47935

Промислове квітникарство

Конспект

Лесное и сельское хозяйство

Види садивного матеріалу що вирощується в тепличних господарствах В тепличних комплексах оранжерейних господарствах вирощують наступні види продукції: розсада однорічників; розсада дворічників; саджанці багаторічників; горщечкові культури; квіти на зріз у...

Украинкский

2013-12-04

15.7 MB

50 чел.

PAGE  18

Промислове квітникарство

ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ

   Лекція 1. Тема: Сучасний стан тепличного господарства України. Організаційно-господарське упорядкування тепличних господарств (за програмою).

План:

1. Cучасний стан тепличного господарства в Україні. Основні напрямки та шляхи вдосконалення.

2. Види садивного матеріалу, що вирощується в тепличних господарствах

3. Призначення, види та структура тепличних господарств

4. Організаційно-господарський план  оранжерейних комплексів різної виробничої потужності, види спеціалізації, основні положення культуро обігу.

Література:

Ключові слова:

Зміст лекції

1. Cучасний стан тепличного господарства в Україні. Основні напрямки та шляхи вдосконалення.

   Сучасний стан виробництва декоративного садивного матеріалу та забезпечення ним потреб озеленення в Україні, в значній мірі, визначається новітньою історією квітково-декоративного розсадництва, яка охоплює період з моменту отримання нею незалежності і до сьогоднішнього дня.

Наприкінці 80-х на початку 90-х років минулого століття основними виробниками садивного матеріалу квітково - декоративних рослин для потреб озеленення і садово-паркового будівництва України були так звані міські розсадники зеленбудів великих міст, які були підпорядковані Міністерству житлово-комунального господарства. Більшість їх була створена в 50-ті – 60-ті роки у великих містах сходу і півдня України : Запоріжжі, Донецьку, Дніпропетровську, Харкові, Миколаєві, Одесі та ін. Загальна площа їх перевищувала 5тис. га, близько половини якої була зайнята квітниковими культурами. Площа окремих розсадників сягала понад 450га. Значні обсяги садивного матеріалу для потреб озеленення вирощували постійні розсадники ботанічних садів, дендропарків та інших відомств. Загалом функціонувало понад 200 розсадників, які продукували садивний матеріал деревних рослин для озеленення. Приведені дані дозволяють порівняти, в певній мірі, кількісну характеристику розсадників того часу і сьогодення.

Характерними рисами розсадництва того періоду були:

розгалуженість мережі розсадників, яка охоплювала усі, без винятку, регіони держави;

вертикальна підпорядкованість підприємств (розсадників);

плановість  ведення  господарства;

відносно достатнє бюджетне фінансування  діяльності розсадників.

До цієї характеристики необхідно додати відносно бідний асортимент  вирощуваних  деревних порід і, як правило, одноманітний вид вирощуваного садивного матеріалу, головним чином, саджанці (насіннєві і живцеві) з відкритою кореневою системою.

         Окрім розсадників на територій України були і тепличні господарства (оранжерейні комплекси),  які вирощували квіти для реалізації населенню та для озеленення міст. Ці комплекси створювались у великих містах і підпорядковувались місцевим комунальним підприємствам зеленого будівництва, які в свою чергу були підпорядковані міністерству коммунального господарства.  Були такі господарства і в Києві, самим великим з них був Київський квітково-декоративний комбінат який мав 7,8тис.кв. метрів оранжерей и 4 тис.кв.метрів парників.

    Перелік господарств Києва і їх характеристика станом на 1966 рік приведена в таблиці 1.

Таблиця 1

Тепличні господарства Києва і їх характеристика

Назва господарства

Площа оранжерей

кв. м

Площа парників

кв. м

Площа

незахищеного

ґрунту (га)

Загальна

Стелажів

 Київський квітково-

декоративний комбінат

7887

6157

4062

18,5

 Дарницький комбінат декоративного садівництва

3592

2308

3040

6

 Оранжерейно-парникові цехи районних контор зеленої зони

3669

3048

9080

4,6

 Ново-Тарасівське квітниково-розсадницьке господарство

714

474

560

10,81

 Українська дослідна станція квіткових і декоративних рослин МСГ УРСР

2920

2226

1575

21,48

 Разом по Києву

   теплиці КП УЗН

19 732

22 000

14 213

18 317

61,39

    Станом на той же період в Києві щорічно вирощувалось и реалізувалось населенню біля

-  6 мільйонів квітів на зріз у відкритому грунті,

-  біля 500 тисяч горщечкових

-  200 тисяч на зріз в оранжереях.

    Сьогодні говорячи про стан тепличного господарства в Україні можна сказати наступне: основні площі захищеного грунту державного підпорядкування це теплиці КП УЗН м. Києва та обласних міст. Основною задачкою їх є вирощування розсади для потреб міста. В період коли теплиці звільняються від розсади проводять їх обеззараження та ремонт і вирощують горщечкові культури.  В таблиці 3 наведені дані із площ захищеного ґрунту по підприємствам КП УЗН м. Києва та інформація з об’ємів  вирощеної продукції.

Таблиця 3.

Інформація з об’ємів  вирощеної продукції

по підприємствам КП УЗН м. Києва

КП УЗН районів Києва

Площа

теплиць

м²

Вирощено

розсади

2011 р.

тис. шт.

Потреба

розсади

на 2012р.

тис. шт.

Голосіївський

350

81

2000

Дарницький

1278

536

1200

Дніпровський

1150

276

1100

Деснянський

890

273

1000

Оболонський

2500

508,5

1600

Печерський

1250

300,7

2000

Подільський

2260

542

1000

Святошинський

1200

288,6

1200

Солом’янський

2447

612

1200

Шевченківський

2300

552

2500

Разом:

15 625

14 800

        

    В даний час в Україні існує мережа оранжерейних комплексів ряду відомств і різних форм власності. Характерною рисою нашого часу є різке збільшення числа приватних комплексів, які активно опановують виробництво садивного матеріалу за сучасними технологіями та орієнтуються на зростаючі потреби і кон’юнктуру ринку. 

Головними проблемами  є:

Низький рівень фінансування;

Недосконала організаційна структура тепличних комплексів;

Недостатньо різноманітний асортимент вирощуваних видів та сортів;

Низька агротехніка вирощування;

Застосування застарілих технологій та низький рівень механізації робіт;

7. Недосконале використання хімічних та біологічних засобів захисту рослин та стимуляторів їх росту.

 До сучасних проблем тепличного господарства також належать :

відсутність дієвого моніторингу виробництва тих чи інших видів садивного матеріалу і сучасних тенденцій змін ринку продукції;

відсутність вітчизняних, гармонізованих до світових класифікацій садивного матеріалу, галузевих стандартів, атестаційних вимог до об’єктів і суб’єктів  тепличних комплексів;

цивілізованого ринку продукції в країні, з перспективоюа виходу на ринки інших країн;

відсутність в країні дорадчо-консалтингових та проектних установ, які могли б надавати виробникам садивного матеріалу необхідні консультаційні послуги та розробляти науково - обґрунтовуванні проекти організаційно – господарських планів з вирощування рослин, маркетингу продукції та спеціального менеджменту.

Шляхами вдосконалення тепличного господарства можуть бути:

1.Підвищення рентабельності за рахунок запровадження вирощування садивного матеріалу нових видів та сортів;

2.Запровадження сучасних технологій вирощування садивного матеріалу;

3.Дотримання  агротехнічних особливостей  вирощування культур;

4.Модернізації теплиць та технологічного забезпечення тепличних комплексів  сучасними машинами, знаряддям та обладнанням для вирощування садивного матеріалу.

2. Види садивного матеріалу, що вирощується в тепличних господарствах

   В тепличних комплексах (оранжерейних господарствах) вирощують  наступні види продукції:

                           - розсада однорічників;

                           - розсада дворічників;

                           - саджанці багаторічників;

                           - горщечкові культури;

                           - квіти на зріз у незахищеному ґрунті;

                           - квіти на зріз в оранжереях;

                           - насіння;

                           - цибулини, бульби та бульбоцибулини на вигонку;

                           - саджанці троянд;

                           - саджанці гарно квітучих чагарників.

За своїми специфічними особливостями та ознаками продукцію тепличних господарств можна класифікувати за:

призначенням;

походженням;

розмірами та віком;

особливостями вирощування та формування;

швидкістю росту і термінами досягнення кондиційних розмірів.

           За призначенням  матеріал поділяють на:

декоративно-листяні трав’янисті  саджанці з відкритою кореневою системою( багаторічники, що використовують для оздоблення узлісся парків і скверів, організації міксбордерів);

красиво квітучі трав’янисті із відкритою або закритою кореневою системою( однорічники, дворічники та багаторічники, що використовують для квітників різного типу);

троянди і красиво-квітучі чагарники для створення нових і ремонту існуючих садів (щеплені, переважно формовані, віком 2-3 роки);

горщечкова культура (продукція призначена для оформлення інтер’єрів та території інших закритих середовищ);

садивний матеріал цибулинних, бульбових та бульбоцибулинних призначений для вигонки в означені терміни;

насіння одно-, дво-  та багаторічних культур.

В залежності від походження продукцію поділяють на :

насіннєву, отриману із насіння;

живцеву, вирощену з стеблових, кореневих, листкових живців;

регенерантну, отриману шляхом мікроклонального розмноження з клітин і тканин рослин;

щеплену – отриману в результаті трансплантації прищепи бажаних форм, сортів або видів рослин на підщепу.

Що до   віку то:

Розсада однорічників, дворічників та горщечкова культура  досягає стандартів за 6 – 8 місяців.

Багаторічники формують кореневу систему в перший рік при вирощуванні із насіння, та придатні до реалізації лише через рік. Це зумовлено особливостями формування їх кореневої системи: корінці, що сформувались в перший рік і забезпечували живлення рослини, весною відмирають, а із сплячих бруньок починає формуватись кореневище – підземний орган багаторічника. Краще якщо цей процес  відбудеться до пересадки рослини на постійне місце зростання.

Що до  розміру  то на продукцію квітникарства є розроблені і затверджені стандарти якості на кожен вид продукції: розсаду,  горщечкову культуру, саджанці відповідно на кожен вид і сорт, іноді на групу подібних за габітусом та біологічними ознаками рослин і виділяють:

екстра

1 сорт –

2 сорт –

3 сорт –

не кондиція -

В залежності  від особливостей вирощування  і формування надземної частини і кореневої системи  рослин розрізняють на:

формовані;

неформовані;

з відкритою кореневою системою;

із закритою кореневою системою.

      В сучасних умовах, з постійно зростаючими темпами і обсягами робіт з озеленення, використання новітніх методів садово-паркового будівництва, значно зросли вимоги до якості та стандартів  садивного матеріалу із закритою кореневою системою, рослин – регенерантів (отриманих шляхом клонального мікророзмноження), а також  елітних екземплярів.

    Цінність такого садивного матеріалу полягає у можливості використання його практично впродовж усього року (із закритою кореневою системою), застосування методів генної інженерії з метою вирощування рослин з бажаними декоративними властивостями (рослини - регенеранти)  і отримання декоративного вигляду об’єкту в максимально стислі строки.

                    3. Призначення, види та структура тепличних господарств

   

          В залежності від значення тепличні комплекси можна поділити на комплекси місцевого, обласного та державного значення ( місцеві, обласні та державні).

        Місцеві  покликані забезпечувати потребу у садивному матеріалі  міста, населених пунктів, або об’єктів озеленення при яких вони  створені. Окрім них існує мережа базових декоративних розсадників різних   міністерств  і  відомств.

Комплекси районного і обласного значення обслуговують об’єкти, населені пункти певного регіону, а на комплекси державного значення  покладаються завдання масового вирощування зрізаних квітів та розмноження і вирощування найбільш цінних і рідкісних садових форм  та сортів для постачання вихідного матеріалу на споріднені підприємства, узагальнення та розповсюдження передового досвіду вирощування квіткової продукції, проведення селекційно – випробувальних робіт, тощо.

          Важливе значення під час вибору асортименту квітникової продукції, складання плану обсягів виробництва та розрахунку площі розсадника має моніторинг ринку попиту.

           За розмірами площі зайнятої культурами декоративних рослин тепличні комплекси  поділяють на:

малі ( до 5 га );

середні ( від 5 до 20 га );

великі ( понад 20 га ).

           Донедавна, за існування тільки державних за формою власності  комплексів, до малих відносили підприємства з площею до 25 га,  середніх -  до 100  і  великих – понад 100 га.

Питання для самоконтролю

     4. Організаційно-господарський план  оранжерейних комплексів різної виробничої потужності, види спеціалізації, основні положення культуро обігу.

Структура тепличних комплексів       

       В багаторічній практиці виробництва садивного матеріалу декоративних дерев і чагарників в основу організації розсадництва  покладено принцип роздільного вирощування окремих видів садивного матеріалу.  Тому  довготривале планомірне вирощування різного за видами, віком, асортиментом і кондиціями  садивного матеріалу  потребує організації в розсадниках спеціальних функціональних частин. З цією метою територію розсадника розділяють на частини, відділи, відділення і шкілки з багатопільними сівозмінами.  

           Як правило, в структурі сучасних декоративних розсадників можна виділити дві основні частини: виробничу (продуктивну) і допоміжну (рис. 1.1).


Мал. 1.1. Структура деревно-декоративного  розсадника

      Відділи


       Структура конкретного розсадника може мати свої особливості та включати або не включати ті чи інші підрозділи. Вона  залежить від:

Розмірів розсадника та обсягів виробництва;

Спеціалізації розсадника та видового асортименту порід, що вирощуються;

Прийнятих технологій розмноження і вирощування садивного матеріалу.

         До виробничої частини належать підрозділи розсадника, на яких зосереджено роботи безпосередньо пов’язані  з цільовим призначенням : розмноженням, вирощуванням і формуванням садивного матеріалу.

         Виробнича частина декоративного розсадника може включати такі три підрозділи  :

відділ розмноження деревних рослин;

відділ формування декоративних дерев і чагарників;

маточний відділ.

Розробка організаційно-господарського плану розсадника. 

         Організаційно-господарський план являє собою проект, який визначає організацію, технологію і напрямок діяльності розсадника на ряд років.   Вихідними даними до його складання служать: проектне виробниче завдання на щорічний відпуск продукції, план організації території, метеорологічні дані, господарсько-економічні відомості стосовно району діяльності та матеріали польових пошукових робіт.

До польових пошукових робіт належать: 

 • плани  горизонтальної  і вертикальної зйомики території;

• ґрунтову карту розсадника за матеріалами грунтово-гідрологічних досліджень;

• карту ураженості шкідниками і хворобами за результатами енто- фітопатологічного обстеження;

• карту видового складу та розповсюдженості бур’янів за матеріалами геоботанічного обстеження площі;

• матеріали меліоративно-пошукових робіт з облаштування зрошувальної системи та меліорації ґрунтів (при необхідності).

В діючих розсадниках, окрім вказаних робіт, проводять зйомку існуючого землевпорядкування території та характеризують сучасний стан господарства: наявність незавершеного виробництва, забезпеченість кадрами, будівлями, спорудами, тракторами, автотранспортом, агрегатами, знаряддям тощо.

По завершенні пошукових робіт на основі проектного завдання та зібраних матеріалів розробляють основні положення проекту-плана, в яких вказують:

• асортимент садивного матеріалу (породи, види, сорти, форми);

• обсяг щорічного відпуску квіткових культур (розсади, однолітники, дволітники, багатолітники);

• технологічні принципи вирощування садивного матеріалу;

• виробничу структуру розсадника (склад відділів, відділень, шкілок) і опис   службової  частини;

• схеми сівозмін для продукуючих відділень;

• схеми розміщення рослин в школах і схеми посіву насіння в посівному і квітковому відділеннях;

• перелік виробничих і житлових будівель, споруд і енергетичних засобів.

Після узгодження основних положень із замовником їх разом з матеріалами польових пошукових робіт використовують для розробки проекту організаційно – господарського плану.

За змістом організаційно-господарський план включає паспорт розсадника, вступ і дві основні частини: загальну і спеціальну. В загальній вказують місцезнаходження, адресу розсадника, відомчу приналежність або власність, характеризують природні та економічні умови району діяльності.       Спеціальна частина являє собою проект заходів з внутрішнього упорядкування, оснащення, агротехніки і технології розмноження та вирощування садивного матеріалу і  показників виробничої діяльності розсадника.     Однією з головних складових організаційно-господарського плану є виробничо-фінансовий або так званий бізнес-план, який містить розрахунки капіталовкладень і операційних витрат по рокам, штатний розпис, кошториси, калькуляції собівартості і план реалізації продукції розсадника та рентабельність виробництва окремих видів садивного матеріалу.

До організаційно-господарського плану додають:

розрахунково-технологічні карти (РТК) на вирощування садивного матеріалу, створення та експлуатацію багаторічних насаджень і на продукцію підсобних виробництв;

• план вертикальної зйомки території з горизонталями через 0,25 -0,5 м в залежності від характеру рельєфу;

• план організації території розсадника у масштабі 1:500 – 1:5000 в залежності від розмірів площі розсадника;

• ґрунтову карта розсадника;

• карту зайнятості полів, засміченості їх бур’янами та ураженості шкідниками і хворобами на момент обстеження;

• проектне (виробниче) завдання та протоколи технічних нарад з узгодження та затвердження організаційно – господарського плану.

              Питання для самоконтролю

Лекція 2. 

Тема: Особливості організації робіт в тепличних комплексах – 2 год.

                                   (за програмою)

                                    План:

1.   Роль та значення культурообігу. Теоретичні засади застосування культурообігу.

2.   Асортимент рослин та особливості їх розміщення при вирощуванні в теплицях.

3. Взаємозв’язок площ відкритого і закритого грунтів.

 

                                              Література:

Ключові слова: науково-обгрунтовані сівозміни, попередники, ротація сівозміни.

                                              Зміст лекції 

1.   Роль та значення культурообігу. Теоретичні засади застосування культурообігу.

2.   Асортимент рослин та особливості їх розміщення при вирощуванні в теплицях.

3. взаємозв’язок площ відкритого і закритого грунтів.

Лекція 3.

Тема: Типи теплиць та парників. Асортимент рослин та особливості вирощування квітникових культур в різних спорудах захищеного ґрунту.

План:

1. Характеристика споруд захищеного ґрунту.

2.Характеристика асортименту красиво-квітучих рослин.

3.Характеристика асортименту декоративно-листяних рослин.

4. Характеристика асортименту вічнозелених рослин.

                                              Література:

Ключові слова: науково-обгрунтовані сівозміни, попередники, ротація сівозміни.

                                              Зміст лекції 

Лекція 4.  Тема: Технологічні аспекти вирощування розсади однорічників.

План

   1. Особливості проростання насіння однорічників

   2. Особливості вирощування однорічників

3.

4.

Література:

Зміст лекції

1. Особливості проростання насіння однорічників

Сучасні способи підготовки насіння до посіву розраховані не тільки на подолання глибокого насіннєвого спокою, але й на стимулювання енергії проростання насіння, на створення найбільш сприятливих умов росту для проростків і сходів, а також на боротьбу з шкідниками і хворобами, попередження захворювань і пошкоджень.

Розрізняють наступні види передпосівної обробки насіння:

- стратифікація;

- намочування і пророщування насіння до стану накльовування;

- обробку насіння мікроелементами і стимуляторами росту;

- гідротермічний, механічний і хімічний вплив на тверді оболонки;

- дражування насіння;

- дезинфекція і дезинсекція насіння.

Для проростання насіння необхідно створити умови, при яких відновиться фізіологічна активність його тканин і ріст зародка.

Процес проростання насіння складається із декількох етапів:

- поглинання води шляхом всмоктування;

- збільшення і початок ділення клітин;

- збільшення числа і активності ензим, ферментації запасів поживних речовин;

- переміщення поживних речовин в точки росту;

- збільшення дихання і асиміляції;

- збільшення числа поділу клітин;

- диференціації клітин на різні тканини і частини рослин.

Послідовність проходження різних етапів проростання до кінця не з’ясована, але встановлено, що поглинання додаткової води необхідно для приведення в дію всього ланцюгу реакцій, в результаті яких настає проростання [18].

Крім води при проростанні насіння необхідні кисень, певна температура, а насіння деяких порід потребують ще й освітлення. Класичною роботою по впливу температури на проростання являються дослідження Ф. Габерландта, проведене в кінці 70 – х років минулого століття на 49 видах рослин.

В результаті цієї роботи ним формульовані поняття мінімальної, оптимальної і максимальної температур.

При оптимальній температурі проростання насіння проходить найбільш швидко і повно. Максимальна температура (розуміють верхню межу) це температура  при перевищенні якої затримується або зупиняється проростання насіння.

Нижня межа температури, це та  при заниженні якої насіння не проростає або проростає повільно, - це мінімальна температура проростання насіння.

2. Особливості вирощування однорічників

Однорічні рослини (однорічники) — рослини, зазвичай трав`янисті, протягом одного вегетаційного періоду проходять повний цикл розвитку і за цей час встигають сформувати життєздатне насіння. Для них характерне довготривале   цвітіння і збереження декоративних якостей  до заморозків.

    Величезна кількість сортів рослин: від низькорослих до ампельних, від високих до кучерявих дозволяє використовувати їх у будь-яких типах квітникового оформлення. Неймовірне багатство кольорів  і відтінків дозволяє створювати будь-які кольорові поєднання. Незамінні у посудинах із невеликим обсягом землі: віконні та балконні ящики, вази, кашпо, підвісні кошики та контейнери.

Композиції з однорічних рослин можна обновляти щороку і змінювати їх місце зростання. Однорічники з потужним корінням, наприклад айстри, чорнобривці, агератум, можна викопувати квітучими й пересаджувати в любий час на протязі вегетаційного періоду. На відміну від багаторічних рослин, однорічники більш стійкі до загазованості повітря .

Як і всі рослини квітниково-декоративні рослини розмножують  2 способами:

1- це генеративний спосіб розмноження ( розмноження насінням )

2- це вегетативний  спосіб розмноження ( розмноження живцями стебла, кореневища, цибулини, бульби та бульбоцибулини).

Якщо говорити про однорічні квітниково-декоративні культури то їх розмножують  насінням  двома способами: розсадним та безрозсадним.

За термінами розвитку від висіву насіння до зацвітання однорічники розподіляють на три групи:

1 – ті, що зацвітають через 7-9 тижнів від дня посіву в грунт (алісум, кларків, нагідки, космея)

2 – ті, що зацвітають через 10-12 тижнів від дня посіву (вербена, антиринум, петунія, чорнобривці)

3 – ті, що зацвітають через 13-14 тижнів від дня посіву (сальвія, клеома,   бегонія,  пеларгонія, цинерарія гібридна)

Розсадний спосіб вирощування однорічників  ми використовуємо:

– коли період цвітіння наступає надто пізно ( через 13-14 тижнів) після висіву насіння, з метою продовження періоду їх цвітіння.

Такі рослини при висіві безпосередньо в грунт зацвітають не скоро, а іноді взагалі не встигають зацвісти.

Переваги розсадного способу вирощування садивного матеріалу в тому, що ми отримуємо високо декоративний якісний садивний матеріал, що дає можливість  створювати садово-паркові об’єкти – клумби, рабатки, рано навесні  з високою ступінню декоративності.

Недолік в тому, що у процесі вирощування розсади велика питома вага ручної праці, великі затрати електроенергії, що зумовлює високу вартість   садивного матеріалу. Тому цим способом вирощують лише рослини, що походять із тропічних зон, і в наших умовах не здатні рано зацвісти.

Перед висіванням  насіння проводять підготовчі роботи:

готують земляну суміш (субстрат) і проводять його обеззараження Для обеззараження проливають крутим кип’ятком, або обеззаражують розчином марганцю;

дезінфікують ящики;

заповнюють ящики субстратом - на дно  для дренажу викладають шар із керамзиту або битих горщиків, потім шар піску, а вже поверх легку,  збагачену поживними речовинами земляну суміш

Для посіву однорічних квітникових культур використовують заздалегідь підготовлену земляну суміш до складу якої входять просіяна листова земля, верхівковий торф, пісок.

Важливо створити пухку ґрунтову суміш з гарно водо - та повітро проникністю. Субстрат не повинен містити грубих домішок тому частіше всього його пересівають, оскільки насіння, що потрапило під грудочки, не зможе прорости. Землю засипають рихлу, а потім ущільнюють, злегка прибиваючи дощечкою.

За терміном висіву насіння однорічні красиво квітучі рослини поділяють на три групи.

До першої групи відносимо ті рослини які розквітнуть після 14 тижнів від дня висіву в грунт: бегонія сальвія петунія антиринум цинерарія – терміни висіву січень, лютий;

До другої групи відносимо рослини які розквітнуть після 12-14тижнів від дня посіву: тагетіс, жоржина, вербена - термін висіву лютий-березень.  

До третьої групи відносяться ті які зацвітуть через 6-8 тижнів: космос нігелла, щириця, молюцелла лунарія, настурція, нагідки, левкой – термін висіву квітень ( в парники і відкритий грунт).

Розрізняють три способи висівання насіння:

рядковий,

гніздовий.

і розкидний.

Вибір способу залежить від місця і часу проведення робіт. Перших два способи здебільшого використовують для відкритого грунту, останній - для закритого (парники і теплиці).

Щоб рівномірно розмістити насіння по поверхні ґрунту, його потрібно змішати з сухим просіяним піском. Але можна удатися і до старого способу: сіяти на шар снігу (його кладуть на поверхню субстрату в горщику шаром 1-1,5 см), на якому насіння добре видно; сніг який тане затягує насіння в ґрунт. Посіви розміщують в теплому світлому місці і накривають склом. При температурі не нижче 200С свіже насіння сходить через 6-7 днів. Верхній шар землі в горщику з посівами не повинен бути сирим, але і не повинен пересихати, тому сходи часто перевіряють (як мінімум двічі в день). Поливати сіянці краще знизу, з піддону. Щоб уникнути появи "чорної ніжки" сходи після підсихання ґрунту періодично обприскують світлим розчином марганцівки, регулярно перевертають і протирають скло, провітрюють теплицю. Строки висівання залежать не лише від вегетаційного періоду рослин, погодних і кліматичних умов конкретного району але й дід запланованих строків виходу квіткової продукції. З урахуванням цих факторів у квіткових господарствах складають графік сівби для відкритого і закритого грунту. Оптимальний термін посіву - середина березня, в цьому випадку рослини зацвітуть в червні.

Рис. 3.1.1. Сходи посівів

Рис.3.1.2. Спочатку посіви ростуть повільно

Рис.3.1.3. Сходи зійшли густо, їх прагнуть якомога раніше розпікірувати.

Пікіровку проводять коли у розсади з’являється третій справжній листочок.

Рис.3.1.4. Касета в яку пікірують розсаду

Зазвичай при екіпіровці рослини отримують не постійне місце росту, а тимчасове.

Рис3.1.5. Кількість сіянців на одну лунку залежить від іх величини.

По чотири сіяньця.

Рис.3.1.6 Після пікіровки касети становлять на стелажі, поливають та накривають газетами, щоб перше весняне сонце не спалило розсаду

Рослини, що прижилися, починають підгодовувати з інтервалом 7-10 днів. Якщо світла замало - дають повне мінеральне добриво, на добре освітленому місці рослинам достатньо лише азоту. У другій половині травня розсаду висаджують на постійне місце. і тут рослинам потрібне яскраве сонечко, правда, вони квітнутимуть і при невеликому затемненні.

3.3 Зарубіжний досвід  вирощування розсади

За кордоном вирощування розсади проводиться механізованим способом на автоматизованій посівній лінії при цьому людська праця мінімальна а продуктивність більша і якісніша.

Виробництво розпочинається на автоматизованій посівній лінії “VISSER»

Для виробництва використовується якісне насіння світових виробників

Рис.3.3.1. Автоматизована посівна лінія “VISSER

Рис.3.3.2. Касети які закладаються в посівну лінію

Посів відбувається в пенополистирольні касети які мають 264 отвори (луночки) об’ємом 13 мл. (Рис.3.2.1.)

Механізм переміщує касету і заповнює всі отвори субстратом

Рис.3.3.3. Касети з ущільненим субстратом

Рис.3.3.4. Насіння яке потрапляє до касет

Рис.3.3.5. Вакуумна установка

Далі механізм вакуумним апаратом закладає насіння до кожної лунки, після чого посіви мульчує.

Рис.3.3.6. Мульчування посівів

Після закладання насіння механізм мульчує посів далі касети переміщують на добу до камер проростання, після чого їх переміщують в теплиці з додатковим світлом, де насіння сходить черех3-4 доби

.

Рис.3.3.7. Сходи насіння

Приблизно через 7-8 тижнів рослини з касет пересаджують в горщики на автоматизованій лінії “VISSER». Ця лінія майже без людського втручання дозволяє наповнити горщики субстратом, ущільнити його, приготувати посадкове місце для сінця, та за допомогою захвата пересаджує його з пенополистирольної  касети в горщик. Робітникам при необхідності потрібно лише підправити рослинку та відправити їх в теплицю.

Через 4-5тижні рослини готові відправитись в садові центри.

Рис.3.3.8. Готова продукція

Тема: Технологічні аспекти промислового розмноження троянд у закритому ґрунті – 2 год. (за програмою)

План

1.

2.

3.

4.

Література:

Ключові слова: науково-обгрунтовані сівозміни, попередники, ротація сівозміни.

                                              Зміст лекції 

Лекція 5.

    Тема: Технологічні аспекти розмноження зантедексії у закритому ґрунті та вирощування на зріз.

Лекція 6. Технологічні аспекти  розмноження садивного матеріалу гвоздики та вирощування квітів на зріз в умовах  захищеного ґрунту.

Лекція 7. Технологічні аспекти промислового розмноження садивного матеріалу  гербери та альстромерії та отримання зрізу в умовах захищеного ґрунту.

Лекція 8. Технологічні аспекти промислового розмноження садивного матеріалу  хризантеми та отримання зрізу в умовах захищеного ґрунту.

Лекція 9. Технологічні аспекти промислового розмноження садивного матеріалу  примули та отримання зрізу в умовах захищеного ґрунту.

Лекція 10. Технологічні аспекти промислового розмноження садивного матеріалу лілеї  та отримання зрізу в умовах захищеного ґрунту.

Лекція 11. Технологічні аспекти вигонки тюльпанів в умовах захищеного ґрунту.

Лекція 12. Технологічні аспекти вигонки  чагарників та отримання зрізу в умовах захищеного ґрунту.

Лекція 13. Технологічні аспекти промислового розмноження садивного матеріалу  та отримання зрізу в умовах захищеного ґрунту.

Лекція 14. Технологічні аспекти промислового розмноження садивного матеріалу  та отримання зрізу в умовах захищеного ґрунту.

 


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

51641. Одушевлённые и неодушевлённые имена существительные. Правила здорового образа жизни 90.5 KB
  Последний листочекправило остался на кустике. Правило. А потом придумать в соответствии со своей группой слов правило Здоровья. Правило – Ешь витамины.
51643. УРОК ИНОСТРАННОГО ЯЗЫКА 145 KB
  Образовательный потенциал урока иностранного языка. Методическое содержание урока иностранного языка. Логика урока иностранного языка. Образовательный потенциал урока иностранного языка Урок иностранного языка – это законченный отрезок учебной работы на протяжении которого осуществляется достижение конкретной практической образовательной развивающей и воспитательной целей путём выполнения заранее спланированных упражнений индивидуального и индивидуальногруппового характера на основе использования учителем средств и приёмов обучения.
51644. Садовые цветы. Тюльпан 137 KB
  Тюльпан Цель: формирование графических умений и навыков; развитие наблюдательности; развить умение рисования тюльпанов; обобщить знания детей о садовых цветах. В 11 веке в природе насчитывалось до 110 видов тюльпанов. К XVI веку было известно уже около 300 сортов тюльпанов. На Руси дикие виды тюльпанов были известны ещё в XII веке но луковицы сортов садовых тюльпанов впервые были завезены в Россию в эпоху царствования Петра I в 1702 году из Голландии.
51645. Конструирование организаторской, коммуникативной и рефлексивно-аналитической деятельности педагога 244 KB
  Решение психологопедагогических задач на этапах организации деятельности и её анализа. Конструирование организаторской коммуникативной и рефлексивноаналитической деятельности педагога. Задачи организаторской и коммуникативной деятельности педагога в детском коллективе организационнодеятельностный и коммуникативнокоррекционный этапы. Понятие организаторской деятельности.
51646. Трехмерное компьютерное моделирование 9.37 MB
  Работать с объектами можно именно в активном окне. В окне проекции Perspective Перспективный вид работает принцип центрального проецирования при котором трехмерность объекта сохраняется но объект имеет искажения. Следовательно строить и перемещать объекты мы будем в ортогональных видах а смотреть на результат своих трудов – в окне Perspective Перспективный вид.7 показано контекстное меню которое появляется при щелчке в окне проекции правой кнопкой мыши.
51648. Архитектурная 3D визуализация многоэтажного дома 1.87 MB
  Как я уже говорил архитектурная 3D визуализация в таких программах как 3ds mx Vry доступна многим. Во второй части урока мы рассмотрим Vry материалы и Vry освещение. Архитектурная 3d визуализация настройка Vry.Vry материалы и Vry освещение 14.