47647

Основи електротехніки і електроніки. Методичні вказівки

Книга

Коммуникация, связь, радиоэлектроника и цифровые приборы

Зауваження: якщо необхідно одночасно виміряти струм в багатьох лініях схеми зручнішим є використання амперметрів з палітри індикаторів. Після включення схеми виводи мультиметра можуть бути перемкнуті для вимірювання напруги до інших точок схеми. Зауваження: якщо необхідно одночасно виміряти напругу в багатьох точках схеми зручнішим є використання вольтметрів з палітри індикаторів. Можна змінювати параметри осцилографа під час роботи схеми.

Украинкский

2013-12-01

2.85 MB

7 чел.

PAGE  5

МІНІСТЕРСТВО КУЛЬТУРИ І ТУРИЗМУ УКРАЇНИ

Київський НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ культури і мистецтв

Кафедра комп’ютерних наук

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до практичних занять з дисципліни

«Основи електротехніки і електроніки»

для студентів денної форми навчання, напряму підготовки

«Комп’ютерні науки»

ЗАТВЕРДЖЕНО

На засіданні учбово-методичної Ради

університету

протокол №          від                 2008 р.

Київ 2008

Методичні вказівки до практичних занять з дисципліни «Основи електротехніки і електроніки». Для студентів денної форми навчання, напряму підготовки «Комп’ютерні науки». Укл. Кривенко В.І. – К.: Вид-во Київського національного університету культури і мистецтв, 2008. – 84 с.

Методичні вказівки укладено відповідно до програми курсу дисципліни «Основи електротехніки і електроніки» для студентів денної форми навчання, напряму підготовки «Комп’ютерні науки» за індивідуальними планами навчання фахового спрямування «Програмне забезпечення автоматизованих систем». В них подані матеріали, що сприяють засвоєнню теоретичних знань та набуттю практичних навичок у студентів неелектричних спеціальностей в роботі з електротехнічними приладами і пристроями в межах системи схемотехнічного моделювання електричних схем Electronics Workbench. Методичні вказівки охоплюють всі теми практичних занять, які засвоюються в курсі зазначеної дисципліни. Конкретний перелік тем визначається безпосередньо викладачем відповідно робочої програми і часовому ресурсу. Теми практичних занять, які не увійшли до такого переліку, студенти можуть розглянути самостійно з метою поглибленого вивчення відповідних змістових модулів робочої програми.


Зміст

[1] Зміст

[2] Витяг із робочої програми до навчальної дисципліни «Основи електротехніки і електроніки»

[3] Передмова

[4] Короткий опис Electronics Workbench

[4.1] Елементи графічного інтерфейсу

[4.2] Мультиметр

[4.2.1] Встановлення параметрів мультиметра

[4.2.2] Настройки мультиметра

[4.2.3] Режим вимірювання змінних сигналів

[4.2.4] Режим вимірювання постійних сигналів

[4.2.5] Вимірювання струму

[4.2.6] Для використання мультиметра як амперметр натиснути мишкою кнопку «A» на зображені його передньої панелі. Потім включити амперметр в розрив лінії з’єднання, в якій вимірюється величина струму. Якщо необхідно заміряти струм в іншій лінії, мультиметр належить перемкнути в розрив цієї лінії, і включити схему знову. Внутрішній опір амперметра дуже малий (1 нОм), але його можете змінити використовуючи кнопку Settings (Настройки) на мультиметрі.

[4.2.7] Зауваження: якщо необхідно одночасно виміряти струм в багатьох лініях схеми, зручнішим є використання амперметрів з палітри індикаторів.

[4.2.8] Вимірювання напруги

[4.2.9] Для використання мультиметра як вольтметр натиснути мишкою кнопку «V»  на зображені його передньої панелі. Потім підключити виводи вольтметра до з’єднувачів паралельно навантаженню, на якому вимірюється величина напруги.     Внутрішній опір вольтметра дуже великий (1 Мом), але його можете змінити використовуючи кнопку Settings (Настройки) на мультиметрі. Після включення схеми виводи мультиметра можуть бути перемкнуті для вимірювання напруги до інших точок схеми.

[4.2.10] Зауваження: якщо необхідно одночасно виміряти напругу в багатьох точках схеми, зручнішим є використання вольтметрів з палітри індикаторів.

[4.2.11] Вимірювання опору

[4.3] Генератор

[4.3.1] Обрати форму вихідного сигналу можна натисканням мишкою кнопки на функціональному генераторі, відповідну бажаній формі вихідного сигналу (синусоїдальний, трикутний або прямокутний). Можна змінювати форму трикутного і прямокутного сигналів зміною тривалості імпульсів.

[4.3.2] Частота (FREQUENCY)

[4.3.3] Скважність (DUTY CYCLE)

[4.3.4] Амплітуда (AMPLITUDE)

[4.3.5] Установка амплітуди управляє напругою сигналу, вимірюваного на сталому максимальному рівні. Якщо сигнал знімається з виводу «COM» і з виводу «+» або «–», вимірюваний сигнал (максимальний розмах) рівний подвійній встановленій амплітуді. Якщо вихідний сигнал знімається з виводів «+» і «–», максимальний розмах сигналу буде в чотири рази більше встановленого значення амплітуди. Відзначимо, що амплітуда визначає максимальне значення сигналу, тоді як інші джерела встановлюють середньоквадратичне значення (RMS) вихідного сигналу.

[4.3.6] Вивід «COM»

[4.3.7] Вивід генератора «COM» призначений для створення відносного рівня сигналу. Для отримання нульового рівня необхідно з’єднати вивід «COM» із заземленням.

[4.3.8] Вивід «+»

[4.3.9] З позитивного виводу генератора знімається сигнал з позитивною щодо нейтрального виводу «COM» амплітудою.

[4.3.10] Вивід «–»

[4.3.11] З негативного виводу генератора знімається сигнал з негативною щодо нейтрального виводу «COM» амплітудою.

[4.3.12] Осцилограф має два входи, канал A і канал B, що дозволяє одночасно спостерігати за двома різними сигналами. Можна використовувати осцилограф для отримання графічного зображення сигналу в часі, або для порівняння форми двох сигналів.

[4.3.13] Можна змінювати параметри осцилографа під час роботи схеми. Якщо моделювання залишається коректним, можна перемикати виводи осцилографа до інших точок схеми. У обох випадках осцилограф перемальовує зображення автоматично. Якщо потрібний час для аналізу форм сигналу на осцилографі належить встановити прапорець на команді Pause after each screen (Зупинка після кожного екрану) в діалоговому вікні Analysis Options (Параметри аналізу).

[4.3.14] Зауваження: Якщо сигнал на осцилографі не зображується, можна спробувати перемкнути тригер в режим Auto (Автоматичний).

[4.3.15] Осі осцилографа можуть бути перемкнуті із режиму відображення амплітуди від часу (Y/T) в режим відображення залежності амплітуди одного з каналів від амплітуди іншого (A/B або B/A). У режимі Y/T вісь X відображає час, а вісь Y – кількість вольт на поділку. У режимах A/B і B/A обидві осі показують кількість вольт на поділку. Наприклад, якщо досліджується залежність сигналу на вході каналу A від сигналу на вході каналу B (A/B), шкала осі X визначається кількістю вольт на поділку (V/Div.), встановленим для каналу B, і навпаки.

[4.3.16] Установка вольт/поділку (V/Div.)

[4.3.17] Установка позиції осі Y

[4.3.18] Установка позиції осі Y (Y POS) визначає початкову точку на осі Y. Коли позиція осі Y = 0, початкова точка знаходиться на осі X. Значення позиції осі Y може змінюватися від –3,00 до 3,00. Значення 1,50, наприклад, переміщає початкову точку на середину між віссю X і верхньою межею екрану осцилографа.     Якщо бажано відокремити один від одного форми сигналу каналів A і B для порівняння або детального розгляду їх, доцільно встановити значення Y POS для одного або обох каналів.

[4.3.19] Кнопки AC, 0 або DC

[4.3.20] Є можливість вказати різне сполучення осцилографа по входу кожного каналу використовуючи кнопки AC, 0 або DC (закритий вхід, вимкнений, відкритий вхід). Для перегляду тільки змінної складової сигналу вхід перемикається в закритий режим (кнопка AC). Для перегляду повного сигналу (і змінної, і постійної складової) вхід перемикається у відкритий режим (кнопка DC). Установка 0 призводить до відображення прямої лінії на рівні початкової точки каналу Y (Y POS).    

[4.3.21] Зауваження: не слід включати послідовно з вимірювальними входами осцилографа розділові конденсатори. Осцилограф не зможе прослідкувати шлях струму, і аналіз покаже неправильне включення конденсатора. Натомість слід використовувати закритий режим входів.

[4.3.22] Замикання

[4.3.23] Установка клямки (trigger) визначає коли сигнал відображатиметься. Якщо сигнал на екрані не відображується, можна спробувати встановити клямку в автоматичний режим (Auto).     

[4.3.24] Клавіші установки меж визначають чи починатиметься відображення сигналу по передньому фронту імпульсу або по його задньому фронту.

[4.3.25] Рівень спрацьовування клямки – це точка на осі Y осцилографа, яку повинен перетнути сигнал клямки для початку відображення основних сигналів.

[4.3.26] Заземлення

[4.3.27] Точка відліку для осцилографа в звичайному режимі приєднана до заземлення (загальному дроту схеми).     

[4.3.28] Тому немає необхідності заземляти осцилограф для отримання точних результатів. Проте, коли використовуєтеся осцилограф, сама схема повинна бути заземлена.    

[4.3.29] Зауваження: якщо необхідно використовувати точку відліку відмінну від землі (загального дроту схеми), джерело (або інші елементи) приєднується до виводу заземлення осцилографа.

[4.3.30] Отримання результатів

[4.3.31] Щоб отримати графік необхідно включити схему. Переміщуючи вказівники графічного пристрою можна отримати точні значення частоти і амплітуди або фази в будь-якій точці графіка.

[4.3.32] Існує два способи переміщення вказівників:     

[4.3.33] натискати мишкою стрілки на панелі під екраном графічного пристрою;

[4.3.34] перетягувати мишкою вказівник в необхідну точку графіка.

[4.3.35] Значення в точці перетину покажчика і графіка розташовується в правому нижньому кутку графічного пристрою.

[4.4] Інші прилади, які в лабораторних роботах у курсах зазначених дисциплін не використовуватимуться

[4.5] Прийоми роботи в Electronics Workbench

[4.6] Палітри элементов

[4.7] Збірка і тестування схеми

[4.8] З’єднання елементів схеми

[4.9] Точки контролю

[4.10] Точки контролю створюються на тих лініях з’єднання, на яких планується вимірювати сигнал.

[4.11] Є два способи для створення точки контролю:

[4.12] 1. Встановите з’єднувач з палітри елементів на лінію з’єднання. Потім приєднати вимірювальні прилади до контрольної точки.

[4.13] 2. Протягнути лінію з’єднання від виводу елементу або з’єднувача до перетину з іншою лінією сполучення. Коли з’явиться невеликий кружок в точці перетину відпустити кнопку мишки. З’єднувач буде автоматично включений в лінію з’єднання.

[4.14] Якщо були додані елементи схеми після того, як схема була змодельована, або якщо були змінені електронні властивості схеми, слід активізувати її знову для отримання достовірних результатів.

[4.15] Використання вимірювальних приладів

[4.16] Включення схеми

[4.17] Коли схема зібрана, належить її включити для перевірки роботи і виконання заданого дослідження.

[4.18] Для включення схеми натискається за допомогою мишки перемикач живлення в правому верхньому кутку екрану. Також можна включити схему вибравши рядок Activate (Включити) із пункту меню Circuit (Схема).

[4.19] Коли моделювання закінчиться перемикач живлення автоматично вимкнеться і результати вимірювання будуть зафіксовані на приєднаних вимірювальних приладах.

[4.20] Для зупинки роботи схеми слід перевести за допомогою мишки перемикач живлення в положення вимкнено, або активізувати команду Stop (Вимкнути), або активізувати команду Pause (Призупинити) з пункту меню Circuit (Схема).

[4.21] Моделювання схеми

[4.22] Коли включається схема, EWB моделює її роботу шляхом обчислення в контрольних точках значень струмів, напруг, виходячи з установок в діалоговому вікні Analysis Options (Параметри аналізу) при заданих параметрах кола. Вирахувані значення відображаються на приладах, приєднаних до схеми.

[4.23] Після завершення моделювання можна підстроїти установки приладів або перемкнути мультиметр, вольтметр, осцилограф або логічний аналізатор до іншої контрольної точки. Якщо були змінені електронні характеристики схеми (наприклад, вилучені деякі елементи або змінені їх значення або моделі), якщо амперметр, або графічний пристрій, або інший прилад був перемкнутий, необхідно знову включити схему.

[4.24] Рекомендації

[4.25] Приклади схем

[4.26] Гарячі клавіші

[4.27] Використання миші і клавіатури

[4.28] Збирається і тестується схема за допомогою мишки. При цьому можна:

[4.29] Переміщати елементи схеми і прилади по екрану.

[4.30] Виділяти або вибирати елементи схеми, кнопки і інші об’єкти вказівкою на них мишкою і натисканням її лівої кнопки.

[4.31] Виділяти кілька об’єктів одночасно.

[4.32] Швидко відкривати вікно властивостей об’єктів подвійним натисканням лівої кнопки миші на зображенні об’єкту.

[4.33] Використовувати клавіатуру іноді необхідно для введення тексту або для натискання «гарячих» клавіш.

[4.34] Про кнопки мишки

[4.35] Більшість необхідних дій здійснюються за допомогою лівої кнопки мишки. Використовувати праву кнопку може знадобитися тільки в одному випадку – при виділенні додаткових елементів або приладів. Середня кнопка мишки не використовується.

[4.36] Вказівник мишки і натискання кнопок мишки

[4.37] Коли мишку переміщати по деякій поверхні, вказівник мишки переміщається в тому ж напрямі по екрану комп’ютера. Форма вказівника міняється для підказки можливих дій. Наприклад, коли встановлюється вказівник на елемент, то він (вказівник) приймає вид руки, показуючи цим, що можна переміщати цей елемент. Коли комп’ютер обробляє інформацію, вказівник приймає вид пісочного годинника.

[4.38] Подвійне натискання

[4.39] Подвійне натиснення передбачає, що необхідно вказати мишкою на деякий об’єкт і двічі швидко натиснути на ліву кнопку мишки.

[4.40] Подвійне натискання прискорює роботу при:     

[4.41] Установці значення або моделі елементу. (Для елементів, що не мають значень, або моделей можна встановити мітку.)     

[4.42] Збільшити інструмент або іконку підсхеми.     

[4.43] Встановити колір лінії з’єднання.     

[4.44] Виділяти і вибирати елементи і прилади.

[4.45] Терміни «виділяти» і «вибирати» обидва означають, що належить поставити вказівник мишки на об’єкт і натиснути ліву кнопку мишки.

[4.46] «Виділення» має на увазі натискання на об’єкті лівої кнопки мишки, після чого він виділиться кольором і можна буде проводити з ним певні дії. Наприклад, щоб встановити мітку на елементі, він виділяється і потім вибирається команда Label (Мітка) з меню Circuit (Схема).

[4.47] «Вибір» означає натискання лівої кнопки миші на об’єкті для виконання певної дії. Наприклад, при виборі команди з меню.

[4.48] Підказка: Натиснення клавіші Alt блокує виводи елементів і робить виділення більш легким.

[4.49] Виділення кількох об'єктів

[4.50] Існує два способи для виділення кількох елементів схеми або іконок приладів.

[4.51] Після виділення першого об’єкту натисканням лівої кнопки миші, виділяються додаткові об’єкти натисканням правої кнопки мишки.

[4.52] Встановити вказівник мишки трохи лівіше і вище за найлівіший і верхній об’єкт в групі, натиснути ліву кнопку мишки і, не відпускаючи її, перемістити вказівник по діагоналі вниз. Під час переміщення на екрані буде видний прямокутник. Коли прямокутник перекриє всі об’єкти для виділення, слід відпустите кнопку мишки.

[4.53] Виділення відразу декількох об’єктів прискорює такі операції як копіювання, обертання і створення підсхем.

[4.54] Перетягування

[4.55] Щоб перемістити (перетягнути) об’єкт, слід поставити на нього вказівник мишки, натисніть її ліву кнопку і, не відпускаючи її, пересувати мишку. Коли об’єкт опиниться в потрібному місці, відпустите кнопку мишки.

[4.56] Щоб перетягнути групу виділених об’єктів в робочому просторі, слід встановити вказівник на один з них, натиснути ліву кнопку мишки і, не відпускаючи її, перемістите об’єкти в потрібне місце робочого простору.

[4.57] Підказка: Також можна переміщати виділені об’єкти натисканням клавіш управління курсором.

[4.58] Прокрутка (скролінг) робочого простору

[4.59] Залежно від роздільної здатності екрану, робочий простір може бути в чотири рази більше, ніж вікно, в якому воно відображається.

[4.60] Щоб побачити решту частини робочого простору, слід поставити в вказівник мишки на бігунок лінійки прокрутки (скролінгу) і переміщувати його. При цьому видима область робочого простору у вікні також переміщуватиметься.

[4.61] Перетягування лінії з’єднання або більш ніж одного елементу або іконки приладу за межі видимості робочого простору також призводить до його скролінгу. (Проте, переміщення елементу назад в палітру елементів або приладу на палітру вимірювальних приладів просто вилучає його з робочого простору.)

[4.62] Використання вікон

[4.63] Робочий простір, прилади, підсхеми, область обміну, вікно опису і, нарешті, довідкова інформація розміщені з вікнах.

[4.64] Не всі вікна однакові, але вони мають багато загального. Щоб пересунути вікно можна перетягнете його за заголовок.

[4.65] Щоб закрити вікно слід двічі натиснути на іконці управління в його верхньому лівому кутку.

[4.66] Щоб змінити розміри вікна можна пересунути його сторони або кути. (У вікон довідки може бути змінена тільки висота.)

[4.67] Щоб перегорнути вікно слід перетягнути бігунок скролінгу на його правій стороні. Щоб активізувати вікно можна клацнути лівою кнопкою мишки на будь-якій його видимій на екрані частині. Можна перемістити вікно на перший план (поверх решти вікон) натисканням лівої кнопки миші на його заголовку. Всі ці операції можна зробити за допомогою команд меню Window (Вікно).

[4.68] Випрямляння ліній з’єднань

[4.69] Якщо сполучна лінія проходить не рівно або кругами існує декілька способів її випрямити. Вибір способу залежить від конкретної проблеми.

[4.70] Якщо елементи розташовуються не на одній лінії слід виділити один з них і за допомогою клавіш управління курсором встановите їх на одну лінію.

[4.71] Якщо лінія сполучення проходить по якому-небудь елементу схеми можна також переміщати елементи або перетягнути лінію з’єднання.

[4.72] Іноді обертання елементу призводить до найбільш акуратного з’єднання.

[4.73] Набір тексту

[4.74] Вилучення з’єднання

[4.75] Щоб вилучити лінію, що сполучає виводи елементів, слід поставити вказівник мишки на один з цих виводів (він виділиться), натиснути ліву кнопку мишки, перетягнути лінію на вільне місце в робочому просторі і відпустити кнопку миші.

[4.76] Підказка: Якщо вилучається елемент схеми або вимірювальний прилад перетягуванням його назад в палітру елементів або приладів, всі лінії з’єднання, які підходили до нього, будуть вилучені автоматично.

[4.77] Приєднання приладів до схеми

[4.78] Для приєднання приладу до схеми, слід поставити вказівник на вивід приладу, він виділиться кольором. Потім натиснути ліву кнопку мишки і, не відпускаючи її, переміщати вказівник в точку схеми, до якої приєднується цей вивід (Контрольну точку). Відпустити кнопку миші.

[4.79] Також можна встановлювати з’єднання в зворотному порядку – від виводів елементів схеми до виводу приладу.

[4.80] Зміна положення приладів

[4.81] Коли збільшується іконка приладу, прилад відображається у вікні. Щоб змінити його положення, можна перетягнути його за заголовок вікна.

[4.82] Якщо прилад прихований, можна перемістити його на передній план натисканням лівої кнопки мишки на його заголовку.

[4.83] Щоб закрити вікно приладу, слід двічі натиснути іконку меню управління в його верхньому лівому кутку. Для вилучення приладу із схеми слід перетягнути його назад на палітру приладів.

[4.84] Використання буфера обміну для перенесення зображення схем

[4.85] Можна використовувати буфер обміну для перенесення зображення схем з EWB в інші програми-додатки, що сприймають графічні зображення в BMP форматі.

[4.86] Щоб списати в буфер вміст вікна EWB, слід натиснути клавіші ALT+PRINT SCREEN. (Якщо вікно EWB збільшене на весь екран, просто натисніть PRINT SCREEN.) Зображення вікна EWB у форматі BMP буде поміщено в буфер обміну. Можна вставити його безпосередньо в інші додатки, або використовуючи команду Clipboard Viewers Save (Зберегти вміст буфера обміну) зберегти його у файлі для подальшої обробки.

[4.87] Повідомлення про помилки

[4.88] Якщо схема некоректно зібрана або заземлена, то її робота не може бути промодельована. При цьому з’явиться повідомлення про помилку, яке може допомогти виявити джерело проблеми. Належить перевірити схему і усунути помилку, і потім знову її включите. Опис повідомлень про помилки і способів їх усунення знаходиться в книзі Electronics Workbench Product Support (Підтримка продукту Electronic Workbench).

[5] Практичне заняття № 1

[5.1] Тема: Ознайомлення з інтерфейсом та основними можливостями віртуальної електронної лабораторії – програмним комплексом Electronics WorkBench.

[6] Практичне заняття № 2

[6.1] Тема: Дослідження основних властивостей електричних кіл постійного струму.

[7] Практичне заняття № 3

[7.1] Тема: Дослідження простих і складних електричних кіл.

[8] Практичне заняття № 4

[8.1] Тема: Дослідження перехідних процесів у електричних колах постійного струму.

[9] Практичне заняття № 5

[9.1] Тема: Дослідження нерозгалужених електричних кіл змінного струму із активним і реактивним опорами.

[10] Практичне заняття № 6

[10.1] Тема: Ознайомлення з методами та обладнанням для дослідження амплітудно-частотних та фазово-частотних характеристик електричних кіл.

[11] Практичне заняття № 7

[11.1] Тема: Дослідження резонансних явищ в електричному RLC-колі змінного струму.

[12] Практичне заняття № 8

[12.1] Тема: Дослідження трифазних систем змінного струму.

[13] Практичне заняття № 9

[13.1] Тема: Дослідження діодних випрямлячів змінного струму.

[14] Практичне заняття № 10

[14.1] Тема: Дослідження роботи транзисторів у статичному і динамічному режимах.

[15] Практичне заняття № 11

[15.1] Тема: Дослідження роботи підсилювачів змінного струму.

[16] Додаток А.

[16.1] Зразок титульного листка у збірнику звітів до практичних занять


Витяг із робочої програми до навчальної дисципліни «Основи електротехніки і електроніки»

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

ДЛЯ СТУДЕНТІВ ДЕННОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ

№ ЗМ

Тема змістового модулю (ЗМ)

Всього

Види занять і розподіл годин

Форми контролю

Лекц.

Практ.

Мод. к/р

СРС

Семестр 2 (3). Модуль 2.1. Електричні кола постійного струму

2.1.1

Елементи і режими роботи електричних кіл.

16

4

4

8

Вибіркове опитування. Захист практичної роботи

2.1.2

Розрахунок електричних кіл постійного струму. Електромагнетизм.

16

4

4

8

Вибіркове опитування.

Перевірка конспектів СРС. Захист практичних робіт

Модульний контроль № 1

2

2

Захист розрахункової роботи

Всього за модуль 2.1

34

8

8

2

16

Семестр 2 (3). Модуль 2.2. Електричні кола змінного струму

2.2.1

Однофазні системи змінного струму.

18

4

6

8

Вибіркове опитування. Захист практичних робіт

2.2.2

Трифазні системи. Електромагнітні пристрої.

14

4

2

8

Вибіркове опитування. Захист практичної роботи

Модульний контроль № 2

2

2

Захист розрахункової роботи

Всього за модуль 2.2

34

8

8

2

16

Семестр 2 (3). Модуль 2.3. Напівпровідникові електронні прилади та пристрої

2.3.1

Електричні властивості напівпровідників. Різновиди діодів та транзисторів

11

4

8

Вибіркове опитування. Перевірка конспектів СРС.

2.3.2

Випрямлячі змінного струму

11

2

2

8

Вибіркове опитування. Захист практичної роботи

2.3.3

Транзисторні підсилювачі і генератори електричних сигналів

14

2

4

8

Вибіркове опитування. Захист практичних робіт

Модульний контроль № 3

2

2

Захист розрахункової роботи

Всього за модуль 2.3

40

8

6

2

24

Всього

108

24

22

6

56

Диф. залік


Передмова

Нині, у вік комп’ютерних технологій, коли процес моделювання займає найважливіше місце в процесі практично будь-якого виробничого циклу, широко використовується метод опрацьовування, контролю і тестування вихідних даних за допомогою різноманітного програмного забезпечення. Одним із таких програмних засобів є програма Electronic WorkBench – пакет розробки, моделювання і тестування електричних схем, розроблений компанією Interactive Image Technologies

Відмова від виконання практичних робіт в реальній лабораторії на користь віртуальної електронної лабораторії на персональному комп’ютері, яким є пакет Electronics WorkBench, зумовлена рядом чинників, зокрема:

  •  Electronics WorkBench є простий і доступний інструмент для проведення експериментальних досліджень широкого класу електричних і електронних схем. У бібліотеку елементів і вимірювальних приладів програми входять моделі великого числа елементів, різних фірм виробників. Це дозволяє максимально наблизити процес дослідження до реальності і зняти обмеження, що стосуються елементної бази і приладового парку.
  •  Всі прилади зображаються у вигляді, максимально наближеному до реального, тому працювати з ними просто і зручно. Результати моделювання можна вивести на принтер або імпортувати в текстовий або графічний редактор для їх подальшої обробки і створення презентаційних звітів із виконання лабораторних робіт.
  •  Працюючи з Electronics Workbench, експериментатор застрахований від випадкового ураження струмом, а прилади не вийдуть з ладу через неправильно зібрану схему. Отже, знімаються всі проблеми, пов’язані з можливістю некоректних дій.
  •  Програма Electronics Workbench використовує стандартний інтерфейс Windows, що значно полегшує її використання. Інтуїтивність і простота інтерфейсу роблять програму доступною студентам, знайомим з основами роботи в ОС Windows. Це, зокрема, зумовлює спадкоємність знань, здобутих студентами в курсі «Інформатика».
  •  Electronics Workbench дозволяє студентам використовувати його для самостійної роботи при аналізі і дослідженні електричних і електронних схем. Такий підхід передбачає індивідуалізацію процесу навчання і вихід його за межі звичних учбових лабораторій. За умови доступу до комп’ютера користувач може навчатися в будь-якому місці і у будь-який час, що дає можливість впровадити Electronics Workbench в навчальний процес дистанційного навчання.

Крім зазначеного програмного забезпечення практичні роботи передбачають використання як розрахункового засобу середовища математичного пакету MathCAD і електронної таблиці Excel.

Методичні вказівки орієновані на роботу в середовищі Electronics Workbench версії 5.12, але інтерфейс всіх версій практично однаковий, і за наявності елементарних навичок роботи з цим пакетом можна без зусиль розібратися і приступати до роботи в середовищі будь-якої версії.


Короткий опис Electronics Workbench

Файлом запуску є файл з ім’ям WEWB32.EXE. Подвійне клацання на ньому призводить до запуску Electronics Workbench.

Electronics WorkBench (далі – EWB) в зображенні елементів електричних схем використовує один із двох стандартів: ANSI – американська система позначень і DINєвропейська (німецька) система. Більше наближена до вітчизняної, яка використовує міждержавний стандарт (ГОСТ рос.), європейська система DIN. Вибір системи стандарту відображення елементів здійснюється за допомогою ключа. Для того, щоб працювати з європейською системою стандартів в пакеті, при запуску використовується ключ «–din». Це можна легко зробити за допомогою додаткового ярлика, при створенні якого, у файлі запуску вказується цей параметр: «…WEWB32.EXEdin».

Елементи графічного інтерфейсу

Інтерфейс EWB подібний до реального робочого місця розробника електронних схем. Все що необхідно для розробки і тестування електронних схем зібрано разом, знаходиться під рукою і легкодоступне. Найбільша центральна область (див. малюнок) – робочий простір або схемне вікно (workspace) – область, на якій відбувається створення, редагування і тестуватимуться електричної схеми. При запуску EWB можна побачити таке вікно:

У верхній частині вікна розташовано головне меню EWB, яке складається із назв категорій команд: File (меню команд роботи із файлами), Edit (меню команд редагування, зокрема команди роботи із буфером обміну), Circuit (меню команд із перетворення електричних схем та їх елементів), Analysis (меню команд аналізу схем), Window (меню команд роботи із вікнами робочої області (workspace) та  ремарок (description)), Help (меню команд роботи із файлами довідкової системи).

Незвичними для початківця є категорія команд Analysis, тому коротко зупинимось на командах цієї категорії.

Перші три команди Activate, Pause и Stop – активізація схеми (включення живлення), призупинення (фіксація поточного стану) і вимикання живлення відповідно.

DC Operating Pointрозрахунок режиму по постійному струму. У цьому режимі з модельованої схеми виключаються всі конденсатори і закорочуються всі індуктивності.

AC Frequency – розрахунок частотних характеристик. Виконання команди  починається із завдання в діалоговому вікні таких параметрів:

  •  FSTART, FSTOP – межі частотного діапазону;
  •  Sweep type – масштаб по горизонталі (декадний, лінійний або октавний);
  •  Number of point – число точок, для яких виконується розрахунок;
  •  Vertical scale – масштаб по вертикалі (лінійний, логарифмічний або в децибелах);
  •  Nodes in circuit – список контрольних точок (nod) вузлів кола;
  •  Nodes for analysis – номери контрольних точок, для яких розраховуються характеристики.

Transientрозрахунок перехідних процесів. Діалогове вікно команди містить такі пункти:

  •  Initial conditionsустановка початкових умов моделювання (Set to Zeroнульовий початковий стан; User-definedпід управлінням користувача; Calculate DC operating pointпочаткові умови беруться з розрахунку режиму по постійному струму);
  •  TSTART і TSTOP – час початку і закінчення аналізу перехідних процесів.
  •  Generate time steps automaticallyрозрахунок перехідних процесів  із змінним кроком, який вибирається автоматично;
  •  Tstepsчасовий крок виведення результатів моделювання на екран.

Fourier – проведення спектрального аналізу. Параметри моделювання задаються за допомогою діалогового вікна у якому опції мають наступні призначення:

  •  Output node – номер контрольної точки, в якій аналізується спектр сигналу;
  •  Fundamental frequency – основна частота коливання (частота першої гармоніки);
  •  Number harmonic – число аналізованих гармонік;
  •  Vertical scale – масштаб по осі Y;
  •  Advanced – набір опцій цього блоку призначений для проведення тоншої структури аналізованого сигналу;
  •  Number of points per harmonic – кількість відліків на одну гармоніку;
  •  Sampling frequency – частота проходження вибірок;
  •  Display phase – вивід на екран розподілу фаз всіх складових у вигляді безперервної функції (за умовчанням виводиться тільки графік амплітуд);
  •  Output as line graph – вивід на екран розподілу амплітуд  гармонік у вигляді безперервної функції (за умовчанням – у вигляді лінійчатого спектру).

Monte Carlo – статистичний аналіз за методом Монте-Карло. У діалоговому вікні задаються такі основні параметри:

  •  Number of runs – кількість статистичних випробувань;
  •  Tolerance – відхилення параметрів резисторів, конденсаторів, індуктивностей, джерел змінного і постійного струму і напруги;
  •  Speed – початкове значення випадкової величини (0.32767);
  •  Distribution type – закон розподілу випадкових чисел.

Під головним меню розташовується кнопки пришвидшеної активізації часто використовуваних команд:

 – відкриває схемне вікно (untitled – вікно схеми без імені), яке можна використовуватися, щоб створювати електричну схему (клавіатурний еквівалент – CTRL+N);

 – відкриває заздалегідь створений схемний файл. Показує стандартне діалогове вікно відкриття файлу (CTRL+O);

 – зберігає поточний схемний файл. При першому збереженні показує стандартне діалогове вікно збереження файлу (CTRL+S);

 – друкує всю електричну схему або фрагмент схеми (CTRL+P);

– команди роботи із буфером обміну, відповідно «Вирізати» (CTRL+X), «Копіювати» (CTRL+C), «Вставити» (CTRL+V);

 – обертає відібрані компоненти на 90°. Текст пов’язаний з компонентом, як наприклад ярлики, значення і інша інформацію, при цьому орієнтацію не змінюють (CTRL+R);

 – горизонтально віддзеркалює відібрані компоненти. Текст пов’язаний з компонентом при цьому не віддзеркалюється;

 – вертикально віддзеркалює відібрані компоненти. Текст пов’язаний з компонентом при цьому не віддзеркалюється;

 – об’єднує відібрані елементи схеми в підсхему, ефективно створюючи інтегральну схему.  Обрані в підсхему компоненти заміняються в схемі прямокутником, позначеним ім’ям підсхеми. Для з’єднаннями з іншими елементами схеми, які не ввійшли до підсхеми, прямокутник має точки приєднання.  Обрані компоненти з’являються в переліку на палітрі підсхем. Ім’я нової підсхеми додається до списку доступних підсхем.

 – виводить графічні результати аналізу;

 – команда призначена для зміни властивостей обраного компонента. Також активізується при подвійному клацанні на компоненті або через контекстне меню компонента.

 – зміна масштабу зображення електричної схеми.

 – звертання до довідкової системи EWB;

 – активізує електричну схему (електричне коло) – «включає живлення». Активізація кола запускає послідовність математичних дій, щоб розрахувати значення параметрів для контрольних точок кола (точки включення вимірювальних приладів). Вимикач залишається в положенні «1», доки користувач не переводить його в положення «0» або не призупиняє моделювання, клацнувши на кнопці .

Нижче розташовуються кнопки відкриття палітр електричних і електронних приладів та пристроїв.

Повторне клацання на кнопці прикриває палітру. Кожна палітра містить необмежений запас кожного елемента, крім палітри «Інструменти», на якій розміщені по одному екземпляру інструментального засобу електроніки, зокрема, цифровий мультиметр, функціональний генератор, осцилограф, логічний аналізатор і генератор слів.

1. Кнопка  відкриває перелік доступних для поточної схеми підсхем, які можна вивести в робочу область як прямокутник із відповідними точками приєднання інших компонентів схеми.

2. Кнопка  відкриває палітру різноманітних доступних джерел постійного і змінного струму:

Всі джерела в Electronics Workbench ідеальні. Внутрішній опір ідеального джерела напруги рівний нулю, тому його вихідна напруга не залежить від навантаження. Ідеальне джерело струму має нескінченно великий внутрішній опір, тому його струм не залежить від опору навантаження.

Кнопка

Назва

Коментар

Заземлення

Точка схеми із нульовим потенціалом, відносно якої вимірюється напруга в інших точках схеми як різниця потенціалів.

Ідеальне джерело постійної напруги

Може мати значення в межах від µВ до kВ, яке не залежить від струму. Позначенню у EWB відповідає позначення .

Ідеальне джерело постійного струму

Може мати значення в межах від µА до kА, яке не залежить від напруги. Позначенню у EWB відповідає позначення .

Ідеальне джерело змінної напруги

Може мати значення в межах від µВ до kВ, яке не залежить від струму. Як властивості, крім значення, можна задати частоту і початкову фазу.

Ідеальне джерело змінного струму

Може мати значення в межах від µА до kА, яке не залежить від напруги. Як властивості, крім значення, можна задати частоту і початкову фазу.

Ідеальне джерело постійної напруги кероване вхідною напругою

Величина вихідної напруги, яка може мати значення в межах від mВ до kВ, контролюється вхідною напругою. Параметром елемента є величина Е = Uвих/Uвх [від mВ/В до kВ/В].

Ідеальне джерело постійного струму кероване вхідною напругою

Величина вихідного струму, яке може мати значення в межах від mА до kА, контролюється вхідною напругою. Параметром елемента є величина G = Iвих/Uвх [1A/1В = 1 mos (1 сименс)].

Ідеальне джерело постійної напруги кероване вхідним струмом

Величина вихідної напруги, яка може мати значення в межах від mВ до kВ, контролюється вхідним струмом. Параметром елемента є величина H = Uвих/Iвх [від mОм до kОм].

Ідеальне джерело постійного струму кероване вхідним струмом

Величина вихідного струму, яке може мати значення в межах від mА до kА, контролюється вхідним струмом. Параметром елемента є величина F = Iвих/Iвх [від mA/A до kA/A].

Джерело постійної напруги +5 В

Джерело постійної напруги, яка відповідає рівню двійкової «1» або логічному значенню «правда». Використовується в схемах логічних елементів.

Джерело постійної напруги +15 В

Джерело постійної напруги, яка відповідає рівню двійкової «1» або логічному значенню «правда». Використовується в схемах логічних елементів.

Генератор прямокутних імпульсів напруги

Як властивості, можна задати частоту за шкалою від Гц до МГц, робочий цикл (скважність – співвідношення тривалості додатного рівня до періоду імпульсу [%]) і амплітуду напруги в межах від mВ до kВ. В цифрових схемах використовується як генератор тактових імпульсів.

Джерело амплітудно-модульованого сигналу

Як властивості, можна задати: амплітуду несучого сигналу в межах від mВ до kВ (VC); частоту несучого сигналу в межах від Гц до МГц (FC); індекс модуляції (M); частоту модуляції в межах від Гц до МГц (FM).

Джерело частотно-модульованого сигналу

Як властивості, можна задати: пікову амплітуду несучого сигналу в межах від mВ до kВ (VА); частоту несучого сигналу в межах від Гц до МГц (FC); індекс модуляції (M); частоту модуляції в межах від Гц до МГц (FМ); постійну складову змінного сигналу (V0).

Призначення інших джерел бажано розглянути самостійно.

 3. Кнопка  відкриває палітру базових елементів електричних схем:

Кнопка

Назва

Коментар

З’єднувач (вузол)

З’єднувач застосовується для з’єднання провідників і створення контрольних точок. До кожного з’єднувача може приєднуватися не більше чотирьох провідників. Після того, як схема зібрана, можна вставити додаткові з’єднувачі для підключення приладів. З’єднувачі створюються автоматично, якщо протягнути провідник так, що він торкнеться іншого провідника.

Резистор

Як властивість резистора задається опір резистора (R) в межах від Ом до МОм. Крім того, можуть задаватись температурні коефіцієнти ТС1і ТС2 для визначення опору за виразом R = R0 * {1 + TC1*(T–Т0) + TC2*[(T–T0)^2]} де: R – опір резистора; R0 = Опір резистора при нормальній температурі Т0 = 27°С (const);  TC1 – перший температурний коефіцієнт; TC2 – другий температурний коефіцієнт; T – температура резистора.

Конденсатор

Ємність конденсатора (С) вимірюється у Фарадах і задається величинами в межах від рФ (пікофарад) до Ф.

Котушка індуктивності

Індуктивність котушки (L) вимірюється в Генрі і задається величинами в межах від μГ до Ф.

Трансформатор

Трансформатор використовується для перетворення напруги U1 в напругу U2. Коефіцієнт трансформації n, що дорівнює відношенню напруги U1 на первинній обмотці до напруги U2 на вторинній обмотці, може бути встановлений в діалоговому вікні корегування властивостей моделі трансформатора. Трансформатор може бути виконаний із відведенням від середньої точки.  Схема, що містить трансформатор, повинна бути заземлена.

Електромагнітне реле

Електромагнітне реле може мати нормально замкнуті або нормально розімкнені контакти. Воно спрацьовує, коли струм в обмотці, що управляє, перевищує значення струму спрацьовування Ion. Під час спрацьовування відбувається перемикання пари нормально замкнутих контактів S2S3 реле на пару нормально замкнутих контактів S2S1 реле. Реле залишається в стані спрацьовування до тих пір, доки струм в керуючій обмотці перевищує утримуючий струм Ihd. Значення струму Ihd повинне бути менше, ніж Ion. Параметри реле можуть бути встановлені в діалоговому вікні корегування властивостей моделі реле.

а)

б)

в)

г)

Ключі

Ключі мають два стани: вимкнене (розімкнене) і включене (замкнуте). У вимкненому стані вони є нескінченно великим опором, у включеному стані їх опір рівний нулю. Ключі можуть управлятися: клавішею (а), таймером (б), напругою (в), струмом (г). Параметри включення задаються в діалоговому вікні корегування властивостей.

Джерело «1»

За допомогою цього джерела встановлюється рівень логічної одиниці у вузлі схеми.

Потенціометр

Змінний опір. Параметри (максимальний опір, клавіша керування, крок зміни) задаються в діалоговому вікні корегування властивостей.

Батарея резисторів

Збірка, що містить вісім однакових резисторів. Виводи для кожного резистора розташовані безпосередньо один напроти одного. Значення опорів резисторів задаються в діалоговому вікні корегування властивостей.

Вимикач,  контрольований напругою

Коли контролююча напруга нижча за визначене значення виключення, вимикач роз’єднує вхідний і вихідний виводи. Коли контролююча напруга вища за визначене значення включення, вимикач сполучає вхідний і вихідний виводи через визначений опір. Значення параметрів задаються в діалоговому вікні корегування властивостей.

Електролітичний конденсатор

У разі неузгодженості полярності підключення такого конденсатора з’явиться повідомлення про помилку. Його ємність у Фарадах, може бути значенням межах від pФ до Ф.

Змінний конденсатор

Змінний конденсатор допускає можливість зміни величини ємності. Величину ємності встановлюють, використовуючи її початкове значення і значення коефіцієнта пропорційності таким чином: C = (початкове значення /100)·коефіцієнт пропорційності. Значення ємкості може встановлюватися за допомогою клавіш-ключів так само, як і положення движка змінного резистора.

Змінна індуктивність

Величину індуктивності встановлюють, використовуючи початкове значення індуктивності і коефіцієнт пропорційності так: L = (початкове значення /100)·коефіцієнт. Значення індуктивності може встановлюватися за допомогою клавіш-ключів так само, як і положення движка змінного резистора.

Імітатор магніторушійної сили

Цей елемент – модель, яка дозволяє імітувати утворення магніторушійної сили – МРС (magnetomotive forcemmf) – скалярної величини, що характеризує здатність стороннього поля і індукованого магнітного поля викликати магнітний потік або магнітний струм. Напруга на виході елемента V0 співвідносна МРС, яка утворюється за рахунок протікання вхідного струму Iin у замкнутому контурі.

Магнітний потік Ф залежить від числа витків w обмотки і протікаючого по ній струму І. Чим більше  w і I , тим при інших рівних умовах більший магнітний потік Ф. Добуток Iw = F [А] отримав назву намагнічуючої сили (магніторушійна сила – МРС).

Кількість витків замкнутого контуру (N) задаються в діалоговому вікні корегування властивостей.

Дросель

Прилад,  що уявляє котушку індуктивності, зазвичай з металевим осердям, яка включається в коло послідовно для фільтрації високих частот в колі.

Нелінійний трансформатор

Використовуючи цей перетворювач, можна моделювати різні фізичні ефекти як наприклад нелінійна магнітна насиченість.

4. Кнопка  відкриває палітру напівпровідникових діодів:

Кнопка

Назва

Коментар

Діод

(Від ді- і електрод) – двохелектродний електронний прилад, який проводить струм тільки в одному напрямі. В схемі при одній полярності підведеної напруги («+» – до анода, «–» – до катода) струм через діод проходить (діод відкритий), а при протилежній – («–» – до анода, «+» – до катода) струм через діод не проходить (діод закритий).

Стабілітрон

(діод Зенера)

При зміні в певних межах зворотного струму через такий діод напруга на ньому залишається незмінною. Використовується в схемах стабілізації напруги.

Світлодіод

При проходженні «прямого струму» випромінює світло в різних частинах спектру в залежності від типу світлодіода.

Діодний міст

Використовується в схемах спрямовувачів. Складається із чотирьох діодів. В діагоналі мосту включені джерело змінної напруги (вторинна обмотка трансформатора) і споживач постійного струму (навантаження). Забезпечує двопівперіодне спрямлення, оскільки струм через навантаження проходить протягом обох півперіодів за період зміни напруги живлення.

Діністор

Діністор (діодний тиристор, діод Шоклі) – напівпровідниковий прилад багатошарової  структури із трьома p-n переходами, який може перемикатись із закритого стану у відкритий і навпаки.

Тиристор

Тиристор (діністор) – напівпровідниковий прилад, виконаний на основі монокристала напівпровідника з чотиришаровою структурою р-n-p-n-типу, має в прямому напрямі два стійких стани – стан низької провідності (тиристор замкнутий) і стан високої провідності (тиристор відкритий). У зворотному напрямі тиристор має тільки замикаючі властивості. Тобто тиристор – це керований діод. Перехід тиристора із закритого стану у відкритий в електричному колі здійснюється зовнішньою напругою.

Двонапрямний діод

Симетричний діністор або діак

Симістор

Симістори (симетричний триністор або триак) – це група тиристорів багатошарової структури і симетричною відносно початку координат ВАХ, тобто із ділянками від’ємного опору не тільки на прямій, а і на зворотній гілках. Отже, маючи двонаправлену провідність, симістор може бути закритим і відкритим при напрузі будь-якої полярності.

5. Кнопка  відкриває палітру напівпровідникових тріодів:

Кнопка

Назва

Коментар

Біполярний транзистор типу npn

Дві n-області (колектор і емітер) розділені p-областю (базою). Електрод із стрілкою – емітер. У вікні властивостей можна конкретизувати характеристики, вибравши тип транзистора.

Біполярний транзистор типу pnp

Дві p-області (колектор і емітер) розділені n-областю (базою). електрод із стрілкою – емітер. У вікні властивостей можна конкретизувати характеристики, вибравши тип транзистора.

Транзистор польовий

Польовий транзистор із керованим p-n переходом і каналом n–типу. У вікні властивостей можна конкретизувати характеристики, вибравши тип транзистора.

Транзистор польовий

Польовий транзистор із керованим p-n переходом із каналом p–типу. У вікні властивостей можна конкретизувати характеристики, вибравши тип транзистора.

Транзистор польовий

Транзистор польовий з ізольованим затвором збідненого типу з n-каналом, із внутрішнім з’єднанням витоку і основи. У вікні властивостей можна конкретизувати характеристики, вибравши тип транзистора.

Транзистор польовий

Транзистор польовий з ізольованим затвором збідненого типу з p-каналом, із внутрішнім з’єднанням витоку і основи. У вікні властивостей можна конкретизувати характеристики, вибравши тип транзистора.

Транзистор польовий

Транзистор польовий з ізольованим затвором збідненого типу з n-каналом. У вікні властивостей можна конкретизувати характеристики, вибравши тип транзистора.

Транзистор польовий

Транзистор польовий з ізольованим затвором збідненого типу з p-каналом. У вікні властивостей можна конкретизувати характеристики, вибравши тип транзистора.

Транзистор польовий

Транзистор польовий з ізольованим затвором збагаченого типу з n-каналом, із внутрішнім з’єднанням витоку і основи. У вікні властивостей можна конкретизувати характеристики, вибравши тип транзистора.

Транзистор польовий

Транзистор польовий з ізольованим затвором збагаченого типу з p-каналом, із внутрішнім з’єднанням витоку і основи. У вікні властивостей можна конкретизувати характеристики, вибравши тип транзистора.

Транзистор польовий

Транзистор польовий з ізольованим затвором збагаченого типу з n-каналом. У вікні властивостей можна конкретизувати характеристики, вибравши тип транзистора.

Транзистор польовий

Транзистор польовий з ізольованим затвором збагаченого типу з p-каналом. У вікні властивостей можна конкретизувати характеристики, вибравши тип транзистора.

Транзистор польовий

Одноперехідний транзистор із n-каналом на збідненій основі p-типу із pn-переходом. У вікні властивостей можна конкретизувати характеристики, вибравши тип транзистора.

Транзистор польовий

Одноперехідний транзистор із p-каналом на збідненій основі n-типу із np-переходом. У вікні властивостей можна конкретизувати характеристики, вибравши тип транзистора.

6. Інші кнопки  відкривають палітри логічних елементів, а також елементів цифрових електронних схем. В лабораторних роботах курсів зазначених дисциплін ці елементи практично не використовуватимуться і тому їх опис не наводиться. Виключенням є кнопка відкриття палітри індикаторів , із якої використовуватимуться вольтметр і амперметр:

Кнопка

Назва

Коментар

Вольтметр

Вимірює в режимі DC постійну напругу і в режимі AC – діюче значення змінної наруги. Потовщеній лінії бордюру відповідає вивід «+». У разі невідповідності полярності при підключенні показання вольтметра будуть від’ємними.

Амперметр

Вимірює в режимі DC постійний струм і в режимі AC – діюче значення змінного струму. Потовщеній лінії бордюру відповідає вивід «+». У разі невідповідності полярності при підключенні показання амперметра будуть від’ємними.

Кількість зазначених індикаторів не обмежена.

Для вказівки типу вимірюваних напруги або струму (змінний або постійний)  належить здійснити подвійне клацання лівою кнопкою мишки на іконці вольтметра або відповідно амперметра і в діалоговому вікні вибрати необхідний режим. Коли встановлюється режим змінних напруги або струму, вольтметр або амперметр показує середньоквадратичні (RMS) значення напруги або відповідно струму.

Внутрішній опір амперметра дуже малий (1 мОм), що забезпечує незначний вплив на параметри схеми. Можна зменшити цей опір; проте, використання амперметра з дуже низьким внутрішнім опором в схемах з великим опором може призвести до математичної помилки при моделюванні.

Аналогічно, вольтметр має дуже високий внутрішньо опір (1 Мом), який практично не робить впливу на роботу схеми. Можна збільшити цей опір; проте, використання вольтметра з дуже високим внутрішнім опором в схемах з низьким опором може призвести до математичної помилки при моделюванні.

7. Кнопка відкриття палітри вимірювальних інструментів Instruments

Відкриває палітру контрольно-вимірювальної апаратури. Набір вимірювальних інструментів включає цифровий  мультиметр , функціональний генератор , двоканальний осцилограф , вимірювач амплітудно-частотних  характеристик , генератор слів (кодовий генератор) , 16-канальний логічний аналізатор і логічний перетворювач .

Мультиметр

 Мультиметр використовується для вимірювання напруги, струму, опору або втрати сигналу між двома точками схеми.

Для вимірювання сили струму у вітці він включається послідовно, в інших випадках паралельно. Мультиметр підключається до схеми через клеми «+» і «—». Обидві клеми підключати обов’язково.

Встановлення параметрів мультиметра

На лицевій панелі можна встановлювати такі параметри мультиметра:

Об’єкт вимірювання:

  •  струм [A];
  •  напруга [V];
  •  опір [Ω];
  •  втрати потужності сигналу [dB].

Тип сигналу:

  •  змінний  (AC) [];
  •  постійний (DC) [].

Настройки мультиметра

Клавіша  (Настройки) викликає діалогове вікно настройки параметрів мультиметра і використовується для завдання внутрішнього опру вольтметра и амперметра, внутрішнього струму омметра і стандарту децибела.

   Ці внутрішні параметри призначені для моделювання реального мультиметра. Значення цих параметрів близькі до ідеальних, так що прилад створює незначний вплив на роботу тестованої схеми.

Зауваження: бажано уникати використання занадто високого опору вольтметра в схемах із низьким опором, або амперметр с дуже низьким внутрішнім опором в схемах із високим опором. Значна відмінність цих параметрів може призвести до математичних помилок переповнення під час моделювання схеми.

Режим вимірювання змінних сигналів

Натиснути за допомогою миші символ «хвиляста лінія» для вимірювання середньоквадратичного (root-mean-square – RMS, діючого, ефективного) значення змінного струму або напруги.

Всі компоненти постійного сигналу прибираються, так що вимірюється тільки значення змінної складової сигналу.

Режим вимірювання постійних сигналів

Натиснути за допомогою миші символ «пряма лінія» для вимірювання постійного струму або напруги.

Всі компоненти змінного сигналу прибираються, так що вимірюється тільки значення постійної складової сигналу.

Вимірювання струму

Для використання мультиметра як амперметр натиснути мишкою кнопку «A» на зображені його передньої панелі. Потім включити амперметр в розрив лінії з’єднання, в якій вимірюється величина струму. Якщо необхідно заміряти струм в іншій лінії, мультиметр належить перемкнути в розрив цієї лінії, і включити схему знову. Внутрішній опір амперметра дуже малий (1 нОм), але його можете змінити використовуючи кнопку Settings (Настройки) на мультиметрі.

 Зауваження: якщо необхідно одночасно виміряти струм в багатьох лініях схеми, зручнішим є використання амперметрів з палітри індикаторів.

Вимірювання напруги

Для використання мультиметра як вольтметр натиснути мишкою кнопку «V»  на зображені його передньої панелі. Потім підключити виводи вольтметра до з’єднувачів паралельно навантаженню, на якому вимірюється величина напруги.     Внутрішній опір вольтметра дуже великий (1 Мом), але його можете змінити використовуючи кнопку Settings (Настройки) на мультиметрі. Після включення схеми виводи мультиметра можуть бути перемкнуті для вимірювання напруги до інших точок схеми. 

Зауваження: якщо необхідно одночасно виміряти напругу в багатьох точках схеми, зручнішим є використання вольтметрів з палітри індикаторів.

Вимірювання опору

Для використання мультиметра як омметр натиснути мишкою кнопку «W»  на зображені його передньої панелі. Також необхідно встановити мультиметр в режим вимірювання постійного сигналу. Далі, приєднати виводи мультиметра до контрольних точок паралельно елементу або групі елементів кола, опір яких вимірюється, і включити схему.

Для отримання достовірних даних необхідно переконаєтеся, що елемент або група елементів схеми заземлена і не приєднана до джерел живлення. Крім того, не повинно бути приєднано нічого зайвого паралельно до елементу або групи елементів.

Вимірювання втрати потужності сигналу

Коли мультиметр встановлюється в режим «dB» (децибели), можна використовувати його для вимірювання втрат потужності сигналу між двома точками схеми.

Втрата потужності обчислюється за формулою:

Стандартне значення бази (standard base) для обчислення dB встановлене рівним 1 В. Можна змінити його, використовуючи кнопку мультиметра Settings (Настройки).

Генератор

 Генератор (Функціональний генератор) – це джерело напруги, яке видає аналогові сигнали синусоїдальної, прямокутної і трикутної форми.  Можна змінювати частоту сигналу, тривалість, амплітуду і зсув відносно нуля.

Форма сигналу

Обрати форму вихідного сигналу можна натисканням мишкою кнопки на функціональному генераторі, відповідну бажаній формі вихідного сигналу (синусоїдальний, трикутний або прямокутний). Можна змінювати форму трикутного і прямокутного сигналів зміною тривалості імпульсів.

Частота (FREQUENCY)

Частота функціонального генератора визначає число циклів, яке він генерує кожну секунду. Ви можете змінювати частоту від 1 Гц до 999 Мгц.

Скважність (DUTY CYCLE)

Визначає співвідношення між тривалістю високого і низького рівня одиночного сигналу. Установка скважності змінює форму прямокутного і трикутного сигналів. Можна встановити скважність від 1 до 99 відсотків. Наприклад, 50% скважності дає прямокутний сигнал з рівними за часом частинами сигналу з високим і низьким рівнями.

Для трикутного сигналу установка скважності управляє нахилом через переміщення вершини сигналу. Трикутний сигнал з 50% скважністю має однаковий нахил переднього і заднього фронтів сигналу.

Синусоїдальний сигнал не змінюється установкою скважності.

Амплітуда (AMPLITUDE)

Установка амплітуди управляє напругою сигналу, вимірюваного на сталому максимальному рівні. Якщо сигнал знімається з виводу «COM» і з виводу «+» або «–», вимірюваний сигнал (максимальний розмах) рівний подвійній встановленій амплітуді. Якщо вихідний сигнал знімається з виводів «+» і «–», максимальний розмах сигналу буде в чотири рази більше встановленого значення амплітуди. Відзначимо, що амплітуда визначає максимальне значення сигналу, тоді як інші джерела встановлюють середньоквадратичне значення (RMS) вихідного сигналу.

Вивід «COM»

Вивід генератора «COM» призначений для створення відносного рівня сигналу. Для отримання нульового рівня необхідно з’єднати вивід «COM» із заземленням.

Вивід «+»

З позитивного виводу генератора знімається сигнал з позитивною щодо нейтрального виводу «COM» амплітудою.

Вивід «–»

З негативного виводу генератора знімається сигнал з негативною щодо нейтрального виводу «COM» амплітудою.

Зсув (OFF SET)

Установка зсуву управляє рівнем постійної складової сигналу, щодо якого змінюється значення сигналу. Нульовий зсув встановлює вихідний сигнал, що змінюється, щодо осі X осцилографа (положення осі Y повинне бути також встановлене рівним 0). Можна змінювати зсув від –999 кВ до +999 кВ. (Одиниці вимірювання амплітуди вихідного сигналу визначають одиниці вимірювання зсуву.)

Осцилограф

 Осцилограф відображає (візуалізує) зміну амплітуди і частоти електронних сигналів.

Осцилограф має два входи, канал A і канал B, що дозволяє одночасно спостерігати за двома різними сигналами. Можна використовувати осцилограф для отримання графічного зображення сигналу в часі, або для порівняння форми двох сигналів.

Зміна параметрів осцилографа

Можна змінювати параметри осцилографа під час роботи схеми. Якщо моделювання залишається коректним, можна перемикати виводи осцилографа до інших точок схеми. У обох випадках осцилограф перемальовує зображення автоматично. Якщо потрібний час для аналізу форм сигналу на осцилографі належить встановити прапорець на команді Pause after each screen (Зупинка після кожного екрану) в діалоговому вікні Analysis Options (Параметри аналізу). 

Зауваження: Якщо сигнал на осцилографі не зображується, можна спробувати перемкнути тригер в режим Auto (Автоматичний).

Вказівка осей осцилографа

Осі осцилографа можуть бути перемкнуті із режиму відображення амплітуди від часу (Y/T) в режим відображення залежності амплітуди одного з каналів від амплітуди іншого (A/B або B/A). У режимі Y/T вісь X відображає час, а вісь Y – кількість вольт на поділку. У режимах A/B і B/A обидві осі показують кількість вольт на поділку. Наприклад, якщо досліджується залежність сигналу на вході каналу A від сигналу на вході каналу B (A/B), шкала осі X визначається кількістю вольт на поділку (V/Div.), встановленим для каналу B, і навпаки.

Розгортка за часом

Установка розгортки за часом управляє шкалою горизонтальної осі (осі X) осцилографа коли відображається зміна величини сигналів в часі (Y/T). Значення кожної поділки горизонтальної шкали може змінюватися в діапазоні від 0,1 нс. (наносекунди) до 0,5 с.

Щоб отримати придатне для сприймання зображення на екрані осцилографа, слід встановити розгортку за часом обернено пропорційно до установок функціонального генератора. Наприклад, якщо потрібно побачити один період сигналу з частотою 1 кГц, слід встановити розгортку за часом рівною 0,1 мс (мілісекунди). Один період сигналу з частотою 10 кГц вимагає розгортки за часом рівною 0,01 мс.

Установка вольт/поділку (V/Div.)

Установка вольт/ поділку (V/Div.) визначає масштаб зображення по осі Y. Вона також управляє шкалою осі X коли порівнюються сигнали каналів A і B (A/B або B/A). Можна змінювати значення вольт/поділку від 0,01 мВ/поділку до 5,0 кВ/поділку. Кожен канал може бути встановлений окремо.

Для отримання придатного для сприймання зображення на екрані осцилографа треба встановити шкалу залежно від очікуваної напруги на каналі. Змінний вхідний сигнал амплітудою 3 В заповнює екран осцилографа по вертикалі якщо вісь Y встановлена в 1 В/поділку.

Установка позиції осі X

Установка позиції осі X (X POS) визначає початкову точку на осі X.

Коли позиція осі X = 0, сигнал починає відображатися від лівої межі екрану осцилографа. Позитивне значення зрушує початкову точку праворуч, негативне – ліворуч.

Установка позиції осі Y

Установка позиції осі Y (Y POS) визначає початкову точку на осі Y. Коли позиція осі Y = 0, початкова точка знаходиться на осі X. Значення позиції осі Y може змінюватися від –3,00 до 3,00. Значення 1,50, наприклад, переміщає початкову точку на середину між віссю X і верхньою межею екрану осцилографа.     Якщо бажано відокремити один від одного форми сигналу каналів A і B для порівняння або детального розгляду їх, доцільно встановити значення Y POS для одного або обох каналів. 

Кнопки AC, 0 або DC

Є можливість вказати різне сполучення осцилографа по входу кожного каналу використовуючи кнопки AC, 0 або DC (закритий вхід, вимкнений, відкритий вхід). Для перегляду тільки змінної складової сигналу вхід перемикається в закритий режим (кнопка AC). Для перегляду повного сигналу (і змінної, і постійної складової) вхід перемикається у відкритий режим (кнопка DC). Установка 0 призводить до відображення прямої лінії на рівні початкової точки каналу Y (Y POS).    

Зауваження: не слід включати послідовно з вимірювальними входами осцилографа розділові конденсатори. Осцилограф не зможе прослідкувати шлях струму, і аналіз покаже неправильне включення конденсатора. Натомість слід використовувати закритий режим входів.

Замикання

Установка клямки (trigger) визначає коли сигнал відображатиметься. Якщо сигнал на екрані не відображується, можна спробувати встановити клямку в автоматичний режим (Auto).     

Клавіші установки меж визначають чи починатиметься відображення сигналу по передньому фронту імпульсу або по його задньому фронту. 

Рівень спрацьовування клямки – це точка на осі Y осцилографа, яку повинен перетнути сигнал клямки для початку відображення основних сигналів.

 Кнопки Auto, A, B і EXT (автоматичний режим, канал A, канал B, зовнішній сигнал) визначають сигнал, який буде сигналом клямки.

Якщо необхідно отримати  зображення сигналу щонайшвидше або якщо очікується  прямолінійний сигнал, використовується автоматичний режим (Auto).

Для  використання вхідного сигналу на одному із каналів як сигналу клямки, натискається кнопка A або кнопка B.

Кнопка EXT використовує зовнішній сигнал для сигналу клямки. (Якщо зовнішній сигнал використовується як сигнал клямки, його необхідно підключити до виводу trigger на іконці осцилографа).  

Заземлення

Точка відліку для осцилографа в звичайному режимі приєднана до заземлення (загальному дроту схеми).     

Тому немає необхідності заземляти осцилограф для отримання точних результатів. Проте, коли використовуєтеся осцилограф, сама схема повинна бути заземлена.    

Зауваження: якщо необхідно використовувати точку відліку відмінну від землі (загального дроту схеми), джерело (або інші елементи) приєднується до виводу заземлення осцилографа.

Збільшення екрану осцилографа

Кнопка Zoom (Збільшити) розширює графічний екран осцилографа і переміщає органи управління в низ вікна. можна отримати конкретні значення на лінії сигналу переміщенням маркерів в бажану позицію. Вікна під екраном показують час і зміну сигналу в позиціях першого і другого маркерів, а також різницю між цими точками.

Збільшений екран осцилографа.

Якщо необхідно надрукувати зображення на екрані осцилографа після його збільшення, активізується команда «X-Y Plot» (Друк області екрану) із діалогового вікна Print (Друк). Відзначимо, що на роздруку зсув для кожного каналу дорівнює:

Графічний реєструючий пристрій

 Графічний реєструючий пристрій (аналізатор передавальних функцій) використовується для аналізу частотної характеристики схеми.

Виводи In (Вхід) і Out (Вихід) приєднуються до точок схеми, в яких вимірюється вхідна і вихідна напруги (Vin і Vout відповідно).

Вимірювання амплітуди або фази

Залежно від того, що треба отримати на екрані: амплітудну характеристику (відношення амплітуд сигналів у двох точках (у вольтах або децибелах)) або фазову характеристику (зсув за фазою сигналів у двох точках (у градусах)) від частоти (у герцах), встановлюється Magnitude (Амплітуда) або Phase (Фаза) натисканням на відповідних кнопках на панелі графічного пристрою.

Логарифмічна і лінійна шкали

Установка Log (Логарифмічна шкала) або Lin (Лінійна шкала) дозволяє використовувати логарифмічну (за основою 10) або лінійну шкалу як на горизонтальній, так і на вертикальній осі графічного пристрою.

Логарифмічна шкала в основному використовується коли необхідно проаналізувати частотні характеристики схеми в широкому діапазоні частот. (Графік вибудовується графічним пристроєм тільки коли використовується логарифмічна шкала.)

Установка шкали вертикальної осі

Зміною значень параметрів графічного пристрою F (finalКінцеве значення) і I (initial – Початкове значення) встановлюються початкова і кінцева точки для вертикальної осі графічного пристрою. Коли вимірюється амплітуда (посилення), вертикальна вісь показує відношення вихідної напруги до вхідної напруги (Vout/Vin). Для логарифмічної шкали одиниці вимірювання – децибели. Для лінійної шкали відображається просто відношення сигналів.

Коли вимірюється зсув фази одиницями вимірювання завжди є градуси.

Настройка горизонтальної осі

Горизонтальна вісь графічного пристрою завжди показує частоту. Можна  змінити початкову і кінцеву точки на цій осі установкою параметрів F (final –  Кінцева частота) і I (initialПочаткова частота).

Отримання результатів

Щоб отримати графік необхідно включити схему. Переміщуючи вказівники графічного пристрою можна отримати точні значення частоти і амплітуди або фази в будь-якій точці графіка. 

Існує два способи переміщення вказівників:     

  •  натискати мишкою стрілки на панелі під екраном графічного пристрою;
  •  перетягувати мишкою вказівник в необхідну точку графіка. 

Значення в точці перетину покажчика і графіка розташовується в правому нижньому кутку графічного пристрою.

Інші прилади, які в лабораторних роботах у курсах зазначених дисциплін не використовуватимуться

 Генератор слів призначений для формування послідовностей цифрових сигналів.

 Логічний аналізатор використовується для наочного представлення і виміру параметрів сигналу.

 Логічний перетворювач – потужний пристрій, що здійснює певні перетворення уявлення схем. Він використовується для перетворення:

  •  схеми в таблицю істинності;
  •  таблиці істинності у логічний вираз;
  •  таблиці істинності у спрощений логічний вираз;
  •  логічний вираз у таблицю істинності;
  •  логічний вираз в схему;
  •  логічний вираз у схему на базі елементів І-НЕ.

Прийоми роботи в Electronics Workbench

Робочий простір

Робочий простір є найбільшою центральною областю екрану. Воно є подібністю макетної плати, на якій збираються і відлагоджуються схеми. Збірка схем здійснюється шляхом приміщення елементів з активної палітри елементів в робочу область екрану, з’єднанням цих елементів і, при необхідності, підключенням вимірювальних приладів.

Робочий простір відображається у вікні, яке може бути пересунуте, змінене в розмірах і перегорнене як і інші вікна в EWB. Якщо робочий простір перекривається іншим вікном, то можна перемістити його на передній план натисненням лівої кнопки мишки на заголовку вікна або вибором Circuit (Схема) з пункту меню Window (Вікно).

Палітри элементов

Палітри елементів містять необмежений запас кожного з елементів.

Вибірка елементу з палітри здійснюється так: слід помістити вказівник мишки на необхідний елемент, натиснути ліву кнопку мишки, перемістите мишкою елемент на потрібне вам місце в робочій області екрану і відпустите кнопку мишки. (Натискання клавіші ALT блокує виводи елементів, роблячи виділення і переміщення їх більш легким.)

Для вилучення елементу схеми з робочого простору слід перемістити його назад в палітру. (Або, виділити його і активізувати команду Delete (Вилучити) з пункту меню Edit (Редагування)).

Збірка і тестування схеми

Для того, щоб зібрати і протестувати схему необхідно:     

1. Перемістити за допомогою миші елементи схеми в робочий простір з палітр елементів.     

2. З’єднати елементи між собою.     

3. Встановити значення параметрів елементів або їх моделі.     

4. Приєднати вимірювальні прилади.     

5. Включити зібрану схему.

Примітка: до складу пакету EWB входять файли прикладів схем, які ви можете подивитися, приєднати до них свої елементи або узяти фрагменти схеми з них.

З’єднання елементів схеми

Коли необхідні елементи розміщені в робочому просторі, вони легко з’єднуються між собою в схему.

Для з’єднання двох елементів схеми слід поставити вказівник мишки на вивід (коротка виступаюча лінія) одного з елементів – він виділиться – і натиснути ліву кнопку миші. Не відпускаючи кнопку перемістити вказівник мишки до виводу іншого елементу і, коли він виділиться, відпустите кнопку. З’єднання автоматично встановиться між цими виводами елементів.

Щоб з’єднати більше двох елементів слід використовувати з’єднувач (використовується для електричного з’єднання елементів, опір його, як правило, прагне до нуля).

Щоб вставити елемент схеми в лінію з’єднання слід перемістити цей елемент на лінію з’єднання і відпустите кнопку миші.

Для переміщення лінії з’єднання слід поставити вказівник мишки на цю лінію, натиснути ліву кнопку мишки і переміщувати лінію.

Точки контролю 

Точки контролю створюються на тих лініях зєднання, на яких планується вимірювати сигнал. 

Є два способи для створення точки контролю: 

1. Встановите з’єднувач з палітри елементів на лінію з’єднання. Потім приєднати вимірювальні прилади до контрольної точки. 

2. Протягнути лінію з’єднання від виводу елементу або з’єднувача до перетину з іншою лінією сполучення. Коли з’явиться невеликий кружок в точці перетину відпустити кнопку мишки. З’єднувач буде автоматично включений в лінію з’єднання. 

Якщо були додані елементи схеми після того, як схема була змодельована, або якщо були змінені електронні властивості схеми, слід активізувати її знову для отримання достовірних результатів. 

Використання вимірювальних приладів

Іконки вимірювальних приладів знаходяться на палітрі вимірювальних приладів.

Щоб скористатися вимірювальним приладом необхідно:     

1. Перемістити його іконку в робочий простір.     

2. Приєднати іконку до схеми.     

3. Відкрити іконку, щоб побачити вимірювальний прилад.     

4. Перемістити його якщо необхідно.     

5. Встановити його параметри.

Для вилучення приладу слід перемістите його іконку назад на палітру приладів. Всі лінії з’єднання, що до нього підходили, зникнуть.

Включення схеми 

Коли схема зібрана, належить її включити для перевірки роботи і виконання заданого дослідження. 

Для включення схеми натискається за допомогою мишки перемикач живлення в правому верхньому кутку екрану. Також можна включити схему вибравши рядок Activate (Включити) із пункту меню Circuit (Схема). 

Коли моделювання закінчиться перемикач живлення автоматично вимкнеться і результати вимірювання будуть зафіксовані на приєднаних вимірювальних приладах. 

Для зупинки роботи схеми слід перевести за допомогою мишки перемикач живлення в положення вимкнено, або активізувати команду Stop (Вимкнути), або активізувати команду Pause (Призупинити) з пункту меню Circuit (Схема).

Моделювання схеми 

Коли включається схема, EWB моделює її роботу шляхом обчислення в контрольних точках значень струмів, напруг, виходячи з установок в діалоговому вікні Analysis Options (Параметри аналізу) при заданих параметрах кола. Вирахувані значення відображаються на приладах, приєднаних до схеми. 

Після завершення моделювання можна підстроїти установки приладів або перемкнути мультиметр, вольтметр, осцилограф або логічний аналізатор до іншої контрольної точки. Якщо були змінені електронні характеристики схеми (наприклад, вилучені деякі елементи або змінені їх значення або моделі), якщо амперметр, або графічний пристрій, або інший прилад був перемкнутий, необхідно знову включити схему. 

Рекомендації

Коли ви розташовуєте елементи схеми в робочому просторі, залишайте місце між елементами для легшої вставки з’єднувачів або інших частин схеми.

Обертайте елементи схеми для отримання їх бажаного положення.

Переміщуйте виділені елементи або іконки приладів натисканням клавіш управління курсором.

Лінія сполучення може пройти по більш оптимальній траєкторії якщо ви спробуєте з’єднати елементи, починаючи з протилежного кінця лінії.

Щоб робити виділення дрібних елементів схеми більш легким, заблокуйте їх виводи натисканням клавіші ALT.

Використовуйте підсхеми (Підсхема створюється користувачем для багатократного використання в основній схемі, надалі використовується як окремий елемент) для створення елементів, які відсутні на палітрах, або для збірки складних схем, що складаються з невеликих модулів.

Приклади схем

У комплекті в EWB поставляються приклади зібраних схем. Можна проглянути їх, додати до них що-небудь, або узяти з них фрагменти для власної схеми.

Приклади схем знаходяться в папці SAMPLES (Приклади). Відкриваються вони так само як відкриваються і інші схеми.

Гарячі клавіші

Якщо команда меню має «гарячу клавішу», то остання розташовується поряд з командою в меню. Наприклад, «гаряча клавіша» для Save (Зберегти) – Ctrl + S. Для використання «гарячої клавіші» натискається клавіша Ctrl і, не відпускаючи її, S.

Якщо «гаряча клавіша» позначена підкресленим символом, то для вибору цієї клавіші слід натиснути клавішу Alt + підкреслений символ. (Якщо немає ніякого тексту в діалоговому вікні або поряд з командою меню (Вікно або меню повинні бути відкриті), просто натискається підкреслений символ без натискання Alt).

Клавіша на екрані, виділена чорним контуром є опцією за умовчанням. Натиснення клавіші Enter також вибирає цю кнопку.

Для вилучення виділених елементів схеми або тексту використовується клавіша Del.

Клавіша Esc закриває діалогове вікно без зміни параметрів.

Для  переміщення виділених елементів схеми або іконок можна використовувати клавіші управління курсором.

Натискання клавіші Alt для блокування елементів схеми і виводів іконок може полегшити виділення цих елементів.

Використання миші і клавіатури 

Збирається і тестується схема за допомогою мишки. При цьому можна: 

Переміщати елементи схеми і прилади по екрану. 

Виділяти або вибирати елементи схеми, кнопки і інші об’єкти вказівкою на них мишкою і натисканням її лівої кнопки. 

Виділяти кілька об’єктів одночасно. 

Швидко відкривати вікно властивостей об’єктів подвійним натисканням лівої кнопки миші на зображенні об’єкту. 

Використовувати клавіатуру іноді необхідно для введення тексту або для натискання «гарячих» клавіш.

Про кнопки мишки 

Більшість необхідних дій здійснюються за допомогою лівої кнопки мишки. Використовувати праву кнопку може знадобитися тільки в одному випадку – при виділенні додаткових елементів або приладів. Середня кнопка мишки не використовується.

Вказівник мишки і натискання кнопок мишки 

Коли мишку переміщати по деякій поверхні, вказівник мишки переміщається в тому ж напрямі по екрану комп’ютера. Форма вказівника міняється для підказки можливих дій. Наприклад, коли встановлюється вказівник на елемент, то він (вказівник) приймає вид руки, показуючи цим, що можна переміщати цей елемент. Коли комп’ютер обробляє інформацію, вказівник приймає вид пісочного годинника.

Подвійне натискання 

Подвійне натиснення передбачає, що необхідно вказати мишкою на деякий об’єкт і двічі швидко натиснути на ліву кнопку мишки. 

Подвійне натискання прискорює роботу при:     

  •  Установці значення або моделі елементу. (Для елементів, що не мають значень, або моделей можна встановити мітку.)     
  •  Збільшити інструмент або іконку підсхеми.     
  •  Встановити колір лінії з’єднання.     
  •  Виділяти і вибирати елементи і прилади.

Терміни «виділяти» і «вибирати» обидва означають, що належить поставити вказівник мишки на об’єкт і натиснути ліву кнопку мишки. 

«Виділення» має на увазі натискання на об’єкті лівої кнопки мишки, після чого він виділиться кольором і можна буде проводити з ним певні дії. Наприклад, щоб встановити мітку на елементі, він виділяється і потім вибирається команда Label (Мітка) з меню Circuit (Схема). 

«Вибір» означає натискання лівої кнопки миші на об’єкті для виконання певної дії. Наприклад, при виборі команди з меню. 

Підказка: Натиснення клавіші Alt блокує виводи елементів і робить виділення більш легким.

Виділення кількох об'єктів 

Існує два способи для виділення кількох елементів схеми або іконок приладів. 

  •  Після виділення першого об’єкту натисканням лівої кнопки миші, виділяються додаткові об’єкти натисканням правої кнопки мишки. 
  •  Встановити вказівник мишки трохи лівіше і вище за найлівіший і верхній об’єкт в групі, натиснути ліву кнопку мишки і, не відпускаючи її, перемістити вказівник по діагоналі вниз. Під час переміщення на екрані буде видний прямокутник. Коли прямокутник перекриє всі об’єкти для виділення, слід відпустите кнопку мишки. 

Виділення відразу декількох об’єктів прискорює такі операції як копіювання, обертання і створення підсхем.

Перетягування 

Щоб перемістити (перетягнути) об’єкт, слід поставити на нього вказівник мишки, натисніть її ліву кнопку і, не відпускаючи її, пересувати мишку. Коли об’єкт опиниться в потрібному місці, відпустите кнопку мишки.

Щоб перетягнути групу виділених об’єктів в робочому просторі, слід встановити вказівник на один з них, натиснути ліву кнопку мишки і, не відпускаючи її, перемістите об’єкти в потрібне місце робочого простору. 

Підказка: Також можна переміщати виділені об’єкти натисканням клавіш управління курсором.

Прокрутка (скролінг) робочого простору 

Залежно від роздільної здатності екрану, робочий простір може бути в чотири рази більше, ніж вікно, в якому воно відображається. 

Щоб побачити решту частини робочого простору, слід поставити в вказівник мишки на бігунок лінійки прокрутки (скролінгу) і переміщувати його. При цьому видима область робочого простору у вікні також переміщуватиметься. 

Перетягування лінії з’єднання або більш ніж одного елементу або іконки приладу за межі видимості робочого простору також призводить до його скролінгу. (Проте, переміщення елементу назад в палітру елементів або приладу на палітру вимірювальних приладів просто вилучає його з робочого простору.)

Використання вікон 

Робочий простір, прилади, підсхеми, область обміну, вікно опису і, нарешті, довідкова інформація розміщені з вікнах. 

Не всі вікна однакові, але вони мають багато загального. Щоб пересунути вікно можна перетягнете його за заголовок. 

Щоб закрити вікно слід двічі натиснути на іконці управління в його верхньому лівому кутку. 

Щоб змінити розміри вікна можна пересунути його сторони або кути. (У вікон довідки може бути змінена тільки висота.) 

Щоб перегорнути вікно слід перетягнути бігунок скролінгу на його правій стороні. Щоб активізувати вікно можна клацнути лівою кнопкою мишки на будь-якій його видимій на екрані частині. Можна перемістити вікно на перший план (поверх решти вікон) натисканням лівої кнопки миші на його заголовку. Всі ці операції можна зробити за допомогою команд меню Window (Вікно). 

Випрямляння ліній з’єднань 

Якщо сполучна лінія проходить не рівно або кругами існує декілька способів її випрямити. Вибір способу залежить від конкретної проблеми. 

Якщо елементи розташовуються не на одній лінії слід виділити один з них і за допомогою клавіш управління курсором встановите їх на одну лінію. 

Якщо лінія сполучення проходить по якому-небудь елементу схеми можна також переміщати елементи або перетягнути лінію з’єднання. 

Іноді обертання елементу призводить до найбільш акуратного з’єднання.

Набір тексту

Набір тексту необхідний тільки для таких операцій як завдання міток елементів, їх значень або моделей; коментарів до схеми у вікні описів (description); або введення значень в прилад.

В більшості випадків, позиція введення тексту вибирається автоматично. Можна змінювати позицію введення, використовуючи клавіші управління курсором або натисненням кнопки миші на якій-небудь позиції вікна.

Вікно описів може з’явитись після активізації команди Description (Опис) меню Window (Вікно), або через «гарячі» клавіші Ctrl + D.

Вилучення з’єднання 

Щоб вилучити лінію, що сполучає виводи елементів, слід поставити вказівник мишки на один з цих виводів (він виділиться), натиснути ліву кнопку мишки, перетягнути лінію на вільне місце в робочому просторі і відпустити кнопку миші. 

Підказка: Якщо вилучається елемент схеми або вимірювальний прилад перетягуванням його назад в палітру елементів або приладів, всі лінії з’єднання, які підходили до нього, будуть вилучені автоматично.

Приєднання приладів до схеми 

Для приєднання приладу до схеми, слід поставити вказівник на вивід приладу, він виділиться кольором. Потім натиснути ліву кнопку мишки і, не відпускаючи її, переміщати вказівник в точку схеми, до якої приєднується цей вивід (Контрольну точку). Відпустити кнопку миші. 

Також можна встановлювати з’єднання в зворотному порядку – від виводів елементів схеми до виводу приладу.

Зміна положення приладів 

Коли збільшується іконка приладу, прилад відображається у вікні. Щоб змінити його положення, можна перетягнути його за заголовок вікна. 

Якщо прилад прихований, можна перемістити його на передній план натисканням лівої кнопки мишки на його заголовку. 

Щоб закрити вікно приладу, слід двічі натиснути іконку меню управління в його верхньому лівому кутку. Для вилучення приладу із схеми слід перетягнути його назад на палітру приладів.

Використання буфера обміну для перенесення зображення схем 

Можна використовувати буфер обміну для перенесення зображення схем з EWB в інші програми-додатки, що сприймають графічні зображення в BMP форматі. 

Щоб списати в буфер вміст вікна EWB, слід натиснути клавіші ALT+PRINT SCREEN. (Якщо вікно EWB збільшене на весь екран, просто натисніть PRINT SCREEN.) Зображення вікна EWB у форматі BMP буде поміщено в буфер обміну. Можна вставити його безпосередньо в інші додатки, або використовуючи команду Clipboard Viewers Save (Зберегти вміст буфера обміну) зберегти його у файлі для подальшої обробки.

Повідомлення про помилки 

Якщо схема некоректно зібрана або заземлена, то її робота не може бути промодельована. При цьому з’явиться повідомлення про помилку, яке може допомогти виявити джерело проблеми. Належить перевірити схему і усунути помилку, і потім знову її включите. Опис повідомлень про помилки і способів їх усунення знаходиться в книзі Electronics Workbench Product Support (Підтримка продукту Electronic Workbench).


Практичне заняття № 1

Тема: Ознайомлення з інтерфейсом та основними можливостями віртуальної електронної лабораторії – програмним комплексом Electronics WorkBench. 

Мета: освоїти інтерфейс Electronics Workbench, набути навичок монтажу електричних кіл в його середовищі, ознайомитись з вимірювальними приладами, що входять до його складу та їх особливостями, засвоїти основні вимірювальні операції.

Порядок виконання роботи

1.1. Запустіть Electronics Workbench за допомогою ярлика.

1.2. Ознайомтесь із наведеним описом Electronics Workbench, відслідковуючи зазначені елементи у вікні програми. Особливу увагу необхідно приділити елементам палітр джерел, базових елементів, напівпровідникових діодів і тріодів, індикаторів та вимірювальних інструментів. Після ознайомлення всі прилади мають бути встановлені на свої місця за межами робочої області.

1.3. Підготуйте новий файл для роботи. Для цього необхідно виконати наступні операції з меню: FileNew і FileSave as. При виконанні операції Save as необхідно буде вказати ім’я файлу («Лаб. роб. 1, схема рис < номер рисунку >,  < прізвище >») і папки, у якому буде зберігатися схема. В подальшому зберігайте в окремому файлі схему кожного досліду.

1.4. Завдання 1: Дослідити вплив параметрів вимірювальних приладів на результати вимірювань опору резисторів, струму і напруги.

1.4.1. Складіть запропоновану схему (рис. 1.1).

1.4.2. Двічі швидко натисніть на зображенні мультиметра, щоб отримати його деталізоване зображення:

1.4.3. Визначіть і відзначте в протоколі призначення кожної кнопки на лицевій панелі приладу.

1.4.4. Натиснувши кнопку «Setting», визначіть і зафіксуйте внутрішні опори мультиметра в режимі вимірювання струму і напруги, вимірювальний струм у режимі омметра.

1.4.5. За допомогою мультиметра виміряйте значення опору резистора R. За показниками вольтметра і амперметра через закон Ома розрахуйте опір резистора R. Порівняйте і зафіксуйте в протоколі отримані результати.

1.4.6. Активізуйте резистор (натиснувши ліву кнопку «миші» на ньому, а потім швидко натисніть ще два рази) і змініть значення опору. Повторити п.п. 1.4.4 – 1.4.5.

1.4.7. Порівняй результати вимірювань з номінальними значеннями опору. Збережіть дослід, згідно п. 1.3.

1.4.8. Складіть схему, наведену на рис. 1.2.

1.4.9. Виберіть необхідний режим роботи мультиметра з метою вимірювання постійного струму.

1.4.10. Ввімкнувши схему, перевірте роботу мультиметра в режимі амперметра. Для цього порівняйте показники мультиметра (І1) із розрахунковим значенням  І = U / R2, де U – показник вольтметра.

1.4.11. Змініть внутрішній опір мультиметра (Ammeter resistance (R)) на R = 10 Ом і повторіть п. 1.4.10, позначивши показання мультиметра як І2. Оцініть вплив величини внутрішнього опору мультиметра в режимі амперметра за формулою:

.

Зробіть висновок щодо впливу значення величини внутрішнього опору мультиметра в режимі амперметра на струм в електричному колі. Збережіть дослід, згідно п. 1.3.

1.4.12. Замініть у схемі (рис. 1.2) джерело постійної напруги на джерело змінної напруги (U = 10 V; F = 50 Hz). Змініть режим роботи мультиметра (відповідна кнопка на лицевій панелі) і вольтметра (параметр Mode – змінити із DC на AC) та повторіть п.п. 1.4.10, 1.4.11 щодо вимірювання величини змінного струму. Збережіть дослід, згідно п. 1.3.

1.4.13. Складіть схему, наведену на рис. 1.3.

1.4.14. Виберіть необхідний режим роботи мультиметра з метою вимірювання постійної напруги.

1.4.15. Перевірте показники мультиметра (U1) із розрахунковим значенням = I·R1, де І – показник амперметра.

1.4.16. Встановіть внутрішній опір мультиметра у режимі вольтметра (Voltmeter resistance (R)) на R = 100 кОм і повторіть п. 1.4.15, позначивши показання мультиметра як U2. Оцініть вплив величини внутрішнього опору мультиметра в режимі вольтметра за формулою:

.

Зробіть висновок щодо впливу значення величини внутрішнього опору мультиметра в режимі вольтметра на точність вимірювання. Збережіть дослід, згідно п. 1.3.

1.4.17. Поверніть мультиметр на палітру і очистіть робочу область.

1.5. Завдання 2: Дослідити роботу генератора та осцилографа.

1.5.1. Складіть схему, наведену на рис. 1.4.

1.5.2. Відкрийте лицеву панель генератора і вивчіть призначення кожного елемента управління. Встановіть режим синусоїдального сигналу (U = 10 V; F = 1 Hz; Offset = 0; Duty cycle (скважність) = 50).

1.5.3. Відкрийте лицеву панель осцилографа, вивчіть призначення кожного елемента управління. Встановіть режим відкритого входу А «DC», калібр (масштаб) вертикальної розгортки 5 V/Div (5 Вольт на вертикальну поділку сітки екрану осцилографа); калібр горизонтальної розгортки 0.5 ms/div (0,5 мілісекунд на горизонтальну поділку екрану осцилографа); режим роботи «Y/T»; початкову позицію осі розгортки X-position встановити в положення «0». Режим синхронізації «Ext». Зарисуйте у відповідному масштабі осцилограму вхідного сигналу осцилографа.

1.5.4.  Використовуючи встановлену калібровку, визначіть амплітуду Um та період вхідного сигналу 1 Т, тобто його частоту = 1/T. Отримані значення Um та F порівняйте із встановленими на панелі управління генератора. Зробіть відповідні висновки. Яке значення (амплітудне або діюче) встановлюється на панелі генератора. Для визначення цього включити паралельно виходу генератора вольтметр 2.

1.5.5. Встановіть на генераторі U = 1 V; F = 1 kHz. Змінюючи відповідні калібри, встановіть стабільне зображення синусоїди на екрані осцилографа. Повторіть п. 1.5.4.

1.5.6. Встановіть на генераторі U = 10 V; F = 1 kHz, «Offset» у положення «5», а потім у «10». Зарисуйте отримані осцилограми і визначіть призначення опції «Offset».

1.5.7. На осцилографі змініть режим входу А на «АС». Усвідомити різницю між режимами «DC» і «AC». Зарисувати осцилограми напруг при режимах «DC» і «AC».  

1.5.8. Встановити режим прямокутного сигналу на лицевій панелі генератора. Змінюючи значення «Duty cycle» (20; 50; 80) зарисувати у відповідному однаковому масштабі отримані осцилограми цих сигналів при режимах осцилографа «AC» і «DC». Зробіть відповідні висновки щодо впливу «Duty cycle» на форму генерованого сигналу. Змініть положення кнопки «Trigger Edge» з «» на «». Усвідомити призначення цих кнопок.

1.5.9. Повторіть п. 1.5.8 для трикутного вихідного сигналу. Для кожної з отриманих осцилограм визначіть тривалість лінійно зростаючого фронту вхідного сигналу tфр. Порівняйте її із тривалістю періоду Т. Визначіть відношення:

;

і порівняйте його з показником опції «Duty cycle». Зробіть відповідні висновки щодо призначення цієї опції.

1.5.10. Залишіть клему «0» генератора (рис. 1.4) зв’язаною із «землею», а клему «Ground» осцилографа з’єднати із клемою «–» генератора. Встановіть «Offset» рівним «0» та за допомогою осцилографу в режимі «DC» виміряйте рівень сигналу між максимальним і мінімальним значеннями сигналу генератора. Зарисуйте осцилограму цього сигналу і порівняйте її попередньою, отриманою у п. 1.5.3. Зробіть  висновки з цього порівняння.

Зміст звіту

Зміст має містити:

  •  Тему і мету роботи.
  •  Лицеві панелі кожного із вимірювальних приладів з поясненням призначення кожної кнопки, що використовувалась в експериментах.
  •  Схеми кожного із експериментів із необхідними розрахунками.
  •  Осцилограми вхідних сигналів: синусоїдальної, прямокутної і трикутної форми із визначенням амплітуди та частоти за допомогою обраних калібрів.
  •  Висновки по кожному експерименту та в цілому по роботі.


Практичне заняття № 2

Тема: Дослідження основних властивостей електричних кіл постійного струму. 

Мета: практична перевірка основних законів та енергетичних співвідношень для електричних кіл постійного струму при послідовному і паралельному включенні джерел живлення і споживачів електроенергії.

Порядок виконання роботи

2.1. Запустіть Electronics Workbench за допомогою ярлика.

2.2. Завдання 1: Дослідити вплив величини ЕРС на величину струму при різних значеннях опору зовнішнього кола.

2.2.1. Складіть схему, наведену на рис. 2.1, яка дозволяє вивчити вплив величини напруги живлення на величину струму при різних значеннях опору зовнішнього кола.

2.2.2. Для складеної схеми шляхом зміни ЕРС Е від 10 V до 50 V із кроком 10 V виміряти значення струму І при R =10 Ohm, а потім при R =20 Ohm. Побудувати на єдиному сумісному графіку залежність I = f(U) при R = 10 Ohm і при R = 20 Ohm. Для всіх режимів перевірити справедливість закону Ома: I = U/R. Дані експерименту помістити в таблицю 2.1.

Таблиця 2.13.

R

№ п/п

E

I

I * = E/R

10 Ohm

1

10 V

2

20 V

3

30 V

4

40 V

5

50 V

20 Ohm

6

10 V

7

20 V

8

30 V

9

40 V

10

50 V

2.3. Завдання 2: Дослідити послідовне з’єднання джерел напруги.

2.3.1. Складіть схеми, що наведені на рис. 3.2 і які дозволяють вивчити способи включення джерел постійної напруги в електричному колі. Зробіть виміри значень струмів і напруг для двох схем. Поясніть, чому у двох пропонованих схемах значення струмів відрізняються при однакових значеннях опору R.

2.3.2. Замініть значення ЕРС всіх трьох джерел Е в обох схемах на: Е = 10 V; E = 20 V; E = 30 V. Зробіть відповідні виміри і отримані в досліді дані занесіть в таблицю 2.2. Як визначається сумарна ЕРС кількох послідовно з’єднаних джерел ?

Таблиця 2.2.

 Е

Σ Е

(Σ Е) *

І

І *

10 V

20 V

30 V

2.4. Завдання 3: Дослідити властивості паралельного з’єднання джерел напруги.

2.4.1. Складіть схему, що наведена на рис. 2.3.

2.4.2. Змінюючи одночасно і однаково величини ЕРС в кожній із двох паралельних віток, перевірте, що загальна ЕРС:

, де n, m – кількість ЕРС відповідно в першій та другій вітках схеми.

Поясніть необхідність паралельного з’єднання джерел ЕРС.

2.5. Завдання 4: Дослідити властивості послідовного з'єднання опорів.

2.5.1. Складіть схему, що наведена на рис. 2.4.

2.5.2. Змінюючи значення опорів будь-яких резисторів схеми і ЕРС Е пересвідчиться, що:

  •  загальний опір Rзаг дорівнює сумі опорів послідовно з’єднаних резисторів;
  •  струм в усіх ділянках послідовного з’єднання однаковий і визначається за формулами І = E/Rзаг = Іі = U/Ri (і = 1, 2, 3);

Рис. 2.4.

  •  падіння напруги на окремих резисторах пропорційне їх опорам, а сума падінь напруг на всіх послідовно з’єднаних резисторах дорівнює прикладеній до з’єднання напрузі;
  •  розрахуйте на підставі показань вимірювальних приладів потужність, що віддається джерелом у зовнішнє коло (Р = Е·І) і потужності, що виділяються на кожному резисторі схеми (Рі = І 2·Ri = Ui2/Ri). Пересвідчиться, що при будь-яких параметрах елементів кола потужність, що віддається джерелом у зовнішнє коло дорівнює сумі потужностей, що виділяється в усіх споживачах.

2.6. Завдання 5: Дослідити властивості паралельного з’єднання опорів.

2.6.1. Складіть схему, що наведена на рис. 2.5.

Рис. 2.5.

2.6.2. Міняючи значення опорів резисторів R1 і R2, що включені у паралельні вітки, виміряти значення відповідних струмів І1 і І2 при різних значеннях ЕРС Е. Зробіть відповідні виміри і отримані в досліді дані занесіть в таблицю 2.3.

Таблиця 2.3.

Е (V)

20

40

R1, Ohm

100

150

200

100

150

200

I1, A

R2, Ohm

50

150

400

50

150

400

I2, A

2.6.3. Пересвідчиться, що при будь-якому значенні ЕРС Е завжди залишається справедливою формула

,

тобто розподіл струмів у паралельних вітках відбувається зворотно пропорційно їх опорам.

2.6.4. Для досліджуваної схеми перевірте виконання збереження балансу потужностей:

  •  перевірте, що Р = ΣРі  Е·І = Σ(Іі2·Ri) = Σ(Uab2/Ri), де і = 1, …, n; n – кількість паралельних віток;
  •  збільшіть, а потім зменшіть у два рази відносно вихідного значення ЕРС Е. Для обох випадків перевірте енергетичний баланс (див. попередній абзац);
  •  довільно змініть значення опорів резисторів і знову перевірте енергетичний баланс;
  •  додайте ще одну паралельну вітку із довільним значенням опору її резистора і знову перевірте енергетичний баланс.

2.6.5. Зробіть висновки щодо умов збереження балансу потужностей усхемі.

2.7. Завдання 6: Визначіть характер порушень в електричних колах.

 

Рис. 2.6.

2.7.1. На підставі аналізу показань вимірювальних приладів кожної із схем, наведених на рис. 2.6 (амперметрів і вольтметрів),  визначіть пошкоджений елемент схеми і характер пошкодження («коротке замикання» або «обрив»).

2.7.2. Здійсніть розрахунок показників вимірювальних приладів при нормальному функціонуванні схеми, зробити її монтаж і перевірити результати розрахунків за допомогою показань вимірювальних приладів.

2.7.3. Повторіть п. 2.7.1 і п. 2.7.2 для схем, наведених на рис. 2.7 і рис. 2.8.

Рис. 2.7.

Рис. 2.8.

Зміст звіту

Зміст має містити:

  •  Тему і мету роботи.
  •  Схеми кіл, що  аналізуються, із зазначенням  значень опорів, ЕРС і показань вимірювальних приладів, розрахунки режимів кожного електричного кола, що підтверджують показання приладів.
  •  Графіки залежностей I = f(E) при R = var та I = f(R) при Е = var для п. 2.2.2.
  •  Результати аналізу кожної схеми при варіаціях відповідних елементів.
  •  Висновки по кожному експерименту та в цілому по роботі.


Практичне заняття № 3

Тема: Дослідження простих і складних електричних кіл. 

Мета: засвоєння основних методів розрахунку параметрів режимів простих і складних електричних кіл та набуття практичних навичок їх використання в дослідженні цих кіл.

Порядок виконання роботи

3.1. Запустіть Electronics Workbench за допомогою ярлика.

3.2. Завдання 1: Перевірити отримані показання приладів для наведених на рис. 3.1 (а, б) схем простих електричних кіл розрахунком за допомогою аналітичних методів еквівалентних перетворень кола.

а)

б)

Рис. 3.1.

3.3. Завдання 2: Визначіть характер порушень в електричних колах. На підставі аналізу показань вимірювальних приладів для схем, наведених на рис. 3.2 (а, б), визначіть пошкоджені елементи схеми і характер пошкодження («коротке замикання» або «обрив – відключення елементу»).

а)  

б)  

Рис. 3.2.

3.4. Завдання 3: Для наведеної на рис 3.3 схеми перевірити справедливість першого закону Кірхгофа. Дані вимірювальних приладів підтвердіть розрахунком режимів роботи кіл.

Рис. 3.3.

3.5. Завдання 4: Засвоїти розрахунок складних кіл методом суперпозиції.

5.1. Для схеми, наведеній на рис. 3.4 повторіть виконання п. 3.4. Після виконання операцій, зазначених в п. 4 змінити величину Е3 = 5 V на Е3 = 2 V. Величини Е1 = 10 V і Е2 = 5 V залишити без змін. Поясніть зміни напрямку струмів в окремих вітках.

Рис. 3.4.

3.6. Завдання 5: Для наведеної на рис 3.5 схеми перевірити справедливість другого закону Кірхгофа.

Рис. 3.5.

3.6.1. Дані вимірювальних приладів підтвердіть аналітичним розрахунком режимів роботи кіл із використанням методу суперпозиції.

3.6.2. Перевірте експериментально справедливість другого закону Кірхгофа для всіх можливих контурів схеми.

3.7. Завдання 6: Для наведеної на рис 3.6 схеми перевірити показання вимірювальних приладів аналітичним розрахунком режимів роботи кіл із використанням методу контурних струмів.

Рис. 3.6.

3.8. Завдання 7: Для наведеної на рис 3.7 схеми перевірити показання вимірювальних приладів аналітичним розрахунком режимів роботи кіл із використанням методу вузлових потенціалів.

Рис. 3.7.

3.9. Завдання 8: На показаній на рис. 3.8 (а – г) послідовності перетворень вихідної схеми опрацювати визначення струму, що проходить через резистор R4, методом еквівалентного генератора напруги (генератора Тевеніна).

а)              

б)             

в)  г)  

д)    

Рис. 3.8.

3.10. Завдання 9: На показаній на рис. 3.8 (а – в, д) послідовності перетворень вихідної схеми опрацювати визначення струму, що проходить через резистор R4, методом еквівалентного генератора струму (генератора Нортона). Порівняйте еквівалентний опір генератора Тевеніна та внутрішню провідність генератора Нортона. Визначіть взаємозв’язок ЕРС та струму, що генеруються відповідними генераторами напруги та струму.

3.11. Завдання 10: Дослідити роботу схеми електричного мосту.

3.11.1. Складіть схему, представлену на рис. 3.9, що являє собою електричний міст опорів без навантаження у діагоналі моста.

Рис. 3.9.

3.11.2. Використовуючи метод еквівалентного генератора напруги (або струму), розрахуйте внутрішній опір та ЕРС генератора напруги на ненавантаженій діагоналі мосту ab при зазначених на схемі параметрах елементів кола. Порівняйте їх з показниками мультиметра (в режимі омметра) та вольтметра (рис. 3.10).

Рис. 3.10.

3.11.3. Визначіть умови рівноваги мосту (Еген = 0).

3.11.4. Включіть у діагональ мосту навантаження Rch (рис. 3.11-а). Використовуючи дані п. 3.11.2, розрахуйте напругу на опорі навантаження Rch (рис. 3.11-б). Порівняйте його із показанням вольтметра.

а)                                                                   б)

Рис. 3.11.

3.11.5. Поверніться до схеми на рис. 3.5. Встановіть Е1 = 20 V і визначіть струм та напругу на опорі R2. Дані експерименту підтвердіть розрахунком із застосуванням методу еквівалентного генератора. Внутрішній опір генератора встановіть експериментально, використовуючи мультиметр в режимі омметра.  

Зміст звіту

Зміст має містити:

  •  Тему і мету роботи.
  •  Схеми кіл, що аналізуються, з позначеннями опорів, ЕРС та показань електровимірювальних приладів.
  •  Аналітичні розрахунки режимів роботи кіл, що підтверджують показання приладів.
  •  Порівняльний аналіз різних методів розрахунку складних розгалужених кіл.
  •  Перевірку першого і другого законів Кірхгофа для кожної схеми, що аналізуються.
  •  Співвідношення між параметрами еквівалентних генераторів.
  •  Висновки по роботі.


Практичне заняття № 4

Тема: Дослідження перехідних процесів у електричних колах постійного струму. 

Мета: визначення характеру змін електричного струму і напруги на окремих елементах схеми під впливом вхідної напруги прямокутної форми; визначити умови реалізації операцій диференціювання та інтегрування вхідних сигналів за допомогою RC- і RL-схем.

Порядок виконання роботи

4.1. Запустіть Electronics Workbench за допомогою ярлика.

4.2. Завдання 1: Дослідити перехідні процеси в RC-колах.

4.2.1. Складіть схему, наведену на рис. 4.1, яка моделює різні варіанти RC-кіл під впливом вхідної напруги прямокутної форми. Підключіть до осцилографу вихідні напруги фрагментів схеми, які закінчуються ємностями (виходи позначені цифрою 1). Лінії підведення вихідних напруг до осцилографа для зручності можна позначити різними кольорами, тоді і лінії на осцилограмі будуть таких же кольорів.

4.2.2. На генераторі встановіть вихідний сигнал прямокутної форми, що має амплітуду Um = 1 V, частоту 1 Hz, Ofset = 1V,та скважність (Duty cycle) – 60%.

4.2.3. Визначіть аналітичну залежність і розрахувати значення Uc(t) для зазначених у таблиці 4.1 значень t, R і C (для обох фрагментів схеми) при Uвх(t) = 2Um = 2V.

4.2.4. Включіть процес моделювання та отримати відповідні залежності Uc(t) і  Uc’(t), де без штриха – напруга, що знімається з фрагмента із ємністю 10 μF; із штрихом – з фрагмента із ємністю 5 μF. Дані звести в таблицю 4.1.

4.2.5. Побудуйте залежності Uc(t) і  Uc’(t) на одному графіку Поясніть вплив параметра τ = RC на характер змін Uc(t).

Таблиця 4.1.

t, ms

0

50

100

150

200

250

300

350

400

Uвх, V

Uc(t), V

Uc’(t), V

4.2.6. Використовуючи другий закон Кірхгофа, розрахуйте падіння напруги на опорі UR(t), спираючись на розраховане значення Uс(t).

4.2.7. Перемкніть обидва входи осцилографа до точок, що мають вихід із активних опорів, та заміряйте UR(t) та UR’(t) за допомогою осцилографу для значень t, зазначених в таблиці 4.1. Заповнити таблицю, аналогічну табл.. 4.1 для напруг UR(t) та UR’(t).

4.2.8. Побудуйте залежності UR(t) і  UR'(t) на одному графіку Поясніть вплив параметра τ = RC на характер змін UR(t).

4.3. Завдання 2: Дослідити перехідні процеси в RL-колах.

4.3.1. Складіть схему, наведену на рис. 4.2, яка моделює різні варіанти RL-кіл під впливом вхідної напруги прямокутної форми.

4.3.2. Повторіть п.п. 4.2.2÷4.2.5 для двох фрагментів схем, які мають виходи із активних опорів (точки 2). Зробіть висновки щодо впливу τ = L/R на характер змін UR(t).

4.3.3. Повторіть п.п. 4.2.6÷4.2.8 для двох фрагментів схем, які мають виходи із індуктивностей (точки 1). Зробіть висновки щодо впливу τ = L/R на характер змін UL(t).

Встановіть, в яких випадках вихідні напруги є ідентичними для схем RC і RL.

4.4. Завдання 3: Дослідити інтегруючі і диференціюючі властивості RС-кіл.

4.4.1. Поверніться до схеми, представленій на рис. 4.1 та встановіть такий режим генератора: Um = 1 V; F = 1 Hz; Ofset = 0; Duty cycle = 50%. Підключіть вхід «А» осцилографа до клеми «1», на яку видається напруга з ємності верхнього фрагменту RC-схеми, на вхід «В» осцилографа подайте прямокутний сигнал із генератора. Встановіть для першого фрагменту RC-схеми τ = 10·tu, де ·tu = 1/2·F – тривалість вхідного імпульсу (наприклад, R = 1 kOhm і С = 5 μF).

4.4.2. Встановіть для входу «А» осцилографа режим «АС», для входу «В» – режим «DC». Отримайте осцилограми Uвх(t) і Uс(t). Визначіть, що така схема є інтегруючою.

4.4.3. Перемкніть вхід «А» осцилографа до клеми «2», на яку видається напруга з опору. Встановіть для цієї схеми τ = 0,1·tu (наприклад, R = 100 Ohm і С = 0,5 μF).

4.4.4. Отримайте осцилограми Uвх(t) і UR(t).

4.4.5. Встановіть на вході трикутну напругу і знову зняти Uвх(t) і UR(t). Визначіть, що дана схема є диференціюючою.

4.5. Завдання 4: Дослідити перехідні процеси в RLС-колах.

4.5.1. Складіть схему, наведену на рис. 4.3, яка моделює різні варіанти RLС-кіл під впливом вхідної напруги прямокутної форми.

Рис. 4.3.

4.5.2. Встановіть послідовно R = 10 kOhm; 20 kOhm; 50 kOhm, і зніміть осцилограми вихідної напруги, яка знімається з ємності. У разі виникнення  коливань в перехідному процесі у колі визначіть частоту коливань. Поясніть відсутність коливань (або їх зменшення) для кіл RLC з різними співвідношеннями параметрів.

4.5.3. Для кожного із варіантів співвідношень параметрів в досліджуваних колах RLC визначіть коефіцієнт затухання , де . Визначіть, при яких значеннях Z перехідний процес в колі RLC буде аперіодичним (без коливань) і при яких значеннях Z матимуть місце коливання.

Зміст звіту

Зміст має містити:

  •  Тему і мету роботи.
  •  Схеми кожного експерименту.
  •  Аналітичні розрахунки перехідних процесів і дані експериментів.
  •  Осцилограми напруг.
  •  Висновки по кожному експерименту.
  •  Загальні висновки по роботі.


Практичне заняття № 5

Тема: Дослідження нерозгалужених електричних кіл змінного струму із активним і реактивним опорами. 

Мета: закріпити шляхом практичної перевірки методику розрахунку нерозгалужених електричних кіл змінного струму; засвоїти особливості застосування законів Ома і Кірхгофа в розрахунках режимів роботи кіл змінного струму; набути навичок побудови векторних діаграм струмів і напруг; дослідити вплив частоти змінного струму на режим роботи електричного кола.

Порядок виконання роботи

5.1. Запустіть Electronics Workbench за допомогою ярлика.

5.2. Завдання 1: Дослідити електричне коло, що включає послідовно з’єднані активний опір і ємність.

5.2.1. Складіть схему, наведену на рис. 5.1, та встановіть зазначені на схемі величини ЕРС E, ємності С та опору резистора R.

Рис. 5.1.

5.2.2. Згідно із встановленими параметрами ЕРС, ємності конденсатора та опору резистора розрахуйте струм в колі І *, падіння напруги на активному опорі Ur * та ємності Uc*. Побудуйте векторну діаграму на комплексній площині.

5.2.3. Порівняйте отримані шляхом розрахунків І *, Ur *, Uc* із показниками відповідних приладів.

5.2.4. Відкрийте лицеву панель осцилографа і на збільшеній осцилограмі визначіть фазовий зсув φ між вхідною напругою Е і напругою на конденсаторі Uc. Порівняйте визначене значення φ з розрахунковим, отриманим за допомогою векторної діаграми.

5.2.5. Визначіть за допомогою осцилографу амплітудні значення Еm і Um c та порівняйте їх з показниками відповідних вольтметрів (Е та Uc) і визначіть співвідношення між амплітудними та діючими значеннями (Um c / Uc; Еm / Е).

5.2.6. Поступово змінюючи частоту F джерела вхідної напруги від 5 Hz до 350 Hz, для кожного значення F визначіть величину зсуву φ між Uc(t) і Е(t), а також відношення k = Um c / Еm. Отримані дані внести в таблицю 5.1, на підставі якої побудуйте графіки залежностей k(F) та φ(F).

Таблиця 5.1.

F, Hz

5

25

50

100

200

250

300

350

Um c

k(F)

φ(F)

5.2.7. Відкрийте панель аналізатора частотних характеристик і за його допомогою зніміть амплітудно-частотну і фазочастотну характеристики k(F) та φ(F), заповнивши таблицю аналогічну таблиці 5.1 за виключенням рядка Um c.

5.2.8. Замініть значення ємності на С = 30 μF. Повторіть п. 5.2.7.

5.2.9. Встановіть R = 200 Ohm, C = 20 μF. Повторіть п. 5.2.7.

5.2.10. Побудуйте на єдиному графіку залежності k(F) і φ(F) для (C = 20 μF; R = 100 Ohm) і (C = 20 μF; R = 200 Ohm). Зробіть висновки щодо впливу величину R на k(F) та φ(F).

5.2.11. Побудуйте на єдиному графіку залежності k(F) і φ(F) для (R = 100 Ohm; C = 20 μF) і (R = 100 Ohm; C = 30 μF). Зробіть висновки щодо впливу величину С на k(F) та φ(F).

5.2.12. Для кожного із досліджуваних електричних кіл розрахуйте сполучену кутову частоту ω0 = 1/(R·C) і F0 = ω0/(2π), для яких визначіть значення k(F0) і φ(F0) із застосуванням відповідного графіку. Зробіть висновки щодо залежності (або незалежності) k(F0) і φ(F0) від значень R і C.

5.3. Завдання 2: Дослідити електричне коло, що включає послідовно з’єднані активний опір і індуктивність.

5.3.1. Складіть схему, наведену на рис. 5.2, та встановіть зазначені на схемі величини ЕРС E, індуктивності L та опору резистора R.

Рис. 5.2.

5.3.2. Повторіть для цього кола п. 5.2.2 (при Е = 24 V; F = 50 Hz); п.п. 5.2.3÷5.2.6, застосовуючи замість UC значення UL.

5.3.3. Встановіть L = 0,25 H; R = 100 Ohm і повторіть п. 5.2.7. Побудуйте на єдиному графіку залежності k(F) і φ(F) для L = 0,5 H; 0,25 H. Зробіть висновки щодо впливу величини L на k(F) та φ(F).

5.3.4. Встановіть R = 200 Ohm, L = 0,25 H. Повторіть п. 5.2.7. Побудуйте на єдиному графіку залежності k(F) і φ(F) для (L = 0,25 H; R = 100 Ohm) і (L = 0,25 H; R = 200 Ohm). Зробіть висновки щодо впливу величини R на k(F) та φ(F).

5.3.5. Для кожного із досліджуваних електричних кіл RL розрахувати сполучену кутову частоту ω0 = R/L і F0 = ω0/(2π), для яких визначіть значення k(F0) і φ(F0) із застосуванням відповідного графіку. Зробіть висновки щодо залежності (або незалежності) k(F0) і φ(F0) від значень R і L.

5.4. Завдання 3: Визначіть характер порушень в електричних колах.

5.4.1. На підставі аналізу показань вимірювальних приладів та осцилограми для схеми, наведеній на рис. 5.3,  визначіть пошкоджений елемент схеми і характер пошкодження («коротке замикання» або «обрив – відключення елементу»).

Рис. 5.3.

Зміст звіту

Зміст має містити:

  •  Тему і мету роботи.
  •  Схеми кіл, що аналізуються, із зазначенням  значень опорів, ЕРС і показань вимірювальних приладів; розрахунки режимів кожного електричного кола та порівняння із відповідними експериментальними даними.
  •  Векторні діаграми для кожного із розрахованих електричних кіл.
  •  Отримані АЧХ і ФЧХ для досліджуваних кіл із зазначенням k(F0) і φ(F0).
  •  Висновки по кожному експерименту та в цілому по роботі.


Практичне заняття № 6

Тема: Ознайомлення з методами та обладнанням для дослідження амплітудно-частотних та фазово-частотних характеристик електричних кіл. 

Мета: освоїти методи отримання частотних характеристик будь-якого електричного кола або електричного приладу; ознайомитись із аналізатором передавальних функцій Electronics Workbench і методами представлення отриманих частотних характеристик.

Порядок виконання роботи

6.1. Запустіть Electronics Workbench за допомогою ярлика.

6.2. Завдання 1: Дослідити вплив параметрів електричного кола на частотні характеристики схеми за допомогою осцилографу.

6.2.1. Складіть схему, наведену на рис. 6.1. Як об’єкт дослідження в цій схемі обраний дільник напруги R1 ÷ R2, що шунтується «паразитною» ємністю С.

6.2.2. Встановіть режим синусоїдальної напруги генератора і встановіть її амплітуду U = 1 V.

Змінюючи частоту F вхідної напруги Uin, виміряти на збільшеній  осцилограмі (кнопка «Expand») амплітуду вихідної напруги Uout та її фазовий зсув відносно вхідної напруги φ.

 

Для визначення зазначених параметрів на збільшеній осцилограмі зручно використовувати маркери . Оскільки зсув фаз за осцилограмою визначається в часових одиницях, то для перерахунку значення зсуву в кутових одиницях скористайтесь формулою:

φ = F[Hz 360  (Т2 – Т1) [сек],

де Т1 і Т2 – час початків періодів відповідно вхідного і вихідного сигналів.

Отримані дані занесіть до таблиці 6.1 і розрахуйте модуль коефіцієнта передачі напруги схеми k = Uout / Uin для ряду значень частоти.

Таблиця 6.1.

F, MHz

0,5

1,0

1,5

2,0

2,5

3,0

3,5

4,0

10

Uout, V

φ

k

6.2.3. Побудуйте графіки = f(F) та φ = f(F). Визначіть частоту генератора Fв, що відповідає значенню k = 0,707k0 (де k0 – стале значення k при низьких частотах) та фазовий зсув φ(Fв).

6.2.4. Замість С = 100 pF встановіть С = 200 pF і знову повторіть п. 6.2.2 і п. 6.2.3. Зробіть висновки щодо впливу значень С на Fв та φ(Fв).

6.2.5. Знову встановіть С = 100 pF та замініть значення R1 і R2 (R1 = 10 кОм і R2 = 10 кОм). Повторіть п. 6.2.2 і п. 6.2.3. зробіть висновки щодо впливу значень еквівалентного опору Rе = R1 + R2 на значення Fв та φ(Fв).

6.3. Завдання 2: Дослідити вплив параметрів електричного кола на частотні характеристики схеми за допомогою графічного реєструю чого пристрою (аналізатора передавальних функцій).

6.3.1. Замість осцилографа встановіть аналізатор передавальних функцій (рис. 6.2). Його вхідні клеми ідентичні осцилографу, проте замість клеми «Ground», відносно потенціалу якої визначуються потенціали вхідних клем каналів «А» і «В», використовуються праві клеми входів «In» і «Out», з’єднані між собою.

6.3.2. Відкрийте лицеву панель аналізатора і встановіть режим заміру амплітуди «Magnitude», для вертикальної осі шкалу «LIN» із діапазоном (÷ F) – «0 ÷ 1», а для горизонтальної осі шкалу «LOG» із діапазоном (÷ F) – «2 ÷ 10 MHz».

На основі даних, отриманих при виконанні наступних п. 6.3.3 і п. 6.3.4, заповнити таблицю, аналогічну таблиці 6.1 і порівняти дані двох таблиць.

6.3.3. Ввімкніть живлення і отримайте залежність k = f(F) для визначених параметрів елементів схеми (С = 100 pF; R1 = R2 = 1 кОм). Для отримання окремих значень k і F використовуйте на лицевій панелі аналізатора кнопки переміщення вертикальної лінії на екрані – маркера . Так, застосовуючи маркер, визначіть на графіку k = f(F) частоту Fв.

6.3.4. Замініть режим заміру «Magnitude» на «Phase» з діапазоном для вертикальної осі «0 ÷ 90». Отримайте графік φ = f(F).

6.3.5. Поверніться до режиму «Magnitude» на аналізаторі передавальних функцій і виберіть для вертикальної осі шкалу «LOG» із діапазоном «–20 db ÷ 0 db». Повторіть п. 6.3.3 та отримайте графік залежності k(db) = f(F). При застосуванні цього графіку слід пам’ятати, що 0,707k0 (що відповідає Fв), дорівнюватиме k(db) = –3 (db).

Зміст звіту

Зміст має містити:

  •  Тему і мету роботи.
  •  Схему експерименту із застосуванням осцилографу.
  •  Осцилограми із визначенням графічного методу отримання значень k та φ.
  •  Експериментальні таблиці та графіки графіку k = f(F) і φ = f(F) із зазначенням Fв (при різних С і окремо при різних R1 і R2).
  •  Схему експерименту із застосуванням аналізатору передавальних функцій.
  •  Залежність k(db) = f(F) і φ = f(F) на єдиному графіку при С = 100 pF та при С = 200 pF, коли R1 = R2 = 1 кОм.
  •  Висновки по кожному експерименту та в цілому по роботі.


Практичне заняття № 7

Тема: Дослідження резонансних явищ в електричному RLC-колі змінного струму. 

Мета: визначити умови існування резонансу напруг і струмів у електричних колах RLC: визначити характер змін струмів і напруг та фазових зсувів, що наближені до резонансу і що віддалені від нього; набути навичок побудови векторних діаграм для резонансу напруг і струмів, вивчити амплітудно- та фазочастотні характеристики електричних кіл RLC.

Порядок виконання роботи

7.1. Запустіть Electronics Workbench за допомогою ярлика.

7.2. Завдання 1: Дослідити резонанс напруг в електричному RLC-колі змінного струму.

7.2.1. Складіть наведену на рис. 7.1 схему, та встановіть зазначені на схемі величини ЕРС E (U = 24 V, F = 50 Hz), ємності (С = 637 μF), індуктивності (L = 22,3 mH) та опору резистора (R = 2 Ohm).

Рис. 7.1.

7.2.2. Розрахуйте значення струму у колі (І *), падіння напруг на активному опорі (Ur*), на ємності (Uc*) та на індуктивності (UL*), а також фазовий зсув між І та U. Побудувати векторну діаграму на комплексній площині. Запустіть процес моделювання і порівняйте отримані експериментальні значення І , Ur, Uc та UL із розрахунковими значеннями.

7.2.3. Відкрийте лицеву панель осцилографу і на збільшеній осцилограмі визначіть фазовий зсув між U і Uc. Порівняйте його із зсувом, отриманим за допомогою векторної діаграми (саме зсув між U і Uc).

7.2.4. Встановіть у схемі С = 354 μF і повторіть п. 7.2.2 та п. 7.2.3. Зробіть висновок щодо впливу значення С на фазовий зсув φ.

7.2.5. Знову встановіть С = 637 μF і розрахуйте частоту джерела , при якій забезпечується резонанс напруг. Встановіть розраховане значення частоти в параметрах джерела ЕРС Е. Перевірте, що I = U/R, Ur = U, φ = 0, UL = Uc. Поясніть, чому залишається чинним другий закон Кірхгофа для кола, де напруги UL і Uc набагато більші прикладеної напруги U. Побудуйте векторну діаграму для умов резонансу напруг. Поясніть, чому фазовий зсув між U і Uc при резонансі дорівнює –90.

7.2.6. Встановіть R = 1 Ohm. Як змінюються при резонансі значення I, Ur, Uс, UL при зменшенні активного опору ? Зробіть відповідні висновки на основі векторної діаграми.

7.2.7. Відкрийте лицеву панель аналізатора частотних характеристик і отримайте ряд значень величин К та φ для різних значень частоти F при  R = 2 Ohm, де . Результати занести в таблицю 7.1.

Таблиця 7.1.

F, Hz

5

10

25

41,19

50

100

250

400

К(F)

φ(F)

7.2.8. Встановіть R = 1 Ohm і повторіть п. 7.2.7.

Рис. 7.2.

7.2.9. Отримані залежності К(F) та φ(F) при R = 1 Ohm і R = 2 Ohm побудуйте на одному спільному та зробіть відповідні висновки.

7.2.10. На підставі аналізу показань вимірювальних приладів та осцилограми для схеми, наведеній на рис. 7.2, визначіть пошкоджений елемент схеми і характер пошкодження («коротке замикання» або «обрив – відключення елементу»).

7.3. Завдання 2: Дослідити резонанс струмів в електричному RLC-колі змінного струму.

7.3.1. Складіть наведену на рис. 7.3 схему, та встановіть зазначені на схемі величини ЕРС E (U = 12 V, F = 50 Hz), ємності (С = 637 μF), індуктивності (L = 22,3 mH) та опору резистора (R0 = 10 Ohm).

Рис. 7.3.

Розрахуйте режим роботи пропонованої схеми і побудуйте її векторні діаграми струмів і напруг. Розрахуйте резонансну частоту  і характеристичний опір . Зніміть осцилограми напруг Uin(f), Uout(f).

7.3.2. Активізуйте схему і перевірте відповідність розрахункових значень I0*, I1*, I2*, Uout  отриманим експериментально.

7.3.3. Шляхом порівняння осцилограм напруг Uin(f) та Uout(f) впевнитись, що Uin m = Uout m і фазовий зсув між ними дорівнює нулю при умові F = Fрез.

7.3.4. За допомогою аналізатора частотних характеристик отримайте залежність К(F) та φ(F) для значень  F, що вказані таблиці 7.1. Отримані дані занесіть в аналогічну таблицю.

7.3.5. Включіть в кожну вітку (послідовно з індуктивністю L і послідовно із ємністю С) активні опори R1 = R2 = /2. Опір у загальній ділянці R0 прийняти рівним 1 Ohm. Повторити п. 7.3.3 і п. 7.3.4. Зробіть висновок щодо впливу активного опору у резонансному контурі. Перевірте, чи змінилось значення Fрез.

7.3.6. Повторити п. 7.3.5 для R1 = R2 = . Поясніть отримані результати.

7.3.7. Збільшіть значення опору R0 до 100 Ohm. Значення R1 = R2 = /2. Отримайте за допомогою аналізатора частотних характеристик залежність K(F) для зазначених параметрах схеми і порівняйте із K(F), отриманою в п. 7.3.5.

Зміст звіту

Зміст має містити:

  •  Тему і мету роботи.
  •  Електричне коло з послідовним включенням R, L, С і його розрахунок при заданих значеннях елементів.
  •  Векторну діаграму струмів і напруг.
  •  Розрахунок частоти, що забезпечує резонанс.
  •  Залежності K(F) і φ(F) для досліджуваної схеми.
  •  Електричне коло, що забезпечує резонанс струмів, векторну діаграму струмів та напруг з розрахунком режиму, характеристичного опору і резонансної частоти;
  •  Залежності K(F) і φ(F) для цієї схеми.
  •  Висновки по роботі.


Практичне заняття № 8

Тема: Дослідження трифазних систем змінного струму. 

Мета: засвоєння і експериментальне підтвердження основних співвідношень між струмами і напругами у трифазних електричних колах змінного струму та набуття практичних навичок у побудові векторних діаграм для трифазних систем.

Порядок виконання роботи

8.1. Запустіть Electronics Workbench за допомогою ярлика.

8.2. Завдання 1: Дослідити схему з’єднання «зірка–зірка» з активним навантаження.

8.2.1. Складіть схему, наведену на рис. 8.1, яка моделює трифазну систему типу «зірка–зірка» із активним характером навантаження (Ra = Rb = Rc = 100 Ohm).

Рис. 8.1.

8.2.2. Для джерел, які імітують ЕРС трифазного генератора, встановіть параметри, вказані на рис. 8.1. Це відповідає    Частота кожної із ЕРС залишається незмінною (F = 50 Hz).

8.2.3. Розрахуйте лінійні струми Іa, Ib, Ic, фазні напруги Ua, Ub, Uc, а також Ineutr – струм у нейтральному проводі. Побудуйте векторну діаграму напруг і струмів. Покажіть, що при симетричному активному навантаженні завжди Ineutr = 0 і .

8.2.4. Запустіть процес моделювання електричного кола і перевірте результати розрахунків за допомогою показань відповідних вимірювальних приладів.

8.2.5. Зробіть навантаження несиметричним шляхом заміни Ra = 100 Ohm на Ra = 50 Ohm. Повторіть п. 8.2.3 та п. 8.2.4. Обґрунтуйте появу струму Ineutr і однаковість напруг Ua, Ub, Uc.

8.2.6. Розірвіть нейтральний провід (Neutral) і повторіть п. 2.3 та п. 2.4. Чому Іa  Ib  Ic і Ua  Ub  Uc ?

8.3. Завдання 2: Дослідити схему з’єднання «зірка–трикутник» з активним навантаження.

8.3.1. З’єднайте Rab, Rbc, Rac у трикутник і підключіть його до генератора трифазної напруги, як наведено на рис. 8.2 (Rab = Rbc = Rac = 100 Ohm).

Рис. 8.2.

8.3.2. Побудуйте векторні діаграми струмів і напруг. Поясніть, чому лінійні струми Ia; Ib; Ic більше фазних струмів Iab; Ibc; Iac.

Рис. 8.3.

8.4. Завдання 3: Дослідити схему з’єднання «трикутник–зірка» з активним навантаження.

8.4.1. Складіть схему, наведену на рис. 8.3, в якій ЕРС генератора з’єднані «трикутником», а опори навантаження – «зіркою». Параметри елементів зазначені на рисунку. Можна використати модифікацію схеми, що наведена на рис. 8.1.

8.4.2. Побудуйте векторну діаграму всіх напруг і струмів, які вимірюються в експерименті.

8.4.3. Визначіть і обґрунтуйте величину співвідношення   .

8.5. Завдання 4: Дослідити схему з’єднання «зірка–зірка» з активно-індуктивним несиметричним навантаженням.

8.5.1. Складіть схему, наведену на рис. 8.4, в якій ЕРС генератора та навантаження з’єднані «зіркою» із реалізованою нейтраллю (Neutral). Встановіть Ra = Rb = Rc = 10 Ohm; La = 10 H; Lb = 20 H; Lc = 30 H.

Рис. 8.4.

8.5.2. Розрахуйте Ia*; Ib*; Ic*; Uza*; Uzb*; Uzc*; Ineutr*. Побудуйте для зазначених величин векторну діаграму.

8.5.3. Активізуйте схему, зніміть показання вимірювальних приладів та порівняйте їх із розрахунковими (п. 8.5.2). Чому при несиметричному навантаженні у схемах із нульовим проводом залишається справедливою рівність Uza = Uzb = Uzc.

8.5.4. Розірвіть нульовий провід. Повторіть вимірювання і поясніть чому Uza  Uzb  Uzc.

8.6. Завдання 5: Дослідити схему з’єднання «зірка–зірка» із змішаним активним, активно-індуктивним та активно-ємнісним несиметричним навантаженням у фазах з нейтральним проводом.

8.6.1. Складіть схему, наведену на рис. 8.5, в якій ЕРС генератора та навантаження з’єднані «зіркою» із реалізованою нейтраллю (Neutral). Встановіть Ra = 100 Ohm;  Rb = 10 Ohm; Rc = 10 Ohm; Lb = 20 H; Cc = 1000 μF.

Рис. 8.5.

8.6.2. Розрахуйте Іa*, Ib*, Ic*, Ineutr* та побудуйте векторну діаграму.

8.6.3. Отримайте експериментальні значення та порівняйте їх із відповідними розрахунковими. Поясніть, чому Ua = Ub = Uc, а Іa  Іb  Іc.

Зміст звіту

Зміст має містити:

  •  Тему і мету роботи.
  •  Схеми кіл, що аналізуються, з позначеннями опорів, ЕРС та показань електровимірювальних приладів.
  •  Аналітичні розрахунки режимів роботи кіл, що підтверджують показання приладів.
  •  Відповідні векторні діаграми.
  •  Висновки по кожному експерименту.
  •  Загальні висновки по роботі.


Практичне заняття № 9

Тема: Дослідження діодних випрямлячів змінного струму. 

Мета: опанувати схеми для отримання вольт-амперних характеристик діодів; вивчити основні схеми випрямлячів змінного струму на напівпровідникових діодах; визначити вплив фільтрів, а також вплив опору навантаження на якість випрямленої напруги.

Порядок виконання роботи

9.1. Запустіть Electronics Workbench за допомогою ярлика.

9.2. Завдання 1: Дослідити вольт-амперні характеристики діода, стабілітрона (діода Зенера) та світлодіода (LED).

9.2.1. Складіть схему, наведену на рис. 9.1, яка дозволяє досліджувати вольт-амперні характеристики різних діодів (1N4148 – звичайний діод; 1N4733 – стабілітрон; green_LED – світлодіод).

 

Рис. 9.1.

9.2.2. Використовуючи осцилограми напруги на діодах як аналоги струму через ці діоди (I = U/R, де R = 1 Ohm), визначіть на збільшеній осцилограмі значення порогової напруги (U0); внутрішнього опору Rвн діода при апроксимації його математичною моделлю виду Uд = U0 + Rвн·Iд. Порівняйте отримані залежності Uд(Iд) для досліджуваних діодів.

9.3. Завдання 2: Дослідити роботу однопівперіодного випрямляча змінної напруги із ємнісним фільтром.

9.3.1. Складіть схему, наведену на рис. 9.2, яка моделює однопівперіодний випрямляч із ємнісним фільтром.

Рис. 9.2.

9.3.2. Змінюючи опір навантаження Rch від 10 kOhm до 500 Ohm, при ємності фільтра Сfiltr = 100 μF, зафіксувати показання вольтметрів, що вимірюють постійну U con і змінну Ualt складові вихідної напруги. Дані звести в таблицю 9.1.

Таблиця 9.1.

Rch, kOhm

10

5

2

1

0,5

Ich, mA

Ucon, V

Ualt, V

Kп = Ucon/Um

де  – амплітудне значення змінної складової випрямленої напруги.

9.3.3. Побудуйте залежності Kп(Ich) і Ucon(Ich). Визначіть внутрішній опір випрямляча  на середині ділянки характеристики Ucon(Ich). Змалювати осцилограми U~(t) і Uch(t) при Rch = 10 kOhm і Rch = 500 Ohm.

9.3.4. Повторіть п.п. 9.3.2÷9.3.3 при Сfiltr = 100 pF. Визначіть вплив величини Сfiltr на якість випрямленої напруги.

9.4. Завдання 2: Дослідити роботу двопівперіодного випрямляча змінної напруги із ємнісним фільтром.

9.4.1. Складіть схему, наведену на рис. 9.3, яка моделює двопівперіодний випрямляч із ємнісним фільтром.

Рис. 9.3.

9.4.2. Повторіть для схеми на рис. 9.3 п.п. 9.3.2÷9.3.3.

9.5. Завдання 2: Дослідити роботу двопівперіодного трифазного випрямляча змінної напруги із ємнісним фільтром.

9.4.1. Складіть схему, наведену на рис. 9.4, яка моделює двопівперіодний трифазний випрямляч (схема Ларіонова або трифазна мостова схема).

Рис. 9.4.

9.4.2. Повторіть п.п. 9.3.2÷9.3.3 при Сfiltre = 100 μF і Сfiltre = 100 рF.

9.4.3. Зробіть висновки щодо впливу значення Сfiltre на величину Kп.

Зміст звіту

Зміст має містити:

  •  Тему і мету роботи.
  •  Вольт-амперні характеристики кожного з діодів.
  •  Схеми кожного з досліджуваних випрямлячів з експериментальними даними, залежностями Kп(Ich) і Ucon(Ich), а також відповідними осцилограмами U~(t) і Uch(t).
  •  Осцилограми напруг.
  •  Висновки по кожній досліджуваній схемі.
  •  Загальні висновки по роботі.


Практичне заняття № 10

Тема: Дослідження роботи транзисторів у статичному і динамічному режимах. 

Мета: ознайомитись із сімействами вольт-амперних характеристик біполярних та польових транзисторів у статичному та динамічному режимах.

Порядок виконання роботи

10.1. Запустіть Electronics Workbench за допомогою ярлика.

10.2. Завдання 1: Дослідити статичні характеристики біполярних транзисторів.

10.2.1. Складіть схему, наведену на рис. 10.1, для зняття вольт-амперних характеристик біполярного транзистора.

Рис. 10.1.

10.2.2. Змінюючи струм бази (Ib) в межах від 0 до 500 μА із кроком 100 μА через зміну параметрів джерела струму та напругу «колектор–емітер» (Uc-e) в межах від 0,05 V до 12 V шляхом зміни параметрів джерела Ес-е, зафіксувати як змінюються значення напруги «база–емітер» (Ub-e) та струму колектора (Ic). Дані занести в таблицю 10.1, побудовану для кожного значення струму бази (Ib).

Таблиця 10.1

Ib = … mA

Uc-e, V

0,05

0,1

1,0

2,0

4,0

8,0

12,0

Ic, mA

Ub-e, mV

10.2.3. За отриманими даними побудувати сімейство вихідних і вхідних статичних характеристик транзистора, як показано на рис. 10.2.

Рис. 10.2.

10.2.4. За отриманими даними розрахувати:

  •  величину опору емітерного переходу (rb-e) як  на лінійній ділянці залежності Ub-e(Ib) та порогове значення напруги «база–емітер» (U0) при апроксимації залежності Ub-e = U0 + rb-e·Ib.
  •  Коефіцієнт підсилення струму транзистора  при його включені за схемою із спільним емітером.

10.3. Завдання 2: Дослідити динамічні характеристики біполярних транзисторів

10.3.1. В схемі рис. 10.1 додайте в колекторне коло опір навантаження Rc = 2 kOhm (рис. 10.3).

10.3.2. Змінюючи струм бази (Ib) в межах від 0 до 500 μА із кроком 100 μА через зміну параметрів джерела струму, зафіксуйте як змінюються значення напруги «колектор–емітер» (Uc-e) та струму колектора (Ic). Дані занесіть в таблицю 10.2. Визначіть, при яких значеннях  Ib транзистор знаходиться в режимі насичення.

10.3.3. На графіку сімейства статичних вихідних характеристик із використанням даних табл. 10.2 побудувати навантажувальну характеристику динамічного режиму при Rc = 2 kOhm і Uc-e = 12 V.

Рис. 10.3.

Таблиця 10.2.

Ib, μA

0

100

200

300

400

500

Ic, mA

Uc-e, V

10.3.4. Визначіть коефіцієнт підсилення за напругою транзистора у динамічному режимі (в його лінійній зоні) як . Значення ΔUc-e і ΔIb візьміть із табл. 10.2.

10.3.5. Замініть Rc = 2 kOhm на Rc = 4 kOhm. Повторіть п.п. 10.3.2÷10.3.4. Зробіть висновки щодо впливу величини Rc на значення КU. Визначіть для кожного випадку значення Ibн при якому транзистор входить в насичення. Порівняйте їх і поясніть причини їх нерівності.

10.4. Завдання 3: Дослідити статичні характеристики польових транзисторів

10.4.1. Складіть схему, наведену на рис. 10.4, для зняття вольт-амперних характеристик польового транзистора типу «n-p-n» (польовий транзистор із керуючим p-n переходом і каналом n–типу).

10.4.2. Змінюючи вхідну напругу «затвор–витік» (Ugs) в межах від –500 mV до +500 mV через підключення відповідних джерел ЕРС і напругу «стік–витік» (Uds) в межах від 0 V до 12 V, зніміть характеристики Id(Ugs), Id(Uds), Ig(Ugs) у статичному режимі, тобто при Rd = 0. Занесіть дані експерименту у таблицю 10.3 для кожного значення Ugs.

Таблиця 10.3.

Ugs =…,   Ig = …

Uds, V

Id, mA

Рис.10.4.

За отриманими табличними даними побудуйте графіки вольт-амперних характеристик польового транзистора.

10.4.3. За отриманими даними розрахуйте:

  •  крутизну характеристики Id(Ugs) поблизу значення Ugs = 0 як ;
  •  вхідний опір польового транзистора .

Отримане значення Rвх порівняйте із значенням rб-е для біполярного транзистора. Зробіть відповідні висновки і дайте пояснення причин їх нерівності.

10.5. Завдання 4: Дослідити динамічні характеристики польових транзисторів

10.5.1. Реалізуйте динамічний режим роботи польового транзистора із Rd = 500 Ohm, а потім із Rd = 1,1 kOhm при Ucc = 12 V. Заповніть таблицю 10.4 для кожного значення Rd.

Таблиця 10.4.

Ugs, mV

–500

–100

–50

0

+50

+100

+500

Id, mA

Uds, V

10.5.2. На підставі отриманих даних нанесіть навантажувальні характеристики при Rd = 500 Ohm і Rd = 1,1 kOhm на відповідний графік.

Розрахувати для кожного випадку коефіцієнт підсилення за напругою в межах активної зони роботи транзистора.

Зміст звіту

Зміст має містити:

  •  Тему і мету роботи.
  •  Схему кожного експерименту.
  •  Таблиці експериментальних даних.
  •  Необхідні розрахунки.
  •  Висновки по кожному експерименту.
  •  Загальні висновки по роботі.


Практичне заняття № 11

Тема: Дослідження роботи підсилювачів змінного струму. 

Мета: засвоїти методи розрахунку елементів схем підсилювачів, ознайомитись зі схемами багато каскадних підсилювачів.

Порядок виконання роботи

11.1. Запустіть Electronics Workbench за допомогою ярлика.

11.2. Завдання 1: Дослідити однокаскадний підсилювач.

11.2.1. Розрахуйте значення опорів Rb1 і Rb2 схеми резистивного каскаду підсилювача з фіксованою напругою зміщення на базі (рис. 11.1), в якій резистори Rb1 і Rb2, послідовно підключені до джерела живлення Uс, складають дільник напруги. При оптимальних значеннях опорів резисторів струм Іd , що по ним протікає, створює потрібну незмінну напругу зміщення, якою і зміщується точка спокою транзистора (середнє значення робочої точки А на навантажувальній характеристиці). В розрахунку використовуйте дані, отримані в попередній лабораторній роботі для транзистора 2N2222 та наступні формули:

 

  

11.2.2. Складіть схему, наведену на рис. 11.2, яка дозволяє досліджувати однокаскадний підсилювач на біполярних транзисторах. Встановіть в схемі розрахункове значення Rb2*; значення опорів резисторів Rb1, Rb2, Rb3 прийняти рівними відповідно 0,8· Rb1*, Rb1*, 1,2· Rb1*.

11.2.3. Подайте на вхід підсилювача синусоїдальну напругу Uвх m = 10 mV, F = 1 kHz і для кожного з опорів Rb1, Rb2, Rb3 зняти осцилограми вхідної та вихідної напруг (точки 1, 2, 3). Поясніть отримані осцилограми, особливо наявність зсуву фази φ = 180.

11.2.4. Активізуйте аналізатор частотних характеристик і зніміть залежність коефіцієнта підсилювання КU від частоти вхідного сигналу F при Rb2, що дорівнює розрахунковому Rb1* та фазовий зсув Uвих відносно Uвх. Заповнити таблицю 11.1 (8÷10 значень F в робочому діапазоні).

Рис. 11.2.

Таблиця 11.1.

F, kHz

KU

φ, град

Рис. 11.3.

11.2.5. Збільшіть в два рази значення перехідних ємностей Сd1 і Cd2 та зменшити в два рази значення «паразитної» ємності Ср. Повторіть п. 11.2.4. Поясніть зміни в залежностях KU(F) і φ(F), побудувавши їх на одному графіку.

Визначіть смугу підсилення на рівні 0,707К0, де К0 – середнє значення KU в середині робочого діапазону.

11.3. Завдання 2: Дослідити підсилювач на польовому транзисторі.

11.3.1. Складіть схему, наведену на рис. 11.3, яка дозволяє досліджувати підсилювач на польовому транзисторі.

Для двох значень Rd (3,5 kOhm та 7,0 kOhm) отримайте осцилограми Uвх(t) і Uвих(t), визначіть  і зробіть висновок щодо впливу Rd  на KU. Поясніть роль опору R3, що є в колі витоку «s». Параметри вхідного сигналу, які необхідно встановити на генераторі: Uвх m = 50 mV, F = 1 kHz.

11.4. Завдання 3: Дослідити двокаскадний підсилювач на транзисторах.

11.4.1. Складіть схему, наведену на рис. 11.4, яка дозволяє проводити дослідження двокаскадного підсилювача на транзисторах. Поясніть призначення кожного елемента схеми.

Рис. 11.4.

11.4.2. Подайте на вхід синусоїдальний сигнал Uвх m = 10 mV, F = 1 kHz. Зніміть осцилограми вхідної та вихідної напруги Uвих m 1 для першого каскаду підсилення (токи 1, 2), потім для двох каскадів Uвих m 2 (токи 1, 3). Визначіть KU 1 та KU заг. Доведіть, що KU заг = KU 1· KU 2.

11.5. Знайти несправності в схемі.

11.5.1. Спираючись на показання приладів в схемі на рис. 11.5, визначіть значення якого з елементів схеми слід змінити, щоб забезпечити роботу підсилювача на середині лінійного діапазону (в класі А).

Рис. 11.5.

Зміст звіту

Зміст має містити:

  •  Тему і мету роботи.
  •  Схему кожного експерименту.
  •  Таблиці експериментальних даних.
  •  Необхідні осцилограми.
  •  Необхідні розрахунки.
  •  Висновки по кожному експерименту.
  •  Загальні висновки по роботі.


Додаток А.

Зразок титульного листка у збірнику звітів до практичних занять

Київський національний університет культури і мистецтв

Кафедра комп’ютерних наук

Звіти

до практичних занять з дисципліни

«Основи електротехніки і електроніки»

Звіти складені студентом

групи ХХХХХХХ

прізвище, ім’я, по-батькові

Викладач:

доц. В.І.Кривенко

Київ – ХХХХ навч. рік

1 Час Т, за який струм (напруга, ЕРС) здійснює повний цикл своїх змін називають періодом змінного струму (напруги, ЕРС), а число періодів за секунду – його циклічною частотою F = 1/T. Одиниця частоти – Гц. Частота дорівнює 1 Гц, якщо повний цикл зміни струму здійснюється за 1 секунду. Початок періоду – точка зміни від’ємних значень на додатні.

2 При вимірювані електричних величин прилади показують діючі значення.

3 Тут і далі зірочкою позначаються розраховані величини, без зірочки – виміряні


Рис. 1.1.

Рис. 1.2.

Рис. 1.3.

Рис. 1.4.

Рис. 6.1.

Рис. 2.3.

Рис. 6.2.

Рис. 2.2.

Рис. 2.1.

Рис. 4.2.

Рис. 4.1.

Рис. 11.1


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

39498. Учет общехозяйственных расходов и варианты их списания 1.77 MB
  Шеремета а также работы зарубежных авторов: К. В отечественной и зарубежной литературе по вопросам определения понятий расходы затраты нет одной четко выбранной терминологии однако анализ литературы позволяет сделать вывод о том что эти понятия в бухгалтерском учете несут различную смысловую нагрузку.руб 32415 33700 36695 1285 2995 1040 1089 Затраты на 1 руб. руб.
39499. Исследование технологий продвижения электронного бизнеса и дизайн - проектирование современного Интернет-магазина 5.37 MB
  Интернет-магазины обладают рядом преимуществ в сравнении с обычными, как для покупателей, так и для продавцов. Крупные интернет-магазины поддерживают чрезвычайно широкий ассортимент товаров. А множество одинаково хорошо доступных интернет-магазинов вместе создают столь широкий диапазон товаров, что с ним не сравнится никакой супермаркет реального мира.
39500. Міжнародна конкуренція в умовах становлення ринкової економіки 23 MB
  В епоху тотальної глобалізації та гонитви за прибутком конкурентоспроможність товарів чи послуг є найважливішим показником та умовою існування даного товару не тільки на вітчизняній проте й на міжнародній арені. Поліпшення конкурентоспроможності експортованих товарів чи послуг –це поліпшення образу України як країниекспортера якісної продукції. Намагаючись відповідати міжнародним стандартам та слідуючи прикладу розвинутих країн Україна приділяє багато уваги розвитку інтелектуальних послуг що дозволяють отримувати найбільший...
39501. Разработка системы учета материальных ресурсов для отдела информационных технологий 10.77 MB
  КОМПЬЮТЕРНОЕ ОБОРУДОВАНИЕ РАСХОДНЫЕ МАТЕРИАЛЫ ПРОГРАММНОЕ ОБЕСПЕЧЕНИЕ ПОСТУПЛЕНИЕ ПЕРЕМЕЩЕНИЕ ВЫБЫТИЕ РАБОЧЕЕ МЕСТО Объектом исследования является система учета материальных ресурсов в отделе информационных технологий . Цель работы разработать систему учета материальных ресурсов для отдела информационных технологий. В процессе работы изучена деятельность и специфика учета материальных ресурсов в отделе информационных технологий разработана объектноориентированная модель системы. В результате проделанной работы разработана...
39502. Разработка конструкции модуля внешнего интерфейса (МВИ) 4.09 MB
  МВИ входит в состав индикатора вертолетного. МВИ предназначен для обеспечения связи индикатора с внешними устройствами. В проекте выполнено описание структурной схемы индикатора и его компоновка описание схемы электрической принципиальной модуля выбрана и описана конструкция модуля произведены расчёты механической прочности платы механических размерных цепей надёжности выполнен анализ течения воздушного потока в индикаторе. Описание структурной схемы индикатора [7] 4.
39503. Особенности проведения новогодних зарубежных туров в деятельности турфирм Пскова (на примере турфирмы «Салон путешествий «Дива») 809 KB
  Новогодний тур является одним из видов событийного тура который стремительно развивается в сравнении с другими видами туризма. Дестинации развиваются продвигая и рекламируя различные виды событийных туров для выполнения следующих функций: привлечение туристов особенно в низкий сезон ускорение возрождения городов увеличение туристской вместимости дестинации и развития инфраструктуры туризма формирование благоприятного имиджа дестинации и внесение вклада в развитие территории как благоприятного места для проживания работы и...
39504. Организация финансовой работы на предприятии и основные направления ее совершенствования (на примере ООО «Компьютеры и периферия») 897.5 KB
  ДИПЛОМНАЯ РАБОТА на тему: Организация финансовой работы на предприятии и основные направления ее совершенствования на примере ООО Компьютеры и периферия Студент ФФБД 5 курс ЗФФ1 А. Предмет исследования – организация финансовой работы ее составляющие. Цель работы: проанализировать сложившуюся методические подходы к организации финансовой работы на ООО Компьютеры и периферия выявить проблемы организации финансовой работы на современных предприятиях и...
39505. Проектирование архитектурно- конструктивной части общественно-торгового центра Cеверного микрорайона на 7 тыс. жителей жилого района «Юбилейный» в г.Гродно 799.5 KB
  В данном курсовом проекте предлагается общественно-торговый центр, с площадями для продажи промышленных товаров и помещения для бытового обслуживания посетителей: детская комната, мастерские, ателье, актовые залы. На 4-ом этаже запроектирован кафе-бар на 20 посадочных мест. Планировка участка. Благоустройство и озеленение.
39506. Создание электронное учебно-методического пособие «Политология» 44.33 KB
  Бурное развитие вычислительной техники потребность в эффективных средствах разработки программного обеспечения привели к появлению систем программирования ориентированных на так называемую быструю разработку среди которых можно выделить C Builder. C Builder – программный продукт инструмент быстрой разработки приложений RAD интегрированная среда программирования IDE система используемая программистами для разработки программного обеспечения на языке программирования C. C Builder объединяет в себе комплекс объектных...