47592

Проектування лінійних споруд волоконно-оптичних ліній зв’язку.Методичний посібник

Книга

Коммуникация, связь, радиоэлектроника и цифровые приборы

Прокладання кабелю. Вибір марки кабелю та визначення його придатності. Конструктивний розрахунок оптичного кабелю та визначення його конструкції 19 5.4 Вибір оптичних волокон оптичного кабелю та розрахунок максимальної довжини регенераційної ділянки 22 5.

Украинкский

2013-11-30

2.43 MB

42 чел.

PAGE  4

Міністерство транспорту та зв’язку України

Методичний посібник

Частина 1. Курсове проектування. «Проектування лінійних споруд волоконно-оптичних ліній зв’язку»

Розробники:

Викладач-методист ЛК ДУІКТ – Воєца О.С

                                                                 Викладач ЛК ДУІКТ –  Романюк А.В.

Львів 2009

Зміст методичного посібника

Загальна інформація по будівництву та експлуатації кабельної лінії зв’язку

2

         1. Фігуранти, що приймають участь в будівництві  та експлуатації кабельних ліній зв’язку (ЛЗ)

2

          2. Основні етапи будівництва ЛЗ

2

                   2.1  Підготовчі роботи.

2

                   2.2  Прокладання кабелю.

2

                   2.3   Монтаж ОВ та ОК

3

                   2.4  Встановлення проміжного та кінцевого  станційного обладнання

3

                   2.5  Випробовування, вимірювання та здача ЛЗ в експлуатацію

3

          3. Основні завдання та функції експлуатаційника ЛЗ

3

  1.  В процесі поточної експлуатації

4

  1.  При пошкодженнях чи аваріях на ЛЗ

4

Частина 1. 1. Курсове проектування. Проектування лінійних споруд ВОЛЗ”                   

          1.1 Завдання  до КП

5

          1.2 Зміст курсового проекту

9

2. Реферат

9

3. Вступ

10

4. Аналіз завдання та обґрунтування доцільності будівництва ВОЛЗ, розробка ситуаційного плану ВОЛЗ

12

          4. 1 Аналіз завдання та обґрунтування доцільності будівництва ВОЛЗ.

12

          4.2  Розробка ситуаційного плану ВОЛЗ

12

5. Вибір марки кабелю та визначення його придатності.

15

          5.1 Оптичні кабелі, їх пропускна здатність та умови прокладання

15

          5.2 Основні відомості про особливості конструкції лінійних оптичних кабелів зв’язку

16

          5.3 Конструктивний розрахунок оптичного кабелю та визначення його конструкції

19

          5.4  Вибір оптичних волокон оптичного кабелю та розрахунок максимальної довжини регенераційної ділянки

22

                5.4.1 Загальні поняття про організацію зв’язку по технології SDH, транспортні мережі, мережі доступу

22

                5.4.2 Типи оптичних волокон, що використовуються на Україні в ВОЛЗ та їх параметри

24

                5.4.3 Вибір типу оптичних волокон, визначення марки кабелю

25

                5.4.4 Розрахунок  максимальної довжини регенераційної ділянки за загасанням  оптичного сигналу в кабелі на довжині регенераційної ділянці

26

                5.4.5 Розрахунок  максимальної довжини регенераційної ділянки за дисперсією  оптичного сигналу в кабелі на довжині регенераційної ділянці

27

6. Складання ситуаційних планів на окремих регенераційних ділянках

29

7. Підготовчі роботи до будівництва кабельної магістралі (організація будівельних майданчиків, узгодження проходження траси ...)

31

8. Прокладання кабелю.

32

  1.   Організація прокладання кабелю чи ЗПТ на окремих ділянках регенераційної ділянки

32

  1.   Визначення типу та кількості основних матеріалів кабельної магістралі (для окремих регенераційних ділянок так і в цілому для магістралей)

33

  1.   Визначення типу та кількості механізмів, обладнання та інструментів для прокладання кабелю

34

  1.   Короткий опис технології прокладання кабелю, ЗПТ та задування кабелю в ЗПТ

37

9. Монтаж оптичних кабелів

38

  1.   Підготовчі роботи

38

  1.   Визначення механізмів, обладнання необхідних для виконання монтажу ОК

38

  1.   Визначення матеріалів, виробів необхідних для виконання монтажу ОК

39

  1.   Короткий опис технології монтажу ОК та захисту кабельних муфт

40

  1.  Випробовування та здача в експлуатацію кабельної магістралі

40

        10.1 Вимірювання при прийому – здачі ВОЛЗ

40

      10.2 Прийом – здача ВОЛЗ в експлуатацію

45

11. Охорона праці і техніка безпеки

45

12.  Підсумки КП

54

13. Вимоги до складання та оформлення КП

54

     13.1 Розрахунково-пояснювальна записка   

54

     13.2 Графічна частина

55

14.  Організація роботи та захисту КП

56

15. Додатки

57

16. Література та інформаційні джерела

65

Загальна інформація про будівництво та експлуатацію кабельної лінії зв’язку

1. Фігуранти, що приймають участь в будівництві  та експлуатації кабельних ліній зв’язку (ЛЗ)

Замовник – підприємство галузі зв’язку будь-якої форми власності (державне підприємство, акціонерне товариство, фірма тощо), яке замовляє будівництво ЛЗ і яке при його завершенні, буде здійснювати експлуатацію ЛЗ. Замовник складає проект-завдання, в якому обумовлює вихідні технічні параметри ВОЛЗ. Замовник оголошує тендер, в якому приймають участь декілька будівельних організацій, в ході якого встановлюється виконавець робіт, якій запропонував найкращі технології та економічність будівництва. Замовник приймає збудовану ЛЗ. Замовником виступає в залежності від типу (рангу) магістралі чи ЛЗ: Центр експлуатації первинної мережі, регіональні центри первинної мережі (ЦПМ), Обласна дирекція Укртелекому (для зонової мережі).

Проектанти, розробники проекту будівництва ЛЗ – організація (наприклад інститут) чи підрозділи, групи, відділи організації, що займаються проектуванням ЛЗ.

Виконавець, будівельник, підрядник -  монтажне-будівельне підприємство галузі зв’язку, акціонерне товариство, фірма тощо, які виконують будівельно-монтажні роботи  ЛЗ самостійно або разом з іншими.

Експлуатаційник - підприємство галузі зв’язку будь-якої форми власності (державне підприємство, акціонерне товариство, фірма тощо), яке здійснює технічну експлуатацію ЛЗ. В залежності від рангу та типу ЛЗ (частина глобальної мережі, первинна мережа, частина чи магістраль первинної мережі, транспортні мережі різної ієрархії, зонова мережа, міська чи місцева мережа) експлуатаційник виконує технічну експлуатацію в межах його відповідальності, які визначаються рангом підприємства та його підпорядкованістю (організація технічної експлуатацій цілої мережі, первинної, зонової, місцевої  чи певної її частини, наприклад: зони, району, регіону, кабельної ділянки).

2. Основні етапи будівництва ЛЗ

При визначенні доцільності будівництва кабельної ЛЗ замовником визначаються всі її основні параметри (назва, призначення ЛЗ, загальна довжина та інші параметри). За тими параметрами відповідні проектні інститути, групи чи підрозділи складають проектну документацію, що має назву „Проект кабельної ....(назва ЛЗ). Проектна документація розробляється на основі діючих нормативних документів, карт місцевості, через яку проходить траса кабельної ЛЗ, вивчення на місцевості особливостей траси, переліку рекомендованих матеріалів, механізмів для будівництва кабельних ЛЗ. Розроблену проектну документацію, в тому числі і кошторис узгоджують з замовником. Після відкриття фінансування будівництва, проектну документацію передають основному будівнику кабельної ЛЗ, що виконує будівництво згідно проекту. Технологію будівництва в загальних рисах визначає проект, а детально здійснюється на основі розроблених чи прийнятих в будівельній організації інструкцій чи технологічних карт. В загальному технологія складається з таких видів робіт:

2.1  Підготовчі роботи. (Детальне вивчення місцевості по якій проходить траса ЛЗ, уточнення методу прокладання кабелю, розташування на кабельній ділянці будівельних майданчиків та зосередження на них матеріалів та інструментів, необхідних для будівництва, узгодження виконання робіт з власниками ділянок, через які буде прокладатися кабель)

  1.    Прокладання кабелю.

При прокладанні кабелю в ЗПТ на відкритій місцевості

  •  Виконання земляних робіт (профілювання траси, попереднє пропорювання ґрунту, розкопка котлованів)
  •  Прокладання ЗПТ за допомогою кабелеукладача (можливо на окремих ділянках прокладання в траншею)
  •  Випробовування ЗПТ
  •  Задування кабелю в ЗПТ
  •  Облаштування кінців кабелю в оглядових чи захисних пристроях

При безпосередньому прокладанні кабелю в ґрунті на відкритій місцевості

  •  Виконання земляних робіт (як вище)
  •  Прокладання кабелю за допомогою кабелеукладача (можливо на окремих ділянках прокладання в траншею)
  •  Облаштування кінців кабелю в оглядових чи захисних пристроях

При виконанні робіт через перешкоди (трубопроводи, силові кабелі, дороги та шляхи)

  •  Узгодження робіт з власником перешкоди чи організацією, відповідальну за її експлуатацію. Роботи виконується лише при присутності представника цієї організації чи власника.
  •  Роботи виконуються згідно спеціально розробленої технології виконання таких робіт з врахуванням конкретних умов

При прокладанні кабелю в кабельній каналізації населених пунктів

  •  Виконання робіт по прокладці каналів кабельної каналізації та будівництву оглядових пристроїв, якщо кабельна каналізація відсутня або добудова її, якщо існуюча кабельна каналізація не здатна забезпечити вкладання в неї нової кабельної ЛЗ.
  •  Виконання протягання кабелю через кабельну каналізацію
    1.  Монтаж ОВ та ОК
    •  Підготовчі роботи (розкопування чи розширення котловану, розробка кінців кабелю, введення їх в ЛВМОК)
    •  Монтаж окремих ОВ, захист місця з’єднання ОВ, монтаж кабельної муфти
    •  Викладання кабельних муфт та запасів кабелю на дні траншеї чи в оглядових пристроях, їх захист та закопування, встановлення замірних стовпчиків
    1.  Задіяння проміжного та кінцевого  станційного обладнання
    •  Будівництво приміщень проміжних та кінцевих РП (якщо вони відсутні). У більшості випадках, враховуючи велику довжину регенераційної ділянки, регенераційні пункти, що обслуговуються, розташовуються в приміщеннях підприємств зв’язку, що розташовані в населених пунктах і через які проходять існуючі кабельні магістралі, і тому відпадає необхідність їх будівництва, що значно зменшує витрати на будівництво кабельної лінії зв’язку.
    •  Встановлення, монтаж станційного обладнання, систем його живлення
    •  Виконання кабельних вводів в приміщення, де розташоване станційне обладнання РП, з’єднання кінців ОК роз’ємними з’єднувачами.
    •  Настроювання та випробовування станційного обладнання РП
    1.  Випробовування, вимірювання та здача ЛЗ в експлуатацію
    •  Випробовування ЛЗ. Вимірювання на окремих регенераційних ділянках, перевірка відповідності отриманих результатів нормам та проекту. Включення обладнання, спроба передачі діагностичних тестів.
    •  Внесення в акт основних параметрів кабельної ЛЗ та необхідних доробок Підписання актів представниками будівельної та експлуатаційної організації.

Любе відхилення від проекту, без узгодження цих відхилень з замовником є підставою до не прийняття замовником будівництва, припинення будівництва та відмові від його фінансування.  Після завершення будівництва кабельна ЛЗ приймається замовником. Критерії оцінки – побудована ЛЗ, за визначений проектом термін, має відповідати за основними технічними параметрами проекту (з можливими відхиленнями, які узгодженні у ході будівництва ЛЗ  з замовником).

3. Основні завдання та функції експлуатаційника ЛЗ

Основне завдання експлуатаційника, це - забезпечення організації зв’язку (передачі потоку інформації) з нормативною якістю, що оцінюється певними параметрами (кількість помилок за певний час чи на певну кількість переданої інформації, час відсутності зв’язку при аваріях чи пошкодженнях). Експлуатація ЛЗ є задовільною, якщо ці параметри не гірші від нормативних значень цих параметрів. Для забезпечення нормативної якості експлуатації ЛЗ необхідно експлуатаційній організації виконувати такі основні завдання та функції.

  1.  В процесі поточної експлуатації
    •  Контроль основних параметрів якості передачі та прийому інформаційних сигналів, з визначеною нормативами періодичністю (рівні сигналів, загасання, дисперсія тощо) та  перевірка на відповідність тих параметрів нормам, регулювання, корекція тощо при їх відхиленні від нормативних значень.
    •  Контроль стану ЛС ЛЗ, що визначається певними параметрами якості, зафіксованими в приймальних актах ЛС ЛЗ, та аналіз їх відповідності первинному стану ЛС ЛЗ та динаміки їх змін з часом експлуатації.
    •  Попереджувальна робота, з метою  збереження цілісності ЛС ЛЗ (інформація в засобах ЗМІ про трасу проходження ЛЗ і відповідальність за її пошкодження, відновлення  та додаткове встановлення замірних стовпчиків, попереджувальних інформаційних знаків та щитів)
    •  Проведення профілактично-відновлювальних робіт на ЛС ЛЗ з метою відновлення певних первинних властивостей об’єктів ЛС ЛЗ, що втрачаються з часом експлуатації (чистка чи очищення, фарбування, земляні роботи, заміна окремих деталей чи частин тощо)
    •  Розробка та проведення додаткових заходів при виявленні на ЛС ЛЗ, в процесі експлуатації,  джерел підвищеної небезпеки чи проявів негативної дії часу чи інших явищ та дій (сповзання ґрунту, підтоплення, часте влучання грозових розрядів на певну ділянку траси, підвищений електромагнітний вплив, небезпечні прояви людської діяльності поблизу ЛС тощо). Наприклад: прокладання дротів та тросів для електричного захисту кабелю, встановлення антикорозійного обладнання (протекторів, катодних станцій), встановлення додаткових попереджувальних щитів, додатковий захист кабелю (встановлення цегляних чи залізобетонних перекриттів  небезпечних ділянок кабельної ЛЗ).
    1.  При пошкодженнях чи аваріях на ЛЗ
    •  За мінімальний час відновити функціонування ЛЗ (передачу інформаційного потоку по тимчасовому зв’язку ) з попередньою якістю. Це досягається за рахунок резервування (переключення станційного обладнання на резервне обладнання, використання резервних кабелів чи обхідних шляхів передачі інформації, при їх наявності).
    •  Встановити загальний характер пошкодження (станційне чи лінійне), місце пошкодження, характер пошкодження конкретного вузла обладнання чи кабелю. Встановлюється за рахунок спрацювання систем сигналізації обладнання чи ЛС ЛЗ та за рахунок проведення вимірювальних робіт.
    •  Розробити технологію відновлювальних робіт у відповідності до розробленої, прийнятої та існуючої  загальної системи роботи в аварійних ситуаціях з врахуванням характеру та місця пошкодження (організація виїзду аварійних бригад, їх взаємодія по черговість виконання окремих робіт)
    •  Виконати комплекс аварійно-відновлювальних робіт, до якого відноситься:
    •  Вимірювання, з метою уточнення місця пошкодження
    •  Виконання земляних робіт (розкопка котловану)
    •  Встановлення ЛВМОК біля котловану, розробка кінців кабелю, заведення його в ЛВМОК.
    •  Монтажні роботи з метою створення тимчасового зв’язку
    •  Монтажні роботи з метою відновлення постійного зв’язку
    •  Контрольні вимірювання перед закопуванням кабелю
    •  Земляні роботи (викладення та захист муфт та запасу кабелю, закопування котловану)
    •  Контрольні вимірювання, випробовування, запис результатів вимірювання, як параметрів, що відповідають після аварійному стану ЛЗ.
    •  Аналіз якості виконання АВР та причин аварії
    •  Констатація усунення аварії в нормативний чи понаднормативний час
    •  Аналіз організації виконання АВР,  дії бригади АВР в цілому, та окремих осіб.
    •  Складання актів, протоколів та інших документів для матеріальної чи кримінальної відповідальності за результати аварії осіб чи організацій, відповідальних за пошкодження ЛС ВОЛЗ

Частина 1. 1. Курсове проектування. Проектування лінійних споруд ВОЛЗ”

В цьому методичному посібнику наведений навчальний, керівний, рекомендаційний  та довідковий матеріал, який дає можливість студенту виконати курсовий проект з будівництва лінійних споруд ВОЛЗ. Курсовий проект виконується на 3 курсі і метою його виконання є узагальнення та усвідомлення практичної вартості навчального матеріалу з навчальної дисципліни Оптичні і перспективні лінії зв’язку, здобуття практичних навиків у розробці проектної документації з будівництва ЛС ВОЛЗ, які необхідні для практичної роботи фахівця. У виробничій діяльності майбутнього фахівця, якій в основному займається технічною експлуатацією, питання будівництва ЛС ВОЛЗ, зустрічаються не так часто. Але фахівець, що займається технічною експлуатацією ЛС ВОЛЗ весь час працює з документацією, що є складовою частиною проекту будівництва ЛС ВОЛЗ (ситуаційні плани, приймальні акти, які відтворюють параметри первинного стану кабельної лінії зв’язку) і тому повинен розуміти зміст цієї документації та поняття про технологію будівництва ЛС ВОЛЗ. Окрім того, при технічній експлуатації ЛС ВОЛЗ необхідно виконувати ряд профілактично-відновлювальних робіт, що потребує знання будівельних технологій, а при аваріях на ЛС ВОЛЗ, при виконанні аварійно-відновлювальних робіт  фактично виконуються роботи, що безпосередньо виконувались при будівництві ЛС ВОЛЗ ( земляні роботи, монтаж ОК, вимірювання). Вважаючи, що все ж технічна експлуатація по своїй суті відрізняється від будівництва і має свою специфіку, у  Частині 2 цього методичного посібника буде розглянуті питання, пов’язані власне с організацією технічної експлуатації ЛС ВОЛЗ.

1.1 Завдання до КП

Завдання до КП складається на бланку встановленого взірцю. Данні для завдання вибираються з нижченаведеної таблиці згідно варіанту: назва кабельної лінії зв’язку, робоча довжина хвилі, що передається по ОВ, кількість робочих  ОВ в ОК, варіанти виконання видів робіт для яких слід розробити інструкції чи технологічні карти (вказані в таблиці шифрами, розшифровка яких наведена в наступній таблиці). Примітка: У всіх  варіантах необхідно виконати проект ЛС ВОЛЗ, що є складовою транспортної мережі, яка забезпечує передачу інформаційних потоків між містами однієї області та передачу цього потоку до кілець транспортних мереж більш високої ієрархії.  Зміст КП передбачає виконання робіт, якими займаються проектні організації та будівельно-монтажні організації.

Таблиця 1 Основні параметри ВОЛЗ, проект якої розробляється

варіанту

Населені пункти, що мають бути з’єднанні лінією зв’язку, що проектується

Телефонні канали:

Кількість роб ОВ,

Довжина хвилі, нм,

Швидкість передачі, Мбіт/с

Канали передачі даних:

Кількість роб ОВ,

Довжина хвилі, нм,

Швидкість передачі, Мбіт/с

Потік від операторів мобільного зв’язку:

Кількість роб ОВ,

Довжина хвилі, нм,

Швидкість передачі, Мбіт/с

Орендовані канали:

Кількість роб ОВ,

Довжина хвилі, нм,

Швидкість передачі, Мбіт/с

1

Львів, Перемишляни, Миколаїв, Пустомити

2

1310

155

2

1550

100

4

1310

155

2

1550

620

2

Львів, Городок, Мостика, Яворів, Жовква

2

1550

620

2

1310

10

4

1550

620

4

1310

2500

3

Львів, Жовква, Кам’янка-Буська, Буськ, Перемишляни

2

1310

620

2

1550

1000

6

1550

155

2

1310

2500

4

Львів, Жовква Великі Мости, Червоноград, Радехів, Кам’янка –Буська.  

2

1310

155

2

1550

100

4

1310

155

4

1550

620

5

Івано-Франківськ, Тлумач, Городенка, Коломия, Надвірна

2

1310

620

2

1550

1000

6

1310

620

2

1550

2500

6

Івано-Франківськ, Надвірна, Калуш, Бурштин, Галич

2

1550

2500

2

1310

100

6

1550

155

2

1310

620

7

Івано-Франківськ, Галич, Підгайці, Монастиріськ

2

1310

2500

2

1550

100

4

1310

155

4

1550

620

8

Івано-Франківськ, Надвірна, Долина, Калуш

2

1310

620

2

1550

1000

6

1310

620

2

1550

155

9

Луцьк, Володимир-Волинський, Любомль, Ковель, Рожище

2

1310

155

2

1550

1000

4

1310

620

4

1550

2500

10

Луцьк, Дубно, Берестечко, Горохів, Нововолинськ, Володимир-Волинський

2

1550

620

2

1310

100

6

1550

155

2

1310

155

11

Луцьк, Рожище, Ковель, Камень-Каширський, Ківерці

2

1550

155

2

1310

1000

4

1550

155

4

1310

620

12

Рівне, Гоща, Остріг, Здолбунів

2

1550

620

2

1550

1000

4

1310

620

4

1550

155

13

Житомир, Черняхів, Головіно, Коростишів

2

1310

2500

2

1550

100

6

1310

155

2

1550

2500

14

Житомир,  Чудновськ, Полоне, Шепетівка, Новоград-Волинський,

2

1550

155

2

1310

1000

4

1550

155

4

1310

620

15

Хмельницький, Красилів, Старокостянтинів, Стара Синява

2

1550

620

2

1310

100

4

1550

620

4

1310

155

16

Хмельницький,  Летичів, Деражня, Ярмолинці, Городок

2

1550

2500

2

1550

100

2

1550

620

2

1550

155

17

Вінниця, Стрижавка, Калинівка, Козятин, Погребище

2

1310

620

2

1550

1000

6

1550

155

2

1310

2500

18

Вінниця,  Тульчин, Шаргород, Жмеринка

2

1310

155

2

1550

1000

4

1310

620

4

1550

1550

19

Вінниця,  Ільїні Немирів, Гнівань

2

1550

2500

2

1310

100

4

1550

155

4

1310

620

20

Вінниця, Калинівка, Погребище, Липовець

2

1310

155

2

1550

1000

6

1310

155

2

1550

620

21

Тернопіль, Скалат, Гримайлів, Теребовля

2

1310

620

2

1550

100

4

1310

620

4

1550

155

22

Тернопіль, Збараж, Волочиськ, Скалат

2

1550

620

2

1310

1000

4

1550

155

4

1550

1000

23

Тернопіль, Зборів,  Залізці, Збараж

2

1310

155

2

1550

100

4

1310

620

4

1550

100

24

Тернопіль,  Велика Березовиця, Микулинці, Козлов

2

1550

2500

2

1310

100

4

1550

620

4

1310

155

25

Ужгород, Мукачево, Берегове, Батьово, Чоп

2

1310

620

2

1550

1000

6

1310

155

4

1550

100

Таблиця 2. Дані для завдання з розробки окремих частин КП

варіанту

Розробка робочих інструкцій для технологічних операцій, що вказані в таблиці 3

Розробка технологічних карт для технологічних операцій, що вказані в таблиці 3

Основний спосіб прокладання  ОК:

  1.  в ЗПТ
  2.  в грунт

Розробка правил ТБ при виконанні технологічних операцій, що вказані в табл. 4

1

К1

М3

1

ТБ1

2

К2

М2

2

ТБ2

3

К3

М5

1

ТБ3

4

К4

М4

2

ТБ4

5

К5

М3

1

ТБ1

6

К6

М2

1

ТБ2

7

К7

М1

2

ТБ3

8

П1

М4

1

ТБ4

9

П2

М3

2

ТБ1

10

П3

М2

2

ТБ2

11

П4

М5

2

ТБ3

12

П5

М3

1

ТБ4

13

П6

М2

1

ТБ1

14

М1

П6

1

ТБ2

15

М2

П5

2

ТБ3

16

М3

К8

1

ТБ4

17

М4

П3

2

ТБ1

18

М5

П2

1

ТБ2

19

К1

М4

2

ТБ3

20

К2

М2

1

ТБ4

21

М5

К3

2

ТБ1

22

М4

К4

1

ТБ2

23

М3

К5

2

ТБ3

24

М2

К6

1

ТБ4

25

М1

К7

2

ТБ1

Таблиця 3  Розшифровка видів робіт, для яких слід розробити робочі інструкції чи технологічні карти.

Номер шифру

Найменування видів робіт

Прокладання ОК чи ЗПТ

К1

Прокладання ОК безпосередньо в ґрунті за допомогою кабелепрокладчів

К2

Прокладання ОК безпосередньо в ґрунті  в траншеї   

К3

Прокладання ЗПТ

К4

Задування кабелю в ЗПТ

К5.

Прокладання кабелю в існуючий кабельній каналізації населеного пункту

К6

Прокладання кабелю в лісистій місцевості

К7

Прокладання кабелю в гірській місцевості або на крутих схилах

К8

Прокладання кабелю через болотисту місцевість

Організація переходів через перешкоди

П1

Перехід через невелику річку

П2

Перехід через ґрунтову дорогу

П3

Перехід через шосейну дорогу

П4

Перехід через залізницю

П5

Перехід через трубопровід

П6

Перехід через високовольтний силовий кабель

Виконання монтажних та вимірювальних робіт

М1

Підготовка ОК до монтажу (від занесення ОК до ЛВМОК до розробки ОМ)

М2

Виконання з’єднування оптичних волокон

М3

Захист місця з’єднання (зварювання) ОВ

М4

Монтаж кабельної муфти

М5

Виконання улаштування в ґрунті кабельної муфти, захист її та запасу кабелю

Вимоги до складання робочих інструкцій чи технологічних карт вказані в 8.4 цього методичного посібника.

Таблиця 4. Види технологічних операцій та їх шифри, для яких слід розробити правила безпечного виконання робіт.

Назви групи основних технологічних операцій, що виконуються під час виконання будівельно-монтажних робіт і для яких необхідно розробити основні правила з техніки безпеки (правил безпечного виконання робіт)

Умовний шифр технологічних операцій.

при виконанні підготовчих робіт до прокладання оптичного кабелю

ТБ1

при виконанні робіт по прокладанню оптичного кабелю

ТБ2

при виконанні  робіт з монтажу оптичного кабелю

ТБ3

при виконанні  вимірювань, налаштування та прийомо-здаточних робіт на ВОЛЗ

ТБ4

1.2  Зміст курсового проекту

  1.  Реферат, Вступ
  2.  Аналіз завдання та обґрунтування доцільності будівництво кабельної магістралі, розробка ситуаційного плану ВОЛЗ.
  3.  Вибір марки кабелю та розрахунок його параметрів, розрахунки довжини регенераційної ділянки за енергетичними та часовими параметрами.
  4.  Складання ситуаційних планів на окремих регенераційних ділянках
  5.  Підготовчі роботи до будівництва кабельної магістралі (організація будівельних майданчиків, узгодження проходження траси ...)
  6.  Прокладання кабелю.
    1.  Визначення способу прокладання кабелю чи ЗПТ на окремих ділянках регенераційної ділянки
    2.  Визначення типу та кількості основних матеріалів кабельної магістралі (для окремих регенераційних ділянок так і в цілому для магістралей)
    3.  Визначення типу та кількості механізмів, обладнання та інструментів для прокладання кабелю
    4.  Короткий опис технології прокладання кабелю, ЗПТ та задування кабелю в ЗПТ

    7. Монтаж оптичних кабелів

  1.  Підготовчі роботи
    1.  Визначення механізмів, обладнання необхідних для виконання монтажу ОК
    2.  Визначення матеріалів, виробів необхідних для виконання монтажу ОК
    3.  Короткий опис технології монтажу ОК та захисту кабельних муфт
  2.  Випробовування та здача в експлуатацію кабельної магістралі, розрахунки бюджету ВОЛЗ за енергетичними та часовими показниками
  3.  Підсумки КП
  4.  Список використаної літератури та інформаційних джерел

2. Реферат

Це коротке повідомлення, в одне – декілька речень про основний зміст друкованого видання чи праці, в якому повинно бути вказаним:

  •   Що це (книга, методичний посібник, документ, навчальний посібник, навчальний проект – курсовий чи дипломний)
  •   для кого призначений (галузь чи напрям людської діяльності)
  •   рівень спрямованості (для кого призначений цей документ – науковцям, студентам .....учням середніх шкіл, дітям дошкільного віку....)
  •  Короткий зміст (одно-декілька речень)
  •  Обсяг (кількість сторінок або авторських сторінок)
  •  Основні визначення, ключові слова, що використовуються в тексті (це потрібно щоб здійснити кваліфікований пошук в базі даних серед документів мережі начального закладу, галузі чи глобальної мережі Internet

Реферат складається на мові видання та дублюється на  розповсюджених іноземних мовах (російській та англійській).

В друкованих виданнях реферат - анотація розташовується на першій чи другій сторінці видання (якщо на першій сторінці розташована лише титульна назва видання), зразу ж після назви видання та його атрибутів ( кількість сторінок, рік видання, видавництво, тираж)

3. Вступ

Це частина документа, зміст якої допомагає перейти до розгляду основного змісту документа, тобто „вступити” за змістом в зміст основного документу. Зміст вступу визначається основним змістом документу. Основний принцип складання вступу: послідовність та поступовість переходу від загальних завдань, постулатів чи проблем  до основного узагальненого змісту документу, частиною якого є вступ. Початок вступу повинен бути присвячений загальнолюдським чи загальнодержавним проблемам, що виникли і які необхідно вирішити на сучасному етапі розвитку людства чи суспільства певної країни. Спочатку формулюється необхідність вирішення проблеми та її суть. Визначаються основні можливі, раціональні, дієві, доцільні шляхи та засоби її вирішення. З аналізу цих шляхів та засобів вибираються такі, що ведуть до більш швидкого, результативного, дієвого, економічного чи раціонального вирішення проблеми.  Далі робиться аналіз цих шляхів чи засобів і для них як до проблеми, що слід вирішити намічаються шляхи та засоби їх реалізації. Таким чином ідучи вниз по цих логічних сходах, врешті-решт автор вступу повинен підійти до тих основних проблем, які вирішуються в представленому чи створеному документі, тобто підвести читача до сприйняття та доцільності основного документу.  Нижче, без пояснень, наводяться можливі  варіанти логічних сходинок, ланцюгів, що можуть бути використані при складанні вступу до різних проектів об’єктів зв’язку та телекомунікацій.

Рівень 1

Стабільність та розвиток світової цивілізації -

Незалежність, стабільність, розвиток та міць держави –

Рівень 2

  Міжнародні економічні зв’язки –

  Міжнародні культурні та інформаційні зв’язки –

  Міжнародні військові зв’язки, боротьба з міжнародним тероризмом –

  Міжнародне співробітництво у протидії глобальним та регіональним катастрофам –

  Політичний та економічний розвиток держави, основні актуальні державні проблеми –

Рівень 3

  Безпека та оборона країни

  Політичні реформи

  Економічні реформи

Рівень 4

  Зв’язок та телекомунікаційні системи – технічні складові, що забезпечують:

  •  політичне об’єднання регіонів країни в унітарну державу,
  •  попередження, керівництво підрозділами МНС  та зменшення негативних наслідків природних та техногенних катастроф,
  •  керівництво збройними силами, підрозділів МВС та СБУ  у разі виникнення загрози збройних конфліктів чи терористичних актів

  Науково-технічний прогрес

  Економічні зв’язки

  Культурні зв’язки, міжнародний та регіональний туризм

  Підвищення матеріального добробуту населення

  Підвищення культурного та інформаційного рівня населення

Рівень 5

  Зв’язок та телекомунікація – як складові частини електронних засобів систем масової інформації (СМІ)

  Освіта та наука – обов’язкові складові як науково-технічного прогресу, на базі якого можуть бути вирішені: економічні проблеми країни та підвищення добробуту населення країни.

    Зв’язок та телекомунікація – як складові частини науково-технічного прогресу так і економічної системи країни

Рівень 6

 Завершення логічного ланцюга на основному змісті документу (основний зміст може мати декілька складових, наприклад : реалізація певних технічних завдань - забезпечення зв’язком певних населених пунктів чи регіонів так і реалізація певних навчальних функцій - навчити студента методиці проектування кабельних магістралей)

Примітка: поділ на рівні дуже умовний. При складанні вступу можна реалізовувати одночасно декілька логічних ланцюгів.

Обсяг вступу не повинен перевищувати  1 сторінки друкованого тексту (до 2-х сторінок рукописного тексту). На сторінках де розташований вступ не ставиться нумерація сторінок, але ця сторінка враховується в загальну кількість сторінок документу.

  1.  Аналіз завдання, обґрунтування доцільності будівництва ВОЛЗ, розробка ситуаційного плану ВОЛЗ.

4.1 Аналіз завдання, обґрунтування доцільності будівництва ВОЛЗ

Вивчаються кінцеві та проміжні населені пункти кабельної магістралі. Збирається матеріал з різних джерел (енциклопедії, географічні та економічні довідники, туристичні проспекти, видання – книжки Міста та населені пункти України – по областях України). Відбувається запис даних з таких інформаційних напрямків:

  •  Статус населених пунктів ( обласний, районний центр)
    •  Географічне положення. (Близькість до державного кордону (митниці), шляхи, порти, залізничні вузли).
    •  Кількість населення
    •  Економіка, промисловість, видобувні, переробні, галузі, туризм
    •  Економічні зв’язки з іншими країнами та державами
    •  Перспективи розвитку (ріст населення, розвиток економіки, промисловості регіону)

Робиться аналіз даних, встановлюється статус (рівень) кабельної магістралі та обґрунтовується необхідність будови цієї магістралі. Умовно пропускна здатність кабельної магістралі повинна бути пропорційна кількісній оцінці вище наведених факторів ( кількість населення, розвиток промисловості, туризму ...). В проекті слід відмітити ті фактори, які найбільш впливають  і є найбільш характерними для цього регіону з наведенням загальних даних, що характеризують ці фактори.

Доцільність побудови кабельної магістралі первинної мережі може бути обґрунтованим наступними факторами:

  •   Існуючи кабельні магістралі, з використанням кабелів з провідникових матеріалів, були побудовані в кращому випадку у 70-80 роках минулого століття і строк їх служби в межах 25-30 років (на межі фізичної їх витривалості).
  •  Кількість потоку інформації з розвитком сучасних інформаційних систем та мереж значно збільшився і знаходиться або на межі або вже перевищує пропускну їх здатність.
  •  Існуючи магістралі з ОК потребують створення резервних, дублюючих, запасних, обхідних шляхів для спрямування інформаційних потоків у разі пошкоджень чи аварій на них.

Обґрунтування може здійснюватись з наведенням даних, положень, перспектив які характеризують як загальний (глобальний чи загальнодержавний) рівень чи регіональний (область, місто) рівень.

4.2 Розробка ситуаційного плану ВОЛЗ.

 Для розробки ситуаційного плану ВОЛЗ необхідно взяти карту області, по території якої здійснюється будівництво ВОЛЗ. Масштаб таких карт 2 км в 1 см (1: 200000). Також можна використати крупно масштабну карту автомобільних та шосейних доріг України. Можна накласти на карту кальку і на ній позначити основні населені пункти, через які проходить траса ВОЛЗ.  Орієнтовно слід визначити можливість розташування ситуаційного плану ВОЛЗ в масштабі карти на форматі А1, для чого визначаються розміри по горизонталі та вертикалі. Ці розміри порівнюють з розмірами формату. Якщо можливе розташування ситуаційного плану ВОЛЗ на форматі А1 то ситуаційний план виконується в масштабі карти. Для цього з кальки переносяться координати населених пунктів. Визначається траса ВОЛЗ між окремими населеними пунктами, що вказані в завданні. Траса має проходити вздовж автомобільних та шосейних доріг. Траса проходить поруч з дорогою, по один її бік. Бік де проходить траса ВОЛЗ від автомобільної дороги визначається після аналізу карти місцевості. Траса має проходити з мінімальною кількістю перетинів через інші шляхи та інші перешкоди і умови прокладання кабелю мають бути задовільними. Траса повинна мати найменшу довжину, тобто проходити уздовж автомобільних шляхів, які мають найменшу довжину у напрямку від одного до сусіднього ОРП. На ситуаційному плані наносяться основні географічні позначки (населені пункти, шляхи, водні перешкоди (у річок позначається напрям течії). На ситуаційному плані ВОЛЗ слід уникати зайвої дталізації. Наноситься траса ВОЛЗ. Якщо розташування на форматі неможливе, тоді необхідно зменшити масштаб. Масштаб має бути кратним цифрам 100, 125, 250, 500, 750. Зображення карти місцевості наноситься смужкою вздовж траси ВОЛЗ. Зображення виконується кольоровими олівцями. Площі на карті розмальовуються   олівцевою крихтою. Допускається використання електронних карт. В цьому разі ситуаційний план виконується засобами комп’ютерної графіки, з наступним друком на принтері. Далі необхідно визначити  довжину регенераційних ділянок (відстань між сусідніми ОРП). Це можна зробити використовуючи карту автомобільних шляхів чи карту області, на яких вказуються віддалі між окремими пунктами (населеними пунктами, розгалуження шляхів). Відстань між ОРП отримаємо шляхом сумування відстаней між окремими ділянками на карті. Для визначення траси пролягання ВОЛЗ та визначення відстані між населеними пунктами можна використати електронні карти. «Карта України» дозволяє за рахунок переміщення курсору по трасі отримати значення відстаней. Для отримання швидкого результату можна використати комп’ютерну програму фірми Microsoft AutoRoute Express Europe. В цій програмі можна вибирати будь якій масштаб карт країн Європи.. Первина робота полягає в тому, що вибравши масштаб (Ukraine) вибираємо опцію в нижній частині робочого вікна позначеною у вигляді прапорця. В розгорнутому списку вибираємо прапорець з надписом Start. Після вибору курсор миші набуде вигляд прапорця. Підводимо цей прапорець до зображення населеного пункту на карті, з якого бере початок кабельна магістраль, хай це буде Київ, та натискаючи клавішу миші встановлюємо зображення прапорця на початок магістралі. Знову заходимо в опцію з прапорцями і тепер вибираємо прапорець з надписом End та встановлюємо його на зображені населеного пункту на якому має закінчуватися кабельна магістраль. Нехай це буде – Чернівці. Якщо немає застережень щодо проходження траси кабелю конкретно через певні населені пункти, то робота по введенню даних можна вважати завершеною. Якщо ж виникає необхідність в тому, щоб траса спеціально проходила через певні населені пункти, то вибираємо прапорець з надписом Via та розташовуємо його на тих населених пунктах, через які має проходити траса кабельної магістралі. В тій же опції вибираємо пункт Calculate. Відбувається позначення траси на карті (зелена широка лінія, що з’єднує вказані населені пункти) та відбувається розрахунок віддалей та часу руху (останнє нас не цікавить). Результат виводиться у вигляді таблиці (див рисунок 4.2.2).

Як ми бачимо, крім позначення на карті траси кабелю, маємо таблицю в якій вказані відстані між населеними пунктами або до перетину з іншими шляхами. Домовимося нумерацію ОРП і регенераційних ділянок починати від обласного центра  і по ходу годинникової  стрілки за колом від одного ОРП до сусіднього. Дані з відстаней між ними записуємо у таблицю 4.2.1. Далі орієнтовно встановити відстані на яких міняються умови прокладання кабелю, враховуючи характер місцевості, перешкоди, які долає ВОЛЗ.

Дані записуємо в таблицю 4.2.2

Таблиця  4.2.1. Результати розбивки траси ВОЛЗ по регенераційним ділянкам

Номер регенераційної ділянки

Номера регенераційних пунктів

Назви населених пунктів, в яких розташовані ОРП ділянки

Довжина траси на регенераційній ділянці, км

1

КП1(ОРП1) - ОРП2

2

ОРП2 – ОРП3

3

ОРП3 – ОРП4

4

ОРП4 –  ОРП5

5

ОРП5 – ОРП1

Сумарна довжина траси ВОЛЗ

Таблиця  4.2.2.      Характеристика траси ВОЛЗ

Характеристика траси, одиниці вимірювання

Кількість одиниць

Загальна довжина траси (по карті), км

Довжина оптичних волокон ОК, км

Довжина траси по відкритій місцевості, км

Довжина траси через лісову місцевості, км

Довжина траси болотисту місцевість, км

Довжина траси в населених пунктах, км

Кількість переходів через автомобільні шляхи (шосе)

Кількість переходів через залізничні шляхи

Кількість переходів через  ріки

Примітки:

  •  Сума довжин окремих регенераційних ділянок повинна дорівнювати довжині ВОЛЗ.

Таблиця 4.2.3 Основні умови позначення траси ВОЛЗ

Найменування

Умовні позначення

Найменування

Умовні позначення

Кабельна лінія

(в ґрунті)

Кабельна каналізація

(підводна)

Кабельна муфта

(підвісна)

Кінцеві пункти кабельної лінії (КП)

(в кабельній каналізації)

Регенераційний пункт, що обслуговується (ОРП)

  1.  Вибір марки кабелю та визначення його придатності .

5.1  Оптичні кабелі, їх пропускна здатність та умови прокладання

Основний інформаційно-технічний параметр кабелю – це є його загальна пропускна здатність, яка визначається кількістю оптичних волокон (ОВ), та пропускною здатністю одного ОВ. Пропускна здатність одного ОВ залежить від частоти передачі (довжини хвилі) та типу ОВ. Обмежуючим пропускну здатність фактором є наявність явища дисперсії, яке залежить від типу ОВ, частоти (довжини хвилі) та довжини регенераційної ділянки. Враховуючи, що багатомодові ОВ використовуються лише на рівні місцевої та об’єктової мережі, а проект присвячений будові міжміських кабельних магістралей різного рангу, то вибираємо кабель з одномодовими (ОМ) оптичними волокнами, кількість робочих волокон яких задається у завданні (бо професійне визначення кількості ОВ має спиратись на складний аналітичний розрахунок зроблений на базі достовірних статистичних даних та перспектив динаміки їх змін, і це не може бути зроблено в навчальному закладі). Тому ми можемо у проекті лише підтвердити доцільність вибору кількості робочих ОВ загальними даними з попереднього розділу.

При виборі типу кабелю , по можливості, слід віддавати перевагу кабелю вітчизняного виробництва. Допускається вибір різних кабелів (різних виробників), на різних регенераційних ділянках, але в межах однієї регенераційної ділянки має використовуватись кабель лише одного виробника. Прокладання кабелю може здійснюватись різними способами. При прокладанні кабелю безпосередньо у ґрунті використовується броньований кабель (як правило гофрована металева трубка, або сталеві стрічки). При переході через водні перешкоди, на крутих схилах,  використовують кабель броньований круглими сталевими дротами. При прокладанні ОК в захисному пластмасовому трубопроводі (ЗПТ) кабель не має броньових захисних покровів. Основний спосіб прокладання визначається замовником будівництва ( в ґрунті чи ЗПТ). Слід відмітити, що спосіб прокладання кабелю в ЗПТ, користується такими перевагами:

  •  вартість броньованого кабелю (при його прокладанні безпосередньо в ґрунті) більша за вартість неброньованого кабелю плюс вартість ЗПТ. Орієнтовна вартість будівництва 100 км ВОЛЗ з броньованого кабелю – 1416 млн грн. Орієнтовна вартість будівництва 100 км  ВОЛЗ з прокладанням кабелю в ЗПТ – 1454 млн грн.
  •  при прокладанні кабелю в ЗПТ він більш захищений від механічних пошкоджень
  •  при прокладанні кабелю в ЗПТ є можливість заміни кабелю, без виконання складних та об’ємних земляних робіт.

Примітка. При прокладанні кабелю в ЗПТ можливі варіанти, коли на окремих ділянках кабельних магістралей, наприклад переходів через різні перешкоди (шляхи та водні перешкоди зі складними умовами) можливим є використання інших типів (окрім ЗПТ) захисних пристроїв (наприклад – азбестоцементних труб) та броньованих кабелів.

5.2 Основні відомості про особливості конструкції лінійних оптичних кабелів зв’язку

  В центрі оптичного кабелю (ОК) розташований центральний силовий елемент (трос з сталевих тросів з пластмасовим покриттям чи стрижень з склопластика). Рис 5.2.1, г

  •  Довкола центрального силового елементу по периметру розташовано  6 робочих композиційних місць (рис1, з), що позначають різні елементи сердечника кабелю. Це в першу чергу оптичні модулі МО, в яких розташовані оптичні волокна ОВ (2, 4 або 6). В кабелях ОКЛ(Б, К, БГ, КК), як правило по 2 ОВ, в кабелях ОКЛС та зарубіжного виробництва (ERICSSON) по 4 і по 2 ОВ. Наприклад, в кабелі з 18 ОВ – 4 МО з 4 ОВ та 1МО з 2 ОВ. В кабелях типу ОКЛ, окрім ОКЛС, розташовуються 2 мідні жили (ізольовані провідники), що використовуються для дистанційного живлення (ДЖ). Для надання кабелю круглої будови у поперечному перерізі у повіві довкола центрального силового елементу повинно бути не менше 6 елементів. Якщо ж кількість МО та жил ДЖ буде меншою 6, то до 6 елементів додаються елементи заповнення у вигляді пластикових прутків. В середина МО та сердечника кабелю (силовий елемент + 6 основних елемента) заповнюється гідрофобним заповнювачем (водовідштовхуюча чи водонепроникна сполука у вигляді гелю).
  •  Захисні покрови ОВ (оболонки, броня, захисні шланги)

Матеріали, з якого виготовлені захисні покрови ОК наведені в таблиці 5.2.1

Тип покрову

Матеріал елемента покрову

оболонки

броні

захисного шланга

1

-

-

Поліетилен (ПЕ)

2

-

-

Полівінілхлорид (ПВХ)

3

-

-

Алюмополіетилен

4

ПЕ

Сталь

ПЕ

5

ПВХ

Сталь

ПВХ

6

ПЕ

Сталь оцинковона

ПЕ

7

ПЕ

Сталь ламінована

ПЕ

9

Алюмополіетилен

Сталь оцинковона

ПЕ

12

ПЕ

Сталь з електролітичним хромовим покриттям

ПЕ

13

Негорюча пластмаса

Сталь

Негорюча пластмаса

  •  На осердя кабелю, що вже намальоване вимальовується наступний захисний покров у вигляді кільця:
  •  для кабелів ОКЛ (тип 1, 2, 3) – зовнішній покров (захисний шланг) з матеріалу, вказаному в таблиці. На цьому рисунок цього виду кабелю завершений.
  •  для кабелів ОКЛБ (тип 4, 5, 6, 13) – проміжна оболонка, вона ж – під броньова подушка, ОКЛБГ (тип 5, 7, 12, 13), ОКЛК (тип 9) – проміжна оболонка
  •  Далі від центру розташовується броня, матеріал для якої вказаний в таблиці. Вид броні позначений на відповідних рисунках: для кабелю ОКЛБ -рис 1ж, для ОКЛБГ – рис 1е, для ОКЛК – рис 1д. Кабель типу ОКЛКК має подвійний шар броні з круглих сталевих дротів.
  •  Поверх броні розташований захисний шланг.
  •  Для кабелю ОКЛС – будова наступна, (від центру): осердя кабелю, скріплюючи обмотка, проміжна оболонка, броня (склопрутки чи нитки кевларові арамідні) - позначається як на рис 1д, захисний шланг.

Маркування кабелю вітчизняного виробництва

марка

вид

ОК

Л

Бг -

Н-

3-

ДА13-

3х4Е-

0,4Ф3,5/0,3Н19-

12/0

1

2

3

4

5

6

7

8

9

Номер позиції

Розшифровка марки кабелю

  1.  Вид кабелю – Оптичний Кабель – ОК
  2.  Область використання – Лінійний (для магістральних, зонових і міських мереж зв’язку – Л
  3.  Тип броні – Б –броня з плоских сталевих стрічок, Бг – броня з гофрованої сталевої стрічки, К – броня з одного шару круглих сталевих дротів, КК – броня з двох шарів круглих сталевих дротів, С – броня з одного шару діелектричних стержнів, при відсутності броні – індекс відсутній.
  4.  Негорючі оболонка і шланг – Н – оболонка та шланг з матеріалу, що не розповсюджує горіння, при їх відсутності – індекс відсутній
  5.  Номер розробки -  Номінальний зовнішній діаметр ОМ – 1-2,7 мм, 2 – 3,0 мм, 3 – 2,5 мм
  6.  
    •  Тип центрального силового елементу – Д –діелектричний (склопластиковий) стержень, М – металевий трос, покритий ПЕ або ПХВ
    •  Тип підсилюючого елементу – А, 2А, 3А, 4А (варіанти) – армідні  високомодульні нитки, збільшую чого стійкість кабелю до розтягуючи зусиль
    •  Тип та матеріал захисних покровів – 1-шланг з поліетилену, 2- шланг з полівінілхлоридного пластикату (ПВХ), що не розповсюджує горіння, 3- шланг з алюмополіетилену, 4 – оболонка з поліетилену, сталева броня і поліетиленовий шланг, 5 – те саме, але оболонка і шланг з ПВХ, 6 – оболонка з поліетилену, сталева оцинкована броня і поліетиленовий шланг, 9 – оболонка з алюмополіетилену, сталева оцинкована броня і поліетиленовий шланг 10 – поліетиленова оболонка, склопластикова броня, і поліетиленовий шланг
  7.  Структура побудови сердечника ОК: [кількість оптичних модулів (ОМ) в ОК] х [кількість оптичних волокон (ОВ) в ОМ] (3х4), тип оптичного волокна - одномодове, що відповідає  рекомендації G.652.ITU-T  - Е, якщо багатомодове  - М.
  8.  Оптичні характеристики ОВ: [Максимальний індивідуальний коефіцієнт загасання (МІКЗ) на довжині хвилі 1310 нм (Ф)0,4 дБ/км і коефіцієнт хроматичної дисперсії на цій же довжині хвилі – 3,5 пс/(нм·км)] / [МІКЗ на довжині хвилі 1550 нм (Н)0,3 дБ/км і коефіцієнт хроматичної дисперсії на цій же довжині хвилі – 19 пс/(нм·км)].
  9.  [Загальна кількість ОВ в кабелі]12 - / [кількість жил дистанційного живлення в кабелі]  - 0

Примітка: В багатомодових ОК в позиціях 7 та 8 будуть такі зміни:  Наприклад, якщо в кабелі використані багатомодові ОВ по G.651 ITU-T, що працюють на довжині хвилі 850 нм і має, наприклад: МІКЗ – 3,0 дБ/км і ширину смуги пропускання не менш 500 Мгц, то умовне позначення кабелю прийме вигляд:

ОКЛБг-Н-3-ДА13-3х4М-3,0В500-12/0

5.3 Конструктивний розрахунок оптичного кабелю та визначення його конструкції

Переважна частина лінійних оптичних кабелів будується на базовій моделі, в якій довкола центрального силового елементу є 6 композиційних місць – комірок, в кожному з яких може бути розташований або оптичний модуль (далі ОМ) або кордель – заповнюючий.

стрижень. Власне цю базову модель пропонується використати в курсовому проекті.

Таблиця 5.3.1   . Данні з параметрів основних елементів оптичних кабелів

Назва елементу

Матеріал та конструктивна особливість

Розміри (товщина або діаметр), мм

1

Центральний силовий елемент

Трос с сталевих дротів або склопластик

2.8 – 3.0 Примітка: металевий трос (D = 2,6 – 2,8 мм) має ще пластмасове покриття товщиною 0.2-0.4 мм

2

Оптичні модулі (модульна трубка)

Поліетилен (трубка)

Зовнішній діаметр для номеру розробки:

 1-2,7 мм,

2 – 3,0 мм,

3 – 2,5 мм

3

Кордель – заповнюючий стрижень

Поліетилен (суцільний стрижень)

Розміри такі ж як у модульної трубки

4

Скріпляючи стрічки або арамидні нитки (або разом)

Скловолокно лавсанова чи інші види синтетичної пряжи, ниток чи плівки – водоблокуюча плівка (поверх оптичних модулів)

Товщина – 0.25 - 0.5 мм

5

Проміжна оболонка

Поліетилен, амортизатор

до 1 мм

6

Подушка під броню

Пластмасова плівка

0.25 мм

7

Броньові стрічки

(для прокладання в грунті)

Сталева стрічка – 2 шт. Навиті по спіралі. Два напрями   навивання

0.6 – 0.8 (для двох стрічок)

8

Гофрована броня

(для прокладання в грунті)

Сталь чи композит алюміній - сталь

1.5 мм

9

Броня з круглих дротів

(для прокладання на водних перешкодах та на дуже крутих схилах)

Сталеві дроти

1.5 мм

10

Зовнішня захисна оболонка

Поліетилен або алюмополіетилен  або поліхлорвініл (негорючий та нестійкий до вологи використовується для станційного кабелю)

2 -2.2 мм

Порядок виконання визначення конструкції оптичного кабелю.

  1.  Визначаємо кількість оптичних волокон (ОВ) в кабелі.

Кількість робочих ОВ в ОК – NОВР – задається у завданні. Загальна кількість ОВ – NОВЗ – визначається наступним чином: подвоюється кількість робочих волокон виходячи з необхідності резервування робочих кіл та враховуючи перспективи розвитку + кількість оптичних волокон в одному оптичному модулі - NОВМ.

NОВЗ =NОВР + NОВМ

В цій формулі поки що не визначена кількість ОВ в одному оптичному модулі. Тому попередньо її можна прийняти 2 або 4 або 6. Тобто попередньо можна прийняти середнє значення 4.

2. Визначаємо кількість ОВ в одному ОМ, виходячи з отриманого значення NОВЗ та з прийнятою базовою моделлю, в якому максимальна кількість оптичних модулів – 6, Найбільш розповсюджена кількість ОВ в одному ОМ – 4. Два оптичних волокна  в усіх ОМ використовується лише при малій кількості ОВ в ОК. Але в ОК може бути різна кількість волокон в ОМ. Як правило, в ОМ по 4 ОВ і в одному ОМ по 2 ОВ. 6 ОВ в ОМ використовують лише при великій кількості ОВ в ОК. Визначивши кількість ОВ в одному ОМ (NОВМ), уточнюємо значення NОВЗ, яке визначалось за вищенаведеною формулою.

3. Визначаємо кількість оптичних модулів (ОМ) в ОК, уточнюємо кількість ОВ в ОМ та кількість заповнюючих стрижнів (ЗС) – корделів – NЗС

   NОМ =       Приклад: нехай - NОВЗ = 18  а  NОВМ = 4 тоді: NОМ =       

                                                       Заокруглюємо до більшого значення, тобто NОМ = 5

                                                       Таким чином в ОК повинно бути 4 ОМ по 4 ОВ і  1 ОМ з   

                                                        2 ОВ тобто 4х4 +2 = 18 ОВ

                                                       NЗС = 6 - NОМ = 6 – 5 = 1

4. Вибираємо тип центрального силового елементу.

   Він може бути виготовлений з склопластику або з металевого тросу. З одного боку перевага має бути надана склопластику, бо технологія його виготовлення більш простіша, він легше та не потребує металу на виготовлення. Але якщо в ОК відсутні повністю металеві елементи (наприклад: броня різного типу або металевий силовий елемент), то визначення місця залягання ОК на трасі ВОЛЗ стає проблематичним. При наявності металевих елементів ОК, при знаходженні місця залягання кабелю, що необхідно при пошкодженнях кабелю, що може статись під час технічної експлуатації ВОЛЗ – з генератора, з одної клеми подається електричний сигнал в металеву частину ОК, а  друга клема генератора підключається до заземлення. Струм, що протікає по металевій частині ОК, створює електромагнітне поле, яке фіксується кабелешукачем (трасошукачем) будь якого типу. Врахувавши вищенаведені фактори треба вибрати тип центрального силового елементу та його діаметр (DЦСЕ).

5. Визначаємо діаметр ОК по зовнішньому діаметру ОМ та ЗС.

Спочатку вибираємо конструктивну розробку ОМ (див таблицю  позиція 2), тобто вибираємо зовнішній діаметр ОМ (DОМ).

Визначаємо радіус до середньої лінії ОМ та ЗС (пам’ятаючи, що в одному ОК діаметри ОМ та ЗС однакові. Власне по цій лінії відбувається торкання окремих ОМ та ЗС

RСОМ =  (мм)

Визначаємо довжину кола по середній лінії ОМ та ЗС

Lсер ОМ = 2 · π · RСОМ (мм)

Перевіряємо чи ОМ та ЗС можуть бути розташовані довкола силового елементу.

 LсерОМ повинна або дорівнювати, або  (до 5%) більше за значення DОМ · (NOM + NЗС). У разі, коли ця величина (LсерОМ) буде менше, це свідчить, про те що модулі не можуть бути вставлені на це місце (довкола ЦСЕ, при вибраному його діаметрі). В цьому разі треба збільшити діаметр силового елементу або зменшити діаметр ОМ, вибравши розробку ОМ з меншим діаметром).  І відповідно треба зробити протилежні зміни, коли різниця між Lсер ОМ та DОМ · (NOM + NЗС) буде більше 5%. У разі отримання позитивного результату переходимо до визначення зовнішнього діаметру по ОМ та ЗС.

DЗОМ = 2 · RСОМ + DОМ

На цьому завершується розрахунок базової моделі кабелю (тобто спільної і обов’язкової частини вибраного кабелю, незалежно від умов його прокладання). Це є осердя кабелю

6. Визначення діаметру кабелю

На базову (основну) частину кабелю послідовно наносяться шари різних захисних елементів кабелю. І тип (назва, матеріал, спосіб виготовлення) захисних елементів залежить від умов прокладання кабелю. Далі йдуть в наступному порядку такі шари товщина яких вказана у вищенаведеній таблиці :

  •  Арамидні нитки чи плівка (скловолокна, пластмаса) навивають поверх шару оптичних модулів та заповнюючих стрижнів
  •  Внутрішня оболонка (вона ж амортизуюча) використовується лише в кабелях, що мають броню. В кабелях без броні на цьому місці встановлюється зовнішня оболонка, але під нею має встановлюватися водоблокуюча плівка
  •  При наявності броні встановлюється підброньова  подушка.
  •  Броня. Тип її визначається виходячи з умов прокладання кабелю
  •  Захисне покриття по броні, зовнішня волого захисна оболонка

Гідрофобне заповнення у вигляді пасти, мастики (густа рідина) заповнює внутрішній об’єм модульної трубки, порожнини осердя кабелю (між модульними трубками), під броньової подушки.

Далі виконуємо розрахунок діаметрів по зовнішній поверхні шару певного покриття. Загальна розрахункова формула носить вигляд:

DЗПШ = DПШ + 2·Δ      де: DЗПШ – зовнішній діаметр шару покриття, що накладається

                                      DПШ  –  зовнішній діаметр попереднього шару

                                      Δ       -  товщина шару покриття, що накладається

Виконуючи послідовно накладання шарів з різних покрить кабелю, поки не буде досягнуто саме зовнішнє. Отриманий результат і буде діаметром кабелю.

Від діаметру кабелю залежить його будівельна довжина. Будівельна довжина – це технологічна суцільна довжина кабелю, що навивається на кабельний барабан і в такому вигляді поступає від виробника кабельної продукції для будівництва ВОЛЗ. В додатку наведені будівельні довжини кабелю в залежності від його діаметру та типу кабельного барабану (від К5 до К20). Вибираємо будівельну довжину кабелю (LБД). При виборі типу барабану, а звідси і будівельної довжини кабелю слід вибирати більшу довжину, тому, що при цьому зменшується кількість зварювань ОВ, що зменшує результуюче загасання в лінійному тракті ВОЛЗ а також зменшується витрати на будівництво (зменшується кількість кабельних муфт, сумарна їх вартість і вартість їх монтажу).

7. Виконання рисунку кабелю (поперечний переріз)

Рисунок кабелю виконується на стандартному аркуші паперу формату А4, або на  креслярському папері. Сам рисунок повинен бути виконаний в масштабі, щоб зображення зовнішнього діаметру було лише трошки меншим за ширину аркуша. Площі зображення елементів повинні бути зафарбовані кольорами (кольорові олівці, туш, акварельні фарби) що приблизно відповідають природнім кольорам матеріалів, з яких вони виготовлені, або заштриховані прийнятою фактурою (метал, пластмаса, рідина тощо). Окремі елементи повинні мати цифрові позначення. Під рисунком повинні бути наведені розшифровки цифрових позначень, в яких наводяться: назва елементу, матеріал, спосіб виготовлення, специфічні властивості (розміри, марки тощо). При виконанні рисунку слід звернути увагу на те, що елементи кабелю мають спільні точки торкання з іншими елементами і не повинно бути таких пустот, що порушили б круглу форму та міцність кабелю. Рисунок може бути виконаний засобами комп’ютерної графіки і надрукований на принтері.

Вибір оптичних волокон оптичного кабелю та розрахунок максимальної довжини регенераційної ділянки

5.4.1 Загальні поняття про організацію зв’язку по технології SDH, транспортні мережі, мережі доступу.

Для широкосмугової передачі цифрових сигналів розроблений стандарт, що зветься Синхронна Цифрова Ієрархія (СЦІ) або (англ.) Synchronous Digital Hierarchy (SDH) . На його основі будують синхронну оптичну мережу, що отримала умовну назву транспортної мережі. Така мережа може мати кільцеву топологією, в якому ВОЛЗ з’єднує окремі населені пункти, в яких встановлюється обладнання ОРП (опорні регенераційні пункти, що обслуговуються) в яких організовано передачу в кільце певного цифрового пакету та прийом з мережі виділеного цифрового пакету. Окрім того в цьому пункті (точка доступу до мережі), як правило організується доступ до інформації (у вигляді електронно - оптичних сигналів) з мережі нижчої ієрархії.

На представленому рисунку 5.4.1 представлені 3 кільця мережі, що побудована за технологією DWDM (англ. Dense Wavelength Division Multiplexing укр. Щільне спектральне розділення каналів) передачі оптичних сигналів.   В такій мережі по ВОЛЗ сигнали передаються не одним лазерним світловим променем в одному оптичному волокні (технологія TDM – Time Division Multiplexing – часове розділення каналів) а по одному оптичному волокні інформація передається за допомогою багатьох лазерних променів, які відрізняються частотою чи довжиною хвилі. Зазор між сусідніми частотами 100ГГц або ~ 0.8 нм. Кількість таких оптичних каналів, що передаються по одному оптичному волокну може коливатися від 8-16 оптичних каналів до 72 -192. В цьому проекті використовується кільце транспортної мережі, що об’єднує  населені пункти (районні центри) однієї області. І в обласному центрі відбувається доступ абонентів та каналів мережі, для якої проектується ВОЛЗ до магістральної мережі (одного з кілець DWDM). В цьому проекти ми не займаємося вибором системи передачі, комплектацією її обладнання. Ми лише визначаємо конфігурацію обладнання, за якою ієрархію воно будується. А будується воно з використанням певних синхронних транспортних модулів (STM). Нижче, в таблиці 5.4.1 наводяться основні дані  та параметри таких модулів.

Таблиця 5.4.1 Параметри транспортних модулів SDH

Позначення синхронного транспортного модуля системи передачі

Еквівалентне число каналів ТЧ

Ієрархічна швидкість передавання , Мбіт/с

Лінійний код

STM-1

1920

155.520

СМІ для електричного стику  та

NRZ – для оптичного стику

STM-4

7680

622.080

STM-16

30720

2488,320

STM-64

1920хN=122880

155.520xN=9953.28

Виходячи з визначеної у завданні швидкості передачі для різних інформаційних потоків визначити тип оптичного інтерфейсу певного рівня для систем передачі. Дані занести в таблицю 5.4.2

Таблиця 5.4.2 Результати вибору рівня транспортних модулів

Види інформаційних потоків

Швидкість передачі, Мбіт/с

Рівень транспортного модуля (STM)

1

Телефонні канали

2

Канали передачі даних

3

Потік від операторів мобільного зв’язку

4

Орендовані канали

Для вирішення питань проектування ВОЛЗ нам необхідно знати параметри, що визначають енергетичні показники систем передачі. Майже всі оптичні лінійні модулі різних цифрових та оптичних систем передачі незалежно від їх виробника мають стандартизовані показники, як наводяться в таблиці 5.4.3

Таблиця 5.4.3  Параметри, специфіковані для оптичних інтерфейсів  

Назва параметру

Одиниці вимірювання

Значення параметру

Тип інтерфейсу

L – Long-haul велика дистанція для систем STM-1 – STM-16 (L 1.1, L 1.2, L 1.3, L 16.1, L 16.2, L 16.3)

Рівень середньої потужності випромінювання

- максимальний

- мінімальний

дБм

+3

- 2

Мінімальний рівень чутливості

дБм

- 27 ÷ -28

Рекомендований діапазон загасання в лінійному тракті.

дБм

10 – 28 (STM1)   -24 (STM16)

При виборі реального максимального загасання в оптичному лінійному тракті регенераційної ділянки (Амакс) рекомендується взяти різницю максимального рівня випромінювання (Рмакс випр) і мінімального рівня чутливості (Рмін чутл) і відняти від отриманого значення -  значення запасу (Азап) на старіння ОВ, на можливість збільшення загасання ОВ за рахунок його ремонту (додаткові зварювання), та додаткові втрати (по довжині ОК) при прокладанні ОК. Величина запасу Азап = 6 -10дБ

Амакс = Рмакс випр – Рмін чутл – Азап , дБ

5.4.2 Типи оптичних волокон, що використовуються на України в ВОЛЗ та їх параметри.

Як вже згадувалося вище слід використовувати в ОК одномодові оптичні волокна. Основні параметри їх передачі, які характеризують можливість організації зв’язку на певну відстань – це загасання оптичного сигналу в ОВ, що вимірюється на робочих діапазонах передачі (1310 та  1550 нм). Одиниці вимірювання – дБ/км. Другий параметр – хроматична дисперсія. Дисперсія – це фізичне явище, що спостерігається під час розповсюдження світлового імпульсу в ОВ. Наслідки цього явища – за рахунок дисперсії, крутизна фронтів світлового імпульсу стають пологими а ширина коротких імпульсів значно поширюються. Це викликано багатьма причинами, тому і дисперсія має багато видів. Але основна причина – це залежність показника заломлення від довжини хвилі (частоти). Внаслідок дисперсії хвилі з різною частотою проходимуть різний оптичний шлях.

Таблиця 5.4.4 Типи одномодових волокон

Скорочена назва волокна

Особливості будови і параметрів ОВ

1

SSF

Волокно без зсунутої дисперсії

2

DSF

Волокно з зсунутою дисперсією

3

NSDSF

Волокно з ненульовою зсунутою дисперсія

Порівнюючи параметри (загасання та дисперсію) для двох діапазонів робочих хвиль – 1310 та 1550 нм, можна зробити висновок, що на довжині 1310 нм загасання більше ніж на довжині хвилі 1550 нм. Водночас дисперсія на довжині хвилі 1310 нм  набагато менше і взагалі на певній довжині хвилі цього діапазону може дорівнювати 0. Тобто ми отримали ситуацію що мінімум загасання і дисперсії будуть в різних діапазонах. Тому, щоб отримати в діапазоні 1550 нм меншу дисперсію, ОВ виготовляють по певній технології, результатом якої мінімум дисперсії зсовується у бік, наближеному до частоти (довжини хвилі) робочого діапазону.

Таблиця 5.4.5 Основні параметри оптичних волокон

Назва параметру

Одиниці вимірювання

Значення параметру

Для волокна стандарту G652 типу SSF

Загасання кілометричне  на довжині хвилі 1310

дБ/км

0.6      0,5      0.4       0,35

Загасання кілометричне  на довжині хвилі 1550

дБ/км

0,35    0,3      0.25      0.21

Хроматична дисперсія на довжині хвилі 1310

пс/(нм ·км)

3.2     3.5     4

Хроматична дисперсія на довжині хвилі 1550

пс/(нм ·км)

17       18

Волокно стандарту G653 типу DSF характеризується малою дисперсією на довжині хвилі 1550 нм  біля 3.5 пс/(нм·км) але не придатне для використання на довжині хвилі 1310 та не можна використати в багатоканальних DWDM  з рівномірною сіткою частот за рахунок нелінійних явищ і можливості переходу через 4 оптичних канала

Для волокна стандарту G655 типу NZDSF

Загасання кілометричне  на довжині хвилі 1310

дБ/км

0.35   0.4     0.5

Загасання кілометричне  на довжині хвилі 1550

дБ/км

0.2 – 0.25

Хроматична дисперсія на довжині хвилі 1310

пс/(нм ·км)

- 9

Хроматична дисперсія на довжині хвилі 1550

пс/(нм ·км)

0.8 – 4.6

5.4.3 Вибір типу оптичних волокон, визначення марки кабелю.

Зробивши аналіз завдання та параметрів оптичних волокон вибираємо тип волокна для оптичного кабелю. Як виняток можна вибирати різні оптичні волокна для одного кабелю. Мінімальна кількість ОВ одного типу – 2 і розташовані мають бути в одному ОМ. Заповнюємо таблицю 5.4.6

Номер ОВ

Номер ОМ

Тип ОВ

Загасання

(1310) дБ/км

Загасання

(1550) дБ/км

Дисперсія  (1310)

пс/(нм·км)

Дисперсія  (1550)

пс/(нм·км)

Робоча довжина хвилі (нм)

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17

18

19

20

21

22

23

24

В цій таблиці робочі волокна кабелю позначаються літерою «Р» біля номера волокна. Якщо в ОК загальна кількість волокон менше 24, то таблиця має бути зроблена під цю кількість. Тепер, узагальнюючи попередньо виконану роботу по визначенню особливостей конструкції ОК та вибору типу волокон можна визначити марку кабелю. Приклади маркування ОК розглянуті в розділі 5.2. Для порівняння нижче наводяться приклади маркування окремих лінійних оптичних кабелів вітчизняних виробників («Одескабель»).

Таблиця 5.4.7 Приклади назв лінійних оптичних кабелів вітчизняного виробництва

Марки (типи) оптичних кабелів

Вартість за 1 км в дол. США без ПДВ

1

ОКЛ-3-ДА1-1х4Е-0,4Ф3,5/0,3Н19-4/0

900

2

ОКЛ-3-М1-3х4Е-0,4Ф3,5/0,3Н19-12/0

1410

3

ОКЛ-3-М1-4х4Е+1х2Е-0,4Ф3,5/0,3Н19-18/0

1870

4

ОКЛБ-3-ДА4-6х4Е-0,4Ф3,5/0,3Н19-24/0

3240

5

ОКЛБг-3-ДА12-6х4Е-0,4Ф3,5/0,3Н19-24/0

3250

6

ОКЛК-3-Д6-6х4Е-0,4Ф3,5/0,3Н19-24/0

3950

7

ОКЛКК-3-Д6-6х4Е-0,4Ф3,5/0,3Н19-24/0

4440

8

ОКЛ-3-ДА1-3х4Е+2х2Е-0,36Ф3,5/0,22Н18+1х2Е5-0.22Н4.0-18/0

Примітка: загальна кількість ОВ може бути 4, 8, 12,  16, 18, 20, 24

5.4.4 Розрахунок максимальної довжини регенераційної дільниці за загасанням оптичного сигналу в кабелі на довжині регенераційної дільниці

Якщо ми вибрали (з таблиці 5.4.2) максимальне допустиме значення загасання оптичного сигналу на регенераційній ділянці для вказаної системи передачі (Amax РД) та загасання кілометричне для оптичного волокна для вибраної довжини хвилі α (з таблиць 5.4.4 або 5.4.5) , то визначаємо максимальну довжину оптичного волокна на регенераційній ділянці Lmax ОВ за формулою

              Lmax ОВ =  =           (км).

  де: Amax РД – загасання, вибране з вище наведених таблиць

         α – коефіцієнт загасання (загасання ОВ, довжиною в 1 км для вибраного типу кабелю та діапазону робочих довжин хвиль)

Визначаємо орієнтовну кількість зварних з’єднань ОВ на регенераційній ділянці

              Nзв =  - 1 =                  де LБД будівельна довжина кабелю в км 

Примітка: отриманий результат заокруглюємо у більший бік до цілого числа

Визначаємо загасання оптичного сигналу в зварних з’єднаннях ОВ на регенераційний ділянці Азв

              Азв =  а · Nзв =     (дБ)  де а – загасання в одному зварному з’єднанні – 0,1 дБ

Визначаємо загасання сигналу в кінцевих роз’ємних пристроях АР

               АР = 2· 0,4  =         (дБ)    де – 0,4 дБ – це загасання сигналу в парі роз’ємних з’єднань.

Визначаємо сумарне загасання оптичного сигналу на різних з’єднуваннях в ОВ

                Азєдн = Азв + АР =       (дБ)

Визначаємо загасання  ОВ ОК (без врахування втрат в з’єднаннях)

                АОВ =  Amax РД - Азєдн =    (дБ)

Визначаємо еквівалентну сумарну  довжину ОВ на довжині регенераційної ділянки.

                 LОВ =  =        (км)

Для визначення реальної максимальної довжини регенераційної ділянки треба врахувати наступне:

  •   ОВ в оптичному модулі та в цілому в кабелі скручений для забезпечення більшої міцності на розтягуючи уздовжні зусилля. Тому вважаємо що реальна довжина має бути скорочена на 1% тобто на 0,01
  •  при прокладанні кабелю уздовж шосейних доріг траса проходить з певним відхиленням від прямої паралельної шляхам, в основному за рахунок огинання певних перешкод, як штучних та природних  (пагорби, дерева, рівчаки ...). Вважаємо, що за рахунок цього реальна довжина кабелю збільшується на 0,02 – 0,03 від довжини траси визначеної на карті місцевості, в якій вказуються відстані між певними орієнтирами на ній (населені пункти, перетини шляхів). При чому на прямій місцевості, з рівномірним рельєфом , на якій відсутні дерева та інші перешкоди можна взяти менший з тих коефіцієнтів, а в лісовій місцевості береться більший з них. В гірській місцевості і для кабельної каналізації довжина може збільшуватись до 0,05 (5%).
  •  при прокладанні  кабелю через різні перешкоди (шляхи, водні перешкоди) витрати кабелю будуть більшими. В окремих випадках (наприклад при переходи через річки) необхідно прокладати резервні запасні відгалуження кабелю. Але це зараз не враховується, бо ще не має відповідної прив’язки траси до місцевості, по якій вона прикладається.
  •  при кожному з’єднуванні ОВ будівельних довжин ОК повинен бути з двох боків ОК зроблений запас в 12 -15 м, для того щоб завести кінці кабелю в ЛВМОК де відбувається їх зрощування методом зварювання.

Врахувавши все вище наведене можна визначити геометричну трасову довжину регенераційної кабельної ділянки (тобто прив’язану до карти місцевості)   LРД.

         LРД =  =       (км)

Результати розрахунків для двох довжин хвиль заносимо до таблиці 5.4.8

Таблиця 5.4.8  Результати розрахунку максимальної довжини регенераційної ділянки

Тип оптичного волокна

Довжина хвилі (нм)

Загасання ОК (дБ/км)

Будівельна довжина (км)

Кількість зварювань

Макс довж реген. ділянки (км)

1310

1550

1310

1550

Порівнюємо отриманий результат (максимальну розрахункову довжину регенераційної ділянки) з довжиною усіх ділянок на ситуаційному плані або з таблиці 4.2.1. У разі коли довжина ділянки буде перевищувати значення максимальної розрахункової довжини регенераційної ділянки можна рекомендувати наступні засоби:

  •  ставити оптичні підсилювачі (дуже дорогі і тому економічно доцільно ставити лише при великій пропускній здатності оптичного каналу ОВ)
  •  використовувати оптичні волокна (кабель, в якому вони використані) з меншим значенням кілометричного загасання.
  •  перенести місце встановлення ОРП на іншій бік населеного пункту (а це може бути декілька кілометрів)

5.4.5 Розрахунок максимальної довжини регенераційної дільниці за дисперсією оптичного сигналу в кабелі на довжині регенераційної дільниці

Знаходимо максимальну довжину регенераційної ділянки (LD) , виходячи з забезпечення необхідної (заданої) швидкості передачі цифрової інформації за формулою:

LD = ,  км     де: B – швидкість передачі , Мбіт/с

                                             D – дисперсія на 1 км вибраного типу ОВ ОК для певної

                                                   довжини хвилі,   пс/нм·км

Таблиця 5.4.9 Результати розрахунку довжини регенераційної ділянки за дисперсією.

Довжина хвилі λ, нм

Швидкість передачі В, Мбіт/с

Значення дисперсії на 1 км для ОВ вибраного типу кабелю для певної довжини хвилі DКкм, пс/нм·км

Розрахункове значення максимальної довжину регенераційної ділянки по дисперсії (LD), км

Висновок

Регенераційна ділянка №1                L РД =             км

1

2

3

4

Регенераційна ділянка №2                LРД =               км

1

2

3

4

Регенераційна ділянка №3                 L РД=              км

1

2

3

4

Регенераційна ділянка №4                 LРД =              км

1

2

3

4

Регенераційна ділянка №5                 LРД =             км

1

2

3

4

Примітки:

  •  Розрахунок виконується для всіх робочих волокон для кожної регенераційної ділянки
  •  Кількість ділянок залежить від завдання
  •  Отримане значення довжині регенераційної ділянки має бути меншим за значення відстані по карті між двома ОРП приблизно на 10%. У разі, якщо ця умова не виконується рекомендовано або зменшити довжину регенераційної ділянки, або вибрати ОК з меншою дисперсією, або перейти на довжину  хвилі, де буде менша дисперсія, або зменшити швидкість передачі, відповідно іншу частину інформації передавати по іншому ОВ, або використати компенсатори дисперсії. Але використовувати компенсатори  дисперсії економічно вигідно стає лише при передачі великого потоку інформації, що має місце при використанні технології DWDM.

  1.  Складання ситуаційних планів на окремих регенераційних ділянках

На форматі А1 викреслюється ситуаційний план однієї з регенераційних ділянок. Вибір ділянки чи ділянок здійснюється або самостійно або по вибору керівника КП (викладача). Зображення карти місцевості (смужки карти, що прилягає до траси ЛЗ) виконується у масштабі не менше ніж 1:100000 (в 1см  - 1 км). Як виняток, коли важко розташувати ситуаційний план регенераційної ділянки на форматі, може бути використаний менший масштаб. На карті мають бути позначені: автомобільні шляхи вздовж яких прокладається траса ЛЗ, всі населені пункти, розташовані по цьому шляху та в безпосередньої близькості до траси,  автомобільні та залізничні шляхи, ріки, трубопроводи (нафто та газопроводи, водоводи), підземні високовольтні силові кабелі, кабелі зв’язку, ЛЕП, які перетинають трасу кабелю чи проходять в безпосередньому наближені до неї.

Примітки:

  •  Для нанесення всіх основних деталей на план слід використовувати видання Генштабу географічних карт з масштабом 1:100000 або електронне видання цих карт.
  •  Якщо не вистачає інформації щодо певних географічних орієнтирів чи позначень, які відсутні в Атласі автомобільних шляхів, можна використати інші географічні карти і внести необхідні позначення інтуїтивно та виходячи з загальної характеристики місцевості (гірська, рівнинна, степова, лісова). Після завершення виконання карти місцевості уздовж траси, наноситься траса кабельної магістралі, яка має проходити уздовж автомобільного шляху поруч з ними, паралельно до них (трохи вище чи нижче, зліва чи справа). На трасі розташовуються кінцеві пункти (КП) та регенераційні пункти, що обслуговуються (ОРП).

На карті позначаються окремі пункти (точки), де можуть змінюватися умови прокладання кабелю. Від тих точок робиться проекція тих точок на горизонтальну вісь лініями, що утворюють сітку-таблицю, в яку вписуємо номери ділянок (дивись рисунок  6.1).

Якщо в заданому масштабі ситуаційний план перевищує розміри формату, то його зображення може бути поділено на 2 чи 3 частини, які розташовуються одна під одною. Якщо ж напрям траси має не горизонтальну спрямованість, то зображення карти повертається приблизно до горизонтального і поруч має бути умовне позначення сторін світу. Якщо траса має поворот під прямим кутом, то бажано розбиваючи ситуаційний план на частини, зробити в цьому місці межу між окремими частинами плану. Окремі частини ситуаційного плану повинні мати перекриття, тобто на межі  кожного з них є частина зображення сусідньої частини ситуаційного плану.  Орієнтовне розташування ситуаційного плану регенераційної ділянки на форматі приведено на рисунку 6.2.    На ньому видно, що ситуаційний план розбитий на дві частини. Там же зроблені окремі рисунки, що винесені за межі основних частин ситуаційного плану з детальною розробкою виконання окремих частин кабельної магістралі (наприклад розробки переходів через різні перешкоди, згідно завдання КП). Після цього визначаються методи прокладання кабелю на окремих ділянках. Результати заносяться в таблицю

Таблиця 6.1. Характеристика окремих ділянок траси ВОЛЗ на регенераційній ділянці ОРП4-ОРП5

Номер ділянки

Довжина ділянки, км

Характеристика ділянки

Метод прокладання ОК

Тип оптичного кабелю

1

1,2

Міські забудови Ходорова

В існуючий кабельній каналізації міста Ходорів

ОКЛ-ОМ-18

2

0,52

Присадибні ділянки

ЗПТ, кабелеукладач

3

0,95

Сільські забудови с. Волчатичі

ЗПТ, траншеї

4

0,5

Присадибні ділянки

ЗПТ, кабелеукладач

5

3,1

Відкрита місцевість, луки, орні землі

ЗПТ, кабелеукладач

6

0,03

Перехід через шосейну дорогу з ґрунтовим покриттям

ЗПТ, траншея

7

1,95

Відкрита місцевість, кущі, лісосмуги, вирублені ліси

ЗПТ, кабелеукладач, з попереднім пропорюванням грунта

8

0,05

Перехід через шосейну дорогу з твердим покриттям

Азбестоцементні труби, ЗПТ, напрямлене буріння

9

2,95

Відкрита місцевість, луки, орні землі

ЗПТ, кабелеукладач

10

0,85

Присадибні ділянки

ЗПТ, кабелеукладач

11

1,45

Відкрита місцевість, луки

ЗПТ, кабелеукладач

12

0,5

Присадибні ділянки с. Княгиничі

ЗПТ, кабелеукладач

13

0,05

Перехід через шосейну дорогу з твердим покриттям

Азбестоцементні труби, ЗПТ, напрямлене буріння

14

1,45

Присадибні ділянки, болотиста місцевість, перехід через малу річку

ЗПТ, кабелеукладач, з попереднім обстеженням шляху

15

8,8

Відкрита місцевість, луки, орні землі

ЗПТ, кабелеукладач

16

0,5

Присадибні ділянки

ЗПТ, кабелеукладач

17

0,05

Перехід через шосейну дорогу з твердим покриттям

Азбестоцементні труби, ЗПТ, напрямлене буріння

18

0,05

Перехід через залізничну дорогу

Азбестоцементні труби, ЗПТ, напрямлене буріння

19

0,05

Перехід через шосейну дорогу з твердим покриттям

Азбестоцементні труби, ЗПТ, напрямлене буріння

20

0,2

Перехід через річку Гнила липа, з крутими берегами

ЗПТ, кабелеукладач, з попереднім вирівнюванням бульдозером спусків до ріки

21

0,8

Міські забудови Рогатина

В існуючий кабельній каналізації міста Рогатина

Разом

26

  1.  Підготовчі роботи до будівництва кабельної магістралі (організація будівельних майданчиків, узгодження проходження траси ...)

На регенераційній ділянці встановлюються місця розташування будівельних майданчиків, на які транспортуються і накопичуються необхідні матеріали для будівництва ВОЛЗ. Місце розташування визначається виходячи з наявності прийнятних умов транспортування та розвантажування тих матеріалів (наприклад: наявність залізничних станцій). При транспортуванні великовантажними трейлерами, перевіряється можливість їх проїзду та розвантаження. Для організації будівельних майданчиків або орендують відповідні площі, обладнанні навісами, приміщеннями та огорожею їх території для зберігання тих матеріалів, або вибирають на трасі рівну суху площадку, яку профілюють бульдозерами, встановлюють огорожу та навіси. Встановлюють засоби пожежегасіння та захисту від грозових розрядів. Звідси матеріали будуть транспортуватись на трасу, до місця виконання будівельно-монтажних робіт, по необхідності. Один кабельний майданчик розташовується на 15-25 км траси і приблизно в центрі ділянки кабельної магістралі, яку він буде забезпечувати основними матеріалами. В КП слід вказати місця розташування кабельних майданчиків та чітко вказати сферу забезпечення їх необхідними матеріалами.

  Всі будівельні довжини кабелю (кабельні барабани) мають пройти 100% вхідний контроль, який включає в себе зовнішній огляд з метою виявлення механічних пошкоджень,  оптичні вимірювання, електричні вимірювання опору ізоляції (при наявності в кабелі металевих провідників). Кабельні барабани розташовуються на кабельних майданчиках таким чином, щоб між парою кабельних барабанів був прохід не менше 2 м (для виконання вимірювань), а між кожними двома рядами повинна бути відстань достатня для проведення вантажно-розвантажувальних робіт. Кабельні барабани групуються за їх типом, в залежності від типу кабелю, його будівельної довжини. Кожний з них отримує номер, що вказує на порядок прокладання ОК по трасі.

   При виконанні будівельно-монтажних робіт створюються певні незручності для населення та організацій, наноситься шкода та матеріальні збитки чи створюється можливість пошкодження інших об’єктів та споруд.. Тому будівельна організація має узгоджувати виконання будівельно-монтажних робіт з місцевими органами самоврядування, відділом Земельних ресурсів, іншими організаціями та власниками земель, через які прокладається кабель. Для зменшення розміру нанесення збитків і відповідно розміру відшкодування цих збитків, а звідси і зменшення собівартості будівництва, прокладання кабелю по орним землям слід провадити у терміни, коли ці землі не засіяні і зібраний врожай (зима, рання весна, пізня осінь). При проведенні певних видів робіт на місці їх виконання має бути присутній представник організації, що здійснює експлуатацію певних об’єктів, як правило комунікацій чи їх власника.

  1.  Прокладання кабелю.
    1.   Організація прокладання кабелю чи ЗПТ на окремих ділянках регенераційної ділянки

В результаті вивчення проекту та особливостей місцевості (які можуть мінятися від сезонних та погодних умов) встановлюється методи прокладання кабелю на окремих ділянках траси. Результати роботи заносяться в таблицю, дані для якої беруться з попередньої таблиці..

Таблиця 8.1. Підсумкова таблиця з даними по методам прокладання кабелю на регенераційній ділянці ОРП4-ОРП5

Методи та способи прокладання

Відстань (довжина), км

Примітки

1

Прокладання кабелю в ЗПТ (Прокладання ЗПТ з наступною задувкою кабелю). Прокладання ЗПТ за допомогою кабелеукладача без попереднього пропорювання грунта

0,52 + 0,5 + 3,1 + 2,95 + 0,85 + 1,45 + 0,5 + 8,8 + 0,5  = 19,17

Ділянки: 2, 4, 5, 9, 10, 11, 12, 15, 16

2

Те, що у попередньому пункті (1) але з попереднім обстеженням можливості проходження кабелеукладача через заболочену місцевість у час прокладання кабелю. У разі неможливості проходу виконується об’їзд  тракторного поїзду з наступним протяганням кабелеукладача через цю ділянку

1,45

Ділянка 14

3

Те, що у попередньому пункті (1) але з попереднім вирівнюванням бульдозерами спусків до ріки і наступним протягуванням кабелеукладача через річку

0,2

Ділянка 20

4

Те, що у попередньому пункті (1) але з попереднім пропорюванням грунта

1,95

Ділянка 7

5

Прокладання кабелю в ЗПТ (Прокладання ЗПТ з наступною задувкою кабелю). Прокладання ЗПТ відбувається у траншею, вириту механізмами чи вручну

0,95 + 0,03 = 0,98

Ділянки: 3, 6

На ділянці 6 це робиться через дорогу з ґрунтовим покриттям.

6

Прокладання кабелю в існуючий кабельній каналізації населеного пункту

1,2 + 0,8 = 2

Ділянки: 1, 21

7

Прокладання кабелю в ЗПТ та азбестоцементних трубах при переходах через залізничні та автомобільні шляхи з твердим покриттям, методом направленого буріння

0,05 + 0,05 + 0,05 + 0,05 + 0,05 =0,25

Ділянки: 8, 13, 17, 18, 19

8

Прокладання кабелю в ЗПТ  при переходах через автомобільні шляхи з ґрунтовим покриттям, відкритим способом (з попереднім пропорюванням грунта і прокладенням кабелеукладачем) *

-

-

10

Загальна довжина всіх ділянок, км **

26

-

11

Загальна кількість всіх ділянок, шт. ***

-

21

Примітки:

* В цій таблиці наведені лише ті види, способи та методи прокладання ОК, які використанні для конкретної ділянки кабельної лінії. В ній не використанні методи прокладання броньованого кабелю безпосередньо в ґрунті, без використання ЗПТ. Може використовуватися і комбінований метод прокладання ОК (в ЗПТ та на окремих ділянках з складним профілем, де необхідно використовувати броньований кабель, наприклад сталевими дротами, без використання ЗПТ).

**  Сума відстаней (довжин) має бути рівною попередньо визначеній довжині регенераційної ділянки.

*** Сума вказаних в останній графі ділянок має дорівнювати кількості ділянок, вказаних у попередній таблиці.

8.2 Визначення типу та кількості основних матеріалів кабельної магістралі (для окремих регенераційних ділянок так і в цілому для магістралей)

Для КП визначаються кількість та тип основних матеріалів, що необхідні для виконання будівельно-монтажних робіт на одній регенераційній ділянці (для ДП – на всіх регенераційних ділянках), пов’язаних з прокладанням кабелю. Результат роботи заноситься в таблицю

Таблиця 8.2.  Підсумкова таблиця з даними по матеріалам та виробам, що використовуються при будівництві ЛС ВОЛЗ на регенераційній ділянці ОРП4-ОРП5

Найменування та тип виробу, матеріалу, пристрою

Одиниці вимірювання

Кількість

Примітки

1

Комплект обладнання регенераційного пункту системи передачі ...

комплект

2

2

Кабель оптичний типу ....

км

           (по 4 км в будівельній довжині)

буд..довж

4

Кабель оптичний типу .... *

км

          (по  .. км в будівельній довжині)

6

Захисна пластикова  (поліетиленова) трубка з зовнішнім діаметром 40мм та внутрішнім 33мм

км

(по 0,5 км в будівельній довжині)

буд..довж

7

Попереджувальна-сигнальна стрічка

км

8

Азбестоцементні захисні труби для організації переходів через перешкоди типу ..... з розмірами .....

шт

9

Герметичні муфти для з’єднання будівельних довжин ЗПТ

шт

10

Залізобетонні плити (використовуються для перекриття кабелю під полотном ґрунтової дороги)

шт

11

Цегла (використовується для захисту кабелю у небезпечних місцях)

шт

12

Бітумна маса для герметизації азбестоцементних труб (по 0,5кг на  кінець труби)

кг

13

Просмолена стрічка чи кабельна пряжа для герметизації азбестоцементних труб (по 5 м на з’єднання)

м

14

Захисні металеві троси ( в місцях де є небезпека електричного пошкодження кабелю). Потреба визначається для конкретних умов **

м

15

Змащувальна рідина (наприклад LUBADUK), що використовується для задувки кабелю в ЗПТ, приблизні витрати – 1л на 1000м

л

16

Поліуретанова пінка (для герметизації стиків будівельних довжин ОК в ЗПТ після укладання ОК, до монтажу кабельних муфт, по 50мл на стик)

л

17

Замірні стовпчики

шт

18

Пальне (дизельне та бензин – для транспортування бригади, інструментів, роботи компресору, бензоелектроагрегат для живлення машини для задування кабелю)

л або кг

Примітки:

* Інший тип кабелю використовується при особливих умовах прокладання кабелю

** При підвищеній небезпеці враження ОК грозовим розрядом, при наближенні до високовольтних ЛЕП як повітряних так і силових кабелів

Як вже було сказано вище, всі матеріали накопичуються на будівельних майданчиках. Кабельні барабани групуються, вказується порядок їх прокладання.

8,3 Визначення типу та кількості механізмів, обладнання та інструментів для прокладання кабелю

Для КП визначаються кількість та тип основних механізмів, обладнання та інструментів, що необхідні для виконання будівельно-монтажних робіт на одній регенераційній ділянці (для ДП – на всіх регенераційних ділянках), пов’язаних з прокладанням кабелю. Результат роботи заноситься в таблицю

Таблиця 8.3.  Підсумкова таблиця з даними по механізмах та інструментах, що використовуються при будівництві ЛС ВОЛЗ (прокладання ЗПТ та кабелю) на регенераційній ділянці ОРП4-ОРП5

Найменування механізмів та інструментів

Тип та параметри

Кількість

Примітки

(в тому числі номер ділянки, на якій використовується)

1

Екскаватори – для відкопування траншей та котлованів

Одноківшеві з місткістю ковша до 0,4м3

Траншейні, ширина захвату від 0,1 до 0,4м і глибиною до 1,2м

2

Бульдозери – для планування траси, засипання траншей і котлованів, проведення  робіт щодо рекультивації земель

Колісні або гусеничні класу тяги від 1,4 до 8,0 тс

3

Траншеєзасипачі – для засипання траншей

Продуктивністю до 2,5 км/год

4

Мотопилки, кущорізи, корчувачі – для розчищення лісу, улаштування траси, просік, корчування пнів

Пили продуктивністю від 50 до 150см2

Кущорізи для гілок до 150 мм

5

Гідро та пневмобури – для улаштування переходів через дороги та залізниці

Для горизонтального буріння свердловин діаметром до 180мм

6

Проколювальні машини – для без траншейного прокладання металевих чи неметалевих труб (закритим методом) для влаштування переходів через шляхи та перешкоди

Наприклад: Машина універсальна проколювальна  МАУП виробництва „СВЕМОН-УКРБУДТЕЛЕКОМ”

(діаметр труб металевих –до 500мм, неметалевих – до 140мм, довжина проходу – не менш 50м, швидкість ходу -0,5-1,2 м/хв.)

7

Кабелеукладачі – для прокладання ОК, ЗПТ та попереджувальних сигнальних стрічок

Для прокладання ОК діаметром до 40мм на глибину до 1,2 м

8

Трактори колісні (для транспортування причепів з обладнанням та матеріалами у труднодоступних місцях – м’які ґрунти)

Клас тяги тс: 0,2; 0,4; 0,6; 0,9; 1,0; 1,4; 3,0; 6,0

9

Трактори гусеничні (для протягування кабелеукладача та транспортування причепів у труднодоступні місця – болотисті та м’які ґрунти)

Клас тяги, тс: 9,0; 13,0

10

Причепи та напівпричепи

(для транспортування обладнання та інструментів у труднодоступні місця траси)

Вантажопідйомність від 0,5 до 8,0

11

Автопідйомники та автонавантажувачі чи автокрани – для виконання вантажо - розвантажувальних робіт (кабельні барабани, обладнання, конструкції ЛС)

Вантажопідйомністю до 1,5 т можуть бути на гусеничному чи колісному ході

12

Тросопрокладачі – для прокладання захисних дротів чи попереджувальних стрічок (якщо вони не прокладаються одночасно з кабелем)

Для прокладання тросів та дротів на глибину 0,5-0,6м

13

Якірні лебідки – для прокладання кабелю через болота

З максимальним зусиллям тяги 300кН

14

Комплекти механізованого інструменту – для проведення земляних робіт

Вібромолоти – зі зборювальною силою від 1 до 10кН

Відбійні інструменти механізовані з енергією удару від 20 до 100 Дж

Травмбовки - механізовані з енергією удару від 20 до 100 Дж

15

Комплект ручних інструментів для виконання земляних робіт (лопати, ломи, кайла тощо)

По декілька видів інструментів на одного робітника, що виконує земляні роботи

16

Автомашини

  •  Для транспортування кабельних барабанів, інструментів, обладнання
  •  Для транспортування робітників будівельних бригад

Відкритого типу, в кузові має розміщатися не менше 3-х кабельних барабанів (може мати автокран вантажопідйомністю до 1,5т)

Криті машини обладнанні для перевезення людей та обладнання, вантажністю більше 1,5 т

17

Станцій компресорні – для задування кабелю та для роботи пневмоінструментів

З робочим тиском до 700 кПА

18

Бензо чи дизель електроагрегати з генератором

- для освітлення робочих площадок та місць роботи у вечірні та нічні години, для роботи певних  інструментів та механізмів (наприклад: машини для задування кабелю)

Генератор потужністю від 0,5 до 4,0 кВт

19

Насоси водяні – для відкачування води з котлованів, колодязів, для забезпечення водою установок буріння

Продуктивність від 16 до 130 м3/год

20

Машина для задування кабелю

Продуктивність до  60м/хв та максимальною довжиною до 2 км

21

Комплект технологічного устаткування для кабельних робіт на ЛС МТМ

Для заготовки каналів кабельної каналізації та затягування в них кабелю

8.4 Короткий опис технології прокладання кабелю, ЗПТ та задування кабелю в ЗПТ

Необхідно узагальнено описати методи прокладання кабелю, які використані на регенераційній ділянці. Форма опису довільна, але можна використати приблизно такий алгоритм: назва методу прокладання, де на трасі використовується (вказати номера ділянок траси згідно ситуаційного плану), короткий опис технології -  чим виконується: механізми, матеріали, порядок та короткий зміст  основних технологічних операцій (в одному реченні, перелік через кому). Можливим є посилання на попередні таблиці у вигляді (дивись позицію N  таблиці N). Наводити рисунки не треба. Для тих же видів робіт, що вказані в завданні, для яких треба розробити робочі інструкції чи технологічні карти.

Робоча інструкція

Вона використовується в будівельно-монтажних організаціях, для того щоб чітко визначити  технологію виконання робіт. Складається в довільній формі і чітко встановлює:

  •  основний зміст роботи,
  •  основні механізми та інструменти, що використовуються
  •  матеріали та вироби
  •  порядок виконання окремих технологічних операцій з наведенням певних параметрів, що уточнюють чи обмежують виконання цих операцій (наприклад: на відстані 1м від ..... необхідно зробити ....)
  •  складні технологічні процеси ілюструються рисунками
  •  правила по техніці безпеки, охороні праці, протипожежної безпеки, екології

Технологічна карта

Вона, як правило має вигляд таблиці, в яку фактично вноситься вищенаведений зміст. Можна рекомендувати таку форму технологічної карти

Технологічна карта

Назва виду роботи

Номер технологічної операції

Назва технологічної операції

Зміст операції (що і як виконується, посилання до креслень та рисунків)

Основні механізми та інструменти, що використовуються

Основні матеріали, вироби, що застосовуються

Доповнення

(довідковий матеріал, застереження, спеціальні вимоги по ТБ, екології, час виконання)

1

2

3

Для роботи по цьому пункту КП необхідно використати матеріал наведений в Л1, Л2, Л3

  1.  Монтаж оптичних кабелів

Монтаж ОК проводиться після завершення прокладання кабелю, чи зразу ж після його прокладання на певній частині ділянки. Виконується спеціальною бригадою в салоні ЛВМОК (пересувна лабораторія по вимірюванню та монтажу оптичного кабелю). Дані по комплектації обладнанням та інструментам наведена в додатку Е, а більш докладні данні по матеріалам і технології наводяться в Л2, Л4, К3.  

9,1  Підготовчі роботи

На місце, де попередньо були викладені два кінці двох будівельних довжин ОК, під’їжджає  ЛВМОК і встановлюється в безпосередньої близькості від цього місця, вхідним патрубком (через якій вводяться кінці кабелю), звернутим у бік кабелю. Відривається котлован, якщо кабель вже був засипаний ґрунтом ( до глибини закопування попереджувальної стрічки, може бути використаний ковшовий екскаватор, далі відкопування ведеться вручну без використання ломів та кайла ). Запас кабелю повинен бути не менш 10 м від краю котловану чи траншеї. Кабель очищається від бруду за допомогою ганчірок і заводиться в ввідний патрубок ЛВМОК. Допускається попередня розробка кабелю (зняття зовнішніх захисних покровів) за межами салону ЛВМОК при відповідних мете реологічних умовах.

9.2 Визначення механізмів, обладнання необхідних для виконання монтажу ОК

Встановлюємо перелік необхідних для монтажу ОК приладів, механізмів, обладнання та інструментів. Результат заносимо в таблицю.

Таблиця 9.2. Перелік  обладнання, механізмів та інструментів, необхідних при монтажу ОК.

Найменування обладнання, механізмів та інструментів

Тип та параметри

Кількість

1

Екскаватори – для відкопування траншей та котлованів

Одноківшеві з місткістю ковша до 0,4м3

2

Комплект ручних інструментів для виконання земляних робіт (лопати, ломи, кайла тощо)

По декілька видів інструментів на одного робітника, що виконує земляні роботи

3

ЛВМОК – лабораторія вимірювання та монтажу оптичного кабелю

В комплектацію входять: салон автомобілю в якому здійснюється монтаж ОК та вимірювань, набір відповідних інструментів, в тому числі апарат автоматичного зварювання ОВ, рефлектометри, оптичні тестери, засоби службового зв’язку, власна енергобаза (докладніше в додатку Е, Таблиця Е1)

9.3 Визначення матеріалів, виробів необхідних для виконання монтажу ОК

Встановлюємо тип та кількість матеріалів, виробів, що необхідні при виконанні монтажних робіт ОК. Встановлюємо кількість з’єднань ОВ та ОК на регенераційній ділянці. В таблиці вказується кількість на одне з’єднання ОВ чи на одну кабельну муфту. В останню графу таблиці вноситься сумарна кількість.

Таблиця 9.3. Матеріалів, виробів необхідних для виконання монтажу ОК

Найменування та тип виробу, матеріалу, пристрою

Одиниці вимірювання

Кількість на одне з’єднання чи муфту

Загальна кількість на регенераційну ділянку

1

Кабельні муфти типу

шт

2

Комплекти оглядових пристрої залізобетонних (СК2) або пластикових (використовуються для захисту кабельних муфт і запасу кабелю, половинка на 1 кабельну муфту)

шт

3

Залізобетонні плити (використовуються для накривання половини залізобетонного кільця, в якому розташовується кабельна муфта з запасом кабелю)

шт

4

Пластмасові захисні модульні трубки (одягаються на оптичні модулі під час монтажу по 1 на 1 оптичний модуль кінця кабелю, тобто по 2 на місце з’єднання одного МО – входять до комплектації муфт типу FOSCH)

шт

5

Гільзи захисні термоусаджуючі з металевою вставкою для захисту місця зварювання одного ОВ (1 на зєднання)

шт

6

Серветки паперові (для очищення від гідрофобної змазки МО та ОВ – по декілька на одну муфту, в залежності від кількості ОВ)

шт

7

Спирт етиловий (для очищення кабелю, деталей муфти, МО, ОВ - приблизно 100 мл на 1 муфту для кабелів біля 20 ОВ)

л

8

Пальне ( для переїзду ЛВМОК, роботи його енергозабезпечення під час монтажу)

  1.   Короткий опис технології монтажу ОК та захисту кабельних муфт

У місці стиковки двох будівельних довжин ОК відривається котлован-траншея до глибини закладання кабелю (якщо кабель вже був до того заритий). Обладнується місце для захисту муфти та запасу кабелю. Або встановлюються залізобетонні кільця чи половинка залізобетонного оглядового пристрою, в які буде викладений запас кабелю з муфтою  (мінімальний запас – 10 м + 2 (з траншеї), тобто 12м. До цього місця під’їжджає ЛВМОК. Кінці кабелю обтираються ганчір’ям до суха і вводяться через патрубок в салон ЛВМОК. З кінця кабелю знімаються зовнішні покрови (розробка кабелю до оптичних модулів). Зовнішнє покриття (в місці прилеглому до кінця його зняття) очищається спиртом або іншим засобом від залишків бруду. Розбирається муфта та підготовлюється до монтажу (обріз патрубків). Одягаються  термоусаджуючі кільця та кінцеві частини муфти, пропусканням кабелю через патрубки, кінці кабелю закріплюються струбцинними   затискачами на робочому столі ЛВМОК. Силові елементи ОК закріплюється в муфті. Робиться з’єднання металевих оболонок двох кінців ОК (якщо вони є).  Знімаються трубки оптичних модулів і на них одягаються захисні монтажні трубки. Оптичні волокна одного модуля очищаються від гідрофобного заповнювача серветкою зі спиртом. На один кінець ОВ одягається захисна пластмасова гільза. Стрипером знімається зовнішнє покриття ОВ і воно очищається серветкою. ОВ сколюється сколювачем.  Два однакові ОВ з двох однакових оптичних модулів, двох кінців кабелю вставляються в затискач зварювального апарату, який має бути налаштований на певний режим і попередньо випробуваний на зварюванні ідентичних ОВ. Відбувається процеси ідентифікації ОВ, перевірка якості їх сколювання, розігрів та зварювання ОВ. В зварювальному апараті відбувається вимірювання загасання в місці зварювання. На місце зварювання насувається захисна гільза і вона вставляється в затискач з нагрівачем. Відбувається нагрів гільзи і вона закріплюється на місці зварювання. ОВ з гільзою викладається в касеті муфти. При завершення монтажу та викладці ОВ відбувається збір муфти та її монтаж, герметизація. По повному завершенню монтажу муфти кінці кабелю звільняються від кріплення та виводяться з салону ЛВМОК. Муфта з запасом кабелю викладаються в просторі захисної споруди (радіус вигону ОК в ньому не повинен бути меншим за допустимий радіус вигину вибраного ОК). Відбувається їх захист від можливих механічних пошкоджень (залізобетонна плита чи листи азбестоцементу чи шиферу) та засипка ґрунтом. Зверху встановлюється замірний стовпчик, а при наявності металевих частин в конструкції ОК, може бути встановлений контрольно вимірювальний пункт. Місце встановлення муфти має бути позначено на ситуаційному плані траси з прив’язкою місця до довжини ОК та до постійних орієнтирів біля траси. Більш докладно технологічні процеси описані в Л2, Л3. Використовуючи опис цих процесів треба розробити технологічні карти з питань, обумовлених завданням.

  1.  Випробовування та здача в експлуатацію кабельної магістралі

10.1 Вимірювання при прийому-здачі ВОЛЗ

Після завершення монтажних робіт відбувається вимірювання загасання на регенераційній ділянці всіх ОВ ОК на робочих довжинах хвиль 1310 та 1550 нм з двох боків. Дані у вигляді протоколів оптичних вимірювань на регенераційних ділянок заносяться в приймальні акти. Прилади для виконання вимірювальних робіт (призначення, основні параметри тощо) вказані в Л4 та К3.

Вимірювання може здійснюватись оптичним рефлектометром або оптичним тестером.

Вимірювання оптичним тестером:

Оптичний тестер – це прилад, який має 3 складові:

  1.  Лазерний передавач (генератор)
  2.  Вимірювач оптичної потужності
  3.  Оптичний атенюатор

Всі три блоки, в залежності від конкретного типу приладу можуть бути виконані окремо або об’єднані в одному корпусі. Для вимірювання необхідно мати 2 оптичних тестера, що розташовуються на протилежних кінцях  регенераційної ділянки. Схема вимірювання представлена на рис 10.1 та 10.2

Один з можливих варіантів технології вимірювання: Спочатку на станції А лазерний генератор (ЛГ) підключається через атенюатор до вимірювача потужності (рис 10.1). Змінюючи положення атенюатору встановлюємо певний вихідний рівень оптичної потужності (РА = РЛГ – РАТА = РВОПА - бажано ціле число дБ, що спрощує процес вимірювання). Можливо вихід ЛГ приєднати напряму до вимірювача рівня, якій цей рівень зафіксує (РА = РЛГ = РВОПА).

  •  Відбувається з’єднання приладів за схемою (рис 10.2). На станції Б вимірювач оптичної потужності приєднується до ОВ ВОЛЗ, на якому відбувається вимірювання напряму (РБВОПБ )   або через атенюатор (РБВОПБ АТБ).
  •  По каналу службового зв’язку зі станції А до станції Б операторами передається інформація про встановлений рівень потужності, що подається в ОВ ВОЛЗ  (РАВОПА).
  •  Загасання в ОВ визначається за формулою:

АстА = РАБ   (дБ)

  •  Дані вимірювання заносяться в протокол вимірювань, форма якого наведена нижче
  •  Аналогічно виконуються вимірювання зі станції Б в напрям станції А.

ПРОТОКОЛ

оптичних вимірювань на регенераційній ділянці

  Оптична ліня зв’язку _________________________

  Регенераційна ділянка _____________________________

  Станція А: _____________________________________

  Станція Б: _____________________________________

  Вимірювальні прилади ________________________ серійний № __________

Номер

Колір

А А-Б, дБ

А Б-А, дБ

ОМ

ОВ

ОМ

ОВ

λ=1310 нм

λ=1550 нм

λ=1310 нм

λ=1550 нм

Примітка. Максимальне загасання регенераційної ділянки, дБ

  А= ( α L + (0,1 N) + 0,4 · 2),

де: α – максимальне значення коефіцієнта загасання на даний ОК, дБ/км

     L – оптична довжина кабелю, км

     0,1 – номінальне значення загасання в місці зварювання для ОМ ОВ

     (для БМ ОВ – 0,3), дБ

     N – кількість зрощувань ОВ на регенераційній ділянці

     0,4 – загасання в роз’ємних з’єднувачах, дБ

     Представник підрядчика: _________________     _______________

                                                 (прізвище)                           (підпис)

     Представник замовника:  _________________      _______________

                                                 (прізвище)                           (підпис)

          Дата ______________

Пропонується виконати розрахунки загасання для всіх робочих волокон ОК та для всіх регенераційних ділянок згідно наведеної формули у протоколі. Але в цій формулі оптична довжина кабелю L більша за відстань по автомобільному шляху LРД на величину відхилень траси кабелю від траси шляху (Кпр) та запасів кабелю в місцях встановлення муфт (з’єднання будівельних довжин ОК).

L = LРД · Кпр + КМ·(0,024-0,03),  км

де: Кпр – коефіцієнт збільшення довжині кабелю за рахунок особливостей прокладання кабелю  Кпр = (1,024÷1,057). Для відкритої рівнинної місцевості 1,024, кабельної каналізації – 1,057, для гірських районів – 1,05. Можна використати усереднене значення.

     ЗКМ – запас кабелю на одну кабельну муфту (12-15 м) на один кінець кабелю, тобто на два кінця кабелю 0,024 – 0,03 км

     КМ – кількість кабельних муфт. Визначається за формулою: КМ= (результат заокруглюється в більший бік до цілого значення);  LБД – будівельна довжина кабелю.

Далі визначаємо загасання в ОК на регенераційній ділянці

  А= ( α L + (0,1 N) + 0,4 · 2),  дБ

В цій формулі:  Кількість зварювань дорівнює  кількості муфт.      N=KM

                                        Слід пам’ятати, що кілометричний коефіцієнт загасання ОК буде різним для різних довжин хвилі (1310, 1550 нм)

Результати заносимо в таблицю

Таблиця 10.1  Загасання в ОК на окремих регенераційних ділянках.

Довжина хвилі, нм

Розрахункове загасання в ОК на регенераційній ділянці А, дБ

Рекомендоване мінімальне загасання  Амін,  дБ

Рекомендоване максимальне загасання  Амакс,  дБ

Висновок

Регенераційна ділянка №1     L =          км,   LРД     =            км,         Км   =        

1310

1550

Регенераційна ділянка №2     L =          км,   LРД     =            км,         Км   =        

1310

1550

Регенераційна ділянка №3     L =          км,   LРД     =            км,         Км   =        

1310

1550

Регенераційна ділянка №4     L =          км,   LРД     =            км,         Км   =        

1310

1550

Регенераційна ділянка №5     L =          км,   LРД     =            км,         Км   =        

1310

1550

Кількість регенераційних ділянок залежить від завдання

Для того щоб зробити висновок слід порівняти отримане розрахункове значення загасання з мінімальним та максимальним рекомендованим значенням загасання на регенераційній ділянці. Отримане значення має бути більшим за мінімальне рекомендоване значення, інакше буде перевантаження приймальної частини обладнання. Для того щоб не припустити перевантаження, рекомендовано включати атенюатори або задавати при зварюванні ОВ задане значення загасання, більше за нормоване. Отримане значення не повинно бути більшим за максимальне рекомендоване значення загасання. У разі, якщо це станеться, рекомендується або зменшити довжину регенераційної ділянки, використати ОК з ОВ, що мають менший коефіцієнт загасання, або використати бустерні оптичні підсилювачі на 5 дБ або 10 дБ.

Визначення кілометричної дисперсії на окремих регенераційних ділянках для різних швидкостей передачі.

Розрахунок дисперсії на 1 км (D1км) виконується за формулою:

D1км = ,  пс/нм·км

де: L – довжина регенераційної ділянки, км

     Bшвидкість передачі інформації, Мбіт/с

Виконуємо послідовно розрахунок дисперсій для окремих регенераційних ділянок для різних швидкостей передачі, що вказані в завданні. Розрахунок виконується для всіх робочих волокон. Результати заносимо в таблицю 10.2.

Таблиця 10.2 Результати розрахунку дисперсії на 1 км ОВ для різних швидкостей передачі

Довжина хвилі λ, нм

Швидкість передачі В, Мбіт/с

Розрахункове значення дисперсії D1км, пс/нм·км

Значення кілометричної дисперсії на 1 км вибраного кабелю DКкм, пс/нм·км

Висновок

Регенераційна ділянка №1                L =         км

1

2

3

4

Регенераційна ділянка №2                L =         км

1

2

3

4

Регенераційна ділянка №3                L =         км

1

2

3

4

Регенераційна ділянка №4                L =         км

1

2

3

4

Регенераційна ділянка №5                L =         км

1

2

3

4

Примітки:

  •  Кількість ділянок залежить від завдання
  •  Отримане значення кілометричної дисперсії має бути більшим за значення кілометричної дисперсії для ОВ вибраного кабелю. У разі, якщо ця умова не виконується рекомендовано або зменшити довжину регенераційної ділянки, або вибрати ОК з меншою дисперсією, або перейти на довжину  хвилі, де буде менша дисперсія, або зменшити швидкість передачі, відповідно іншу частину інформації передавати по іншому ОВ, або використати компенсатори дисперсії. Але використовувати компенсатори  дисперсії економічно вигідно стає лише при передачі великого потоку інформації, що має місце при використанні технології DWDM.

Вимірювання оптичним рефлектометром:

Основним же показником якості ВОЛЗ є знята рефлектограма (крива, що показує зміну загасання на окремих ділянках ОВ ОК вздовж його довжини, що отримана на екрані приладу – рефлектометру, методом прийому відбитих оптичних зондуючих  імпульсів від окремих ділянок кабелю за рахунок розсіювання оптичного променя, особливо в місцях неоднорідностей). Наведені на двох рисунках приклади рефлектограм. На рефлектограмах фіксуються всі неоднорідності (місця зварювання ОВ, мікротріщини,  обрив ОВ …), їх характер, величина загасання та відстань (з оптичної довжини кабелю). Рефлекторами знімаються з двох кінців кабелю. Необхідність цього може бути пояснена тим, що з місця неоднорідності відбувається відбиття оптичного сигналу, якій може в певних місцях ОВ накладатися і в залежності від фази посилюватися чи зменшуватися і створюватися імпульси різної полярності на рефлектограмі. При вимірюванні з різних кінців шлях, що проходить оптичний промінь до певного місця ОВ буде різним, завдяки чому паразитні імпульси можуть бути виявлені.  При виконанні вимірювань рефлектограми записується в пам’ять приладу  чи гнучкий диск чи роздруковується на принтері. Завдяки цьому можна слідкувати та визначати любі зміни первинних параметрів ОВ ОК, викликаних зміною стану ОВ (старіння, появи мікротріщин в місцях зварювання ОК…) та взагалі  ОК. Більшість рефлектометрів дозволяють автоматично порівнювати і виявляти різницю між раніше знятою рефлектограмою і тою, що знята при поточному вимірюванні.

10.2 Прийом - здача ВОЛЗ в експлуатацію.

На час прийому – здачі ВОЛЗ створюється Державна комісія (для ВОЛЗ державної форми власності) або Експертна комісія (якщо ВОЛЗ має приватну форму власності) в яку входять незалежні фахівці – експерти, представники замовника і виконавця робіт. Під час роботи комісії  виконуються випробовування та вимірювання (див попередній розділ), результати чого заносяться у документацію встановленої форми (паспорти, акти, протоколи вимірювання, рефлекторами…). До загальної документації долучаються акти про приховані види робіт для окремих видів робіт та споруд. Приховані види робіт, це роботи, що виконуються під час будівництва ВОЛЗ і які приховані і безпосередній контроль їх під час роботи комісії неможливий (наприклад: прокладання грозозахисних тросів, додатковий захист муфт чи ділянок кабелю, що виконаний на певній глибини). В додатках наведені окремі приклади таких актів. Тому під час виконання таких робіт повинен бути представник замовника, якій підписує акт. Комісія перевіряє відповідність виконаних робіт проекту ВОЛЗ. При виявленні відхилень, якщо вони не погіршують експлуатаційної якості ВОЛЗ, не порушують існуючі норми та стандарти,  замовник з такими відхиленнями згідний вважається, що вони не є причиною у не прийнятті ВОЛЗ. В результаті роботи комісія робить висновок і підписує або відхиляє підписання акту прийому. Дата вводу ВОЛЗ в експлуатацію вважається дата підписання акту приймальною комісією.

  1.   Охорона праці і техніка безпеки

Нижче наведені основні вимоги та загальні правила при виконанні будівельно-монтажних робіт на ВОЛЗ

1 При проведені будівельно-монтажних робіт необхідно керуватися такими документами з охорони праці:

- Правилами безпеки при роботах на кабельних лініях зв’язку і проводового мовлення;

- Правилами пожежної безпеки на об’єктах зв’язку України;

- Санитарными нормами и правилами устройства и эксплуатации лазеров;

- Правилами охраны труда в лесной, деревообрабатывающей промышленности, лесном хозяйстве;

- Рекомендациями по безопасному проведению работ при вырубке, расчистке просек и заготовке столбов.

На основі вищенаведених документів на кожному підприємстві, що виконує будівництво ВОЛЗ складаються на кожне робоче місце, окремі види робіт інструкції з охорони праці (правила безпеки), пожежної безпеки.

2 Усі робітники, зайняті на будівництві ЛС ВОЛЗ, мають пройти медичний огляд та навчання безпечним методам ведення робіт, а також відповідним вимогам Правил дорожнього руху.

3 Керівники робіт – начальники структурних підрозділів, а також інженери, виконроби, майстри або досвідчені робітники, призначені наказом адміністрації підприємства, зобов’язані особисто бути присутніми, керувати проведенням робіт і забезпечувати суворе виконання вимог правил безпеки на особливо небезпечних ділянках:

- при навантаженні і розвантаженні барабанів з оптичним кабелем масою понад 0,5т;

- при розробці траншей і котлованів у безпосередній близькості від місця проходження силових кабелів, газопроводів, теплових мереж та інших підземних комунікацій;

-  у разі виконання робіт на перехрещенні залізничного полотна чи трамвайних колій, а також на відстані 1,5м від них;

- при роботах у колекторах і тунелях;

- при роботах будівельних механізмів у безпосередній близькості від ліній електропередачі;

- при роботі у колодязях глибокого (понад 2,5м) закладання;

4 Перед початком роботи на особливо небезпечній ділянці керівник робіт має провести з усіма робітниками інструктаж щодо безпечних методів виконання робіт. Проведення повинно фіксуватися в журналі з обов’язковим підписом особи, котра одержала інструктаж, і особи, яка його проводила.

5 Відповідальність за стан безпеки, знання і додержання інженерно-технічними працівниками, робітниками і службовцями правил та інструкцій з техніки безпеки згідно з виконуваною ними роботою несуть керівники підприємства(фірми).

Нижче  наводяться данні з основних факторів небезпеки, що можуть діяти під час виконання будівельно-монтажних робіт на трасі ВОЛЗ та заходи, що усувають чи зменшують степінь небезпеки. Користуючись наведеними таблицями студент має розробити правила  безпеки   при проведенні окремих етапів будівництва ВОЛЗ.

Ці правила складаються з окремих пунктів. Кожний пункт має бути присвячений одному з факторів, об’єктів чи джерел небезпеки. В цьому пункті вказується на порядок чи технологію виконання робіт при яких забезпечується мінімальний ризик для працівників отримати шкідливий чи небезпечний вплив від наявних факторів небезпеки. Для цього в тих пунктах правил слід:

  •  вказати основні джерела та фактори небезпеки
  •  вживати такі слова як «необхідно», «треба», «забезпечити» перед описом дій працівника, які створюють умови для безпечної праці
  •  вживати такі слова як «забороняється», «не можна» перед описом дій працівника, які створюють умови або можливість дії небезпечних факторів на об’єкти його дії (травматизм, нанесення шкоди здоров’ю людини, загибелі людей, нанесенню матеріальних збитків)

Таблиця 11.1   . Основні фактори небезпеки при виконанні підготовчих робіт до прокладання оптичного кабелю

Назва, види робіт, об’єкти, джерела або суть факторів небезпеки

Основні характеристики, суть, об’єкти спрямованості та наслідки дії фактору небезпеки

Напрям, заходи протидії небезпечним факторам для усунення чи зниження небезпеки

1

Рух автотранспорту, при виконанні виробничих завдань (перевезення працівників, обладнання, механізмів, матеріалів)

Травматизм або загибель учасників дорожнього руху (водії автотранспорту, пішоходи, пасажири)

Виконання правил дорожнього руху.

Підтримування автотранспорту в належному. технічному стані

Системній контроль з боку роботодавців за дисципліною, медичним та психологічним станом водіїв

2

Паливо та мастило автотранспорту (зберігання, заправка, утилізація)

Можливість вибухів випаровувань пального, виникнення пожеж.

Отруєння або нанесення шкоди органам людини (очі, шкіра, внутрішні органи)

Забруднення довколишнього середовища

Не допускати зберігання бензину у відкритих ємностях.

Зняття статичних зарядів при заправці чи переливанню пального.

Грозозахист цистерн на будівельних майданчиках.

Вентиляція приміщень та кабін, в яких можливе поява випаровувань пального.

Не допускати появи відкритого вогню та паління в безпосередньому наближені до пального та мастил.

Не зберігати ганчірки, змащенні пальним чи мастилом.

Уникати попадання паливно-мастильних матеріалів на одяг та на тіло людини, а при їх попаданні швидко видаляти

Не допускати попадання паливно-мастильних матеріалів в навколишнє середовище.

3

Вихлопні гази автотранспорту та інших механізмів з ДВС

Основну небезпеку становить чадний газ (СО), що спричиняє при його вдиханні вилучення кисню з крові людини. Припиняється постачання кисню до мозку людини, внаслідок чого вона втрачає свідомість і по певному часі наступає смерть.

Не допускається довге перебування транспортного засобу в нерухому стані при включеному двигуні.

Потік вихлопних газів від транспортних засобів, власних стаціонарних чи пересувних електростанцій, інструментів на базі використання ДВС має бути спрямований у протилежний бік до місця де знаходяться чи працюють працівники.

Необхідно виконувати вентиляцію приміщень, кабін, навісів, тощо в яких може накопичуватись вихлопні гази.

4

Завантаження, транспортування та розвантаження вантажів (в першу чергу – кабельні барабани, механізми, що використовуються при будівництві ВОЛЗ)

Наступає травматизм при падінні, переміщенні вантажу на людину

Виконувати основні правила та технології при вантажно-розвантажувальних роботах і в першу чергу слідкувати за відповідністю ваги вантажу до вантажопідйомності технічних засобів або людини.

Забезпечувати надійне кріплення вантажу  при перевезені та при вантажно-розвантажувальних роботах

Не перевозити людей в транспортному засобі, поруч з вантажем, зрушення якого з місця може привести до ушкодження людей.

5

Виконання земляних робіт екскаваторами, бульдозерами

Травматизм в результаті руху самого механізму та його частин (ковша), можливість засипання грунтом, можливість перевертання будівельного засобу, його втоплення.

Не стояти на шляху та поблизу руху будівельного механізму чи траєкторії руху ковша.

Не ставати та не наближатись під час руху до гусениць будівельних механізмів. Не використовувати не застьобнутий одяг, або деталі одягу, що мають виступаючи смуги матеріалу (поли, не заправлені шарфи)

Не стояти на дні траншеї під час її засипання.

Закріпляти екскаватор та бульдозер перед його роботою окремими упорами та якорями (при виконанні окремих видів робіт)

При русі цих механізмів проводити обстеження траси в напрямку руху та виявлення небезпечних ухилів, ям, особливо при переході через водні перешкоди (глибини, круті схили, болото)

При переході через водоймище, його глибина не повинна перевищувати висоту коліс чи гусениць, двері кабіни не мають бути щільно закриті.

6

Обстеження водоймищ та болотистої місцевості

Можливе втоплення або засмоктування

Використання надійних плавзасобів при пересуванні через водоймища та притримуватись правил безпечного їх використання

Використання тичок відповідної довжини для оцінки глибини і стану дна.

Наявність і готовність групи працівників (на березі водоймища), з певними засобами до надання допомоги у разі  виникнення аварійних ситуацій.

7

Вирубка дерев, обрізка кущів, корчування пнів

Використання механічних засобів в яких є ріжучі механізми можуть привести до травматизму (ланцюгові та циркулярні мототопилки). Падіння зрізаних дерев

Забезпечити  технологію виконання роботи з наведеними механізмами та інструментом, що передбачає уникнення контакту людини з ріжучими частинами.

При спилюванні дерев витримувати технологію при якій не можливе пошкодження інструменту та падіння дерев на працівників.

8

Профілювання складних грунтів (скельних) з використанням вибухових (вибухівка) та дробильних технологій (вібромолоти та відбійні молотки).

Травматизм від дії вибухів.

Попадання роздроблених часток породи на тіло і особливо в око та дихальні шляхи людини.

Високий та шкідливий рівень шуму.

Дотримання основних правил проведення вибухових робіт.

Захист окремих частин тіла людини щитками, спецодягом, захисними окулярами або прозорими щитками, респіраторами.

Використання поглинаючих шум навушників.

Підготовка кабельної телефонної каналізації до прокладання кабелів

Отруйні, вибухонебезпечні гази кабельної каналізації. Можливість отруєння та вибуху.

Наявність небезпечних напруг

Відкритий люк становить небезпеку падіння в оглядовий пристрій перехожих.

Оцінювати стан середовища газоаналізаторами.

Вентиляція.

Усунення можливості виникнення іскри чи полум’я до завершення вентиляції.

Проведення робіт обов’язково з наявністю на поверхні людини чи групи, які контролюють ситуацію в оглядовому пристрої, готові  та здатні надати допомогу.

Контроль сторонніх напруг та потенціалів на металевих частинах. Встановлення ізолюючих огороджень небезпечних конструкцій або їх заземлення.

Встановлення біля відкритого люку щитів, огорож з попереджувальними написами

Таблиця 11.2  . Основні фактори небезпеки при виконанні робіт по прокладанню оптичного кабелю

Назва, об’єкти, джерела або суть факторів небезпеки

Основні характеристики, суть, об’єкти спрямованості та наслідки дії фактору небезпеки

Напрям, заходи протидії небезпечним факторам для усунення чи зниження небезпеки

1

Трактори, що протягають кабелеукладачі

Травматизм під час руху тракторів та їх

рухомих частини тракторів (гусениці, колеса)

Координація руху тракторів за рахунок керування їх руху за командами керівника руху. Команди подаються прапорцями, свистками, мегафоном або засобами радіозв’язку. Головна команда – «стоп» - припинення руху має бути чіткою і однозначно сприйматися водіями тракторів. Рух відбувається в напрямку, що визначається тичками, що попередньо встановлені і визначають трасу прокладання кабелю.

Відсутність працівників у напрямку руху та в безпосередньому наближені до тракторів.

2

Троси, якими зщеплюють трактори у тракторні поїзди

Обрив троса під час його натягнення може привести до травматизму або загибелі працівників

Контролювати стан тросів перед початком руху.

Відсутність працівників, що прокладають кабель в небезпечному наближені  до тросів та тракторів.

3

Бульдозери, якими відривають котловани в місцях розташування муфт

Див пункт 5 попередньої таблиці

Див пункт 5 попередньої таблиці

4

Виконання ручним інструментом земляних робіт

Можливість травматизму від неправильного використання лопат, ломів та кірок

Утримання інструменту в робочому стані,  що виключає травматизм за рахунок їх пошкодження.

При виконанні робіт, рух ріжучих чи колючих інструментів не може бути спрямований в бік частин тіла працівників

5

Кабелеукладачі, кабельні барабани, кабель або ЗПТ

Можливість травматизму від руху кабелеукладача, під час встановлення кабельних барабанів та під час розмотування ОК чи ЗПТ, попадання кінцівок людини у петлі ОК чи ЗПТ

Координація руху кабелеукладача (див пункт 1 цієї таблиці).

Під час прокладання ОК чи ЗПТ контролювати процес змотування кабелю чи ЗПТ, робити запас, що виключає натягання. Працівники, що знаходяться на кабелеукладачі повинні мати засоби радіозв’язку  або засоби подачі звукових сигналів (свисток) при виникненні аварійних ситуацій для зупинки.

При протягання кабелеукладача через водні перешкоди обмежити кількість чи виключити працівників, що перебувають на кабелеукладачі. Група людей перебуває на  плавзасобах.

6

Прокладання кабелю через перешкоди:

- шляхи

- водні перешкоди

- трубопроводи

- силові та телекомунікаційні кабелі

Травматизм від дорожніх пригод

Для водних перешкод див позицію 5

Пожежна та вибухова небезпека при переході через нафто-, газо-, паливо- проводи

Електротравматизм при перетинанні силових та телекомунікаційних кабелів

Встановлення попереджувальних огороджень, знаків, повідомлень при виконанні робіт на полотні дороги (грунтові). Організація об’їздів.

Виконання переходу через вказані перешкоди має бути узгоджено з власниками перешкод.

При виконанні робіт має бути присутнім представник від власника трубопроводів чи кабелів.

Виконується пробне шурфування з метою локалізації перешкод.

Розкопка перешкод здійснюється лише при уточненні напряму пролягання перешкод. Розкопка грунта здійснюється механізованими засобами лише до глибини, що менше залягання перешкоди на 0.75-0.5м і приблизно на стільки ж вбік він центру перешкоди. Решта грунта виймається ручним інструментом з певною обережністю.

На розриті кабелі накладаються на час робіт ізоляційні накриття чи щитки.

Не допускати торкання кабелю, що прокладається до кабелів, що перетинаються.

7

Виконання робіт поблизу електроспоруд (повітряні ЛЕП, електрифіковані залізні дороги, трамвайні лінії)

Можливість електротравматизму  від джерел небезпечної напруги, які розташовані поблизу від траси ВОЛЗ

При виконанні робіт не допускати торкання та наближення металевих частин механізмів до струмоведучих частин.

Встановити огорожі, обмежувачі, позначки , що фіксують габарити небезпечного наближення.

Контроль стану ЛЕП (відсутність обриву дротів та наявності крокової напруги)

8

Обладнання, що використовується для задування ОК в ЗПТ (компресор, власна електростанція, пристрій для задування ОК в ЗПТ)

Електро травматизм

Травматизм від рухомих частин переліченого обладнання.

Тиск повітря від не приєднаного трубопроводу компресору може викликати розпорошення  породи і попадання в очі.

Надійне заземлення металевих корпусів обладнання.

Контроль стану ізоляції провідників і усунення її пошкоджень

Утримання відстані від рухомих частин.

Контроль щільності трубопроводу від компресору та надійності кріплення його.

Таблиця 11.3  . Основні фактори небезпеки при виконанні  робіт з монтажу оптичного кабелю

Назва, об’єкти, джерела або суть факторів небезпеки

Основні характеристики, суть, об’єкти спрямованості та наслідки дії фактору небезпеки

Напрям, заходи протидії небезпечним факторам для усунення чи зниження небезпеки

1

Гідрофобне покриття в оптичних кабелях

Попадання на слизові оболонки людини гідрофобної змазки ОК

Уникати попадання гідрофобної мастики на тіло і особливо на слизові оболонки людини.

При попаданні гідрофобного покриття на шкіру, воно видаляється попередньою протиркою сухими ганчірками чи серветками, або змиття попередньо бензином марки Б70 з наступним промиванням теплою водою з милом.

2

Технологічні рідини для зняття та очистки елементів ОК (бензин, спирт, ацетон, розчинники)

Пошкодження слизових оболонок, органів дихання, шкіри.

Отруєння організму

Можливість вибуху випаровувань

Можливість виникнення пожежі самої рідини та ганчірок та серветок, змочених цими рідинами.

Користуватись захисними засобами: гумовими рукавичками, окулярами.

Проводити роботи з використанням технологічних рідин на свіжому повітрі або в приміщенні ЛВМОК з вентиляцією.

Уникати появи відкритого вогню, можливості іскріння та паління в приміщеннях, де використовуються технологічні легкозаймисті речовини.

Не накопичувати та не зберігати ганчірки або серветки, змочені технологічними рідинами.

3

Сколювач оптичних волокон

Частинки, відходи сколювання оптичних волокон при попадання в око та на кожні покрови людини створюють високу небезпеку для її здоров’я та життя. Така ж небезпека і для тварин, що живуть біля траси ВОЛЗ

Уникати потрапляння часток ОВ на тіло та одяг, для чого робота виконується у фартусі з прорезиненої тканини.

При сколюванні оптичних волокон, їх частки збирають у коробку, що закривається.

Ці частки видаляються в окремо відведеному місці.

Прибирання монтажного столу та підлоги здійснюється порохотягом з наступним протиранням вологою ганчіркою, використовуючи грубі гумові рукавички.

4

Зварювальний апарат для зварювання ОВ

Наявність нагрітих деталей під час роботи апарату може бути викликати опіки при торканні до них.

Можливість електротравматизму при використанні.

Уникати торкання нагрітих частин апарату.

Заземляти корпус апарату.

Підключати апарат лише до джерел з нормованою величиною напруги живлення.

5

Електрообладнання ЛВМОК

Можливість електротравматизму за рахунок порушення цілісності  ізоляції.

Можливість виникнення пожежі за рахунок пошкодження електропроводки ЛВМОК

Контролювати стан обладнання та проводки перед початком роботи.

Виявляти та усувати виявлення пошкодження.

Використовувати системи захисту та плавкі вставки на потрібне значення струму.

Встановити перед початком роботи тимчасове заземлення і проконтролювати наявність підключення заземлення до корпусів обладнання.

Підключати до мережі ЛВМОК лише прилади, що входять до комплектації ЛВМОК, контролюючи відповідність величини та характеру (постійна чи змінна) напруги

6

Металеві частини ОК на яких може виникати небезпечні напруги. (попадання грозових розрядів в ОК, електричне сполучення їх з різними сторонніми джерелами що є на трасі, наведення ЕРС в них від потужних джерел електромагнітного поля – ЛЕП або електрифікованих залізних доріг)

Електротравматизм або загибель працівника при контакті з металевими частинами ОК на яких є небезпечні напруги (сталевий трос силового елементу, броня кабелю, провідники дистанційного живлення – все при їх наявності в ОК)

Контроль наявності напруги

Заборона виконання монтажу під час грози на регенераційній ділянці

Виявлення джерел небезпечної напруги, усунення або зменшення їх дії на ОК.

Заземлення металевих частин та з’єднання окремих металевих частин ОК між собою під час монтажу.

Використання металевих тросів, що прокладаються над ОК в місцях підвищеного електромагнітного впливу або в місцях підвищеної небезпеки попадання блискавки (вершини гір, поодинокі дерева …)

Таблиця  11.4 .Основні фактори небезпеки при виконанні  вимірювань, налаштування та прийомо-здаточних робіт на ВОЛЗ

Назва, об’єкти, джерела або суть факторів небезпеки

Основні характеристики, суть, об’єкти спрямованості та наслідки дії фактору небезпеки

Напрям, заходи протидії небезпечним факторам для усунення чи зниження небезпеки

1

Лазерний промінь, що діє в ОВ, джерелом якого є працююча система передачі,  оптичний тестер, оптичний рефлектометр

Нанесення пошкоджень органам зору працівників при спрямуванні в око лазерного проміння з оптичного  волокна (його кінця, непідключеного до роз’єму)

Не допускати попадання лазерного променя з оптичного волокна під час роботи передавальних систем та лазерів оптичних тестерів. На не підключені до ОВ вихідні роз’єми лазерів тестерів одягаються заглушки.

2

Електровимірювальні пристрої

Електротравматизм за рахунок появи небезпечних напруг на корпусі вимірювального приладу

Заземлення металевих корпусів вимірювальних приладів

3

Оптичний кабель з металевими деталями (броня, силовий елемент з сталевим тросом, мідні провідники дистанційного живлення)

Наявність на металевих деталях ОК сторонніх небезпечних ЕРС.

Контроль наявності напруг (постійної та змінної) на металевих деталей ОК за допомогою вимірювальних приладів.

Закорочування  провідників дистанційного живлення після його відключення для зняття залишкового заряду.

Сполучення між собою усіх металевих частин ОК та їх заземлення.

  1.  Підсумки КП

В цій частині КП студент в короткій формі наводить:

  •  перелік виконаної роботи
  •  відповідність виконаної роботи виданому завданню на КП
  •  зміст відхилення від завдання, обґрунтування чи причину цих відхилень
  •  звертає увагу на оригінальність чи новизну виконання певних технічних рішень

13    Вимоги до складання та оформлення КП

Курсовий проект складається з пояснювальної записки та графічної частини.

13.1 Розрахунково – пояснювальна записка.

Пояснювальна записка виконується на стандартних аркушах паперу (А4), що мають рамку (зліва – 20мм та по 5мм з інших боків). Текст пояснювальної записки виконується або авторучкою або кульковою ручкою з чорнилом чорного кольору. Виконання записів має бути наближеним до креслярського шрифту типу курсиву з висотою не більше 5 мм. При виконанні комп’ютерного набору тексту рекомендовано вживати шрифт Arial, курсив, 14. На першій сторінці записується Анотація. На наступній сторінці – Вступ. Ці сторінки не нумеруються. На наступній сторінці записується зміст КР (назви розділів та підрозділів з номерами сторінок, з яких вони починаються ). Внизу цієї сторінки розташовується основний надпис, розміри та зміст якого наведений нижче (Рисунок 13.1). Текст пояснювальної записки ділиться на розділи, підрозділи (повинні мати назву, без крапки в кінці і без підкреслювання тексту) та пункти, підпункти, які не мають назв, але мають нумерацію. Нумерація пунктів (приклад: 4.2.3  - розділ, підрозділ, пункт) та підпунктів ставиться на початку цих частин текстового документу в одному рядку з самим текстом. Розділи повинні починатись з нового листа. Текст може мати посилання до графічного матеріалу у вигляді  (рис 7).  Графічний матеріал пояснювальної записки може виконуватися на самому папері, де розташований її текст, на окремих аркушах креслярського паперу, розміру основних аркушів паперу, на окремих аркушах паперу, кальки, міліметрівці - розміру, який визначається масштабом рисунку, схеми, плану та може вклеюватися до аркушів пояснювальної записки, або як вкладка до цієї записки (може бути підшита та складена певним чином).  Графічний матеріал повинен бути, по можливості, розташований найближче до тексту в якому є посилання на цей графічний матеріал. Весь графічний матеріал повинен мати нумерацію ( Приклад: Рис 4.3) та мати назву, в якій повинно вказуватися, що представлено: вид графічного документу (схема, рисунок, план), його  конкретизація (принципова, функціональна, конструкція ...), назва (вузла, деталі, ділянки...). В кінці ПЗ наводиться список використаної літератури. Запис літератури відбувається в такому порядку.

  •  Заголовок опису (що це – методичний посібник, стандарт, офіційне видання...
  •  Основний заголовок (назва видання)
  •  Відомості про авторів, редакційну колегію
  •  Відомість про видання (наприклад: друге видання)
  •  Місце видання
  •  Назва видавництва
  •  Рік видання
  •  Кількість сторінок

При виконанні розрахунків наводяться формули і через кому чи невеликий відступ наводяться з дужками або без дужок одиниці вимірювань. Приводиться розшифровка елементів формули по формі: де -  (далі йде позначення елементу форми – назва, пояснення, одиниці вимірювання ). Наступний крок: наводиться позначення параметру, значення якого визначається розрахунком = підстановка значень елементів формули = отримане значення (результат розрахунку), одиниці вимірювань. Результат розрахунку має бути доведений до форми, прийнятої в галузі науки чи техніці. Наприклад: формі запису результату – 15 пФ  віддається перевага порівняно з формою запису - 0.000015 мкФ або 15 · 10-12 Ф, якщо це спеціально не обумовлено для певного виду розрахунків (коли власне в цих одиницях має бути підставлений отриманий результат в наступну формулу, як її елемент). Більшість результатів розрахунку зводиться у спеціальні таблиці. Інколи отриманий результат потребує оцінки чи висновку, особливо коли за цим результатом слід приймати відповідний варіант технічного рішення, або виконувати вибір елементу чи об’єкту проектування.

Бажано, якщо виконується цілий ряд однотипних розрахунків, навести розрахунок лише першого за вищенаведеною формою. Далі вказується в тексті пояснювальної записки, що «аналогічно виконуються розрахунки для ……». Розрахунки виконуються окремо, не в тексті пояснювальної записки, можливо з використанням обчислювальної техніки та відповідних програм чи додатків (наприклад: Excel), а результат заноситься в таблицю, яка може бути розташована в тексті самої пояснювальної записці, або в окремому додатку. Якщо обсяг пояснювальної записки перевищує прийнятий обсяг, то деякі таблиці можуть бути перенесені в додаток з заголовком: Додаток N. (Назва, що відтворює узагальнений зміст додатку). Пояснювальна записка, на момент здачі на  завершальну рецензію, повинна бути зшита чи з’єднана іншим методом, що зберігає її цілісність  і неможливість заміни її окремих листів.

13.2 Графічна частина

При захисті КП необхідно використовувати так званий демонстраційний графічний матеріал. Звичайно він виконується на стандартних листах А1. Демонстраційний графічний матеріал виконується на базі графічного матеріалу, наведеного в ПЗ (наприклад набір графічних зображень з ПЗ). Якщо ж виконується креслення чи схема, якої немає в ПЗ, то з них може бути виконана копія (калька, ксерокопія), які підшиваються до ПЗ. Дозволяється, виготовлення копій з графічного матеріалу ПЗ методом сканування чи засобами комп’ютерної графіки для демонстраційного графічного матеріалу з наступним друком на прозорих плівках. Передбачається наявність графопроектору для проекції зображень на екран при захисті КП. Для даного КП обов’язковими є 3 листи демонстраційних креслень:

  1.  Ситуаційний загальний план ВОЛЗ

де: 1 – ситуаційний план ВОЛЗ

     2 – таблиця з характеристикою ВОЛЗ

     3 – таблиця з довжинами регенераційних ділянок

     4 – умовні позначення траси та на карті місцевості

  

    2. Ситуаційний план регенераційної (-них) ділянки (-нок)

де: 1 - ситуаційний план регенераційної ділянки

     2 – таблиця з методами прокладання ОК з вказаними довжинами для окремих методів прокладання та з номерами ділянок

  1.  Конструкція ОК та основні параметри

 де:  1 - рисунок поперечного перерізу ОК

        2 – перелік та назва основних елементів конструкції ОК

        3 – основні параметри ОК

        4 – таблиця результатів розрахунків (загасання та дисперсії) для регенераційних ділянок для всіх робочих ОВ.

14. Організація роботи та захисту КП

Студент згідно свого варіанту заповнює бланк завдання, яке перевіряється керівником КП, підписується їм. Завдання на КП розглядається на засіданні профілюючої циклової комісії та затверджується завідуючим відділенням. Після чого студент отримує завдання, ставить дату його отримання та свій підпис. Згідно затвердженого розкладу проводяться заняття, на яких керівник КП (один керівник не більш як на 15 студентів), проводить поетапне пояснення методики виконання окремих частин КП, дає відповіді на питання студентів, організує роботу студентів як безпосередньо на заняттях так і самостійну роботу студентів в позаурочний час, визначає обсяг робіт, що має бути виконаним до наступного заняття. На наступному занятті керівник КП перевіряє повноту та правильність виконання роботи студента, оцінює виконання цієї роботи, вносить корективи та дає поради та консультації. Виконання окремих частин КП студентом відбувається за графіком, що наведений в завданні. Після виконання всієї роботи студентом, керівник робить перевірку цілого КП, складає рецензію і або повертає КП на доробку, або допускає його до захисту. На зауваження рецензії студент має зробити виправлення та доповнення. Для внесення виправлень та доповнень в кінець пояснювальну записку слід вставити декілька листів чистого паперу. На початку ставиться назва (Виправлення та доповнення). Далі вноситься текст доповнень та виправлень за формою: до зауваження (№) …. далі текст. Якщо характер виправлення незначний не потребує значної переробки, то можна внести певні доповнення в основний текст пояснювальної записки з обов’язковим записом в доповненні за формою – «Виправлення (доповнення) згідно зауваження»  ( - далі текст змісту виправлення чи доповнення), «внесені (зроблені) на стр (№)». До захисту КП допускається при отриманні відмітки на титульному листу «допущений до захисту» і при умові внесення всіх виправлень чи доповнень згідно зауважень, зроблених в рецензії. Захист відбувається у відведений час, за індивідуальним списком. Захист здійснюється керівником КП та призначеним адміністрацією навчального закладу представником адміністрації чи іншим викладачем. Під час захисту студент повинен, використовуючи демонстраційний матеріал доповісти членам комісії: суть завдання, результати виконаної роботи, з поясненням окремих важливих елементів виконаної роботи, дати повні відповіді на питання членів комісії щодо змісту КП. Оцінка з КП виставляється диференційована, з врахуванням біжучих оцінок по виконанню окремих частин КП, загальної оцінки, даної в рецензії керівника КП, оцінки за зроблену доповідь при захисті КП та оцінки відповідей студента при захисті КП.

15. Додатки

Додаток А

Таблиця А.1 Марки ОК та умови їх прокладання і експлуатації

Марка ОК

Умови прокладання та експлуатації

ОКЛ-2-Д1

Прокладання ручним і механізованими способами в кабельній каналізації, трубах і блоках за відсутності небезпеки пошкодження гризунами

ОКЛ-2-ДА1

ОКЛ-2-М1

ОКЛ-2-ДЗ

Те саме та в місцях, де можливе їх затоплення

ОКЛ-2-ДАЗ

ОКЛ-2-МЗ

ОКЛ-Н-2-Д2

У середині будівель: по стінах, у вертикальних та горизонтальних кабелепроводах і по кабельростах. Для кабелів зі шлангом із поліетилену, що не поширює горіння, дозволяється також прокладання в колекторах та на мостах та на мостах

ОКЛ-Н-2-ДА2

ОКЛ-Н-2-М2

ОКЛ-2-ДЗП

Прокладання ручним та механізованими способами (методом задувки) у захисних пластикових трубках у кабельній каналізації, трубах і блоках за відсутністю небезпеки пошкодження гризунами та затоплення

ОКЛ-2-ДАЗП

ОКЛ-2-МЗП

ОКЛ-2-Д2А1

Підвішування на опорах ліній електропередачі (ЛЕП) напругою до 35 кВ, контактних мереж залізничного та міського електротранспорту

ОКЛ-2-Д3А1

ОКЛ-2-Д4А1

ОКЛБ-2-Д4

Прокладання ручним та механізованим способами:

  •  у ґрунтах усіх груп із низькою та середньою корозійною агресивністю, у тому числі заражених гризунами, крім схильних до мерзлотних деформацій;
  •  в кабельній каналізації, трубах і блоках у разі небезпеки пошкодження гризунами

ОКЛБ-2-ДА4

ОКЛБ-2-М4

ОКЛБ-2-Д6(9)

Те саме для кабелів із захисним покриттям зі сталевої стрічкової броні, але для ґрунтів з високою корозійною агресивністю, а також через болота, озера, несудноплавні і несплавні річки глибиною до 2м.

ОКЛБ-2-ДА6(9)

ОКЛБ-2-М6(9)

ОКЛБг-2-Д7(9,12)

Те саме для ОК із захисним покриттям із оцинкованої сталевої стрічкової броні, але при глибині водоймища до 15 м

ОКЛБг-2-ДА7(9,12)

ОКЛБг-2-М7(9,12)

ОКЛБ-2-Д6П(9П)

Прокладання ручним і механізованими способами в захисних поліетиленових трубах у кабельній каналізації, трубах і блоках за відсутності небезпеки пошкодження гризунами та затоплення

ОКЛБ-2-ДА6П(9П)

ОКЛБ-2-М6П(9П)

ОКЛБг-2-Д7П(12П)

ОКЛБг-2-ДА7(12П)

ОКЛБг-2-М7(12П)

ОКЛБ-Н-2-Д5

Усередині будівель: по стінах, у вертикальних та горизонтальних    кабелепроводах та по кабельростах  у різні небезпеки пошкодження гризунами

ОКЛБ-Н-2-ДА5

ОКЛБ-Н-2-М5

ОКЛБг-Н-2-Д5

ОКЛБг-Н-2-ДА5

ОКЛБг-Н-2-М5

ОКЛБ-Н-2-Д13

Те саме та в колекторах і по мостах

ОКЛБ-Н-2-ДА13

ОКЛБ-Н-2-М13

ОКЛБг-Н-2-Д13

ОКЛБг-Н-2-ДА13

ОКЛБг-Н-2-М13

ОКЛК-2-Д4

Прокладання ручним і механізованим способами у ґрунтах усіх груп з низькою та середньою корозійною агресивністю, а також у районах сипких ґрунтів та в зонах ґрунтових зсувів, крім схильних до мерзлотних деформацій

ОКЛК-2-ДА4

ОКЛК-2-Д6

Те саме, але для ґрунтів з високою корозійною активністю, а також через болота, озера, несудноплавні і несплавні річки глибиною до 2 м.

ОКЛК-2-ДА6

ОКЛК-2-Д9

Те саме, але при глибині водоймищ до 50 м

ОКЛК-2-ДА9

ОКЛКК-2-Д6

Прокладання ручним і механізованим способами у ґрунтах у сіх груп з високою корозійною агресивністю, а також у ґрунтах з активними проявами мерзлотних і сейсмічних процесів та через болота, озера, несудноплавні і несплавні річки глибиною до 2 м

ОКЛКК-2-Д9

Те саме, але при глибині водоймищ до 50 м

ОКЛС-2-Д10

Прокладання ручним і механізованим способами у ґрунтах  всіх груп за відсутністю небезпеки пошкодження гризунами та за високого рівня електромагнітних впливів. У районах, де є можливість пошкодження гризунами, кабель має прокладання в захисному трубопроводі в умовах без затоплення

ОКЛС-2-Д11

Те саме, але за можливості затоплення та низького рівня електромагнітних впливів

ОКЛС-2-Д10П

Для підвішування на опорах в усіх кліматичних зонах на території України при довжині прольоту між опорами менше як 75 м

Примітка 1. ОК з індексом "ДА" можливо використовувати як підвісні.

Примітка 2. ОК із центральним силовим елементом зі сталевого троса має застосовуватися за низького рівня електромагнітних впливів.

Примітка 3. У таблиці наведені марки ОК другої (2) розробки. ОК першої (1) та третьої (3) розробок відрізняються лише зовнішнім діаметром оптичного модуля в кабелі

Таблиця А2 Оптичні характеристики ОК

Тип ОК

Тип ОВ

Кількість ОВ (лише парні значення)

Дисперсія пс/нм км), не більше

Ширина смуги пропускання, Мгц км, не менше

Коефіцієнт загасання, дБ/км

ОКЛ

ОКЛБ

ОКЛБг

ОКЛК

ОКЛКК

ОКЛС

ОМ

Від 4 до 72

12.0 (на =1310)

Від0,70 до 1,50

3,5 (на = від 1285 до 1330 нм)

6,0 (на = від 1270 до 1350 нм)

Від 0,35 до 0,70

20,0 (на =1550 нм)

Від 0,21 до 0,60

БМ

Від 4 до 72

150 (на =850 нм)

Від 3 до 5

500 (на =1300 нм)

Від 0,7 до 1,5

Примітка 1. Кількість ОВ наведена для ОК другої (2) розробки. Ємність ОК першої (1) та третьої (3) розробок становить відповідно від 4 до 36 та від 4 до 24 ОВ.

Примітка 2. Абревіатура ОМ та БМ у стовпці "тип ОВ" позначають відповідно одномодове та багатомодове оптичне волокно

Додаток Б

Таблиця Б1 Перелік та умови використання ОК зарубіжного виробництва

Фірма виробник (країна)

Марка кабелю

Умови використання

"PIRELLI CAVI". Італія

ЕН9Е

Прокладання у ґрунтах усіх категорій

МН9М

Прокладання всередині приміщень

ЕН6ЕFFJ

Прокладання через судноплавні ріки

"PIRELLI CABLES" (Великобританія)

RX03

Прокладання в кабельній каналізації

RX12 RX37

Прокладання у ґрунтах усіх категорій

RX50

Прокладання в середині приміщень

RX52

Прокладання в кабельній каналізації

RG08

Підвішування на опорах, прокладання в умовах відкритого середовища

AT-2B027Lx-xxx

AT-24027Lx-xxx

AT-2BM27Lx-xxx

AT-24M27Lx-xxx

Підвішування на опорах повітряних ліній зв’язку та ліній електропередачі

"LUCENT TECHNOLOGIES INC." (США)

Модульної конструкції типу АТ-L

Прокладання у ґрунтах усіх категорій та в кабельній каналізації

AccuRibbon з оболонкою типу LXE-DE, Lightpack з оболонкою типу LXE-DE Lightpack з оболонкою типу LXE-ME,

Прокладання в кабельній каналізації та підвішування на опорах

ASLH-DBB

Підвішування на опорах ЛЕП напругою від 35 до 380 кВ

A-D(ZM) (SR) 2Y

Прокладання у ґрунтах усіх категорій

A-D(T)2Y

Підвішування на опорах, прокладання в умовах відкритого середовища

"SIEMENS" (Німеччина)

A-DF(L)(ZN)2Y, A-DF(ZN)2Y

Прокладання в кабельній каналізації

A-DF(ZN)2Y(SR)2Y, 

A-DF(ZN)(SR)2Y, 

A-DSF2Y(SR)2Y, 

A-DSF(SR)2Y

Прокладання у ґрунтах усіх категорій

A-DSF2Y, A-DSF(L)2Y

Прокладання в кабельній каналізації

MINISUB

Прокладання під водою на глибині до 4000 м

OJFPJFESP-LT

OJFPJFAPSP-LT

Прокладання у ґрунтах усіх категорій та кабельній каналізації

OJFPJFLAHFO-LT

OJFPJFHFOSHFO-LT

OJFPJFHFOSHFO-LT

Прокладання в кабельній каналізації

OJFPJFLAPWAE-LT

OJFPJFLAPDWAE-LT

Прокладання через судноплавні та сплавні річки

GNSLBDV GASLMLTV,

GNSLWLV, GNLWLV GNSLDV, GNHLDV

Прокладання у ґрунтах усіх категорій та кабельній каналізації

"LG CABLE & MACHINERY Ltd" (Республіка Корея)

"ERICSSON CABLES AB" (Швеція)

Таблиця Б3 Оптичні характеристики ОК

Марка кабелю (фірма-виробник, країна)

Тип ОВ

Кількість ОВ

Дисперсія пс/нм м) не більше

Коефіцієнт загасання (на =1310 нм) дБ/км, не більше

OJFPJFESP-LT

ОМ

Від 1 до 6

3,2

0,38

OJFPJFHFOSHFO-LT (LG CABLE & MACHINERY Ltd, Республіка Корея)

ОМ

Від 1 до 6

3,2

0,38

GNHLDV

ОМ

4; 6; 8

3,5

0,4

GNLWLV

ОМ

4; 6; 8

3,5

0,4

GNSLDV

ОМ

4; 6; 8

3,5

0,4

GNSLBDV (ERICSSON CABLES AB, Швеція)

ОМ

4; 6; 8

3,5

0,4

A-DSF2Y

ОМ

Від 2 до 96

3,5

Від 0,36 до 0,5

A-DSF2Y(SR)2Y (SIEMENS, Німеччина)

ОМ

Від 2 до 96

3,5

Від 0,36 до 0,5

DNX

ОМ

Від 2 96

3,5

0,49

DSX (LUCENT TECHNOLOGIES INC., США)

ОМ

Від 2 до 96

3,5

0,49

Додаток В

Таблиця В1 Перелік та стислі характеристики з’єднувальних муфт зарубіжного виробництва для монтажу ОК

Фірма -виробник, країна

Марка муфти

Тип (ємність)

"Reichle & De-Massari AAG" Швейцарія

R30208

Тупикова / 24 ОВ

R30209

Прохідна / 48 ОВ

"Raychem N.V." Бельгія

FOSC-100B/H

Тупикова / 48 ОВ

FOSC-400A4

Тупикова / 32 ОВ

FOSC-400B2

Тупикова / 96 ОВ

FOSC-400B4

Тупикова / 96 ОВ

"Lucent Technologies INC" США

2500LG

2600LG

Тупикова / 24 ОВ

"RXS a Siemens  Company" Німеччина

UCSO-4-6

Прохідна / 24 ОВ

"Ericson" Швеція

NCD-504

NCD-506

Тупикова / 72 ОВ

АТ "Связьстройдеталь"

Росія

MTOK-96

Тупикова / 48 ОВ

Додаток Г

Таблиця Ю2.Довжина ОК на барабані залежно від діаметру кабелю та типу барабана

Діаметр кабелю, мм

Довжина кабелю, м, для барабану типу

К5

К6

К7

К8

К9

К10

К12

К14

К16

К18

К20

4,0

2230

4410

5875

8065

--

--

--

--

--

--

--

4,5

2680

3445

4565

6440

9200

--

--

--

--

--

--

5,0

1420

2840

3680

5110

7460

--

--

--

--

--

--

6,0

985

1930

2590

3560

5130

6885

--

--

--

--

--

4,0

700

1370

1785

2530

3820

4910

9600

--

--

--

--

8,0

540

1090

1390

1920

2780

3860

7215

10290

--

--

--

9,0

415

850

1070

1520

2280

2955

5930

7855

10260

--

--

10

350

670

910

1210

1850

2430

4620

6580

8300

--

--

12

240

475

630

865

1255

1705

3240

4510

5790

6860

9340

14

--

330

430

620

940

1140

2260

3270

4010

5115

6950

16

--

265

340

440

685

940

1700

2550

3150

3810

5120

18

--

--

255

340

550

685

1385

1940

2430

2970

3955

20

--

--

200

270

445

555

1125

1605

2025

2490

3405

22

--

--

--

245

430

440

915

1185

1690

1900

2590

24

--

--

--

185

275

415

740

1110

1425

1600

2160

26

--

--

--

--

265

330

585

905

1180

1325

1810

28

--

--

--

--

200

250

555

745

985

1255

1685

30

--

--

--

--

--

235

435

705

805

1045

1420

32