

Вхідний потік – податки (дохід держави).

Вихідні потоки – державні закупівлі на ринку ресурсів, продуктів.

Балансуючий потік – позики на грошовому ринку.

Балансування за ринками

Якщо імпорт більше за експорт – гроші за імпортні товари  покидають економічну систему (у внутрішньому обороті з'являється нестача грошей).

Ситуація балансується за рахунок:

емісії (ризик інфляції);

залучення коштів з-за кордону

Якщо експорт перевищує імпорт – в обігу з'являються зайві гроші (товари “уходять” з внутрішнього ринку за кордон, а в експортерів з'являються зайві (не забезпечені) гроші).

Ситуація балансується за рахунок:
- уповільнення обігу грошей (шляхом збільшення % за депозитами, стимулюванням довгострокових депозитів тощо);
- виплати за зовнішніми зобов'язаннями держави.

Балансування за потоками втрат та ін'єкцій

Балансування національного продукту та національного доходу відбувається через потоки втрат та ін'єкцій.

ПОТОК ВТРАТ – це сплата податків, заощадження населення, оплата імпорту.

ПОТОК ІН’ЄКЦІЙ – це інвестиції, державні закупівлі, надходження за експорт.

Основним механізмом балансування національного продукту та національного доходу, як основних макроекономічних показників розвитку економіки, виступає грошовий ринок, який перерозподіляє грошові потоки у суспільстві

3. Структура грошового обороту.

Критерії структури грошового обороту:

За формою платіжних засобів (готівка та безготівка).

За територіальним знаходженням (за областями України).

За суб'єктами господарювання (фінансовий сектор, нефінансовий сектор, домашні господарства)

За економічним призначенням грошей (грошовий обіг, фінанси, кредит).

Структура грошового обороту  в залежності від форми платіжних засобів

Готівковий оборот – обслуговується готівковими знаками вартості, знаходиться поза банківською системою, обслуговує придбання товарів та послуг фізичними особами.

Безготівковий оборот – обслуговується депозитними та електронними грошима, знаходиться в банківській системі, обслуговує юридичних осіб.

Структура грошового обороту в залежності від економічного призначення 

Грошовий обіг – обслуговує реалізацію вартості, носить еквівалентний характер, безповоротній.

Фінанси (фіскально-бюджетний) – відображає відносини розподілу вартості, нееквівалентний характер, безповоротній рух.

Кредит – відображає економічні відносини перерозподілу вартості, нееквівалентний характер, поворотній.

ТЕМА 3: ГРОШОВИЙ РИНОК

  1.  Сутність грошового ринку
  2.  Інституційна модель та структура грошового ринку
  3.  Попит на гроші
  4.  Пропозиція грошей
  5.  Графічна модель грошового ринку
  6.  Заощадження та інвестиції на грошовому ринку

1. Сутність грошового ринку

Грошовий ринокце особливий сектор ринку, на якому здійснюється купівля та продаж специфічного товару

Специфіка даного товару як об’єкта даного ринку полягає в тому, що гроші мають абсолютну ліквідність.

Особливості грошового ринку:

Грошовий ринок – умовний ринок

Об’єктом угод  виступають гроші, а інструментом виступають специфічні фінансові інструменти

Процес купівлі продажу грошей не є еквівалентною операцією

Гроші використовується для отримання доходу

Рух грошей носить зворотній характер

За продавцем грошей зберігається право власності на гроші

Покупець грошей набуває право користування, розпорядження  

2. Інституційна модель та структура грошового ринку

3. Попит на гроші.

Попит на гроші – це запас грошей, який бажають мати в своєму розпорядженні суб’єкти на певний момент.

Особливості попиту на гроші

це є явище запасу, а не динаміки, тобто потоку. Суб’єкти бажають мати запас грошей на певну дату. 

це є запас грошей, який суб’єкти бажають мати в ліквідній формі;

задовольнити попит на гроші можна наступним чином:

відкладати частину доходу в запас;

продажею частини активів (акцій, облігацій)

купівлею грошей на грошовому ринку.

.

попит на гроші повязаний  зі швидкістю обігу грошей обернено протилежною залежністю. При зростанні попиту на гроші  кожна грошова одиниця  буде довше залишатися в розпорядженні суб’єкта.

.

Розрізняють трансакційний попит на гроші та попит на гроші як на актив. 

Мотиви попиту на гроші.

1. Трасакційний мотив – гроші необхідні для здійснення поточних платежів, пов’язаним із задоволенням особистих та виробничих потреб

2. Мотив завбачливості для задоволення у будь-який час  не передбачуваних  потреб.

3. Спекулятивний мотив потреба в запасі грошей, який за сприятливих умов перетворюють у високодохідні активи, і навпаки.

Фактори, що впливають на попит на гроші.

зміна обсягів виробництва - чим більший обсяг виробництва, тим більшим має бути запас грошей для виконання цих операцій;

зміна абсолютного рівня цін - прямо пропорційна залежність;

швидкість обігу грошей. Чим вища швидкість обігу грошей, тим меншим буде попит на гроші, і навпаки;

зміна норми процента - в міру зниження очікуваного доходу – попит буде зростати і навпаки;

інфляція - провокує скорочення попиту на гроші;

очікування погіршення кон'юнктури ринків - попит на гроші скоротиться.

4. Пропозиція грошей.

Пропозиція грошей – це певний запас грошей, що мають економічні суб’єкти у будь-який момент у своєму розпорядженні і який вони готові за сприятливих умов спрямувати в оборот.

Особливості пропозиції: 

Пропозиція грошей, як і попит на гроші є явищем залишку.

Пропозиція грошей – це використання грошей, (попит на гроші – це бажання мати певний запас грошей).

Формується у зовнішньому (екзогенному) середовищі,  (на відміну від попиту який формується виходячи із внутрішніх уявлень економічного суб’єкта).

Формується на базі наявної грошової маси в обороті і емісійної діяльності банківської системи.

Сучасній пропозиції грошей притаманний кредитний характер.

Динаміка зміни пропозиції грошей підпорядковується динаміки зміни попиту на  гроші.

Пропозицію грошей можна розглядати на мікро- та макрорівні.

Мікрорівень - пропозиція грошей буде збільшуватися якщо буде зростати дохідність фінансових активів.

Макрорівень -      Мs = m *ГБ

m - коефіцієнт грошово-кредитного мультиплікатору;

ГБ - грошова база.

.

Основним фактором, що визначає зміни пропозиції грошей є коефіцієнт мультиплікатору.

На мультиплікатор впливають наступні чинники:

норма обов’язкових резервів - чим нижчою буде норма (r), тим вищим буде коефіцієнт мультипликації, а отже більшим загальний обсяг грошової пропозиції, і навпаки.

облікова ставка ЦБ - впливає на грошову базу. При підвищенні облікової ставки зменшується попит комерційних банків на позички рефінансування .

процентна ставка комерційних банків за кредитами - при зростанні процентної ставки за позичками розширюється пропозиція грошей. Водночас у цій ситуації можуть зменшуватися попит на банківські позички і скорочуватися мультиплікація депозитних грошей;

процентна ставка комерційних банків за депозитами - сприяє залученню банками готівки на вклади і розширенню процесу мультиплікації депозитів, унаслідок чого зростає пропозиція грошей;

тінізація економіки – так як при операціях домінують готівка, це послаблює мультиплікативне збільшення депозитів;

стан довіри з боку населення до банківнегативне ставлення  спричиняє вилучення грошей з депозитів чи стримує їх зростання.  

Тема 4. Грошова система та інфляція

1. Сутність та основні елементи грошової системи.

2. Види грошових систем та їх еволюція. (самостійно)

3. Становлення та розвиток грошової системи України. (самостійно)

4. Державне регулювання грошового обороту.

5. Монетизація бюджетного дефіциту та ВВП.

6. Сутність та основні форми інфляції. (самостійно)

7. Методи регулювання інфляції.

8. Сутність та види грошових реформ.

1. Сутність та основні елементи грошової системи.

Грошова система – це форма організації елементів грошового обороту, що приведені у певну єдність на основі законодавчих актів країни.

!

Грошова система формується на базі банківської системи і може розглядатися як складова останньої.

Призначення грошової системи: 

забезпечення  економічного розвитку;

забезпечення стабільності національної грошової одиниці;

забезпечення еластичності грошової маси у відповідності до потреб реальної економіки;

забезпечення позитивного платіжного балансу.

Підсистеми грошової системи:

система безготівкових розрахунків;

валютна система;

система готівкового обігу.

Елементи грошової системи:

найменування грошової одиниці;

масштаб цін (в сучасних умовах товарне наповнення грошової одиниці);

види та купюрність грошових знаків, які мають статус законних платіжних засобів

регламентація безготівкових грошових розрахунків;

регламентація готівкового грошового обороту;

регламентація режиму валютного курсу та операцій з валютними цінностями;

регламентація режиму банківського проценту, як ці грошей, що впливає на їх  сталість;

державні органи, які здійснюють регулювання грошового обороту (ЦБ – як центральний орган, Кабінет Міністрів, Міністерство економіки та Міністерство фінансів.).

4. Державне регулювання грошового обороту.

Заходи регулювання грошового обороту, можна розділити на три групи:

заходи фіскальної політики

заходи грошово-кредитної (монетарної) політики;

заходи прямого впливу. 

!

Фіскальна політика реалізується через механізми оподаткування, інших вилучень до централізованих фондів фінансових ресурсів, фінансування витрат держави

Грошово-кредитна політика зводиться до економічного регулювання через механізми зміни пропозиції (маси) грошей та їх ціни (проценти) на грошовому ринку.

Види грошово-кредитної політики 

експансійна 

рестрикційна 

Пряме втручання - обмеження (заморожування) цін і доходів з метою гальмування високої інфляції; раціонування споживання

Експансійна політика

політика інфляції - неконтрольоване, довільне зростання пропозиції грошей, через що гроші стрімко "дешевіють". Наслідком такої політики неминуче стає інфляція.

політика дезінфляції - повільне, контрольоване зростання грошової маси і м'якого зниження процента, контрольована інфляція.

Рестрикційна політика

політика дефляції - різке скорочення пропозиції грошей, гроші "дорожчають", сукупний попит скорочується, провокуючи зниження рівня цін і різке падіння економічної активності

політика рефляції - повільне і незначне скорочення пропозиції грошей та рівня процента, що м'яко гальмує економічну активність, без глибокого спаду виробництва

Пряме втручання - обмеження (заморожування) цін і доходів з метою гальмування високої інфляції; раціонування споживання.

Об'єктами монетарної політики є: 

грошова маса;

ставка процента;

валютний курс;

швидкість обігу грошей та ін.

Суб'єкти монетарної політики: Національний банк, Міністерство фінансів, міністерство економіки, безпосередньо уряд, Верховна Рада. 

Інструменти монетарної політики.

інструменти опосередкованого впливу

операції на відкритому ринку, регулювання норми обов'язкових резервів, процентна політика, рефінансування комерційних банків, регулювання курсу національної валюти

інструменти прямого впливу –

установлення прямих обмежень на здійснення емісійно-касових операцій; введення прямих обмежень на кредитування центральним банком комерційних банків

4. Монетизація бюджетного дефіциту та ВВП.

Способи мобілізації коштів для монетизації бюджетного дефіциту:

Збільшити оподаткування економічних суб'єктів (не призводить до збільшення грошової маси).

Випуск урядом боргових зобов'язань (казначейських білетів), і надання їм статусу законних платіжних засобів (ризик інфляції).

3. Випуск урядом власних цінних паперів і реалізація їх на внутрішньому чи на зовнішньому ринках (не містить загрози інфляції).

4. Дозволити центральному банку прокредитувати уряд, купивши урядові зобов'язання на первинному ринку - збільшиться маса грошей і сукупний попит.

Проблема монетизації ВВП полягає в доведенні маси грошей в обороті до рівня, достатнього для успішної реалізації всього обсягу вироблених товарів та послуг, погашення боргових зобов'язань.

Індикатори ринку

середній рівень цін

середня процентна ставка

стан платіжної дисципліни

рівень ліквідності банків

  1.  Методи регулювання інфляції.

Скорочуються витрати державного бюджету

кредитна рестрикція та пряме лімітування (таргетування) випуску готівки в обіг

політика доходів - передбачає державний контроль за заробітною платою і цінами.

8. Сутність та види грошових реформ.

За глибиною реформ: повні та часткові.

За повнотою здійснюваних змін у грошовій системі: формальні та деномінаційні.

За характером обміну старих грошей на нові: неконфіскаційні і конфіскаційні реформи.

За порядком введення в обіг нових грошей: одномоментні та реформи паралельного типу.

Тема 5  Кредит у ринковій економіці

  1.  Необхідність та сутність кредиту в ринковій економіці.
  2.  Стадії та закономірності руху кредиту.
  3.  Форми та види кредиту.
  4.  Процент за кредит: сутність, функції.
  5.  Функції  кредиту.

 

  1.  Необхідність та сутність кредиту в ринковій економіці.

Загальноекономічною причиною необхідності кредиту є існування товарного виробництва і пов’язаного з ним товарообігу.



Загальні передумови існування кредитних відносин:

Наявність товарно-грошових відносин.

Суб’єкти повинні бути юридично самостійними.

Матеріальна відповідальність учасників

Позичальники повинні мати майбутні та поточні доходи.

Довіра між учасниками

Співпадання економічних інтересів

Кредит – це економічні відносини, які виникають між суб’єктами з приводу перерозподілу вартості на умовах зворотності та платності.

Структура кредиту включає суб’єктів та об’єкт кредитних відносин

  1.  Стадії та закономірності руху кредиту.

Стадії руху кредиту:

Накопичення вільних ресурсів кредитором.

Розміщення коштів внаслідок пошуку позичальника та оцінки його кредитоспроможності.

Використання позичальником одержаних коштів на певні цілі.

Вивільнення одержаних кредитів позичальником внаслідок реалізації  продукції.

Повернення кредитору коштів та сплата процентів.

На мікрорівні виділяють наступні закономірності:

зворотність руху позиченої вартості.

тимчасовість користування позиченою вартістю.

збереженість позиченої вартості у повному обсязі.

залежність маси наданої позички від наявних обсягів вільних коштів.

Закономірності на макрорівні:

Обсяги кредитних вкладень повинні відповідати динаміці обсягів ВВП.

Загальна сума кредитних вкладень і позичених ресурсів на макрорівні повинні балансуватися.

Переміщення коштів із високорентабельних галузей до низькорентабельних.

Принципи кредитування:

Цільове спрямування позички.

Строковість

Поворотність

Платність

Забезпеченість.

3.Форми та види кредиту. Характеристика окремих видів кредиту.

Існують дві форми кредиту: товарна та грошова.

До товарної  відносяться: комерційний кредит, лізинг, споживчий кредит тощо. Кредит надається в товарній формі, а погашення може відбуватися як в грошовій так  і в товарній формах. 

Види кредиту.

В  залежності від суб’єктів кредитних відносин виділяють такі види:

1. Банківський;

2. Міжгосподарський;

3.  Державний;

4.  Міжнародний;

5. Споживчий  (приватний).

В залежності від сфери використання виділяють:

- споживчій кредит;

- виробничий кредит.

За терміном використання виділяють:

коротко строковий

середньо строковий;

довгостроковий.

В залежності від цільового призначення виділяють:

-  на формування оборотного капіталу;

- на формування основного капіталу;

- кредити, пов’язані з виникненням тимчасових розривів у платежах.

Банківський кредит 

Забороняється використання банківського кредиту на:

покриття збитків

на формування і збільшення статутного фонду банків,

на придбання цінних паперів будь-яких підприємств.


Банківський кредит можна класифікувати за наступними ознаками.

За призначенням і характером використання:

для фінансування інвестиційних проектів

для фінансування комерційних контрактів (угод)

За цільовим спрямуванням:

Виробничий

Споживчий

За характером забезпечення

Забезпечені заставою

Гарантовані

Незабезпечені (бланкові)

Залежно від кількості кредиторів

Кредити, які надаються одним банком;

Консорціальні кредити, що надаються консорціумом банків;

Паралельні кредити надаються одному клієнту кількома банками на однакових (заздалегідь погоджених) договірних умовах

4. Процент за кредит: сутність, функції.

Види процентів:

обліковий - % за кредитом який надається ЦБ КБ.

Депозитний - % який сплачує КБ за отриманні ресурси;

Позичковий - % за кредит, який позичальники сплачують кредиторові;

% по міжбанківському кредиту;

Облігаційний процент.

Чинники впливу на процентні ставки 

На макрорівні впливають:

попит та пропозиція, що склалися на ринку;

стабільність грошового ринку в країні, тобто рівень інфляції (високий рівень призводить до високих ставок);

рівень облікової ставки Центрального банку.

На мікрорівні впливають:
розмір кредиту (чим більше, тим дорожче);

термін користування кредитом (чим довше термін, тим вище);

характер забезпечення (чим вища якість застави, тим менший %) ;

рівень ризику (більше ризик, більше ставка).

Функції позичкового проценту:

Розподільча 

Збереження позичкового капіталу. 

5.Функції  кредиту.

Перерозподільна. 

Емісійна 

Контрольно-стимулююча

Функція капіталізації вільних грошових    коштів 

Тема 6. Банки та їх роль в ринковій економіці

  1.  Походження, призначення та статус центрального банку.
  2.  Основні напрямки діяльності центрального банку.
  3.  Сутність, типи та інструменти грошово-кредитної політики центрального банку (самостійне вивчення).
  4.  Комерційні банки: поняття, призначення та класифікація банків.
  5.  Операції банків та банківські послуги.
  6.  Стабільність банків та механізм її забезпечення.


1. Походження, призначення та статус центрального банку

Походження ЦБ – об'єктивна потреба в централізації банкнотної емісії, яка спричинила виникнення емісійних банків. 

Шляхи створення центральних банків

Перший шлях – еволюційний, коли Емісійний банк набував статусу Центрального.

Другий шлях – створення Центрального банку на основі спеціального закону (наприклад: створення Національного банку України в 1991р. згідно з Конституцією, законами “Про Національний банк України”, “Про банки та банківську діяльність”).

Призначення ЦБ - це

Управляння грошовим оборотом з метою забезпечення стабільного неінфляційного розвитку економіки

Статус ЦБ

це банківська установа

державний орган управління

Принципи функціонування Національного банку 

принцип незалежності банку;

принцип президентського та парламентського контролю за діяльністю банку;

принцип економічної самостійності банку;

принцип централізації системи банку;

принцип єдності системи банку;

принцип вертикальної структури управління банком.

 

2. Основні напрямки діяльності центрального банку.

Емісійний центр готівкового обороту.

Банк банків.

Орган банківського регулювання та нагляду.

Банкір та фінансовий агент уряду.

Провідник монетарної політики.

4. Комерційні банки: поняття,призначення та класифікація банків

Комерційні банки – це кредитні установи, що здійснюють універсальні банківські операції для клієнтів головним чином за рахунок залучених грошових коштів.

Класифікація комерційних банків

За формою власності: державні, кооперативні та колективні.

За організаційною формою: колективна (акціонерна та пайова), унітарна та змішана.

За  розміром активі: малі, середні та найбільші.

За філійною мережею: філіальні (багато та мало філійні) та безфілійні.

За спеціалізацією: ощадні, інвестиційні, іпотечні, розрахункові (клірингові). Банк є спеціалізованим якщо 50 % його активів чи пасивів є одного типу.

За діапазоном операцій: універсальні та спеціалізовані.

Призначення комерційних банків:

забезпечують економіку фінансовими ресурсами

сприяють нагромадженню капіталу

забезпечують перетік грошового капіталу зі сфери накопичення у сферу використання

створюють механізм такого перерозподілу

створюють  об’єктивні умови прогресивного відтворення економіки

5.Операції банків та банківські послуги.

Банки виконують активні та пасивні операції та надають банківські послуги.

Пасивні операції – це операції за допомогою яких банки формують свої грошові ресурси для проведення активних операцій, в першу чергу кредитних та інвестиційних.

Ресурси в залежності від джерел формування поділяються на:

- власні;
- залучені (депозитні);
- позичені (недепозитні).

До власних (або банківського капіталу) належать:

статутний капітал

резервний фонд

інші фонди

нерозподілений прибуток

До залучених коштів відносять

Депозити:до запитання, строкові, ощадні

До позичених (недепозитних) ресурсів відносять:

позички міжбанківських кредитів

кредити центрального банку

операції з цінними паперами на вторинному фондовому ринку

Активні операції

Це операції з  розміщення та використання ресурсів з метою отримання прибутку і підтримання ліквідності.

Види активних операцій:

Кредитні (надання кредитів)

Інвестиційні (вкладання коштів у цінні папери)

6. Стабільність банку

означає його постійну здатність:

1) відповідати за своїми зобов’язаннями
2) забезпечувати прибуток на достатньому рівні

Тема 7. Фінансові посередники грошового ринку

  1.  Сутність та призначення фінансового посередництва.
  2.  Банки як провідні суб’єкти фінансового посередництва.
  3.  Банківська система: сутність, принципи побудови та функції.
  4.  Небанківські фінансово-кредитні установи. Характеристика основних видів.

1. Сутність та призначення фінансового посередництва

Фінансовий посередник формує власні зобов'язання та вимоги і на цій підставі емітує власні фінансові інструменти, які стають об'єктом торгівлі на грошовому ринку.

Призначення фінансових посередників

кредитор розміщує вільні кошти в дохідні активи, позичальник - мобілізує кошти для вирішення завдань.

скорочення витрат суб'єктів грошового ринку на формування вільних коштів, розміщення їх у дохідні активи та запозичення додаткових коштів.  

послаблення фінансових ризиків для суб'єктів грошового ринку.

надання додаткових послуг для кредиторів і позичальників

Види фінансових посередників
 

Банки (через грошово-кредитний мультиплікатор здатні впливати на пропозицію грошей )

Небанківські фінансово-кредитні установи (не мають можливості впливати на пропозицію грошей)

2. Банки як провідні суб’єкти фінансового посередництва

До банківської діяльності можна віднести комплекс із трьох посередницьких операцій:

-  приймати грошові вклади від клієнтів;

-  надавати клієнтам позички і створювати нові платіжні засоби;

-  здійснювати розрахунки між клієнтами.

Функції банків

трансформаційна

емісійна

Трансформаційна функція: це зміна (трансформація) якісних характеристик грошових потоків, що проходять через банки.

Напрями цієї функції:

трансформація ризиків -диверсифікація активних операцій, створення резервів, диференціація процентних ставок залежно від ризикованості кредитів, страхування депозитів тощо

трансформація строків - короткострокові кошти спрямовуються в довгострокові позички

трансформація обсягів - мобілізація великих обсягів дрібних вкладів для реалізації масштабних проектів.

просторова трансформація - акумуляція ресурсів з багатьох регіонів і навіть з інших країн та спрямувати на фінансування проектів одного регіону, однієї країни, одного об'єкта.

Емісійна функція 

Полягає у створенні додаткових платіжних засобів і спрямуванні їх в оборот, збільшуючи пропозицію грошей, або ж вилучати їх з обороту, зменшуючи пропозицію грошей.

Цю функцію виконує як центральний банк, емітуючи готівкові гроші, так і комерційні банки, емітуючи депозитні гроші через механізм грошово-кредитного мультиплікатора.

Основні види операцій сучасного універсального банку

Депозитні операції

Консультаційні послуги

Лізингові послуги

Валютні операції

Брокерські послуги

Трастові послуги

Розрахунково-платіжні операції

Інвестиційні операції

Кредитні операції

Інші послуги

3. Банківська система: сутність, принципи побудови та функції

Банківська система – законодавчо визначена, структурована та виділена в самостійну економічну структуру сукупність фінансових посередників, що здійснюють банківську діяльність.

Цілі

Ціль окремого банку- отримання прибутку.

Цілі банківської системи:

Забезпечення суспільного нагляду і регулювання банківської діяльності з метою узгодження інтересів банків із загальносуспільними інтересами;

Забезпечення надійності і стабільності як окремих банків, так і банківської системи в цілому для стабільності грошей і безперебійного обслуговування економіки.

Функції банківської системи

Трансформаційна

Емісійна - створення платіжних засобів та регулювання грошового обороту

Стабілізаційна - забезпечення стабільності банківської діяльності та грошового ринку

Загальні риси банківської системи

Поєднання багатьох однотипних елементів (у всіх банків однакові цілі – прибутковість, ліквідність)

Динамічність системи (банківська система постійно розвивається, адаптуючись до змін в середовищі)

Закритість системи (банкам заборонено займатися виробничою діяльністю, торгівлею, страхуванням)

Саморегуляція

Специфічні риси банківської системи

Дворівнева побудова

Централізоване регулювання діяльності кожного банку окремо і банківської системи в цілому

Наявність загальносистемної інфраструктури, що забезпечує функціональну взаємодію окремих банків

Централізований механізм контролю

Поєднання централізованого управління банківської системи зі збереженням економічної самостійності кожного банку

4. Небанківські фінансово-кредитні установи

Договірні фінансово-кредитні інститути

Страхові компанії – продаючи страхові поліси, мобілізують певні суми коштів, які розміщують в доходні активи.

Вони є головним постачальником довгострокових капіталів на грошовому ринку.

Пенсійні фонди

На договірній основі акумулюють кошти юридичних і фізичних осіб у цільові фонди, з яких проводять пенсійні виплати громадянам після досягнення певного віку.

Існують державні і приватні пенсійні фонди.

Ломбарди

Спеціалізуються на видачі позичок населенню під заставу рухомого майна.

Кошти ломбардів формуються із внесків засновників, прибутку та виручки заставленого майна.

Лізингові компанії

Спеціалізуються на придбанні предметів тривалого використання та переданні їх в оренду фірмам-орендарям для використанні у виробничій діяльності.

Ресурси формуються з власного капіталу та банківських позичок.

Факторингові компанії

Спеціалізуються на купівлі у фірм права на вимогу боргу. Присутні елементи кредитування та посередництва.

Інвестиційні фінансово кредитні установи
Інвестиційні фонди (компанії) – спеціалізуються на управлінні вільними грошовими коштами інвестиційного призначення (акумулюють грошові кошти шляхом випуску власних цінних паперів, а потім розміщують їх в дохідні цінні папери)

Фінансові компанії

Мобілізують кошти через продаж своїх цінних паперів, а потім направляють у позички фізичним та юридичним особам для придбання товарів виробничого або споживчого призначення.

Кредитні товариства (спілки)

Спеціалізуються на задоволенні потреб у кредиті своїх членів.

Ресурси формуються шляхом продажу паїв своїм членам, стягування з них спеціальних внесків, одержання позичок у банків, одержання доходів від поточної діяльності.

Позички своїм членам даються під проценти, нижчі від банківських.

Тема 8. Валютний ринок та валютні відносини

  1.  Поняття валюти та конвертованість валюти.
  2.  Загальна характеристика та структура валютного ринку. Види операцій на валютному ринку.
  3.  Валютний курс.
  4.  Валютна політика та валютне регулювання.
  5.  Платіжний баланс та золотовалютні резерви в механізмі валютного регулювання. (самостійно)
  6.  Валютні системи, поняття, призначення, елементи. (самостійно)

  1.  Поняття валюти та конвертованість валюти

Класифікація валют

За емітентом

національна

іноземна

колективна

За режимом використання 

неконвертовані

конвертовані

Конвертованість валюти

За повнотою конвертації:
- повна конвертованість;
- часткова конвертованість.

За видами суб'єктів:
- зовнішня;
- внутрішня.

За характером економічних операцій, що обслуговуються валютою:
- за поточними операціями;
- за переміщенням капіталу.

Валюта обслуговує зовнішньоекономічні відносини.

Валютний ринок є елементом грошового ринку.

На валютному ринку формуються та використовуються інструменти: валютний курс, платіжний баланс, золотовалютні резерви.

Учасники валютних відносин 

уряд та його структури

центральний банк

юридичні особи

фізичні особи

міжнародні організації

Складові валютних відносин в залежності від призначення платежів

міжнародні розрахунки за зовнішньоторговельними операціями

одержання і погашення різних видів міжнародних позичок

переміщення валюти при здійсненні зовнішніх інвестицій

переміщення валюти при наданні економічної і технічної допомоги

операції з купівлі-продажу валюти на внутрішньому і зовнішніх валютних ринках

2. Загальна характеристика та структура валютного ринку. Види операцій на валютному ринку

Об'єктом купівлі-продажу на валютному ринку є валютні цінності.

Суб'єктами валютного ринку можуть бути будь-які економічні агенти.

Структура валютного ринку (за геогр.ознакою)
національні ринки     міжнародні ринки     світовий ринок

Національні валютні ринки обмежуються економічним простором конкретної країни і регулюються її національним валютним законодавством.

Міжнародні валютні ринки сформувалися у країнах, в яких до мінімуму зведені обмеження на валютні операції (валютні обмеження). Регулюються міждержавними угодами, домовленостями самих учасників цих ринків.

Світовий валютний ринок складається з міжнародних і здатний функціонувати практично цілодобово.

Функції валютного ринку

сприяння розвитку зовнішньої торгівлі

регулювання валютного курсу

страхування валютних ризиків

диверсифікація валютних резервів

забезпечення умов та механізмів для реалізації валютної політики держави

Операції валютного ринку

За терміном здійснення платежу з купівлі-продажу валюти:
- касові, або операції з негайною поставкою;
- строкові.

За механізмом здійснення операцій:
- операції спот;
- форвардні операції;
- ф 'ючерсні операції;
- опціонні операції.

За цільовим призначенням:
- операції з метою одержання валюти для здійснення платежів;
- операції з метою страхування від валютних ризиків (операції хеджування);
- спекулятивні операції.

За формою здійснення:
- безготівкові;
- готівкові.

За масштабами операцій:
- оптові (здійснюються між банками);
- роздрібні (здійснюються між банками та їх клієнтами).

3.Валютний курс

Валютний курс

- це співвідношення, за яким одна валюта обмінюється на іншу;

- це "ціна" грошової одиниці однієї країни, що визначена в грошовій одиниці іншої країни.

Вартісною основою валютного курсу є паритет купівельних спроможностей валют, який виражає співвідношення середніх рівнів національних цін на товари, послуги, інвестиції.

Фактори впливу на валютний курс

Темпи інфляції (чим вище, тим нижче курс валюти)

Стан платіжного балансу (активний баланс підвищує курсу нац.валюти )

Різниця процентних ставок у різних країнах (підвищення процентної ставки стимулює приплив іноземних капіталів)

Ступінь використання певної валюти

Ступінь довіри до валюти на національному та світовому ринках  

Ступінь розвитку фондового ринку

4. Валютна політика та валютне регулювання

Методи регулювання валютного курсу

валютна інтервенція

дисконтна політика

девальвація

ревальвація

Мета валютного регулювання

лібералізація валютних відносин в країні

забезпечення збалансованості платіжного балансу

забезпечення високого рівня конвертованості національної валюти

захист іноземних та національних інвестицій в країні

забезпечення стабільності курсу національної валюти


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

78560. Практикум по формированию поликультурной компетентности 85 KB
  Цель: оказывать содействие установлению контакта между участниками группы и настрой на работу в группе. Цель: наглядно продемонстрировать участникам тренинга уровень взаимодоверия склонности к территоризму в группе. Когда все звезды готовы группе предлагается разместить все звезды на небосклоне.
78561. Правознавчий брейн-ринг «Я знаю свої права» 5.45 MB
  Мета: формувати зацікавленість учнів у вивченні Конвенції ООН про права дитини; вміння використовувати свої знання на практиці; виховувати в учнів почуття патріотизму, свідомої громадської позиції.
78562. Права дитини 48.5 KB
  Ознайомити учнів з правами дітей, розкрити поняття «Декларація», «Конвенція». Дати уявлення про моральні норми поведінки. Виховувати пошану до законів суспільства, шанобливе ставлення до оточуючих.
78563. Права дитини. Право дитини на здоров’я в сім’ї і суспільстві 73.5 KB
  Мета: «Продовжувати формувати уявлення про права дитини. Ознайомити учнів з поняттям «право», «Конституція», «Декларація», «Конвенція». Акцентувати увагу на правах дитини, які порушуються в родині, у школі. Розвивати увагу, старанність.
78564. Я – дитина. Я теж маю права! 7.14 MB
  Мета: сформувати в учнів уявлення про те що школа – це осередок розвитку громади в якій діти можуть відчути свою значущість взявши участь у розробці та реалізації правових та соціальних проектів; сформувати уявлення про права і свободи громадян...
78565. Правила життя в суспільстві 39 KB
  Мета. Ознайомити учнів із правилами життя в суспільстві, підвищувати рівень правової освіти учнів; розвивати вміння аналізувати, узагальнювати; виховувати повагу до людини, її прав, доброзичливість, миролюбність.
78566. Правила для учнів 128.5 KB
  Обговорення відомих правил для учнів Заходить вчитель треба встать Коли тобі дозволять сядь Сказати хочеш не гукай А тільки руку піднімай. Сьогодні ми продовжимо складати нові правила для учнів запам’ятовувати їх і виконувати. Друге правило для учнів Вчасно йди завжди до школи Та не спізнюйся ніколи.
78567. Вчимо правила безпечної поведінки, граючи 94.5 KB
  Мета: Навчити учнів дотримуватися правил безпечного переходу вулиць і доріг повторити правила дорожнього руху розглянути причини ДТП вчити запобігати їх виникнення. Я допомагаю машинам і пішоходам виконувати правила дорожнього руху.
78568. ОСНОВНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ 32.5 KB
  Мета: Сформулювати уявлення про правопорушення; познайомити з видами правопорушень; вчити учнів бути чесними громадянами України; виховувати негативне ставлення до правопорушень норм моралі та прав людини. Сьогодні на уроці ми поговоримо про правопорушення.