47930

ОСОБЛИВОСТІ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ ШКОЛЯРІВ, ЯКІ МАЮТЬ ВІДХИЛЕННЯ У СТАНІ ЗДОРОВЯ

Лекция

Физкультура и спорт

Петриши ПЛАН Стан здоров’я школярів у сучасних умовах Оцінка здоров’я школярів. Стан здоров’я школярів у сучасних умовах В Цільовій комплексній програмі €œФізичне виховання – здоров’я нації вказано що у сучасних умовах в Україні склалася критична ситуація із станом здоров’я населення і наводяться дані про те що майже 90 дітей учнів студентів мають відхилення у здоров’ї. За даними статистики збільшується кількість учнів першого класу які мають відхилення в стані здоров’я тобто на початку навчання у школі а в подальші шкільні...

Украинкский

2013-12-04

122 KB

8 чел.

16

ЛЬВІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ІНСТИТУТ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ

Кафедра теорії і методики фізичного виховання

ЛЕКЦІЯ № 5

Тема:  ОСОБЛИВОСТІ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ ШКОЛЯРІВ, ЯКІ МАЮТЬ ВІДХИЛЕННЯ У СТАНІ ЗДОРОВ’Я

з дисципліни “ТіМФВ”

для студентів ІІІ курсу ФФВ

     Виконавець:

                                                                Доцент Римар О.В.

Лекція обговорена і затверджена на засіданні кафедри теорії і методики фізичного виховання (протокол № ___ від “___” ______________ 2005 року).

Зав. кафедрою,

к.пед.н., доцент                                                               Ю.В. Петриши

ПЛАН

  1.  Стан здоров’я школярів у сучасних умовах
  2.  Оцінка здоров’я школярів.
  3.  Розподіл школярів на медичні групи для занять фізичними вправами. 
  4.  Підходи до організації уроків фізичної культури з учнями спеціальної медичної групи.
  5.  Загальні методичні рекомендації до проведення занять фізичними вправами з учнями СМГ.

I. Стан здоров’я школярів у сучасних умовах

В Цільовій комплексній програмі “Фізичне виховання – здоров’я нації” вказано, що у сучасних умовах в Україні склалася критична ситуація із станом здоров’я населення і наводяться дані про те, що майже 90% дітей, учнів, студентів мають відхилення у здоров’ї.

За даними статистики, збільшується кількість учнів першого класу, які мають відхилення в стані здоров’я (тобто на початку навчання у школі), а в подальші шкільні роки спостерігається тенденція до зростання кількості дітей, що мають різні захворювання. Так, на VI Міжнародній конференції “Молода спортивна наука України” (Львів, 2002 р.) в доповіді групи авторів: Р.Поташнюк, І.Поташнюк, Г.Іванова та інші на тему “Здоров’яформуючі технології навчання і виховання учнівської та студентської молоді” наводилися наступні дані: на 1000 обстежених ними учнів 350-482 (тобто кожний другий), мали хронічні захворювання.

У початкових класах І групи здоров’я (здорові діти, що рідко хворіють) мали 42,7+7,3% школярів, в старших класах (7-10) – 18,8+5,4%. Група ризику у молодших школярів була виявлена у 41,2+7,2%, у старшокласників – 55,0+8,8%. Хронічна патологія  спостерігалась відповідно 41,6+4,04% та 26,2+6,9%.

Серед чинників, які впливають на стан здоров’я школярів необхідно вказати такі як: збільшення та інтенсифікація навчального навантаження, недостатня рухова активність, порушення режиму харчування, відпочинку, тобто недотримання здорового способу життя (ЖЗС).

Дослідженнями В.Язловецького (2001) встановлено, що дотримуються ЖЗС лише 27% дітей і підлітків. У 25% спосіб життя достатньо здоровий, але за умови корекції окремих звичок його можна значно поліпшити. У 43% учнів спосіб життя є неправильний, який потребує зміни звичок і негайних дій для впорядкування способу життя.

Діти і підлітки не навчені навичкам піклування про власне здоров’я. Вчителі фізичної культури разом з вчителями інших предметів повинні допомогти школярам оцінювати власне здоров’я і навчити його підтримувати у нормі.

ІІ. Оцінка здоров’я школярів.

Аналіз стану здоров’я і фізичного розвитку школярів повинен проводити лікар-педіатр, який закріплений за даною школою. На початку навчального року (у 1 класі – в кінці року) він разом із бригадою лікарів-спеціалістів (стоматолога, отоларинголога, окуліста, хірурга, ортопеда) проводить поглиблений медичний огляд учнів. По закінченню огляду складають комплексне заключення про стан здоров’я кожного школяра, визначають медичну групу для занять фізичною культурою і призначають лікувально-оздоровчі заходи. Результати огляду вносяться в індивідуальну картку розвитку школяра (форма 026/у). На підставі аналізу результатів медичного огляду розробляється план заходів, спрямованих на зміцнення здоров’я школярів, який розглядається на педагогічній раді, затверджується головним лікарем дитячої поліклініки та директором школи. Для огляду учнів сільських шкіл центральна районна лікарня (ЦРЛ) щорічно створює лікарські бригади у складі педіатра та інших спеціалістів згідно графіку, затвердженого головним лікарем ЦРЛ, проводить огляд учнів всіх шкіл району. Такої організації контролю здоров’я школярів потребують існуючі нормативні документи про охорону здоров’я дітей. В межах даної лекції коротко розглядаються питання про оцінку здоров’я школярів лікарем, а також про доступні комплексні методики оцінки здоров’я учнів, якими повинен володіти сучасний вчитель фізичної культури.

Під час медичного огляду оцінка здоров’я дітей проводиться за наступними 4 критеріями:

  •  наявність або відсутність хронічних захворювань;
    •  рівень функціонування основних систем організму;
      •  ступінь опору несприятливим впливам зовнішнього середовища;
      •  рівень фізичного розвитку і ступінь його гармонійності.

У відповідності до зазначених критеріїв виділяють 5 груп здоров’я:

1-а. Здорові, без хронічних захворювань з відповідним до віку рівнем фізичного розвитку. Вони рідко хворіють.

2-а. Здорові, але із морфо-функціональними відхиленнями, із зниженим опором організму до гострих і хронічних захворювань. Це діти, які перенесли інфекційні захворювання, підлітки із затримкою загального фізичного розвитку (без ендокринних патологій) і значним дефіцитом маси тіла, які часто хворіють (4 рази і більше в рік).

3-а. З хронічними захворюваннями в стані компенсації, збереженими функціональними можливостями.

4-а. З хронічними захворюваннями в стадії субкомпенсації із зниженими функціональними можливостями.

5-а. З хронічними захворюваннями в стадії декомпенсації. Як правило, діти з такою патологією не відвідують школу, вони знаходяться у спеціальних лікувальних закладах [5].

З дітьми першої групи здоров’я навчальна діяльність організовується без будь-яких обмежень у відповідності з шкільною програмою.

Діти другої групи здоров’я потребують підвищеної уваги з боку лікарів як група ризику. З ними необхідно проводити оздоровчі заходи:  загартувальні процедури, дієтотерапію, дотримуватися раціонального режиму дня.

Діти 3-4 груп повинні знаходитися під постійною увагою лікарів (при деяких захворюваннях їх ставлять на диспансерний облік). Їх руховий режим повинен бути обмеженим, а тривалість відпочинку і сну – збільшена.

В практиці ФВ (1) з метою оцінки здоров’я дітей і підлітків використовують наступні 5 критеріїв:

  •  рівень фізичного розвитку, ступінь його гармонійності, відповідність біологічного віку до календарного;
    •  рівень функціонування головних систем організму;
      •  рівень фізичної підготовленості;
      •  ступінь стійкості організму до несприятливих дій довкілля;
      •  наявність або відсутність хронічних захворювань.

Існують декілька комплексних систем оцінки здоров’я школярів.

Так, Я.С. Вайнбаум (1986) пропонує оцінювати рівень здоров’я за такими показниками як: маса тіла; результати виконання 12-хвилинного тесту К.Купера; працездатність і захворюваність. Встановлюється 3 рівні здоров’я: перший, другий, третій. І рівень – людина не потребує рекомендацій, ІІ рівень – необхідна консультація спеціаліста, ІІІ – потрібне поглиблене медичне обстеження.

Найбільш поширеною серед фахівців ФВ є визначення фізичного (соматичного) здоров’я за методикою Г.Л. Апанасенко (1).

У стані спокою визначається ЖЄЛ, ЧСС, АТ, маса тіла, довжина тіла, динамометрія кисті та проводиться тестування у пробі Руф’є. На підставі отриманих даних визначаються:

  •  життєвий індекс (мл/кг);
    •  силовий індекс, % (сила кисті/маса тіла х 100%);
      •  індекс Руф’є (за даними проби Руф’є, з використанням спеціальної формули;
      •  індекс Робінсона (ЧСС спокою х АТ сист./100);
      •  відповідність маси довжині тіла (за спеціальними таблицями).

Усі зазначені показники оцінюються балами за таблицею 1.

Таблиця 1

Експрес-оцінка рівня фізичного здоров’я хлопчиків та дівчат 7-16 років

 

Показник

Хлопчики

Низький

Нижче середнього

Середній

Вище середнього

Високий

Життєвий індекс, мл·кг-

(бали) 

45

(0)

56-50

(1)

51-60

(2)

61-69

(3)

70

(4)

Силовий індекс,%

(бали)

45

(0)

46-50

(1)

51-60

(2)

61-65

(3)

66

(4)

Індекс Робінсона

ум.од. (бали)

101

(0)

91-100

(1)

90-81

(2)

80-75

(3)

74

(4)

Відповідність маси довжині тіла (бали)

(-3)

(-3)

(-1)

(0)

(0)

Індекс Руф’є, відн.од. (бали)

14

(-2)

11-13

(-1)

6-10

(2)

5-4

(5)

3

(7)

Сума балів

2

3-5

6-10

11-12

13

Показник

Дівчата

Низький

Нижче середнього

Середній

Вище середнього

Високий

Життєвий індекс, мл·кг-

(бали)

40

(0)

41-47

(1)

48-55

(2)

56-65

(3)

66

(4)

Силовий індекс,%

(бали)

40

(0)

41-45

(1)

46-50

(2)

51-55

(3)

50

(4)

Індекс Робінсона

ум.од. (бали)

101

(0)

91-100

(1)

90-81

(2)

80-75

(3)

74

(4)

Відповідність маси довжині тіла (бали)

(-3)

(-3)

(-1)

(0)

(0)

Індекс Руф’є, відн.од. (бали)

14

(-2)

11-13

(-1)

6-10

(2)

4-5

(5)

3

(7)

Сума балів

2

3-5

6-10

11-12

13

Додавши бали за всіма показниками, порівнявши отриману суму балів зі шкалою таблиці 1 – можна встановити рівень соматичного здоров’я:

  •  низький;
    •  нижче середнього;
      •  середній;
      •  вище середнього;
      •  високий.

Учні, що мають середній рівень здоров’я – це група ризику. З цим контингентом необхідно проводити спрямовані профілактично-оздоровчі заходи. Діти і підлітки з низьким рівнем здоров’я повинні пройти поглиблене медичне обстеження, швидше за все, вони можуть мати паталогічні процеси (1).

Методика експрес-оцінки фізичного (соматичного) здоров’я Г.Апанасенко була використана у магістерській роботі з ФВ В.Стецька (2002 р.) обстежено 52 юнаки і 35 дівчат, учнів 10-11 класів м.Берегово, Закарпатської області. Отримано наступні результати (табл. 2).

Таблиця 2

Рівень фізичного (соматичного) здоров’я учнів 10-11 класів

Рівень здоров’я

Кількість випадків (%)

Дівчата

Юнаки

Низький

22,6

16,35

Нижче середнього

52,2

58,05

Середній

22,6

25,6

Вище середнього

2,6

0

Високий

0

0

Тобто практично здоровими є лише 2,6% дівчат. Решта учнів або належать до групи ризику, або потребують поглибленого медичного обстеження.

Для виявлення наявних патологій в останні роки проводиться велика дослідницька робота з визначення критеріїв фізичного стану (ФС) школярів і відповідних його рівнів. Як відомо, чітко визначені критерії ФС для дорослого населення такими українськими вченими, як Душанін, Пирогова, Іващенко, Страпко. Науковий пошук щодо ФС дітей і підлітків триває. Триває науковий пошук змісту такого документу, як “паспорт здоров’я”. Існує декілька його варіантів. В якості взірця наводимо паспорт здоров’я, запропонований Араф’євим, Єдинаком (табл. 3).   

Таблиця 3

Паспорт здоров’я

Учня (учениці)_________________________________________________

середньої школи ______________________________________________

Рік і дата народження __________________________________________

Клас _________________________________________________________

Підсумкова оцінка

Дата

Кількість балів

Рівень соматичного здоров’я

Вихідний контроль (вересень-жовтень)

Етапний контроль (січень-лютий)

Підсумковий контроль (травень-червень)

Показник

Вихідний контроль

Етапний контроль

Підсумковий контроль

Вік, років, місяців

Зріст, см

Маса, кг

ЧСС в спокої за 15 с

Р1 – ЧСС в спокої за 15 с

Р2 – ЧСС після 30 присідань

за 15 с

Р3 – ЧСС через 45 с після 30 присідань за 15 с

АТ після 30 присідань, мм.рт.ст.

Динамометрія, кг

права

ліва

ЖЄЛ, мл

Виконання нормативів на уроках фізкультури

Перенесені хвороби

Дотримання режиму дня, сон, год

Виконання уроків, год

Прогулянки на свіжому повітрі, год

Характер харчування, разів в день

молочні продукти

м’ясні та рибні продукти

фрукти

овочі, соки

яйця

рослинна олія

улюблена страва

Ранкова зарядка, хв.

Заняття у спортивних секціях

ІІІ. Розподіл школярів на медичні групи для занять фізичними вправами

На основі даних про стан здоров’я, рівень фізичного розвитку і фізичної підготовленості школярі для проведення занять фізичного виховання діляться на три групи: основна, підготовча і спеціальна.

До основної групи відносяться учні, які не мають відхилень у фізичному розвитку і стані здоров’я, а також школярі з незначним відхиленням в стані здоров’я функціонального характеру при умовах достатньої фізичної підготовленості.

До підготовчої групи зараховуються діти, які не мають відхилень в стані здоров’я або мають незначні відхилення в стані здоров’я та фізичному розвитку з недостатньою фізичною підготовленістю.

До спеціальної медичної групи (СМГ) відносяться учні із значними відхиленнями в стані здоров’я постійного або тимчасового характеру. Це діти, у яких діагностовано вроджена вада серця, ревматизм, бронхіальна астма із частими приступами, порушення опорно-рухового апарату (зокрема сколіоз ІІ-ІІІ ступені, порушення нервової та ендокринної систем, тощо.

Основна група виконує шкільну програму з предмету фізична культура у повному обсязі. Додатково їм рекомендуються заняття різними видами спорту. Підготовча група відвідує заняття з ФВ разом із основною, але частковими обмеженнями у бігу, стрибках, вправах на гімнастичних снарядах. Діти цієї групи повинні займатися додатково у секціях (гуртках) ЗФП, самостійно для підвищення рівня фізичної підготовки.

Згідно нової навчальної програми з предмету ФК “Основи здоров’я і фізичної культури” (Київ, 2001) всі школярі, незалежно від того, до якої медичної групи належать, відвідують обов’язкові уроки, але виконують загально розвиваючі і коригувальні вправи з різним фізичним навантаженням та ті, які їм не протипоказані. Крім цього, для учнів СМГ організовуються додаткові заняття за спеціальною програмою, які проводить відповідно підготовлений вчитель.

IV. Підходи до організації уроків фізичної культури з учнями

спеціальної медичної групи

Аналіз літературних джерел, в яких висвітлюється фізичне виховання учнів із захворюваннями різних органів і систем організму, дозволяє констатувати, що науковцями проводиться активний пошук шляхів покращання рівня здоров’я дітей. Проте, не може не викликати стурбованості існуюча невизначеність самої системи організації фізичного виховання школярів СМГ. На сьогоднішній день існує кілька підходів, що практикуються в процесі організації уроків фізичної культури з учнями СМГ.

  1.  Звільнення учнів від занять фізичними вправами на уроках фізичної культури. Причиною такого рішення є довідка від лікаря, в якій рекомендується звільнити дитину від виконання фізичних вправ у зв’язку з хворобою. Такий підхід видається необґрунтованим, оскільки дитину слід звільнити лише від окремих рухових дій чи певних навантажень, які негативно впливають на її здоров’я. В той же час, повністю звільняти учня від всіх фізичних вправ недоцільно, оскільки наукові дослідження переконливо доводять ефективний вплив рухової активності дітей на їх стан здоров’я.
  2.  Спільні заняття учнів спеціальної, підготовчої та основної медичної групи під керівництвом одного вчителя. Основна причина такого підходу полягає у відсутності штату викладачів, оскільки з учнями 1-9 класів згідно нормативних документів урок фізичної культури в класі проводить лише один педагог. Вчителю необхідно проводити заняття з учнями основної медичної групи і водночас давати індивідуальні завдання учням підготовчої і спеціальної медичних груп. Ефективність такого підходу буде незначною, оскільки вчителю доводиться в значній мірі розпилювати свою увагу на велику кількість дітей, які виконують різні завдання.
  3.  Спільні заняття учнів спеціальної та підготовчої медичної групи під керівництвом одного вчителя. Такий підхід видається більш ефективнішим, ніж попередній, оскільки вчитель працює лише з частиною класу і може частіше звертати свою увагу на діяльність кожного окремого учня. Разом з тим, такій підхід вимагає збільшення штату викладачів, а отже, адміністрації школи необхідно знаходити додаткові джерела фінансування.
  4.  Заняття учнів спеціальної медичної групи, що проводяться окремою підгрупою, за розкладом уроків основної медичної групи. Такий підхід з точки зору ефективності роботи з учнями СМГ видається ще кращим за попередній. В той же час, актуальною залишається і проблема наявності штату викладачів.

Заняття учнів СМГ на уроках фізичної культури, що проводяться в позаурочний час. Позитивними рисами такого підходу є: по-перше, значне зменшення проблеми наявності штату викладачів, оскільки таким чином можна організувати кілька груп, до яких би входили діти з різних класів з однотипними видами захворювань; по-друге, діяльність дітей в таких групах є продуктивною, а робота вчителя є більш кваліфікованою. Виходячи з інтересів дітей СМГ найбільш ефективними є останні два підходи. Четвертий підхід не вимагає корекцій у протіканні навчального процесу, однак вчителю необхідно давати диференційовані завдання учням з різними захворюваннями і менше звертати увагу на кожного учня зокрема. В свою чергу, п’ятий підхід передбачає кращі умови для співпраці вчителя з учнями, оскільки в групі можна зібрати учнів з однотипними захворюваннями, але проведення таких занять вимагає додаткового часу, порушуючи тим самим навчальний режим учнів.

До об’єктивних чинників, що перешкоджають ефективно організувати уроки фізичної культури з учнями СМГ, слід віднести недостатній рівень підготовленості фахівців до роботи з дітьми із різними видами захворювань, а також недостатнє матеріально-технічне забезпечення місць занять.

До суб’єктивних чинників, що перешкоджають ефективно організувати уроки фізичної культури з учнями СМГ, слід віднести відсутність належної уваги медичного персоналу навчального закладу до рухового режиму учнів СМГ, пасивне відношення батьків до організації уроків фізичної культури, неуважне відношення учнів до сумлінного виконання завдань вчителя, недоброзичливість думок однокласників про перебування учня у СМГ та інше.

 

V. Загальні методичні рекомендації до проведення занять фізичними вправами з учнями СМГ

Групи учнів СМГ комплектуються за висновками лікаря про стан їх здоров’я, формуються за наказом директора школи, мінімальна кількість дітей в групі – не менше 10 чоловік.

Практика показує, що доцільно комплектувати ці групи з учнів І-ІІ, ІІІ-IV, V-VIII, IX-XI класів. Якщо число учнів недостатнє для комплектування групи, їх об’єднують.

За даними педагогічного тестування та функціонального стану група ділиться на підгрупи А (“сильну”) і В (“слабку”). У підгрупу “А” направляються школярі, що не мають суттєвих відхилень у стані здоров’я, задовільно оволодівають руховими діями та учні, що тимчасово направляються у СМГ для повного відновлення їхнього здоров’я після травм та захворювання. У підгрупу “В” направляються учні з патологічними змінами в організмі, загостреними хронічними захворюваннями, з аномалією розвитку опорно-рухового апарату (2).

Заняття плануються в розкладі і проводяться до або після уроків 2 рази на тиждень по 45 хв або три рази по 30 хв.

Основні завдання ФВ учнів, що відносяться до СМГ:

  •  Зміцнення здоров’я, покращення фізичного розвитку, загартування школярів.
    •  Розширення функціональних можливостей основних фізіологічних систем організму.
      •  Посилення захисних функцій організму школярів до різних захворювань.
      •  Формування та закріплення рухових умінь та навичок.
      •  Виховання в дітей морально-вольових якостей і стійкого інтересу до регулярних самостійних занять фізичними вправами.
      •  Роз’яснення учням ЗСЖ, принципів гігієни праці і відпочинку, раціонального харчування Як  вказує проф.. Б.М. Шиян (4), вчителю необхідно на переконливих прикладах показувати роль ФК у боротьбі з хворобами. Такі знання допоможуть учням усвідомити, що заняття фізичними вправами спроможні відновити їхнє здоров’я і працездатність, що сприятиме, в свою чергу, підвищенню ефективності занять.

Заняття з учнями СМГ діляться на 2 періоди: підготовчий і основний. Підготовчий період триває перші 2 місяці навчального року. Його завдання:

  1.  Поступово підготувати серцево-судинну та дихальну системи і в цілому організм до виконання фізичних навантажень.
  2.  Виховувати в учнів потребу до систематичних занять фізичними вправами.
  3.  Навчити учнів швидко знаходити і підраховувати пульс.
  4.  Навчити елементарним правилам самоконтролю (аналіз самопочуття, характеру сну, апетиту, поява втоми на уроках ФК).

В перші 6-8 тижнів занять з учнями разом із загально розвиваючими вправами використовуються спеціальні (для кожного конкретного захворювання). Типова схема побудови перших 12 уроків: шикування, підрахунок пульсу, відпочинок сидячи, індивідуальне виконання спеціальних вправ із врахуванням характеру захворювання, рівня функціональних можливостей учня (2).

Особлива увага приділяється правильному поєднанню дихання із виконанням вправ. 50% всіх вправ проводяться в положенні сидячи і лежачи в повільному темпі. Кожна вправа виконується 3-4 рази, потім 6-8. Протягом підготовчого періоду вивчаються індивідуальні особливості кожного учня, здатність організму переносити фізичні навантаження.

Тривалість основного періоду залежить від того, як пристосовується організм учнів до фізичних навантажень, від стану здоров’я. В цьому періоді діти можуть бути переведені у підготовчу і навіть основну групу.

Завдання основного періоду:

  1.  Підвищення загальної тренованості, функціональних можливостей організму до фізичних навантажень в школі і домашніх умовах.
  2.  Засвоєння основних умінь та навичок із програми ФВ для учнів СМГ.

В цьому періоді включаються майже всі загально розвиваючі вправи, види легкої атлетики, елементи спортивної і художньої гімнастики, рухливі ігри і елементи спортивних ігор.

Схема побудови уроку в СМГ не відрізняється від звичайних уроків ФК.

Підготовча частина 3-5 хв. передбачає тонізуючий вплив фізичних вправ на організм, формування правильної постави, створення сприятливого емоційного фону. В основній частині (25-35 хв.) вирішуються завдання підвищення функціонального стану серцево-судинної, дихальної систем, формування навичок, розвиток рухових якостей. Заключна частина (3-5 хв.) зниження фізіологічного навантаження, нормалізація функцій систем організму, створення хорошого настрою на наступні уроки.

В СМГ проводяться заняття з дітьми, що мають різні захворювання.

Дітям, які мають відхилення в роботі ССС, необхідно вилучити з процесу ФВ наступні вправи:

  •  статичні;
  •  в швидкому темпі;
  •  із затримкою дихання;
  •  з натужуванням;
  •  на тренажерах;
  •  для розвитку бистрості.

Вправи, які можна застосовувати в процесі фізичного виховання:

без предметів;

з предметами та малим обтяженням (гімнастична палиця, набивний м’яч);

спеціальні дихальні вправи з акцентом на грудне і черевне дихання;

циклічні вправи (дозована ходьба, біг, плавання, лижі тощо).

З учнями із захворюваннями опорно-рухового апарату необхідно проводити заняття коригуючої гімнастики.

Вправи, які необхідно вилучити з процесу фізичного виховання:

  •  з вихідного положення сидячи – велике навантаження на хребет;
  •  в висі (на перекладині, кільцях, гімнастичній стінці) – сприяють надмірному розтягуванню хребта;
  •  із значним струсом хребта (стрибки, зістрибування з великої висоти);
  •  з асиметричними рухами.

Вправи, які можна застосовувати в процесі фізичного виховання:

  •  на приладах (гімнастична лава, гімнастична стінка);
  •  біля дзеркала (оцінюючи симетричність рухів);
  •  в парах (партнер оцінює симетрію рухів);
  •  статичні вправи – зміцнюють м’язовий корсет.

По можливості 2-3 рази в тиждень необхідно займатися лікувальним плавання (стиль “брас”), по20-30 хв. В цей день урок коригуючої гімнастики можна не проводити.

Школярам із захворюваннями органів дихання не можна виконувати вправи, що ведуть до затримки дихання, натужування. Необхідно більше приділяти уваги на дихання. На заняттях з учнями, що мають захворювання нирок, не допускаються стрибкові вправи, не можна охолоджувати тіло.

Для школярів з порушеною нервовою системою обмежуються вправи, що викликають нервову напругу (вправи у рівновазі на підвищеній опорі, рухливі ігри, елементи спортивних ігор.

При захворюваннях органів зору не допускаються стрибкові вправи, перекиди, вправи з натужуванням, стійки на руках і на голові.

При хронічних захворюваннях шлунку, печінки, жовчного міхура знижується навантаження на м’язи живота, обмежуються стрибкові вправи як за обсягом, так і за інтенсивністю.

Таким чином, вчитель повинен добре знати своїх учнів не тільки в педагогічному, але і медичному аспекті. Він повинен бути чуйним, тактовним, уважним. На кожному уроці за показниками ЧСС повинен проводитись контроль за реакцією організму на фізичне навантаження.

Для контролю за рівнем фізичної підготовки використовуються такі тести:

  •  кистьова динамометрія;
  •  стрибок у довжину з місця;
  •  метання набивного м’яча вагою 1 кг двома руками із-за голови із вихідного положення сидячи, ноги нарізно.

З метою підвищення оздоровчого і виховного впливу ФК на учнів СМГ, з ними в режимі дня необхідно проводити наступні заходи:

ввідна гімнастика;

організовані рухливі перерви і вправи невисокої інтенсивності на годинах здоров’я;

ФП після 2-3 уроку;

ФП після виконання домашнього завдання;

самостійне виконання індивідуальних комплексів фізичних вправ за рекомендацією вчителя ФК.

Необхідно пам’ятати, що оздоровчий вплив фізичних вправ буде більш ефективним, якщо вони використовуються в поєднанні із природними чинниками (сонце, повітря, вода). Систематичні заняття ФК в заздалегідь провітрених залах, на відкритому повітрі, в полегшеному одязі, з дотриманням температурних норм, з широким використанням ігор і прогулянок, занять на лижах – є найважливішим чинником загартування учнів.

Література

  1.  Ареф’єв В.Г., Єдинак Г.А. Фізична культура в школі (молодому спеціалісту): Навчальний посібник для студентів навчальних закладів ІІ-IV рівнів акредитації. – Кам’янець-Подільський: Абетка-НОВА, 2001 – 384 с.
  2.  Бузюн О.І., Завацький В.І, Завацька Л.А. Практикум з фізичної культури: Навч. посібник. – Луцьк: Настир’я, 1994. – С.34-56.
  3.  Круцевич Т.Ю. Методы исследования индивидуального здоровья детей и подростков в процессе физического воспитания. – К.: Олімпійська література, 1999. – 232 с.
  4.  Шиян Б.М. Теорія і методика фізичного виховання школярів. – Ч.2. – Тернопіль: Богдан, 2002. – 248 с.
  5.  Язловецкий В.С. Физическое воспитание детей с ослабленным здоровьем. – К.: Здоров’я, 1991. – 232 с. 


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

70209. Основные понятия экологии. Экосистема - основная функциональная единица в экологии 152 KB
  Окружающая среда совокупность компонентов природной среды земля недра почвы поверхностные и подземные воды атмосферный воздух растительный и животный мир и иные организмы а также озоновый слой атмосферы и околоземное пространство природных и природно-антропогенных объектов...
70211. Техногенні та природні процеси порушення умов життя 155.5 KB
  Відповідно до причин походження подій що можуть зумовити виникнення надзвичайних ситуації на території України розрізняються: Таблиця 1 Класифікація надзвичайних ситуацій Надзвичайні ситуації Техногенного походження Природного походження Соціальнополітичного походження Воєнного походження...
70212. Kryminalistyka a jej wybrane elementy 723 KB
  Kształtowanie przedmiotu nauki kryminalistyki ma pewny historyczny aspekt, treść którego przed ten czas składa dyskusyjny problem. Przedmiot dowolnej nauki rozwija się, doskonalą się jego treść i metody w odpowiedniości do ogólnego gromadzenia naukowych wiedz i socjalnych warunków rozwoju społeczeństwa.
70214. Сущность, функции и основные задачи инвестиционного анализа 140 KB
  В общепринятом смысле инвестиции – осознанный отказ от тек потребления в пользу возможного относительно большего дохода в будущем который как ожидается обеспечит и большее суммарное потребление. По определению инвестиции связаны с затратами и риском это главная особть...
70216. ХИМИЧЕСКАЯ СВЯЗЬ. СТРОЕНИЕ ВЕЩЕСТВА 305 KB
  В 1852 году английский исследователь Франкланд ввел понятие валентности (атомности). Валентность выражает способность атома данного элемента вступать в соединение с определенным числом атомов другого элемента. Приняв валентность водорода за единицу, можно считать, что валентность...
70217. ГЕНЕЗИС И ЭВОЛЮЦИЯ ФИНАНСОВ 71.5 KB
  Финансы как экономическая категория Общественно-экономические системы различаются экономическими отношениями которые в свою очередь являются производными от уровня и характера развития производительных сил. При этом финансы не могут не учитывать отношения распределения...