47713

Методичні вказівки. Правове регулювання інтелектуальної власності

Книга

Государство и право, юриспруденция и процессуальное право

Рецензенти: Азімов Чінгізхан Нуфатович Членкореспондент Академії правових наук України академік Академії Інженерних наук України Лауреат державної премії України професор доктор юридичних наук професор кафедри цивільного права Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого; Кройтор Володимир Андрійович – начальник кафедри цивільноправових дисциплін Університету внутрішніх справ доцент кандидат юридичних наук. Накопичений нормативний масив перебуває в стадії його оптимізації в...

Украинкский

2013-12-02

269 KB

5 чел.

Міністерство  внутрішніх справ України

Університет внутрішніх справ

Кафедра правових основ підприємницької діяльності

Методичні вказівки

по виконанню курсових робіт

з курсу "Правове регулювання інтелектуальної власності".

Для факультету права та підприємництва, заочного факультету

(спеціальність - правознавство)

Харків 2000

Рекомендовано до друку Методичною

радою Університету внутрішніх справ

                                                                         Протокол №   від “  “                 2000 р.

Голова методичної ради

проф.Орлов П.І.

Правове регулювання інтелектуальної власності: методичні вказівки для написання курсових робіт.- Х.: Ун-т внутр. справ, 2000.- 52 с

    Укладачі: канд. юрид. наук, доц. Шишка Р.Б., викл. Сядристий А.О., викл. Жорнокуй Ю.М., викл. Піхурець О.В., ад’юнкти: Петров Є.В., Селіванов М.В., Дідук А.Г., Кириченко Т.С.

Рецензенти: Азімов Чінгізхан Нуфатович - Член-кореспондент Академії правових наук України, академік Академії Інженерних наук України, Лауреат державної премії України, професор, доктор юридичних наук, професор кафедри цивільного права Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого;

                     Кройтор Володимир Андрійович – начальник кафедри цивільно-правових дисциплін Університету внутрішніх справ, доцент, кандидат юридичних наук.

Університет внутрішніх справ


Вступ.

В умовах побудови ринкової економіки та демократичної держави Україна  як вказано в її Конституції головною соціальною цінністю визнана людина, її життя та здоров’я, честь та гідність, законні права та інтереси. Забезпечення дотримання цих приорітетів  та гідних людини умов життя, перш за все, пов’язано з економічними перетвореннями. Вони неможливі без впровадження нової техніки та технологій.

Людина має право на творчість, користування досягненнями науки, культури та мистецтва. В зв’язку з цим право інтелектуальної власності, а особливо право промислової власності, набуває особливого значення не тільки як засіб самовираження, але і як комерційна цінність. Результати творчої діяльності виступають в декількох аспектах: як ідея, як наукове, культурне надбання суспільства, інформація, як матеріальний носій та як майнові права,  що виникають з факту їх створення.

Правове регулювання інтелектуальної власності в Україні, як і в більшості цивілізованих країн, започатковане на основі міжнародно-правових актів, які виступають еталоном для побудови національних систем авторського та патентного права. Разом з тим рівень розвитку країни, наявність достатніх коштів для забезпечення високоефективного правового механізму безпосередньо впливає на вибір його конкретної системи та форм реалізації цих прав, особливо патентування та охорони інтелектуальних прав.

Право інтелектуальної власності в Україні розвивається відповідно до європейської доктрини права інтелектуальної власності, з урахуванням потреби інтеграції в міжнародні організації та національних особливостей і можливостей. Тому на сьогодні воно має досить складну структуру. Воно охоплює майнові права  тому за своєю сутністю є підгалуззю цивільного права, хоча включає і вертикальні відносини, переважно адміністративного (управлінського) характеру. Накопичений нормативний масив перебуває в стадії його оптимізації в рамках Цивільного кодексу України. Крім цього існує великий масив інших нормативних актів як на рівні спеціальних законів так і інших підзаконних актів. Ця система постійно перебуває у розвитку і удосконалюється. В Україні швидкими темпами формується власна школа інтелектуальної власності яскравими представниками якої є Ч.Н. Азімов, Ф.І. Дахно, В.І.Жуков, О.А.Підопригора, О.О. Підопригора та інші.

Курс правове регулювання інтелектуальної власності розрахований на поглиблене вивчення цих правовідносин, тверде опанування правового механізму їх регулювання, отримання необхідних навиків кваліфікації результатів творчої діяльності, та захисту майнових та особистих немайнових прав авторів та володільців, як в Україні, так і за її межами.

Однією із форм опанування та закріплення знань по даному курсу є підготовка курсової (наукової) роботи з певного напрямку правового регулювання інтелектуальної власності та її достойний захист. Через досконале виявлення та пізнання конкретного питання чи теми досягається можливість поглибленого засвоєння суміжних інститутів.

 Перелік нижченаведених тем є рекомендованим. Студенту надається право при виборі теми курсової (наукової) роботи виходити із свого інтересу до тої чи іншої теми та власного творчого бачення даної проблеми і по своєму формувати зміст праці. При виборі теми повинні враховуватися також можливості доступної інформаційної бази.

В обов’язковому порядку робота повинна містити вступ, в якому слід звернути увагу на актуальність вибраної теми та висновки по даній праці в будь-якій формі: фундаментального аналізу даних правовідносин, своя точка зору щодо певного нормативно-правового акту (його статті), власні пропозиції тощо чи просто констатація власного бачення стану законодавства..

Написання курсового (наукового) проекту має за свою мету наступні завдання:

студент повинен знати: понятійний апарат права інтелектуальної власності, його систему й сутність, основні інститути та субінститути, особливості об'єктів та правового положення суб'єктів, порядок їх кваліфікації, правові форми використання майнових прав, розпорядження ними, підстави, способи та порядок захисту від контрафактних дій;

-  студент повинен вміти: визначати умови надання правової охорони, застосовувати чинне законодавство, аналізувати його недоліки, вирішувати проблемні ситуації, оформляти кваліфікаційні документи, надавати кваліфіковану допомогу авторам та іншим суб’єктам права інтелектуальної власності, вести договірну та претензійну роботи, слідкувати за використанням майнових прав не володільцями й виявляти їх порушення, подавати позови по фактам порушення прав та вести справи за ними про захист прав інтелектуальної власності.

При написанні курсової (наукової) роботи варто уважно слідкувати за змінами чинного законодавства та  публікаціями з проблем регулювання права інтелектуальної власності, в тому числі в електронних засобах інформації.

Методичні вказівки для написання курсових (наукових) робіт розроблені на основі чинного законодавства України та ряду фундаментальних праць, публікацій, присвячених проблемі інтелектуальної власності.

Курсова робота повинна бути подана не менш чим за місяць до навчальної сесії. В іншому разі кафедра не гарантує вчасного рецензування.

Робота може бути повернена на доопрацювання в разі:

  •  Відсутності творчого характеру та самостійності;
  •  При  плагіаті, у тому числі з сучасних допоміжних засобів студентської допомоги;
  •  При неправильному тлумаченні норм права чи використанні застарілої норми права;
  •  При ідентичності двох та більше робіт;
  •  Якщо робота мала за обсягом – не менше 1 д.а. (40 000) знаків;
  •  Якщо буде виявлена суцільна безграмотність.

Не рекомендується робити невиправдані скорочення.  

Тема №1: Поняття права інтелектуальної власності.

(Наукові консультанти – Шишка Р.Б., Сядристий А.О.)

План.

Вступ.

1.Інтелектуальна власність та її становлення. Роль інтелектуальної діяльності в соціально-економічному розвитку України.

2.Поняття та сутність права інтелектуальної власності.

3.Результати творчої діяльності як об’єкти правовідносин і їх взаємозв’язок.

Висновки.

Методичні вказівки:

Аналіз першого питання передбачає висвітлення історичного становлення інтелектуальної власності в Україні та за її межами, визначення її сутності та співвідношення власності та інтелектуальної власності.

При розкритті даного питання необхідно в якості відповідного висновку вказати на роль інтелектуальної власності в соціально-економічному розвитку України.

Досліджуючи друге питання необхідно розкрити саме поняття права інтелектуальної власності, даючи дефініцію в суб’єктивному та об’єктивному сенсі, висвітлити її сутність, точки зору вчених щодо даної проблеми, також необхідно вказати на види права інтелектуальної власності. Підсумовуючи розкриття змісту даного питання, необхідно визначитися в значенні інституту права інтелектуальної власності для України.

Характеристика третього питання передбачає розкриття поняття результатів творчої діяльності як об’єктів правовідносин та їх взаємозв’язок з іншими правовідносинами, розкрити його філософський та правовий аспект.

Рекомендована література і нормативні акти:

1.1-1.4, 1.11-1.24, 1.47, 2.2, 2.12, 2.21, 2.30, 2.31, 2.34, 2.35, 2.42, 2.52, 2.53, 2.56, 2.57, 2.63, 2.123, 2.152

Тема №2: Законодавство про інтелектуальну власність.

(Наукові консультанти – Шишка Р.Б., Сядристий А.О.)

План.

Вступ.

1.Поняття законодавства про інтелектуальну власність, його система та спрямованість. Джерела правового регулювання права інтелектуальної власності та їх види.

2.Характеристика чинного законодавства України про інтелектуальну власність.

3.Законодавство зарубіжних країн про інтелектуальну власність та його особливості.

Висновки.

 

                                          Методичні вказівки:

Досліджуючи перше питання, слід звернути увагу на розкриття поняття законодавства про інтелектуальну власність, джерел правового регулювання інтелектуальної власності та їх види. Необхідно також розкрити систему джерел та їх спрямованість.

Переходячи до другого питання, важливо зосередити увагу на розкриття сутності чинного законодавства України про інтелектуальну власність, висвітлюючи положення таких нормативних актів як:

а) Конституції України як основного джерела регулювання права інтелектуальної власності;

б) міжнародно-правових актів про інтелектуальну власність;

в) Цивільного Кодексу УРСР, (Проекту Цивільного Кодексу), ЦК України;

г) Законів України: “Про авторське право та суміжні права”, “Про охорону прав на винаходи та корисні моделі”, “Про охорону прав на промислові зразки”, “Про охорону прав на знаки для товарів та послуг”, “Про охорону прав на сорти рослин”, “Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем” та інших законодавчих актів;

д) Постанов Кабінету Міністрів України, постанов, наказів, інструкцій Державного агентства з авторських та суміжних прав і Державного Комітету у справах інтелектуальної власності (Патентного відомства) - (зараз– Державного комітету з питань інтелектуальної власності та науки).

При аналізі даних нормативно-правових актів важливо зосередити  увагу на їх структуру, зміст та основні положення.

Для повноцінного висвітлення останнього питання необхідно, головним чином, розкрити, яке існує законодавство зарубіжних країн про інтелектуальну власність та його особливості, беручи за основу американську, романо-германську, інші системи права інтелектуальної власності. В кінці рекомендується зробити висновок, який би містив положення про те, до якої  системи права інтелектуальної власності відноситься законодавство України (має схожі риси) і які відмінності має вітчизняна система права.

Рекомендована література і нормативні акти:

1.1-1.47, 2.2-2.5, 2.20, 2.23, 2.24, 2.42, 2.52, 2.53, 2.107, 2.132.

Тема №3: Об’єкти права інтелектуальної власності.

(Науковий консультант - Сядристий А.О.)

План.

Вступ.

1. Поняття та ознаки об’єктів права інтелектуальної власності.

2. Загальна характеристика об’єктів інтелектуальної власності.

3. Результати науки, твори літератури та мистецтва як об’єкти права інтелектуальної власності.

Висновки.

                                      Методичні вказівки:

Аналіз першого питання припускає насамперед розкриття поняття та ознак об’єктів інтелектуальної власності, їх сутності, проблем визначення даного поняття, необхідно визначитися із класифікацією об’єктів інтелектуальної власності.

Розкриваючи друге питання необхідно чітко визначитися в поняттях та особливостях об’єктів інтелектуальної власності, а саме:

а) відкриття та його ознаки, що є об’єктом відкриття, що не визнається об’єктом відкриття;

б) винаходи;

в) корисні моделі;

г) промислові зразки, знаки для товарів та послуг, місця походження товарів, нові сорти рослин та породи тварин, топографії інтегральних схем, науково-технічна інформація тощо. Необхідно вказати, які появляються нові види об’єктів інтелектуальної власності.

При висвітленні третього питання необхідно звернути увагу на трактування поняття результатів науки, визначитися,  що саме відносимо до них та розкрити дуже важливий і актуальний момент на сьогодні – це правове регулювання науки в Україні. В цьому питанні треба дати визначення творам літератури та мистецтва, як об’єктам права інтелектуальної власності та ті вимоги, щодо них висуваються.

Рекомендована література і нормативні акти:

1.1, 1.16-1.21, 2.2, 2.29, 2.30, 2.31, 2.40, 2.52, 2.53, 2.57, 2.155

Тема №4: Суб’єкти права інтелектуальної власності.

(Наукові консультанти - Шишка Р.Б., Сядристий А.О.)

План.

Вступ.

  1.  Автор як первинний суб’єкт права інтелектуальної власності.
  2.  Держава та її уповноважені органи як суб’єкти права інтелектуальної власності.
  3.  Правове положення патентознавців (патентних повірених).
  4.  Агенти з товарних знаків та їх правове положення.

Висновки.

Методичні вказівки:

Повноцінне дослідження першого питання передбачає визначення поняття “автор”, виходячи із положень Закону України “Про авторське право та суміжні права” від 23 грудня 1993 року та міжнародних конвенцій з права інтелектуальної власності. В даному питанні необхідно чітко визначити ті права та обов’язки, які має автор як  первинний суб’єкт інтелектуальної власності, звернути увагу на визначення поняття “співавторство” та його види, як відбувається впорядкування відносин між співавторами (законодавче регулювання). В якості певного висновку рекомендується розкрити питання про охорону прав автора в Україні та за її межами.

Розкриваючи друге питання, насамперед необхідно визначитися в тому, що яким чином впливає держава на формування інституту інтелектуальної власності в нашому суспільстві і чому її можна віднести до суб’єкту права інтелектуальної власності, сформулювати підстави набуття державою прав інтелектуальної власності. При висвітленні даного питання також необхідно звернути увагу на правове положення Державного комітету України з питань науки та інтелектуальної власності, беручи за основу “Положення про Державний комітет з питань науки та інтелектуальної власності”, затвердженого Указом Президента України від 13 серпня 1999 року № 987/99.

Аналіз третього питання вимагає необхідність визначення правового положення представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених), їх прав та обов’язків, функцій тощо, зосереджуючи увагу на “Положення про представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених)”, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України 10 серпня 1994 року №545 (в редакції Постанови КМ України від 27 серпня 1997 року №938).

Досліджуючи четверте питання необхідно звернути увагу на розкриття сутності діяльності агентів з товарних знаків, визначитися з їх правовим положенням тощо.

Рекомендована література і нормативні акти:

1.1, 1.16-1.21, 1.29, 1.40, 1.41, 1.47, 1.54, 2.3-2.5, 2.30, 2.35, 2.37, 2.63, 2.64.

Тема №5: Авторське право.

(Наукові консультанти – Шишка Р.Б., Сядристий А.О.)

План.

Вступ.

  1.  Поняття авторського права та сфери його дії.
  2.  Об’єкти авторського права.
  3.  Суб’єкти авторського права.
  4.  Суб’єктивне авторське право, його зміст і межі.
  5.  Договори на створення і використання об’єктів інтелектуальної власності.

Висновки.

Методичні вказівки:

Ця тема має оглядовий характер й  переслідує мету ознайомлення з широким колом важливих інститутів авторського права.

Розкриваючи зміст першого питання необхідно, насамперед, визначитися в понятті  і видах результатів творчості, що охороняються авторським правом, встановити визначення авторського права в об’єктивному та суб’єктивному розумінні, яке має завдання, якими нормативними актами представлені джерела авторського права. Щодо джерел авторського права, то вони, перш за все, представлені конституційними законодавчими актами, зокрема Конституцією України. Особливу групу джерел сучасного авторського права становлять міжнародні договори: підписана 14 липня 1967 року в Стокгольмі Конвенція, що створює Всесвітню організацію інтелектуальної власності (ВОІВ); Бернська конвенція про охорону літературних і художніх творів (1886); Всесвітня (Женевська) конвенція про авторські права від вересня 1952 р.; Римська конвенція про охорону інтересів виконавців, виробників фонограм від незаконного відтворення їх фонограм (1971 р.); Брюссельська конвенція про розповсюдження несучих програм сигналів, що передаються через супутники (1974 р.) та інші. Далі необхідно розкрити суть законів України, які певним чином вказують на авторське право. Так, Закон України “Про власність” в ст.13 проголошує, що об’єктами права власності громадян є твори науки, літератури та мистецтва, відкриття, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, раціоналізаторські пропозиції, знаки для товарів і послуг та інші результати інтелектуальної праці. Стаття 41 цього Закону встановлює, що об’єктами права інтелектуальної власності є твори науки, літератури і мистецтва. Одне із самих чільних місць займають Закон України “Про авторське право та суміжні права” від 23 грудня 1993 року, Постанови Кабінету Міністрів України “Про мінімальні ставки авторської винагороди за використання творів літератури і мистецтва” від 18 листопада 1994 року тощо.

Висвітлюючи друге питання, потрібно встановити, що є об’єктом авторського права та їх перелік, виходячи із положень статті 5 Закону України “Про авторське право та суміжні права” від 23 грудня 1993 року. В цьому питанні необхідно вказати на ті ознаки, за якими твір є саме об’єктом авторського права, а також перелічити категорії творів, які згідно законодавства не визнаються об’єктами авторського права.

Характеристику третього питання необхідно розпочати із визначення, хто саме є суб’єктом авторського права, дати законодавче визначення поняття автора, які критерії його захисту згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права” від 23 грудня 1993 року. При розкритті змісту даного питання потрібно чітко визначитися в розмежуванні первісного і похідного авторського права. Досить актуальною проблемою зараз залишається інститут співавторства в авторському праві, тому необхідно це також висвітлити і  вказати його місце в цивільно-правовій теорії, розділяючи поняття “співавторство” та “співробітництво”.

Четверте питання передбачає аналіз суб’єктивного авторського права, що передусім виражається в тому, що ділиться на особисті немайнові права автора та майнові. При розкритті суті особистих немайнових прав автора, у відповідності до статті 13 Закону України “Про авторське право та суміжні права” від 23 грудня 1993 року, необхідно більш детально розглянути право авторства, право автора на ім’я, право на недоторканість твору, право на обнародування твору. Переходячи до викладення майнових прав, приймаючи за увагу ст. 14 вищевказаного Закону, потрібно також детально розібратися із їх тлумаченням та вказати на можливість реалізації майнових авторських прав як інвестицій. В цьому питанні треба визначитися із авторським правом на аудіовізуальний твір, правом слідування тощо.

Аналіз останнього питання передбачає необхідність розкриття змісту договорів, які відповідним чином пов’язані із авторським правом. Це, насамперед, авторські ліцензійні договори, договори про створення об’єктів авторського права, договори на видання об’єктів авторського права, договори на розповсюдження та використання творів тощо. Висвітлюючи дане питання, необхідно дати їм поняття, їх юридичну природу, порядок укладання та  їх місце в системі цивільно-правових договорів.

Рекомендована література і нормативні акти:

1.1-1.6, 1.14-1.16, 1.38, 1.40, 1.41, 2.2, 2.3, 2.20, 2.21, 2.30, 2.34, 2.35, 2.42, 2.48, 2.52, 2.53, 2.57, 2.132, 2.135, 2.149, 2.150.

Тема №6: Суміжні права.

(Науковий консультант - Сядристий А.О.)

План.

Вступ.

  1.  Поняття та сутність суміжних прав.
  2.  Суб’єктивні суміжні права, їх зміст та межі.
  3.  Правила розповсюдження примірників аудіовізуальних творів та фонограм.

Висновки.

 

Методичні вказівки:

Досліджуючи перше питання, потрібно вказати на поняття суміжного права як права на результати творчої діяльності виконавців, виробників фонограм та організацій мовлення, пов’язані з використанням творів літератури і мистецтва, авторські права, які належать іншим особам. При розкритті даного питання необхідно вказати на об’єкти та суб’єкти суміжних прав. Важливим моментом також є розкриття суті законодавства України, що регулює правовідносини у сфері суміжних прав.

При висвітленні другого питання необхідно звернути увагу суб’єктивним суміжним правам, зокрема, правам, які належать виконавцям, виробникам фонограм та організаціям мовлення та їх тлумаченню.

Повноцінне дослідження третього питання передбачає собою вивчення положень Закону України “Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів та фонограм” від 23 березня 2000 року, Постанови Кабінету Міністрів України №1209 від 4 листопада 1997 року “Про затвердження Правил роздрібної торгівлі примірниками аудіовізуальних творів та фонограм” тощо.

Рекомендована література і нормативні акти:

1.1, 1.11, 1.12, 1.14-1.16, 1.26, 1.27, 1.34, 1.36, 1.37, 1.39, 1.47, 2.2, 2.3, 2.12, 2.23, 2.24, 2.30, 2.35, 2.37, 2.52, 2.53, 2.57, 2.64, 2.91, 2.92, 2.93, 2.107, 2.108, 2.115, 2.117, 2.119, 2.131, 2.139

Тема №7: Управління та захист авторських та суміжних прав.

(Науковий консультант-Сядристий А.О.)

План.

Вступ.

1.Колективне управління авторськими та суміжними правами.

2.Поняття та визначення контрафактних порушень авторських та суміжних прав.

3.Способи  захисту авторських та суміжних прав.

Висновки.

                                       Методичні вказівки:

При дослідженні першого питання необхідно висвітлити, що є саме колективним управлінням авторськими  та суміжними правами, вказуючи на те, що це є своєрідною формою захисту авторського права та суміжних прав. У Законі України “Про авторське право та суміжні права” від 23 грудня 1993 року проголошено, що ці організації з правами юридичної особи створюються з метою забезпечення майнових прав авторів та їх  правонаступників, суб’єктів суміжних прав, тому потрібно розкрити сутність їх діяльності та вказати, які організації існують на Україні та за її межами.

Розкриваючи друге питання потрібно висвітлити положення про те, що є саме порушенням авторського права та суміжних прав, які примірники творів та фонограм є контрафактними. В цьому питанні також бажано дати власне бачення щодо вирішення даної проблеми та шляхи її подолання,  перечислити ті державні організації та установи, які ведуть боротьбу з піратством на Україні та за її межами.

Для повноцінного висвітлення третього питання важливо вказати на ті способи захисту авторського права та суміжних прав, видів відповідальності, які передбачені чинним законодавством. Захист майнових і особистих немайнових прав авторів, виконавців, виробників фонограм і організацій мовлення здійснюється нормами різних галузей права – кримінального, адміністративного, цивільного тощо. Але найчастіше застосовуються цивільно-правові способи захисту авторського права та суміжних прав, тому потрібно дати їх загальну характеристику  з аналізом кожного положення. Велике значення при висвітленні даного питання необхідно вказати на способи забезпечення позову у справах про порушення авторського права і суміжних прав згідно основних положень чинного законодавства, розкрити сутність діяльності Державного комітету з питань науки та інтелектуальної власності, спрямованої на захист інтересів автора та їх правонаступників в Україні.

Рекомендована література і нормативні акти:

1.1-1.6, 1.11, 1.12, 1.16, 1.34, 2.2, 2.3, 2.12, 2.20, 2.30, 2.34, 2.35, 2.37, 2.56, 2.76, 2.107, 2.138, 2.140, 2.154, 2.155.

Тема №8: Право промислової власності.

(Наукові консультанти – Шишка Р.Б., Сядристий А.О.)

План.

Вступ.

  1.  Поняття промислової власності, її сутність та юридична природа.
  2.  Об’єкти правової охорони.
  3.  Суб’єкти права на винаходи, корисні моделі і промислові зразки та їх права.
  4.  Оформлення прав на винаходи, корисні моделі і промислові зразки. Патент.
  5.  Захист прав патентовласника. Правове становище патентних повірених.

Висновки.

                                            Методичні вказівки:  

Аналіз першого питання передбачає висвітлення поняття промислової власності, її сутності та юридичної природи, звертаючи увагу, насамперед на те, що промислова власність – один із видів інтелектуальної власності, її складова частина. До промислової власності належать результати науково-технічної діяльності. В даному питанні необхідно визначитися із поняттям права промислової діяльності в об’єктивному розумінні та суб’єктивному.

Досліджуючи друге питання необхідно вказати, що об’єктами правової охорони промислової власності є результати винахідництва та промислові зразки. В Україні винахідницька діяльність регулюється Законом України “Про охорону прав на винаходи і корисні моделі”, творча діяльність у створенні і використанні промислових зразків – Законом України “Про охорону прав на промислові зразки”. При розкритті даного питання треба звернути увагу на визначення винаходу, корисної моделі та промислового зразку та ті вимоги та умови, яким вони повинні відповідати.

Характеристика третього питання передбачає собою висвітлення поняття суб’єктів права на винахід, корисну модель чи промисловий зразок, що стосується як автора результату, так і його правонаступників – будь-яких фізичних і юридичних осіб, яким автор передав своє суб’єктивне майнове право на результати творчої праці. При розкритті цього питання треба вказати на права, які надаються вищевказаним суб’єктам, поділивши їх на дві групи: особисті немайнові і майнові права та розкрити сутність кожного з них.

При висвітленні четвертого питання необхідно вказати на порядок оформлення прав на винаходи, корисні моделі і промислові зразки та ті стадії, які вона повинна пройти згідно чинного законодавства України. Також слід звернути увагу на визначення патенту, оскільки саме цим техніко-юридичним документом засвідчується право на винахід, корисну модель чи промисловий зразок, авторство на них, пріоритет і право власності на зазначені об’єкти.

Дослідження останнього питання передбачає розкриття суті захисту прав патентовласника, маючи на увазі, що сам захист має комплексний характер. Особливої уваги заслуговує висвітлення правового становища представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених), виходячи із “Положення про представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених)”, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів 10 серпня 1997 року № 938.

Рекомендована література і нормативні акти:

1.1-1.4, 1.10-1.12, 1.16-1.22, 1.48-1.65, 2.2-2.5, 2.9, 2.12, 2.14, 2.15, 2.16, 2.28, 2.30, 2.31, 2.43, 2.53, 2.64, 2.148.

 Тема №9: Здійснення прав на знаки для товарів та послуг в Україні.

(Науковий консультант –  Піхурець О.В.)

ПЛАН.

Вступ.

  1.  Поняття прав на знаки для товарів та послуг.
  2.  Оформлення прав на знаки для товарів та послуг.
  3.  Договірні форми здійснення прав на знаки для товарів та послуг в Україні.
  4.  Відповідальність за незаконне використання товарних знаків.

Висновки.

Методичні    вказівки:

Інститут прав на знаки для товарів та послуг, як об’єкт права промислової власності світовій практиці відомий вже давно, але в Україні був практично не розвинутий. Зараз товарний знак визнається досить важливим об’єктом економічного обороту в Україні. Тому у відповіді на перше питання роботи необхідно проаналізувати відомі визначення прав на знаки для товарів та послуг і сформулювати свою позицію щодо цієї проблеми. А також спробувати надати визначення  їх ознак, функцій та видів. Слід приділити увагу характеристиці сучасної нормативної бази, яка регулює правовідносини, що стали предметом дослідження, та науково-тематичної літератури.

Особливої уваги потребує порядок та умови реєстрації прав на знаки для товарів та послуг, тому у другому питанні треба освітити процедуру самого оформлення та підстави і порядок припинення цих прав. Крім того, необхідно дати визначення права на свідоцтво та прав які виникають із свідоцтва у володільців товарних знаків.

Розглядаючи четвертий пункту плану необхідно розкрити особливості договірної форми здійснення прав на знаки для товарів та послуг. Також слід відмітити особливості укладення договору, правове положення сторін, та їх права та обов’язки.

Розпочинаючи роботу над  п’ятим пунктом курсової роботи слід приділити максимальну увагу судовій практиці. Визначити органи які повинні контролювати дотримання прав володільців свідоцтв права на знаки для товарів та послуг. Необхідно розглянути порядок захисту прав володільців свідоцтв.

У висновку рекомендовано звернути увагу на багатогранність розглянутої теми, її практичну значимість.

  

Рекомендована література і нормативні акти:

1.1, 1.7, 1.8, 1.10, 1.19, 1.32, 1.33, 1.54, 2.7, 2.10, 2.14, 2.15, 2.16, 2.26, 2.53, 2.70, 2.73, 2.78, 2.81, 2.100-2.106, 2.110.

Тема №10:  Відповідальність за порушення патентних прав в Україні.

(Науковий консультант - Кириченко Т.С.)

План.

Вступ.

1. Поняття порушення патенту.

2. Встановлення факту порушення патенту.

3. Відповідальність за порушення патентних прав.

Висновки.

Методичні вказівки:

Розпочинаючи роботу над курсовим дослідженням потрібно окреслити актуальність обраної теми, стан її вивчення та розробленості в науковій літературі, що досягається завдяки аналізу літератури з даної теми. Слід приділити увагу характеристиці сучасної нормативної бази, яка регулює правовідносини, що стали предметом дослідження.

Переходячи до другого пункту плану потрібно розкрити поняття порушення патентних прав, відповідно до існуючої нормативної базі, а також з точки зору правової теорії. Це можливо зробити шляхом з’ясування того що таке патент та основного його значення, яке полягає в усуненні всіх третіх осіб  від використання запатентованого винаходу. Дослідити момент виникнення патентних прав, а також висвітити поняття контрафактних дій.

Важливе значення, при вирішенні питання про відповідальність за порушення патенту має встановлення самого факту порушення. Загальновизнаним є встановлення факту такого порушення патенту завдяки патентній формулі, з врахуванням її тлумачення. Дотепним було б на прикладі порушення права використання винаходу розкрити роль формули винаходу при встановленні факту використання.  

Розглядаючи питання відповідальності за порушення патентних прав, головну увагу слід приділити умовам виникнення такої відповідальності, а також розкрити її юридичну природу. Зупинитися на аналізі кожній з умов окремо, а саме факту протиправних дій, спричинення шкоди, наявності причинного зв’язку, а також вини порушника.

Підводячи підсумки дослідженню слід звернути увагу на багатогранність розглянутої теми, її практичну значущість.  

                                Рекомендована література і нормативні акти:

1.1, 1.4, 1.10, 1.11, 1.12, 1.16-1.19, 2.9, 2.17, 2.21, 2.28, 2.31, 2.38, 2.43-2.45, 2.51, 2.58, 2.59, 2.60, 2.62, 2.71, 2.74.

Тема №11: Правова охорона конфіденційної інформації (комерційної таємниці) в Україні.

(Науковий консультант – Дідук А.Г.)

План.

Вступ.

1.Юридична природа конфіденційної інформації (комерційної таємниці).

2.Суб’єкти права на конфіденційну інформацію (комерційну таємницю) та їх правове становище.

3.Захист прав осіб, що володіють конфіденційною інформацією (комерційною таємницею) в Україні.

Висновки.

Методичні вказівки:

Розпочинаючи роботу над курсовим дослідженням потрібно окреслити актуальність обраної теми, стан її вивчення та розробленість в науковій літературі. Для цього необхідно провести аналіз літератури по даній темі. Слід приділити увагу характеристиці сучасної нормативної бази, яка регулює правовідносини, що стали предметом дослідження.

При дослідженні другого питання необхідно дати чітке визначення "конфіденційної інформації", "комерційної таємниці", що дає діюче законодавство України, їх ознаки та характеристику. При розгляді юридичної природи "конфіденційної інформації", "комерційної таємниці" допоможе аналіз поглядів окремих авторів щодо понять -  "ноу-хау", "торгові секрети", "комерційна таємниця", "конфіденційна інформація". Рекомендується розглянути таке теоретичне питання, чи може "конфіденційна інформація", "комерційна таємниця" бути самостійним об’єктом інтелектуальної власності. Щоб дати відповідь на це запитання, потрібно прослідкувати, чи притаманні "конфіденційній інформації", "комерційній таємниці" ті ж властивості, що присутні в кожному об’єкті інтелектуальної власності. Необхідно освітити правове регулювання відносин щодо "конфіденційної інформації", "комерційної таємниці" і з точки зору правової теорії.

Переходячи до третього пункту плану необхідно розкрити суть права на "конфіденційну інформацію", "комерційну таємницю",  момент виникнення такого права і кому воно належить (суб’єкти права). Також розкривається використання суб’єктами всіх дозволених законодавством способів по забезпеченню секретності інформації. Необхідною мірою забезпечення охорони "конфіденційної інформації", "комерційної таємниці" є накладання на осіб, що володіють такою інформацією в силу своїх службових обов’язків, юридичних обов’язків про їх нерозголошення. Крім прав осіб, що володіють "конфіденційною інформацією", "комерційною таємницею" потрібно вказати також і їх обов’язки, що накладає на них закон. В кінці розкрити причини припинення права на "конфіденційну інформацію", "комерційну таємницю".

В четвертому питанні пункту плану буде йти мова про захист прав осіб, що володіють "конфіденційною інформацією", "комерційною таємницею". Тут необхідно розкрити саме поняття захисту права в її юридичному значенні, та що входить в це поняття. Відомо, що захист прав виникає тоді, коли таке право особи порушено, або є реальна загроза його порушення. При освітленні даного питання потрібно вказати форму, порядок захисту права на "конфіденційну інформацію", "комерційну таємницю". Захист прав на "конфіденційну інформацію", "комерційну таємницю" здійснюється з допомогою відповідних способів, що встановлені законодавством України.

Підводячи підсумки дослідження слід звернути увагу на багатогранність розглянутої теми, її практичну значимість.

 

Рекомендована література і нормативні акти:

1.1, 1.29, 1.32, 1.33, 1.44, 2.7, 2.12, 2.29, 2.53, 2.61, 2.64, 2.66, 2.77, 2.82, 2.83, 2.90, 2.105, 2.128, 2.156.

Тема № 12: Договір про нерозголошення конфіденційної інформації (комерційної таємниці) в Україні.

(Науковий консультант – Дідук А.Г.)

ПЛАН.

Вступ.

  1.  Поняття та значення договору про нерозголошення конфіденційної інформації (комерційної таємниці).
  2.  Сторони та особливості укладання договору про нерозголошення конфіденційної інформації (комерційної таємниці).
  3.  Відповідальність сторін по договору про нерозголошення конфіденційної інформації (комерційної таємниці).

Висновки.

Методичні вказівки:

Розпочинаючи роботу над курсовим дослідженням потрібно у вступі обгрунтувати актуальність обраної теми, стан її вивчення та розробленість в науковій літературі. Слід приділити увагу характеристиці сучасної нормативної бази, яка регулює правовідносини, що стали предметом дослідження.

В другому питанні необхідно розглянути питання щодо поняття договору про нерозголошення конфіденційної інформації (комерційної таємниці), його юридичну природу та значення. Дослідити причини виникнення "конфіденційної інформації", "комерційної таємниці" і самого договору про нерозголошення конфіденційної інформації (комерційної таємниці). Розпочати рекомендується з викладення вимог, яким повинен відповідати такий договір. Відносно юридичної природи договору про нерозголошення конфіденційної інформації (комерційної таємниці), то його розгляд розпочати з порівняльного аналізу вказаного договору з іншими цивільно-правовими угодами, найбільш близькими йому за змістом, трудовим договором (контрактом). Таким чином стануть відомі певні загальні риси цих угод, а також їх відмінність. Значення договору про нерозголошення конфіденційної інформації (комерційної таємниці) для його сторін обумовлене тими цілями та завданнями, які переслідують чи намагаються вирішити сторони договору.

Переходячи до третього пункту плану необхідно визначити предмет (зміст) договору про нерозголошення конфіденційної інформації (комерційної таємниці) та проаналізувати процедуру і особливості укладання  даного договору. Також рекомендується порівняти процедуру укладання подібних договорів за кордоном. В цьому пункті плану необхідно розглянути питання відносно сторін договору про нерозголошення конфіденційної інформації (комерційної таємниці), їх основних прав та обов’язків, які регулюються законодавством України та локальними нормативними актами.

В четвертому пункті плану, щодо відповідальності сторін по договору про нерозголошення конфіденційної інформації (комерційної таємниці) головну увагу слід приділити умовам виникнення такої відповідальності, проаналізувати причини порушення умов договору, а також розглянути її юридичну природу.

Підводячи підсумки дослідження слід звернути увагу на багатогранність розглянутої теми, її практичну значимість.

 

Рекомендована література і нормативні акти:

1.1, 1.29, 1.32, 1.33, 1.44, 2.5, 2.18, 2.22-2.26, 2.36, 2.41, 2.46, 2.49, 2.69, 2.72, 2.73.

Тема №13: Науково-технічна інформація як об’єкт інтелектуальної власності.

(Науковий консультант – Петров Є.В.)

ПЛАН.

Вступ.

1.Поняття науково-технічної інформації, законодавство про науково-технічну інформацію.

2.Право власності на науково-технічну інформацію.

3.Договір на передачу науково-технічної інформації.

4.Права та обов’язки власників науково-технічної інформації, споживачів та посередників.

Висновки.

Методичні вказівки:

У вступі необхідно розглянути поширення інформаційних відносин у сучасному суспільстві та зростання важливості правового регулювання права власності на інформацію.

При розгляді першого питання рекомендується в першу чергу звернути увагу на такі аспекти, як: загальне поняття інформації; розглянути поняття нерозкритої науково-технічної інформації (ноу-хау); розвиток законодавства про науково-технічну інформацію; визначити об’єкт відносин у сфері науково-технічної інформації; звернути увагу не тільки на нормативне тлумачення терміну, а й на розробки вчених-цивілістів.

Розглядаючи друге питання цієї теми слід звернути увагу на статтях законів України “Про інформацію” та “Про науково-технічну інформацію”, які проголошують право власності на інформацію, визначають власників та споживачів науково-технічної інформації. Рекомендовано звернутися до праць Ч.Н. Азімова, О.А. Підопригори, В.А. Копилова, Р.Б. Шишки.

При написанні третього питання в першу чергу розглянути договір на передачу нерозкритої науково-технічної інформації (ноу-хау), розглянути проблему захисту ноу-хау, також на перехід права власності на науково-технічну інформацію до іншої особи. Зробити спробу розглянути дискусійне питання щодо взагалі права власності на науково-технічну інформацію та договорів на отримання цієї інформації. Рекомендовано користуватися статтями В.О. Дозорцева “Информация как объект исключительных прав", І.Л. Бачило “Информационные ресурсы, как объект права и объект отношений, регулируемых ГК РФ".

В останньому питанні рекомендовано розглянути питання в такій послідовності: визначити права та обов’язки власників, споживачів та посередників;  проблему захисту ресурсів науково-технічної інформації; розглянути питання відповідальності за порушення умов договору, та законодавства в галузі інформаційних відносин.

В висновках  треба показати важливе значення вступу України до інформаційного середовища та прийняття міжнародних норм та стандартів в галузі інформаційних відносин.

                             Рекомендована література і нормативні акти:

1.1, 1.11, 1.12, 1.29, 1.30, 2.11, 2.52, 2.53, 2.63, 2.64.

Тема № 14: Правова охорона комп’ютерних програм.

(Науковий консультант - Селіванов М.В.)

План.

Вступ.

  1.  Охорона комп'ютерних програм патентним правом
  2.  Охорона комп'ютерних програм авторським правом
  3.  Можливості спеціальної системи охорони

Висновки.

 

                                    Методичні вказівки:

У курсовій роботі пропонується розглянути можливості різних систем щодо правової охорони комп'ютерних програм.

По кожному параграфу варто відобразити ознаки охороноспроможності, проаналізувати їх застосування щодо комп'ютерних програм. У патентному праві, слід проаналізувати ознаки новизни, винахідницького кроку, промислового застосування. У параграфі охорони авторським правом варто відбити характер створення комп'ютерної програми й об'єктивну форму виразу. Щодо спеціальної системи для захисту комп'ютерних програм варто додатково розкрити обсяг прав, наданий цією системою.

Висновки повинні містити аргументацію застосування того чи іншого виду охорони комп'ютерних програм на практиці.

Рекомендована література і нормативні акти:

1.1, 1.5, 1.6, 1.10, 1.16-1.23, 2.75, 2.79, 2.80, 2.84, 2.85-2.89, 2.91, 2.94-2.103, 2.111, 2.113, 2.114, 2.118, 2.120, 2.125-2.127, 2.129, 2.130.

Тема №15: Правова охорона нових сортів рослин.

             (Науковий консультант – Жорнокуй Ю.М.)

Вступ.

  1.  Поняття сорту рослин.
  2.  Патент на сорт та його особливості.
  3.  Патентування сортів рослин за кордоном.
  4.  Права та обов’язки, які слідують з патенту на сорт рослин.
  5.  Нові породи тварин та їх правова охорона.
  6.  Характеристика законодавства про охорону нових сортів рослин.

Висновки.

Методичні вказівки:

1. Поняття сорту рослин визначається ст. 1 Закону України «Про охорону прав на сорт рослин» як спеціально відібрана сукупність рослин в межах одного й того ж ботанічного таксону з біологічними ознаками, які властиві йому та характеризують їх спадкоємність, яка має хоча б одну відмінність від відомих сукупностей рослин того ж ботанічного таксону.

Також слід звернути увагу на існуюче поняття запатентованого сорту - сорт, на який видано патент. При відповіді на дане питання необхідно визначитись з об’єктом правової охорони.

2. Право на сорт охороняється державою та посвідчується патентом. Даний патент на сорт посвідчує авторство на сорт та виключне право на його використання. Також необхідно зупинити свою увагу на періоді дії патенту, а також особливості дії патенту для винограду та плодових культур, та за чиїм клопотанням та на який строк його може бути продовжено.

3. Законодавством встановлюється порядок патентування сортів рослин за межами України. Громадяни та юридичні особи вправі подавати заявки у відповідні службі іноземних держав про отримання охоронних документів на сорти рослин, які вирощені в Україні. При вивченні цього питання необхідно звернути увагу на дії, які необхідно здійснити особі, яка подає заявку на отримання патенту до іноземних держав.

4. Використання прав, наданих патентом, здійснюється в межах передбачених законодавством. Ніхто не має права використовувати запатентований сорт без дозволу володільця патенту. Також необхідно визначитися з випадками, за яких право володільця не поширюється на правовідносини, пов’язані з використанням запатентованого сорту.

5. 15 грудня 1993 року Верховною Радою України було прийнято Закон України «Про племінне тваринництво», який визначає загальні економічні та організаційні засади діяльності в галузі виведення племінних тварин і птиці.

Селекційним досягненням у тваринництві визнається порода, під якою розуміють цілісну чисельну групу тварин спільного походження, що створена людиною, має генеалогічну структуру і властивості, які дають змогу відрізнити її від інших тварин цього виду, і кількісно достатня для розмноження як однієї породи.

Суб’єктами права на селекційне досягнення в галузі тваринництва є селекціонери, творчою працею яких виведено нову породу тварин, та їх правонаступники.

Порядок видачі свідоцтв на право займатися племінною справою визначається Міністерством агропромислового комплексу України.

  1.  При відповіді на дане питання слід зупинити свою увагу на таких аспектах:  які правовідносини регулює дане законодавство;

 - коли, ким і які були прийняті нормативні акти, регулюючі дані правовідносини;  із скількох розділів та статей складаються дані нормативні акти; коротка характеристика кожного розділу.

Рекомендована література і нормативні акти:

1.1,1.20, 2.28,2.30, 2.34-2.37, 2.50-2.53, 2.56, 2.57.

Тема № 16: Правова охорона топографій інтегральних схем.

(Науковий консультант – Жорнокуй Ю.М.)

Вступ.

  1.  Поняття інтегральної мікросхеми (ІМ) та умови її патентоздатності.
  2.  Порядок реєстрації топографії інтегральної мікросхеми (ТІМ).
  3.  Права та обов’язки, що випливають із реєстрації топографії інтегральної мікросхеми.
  4.  Порушення та захист прав володільців зареєстрованої ТІМ.
  5.  Характеристика законодавства про охорону прав на ТІМ.

Висновки.

                            Методичні вказівки:

1. Під ІМ розуміють мікроелектонний виріб кінцевої або проміжної форми, який призначений для виконання функцій електронної схеми, елементи та з’єднання якого нерозривно сформовані в об’ємі та (або) на поверхні матеріалу, який складає основи такого виробу, незалежно від способу його виготовлення.

Виключне право на використання ТІМ посвідчується свідоцтвом, яке підтверджує реєстрацію ТІМ. Свідоцтво діє 10 років з дати надання заявки до Відомства або з дати першого використання ТІМ при умові, що з цієї дати надання заявки до Відомства пройшло не більше 2-х років.

ТІМ - зафіксоване на матеріальному носії просторовогеометричне розміщення сукупності елементів ІМ та поєднянь між ними. ТІМ відповідає умовам охороноздатності, якщо вона є оригінальною, тобто не виготовлена шляхом прямого копіювання другої ТІМ, має відзнаки, які надають їй нові властивості, та не була відома в галузі мікроелектроніки до дати надання заявки до Відомства або до дати її першого використання.

2. Право на реєстрацію ТІМ має автор або його правонаступник, а також роботодавець або його правонаступник, якщо ТІМ створена в зв’язку з виконанням службових обов’язків або за спеціальним дорученням роботодавця при умові, що трудовим договором не передбачено інше.

Особа, яка бажає зареєструвати ТІМ та має на це право, надає до Відомства заявку на реєстрацію (вона повинна включати - заявку про реєстрацію ТІМ та матеріали, які ідентифікують ТІМ, а також документ про виплату збору за  реєстрацію ТІМ).

Експертиза заявки на реєстрацію ТІМ проводиться Відомством у відповідності до Закону України «Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем». Після прийняття рішення про реєстрацію заявленої ТІМ Відомство вносить відповідний запис до Реєстру. Про що публікується в офіційному бюлетені Відомства.

Відомство видає заявнику свідоцтво на протязі місяця після реєстрації ТІМ.

  1.  При вивченні даного питання слід акцентувати свою увагу на наступних положеннях: реєстрація ТІМ надає власнику зареєстрованої ТІМ виключне право використовувати ТІМ за власним задумом, якщо таке використання не порушує прав інших власників;   також реєстрація надає ряд прав: а) заперечувати іншим особам використовувати ТІМ без його дозволу; б) передавати на підставі договору право власності на ТІМ любій особі, яка стає правонаступником; в) видавати любій особі дозвіл (ліцензію) на використання зареєстрованої ТІМ на підставі ліцензійного договору; та ін.

Головним обов’язком власника прав на зареєстровану ТІМ є добросовісне користування виключним правом використання.

4. Порушення прав власника зареєстрованої ТІМ, яке тягне за собою відповідальність відповідно чинного законодавства України, є любе посягання на його права, які передбачені діючим законодавством.

На вимогу власника прав на зареєстровану ТІМ таке порушення повинно бути припинено, а порушник зобов’язаний виплатити власнику прав завдану шкоду. Спори між власником прав на ТІМ та порушником цих прав про розмір компенсації та порядку її виплати вирішуються в судовому порядку.

  1.  При відповіді на дане питання слід акцентувати свою увагу на такі питання як: які правовідносини регулює даний закон; коли і ким його було прийнято; скільки він має розділів і статей; коротка характеристика кожного розділу.

Рекомендована література і нормативні акти:

1.1,1.22, 2.28,2.30, 2.34-2.37, 2.50-2.53, 2.56, 2.57, 2.63, 2.64.

Тема № 17: Правова охорона промислових зразків

(Науковий консультант – Жорнокуй Ю.М.)

План.

Вступ.

  1.  Поняття промислового зразка та його патентоздатність.
  2.  Порядок патентування промислових зразків.
  3.  Права, що витікають з патенту на промисловий зразок.
  4.  Припинення дії патенту на промисловий зразок.
  5.  Характеристика законодавства про охорону прав на промислові зразки.

Висновки.

Методичні вказівки:

1. Перш за все щоб визначитися з поняттям промислового зразка треба вияснити для себе, що ми власне розуміємо під юридичною природою цього поняття. Слід зауважити, що промисловий зразок є винаходом, який не має аналогів собі в промисловому виробництві; в нього вкладено творчу діяльність людини та представляє собою художню конструкцію.

Виходячи з ознак, які притаманні промисловому зразку законодавець в ст. 1 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки» від 15 грудня 1993 року дає таке тлумачення даній правовій категорії - результат творчої діяльності людини в області художнього конструювання.

Слід також звернути увагу на те, що існує також, відповідно до законодавства, і поняття «запатентованого промислового зразка» під яким розуміють промисловий зразок, на який було видано патент.

Об’єктом промислового зразка може бути форма, малюнок або забарвлення або їх сукупність, які визначають зовнішній вигляд промислового виробу та призначення для задоволення естетичних та ергономічних вимог.

Промисловий зразок відповідає умовам патентоспроможності, якщо він є новим та може бути застосованим в промисловості (ст. 6 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки»). На визнання промислового зразка патентоспроможним не впливає розголошення інформації про нього автором або особою, яка отримала від автора прямо або в іншим шляхом таку інформацію, на протязі 6 місяців до дати подачі заявки до Відомства або якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету.

  1.  Для вивчення цього питання слід звернути увагу на такі моменти:

а) заявка на патентування промислового зразка та її зміст;

б) дата подачі заявки на патентування промислового зразка;

в) пріоритет заявки на патентування промислового зразка;

г) експертиза заявки на патентування промислового зразка;

д) реєстрація та видача патенту на промисловий зразок.

3. При розгляді цього питання слід відзначити, що права, які витікають з патенту, починають діяти з дати публікації відомостей про його видачу при умові виплати щорічного збору на підтримку патенту в силі.

Патент надається його власнику для виключного використання промислового зразка, якщо таке використання не порушує прав інших власників патентів.

Взаємовідносини при використанні промислового зразку, патент на який належить декільком особам, визначається договором між ними.

Патент надає право його власнику заперечувати іншим особам використовувати промисловий зразок без його дозволу, за винятком випадків, коли таке використання не визнається у відповідності до законодавства порушенням прав власника патенту.

Виходячи з суспільних інтересів та інтересів національної безпеки України Кабінет Міністрів має право дозволити використання запатентованого промислового зразка без згоди власника патенту, але з виплатою йому відповідного відшкодування.

Власник патенту повинен добросовісно користуватись виключним правом, яке витікає з патенту.

4. Власник патенту може в будь-який час відмовитись від нього повністю або частково на підставі заяви, яка подається до Відомства.

Дія патенту на промисловий зразок припиняється у разі невиплати у встановлений строк річного збору за підтримку його в силі. Також патент припиняє свою дію, якщо його визнано недійсним у випадках: а) невідповідності запатентованого промислового зразка умовам патентоспроможності; б)присутності в сукупності важливих ознак промислового зразка ознак, які  були відсутні в даній заявці; в)порушення вимог законодавства, щодо патентування промислового зразка в іноземних державах.

  1.  При відповіді на дане питання слід акцентувати свою увагу на наступних моментах: а) які правовідносини регулює даний закон; б) коли і ким його було прийнято; в) скільки він має розділів та статей; г) коротка характеристика кожного розділу.

Рекомендована література і нормативні акти:

1.1, 1.3, 1.4, 1.10-1.12, 1.18, 1.50-1.54, 2.2-2.5, 2.16, 2.28-2.31,2.52, 2.53.

Список рекомендованих нормативних актів та літератури.

1. Нормативні акти:

  1.  Конституція України:Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р.-К.:Преса України,1997.-80 с.
  2.  Загальна Декларація Прав Людини від 10 грудня 1948 року.
  3.  Міжнародний пакт про економічні, соціальні та культурні права від 16 грудня 1966 року.
  4.  Стокгольмська конференція з інтелектуальної власності 1967 року, що заснувала Всесвітню організацію інтелектуальної власності.
  5.  Бернская конвенция об охране литературных и художественных произведений. Парижский акт от 24 июля 1971 г.
  6.  Всемирная конвенция об авторском праве (пересмотренная в Париже 24 июля 1971 года) //Международные нормативные акты ЮНЕСКО.- М.-"Логос."-1993.- С.435- 450
  7.  Ніццька угода про Міжнародну класифікацію товарів та послуг для реєстрації знаків 1957 року.
  8.  Мадридська угода про міжнародну реєстрацію знаків від 1891 року (з протоколом до нього 1989 р.)
  9.  Директива Совета  от 14 мая 1991 г. О правовой охране программ для ЭВМ (91/250/ЕЕС)
  10.  Парижская конвенция  по охране промышленной собственности от 20 марта 1883 года, пересмотренная в Брюсселе 14 декабря 1900 г., в Вашингтоне 2 июня 1911г., в Гааге 6 ноября 1925 г., в Лондоне 2 июня 1934 г., в Лиссабоне 31 октября 1958 г. и в Стокгольме 14 июля 1967 г.
  11.  Цивільний Кодекс України, Цивільно-процесуальний Кодекс України /Бюллетень законодавства і юридичної практики України.№2-К.:ЮРінком, 1996.-286 с.
  12.  Цивільний Кодекс України. Проект від 25 серпня 1996 р. // Українське право.- №2(4).-1996
  13.  Уголовный Кодекс Украины: Научно-практический комментарий (ответственные редакторы Яценко С.С., Шакун В.И.).- К.: Правові джерела, 1998.-1088 с.
  14.  Закон України “Про приєднання України до Бернської конвенції про охорону літературних і художніх творів (Паризького акту від 24 липня 1971 року, зміненого 2 жовтня 1979 року)” // ВВР.-1995.-№21,ст.155
  15.  Закон України “Про ратифікацію Угоди про співробітництво в галузі охорони авторського права і суміжних прав” // ВВР.-1995.-№5, ст.32
  16.  Закон України “Про авторське право та суміжні права” від 23 грудня 1993 року // Відомості Верховної Ради (ВВР).- 1994.- № 13, ст.64
  17.  Закон України “ Про охорону прав на винаходи та корисні моделі “ // ВВР України 1994, №7, Ст. 32;
  18.  Закон України “ Про охорону права на промислові зразки “ // ВВР України , 1994, №7 Ст. 34;
  19.  Закон України “ Про охорону права на знаки для товарів та послуг “ // ВВР України 1994, №7 Ст. 36;
  20.  Закон України “ Про охорону нових сортів рослин “ // ВВР України 1993, №20 Ст. 149.
  21.  Закон України “ Про внесення змін до Закону України “ Про основи державної політики у сфері науки і науково-технічної творчості “ // Орієнтир 1998, №246-247
  22.  Закон України “Про захист прав на топографії інтегральних схем” //ВВР.-1995.-№ 26.-ст.272
  23.  Закон України “Про міжнародні договори України” від 22 грудня 1993 року // ВВР.- 1994.- № 10, ст.45
  24.  Закон України “Про власність” від 26 березня 1991 року // ВВР.- 1991.- №20, ст.249
  25.  Закон України “Про правонаступництво України” від 12 вересня 1991 року // ВВР.- 1991.- № 46, ст.617
  26.  Закон України “Про телебачення і радіомовлення” від 21 грудня 1993 року // ВВР.- 1994.- №10, ст.43
  27.  Закон України “Про кінематографію” від 13 січня 1998 року //ВВР.- 1998.- №22, ст.114
  28.  Закон України “Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні” від 16 листопада 1992 року //ВВР.-  1993.- №1, ст.1
  29.  Закон України “Про інформацію” від 2 жовтня 1992 року // ВВР.- 1992.- №48, ст.650
  30.  Закон України “Про науково-технічну інформацію” // ВВР.-1993.-№27.-ст.398
  31.  Закон України “Про рекламу” від 3 липня 1996 року // ВВР.- 1996.- №39, ст.181
  32.  Закон України “Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності” від 18 лютого 1992 року // ВВР.- 1992.- №21, ст.296
  33.  Закон України “Про захист від недобросовісної конкуренції” від 7 червня 1996 року // ВВР.- 1996.- №236, ст.164
  34.  Закон України “Основи законодавства України про культуру” від 19 лютого 1992 року // ВВР.- 1992.- №21, ст.294
  35.  Закон України “Про захист прав споживачів” від 12 травня 1991 року // ВВР.- 1991.- №30, ст.379
  36.  Закон України “Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів та фонограм” від 23 березня 2000 року // Урядовий кур’єр.- 2000.- №77
  37.  Закон України “Про підприємницьку діяльність” від 7 лютого 1991 року, зі змінами в редакції Закону від 22 лютого 2000 року // Урядовий кур’єр за 11.03.2000 р.  
  38.  Постанова Верховної Ради України «Про участь України в Всесвітній конвенції про авторське право 1952 року» //ВВР.-1994.-№13, ст.70
  39.  Постанова Кабінету Міністрів України №108 від 8 лютого 1995 р. “Про порядок заняття торгівельною діяльністю і правил торгівельного обслуговування населення” // Урядовий кур’єр.-1995.-№28
  40.  Постанова Кабінету Міністрів України №532 від 18 липня 1995 р.  «Положення про державну реєстрацію прав автора на твори науки, літератури і мистецтва» //Збірник Постанов Кабінету Міністрів.-1995.-№10.-  ст. 247
  41.  Постанова Кабінету Міністрів України №784 від 18 листопада 1994 р. «Про мінімальні ставки авторської винагороди за використання творів літератури і мистецтва» // Збірник Постанов Кабінету Міністрів України.- 1994.- №5.- ст. 33
  42.  Постанова Кабінету Міністрів України №563 від 9 червня 1997 року “Про структурну перебудову в галузі кінематографії” // Офіційний вісник України.-1997.-№24
  43.  Постанова Кабінету Міністрів України №1209 від 4 листопада 1997 року “Про затвердження Правил роздрібної торгівлі примірниками аудіовізуальних творів та фонограм” // Урядовий кур’єр.-1997.-№219
  44.  Постанова Кабінету Міністрів України від 09.08.1993 р. №611 "Про перелік відомостей, що не складають комерційної таємниці"// Збірник постанов Уряду України. - 1993.,  №12.
  45.  Указ Президента України “Про затвердження Положення про Міністерство культури і мистецтв” від 9 грудня 1995 року №1136/95
  46.  Указ Президента України № 747/98 від 7 липня 1998 р. «Про організацію гастрольної діяльності в Україні» // Урядовий кур'єр.-1998.- №131 – 132
  47.  Указ Президента України “Про Положення про Державний комітет з питань науки та інтелектуальної власності” від 13 серпня 1999 року №987/99 // Офіційний вісник України.- 1999.-№33
  48.  Тимчасове положення про правову охорону об’єктів промислової власності і раціоналізаторських пропозицій в Україні. Затверджено Указом Президента України від 18 вересня 1992 р. № 479
  49.  Правила проведення експертизи заявки на винахід і корисну модель. Затверджені наказом Держпатенту України від 9 березня 1995 р. № 44
  50.  Положення про порядок оформлення і використання прав на винаходи, корисні моделі та промислові зразки, що складають державну таємницю. //Відомості Верховної Ради України 1995, № 3, Ст.23
  51.  Положення про порядок сплати зборів, що пов'язані з охороною прав на винаходи, корисні моделі, промислові зразки та знаки для товарів та послуг. Постанова КМ України від 10 жовтня 1994 р. № 701 //ЗП України, 1995, № 1, Ст.10
  52.  Порядок надання  Кабінетом Міністрів в Україні дозволів на використання запатентованого винаходу (корисної моделі) чи запатентованого промислового зразка без дозволу володаря патенту, але з виплатою йому відповідної компенсації. Постанова КМ України від 29 серпня 1994 р. № 516 //ЗП України, 1994, № 11, Ст.273
  53.  Про тимчасовий порядок видачі патентів України без проведення експертизи заявок по суті. Постанова КМ України від 29 серпня 1994 рю № 593 //ЗП України, 1994, № 12, Ст.294
  54.  Положення про представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених).Затверджено постановою КМ України 10 серпня 1994 р. № 545. В ред. Пост. КМ України від 27 серпня 1997 р. № 938 //Офіційний вісник, 1997, № 35, Ст.95
  55.  Правила проведення експертизи заявки на промисловий зразок. Затверджена наказом Держпатенту України від 11 липня 1995 р. № 110 25.
  56.  Методичні рекомендації про порядок складання, подання та розгляду заяви на раціоналізаторську пропозицію. Затверджена наказом Держпатенту України від 27 серпня 1995 р. № 131 за узгодженням з Міністерством економіки України, Міністерством юстиції України, Міністерством фінансів України, Міністерством статистики України та Товариством винахідників і раціоналізаторів України.
  57.  Положення про свідоцтво на раціоналізаторську пропозицію. Затверджена наказом Держпатенту України від 22 серпня 1995 р. № 129
  58.  Інструкція про розгляд заявки про намір здійснити патентування винаходу (корисної моделі) в іноземних країнах Затверджена наказом Держпатенту України від 22 травня 1995 р. № 81
  59.  Інструкція про розгляд та реєстрацію  договору на передачу права власності на винахід (корисну модель) і ліцензійного договору на використання винаходу (корисної моделі) Затверджена наказом Держпатенту України від 6 червня 1995 р. № 180/716
  60.  Інструкція про розгляд та реєстрацію договору на передачу права власності на промисловий зразок і ліцензійного договору на використання промислового зразку. Затверджена наказом Держпатенту України від 6 червня 1995 р. № 89
  61.  Інструкція про розгляд  та реєстрацію договору на передачу права власності на знак для товарів та послуг і ліцензійного договору на використання знаку для товарів та послуг. Затверджена наказом Держпатенту України від 6 червня 1995 р. № 89     
  62.  Інструкція про порядок ознайомлення з матеріалами заявки на винахід (корисну модель) та відомостями, що занесені в Державний реєстр патентів України на винаходи і Державний реєстр патентів України на корисні моделі. Затверджена наказом Держпатенту України від 9 березня 1995 р. № 45
  63.  Інструкція про порядок ознайомлення з матеріалами заявки на знак для товарів та послуг та відомостями, що занесені в Державний реєстр свідоцтв України на знаки для товарів та послуг. Затверджена наказом Держпатенту України від 9 листопада 1995 р. № 163
  64.  Інструкція про розгляд  і публікації заяв володільця патента України про надання якій-небудь особі дозволу на використання запатентованого винаходу (користної моделі) Затверджена наказом Держпатенту України від 10 листопада 1995 р. № 164
  65.  Інструкція про розгляд  і публікації заяв володільця патента України про надання якій-небудь особі дозволу на використання запатентованого промислового зразку. Затверджена наказом Держпатенту України від 10 листопада 1995 р. № 164  
  66.  Наказ Міністерства культури і мистецтв України від 7 липня 1999 року №452 «Про затвердження Інструкції з ведення квиткового господарства в театрально-видовищних підприємствах» (із змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства культури і мистецтв від 15 листопада 1999 р. №675) // Офіційний вісник.-1999.-№29

2. Література:

  1.  АБЕЛЬДЯЕВ Л.С., Лагутин А.Ф. Защита прав изобретателей и рационализатороов. – М.: Юрид.лит-ра,1987.
  2.  Авторское право Украины: сборник нормативно-правовых актов/ сост. В.В.Ситцевой.-К.: Агентство по защите прав авторов «Рес инкорпоралес», 1996.-168 с.
  3.  Авторское право и смежные права /автор аналитического текста и составитель И.В.Попова; под ред.Чигира В.Ф.- Минск: Амалфея, 1999.-448 с.
  4.  Азимов Ч.Н. Основы патентного права Украины. Х.,1994
  5.  Азимов Ч.Н. Договорные отношения в области научно-технического прогресса. Х.,         1981, 136 с.
  6.  Азимов Ч.Н. Информация и право. Х.: 1991.
  7.  Алексеев С.С. Теория права.- М.: Изд-во БЕК, 1994.- 224 с.
  8.  Андреев Г.Н. Социальная психология.- М.:Изд-во МГУ.-1995.-265с.
  9.  Андрощук Г.И., Работягова Л.І. Патентне право: правова охорона винаходів: Навч. посібник. - К.: МАУП, 1999.
  10.  Антимонов Б.С., Флейшиц Б.А. Изобретательское право. – М.: Госюриздат, 1960. - 227 с.
  11.  Батурин Ю.М. Проблемы компьютерного права. М., 1991
  12.  Белов В.В., Виталиев Г.В., Денисов Г.М. Интеллектуальная собственность. Законодательство и практика. - М., 1997.
  13.  Богуславский М.М. Патентные вопросы в международных отношениях.М.,1962
  14.  Богуславский М.М. Международная охрана промышленной собственности (Парижская Конвенция). -  М.: ЦНИИПИ, 1967.
  15.  Богуславский М.М., Червяков И.В. Международное сотрудничество в области охраны промышленной собственности. М.: ЦНИИПИ, 1972.
  16.  Боденхзаузен Г. Парижская конвенция по охране промышленной собственности: комментарий. М., 1977
  17.  Братусь С.Н. Юридическая ответственнность и законность. - М., 1976.
  18.  Брагинский М.И. Общее учение о хозяйственных договорах. - Минск:Наука и техника, 1967.
  19.  Вісник Університету внутрішніх справ. 1999, № 6
  20.  Гаврилов Э.П.Комментарий к Закону Российской Федерации «Об авторском праве и смежных правах».-М.: Издательство «Спарк, Фонд «Правовая культура», 1996.-224 с.
  21.  Гаврилов Э.П. Авторское право. Издательские договоры. Авторский гонорар.  М.,1988
  22.  Гордон М.В. Система договоров в советском гражданском праве / Ученые записки Харьковского юридического института. Вып.5. - Х.: 1954. 
  23.  Гражданское и торговое право капиталистических государств. Учебник. Ч.1 /Под ред. проф. Р.Л.Нарышкиной.М.: Междунар. отношения, 1983.
  24.  Гражданское и торговое право капиталистических государств: Учебник. Ч.2 /Под.ред. проф. Р.Л.Нарышкиной. - М.: Междунар. отношения, 1984.
  25.  Гражданское право.Словарь – справочник.-М.,1996.- 625 с.
  26.  Гражданское право: В 2-х т. Том 2. Полутом 1: Учебник / Отв. ред. проф. Суханов Е.А.-2-е изд., перераб.и доп.- М.: Изд-во БЕК, 2000. - 704 с.
  27.  Договор о патентной кооперации. // Международное сотрудничество в области промышленной собственности. М., 1987 
  28.  Еременко В.И. Европейское патентное законодательство. - М.: ВНИІІИПИ, 1989.
  29.  Жуков В.И. Правовая охрана объектов научно-технического творчества. Х.: Харьковский юридический институт. - 1983. - 96 с.
  30.  Законодательство Украины об интеллектуальной собственности (с изменениями и дополнениями по состоянию на 15 апреля 1998года).-Х.: ООО «Одиссей»,1998.-256 с.
  31.  Збірник нормативних актів з питань промислової власності. Під ред. В.Л.Петрова, В.О.Жарова. – К.: Вища шк., 1998.
  32.  Зване Дж. Р., Вермін В. Маркетинг.- М.-1990.-348 с.
  33.  Дахно И.И. Патентно-лицензионная работа. К.,”Блиц-Информ”, 1996.
  34.  Интеллектуальная собственность: словарь-справочник /Корчагин А.Д.,Талянский В.Б., Полищук Е.П. и др.; под общ. ред. Корчагина А.Д.-М.: Инфра-М,1995.- 112 с.
  35.  Интеллектуальная собственность. Основные материалы. Т.1, Новосибирск 1993
  36.  Интеллектуальная собственность: сборник типовых договоров (сост. Н.В.Лынник, А.Г.Кукушкин)., М., 1995.
  37.  Как защитить интеллектуальную собственность в России: правовое и экономическое регулирование: справочник-пособие / под ред. Корчагина А.Д.-М.: Инфра-М,1995.-336 с.
  38.  Кириєнко Е.Г., Козенко О.В., Поклонський Б.В. Патентознавство і науково-технічна інформація. -К., 1972.
  39.  Красавчиков O.A. Правовой режим изобретений: постановка вопроса // Проблемы советского изобретательского права. - Свердловск, 1983.
  40.  Кузнецов М.Н. Охрана результатов творческой деятельности в международном частном праве. М.1988.
  41.  Луць В.В. Заключение и исполнение хозяйственных договоров. - М.: Юрид. лит., 1978.
  42.  Матвеев Ю.Г. Международная охрана авторских прав. М.,1987
  43.  Мамиофа И.Э. Охрана изобретений и технический прогресс. –М.: Юрид.лит. –1974. –200 с.
  44.  Мамиофа И.Э. Основные принципы ответственности за нарушение патента в капиталистических странах. - В кн.: Ответственность за нарушение патента в капиталистических странах. - М., 1985 .
  45.  Мамиофа И.Э. Правовая охрана изобретений в капиталлистических и развивающихся странах. - М.: ВНИІИІПИ, 1986.
  46.  Международная передача технологии: правовое регулирование. - М.: Наука, 1985.
  47.  Международное сотрудничество в области охраны промышленной собственности. М.: ВНИИПИ, 1991.
  48.  Мусияка В.Л. Авторские договоры. К., 1988
  49.  Ойгензихт В.А. Нетипичные договорные отношения в гражданском праве. - Душанбе, 1984.
  50.  Патентное законодательство  зарубежных стран. – М.: Прогресс, 1987.
  51.  Патентное законодательство зарубежных стран. В двух частях. М., 1988
  52.  Підопригора О.О. Законодавство України про інтелектуальну власність.- Х.: Фірма “Консум”, 1997.-192 с.
  53.  Підопригора О.А., Підопригора О.О. Право інтелектуальної власності України: навч. посібник для студентів юрид.вузів і фак. ун-тів.-К.: Юрінком Інтер,1998.- 336 с.
  54.  Підприємницьке право України: Підручник /за заг. ред. доц. Р.Б.Шишки.-Харків: Видавництво Уні-ту внутр. справ, “Еспада”.-2000.-480 с.
  55.  Поплавський М.М. Менеджер шоу-бізнесу: Підручник.- К., 1999.-560 с.
  56.  Права на результаты интеллектуальной деятельности.Авторское право. Патентное право. Другие исключительные права: Сб-к норм. актов.- М.: ДЕ-ЮРЕ,1994.-624 с.
  57.  Право интеллектуальной собственности: конспект лекций в схемах /ред.-изг. Д.И.Платонов.-М.: Изд-во «Приор», 1999.-114 с.
  58.  Проблемы теории государства и права. - М.: Юрид. Літ -ра,1987.
  59.  Радянське цивільне право. - М.: Юрид. літ-ра, 1969. - Т.1.
  60.  Радянський цивільний процес. - М. : Вища школа, 1975.
  61.  Самотуга В.А., Андреев С.С. Коммерческая тайна и ее защита.-М.: Внешторгиздат. - 1992.
  62.  Свядосц Ю.И.Правовая охрана научно-технических достижений и советтский экспорт. – М.: Юрид. лит-ра,1986.
  63.  Сергеев А.П. Авторское право России.- СПб.: Издательство С.-Петербургского ун-та, 1994.- 312 с.
  64.  Сергеев А.П. Право интеллектуальной собственности в Российской федерации. Учебник. Издание второе, переработанное и дополненное.-М.:”ПРОСПЕКТ”. - 1999. - 752 с.
  65.  Соловьев Э. Коммерческая тайна и ее защита.- М.: Главбух. - 1995.
  66.  Суханов А.П. Информация и прогресс. - Новосибирск: Наука, 1988.
  67.  Скакун О.Ф., Подберезский Н.К. Теория права и государства, - Х., 1997, 496 с.
  68.  Цивільне право України: Підручник: У 2-х кн.: книга друга /Д.В.Боброва, О.В.Дзера, А.С.Довгерт та ін.; За ред. О.В.Дзери, Н.С.Кузнєцової.-К.: Юрінком Інтер, 1999.- 784 с.
  69.  Халфина Р.О. Значение и сущность договора в советском социалистическом гражданском праве. -  М.: Издво АН СССР, 1954.
  70.  Чепелевецкий А.М. Виды товарных знаков. Наглядное пособие. М.: ЦНИИПИ, 1970. 
  71.  Червова Л.В.  Основные  принципы составления формулы  изобретения в  СССР. - М.: ВНИИПИ, 1988.
  72.  Штумпф Г. Договор о передаче "ноу-хау". - М.: Прогресс, 1976.
  73.  Штумпф Г. Лицензионный договор. М.: Прогресс, 1988.  
  74.  Финкель Н.К. Основные положения патентного хаконодательства СССР. – в кн. Патентный закон ФРГ. – М.:ВНИИПИ,1984.

                                              Періодичні видання:

  1.  Азимов Ч. Н. Влияние научно-технического прогресса на возникновение охраноспособных объектов //Актуальные проблемы юридической науки на этапе развитого социализма. Краткие тезисы докладов и научных сообщений республиканской научной конференции 16-18 октября 1985 г. –Харьков: Харьковский юр. ин-т. –1985. –256 с. –С.83-84
  2.  Ананьева Е. Управление имущественными правами авторов на коллективной основе //Интеллектуальная собственность.- 1999.-№6.- с.84-87
  3.  Белов В., Полонский А. Правовая охрана коммерческой тайны // Право и экономика. - 1994. - №2.
  4.  Белгородская Е.М. Товарный знак и его правовое значение. // Советское государство и право. - 1971. -  № 5.
  5.  Барделе Х. Практическое значение патентоспособности программ для ЭВМ //Патентное дело за рубежом. –1974. –№5. –с.17-23
  6.  Витальев Г.В. Особенности правовой охраны программных средств ЭВМ //Информатика и право. Сборник научных трудов. –Ленинград: «Наука», Ленинградское отделение. –1988. –160 с. –С.54-62.
  7.  Волчинский В.К. Юридическая природа права на товарный знак. – В сб.: Государство, право и демократия в условиях развитого социалистического общества. М.: МГУ, 1973.
  8.  Волчинская Е.К., Карелина М.М., Терещенко Л.К. Институт коммерческой тайны (проблемы правового регулирования) // Юридический консультант. -1997. - №9.
  9.  Винокуров Ю. Вправе ли прокурор истебовать для проверки правовые акты, содержащие коммерческую тайну? // Законность. - 1992. - N 2. - С.17-19.
  10.  Гаврилов Э.П. О формах правовой охраны изобретений в СССР //Вопросы изобретательства. –1989. –№ 5. С.20-25.
  11.  Гельб A.Б. Некоторые вопросы правовой охраны автоматизированных баз данных //Правовые проблемы программирования вычислительной техники и изобретательства. Труды по социальным проблемам кибернетики. Ученные записки Тартуского государственного университета. –Тарту. –1988. –156 с. –С.48-56
  12.  Гельб А.Б. Правовая охрана компьютерных изобретений в системе научно-технического прогресса //Информатика и право. Сборник научных трудов. –Ленинград: «Наука», Ленинградское отделение. –1988. –160 с. –С.77-83
  13.  Гельб А.Б. Современное состояние проблемы правовой защиты программного обеспечения ЭВМ. Издание второе. –Таллин. –1983. –176 с.
  14.  Гельб А.Б. Социальные и психологические аспекты правотворчества в изобретательском праве //Социальные и психологические науки в деле повышения эффективности и культуры обслуживания. Тезисы докладов всесоюзной научно-практической конференции 26-28 мая 1988 г. Том II. –Тарту. –1988. –116 с. –С.36-41
  15.  Гельб А.Б., Мамиофа И.Э. Правовые проблемы охраны в СССР изобретений-алгоритмов, относящихся к программному управлению устройствами вычислительной техники и технологическими процессами //Социальные и правовые вопросы развития вычислительной техники и научно-технического творчества. Труды по социальным проблемам кибернетики. Ученные записки Тартуского государственного университета. –Тарту. –1989. –172 с. –С.112-125
  16.  Демчик Н. Право на коммерческую тайну // Хозяйство и право.- 1993. - 97- С. 90-98.
  17.  Дозорцев В.А. Исключительные права и их развитие. // Вступительная статья к Закону РФ «Об авторском праве и смежных правах». –М.:БЕК. –1993.
  18.  Дроб’язко Р. Обсяг прав на відтворення // Інтелектуальна власність.-1999.-№6.-с.29-30
  19.  Ейхенвальд І. Шляхи легалізації аудіовізуального ринку в Україні // Інтелектуальна власність.-1999.-№6.-с.53-55
  20.  Жуков В.И. Авторские права разработчиков программного обеспечения ЭВМ //Вопросы совершенствования правоприменительной практики гражданского и трудового законодательства. Тезисы докладов Республиканской научной конференции (24-25 ноября 1989). –Вильнюс. –1989. – 148 с. –С.41-44.
  21.  Жуков В.И. Вопросы правовой охраны программного обеспечения ЭВМ //Вопросы изобретательства. –1989. –№ 11. С.21-26
  22.  Жуков В.И. Исходные посылки становления охраноспособности программных средств ЭВТ //Правовые проблемы программирования вычислительной техники и изобретательства. Труды по социальным проблемам кибернетики. Ученные записки Тартуского государственного университета. –Тарту. –1988. –156 с. –С.29-29
  23.  Жуков В.И. Критерии охраноспособности объектов математического обеспечения ЭВМ //Информатика и право. Сборник научных трудов. –Ленинград: «Наука», Ленинградское отделение. –1988. –160 с. –С.33-43.
  24.  Жуков В.И. Математическое обеспечение электронно-вычислительной техники: охрана авторским и изобретательским правом //Актуальные проблемы юридической науки на этапе развитого социализма. Краткие тезисы докладов и научных сообщений республиканской научной конференции 16-18 октября 1985 г. –Харьков: Харьковский юр. ин-т. –1985. –256 с. –С.35-37
  25.  Жуков В.И. Методология подхода к объектам информатики как к объектам гражданского правоотношения //Социальные и правовые вопросы развития вычислительной техники и научно-технического творчества. Труды по социальным проблемам кибернетики. Ученные записки Тартуского государственного университета. –Тарту. –1989. –172 с. –С.127-137
  26.  Жуков В.И. Правовая охрана объектов научно-технического творчества. Учебное пособие. –Харьков: Юридический институт. –1983. –96 с. –С.13.
  27.  Жуков В.И. Правовой режим нетипичных объектов интеллектуальной собственности //Правовое государство. Проблемы правотворчества. –Тарту. –1989. –256 с. –С.191-197
  28.  Жуков В.И. Программные средства для ЭВМ. Проблемы правовой охраны. //Вопросы изобретательства. –1988. –№ 11. С.18-22.
  29.  Жуков В.И. Предполагаем закон об изобретательстве в СССР и его место в системе советского законодательства. // Вопросы изобретательства. - 1981. - № 4.
  30.  Койтель Х.Х. Историческое развитие охраны товарных знаков. В кн.: Охрана промышленной собственности. Таллин, 1980.
  31.  Коломиец А. Условия о неразглашении коммерческой тайны в трудовом договоре (контракте) // Хозяйство и право. - 1998. - №5. -  С.32-37.
  32.  Кончаловски Я. Функции товарного знака. // Изобретательство и рационализация. – 1970. - № 11.
  33.  Коцюба О. Огляд діючого законодавства України в галузі авторського права і суміжних прав та зміни до нього, виходячи з досвіду європейських країн // Інтелектуальна власність.-1999.-№6.-с.22-26
  34.  Крижанівський В. Деякі питання аудіовізуального ринку в Україні // Інтелектуальна власність.-1999.-№6.-с.56-57
  35.  Кузьмин Э.А. Правовая защита коммерческой тайны // Правоведение.- 1992.
  36.  Кулаков Ю.И. и Сергеев В.М. Передача прав на товарный знак в СССР. // Вопросы изобретательства. - 1976. - № 1.
  37.  Ландык В.А. Возможности патентно-правовой охраны изобретений, осуществляемых с помощью компьютерных программ //Материалы XVII международного научно-практического и информационно-консультативного семинара. –Украина, Крым, Форос, СКК «Форос». –2-5 сентября 1999 г.
  38.  Лебідь С. Про захист інтелектуальної власності в Україні // Інтелектуальна власність.-1999.-№9.-с.31-35
  39.  Мамиофа И.Э. Право и программирование //Правовые проблемы программирования вычислительной техники и изобретательства. Труды по социальным проблемам кибернетики. Ученные записки Тартуского государственного университета. –Тарту. –1988. –156 с. –С.5-15
  40.  Мамиофа И.Э. Программа для ЭВМ как объект авторского права //Информатика и право. Сборник научных трудов. –Ленинград: «Наука», Ленинградское отделение. –1988. –160 с. –С.21-33.
  41.  Мартін де Бур. Піратство в країнах Європейського Союзу та роль митниць у боротьбі з ним // Інтелектуальна власність.-1999.-№6.-с.40-45
  42.  Миронов Н.В., Матвеев Г.А. Правовая охрана промышленной собственности и международное  научно-техническое сотрудничество. // Сов. гос-во и право, 1989, №12, С. 27-35
  43.  Миронюк Г. Сучасна ситуація в українському законодавстві в галузі авторського права і суміжних прав // Інтелектуальна власність.-1999.-№11.-с.24-31
  44.  Мозолин В.П. Объекты правового регулирования в области научно-технического творчества //Тезисы докладов и сообщений научно-практической конференции «Проблемы совершенствования изобретательского права и разработка закона об изобретательстве в СССР». –М.:ЦНИИПИ. –1980. –152 с. –С.16-20
  45.  Мордвинов А. Деякі питання боротьби з піратством на музичному ринку Росії // Інтелектуальна власність.-1999.-№11.-с.39-40
  46.  Петров В.Л. Проблемы патентной охраны компьютерных программ в Украины //Материалы XVII международного научно-практического и информационно-консультативного семинара. –Украина, Крым, Форос, СКК «Форос». –2-5 сентября 1999 г.
  47.  Підопригора О.А. Деякі міркування з приводу захисту авторського права і суміжних прав //Вісник Університету внутрішніх справ.-1999.-№6.-110-114 с.
  48.  Підопригора О. Законодавство України про інтелектуальну власність в системі цивільного законодавства: В кн.:  Тези доповідей учасників 4 Всеукраїнскої науково-практичної конференції з питань кодифікації законодавства України ”Новий цивільний кодекс України та його вплив на подальший хід і зміст кодифікаційного процесу в Україні 18 – 20 червня 1997 р. м. Київ 1997, Ст. 52 – 55.
  49.  Підопригора О. Право інтелектуальної власності в проекті Цивільного кодексу України. В кн.: 3 Всеукраїнська конференція стан кодефікаційного процессу в Україні: системність, пріорітети, уніфікація . Київ 1993 р., С. 43 – 44.
  50.  Плаксин В.А., Макогон Ю.В. Коммерческая тайна: правовые проблемы // Государство и право. - 1992. - N 8. - С.73-80.
  51.  Правовая охрана программного обеспечения ЭВМ (часть 1) //Изобретательство. Патентное дело. Патетная информация. Реф. сборник. –1990. –№ 2. –с. 17-22.
  52.  Правовая охрана программного обеспечения ЭВМ (часть 2) //Изобретательство. Патентное дело. Патетная информация. Реф. сборник. –1990. –№ 3. –с. 11-15.
  53.  Пушкин А.А., Жуков В.И. К вопросу об объектах правового регулирования в области изобретательства//Тезисы докладов и сообщений научно-практической конференции «Проблемы совершенствования изобретательского права и разработка закона об изобретательстве в СССР». –М.:ЦНИИПИ. –1980. –152 с. –С.64-65
  54.  Рубанов В., Дмитриев Ю. К вопросу о защите "промышленных секретов" совместных предприятий // Хозяйство и право. - 1989. - N 1. - С.58-64.
  55.  Рясенцев В. А., Мартемьянов В. С., Масляев А. И. Правовое регулирование отношений, основанных на создании и использовании алгоритмов и программ //Советское государство и право. –1987. –№2. –С.20-28.
  56.  Савельева И.В. Правовая охрана программ для ЭВМ по авторскому праву капиталистических стран //Социальные и правовые вопросы развития вычислительной техники и научно-технического творчества. Труды по социальным проблемам кибернетики. Ученные записки Тартуского государственного университета. –Тарту. –1989. –172 с. –С. 139-152
  57.  Савельєва І. Охорона фонограм // Інтелектуальна власність.-1999.-№6.-с.31-37
  58.  Сальникова З.В.Деякі питання удосконалення законодавства в сфері охорони авторських прав // Вісник Університету внутрішніх справ.-1999.-№6.-117-121 с.
  59.  Серов С.И., Марач В.В. Виды и формы товарных знаков. // Вопросы изобретательства. – 1976. - № 8. – с.29-32.
  60.  Святоцький О. Захист прав на об’єкти інтелектуальної власності у судовому порядку // Інтелектуальна власність.-1999.-№3-4.-с.13-18
  61.  Селіванов М.В.Поняття та значення авторського договору // Вісник Університету внутрішніх справ.-1999.-№6.-124-128 с.
  62.  Силонов И. Авторские и смежные права в шоу-бизнесе // Интеллектуальная собственность.-1998.-№3.-с.86-91
  63.  Силонов И.  Музыкальные видеоклипы как аудиовизуальные произведения // Интеллектуальная собственность.-1999.-№3.-с.107-113
  64.  Ступак С. Порівняльний  аналіз світової та національної практики колективного управління правами авторів // Інтелектуальна власність.-1999.-№11.-с.41-47
  65.  Ступак С. Проблема становлення ринкових відносин у галузі фонографічного та аудіовізуального видавництва в Україні // Інтелектуальна власність.-1999.-№6.-с.50-53
  66.  Тимофієнко Л. Управління авторськими правами // Інтелектуальна власність.-1999.-№9.-с.26-31
  67.  Титаренко О. Шоу-бізнес та правова охорона // Інтелектуальна власність.-1999.-№5.-с.26-27
  68.  Хаметов Р. Реализация смежных прав исполнителей в шоу-бизнесе // Российская юстиция.-1999.-№4.-с.18-19
  69.  Ховхун Ю. Стан оптової і роздрібної торгівлі примірниками аудіовізуальних творів та фонограм в Україні // Інтелектуальна власність.-1999.-№6.-с.60-62
  70.  Чміль Г. Законодавче регулювання розповсюдження і публічного демонстрування фільмів як фактор боротьби з піратством // Інтелектуальна власність.-1999.-№5.-с.24-26
  71.  Чобот А. Примерный договор о передаче “ноу-хау” //Бизнес-Информ, 1994, №№ 8,9,10.
  72.  Шишка Р. Інтелектуальна власність та підприємництво. В кн.: Мале підприємництво і менеджмент в Україні: публічні і правові засади. Збірник наукових праць. Київ 1997 р., С. 162 – 168.
  73.  Шишка Р. Правовая охрана нових объектов права интелектуальной собственности // Бизнес – Информ. 1995 г., №№ 47 – 48, С. 12 – 18.
  74.  Шишка Р. Классификация объектов промышленной собственности в Украине. // Бизнес – Информ. 1995, №25 – 26. С. 8 – 12.
  75.  Шишка Р. Правовые формы реализации авторских прав.
    // Бизнес – Информ. 1994, №8.
  76.  Шишка Р. Объекты авторских прав и их пределы. // Бизнес – Информ., 1994 г. №15, №16.
  77.  Шишка Р., Пушкин А., Рябоконь И. Предпринимательская деятельность и результаты творческого труда. // Бизнес – Информ. 1994 г. №8, №9.
  78.  Шишка Р. Право інтелектуальної власності: погляд на проблему. //Право України, 1999, №1, С. 57-59
  79.  Шишка Р.Б. Правоотношения в сфере шоу-бизнеса // Бизнес Информ.-1998.-№19.-с.9-10
  80.  Феколкін Ю. Громадські організації правовласників та правокористувачів України у галузі фонографічного та аудіовізуального видавництва // Інтелектуальна власність.-1999.-№6.-с.64-66
  81.  Єфімов О. Першочергові заходи щодо забезпечення правомірного використання в Україні об’єктів авторського права і суміжних прав // Інтелектуальна власність.-1999.-№6.-с.26-29
  82.  Яковлева Р.Ф., Тарасенко К.Л. Обсуждение проекта Закона "О коммерческой тайне" РФ // Правоведение. – 1997. - № 4. - С.177-179.

Зміст.

Вступ.

Тема №1: Поняття права інтелектуальної власності.

Тема №2: Законодавство про інтелектуальну власність.

Тема №3: Об’єкти права інтелектуальної власності.

Тема №4: Суб’єкти права інтелектуальної власності.

Тема №5: Авторське право.

Тема №6: Суміжні права.

Тема №7: Управління та захист авторських та суміжних прав.

Тема №8: Право промислової власності.

Тема №9: Здійснення прав на знаки для товарів та послуг в Україні.

Тема №10:  Відповідальність за порушення патентних прав в Україні.

Тема №11: Правова охорона конфіденційної інформації (комерційної таємниці) в Україні.

Тема № 12: Договір про нерозголошення конфіденційної інформації (комерційної таємниці) в Україні.

Тема №13: Науково-технічна інформація як об’єкт інтелектуальної власності.

Тема № 14: Правова охорона комп’ютерних програм.

Тема №15: Правова охорона нових сортів рослин.

Тема № 16: Правова охорона топографій інтегральних схем.

Тема № 17: Правова охорона промислових зразків

37


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

36431. История заповедного дела 26.5 KB
  Большое значение для расширения заповедного дела имел Декрет Совета Народных Комиссаров СССР от 16 сентября 1921 года Об охране памятников природы садов и парков заложивший основы классификации ОПТ. Улучшению работы по формированию ОПТ способствовало принятие федеральных законов Об охране окружающей природной среды 1991 и Об особо охраняемых природных территориях 1995 Сеть ОПТ области формировалась в течение почти 80 лет . Штильмарк выдвинули концепцию в соответствии с которой каждый регион должен обладать системой ОПТ. Впервые...
36432. Туристский спрос и предложение 30.5 KB
  Предложение туристского продукта зависит от многих факторов: количества туристских поставщиков предприятия размещения питания развлечений и т. Компоненты предложения определенного туристского региона могут быть разбиты на 4 основные категории: 1 природные ресурсы 2 инфраструктура 3 материальнотехническая база туризма которая включает: туроператоров и турагентов предприятия размещения предприятия питания и торговли автотранспортные предприятия и т. В состав материальнотехнической базы туризма входят: туроператоры и турагенты...
36433. Понятие туристского продукта, его жизненный цикл 34 KB
  Маркетинг в туризме как раз нацелен на изучение совокупного продукта различных сфер деятельности. Началом стадии внедрения продукта на рынок считается момент когда туристское предприятие впервые предложило его целевой аудитории. Основной характерной чертой этой стадии является медленный темп сбыта продукта и как следствие полное отсутствие или наличие незначительной прибыли.
36434. Категории производственных ресурсов туристского продукта. Ограниченность ресурсов 25.5 KB
  Ограниченность ресурсов Производство туристского продукта требует ресурсов. Существуют три основные категории производственных ресурсов или факторов производства: природные и культурноисторические людские капитальные. Большинство природных ресурсов истощаются в процессе туристской эксплуатации.
36435. Экологический туризм: предпосылки и особенности развития 29.5 KB
  Предпосылки зарождения экологического туризма Ведущая среди основных причин зарождения экологического туризма – это усиливающаяся изза массовости туризма нагрузка на природные и культурноисторические ресурсы. По мере роста глобализации мирового хозяйства росли и негативные изменения в геосфере Земли: – климатические изменения; – деградация почвы; – разрушение экосистем и уменьшение биологического разнообразия; – увеличение загрязнения воды почвы и воздуха; – природные бедствия вызванные деятельностью человека; – неконтролируемый прирост...
36436. Рекреациооные ресурсы 32.5 KB
  К рекреационным ресурсам относятся: природные комплексы и их компоненты рельеф климат водоемы растительность животный мир; культурноисторические достопримечательности; экономический потенциал территории включающий инфраструктуру трудовые ресурсы. Рекреационные ресурсы это совокупность элементов природных природнотехнических и социальноэкономических геосистем которые при соответствующем развитии производительных сил могут быть использованы для организации рекреационного хозяйства. Рекреационные ресурсы кроме природных...
36437. Эстетическая привлекательность ландшафтов 31 KB
  Современные подходы к оценке эстетической привлекательности ландшафтов. Объективистский подход предполагает выявление объективных критериев эстетической привлекательности кроющихся в физиономических характеристиках самого ландшафта субъективный же указывая на субъективную природу красоты исследует особенности ландшафтноэстетических предпочтений у разных групп людей.Объективистский подход к оценке эстетической привлекательности ландшафтов является в настоящее время наиболее признанным и распространенным. Также к его недостаткам...
36438. Виды воздействия рекреационной деятельности на ОС 25.5 KB
  Ранее исследованиям по анализу туристской деятельности уделялось мало внимания да и то рассматривали воздействие туризма только в определённых точках земного шара или воздействие отдельных его видов. Воздействие туризма на окружающую среду может быть прямым косвенным и побудительным а также положительным и отрицательным. Туризм не может развиваться без взаимодействия с окружающей средой однако с помощью управления развитием туризма и чёткого планирования возможно уменьшить негативное воздействие и увеличить положительное. Положительное...
36439. Национальные парки 30 KB
  Основные задачи национальных парков На национальные парки возлагаются следующие основные задачи: а сохранение природных комплексов уникальных и эталонных природных участков и объектов; б сохранение историкокультурных объектов; в экологическое просвещение населения; г создание условий для регулируемого туризма и отдыха; д разработка и внедрение научных методов охраны природы и экологического просвещения; е осуществление экологического мониторинга; ж восстановление нарушенных природных и историкокультурных комплексов и объектов. Исходя...