47905

Інвестиційні операції

Лекция

Финансы и кредитные отношения

Інвестиційні операції Мета заняття: дати характеристику економічній суті інвестицій та основним їх видам; ознайомити студентів з основними методами оцінки привабливості інвестиційних операцій. Економічна суть інвестицій. Економічна діяльність окремих суб'єктів господарювання і країни в цілому значною мірою характеризується обсягом і формами здійснюваних інвестицій.

Украинкский

2013-12-04

139 KB

0 чел.

Тема 11. Інвестиційні операції

Лекція 18 (2 год.)

Мета заняття: дати характеристику економічній суті інвестицій та основним їх видам; ознайомити студентів з основними методами оцінки привабливості інвестиційних операцій.

План

1. Економічна суть інвестицій.

Економічна діяльність окремих суб'єктів господарювання і країни в цілому значною мірою характеризується обсягом і формами здійснюваних інвестицій. Термін «інвестиції» походить від латинського слова «invest», що означає «вкладати». У широкому розумінні інвестиції являють собою вкладення капіталу з метою подальшого його збільшення. При цьому приріст капіталу має компенсувати інвестору відмову від використання наявних коштів на споживання в поточному періоді, винагородити його за ризик, відшкодувати втрати від інфляції в майбутньому періоді.

Джерелом приросту капіталу і рушійним мотивом здійснення інвестицій є одержуваний від них прибуток. Ці два процеси — вкладення капіталу й одержання прибутку — з погляду часового інтервалу можуть не збігатися. При послідовному перебігу цих процесів прибуток одержується відразу ж після здійснення інвестицій у повному обсязі. При рівнобіжному їх перебігу одержання прибутку можливе ще до повного завершення процесу інвестування (після першого його етапу). При інтервальному перебігу зазначених процесів між періодами завершення вкладання капіталу й одержання прибутку проходить певний час (тривалість цього часового лага залежить від форм інвестування й особливостей конкретних інвестиційних проектів).

Характеризуючи економічну сутність інвестицій, слід зазначити, що в сучасній літературі цей термін трактується неоднозначно — або широко, або вузько — залежно від мети дослідження.

Найтиповішою є думка, згідно з якою інвестиції — це будь- яке вкладення коштів, що може і не призводити ні до зростання капіталу, ні до одержання прибутку. До них часто відносять так звані «споживчі інвестиції» (купівля телевізорів, автомобілів, квартир, дач), що за своїм економічним змістом до інвестицій не належить — засоби на придбання цих товарів витрачаються в даному разі на безпосереднє довгострокове споживання (якщо їх придбання не передбачає наступного перепродажу).

Досить часто, особливо раніше, термін «інвестиції» ототожнювався з терміном «капітальні вкладення». При цьому інвестиції розглядалися як вкладення коштів у відтворення основних фондів (будівель, устаткування, транспортних засобів і т.п.). Але водночас інвестиції можуть здійснюватися й в оборотні активи, і в різноманітні фінансові інструменти (акції, облігації тощо), і в окремі види нематеріальних активів (придбання патентів, ліцензій, «ноу-хау» тощо). Отже, капітальні вкладення є вужчим поняттям і можуть розглядатися лише як одна з форм інвестицій, але не як їхній аналог.

Нерідко інвестиції визначають як вкладення коштів. У сучасних умовах інвестування капіталу може здійснюватися не тільки в грошовій, ай в інших формах — рухомого і нерухомого майна, різноманітних фінансових інструментів (насамперед цінних паперів), нематеріальних активів тощо.

Існує також думка, що інвестиції — це довгострокове вкладення коштів. Безумовно, окремі форми інвестицій (передусім, капітальні вкладення) мають довгостроковий характер, проте інвестиції можуть бути і короткостроковими (наприклад, короткострокові фінансові вкладення в акції, ощадні сертифікати тощо).

Розглянуті вище положення враховані при визначенні терміна «інвестиції» в Законі України «Про інвестиційну діяльність»:

«...Інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та Інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (дохід) або досягається соціальний ефект.

Такими цінностями можуть бути:

—кошти, цільові банківські вклади, паї, акції та інші цінні папери;

—рухоме та нерухоме майно (будинки, споруди, устаткування та інші матеріальні цінності);

—майнові права, що випливають з авторського права, досвід та інші інтелектуальні цінності;

—сукупність технічних, технологічних, комерційних та інших знань, оформлених у вигляді технічної документації, навичок та виробничого досвіду, необхідних для організації того чи іншого виду виробництва, але не запатентованих («ноу-хау»);

—права користування землею, водою, ресурсами, будинками, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права;

—інші цінності.

2. Класифікація інвестицій.

Інвестиції відіграють велику роль у розвитку й ефективному функціонуванні економіки. Для того, щоб визначити цю роль, розглянемо валові і чисті інвестиції.

Валові інвестиції являють собою загальний обсяг інвестованих коштів у певному періоді, спрямованих на нове будівництво, придбання засобів виробництва і на приріст товарно-матеріальних запасів.

Чисті інвестиції— це сума валових інвестицій, зменшена на суму амортизаційних відрахувань у певному періоді.

Динаміка показника чистих інвестицій відбиває характер економічного розвитку країни на тому або іншому етапі. Якщо сума чистих інвестицій є негативною величиною (тобто якщо обсяг валових інвестицій менший за суму амортизаційних відрахувань), це означає зниження виробничого потенціалу і, як наслідок, зменшення обсягу випущеної продукції (така ситуація характеризує державу, яка «проїдає» свій капітал). Якщо сума чистих інвестицій дорівнює нулю (тобто якщо обсяг валових інвестицій дорівнює сумі амортизаційних відрахувань), це означає відсутність економічного зростання, оскільки виробничий потенціал залишається при цьому незмінним (така ситуація характеризує державу, що «тупцює на місці»). І нарешті, якщо сума чистих інвестицій є величиною позитивною (тобто обсяг валових інвестицій перевищує суму амортизаційних відрахувань), це означає, що економіка перебуває в стадії розвитку, тому що забезпечується розширене відтворення її виробничого потенціалу (така ситуація характеризує державу «з економікою, що розвивається»).

Зростання обсягу чистих інвестицій зумовлює збільшення прибутків. При цьому темпи зростання суми прибутків значно перевищують темпи зростання обсягу чистих інвестицій.

В економічній теорії цей процес зростання прибутку в більшому обсязі, ніж інвестиції в економіку, називається «ефект мультиплікатора». Сам термін «мультиплікатор» характеризує чисельне значення коефіцієнта зростання прибутку від зростання обсягу чистих інвестицій (наприклад, якщо при зростанні інвестицій на 100 тис. грн сума отриманого прибутку становитиме 150 тис. грн, то мультиплікатор дорівнюватиме 1,5).

Існує досить багато чинників, що впливають на обсяг інвестицій. Насамперед він залежить від розподілу одержуваного прибутку на споживання і заощадження. В умовах низьких середніх прибутків на одну особу основна їх частина витрачається на споживання. Зростання доходів викликає підвищення їхньої частки, що спрямовується на заощадження, тобто слугує джерелом інвестиційних ресурсів. Іншими словами, зростання частки заощаджень викликає відповідне зростання обсягу інвестицій, і навпаки.

Значний вплив на обсяг інвестицій справляє очікувана норма чистого прибутку. Це пов'язано з тим, що прибуток є основним спонукальним мотивом інвестицій. Чим вища очікувана норма чистого прибутку, тим, відповідно, вищим буде й обсяг інвестицій, і навпаки.

Істотний вплив на обсяг інвестицій має також ставка позичкового процента. Річ у тім, що в процесі інвестування використовується не тільки власний, а й позичковий капітал. Якщо очікувана норма чистого прибутку перевищує ставку позичкового процента, то за інших рівних умов інвестування виявиться ефективним. Тому зростання ставки позичкового процента викликає зниження обсягу інвестицій, і навпаки.

Серед чинників, що істотно впливають на обсяг інвестицій, слід зазначити також очікуваний темп інфляції. Чим вищий цей показник, тим більшою мірою знецінюватиметься майбутній прибуток від інвестицій і відповідно менше стимулів буде до нарощування обсягів інвестицій (особливу роль цей чинник відіграє в процесі довгострокового інвестування).

На обсяг інвестицій впливають і інші чинники.

Інвестиції в об'єкти підприємницької діяльності здійснюються в різноманітних формах. З метою врахування, аналізу і планування інвестиції класифікуються за такими ознаками.

1. За об'єктами вкладень коштів виділяють реальні і фінансові інвестиції.

Під,реальними інвестиціями розуміють вкладення коштів у реальні активи — як матеріальні, так і нематеріальні (іноді вкладення коштів у нематеріальні активи, пов'язані з науково-технічним прогресом, характеризуються як інноваційні інвестиції, або інновації).

Фінансові інвестиції — це вкладення коштів у різноманітні фінансові інструменти (активи), серед яких найбільшу частку становлять вкладення коштів у цінні папери.

2. За характером участі в інвестуванні виділяють прямі і непрямі інвестиції.

Під прямими інвестиціями розуміють особисту участь інвестора у виборі об'єктів інвестування і вкладенні коштів. Пряме інвестування здійснюють в основному підготовлені інвестори, що мають досить точну інформацію про об'єкт інвестування і добре ознайомлені з механізмом інвестування.

Непрямі інвестиції являють собою інвестування, що опосередковується іншими особами (інвестиційними або іншими фінансовими посередниками). Не всі інвестори мають достатню кваліфікацію для ефективного вибору об'єктів інвестування і наступного керування ними. У цьому випадку вони одержують цінні папери, що випускаються інвестиційними або іншими фінансовими посередниками (наприклад, інвестиційні сертифікати інвестиційних фондів і інвестиційних компаній). Зібрані в такий спосіб інвестиційні кошти ці посередники розміщують на свій розсуд — вибирають найефективніші об'єкти інвестування, беруть участь у керуванні ними, а отримані прибутки розподіляють потім серед своїх клієнтів.

3. За періодом інвестування розрізняють короткострокові і довгострокові інвестиції.

Короткострокові інвестиції — це звичайно вкладення капіталу на період не більше одного року (наприклад, короткострокові депозитні внески, купівля короткострокових ощадних сертифікатів тощо).

Під довгостроковими інвестиціями розуміють вкладення капіталу на період понад один рік. Цей критерій застосовують у практиці обліку, але, як показує досвід, він потребує подальшої деталізації. Інвестиційні компанії довгострокові інвестиції деталізують у такий спосіб: а) до двох років; б) від двох до трьох років; в) від трьох до п'яти років; г) понад п'ять років.

4. За формами власності інвесторів розрізняють інвестиції приватні, державні, іноземні і спільні.

Приватні інвестиції — це вкладення коштів, здійснювані громадянами, а також підприємствами недержавних форм власності, насамперед — колективної (правильніше було б назвати цю форму інвестицій «недержавними», але в економічній теорії та практиці вживається термін «приватні»).

Під державними інвестиціями розуміють вкладення, здійснювані центральними і місцевими органами влади й управління за рахунок коштів бюджетів, позабюджетних фондів і позичених коштів, а також державними підприємствами й установами за рахунок власних і позичених коштів.

Іноземні інвестиції являють собою вкладення, здійснювані іноземними громадянами, юридичними особами і державами.

Під спільними інвестиціями розуміють вкладення, здійснювані суб'єктами даної країни й іноземних держав.

5. За регіональною ознакою виділяють інвестиції всередині країни і за кордоном.

Інвестиції всередині країни (внутрішні інвестиції*) означають вкладення коштів в об'єкти інвестування, розміщені в територіальних межах даної країни

Під інвестиціями за кордоном (зарубіжними інвестиціями) розуміють вкладення коштів в об'єкти інвестування, розміщені за межами території даної країни (до цих інвестицій відносять також придбання різноманітних фінансових інструментів інших країн —акцій закордонних компаній, облігацій інших держав тощо).

Наведена класифікація інвестицій відбиває найістотніші їхні ознаки і за необхідності може бути розширена залежно від підприємницьких або дослідницьких цілей.

3. Метод розрахунку періоду окупності інвестицій. Методи оцінювання інвестицій.

Для оцінювання та реалізації будь-якого інвестиційного проекту необхідно вибрати модель, на підставі якої прийматимуться
рішення про вкладення коштів. Розглянемо деякі основні моделі.

Модель оцінювання терміну окупності. Це — найпростіший
і часто використовуваний метод. Він дає змогу розрахувати пері-
од, протягом якого проект окупиться. Якщо цей термін задоволь-
нятиме інвестора, то проект може бути ухваленим. Сутність ме-
тоду полягає у складанні грошового потоку проекту за роками та
визначенні періоду окупності — часу, протягом якого сума гро-
шей, затрачена на проект, буде відшкодована. Розглянемо проект
з таким грошовим потоком:

Рік

Грошовий потік, грн

0-й

- 4000 (витрати)

1-й

+ 1000

2-й

+ 1000

3-й

+ 1000

4-й

+ 1000 (термін окупності)

5-й

+ 1000

Отже, проект має чотирирічний термін окупності.

Моделі оцінювання дохідності використаного капіталу. Цей

метод полягає у визначенні відношення доходу, одержаного від
реалізації проекту, до витрат, що мають бути здійснені. Дохід об-
числюється після відрахувань податкових та на амортизацію. До
витрат належать початкова вартість проекту і робочий капітал
(наприклад, сировина, витрати на склад готової продукції та ін.).

У зарубіжній літературі зустрічається багато назв цього мето-
ду. Часто використовується абревіатура
ROCE (return on capital
employed). Існують два способи вираження ROCE. Перший — це
визначення відношення середньорічного доходу, одержаного за
весь період здійснення проекту, до середньої вартості вкладеного
капіталу. Другий — визначення відношення середньорічного до-
ходу до вартості вкладеного капіталу. Нижче подано приклад, де
використані обидва підходи.

Приклад. Нехай компанія А має намір вкласти кошти в інвес-
тиційний проект з початковими витратами капіталу 10 000 грн і
робочим капіталом 3000 грн. Проект здійснюватиметься чотири
роки, його залишкова вартість дорівнюватиме 2000 грн. Грошо-
вий потік подано нижче.

Рік

Грошовий потік, грн

1-й

+ 4000

2-й

+ 6000

3-й

+ 3500

4-й

+ 15000

За умови, що компанія застосовує метод рівномірного списан-
ня основного капіталу, дохід може обчислюватися як грошовий
потік мінус амортизація. Щорічні відрахування на амортизацію
становлять:

(10000-2000)/4 = 2000.

Щорічний потік доходу буде таким:

Рік

Грошовий потік
мінус амортизація

Дохід

1-й

4000-2000

2000

2-й

6000-2000

4000

3-й

3500-2000

1500

4-й

1500-2000

-500

Разом

7000

Середній щорічний дохід: 7000 / 4 = 1750.

Початковий вкладений капітал становить 13000 грн (початко-
ва вартість плюс робочий капітал). Середня вартість вкладеного
капіталу обчислюється: (початковий капітал - залишкова вар-
тість) / 2 + залишкова вартість + робочий капітал. Тобто:

(10000 - 2000) / 2 + 2000 + 3000 = 9000 грн

Отже, дохідність на вкладений капітал становить 1750/13000 =
0,135, або 13,5%, а дохідність на середню вартість вкладеного ка-
піталу — 1750 / 9000 = 0,194, або 19,4%.

Модель оцінювання інвестиційних проектів на основі су-
часної вартості потоку платежів
(модель NPV). Платежі інвес-
тиційного проекту, як правило, визначаються через певні рівні
проміжки часу, наприклад, щотижня, щомісячно або щорічно.
Платежі можуть бути позитивними (якщо є прибуток), негатив-
ними (якщо кошти, вкладені в проект, не перекриваються дохо-
дами) або нульовими.

Теперішня вартість потоку платежів визначається додаванням
усіх теперішніх вартостей платежів протягом періоду, що розгля-
дається. Якщо
А — певний платіж, що очікується через п років,
то його теперішня вартість
(PV Present Value) дорівнює
АІ{\ + г)п, де г — норма прибутку, а 1/(1 + г)" — так званий кое-
фіцієнт дисконтування. Далі ми розглянемо поняття норми при-
бутку. Поки що вважатимемо, що це — дохідність безризикова-
ного активу, наприклад державних облігацій.

Якщо розглядається проміжок часу п років і певний інвести-
ційний проект, то теперішня вартість його потоку платежів
(NPV 
Net Present Value) дорівнює:

Для прийняття рішення про вкладення коштів у проект керу-
ються таким правилом:

якщо MPV> 0, проект може виконуватися;
якщо
MPV< 0, від проекту відмовляються.

Приклад. Нехай безризикована дохідність державних облігацій
становить 7 %. Матимемо:

Рік

Грошовий потік
платежів
(А), грн

Коефіцієнт
дисконтування

PV

0-й

-1000

(1 + 0,07)°

-1000

1-й

+ 100

(1 + 0,07)-1

+ 93,46

2-й

+ 200

(1 + 0.07)-2

+ 174,69

3-й

+ 200

(1 + 0,07)-3

+ 163,26

4-й

+ 550

(1 + 0.07)-4

+ 419,59

NPV= - 149,00

Оскільки NPV негативний, від цього проекту необхідно відмо-
витися. Водночас помітно, що за моделлю оцінювання терміну
окупності на четвертому році вже маємо стандартну окупність.

Модель оцінювання інвестиційних проектів на основі внут-
рішньої норми дохідності.
У моделі NPV проект має позитивний
NPVy тому разі, коли дохід від проекту, виражений у відсотках,
буде вищим коефіцієнта дисконтування,
NPV негативний, коли
дохід нижчий коефіцієнта дисконтування,
NPV дорівнює нулю,
коли дохід дорівнюватиме коефіцієнтові.

IRR дорівнює г у рівнянні:

Внутрішня норма дохідності (IRR Internal rate of return) ви-
значається як коефіцієнт дисконтування, за якого
NPV проекту до-
рівнює нулю. У простих випадках
IRR визначається арифметично:

Рік

Грошовий потік, грн

0-й

-500

1-й

+ 510

Отже, коли б потоки платежів даного проекту дисконтувалися
під 2%,
вони мали б нульовий NPV:

Рік

Платежі

Коефіцієнт

дисконтування

PV

0-й

-500

(1 + 0,02)°

-500

1-й

+ 510

(1 + 0,02)'

+ 500

NPV =

0

Для знаходження IRR проектів зі ще більшими періодами пото-
ків платежів необхідно розв'язувати значно складніші рівняння. Іс-
нує багато комп'ютерних програм, які розв'язують цю задачу з точ-
ністю, яка цілком задовільна для прийняття відповідного рішення.

Для оцінювання інвестиційних проектів за допомогою моделі
IRR слід вибирати проекти з найвищим IRR і відмовлятися від про-
ектів
з IRR меншим, ніж ринкова норма прибутку для безризико-
ваних активів.

Очікувана сучасна вартість потоку платежів. В описаних
вище моделях передбачалося, що нам відомі точні потоки плате-
жів тих чи інших проектів. Однак насправді їх можна визначити
лише з певною ймовірністю. Це пов'язано з безліччю факторів,
що впливають на здійснення інвестиційних проектів (наприклад,
фактор циклу ділової активності). Одним з найпростіших методів
оцінювання проектів є метод визначення очікуваної теперішньої
вартості потоку платежів або
ENPV, що дорівнює середньому
значенню теперішніх вартостей потоків платежів проекту, визна-
чених на підставі оцінювання їх імовірності.

Приклад. Нехай якась компанія розглядає можливість купівлі
обладнання для виробництва пластмаси. Це обладнання коштує
10 000 грн й очікується, що термін його використання стано-
вить три роки. Оцінювання щорічного доходу не можна здійс-
нити точно, тому що дохід залежить від стану відповідної га-
лузі. Передбачається, що галузь може мати ажіотажне підне-
сення (І), нормальний стан (
II) та стан спаду (III). Компанія має
таку статистику:

Стан галузі

Рік

0

1

2

3

І

-10 000

+ 5000

+ 7000

+ 9800

П

-10 000

+ 5000

+ 6000

+ 7000

III

-10 000

+ 3000

+ 3000

+ 2500

Для оцінювання проектів компанія використовує коефіцієнт
дисконтування 10 %. За ним
MPV проектів становить:

Стан

NPV

І

+ 7690

11

+ 4770

III

-2910

За оцінками певної незалежної організації, що прогнозує роз-
виток будівельної індустрії, ймовірності розглядуваних трьох
станів цієї галузі такі:

Стан

Імовірність

І

0,2

II

0,6

III

0,2

Очікуване значення NPV цього проекту обчислюється так:

Стан

Імовірність

NPV

Можливий NPV

І

0,2 X

+ 7690 =

+ 1538

II

0,6 X

+ 4770 =

+ 2962

III

0,2 X

-2910 =

-582

+ 3918 ENPV

Оскільки проект має позитивний очікуваний NPV (ENPV), він
може бути прийнятним для інвестора.

Аналіз чутливості. Аналіз реального інвестиційного проекту
базується на врахуванні багатьох оцінок (початкових витрат, не-
обхідних для виконання проекту, тривалості його здійснення,
щорічних потоків платежів, залишкової вартості, а також коефі-
цієнта дисконтування для обчислення теперішньої вартості пото-
ку платежів). Оцінювання може бути зроблено для всіх цих фак-
торів, потім проект аналізується за допомогою
ENPV.

Для запобігання фінансових втрат необхідно знати, наскільки
пропоноване рішення про вкладення коштів чутливе до помилок
оцінювання факторів. Іншими словами, необхідно з'ясувати мо-
жливу граничну помилку оцінювання.

Рішення про вкладення або не вкладення коштів у певний
проект приймається залежно від того, вище чи нижче від нуля
перебуває значення
NPV цього проекту.

Отже, нуль є точкою повороту (рішення в ній змінюється на
протилежне).

Аналіз чутливості — це метод визначення того, на яку величи-
ну має змінитися оцінюваний фактор проекту (за умови, що решта
факторів не змінюються), щоб позитивний
NPV зменшився до
нуля. Отже, якщо оцінюваний фактор зміниться на більшу вели-
чину, ніж було одержано в результаті аналізу чутливості, то поча-
ткове оцінювання проекту як прийнятного виявиться помилковим. тиційного проекту:

Початкові витрати — 1000 грн.

Термін виконання — 3 роки.

Щорічний дохід — 2000 грн.

Щорічні витрати —1500 грн.

Коефіцієнт дисконтування — 10%.

На підставі цих оцінок визначимо NPV проекту:

Параметри

Рік

0-й

1-й

2-й

3-й

Початкові витрати, грн

-1000

Дохід, грн

+ 2000

+ 2000

+ 2000

Щорічні витрати, грн

-1000

-1500

-1500

-1500 .

MPV, грн

-1000

+ 500

+ 500

+ 500

Рекомендована література: 15, 20, 27, 61, 62, 63, 73, 86, 87, 91


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

18379. Внебюджетные фонды 73 KB
  Тема 4. Внебюджетные фонды 1. Важным звеном финансовой системы являются внебюджетные фонды государства совокупность финансовых ресурсов находящихся в распоряжении или региональных местных органов самоуправления и имеющих целевое назначение. Внебюджетные фонды о
18380. Финансы страхового рынка 96 KB
  Тема 5. Финансы страхового рынка Понятие сущность и место страхования в финансовой системе определяется тем что страховой рынок представляет собой систему перераспределения ресурсов с целью минимизации или ликвидации неблагоприятных последствий какоголибо собы...
18381. Финансы предприятий и организаций 186 KB
  Тема 6. Финансы предприятий и организаций Финансы предприятий имеют исключительно важное значение в структуре финансовой системы ибо именно они составляют основу финансовой системы. Государственный бюджет и финансы фондов аккумулируют и перераспределяют громадные р
18382. Основы финансового контроля и регулирования 130 KB
  Тема 7. Основы финансового контроля и регулирования 1. Функции и сущность финансового контроля Любая система функционирует без значительных сбоев и неполадок только в том случае если налажен механизм контроля за ее деятельностью. Этот механизм позволяет вовремя выяви...
18383. Понятие и сущность денег 118 KB
  Тема 1. Понятие и сущность денег 1. Деньги экономическая категория в которой проявляются и при участии которой строятся общественные отношения; деньги выступают в качестве самостоятельной формы меновой стоимости средства обращения платежа и накопления. Деньги возн...
18384. Денежное обращение и денежная система 193.5 KB
  Тема 2. Денежное обращение и денежная система 1. Понятие денежного обращения Денежный оборот представляет собой процесс непрерывного движения денежных знаков в наличной и безналичной формах Денежное обращение представляет собой циркуляцию денежных потоков в нал
18385. Основы монетарной политики 139.5 KB
  Основы денежного обращения Тема. Основы монетарной политики Причины появления и популярности теории Дж. М. Кейнса Как остановить спад Эта проблема достигла апогея когда в конце 20х – начале 30х и США Западная Европа практически весь капиталистический мир пережива
18386. Понятие и сущность кредита 203 KB
  III. Кредит и рынок ссудных капиталов Тема 11. Понятие и сущность кредита Вслед за деньгами изобретение кредита является гениальным открытием человечества. Благодаря кредиту сокращается время на удовлетворение хозяйственных и личных потребностей. Предприятиезаемщ
18387. Кредитная система и ее организация 207.5 KB
  III. Кредит и рынок ссудных капиталов Тема 12. Кредитная система и ее организация 1. Понятие кредитной системы. Различают два понятия кредитной системы: 1 совокупность кредитных отношений; 2 систему институтов кредитноденежного обращения. В данном аспекте и будет