47972

1С: Бухгалтерія 7.7

Конспект

Бухгалтерский учет и финансовый аудит

Операції і проведення.1 Операції і проведення.6 Параметри операції. Якщо кінцевий користувач має доступ до констант то це вікно може бути викликано будь – яким пунктом меню кнопкою панелі інструментів або через системне меню “Операціїâ€.

Украинкский

2013-12-12

218.83 KB

30 чел.

4

1. Знайомство з 1С: Бухгалтерією 7.7

1.1 Демо режим програми

1.2 Концепція 1С: Бухгалтерії

1.3 Зовнішній вигляд 1С: Бухгалтерії

1.4 Елемент форми: Закладки

1.5 Елементи форми: Прапорець, Список, Поле зі списком, Кнопка.

1.6 Робота з таблицями форми

1.7 Константи

1.8 Довідники

1.9 Введення елемента в довідник

1.10 Редагування довідника

2. Документи і журнали документів.

2.1 Види журналів

2.2 Перегляд журналу документів

2.3 Відбір документів

2.4 Введення із журналу

2.5 Коригування документа.

2.6 Збереження документа. Запис документа

2.7 Проведення документа.

2.8 Пошук документа за номером.

3. План рахунків

3.1 План рахунків в 1С: Бухгалтерії.

3.2 Вікно плану рахунків.

3.3 Робота з періодично залежними реквізитами рахунків.

4. Операції і проведення.

4.1 Операції і проведення.

4.2 Журнал операцій.

4.3 Відбір операцій.

4.4 Пошук у журналі операцій.

4.5 Журнал проведень.

4.6 Відбір проведення.

4.7 Уведення і редагування операцій.

4.8 Автоматичний розрахунок суми проведення.

4.9 Спеціальні режими проведення.

5. Сервісні можливості.

5.1 Встановлення параметрів системи.

5.2 Загальні параметри.

5.3 Установка параметрів інтерфейсу.

5.4 Параметри: текст.

5.5 Параметри: Бухгалтерія.

5.6 Параметри операції.

5.7. Параметри: бухгалтерські підсумки.


  1.   Знайомство з 1С: Бухгалтерією 7.7

  1.  Демо режим програми

Перше, що ми навчимося робити перед тим, як приступимо до вивчення 1С: Бухгалтерії – це запускати 1С: Бухгалтерію у демонстраційному режимі. Для цього запустіть 1С: Бухгалтерію в монопольному режимі:

Старт      Програми      : Бухгалтерія монопольно    Бухгалтерський облік (демо)        Ok.

Потім у меню “Сервіс” виберіть пункт “Параметри”, далі закладку “Журнали” і встановіть початок інтервалу на 1995р., а кінець інтервалу на поточну дату. Тепер Вам доступні всі демонстраційні можливості.

  1.  Концепція 1С: Бухгалтерії

Дана навчальна програма присвячена самій популярній на сьогоднішній день програмі бухгалтерського обліку 1С: Підприємство, або як її найчастіше називають 1С: Бухгалтерія.

Для запуску програми на жміть кнопку “Старт” на панелі задач, виберіть в меню “Програми”, потім : Підприємство і, на кінець, : Підприємство (монопольно).  Програма здійснить пошук встановлених у систему компонентів і настроювань. Після чого Ви можете приступити до роботи.

Концепція системи 1С: Бухгалтерія

1С: Бухгалтерія є універсальною системою для автоматизації бухгалтерського обліку на підприємстві.

За рахунок своєї універсальності система 1С: Бухгалтерія може бути використана для ведення будь – яких розділів обліку на підприємствах різних типів. 1С: Бухгалтерія може підтримувати різні системи обліку, вести облік за декількома підприємствами в одній інформаційній базі. Різноманітні гнучкі можливості 1С: Бухгалтерії дозволяють за своїми можливостями використовувати її і як достатньо простий та наглядний інструмент бухгалтера, і як засіб повної автоматизації обліку – від введення первинних документів до формування звітності.

1С: Бухгалтерія може бути використана для ведення практично будь – яких розділів бухгалтерського обліку: облік операцій по касі і банку; облік основних засобів і нематеріальних активів; облік матеріалів і МШП; облік товарів, послуг і виробництва продукції; облік валютних операцій; облік взаєморозрахунків з організаціями, дебіторами, кредиторами, підзвітними особами; облік розрахунків по заробітній платні; облік розрахунків з бюджетом інші розділи обліку.

: Бухгалтерія наділена гнучкими можливостями організації обліку. Синтетичний облік за багаторівневим планом рахунків; облік за декількома планами рахунків; валютний облік; багаторівневий аналітичний облік за кожним вимірюванням; кількісний облік; облік за декільками підприємствами в одній інформаційній базі.

Введення інформації в 1С: Бухгалтерію може бути організовано з різним ступенем автоматизації: у режимі ручного введення операцій; у режимі типових операцій; у режимі автоматичного формування операцій за документами.

  1.  Зовнішній вигляд 1С: Бухгалтерії

У самих різноманітних режимах 1С: Бухгалтерії, користувач працює з формами. До таких режимів можна віднести роботу з бухгалтерськими рахунками, операціями, документами, довідниками, настроювання звітів та інші.

Під формою розуміється вікно, що має різноманітні елементи даних для перегляду або заповнення (реквізити, списки), а також елементи управління: кнопки і закладки.

Форма може мати табличну частину, яка складається з різних колонок і призначена для перегляду невеликої кількості рядків. При редагуванні рядків таблиці її колонки також виступають у якості реквізитів, що редагуються. Основне призначення конкретної форми визначається режимом, у якому вона використовується.

Переміщення за елементами форми. Для переміщення за елементами управління діалогу форми можна використовувати клавіші “Таb” і “Shift + Tab, або просто натискувати кнопками миші на потрібному елементі діалогу форми. Також можна завершити введення чергового реквізиту натисканням клавіші “Enter”. Тоді курсор буде автоматично переходити на наступний елемент діалогу. Якщо це обумовлено конфігурацією, форма може перевірити коректність та повноту введення даних. У випадку невірного введення, можуть з'явитися відповідні повідомлення. Крім того, після завершення введення реквізитів, системою можуть виконуватись деякі автоматичні дії, наприклад, заповнення значень інших реквізитів форми.

  1.  Елемент форми: Закладки

Реквізити і керуючі елементи форми.

Будь – яка форма 1С: Бухгалтерії має різний набір керуючих елементів: реквізити; поля введення; кнопки, списки, поля зі списками, прапорці; закладки. Ці елементи зовні є стандартними елементами управління “Windows” і одночасно відображають певні типи даних 1С: Бухгалтерії і виконують певні дії з управління системою.

Закладки. Якщо це обумовлено конфігурацією, форма може мати закладки. Це елементи управління формою. Вони передбачені для форм, що мають велику кількість інформації, яка підлягає редагуванню або для тих форм, які не використовуються системою спеціальним чином для розмежування інформації.

Для вибору певної закладки, необхідно натиснути на ній кнопкою миші. Якщо закладок багато, із правого боку рядка закладок з'являються кнопки, за допомогою яких можна горизонтально прокручувати закладки.

Реквізити типу: Дата. Для введення значень типу: Дата, необхідно в полі введення вказати дату у форматі “Число”, порядковий номер місяця і дві останні цифри року або число, порядковий номер місяця і чотири цифри року. Роздільні крапки вказувати не потрібно. Вони завжди присутні в полі введення дати. Якщо дата вказана невірно, наприклад, номер місяця більше дванадцяти, програма не дозволить записати таке значення, і, у цьому випадку, необхідно виправити невірно вказану дату. При введені дати можна скористатись вбудованим календарем програми, натиснувши при цьому кнопку в полі введення дати, або натиснувши клавішу F4. При цьому на екрані з'явиться вбудований календар програми, у якому мишкою або з допомогою клавіатури можна вибрати необхідну дату.

Реквізит типу: Рядок. Якщо реквізит є рядком символів, його введення здійснюється простим набором необхідних символів на клавіатурі. При цьому, доступна можливість редагування символьних рядків, що надається операційною системою. Наприклад, робота з буфером обміну.

Реквізити типу: рахунок; елемент довідника; документ; перелік, вид субконто; план рахунків.

Якщо тип значення реквізиту форми є одним із, так званих, базових типів, розглянуті вище число, рядок, дата, то введення значення реквізиту здійснюється шляхом вибору із будь – якого виду списку. У полі введення такого реквізиту завжди присутня кнопка вибору      . При натисканні лівою кнопкою миші на цю кнопку, на екран буде виданий список, із якого пропонується вибрати необхідне значення.

Список може бути планом рахунків, довідником, журналом документів, списком видів субконто або переліком.

Введення рахунка. Введення рахунка може виконуватись як безпосереднім введенням коду рахунку, так і вибором із плану рахунків. Якщо вказаний рахунок незнайдений, автоматично відкривається план рахунків для вибору рахунку.

Вибір елемента довідника. Необхідний рядок у довіднику можна вибрати двічі натиснувши на ньому мишкою. Крім вибору елемента довідника, доступні всі функції роботи з довідником: введення нового елемента; редагування; видалення елемента, реорганізація груп багаторівневого довідника і т.п.

У деяких випадках реквізит може бути значенням не конкретного довідника, а будь – якого довідника або декількох довідників. У цьому випадку, перед виведенням на екран конкретного довідника, система запропонує вибрати конкретний довідник, елемент якого буде вибиратись як значення реквізиту. Для цього на екран буде виведене вікно зі списком існуючих довідників. У цьому вікні клавішами переміщення курсора або мишкою необхідно вибрати найменування необхідного довідника, а потім уже, власне відповідний елемент вибраного довідника.

Вибір документа. У журналі документів необхідний документ вибирається подвійним натисканням кнопки миші або натисканням клавіші “Enter”. Подібно, як і при виборі довідника, тут доступні всі функції для роботи з журналом і документами.

1. 5 Елементи форми: Прапорець, Список, Поле зі списком, Кнопка.

Прапорець. Елемент форми типу “прапорець”, призначений для включення або виключення певних значень. Для переключення значення прапорця необхідно натиснути на ньому мишкою або зробити його активним клавішами “Tab” і “Shift + Tab” і натиснути клавішу “ПРОПУСК”.

Список. Елемент форми типу: Список, призначений для відображення деякого зі списку значення. Кожне значення списку видається окремим рядком. Навідміну від табличної частини форми у полі типу: “список”, не може бути декількох колонок. Для проглядування списку користуються клавішами управління курсором і лінійки прокрутки. У деяких випадках у формі передбачаються спеціальні дії перед подвійним натисканням у рядку списку.

Поле зі списком. Елемент форми типу: “Поле зі списком” призначений для вибору одного з декількох варіантів. Вибір варіанту здійснюється із списку, який може бути відкритий поряд із натисканням кнопки вибору . Вибір можна здійснити мишкою або клавішами управління курсором.

Кнопка. Кнопки форми використовуються для виконання деяких дій, передбачених алгоритмом форми. Для її вибору, необхідно натиснути мишкою або зробити її активною клавішами “Tab” і ”Shift + Tab” і натиснути клавішу “Enter”.

1.6. Робота з таблицями форми.

Робота з табличною частиною форми. Деякі форми можуть мати табличну частину, яка призначена для перегляду списку рядків і може містити декілька колонок. Склад колонок визначається призначенням конкретної форми, а рядки являються, власне, даними, які проглядаються у списку. У деяких випадках, можуть редагуватись.

Перегляд рядків табличної частини. При перегляді списку рядків табличної частини, можна використовувати мишку і клавіатуру. Для переміщення курсору на одну комірку вниз, вверх, вліво або вправо, необхідно використовувати відповідні клавіші управління курсором. Коли курсор досягає границь вікна, натискуванням на клавішу управлінням курсором, викликають прокрутку змісту вікна, виводячи на екран для проглядання наступні рядки чи колонки списку. Клавіші “Page Down” і “Page Up” використовуються для перелистування списку відповідно на сторінку вниз або на сторінку вверх, а клавіші “Home” і “End” дозволяють перейти відразу на самий перший або самий останній рядок списку, тобто на початок чи кінець списку. Якщо розмір форми, яка має табличну частину, змінено таким чином, що у ньому не відображаються усі колонки, то крім вертикальної лінійки прокрутки, внизу табличної частини з'являється горизонтальна лінійка прокрутки.

Для проглядування списку можна використовувати лінійку прокрутки. Кнопки, розміщені на кінцях лінійок прокрутки, можуть використовуватись для переміщення курсором. Однократне натискування на кнопку зміщує курсор на одну комірку у відповідному напрямку. Для зручності прогляду змісту табличної частинки, можна змінювати ширину колонок. Для цього необхідно помістити вказівник миші на лінію, яка розділяє заголовки колонок, натиснути ліву кнопку миші і, не відпускаючи її, перемістити мишкою лінію, встановивши необхідну ширину колонки, потім відпустити ліву кнопку миші.

Довільний пошук у табличній частині форми. Таблична частина форми може використовуватись для проглядування великої кількості рядків. При цьому, часто виникає необхідність пошуку необхідної інформації. У конкретних формах існують спеціальні методи пошуку в табличній частині, які зорієнтовані на той вид даних, які відображаються у цих списках. Наприклад, у журналі документів – це швидкий пошук за датою документа або за його номером.

Проте, у всіх формах, які мають багаторядкову частину, існує стандартний режим вільного будь – якого вибору зі списку.

Вільний пошук має широкі можливості і дозволяє здійснювати пошук за будь – яким значенням колонок в обох напрямках списку. Навідміну від спеціальних режимів пошуку, вільний пошук виконується послідовно і його швидкість залежить від кількості рядків у списках.

Для початку пошуку, необхідно натиснути клавіші “Ctrl + F3” або вибрати пункт “пошук” із пункту “Дії” головного меню програми. На екран буде виданий діалог встановлення параметрів пошуку. За допомогою елементів управління цього запиту, можна задавати різноманітні умови пошуку. Перш за все у полі зі списком можна вказати, якого типу інформацію необхідно знайти. При натискуванні на кнопку буде відкритий список типів значень, за яким можна здійснювати пошук. З цього списку необхідно вибрати потрібний тип значення. У залежності від вибраного типу, у полі для шаблона пошуку необхідно ввести значення вказаного типу. Перемикач “Вперед”, “Назад”, “З початку”, дозволяє задати напрями пошуку. “Вперед” – це “Униз” від поточного рядка списку; “Назад” – уверх, від поточного рядка списку; “З початку” – з першого рядка списку.

Опція  “По одній колонці”, якщо вона включена, вказує на те, що пошук буде виконуватись в поточній колонці табличної частини, тобто у тій колонці, у якій стоїть курсор. При вимкненій опції “По одній колонці”, пошук буде виконуватися у всіх колонках – зліва - направо.

Опція (” розрізняти регістри”), дозволяє вказати, чи будуть розрізнятись при пошуку за рядками і значеннями прописні і строкові літери. Якщо вона включена(“ ”) то однакові прописні й строкові літери будуть вважатись різними символами.

Після виконання усіх необхідних установок, для виконання пошуку слід натиснути кнопку “Пошук”. Якщо значення, вказане у полі шаблона пошуку, знайдено у списку, курсор буде встановлений у комірку із знайденим значенням. Якщо значення не знайдено, буде видано повідомлення “ Значення не знайдено”.

1.7 Константи

Константи в програмі 1С: Бухгалтерія, як правило служать для збереження інформації, яка або зовсім не змінюється у процесі функціонування системи, або змінюється досить рідко. Найбільш простий приклад подібної інформації – назва організації, яка, як правило, не змінюється. Зручність використання констант, полягає у тому, що в них один раз вноситься будь – яка інформація, яка потім може багаторазово використовуватись при формуванні документів, у розрахунках при побудові звітних форм.

Вікно списку констант. Усі роботи з константами здійснюється у спеціальному вікні “Список констант”. Якщо кінцевий користувач має доступ до констант, то це вікно може бути викликано будь – яким пунктом меню, кнопкою панелі інструментів або через системне меню “Операції”.

Список констант можна викликати на екран вибором пункту “Константи” меню “Операції” головного меню програми.

Вікно списку констант являє собою таблицю, що складається із трьох колонок: код; найменування, значення.

У графі “Код” вводиться коротка назва констант. Повне найменування служить для розшифрування короткої назви константи. І, на кінець, графа “Значення” містить саме значення константи.

Редагування констант. При використанні програми 1С: Бухгалтерія у сеансі роботи користувача можливе лише редагування значення констант у списку.

Додавання нових констант, видалення непотрібних констант, зміна короткого чи повного найменування в існуючих константах, може здійснюватись лише в конфігурації. Щоби змінити значення константи (графа3), необхідно помістити курсор у комірку таблиці, яка містить значення, що буде змінюватись і натиснути клавішу “Enter”. Комірка переключиться у режим редагування. У ній з'явиться текстовий курсор у вигляді блимаючої вертикальної стрічки. Після коригування натиснути кнопку “Esс”.

Робота з історією значення констант. При настроюванні конфігурації задачі будь – якій константі можна задати необхідність зберігання історії змін її значень. Подібні константи прийнято називати періодичними. У цьому випадку в списку констант будуть зберігатись не лише самі останні значення констант, але й усі раніше існуючі значення з датами їх введення. Для проглядування історії значень констант необхідно стати на рядок із необхідною константою і натиснути клавішу F5”.

Вікно історії значень констант являє собою таблицю з двома колонками: дата і значення констант на цю дату. Записи в таблиці сортуються за датою.

Зміна історії значення констант може проводитись двома способами: введенням нового значення константи у вікні списку констант або вводом чи коригуванням рядків у вікні історії значення констант. Ці способи відрізняються в роботі, а тому розглянемо їх окремо.

При редагуванні значення константи, в історію автоматично додається новий рядок, який містить нове значення константи і дату введення цього значення. Проте, якщо значення константи змінювалось протягом однієї дати декілька раз, то нові рядки в історію не додаються, а зберігається лише останнє введене значення. З іншого боку, якщо в константу було повторно введено існуюче значення, але за іншу дату, то в історію значення константи буде додано новий рядок.

Історія значення константи може редагуватись у вікні “Історія”. Для введення нового рядка натисніть клавішу “Insert”. У таблицю буде введений новий рядок у графи якого слід ввести дату і значення константи на цю дату. Для відмови від введення в історію нового рядка, слід натиснути “Esс”.

1.8 Довідники

У програмі 1С: Бухгалтерія, довідники служать для зберігання умовно –постійної інформації, підтримки внутрішньофірмених або загальних класифікаторів. Також, довідники зазвичай використовуються для формування списків можливих значень субконто, тобто для організації аналітичного обліку. Використання довідників дозволяє ліквідувати неоднозначність при заповнені тих чи інших реквізитів документів або інших довідників. Наприклад, якщо у рахунку вимагається вводити найменування організації клієнта, вибір елемента із довідника клієнта дозволить уникнути помилкового введення найменування різними кінцевими користувачами.

Робота з довідниками може здійснюватись у двох режимах: режим проглядування і редагування і режим вибору елемента довідника.

Виклик довідника. Форму довідника можна викликати на екран через головне меню програми, натиснувши відповідну кнопку панелі інструментів. Якщо це не обумовлено інтерфейсом користувача, за “умовчуванням” виклик довідника на екран можна здійснити, вибравши пункт “Довідники” меню “Операції” головного меню програми. На екран буде виданий список існуючих у системі довідників. У цьому списку клавішами або мишкою слід вибрати найменування потрібного довідника, потім натиснути кнопку “Ок”. Вікно з вибраним довідником буде виведено на екран. Перш за все у заголовку вікна довідника видається назва довідника.

Якщо довідник є підпорядкований будь – якому іншому довіднику, то у заголовку вікна довідника після назви довідника видається у дужках найменування елемента або довідника вищого порядку і повідомлення “Не заданий елемент власник” якщо довідник – власник не відкритий або в ньому непозиціонований конкретний елемент. Вікно довідника, у загальному випадку, являє собою таблицю, набір граф якої, повністю визначається конкретною конфігурацією. Якщо це не змінено в конкретній конфігурації, таблиця має мінімум дві графи: код (1,2,3) і найменування елемента довідника (“Товари”, “Послуги” і т.д.).

Перегляд реквізитів довідника. При великій кількості реквізитів довідника, як правило, форма довідника побудована таким чином, щоби не відображати всі реквізити довідника і графи у його візуальному представленні форми. Інакше, таблиця була б надто широкою.

Якщо у процесі настроювання конфігурації задачі вказано, що єдиний спосіб редагування довідника – це “використання форми редагування елемента”, то для прогляду і редагування реквізитів довідника необхідно встановити курсор у рядок з потрібним елементом і натиснути клавішу “Enter”. На екран буде буде виданий діалог для редагування елемента довідника. Для закриття діалогу можете натиснути “Esс”.

Активна комірка. Одна комірка в таблиці довідника завжди виділена інверсним світлом і називається активною або поточною. Так само ми будемо називати рядок і стовпчик на перетині яких розміщена активна комірка. Для самого виділення ми будемо використовувати також назву “курсор”.

Перегляд довідника. Для проглядування довідника використовуються загальні прийоми роботи з табличною частиною форми. Рядки в довіднику можуть бути двох типів: елементи довідника і найменування груп довідника. Крім того, як елементи, так і групи можуть бути помічені на видалення, що відображається закресленими значками в крайній лівій колонці довідника. Заголовок групи дозволяє перейти до роботи з елементами, що входять до групи.

Розкрити групу в довіднику, можна клацнувши двічі мишкою на цьому значку ( ) у рядку таблиці з назвою потрібної групи. У результаті буде відкрито для перегляду вибрана група. Цей значок ( ) зміниться на такий (  ). Назва цієї групи і всіх груп вищих рівнів буде видана у перших рядках таблиці.

Проглядування дерева груп. Дерево груп містить найменування груп довідника і дозволяє, по-перше, зручно розглядати структуру довідника і, по-друге, швидко переходити до елементів, що входять до конкретної групи довідника. Найменування довідника служить кореневим елементом дерева груп.

Для зручності роботи дерево груп має можливість розкриватись і зжиматися. Знак (  ) біля вітки вказує, що цю вітку можна розкрити. Для цього достатньо клацнути мишкою на знаку плюс. Вітка відкриє для огляду наступний рівень, а знак плюс зміниться на мінус ( ).Закрити вітку дерева можна клацнувши мишкою на знаку мінус.

Зміна відносних розмірів дерева групи і таблиці. Якщо дерево груп і таблиці довідника розміщені поряд або один над одним, , то мишкою можна переміщувати, розташовану між ними роздільну лінію. Для цього слід помістити вказівник миші на роздільну лінію, натиснути ліву клавішу миші, перемістити роздільну лінію у необхідну позицію і відпустити ліву клавішу миші.

1.9. Введення елемента в довідник. 

Введення у довідник нового елемента. Для введення нового елемента в довідник нажміть клавішу Insert. Якщо необхідно, щоби новий елемент, що вводиться у багаторівневий довідник, зразу ж попав у необхідну групу цього довідника, то перед введенням елемента слід перейти у цю групу. Якщо вибрано редагування у діалозі, то на екран буде видано діалог для введення елемента довідника. Зовнішній вигляд діалогу за його властивостями поведінка управлінських елементів визначається при настроюванні конфігурації задачі й, у загальному випадку, може бути самим різноманітним.

У діалозі заповнюється, як правило, реквізити: код, найменування, а також поля введення відповідні реквізити довідника. Якщо це обумовлено конфігурацією, форма введення елемента довідника може перевіряти коректність і повноту введених даних. У випадку невірного введення, можуть з'явитись відповідні повідомлення. Після того, як реквізити заповнені, для запису елемента в довідник слід натиснути кнопку “Оk”. Після того, як на екран буде буде виданий запит про збереження змін слід відповісти: “Так” – для запису в довідник нового елемента, або “Ні” – для відмови від запису.

Введення в довідник нової групи. Для введення нової групи в багаторівневий довідник  нажміть цю кнопку на панелі ( ) вікна довідника. Якщо необхідно, щоби нова група, яка вводиться у багаторівневий довідник зразу ж попала у визначену групу довідника, то перед введенням необхідно перейти в цю групу. Якщо встановлено, що редагування групи здійснюється в діалозі, на екран буде видано діалог для введення групи. У загальному випадку, його вигляд може бути відмінним від діалогу, що використовується для нового елемента. У діалозі, як правило заповнюються реквізити: код, найменування, а також поле введення, що відповідають полям довідника.

1.10 Редагування довідника

Редагування елемента довідника. Порядок редагування елемента довідника дещо відрізняється у випадку, коли редагування виконується безпосередньо у рядку довідника і коли редагування виконується в діалозі.

Редагування в рядку. Для редагування елемента, слід установити курсор у комірку довідника, значення якої необхідно відредагувати й натиснути клавішу “Enter” або двічі клацнути на ній мишкою. Внаслідок цього комірка переключиться в режим редагування й у ній зявиться курсор. При редагуванні реквізиту, можна переміщуватись в інші графи рядка, використовуючи клавіші “Tab” і ”Shift + Tab”. Для завершення редагування реквізиту, необхідно натиснути клавішу “Enter”. Для того, щоб відмовитись від редагування реквізиту, необхідно натиснути клавішу “Esс”.

Режим редагування елемента довідника в діалозі, надає значно більш широкі можливості, ніж редагування в рядку. Коли відкритий діалог для редагування елемента довідника, сам довідник як і раніше залишається доступним для роботи. Можна вводити в нього нові елементи і групи, видаляти їх, переносити елементи із групи в групу, тобто використовувати всі можливості роботи з довідниками, що передбачені програмою.

Знищення елемента довідника. Система підтримує цілісність інформаційної бази. У цьому режимі не здійснюється безпосереднє знищення таких обєктів системи, як елементи довідника і документи. Можна лише встановити помітку на видалення обєкта, проте не знищувати його. Власне знищення обєктів, зокрема, елементів довідника, здійснюється при виконані відповідної сервісної процедури, пункт “Знищення помічених обєктів”, меню “Операції”, якщо ця операція доступна конкретному кінцевому користувачу.

У якому режимі безпосереднього знищення або “відмітки на видалення” працює система, легко визначити за назвою пункту меню “Дії”: відповідно – “Знищити” або “Помістити на видалення”.

Для помітки на видалення або знищення елемента довідника, помістіть курсор на рядок зі знищуваним елементом який слід видалити й натисніть клавішу Delete”. Система видасть діалоговий запит на підтвердження вашого наміру. Після відповіді “Так”, запиту елемент довідника буде знищений або відмічений на видалення, то це буде відзначено умовним значком на крайньому лівому значку двома перехресними лініями.

Відміна помітки на видалення елемента довідника, можлива якщо це допускає рівень прав користувача, здійснюється зняттям відмітки на видалення з раніше відміченого для видалення елемента довідника. Для відміни відмітки на видалення раніше відміченого елемента довідника, помістіть курсор на рядок з раніше відміченим на видалення елементом і натисніть клавішу DeleteСистема запропонує діалог для підтвердження Вашого наміру. Після відповіді “Так” на запит про відміну відмітки на видалення чи знищення, елемент довідника буде відновлений і це буде відображено в зміні умовного значка в крайній лівій графі таблиці.

Копіювання елемента довідника. Новий елемент чи групи можуть бути введені в довідник шляхом копіювання існуючого елемента чи групи довідника. Для цього помістіть курсор на рядок з елементом чи групою, які будуть використовуватися в якості взірця і натисніть клавішу F9”. Якщо для довідника включений режим редагувати в діалозі (меню “Дії” головного меню програми), на екран буде виданий діалог для введення нового елемента в якому всі реквізити будуть скопійовані з реквізитів елемента – взірця. Код нового елемента копіюється з коду елемента – взірця, коли для довідника не задано автоматичне присвоєння коду.

Реорганізація довідника. При роботі з багаторівневими довідниками може виникнути необхідність реорганізації елементів довідника, тобто переносу існуючих елементів із однієї групи в іншу групу довідника. Подібна операція доступна в меню лише у тому випадку, якщо у вікні довідника, крім таблиці, існує дерево груп. Для перенесення елемента або групи в іншу групу довідника послідовно виконайте наступні дії: - у таблиці довідника встановіть курсор на рядок з тим елементом або групою, яку необхідно перенести в інше місце довідника -– у дереві групи виберіть найменування тієї групи, куди передбачається перенести вибраний елемент; - виберіть пункт “Перенести в іншу групу” у меню “Дії” головного меню програми. Якщо співпадіння кодів у реорганізованій групі не виявлено, на екран буде виданий запит про перенесення, і після відповіді “Так” буде виконане перенесення елемента чи групи у вказану групу.

  1.  Документи і журнали документів.

2.1 Види журналів

У системі 1С: Бухгалтерія інформація про господарські операції, що здійснюються на підприємстві, може вводитися з допомогою документів і зберігатись у журналах документів.

При настроюванні конфігурації здійснюється настройка документів і створюються необхідні журнали для їх зберігання.

На відміну від бухгалтерських операцій, про які мова йтиме далі, документи поділяються на види, кожний із яких призначений для зберігання специфічної інформації про господарські операції певного типу, наприклад, видача коштів з каси. У процесі настроювання у конфігурації задач може створюватись практично необмежена кількість журналів документів і призначати для зберігання в одному журналі документів декілька видів, при чому одні й тіж документи можуть відображатись у декількох журналах. Крім того у системі 1C: Бухгалтерія існують “Загальні журнали”, у яких відображаються усі введені в систему документи.

Однією із важливих для бухгалтерського обліку властивостей документів є їх здатність автоматично формувати бухгалтерські операції, які відображають відповідну господарську операцію в бухгалтерському обліку.

Журнали документів призначені лише для зручного відображення документів. Документ не привязаний жорстко до будь – якого журналу. Набір документів, Що відображаються у тому чи іншому журналі, повністю визначається конфігурацією. Один і той же вид документів може відображатись у декількох журналах. Крім журналів, які формуються на стадії конфігурування у системі 1C: Бухгалтерія існує два наперед визначених журнали “Повний” й “Інші”. Повний журнал, як видно з його назви, відображає документи усіх видів і дозволяє працювати зі всіма введеними у систему документами. Журнал “Інші” використовується для відображення тих документів, для яких у процесі опису конфігурації явно не вказаний конкретний журнал, у якому він повинен відображатись.

 Вікно журналу документів. Для виводу на екран конкретного журналу можуть використовуватись пункти “Головного меню”, кнопки панелей інструментів, кнопки вибору значень типу “Документи інших форм”. Якщо у конфігурації не заданий за умовчанням журнали документів можна відкрити, використовуючи пункт “Журнали документів” меню “Операції” головного меню програми. На екран буде викликаний список журналів документів, існуючих в системі. У цьому списку клавішами або мишкою необхідно вибрати найменування необхідного журналу, а потім натиснути кнопку “Оk. Вікно з вибраним журналом буде викликано на екран. Вид вікна того чи іншого журналу повністю залежить від настройки конфігурації задачі.

Вікно з журналом документів, у загальному випадку, являє собою таблицю, яка має чотири графи (колонки) “Дата” – дата документа, “Час” – час документа, “Документ” – найменування виду документа, “№” – номер документа. Ці чотири графи, як правило, присутні у будь – якому журналі. Крім них при настроюванні конфігурації може бути визначено необмежена кількість додаткових граф. Додаткові графи використовуються для виводу значень будь – яких інших реквізитів документів, які відображаються у даному журналі. Кожний рядок журналу являється посиланням на документ.

У заголовку вікна журналу видається назва журналу, задана при конфігурації і інтервал видимості документів, який можна змінювати при роботі з журналом. Склад граф журналу і їх взаємне розміщення можуть бути змінені при настроюванні конфігурації. За значенням реквізитів, які вводяться в основних і додаткових графах журналу можна здійснювати довільний пошук. Сама ліва графа журналу – службова. У ній різноманітними значками позначається стан документа: проведений документ; не проведений документ; документ позначений на знищення. Крім того, якщо це обумовлено конфігурацією, форма журналу документів, як і багато інших настроюваних форм редагування даних, може мати закладки. Такі керуючі елементи використовуються для форм журналів документів для розмежуванням їх за значенням певних реквізитів. У цьому випадку вибір певної закладки визначає відбір документів за певним значенням.

2.2. Перегляд журналу документів.

Для швидкого переходу на початок чи в кінець журналу можна використати, відповідно, клавіші “Home” і “End”.

Інтервал видимості. При великій кількості документів, що знаходяться в журналі, перегляд журналу для пошуку потрібного документа може зайняти багато часу. У цьому випадку буває корисним обмежити обсяг перегляду записів у журналі інтервалом видимості. Інтервал видимості визначає, за який період часу будуть видні документи при перегляді. Поточний інтервал видимості виводиться у заголовку вікна журналу в дужках, після назви журналу. Інтервал видимості встановлюється двома способами: автоматично і в ручну. Коли вікно з журналом викликається на екран, інтервал видимості автоматично встановлюється таким, як визначено це у настройці параметрів журналу.

Для зміни інтервалу видимості записів у журналі, необхідно вибрати пункт “Інтервал” із меню “Дії” головного меню програми, або натиснути кнопку на панелі інструментів вікна журналу. На екран буде виданий запит “Параметри журналу”. У відповідних полях цього журналу, необхідно вказати початкову і кінцеву дату інтервалу видимості документів. Замість введення дати вручну, натискуванням кнопки можна викликати календар для вибору необхідної дати мишкою. Після введення дат, для встановлення інтервалу, необхідно натиснути кнопку Ok. При перегляді журналу будуть видимі лише ті документи, дати яких попадають у встановлений інтервал.

Порядок розміщення записів у журналі. При показі журналу, записи виводяться у хронологічному порядку. Записи в журналі упорядковані за датою, у межах дати – за часом документів, а якщо в межах однієї дати декілька документів мають однаковий час, вони упорядковані за порядком їх введення в систему.

2.3 Відбір документів

Механізм відбору документів надає користувачу можливість переглядати в журналі документи, відібрані за деяким значенням їхніх реквізитів. Наприклад, можна відібрати всі документи по конкретному складу або конкретній реалізації – контрагенту. Поточний вид і значення відбору відображається у заголовку вікна журналу документів. Увімкнення режиму відбору документів у журналі, у залежності від конфігурації, може виконуватись різними способами. По-перше, відбір документів у журналі може бути увімкнений примусово. У цьому випадку, при роботі з журналом, користувач завжди працює зі списком документів, відібраних за деяким значенням, наприклад, лише з документами, які він сам створив.

По-друге, відбір може встановлюватися в конкретному журналі спеціальним способом. Наприклад, у залежності, від якого – не будь елемента діалогу форми журналу. У цьому випадку спосіб увімкнення механізму відбору, повинен бути описаний в описі конфігурації.

Накінець, користувачу може бути надана можливість самостійно вибирати і вид відбору і значення відбору. Для входження в режим встановлення відбору в журналі документів, необхідно вибрати пункт меню “Відбір за значенням” “Відібрати”. Даний пункт меню і кнопка можуть бути недоступні, якщо журнал не призначений для відбору або користувачу не надана можливість самостійно встановлювати відбір, або в конфігурації не визначена ні одного виду відбору.

При вході в режим встановлення відбору, відкривається вікно “Відбір документів” відбору і конкретне значення відбору. Для того, щоб увімкнути відбір, повинні бути вибрані і “вид відбору” і “значення відбору”. Наприклад, вид відбору “клієнт”, а значення “Пенсійний фонд”.

У верхній частині діалогу виводиться список видів відбору, встановлених у конфігурації. Наприклад, клієнт. Переміщуючи вказівник у списку видів відбору, користувач вибирає який вид відбору він буде використовувати. У нижній частині вікна діалогу, розміщується список значень відбору.

Для заповнення списку значень відбору, необхідно натиснути кнопку “Отримати список існуючих значень”. При цьому, виконується аналіз існуючих документів і заповнення списку значень відбору за поточним видом відбору. Зауважимо, що час аналізу документів, залежить, в основному, не від кількості документів, а від кількості існуючих у них значень одного виду відбору.

Установка “Отримати за значенням” встановлює число значень, які будуть вибиратись при заповнені списку існуючих значень до видачі попередження. Це дозволяє уникнути ситуації, коли заповнення списку існуючих значень буде проходити досить довго.

При заповнення списку значень, після вказаного числа, буде видаватись попередження “Оброблено ... значень: Продовжити ?”. Користувач може продовжити або зупинити аналіз документів. Дана установка підбирається дослідним шляхом.

Якщо у всіх видах відбору кількість значень не велике, то можна використати установку “Отримувати автоматично”. Якщо даний перемикач ввімкнений, то при вході в діалог установки відбору і при переключенні між видами відбору, список існуючих значень буде заповнюватись автоматично, без використання “Отримати список існуючих значень”. Установка лише в інтервалі журналу дозволяє включити у список значень відбору лише значення із документів, які входять в інтервал журналу, а не у всьому журналі. Після того, як список значень отримано, можна встановити відбір за конкретним значенням. Для цього слід натиснути кнопку діалогу “Встановити відбір”. При встановлені відбору діалог закривається і журнал, із якого викликається даний режим, перемикається в режим відбору за вибраним значенням. Для того щоб вимкнути відбір, необхідно увійти в режим встановлення відбору і натиснути кнопку “Вимкнути відбір”.

2.4. Введення із журналу

Якщо активним є вікно якого-небудь із існуючих в системі журналу документів, то для введення нового документа необхідно натиснути кнопку новий рядок на панелі інструментів вікна журналу або натиснути клавішу “Insert”. Якщо в журналі можуть відображатись документи декількох видів, на екран буде виданий запит для вибору виду документа. У цьому списку будуть видані найменування документів, лише тих видів, які можуть відображатись у поточному (активному) журналі.

Введення документів. Будь-яка операція господарської діяльності підприємства, може бути зафіксована шляхом введення інформації у документ відповідного виду і запису цього документа в журнал.

При настроюванні конфігурації задачі, визначається структура документів, вид діалогів, для їх введення, друковані форми, а також алгоритми відображення даних документів у бухгалтерському обліку.

Документ будь-якого виду має номер і дату. Документ може мати дві основні частини – шапку і табличну частину. До шапки відносяться реквізити, які є загальними для документа, тобто мають один примірник на документ. Наприклад, для такого документа як рахунок – це назва клієнта, реквізити клієнта і розмір знижки. Таблична частина являє собою список однотипних даних, яких може зустрічатись більше одного на документ. Це, наприклад, список товарів з кількістю і номенклатурою для того ж рахунку.

Редагування реквізитів документів. Зовнішній вигляд форми документа, його властивості, поведінка керуючих елементів, визначається при настроюванні конфігурації задачі і, в загальному випадку, можуть бути самими різноманітними. Для редагування документів, використовуються загальні прийоми роботи у формах.

У діалозі, як правило, заповнюються реквізити: номер, дата, інші поля введення, відповідні реквізитам документів, а також багаторядкова частина документа, якщо вона є. Якщо це обумовлено конфігурацією, форма введення документа може перевіряти коректність і повноту введених даних. У випадку невірного введення, можуть зявитись відповідні повідомлення.

Після того, як реквізити заповнені, для запису документа необхідно натиснути кнопку “Ok”, або подібну їй кнопку, призначену для зберігання результатів редагування, або закрити вікно діалогу кнопкою “Відміна” або їй подібною.

Після того, як на екран буде виданий запит про збереження змін, необхідно відповісти “Так”- для запису документа, або “Ні” – для відмови від запису.

Практично будь – який документ, має поля для введення дати і номера документа. Ці реквізити є обовязковими для заповнення і програма не позволить завершення введення документа якщо вони не заповнені. Якщо при настроюванні конфігурації для документа встановлено ознаку “автоматична нумерація”, то поле для введення № документа, буде мати номер автоматично сформований програмою. Цей номер можна виправити. Проте, програма прослідкує, щоб вказаний користувачем номер не співпадав з номерами документів цього ж виду, уже введених в систему.

Документ може мати табличну частину. У цьому випадку в діалозі для введення реквізитів документа буде присутня таблиця. Комірки таблиці документа являються такими ж реквізитами, як і реквізити шапки,їх введення виконується у відповідності з правилами, викладеними вище. Проте, робота з таблицями має деякі особливості.

Коригування комірки таблиці. Для коригування реквізиту табличної частини, необхідно клавішами або мишкою вибрати комірку, яка має цей реквізит і натиснути клавіші  ”Shift +Enter”. Комірка перейде в режим редагування, тоді можна буде змінити, наявний у ній значення реквізиту. Для закінчення редагування комірки, необхідно знову натиснути клавішу “Enter”.

Введення рядка. Перший рядок табличної частини вводиться автоматично, коли користувач переходить в табличну частину, клацнувши на ній мишкою. При цьому, поточна комірка рядка автоматично переходить в режим редагування. Натискування клавіші “Enter”, після вказування необхідного значення реквізиту, вимикає режим редагування поточної комірки і переводить курсор у наступну комірку. Коли значення введено в останню комірку рядка, натискування клавіші “Enter” вимикає режим редагування комірки. Для введення у табличну частину нового рядка, необхідно натиснути клавішу Insert.

Видалення рядка. Для видалення рядка табличної частини, необхідно вибрати рядок клавішами або мишкою і натиснути клавішу Delete”. Видалення рядка здійснюється без додаткового попередження.

Копіювання рядка. Новий рядок у табличну частину можна ввести шляхом копіювання уже існуючого рядка. Для цього необхідно виконати наступні дії. Необхідно вибрати клавішами або мишкою рядок, який буде служити взірцем, натиснути клавішу F9 ( у табличну частину буде доданий новий рядок, реквізити цього рядка будуть заповнені значеннями, скопійованими із реквізитів рядка – взірця.

Номера рядків. Крайня ліва графа табличної частини діалогу, містить номера рядків табличної частини. Ця графа створюється автоматично, якщо в документі передбачена таблична частина. При введенні нового рядка в табличну частину йому автоматично присвоюється черговий порядковий номер. Однак, автоматично сформований номер можна змінити. Для зміни рядка слід виконати такі дії:

  1.  виділити комірку з номером рядка;
  2.  натиснути клавішу ”Shift +Enter” для переходу в режим редагування;
  3.  ввести новий номер;
  4.  натиснути клавішу ”Enter” для виходу з режиму редагування.

У будь-який момент можна натиснути клавішу “Esс” і відмовитись від виправлення номера рядка.

Перенумерація рядків табличної частини. Рядки табличної частини документа сортуються за номерами рядків. Тому, можливість коригування номера рядка можна використати для примусового сортування рядків табличної частини у певному порядку. Якщо в результаті видалення рядків табличної частини, порушилась безперервність їх номерів, її можна відновити, вибравши пункт “Відновити номер рядків” меню “Дії” головного меню програми.

Вставка рядка. При введені нового рядка в табличну частину документа, він добавляється в кінець. Однак, існує можливість, вставити рядок в потрібне місце табличної частини документа. Для цього необхідно помістити курсор на той рядок, перед яким передбачається розмістити новий рядок і вибрати пункт “Вставити рядок” із меню “Дії” головного меню програми.

Новому рядку буде привласнений номер того рядка, на якому стояв курсор. Після закінчення введення рядка, решта рядків будуть зміщені вниз і, відповідно, перенумеровані.

2.5 Коригування документа.

Для коригування документа, необхідно спочатку відкрити журнал документів, у якому зберігаються документи потрібного виду. Документ можна відкрити для коригування або проглядування, працюючи в журналі документів.

Натисніть клавішу ”Enter” або двічі клацнути мишкою у будь – якому місці рядка із записом потрібного документа. У наслідок будь-якої із цих дій, на екран буде виведена екранна форма документа.

Копіювання документа. Новий документ може бути введений шляхом копіювання уже існуючого документа. Для цього слід в журналі з документами потрібного виду, помістити курсор на рядок з документом, який передбачається копіювати, і натиснути клавішу F9 у результаті на екран буде видана форма документа, у якій усі реквізити, за винятком номера і дати документа, будуть скопійовані із реквізитів документа-взірця.

Видалення (Знищення) документа. Для відмітки на видалення або знищення документа помістіть курсор на рядок із документом, який передбачається видалити або знищити та натисніть клавішу Delete”. Після відповіді “Так” на запит про видалення запису документа, документ буде помічений на видалення або знищений. Для відміни помітки на видалення документа, відкрийте журнал, у якому відображаються документи необхідного виду, помістіть курсор на рядок із раніше поміченим документом і натисніть клавішу Delete”. Після відповіді “Так” на запит про відміну помітки на видалення, документ буде відновленим.

Введення документа на підставі. Система 1С: Бухгалтерія має можливість копіювати інформацію з документа одного виду в документ іншого виду. У цьому випадку для введення нових документів на підставі можна використати механізм введення на підставі. Цей механізм дозволяє, наприклад, створити видаткову накладну, переносячи у неї інформацію з раніше виписаного рахунку. Для введення документа на підставі іншого документа необхідно при роботі в журналі, встановити курсор на документ-основу і натиснути клавіші “Alt + F9”. На екран буде виданий список видів документів. У ньому необхідно клавішами або мишкою вибрати найменування необхідного виду документа і натиснути кнопку “Ok”. Після цього на екран буде видано діалог для вводу нового документа, вибраного виду, у якому реквізити будуть заповнені інформацією, скопійованою з документа-основи.

2.6 Збереження документа. Запис документа.

Після заповнення всіх необхідних реквізитів документа його слід зберегти. У залежності від настроювання конкретного документа, можливі декілька варіантів такої дії. Якщо діалог для введення документа має відповідні кнопки, наприклад:Ok”,”Зберегти”, “Записати” або аналогічні, збереження документа здійснюється шляхом натискування на таку кнопку. Якщо діалог для введення документа не має кнопок, явно призначених для збереження документа, то збереження документа здійснюється шляхом закриття вікна діалогу. Для цього необхідно натиснути на кнопку закриття вікна. В обох випадках, на екран буде виданий запит про необхідність збереження документа. Можна вибрати один із трьох варіантів відповіді:

Так” – зберегти документ і закрити вікно діалогу для введення документа;

Ні” – закрити вікно діалогу для введення документа, проте не зберігати документ;

Відміна” – повернутись в діалог введення документа.

2.7. Проведення документа.

Проведення документа називається дія, яка виконує зміну інших даних системи на підставі інформації документа.

Перш за все, для документів 1С: Бухгалтерія проведення використовуються для відображення в бухгалтерському обліку господарських операцій, інформація про які, введена в документ. Замітимо, що для деяких видів документів, проведення може не використовуватись. Зазвичай, це ті види документів, які не впливають на бухгалтерські підсумки та не виконують ніяких інших змін у даних системи.

Проведення документа. Запит на необхідність проведення документа, видається на екран при натискуванні кнопки форми документа, для якої визначена проведення документа. Зазвичай, це кнопка “Ok” або “Провести”. Якщо на запит відповісти “Так”, документ буде проведеним. У журналі документів проведений документ буде поміченим у крайній лівій колонці таким знаком . Відповівши “Ні” на запит, можна відмовитись від проведення відразу ж та виконати проведення в інший час. Щоб зробити документ не проведеним необхідно в меню “Дії” головного меню програми, вибрати функцію “Зробити документ не проведеним”. Після підтвердження, ознака проведеного документа зміниться на таку .

2.8 Пошук документа за номером.

Часто для індитифікації якого-небудь документа, достатньо назвати його вид і номер. Пошук необхідного документа ведеться найчастіше саме за цими ознаками.

Для пошуку документа за номером, необхідно натиснути клавіші Ctrl + F5” або вибрати пункт “Знайти за номером” із меню “Дії” головного меню програми. На екран буде виданий запит. Вікно запиту у верхній частині містить список видів документів, які включаються у поточний журнал. Клацаючи мишкою на найменуванні потрібного виду, необхідно вибрати види документів, у яких буде виконуватись пошук. Вибрані види документів будуть виділені інверсним кольором. Повторним клацанням мишки, виділення можна зняти і таким чином можна відмовитися від пошуку документів цього виду. У поле “№ документа” необхідно ввести номер, який необхідно знайти. Для виконання пошуку необхідно натиснути кнопку “Знайти”.

  1.  План рахунків

3.1 План рахунків в 1С: Бухгалтерії.

Перед обліком будь-яких господарських операцій, перш за все, визначається план рахунків, на основі якого в подальшому буде здійснюватись бухгалтерський облік.

На підприємствах може використовуватись стандартний план рахунків, передбачений нормативними документами, а також інші спеціальні плани рахунків. Система рахунків залежить від облікової політики підприємства. Як правило, на підприємстві використовується один план рахунків, проте на деяких підприємствах, такі як спільні, може використовуватись і декілька планів рахунків. У системі 1С: Бухгалтерія передбачена можливість ведення декількох планів рахунків. Сам План рахунків, створюється на етапі конфігурування. При цьому, частина рахунків може бути введена на етапі конфігурування. Такі рахунки, зазвичай, відіграють важливу роль у роботі різних елементів конфігурації (документів, звітів). Решта рахунків, вводиться вже при роботі з інформаційною базою. Так диференційоване введення рахунків, служить захистом від можливих помилкових дій користувача при роботі з програмою, які можуть порушити цілісність обліку.

3.2. Вікно плану рахунків.

Зазвичай, План рахунків відкривається при виборі в головному меню “Операції” пункту “План рахунків”. Крім того, вікно плану рахунків, використовується в різних режимах програми для вибору рахунку зі списку. Наприклад, при введені проведень, рахунки проведення можуть вводитись з клавіатури, а можуть бути вибрані з плану рахунків.

План рахунків являє собою таблицю, кожний рядок якої відображає певний рахунок чи субрахунок бухгалтерського обліку. Якщо, при конфігурації системи було назначено декілька планів рахунків, то у верхній частині таблиці, будуть присутні закладки з назвою планів рахунків. Таким чином, звернувшись до однієї із закладок, можна вибрати той, чи інший план рахунків. Назва поточного плану рахунків, виводиться у заголовку таблиці, наприклад, - “основний”. У списку рахунків виводяться графи, які відображають різні дані рахунку:

Код” – повний код рахунку, який включає всі коди вищестоящих рахунків;

Найменування” – найменування рахунка, субрахунку – рядок, який відображає призначення рахунку;

Вал” – ознака валютного рахунку. Якщо по рахунку чи субрахунку, то в графі “Вал” ставиться “+”;

Кол” – ознака ведення кількісного рахунку. Якщо по рахунку чи субрахунку передбачене ведення кількісного обліку, то у графі “Кол” ставиться “+”;

Заб” – ознака забалансового рахунку. Якщо рахунок є забалансовий, то у графі “Заб” ставиться “+”. Забалансові рахунки не можуть кореспондувати з балансовими рахунками. З іншого боку, по забалансових рахунках не контролюється дотримання принципу подвійного запису;

Акт” – ознака активності рахунку. Дана ознака може мати значення:

А” – активний;

П” – пасивний;

АП” – активно – пасивний.

Активність рахунку визначає порядок відображення залишків рахунків. Активний рахунок завжди має дебетовий залишок. Якщо кредитовий оборот перевищить дебетовий, то дебетовий залишок буде відємним. Пасивний рахунок має завжди кредитовий залишок. Якщо дебетовий залишок перевищить кредитовий, то кредитовий залишок буде відємним.

Активно – пасивний рахунок може мати будь-який залишок. Тобто залишок буде дебетовий або кредитовий, але завжди позитивним. По замовчуванню, рахунок вважається активно – пасивним.

Субконто” – види субконто рахунку. Кількість цих граф, визначається настроюваною в конфігурації максимальною кількістю субконто рахунків. Значення граф визначає ведення аналітичного обліку по даному рахунку за вказаним видом субконто. Наприклад, вказання графи субконто одного виду субконто “матеріали”, буде визначати ведення обліку за даним рахунком у розрізі “Матеріали”.

Сама ліва графа плану рахунків, являється службовою і відображає стан рахунку: являється рахунок групою, або, власне, рахунком, заведеним у конфігурації чи в інформаційній базі, помічений рахунок на видалення (знищення) чи ні.

Крім перелічених граф, плану рахунків, можуть бути графи додаткових реквізитів, визначених в конфігурації.

Перегляд плану рахунків. У вікні плану рахунків одночасно можна спостерігати список рахунків, які належать одному плану рахунків. Як правило, на підприємстві використовується один план рахунків. Якщо, у системі використовується більше одного плану рахунків, то у верхній частині вікна, з'являються закладки з найменуванням планів рахунків. Для вибору потрібного плану рахунків, достатньо вибрати одну із закладок або в головному меню “Дії” вибрати пункт “Вибрати План рахунків”.

Для перегляду плану рахунків, використовуються загальні прийоми роботи з табличною частиною форми.

План рахунків має багаторівневу структуру. На верхньому рівні знаходяться рахунки, на нижньому підпорядковані їм субрахунки. Як правило, план рахунків має два рівні, які відповідають схемі: рахунок – субрахунок. При перегляді плану рахунків, можна проглядати рахунки, відповідно до їх рівня підпорядкованості. Тобто у вікно перегляду, можна вивести лише рахунки, не показуючи при цьому їхні субрахунки. Для цього в головному меню “Дії” слід вибрати “Ієрархічний список”. Для перегляду субрахунків якого – небудь рахунку, достатньо вибрати пункт “Наступний рівень” в меню “Дії” головного меню програми. Для того щоб повернутись назад, на верхній рівень, у даному випадку до рахунків, необхідно виконати зворотні дії, а саме: вибрати пункт “Попередній рівень” меню “Дії” головного меню програми. Якщо ж режим “Ієрархічний список” відключений, то у вікно перегляду плану рахунків, будуть виведені всі наявні рахунки та підпорядковані їм субрахунки в одному списку.

Редагування плану рахунків. Як вже відмічалось вище, план рахунків має частину рахунків і субрахунків, введених на етапі конфігурування системи. Такі рахунки, практично недоступні для редагування в сеансі роботи користувача. Ці рахунки відіграють важливу роль у цілісній роботі всієї системи бухгалтерського обліку на підприємстві. У таких рахунків, можна редагувати лише додаткові реквізити, якщо такі є у плані рахунків. Для введення нового рахунку або субрахунку, слід натиснути клавішу Insert або у головному меню програми, відкрити меню “Дії” і у цьому меню вибрати пункт “Новий”. Якщо для плану рахунку була передбачена установка “Редагування в діалозі”, то на екрані з'явиться вікно діалогу, яке дозволить ввести всі необхідні реквізити рахунку. У протилежному випадку, новий рахунок або субрахунок буде вводитись у списку, тобто безпосередньо у вікні плану рахунків. Програма не дозволяє вводити субрахунки для не редагованих рахунків, тобто тих, які були введені на етапі конфігурації.

Зміна рахунків. Для зміни даних рахунка, можна скористатись пунктом “Змінити” меню “Дії”. Якщо план рахунків відкритий для перегляду і редагування, то зміна рахунку викликається також натискуванням клавіші ”Enter” або подвійним клацанням мишки. При цьому, у залежності від конфігурації і встановлення режиму “Редагувати в діалозі”, зміна рахунка буде виконуватись в окремому вікні або у рядку списку рахунків. Для редагування рахунків використовуються загальні прийоми роботи в формах. Для рахунків, створених у конфігурації, змінюватись можуть лише додаткові реквізити рахунку, тобто код рахунку і настройки обліку, зміненими бути не можуть.

Копіювання рахунка. Новий рахунок або субрахунок можуть бути введені у план рахунків, шляхом копіювання уже існуючого рахунка або субрахунку. Для цього достатньо, помістити курсор на рядок з рахунком або субрахунком, які будуть використовуватись у якості взірця і натиснути клавішу F9. При копіюванні, дані нового рахунку чи субрахунку автоматично заповнюються даними поточного рахунку (субрахунку). Надалі дії системи співпадають з діями при введені нового рахунку.

Знищення, помітка на видалення рахунків. Рахунки або субрахунки, введені в план рахунків, у сеансі роботи користувача, можуть бути безпосередньо видалені з плану рахунків або помічені на видалення. Можливість безпосереднього видалення рахунка, задається при роботі в сеансі конфігурування системи. Якщо така можливість є, то при роботі в сеансі користувача, можна встановити режим “Видалення рахунка”, або знищити рахунок, або помітити його на видалення. Для по мічення на видалення рахунка, субрахунку або безпосереднього його знищення необхідно помістити курсор на вибраний рахунок, субрахунок і натиснути клавішу Deleteабо вибрати пункт “Знищити”, “Помітити на видалення” у меню “Дії” головного меню програми. Після відповіді “Так” на запит про знищення або помітки на видалення, рахунок буде видалений.

Відміна помітки на видалення рахунків. Для відміни на видалення рахунка, субрахунку, слід помістити курсор на рядок з раніше поміченим рахунком, субрахунком і натиснути клавішу Delete”. Після відповіді “Так” на запит про відміну помітки на видалення рахунок буде відновлений.

3.3. Робота з періодично залежними реквізитами рахунків.

На етапі конфігурування для будь-якого реквізиту планів рахунків можна задати зберігання історії зміни його значення. Подібні реквізити планів рахунків, називаються періодичними. Якщо реквізит рахунку є періодичним, то для нього будуть зберігатись не лише самі останні значення реквізитів, але й усі, раніше існуючі реквізити, з дати їх введення. Історія зміни значення зберігається окремо для кожного рахунку, незалежно від історії інших рахунків.

Для перегляду історії значення, необхідно стати на рядок з необхідним рахунком у вікні плану рахунків і натиснути клавішу F5”.

  1.  Операції і проведення.

4.1 Операції і проведення.

Дані про господарські операції підприємства у системі 1С: Бухгалтерія, зберігаються у вигляді операцій. Кожна операція має одне або декілька проведень, повністю відображаючих в бухгалтерському обліку господарську операцію. Кожне з проведень, у свою чергу, може складатись із однієї або декількох кореспонденцій. Проведення, які мають декілька кореспонденцій, називаються складними. У складних проведеннях дебет одного рахунку, кореспондує з кредитом декількох рахунків або навпаки.

Операція включає в себе не лише проведення, але й деяку загальну частину, що характеризує її в цілому. Це зміст операції, її загальна сума, дата, номер, а також інші реквізити, що визначені конфігурацією. Операції можуть автоматично формуватись документами, або вводитись вручну.

Операції введені вручну, фактично являються документами спеціального виду “Операція”, які не мають власне даних, як інші документи, а мають лише операцію.

Для перегляду операцій в 1С: Бухгалтерії передбачено два види журналів: журнал операцій і журнал проведень.

Журнал операцій дає можливість переглянути список операцій. При цьому кожна операція відображається у ньому одним рядком, який містить найбільш важливу інформацію, що дозволяє індитифікувати операцію: дату, вид документа, зміст, суму операції. У журналі операцій існує можливість перегляду проведень поточної операції, тієї, на якій встановлено курсор. Вони можуть виводитися як в окремому вікні, так і в нижній частині вікна журналу операцій.

Журнал проведень дозволяє переглянути список проведень, приналежних різним операціям, у загальній послідовності. Інформація у журналі проведень, відображується більш детально.

Обидва журнали мають можливості відбору операцій проведень за різними критеріями. В обох журналах існує, практично, однаковий набір дій, для маніпулювання операціями: виклик режиму введення або редагування операцій, видалення операцій і таке інше.

При цьому всі дії у журналах виконуються завжди на рівні цілих операцій. І журнал проведень, і журнал операцій, призначені для перегляду даних операцій у вигляді списку, а введення і редагування операцій завжди здійснюється у формі операцій.

4.2. Журнал операцій.

Для виведення на екран журналу операцій, можуть бути використані пункт “Журнал операцій” головного меню “Журнали” або кнопка “Журнал операції” панелі інструментів. На екрані при цьому зявиться вікно, у яке вводяться основні дані про операції, при чому кожному рядку журналу відповідає одна операція. Зовнішній вигляд вікна журналу операцій задається на етапі конфігурування. Тим не менш, вікно журналу операцій має, як правило, ряд стандартних елементів.

У заголовку вікна журналу операцій вказується інтервал, у межах якого переглядаються операції в журналі.

Якщо задано, будь-яка умова відбору, то вона також виводиться у заголовку журналу операцій.

Перерахуємо назви граф журналу операцій та їх зміст. (Зауважимо, що назва граф може залежати від конкретної конфігурації):

Дата” – дата операції, документа;

Час” – час операції, документа;

Документ” – найменування виду документа, якому належить операція.

Якщо операція вводиться вручну, то вона належить документу спеціального виду “Операція;

Номер” – номер операції, документа. Номери операції являються фактично номерами документів, до яких вони (операції) належать. Операції введені вручну, відповідно, мають окрему нумерацію, приналежну документам спеціального виду “Операція;

Зміст” – зміст операції. Це рядок, який коротко описує зміст даної операції;

Сума” – сума операції, тобто числове значення, яке відображає загальну або основну суму операції. Дане значення довільно задається користувачем при введені операцій або автоматично визначається при формуванні операцій документом. Сума операції ніяким чином не впливає на бухгалтерські підсумки і служить лише в якості додаткового коментарю операцій.

Крім перерахованих граф, у журналі операцій можуть бути й інші графи, визначені в конфігурації. Вони можуть відображати додаткові реквізити операцій або документів, яким належать операції.

Сама ліва графа журналу операцій є службовою і відображає стан операції. Значки відображають:

  1. операція введена вручну;
  2.  операція, сформована документом, причому документ поки що не проведений;
  3. операція, сформована документом і документ уже проведений.

Якщо значок стан”, виведений в лівій графі, перекреслений, то це означає, що операція помічена на видалення.

Для перегляду журналу операцій, використовуються загальні прийоми роботи з табличною частиною форми.

Операція в журналі завжди виводиться в хронологічному порядку. У середині дати операції упорядковані за часом.

Обсяг операцій, що виводиться для перегляду в журналі, можна обмежити двома способами: інтервалом видимості; умовного відбору.

Інтервал видимості. Поточний інтервал видимості виводиться у заголовку  вікна журналу операцій (у дужках, після назви журналу).  Інтервал видимості встановлюється двома способами: автоматично і вручну.

Коли вікно журналу операцій викликається на екран, інтервал видимості автоматично встановлюється так, як визначено в настроюванні параметрів журналу. Для зміни інтервалу видимості журналу, необхідно вибрати пункт “Інтервал” із меню “Дії” головного меню програми або натиснути кнопку    на панелі інструментів вікна журналу. На екран буде виданий запит “Параметри Журналу”. У відповідних полях цього запиту необхідно вказати початкову і кінцеву дати інтервалу видимості операцій. При перегляді журналу будуть видимі лише ті операції, дати яких попадають у встановлений інтервал.

Показ проведень операцій. При бажанні в журналі операцій можна показати і проведення, які належать поточній операції. Для цього достатньо вибрати пункт “Показувати проведення” меню “Дії”. При цьому у верхній частині вікна будуть показані дані за операціями, а в зовнішній частині проведення, що належать до поточної операції, тобто до тієї, на якій встановлено курсор. При цьому проведення з нижньої частини вікна будуть синхронізовані зі списком операцій у верхній частині вікна. При переході по списку операцій, проведення будуть завжди відображатись за поточною операцією.

Можна відмовитись від виведення проведень у вікні журналу операцій. Для цього необхідно у меню “Дії” забрати відмітку   , яка стоїть перед пунктом “Показати проведення”. При цьому нижня частина журналу операцій, яка відображає проведення, буде закрита.

Крім показу проведень  у нижній частині вікна журналу операцій, існує можливість синхронізованого показу проведень в окремому вікні. Для цього необхідно вибрати в меню “Дії” пункт “Проведення операцій”. При цьому буде відкрито окреме вікно, для відображення проведень поточної операції журналу операцій. В обох режимах список проведень, що належать операцій, буде являтись журналом проведень, що містить проведення однієї операції.

4.3. Відбір операцій

За допомогою відбору можна виділити зі всіх існуючих операцій, певну групу операцій, відібраних за деяким значенням. Наприклад, вивести всі проведення операцій з конкретною сумою або за конкретною організацією. Поточна умова відбору виводиться у заголовку вікна журналу, після інтервалу видимості.

Відбір операцій характеризується видом відбору і значенням відбору.

Видом відбору називається критерій, який визначається на етапі конфігурування. Видом відбору може бути і який – небудь реквізит документа або сукупність реквізитів, а також обєктів аналітики. Так, наприклад, можна вибрати всі операції, які проводились з певною організацією – постачальником чи клієнтом. У будь – якому випадку, вид відбору має своє імя, яке визначає його при заданні відбору.

Вид відбору і значення відбору складають умови відбору. Умова відбору для журналу операцій в певний момент часу, може бути лише одна. Відбір записів у журналі операцій, може бути встановлений декількома способами.

Ручне встановлення відбору. Користувач може сам задавати умови відбору, тобто вибирати і вид відбору, і значення відбору. Для ручного встановлення відбору записів у журналі операцій, необхідно вибрати пункт “Відбір за значенням” – “Відібрати” меню “Дії”. Даний пункт меню і кнопка можуть бути не доступні, якщо користувачу ненадана можливість самостійно встановлювати відбір. При входженні в режим встановлення відбору, відкривається діалог, який надає користувачеві можливість вибрати вид відбору і конкретне значення відбору. Для того, щоби сформувати умови відбору, необхідно вибрати як вид відбору, так і значення відбору. Наприклад, вид відбору “сума операцій”, а значення “5000000”. У верхній частині діалогу, виводиться список видів відбору, установлених у конфігурації. Наприклад, зміст і сума операцій. Переміщуючи вказівник у списку видів відбору, користувач вибирає, який вид відбору він буде використовувати.

Для введення значення, існує два способи. Перший – безпосереднє введення значення, другий – отримання списку існуючих значень, тобто тих значень, які реально присутні в журналі, і вибрати одне із них.

Справа від списків видів відбору, в діалозі розміщене поле безпосереднього введення значення відбору. Формат введення залежить від типу значення. Наприклад, для відбору за сумою, необхідно буде ввести числове значення, для відбору за змістом – рядок, а відбору за організацією – вибрати організацію зі списку організацій. Після введення значення, для встановлення відбору, необхідно натиснути кнопку “Встановити відбір за значенням”. При цьому діалог буде закритий і в журналі буде встановлений необхідний відбір. Решта установок  відбору були детально розглянуті, у розділі “Документи і журнали  документів”.

Після встановлення відбору, діалог закривається і журнал перемикається в режим відбору за вибраним значенням. Для того, щоби вибрати інше значення відбору чи інший вид відбору, необхідно знову викликати режим встановлення відбору. Для того, щоби вимкнути відбір, необхідно вийти в режим встановлення відбору і натиснути кнопку “Вимкнути відбір”. У цьому випадку журнал буде показувати всі запити, існуючі в журналі. Кнопка “Відміна” діалогу режиму встановлення відбору, дозволяє відмовитись від вибору нової умови відбору, але не вимикає поточний відбір.

Відбір за графою. Відбір за графою дозволяє, не входячи в діалог відбору, установити відбір за поточною графою журналу операцій, тобто цієї графи, на якій в даний момент установлений курсор. При цьому відбір буде виконаний у тому випадку, якщо поточна графа являється критерієм відбору, тобто введення до видів відбору, заданих у конфігурації. Значенням, що відбирається, буде являтись поточне значення графи журналу операцій. Наприклад, якщо встановити курсор у графу сума журналу операцій і викликати відбір за графою, то буде встановлений відбір за значенням суми операції, на якій у даний момент знаходиться курсор. Фактично ця дія дозволяє відібрати усі такі ж операції за критерієм, визначеним поточною графою.

Для відбору операцій за значенням графи журналу, необхідно помістити курсор на вибране значення у графі журнал і натиснути на піктограму . При цьому в журнал будуть виведені лише ті записи, які задовільняють умови відбору. При встановленні відбору за графою не зявляється додаткове вікно діалогу. Відбір виконується зразу ж. Даний режим, за своєю суттю, нічим не відрізняється від встановлення відбору через діалог, а призначений лише для швидкої вказівки системі виду і значення відбору.

Вимкнення відбору. Не заходячи в режим “Відбір за значенням”, можна зразу ж відключити, установлений раніше відбір. Для цього слід вибрати пункт “Відбір за значенням” відключити в меню “Дії” головного меню програми.

Історія відбору. Протягом усього сеансу роботи в системі зберігаються історії відбору. Якщо виникає потреба, можна повернутись до відбору, який раніше здійснювався і вибрати його ще раз. Для цього слід вибрати пункт “Відбір за значенням” історія у меню “Дії” головного меню програми. На екран буде виданий діалог, що має список раніше виконаних відборів. Далі необхідно встановити курсор, на потрібний відбір і натисніть кнопку Ok. Вікно “Історія відбору” буде закрито, а в журналі буде встановлений необхідний відбір. Вибір також можна здійснити подвійним клацанням миші в списку відбору.

4.4. Пошук у журналі операцій.

Для пошуку в журналі операцій існує декілька способів, які ми розглянемо. Для швидкого переходу до потрібного рядка журналу, можна скористатись режимом швидкого пошуку. Для виконання швидкого пошуку, необхідно клавішами або мишкою помістити курсор у ту графу журналу, у якій необхідно знайти будь-яке значення і просто набирати на клавіатурі значення яке підлягає пошуку.

Швидкий пошук в журналі операцій доцільний для пошуку за датою документа. Швидкий пошук за датою документа забезпечує високу швидкість пошуку, незалежно від кількості операцій в журналі. При пошуку за датою необхідно вказати спочатку рік, потім без роздільної крапки місяць і останній день. Якщо знайдене в журналі значення не підходить, можна продовжити швидкий пошук. Для цього слід натиском клавіші (стрілка вниз на клавіатурі) перейти на нижній рядок і знову знайти на клавіатурі символи пошуку.

Пошук за номером документа. Кожна операція в 1C: Бухгалтерії належить документу, тому для ідентифікації операції потрібно використати вид документа, якому вона належить і її номер. Для пошуку за номером документа необхідно не обхідно натиснути клавіші “Ctrl + F5” або вибрати пункт “Знайти за номером” із меню “Дії” головного меню програми. На екран буде виданий запит. Вікно запиту у верхній частині має список видів документів, які можуть бути присутні в журналі операцій. Клацаючи мишкою по найменуванню потрібного документа, необхідно вибрати види документів, у яких буде проводитись швидкий пошук. Вибрані види документів будуть виділені інверсним кольором. Повторним клацанням мишки, виділення можна зняти і таким чином відмовитись від пошуку документа цього виду. Справа від списку видів документів, розміщуються кнопки “Ввімкнути всі” і “Вимкнути всі”. При їх натискуванні, відповідно, будуть виділені всі види документів або знято виділення зі всіх видів документів.

У полі “номер документа”, необхідно ввести номер, який необхідно знайти. Для виконання пошуку слід натиснути кнопку “Знайти”.

Після завершення пошуку, знайдені документи будуть видані у вигляді списку “Знайдені документи”, розміщеного у нижній частині вікна пошуку. У цьому списку, необхідно вибрати потрібний документ, вказавши на ньому мишкою. У цьому списку можна вибрати лише один рядок. Після натискування кнопки “Вибрати”, вікно запиту буде закрите, а курсор у журналі стане на рядок з операцією вибраного документа.

4.5 Журнал проведень.

Журнал проведень являється засобом перегляду списку бухгалтерських проведень, введених операцій. Кожна операція містить у собі одне або декілька проведень. Якщо в журналі операцій, можна переглянути основні дані з операціями, то в журналі проведень відображаються проведення, які відносяться до різних операцій. Для виведення на екран журналу проведень можуть бути використані пункт “Журнал проведень” головного меню “Журнали”. За замовчуванням журнал операцій відкривається при виборі пункту “Журнал проведень” головного меню “Операції”.

Журнал проведень може мати різну форму представлення, яка задається при конфігуруванні системи. Більше того може бути декілька форм представлення журналу проведень. Наявність тієї чи іншої форми, визначається виключно зручністю перегляду проведень у журналі.

Журнал проведень представляє собою таблицю, кожний рядок якої являється кореспонденцією проведення. Нагадаємо, що проведення можуть містити декілька кореспонденцій. У цьому випадку рядок журналу проведень відображає лише частину проведення. У випадку з простим проведенням, рядок журналу містить безпосередньо саме проведення.

У графах журналу проведень відображаються дані проведень, а також дані операцій, яким належать ці проведення. Які саме дані будуть використані в представлені журналу проведень, задається в конфігурації. Перерахуємо назви граф журналу проведень і їх зміст. Замітимо, що назва граф, може залежати від конкретної конфігурації.

Дата” – дата операції, документа;

Час” – час операції, документа;

Документ” – найменування виду документа, якому належить операція. Якщо операція вводилась вручну, то вона належить документу спеціального виду “операція”;

Номер” – номер операції. Номери операції являються, фактично, номерами документів, яким вони належать. Операції введені вручну, відповідно мають окрему нумерацію, що належить документам спеціального виду “операція”;

Зміст” – зміст операції. Рядок, коротко описує зміст даної операції;

Сума операції” – сума операції. Числове значення, яке відображає загальну чи основну суму операції. Дане значення довільно задається користувачем при введені операції або автоматично визначається, при формуванні операції документом. Сума операції ніяким чином не впливає на бухгалтерські підсумки і слугує лише в якості додаткового коментарю до операції;

План рахунків” – найменування плану рахунків, якому належать рахунки дебета і кредита проведення;

Дебет” – рахунок дебета проведення;

Кредит” – рахунок кредита проведення;

Субконто” – субконто проведення. Реально можуть бути присутні декілька колонок. По - перше, проведення будуть відображатись субконто дебета і кредита. По - друге, може бути використана багатовимірна аналітика. Тобто і по дебету і по кредиту будуть вказуватись два і більше значень субконто. Набір колонок субконто, їх розміщення вертикальне чи горизонтальне, визначається в конфігурації;

Вал. валюта” – найменування валюти проведення. Використовується якщо в конфігурації визначено ведення валютного обліку;

Курс” – поточний курс валюти проведення на дату операції. Використовується, якщо в конфігурації визначено ведення валютного обліку

Кількість” – кількість проведення. Використовується якщо в конфігурації визначено ведення кількісного обліку.

Вал. Сума” – сума проведення у валюті. Використовується якщо у конфігурації визначено ведення валютного обліку.

Сума” – сума проведення.

Крім вище перерахованих реквізитів журнал проведень може містити й інші реквізити проведення й операції можуть бути визначені на етапі конфігурування.

Сама ліва графа журналу проведень являється службовою і містить піктограму, пояснюючу зміст рядка журналу проведень: проведення операцій, введеної вручну, проведення операцій введене через документ. Вид піктограми може змінюватись для помічених на видалення операцій й операцій, у яких вимкнені проведення.

Для перегляду журналу проведень, використовуються загальні прийоми роботи з табличною частиною форми.

Поточний інтервал видимості виводиться у заголовку вікна журналу, у дужках, після назви журналу. Для зміни інтервалу видимості журналу, необхідно вибрати пункт “Інтервал” із меню “Дії” головного меню програми або натиснути кнопку на панелі інструментів вікна журналу.

4.6. Відбір проведення.

З допомогою відбору можна виділити з усіх існуючих проведень, певну підмножину, відібрану за деяким значенням. Поточні умови відбору виводяться у заголовку вікна журналу після інтервалу видимості.

Відбір характеризується видом відбору і значенням відбору. Значенням відбору може являтись будь-яке з наявних значень цього виду відбору. Наприклад, конкретна сума проведення або конкретний рахунок. Вид відбору і значення відбору складають умови відбору. Умова відбору для журналу проведень у визначений момент часу може бути лише одна.

Для встановлення відбору записів у журналі проведень, необхідно вибрати пункт “Відбір за значенням” – “Відібрати” в меню “Дії” або кнопку панелі інструментів           верхньої частини журналу. Даний пункт меню і кнопка можуть бути недоступні, якщо користувачу не надана можливість самостійно встановлювати відбір.

Для того, щоби сформувати умову відбору, необхідно вибрати як вид відбору, так і значення відбору. Наприклад, вид відбору “сума операції”, а значення 5000000. У верхній частині діалогу виводиться список видів відбору, установлених в конфігурації. Наприклад, зміст і сума операції. Переміщуючи вказівник у списку видів відбору, користувач вибирає, який вид відбору він буде використовувати. Для введення значення існує два способи. Перший безпосереднє введення значення, другий – отримання списку існуючих значень, тих значень, які реально присутні в журналі, і вибрати одне із них.

Справа від списку видів відбору в діалозі розміщене поле для безпосереднього введення значення відбору. Формат введення залежить від типу значення. Наприклад, для відбору за сумою, необхідно буде ввести числове значення, для відбору за змістом – рядок, а для відбору за організаціями,  вибрати організацію зі списку організацій. Після введення значень для встановлення відбору, необхідно натиснути кнопку “Встановити відбір за значенням”. При цьому, діалог буде закритий і в журналі буде встановлений необхідний вибір.

Решта установок відбору, були детально розглянуті у попередньому розділі “Документи і журнали документів”.

Відбір за колонкою (графою). Відбір за колонкою дозволяє, не входячи в діалог відбору, встановити відбір за поточною колонкою журналу проведень. Для відбору операцій за значенням колонки журналу, слід помістити курсор на вибране значення у графі журналу і натиснути мишкою кнопку на панелі інструментів вікна журналу. При встановленні  відбору за колонкою, не з'являється додаткове вікно діалогу. Відбір здійснюється відразу ж . Винятком являється випадок, коли вибрані колонки “Дебет”(рахунок дебета) і “Кредит”(рахунок кредита) у журналі проведень. Це пов'язано з тим, що буває необхідним знайти всі проведення у яких є який-небудь один рахунок, причому неважливо у дебеті чи в кредиті проведення він використовується. Також буває необхідним знайти проведення за всіма субрахунками якого-небудь рахунка.

Система 1С: Бухгалтерія дозволяє відбирати проведення за рахунком дебета чи кредита, за субрахунками, а також за наявністю рахунка чи субрахунку в проведенні, незалежно від того, у дебеті чи кредиті проведення вони використовуються.

Дані можливості задаються при конфігуруванні системи.

У найбільш повному випадку відбору за рахунками, на екран видається вікно діалогу “Відбір за рахунком”.

У вікні “рахунок” цього діалогу, з'являється поточне значення рахунка, тобто те, яке було вибрано в графі “Дебет” чи “Кредит” журналу проведень. Якщо поточне значення мало субрахунок, то  у вікні рахунок з'являється, поряд із поточним значенням, загальне значення рахунка.

Якщо вибрати поточне значення у вікні “рахунок” і натиснути кнопку “Ок”, то у журналі будуть відібрані проведення лише з даним значенням субрахунку. Якщо вибрати загальне значення рахунка, то будуть вибрані проведення, які містять усі субрахунки даного рахунка. У вікні “Вид відбору”, пропонуються способи відбору рахунка. Якщо вибрати вид відбору “рахунок”, то в журналі будуть введені проведення, які містять вибраний рахунок у колонках “Дебет” чи “Кредит”. Якщо вибрати вид відбору “Рахунок Дт” (рахунок дебета), то в журнал попадуть лише проведення, які містять необхідний рахунок у колонці “Дебет”. Аналогічна ситуація відбудеться, з видом відбору “Рахунок Кт”(рахунок кредита), коли рахунок повинен бути присутнім у колонці “Кредит”. Крім відбору, також можна застосувати будь-який пошук, розглянутий раніше.

4.7. Уведення і редагування операцій

Журнал операцій і журнал проведень призначені для перегляду у вигляді списку існуючих операцій з різним ступенем деталізації. В обох журналах є практично однаковий набір дій для введення і редагування операцій. Ці дії виконуються завжди над операціями в цілому, навіть тоді, коли вони викликаються із журналу проведень.

Уведення операцій можна здійснювати, як знаходячись у журналі операцій, так і в журналі проведень. Для полегшення занесення даних при введені нової операції, передбачено наступні способи: копіювання операцій, введення типової операції, копіювання типової операції, введення документа, введення операцій на основі документа.

Розглянемо детально всі вище перераховані способи введення. Для безпосереднього введення операції, слід натиснути клавішу Insert” або в головному меню програми необхідно відкрити меню “Дії” і в цьому меню вибрати пункт “Нова” – нова операція. При цьому з'явиться діалог введення операції.

Форма діалогу задається при конфігуруванні системи. Діалог введення операції містить у собі як реквізити операції, так і реквізити проведення. Оскільки операція може мати декілька проведень, то дані проведень у формі операції подані у вигляді таблиці, кожний рядок якої являється проведенням або кореспонденцією складного проведення. Для редагування операції, використовуються загальні прийоми роботи у формах.

При введенні операції спочатку, звичайно, заповнюються загальні реквізити операції: дата, номер, зміст і таке інше. Перехід до заповнення наступного реквізиту здійснюється клавішею “Enter” або клацанням мишки в потрібному полі діалогу.

Дата нової операції, автоматично проставляється рівною робочій даті, установленій у режимі “Параметри” закладка “Загальні”. Номер операції, фактично, являється номером документа спеціального виду “Операція” і правила його заповнення аналогічні правилам введення номерів документів.

Розглянемо більш детально введення проведень у табличну частину форми діалогу. У даному розділі всі дії користувача при поведінці системи, описуються для випадку використання балансових рахунків. У системі 1С: Бухгалтерія, проведення можуть бути простими та складними.

Просте проведення складається з однієї кореспонденції рахунків, складне проведення - із декількох. У загальному випадку для введення нового проведення чи нової кореспонденції, необхідно натиснути клавішу Insertабо в головному меню програми необхідно відкрити меню “Дії” і у цьому меню вибрати пункт “Нове проведення” або “Нова кореспонденція”. Програма визначає за контекстом, що у даний момент слід вводити, проведення чи кореспонденцію. Якщо один із рахунків введеного рядка не заповнений, то передбачається, що це кореспонденція, тобто частина складного проведення. Програма очікує введення продовження проведення, тобто наступного рядка. При цьому рядок буде мати подвійний номер, розділений значком / (дріб), наприклад, ½ - друга кореспонденція першого проведення.

Уведення складного проведення вважається завершеним, коли сума основної кореспонденції є рівною сумі підпорядкованих кореспонденцій.

Копіювання проведень і кореспонденцій. При введені однотипних проведень операцій, може бути використаний режим копіювання. Для виклику режиму копіювання, необхідно натиснути клавішу F9”  або вибрати пункт “Копіювати рядок” у меню “Дії”. Режим копіювання аналогічний до режиму введення нового проведення, із тією лише різницею, що дані цього проведення заповнюється автоматично даними проведення, на якому був установлений курсор до початку копіювання.

Для видалення (знищення) уведеного проведення чи кореспонденції необхідно встановити на нього курсор і натиснути клавішу Deleteабо вибрати пункт “Видалити рядок” меню “Дії”. При цьому буде виданий запит “Видалити проведення”Для підтвердження видалення проведення необхідно натиснути кнопку запиту “Так”. Для видалення (знищення) складного проведення необхідно перед видаленням установити курсор на першу кореспонденцію складного проведення. При цьому будуть видалені (знищені) усі кореспонденції у проведені.

Для видалення (знищення) кореспонденції складного проведення, перед видаленням (знищенням) слід помістити курсор на другу, і так далі, кореспонденції проведення. При цьому будуть видаватись запити “Видалити кореспонденцію”. У цих випадках будуть видалятись (знищуватись) лише поточні кореспонденції (активний рядок, на якому стоїть курсор) При видалені проведення, нумерація проведення, наступного за видаленим, зсувається.

Зміна порядку черговості проведень і кореспонденцій. Проведення в операції розміщується у певному порядку. При введені нового проведення, воно розміщується в кінець операції. Кожному проведенню привласнюється винятковий порядковий номер. Номери проведень розпочинаються з одиниці і йдуть у рядках підряд і не редагуються користувачем. Проведення в операції завжди розміщені у порядку номерів. Наприклад, при видалені (знищені) проведення, номери всіх наступних проведень, зсуваються на одиницю.

При використанні складних проведень, кореспонденції у середині проведення нумеруються аналогічно до проведень в операції.

При введенні операції існує можливість зміни порядку операції і кореспонденцій у середині проведення. Для цього використовуються пункти меню “Дії”, “Перемістити проведення вверх” і “ Перемістити проведення вниз”, а також кнопки панелі інструментів вікна форми операції.

4.8 Автоматичний розрахунок суми проведення.

При введені і редагуванні проведення, сума проведення може автоматично розраховуватись на основі ціни субконто і кількості або на основі курсу валюти і суми у валюті.

Автоматичний розрахунок суми проведення, визначається використанням у даному проведенні кількісного чи валютного обліку, а також встановленими значеннями параметрів у режимі “Сервіс” – “Параметри” – закладка “Операція”. Як уже відзначалось, сума операції не впливає на бухгалтерські підсумки і призначена лише для додаткової ідентифікації операції при перегляді журналу операцій і в різних звітах.

При введені і редагуванні операції, сума операції може вводитись вручну або розрахуватись автоматично.

У більшості випадків, користувач сам визначає режим введення суми операції, хоча в окремих випадках цей режим може бути жорстко визначений конфігурацією і не буде змінюватись користувачем.

Поточний режим заповнення суми операції, установлюється користувачем у меню “Сервіс” пункт “Параметри” закладка “Операція” опції “Розрахунок суми операції”. У залежності від установленого значення параметра, сума операції може вводитись вручну або розраховуватись за одним із двох можливих способів. По – перше сума операції може автоматично розраховуватись, як сума всіх проведень операції. По-друге, сума операції може братись як рівна сумі першого проведення. Крім того, в обох способах для визначення суми операції може використовуватись валютна сума проведення. Якщо один із способів автоматичного розрахунку суми операції встановлений, то при введені чи редагуванні проведень, сума операції буде змінюватись при будь-якій зміні суми проведень, у відповідності до вибраного способу.

4.9. Спеціальні режими проведення

: Бухгалтерія має спеціальний режим коректного проведення, який дозволяє визначити список допустимих проведень на рівні синтетичних рахунків і в подальшому здійснювати перевірку проведень операції на відповідність до введеного списку.

Перевірка проведень у журналі операцій і в журналі проведень може бути викликана з використанням пункту “Перевірка проведень” меню “Дії”. При цьому виконується перевірка проведень, починаючи з поточного рядка журналу до низу, і так, до закінчення журналу. Склад проведень, які перевіряються, визначається складом операцій, що відображені у даний момент у журналі. Для перевірки проведень з початку журналу, перед викликом режиму, слід перейти на початок, натиснувши клавішу “Home

Оскільки операції і, відповідно, проведення належать документам, то при роботі в журналі операцій і в журналі проведень, доступні, практично, усі дії, які можуть виконуватись з документами в журналі документів. Ці дії викликаються різними пунктами підменю “Документ” меню “Дії:Відкрити документ”, “Зробити документ не проведеним”, “Рух документів”, “Підпорядковані документи”, “Копіювати операцію документа”.

“Відкрити документ” – цей пункт дозволяє відкрити документ, який сформовано операцією.

“Зробити документ не проведеним” – цей пункт відміняє проведення документа. При цьому відміняються всі дії, які були виконані при проведенні документа. При відміні проведення документа, знищуються проведення, сформованої ним операції і може бути видалена, власне, операція, якщо запис операції для даного документа виконана в момент проведення. Відповідно, при викликанні даної дії, може бути знищена поточна операція в журналі операцій і, ймовірно, буде видалене (знищене) поточне проведення в журналі проведень.

“Рух документів” – цей пункт має сенс для документів, які змінюють значення поточних реквізитів довідників. Він дозволяє відкрити список змін, зроблених поточним документом.

“Підпорядковані документи”. У 1С: Бухгалтерії існує можливість організовувати ланцюжок взаємозв'язаних документів. Можливість встановлення між документами відносин підпорядкування задається на етапі конфігурування.

“Копіювати операцію документа”. При копіюванні в журналі операцій, якщо поточний рядок, відноситься до операції, сформованої документом, то викликається копіювання документа. Даний пункт дозволяє виконати копіювання операції, сформованої документом, у якості операції, що вводиться вручну.

  1.  Сервісні можливості.

  1.  Встановлення параметрів системи

Для встановлення різних параметрів роботи системи системи 1С: Бухгалтерія, використовуються пункт “Параметри” меню “Сервіс” головного меню програми.

Параметри призначені для настроювання роботи різних режимів програми для конкретного користувача. Це означає, що при роботі декількох користувачів з однією інформаційною базою, значення параметрів встановлюються для кожного користувача незалежно. Більшість параметрів запам'ятовуються протягом роботи з програмою й автоматично встановлюються з тими ж значеннями при наступному запуску системи.

Діалог “Настроювання параметрів системи” організований у вигляді картотеки. Усі параметри, які можна встановити, об'єднані в декілька груп, переключення між якими здійснюється клацанням мишки на тій чи іншій закладці вікна параметрів.

Після зміни значень параметрів, для того щоби вони були встановлені в системі, необхідно натиснути кнопку Ok. При цьому, нові значення параметрів будуть встановлені і вікно параметрів буде закрито.

Натискування кнопки застосувати також встановлює нові значення параметрів, проте при цьому вікно діалогу встановлення параметрів залишається відкритим.

Для виходу із режиму встановлення параметрів без встановлення виконаних змін параметрів, необхідно натиснути кнопку Відмінити.

  1.  Загальні параметри.

Закладка “Загальні”, дозволяє встановити різні параметри, які впливають на поведінку програми.

Встановлення робочої дати. Робоча дата використовується для визначення дати з у тих випадках, коли конкретна дата не вказана. Наприклад, робоча дата автоматично проставляється у якості дати документа при введенні нового документа.

Нове значення в історії періодичних реквізитів, також вводиться у відповідності з робочою датою.

При старті системи 1С: Бухгалтерія, робоча дата зчитується із системної дати комп'ютера.

Число цифр року в представленні дати. Програма підтримує два формати представлення дати: із двома останніми цифрами представлення року і з повним представленням року.

Відмітимо, що внутрішній формат зберігання дати при цьому не змінюється, змінюється лише зовнішнє представлення дати. Цей параметр впливає на представлення дат у формах документів, журналів і так далі.

Рік початку робочого століття. Це параметр, який використовується у випадку представлення дати з двома останніми цифрами року. При цьому важливо як інтерполюється введена дата. Наприклад, рік початку робочого століття задає рік, починаючи, із якого, розміщуються введені дати. Наприклад, якщо задано 1940 рік. Це означає, що введення дати 01.01.42 року, інтерполюється як перше січня 1942 року, а введення дати 01.01.39 року, як перше січня 2039 року. Фактично, рік початку робочого століття відмічає межу тих сто років, у які розміщується введена дата.

Режим відкриття обєктів. При роботі в журналі документів, операцій, у списках довідників, конкретний документ, операція чи елемент довідника може бути відкритий для редагування або лише для перегляду.

Відкриття для редагування, виконується пунктом “Відкрити” меню “Дії”, а для перегляду – пунктом “Перегляд”. Відмінність цих двох режимів полягає у наступному. При відкритті для редагування допускаються зміни і наступне збереження змінного об'єкта. Тому, при відкритті виконується блокування об'єкта в інформаційній базі. Тобто, інший користувач уже не зможе його відкрити для редагування.

При відкритті в режимі перегляду, об'єкт не може бути змінений і тому він не блокується.

Режим видалення (знищення) об'єктів. Параметр “Режим видалення (знищення) об'єкта” – частина системи управління контролем цілісності посилань. Як правило для нього задані значення “Помітка на видалення”, що гарантує роботу механізму контролю цілісності посилань. Якщо параметр встановлений у стан “Безпосереднього видалення”, то знищення об'єктів, рахунків, документів, довідників, буде проводитись безповоротно, що у свою чергу, може призвести до невирішених проблем.

Вибір калькулятора. Опція “Використовувати формульний калькулятор”, дозволяє вибирати вид калькулятора, який буде викликатись при натискуванні клавіші “Ctrl + F2”. При ввімкненій опції, викликається формульний калькулятор, при вимкненій, - числовий.

Розмежування тріад. У процесі настроювання конфігурації задачі при створені діалогу, можна встановити розподіл розрядів числових реквізитів діалогу. Якщо така можливість використовується, то при введені чисел, - тисячі, міліони, міліарди і так далі, будуть розмежовуватись символами “кома”. Зазвичай такий розподіл використовують, щоби полегшити читання великих чисел.

Період опитування бази даних. Цей параметр, використовується при роботі системи 1С: Бухгалтерія у мережі персональних комп'ютерів. Він задає період у секундах, після завершення якого буде проходити зчитування інформації із загальної бази даних і поновлення вмісту вікон довідників, журналів.

Час, очікування захвату таблиць Бази даних (сек.). Час, протягом якого, система буде робити спроби виконати блокування файлів бази даних, для внесення в них змін. Якщо протягом цього терміну, спроби будуть невдалими, то буде видано відповідне повідомлення.

  1.   Установка параметрів інтерфейсу.

Керуючі елементи закладки “Інтерфейс”, дозволять визначити екранні шрифти, що використовуються, і задати розміщення панелі інструментів у вікнах. Рядки у списку режимів програми мають наступний зміст.

Форми” – усі екранні форми, створені у процесі настроювання конфігурації задачі;

Табличні документи” – табличні документи звіти, друковані форми первинних документів, у тому випадку, коли в конфігурації для них задане використання стандартних шрифтів;

Текстові документи” документи, створені з допомогою функції “Новий” вид документа “Текст” із меню “Файл” головного меню програми;

Модулі” – програмні модулі системи 1С: Бухгалтерія, використовуються в конфігурації або в спеціальному випадку редагування тексту як модуля;

Табло” – текст у вікні “Табло”;

Вікно повідомлень” – текст у вікні повідомлень;

Опис” – текст теми у вікні опису.

шрифту

Піктограма в меню. Багато пунктів меню, які відповідають за найбільш часто використовувані дії, дублюються у відповідних панелях інструментів. Такі дії мають своє візуальне представлення у вигляді піктограм – невеликого малюнка на кнопці панелі інструментів. Програма дозволяє ввімкнути показ таких піктограм у меню, тобто відображувати їх зліва, від відповідного пункту меню. Для цього необхідно встановити прапорець в опції ”Показувати піктограми в меню”.

  1.   Параметри: текст.

Керуючі елементи закладки “Текст” призначені для управління вбудованим текстовим редактором системи 1С: Бухгалтерія. Дана закладка має наступні параметри.

Колір закладок “ – параметр дозволяє встановити колір закладок, які вводяться в текст.

Відкривати текст як модуль ” або  – параметр, який задає необхідність сприймати текст, що відкривається в текстовому редакторі як програмний модуль, що приведе до використання відповідних настроювань синтаксичного виділення кольором, шириною табуляції і таке інше.

Перетягування тексту” або вмикає або вимикає можливість перетягування мишкою виділеного тексту.

Перелічені параметри відносяться до текстів, які є модулями. Проте, закладка “Текст” має також параметри, для текстів, що не є модулями (Розділ “Для текстів, що не являються модулями”), а саме:

Ширина табуляції ” – параметр, який задає величину ширини табуляції у пробілах

Автовідступ” або “Автовідступ”  параметр, який вмикає або вимикає режим автовідступу. При ввімкнені режиму, введення нового рядка клавішею “Enter”, призводить до введення у цей рядок пробілів, використовуючи, попередній непустий рядок, як взірець.

  1.   Параметри: Бухгалтерія

Бухгалтерія. Параметри закладки бухгалтерія, впливають на роботу з планами рахунків та інші специфічні настроювання компоненти “Бухгалтерський облік” системи 1С: Підприємство. Закладка має наступні параметри.

Основний план рахунків” – параметр який використовується у тому випадку, коли у конфігурації передбачено декілька планів рахунків. Він дозволяє вибрати із списку всіх існуючих планів рахунків основний, для поточного використання. Попереднє значення даного параметра буде використано при введенні проведень операції при пошуку введеного коду рахунку і при виборі рахунку із плану рахунків. Крім того, звіти та інші режими, алгоритм яких описаний в конфігурації, також

можуть використовувати значення даного параметра в якості плану рахунків за замовчуванням.

Маска кода рахунку” – цей параметр визначає маску для введення коду рахунка у формах, операціях, звітах та в інших формах. Використання маски, дозволяє при введенні коду рахунка не задавати роздільників рахунка, субрахунка. Курсор буде автоматично переміщатись на введення субрахунка. Маска задається вказанням рядка символів шаблону, в якому символом позначається місце для введення кода рахунку, субрахунку, а символом (крапка) – позначається роздільник коду рахунку і субрахунку. Якщо задана пуста маска, код рахунка необхідно буде задавати символами “крапка” при переході до введення кода субрахунка.

Використовувати маску плану рахунків”. Як зазначалось в описі попереднього параметра, для введення коду рахунку при введенні проведень у звітах та в інших формах 1С: Бухгалтерія, існує можливість використовувати маску для зручності введення коду рахунка і автоматичного переходу до введення коду субрахунка. Установлення параметра “Використовувати маску плана рахунків” встановлює маску у відповідності з маскою плану рахунків, визначеною у конфігурації.

Запитувати час при введенні документів і операцій”. Усі документи й операції в системі утворююють єдину послідовність.

Вона фактично відображає черговість явищ, які відображаються документами і операціями. Для визначення послідовності документів у межах однієї дати, використовується час. Він виступає не як відображення астрономічного часу, а як засіб розміщення документів у певній послідовності. При введенні нового документа, з датою, відповідною системній даті, встановленій на компютері, документ записується з поточним часом. При введенні в іншу дату, час нового документа встановлюється більшим, ніж час останнього документу у цій даті. Якщо встановлена опція ” Запитувати час при введенні документів і операцій”, то при записі нового документу чи операції, яка вводиться вручну, буде видаватись діалог для визначення вибору часу, у тій даті, в яку вони розміщуються.

Відкривати документ за операцією (проведенням)”. При роботі в журналі операцій і журналі проведень, рядки журналів можуть відноситись до операцій, введених вручну або до документу, який сформував операцію. Для документа пункти меню і кнопки панелі інструментів дозволяють відкривати як сам документ, так і його операцію. Проте, найчастіше документ відкривається подвійним клацанням мишки або натискуванням клавіші “Enter”. Якщо опція “ Відкривати документ за операцією (проведенням)” ввімкнена, то у цьому випадку буде відкриватись сам документ, а якщо вимкнена “ Відкривати документ за операцією (проведенням)”, то буде відкриватись операція.

 Швидкий пошук у списках завжди за значенням сортування”. При роботі у різних списках, довідниках, журналах, планах рахунків й інших, існує можливість швидкого пошуку за декількома першими символами потрібного значення однієї із колонок списку. Символи вносяться натискуванням клавіш на клавіатурі. При цьому курсор у списку встановлюється на потрібне значення. Швидкий пошук виконується за поточною колонкою, на якій встановлено курсор. Дану опцію доцільно встановлювати користувачам, які мають навички роботи з 1С: Бухгалтерією 6.0, у якій пошук в основних списках виконується лише за значенням поточного сортування.

5.6. Параметри операції.

Параметри закладки “операції” впливають на роботу програми при введенні та редагуванні бухгалтерських операцій вручну.

Усі параметри цієї закладки згруповані у три групи:Копіювання операції;Розрахунок суми операції” та “Інші”.

До першої групи (“Копіювання операції”) входять опції:Дата;Сума;Заголовок;Проведення”. До другої групи (“Розрахунок суми операції”) віднесені опції:Стандартний спосіб;Не розраховувати;За всіма проведеннями;За першим проведенням;Валютна сума”.

Інші опції включають в себе:Перевіряти проведення при записі операції; Автоматичне введення нового проведення;Автоматичне введення нового проведення з копіюванням;Розраховувати суму проведення зха ціною;Розраховувати суму проведення за курсом”.

Розглянемо опції групи “Копіювання операцій”.

Опція “ Дата” передбачає при ввімкненій опції копіювання дати операції. “ Сума” – вибір цієї опції задає копіювання суми операції. Якщо вибрано режим “автоматичного заповнення суми”, то копіювання суми стає недоступним.

“ Заголовок” – вибір цієї опції задає копіювання змісту операції і додаткових реквізитів самої операції, якщо вони передбачені конфігурацією.

“ Проведення” – вибір цієї опції задає копіювання проведень операції.

До другої групи параметрів “Розрахунок суми операції”, як відзначалось вище, включено дві опції  “ Стандартний спосіб” та “ Валютна сума” та три варіанти даних опцій параметрів, а саме “ Не розраховувати”; “ За всіма проведеннями ”; “ За першим проведенням.

Параметри групи “Інші” мають наступні опції та їх значення.

Перевіряти проведення при записі операції” – вибір цієї опції , встановлює режим, при якому в момент запису операції, що вводиться вручну, буде здійснюватись контроль проведень з використанням списка коректних проведень.

Автоматичне введення нового апроведення” – вибір цієї опції , встановлює режим, при якому у процесі введення нових проведень операції, після введення проведення, автоматично розпочинається введення наступного проведення. Цей режим зручний при великій кількості проведень однієї операції, які входять в систему.

Автоматичне введення нового проведення з копіюванням” – вибір цієї опції , встановлює режим, при якому в процесі введення проведень операції, після введення поточного проведення, автоматично розпочинається введення наступного проведення з копіюванням поточного проведення. Цей режим є зручним, при великій кількості однотипних проведень однієї операції, які вводяться в систему.

Розраховувати суму проведення за ціною”. У конфігурації для деяких видів субконто, що використовуються в бухгалтерських рахунках, може бути визначене поняття ціни. Вибір цієї опції встановлює режим, при якому, після введення “кількості” проведення, буде автоматично розраховуватись “сума” проведення, на основі ціни, вибраного у цьому проведенні субконто.

Розраховувати суму проведення за курсом”. Вибір цієї опції встановлює режим, при якому, після введення валютної суми проведення, буде виконуватись автоматичний розрахунок суми проведення, виходячи із курсу вибраної у цьому проведенні валюти на дату операції.

5.7. Параметри: бухгалтерські підсумки.

Параметри закладки “Бухгалтерські підсумки” встановлюють основний період отримання бухгалтерських підсумків. Дана установка, зазвичай використовується звітами, налаштованими в конфігурації у якості періоду за замовчуванням. Хоча період побудови конкретного звіту, можна і змінити.

Табло рахунків також використовують цей період, при відкритті, хоча він може бути зміненим у процесі роботи в самому табло.

Спеціальний режим автоматичних розрахунків, які виконуються документами чи обробками, налаштованими в конфігурації, можуть визначати період отримання підсумків і самостійно, не використовуючи основний період. Наприклад, документи, які виконують регламентні розрахунки, зазвичай, визначають період розрахунку від дати документа.

Період може бути налаштованим для зручності вибору одних із стандартних періодів, прийнятих у бухгалтерській звітності. Однак , фактичний період у будь – якому випадку визначається двома датами, - початковою і кінцевою.

Квартал” – вибір  даного варіанту , дозволяє встановити в якості періоду квартал. Квартал вибирається стрілками вверх і вниз.

місяць” – вибір даного варіанту дозволяє встановити в якості періоду місяць. Місяць вибирається стрілками вверх і вниз.

Інтервал” – вибір даного варіанту дозволяє встановити період, безпосередньо встановленням дати початку і кінця періоду.

З початку року ” – вибір даної опції, для будь – якого варіанта, встановлює період, який розпочинається першою датою року і закінчується останньою датою кварталу, місяця чи вказаною датою “інтервала по “, у залежності від вибраного варіанту.

З початку кварталу” – вибір даної опції для варіантів місяць і інтервал, встановлює період, який розпочинається першою датою кварталу і закінчується останньою датою місяця чи вказаною датою “інтервала по”, у залежності від вибраного варіанту.

З початку місяця” – вибір даної опції для варіанту “Інтервал”, встановлює період, який розпочинається першою датою місяця і закінчується вказаною датою “Інтервала по”.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

68405. Исполнительные механизмы и регулирующие органы 561.5 KB
  Исполнительный механизм преобразует выходной сигнал регулятора в перемещение регулирующего органа. ИМ должен сохранять равенство между перемещением выходного элемента и рабочим ходом штока затвора регулирующего органа.
68406. Конвективный теплообмен в однофазной среде 67.5 KB
  Конвективным теплообменом называется процесс передачи теплоты при движении жидкости или газа. Под конвекцией понимают процесс переноса теплоты при перемещении макрочастиц в жидкости или газе в пространстве из области одной температуры в область с другой температурой.
68409. Дифференциальные уравнения динамического пограничного слоя 1.09 MB
  Область действия сил вязкости можно определить первой подобластью, то есть пограничным слоем. Точнее в этой подобласти силы инерции и силы вязкости рассматриваются как величины одного порядка. Во внешнем потоке силами вязкости можно пренебречь. То есть можно считать внешний поток жидкости идеальный.
68411. Автоматизация измерений, контроля и испытаний 910.5 KB
  Предметом настоящей дисциплины являются теоретические и практические задачи, которые встречаются при эксплуатации подобных систем. Выходная контролируемая переменная Y1 преобразуется датчиком Д в переменную Y2 (как правило, электрический сигнал) и далее прибор ВП...
68412. Теоретические основы управления государственной и муниципальной собственностью 57.5 KB
  Одна из причин низкой результативности экономических преобразований в России связанных с формированием и развитием рыночной экономики заключена в недостаточно продуманном и умелом проведении преобразований форм и отношений собственности.
68413. Система управления государственной собственностью 77.5 KB
  Управление государственной собственностью представляет собой сознательное, целенаправленное воздействие со стороны государства на все объекты принадлежащей ему собственности. На практике это означает, что государство как собственник устанавливает определенные правила, условия владения...