47716

Інформація та інформаційні технології

Шпаргалка

Информатика, кибернетика и программирование

Локальна компютерна мережа – це система, що дозволяє проводити обмін інформацією між пристроями, підключеними до системи. Вона включає в себе програмне забезпечення та апаратну частину, необхідну для підключення пристроїв до компютерних каналів, які взаємодіють між собою.

Украинкский

2014-03-25

101.95 KB

26 чел.

1.Дайте визначення локальній мережі.

Локальна комп'ютерна мережа – це система, що дозволяє проводити обмін інформацією між пристроями, підключеними до системи. Вона включає в себе програмне забезпечення та апаратну частину, необхідну для підключення пристроїв до комп'ютерних каналів, які взаємодіють між собою.

2.Дайте визначення поняття інформації.

Інформація - це сукупність відомостей (даних), які сприймають із навколишнього середовища (вхідна інформація), видають у навколишнє середовище (вихідна інформація) або зберігають всередині певної системи.

Інформація існує у вигляді документів, креслень, рисунків, текстів, звуковиз в світлових сигналів, електричних та нервових імпульсів тощо. Саме слово 'інформатика' походить від латинського information, що означає виклад, роз'яснення факту, події.

3.Електронні таблиці — це програми, призначені для зберігання та опрацювання інформації, наданої в табличній формі.

 Табличний процесор - це прикладна програма, яка призначена для опрацювання даних, поданих у таблицях.

4.Операційна система - це сукупність програм, які призначені для керування ресурсами комп'ютера й обчислювальними процесами, а також для організації взаємодії користувача з апаратурою.

Головні функції:

- Виконання на вимогу програм користувача тих елементарних (низькорівневих) дій, які є спільними для більшості програмного забезпечення і часто зустрічаються майже у всіх програмах (введення та виведення даних, запуск і зупинка інших програм, виділення та вивільнення додаткової пам'яті тощо).

- Стандартизований доступ до периферійних пристроїв (пристрої введення-виведення).

- Завантаження програм у оперативну пам'ять і їх виконання.

-- Керування оперативною пам'яттю (розподіл між процесами, організація віртуальної пам'яті).

- Керування доступом до даних енергонезалежних носіїв (твердий диск, оптичні диски тощо), організованим у тій чи іншій файловій системі.

- Забезпечення користувацького інтерфейсу.

- Мережеві операції, підтримка стеку мережевих протоколів.

 

Додаткові функції:

- Паралельне або псевдопаралельне виконання задач (багатозадачність).

- Розподіл ресурсів обчислювальної системи між процесами.

- Організація надійних обчислень (неможливості впливу процесу на перебіг інших), основана на розмежуванні доступу до ресурсів.

- Взаємодія між процесами: обмін даними, синхронізація.

- Захист самої системи, а також користувацьких даних і програм від дій користувача або програм.

- Багатокористувацький режим роботи та розділення прав доступу (автентифікація, авторизація).

Основними складовими операційної системи є:

базова система введення/виведення – BIOS – незалежний від кон

кретної версії операційної системи набір базових команд, які викорис

товуються для забезпечення обміну даними між пристроями;

ядро операційної системи – набір програм, які організовують вико

нання команд, розподіляють ресурси між пристроями і програмами,

надають розширені можливості по керуванню пристроями комп’ютера

та ін.;

файлова система – структура збереження даних на зовнішніх носіях

і сукупність програм, які забезпечують роботу з цією структурою. Як

правило, операційна система може працювати з кількома файловими

системами;

драйвери пристроїв (англ. driver – водій, керуючий пристроєм) –

програми, які забезпечують обмін даними між операційною системою

і конкретною моделлю пристрою;

інтерфейс користувача – сукупність засобів, які забезпечують обмін

даними між користувачем і ОС.

5.Дайте визначення текстового редактору.

Текстовий редактор — комп'ютерна програма — застосунок, призначена для створення й зміни текстових файлів, а також їх перегляду на екрані, виводу на друк, пошук фрагментів тексту тощо

6.Назвіть приклади , охарактеризуйте та порівняйте засоби пошуку інформації в інтернеті.

1. Вказівка (зазначення) адреси веб-сторінки. Це найшвидший спосіб пошуку. Його слід використовувати в тому випадку, коли точно відома адреса сторінки. 2. Переміщення за допомогою гіперпосилань. З його допомогою можна переходити зі сторінки на сторінку, шукаючи потрібну інформацію. Недоліком цього способу пошуку є те, що, користуючись гіпертекстовими посиланнями, можна нескінченно довго подорожувати Інтернетом. Враховуючи те, що в Інтернеті створені мільйони веб-сторінок, знайти потрібну інформацію таким способом не завжди вдається. 3. Використання спеціальних інструментів пошуку — добірок посилань, пошукових каталогів та систем, метапошуку. Ці інструменти мають спеціальні засоби організації пошуку що забезпечує ефективний пошук потрібної інформації в Інтернеті. Знайдену в результаті пошуку інформацію обов'язково потрібно проаналізувати. Ви повинні розуміти, що інформація, яка знаходиться в Інтернеті, не завжди достовірна, може бути застарілою, містити помилки. Тому перед використанням знайденої інформації з'ясуйте: коли сайт був створений і як часто поновлюються повідомлення на ньому; кому належить сайт — приватній особі чи організації; чи є посилання на джерела отримання повідомлень; чи є зворотній зв'язок з адміністратором сайту або авторами статей. Звертаємо вашу увагу: при використанні матеріалів з Інтернету, потрібно дотримуватися вимог авторського права: слід вказувати ім'я автора, повну назву й адресу публікації. З першими двома способами пошуку ви вже ознайомилися, а третій — використання спеціальних інструментів пошуку — детально розберемо у наведеному нижче пункті.

7. Назвіть засоби створення діаграм і графіків в середовищі табличного процесора.

Побудова діаграм і графіків виконується за допомогою Мастера диаграмм у відповідному діалоговому вікні за 4 кроки у такій послідовності.

Крок1. Вибір типу діаграми. На цьому етапі побудови слід вибрати тип діаграми із 14 стандартних або 20 нестандартних, а також вигляд зображення діаграми цього типу, наприклад, Круговая, потім клацнути на кнопці Далее>.

Крок2. Джерело даних. Цей етап побудови має дві опції.

В опції Диапазон данных слід вказати блок даних для побудови діаграми в полі Диапазон. Діапазон визначається введенням відповідного імені або виділяється лівою клавішею миші в електронній таблиці після натискання кнопки ЗІ згортання діалогового вікна. Після виділення відповідного діапазону комірок слід натиснути кнопку В відновлення діалогового вікна або Клавішу <Enter>. У цій опції також вказується орієнтація розташування рядів даних - у стовпчиках або рядках.

Опція Ряд має різний вигляд залежно від типу діаграми. У ній вводяться імена рядів, корегуються дані для рядів даних, а також вводяться необхідні підписи категорій даних, вміст легенди діаграми тощо.

Крок3. Параметри діаграми. На цьому етапі зазначаються додаткові параметри побудови діаграми у відповідних опціях, кількість і склад яких змінюється залежно від типу діаграми. Тут можна визначати різноманітні заголовки, підписи діаграми, осей, розташування легенди діаграми, таблиці даних тощо.

Крок4. Розміщення діаграми. Діаграму можна розмістити у вільних від даних комірках або накласти її на таблицю. Microsoft Excel дозволяє створювати діаграми і графіки на нових аркушах активної книги з допомогою команд Мастера диаграмм.

Якщо вибрати пункт отдельном на останньому кроці майстра, графічне зображення буде побудоване на аркуші з назвою Диаграмма №, де № -номер створюваної діаграми, що відображається у рядку прокручування аркушів книги.

8. Назвіть основні процедури оброблення табличних даних в електронних таблицях.

Введення даних

Дані вводяться безпосередньо в клітку. Для введення даних в клітку необхідно:

1. Покажчик миші помістити в клітку, в яку необхідно ввести дані. У рядку

формул з'являться координати вибраної клітки.

2. Ввести дані з клавіатури.

3. Натиснути клавішу Enter або клацнути по будь-якій іншій клітці.

Дані можуть бути введені також шляхом копіювання з інших додатків, чи

імплементації їх з інших файлів, зокрема з баз даних. Детальніше читайте (1)

Редагування даних

Щоб відредагувати вміст клітки потрібно:

1. Зробити редаговану клітку активною.

2. Натиснути клавішу F2, або подвійне клацання на редагованій клітці, або

клацнути на панелі формул і редагувати безпосередньо в панелі формул.

3. Enter – закінчення редагування.

При редагуванні можна використовувати клавіші Delete і Backspace для видалення

символів і клавішу Insert для управління режиму вставки \ заміни.

Для видалення вмісту клітки або декількох виділених кліток необхідно:

- виділити область, що видаляється;

- вибрати в меню Правка / Видалити

Переміщення даних в іншу позицію виконується таким чином:

- виділити переміщувану область;

- встановити покажчик миші на межу виділеної області так, щоб він змінив свій

вигляд і перетягнути блок в нову позицію.

За допомогою меню цей же процес полягає в следующем6

- вибрати в меню – Правка / Вирізувати;

- перейти в нову позицію;

- вибрати Правка / Вставити.

Вставка нових рядків в таблицю вимагає наступних действій:

- встановити курсор в коміркастовпця, перед яким потрібно вставити стовпець

- вибрати в меню Вставка / Стовпець

Заміна даних в клітці передбачає установку курсора в клітку, вміст якої треба змінити

і ввести нові дані.

При редагуванні даних формули автоматично перераховуються.

Прості прийоми редагування

Коли ви почнете вводити дані в таблиці Ехсе1, для вас природними покажуться і прийоми їх

редагування. З цих прийомів назвемо, перш за все, наступні.

Повна заміна вмісту осередку. Якщо ви хочете замінити вміст осередку на нові дані, то потрібно

виділити осередок і просто ввести в неї нові дані. Як тільки ви введете перший символ, колишній вміст

осередку буде видалено.

Редагування в рядку формул. У разі часткової зміни вмісту осередку ви можете використовувати

рядок формул. Для цього виділите потрібний осередок і помістите курсор в текстове поле рядка формул,

клацнувши по ньому мишею. Відредагуйте запис в рядку формул, користуючись простими інструментами

редагування, описаними нижче.

Редагування усередині осередку. Щоб внести зміни безпосередньо в сам осередок, двічі клацніть

мишею по осередку - при цьому виділиться весь запис. Якщо клацнете ще раз, в осередку з'явиться курсор. Ці

дві операції можна замінити виділенням осередку і подальшим натисненням на клавішу Р2.

Можливий випадок, коли курсор в осередку не з'являється при подвійному клацанні усередині

осередку. Тоді вам потрібно виконати відповідну настройку режиму редагування: увійдіть в меню Сервіс —

Параметри і в діалозі, що відкрився, на вкладке Правка встановите Флажок Правка поямо в осередку

9. Назвіть імена зовнішніх запам'ятовуючих пристроїв:

вінчестер, дисковод, CD-ROM, CD-RW, магнітооптичні приводи, ZIPP-дисководи, Flash-карти.

10. Назвіть ознаки зараження комп'ютерним вірусом.

Основними ранніми ознаками зараження комп'ютера вірусом є:

зменшення обсягу вільної оперативної пам'яті;

сповільнення завантаження та роботи комп'ютера;

незрозумілі (без причин) зміни у файлах, а також зміни розмірів та дати останньої модифікації файлів;

помилки при завантаженні операційної системи;

неможливість зберігати файли в потрібних каталогах;

незрозумілі системні повідомлення, музикальні та візуальні ефекти і т.д.

11. Назвіть основні складові системного блоку персонального комп'ютера.

Усі основні вузли ПК розташовані всередині системного блока. Системний блок є основним вузлом комп’ютера, він містить:

· електронні схеми, що керують роботою ПК (мікропроцесор, пам’ять, системна плата, контролери пристроїв тощо);

· накопичувачі на жорстких та гнучких магнітних дисках, накопичувачі на оптичних дисках;

· блок живлення, який перетворює змінну напругу мережі на низьку постійну напругу, необхідну для роботи електронних схем та двигунів приводів дисководів тощо;

· систему охолодження (вентилятори та радіатори), яка забезпечує необхідний температурний режим.

Обладнання, розміщене ззовні системного блока, належить до зовнішніх пристроїв введення/виведення. Це обладнання також називають периферійними пристроями.

На фронтальній стороні системного блока знаходяться:

· кнопка Power – для ввімкнення/вимкнення ПК;

· кнопка Reset – для перезавантаження комп’ютера при його зависанні, тобто коли в результаті помилки в роботі ПК він перестає виконувати ваші команди;

· 2 індикатори (лампочки, які світяться): індикатор живлення – горить постійно та індикатор роботи жорсткого диску – горить тоді, коли на диск записується інформація або зчитується з нього.

12.Назвіть та охарактеризуйте основні процедури

Змініть установки полів за замовчуванням на потрібні, відкрийте вкладку Размер бумаги, клацнувши на її назві лівою кнопкою миші, на ній зазначено необхідний розмір паперу (за потреби внесіть зміни). Якщо документ уже містив текст, то він буде розміщений згідно з новими параметрами.

Необхідно звернути увагу на те, що встановлювати розмір сторінки і поля потрібно перед форматуванням тексту документа. Адже після зміни параметрів сторінки тексту будуть розміщені згідно з новими установками, і час, витрачений на розміщення абзаців, буде втрачено.

Параметри сторінки досить установити один раз, після чого зберегти документ. Надалі при відкритті цього документа він буде завантажуватися з усіма особливостями свого форматування, незалежно від того, з яким документом ви працювали досі.

13.Назвіть формати файлів документів.

Текст, документи, формати друкованого тексту.

формати:

DOC – документ, створений в програмі Microsoft Word. Може містити текст, деякі картинки, таблиці, графіки, діаграми, форматування сторінок і параметри друку.

TXT – стандартний текстовий документ, який містить неформатований текст і відкривається будь-якою програмою обробки текстів (наприклад зазвичай "Блокнотом")

PDF – Portable Document Format. Документ програми Adobe Acrobat. Використовується для перегляду документів у фіксованій формі і форматі (наприклад відсканований текст у вигляді фото сторінок тексту), незалежно від пристроїв, на якому вони будуть відкриті і від дозволу. Тобто як документ був створений, так ви його і побачите.

RTF - Rich Text Format. Формат зберігання розмічених текстових документів, запропонований корпорацією Microsoft. Rtf-документи підтримуються більшістю сучасних текстових редакторів (наприклад програм для перегляду текстутаких як звичайний "блокнот"). Більшість текстових редакторів реалізують імпорт/експорт у формат RTF, завдяки чому цей формат часто використовується для передачі тексту з однієї програми в іншу. Редактор Wordpad, вбудований в Windows за умовчанням зберігає документи у форматі RTF.

На самому початку, коли я почав користуватися комп'ютером, то помітив що закінчення деяких файлів має якісь свої символи. Звичайно, що зовсім не розумів що вони означають.

14.Обґрунтуйте поняття форматування документів. Назвіть рівні форматування документа. Перед зміною параметрів фрагмента тексту їх необхідно виділити спочатку. Для форматування тексту можна використовувати або кнопки панелі інструментів Форматирование або команди з пункту меню Формат. Розрізняють три основні операції форматування: ·Форматування символів. ·Форматування абзаців. ·Форматування списків. Форматування символів здійснюється за командою Формат → Шрифт. З’являється діалогове вікно Шрифт (рис. 4.2.1), в якому можна встановити так. параметри: -шрифт (вибирається із списку шрифтів); Øстиль (можна вибрати звичайний, напівжирний, курсив); Øрозмір шрифта; Øпідкреслення (вибір різних варіантів); Øколір символів; Ø пеціальні. ефекти (перекреслені., верхні та нижні символи). У полі Образец цього вікна показується зовнішній вигляд тексту у вибраних параметрах: üвідстань між символами; üширина символа. Форматування абзаців Для форматування абзаців використовують команду Формат → Абзац, що відкриває діалогове вікно Абзац в якому можна встановити такі параметри: ·вирівнювання тексту (по лівому, по правому, по центру, по ширині); ·відступ (зліва рядка, справа рядка, вигляд відступу першого рядка, відступ нового рядка);

15. Обгрунтуйте поняття: “персональний комютер”. “базова архітектура ПК”

Компютер-багатозначний термін, найчастіше вживається для означення програмно керованого електронного пристрою обробки інформації. Разом з тим, це може бути будь-який механічний, немеханічний (електронний) пристрій (або навіть людина), призначені для проведення обчислень. Обчислення можуть відбуватися дискретно або безперервно у часі. У вузькому значенні — електронний цифровий програмований пристрій(електронна обчислювальна машина) для проведення обчислень, а також приймання, оброблення, зберігання і видачі інформації заздалегідь визначеним алгоритмом. Наразі практично всі існуючі на сьогодні комп’ютери є електронно-обчислювальними машинами. Архітектурою ПК називають його опис на деякому загальному рівні, що включає опис системи команд, системи адресації, організації пам'яті і т. д. Архітектура визначає принципи дії, інформаційні зв'язки і взаємодію головних пристроїв ПК: процесора, внутрішньої, зовнішньої пам'яті та периферійних пристроїв. Уніфікація архітектури ПК забезпечує їх сумісність з точки зору користувача. Архітектура: -мунітор -клавіатура -системний блок -мишка -колонки

16)Обґрунтуйте призначення та опишіть принцип дії, класифікацію та застосування антивірусних програм.

Антивірусна програма (антивірус) — програма для знаходження і лікування програм, що заражені комп'ютерним вірусом, а також для запобігання зараження файлу вірусом.

Класифікація антивірусних продуктів:

По використовуваних технологіях антивірусного захисту:

Класичні антивірусні продукти (продукти, які застосовують тільки сигнатурний метод детектування)

Продукти проактивного антивірусного захисту (продукти, які застосовують тільки проактивні технології антивірусного захисту);

Комбіновані продукти (продукти, які застосовують як класичні, сигнатурні методи захисту, так і проактивні)

За функціоналом продуктів:

Антивірусні продукти (продукти, що забезпечують тільки антивірусний захист)

Комбіновані продукти (продукти, що забезпечують не тільки захист від шкідливих програм, але і фільтрацію спаму, шифрування та резервне копіювання даних та інші функції)

За цільовими платформам: Windows, * NIX (до даного сімейства відносяться ОС BSD, Linux, etc), MacOS, для мобільних платформ (Windows Mobile, Symbian, iOS, BlackBerry, Android, Windows Phone 7 та ін.)

Антивірусні продукти для корпоративних користувачів можна також класифікувати по об'єктах захисту:

для захисту робочих станцій

для захисту файлових і термінальних серверів

для захисту поштових та Інтернет-шлюзів

для захисту серверів віртуалізації

17)Опишіть адресацію Інтернеті, поняття IP-адреси, доменного імені та URL-адреси.

Ай-Пі адреса, IP-адреса (Internet Protocol address) — це ідентифікатор (унікальний числовий номер) мережевого рівня, що використовується для адресації комп'ютерів чи пристроїв у мережах, що побудовані з використанням протоколу TCP/IP (наприклад Інтернет). У мережі Інтернет потрібна глобальна унікальність адреси, у разі роботи в локальній мережі потрібна унікальність адреси в межах мережі.

IP-адреса складається з чотирьох 8-бітних чисел, які називають октетами. Прикладом IP-адреси може бути адреса 192.168.1.1 .

Уніфікований локатор ресурсів або адреса ресурсу (англ. Uniform Resource Locator - єдиний вказівник на ресурс, URL) — стандартизована адреса певного ресурсу (такого як документ, чи зображення) в інтернеті (чи деінде).

18)Опишіть апаратнре і програмне забезпечення мереж, призначення сервера та клієнтського компа.

Апаратне забезпечення (англ. hardware) — комплекс технічних засобів, який включає ЕОМ: зовнішні пристрої, термінали, абонентські пункти тощо, які необхідні для функціонування тієї чи іншої системи; фізична частина ЕОМ.

Програмне забезпечення (програмні засоби) (ПЗ; англ. software) — сукупність програм системи обробки інформації і програмних документів, необхідних для експлуатації цих програм.

Розрізняють системне програмне забезпечення (зокрема, операційна система, транслятори, редактори, графічний інтерфейс користувача) та прикладне програмне забезпечення, що використовується для виконання конкретних завдань, наприклад, статистичне програмне забезпечення

19) Опишіть використання формул та вбудованих функції в табличному процесорі.

Excel містить потужні засоби обчислень по формулах. Формула дозволяє визначити значення в заданій комірці аркушу.

Як операнди можуть використовуватися постійні значення (числові або текстові константи), посилання на вічка або діапазони вічок, заголовки, імена, функції, логічні величини (наприклад, TRUE(ІСТИНА) або FALSE(ХИБА)) і масиви. Константою вважається число або текст, які безпосередньо вводяться у комірку, наприклад, текст «Тернопільський національний економічний університет».

Формула також може включати вбудовані функції, які забезпечують виконання стандартних обчислювальних операцій. У Excel використовується понад 200 вбудованих функцій.

Для звернення до комірки слід ввести її адресу у формулі. Наприклад, якщо ввести в комірку А2 формулу =СЗ, то після перерахунку поточного аркуша Excel у комірці А2 покаже поточне значення комірки СЗ.Для введення формули у комірку потрібно її виділити і ввести в рядок формул або у комірку знак «=».При переході в режим введення формул поле Ім'я (Name) розташоване в лівій частині рядка формул, замінюється кнопкою, на якій відображує остання функція, що використалася. Розташована праворуч від неї кнопка із стрілкою відкриває список, який містить 10 останніх функцій, що використалися, і запис Інші функції (More/functions).Приклад обчислення за формулою =(A4+15)/B5. Формула буде відображатися в рядку формул.У формулу можна вводити посилання на комірки різних робочих листів і книг. Посилання, що поширюються на декілька робочих листів, називаються тривимірними. Комірка, що містить формулу, називається залежною, бо її значення залежить від значень комірок, на які є посилання у формулі.

Найбільш часто як формулу використовують функцію , що знаходить суму чисел у заданому діапазоні. У російськомовних електронних таблицях вони записується як СУММ , а в англомовних - як SUM. Ось приклади її використання:

  1.   =СУММ(Е:E) — визначається сума числових значень, що містяться в стовпці Е;
  2.   =СУММ(Е2:G5) — підраховується сума числових значень, розташованих в діапазоні від Е2 до G5;
  3.   =СУММ(5:5) — підсумовуються дані всіх вічок п'ятого рядка;
  4.   =СУММ(2;4) — підраховується сума 2+4.

20 Питання. Класифікацій та призначення апаратних засобів: пристроїв введення, виведення, зберігання та опрацювання даних, комунікаційних пристроїв.

Архітектура ПК

Під час розгляду комп'ютерних пристроїв прийнято розрізняти їх архітектуру й структуру.

Архітектурою ПК називають його опис па деякому загальному рівні, що включає опис системи команд, системи адресації, організації пам'яті і т. д. Архітектура визначає принципи дії, інформаційні зв'язки і взаємодію головних пристроїв ПК: процесора, внутрішньої, зовнішньої пам'яті та периферійпих пристроїв. Уніфікація архітектури ПК забезпечує їх сумісність з точки зору користувача.

Структура персонального комп'ютера це сукупність його функціональних елементів і зв'язків між ними.

Класична архітектура (фон Нейман) — пристрій керування, арифметично-логічний пристрій, пам'ять, пристрої вводу-виводу інформації, об'єднані за допомогою каналів зв'язку (див. схему на наступній сторінці).

Апаратне забезпечення

Сьогодні ви ознайомитеся з апаратними компонентами, з яких складається інформаційна система. Зрозуміло, що набір компопентів визначатиметься конкретною системою та завданнями, які вона покликана виконувати.

До апаратної складової (hardware) належать:

1) комп'ютер (системний блок):

 корпус;

 процесор;

 материнська плата;

 внутрішня пам'ять;

 блок електричного живлення;

 відеокарти;

 звукові карти;

 порти;

2)пристрої введення інформації;

3)пристрої виведення інформації;

4)комунікаційне обладнання

Системний блок (корпус)

Системний блок стаціонарного ПК — прямокутний каркас, у якому розміщено всі основні вузли комп'ютера: материнська плата адаптери, блок живлення, накопичувач на гнучких магнітиш дисках (НГМД), один (іноді більше) накопичувач — HDD, динамік дисковод для компакт-дисків або інші накопичувані, органи керування. Серед органів керування, що, як правило, встановлюють на передній панелі, можуть бути: вимикач електроживлення; кнопка загального скидання RESET; кнопка «сну», яка дає змогу зменшити енергоспоживання, коли комп'ютер не використовується; індикатори живлення та режимів роботи.

Із тильного боку системного блока розташовані штепсельні рознімні з'єднання — порти для підключення шнурів живлення і кабелів зв'язку із зовнішніми (встановленими поза системним блоком) пристроями. У середині системного блока розміщено плати сполучення пристроїв із центральним процесором (ЦП) та іншими пристроями на материнській платі (адаптери або контролери і плати розширення).

Блок живлення

Цей блок перетворює змінний струм стандартної мережі електроживлення (220 В, 50 Гц) па постійний струм низької напруги. Він має кілька виходів на різні напруги (12 і 5 В), які забезпечують живленням відповідні пристрої комп'ютера. Електронні схеми блока живлення підтримують ці напруги стабільними незалежно від коливань мережної напруги в досить широких межах (від 180 до 250 В). Звичайна потужність блоків живлення ПК становить 230-500 Вт, для мережного сервера вона може бути значно більшою. Більшість блоків живлення має вентилятор для відведення із системного блока надмірного тепла, що виділяється під час роботи електронних пристроїв.

Системна (материнська) плата

У роботі BIOS використовують відомості про апаратну конфігурацію комп'ютера, які зберігає ще одна мікросхема — CMOS RAM. Це енергозалежна пам'ять, що постійно підживлюється від батарейки, яка також знаходиться на системній платі. Вона живить і схему кварцового годинника — годинника реального часу, що безперервно відлічує час і поточну дату.

Мікропроцесор

Мікропроцесор (МП) цс, по суті, мініатюрна обчислювальна машина. Основними параметрами МП є набір команд, розрядність, тактова частота.

Набір або система команд постійно вдосконалюється, з'являються нові команди, що замінюють серії найпримітивніших команд, — мікропрограми. На виконання нової команди потрібна менша кількість тактів, ніж на мікропрограму. Сучасні МП можуть виконувати до кількох тисяч команд (інструкцій).

Характеристика МП:

 розрядність (біт);

 тактова частота (Гц);

 кількість ядер;

 розмір кешу (Мб).

№ 21 Опишіть команди та комбінації клавіш при роботі з буфером обміну.

Бу́фер обміну проміжне сховище даних, що надається програмним забезпеченням і призначається для переносу або копіювання між застосунками або частинами одного застосунка.

Копіювання в буфер обміну:

Виділити фрагмент тексту зручним способом. Виконати одну з наступних дій:

  1.  Команда Копіювати з пункту меню Редагувати
  2.  Натиснути на кнопку Копіювати стандартної панелі
  3.  Комбінація клавіш Ctrl+C (або Ctrl+Insert)
  4.  Команда Копіювати з контекстного меню

Вирізання в буфер обміну:

Виділити фрагмент тексту зручним способом. Виконати одну з наступних дій:

  1.  Команда Вирізати з пункту меню Редагувати
  2.  Кнопка Вирізати стандартної панелі
  3.  Комбінацієя клавіш Ctrl+Х (або Shift+Del)
  4.  Команда Вирізати з контекстного меню

Вставляння з буфера обміну

:Поставити текстовий курсор у потрібне місце. Виконати одну з наступних дій:

  1.  Команда Вставити з пункту меню Редагувати
  2.  Кнопка Вставити стандартної панелі
  3.  Комбінація клавіш Ctrl+V (або Shift+Insert)
  4.  Команда Вставити з контекстного меню

№ 22 Опишіть методи створення таблиць у текстовому процесорі на основі операції з таблицями.

Дані, подані у вигляді таблиці, є більш наочними і легше сприймаються, ніж дані, записані «в один рядок».

Опрацьовуючи таблиці, користувач оперує такими об’єктами: таблиця, рядки, стовпці, клітинки. Кожний із об’єктів має властивості та список дій, які з ними можна виконувати.

Табличний процесор MS Word дозволяє створювати таблиці різними способами:

1. Виконати вказівку Таблиця/Вставити/Таблицю та в діалоговому вікні Вставка таблиці вказати потрібну кількість стовпців, рядків та інші значення параметрів.

2. Натиснути кнопку Вставити таблицю \на Стандартній панелі інструментів та вказати потрібну кількість стовпців і рядків у таблиці.

3. За допомогою вказівки Таблиця/Намалювати таблицю можна легко створити таблицю довільної структури, наприклад таку, яка містить клітинки різної висоти або різну кількість стовпців на рядок. При цьому використовується метод, схожий з малюванням таблиці від руки.

4. За допомогою вказівника мишки можна накреслити рядки, стовпці й клітинки в потрібному форматі. Після натискання на Стандартній панелі інструментів кнопки Панель меж відкривається панель інструментів Таблиці та межі (мал. 15.1), а вказівник мишки перетворюється на олівець. 

За допомогою цього олівця можна намалювати межі клітинок, рядків і стовпців — так само, як на аркуші паперу.

Після створення таблиці можна внести зміни до її структури шляхом об’єднання клітинок, вставляння й видалення стовпців або рядків та зміни їхнього розміру. Також можна застосувати певне форматування до всієї таблиці або до обраних її елементів.

  1.  Кожна клітинка вставленої таблиці містить знак кінця клітинки, а кожний рядок містить знак кінця рядка. Щоб ці знаки побачити в таблиці, с л ід натиснути кнопку Недруковані знаки на Отандартній панелі інструментів. Ці знаки відображаються лише на екрані і не друкуються на папері. Знак кінця клітинки або рядка має вигляд .

№23 Опишіть поняття про ядро операційної системи, інтерфейс користувача, драйвери та утиліти.

Ядро системи — це набір функцій, структур даних та окремих програмних модулів, які завантажуються в пам'ять комп'ютера при завантаженні операційної системи та забезпечують три типи системних сервісів:

  1.  управління введенням-виведенням інформації (підсистема вводу-виводу ядра ОС);
  2.  управління оперативною пам'яттю (підсистема управління оперативною пам'яттю ядра ОС);
  3.  управління процесами (підсистема управління процесами ядра ОС).

Докладніше: Графічний інтерфейс користувача

  1.  Більшість сучасних операційних систем мають графічний інтерфейс користувача (ГІК, англ. Graphical User Interfaces, GUIs, вимовляється як «гуіз»). В деяких старіших ОС ГІК вбудований у ядро, як наприклад у оригінальних реалізаціях Microsoft Windows чи MacOS. Більшість сучасних ОС є модульними і графічна підсистема у них відділена від ядра (як наприклад у Лінукс, МакОС Х і частково у Віндовс).
  2.  Багато операційних систем дозволяють користувачеві встановити будь-який графічний інтерфейс на власний вибір. Типовим прикладом у більшості Юнікс-систем (BSD, Лінукс, Minix) є віконна система Х у поєднанні з графічним менеджером KDE чи Gnome. Для Юнікс-систем графічний інтерфейс не є необхідним.
  3.  Графічний інтерфейс користувача невпинно розвивається. Наприклад, інтерфейс Windows модифікується щоразу при випуску нової основної версії, а ГІК MacOS було кардинально змінено після випуску MacOS X у 2001 році.

Драйвери це особливий тип комп'ютерних програм, розроблених для коректної взаємодії з пристроями. Вони представляють інтерфейс для взаємодії з пристроєм через певну шину комп'ютера, до котрої даний пристрій під'єднано, за допомогою ряду команд що відправляють та отримують дані з пристрою. Ці програми залежні як від пристрою так і від операційної системи, тобто кожен пристрій потребує свого драйвера під кожну ОС.

Утиліта сервісна програма, що допомагає керувати файлами, отримувати інформацію про комп'ютер, діагностувати й усувати проблеми, забезпечувати ефективну роботу системи. Утиліти — сервісні програми, що розширюють можливості ОС.

№24 Опишіть поняття файлу, папки, іменні файлу та папки, розширення імені файлу.

Файл  це сукупність даних, записаних на зовнішній носій, яка має певне ім’я.

Принципи іменування файлів можуть бути різними. Найчастіше ім'я файлу складається з двох частин, які розділяються при написанні крапкою. Першу частину імені задає автор файлу. При цьому бажано, щоб в імені відобра¬жався зміст цього файлу Друга частина, що називається розширенням імені файлу, показує, до якої категорії належить файл. Розширення найчастіше скла¬дається з трьох символів. Існують стандартні розширення, за якими можна визначити, що містить файл — готову до запуску програму, опис або допоміжні дані програми і т.д. Прикладами стандартних розширень є: exe, com програма на машинній мові, готова до виконання; bat  текстовий файл, що містить інформацію для запуску ехе-, com-файлів; txt, doc — файли, що містять текстову інформацію; Ьтр, рсх — файли малюнків; arj, zip — архіви, що містять файли, спеціальним способом зменшені в обсязі; hip — файли довідникової системи; drv, sys — службові програми комп'ютера; bas, pas — файли програм на мовах програмування Бейсік і Паскаль.

Папка (каталог, директорія) — це об’єкт операційної системи, який використовують для зберігання файлів та інших папок і впорядкування їх на диску та яка відображається на екрані за допомогою спеціального значка, що має вигляд канцелярської папки.

Файлів, особливо на жорстких магнітних дисках, може бути дуже багато. Для того щоб швидко знайти потрібний файл, ба¬жано зберігати їх у певному порядку. Для цього створюються до¬даткові об'єкти - папки (каталоги).

№ 25 Опишіть правила визначення шляху до файлу.

  1.  Для того щоб визначити шлях до файлу, натисніть на ярлик, для якого ви хочете його встановити, правою кнопкою мишки. Після цього виникне контекстне меню, в ньому необхідно вибрати команду «Властивості». Далі з’явиться вікно, в якому клацніть по вкладці «Ярлик».
  2.  У виниклому вікні є кілька параметрів. Параметр «Робоча папка» вказує назву папки, де розташований файл, на який посилається ярлик, а параметр «Об’єкт» — повний шлях до нього. Спочатку в рядку «Об’єкт» зазначається розділ жорсткого диска, а потім вже безпосередньо папка, в якій він лежить. Знизу вікна знаходиться параметр «Розташування файлу». Якщо ви натиснете по ньому лівою кнопкою мишки, то відкриється вікно з папкою, де зберігається файл.
  3.  Якщо, наприклад, вам потрібно знайти шлях до файлу певного процесу, який запущено в операційній системі, то зробити це можна так. Натисніть на клавіатурі клавіші Ctrl-Alt-Del, після чого на екрані комп’ютера з’явиться вікно. У цьому вікні і потрібно вибрати «Диспетчер завдань». Або натисніть клавіші Ctrl-ShIft-Esc, і він запуститься відразу.
  4.  У який з’явився диспетчері завдань пройдіть на вкладку «Процеси». У списку виберіть процес, для якого ви хочете дізнатися шлях до файлу, натиснувши по ньому правою кнопкою мишки. Після цього виникне вікно з інформацією про об’єкт. У рядку «Тип» буде, відповідно, інформація про його тип, а трохи нижче — рядок «Розташування». У ній і вказується повний шлях до файлу. Також якщо натиснути на вкладку «Докладно», то можна дізнатися додаткову інформацію про нього, наприклад, його початкове ім’я, авторські права та ін При бажанні можна дізнатися про цифрові підписи об’єкта, для цього просто потрібно перейти на вкладку, яка так і називається: «Цифрові підписи».

№ 26 Опишіть правила встановлення та вилучення програм.

Будь – які програми перед використанням мають бути встановлені (інстальовані) на комп’ютері. Першою встановлюється операційна система, а всі інші програми інсталюються вже в середовищі ОС.

 Установлення найпростіших програм може полягати в копіюванні їхніх файлів на жорсткий диск комп’ютера, але переважна більшість програм установлюється з використанням допоміжної програми – інсталятора, яка реєструє програму в середовищі ОС (записує дані про неї у спеціальний системний реєстр), запитує в користувача, які модулі програми встановлювати, створює ярлики виконуваного файлу програми в головному меню чи на робочому столі.

 Щоб запустити засіб установлення та видалення програм, виберіть у головному меню команду Пуск Панель керування й у вікні панель керування клацніть посилання Установка й видалення програм. На екрані буде відображено однойменне меню.

Заміна і видалення програм.

Після відкриття вікна Установка й видалення програм на сторінці Зміна або видалення програм відображується список усіх інстальованих на комп’ютері програм. Якщо виділити в ньому рядок певної програми , то праворуч під ним з’явиться кнопка Замінити/Видалити або дві окремі кнопки – Замінити і Видалити. Інколи з’являється лише кнопка Видалити.

 Щоб повторно встановити програму (наприклад, якщо вона почала неправильно працювати) або доповнити набір її компонентів, потрібно клацнути кнопку Заміни чи Замінити/Видалити. Для багатьох великих програм або пакетів програм буде відкрито діалогове вікно, де користувачеві пропонують вибрати кілька варіантів модифікації: додати чи видалити окремі компоненти, пере інсталювати пакет повністю або видалити його. Після клацання кнопки Далі потрібно виконати всі вказівки системи, і програму буде змінено. Для видалення програми з комп’ютера слід скористатися кнопкою Видалити, а якщо її немає – кнопкою Замінити/Видалити. Найчастіше після цього відкривається діалогове вікно, де потрібно підтвердити свій вибір, однак деякі програми можуть бути видалені без додаткового попередження.

Зазначимо, що для видалення програм описаний спосіб заміни та видалення та видалення слід використовувати обов’язково. Не можна просто видалити файли програми з папки, де її встановлено, оскільки ОС все ще вважатиме таку програму встановленою і, не знаходячи її файлів, видаватиме повідомлення про помилку.

№ 26 Опишіть правила обслуговування зовнішніх запомятовуючих пристроїв, перевірка, дефрагментації та форматування жорсткого диску

Запускання сервісних програм

Програми для обслуговування дисків можна запустити, вибравши у меню Пуск команду Программы— Стандартные—Служебные—Потрібна програма.

Якщо необхідно обробити який-небудь конкретний диск, то найчастіше слід:

 у вікні папки Мой компьютер клацнути правою клавішею миші на значку потрібного диска;

 у контекстному меню, що з'явилося, вибрати команду Свойства, а у вікні властивостей — вкладку «Сервис»;

 у вкладці «Сервис» вибрати одну з програм, натиснувши відповідну кнопку (рис. 1.35): «Проверка диска», «Архивация данных», «Дефрагментациядиска».

У вікні «Дефрагментация диска» виводиться детальна інформація про поточний стан диска. Щоб спостерігати за процесом дефрагментації, потрібно в цьому вікні натиснути кнопку «Сведения». Розшифрування умовних позначок можна прочитати у вікні «Легенда», що викликається натисканням однойменної кнопки.

Форматують диск командою Форматировать, яку можна вибирати так:

 відкрити папку Мой компьютер. Потім клацнути правою клавішею миші на значку диска, який треба відформатувати. У контекстному меню, що з'явиться на екрані, активізувати команду Форматировать;

 відкрити програму Проводник, вибрати значок диска на панелі вмісту вибраної папки і клацнути правою клавішею миші. У контекстному меню, що з'явитьсяна екрані, задати команду Форматировать 

№ 28 Опишіть правила профілактики зараження комп’ютера вірусами

Враховуючи можливі шляхи проникнення вірусів, наведемо основні правила захисту від вірусів. 

  1.  Уважно ставтеся до програм та документів, що отримуєте з глобальних мереж. 
  2.  Перед тим, як запустити файл на виконання або відкрити документ / таблицю, обов'язково перевірте його на наявність вірусів. 
  3.  Використовуйте спеціалізовані антивіруси - для перевірки "на льоту" (наприклад, SpIDer Guard з пакету Dr. Web та ін) всіх файлів, що приходять по електронній пошті (і з Інтернету в цілому). 
  4.  Для зменшення ризику заразити файл на сервері адміністраторам мереж слід активно використовувати стандартні можливості захисту мережі, такі як: обмеження прав користувачів; установку атрибутів "тільки на читання" або "тільки на запуск" для всіх виконуваних файлів (на жаль, це не завжди виявляється можливим ) і т. д. 
  5.  Регулярно перевіряйте сервер звичайними антивірусними програмами, для зручності та системності використовуйте планувальники завдань. 
  6.  Доцільно запустити нове програмне забезпечення на тестовому комп'ютері, не підключеному до загальної мережі. 
  7.  Використовуйте ліцензійне програмне забезпечення, придбане у офіційних продавців. 
  8.  Дистрибутиви копій програмного забезпечення (у тому числі копій операційної системи) необхідно зберігати на захищених від запису дисках. 
  9.  Користуйтеся тільки добре зарекомендували себе джерелами програм та інших файлів. 
  10.  Постійно оновлюйте вірусні бази використовуваного антивіруса. 
  11.  Намагайтеся не запускати неперевірені файли, у тому числі отримані з комп'ютерної мережі. Перед запуском нових програм обов'язково перевірте їх одним або кількома антивірусами. 
  12.  Обмежте (по можливості) коло осіб допущених до роботи на конкретному комп'ютері. 
  13.  Користуйтеся утилітами перевірки цілісності інформації. Такі утиліти зберігають у спеціальних базах даних інформацію про системних областях дисків (або цілком системні області) та інформацію про файли (контрольні суми, розміри, атрибути, дати останньої модифікації файлів і т. д.). 
  14.  Періодично зберігайте на зовнішньому носії файли, з якими ведеться робота. 
  15.  При роботі з Word / Excel включіть захист від макросів, яка повідомляє про присутність макросу в що відкривається документі і надає можливість заборонити цей макрос. В результаті макрос не тільки не виконується, але й не видно засобами Word / Excel. 

№ 29 Опишіть правила роботи з основними елементами графічного інтерфейсу користувача операційної системи.

Графі́чний інтерфе́йс кори́стувача інтерфейс між комп'ютером і його користувачем, що використовує піктограми, меню, і вказівний засіб для вибору функцій та виконання команд. Зазвичай, можливе відкриття більше, ніж одного вікна на одному екрані. Найхарактерніші риси інтерфейсу такі: Усі об'єкти ОС (програми, файли, документи, пристрої тощо) зображуються значками; Дії користувача з об'єктами на комп'ютері імітують його дії з матеріальними об'єктами: їх можна вибрати, переміщувати, відкривати, розташовувати в певному порядку тощо; З об'єктами працюють у вікнах; Користувач подає команди переважно за допомогою миші, а не клавіатури, вибираючи об'єкти (кнопки, меню, значки) на екрані. Основні елементи інтерфейсу:

-робочий стіл;

-панель завдань;

-головне меню;

-вікна програм і папок;

-діалогові вікна;

-значки програм,документів,папок і ярликів.

Головне меню ОС вiдкривається кнопкою Пуск i призначене для запуску програм i налаштовування комп’ютера.

Пункти головного меню ОС: Всепрограммы, Найти, Выполнить, Справка, Панель управления, Выключение тощо.

Режими вимикання: вимкнути, сплячий режим, режим очiкування, перезавантаження.

Де шукати команди для роботи зоб’єктом: у головному менюпрограми або папки, у контекстному меню, на панелi iнструментiв, в областi задач.

Запустити програму можна за допомогою значка програми, панелi швидкого запуску, папки Мой компьютер, назви програми в меню, пункту Выполнить тощо.

Закрити програму можна, якщо закрити її вiкно або виконати команду Файл → Выход (Alt + F4).Закрити вiкно можна шiстьма й бiльше способами.

Невiдомий тип файла потрiбно реєструвати в ОС.

Типи вiкон: вiкно програми, папки, дiалогове, iнформацiйне.

Елементи вiкна програми або папки: рядок заголовка, рядок меню, робоча область, область задач, панель iнструментiв, рядок статусу, смуги прокручування.

Розташування вiкон: каскадом, поряд, довiльне.

Вигляд значкiв у вiкнi папки: таблиця (детально), великi значки, малi значки, список, ескiзи.

Дiї з вiкнами: активiзувати, перемiстити, змiнити розмiри, мiнiмiзувати, розгорнути, повернути до попереднього вигляду, закрити.

Інформацiйнi вiкна виводять iнформацiю для користувача.

№ 30 Опишіть правила та алгоритм стискання, архівування та розарзувування даних.

Архівація даних — це злиття кількох файлів чи каталогів в єдиний файл — архів.

Стиснення даних — це скорочення обсягу вихідних файлів шляхом усунення надлишкової інформації.

Необхідність і доцільність стиснення:

  1.  зменшення обсягу файлів;
  2.  економія місця на носіях;
  3.  швидкість обміну інформацією;
  4.  резервне копіювання;
  5.  архівація під час шифрування даних.

Розглянемо алгоритми дій архівації та розархівації.

Архівація.

  1.   Натиснути правою кнопкою миші на значок файла або папки, які слід додати до архіву. Із контекстного меню обрати команду Добавить в архив.
  2.   У вікніпрограми-архіватора, що з'явиться на екрані, у вкладці Общие обрати назву архіву.
  3.  Зазначити, в якій папці має зберігатися архів. Для того щоб визначити шлях до по трібної папки, використовуємо кнопку Обзор.
  4.   Обрати програму-архіватор, за допомогою якої стискатимемо дані. Для цього у вікні Формат архива потрібно встановити відповідний перемикач біля назви обраної програми.
  5.   У рядку вибору Метод сжатия обрати один із запропонованих варіантів.
  6.   Натиснути ОК.

Розархівація.

  1.  Викликати контекстне меню, натиснувши правою кнопкою миші на значок архіву. Обрати команду Извлечь файли у вікні програми, яка розархівовує, у вкладці Общие обрати папку для розпакованих файлів.
  2.  За замовчуванням Режим обновлення та Режим перезаписи виставлено оптимально, але у разі потреби їх можна змінити, використовуючи перемикачі різних режимів.
  3.  Натиснути кнопку ОК.

31)Опишіть правила та алгоритм форматування символів та абзаців засобами текстового процесору.

Форматування символів Для форматування символів потрібно виділити окремий фрагмент, а потім використовувати один із нижче наведених способів. На вкладкі Шрифт діалогового вікна ФОРМАТ  Шрифт можна встановити:

  1.  тип шрифта (гарнитуру шрифта);
  2.  розмір шрифта (кегль)*;
  3.  начертання букв (звичайне, напівжирне, курсив, напівжирний курсив);
  4.  колір символів шрифта;
  5.  підкреслення (одинарне,двійне);
  6.  спеціальні ефекти — закреслення, двійне закреслення;
  7.  верхній чи нижній індекс;
  8.  відображення виділеного фрагменту звичайними прописними або малими прописними буквами (капителью);
  9.  оформлення виділеного фрагменту як скритий текст та ін.

На вкладкі Інтервал діалогового вікна ФОРМАТ Шрифт можна змінити:

  1.  інтервал—звичайний, розріжений, уплотнений (по умолчанию — 1 пт.);
  2.  зміщення (вище, нижче строки) — ні, вниз, вверх (по умолчанию — 3 пт.);
  3.  кернинг шрифта — для автоматичного підбора інтервала між символами. Установка перемикача Кернинг дозволяє писати символи ближче один до одного, не змінюючи при цьому їх ширини.

Форматування абзаців. Для форматуваня одного абзаца його не обов’язково виділяти. Вдосталь встановити курсор в будь-яке місце всередині абзаца. Щоб примінити однакове форматування до декількох абзаців, їх необхідно виділити. Форматування абзаців, як і форматування символів, може бути виконано декількома способами. При форматуванні абзаца встановлюються основні параметри абзаца. На вкладкі Отступы и интервалы діалогового вікна ФОРМАТ Абзац можна встановити:

-Вирівнювання абзаца — зміщення тексту абзаца відносно його ширини. -Відступи абзаца зліва і зправа від краю листа; -Інтервал між окремими абзацами (в пунктах) — отбивка абзаца. -Міжстрочний інтервал всередині одного абзаца — одинарний, полуторний, з множником и т. д.

Існує чотири види вирівнювання абзаца — по центру, вліво, вправо і по ширині. За допомогою команд меню ФОРМАТ Границы и заливка можна встановити:

-тип границі — обрамлення абзаца;

-колір та ширину лінії;

-величину відступу обрамлення від тексту;

-тип и колір узора заливки;

-колір фона заливки;

-тип малюнка для обрамлення цілої сторінки 

К параметрам абзаца також відносяться:

-стиль абзаца;

-положення і тип маркерів табуляції;

-оформлення в вигляді списку.

34.Опишіть призначення табличного процесора та основні операції.

Основне призначення табличних процесорів - обробка таблично організованої інформації, проведення розрахунків на її основі і забезпечення візуального представлення даних, що зберігаються і результатів їх обробки у вигляді графіків, діаграм. Функції сучасних програмних середовищ табличних процесорів дозволяють виконувати численні операції над даними, представленими в табличній формі. Поєднуючи ці операції за спільними ознаками, можна виділити такі, що найчастіше використовуються в навчальному процесі: - введення даних як з клавіатури, так і з баз даних; - обробка даних (сортування, автоматичне формування підсумків, копіювання й перенесення даних, різні групи операцій з обчислень); - виведення відомостей в друкованому виді, у вигляді імпортованих файлів в інші системи, безпосередньо в базу даних; - якісне оформлення табличних форм подання даних; - багатопланове і якісне оформлення даних у вигляді діаграм і графіків; - проведення інженерних, фінансових, статистичних розрахунків; - проведення математичного моделювання й ряд інших допоміжних операцій.

35.)Опишіть призначення, можливості та класифікацію систем оброблення текстів.

Для роботи з текстом на ПК використовують: текстові редактори і текстові процесори. У загальному їх називають системами обробки текстів – програми, які призначені для створення, редагування й друку текстових документів. Текстовий редактор – це програма, що дозволяє вводити, редагувати, форматувати та зберігати текст. Текстовий процесор – це програма, що дозволяє вводити, редагувати й форматувати текст, вставляти малюнки й таблиці, перевіряти правопис, складати зміст, виконувати перенос слів та багато інших складних операцій. Наприклад: текстові редактори (Multi-Edit, Блокнот, WordPad, Твір, Лексикон); текстові процесори (Microsoft Word, Word Prefect, OpenOffice, Word-Star). Основне місце в текстовому документі займає текст – саме тому ці документи й називають текстовими. Найпростіші текстові документи складаються тільки з текстових об’єктів: символів, слів, речень, рядків, абзаців, сторінок. З удосконаленням систем опрацювання тестів у текстові документи почали включати й нетекстові об’єкти: графічні зображення, таблиці, формули, діаграми, схеми, карти тощо.

36.)Опишіть роботу з аркушами книги табличного процесора.

Як первинний документ для зберігання і обробки даних Microsoft Excel використовує аркуш (лист, листок). Аркуші служать для організації і аналізу даних. Можна вводити і змінювати дані одночасно на декількох аркушах, а також виконувати обчислення на основі даних з декількох аркушів. Кожен аркуш має ім'я, яке наводиться на кнопці ярличка аркуша внизу вікна . Кількість аркушів в робочій книзі задається користувачем. Імена аркушів відображуються на вкладках в нижній частині вікна книги. Для переходу з одного аркуша на іншій слід вибрати відповідну вкладку. Листи можна перейменовувати, вставляти, видаляти, переміщати або .копіювати. Аркуш, в якому виконується робота, називається поточним. Декілька листів об'єднують в книгу, яка грає роль папки—скоросшивателя і є окремим файлом, використовуваним для обробки і зберігання даних. При роботі з декількома книгами одночасно кожна книга відкривається в новому вікні. Аркуш книги може містити таблицю (тому Excel інколи називають «електронною таблицею»), діаграму, макроси тощо. Файл книги має розширення .xls . Вікно Excel може відображувати декілька вікон робочих книг, з якими можна одночасно працювати.

37.)Опишіть роль, яку відіграють текстові редактори серед прикладного програмного забезпечення.

Прикладне ПЗ загального призначення — це комплекс програм, який одержав широке використання серед різних категорій користувачів. Найбільш відомими серед них є: текстові редактори, графічні системи, електронні таблиці, системи управління базами даних та ін. Текстові редактори дозволяють готувати текстові документи: технічні описи, службові листи, статті та ін. Найбільш відомі такі текстові редактори: Лексикон, Write, Word.

38)Опишіть технологій локальних мереж.

Під топологією (компонуванням, конфігурацією, структурою) комп'ютерної мережі зазвичай розуміється фізичне розташування комп'ютерів мережі друг щодо друга й спосіб з'єднання їх лініями зв'язку. Топологія визначає вимоги до устаткування, тип використовуваного кабелю, припустимі й найбільш зручні методи керування обміном, надійність роботи, можливості розширення мережі. І хоча вибирати топологію користувачеві мережі доводиться нечасто, знати про особливості основних топологій, їхніх достоїнствах і недоліках треба.

Існує три базові топології мережі:

· Шина (bus) — всі комп'ютери паралельно підключаються до однієї лінії зв'язку. Інформація від кожного комп'ютера одночасно передається всім іншим комп'ютерам.

· Зірка (star) — до одного центрального комп'ютера приєднуються інші периферійні комп'ютери, причому кожний з них використає окрему лінію зв'язку. Інформація від периферійного комп'ютера передається тільки центральному комп'ютеру, від центрального - одному або декільком периферійним.

· Кільце (ring) — комп'ютери послідовно об'єднані в кільце. Передача інформації в кільці завжди виробляється тільки в одному напрямку. Кожний з комп'ютерів передає інформацію тільки одному комп'ютеру, що йде в ланцюжку за ним, а одержує інформацію тільки від попереднього в ланцюжку комп'ютера.

39.)Охарактеризуйте використання графічних можливостей в текстовому процесорі.

Існує кілька можливостей роботи з графічними об'єктами:

1. вбудовані можливості текстового редактора;

2. імпорт даних з інших програмах середовищ;

3. готові малюнки з колекції Clipart;

4. створення графічних об'єктів за допомогою зовнішніх програм підключених до текстового редактору.

Засоби створення малюнків у Word.

1 спосіб .

Вибрати команду Вигляд - Панель інструментів з виділенням рядка меню Малювання

2 спосіб .

Натиснути кнопку Малювання на панелі інструментів

Прийоми роботи з графічними елементами текстового редактора.

1 . Впровадження графічного об'єкта , створеного в графічному редакторі

Об'єкти створені у графічному редакторі зберігаються у вигляді графічних файлів у папці Мої документи . Для включення одного з них в текстовий документ необхідно скористатися командою Вставка - Малюнок - З файлу . У вікні після вибору відповідного малюнка натискається кнопка Вставити і малюнок поміщається в місце вставки.

2 . Редагування зображення в тексті.

Для налаштування зображення необхідно вивести панель Настройка зображення. Панель викликається або командою Вид - Панелі інструментів - Налаштування зображення , або виділенням малюнка одним щелком , тоді панель з'являється автоматично.

3 . Впровадження графічного об'єкта , з колекції малюнків Clipart

 Для впровадження готових графічних об'єктів виконується команда Вставка - Малюнок - Картинки. У діалоговому вікні, відбирається необхідний об'єкт і зберігається в буфері обміну. Для вставки в документ необхідно виділити місце вставки , і в звернувшись в буфер обміну вставити збережений об'єкт.

4 . Використання об'єктів фігурного тексту WordArt .

Це вбудоване засіб Word для створення фігурного тексту. Для запуску використовується команда Вставка - Малюнок - Об'єкт WordArt , або скористатися спеціальною кнопкою на панелі Малювання : . У діалоговому вікні вибирається зразок фігурного тексту або подвійним натисканням миші, або одинарним з наступним натисканням кнопки Ок . Текст напису потрібно ввести у вікно.

40.Охарактеризуйте види та властивості інформації

Інформація як відображення реального (матеріального) світу повинна мати такі властивості:об'єктивність, достовірність, повнота, актуальність, корисність, комулятивність, однозначність, зрозумілість, надлишковість.

За способом відображення, прийнятним для людини, інформація поділяється на такі основнівиди: звукова, текстова, числова, графічна, комбінована інформація.

Відповідно Закону України "Про інформацію" № 1642-ІІІ (1642-14) від 06.04.2000 р. інформацію розмежовують на:

- статистичну - це офіційна документована державна інформація, що дає кількісну характеристику подій і явищ, які відбуваються в економічній, соціальній, культурній та інших галузях життя України;

- масову - привселюдно поширювана друкована й аудіовізуальна інформація;

- державних органів і органів місцевого та регіонального самоврядування - офіційна документована інформація, яка створюється у процесі поточної діяльності законодавчої, виконавчої і судової влади, органів самоврядування;

- інформацію про особу - це сукупність документованих або привселюдно повідомлених відомостей про особу;

- довідково-енциклопедичного характеру - систематизовані, документовані або привселюдно оголошені зведення про суспільне, державне життя і навколишнє природне середовище;

- соціологічну - документовані або привселюдно повідомлені відомості про ставлення окремих громадян і соціальних груп до суспільних подій і явищ, процесів, фактів;

- науково-технічну - документовані чи привселюдно оголошені зведення про вітчизняні та закордонні досягнення науки, техніки, виробництва, отримані в ході науково-дослідної, дослідно-конструкторської, проектно-технологічної, виробничої та суспільної діяльності.

41.Охарактеризуйте глобальні та локальні комп'ютерні мережі.

Глоба́льна мере́жа— комп'ютерна мережа, що охоплює величезні території . Глобальні мерéжі об'єднують комп'ютери, що розташовані на відстані сотень, а то і тисячі кілометрів один від одного. Часто використовуються вже існуючі, не дуже якісні, лінії зв'язку. Зазвичай WAN має меншушвидкість передачі даних аніж LAN, в основному через більшу віддаленість комп'ютерів одного від іншого, але теоретично WAN має можливість надавати таку ж швидкість, як і [LAN], [MAN (мережа)] або [CAN], використовуючи такі технології, як [оптоволокно].

Лока́льна комп'ю́терна мере́жа.являє собою об'єднання певного числа комп'ютерів на відносно невеликій території.В порівнянні з глобальною мережею(WAN), локальна мережа зазвичай має більшу швидкість обміну даними, менше географічне покриття та відсутність необхідності використовувати запозиченої телекомунікаційної лінії зв'язку. Локальна комп'ютерна мережа — комп'ютерна мережа для обмеженого кола користувачів, що об'єднує комп'ютери в одному приміщенні або в рамках одного підприємства.

42.) Охарактеризуйте засоби проведення розрахунків в табличному процесорі , створення та використання формул.

Електронна таблиця-комп'ютерний еквівалент звичайної таблиці, в клітинах (осередках) якої записані дані різних типів: тексти, дати, формули, числа. Результат обчислення формули в клітині є зображенням цієї клітини. Числові дані і дати можуть розглядатися як окремий випадок формул. Для управління електронною таблицею використовується спеціальний комплекс програм - табличний процесор. Головне достоїнство електронної таблиці - це можливість миттєвого перерахування всіх даних, пов'язаних формульними залежностями при зміні значення будь-якого операнда. Рядки, стовпці, клітинки та їх адреси Робоча область електронної таблиці складається з рядків і стовпців, які мають свої імена. Імена рядків - це їх номери. Нумерація рядків починається з 1 і закінчується максимальним числом, установленим для даної програми. Імена стовпців - це букви латинського алфавіту спочатку від А до Z, потім від АА до AZ, ВА до BZ і т. д. Швидкий та ефективний аналіз, зручні засоби для роботи з даними (майстер зведених таблиць дає можливість швидко обробляти великі масиви даних і одержувати підсумкові результати в зручному вигляді). · Механізм автокорекції формул автоматично розпізнає і виправляє помилки під час уведення формул. Microsoft Excel уміє розпізнавати 15 найрозповсюдженіших помилок, яких припускаються користувачі під час уведення формул у комірки. · Використання природної мови у написанні формул. · Проведення різних обчислень з використанням могутнього апарата функцій і формул. · Дослідження впливу різних факторів на дані. · Розв’язання задач оптимізації. · Одержання вибірки даних, що відповідають певним критеріям. · Побудова графіків і діаграм. · Статистичний аналіз даних. У редактора Excel для Windows є настільки могутній апарат математичної статистики, що можна займатися статистичним моделюванням У комірки заносяться дані. Надалі в разі звертання до цих даних завжди йде посилання на адресу комірки, в якій вони розташовані. Наприклад, в Е9 розташоване число 5. Якщо необхідно провести які-небудь дії з цими даними — наприклад, скласти два числа 4 з комірки A1 і 4 з комірки C7 і помістити їх суму в комірку C3, то в комірку C3 вводиться формула = A1 + C7 і в комірці C3 з’являється результат 8. Докладніше про це буде розказано в підрозділі 9.4 «Обчислення в Excel. Формули і функції».

43) Охарактеризуйте засоби шрифтового оформления документа, форматування абзаців та сторінок, використання стилів. Форматування документа. Це поняття означає надання документу такого вигляду, який відповідає певним вимогам користувача. Розрізняють пряме форматування і форматування з використанням стилів. Пряме форматування виконують за допомогою команд Головного меню Формат та кнопок панелі інструментів Форматирование: Розрізняють такі основні рівні форматування: форматування символів; форматування абзаців; форматування сторінок;

форматування розділів.

44) Охарактеризуйте інформаційні процеси : отримання, збирання, зберігання, пошуку, опрацювання і передавання інформацій.

Інформаційні процеси (англ. Information processes) — послідовна зміна стану та (або) уявлення про інформацію в результаті дій, які з нею можна виконувати. Такими діями є — створення, збирання, зберігання, обробка, відображення, передавання, розповсюдження, використання і захист інформації. Під час інформаційного процесу дані перетворюються з одного виду в інший за допомогою певних методів.

Інформаційні процеси відбуваються при передачі інформації від джерела до приймача за допомогою каналу передачі. Схема передачі інформації (у загальному вигляді): джерело інформації — канал передачі — приймач інформації. Джерелом інформації можуть бути природні об'єкти (планети, зірки, люди, тварини, рослини, поля, луки, ліси, гори…), книжки, газети, журнали, малюнки, наукові експерименти, конструкторські розробки, випробування нових матеріалів і приладів тощо. Каналами передачі можуть бути світлові, звукові, електричні сигнали та електромагнітні хвилі тощо. Для передачі інформації на значні відстані використовують технічні досягнення: телефон, телетайп (передача текстів), телефакс (передача зображень документів), модем (передача комп'ютерних сигналів). Приймачами (споживачами) інформації можуть бути люди, тварини, рослини, різного роду знаряддя і машини.

45.Охарактеризуйте найпоширеніші класи комп вірусів.

Файлові вiруси—проникають у файли, що виконуються (exe, com, bat), у системнi файли, файли драйверiв (sys, drv, vxd), файли бiблiотек (DLL), а також у ряд iнших типiв файлiв. Пiсля вкорiнення файловi вiруси починають розмножуватися пiд час кожного запуску файла.Завантажувальнi вiруси — заражають завантажувальний сектор диска (Boot сектор) або сектор, що мiстить програму системного завантажувача вiнчестера (Master Boot Record). Такий вiрус замiщає собою програму в завантажувальному секторi, внаслiдок цього потрапляє до оперативної пам’ятi й перехоплює керування вiдразу пiд час завантаження операцiйної системи.Файловозавантажувальнi вiруси можуть проникати як уфайли, такi в завантажувальнi сектори. До таких вiрусiв належать, зокрема, стелс-вiруси i найнебезпечнiшi екземпляри полiморфних вiрусiв.Макровiруси проникають у файли документiв (пакет Microsoft Office) й iншi файли, пiдготовленi в додатках, що мають свою мову макрокоманд. Формально цi вiруси є файловими, але заражають вони не файли, що виконуються, а файли даних. Небезпека макровiрусiв не стiльки в їхнiй руйнiвнiй дії, скiльки в поширеності документiв, пiдготовлених у популярних системах Word i Excel.Мережнi вiруси поширюються по комп’ютернiй мережi. Особливiсть цих вiрусiв полягає в тому, що вони заражають тiльки оперативну пам’ять комп’ютерiв i не записуються на носiї iнформацiї..Резидентнi вiруси потрапляють до оперативної пам’ятi комп’ютера i можуть постiйно виявляти свою активнiсть аж до вимикання або перезавантаження комп’ютера.Нерезидентнi вiруси, навпаки, до пам’ятi не потрапляють i активнi лише протягомчасу, пов’язаного з виконаннямпевних завдань.

46)Охарактеризуйте основні складові апаратної системи, їх функціональне призначення.

Апаратне забезпечення – система взаємозв'язаних технічних пристроїв, що виконують введення, зберігання, обробку і виведення інформації.

Персональний комп'ютер в своїй базовій конфігурації складається з системного блоку, монітора, клавіатури. Також до комп'ютера можна підключити різноманітні периферійні (зовнішні) пристрої: принтер, сканер, графічний пристрій (плотер), модем, мікрофон, акустику, веб-камеру тощо.

47) Охарактеризуйте Периферійний пристрій персонального компа.

Периферійний пристрій — частина технічного забезпечення, конструктивно відокремлена від головного блоку обчислювальної системи.

Периферійні пристрої мають власне керування і функціонують за командами центрального процесора. Периферійні пристрої призначені для зовнішньої обробки даних, що забезпечує їх підготовку, введення, зберігання, керування, захист, вивід та передачу по каналах зв'язку.

Основне призначення ПП — забезпечити надходження в ПК із навколишнього середовища програм і даних для опрацювання, а також видачу результатів роботи ПК у виді, придатному для сприйняття людини або для передачі на інший ПК, або в іншій, необхідній формі. ПП в чималому ступені визначають можливості застосування ПК.

48)Охарактеризуйте функції табличних процесорів.

табличні процесори - прикладне програмне забезпечення, яке призначене для обробки даних у табличному виді.

Якщо вихідні дані змінюються, то всі результати перераховуються й вносяться в таблицю.

Електронні таблиці не тільки автоматизують розрахунки, але і є непоганим засобом моделювання різних варіантів, ситуацій.

При зміні значень вихідних даних можна спостерігати за змінами одержуваних результатів і потім, з безлічі таких варіантів розв'язку завдання, вибирати потрібний.

У табличних процесорах створюються документи, що називаються електронними таблицями. Їх можна переглядати, редагувати, записувати на зовнішні носії, роздруковувати тощо.

49) Охарактеризуйте основні складові елементи мережної архітектури.

Основними складовими елементами мережної архітектури є: адаптер, протокол, клієнт, сервер. Адаптер - це найнижчий рівень мережної архітектури, який забезпечує зв’язок між фізичним кабелем і операційною системою комп’ютера. Протокол - це набір угод і правил, які визначають тип, фізичні сигнали, їх послідовність в часі, алгоритми прийому, контролю і передачі повідомлень, а також склад службової інформації самих повідомлень. Сервер є, як правило, одною з визначальних ланок будь-якої локальної мережі - інструментом, який не проводити самостійні дії. Сервер за своєю суттю - це ідеальний засіб інтерактивної взаємодії людини з інформацією (звичайно, в електронному виді). Його функціональна суть полягає в тому, що серед взаємодіючих в локальній комп’ютерній мережі процесів виділяється деякий особливий процес, що називається серверним і фізично реалізований на сервері. Інші процеси називаються клієнтами. Клієнти посилають серверу повідомлення і чекають від нього реакції у вигляді зворотних повідомлень.

50.Програми архіватори та операції з архівами  

Архіватори - це програми (комплекс програм), які

використовують стискання і відновлення стиснених

файлів у первинний вигляд. Процес стискання файлів

 називається архівацією. Процес відновлення стислих

 файлів - розархівуванням. Сучасні архіватори

відрізняються алгоритмами стискання, швидкістю роботи,

мірою стискання (WinZip 9.0, WinAce 2.5,

PowerArchiver 2003 v.8.70, 7Zip 3.13, WinRAR 3.30, WinRAR 3.70 RU)

. Інші назви архіваторів утиліти - пакувальники, програми

- пакувальники, службові програми, які дозволяють поміщати

копії файлів у стислому вигляді в архівний файл.

В операційній системі MS DOS існують архіватори,

 але вони працюють тільки в режимі командного рядка

. Це програми PKZIP і PKUNZIP, програма-архіватор ARJ.

 Сучасні архіватори забезпечують графічний користувацький

 інтерфейс зі збереженням командного рядка. Наразі, найкращим

і найпопулярнішим архіватором для Windows є архіватор WinRAR

Можливість стиснення даних – не єдина перевага

 архіваторів. З метою захисту від втрат інформацію

періодично копіюють на інші носії. Ця процедура,

яку називаютьрезервним копіюванням, є важливою

 складовою захисту даних. Для створення резервних

копій зручно використовувати програми-архіватори,

 адже вони дають змогу впорядковувати файли.

51. Протоколи обміну даними в інтернеті

правила, згідно з якими відбувався обмін даними між

 комп'ютерами в мережі. Збірки таких правил одержали

 назву протоколи. Протоколи задають принципи взаємодії комп'ютерів у

 мережі, правила передачі даних та обробки помилок,

 визначають певні стандарти, яким повинне відповідати

 обладнання і програмне забезпечення комп'ютера. Збірка правил, які визначають принципи взаємодії комп'ютерів

 у мережі, називається протоколом. Ми вже говорили, що

основне завдання Інтернету — забезпечити швидку і надійну

 доставку даних. Але відомо, що в будь-якій мережі досягти

 постійного високоякісного зв'язку не можливо. Тому для

 збільшення швидкості передачі даних і забезпечення надійност

і їх доставки була розроблена спеціальна технологія передачі даних. При розробці протоколів ТСР/ІР було вирішено, що дані, які

передаються мережею, називаються на частини. Такі частини

 називаються пакетами. Кожний пакет має власний номер і строго

 визначену довжину. Розбиття і нумерацію здійснює відповідне

програмне забезпечення згідно з протоколом. Далі до кожного

пакета додаються адресу відправника і одержувача. Це

здійснюється згідно з протоколом ІР. Після чого відправляється до

одержувача Для ефективної роботи мережі в цілому необхідно управляти рухом

пакетів, тобто здійснювати маршрутизацію потоків даних.

Маршрутизацію відповідно до єдиних принципів, алгоритмів і

протоколів здійснюють спеціальні вузли мережі, які

називаються маршрутизаторами. 

52) Різновиди інтерфейсу користувача.

Інтерфейс користувача — сукупність засобів для обробки та відображення інформації, максимально пристосованих для зручності користувача; у графічних системах інтерфейс користувача реалізовується багатовіконним режимом, змінами кольору, розміру, видимості (прозорість, напівпрозорість, невидимість) вікон, їхнім розташуванням, сортуванням елементів вікон, гнучкими налаштовуваннями як самих вікон, так і окремих їхніх елементів (файли, папки, ярлики, шрифти тощо), доступністю багатокористувацьких налаштувань. До цих елементів відносяться:

набір завдань користувача, які він вирішує за допомогою системи;

використовувана системою метафора (наприклад, робочий стіл в MS Windows );

елементи керування системою;

навігація між блоками системи;

візуальний (і не тільки) дизайн екранів програми;

засоби відображення інформації, яка відображається інформація та формати;

пристрої та технології введення даних;

діалоги, взаємодія і транзакції між користувачем і комп'ютером;

зворотній зв'язок з користувачем;

підтримка прийняття рішень у конкретній предметній області;

порядок використання програми і документація на неї.

53. Робота буфера обміну

Буфер обміну, стандартний засіб Windows 95, становить

 ділянку пам'яті комп`ютера, де тимчасово зберігається

інформація. З буфера обміну можна вставляти в

документ текст чи графіку Використовуючи буфер обміну,

можна здійснювати копію.вання та переміщення тексту.

 Для виконання цих операцій необхідно:

· · 284V;8B8 B5:AB (482. I5);

· · ?><VAB8B8 B5:AB C 1CD5@ >1<V=C

При копіюванні:

 виконати команду Правка та її опцію Копировать (Edit Þ Copy),

або натиснути комбінацію клавіш <Сtrl+С>, або клацнути мишкою на

 кнопці Копировать (Copy) стандартної панелі інструментів;

При переміщенні:

виконати команду Правка та її опцію Вырезать (Edit Þ Cut

або натиснути комбінацію клавіш <Ctrl+X>, або клацнути

 мишкою на кнопціВырезать (Cut) стандартної панелі інструментів;

· · 2AB028B8 B5:AB 2 ?>B@V1=5 <VAF5 4>:C<5=B0

 Для цього підведiть курсор до того місця, куди потрібно

 вставити текст, і виконайте команду Правка та її опцію 

Вставить (Edit Þ Paste), або натисніть комбiнацію клавіш <Сtrl+V>, або

клацнiть мишкою на кнопці Вставить (Paste) стандартної панелi інструментів

Текст, розміщений у буфері, з'явиться у вибраному вами місці.

54.Середовище табличного процесора та основні його елементи

Для управлінняелектронною таблицею використовується спеціальний

 комплекс програм - табличний процесор. Головне достоїнство електронної таблиці - це можливість миттєвого

перерахування всіх даних, пов'язаних формульними залежностями

при зміні значення будь-якого операнда. Рядки, стовпці, клітинки та їх адреси Робоча область електронної таблиці складається з рядків і стовпців,

 які мають свої імена. Імена рядків - це їх номери. Нумерація рядків

починається з 1 і закінчується максимальним числом, установленим

для даної програми. Імена стовпців - це букви латинського алфавіту

спочатку від А до Z, потім від АА до AZ, ВА до BZ і т. д. Максимальна кількість рядків і стовпців визначається особливостям

и використовуваної програми і обсягом пам'яті комп'ютера,

Осередок - область, яка визначається перетином стовпця і рядка

електронної таблиці. Адреса комірки - визначається назвою (номером) стовпця і номером

рядка. Посилання - спосіб (формат) вказівки адреси осередку. Вказівка ​​блоку осередків В електронній таблиці існує поняття блоку (діапазону) осередків, 

також має свою унікальну адресу. В якості блоку осередків може

розглядатися рядок або частину рядка, стовпець або частину стовпця,

 а також прямокутник, що складається з декількох рядків і стовпців або їх частин

Типи вхідних даних У кожну клітинку користувач може ввести дані одного з таких можливих видів

: символьні, числові, формули і функції, а також дати. Символьні (текстові) дані мають описовий характер. Вони можуть включати г

в себе алфавітні, числові та спеціальні символи. Числові дані не можуть містити

алфавітних і спеціальних символів, оскільки з ними виробляються метематичні операції

55. Середовища текстового процесора

Те́кстовий проце́сор ) комп'ютерна програма-застосунок, що

 дозволяє виконувати операції набору, редагування та оформлення

 тексту. Загальноприйнятим стандартом текстового процесора

давно став Microsoft Word.

Функції текстових процесорів зазвичай включають компонування

і форматування тексту, широкі можливості роботи зі змістом і

сторінками, розширений набір доступних символів, перевірку

 орфографії, впровадження в документ гіперпосилань, графіки,

 формул, таблиць й об'єктів. Деякі текстові процесори мають

власну вбудовану скриптову мову для автоматизації операції

 з обробки документів.

Текстові процесори були одними з перших застосунків для

 підвищення продуктивності роботи в офісі, і разом з розвитком

комп'ютерів пройшли значний шлях еволюції зі збагачення

функціональністю і зручністю роботи.

56. Системне, службове, прикладне програмне забезпечення

Системне програмне забезпечення відоміше як операційна система,

 це будь-яке програмне забезпечення, що забезпечує інфраструктуру

, на якій можуть працювати прикладні програми, тобто воно керує і

контролює комп'ютерним обладнанням, для можливості виконання

 прикладних програм. Операційні системи, такі як Microsoft Windows

, Mac OS X та Linux є яскравими прикладами системного программного

 забезпечення.

Системне програмне забезпечення — це ПЗ, що в принципі забезпечує

 роботу комп'ютера. Крім операційних систем, іншими прикладами є

антивірусні програми, комунікаційні програми та драйвери принтерів.

 Без системного програмного забезпечення комп'ютер працювати не буде

. На відміну від системного програмного забезпечення, програмні засоби,

 які дозволяють вам робити щось на приклад створення текстових документів,

 грати в ігри, слухати музику або переглядати веб називаються прикладними. [1]

В цілому прикладні програмні засоби — це програми, що дозволяють кінцевому

 користувачу виконання конкретних функцій, таких як обробляння текстів або

редагування зображень. Системні програмні засоби виконують такі завдання,

як передача даних з пам’яті довільного доступу на диск, або відтворення тексту на дисплеї.

Службове програмне забезпечення – це програми, які призначені для

діагностування апаратної і програмної складових комп’ютера, роз

ширення можливостей ОС. За необхідності вони усувають недоліки та

оптимізують роботу комп’ютера. Ці програми називають утилітами

( корисність). Такими програмами, наприклад, є: комплекс

програм Norton Utilities, , антивірусні програми, програмиархіватори,

файлові менеджери FAR manager,

Системи програмування – це комплекси програм, які призначені для

створення нових програм з використанням мов програмування

Прикладне програмне забезпечення – це програми, що призначені

для реалізації конкретних задач опрацювання даних, які користувач

розв’язує в ході своєї діяльності. Їх поділяють на прикладні програми

загального і спеціального призначення.

57.Підключення до інтернету,ф-ї провайдери та служби інтернету

Для підключення до Інтернету потрібні інтернет-провайдер і певне

обладнання:

Інтернет-провайдер це компанія, яка надає доступ до Інтернету

. Передплатити послуги провайдера можна так само, як, наприклад

, послуги мобільного зв'язку. Зазвичай інтернет-провайдерами є

телефонні компанії (для DSL або волоконно-оптичного підключення)

 або телевізійні оператори (для кабельного або супутникового підключення).

Устаткування: для широкосмугового підключення, наприклад DSL,

-оптичного або кабельного, потрібен широкосмуговий модем.

 Це устаткування може бути встановлено інтернет-провайдером після

 передплати облікового запису широкосмугового підключення, або можна

окремо орендувати чи придбати модем. Якщо ви плануєте спільне використання

 доступу до Інтернету кількома ПК за допомогою домашньої мережі, для цього

знадобиться маршрутизатор. (Іноді модем і маршрутизатор об’єднано в одному

 пристрої.)Комп'ютер провайдера може виконувати функції хост-машини або

звертатися до більш потужних хост-машин для доступу до глобальних ресурсів

 мережі Internet через високопродуктивний канал передачі даних - магістраль.

 Хост-машина (від англ. host - господар) - це комп'ютер, що виконує мережні

 функції, реалізуючи повний набір протоколів.

58. Типова архітектура персонального комп`ютера

Архітектурою ПК називають його опис на деякому загальному рівні, що

 включає опис системи команд, системи адресації, організації пам'яті і т. д.

Архітектура визначає принципи дії, інформаційні зв'язки і взаємодію

головних пристроїв ПК: процесора, внутрішньої, зовнішньої пам'яті та

 периферійних пристроїв. Уніфікація архітектури ПК забезпечує їх сумісність

 з точки зору користувача. Комп'ютер програмований електронний пристрій,

який приймає дані, обробляє їх, відображує результати у вигляді інформаційних

 повідомлень і за потреби зберігає дані для їх подальшого вико-ристання. У цьому означенні згадуються чотири інформаційні процеси: введення передавання даних до комп'ютера; обробка — виконання операцій над даними; виведення відображення результатів (передавання інформації користувачу); зберігання — зберігання даних, програм і результатів для подальшого

використання

Основні компоненти комп'ютера: центральний процесор, внутрішня пам'ять, з

овнішня пам'ять, пристрої введення, пристрої виведення, комунікаційні пристрої.

 Зв'язок між ними здійснюється за допомогою спеціальної інформаційної магістралі

шини. 

59.Можливості роботи із об’єктами у текстовому процесорі

Документ Word може містити не лише текст, а й інші об'єкти (зокрема, малюнки,

таблиці, діаграми, кнопки). Символ  найменша одиниця тексту, яка позначає

літеру, цифру, знак пунктуації, арифметичну операцію чи спеціальний знак.

Слово  основна одиниця мови; у програмі Word словом вважається послідовність

 символів, відділена від інших пробілом або знаком пунк-туації і пробілом. Речення 

 граматична конструкція, побудована з одного чи кількох слів, що являє собою

окрему, відносно незалежну думку; у програмі Word реченням вважається послідовність

 слів, яка починається з вели¬кої літери та закінчується крапкою, знаком питання,

знаком оклику або трьома крапками. Абзац  основна структурна одиниця тексту, що

 містить завершену думку; У програмі Word абзацом вважається послідовність символів,

 розташованих між двома символами кінця абзацу. Абзац може займати один або

 кілька рядків. Рядок  послідовність символів, розміщених на одному горизонтальному

рівні. Далі йтиметься про те, як в документі Word створюються зазначені об'єкти та

які операції з ними можна виконувати.

60. Призначення і структура мережі інтернет

Інтернет — це добровільне об'єднання тисяч мереж і мільйонів

комп'ютерів по всьому світу, що дозволяє обмінюватися інформацією

між ними.

Internet надає багато послуг. Основними й найпопулярнішими з них є:

електронна пошта, групи новин UseNet, всесвітня інформаційна служба

 Web, служба обміну файлами FTP, служба віддаленого доступу Telnet,

служби, що забезпечують «живе» спілкування, аудіо - і відео мовлення в

Internet. Принципи будови Інтернет.

У Інтернет основні лінії, по яких інформація передається з кінця в кінець

країни, об'єднуються під загальним поняттям хребта (backbone). Хребет

Інтернет формується з мереж великих телекомунікаційних компаній.

Сполучені один з одним, ці мережі є надшвидкісною магістраллю, що

перетинає США і що тягнеться до Європи, Азію і на інші континенти.

У Сполучених Штатах є п'ять точок, куди сходяться всі основні магістралі

 Інтернет на). проте функція і у тих, і у інших одна і та ж: за допомогою

високопродуктивного мережевого устаткування сполучати хребет з місцевими

мережами. Ці мережі належать дрібнішим компаніям (провайдерам), які, у

свою чергу, продають доступ до Інтернет своїм локальним клієнтам - фірмам і

приватним особам.

61. Викопристання вікон, меню, елементів керування

Більшість програм містить десятки чи навіть сотні команд (дій), які

використовуються для роботи з програмою. Багато з цих команд упорядковано

 у вигляді меню. Щоб не захаращувати екран, меню відображаються тільки після

 того, як ви клацнете назву якогось із них урядку меню, розташованому під

рядком заголовка.

Щоб вибрати одну з команд, що містяться в меню, клацніть її. Іноді з’являється

 діалогове вікно, у якому можна вибрати подальші параметри. Недоступна команда

, яку не можна вибрати клацанням миші, відображається сірим кольором.

Деякі елементи меню взагалі не є командами. Натомість, вони відкривають

 інші меню. На малюнку нижче наведення вказівника на пункт «Створити»

відкриває підменю.

Частини типового вікна

Заголовок. Відображає ім’я документа та назву програми (або ім’я папки).

Кнопки «Згорнути», «Розгорнути» і «Закрити». Ці кнопки, відповідно,

приховують вікно, розгортають його на весь екран і закривають його (докладніше далі).

Меню. Містить елементи, за допомогою яких можна працювати з програмою.

Смуга прокручування. Дозволяє прокручувати вміст вікна, щоб переглядати

інформацію, якої наразі не видно.

Межі та кути. Потягнувши за них, можна змінити розмір вікна.

Інші вікна можуть містити додаткові кнопки, поля або панелі. Але всі вони зазвич

ай містять також вищезазначені основні частини.

Елементи керування це графічні об'єкти, які поміщаються до форми для показу

 або вводу даних, викання дій або полегшення читання форми. До цих об'єктів

належать текстові поля, списки, перемикачі, кнопки тощо. Елементи керування

дають користувачеві змогу запускати макроси або веб-сценарії

62. Проаналізуйте засоби створення документа, засоби зберігання, редагування, форматування і друкування тексту документа. Використання меню Файл, Правка та Вигляд. Застосування засобів контекстного меню. Засоби попереднього перегляду документа у текстовому процесорі.

Перед друкуванням документа необхідно переглянути його у тому вигляді, в якому він буде надрукований. Перейти в цей режим можна за допомогою команди Предварительный просмотр або відповідної команди стандартної панелі інструментів. У цьому режимі курсор миші зображується у вигляді збільшувального скла. Якщо встановити кур ор на будь-якому місці документа й клацнути лівою кнопкою миші, то ця ділянка зобразиться на екрані у збільшеному вигляді. Для повернення до попереднього масштабу зображення документів достатньо вдруге клацнути мишею у будь-якому місці документа.

Змінити масштаб зображення документа можна різними способами:

 за допомогою списку Масштаб на панелі інструментів попереднього перегляду; безпосередньо вказати потрібний масштаб у полі Масштаб (клацнути клавішею миші в полі Масштаб, впровадити потрібний масштаб і натиснути клавішу <Enter> на клавіатурі); вибрати команду Масштаб з меню Вид і в діалоговому вікні Масштаб указати необхідні установки.Щоб переглянути документ на весь екран використовують також кнопку Во весь экран.

63. Комп`ютерний вірус.комп'ютерна програма, яка має здатність до прихованого саморозмноження.Одночасно зі створенням власних копій віруси можуть завдавати шкоди: знищувати, пошкоджувати, викрадати дані, знижувати або й зовсім унеможливлювати подальшу працездатність операційної системи комп'ютера. Розрізняютьфайлові, завантажувальні та макро-віруси. Можливі також комбінації цих типів. Нині відомі десятки тисяч комп'ютерних вірусів, які поширюються через мережу Інтернет по всьому світу. Необізнані користувачі ПК помилково відносять до комп'ютерних вірусів також інші види зловмисного ПЗ програм-шпигунів чи навіть спам. За створення та поширення шкідливих програм (в тому числі вірусів) у багатьох країнах передбачена кримінальна відповідальність. Зокрема, в Україні поширення комп'ютерних вірусів переслідується і карається відповідно до Кримінального кодексу (статті 361, 362, 363). Приклади вірусів: Neshta, Staog, Archiveus.

64. Об`єкти з якими працює операційна система

Залежно від способу організації обміну даними між користувачем і

комп’ютером розрізняють операційні системи з текстовим (команд8

ним) і графічним інтерфейсом (англ. interface – засоби узгодження).

Основними складовими операційної системи є: • базова систем

 введення/виведення – BIOS – незалежний від конкретної версії

операційної системи набір базових команд, які використовуються

 для забезпечення обміну даними між пристроями; • ядро операційної

системи – набір програм, які організовують виконання команд, розподіляють

 ресурси між пристроями і програмами, надають розширені можливості по

керуванню пристроями комп’ютера та ін.; • файлова система – структура

збереження даних на зовнішніх носіях і сукупність програм, які забезпечують

 роботу з цією структурою. Як правило, операційна система може працювати

з кількома файловими системами; • драйвери пристроїв (англ. driver – водій,

керуючий пристроєм) – програми, які забезпечують обмін даними між

операційною системою і конкретною моделлю пристрою; • інтерфейс користувача

сукупність засобів, які забезпечують обмін даними між користувачем і ОС.

65. Типи вікон і правила роботи з ними. Піктограми їх призначення

Програмні відкриваються при запуску програм (до них також належать вікна папок

та дисків, які являються вікнами програми «Провідник»)Діалогові призначені для

встановлення параметрів та властивостей різних об’єктів. Інформаційні містять

повідомлення для користувача. Вікна можна активізувати, перемістити, змінити розміри,

мінімізувати, розгорнути, повернути до попереднього вигляду, закрити.ОС Windows дає

 змогу відкривати одночасно кілька вікон.Вікна можуть розміщуватись поруч (зліва-направо,

 зверху-вниз) таперекриватись (зокрема, розміщуватись каскадом). Для зміни розміщення

вікон потрібно в контекстному меню панелі задач(контекстне меню можна викликати

сполученням клавіш Shift+F10) вибрати бажане розміщення. Розміщення вікон можна

 також змінювати за допомогою миші, перемістивши його в потрібне місце. Для того, щоб

 перемістити вікно (чи виконати будь-яку іншу дію) його спочатку потрібно активізувати


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

28150. «Методика преподавания психологии»: чему и как учить 40.5 KB
  Добиться реализации данной цели на лекционных занятиях невозможно курс должен быть лекционносеминарским где на практических занятиях студенты могли бы рассматривать прикладные вопросы практики обучения связанные с сохранением психического здоровья учащихся с созданием благоприятного психологического климата на уроке с возможностями объективного оценивания эффективности образовательного процесса. Однако не учитывая изменения эмоционального состояния ребенка динамику состояния соматического здоровья нельзя судить о качестве учебного...
28151. Проблема психической нормы и патологии 44 KB
  Вопрос определения нормы и патологии является крайне сложным и затрагивает различные сферы человеческой деятельности от медицины и психологии до философии и социологии. Был совершён ряд попыток вывести критерии психической нормы в число которых включали соответствующую возрасту человека зрелость чувств адекватное восприятие действительности наличие гармонии между восприятием явлений и эмоциональным отношением к ним умение уживаться с собой и социальным окружением гибкость поведения критический подход к обстоятельствам жизни наличие...
28152. Периодизация интеллектуального развития ребёнка (по Ж.Пиаже) 33.21 KB
  Швейцарский теоретиккогнитивист Жан Пиаже 1896-1980 был пионером в этой области исследований. С точки зрения Пиаже интеллект не просто реагирует на раздражители: скорее он растет меняется и адаптируется к миру. Пиаже и других когнитивных психологов называют структуралистами поскольку их интересует структура мышления и то каким образом интеллект перерабатывает информацию. Напротив когнитивные структуры Пиаже являются абстрактными и гипотетическими.
28153. Теоретические и психотерапевтические концепции Роджерса и Франкла 63 KB
  Этот мир создаваемый человеком может совпадать или не совпадать с реальной действительностью так как не все предметы в окружении человека осознаются им. Говоря о структуре Я Роджерс пришел к выводу о том что внутренняя сущность человека его Самость выражается в самооценке которая является отражением истинной сути данной личности его Я. Исследования проведенные Роджерсом доказывали что успешная социализация человека его удовлетворение работой и собой коррелируют с Уровнем его самосознания. При этом Роджерс не только говорит о...
28154. История развития представлений на природу способностей 58.5 KB
  История развития представлений на природу способностей Само понятие способности ввел в науку Платон. Источник развития способностей помещается внутрь человека они обусловлены наследственным генетическим фактором. К теориям преформизма примыкают и воззрения испанского врача Хуана Уарте Исследование способностей к наукам 1575 год. Уарте также говорил о врожденности способностей: Пусть плотник не занимается земледелием а ткач – архитектурой; пусть юрист не занимается лечением а медик адвокатским делом; но пусть каждый занимается только...
28155. Процесс психологического консультирования. Принципы, структура, техники 114.5 KB
  Цель консультирования помочь клиентам понять происходящее в их жизненном пространстве и осмысленно достичь поставленной цели на основе осознанного выбора при разрешении проблем эмоционального и межличностного характера . В консультировании акцентируется ответственность клиента т. признается что независимый ответственный индивид способен в соответствующих обстоятельствах принимать самостоятельные решения а консультант создает условия которые поощряют волевое поведение клиента. СТРУКТУРА ПРОЦЕССА КОНСУЛЬТИРОВАНИЯ Ни одна из...
28156. Проблема психологического «выгорания», копинг-стратегии 64.5 KB
  Проблема психологического выгорания копингстратегии. Совладающее поведение копингстратегии. Проблема копинга совладания личности с трудными жизненными ситуациями возникла в психологии во второй половине ХХ века. В настоящее время будучи свободно употребляемым в различных работах понятие копинг охватывает широкий спектр человеческой активности от бессознательных психологических защит до целенаправленного преодоления кризисных ситуаций.
28158. Психологические признаки трудовой деятельности 28 KB
  Климов выделяет четыре психологических признака трудовой деятельности: Сознательное предвосхищение социально ценного результата. Таким образом установим некоторую структуру рассматриваемого первого признака труда и будем различать в нем три компонента которые примем как относительно самостоятельные: а более или менее ясное знание о продукте деятельности б более или менее четкое осознание его социальной ценности в более или менее выраженный аффективный тон соответствующих знаний представлений образов. Деятельность становится трудом...