47704

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ. ОХОРОНА ПРАЦІ

Книга

Безопасность труда и охрана жизнедеятельности

Методичні вказівки по виконанню розділу Охорона праці дипломної роботи бакалавра для студентів інженерних і інженернопедагогічних спеціальностей Уклад. Методичні вказівки роз'ясняють зміст і структуру розділу Охорона праці у дипломній роботі бакалавра. У них приводяться загальні організаційні моменти по роботі над розділом правила оформлення чернетки й роботи над зауваженнями консультанта кафедри Охорони праці й навколишнього середовища.

Украинкский

2013-12-02

166.5 KB

3 чел.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

УКРАЇНСЬКА ІНЖЕНЕРНО-ПЕДАГОГІЧНА АКАДЕМІЯ

КАФЕДРА ОХОРОНИ ПРАЦІ

ТА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

ДИПЛОМНЕ ПРОЕКТУВАННЯ

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ПО ВИКОНАННЮ РОЗДІЛУ «ОХОРОНА ПРАЦІ» Дипломної роботи БАКАЛАВРА

Для інженерних та інженерно-педагогічних спеціальностей

ХАРКІВ 2005


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

УКРАЇНСЬКА ІНЖЕНЕРНО-ПЕДАГОГІЧНА АКАДЕМІЯ

КАФЕДРА ОХОРОНИ ПРАЦІ І НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ПО ВИКОНАННЮ РОЗДІЛУ «ОХОРОНА ПРАЦІ» ДИПЛОМНОЇ рОботи БАКАЛАВРА

Для студентів інженерних і
інженерно-педагогічних спеціальностей:

Затверджено

Науково-методичною Радою

Української інженерно-педагогічної академії

Протокол № 7

від «  31  »   травня  2005 р.

ХАРКІВ 2005


УДК 658.382.3 (076.5)

Дипломне проектування. Методичні вказівки по виконанню розділу «Охорона праці» дипломної роботи бакалавра, для студентів інженерних і інженерно-педагогічних спеціальностей /Уклад. Смирнитська М.Б. — Харків: УІПА, 2005. — 24с.

Методичні вказівки роз'ясняють зміст і структуру розділу «Охорона праці» у дипломній роботі бакалавра. У них приводяться загальні організаційні моменти по роботі над розділом, правила оформлення чернетки й роботи над зауваженнями консультанта кафедри Охорони праці й навколишнього середовища. Наведено структуру розділу з рекомендаціями наприкінці кожного пункту по його виконанню із зазначенням літературних джерел, у яких можна знайти необхідну інформацію. У Додатках наведений зразок титульного аркуша Чернетки розділу «Охорона праці», а також методика вибору кондиціонера для невиробничого приміщення. Методичні вказівки призначені для студентів інженерних й інженерно-педагогічних спеціальностей у процесі написання ними розділа «Охорона праці» дипломної роботи бакалавра.

Відповідальний за випуск: Грицай А.К.

Рецензент: С.Д. Тулупов, канд. техн. наук, проф.

Ó Смирнитська М.Б., 2005

Ó УІПА


1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Розділ «Охорона праці» є обов'язковою складовою частиною дипломної роботи бакалавра, якій по своєму змісту повинен відповідати його темі.

Не пізніше ніж через тиждень після одержання завдання на дипломне проектування на профілюючій кафедрі студент зобов'язаний прийти до консультанта кафедри охорони праці і навколишнього середовища й одержати індивідуальне завдання та роз'яснення по виконанню зазначеного розділу. Одночасно з видачею завдання студентові рекомендується необхідна література і нормативні матеріали.

Надалі консультації проводяться відповідно до розкладу, якій складається на весь період дипломного проектування і діє до початку роботи державної екзаменаційної комісії.

Розділ «Охорона праці» являє собою розрахунково-описову частину. Розрахунково-описова частина розділу це самостійна глава пояснювальної записки дипломної роботи об'ємом не більш 5 сторінок тексту. В ній студент розглядає питання охорони праці стосовно робочого місця людини (особи), яка займається розробкою технічного завдання дипломної роботи, обслуговує або експлуатує устаткування запроектоване студентом в дипломної роботі.

Усі розробки з охороні праці і навколишнього середовища, запропоновані в дипломній роботі, повинні відповідати діючим державним, галузевим стандартам системи стандартів безпеки праці, а також міждержавним нормативним актам, ратифікованим в Україні.

Необхідно уникати в тексті загальних міркувань, переписаних норм, правил, інструкцій і інших нормативних матеріалів.

Розділ «Охорона праці» складається з двох частин. У першій частині (вона однакова і присутня в кожному розділі „Охорона праці”) надається загальна характеристика робочого місця. Друга частина на вибір консультанта може містить одне з наступних питань:

законодавчі і правові питання охорони праці;

гігієна праці;

організація робочого місця.

При виконанні даного розділу студент повинен самостійно знайти технічне рішення питання. Пропоновані інженерні рішення важливо підтверджувати відповідними розрахунками, графічним матеріалом і обов'язковими посиланнями на літературні і нормативні джерела. Оригінальні конструктивні і принципові рішення окремих питань можна показувати на кресленні.

Розділ «Охорона праці», виконаний відповідно до завдання, оформляється у вигляді чернетки окремим розділом пояснювальної записки з дотриманням наступних вимог. Рукописний текст розміщується на одній стороні аркушів формату А4; не менш чим через півтора міжстрокових інтервали. Обсяг основного тексту повинний складати 3-5 сторінок. Даний обсяг не враховує Списку використовуваної літератури, таблиць і малюнків, що займають окремі сторінки. При написанні необхідно залишати поля таких розмірів: ліве, верхнє і нижнє – не менш 20 мм; праве – не менш 10 мм.

Першою сторінкою чернетки розділу є титульний аркуш (Додаток А). Він включається в загальну нумерацію сторінок. На титульному аркуші номер сторінки не ставиться, на наступних сторінках номер проставляється у верхньому правому куті сторінки без крапки наприкінці.

Посилання в тексті чернетки розділу на нормативні документи і літературні джерела позначаються порядковим номером з «Списку використовуваної літератури», виділеним двома квадратними дужками. В даних методичних указівках наприкінці кожного пункту наведені рекомендації до його виконання. В квадратних дужках зазначена література і ті нормативні джерела дані з яких будуть потрібні для виконання поточного пункту.

Чернетка розділу «Охорона праці» здається на перевірку консультантові кафедри охорони праці і навколишнього середовища. Зауваження, відзначені консультантом кафедри в тексті чернетки, усуваються на зворотній стороні попереднього аркуша роботи або на знову вставлених чистих аркушах.

По усуненню всіх зауважень і з дозволу консультанта кафедри охорони праці і навколишнього середовища, виконаний розділ оформляється окремою главою пояснювальної записки.

Після виконання і повного оформлення студентом даного розділу консультант кафедри охорона праці і навколишнього середовища ставить свій підпис на титульному аркуші пояснювальної записки дипломної роботи. Без зазначеного підпису дипломна робота до захисту не допускається.

У переліку літератури, що приводиться наприкінці пояснювальної записки, варто указати використану літературу по охороні праці і навколишнього середовища.

У тезах виступу на захисті дипломної роботи студент коротко інформує про наявність розділу «Охорона праці» у дипломній роботі і конкретно вказує, які питання з охороні праці були розглянуті та який розрахунок було виконано.

2 СТРУКТУРА РОЗДІЛУ „ОХОРОНА ПРАЦІ”

2.1 Загальна характеристика робочого місця

Вказати, для умов якого підприємства (назва, місце розташування) або навчального закладу, а також, конкретно, для якого робочого місця будуть розглядатися питання охорони праці. Якщо мова йде про навчальний заклад, пояснюють, які види навчальних занять і з якого предмету проводяться в названому Вами кабінеті, в якому навчальному закладі розміщається кабінет, в якому місті знаходиться навчальний заклад.

Коротко описати устаткування приміщення, де знаходиться робоче місце. Для навчального кабінету під устаткуванням розуміється оснащення робочих місць учнів і викладача; навчальне устаткування; наявність обчислювальної техніки і засобів для проведення контролю знань; наочні приладдя.

Навести коротку характеристику приміщення (площа, об'єм, наявність освітлення, вентиляції й опалення).

У вигляді переліку привести шкідливі фактори, які присутні на розглянутому робочому місці, наприклад:

підвищений вміст пилу і підвищена загазованість повітря робочої зони;

підвищена або знижена температура поверхонь устаткування, матеріалів або повітря робочої зони;

підвищений рівень шуму, вібрації, інфразвукових коливань, ультразвуку, іонізуючих випромінювань, електромагнітних випромінювань, ультрафіолетової або інфрачервоної радіації;

підвищений або знижений барометричний тиск, вологість, іонізація і рухливість повітря;

відсутність або недолік природного світла, недостатня освітленість робочої зони, підвищена яскравість світла, прямі і відбиті випромінювання, які створюють блиск;

статичні, динамічні перевантаження, розумова перенапруга, перенапруга органів почуттів, монотонність праці, емоційні перевантаження;

інші.

2.2 Індивідуальне завдання (призначається консультантом)

2.2.1 Фарбування приміщень і устаткування

Відповідно до Вказівок з проектування кольорової обробки інтер'єрів виробничих будинків і промислових підприємств (СН 181-70) передбачити фарбування приміщення й устаткування в оптимальні кольори.

Обґрунтувати застосування фарбування у різні кольори для виділення устаткування, його частин або робочих зон, що представляють небезпеку або вимагають особливої уваги.

Вказати застосовувані або необхідні для установки в приміщенні знаки і плакати безпеки і місця їхньої установки відповідно до ГОСТ 12.4.026-76.

Рекомендації. Для вибору найбільш сприятливого фарбування приміщення й устаткування можна скористатися табл.14.19 [2]. При виборі фарбування в різні кольори для виділення частин устаткування і його робочих зон зверніть увагу на табл.72 [14]. Вибрати необхідні плакати і знаки безпеки можна з табл.8.2, 8.3 [2] і табл.73 [14].

2.2.2 Організаційні заходи

Перелічити вимоги до персоналу, що працює на описуваному робочому місці (вікові обмеження, або з належності до жіночої статі, якщо вони є; періодичність медоглядів; або передбачається лікувально-профілактичне харчування).

Розглянути порядок допуску персоналу до роботи, види й особливості проведення інструктажів, навчання працівників, які тільки прийняті на роботу.

Рекомендації. Більш докладно з порядком організації медогляду можна ознайомитися в [55, с.378-381; 56, т.3, с.286-314]; з наданням лікувально-профілактичного харчування в [55, с.302-303]; з питаннями організації й охорони праці жінок у [3, с.29-30; 7; 55, с.350-358; 56, т.3, з.316-344, с.346], підлітків у [3, с.31-32; 7; 55, с.358-364; 56, т.3, с.354-440, с.442-451], інвалідів у [7; 55, с.364-370; 56, т.4, с.376-379]. Види інструктажів, порядок їхнього проведення і допуску до роботи викладені в [3, с.64-70; 55, с.382-393; 56, т.1, с.424-428, 470-472].

2.2.3 Виробничі шкідливості

У вигляді переліку вказати, які основні забруднюючі речовини можуть мати місце на робочих місцях у виробничому приміщенні (пари, гази і пил, несприятливі метеорологічні умови, наявність шуму і вібрацій і т.д.).

У таблиці привести характеристики шкідливих речовин і матеріалів, які присутні у повітрі робочої зони (таблиця 2.1).

Таблиця 2.1 Характеристика шкідливих речовин і матеріалів

№ з/п

Речовина або матеріал

Агрегатний стан

Очікувана концентрація (мг/м3)

ПДК (мг/м3)

Клас небезпеки

Характер впливу на організм людини

Вказати заходи щодо захисту від несприятливого впливу або дії шкідливих речовин.

Рекомендації. Визначитися з виробничими шкідливостями можна, переглянувши літературні джерела, присвячені описові технологічного процесу або безпосередньо питанням охорони праці розглянутого виду виробництва. Можна порекомендувати також наступні джерела: [1, 11, 13] для професій у різних галузях промисловості; [5, 9] для робочих місць у навчальних установах. ГДК шкідливих речовин у повітрі робочої зони можна взяти в [2, табл. 10.12, 10.13].

2.2.4 Метеорологічні умови

Відповідно до ГОСТ 12.1.005-88 і ДСН 3.3.6.042-99 визначити категорію робіт за ступенем тяжкості. Виходячи з категорії робіт за ступенем тяжкості вибрати норми метеорологічних умов для розглянутого приміщення в холодний і теплий періоди року (оптимальні або припустимі). Дані представити у вигляді таблиці.

Указати, якими способами передбачається підтримувати на заданому рівні мікроклімат (вентиляція, опалення, кондиціонування). Обґрунтувати й описати прийнятий спосіб повітрообміну в теплий і холодний періоди року, а також описати прийнятий спосіб вентиляції (припливна, витяжна, припливно-витяжна, аерація, інфільтрація, загальнообмінна, місцева, комбінована, кондиціонування).

Рекомендації. Можна скористатися [3, с.103-107, 115-128; 114, розділ 5; 51]. З прикладами розрахунку загальнообмінної механічної вентиляції, локальної вентиляції, системи опалення можна ознайомитися в [4]. Методика вибору системи кондиціонування приведена в Додатку Б.

2.2.5 Освітлення

По карті світлового клімату визначити світловий пояс місцевості і зону зі стійким (не стійким) сніговим покривом.

У відповідності зі СНіП II-4-79 привести характеристику зорової роботи з указівкою її розряду, підрозряду. Пояснити, що є об'єктом розрізнення, привести геометричні розміри найменшого об'єкта розрізнення, а також характеристику фона і вид контрасту об'єкта розрізнення з фоном.

Описати, як здійснюється природне освітлення в приміщенні (верхнє, бічне, комбіноване, однобічне, двостороннє). З урахуванням характеристики зорової роботи, коефіцієнтів світлового клімату і сонячності клімату визначити нормоване значення коефіцієнта природної освітленості (КПО) «ен», %.

Описати прийняту систему робочого штучного освітлення (загальне, місцеве, комбіноване, рівномірне, зосереджене), джерела світла, тип світильників, указати нормоване значення освітленості на робочих місцях.

Рекомендації. Літературні джерела, де докладно висвітлені ці питання — [3, с.132-143; 14, розділ 6; 60]. Якщо, відповідно до завдання необхідно зробити розрахунок площі світлових прорізів приміщення (розрахунок природного освітлення), варто скористатися методикою, приведеної в [60, Додаток 5]. Розрахункову площу бажано порівняти з реальною і зробити висновок про достатність/недостатність природного освітлення в приміщенні. Методика розрахунку загального штучного освітлення приведена в [8]. Попередньо необхідно задатися джерелом світла, типом світильників у приміщенні. Потім, визначити розрахунком відстань між світильниками, розмістити їх на стелі і розрахувати загальне число світильників. При розміщенні світильників варто враховувати їх геометричні розміри, якщо джерелами світла є люмінесцентні лампи, [14, табл.30]. У випадку ламп накалювання і ламп ДРЛ, розмірами світильників можна зневажити. Також, якщо джерелом світла обрані люмінесцентні лампи, при визначенні розрахункового потоку однієї лампи по формулі (1) [8], у знаменник необхідно додати множник, що вказує кількість люмінесцентних ламп у світильнику.

2.2.6 Шум, вібрація, ультразвук, інфразвук

Указати можливі джерела і характеристики шуму (ДСТУ 2325-93), вібрації, ультразвуку й інфразвуку в приміщенні і зовні. У вигляді таблиць (ДСН 3.3.6-037-99, ДСН 3.3.6 –039-99) представити нормовані значення і рекомендувати основні заходи захисту відповідно до ГОСТ 12.1.029-80, ГОСТ 12.1.003-83.

Рекомендації. Визначиться з можливими джерелами шуму, вібрації, ультра і інфразвуку можна, переглянувши літературні джерела, присвячені описові технологічного процесу або безпосередньо питанням охорони праці розглянутого виду виробництва. Можна порекомендувати також наступні джерела: [1, 11, 13] для професій у різних галузях промисловості; [5, 9] для робочих місць у навчальних установах. Нормовані значення представлені в [14, с.103, 122, 124-125; 49; 50]. Використовувані заходи захисту описані в [3, 5, 9, 14].

2.2.7 Електромагнітні, іонізуючі випромінювання

Указати джерела і характеристики електромагнітних і радіоактивних випромінювань, указати гігієнічні норми (ГОСТ 12.1.002-84, ГОСТ 12.1.006-84, ДНАОП 0.03-3.21-91, ДНАОП 0.03-3.30-96, ДНАОП 0.03-2.72-87, НРБУ-97), основні способи і засоби захисту.

Рекомендації. При описі джерел і характеристик випромінювань можна скористатися рекомендаціями п.2.2.6. Гігієнічні норми наведені в [5; 9; 14, с.127, 131, 162].

2.2.8 Індивідуальні захисні засоби

Для розглянутого робочого місця в разі потреби передбачити видачу працівникам спецодягу, білизни, спецвзуття, головних уборів, рукавиць, фартухів і т. ін., а також індивідуальні захисні засоби.

Рекомендації. Опис спецодягу і засобів індивідуального захисту можна знайти, наприклад, у [1, Додатка VII-XVI; 3, с.192-198; 15; 27; 31; 33; 36].

2.2.9 Санітарно-побутове і медичне обслуговування

Визначити групу виробничих процесів, до якого відноситься розглянуте виробництво і склад санітарно-побутових приміщень, згідно СНиП 2.09.04-87 [14, с.47-50]. Вказати місце розташування санітарно-побутових приміщень. У виробничому або допоміжному приміщенні передбачити устрої по забезпеченню працюючих питною водою. На робочому місці передбачити засоби надання першої долікарської допомоги.

Для навчальних установ описати наступні питання:

збереження верхнього одягу;

наявність спецодягу;

наявність спеціальних санітарно-побутових приміщень (туалетних, умивальних, душових);

забезпечення питною водою;

харчування учнів;

наявність медпункту, аптечок першої допомоги.

1 ОБЩИЕ ПОЛОЖЕНИЯ

Раздел «Охрана труда» является обязательной составной частью дипломной работы бакалавра, которая по своему содержанию должна соответствовать его теме.

Не позднее чем через неделю после получения задания на дипломное проектирование на профилирующей  кафедре студент обязан явиться к консультанту кафедры охраны труда и окружающей среды и получить индивидуальное задание и разъяснения по выполнению указанного раздела. Одновременно с выдачей задания студенту рекомендуется необходимая литература и нормативные материалы.

В дальнейшем консультации проводятся согласно расписанию, которое составляется на весь период дипломного проектирования и действует до начала работы государственной экзаменационной комиссии.

Раздел «Охрана труда» представляет собой расчетно-описательную часть. Расчетно-описательная часть раздела это самостоятельная глава пояснительной записки дипломной работы объемом не более 5 страниц текста. В ней студент рассматривает вопросы охраны труда применительно к рабочему месту человека, занимающегося разработкой технического задания его дипломного проекта или эксплуатирующего проектируемое студентом устройство и т.п.

Все разработки по охране труда и окружающей среды, предлагаемые в дипломной работе, должны соответствовать действующим государственным, отраслевым стандартам системы стандартов безопасности труда, а также межгосударственным нормативным актам, ратифицированным в Украине.

Необходимо избегать в тексте общих рассуждений, переписанных норм, правил, инструкций и других нормативных материалов.

Раздел «Охрана труда» состоит из двух подразделов. В первом подразделе дается общая характеристика рабочего места. Второй подраздел по выбору консультанта может содержать один из следующих вопросов:

  •  законодательные и правовые вопросы охраны труда;
  •  гигиена труда;
  •  организация рабочего места.

При выполнении данного раздела студент должен самостоятельно найти техническое решение вопроса. Предлагаемые инженерные решения важно подтверждать соответствующими расчетами, графическим материалом и обязательными ссылками на литературные и нормативные источники. Оригинальные конструктивные и принципиальные решения отдельных вопросов можно показывать на чертеже.

Раздел «Охрана труда», выполненный в соответствии с заданием, оформляется в виде черновика отдельной главой пояснительной записки с соблюдением следующих требований. Рукописный текст размещается на одной стороне листов формата А4; не менее чем через полтора межстрочных интервала. Объем основного текста должен составлять 3-5 страниц. Данный объем не учитывает Списка используемой литературы, таблиц и рисунков, занимающих отдельные страницы. При написании необходимо оставлять поля таких размеров: левое, верхнее и нижнее – не менее 20 мм; правое – не менее 10 мм.

Первой страницей черновика раздела является титульный лист (Приложение А), который включается в общую нумерацию страниц. На титульном листе номер страницы не ставится, на следующих страницах номер проставляется в верхнем правом углу страницы без точки в конце.

Ссылки в тексте черновика раздела на нормативные документы и литературные источники обозначаются порядковым номером из «Списка используемой литературы», выделенным двумя квадратными скобками. В настоящих методических указаниях в конце каждого пункта приведены рекомендации по его выполнению. В квадратных скобках указана рекомендуемая литература и нормативные источники, данные из которых потребуются для выполнения текущего пункта.

Черновик раздела «Охрана труда» сдается на проверку консультанту кафедры охраны труда и окружающей среды. Замечания, отмеченные консультантом кафедры в тексте черновика, устраняются на обратной стороне предыдущего листа работы или на вновь вставленных чистых листах.

По устранению всех замечаний и с разрешения консультанта кафедры охраны труда и окружающей среды, выполненный раздел оформляется отдельной главой пояснительной записки.

После выполнения и полного оформления студентом данного раздела консультант кафедры охрана труда и окружающей среды ставит свою подпись на титульном листе пояснительной записки дипломной работы. Без указанной подписи дипломная работа к защите не допускается.

В перечне литературы, приводимом в конце пояснительной записки, следует указать использованную литературу по охране труда и окружающей среды.

В тезисах выступления на защите дипломной работы студент коротко информирует о наличии раздела «Охрана труда» в дипломной работе и конкретно, какой вопрос по охране труда был рассмотрен или какой расчет был выполнен. 


2 СТРУКТУРА РАЗДЕЛА «ОХРАНА ТРУДА»

2.1 Общая характеристика рабочего места

Указать, для условий какого предприятия (название, месторасположение) или учебного заведения, а также, конкретно, для какого рабочего места будут рассматриваться вопросы охраны труда. Если речь идет об учебном заведении, поясните, какие виды учебных занятий и по какому предмету проводятся в названном Вами кабинете, в каком учебном заведении размещается кабинет, в каком городе находится учебное заведение.

Кратко описать оборудование помещения, где находится рабочее место. Для учебного кабинета под оборудованием понимается оснащение рабочих мест учащихся и преподавателя; учебное оборудование; наличие вычислительной техники и средств для проведения контроля знаний; наглядные пособия.

Привести краткую характеристику помещения (площадь, объем, наличие освещения, вентиляции и отопление).

В виде перечня привести вредные факторы, присутствующие на рассматриваемом рабочем месте:

  •  повышенная запыленность и загазованность воздуха рабочей зоны;
  •  повышенная или пониженная температура поверхностей оборудования, материалов или воздуха рабочей зоны;
  •  повышенный уровень шума, вибрации, инфразвуковых колебаний, ультразвука, ионизирующих излучений, электромагнитных излучений, ультрафиолетовой или инфракрасной радиации;
  •  повышенное или пониженное барометрическое давление, влажность, ионизация и подвижность воздуха;
  •  отсутствие или недостаток естественного света, недостаточная освещенность рабочей зоны, повышенная яркость света, прямые и отраженные излучения, создающие блеск;
  •  статические, динамические перегрузки, умственное перенапряжение, перенапряжение органов чувств, монотонность труда, эмоциональные перегрузки;
  •  другие.

2.2 Индивидуальное задание (определяется консультантом)

2.2.1 Окраска помещений и оборудования

В соответствии с Указаниями по проектированию цветовой отделки интерьеров производственных зданий и промышленных предприятий (СН 181-70) предусмотреть окраску помещения и оборудования в оптимальные цвета.

Обосновать применение окраски и различные цвета для выделения оборудования, его частей или рабочих зон, представляющих опасность или требующих особого внимания.

Указать применяемые или необходимые для установки в помещении знаки и плакаты безопасности и места их установки согласно ГОСТ 12.4.026-76.

Рекомендации. Для выбора наиболее благоприятной окраски помещения и оборудования можно воспользоваться табл.14.19 [2]. При выборе окраски в различные цвета для выделения частей оборудования и его рабочих зон обратите внимание на табл.72 [14]. Выбрать необходимые плакаты и знаки безопасности можно из табл.8.2, 8.3 [2] и табл.73 [14].

2.2.2 Организационные мероприятия

Перечислить требования к персоналу, работающему на описываемом рабочем месте (ограничения по половозрастному признаку, если они есть; периодичность медосмотров; предусматривается ли лечебно-профилактическое питание).

Рассмотреть порядок допуска персонала к работе, виды и особенности проведения инструктажей, обучение вновь прибывших работников.

Рекомендации. Более подробно с порядком организации медосмотра можно ознакомиться в [55, с.378-381; 56, т.3, с.286-314]; с предоставлением лечебно-профилактического питания в [55, с.302-303]; с вопросами организации и охраны труда женщин в [3, с.29-30; 7; 55, с.350-358; 56, т.3, с.316-344, с.346], подростков в [3, с.31-32; 7; 55, с.358-364; 56, т.3, с.354-440, с.442-451], инвалидов в [7; 55, с.364-370; 56, т.4, с.376-379]. Виды инструктажей, порядок их проведения и допуска к работе изложены в [3, с.64-70; 55, с.382-393; 56, т.1, с.424-428, 470-472].

2.2.3 Производственные вредности

В виде перечня указать, какие основные вредности могут иметь место на рабочих местах в производственном помещении (пары, газы и пыль, неблагоприятные метеорологические условия, наличие шума и вибраций и т.д.).

В виде таблицы привести характеристики вредных веществ и материалов, присутствующих в воздухе рабочей зоны (таблица 2.1).

Таблица 2.1 Характеристика вредных веществ и материалов

№ п/п

Вещество или материал

Агрегатное состояние

Ожидаемая концентрация (мг/м3)

ПДК (мг/м3)

Класс опасности

Характер воздействия на организм человека

Указать мероприятия по защите от неблагоприятного воздействия вредных веществ.

Рекомендации. Определится с производственными вредностями можно, просмотрев литературные источники, посвященные описанию технологического процесса или непосредственно вопросам охраны труда рассматриваемого вида производства. Можно порекомендовать также следующие источники: [1, 11, 13] для профессий в различных отраслях промышленности; [5, 9] для рабочих мест в учебных учреждениях. ПДК вредных веществ в воздухе рабочей зоны можно взять в [2, табл. 10.12, 10.13].

2.2.4 Метеорологические условия

Согласно ГОСТ 12.1.005-88 и ДСН 3.3.6.042-99 определить категорию работ по степени тяжести. Исходя из категории работ по степени тяжести выбрать нормы метеорологических условий для рассматриваемого помещения в холодный и теплый периоды года (оптимальные или допустимые). Данные представить в виде таблицы.

Указать, какими способами предусматривается поддерживать на заданном уровне микроклимат (вентиляция, отопление, кондиционирование). Обосновать и описать принятый способ воздухообмена в теплый и холодный периоды года, а также описать принятый способ вентиляции (приточная, вытяжная, приточно-вытяжная, аэрация, инфильтрация, общеобменная, местная, комбинированная, кондиционирование).

Рекомендации. Можно воспользоваться [3, с.103-107, 115-128; 114, глава 5; 51]. С примерами расчета общеобменной механической вентиляции, локальной вентиляции, системы отопления можно ознакомиться в [4]. Методика выбора системы кондиционирования приведена в Приложении Б.

2.2.5 Освещение

По карте светового климата определить световой пояс местности и зону с устойчивым (неустойчивым) снежным покровом.

В соответствии со СНиП II-4-79 привести характеристику зрительной работы с указанием ее разряда, подразряда. Пояснить, что является объектом различения, привести геометрические размеры наименьшего объекта различения, а также характеристику фона и вид контраста объекта различения с фоном.

Описать, как осуществляется естественное освещение в помещении (верхнее, боковое, комбинированное, одностороннее, двухстороннее). С учетом характеристики зрительной работы, коэффициентов светового климата и солнечности климата определить нормированное значение коэффициента естественной освещенности (КЕО) «ен», %.

Описать принятую систему рабочего искусственного освещения (общее, местное, комбинированное, равномерное, сосредоточенное), источники света, тип светильников, указать нормированное значение освещенности на рабочих местах.

Рекомендации. Литературные источники, где подробно освещены эти вопросы — [3, с.132-143; 14, глава 6; 60]. Если, согласно заданию необходимо произвести расчет площади световых проемов помещения, следует воспользоваться методикой, приведенной в [60, Приложение 5]. Расчетную площадь желательно сопоставить с реальной и сделать вывод о достаточности/недостаточности естественного освещения в помещении. Методика расчета общего искусственного освещения приведена в [8]. Предварительно необходимо задаться источником света, типом светильников в помещении. Затем, определив расчетным путем расстояние между светильниками, разместить их на потолку и найти общее число светильников. При размещении светильников следует учитывать их геометрические размеры [14, табл.30], если источниками света являются люминесцентные лампы. В случае ламп накаливания и ламп ДРЛ, размерами светильников можно пренебречь. Также, если источником света выбраны люминесцентные лампы, при определении расчетного потока одной лампы по формуле (1) [8], в знаменатель необходимо добавить множитель, указывающий количество люминесцентных ламп в светильнике.

2.2.6 Шум, вибрация, ультразвук, инфразвук

Указать возможные источники и характеристики шума (ДСТУ 2325-93), вибрации, ультразвука и инфразвука в помещении и снаружи. В виде таблиц (ДСН 3.3.6-037-99, ДСН 3.3.6 –039-99) представить нормируемые значения и рекомендовать основные меры защиты в соответствии с ГОСТ 12.1.029-80, ГОСТ 12.1.003-83.

Рекомендации. Определится с возможными источниками шума, вибрации, ультра- и инфразвука можно, просмотрев литературные источники, посвященные описанию технологического процесса или непосредственно вопросам охраны труда рассматриваемого вида производства. Можно порекомендовать также следующие источники: [1, 11, 13] для профессий в различных отраслях промышленности; [5, 9] для рабочих мест в учебных учреждениях. Нормируемые значения представлены в [14, с.103, 122, 124-125; 49; 50]. Используемые меры защиты описаны в [3, 5, 9, 14].

2.2.7 Электромагнитные, ионизирующие излучения

Указать источники и характеристики электромагнитных и радиоактивных излучений, указать гигиенические нормы (ГОСТ 12.1.002-84, 12.1.006-84, ДНАОП 0.03-3.21-91, 0.03-3.30-96, 0.03-2.72-87, НРБУ-97), основные способы и средства защиты.

Рекомендации. При описании источников и характеристик излучений можно воспользоваться рекомендациями п.2.2.6. Гигиенические нормы приведены в [5; 9; 14, с.127, 131, 162].

2.2.8 Индивидуальные защитные средства

Для рассматриваемого рабочего места в случае необходимости предусмотреть снабжение работающего спецодеждой, бельем, спецобувью, головными уборами, рукавицами, фартуками и т.п., а также индивидуальными защитными средствами.

Рекомендации. Описание спецодежды и средств индивидуальной защиты можно найти, например, в [1, Приложения VII-XVI; 3, с.192-198; 15; 27; 31; 33; 36].

2.2.9 Санитарно-бытовое и медицинское обслуживание

Определить группу производственных процессов, к которому относится рассматриваемое производство и состав санитарно-бытовых помещений, согласно СНиП 2.09.04-87 [14, с.47-50]. Указать месторасположение санитарно-бытовых помещений. В производственном или вспомогательном помещении предусмотреть устройства по обеспечению работающих питьевой водой. На рабочем месте предусмотреть средства оказания первой доврачебной помощи.

Для учебных учреждений описать следующие вопросы:

  •  хранение верхней одежды;
  •  наличие спецодежды;
  •  наличие специальных санитарно-бытовых помещений (туалетных, умывальных, душевых);
  •  обеспечение питьевой водой;
  •  питание учащихся;
  •  наличие медпункта, аптечек первой помощи.


СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

  1.  Безопасность производственных процессов: Справочник / Под ред. С. В. Белова. – М.: Машиностроение, 1985.
  2.  Долин П.А. Справочник по технике безопасности.6-е изд., пере раб. и доп.- М.: Энергоатомиздат,1984.
  3.  Жидецький В.Ц., Джигирей В.С., Мельников О.В. Основи охорони праці. – Вид.2-е, стереотипне. – Львів: Афіша,2000.-С.17...94.
  4.  Жидецький В.Ц., Джигерей В.С., Сторожук В.М. та ін. Практикум із охорони праці. Навчальний посібник / За ред. канд. техн. наук, доцента В. Ц. Жидецького. – Львів: Афіша, 2000.
  5.  Катренко Л.А., Пістун І.П. Охорона праці в галузі освіти. Навчальний посібник. -Суми: Видавництво “Університетська книга”,2001.
  6.  Кнорринг Г.М., Оболонцев Ю.Б., Берим Р.И., Крючков В.М. Справочная книга для проектирования электрического освещения. — Л.: Єнергия,1976.
  7.  Кодекс законів про працю України з постатейними матеріалами /За ред. В. М. Вакуленка, О. П. Товстенка. – К.: Юрінком, Інтер, 1998.
  8.  Методические указания по расчету искусственного освещения промышленный предприятий в разделе «Охрана труда» /Сост. А.К. Грицай, Г.Т. Головченко. – Х.: УЗПИ, 1986.
  9.  Навакатікян О.О., Кальниш В.В.,Стрюков С.М. Охорона праці користувачів комп’ютерних відео дисплейних терміналів.-К.,1997.
  10.  Руководство по гигиене труда: В 2 т. Т.1. /Под ред. Н.Ф. Измерова.  М.: Медицина,1987.-368с.
  11.  Руководство по гигиене труда: В 2 т. Т.2. / Под ред. Н.Ф. Измерова.  М.: Медицина,1987.-448с.
  12.  Справочная книга по светотехнике /Под ред. Ю.Б. Айзенберга. – М.: Энергоатомиздат, 1983.
  13.  Справочни по гигиене труда /Под ред. Карпова Б.Д., Ковшило В.Е. — Л.: Медицина, 1979. — 448с.
  14.  Справочник по охране труда на промышленном предприятии / К. Н. Ткачук, Д. Ф. Иванчук, Р. В. Сабарно, А. Г. Степанов. – К.: Тэхника,1991.
  15.  Средства индивидуальной защиты: Спр. изд. /С.А. Каминская, К.М. Смирнов, В.И. Жуков, Н.А. Краснощеков. – Л.: Химия, 1989.
  16.  Торговников Б.М. и др. Проектирование промышленной вентиляции: Справочник. — К.: Будівельник, 1983.

СПИСОК НОРМАТИВНИХ ДОКУМЕНТІВ

  1.  ВДОП 2.00-5.04-96. Инструкция по охране труда при работе на компьютерах.
  2.  Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу. МОЗ України. К.: ІСДО, 1993
  3.  ГОСТ 12.0.003-74. ССБТ. Опасные и вредные производственные факторы. Классификация.
  4.  ГОСТ 12.1.002-84. ССБТ. Электрические поля промышленной частоты. Допустимые уровни напряженности и требования к проведению контроля на рабочих местах.
  5.  ГОСТ 12.1.003-83. ССБТ. Шум. Общие требования безопасности.
  6.  ГОСТ 12.1.005-88. ССБТ. Воздух рабочей зоны. Общие санитарно-гигиенические требования.
  7.  ГОСТ 12.1.006-84. ССБТ. Электромагнитные поля радиочастот. Допустимые уровни на рабочих местах и требования к проведению контроля.
  8.  ГОСТ 12.1.007-76. ССБТ. Вредные вещества. Классификация и общие требования безопасности.
  9.  ГОСТ 12.1.010-76. ССБТ. Взрывобезопасность. Общие требования.
  10.  ГОСТ 12.1.012-90. ССБТ. Вибрационная безопасность. Общие требования.
  11.  ГОСТ 12.1.029-80. ССБТ. Средства и методы защиты от шума. Классификация.
  12.  ГОСТ 12.2.032-76 ССБТ. Рабочее место при выполнении работ сидя. Общие эргономические требования
  13.  ГОСТ 12.2.033-84 ССБТ. Рабочее место при выполнении работ стоя. Общие эргономические требования
  14.  ГОСТ 12.2.049-80 ССБТ. Оборудование производственное. Общие эргономические требования
  15.  ГОСТ 12.4.011-89. ССБТ. Средства защиты работающих. Общие требования и классификация.
  16.  ГОСТ 12.4.026-76. ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности.
  17.  ГОСТ 12.4.103-83. ССБТ. Одежда специальная защитная, средства индивидуальной защиты ног и рук.
  18.  ДНАОП 0.00-1.31-99. Правила охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин.
  19.  ДНАОП 0.00-4.12-99. Типове положення про навчання з питань охорони праці.
  20.  ДНАОП 0.00-4.26-96. Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальнім взуттям та іншими засобами індивідуального захисту.
  21.  ДНАОП 0.00-8.05-94. Єдина державна система показників обліку умов та безпеки праці.
  22.  ДНАОП 0.03-2.72-87 (ОСП 72/87). Основные правила работы с радиоактивными веществами и другими источниками ионизирующего излучения.
  23.  ДНАОП 0.03-3.03-77. Санитарные нормы и правила при работе на промышленных ультразвуковых приборах.
  24.  ДНАОП 0.03-3.05-77. Санитарно-гигиенические нормы допустимой напряженности электростатического поля.
  25.  ДНАОП 0.03-3.06-80. Санитарно-гигиенические нормы допустимых уровней ионизации воздуха производственных и общественных помещений.
  26.  ДНАОП 0.03-3.16-85. Предельно-допустимые уровни (ПДУ) воздействия электрических полей частот от 0,06 МГц до 30 МГц.
  27.  ДНАОП 0.03-3.17-88. Санитарные нормы ультрафиолетового излучения в производственных помещениях.
  28.  ДНАОП 0.03-3.24-97. Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97).
  29.  ДНАОП 0.03-3.30-96. Державні санітарні норми і правила захисту населення від впливу електромагнітних випромінювань.
  30.  ДНАОП 0.03-4.02-94. Положення про медичний огляд працівників певних категорій.
  31.  ДНАОП 0.05-8.04-92. Про порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці
  32.  ДсанПіН 5.5.6.009-98. Влаштування и обладнання кабінетів комп’ютерної техніки в навчальних закладах та режим праці учнів на персональних комп’ютерах.
  33.  ДСН 3.3.6-037-99. Санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку.
  34.  ДСН 3.3.6-039-99. Державні санітарні норми виробничої загальної та локальної вібрації.
  35.  ДСН 3.3.6-042-99. Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень.
  36.  ДСТУ 2264-93. Обладнання для кондиціонування повітря та вентиляції
  37.  ДСТУ 2429-93. Система “людина-машина”. Ергономічні та техніко-естетичні вимоги. Терміни та визначення
  38.  Закон України “Про охорону праці”.
  39.  Науково-практичний коментар до Закону України “Про охорону праці” .- К.: Основа,1996.
  40.  Законодавство України про охорону праці (у чотирьох томах). – К.: 1995.
  41.  СН 181-70 Указания по проектированию цветовой отделки интерьеров производственных промышленных предприятий
  42.  СНиП 2.04.05-91. Отопление, вентиляция и кондиционирование.
  43.  СНиП 2.09.04-87. Административные и бытовые здания.
  44.  СНиП II-4-79. Естественное и искусственное освещение. Нормы проектирования.


ДОДАТОК А

(Зразок титульного аркушу чернетки розділу «Охорона праці»)


ДОДАТОК Б

Вибір системи кондиціонування для приміщення

В даний час розповсюдженою тенденцією для невиробничих приміщень є установка місцевого кондиціонера з метою нормалізації параметрів мікроклімату. При цьому роблять установку кондиціонерів типу «спліт»-система. Такі кондиціонери мають два блоки, один розташовується в середині приміщення, іншій — зовні на стіні будинку. У першому блоці розміщені компресор, вентилятор, радіатор (випарник). В зовнішній частині — радіатор (конденсатор) і вентилятор. Компресор, випарник і конденсатор з'єднані мідними трубами, у яких циркулює фреон. Робота кондиціонеру здійснюється в такий спосіб: на вхід компресора подається газоподібний фреон під малим тиском 3,5 атм. Компресор стискає фреон до 10-15 атм, при цьому фреон нагрівається і надходить у конденсатор, розташований у зовнішній частині. При інтенсивному обдуванні конденсатора зовнішнім вентилятором фреон прохолоджується і переходить у рідку фазу. Далі з конденсатора рідкий фреон надходить через клапан, якій знижує тиск, у випарник, де випаровується з поглинанням тепла. Температура поверхні випарника знижується, це приводить до охолодження повітря, яке направляється зовнішнім вентилятором через випарник у приміщення. Далі цикл повторюється. Таким чином, ця система тільки прохолоджує внутрішнє повітря без подачі свіжого повітря. Існують «спліт»-кондиціонери з можливістю не тільки прохолоджувати, але і нагрівати повітря в приміщенні (кондиціонери «спліт»-реверсивного типу).

Вибір «спліт»-кондиціонеру здійснюють по потужності (охолодження) з урахуванням усіх тепловиделень у приміщенні — зовнішніх, від устаткування, системи освітлення, працівників. Орієнтовно розрахунок необхідної потужності (Qк) «спліт»-кондиціонеру можна зробити по формулі:

,

де Qзовн — надходження тепла зовні в приміщення. Орієнтовно

,

де q — коефіцієнт, прийнятий у границях 30…40 Вт/м3; для вікон, що виходять на південь — q= 40 Вт/м3, на північ — q=30 Вт/м3, на схід/захід — q=35 Вт/м3; V — об'єм приміщення, м3;

Qустат — виділення тепла від устаткування, кВт (орієнтовно для персонального комп'ютера і пристроїв множільної техніки Qустат=0,3 кВт, для інших електричних приладів: , де Р — паспортна потужність приладу, кВт);

Qпрац — виділення тепла від працівників (при спокійній роботі Qпрац=0,1 кВт для однієї людини);

Qосв — виділення тепла від джерел світла, кВт (визначається добутком числа одночасно палаючих ламп на потужність однієї лампи).

Далі з [4, с.102-103] вибирають найближчий по потужності кондиціонер або розраховують необхідну кількість наявних кондиціонерів із заданою потужністю.


Навчальне видання

ДИПЛОМНЕ ПРОЕКТУВАННЯ

Методичні вказівки до виконання розділу «Охорона праці» дипломної роботи бакалавра для студентів інженерних та інженерно-педагогічних спеціальностей

Упорядник: Смирнитська Майя Борисівна

Відповідальний випусковий: Грицай А.К.

Формат 60х84 1/16. Умов. друк. арк. 1,5. Тираж 50 прим.

Українська інженерно-педагогічна академія

61003, м. Харків, вул. Університетська, 16


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

43590. Синтез математической модели для расчета газонасыщенности потока (расход жидкости (5-35) м3/сут) по показаниям датчиков прибора «Ультрафлоу» и выбор вида модели с низкой погрешностью 1.02 MB
  В связи с этим возникла необходимость разработки математической модели для расчета газонасыщенности потока по показаниям датчиков прибора «Ультрафлоу».
43591. Безопасность и экологичность проектных решений к дипломному проекту 65.09 KB
  В этом разделе описаны некоторые рекомендации по организации труда при работе с ЭВМ а также требования представленные в СанПиН Опасные и вредные производственные факторы На рабочем месте инженерапрограммиста можно выделить следующие опасные факторы: повышенная или пониженная температура воздуха рабочей зоны; повышенная или пониженная влажность воздуха – обычно пониженная; повышенная или пониженная подвижность воздуха – скорость воздушного потока – может возникнуть переохлаждение или перегрев; повышенный уровень шума на рабочем...
43592. Обучение аппликации соломкой на занятиях изобразительной деятельности с детьми старшего дошкольного возраста 87.09 KB
  В работе с соломкой есть какая – то магическая притягательность. Сохранить традиции восстановить недостающее звено в цепи преемственности ремесленного и художественного опыта в какой – то мере помогут методические рекомендации поэтому крайнее важно обеспечить методическими рекомендациями по работе с соломкой учреждения дополнительного образования детей. Селивон не раз отмечали в своих трудах что ознакомление дошкольников с таким традиционным видом белорусского...
43593. Разработка модели платье для вечеринки «Баска» 113.1 KB
  На сегодняшний же день баску заслуженно считают одним из главных модных трендов 2012г - 2013г. Женственные образы с таким элементом были замечены во многих коллекциях Giorgio Armani, Christian Dior, Elie Saab, Chanel, Nina Ricci, Vera Vang, YSL, Loewe и других модных дизайнеров.
43595. Исследование стартовых культур LV1 и LV4 в производстве хлеба из пшеничной и ржаной муки 2.73 MB
  Традиционная технология приготовления ржаных сортов хлеба основана на приготовлении заквасок. Данная технология длительна и трудоемка. Кроме того имеет место развитие малых предприятий, которые часто работают по одно- или двусменному графику, и поэтому использовать традиционную технологию затруднительно.
43596. Экспериментальное исследование эффективности методики развития физических качеств дошкольников 5.19 MB
  Теоретическое обоснование проблемы развития физических качеств детей дошкольного возраста в процессе физической подготовленности. Характеристика и сущность изучения развития физических качеств. Двигательные навыки и возрастные анатомофизиологические особенности развития детей дошкольного возраста. Экспериментальное исследование эффективности методики развития физических качеств дошкольников.
43597. Механизмы реализации государственной политики КАБАНСКОГО ДРСУ ФГУП «БУРЯТАВТОДОР» 41.13 KB
  Кабанское дорожное ремонтно-строительное управление является обособленным подразделением Государственного унитарного предприятия по подрядному строительству, ремонту и содержанию автомобильных дорог Республики Бурятия «Бурятавтодор» без прав юридического лица.
43598. Охорона праці. Методичні вказівки 83.92 KB
  Наведені структура та зміст мають загальний характер. В залежності від теми дипломної роботи (дисертації) та специфіки його виконання консультант з охорони праці видає індивідуальні завдання, в яких більш докладно розглядаються найбільш актуальні питання охорони праці за відповідними пунктами розділу.