47986

Сутність і функції грошей

Конспект

Деньги и денежные системы

Сутність і функції грошей. Раціоналістична та еволюційна концепції походження грошей. Розвиток форм грошей. Сутність грошей.

Украинкский

2013-12-04

460.5 KB

36 чел.

Тема1. Сутність і функції грошей.

План.

  1.  Раціоналістична та еволюційна концепції походження грошей.
  2.  Розвиток форм грошей.
  3.  Сутність грошей.
  4.  Функції грошей: їх суть, сфери використання і відмінності.
  5.  Сучасна економічна роль золота і дорогоцінних металів.
  6.  Роль грошей як інструмента регулювання економіки України.

Методичні вказівки.

Отже, раціоналістична концепція пов’язує виникнення грошей з певною раціональною угодою між людьми, спричиненою необхідністю виділення інструмента для обслуговування сфери товарного обігу і вдосконалення її функціонування. Еволюційна концепція грошей розкриває їх об’єктивне виділення із загальної товарної маси як найбільш придатного для виконання функції грошей товару в межах окремої суспільної форми товарного виробництва і обігу, пояснюючи ефективність грошей у ролі інструмента контролю за рухом товарів.

Виконання грошових функцій здійснювалося різними видами і формами грошей в процесі еволюції товарно-грошових відносин, який зображено у таблиці 1.

Існують два закони функціонування кредитних грошей:

  1.  емісія кредитних грошей зберігає в собі умови їх зворотного припливу ( відкритий Дж. Стюартом);
    1.  забезпеченість емісії грошей – видача позик в міру зростання попиту на них і їх погашення при його зменшенні. З погляду заставного права банку під забезпеченням розуміють матеріальну гарантію повернення кредиту.

В економічній науці існують два підходи до визначення сутності грошей: 1) металістичний, 2) номіналістичний. Представники номіналістичної теорії визначають гроші як знаки вартості, умовні розрахункові одиниці, оскільки сучасні гроші не залежать від вартості золота і безпосередньо відображають вартість товарів. А металістична теорія підкреслює зв’язок сучасних грошей і їх купівельної спроможності із золотом. Економічна суть товарних грошей  - це особливий товар, який виконує роль загального еквіваленту і функціонує як засіб обігу та збереження вартості.

Паперові (кредитні) гроші за своєю економічною сутністю – це загальний еквівалент для всіх товарів і благ, тобто засіб вираження їх вартості. Вони не є товаром, оскільки не мають внутрішньої вартості, а тільки номінал для обміну. Реальною вартісною основою сучасних грошей є сукупна товарна маса, оскільки її величина визначає попит на гроші.

Таблиця 1

Еволюція форм грошей

Повноцінні гроші

Неповноцінні  гроші

Товарні гроші

Металеві гроші

Змішані форми грошей

Депозит-ні гроші

Квазі-гроші

Паперові гроші

Предмети першої необхідності

Прикраси

Зливки металу

Монети

Розмінні монети

Казначейські білети

Білонна монета

Нерозмінні банкноти

Чекові депозити

Електронні депозити

Векселі

Чеки

Довгострокові депозити

Товарні гроші

Кредитні гроші

Товарні гроші – це товар, який має внутрішню вартість. Вони виконують роль еквіваленту вартості товару в формі паперових грошей, які мають золоте наповнення, розглядаються як знаки вартості монетарного товару.
Сучасні готівкові гроші мають відносну вартість, тому гроші в обігу виконують роль засобу платежу і декларуються державою. Вартість грошей формується під впливом ринку і визначається через корисність інших товарів та економічних послуг, які можна придбати за гроші. Корисність грошей пов’язана з їх рідкістю, або з постійним попитом на них.
Гроші визначаються купівельною вартістю, а ціна грошей визначається як їх валютний курс. Відносна вартість грошей у функції засобу обігу визначається опосередковано як їхня купівельна спроможність, їх цінність порівняно з вартістю товарів і послуг, які можна на них купити:
.

Сутність грошей виявляється в їх функціях. Зміна економічної природи сучасних грошей в порівнянні із товарними грошами зумовила модифікацію їх функцій. В теорії грошей традиційно виділяють п’ять основних функцій: 1) міра вартості; 2) засіб платежу; 3) засіб обігу; 4) засіб нагромадження; 5) світові гроші. У змісті функцій грошей знайшов відображення еволюційний рівень їх  розвитку.

Роль золота та інших дорогоцінних металів в економіці України має диверсифікований характер. Дорогоцінні метали, завдяки своїм фізико-хімічним і естетичним властивостям, широко використовуються у технічному виробництві, медицині, хімічній промисловості, ювелірній справі. З іншого боку золото, платина і срібло продовжують виконувати роль валютних металів в державних резервах і приватних скарбах. Формування і накопичення золотовалютного резерву проводиться з метою забезпечення стабільності грошової одиниці на внутрішньому та зовнішньому ринках та підвищення кредитоспроможності країни. Зростають обсяги накопичення дорогоцінних металів у вигляді скарбів приватними особами, оскільки є особливою формою збереження капіталу в умовах інфляції. Дорогоцінні метали на ринку користуються незмінним попитом, який випереджає пропозицію, а ціна на них постійно залишається високою.

Операції з дорогоцінними металами здійснюються Державною скарбницею Національного банку України, що є окремим структурним підрозділом НБУ, призначеним створювати і зберігати запаси дорогоцінних металів та каміння і проводити операції з ними, створюючи золотовалютні запаси, які зараховуються до активів НБУ. Скупні пункти скуповують дорогоцінне каміння та метали у громадян за купівельними цінами, затвердженими міністерством фінансів за погодженням з НБУ та Міністерством економіки.

Гроші виступають основним інструментом регулювання економіки України, оскільки обслуговують не тільки сферу виробництва продукції, а і сферу обігу. Стимулюючий вплив на розвиток виробництва має короткострокове зниження вартості грошей на грошовому ринку, яка втілюється у величині позичкового відсотка за використання тимчасово вільних фінансових ресурсів. Це дає можливість залучити капіталовкладення у виробництво продукції, що зумовить зростання обсягів товарного виробництва і відновлення вартості грошей. Зростання позичкового відсотка гальмує розвиток економічних процесів у державі, зменшуючи обсяги запозичень та скорочуючи обсяги товарного виробництва, одночасно стимулюючи зростання споживання товарної продукції, що призводить до її подорожчання, стимулюючи інфляційні процеси та втрату вартості грошима.

Регулювання курсу національної грошової одиниці по відношенню до світових грошей при його зростанні стимулює імпорт продукції, що створює конкуренцію на внутрішньому ринку і зменшення цін на товари. При зменшенні курсу національної одиниці спостерігається стимулювання експорту, бо продукція вітчизняного виробництва за ціною стає конкурентноздатною до закордонної на міжнародному ринку продуктів, що стимулює зростання обсягів товарного виробництва.

Емісія грошей зумовлює зростання їх маси в обігу, що при незначних темпах стимулює економічний розвиток: зростаючі обсяги виробництва товарів потребують зростання грошової маси, що обслуговує їх товарообіг.

Вивчаючи матеріали цієї теми необхідно звернути особливу увагу на вивчення суті грошей, форм, вартості та функцій, особливості їх еволюції та значення для регулювання економічних процесів у державі.

Запитання для самоконтролю:

  1.  Охарактеризуйте основні відмінності між раціоналістичною та еволюційною концепціями походження грошей.
  2.  Що стало основним рушієм розвитку форм грошей?
  3.  Як вирозумієте суть товарних грошей?
  4.  Дайте визначення суті кредитних грошей.
  5.  Охарактеризуйте основні закони функціонування кредитних грошей.
  6.  Поясніть поділ на «повноцінні» та «неповноцінні» гроші.
  7.  Охарактеризуйте відмінності визначення суті понять «гроші як гроші» та гроші як капітал».
  8.  Вартість грошей, зміна її вираження в процесі еволюції форм грошей.
  9.  Охарактеризуйте властивості форм вартості грошей.
  10.  В чому полягає відмінність між паперовими та кредитними грошима?
  11.  Яка відмінність між золотими та паперовими грошима?
  12.  Перерахуйте функції грошей.
  13.  Охарактеризуйте особливості прояву функцій грошей в сучасних умовах.
  14.  В чому полягає роль золота в сучасному грошовому обороті?
  15.  Якими законодавчими актами регулюється діяльність, пов’язана із дорогоцінними металами?
  16.  Яка роль грошей в регулюванні економічних процесів в Україні?

Теми рефератів:

  1.  Зміст портфельного підходу до визначення суті грошей.
  2.  Еволюція форм вартості грошей.
  3.  Роль золота та дорогоцінних металів в сучасному грошовому обороті.
  4.  Електронні гроші: емісія, обіг та переваги і недоліки використання.
  5.  Поняття світових грошей, їх функції та роль у міжнародному обміні.
  6.  Бартерний обмін: суть, переваги та недоліки, причини та передумови трансформації у грошовий.
  7.  Порівняння засад еволюційної та раціоналістичної концепцій походження грошей.

Тема 2.  Грошові теорії.

План.

  1.  Ранні грошові теорії.
  2.  Основні економічні засади класичної кількісної теорії грошей.
  3.  «Трансакційний варіант» І. Фішера та «Кембріджська версія» як основні течії неокласичного варіанту кількісної теорії грошей.
  4.  Сучасний монетаризм як напрямок кількісної теорії грошей, його відмінності від Кейнсіанських концепцій.
  5.  Роль вчень Фрідмена у розробці монетарної політики в межах неокласичного варіанта кількісної теорії.
  6.  Грошово-кредитна політика України у світлі сучасних монетаристських теорій.

Методичні вказівки.

Ще в античному світі відомі спроби пояснення сутності грошей та їх ролі у суспільстві. Платон у праці «держава» визначав роль грошей в обслуговуванні суспільного поділу праці та характерні їх функції: міри вартості і засобу платежу. Аристотель у роботі «Нікомахова етика» розглядав три функції грошей: міри вартості, засобу обігу і нагромадження. У наукових дослідженнях Аристотеля є суттєві гіпотези щодо походження грошей та змісту їх функцій, охарактеризовано лінію взаємозв’язку: товар – гроші – капітал. Ці постулати лягли в основу багатьох теорій та методологію різних шкіл ( таблиця 2).

За металістичною теорією реальними грошима виступають тільки благородні метали і визначальне значення надається функції грошей як засобу нагромадження. Згідно металістичної теорії джерелом багатства суспільства виступає зовнішня торгівля, активне сальдо якої забезпечує надходження в країну дорогоцінних металів. Представниками металістичної теорії були: В. Стеффорд, Т. Мен, Д. Норе, Монкреть’єн.

Згідно номіналістичної теорії гроші виникають внаслідок домовленості між людьми чи діяльності держави з метою полегшення товарного обміну, вони не мають внутрішньої вартості і визначаються тільки номіналом і не виконують функцію міри вартості ( цю функцію ототожнюють з масштабом цін), а тільки виступають засобом обігу. Яскравими представниками цієї теорії були Д. Берклі і Дж. Стюарт.

Таблиця 2

Напрями розвитку теорії грошей

Теорія грошей

Абстрактна теорія

Прикладна теорія грошей

Металістична, номіналістична, раціоналістична, еволюційна, теорія трудової вартості, теорія робочих грошей

Класична кількісна теорія

Неокла-сична кількісна теорія

Сучас-ний монета-ризм

Кейнсіан-ська теорія

Монетаризм

Неокейн-сіанська модель

Кейнсіансько-неокласичний синтез

Ранні грошові теорії

Сучасні грошові теорії

Теорія трудової вартості була створена А. Смітом та Д. Рікардо, в основі якої був аналіз виробництва. А. Сміт обґрунтовував зв’язок розвитку грошей з історичним процесом зміни суспільного поділу праці і усуспільнення виробництва. Представники цієї течії вбачали в грошах товар, який нічим не відрізняється від інших товарів, проте стабільність грошового обігу повинна забезпечуватися золотим стандартом, а функції грошей можуть виконувати паперові гроші, ігноруючи функцію еквівалента обміну. Вартість срібла і золота, як і вартість інших товарів, пропорційна кількості праці необхідної для їх отримання і поставки на ринок.

Суть теорії робочих грошей (трудова теорія вартості) полягає в тому, що вартість товарів втілює в собі певну кількість годин суспільного робочого часу або живої і уречевленої праці. Під живою працею розуміють поточні зусилля працівника, а під уречевленою – послуги капіталу, що становлять минулі витрати праці. Згідно цієї теорії ціни повинні бути пропорційні праці, яка втілена в товарах, а товари повинні бути суспільно необхідними.

Основними представниками класичної кількісної теорії грошей були:Ж. Боден, Б. Даванзатті, Дж. Монтаріні, Дж. Локк, Д. Юм, Д. Рікардо. Кількісна теорія встановлює функціональну залежність і взаємозв’язок між двома економічними елементами – рівнем товарних цін і кількістю грошей в обігу, тобто будь-яка зміна кількості грошей зумовлює пропорційну зміну абсолютного рівня цін товарів і послуг, а в результаті – до зміни номінального вираження ВНП.

                                             Сума цін товарів

Представницька= _____________________________ .           

вартість грошей     Число обертів грошової одиниці

Якщо Д. Юм розглядав застосування кількісної теорії грошей відносно металевих грошей – срібла та золота, то Д. Рікардо переніс її основні постулати на визначення способу функціонування паперових грошей.

В процесі розвитку кількісної теорії були сформовані такі положення: 1) вартість грошей і рівень товарних цін визначаються змінами кількості грошей; 2) нагромадження дорогоцінних металів, як грошей,  не може зробити націю багатшою; 3) ціни змінюються пропорційно зміні кількості грошей в обігу; 4) у разі зміни кількості грошей в такій же пропорції змінюються ціни на всі товари, а співвідношення між цінами на товари залишається незмінним; 5) в обігу знаходяться всі гроші; 6) купівельна сила грошей обернено пропорційна їх кількості, а рівень цін прямо пропорційний кількості грошей.

Трансакційна версія кількісної теорії Ірвіном Фішером сформульована у праці «Купівельна спроможність грошей», де він математично обґрунтував залежність рівня цін від маси грошових засобів, що використовуються при здійсненні товарообігу (трансакційних операцій). І. Фішер запропонував рівняння обміну:

,

де Mкількість грошей, що перебувають в обігу (грошова маса);

V – швидкість обігу грошей за певний період (середньорічне число разів використання грошової одиниці для придбання товарів) ;

P – ціна індивідуального товару, реалізованого за вказаний період (рівень цін – середньостатистичне значення цін готових товарів і послуг, виражене стосовно базового річного показника, що дорівнює 1,0);

Q - фізичний обсяг товарів і послуг, реалізованих протягом даного періоду (реальний національний продукт).

У рівнянні обміну не враховується чинник нагромадження грошей, згідно нього гроші функціонують тільки як засіб обігу і платежу.

Кембриджська версія кількісної теорії грошей отримала назву теорії касових залишків. Згідно цієї теорії гроші, що перебувають у суб’єктів товарообміну поділяються на дві частини для задоволення виробничого споживання і заощадження. Отже, у теорії касових залишків гроші виступають не тільки засобом обігу, а і засобом платежу та нагромадження і збереження вартості. Рівняння Фішера враховує кількісну пропозицію грошей Ms, а в теорії касових залишків центральною проблемою є попит на гроші Md, що і відображено в формулі А. Пігу:

,

де Mмаса грошей в економічних суб’єктів (касові залишки);

R – загальна величина виробництва продукції у фізичному виразі за певний період;

P – середня ціна одиниці виробничої продукції;

k – коефіцієнт, що враховує частину річного доходу (R*P), яку суб’єкти зберігають у ліквідній формі, тобто у вигляді касового залишку (коефіцієнт Маршалла).

Кембриджські економісти зробили висновок, що між М і Р існує зв’язок, на який впливає коефіцієнт заощаджень (k). За у мови сталості величин k і Р виникає обернено пропорційний зв’язок між вартістю (купівельною спроможністю) грошової одиниці і величиною наявних касових залишків, а рівень цін прямо пропорційно залежить від величини касових залишків – це основний висновок кількісної теорії грошей.

Сутність «кон’юнктурної теорії» полягає у визначенні залежності загального рівня цін від загальних умов товарно-грошового ринку, або кон’юнктури товарного ринку. У фазі економічного піднесення загальний рівень цін зростає і вартість грошей знижується. А в період економічного спаду ціни знижуються і вартість грошей зростає. Такі коливання цін Туган-Барановський пояснював дією не грошових факторів. Зміна кон’юнктури ринку зумовлюється зміною чинників пропозиції: обсягу виробництва, рівня витрат на виробництво і рівня цін. По своїй суті кон’юнктурна теорія є кількісною, оскільки зміна кількості грошей впливає в різній мірі на всі інші чинники: швидкість обігу грошей, процентну ставку, інвестиції, обсяги виробництва тощо, але вона вказує на непропорційну залежність цін і вартості грошей від зміни їх кількості.

У своїх працях Дж. Кейнс теоретично довів, що механізм ринкової конкуренції не може без втручання держави забезпечити ефективне використання головних чинників виробництва і відповідну рівновагу процесу розширеного відтворення. Проте, він обґрунтував доцільність державного регулювання по відношенню до тих інституцій, які не піддаються ринковим методам саморегуляції, тому потребують втручання держави. Запропонував  використання державного регулювання з метою стимулювання ефективного платоспроможного попиту і інвестиційного процесу, ставши засновником державної грошово-кредитної політики. Зміна грошової пропозиції викликає зміну рівня відсоткової ставки; зміна відсоткової ставки призводить до зміни інвестиційного попиту; зміна інвестиційного попиту зумовлює через мультиплікативний ефект зміну обсягів номінального ВВП.

Кейнс визначив принципи «дешевих грошей» і «дорогих грошей» і пільгового кредиту. Вчений виступав проти спонтанної зміни цін, що завдають шкоди ринковій кон’юнктурі, розробивши концепцію регульованого ціноутворення і підконтрольної інфляції.

Дж. Кейнс розвинув теорію попиту на гроші , створивши теорію переваги ліквідності, яка є продовженням кембриджського підходу.

Монетаризм  - напрям економічної теорії, що вбачає у змінах пропозиції грошей основне джерело змін рівня цін та сукупного обсягу виробництва (ВВП) і розглядає економіку як внутрішньо стабільну систему. Цей напрям кількісної теорії виник з метою подолання наслідків інфляції у Чикагському університеті, основним представником є Мільтон Фрідман.

Основними положеннями монетаризму є: 1) втручання держави є основною причиною порушення стабільності економічних процесів; 2) зміни в кредитно-грошовій політиці спричиняють вирішальний вплив на господарську кон’юнктуру; 3) центральні банки спроможні контролювати кількість грошей в обігу.

Монетаристи не визнавали ефективність фіскальної політики, вважаючи регулювання податкових ставок та державного боргу малокорисним для розвитку економіки. Недоліками монетаризму є ігнорування сфери виробничого відтворення та вважання сфери виробництва чорною скринькою, внутрішні процеси в якій регулюються автоматично ринковими механізмами.

Монетаристи розглядають пропозицію грошей як альтернативне явище попиту на гроші. Вона повинна визначатися на основі попиту на гроші інакше суттєва різниця між ними зумовить негативне сальдо платіжного балансу, падіння ВВП та високі темпи інфляції. Фрідман сформулював правило: грошову масу слід збільшувати поступово і незалежно від кон’юнктури і циклічності коливань. Монетаристи запровадили верхню та нижню межу зростання грошової маси, що широко практикується сучасними політиками.

Отже, монетаристи були прихильниками активної політики «стабільних грошей»: жорсткого регулювання кредитно-грошової емісії та контролю за інфляцією за допомогою монетарної політики центрального банку.

До основних положень сучасного кейнсіансько-неокласичного синтезу , які широко застосовують центральні банки країн з ринковою економікою, можна віднести:

  1.  величина грошової маси в обігу активно впливає на розвиток процесів у реальному секторі економіки в короткотерміновому періоді та інфляцію (рівень цін) у довготерміновому;
    1.  монетарний механізм державного регулювання повинний  переважати фіскальний;
    2.  регулювати розкручування інфляції легше ніж ліквідовувати її наслідки, тому національні банки повинні реалізовувати довгострокові цілі стабілізації попиту і цін, грошової маси і ВВП, а не обслуговувати клієнтів;
    3.  грошово-кредитна політика повинна відображати і узгоджувати і довгострокові і короткострокові цілі;
    4.  регулювання пропозиції грошей повинне ґрунтуватися на монетаристській концепції, а рівня відсоткових ставок на кредити – на кейнсіанській;
    5.  грошова пропозиція повинна визначатися на основі попиту на гроші.

Період 1991-1995 рр. характеризувався проведенням експансивної грошово-кредитної політики замість необхідного стримування грошової маси, обмеження кредитної емісії, підвищення облікової ставки та інших заходів грошово-кредитної рестрикції. Банківська діяльність ставала невигідною через дешевизну кредитів. Така ситуація була зумовлена використанням кейнсіанського підходу у грошово-кредитній політиці України. Починаючи з 1995 р. було проголошено курс на макроекономічну стабілізацію, прискорення ринкових реформ та формування ринкового механізму функціонування економіки; визнано необхідність зменшення податкового тиску, переведення суб’єктів господарювання на самофінансування; оголошено курс на подолання гіперінфляції, лібералізацію кредитного та валютного ринків, розмежування емісійного і бюджетного механізмів НБУ, формування ринку цінних паперів. Такий курс НБУ відповідає в більшій мірі монетаристському підходу, що ґрунтується на посиленні ролі суто інструментів грошово-кредитного регулювання.

В результаті вивчення теми студент повинен засвоїти основні напрями  розвитку теорії грошей, їх теоретичні засади, спільні риси та відмінності. Студент повинен вивчити особливості застосування монетаристського та кейнсіанського теоретичних підходів у сучасній грошово-кредитній політиці економічно розвинутих країн та особливості становлення грошово-кредитного регулювання в Україні. В результаті застосування теоретичних знань щодо сутності процесу грошового обороту та його закономірностей студенти повинні вміти розв’язувати практичні завдання і давати відповіді на поставлені запитання.

Запитання для самоконтролю.

  1.  В чому полягає суть номіналістичного напрямку теорії грошей?
  2.  Які особливості характеризують металістичну теорію грошей?
  3.  Висвітліть основні засади теорії трудової вартості?
  4.  В чому заклечається відмінність теорії робочих грошей від теорії трудової вартості?
  5.  Класична кількісна теорія грошей: суть, представники, основні постулати.
  6.  Охарактеризуйте спільні риси і відмінності «Трансакційного варіанту» та «Кембриджської версії» кількісної теорії грошей.
  7.  Розтлумачте зміст рівняння М. Фішера.
  8.  В чому полягає зміст і призначення формули А. Пігу?
  9.  наведіть принципи політики «дорогих» і «дешевих грошей», сформульовані Дж. Кейнсом.
  10.   В чому відмінність ролі інфляції у кейнсіанській та монетаристській концепціях?
  11.   Які основні положення монетаризму?
  12.   У чому полягає спорідненість монетаризму та кейнсіанство?
  13.   Розкрийте суть теорії попиту Дж. Кейнса, особливості його визначення.
  14.   У чому полягає економічний зміст рівняння Фрідмена для визначення попиту на гроші?
  15.   Які положення сучасного кейнсіансько-неокласичного синтезу ви можете охарактеризувати?
  16.   В чому полягав зміст грошово-кредитної політики в Україні в 1991 – 1995 рр.?
  17.   Які причини поновлення інфляційного процесу в Україні?

Теми рефератів.

  1.  Ідеї та автори «кембриджської версії» кількісної теорії грошей.
  2.  Зміст теорії касових залишків.
  3.  Сучасні монетаристські теорії грошей.
  4.  Економічна теорія Туган-Барановського.
  5.  Меркантилізм та маржиналізм як методологічна основа сучасних теорій грошових відносин.

Приклади розв’язку типових завдань.

Приклад 1.

Застосування прогресивних технологій підвищило продуктивність праці у світовій золотодобувній галузі на 12 %. Як це позначиться на висоті товарних цін при умові: а) золотого стандарту; б) нерозмінних грошових знаків.

Розв’язування:

Запишемо рівняння Фішера, яке також дійсне і для темпів росту показників, що входять до нього.

                              =>   

Отже, при умові золотого стандарту зростання продуктивності праці призведе до збільшення грошової маси на 12 %, що в короткотерміновому періоді, в якому швидкість обігу грошей стала, зумовить зростання товарних цін.

При умові функціонування нерозмінних на золото грошових знаків, зростання продуктивності праці в окремій галузі не позначиться на загальному рівні товарних цін.

Приклад 2.

Маса грошей в обігу протягом року становила 1,2 млн. грн., оборотність грошової одиниці – 9 оборотів в рік. Визначіть суму цін товарів для реалізації.

Розв’язування:

З рівняння І. Фішера слідує:

,       

Отже, сума цін товарів для реалізації становитиме 10,8 млн. грн.

Приклад 3.

Застосування прогресивних технологій підвищило продуктивність праці у світовій золотодобувній галузі на 12 %. Як це позначиться на висоті товарних цін при умові: а) золотого стандарту; б) нерозмінних грошових знаків.

Розв’язування: За умови золотого стандарту:

За умови нерозмінних грошових знаків ціни на споживчі товари залежать тільки від попиту.

Отже, при умові золотого стандарту зростання продуктивності праці призведе до збільшення товарних цін на 12 %.

При умові функціонування нерозмінних на золото грошових знаків, зростання продуктивності праці в окремій галузі не позначиться на загальному рівні товарних цін.

Приклад 4.

Загальний світовий видобуток золота збільшився на 25%. При цьому сукупний попит на споживчих ринках зменшився на 20%.

  1.  Як зміниться ціна на золото?
  2.  Як зміняться ціни на споживчі товари за умов золотого стандарту?
  3.  Як зміняться ціни на споживчі товари за умов функціонування нерозмінних грошових знаків?

Розв’язування:

Отже, зростання видобутку золота призведе до зменшення ціни на нього на 25 %.

При умові золотого стандарту зростання продуктивності праці призведе до збільшення товарних цін на 25 %, зменшення сукупного попиту призведе до зниження товарних цін на 20%, тому в цілому товарні ціни зростуть на 5%.

При умові функціонування нерозмінних на золото грошових знаків, зростання продуктивності праці в окремій галузі не позначиться на загальному рівні товарних цін, проте ціни за рахунок зменшення сукупного попиту зменшаться на 20%.

Приклад 5.

Маса грошей в обігу протягом року становила 1,2 млн. грн., оборотність грошової одиниці – 9 оборотів в рік. Визначте суму цін товарів для реалізації.

Розв’язування:

З рівняння І. Фішера слідує:

,       

Отже, сума цін товарів для реалізації становитиме 10,8 млн. грн.

Завдання для самостійної роботи.

Задача 1. Загальний світовий видобуток золота збільшився на 22 %. При цьому сукупний попит на споживчих ринках зменшився на 22 %. Визначіть як зміниться ціна на золото, ціни на споживчі товари за умови золотого стандарту, ціни на споживчі товари при функціонуванні нерозмінних грошових знаків.

Задача 2. Об’єм видобутку золота зростає на 15 %, при цьому сукупний попит на споживчих ринках спадає на 10 %. Визначити як зміняться ціни на споживчі товари за умов обігу нерозмінних грошових знаків, ціна на золото, ціни на споживчі товари при золотому стандарті.

Задача 3. Грошова одиниця країни при проведенні ревальвації збільшила вміст золота на 50 %. Одночасно вартість золота зменшилась на 35 %. Як зміниться рівень товарних цін при умовах золотого стандарту в паперових грошах і золотих монетах?

Задача 4. Після проведення девальвації вміст золота в грошовій одиниці зменшився на 9 %, а вартість золота зросла на 6 %. Як зміниться рівень товарних цін за умов золотого стандарту у паперових грошах , у золотих монетах?

Задача 5. Після проведення девальвації вартість грошової одиниці зменшилась на 15 %, при цьому сукупний попит на споживчі товари зріс на 22 %, а пропозиція зменшилась на 10 %. Як зміняться ціни на споживчі товари?

Задача 6. Що відбуватиметься з номінальним ВНП, якщо пропозиція грошей зросте на 15 %, а швидкість обігу зменшиться на 18 %?

Задача7. Визначіть, як зміниться номінальний ВНП, якщо швидкість обігу грошей становить  7 оборотів і залишається постійною, а грошова маса зменшиться з 350 млн. грн. до 310 млн. грн.

Задача 8. Обчисліть середньозважений рівень цін, якщо необхідний обсяг грошової маси для обслуговування грошового обороту становить 400 млн. грн., швидкість обігу грошей 8 оборотів в рік, кошти на чекових рахунках склали 102 млн. грн, а швидкість їх обігу – 12 оборотів в рік. Товарна маса в країні становить 10 млн. умовних одиниць.

Задача 9. В Україні обсяг ВВП у 2003 році становив 172,9 млрд.грн. На початок року в обороті перебувало 22,1 млрд.грн., на кінець – 32,1 млрд.грн. Визначити середню швидкість обігу гривні та середню тривалість одного обороту гривні.

Задача 10 Скільки оборотів здійснить грошова одиниця за рік, якщо відомо, що обсяг ВВП за 2 роки був однаковий і разом становив 20780 тис.гр.одн., а середній залишок грошей в обігу за рік відповідно 6400 тис.гр.одн.?

Задача 11 В наслідок негативних зрушень в економіці пропозиція грошей зросла в 2 рази, обсяг виробництва зріс у 1,5 рази. Проаналізуйте як зміниться швидкість обігу грошей, якщо рівень цін зріс на 50 %.

Задача 12 Протягом року інфляція зумовила ріст цін в межах національної економіки на 45 %, грошова маса зросла з 50 до 65 млн. грн.. Проте, розвиток банківської системи зумовив зростання швидкості обігу грошей на 11%. Як за таких умов зміниться сукупний обсяг реалізації ?

Задача 13. Визначіть на скільки зміниться номінальний ВНП, якщо пропозиція грошей стала – 400 млрд. дол.. США, а швидкість обігу зросте з5 до 9 оборотів в рік ( зменшиться з 9 до 7 оборотів в рік).

Задача 14. Визначіть, як зміниться номінальний ВНП, якщо швидкість обігу грошей стала –  7 оборотів в рік, а грошова маса зменшиться з 350 млн. грн. до 310 млн. грн..

Задача 15 Обчисліть зміну швидкості обігу грошей в результаті вдосконалення функціонування кредитної системи, якщо грошова маса в обігу зросла з 220 до 250 млн. грн., валовий номінальний продукт зріс на 13 %, , а рівень цін зріс на 6%.

Задача 16. Обчисліть середньозважений рівень цін, якщо необхідний обсяг грошової маси для обслуговування грошового обороту становить 400 млн. грн., швидкість обігу грошей 8 оборотів в рік, кошти на чекових рахунках склали 102 млн. грн, а швидкість їх обігу – 12 оборотів в рік. Товарна маса в країні становить 10 млн. умовних одиниць.

Задача 17. Заробітна плата працівника в місяць становить 810 грн. після утримання податків. Її витрачають щодня рівномірними частинами, на останній день місяця залишок дорівнює нулю. Обчисліть середній залишок впродовж місяця і його співвідношення до номінального доходу. Розрахуйте вказані показники, якщо виплата проводитиметься двічі на місяць, на скільки прискориться швидкість обігу грошей?

Тести для самоконтролю.

  1.  Згідно еволюційної концепції гроші:

а) виникли внаслідок угоди між людьми;

б) були запроваджені законодавчими актами держави для полегшення обміну;

в) були запроваджені державою для фінансування своїх потреб;

г) виникли в результаті розвитку товарного виробництва та обміну.

  1.  Монометалізм характеризується:

а) використанням в якості грошей тільки дорогоцінних металів;

б) забезпеченням розміну паперових грошей на золото;

в) забезпечення загального еквівалента за одним металом.

  1.  Функція нагромадження проявляється в тому, що:

а) гроші виступають резервом багатства;

б) слугують еквівалентом вартості;

в) регулюють грошовий обіг.

  1.  Як засіб обігу гроші :

а) слугують посередником в обміні;

б) стимулюють обмін товарів;

в) регулюють грошовий обіг.

5. Яку функцію виконують гроші надаючи вартості товару форму ціни:

  а) міри вартості;

  б) засобу обігу;

  в) засобу платежу.

  1.  Товарообмінні процеси на сучасному етапі розвитку товарно-грошових відносин можна зобразити схематично:

а) Т1-Т2;

б) Т1-Т-Т2;

в) Т1-Г-Т2.

  1.  Кредитні гроші – це:

а) неповноцінний знак вартості, що виник на основі кредитних відносин;

б) засіб платежу, що замінює готівку і дає можливість отримати позику в банку;

в) грошові білети і розмінна монета, що перебуває в обігу.

  1.  До квазігрошей належать:

а) векселі, чеки, електронні депозити;

б) чекові та електронні, довгострокові депозити;

в) векселі, чеки, довгострокові депозити

  1.  Демонетизація золота – це:

а) вилучення з обігу золотих монет;

б) припинення обміну паперових грошей на золото;

в) припинення обміну неповноцінних грошей на золото;

г) вилучення золота з складу монет.

  1.  Білонна монета – це:

а) монета, що карбується з дорогоцінного металу;

б) монета із вмістом дорогоцінного металу;

в) розмінна монета.

  1.  Однорідність грошей означає:

а) високу зручність у користуванні грошима;

б) всі екземпляри наявних в обороті грошей є взаємозамінними;

в) довготривалість використання грошових знаків.

  1.  Вексель -це:

а) засіб платежу, що заміняє готівку;

б) неповноцінний знак вартості, що виник на основі кредитних грошей;

в) письмове зобов’язання боржника сплатити визначену суму грошей у визначений термін.

13.   Суть металістичної теорії грошей полягає:

а) у визначенні кількості грошей в обігу;

б) у твердженні, що золото і срібло за своєю природою є грошима;

в) у запереченні товарної природи грошей;

г) у запереченні функції грошей як міри вартості.

14.   Суть номіналістичної теорії грошей полягає:

а) у визначенні кількості грошей в обігу;

б) у в ототожненні грошового обігу з товарним обміном;

в) у запереченні товарної природи грошей;

г) у визначенні грошей як умовних знаків, що позбавлені внутрішньої вартості.

15.   „Трансакційна версія” кількісної теорії базується:

а) на рівнянні Пігу;

б) на рівнянні І.Фішера;

в) на „рівнянні обміну”;

г) на рівнянні Дж.Кейнса.

16.   Згідно з рівнянням Фішера кількість грошей, необхідна для забезпечення обігу товарів і послуг:

а)  прямо пропорційна номінальному обсягу виробництва;

б) обернено пропорційна номінальному обсягу виробництва і прямо пропорційна швидкості грошей;

в) прямо пропорційна номінальному обсягу виробництва і обернено пропорційна швидкості грошей.

17. Мотив зберігання грошей Дж.Кейнса, який виникає з бажання уникнути втрат капіталу при зберіганні активів у формі облігацій у період очікуваного підвищення норми позичкового відсотка:

а) мотив обачності;

б) трансакційний мотив;

в) спекулятивний мотив.

18.  Сукупний попит на гроші за Кейнсом – це сума:

а) трансакційного і спекулятивного мотивів;

б) трансакційного і мотиву завбачливості;

в) транс акційного, спекулятивного і мотиву завбачливості.

19. Кількісну теорію Кейнса характеризують ознаки:

а) держава не повинна втручатись в процес виробництва;

б) природа грошей має тісний зв’язок з теорією трудової вартості;

в) вартість грошей не залежить від матеріального змісту;

г) необхідність державної грошової політики.

20. Кількісну теорію Юма характеризують ознаки:

а) купівельна сила грошей і ціни встановлюються на ринку;

б) офіційна економічна політика „знецінення грошей”;

в) визначення співвідношення між наявною грошовою масою та номінальною величиною ринку товарів і послуг;

г) необхідність державної грошової політики.

Тема 3. Грошовий оборот, грошові потоки і їх вплив на грошову масу.

  1.  Зміст грошового обороту, його структура за формою платіжних засобів та економічним змістом.
  2.  Безготівковий і готівковий обіг як сфери грошового обороту.
  3.  Грошова маса в Україні: базові гроші та грошові агрегати.
  4.  Механізм балансування грошових потоків в окремих секторах та в обороті загалом.
  5.  Швидкість обігу грошей та фактори, що її визначають.
  6.  Монетизація економіки.
  7.  Регулювання швидкості обігу готівки та стабільності грошової одиниці.
  8.  Закон кількості грошей, необхідних для обороту.
  9.  Сучасні засоби платежу, що обслуговують грошовий оборот, їх економічні відмінності та особливості застосування.

Методичні вказівки.

Процес безперервного руху грошей між суб’єктами економічних відносин у суспільному відтворенні називається грошовим оборотом. У процесі руху доходів і продуктів (товарів і послуг) виникають взаємопов’язані, але протилежні за напрямом товарні і грошові потоки. Розглянемо базову модель грошового

обороту на рисунку 3.

Рисунок 3 – Базова модель грошового обороту [   ].

На мікрорівні, у межах кругообороту окремого індивідуального капіталу, гроші є однією з функціональних форм капіталу, його складовою й елементом багатства, яким володіє власник цього індивідуального капіталу, вони вимагають для себе відповідної норми прибутку (доходу).

На макрорівні в сукупному грошовому обороті гроші функціонують тільки як гроші і не є функціональною формою капіталу, тому їх масу в обороті не можна вважати частиною багатства країни, тобто вона не збільшує сукупного капіталу суспільства подібно до капіталу окремого індивіда.

Сукупний грошовий оборот здійснюється здебільшого теж за рахунок наявної в обороті грошової маси, грошовий ринок перетворюється у внутрішній елемент цього обороту і забезпечує перерозподіл наявної грошової маси з метою прискорення її обігу і найповнішого забезпечення потреб обороту в грошах у межах наявної їх маси, потреба в поповненні обороту додатковою масою грошей, яка може бути задоволена лише через додаткову емісію грошей.

Структура грошового обороту за відмінностями і характером економічних відносин: грошовий обіг; фінансово-кредитний сектор; ( фіскально-бюджетний оборот – частина фінансово-кредитного сектору; кредитний оборот - частина фінансово-кредитного сектору; фінансовий оборот ).

Залежно від форми грошей, в якій відбувається грошовий оборот, він поділяється на безготівковий і готівковий. У сфері готівкового обігу гроші рухаються поза банками, безпосередньо обслуговуючи відносини економічних суб'єктів. У сфері безготівкового обігу гроші переміщуються за рахунками в банках, не виходячи за межі банківської системи.

Номінальний вираз усієї сукупності грошей у всіх формах, що перебувають в економічному обороті на визначений момент часу визначає величину грошової маси.

В основу визначення обсягу і структури грошової маси покладено агрегатний метод вимірювання пропозиції грошей. Під грошовим агрегатом розуміють групування  певної категорії грошових форм відповідно до рівня їх ліквідності. В Україні обсяг грошової маси визначають за чотирма агрегатами:

М0 – готівка поза банками;

М1 = М0+ депозити;

М21+строкові депозити в національній і іноземній валюті;

М3 = М2+кошти клієнтів за трастовими операціями банків та цінні папери власного боргу банків.

До грошової бази входять готівка поза межами банківської системи та у касах банків, а також банківські резерви комерційних банків в НБУ.

Збалансування грошового обороту, а отже, і його нормальне функціонування забезпечуються вирівнюванням двох ключових потоків - національного доходу та реалізації національного продукту. Між цими потоками існує внутрішній зв'язок, зумовлений єдністю процесу суспільного відтворення, що створює об'єктивну основу для їх вирівнювання. Ця обставина спричинює формування в процесі розподілу і використання національного доходу двох видів грошових потоків, які стосовно національного доходу можна назвати потоками відпливу і потоками припливу грошей. В загальній моделі кругообороту потік національного продукту повинен дорівнювати потоку національного доходу в іншому випадку матиме місце дефіцит державного бюджету.  

Національний продукт

Національний доход

де (Х - М) -  величина, що виражає чистий експорт товарів і послуг. При розрахунку величини національного продукту імпорт віднімається із суми сукупного споживання та «ін’єкцій», щоб уникнути подвійного врахування, оскільки С, І та G вже включають в себе витрати як на імпортні товари, так і на вітчизняні. С – споживчі витрати, S – заощадження домогосподарств, І – інвестиції, Т – чисті податки – різниця між податковими платежами та трансфертами (дотаціями, субсидіями і пільгами),G – державні закупівлі, Х – експорт, М – імпорт.

До потоків відпливу належать: чисті податки, заощадження сімейних господарств  та оплата імпорту. Потоки припливу охоплюють: інвестиційні витрати фірм , державні закупівлі урядових структур, надходження за експортом. В обсязі потоків відпливу зменшується використання сімейними господарствами національного доходу на внутрішньому ринку продуктів, що звужує можливості реалізації виробленого національного продукту. В обсязі потоків припливу збільшується надходження грошей на внутрішній ринок, вони повертаються в основне русло свого руху, що розширює можливості реалізації національного продукту. Якщо обсяги потоків відпливу і припливу грошей будуть   урівноважуватися,   то   потоки   національного   доходу   і реалізації національного продукту збалансуються.

Проте урівноваженість потоків відпливу і припливу грошей може бути досягнута тільки через механізм грошового ринку, який. виконує дві важливі для урівноваження вказаних потоків функції:

1) трансформує заощадження сімейних господарств у нові види платоспроможного попиту (фірм та урядових структур);

2) завдяки коливанню кон'юнктури (попиту і пропозиції грошей) зумовлює відплив зайвих грошей на світовий ринок або приплив їх зі світового ринку у разі дефіциту пропозиції грошей.

Швидкість обігу грошей – це показник, який показує скільки разів певна грошова одиниця витрачається для купівлі товарів і послуг. Використовуючи кількісне рівняння І. Фішера, швидкість обігу грошей (V) можна визначити як співвідношення:

,

Швидкість грошового обігу можна визначити як кількість обертів, що робить грошовий агрегат М1 або М2, щоб забезпечити визначений рівень економічної діяльності, який дорівнює номінальному ВВП. За цією формулою швидкість обігу грошей у банківській статистиці розраховується як відношення номінальної величини ВВП (Р*Q) до агрегату М1 або М2. Показник V показує, скільки разів номінальна грошова маса обертається, фінансуючи сукупні видатки або доходи.

Фактори, що впливають на швидкість обігу грошей:

  •  зміна обсягу, структури та ефективності суспільного виробництва;
    •  величина і швидкість товарних потоків на стадії обміну;
      •  розвиток ринкових зв'язків між суб'єктами процесу відтворення;
      •  збалансованість попиту і пропозиції на ринку;
      •  рівень розвитку маркетингу;
      •  рівень інфляції;
      •  рівень розвитку економічної інфраструктури, транспорту, торгівлі, банківської справи і ринку цінних паперів та ін.  

Порівнюючи зміни обсягів ВВП і грошової маси у довгостроковому періоді, можна зробити висновок: коли грошова маса зротає скоріше, ніж ВВП, то швидкість обігу грошей зменшується: і навпаки, якщо грошова маса зростає повільніше, ніж ВВП, відбувається прискорення обігу грошей.

З показником швидкості обігу грошей обернено-пропорційно пов’язаний коефіцієнт монетизації ВВП – відношення грошової маси до номінальної величини валового внутрішнього продукту.

де Км – коефіцієнт монетизації; М – маса грошей на кінець року, взята за агрегатом М2; ВВП – річний обсяг виробленого валового внутрішнього національного продукту (за поточними цінами).

Оскільки усі чинники, які впливають на монетизації перебувають у тісному взаємозв’язку під дією попиту і пропозиції, тому ремонетизувати економіку за рахунок штучного збільшення пропозиції грошей неможна, а слід забезпечити попит на гроші, на який впливає рівень реального доходу. Тільки в міру зростання попиту на гроші повинна збільшуватися пропозиція грошей.

Регулювання швидкості обігу та стабільності грошей тісно пов’язане з регулюванням грошової маси в обороті. Важливою умовою забезпечення сталості грошей є відповідність фактичної маси грошей в обігу об’єктивно-необхідній кількості. Через механізм їх балансування на сталість грошей впливають фактори їх кількості та швидкості обігу. Існує декілька методів регулювання грошової маси та швидкості грошей в обігу: емісія грошей ; обслуговування державного боргу;  купівля НБУ іноземної валюти; утворення депозитних грошей комерційними банками; купівля комерційними банками цінних паперів; операції придбання комерційними банками іноземної валюти; утворення кредитних грошей комерційними банками.

Зв’язок між банківськими наднормативними резервами і масою грошей в обігу характеризується грошовим мультиплікатором (коефіцієнтом експансії депозитів) – величиною множника, яка характеризує збільшення кількості грошей в обігу в результаті операцій на монетарному ринку.

Величина грошового мультиплікатора обчислюється за формулою:

де m – грошовий мультиплікатор; MR – норма обов’язкових резервів.

Коефіцієнт експансії депозитів характеризує максимальну кількість нових кредитних грошей, яку утворює кожна грошова одиниця наднормативних резервів. Додаткову суму кредитних грошей в результаті кредитної експансії можна обчислити за формулою:

де m – грошовий мультиплікатор; E – сума наднормативних резервів.

Специфічність закону обігу паперових грошей проявляється в обмеженні випуску паперових грошей їх кількістю, об’єктивно необхідною для забезпечення потреб економіки.

Кількість грошей, необхідних для обміну можна обчислити за рівнянням Фішера або за розгорнутою формулою:

де К – сума продаж товарів і послуг в кредит; П – сума платежів, термін погашення яких настав; ВП – сума платежів, які погашаються шляхом взаємного зарахування боргів (взаємозалік).

Грошовий обіг обслуговують готівкові гроші та гроші в безготівкових розрахунках. Для розрахунків готівкою використовують банкноти та розмінні монети. Банкноти мають примусовий офіційний курс і не можуть не прийматися під час розрахунків. Монети використовують як засіб розмінювання невеликих сум, що перебувають в обігу.

Гроші в безготівкових розрахунках не мають речового вираження і існують у вигляді депозитних грошей. В Україні використовуються такі форми безготівкових розрахунків: платіжне доручення ; платіжна вимога; акредитив;  вексель;  чек; інкасові доручення та платіжні вимоги.

Для обслуговування депозитних рахунків використовують платіжні картки – грошові документи, що засвідчують наявність рахунка власника у кредитній установі.

В результаті опрацювання цієї теми студенти повинні засвоїти суть грошового обороту на макро- і мікрорівнях, структуру грошового обороту, економічний зміст та структуру грошового обігу; зрозуміти поняття швикості та маси грошей в обігу; навчитися застосовувати агрегатний метод для визначення кількості грошей, що обслуговують грошовий оборот, застосовувати закон маси грошей, необхідних для обігу; вміти аналізувати отримані результати та визначати тенденції розвитку економічних процесів у державі.

Запитання для самоконтролю.

  1.  Охарактеризуйте особливості грошового обігу на мікрорівні.
  2.  В чому полягає суть грошового обороту на макрорівні?
  3.  Назвіть суб’єкти грошового обороту.
  4.  Які основні ринки об’єднує грошовий оборот.
  5.  Поясніть схему грошового обігу.
  6.  Назвіть вхідні і вихідні потоки секторів «фірми» та «домашні господарства».
  7.  Охарактеризуйте вхідні і вихідні потоки держави та особливості їх балансування.
  8.  В чому полягає суть балансування грошового обороту в цілому?
  9.  Проаналізуйте структуру грошового обороту, відмінності між його секторами.
  10.   В чому переваги та недоліки безготівкового обігу?
  11.   Дайте визначення терміна «грошова маса».
  12.   В чому полягає агрегатний підхід до визначення грошової маси?
  13.   Як групуються платіжні засоби у агрегати згідно політики НБУ?
  14.   Який агрегат є носієм функції грошей – засобу обігу?
  15.   Що входить до складу грошової бази?
  16.   Як визначається швидкість обігу грошей?
  17.   Які фактори впливають на швидкість обігу грошей?
  18.   У чому суть закону кількості металевих грошей необхідних для обігу?
  19.   У чому суть закону кількості паперових грошей необхідних для обігу, наслідків його порушення?
  20.   Як визначається маса грошей, необхідна для грошового обігу?
  21.   На кого покладено функцію емісійного центру?
  22.   Розкрийте суть первинної та вторинної емісії грошей.
  23.   Охарактеризуйте механізм вторинної емісії депозитних грошей комерційними банками.
  24.   У чому полягає суть та призначення обов’язкових резервів?
  25.   Дайте визначення грошового мультиплікатора.
  26.   В чому полягає суть і призначення монетизації економіки?
  27.   Які фактори визначають зростання грошової маси?
  28.   Перерахуйте інструменти регулювання швидкості обігу та стабільності грошової одиниці.
  29.   Які засоби платежу обслуговують грошовий оборот?
  30.   В чому полягає різниця між банкнотами та монетами?
  31.   В чому полягають особливості використання та обігу депозитних грошей?
  32.   Охарактеризуйте форми безготівкових розрахунків.

Теми рефератів.

  1.  Грошовий оборот та грошові потоки на Україні.
  2.  Основні ринки, що взаємоповязуються грошовим оборотом.
  3.  Закон кількості грошей, необхідної для обігу та використання його   вимог в Україні.
  4.  Особливості балансування грошових потоків ін’єкцій та витрат у секторах грошового обороту.
  5.  Особливості використання безготівкових розрахунків в Україні.

Приклади розв’язку типових завдань.

Приклад 1. Кожна грошова одиниця, призначена для угод купівлі-продажу, обертається в середньому 6 разів протягом базового року і направляється на купівлю кінцевих товарів і послуг за ринковими цінами на загальну суму 35641 млн. грош. од..

Обчисліть величину трансакційного попиту на гроші: а) у базовому році; б) у поточному році за умови сповільнення швидкості обігу грошової одиниці на 25 % і збільшення обсягу номінального ВНП на 15 %.

Розв’язування:

З рівняння І. Фішера визначаємо трансакційний попит на гроші у базовому році:

млн. грош. од.

Аналогічно визначаємо трансакційний попит при врахуванні зміни ВНП та швидкості обігу:

млн. гр. од.

Відповідь: а) 5940,17 млн. гр. од.; б) 9108,26 млн. гр. од.

Приклад 2. Порівняйте фактичну швидкість обіговості грошей у наявному грошовому обігу з ідеальним значенням, якщо середня грошова маса за звітний період, розрахована за агрегатом М1, становить: М0=18 млрд. грн., сума поточних рахунків у комерційних банках склала 10 % від М0, депозити до запитання становлять 3 млрд. грн., сума видачі - 75 % від розміру надходжень. Ідеальне значення швидкості обігу грошей – 1.

Розв’язування:

Визначаємо агрегат М1:   млрд.грн.

Визначаємо суму трансакцій, враховуючи готівку поза банками та видану з банківських кас та обчислимо величину швидкості обігу грошей:

Відповідь: швидкість обігу фактична перевищує ідеальну на 0,4 %.

Приклад 3. Згрупуйте наведені дані згідно грошових агрегатів і визначте їх величину:

а) банкноти та монети в касах банків – 35 млн.гр.одн;

б) рахунки до запитання – 90 млн.гр.одн;

в) резерви банків в НБУ – 28 млн.гр.одн;

г) валютні заощадження підприємств – 27 млн.гр.одн;

д)  банкноти та монети в обігу – 170 млн.гр.одн;

е) кошти на платіжних картках – 100 млрд.гр.одн.;

ж) строкові вклади в комерційних банках – 110 млн.гр.одн.;

з) вклади за довірчими операціями – 32 млн.гр.одн.;

і) кошти на розрахункових рахунках підприємств – 50 млн.гр.одн.

Визначте показник грошової бази.

Розв’язування:

Визначимо відповідність даних згідно грошових агрегатів:

а) банкноти та монети в касах банків – М1=35 млн.гр.одн;

б) рахунки до запитання – М1=90 млн.гр.одн;

в) резерви банків в НБУ – М3=28 млн.гр.одн;

г) валютні заощадження підприємств – М2=27 млн.гр.одн;

д)  банкноти та монети в обігу – М0=170 млн.гр.одн,

е) кошти на платіжних картках – М1=100 млрд.гр.одн.;

ж) строкові вклади в комерційних банках – М2=110 млн.гр.одн.;

з) вклади за довірчими операціями – М3=32 млн.гр.одн.;

і) кошти на розрахункових рахунках підприємств – М1=50 млн.гр.одн.

Згрупуйте наведені дані згідно грошових агрегатів:

М0=170 млн.гр.одн.

М1=170+(35+90+100+50)=445 млн.гр.одн.

М2=445+(27+110)=582 млн.гр.одн.

М3=582+(28+32)=642 млн.грн.

До грошової бази входять готівка поза межами банківської системи та у касах банків, а також банківські резерви комерційних банків в НБУ:

Гб=170+35+28=233 млн.гр.одн.

Приклад 4. Що відбуватиметься з номінальним ВВП, якщо пропозиція грошей зросте на 20 %, а швидкість обігу зменшиться на 30 %?

 Розв’язування:

Запишемо рівняння Фішера, яке також дійсне і для темпів росту показників, що входять до нього.

ВНП = М*V

М1 = М0+0,2М0=1,2М0

V1=V0-0,2V0=0,7V0

ВНП1=М1*V1=1,2М0*0,7V0=0,84ВНП0

Отже, номінальний ВВП зменшиться на 16% (0,84*100% - 100% = -16%).

Приклад 5. Порівняйте фактичну швидкість обіговості грошей у наявному грошовому обігу з ідеальним значенням, якщо середня грошова маса за звітний період, розрахована за агрегатом М1, становить: М0=18 млрд. грн., сума поточних рахунків у комерційних банках склала 10 % від М0, депозити до запитання становлять 3 млрд. грн., сума видачі - 75 % від розміру надходжень. Ідеальне значення швидкості обігу грошей – 1.

Розв’язування:

Визначаємо агрегат М1:   млрд.грн.

Визначаємо суму трансакцій, враховуючи готівку поза банками та видану з банківських кас та обчислимо величину швидкості обігу грошей:

Отже, фактичне значення швидкість обігу перевищує ідеальне на 0,4 %.

Приклад 6. Виходячи з даних статистичного аналізу показників грошового обігу та економічного закону грошового обігу, розрахувати об’єктивно необхідну грошову масу в обігу на наступний рік, якщо сума товарних цін в розрахунку на рік складає  12500 млн.гр.одн.,  товарів проданих в кредит – 170 млн.гр.одн., сума погашення боргів за продані товари в кредит – 127 млн.гр.одн..,  безготівкове зобов’язання  взаємних боргів – 54 млн.гр.одн., коефіцієнт грошової маси 16 разів.

Розв’язування:

За законом грошового обігу визначимо необхідну масу грошей:

М н =

Мн = (12500-170+127-54) /16 = 775,188 млн.гр.одн.

Отже, об’єктивно необхідна грошова маса в обігу на наступний рік становитиме 775,188 млн.гр.одн.

Завдання для самостійної роботи.

Задача 1.

Згрупуйте наведені дані згідно грошових агрегатів і визначте їх величину:

а) кошти фізичних осіб для розрахунків платіжними картками – 28 млн.гр.одн;

б) готівкові кошти – 12 млн.гр.одн;

в) банківські резерви в НБУ – 11 млн.гр.одн;

г) короткострокові вклади фізичних осіб – 15 млн.гр.одн;

д) короткострокові цінні папери – 9 млн.гр.одн.

Визначте показник грошової бази та долю готівки в загальному обсязі грошової маси.

Задача 2.

Визначити величину окремих грошових агрегатів в Україні за умови, що: готівка на руках в населення 250 млрд.грн., строкові депозити – 175 млрд.грн., обсяг безготівкового обігу становить 50 млрд.грн., залишки на розрахункових та поточних рахунках – 130 млрд.грн., обсяг готівкового обігу становить 60 млрд.грн., кошти за трастовими операціями – 550 млрд.грн., готівка в касах банків – 138 млрд.грн.

Задача 3.

В наслідок негативних зрушень в економіці пропозиція грошей зросла в 2 рази, обсяг виробництва зріс у 1,5 рази. Проаналізуйте як зміниться швидкість обігу грошей, якщо рівень цін зріс на 50 %.

Задача 4.

Протягом року інфляція зумовила ріст цін в межах національної економіки на 45 %, грошова маса зросла з 50 до 65 млн. грн. Проте розвиток банківської системи зумовив зростання швидкості обігу грошей на 11%. Як за таких умов зміниться сукупний обсяг реалізації ?

Задача 5.

Обчисліть зміну швидкості обігу грошей в результаті вдосконалення функціонування кредитної системи, якщо грошова маса в обігу зросла з 220 до 250 млн. грн., валовий номінальний продукт зріс на 13 %, а рівень цін зріс на 6%.

Задача 6.

Якщо швидкість обігу і сукупний обсяг виробництва досить постійні (як вважали класичні економісти), то що станеться з рівнем цін, коли пропозиція грошей зросте з 2 до 6 млн.грн.?

Задача 7.

Визначити, чому буде рівний очікуваний темп інфляції, якщо темп приросту грошової маси в економіці країни складе 9 %,швидкість грошей збільшиться на 3 %, а темп приросту реального об’єму виробництва складе 8%.

Задача 8.

Кількість проданих товарів протягом року становить 180 тис.шт., ціна одиниці товару – 5 грн. Визначити середню оборотність грошової одиниці та розмір грошової маси, якщо відомо, що при підвищенні оборотності грошової одиниці на 2 оберти необхідність у грошовій масі, що обслуговує грошовий обіг, скоротилась на 40%, а при підвищенні оборотності грошової одиниці на 3 оберти – на 50%.

Задача 9

Яка кількість грошей потрібна для обігу, якщо сума цін проданих протягом року товарів становить 100 млн.грн, сума цін товарів, проданих в кредит – 35 млн.грн., сума взаємопогашаючих платежів – 40 млн.грн., сума платежів, за якими настав термін оплати – 20 млн.грн., середнє число оборотів грошової одиниці -10.

Задача 10.

Визначити кількість грошей, необхідних як засіб обігу протягом року, якщо відомо, що сума цін за реалізовані товарів становить 3500 млн.грн. Сума цін товарів, які продані протягом року з відтер мінуванням платежу, термін оплати яких не наступив – 30 млн.грн. Сума платежів за довгостроковими зобов’язаннями, термін оплати яких наступив – 182 млн.грн. Сума взаємно погашуваних платежів протягом звітного періоду – 400 млн.грн. Середня кількість обігів грошей за рік – 10 разів.

Тести для самоконтролю.

1. Гроші виступають функціональною формою капіталу:

а) на мікрорівні;

б) на макрорівні;

в) в грошовому обігу.

2.  Грошовий  оборот – це:

а) механічна сума оборотів грошей в межах індивідуальних капіталів;

б) процес руху грошей, який є одним цілим, що пов’язує всіх економічним суб’єктів за забезпечує реалізацію цих відносин;

в) кругооборот сукупного капіталу суспільства на всіх стадіях суспільного відтворення у виробництві, розподілі, обміні і споживанні.

3. Структура грошового обороту включає:

а) грошовий обіг і фінансово-бюджетну частину обороту;

б) грошовий обіг та фінансово-кредитну частину обороту;

в) грошовий, кредитний і бюджетний обіг.

4. Уповільнення грошового обороту позитивно впливає при:

а) незмінному обсязі товарообороту;

б) зростанні ВВП;

в) загрозі знецінення грошей.

5. Вхідними потоками сектора „держава” є:

а) позики;

б) трансфертні платежі;

в) податки;

г) заробітна плата;

д) заощадження.

6. Грошова маса – це:

а) готівка, що перебуває поза банками;

б) уся готівка, емітована центральним банком;

в) гроші, що перебувають у розпорядженні суб’єктів грошового обороту.

7. Який із українських агрегатів виражає „весь спектр ліквідності, що склався”:

а) грошовий агрегат М0;

б) грошовий агрегат М2;

в) грошовий агрегат М3.

8. Який із українських грошових агрегатів виражає „ліквідні гроші”:

а) грошовий агрегат М0;

б) грошовий агрегат М1;

в) грошовий агрегат М2.

9. Який із українських агрегатів виражає „найвужчі гроші”:

а) грошовий агрегат М0;

б) грошовий агрегат М2;

в) грошовий агрегат М3.

10. Агрегат М1 містить:

а) гроші поза банками;

б) короткотермінові вклади;

в) строкові вклади у національній валюті;

г) вклади до запитання фізичних та юридичних осіб;

д) кошти за трастовими операціями банків.

11. Визначити складові грошової бази:

а) резерви комерційних банків на рахунках в НБУ;

б) касова готівка;

в) депозити в НБУ;

г) готівкові кошти, які перебувають поза банками.

12. Якщо норма обов’язкових резервів становить 100%, то грошовий мультиплікатор дорівнює:

а) 1;

б) 10;

в) 100.

13. Якщо і грошова база і грошовий мультиплікатор подвоюються, тоді маса грошей:

а) не зміниться;

б) подвоюється;

в) збільшиться більше ніж у 2 рази;

г) зменшиться вдвічі.

14. На швидкість обігу грошей впливають:

а) зміна структури влади та макрорегуляторної політики;

б) рівень життя населення;

в) розвиток кредитних відносин і банківської системи.

15. Прискорення грошового обігу стає інфляційним чинником, коли:

а) товарна пропозиція випереджає грошовий попит;

б) грошовий попит випереджає товарну пропозицію;

в) пропозиція грошей відстає від росту ВВП.

16. Якщо гроші обертаються в середньому 5 разів на рік, то кількість грошей необхідних для обслуговування обміну:

а) у 5 разів більше номінального обсягу ВВП;

б) становить 20% номінального ВВП;

в) дорівнює відношенню: 20% / номінальний обсяг ВВП.

17. Швидкість обігу грошей прискорюється, якщо очікується:

а)  зниження процентних ставок;

б) зростання інфляції;

в) зниження обмінного курсу.

18. При зростанні грошової маси скоріше ніж ВВП:

а) швидкість обігу грошей збільшується;

б) швидкість обігу грошей зменшується;

в) швидкість обігу грошей є незмінною.

19. Закон грошового обігу визначає:

а) швидкість обігу грошової одиниці;

б) величину грошової маси;

в) купівельну спроможність грошей.

  1.   Вексель -це:

а) письмове доручення клієнта банкові на перерахування визначеної суми коштів;

б) письмовий наказ про виплату певній особі вказаної суми з поточного рахунку;

в) письмове зобов’язання боржника сплатити визначену суму грошей у визначений термін.

Тема 4. Грошовий ринок: попит і пропозиція, встановлення рівноваги.

План.

  1.  Суть, структура та особливості функціонування фінансового ринку.
  2.  Попит на гроші, фактори, що його визначають.
  3.  Пропозиція грошей. Механізм формування пропозиції грошей.
  4.  Роль банківської системи у формуванні пропозиції грошей.
  5.  Рівновага на грошовому ринку і позичковий процент.

Методичні вказівки.

Грошовий ринок (фінансовий ринок) – це сукупність усіх грошових ресурсів країни, що постійно переміщуються ( розподіляються і перерозподіляються) під впливом попиту і пропозиції різних суб’єктів економіки. Грошовий ринок складається з грошових потоків, якими кошти переміщуються від власників до позичальників.

Канали фінансового ринку:

- канали прямого фінансування, по яким кошти перетікають від власників заощаджень до позичальників без посередників;

- канали непрямого фінансування (через фінансових посередників).

Пряме фінансування може здійснюватися у вигляді: 1) капітального фінансування (передавання коштів позичальнику в обмін на право участі у власності на цю фірму(акції)) та фінансових інвестицій ( передавання коштів фірмі для здіснення інвестицій в обмін на зобов’язання їх повернути в майбутньому з процентами, тобто фінансування через отримування позик, продаж облігацій).

В залежності від призначення та ліквідності фінансових активів розрізняють такі сегменти грошового ринку:

  •  ринок грошей – мережа спеціальних інститутів, що забезпечують взаємодію попиту та пропозиції на гроші, як специфічний товар (монетарний) (ринок короткострокових позик і фінансових активів терміном до 1 року);
  •  ринок капіталів – ринок цінних паперів і середньо- та довгострокових кредитів.

Ринок грошей поділяється на міжбанківський та відкритий. Міжбанківський ринок - забезпечує здіснення банківських операцій та надання кредитів для вирівнювання міжбанківського платіжного обороту , забезпечує можливість отримання короткострокових кредитів, додаткових прибутків, управління  процентними та банківськими ризиками. На відкритому ринку відбувається купівля та продаж цінних паперів (скарбницькі та комерційні векселі, ОВДП, облігації, депозитні сертифікати, банківські акцепти.

Структура грошового ринку за видами інструментів:

- ринок позичкових капіталів відображає відносини позики, що пов’язані з виплатою доходу інвестору та поверненням основної суми боргу в майбутньому;

- ринок цінних паперів (фондовий) поєднує відносини власності та частково відносини позики, які регламентуються формою та умовами випуску цінних паперів;

- валютний ринок обслуговує міжнародний платіжний оборот, пов’язаний з оплатою грошових зобов’язань фізичних та юридичних осіб різних країн..

Фінансовий ринок поділяють на спотовий ( ринок реального товару на у мовах розрахунків, за якими оплата здійснюється негайно, тобто не пізніше другого банківського дня після укладення угоди ) та строковий ( ринок строкових контрактів про майбутні поставки базових активів: цінних паперів, товарів, ресурсів тощо).

Функції грошового (фінансового)  ринку:

  1.  Мобілізація та трансформація заощаджень суб’єктів ринку в інвестиційний та позиковий капітали.
  2.  Забезпечення реалізації відносин власності(умови).
  3.  Формування фінансових джерел економічного зростання.
  4.  Концентрація і розподіл трудових, матеріальних ресурсів між галузями економіки.
  5.  Сприяння структурній перебудові суспільного виробництва за рахунок перетоку фінансових ресурсів в більш прибуткові галузі.
  6.  Фінансове обслуговування грошового обороту та інвестиційних процесів.
  7.  Формування цін на певні види фінансових активів, пропозиції і попиту на них.
  8.  Забезпечення учасників грошового обороту: населення, суб’єктів господарювання та держави фінансовими ресурсами.

Розрізняють три мотиви попиту на гроші, які виникають у суб’єктів грошового обороту: трансакційний, спекулятивний і завбачливості. Тому вирізняють два види сукупного попиту:

* попит на гроші для трансакцій (обміну);

*попит на гроші, як на основні активи (портфельний підхід);

До чинників, що визначають попит на гроші: 1) рівень цін(інфляції); 2) рівень доходів; 3) рівень норми процента.

Розрізняють такі види попиту: а) номінальний попит на гроші - це кількість грошей, що необхідна економічним агентам для задоволення особистих та виробничих потреб; б) попит на гроші (реальний) - попит на реальні грошові залишки, або величина грошових залишків, визначена за їх купівельною спроможністю.

Реальний попит на гроші залежить від: ВВП, реального доходу та норми процента. Попит на гроші можна визначити з рівняння І. Фішера або Фрідмена:

де P – рівень цін, Q – товарна маса (обсяг виробництва продукції), V – швидкість обігу грошей, k – частка річних доходів осіб і фірм, яку вони бажають тримати в грошовій формі.   

Попит на гроші залежить від величини реальних грошових залишків:

Реальні грошові         номінальні грошові залишки .

                   залишки            =                 рівень цін

Таблиця 4

Фактори, які визначають попит на гроші.

Показник

Зростання динаміки цін

Зростання реальних доходів

Зростання альтернативної вартості (норми процента)

Номіналь-ний попит

Пропорційно збільшує залишки грошей

Збільшує попит

Зменшує попит

Реальний попит

Не змінює попиту на реальні залишки на гроші

Збільшує попит

Зменшує попит

Пропозиція грошей – це процес забезпечення банківською системою наявності певної кількості грошових засобів, що функціонують у каналах готівкового і безготівкового грошового обігу. Загальна величина грошової пропозиції в економіці включає усю готівку, яка перебуває в обігу поза банківською системою, і залишки коштів на поточних банківських рахунках, які можуть використовуватися у якості засобів обігу та платежу:

M0+R.

Тільки додаткова емісія може збільшити пропозицію грошей. Участь у формуванні пропозиції грошей в межах економіки окремої країни беруть національні та комерційні банки.

До важелів впливу НБУ на пропозицію грошей відносяться: 1) монопольне здіснення емісії грошей; 2) система обслуговування державного боргу; 3) здійснення перетворення грошей, що знаходяться на рахунку у банкноти; 4) операції на  валютному ринку.

Основними інструментами грошово-кредитної політики НБУ виступають: грошова база (це показник, який включає готівку в обігу та касах банків і банківські резерви: Б=M0+R), банківські резерви, грошово-кредитний мультиплікатор.

Грошовий мультиплікатор характеризує кратність збільшення грошей банківською системою в процесі грошового обігу, оскільки існує певний розрив в часі надходження готівки і електронних грошей в банківській системі, протягом якого одна грошова одиниця одночасно може брати участь в кількох операціях, що обумовлює тимчасове збільшення грошової маси.

Грошовий мультиплікатор описується формулою:

де с – відношення суми готівки до депозитів; r – норма обов’язкового банківського резерву.  

Механізм формування пропозиції грошей:

Ms=Б*m,

де Б – грошова база.

Грошова база включає в себе : готівку в обігу; готівку в сейорах; резерви комерційних банків в НБУ.

Банківські резерви-охоплюють готівку, що перебуває у касах банків –ці гроші не перебувають в обігу і не входять до Мо і М1.Банківські резерви можуть переходити в депозитні гроші , але М1 не зміниться.

Основними важелями впливу комерційних банків на формування пропозиції грошей є: 1) емісія депозитних грошей; 2) купівля цінних паперів; 3) Придбання іноземних валют; 4) самозростання чекової маси; 5) фінансові інституції.

Готівкові та депозитні гроші (банківські) становлять пропозицію грошей М1 (оскільки випуск платіжних засобів відбувається активніше ніж повернення боргових зобов’язань, грошова маса має тенденцію до зростання). Банківська система змінює масу грошей в обігу відповідно до зміни попиту на гроші.

Фінансово-кредитні інститути беруть участь у формуванні пропозиції грошей через залучення тимчасово вільних коштів у широких верств населення; надання позик ; додаткове залучення раніше емітованих грошей (заощаджень).

Принципово важливою функцією грошового ринку є забезпечення рівноваги між попитом і пропозицією. При порушенні рівноваги і зміні попиту чи пропозиції через деякий час досягається нова точка рівноваги за рахунок зміни норми прибутку, коли суб’єкти ринку при її збільшенні за володіння грошовими залишками отримують менший дохід і при зменшенні – більший. Це впливає на попит на реальні грошові залишки і відновлює рівновагу на грошовому ринку.

Опрацювавши тему, студент повинен вміти ідентифікувати економічні категорії, які досліджуються цією темою, засвоїти зв’язки, які поміж ними існують. Необхідно вивчити механізм впливу на попит і пропозицію грошей на грошовому ринку, основні чинники, які їх визначають та об’єкти і суб’єкти регулювання рівноваги.

Запитання для самоконтролю.

  1.  Який механізм зв'язку між рівнем процентної ставки та обсягом маси грошей і обігу?
  2.  Які фактори спричиняють зміни у попиті на гроші?
  3.  Якою є залежність між зміною ставки відсотка і темпами інфляції?
  4.  Поясніть, що таке ринок грошей. Назвіть основні сегменти грошового ринку.
  5.  Яка залежність між альтернативною вартістю зберігання грошей і процентною ставкою? Поясніть механізм цього зв'язку.
  6.  Якою є залежність між зміною ставки відсотка і темпами інфляції? Які будуть наслідки, якщо темпи інфляції випереджають темпи зростання процентної ставки?
  7.  Який механізм зв'язку між рівнем процентної ставки та обсягом маси грошей в обігу? Як використовує цей механізм центральний банку своїй грошово-кредитній політиці?
  8.  Як повинна змінитись пропозиція грошей, щоб при незмінному попиті процентна ставка знизилась?
  9.  Поясніть процес грошово-кредитної мультиплікації.
  10.  Обґрунтуйте мотиви та чинники, що визначають параметри попиту на гроші.

Теми рефератів.

  1.  Суть та економічна структура грошового ринку.
    1.  Поняття попиту та пропозицій на грошовому ринку. Рівновага на грошовому ринку.
    2.  Канали прямого та опосередкованого фінансування на грошовому ринку.
    3.  Рівновага на грошовому ринку та відсоток.
    4.  Утворення грошей комерційними банками (норма обов'язкового резервування, грошова база, ефект кредитного мультиплікатора).

Приклади розв’язку типових завдань.

Приклад 1. Кожна грошова одиниця, призначена для угод купівлі-продажу, обертається в середньому 6 разів протягом базового року і направляється на купівлю кінцевих товарів і послуг за ринковими цінами на загальну суму 35641 млн. грош. од.

Обчисліть величину трансакційного попиту на гроші: а) у базовому році; б) у поточному році за умови сповільнення швидкості обігу грошової одиниці на 25 % і збільшення обсягу номінального ВНП на 15 %.

Розв’язування:

З рівняння І. Фішера визначаємо трансакційний попит на гроші у базовому році:

млн. грош. од.

Аналогічно визначаємо трансакційний попит при врахуванні зміни ВНП та швидкості обігу:

млн. гр. од.

Отже, трансакційний попит у базовому році становив 5940,17 млн. гр. од., а у поточному 9108,26 млн. гр. од.

Приклад 2. Припустимо, що попит на гроші для угод становить 10% номінального ВВП, пропозиція грошей складає 450 млн.грн., а попит на гроші як на активи наведений в таблиці.

Відсоткова ставка, %

Попит як на активи, млн.грн.

14

100

13

150

12

200

11

250

Визначте рівноважну відсоткову ставку, якщо номінальний обсяг ВВП дорівнюватиме 3000 млн.грн.  

Розв’язування:

Рівновага на грошовому ринку матиме місце коли попит на гроші буде рівний пропозиції грошей, тобто коли виконуватиметься наступне співвідношення:

Ms = Md

Попит на гроші є сумою трансакційного попиту та попиту на гроші як на активи, тобто визначається як:

Md= M(Q) + М(і)

Згідно умови попит на гроші для угод (трансакційний попит) становить 10% ВВП, тобто

M(Q)= 0,1*ВВП = 300 млн.грн.

M(i) = Md – M(Q) = 450 – 300 = 150 млн.грн.

Згідно даних таблиці попит на активи в розмірі 150 млн.грн. відповідає відсотковій ставці 13%. Отже, рівноважна відсоткова ставка рівна 13%.

Приклад 3. Визначити, яку кількість нових кредитних грошей утворить банк за умови, що покладений депозит на суму 1000 гр.од. Норма обов’язкових резервів 25%.

Розв’язування:

Банківський депозитний резерв (Др)  від покладеної суми депозиту (Д) становитиме:

∆Др = r * Д = 0,25 * 1000 = 250 гр.од.

Нова кількість грошей, яку утворить банк визначатиметься:

∆М = Д – Др. = 1000 – 250 = 750 гр.од.

Отже, банк утворить нових кредитних грошей на суму 750 гр.од.

Завдання для самостійної роботи.

Задача 1 а) Припустимо, що кожна грошова одиниця, призначена для угод, обертається в середньому 4 рази на рік. Номінальний обсяг ВВП складає 2000 млн.грн. Визначити величину загального попиту на гроші, якщо величина попиту на гроші як на активи наведена в таблиці.

Відсоткова ставка,%

Об’єм попиту на гроші, млн..грн.

на активи

загальний

16

20

14

40

12

60

10

80

8

100

б) Визначити рівноважну ставку відсотка, якщо пропозиція грошей становить 580 млн.грн. Якою буде її величина, якщо пропозиція грошей зросте до 600 млн.грн.; скоротиться до 540 млн.грн.

Задача 2. Визначте, чому буде рівний загальний приріст грошової маси в країні, якщо пасиви банків складають 250000 гр.од. Норма обов’язкових резервів 15%.

Задача 3. Визначте, чому буде рівний загальний приріст грошової маси в країні, якщо при нормі обов’язкових резервів 12% первинне збільшення депозитів склало 180000 гр.од.

Задача 4. Визначити при якій нормі обов’язкових резервів банківська система може видати позики на суму 11200 тис. гр. од., якщо сума покладених депозитних вкладів становить 12880 тис. гр. од.

Задача 5. Пасиви банків становлять 120 млн.гр.од. Визначити при якій нормі обов’язкових резервів приріст грошової маси становитиме 90 млн.гр.од.

Задача 6. Припустимо, що величина попиту на гроші залежить від розміру ВВП та рівня процентної ставки наступним чином:

Мd = 0,4*ВВП – 2*і

Визначити величину попиту на гроші та з’ясувати, чи збереглася рівновага на грошовому ринку, якщо грошова пропозиція становить  30 млрд.грн., а ВВП – 115 млрд.грн., рівень процентної ставки – 7%. Визначити швидкість обігу грошової одиниці.

Задача 7. Припустимо, що величина попиту на гроші залежить від розміру ВВП та рівня процентної ставки (у відсотках) наступним чином:

Мd = 0,2*ВВП + 3*і

Визначити при якій відсотковій ставці на грошовому ринку буде рівновага на грошовому ринку, якщо грошова пропозиція становить  86 млрд. грн., а ВВП – 250 млрд. грн.

Задача 8 Визначити значення грошового мультиплікатора М2 та норму обов’язкових резервів, якщо розмір грошової бази становить 600 млн. грн., а величина грошового агрегату М2 – 1500 млн. грн.

Задача 9 Заповніть таблицю:

Норма резервів, %

Грошовий мультиплікатор

Максимальний об’єм збільшення кредитів на кожну тисячу грошових одиниць вільних резервів окремим банком, гр. од

12,5

16,3

20

30

Банківською системою

Задача 10. Надлишкові резерви комерційного банку становлять 150 тис. грн. Новий перспективний клієнт цього банку отримує позику в максимально можливому розмірі. Перша половина даної позики надається у формі відкриття поточного рахунку, а друга половина – готівкою. Норма резервування – 40%. Яким буде максимально можливе збільшення пропозиції грошей за агрегатом М0?

Тести для самоконтролю.

  1.  Грошовий ринок – це:

а) система економічних відносин з приводу купівлі-продажу товарів;

б) сукупність товарного і грошового обороту;

в) комплексна система ринків;

г) сукупність грошових ресурсів країни, що розподіляються  і перерозподіляються під впливом попиту і пропозиції.

  1.  Структура грошового ринку за видами інструментів:

а) ринок грошей і ринок капіталів;

б) ринок позичкових капіталів, валютний ринок і ринок цінних паперів;

в) міжбанківський ринок і відкритий ринок.

  1.  Залежно від економічного призначення грошових коштів виділяють такі сегменти грошового ринку:

а)  ринок позичкових капіталів, валютний ринок і ринок цінних паперів;

б) міжбанківський ринок і відкритий ринок;

в) ринок грошей і ринок капіталів.

  1.  Ринок грошей  за інституційними ознаками грошових потоків включає сектори:

а) ринок позичкових капіталів, валютний ринок і ринок цінних паперів;

б) фондовий ринок, ринок банківських кредитів і ринок послуг небанківських фінансово-кредитних установ;

в) ринок грошей і ринок капіталів.

  1.  Капітальне фінансування – це:

а) передавання коштів позичальнику в обмін на право участі в його власності;

б) передавання коштів безпосередньо від власників до позичальників;

в) передавання коштів для здійснення інвестицій в обмін на зобов’язання їх повернення з відсотками в майбутньому.

  1.  Канали прямого фінансування – це ті:

а) по яких рухаються грошові кошти безпосередньо від власників до позичальників;

б) по яких передаються кошти позичальнику в обмін на право у власності на цю фірму;

в) по яких передаються кошти для здійснення інвестицій в обмін на зобов’язання повернути їх з відсотками.

  1.  Ринок грошей – це:

а) продаж і купівля короткострокових позик і фінансових активів;

б) продаж і купівля середньо- та довгострокових активів на термін більше року;

в) акумуляція кредитними установами грошових коштів фізичних і юридичних осіб та надання їх у вигляді строкових, платних та поворотних позик.

  1.  Ринок цінних паперів – це:

а)  переміщення позичкового капіталу за допомогою акцій, облігацій та інших фінансових інструментів;

б) ринок, що служить для обігу капіталу;

в) ринок, на якому здійснюються операції з випущеними в обіг цінними паперами.

  1.  Ринок позичкових капіталів охоплює відносини з:

а) акумуляція кредитними установами грошових коштів фізичних і юридичних осіб та надання їх у вигляді строкових, платних та поворотних позик;

б) продажу і купівлі короткострокових активів;

в)  продаж і купівля середньо- та довгострокових активів на термін більше року.

  1.   Попит на гроші – це:

а) запас грошей отриманий в тимчасове користування;

б) запас грошей, які економічні суб’єкти можуть спрямувати в оборот.

в) запас грошей, які прагнуть мати економічні суб’єкти у певний момент.

  1.  Пропозиція грошей – це:

а) запас грошей, які прагнуть мати економічні суб’єкти у певний момент;

б) запас грошей отриманий в тимчасове користування;

в) запас грошей, які економічні суб’єкти можуть спрямувати в оборот.

  1.  Попит на гроші як на активи полягає в тому, що:

а)  попит на певний запас грошей для здійснення поточних платежів;

б) попит на запас грошей як ресурс купівельної спроможності;

в) попит на запас грошей для перетворення їх у високоліквідні активи.

13. Сукупний попит на гроші – це:

а) попит на запас грошей в певний момент часу;

б) кількість грошей, яка необхідна економічним агентам для задоволення особистих та виробничих потреб;

в) сума транс акційного попиту та попиту на гроші як на активи.

14. Фактори формування пропозиції грошей:

а) норма обов’язкового резерву, обсяг багатства економічних суб’єктів, обсяг ВНП;

б) облікова ставка, тінізація підприємницької діяльності, рівень цін;

в) норма обов’язкового резерву, облікова ставка, стан довіри до банків.

  1.   Фактори впливу на попит на гроші:

а) рівень інфляції, рівень цін, норма обов’язкового резерву;

б) рівень інфляції, обсяг багатства, норма відсотка;

в) стан довіри до банків, реальний обсяг ВНП, рівень інфляції.

16. Як повинна змінитись пропозиція грошей, щоб при незмінному попиті рівноважна процентна ставка знизилась:

а) зрости;

б) знизитись;

в) залишитись незмінною.

17. Зниження норми обов’язкового резервування:

а) зменшує пропозицію грошей;

б) збільшує пропозицію грошей;

в) не впливає на величину пропозиції грошей.  

18. Якщо норма обов’язкових резервів становить 100%, то величина грошового мультиплікатора дорівнює:

а) 1;

в) 10;

г) 100.

19. Якщо центральний банк підвищує облікову ставку, то як зміниться грошова маса:

а) знизиться;

б) збільшиться;

в) не зміниться.

20. Зростання процентних ставок за депозитами:

а) збільшує пропозицію грошей;

б) зменшує пропозицію грошей;

в) не впливає на величину пропозиції грошей.  

Тема 5. Грошові системи: суть, призначення, основні типи та становлення сучасної грошової системи України

План.

  1.  Суть та елементи грошових систем
  2.  Основні типи грошових систем, їх еволюція
  3.  Системи металевого й кредитного обігу
  4.  Грошова система України, особливості її формування
  5.  Державне регулювання грошової сфери як головне призначення грошової системи
  6.  Грошово-кредитна політика центрального банку: суть, типи, стратегічні цілі
  7.  Інструменти грошово-кредитного регулювання
  8.  Фіскально-бюджетна й грошово-кредитна політика в системі державного регулювання ринкової економіки
  9.  Сеньйораж і монетизація бюджетного дефіциту

Методичні вказівки.

Грошова система(ГС) –форма організації грошового обігу в країні, встановлена загальнодержавними законами. Це сукупність правил, принципів, нормативів та інших вимог, що регламентують відносини між субєктами грошового обороту. Грошова система є складовою банківської системи.      

  Сформулювалась ГС в 16-17 ст., хоч окремі її елементи (наприклад, види державних грошових знаків) існували й раніше.

  До підсистем грошової системи прийнято включати: 1) систему безготівкових розрахунків; 2) валютну систему; 3) систему готівкового обігу.

  Елементи ГС складається з наступних елементів:

  •  назви грошової одиниці ;
  •  масштабу цін - величина грошової одиниці даної країни;
  •  видів та купюрності грошових знаків;
  •  сегментації безготівкових грошових розрахунків;
  •  регламентації готівкового грошового обороту;
  •  регламентації режиму валютного курсу та операцій із валютними цінностями;
  •  регламентація режиму банківського проценту;
  •  державних органів, які здійснюють регулювання грошового обороту та контроль за дотриманням чинного законодавства.

За характером функціонування грошові системи поділяють на: 

1) само регульовані -  в ролі грошей використовуються благородні метали;

2) регульовані.

Форми біметалізму характеризує:

  •  система паралельної валюти (стихійне встановлення співвідношення між благородними металами)
  •  система подвійної валюти (фіксоване співвідношення між золотом і сріблом);
  •  система кульгаючої валюти (срібло витісняє золото – закрите карбування срібних монет).

Монометалізм властивий грошовій системі золотого монометалізму (види: золотомонетний стандарт, золотозливковий і золотодевізний стандарти).

Золотомонетний стандарт характеризують:

  •  законодавча фіксація валового вмісту золота в грошовій одиниці;
  •  обіг золотих монет;
  •  відкрите карбування монет з золота;
  •  висока питома вага в масі грошей паперових знаків-банкнот;
  •  вільний обмін банкнот на золоті монети ;
  •  централізація емісії банківських білетів;
  •  формування обмінних курсів валют на основі їх пріоритетів.

Для золотодевізного стандарту характерні фіксація вмісту золота в національній валюті;золотий паритет між валютами; обмін на золото і на іншу валюту.

У регульованих грошових системах гроші не мають внутрішньої вартості; відсутній золотий вміст; емісія грошей- монополія держави; сталість грошових знаків гарантується державою;курс валют формується на основі паритету купівельної спроможності;сформовано особливі механізми регулювання пропозиції грошей по відношенню до попиту на них.

Система паперового обігу вирізняється використанням емісії грошей для покриття бюджетного дефіциту (емісія державного казначейства та кредитна емісія НБУ).

Система природного обігу характеризується використанням та емісією грошей для кредитування економіки. На відміну від бюджетної емісії на кредитну можна впливати в бік  збільшення і зменшення.

За характером економічні системи розрізняють:

- неринкові (розмежування грошового обороту на готівкову і безготівкову сфери, заперечення їх єдності та існування грошового ринку);

- ринкові (переважання економічних методів та інструментів регулювання грошового обороту, адміністративні методи - допоміжні).

За характером регулювання валютних відносин:

- відкриті грошові системи, які характеризує - мінімальне обмеження здійснення валютних опнерацій; повна конвертованість;ринковий характер формування валютного курсу);

- закриті грошові системи (високий рівень валютних обмежень, неконвертованість, неринковий механізм формування курсу).

Грошову систему України можна класифікувати як регульовану; перехідну від паперовогрошової до системи кредитного обігу; від неринкової до ринкової, від закритої до відкритої.

Створення та розвиток грошової системи в Україні відбувалося за наступними етапами:

  •  з 09.1991 Україна не отримує поновлення рубля від ЦБРФ;
  •  1992р.вимушена лібералізація цін;
  •  впровадження купонокарбованця ( паралельне існування з рублем, поетапне запровадження; перехідна тимчасова одиниця; впровадження гривні);
  •  обмеження розрахунків рублями;
  •  подіння купівельної спроможності купонів;
  •  обмін купонів на гривні.

Регулювання грошового обігу - сукупність заходів, які проводяться в галузі грошового обігу з метою забезпечення його сталості, стримування інфляції, гнучкого забезпечення грошима потреб сфери обігу; є складовою частиною грошово-кредитної політики держави.

Вплив на основні параметри грошового обігу здійснюється через такі інструменти: 1) прямі (механізми готівкової емісії; встановлення межі кредиту центрального банку, що надається урядові та банківським установам; пряме регулювання позикових операцій банків, визначення маржі, межі на вартість кредитних ресурсів, що виділяються згідно з пріоритетами макроекономічної політики для фінансування окремих галузей економіки, обмеження споживчого кредиту);  2) опосередковані (здійснення операцій на відкритому ринку; регулювання норм банківських резервів; регулювання облікової ставки відсотка на позики, що надаються центральним банком).

Операції на відкритому ринку - виявляються у продажі чи купівлі центральним банком цінних паперів на відкритому ринку в комерційних банків, а також застосовується для проведення експансивної (купівля цінних паперів) чи рестрикційної (продаж цінних паперів) грошово-кредитної політики.

Політика облікової ставки - проявляється в змінах облікової ставки відповідно до кон'юнктурних коливань економіки і застосовується для управління кредитною активністю.

Політика мінімальних резервів - найбільш жорсткий інструмент грошово-кредитного регулювання; виявляється в маніпуляції нормою обов'язкових резервів, які комерційні банки зобов'язані зберігати на рахунках у центральному банку; застосовується як засіб швидкого стиснення чи розширення кредитної маси у системі.

Грошово-кредитна політика - це сукупність заходів у сфері грошового обігу і кредитних відносин, які проводить держава.

Розробка та реалізація грошово-кредитної політики - це основна функція центрального банку.

Основними типами грошово-кредитної політики є:

1) політика грошово-кредитної рестрикції (політика "дорогих грошей") (весь інструментарій грошово-кредитної політики підпорядковується згідно з динамікою економічного циклу, стисненню обсягів грошової та кредитної емісії);

2) політика грошово-кредитної експансії (політика "дешевих грошей") (забезпечення доступності для суб'єктів економічної діяльності грошових і кредитних ресурсів).

До цілей грошово-кредитної політики можна віднести:

стратегічні- можуть бути кінцеві цілі загальноекономічної політики держави;

проміжні - досягнення такого стану деякими економічними змінними, який сприятиме досягненню стратегічних цілей;

тактичні- мають короткостроковий, оперативний характер і покликані забезпечити досягнення проміжних цілей.

Суб'єктами грошово-кредитної політики виступають: банківська система - центральний банк і комерційні банки; урядові структури - Міністерство фінансів чи казначейство, органи нагляду за діяльністю банків і контролю за грошовим обігом, інституції зі страхування депозитів, а також інші установи.

Для грошово-кредитного регулювання центральний банк використовує такі інструменти грошово-кредитної політики:

•                здійснення операцій на відкритому ринку, де реалізуються державні цінні папери;

•             регулювання резервної норми комерційних банків;

•             зміна норми банківського відсотка на базі надання центральними банками позик комерційним банкам.

Фіскально-бюджетна політика - це сукупність заходів держави у сфері оподаткування та державних витрат.

Основними функціями фіскально-бюджетної політики є:

1. Вплив на стан господарської кон'юнктури.

2. Перерозподіл національного доходу.

3. Нагромадження необхідних ресурсів для фінансування соціальних програм.

До основних типів фіскально-бюджетної політики відносяться:

1) дискреційна фіскально-бюджетна політика - політика, при якій уряд свідомо маніпулює податками та державними видатками з метою зміни реального обсягу національного виробництва та зайнятості, контролю за інфляцією та прискоренням економічного зростання;

2) недискреційна фіскально-бюджетна політика - це пасивна політика, пов'язана з автоматичною зміною в рівнях державних витрат і податків.

У сфері державного регулювання ринкової економіки є необхідність застосування цілісної внутрішньозбалансованої системи заходів фіскально-бюджетної та грошово-кредитної політики. Заходи грошової стабілізації не можуть бути ефективними при перевищенні допустимого (більше 3-4 % ВВП) дефіциту державного бюджету та від'ємного сальдо платіжного балансу. Однак, дефіцит державного бюджету не є небезпечним для економіки в цілому, якщо він знаходиться на рівні 2-3 % ВНП. У протилежному випадку він негативно відображається на формуванні грошової, кредитної систем і всієї економіки в цілому. Джерелами покриття дефіциту державного бюджету є: збільшення кількості грошей (емісія); збільшення випуску облігацій Міністерства фінансів (казначейства); скорочення валютних резервів центрального банку; позики у зовнішніх кредиторів.

Внаслідок монопольного права друкування грошей уряд отримує дохід, що називається сеньйораж.

Купівля центральним банком державних боргових зобов'язань називається монетизацією бюджетного дефіциту. Монетизація дефіциту державного бюджету призводить до інфляції.

Опрацювавши тему студенти повинні засвоїти структуру грошової системи, співвідношення між її категоріями; особливості становлення грошової системи України; механізм грошово-кредитного регулювання; особливості формування фіскально-бюджетної і грошово-кредитної політики в Україні.

Запитання для самоконтролю.

  1.  У чому суть грошової системи, її призначення та місце в економічній системі?
  2.  Які основні типи грошових систем ви знаєте?
  3.  Які особливості процесу запровадження національної валюти України?
  4.  Місце і роль центрального банку в державному регулюванні грошової сфери.
  5.  У чому суть грошово-кредитної політики?
  6.  Розкрийте зміст стратегічних, проміжних і тактичних цілей грошово-кредитної політики.
  7.  У чому полягає зміст операцій на відкритому ринку?
  8.  Як здійснюється регулювання грошової сфери за допомогою зміни обов'язкових резервів?
  9.  Як впливає облікова політика на грошову сферу?
  10.  Які основні джерела покриття дефіциту державного бюджету?
  11.  Сеньйораж і монетизація дефіциту державного бюджету.
  12.  Поясніть суть інфляції і проаналізуйте форми її вияву та основні причини виникнення.
  13.  Назвіть основні типи інфляції.
  14.  У чому проявляється вплив інфляції на виробництво, зайнятість та життєвий рівень?
  15.  У чому полягає зміст і функції грошових реформ?
  16.  Які особливості грошових реформ у вузькому і широкому розумінні цього поняття?

Теми рефератів.

  1.  Грошова система економіки ринкового типу.
  2.  Грошова система та її елементи в Україні.
  3.  Грошово-кредитна політика України.
  4.  Процес створення грошової системи в Україні. Методи проведення грошової реформи в Україні.
  5.  Суть терміну "сталість грошей" та аналіз умов забезпечення механізму сталості грошової одиниці на прикладі економічної ситуації в Україні.
  6.  Сеньйораж та монетизація бюджетного дефіциту. Монетизація валового внутрішнього продукту.

Тести для самоконтролю.

  1.  Встановлена державою форма організації грошового обігу в країні:

а) емісійна система;

б) форма грошей;

в) грошова система;

г) грошова одиниця.

  1.  До основних елементів грошових систем належать:

а) грошова база;

б) валютний курс;

в) грошова одиниця;

г) міра вартості.

  1.  Які із зазначених економічних інститутів не є обов’язковими елементами грошової системи сучасної ринкової економіки:

а) фінансові установи;

б) умови безготівкового грошового обміну;

в) форми грошей;

г) умови обміну грошей на золото.

  1.  Законодавча фіксація вагової кількості монетарного металу, що закріплюється за певною грошовою одиницею:

а) монометалізм;

б) масштаб цін;

в) біметалізм;

г) валюта.

  1.  Грошові знаки мають вид:

а) купюр;

б) казначейських білетів;

в) банківських білетів;

г) паперових грошей.

  1.  Грошова система за якої тільки один вид металу виконує роль грошей:

а) система паралельної валюти;

б) золотомонетний стандарт;

в) система однієї валюти;

г) монометалізм.

  1.  Грошова система, за якої співвідношення між золотими і срібними монетами встановлюється стихійно на ринковій основі:

а) система паралельної валюти;

б) система подвійної валюти;

в) біметалізм;

г) монометалізм.

  1.  Суб’єкти грошово-кредитної політики:

а) держава;

в) кредитні спілки;

г) банківська система;

д) урядові структури.

9. До інструментів опосередкованого впливу на грошовий ринок та економічні процеси відносять:

а) операції на відкритому ринку;

б) прямий розподіл кредитних ресурсів;

в) введення прямих обмежень на кредитування центральним банком комерційних банків;

г) процентна політика.

10. Тактичні цілі грошово-кредитної політики:

а) цілі, які сприятимуть досягненню стратегічних цілей;

б) цілі, які визначені як ключові в загальноекономічній політиці держави;

в) оперативні завдання банківської системи щодо регулювання ключових економічних змін.

  1.  Стратегічні цілі грошово-кредитної політики:

а)  регулювання грошової маси;

б) забезпечення оптимального рівня зайнятості;

в) зміна процентної ставки;

г) збалансування економічного розвитку.

12. Ключовими економічними змінними для вирішення тактичних цілей є:

а) грошова маса, процентна ставка та валютний курс;

б) грошова маса, динаміка цін і зайнятість;

в) інфляція, стан платіжного балансу і валютний курс.

Тема 6. Інфляція та грошові реформи: суть, причини, форми прояву та розвитку..

  1.  Теоретичні концепції інфляції.
  2.  Суть та види інфляції
  3.  Причини, форми та наслідки інфляції……
  4.  Методи регулювання інфляції……….
  5.  Особливості інфляційних процесів в економіці України.
  6.  Зміст і класифікація грошових реформ….
  7.  Моделі грошових реформ………
  8.  Особливості проведення грошових реформ в Україні.

Методичні вказівки.

В економічній науці сформувалися дві основні концепції інфляції:

1) інфляція—знецінення нерозмінних на золото паперових грошей внаслідок переповнення каналів обігу грошовою масою;

2)  інфляція — загальне зростання цін на товари та послуги.

Представники першого напряму неометалісти вважають, що золото має високу власну вартість, а тому не знецінюється як його паперові символічні замінники, оскільки золото — втілення багатства.

Представники другого напряму вирішальною ознакою інфляції вважають зростання цін незалежно від його причин та умов, за яких воно відбувається, тому вони визнають можливість інфляції за обігу дійсних грошей і говорять про металеву інфляцію, оскільки і за таких умов відбувається підвищення цін.

В залежності від причин виникнення інфляції виділяють такі теорії інфляції:

-  надмірного попиту (причиною інфляційних процесів є надмірний відносно товарної пропозиції попит);

- грошових витрат виробництва (відповідальність за інфляцію покладається на підприємців, котрі не хочуть поступатися своїми прибутками і підвищують ціни в міру зростання виробничих витрат особливо заробітної плати, оскільки вона найбільш тісно пов'язана з інфляцією, обслуговує особисте споживання і не сприяє розширенню виробництва);

- теорію інфляції як багатофакторного явища.

Представники монетаристської теорії пояснюють причини інфляції існуванням прямої залежності зростання цін від збільшення грошової маси, і того, що причини інфляції треба шукати у сфері грошового обігу, що справедливо для довгострокового періоду і високих темпів інфляції і не підтверджується у короткостроковому.

Із середини 60-х років XX ст. в економічній теорії формується новий напрям: інфляція досліджується як багатофакторний процес, що відбувається у сфері грошового обігу та безпосередньо в суспільному виробництві. Інакше кажучи, збільшення грошової маси часто буває не причиною зростання цін, а його наслідком.

Інфляція — процес знецінення грошей внаслідок надмірної емісії та переповнення каналів обігу грошовою масою. Зовні вона проявляється у зростанні загального рівня цін та зниженні купівельної спроможності грошей.

Форми вияву інфляції:

1) знецінення грошових знаків відносно вартості звичайних товарів, тобто падіння купівельної спроможності грошової одиниці;

2) поглиблення розриву між рівнями цін па внутрішньому ринку країни, па ринках інших країн і світовому ринку в цілому;

3) знецінення національних грошей щодо іноземної валюти;

4) зниження валютного курсу національних грошей.

У міжнародній практиці (відповідно до темпів інфляційного процесу) виокремлюють три різновиди інфляції:

  •  повзучу (темпи зростання цін не перевищують 10% на рік. Ці процеси стимулюють підприємницьку активність, збільшують попит на інвестиції, що приводить до розширення виробництва, товарообігу і збільшення пропозиції товарів і послуг.);
  •  галопуючу (настає тоді, коли темпи зростання цін сягають до 100% на рік);
  •  гіперінфляцію (МВФ вважає, що інфляція переходить у гіперстадію, коли темпи приросту цін зростають більше 100% на рік, у рамках гіперінфляції виокремлюють і вужче поняття — суперінфляцію, за якої темпи зростання цін сягають 1000 і більше процентів за рік. У період гіперінфляції реальний попит на гроші спадає, що значно знижує їхню купівельну спроможність. Водночас збільшується попит на товари, а це призводить до дальшого зростання цін).

Розміри інфляції можна визначити за допомогою таких показників: індексу вартості життя, індексу купівельної спроможності та індексів інфляції.

Розрахунок динаміки цін (вартості життя) у звітному році визначається за формулою Ласпейреса:

 

де  - вага у базисному році;  - ціни у базовому та звітному році.

Купівельна     ____1____

спроможність   рівень цін '

Для вимірювання інфляції обчислюють темп інфляції — приріст цін у процентах:  

де Ір0 - рівень індексу цін у базисному році; Ір1 - рівень індексу цін у звітному році.

Економічною теорією доведено, що основними причинами інфляції є перевищення товарного попиту над пропозицією — "інфляція попиту" та зростання грошових витрат виробництва — "інфляція витрат", що спричиняються низкою монетарних та загальноекономічних чинників. До яких належать: 1) інфляція, породжена надлишком обігу грошової маси внаслідок кредитної емісії; 2)  фіскальна інфляція, що пов'язана із дефіцитом бюджету; 3)  інфляція, спричинена зростанням виробничих витрат і доходів; 4)  імпортована інфляція тощо.

На темпи інфляції впливають три агреговані складники: темпи приросту грошової маси, темпи зміни швидкості обігу грошової маси і темпи зміни обсягів виробництва (ВВП).

Фіскальна інфляція зумовлюється великим за розміром дефіцитом державного бюджету, котрий покривається переважно за рахунок кредитної емісії і призводить до збільшення грошової бази та сукупного попиту. Крім того, фінансування бюджетного дефіциту з допомогою грошової емісії є своєрідною формою оподаткування — "інфляційним податком" (добуток рівня інфляції і реальних грошових залишків, що втрачають свою вартість).

Імпортну інфляцію зумовлюють надмірний наплив іноземної валюти, підвищення імпортних цін тощо. Зниження курсу національної валюти підвищує вартість імпортованих товарів та сировини на внутрішньому ринку, що збільшує загальну собівартість виробництва, у тому числі й виробництва продукції на експорт.

Антиінфляційна політика більшості країн з розвинутою ринковою економікою має два аспекти — дефляційна політика (регулювання попиту) та політика доходів.

Дефляційна політика включає методи обмеження платоспроможного попиту через фінансовий і кредитно-грошовий механізми.

А саме: скорочуються витрати державного бюджету, передусім на субсидії підприємствам, соціальні потреби, інфраструктуру, на потреби військово-промислового комплексу, випускаються державні позики, кредитна рестрикція та пряме лімітування (таргетування) випуску готівки в обіг.  

Другий напрям антиінфляційної політики — політика доходів — передбачає державний контроль за заробітною платою й цінами. Такий контроль може полягати у фіксації зарплати і цін на певному рівні ("заморожування"), або встановленні темпів їх зростання в певних межах, найчастіше в межах темпів приросту продуктивності праці.

Під впливом неомонетаристських ідей більшість країн Заходу відмовилася від прямого втручання в ціни і зарплату і спрямувала свої дії на подолання причин інфляції створенням сприятливих умов для вільної дії законів ринку і активним стимулюванням приватного підприємництва. Це, зокрема, проведення жорсткої антимонопольної політики, заохочення ринкової конкуренції, скорочення державної підтримки малорентабельних і невеликих підприємств.

За глобального державного регулювання економіки та жорсткого адміністративного контролю за рівнем цін і доходів

Запитання для самоконтролю.

Теми рефератів.

Приклади розв’язку типових завдань.

Приклади розв’язку типових завдань.

Приклад 1. На основі даних таблиці визначте рівень інфляції для кожного року та динаміки купівельної спроможності.

Рік

Індекс цін

2001

100

2002

122

2003

130

2004

125

Розв’язування:

Рівень інфляції визначається як:

∆Ір = Ірі / Ір0 * 1000 – 100

∆Ір2002 = 122/100 * 100 – 100 = 22%

∆Ір2003 = 130/100 * 100 – 100 = 30%

∆Ір2004 = 125/100 * 100 – 100 = 25%

Індекс купівельної спроможності визначається як:

Ік = 1 / Ір

Ік2001 = 1 / 1 = 1  

Ік2002 = 1 / 1,22 = 0,82  

Ік2003 = 1 / 1,3 = 0,77

Ік2004 = 1 / 1,25 = 0,8

     Приклад 2. Річний дохід становить 60 тис.грн. Річну норму інфляції зафіксували у розмірі 18%. Визначити величину «інфляційного податку».

Розв’язування:

Інфляційний податок – це різниця між номінальною та реальною вартістю доходу.

Реальна вартість доходу визначається як:

Др = Дн / Ір = 60 / 1,18 = 52, 174 тис.грн.

Пі = Дн – Др = 60 – 52,174 = 7,826

Отже, величина інфляційного податку становить 7826 грн.

Завдання для самостійної роботи.

Задача 1.

Як зміниться величина реального доходу, якщо номінальний доход збільшиться на 10%, а рівень цін зросте на 7%?

Задача 2.

Як зміниться величина реального доходу, якщо номінальний доход дорівнює 30 тис.грн.,  а індекс інфляції цього року складає 106%?

Задача 3.

Визначити наскільки знизиться вартість 5 тис.грн. ( у відсотковому та вартістному відношенні) базисного року через 3 роки, якщо індекс вартості життя протягом данного періоду збільшиться на 130%.

Задача 4.

Визначити як зміниться у відсотковому відношенні реальна заробітна плата, якщо заробітна плата у попередньому році становила 600 гр.од., а в поточному – 650 гр.од. Індекс роздрібних цін за цей період зріс на 11%.  

Задача 5.

Що відбулося з реальною заробітною платою, якщо номінальна заробітна плата підвищилась на 8%, а рівень цін зріс на 10%?

Задача 6.

Визначити відсотковий рівень та індекс інфляції за умови, що вартість споживчого кошика станом на 01.01. становила 220 грн., станом на 01.04. – 320 грн., а станом на 01.07. – 280 грн.  

Задача 7.

У таблиці наведено індекси цін по роках:

Рік

Індекс цін

Рівень, інфляції,%

1

100

2

115

3

131

4

135

Розрахуйте:

а) темп інфляції для кожного року;

б) визначте процентну зміну реального доходу, якщо номінальний дохід протягом другого року порівняно з першим збільшився на 17,%, а протягом третього року порівняно з другим – на 5%.   

в) якщо номінальний дохід у другому та третьому роках становив 30 тис.грн., яка величина реального доходу;

Задача 8.

У таблиці представлені дані, які характеризують величину номінального ВВП за три роки:

Рік

ВВПн.,

млрд.грн.

Індекс цін, %

1

104

121

2

56

91

3

91

100

Необхідно визначити:

а) який рік є базисним;

б) як змінився рівень цін протягом 1-2 років;

в) як змінився рівень цін протягом 2-3 років;

г) величину реального ВВП.

Задача 9.

Визначити темп інфляції, якщо обсяг грошової маси порівняно з минулим роком зріс на 75%, швидкість обігу грошей зросла на 15%, а приріст товарної маси становив 20%.

Задача 10.

В обігу знаходиться маса грошей в сумі 800 млн.гр.одн., яка має відповідне товарне забезпечення. Держава випускає в обіг ще 200 млн.гр.одн. для покриття бюджетного дефіциту. При цьому реальний обсяг виробництва товарів не змінився. Визначити рівень інфляції.

Тести для самоконтролю.

1. Інфляційний податок – це:

а) перевищення реальної вартості доходу над номінальною вартістю;

б) перевищення номінальної вартості над реальною вартістю доходу;

в) добуток індексу інфляції на номінальну вартість доходу.

2. При зростанні темпу інфляції до 5% в місяць, інфляція стане:

а) помірною;

б) галопуючою;

в) гіперінфляція.

3. Стагфляція:

а) викликана підвищенням цін під впливом сукупного попиту;

б) супроводжується одночасним підвищенням цін і рівня безробіття;

в) характеризується повільним зростанням цін.  

4. Девальвація – це:

а) зниження купівельної спроможності грошей;

б) законодавче зниження курсу валюти або центрального паритету за режиму фіксованого валютного курсу;

в) законодавче підвищення курсу валюти або центрального паритету за режиму фіксованого валютного курсу.

5. Імпортна інфляція – це:

а) зниження валютного курсу національних грошей;

б) поглиблення розриву між рівнями цін на внутрішньому ринку країни та на ринках інших країн;

в) підвищення цін на імпортні товари за умови твердого валютного курсу.  

6. До проти інфляційних заходів належать:

а) зниження процентних ставок за кредит;

б) заморожування підвищення цін;

в) регулювання валютного курсу;

г) платоспроможного попиту.

7. Основними функціями фіскально-бюджетної політики є:

а) забезпечення сталості грошового обігу;

б) перерозподіл національного доходу;

в) стримування і боротьба з інфляцією;

г) нагромадження ресурсів для фінансування соціальних програм.

8. Головна функція грошової реформи:

а) заміна масштабу цін;

б) стабілізація грошового обігу;

в) зменшення рівня інфляції;

г) впровадження нової валюти.   

Вміння студента

Тема 7. Валютний ринок і валютні системи. ………..

  1.  Характеристика та структура валютного ринку…
  2.  Поняття та види валюти, валютні системи і їх призначення.
  3.  Валютний курс. Методика визначення валютних курсів.
  4.  Котирування валют. Курси покупця і продавця
  5.  Конверсійні операції на валютному ринку
  6.  Суть та необхідність валютного регулювання.
  7.  Платіжний баланс та золотовалютні резерви
  8.  Особливості валютного регулювання в Україні
  9.  Обіг іноземної валюти у вигляді готівки

Тема 8. Кредит у ринковій економіці, кредитні системи….

  1.  Позичковий капітал. Особливості функціонування ринку позичкових капіталів….
  2.  Необхідність виникнення та суть кредитних відносин.
  3.  Теорії кредиту…………………...
  4.  Функції та роль кредиту…………...
  5.  Форми та види кредиту…
  6.  Процент за кредит ……
  7.  Суть та структура кредитної системи України…

Тема 9. Фінансові посередники грошового ринку………..

  1.  Банківська система: принципи побудови, цілі та механізм функціонування……
  2.  Небанківські кредитно-фінансові інститути.
  3.  Міжбанківські об’єднання……..
  4.  Контрактні фінансові інститути ( інститути спільного інвестування)...
  5.  Посередники на ринку цінних паперів: особливості брокерської та дилерської діяльності, андерайтингу, агентських та лізингових послуг…………………
  6.  Перспективи розвитку ринку фінансового посередництва в Україні…

Тема 10. Центральні банки та державне регулювання грошової сфери…

  1.  Організація діяльності центральних банків….
  2.  Функції центрального банку…
  3.  Механізм реалізації грошово-кредитної політики…
  4.  Статус та функції Національного банку України…..
  5.  Грошово-кредитна політика НБУ…...
  6.  Економічна суть та види кредитів НБУ комерційним банкам.
  7.  Система показників для оцінки ефективності функціонування НБУ….

Тема 11. Комерційні банки: походження види, принципи побудови, функції та операції

  1.  Суть, призначення, функції і типи комерційних банків….
  2.  Організаційна та функціональна структура комерційного банку
  3.  Загальна характеристика банківських операцій
  4.  Пасивні та активні операції комерційних банків…
  5.  Комісійно-посередницькі банківські операції…
  6.  Організація та прогнозування готівкового обігу…
  7.  Банківські послуги………
  8.  Показники діяльності банків..
  9.  Стабільність банків та механізм її забезпечення..
  10.   Нагляд та контроль за діяльністю комерційних банків..

Тема 12. Міжнародні валютно-кредитні установи та форми їх співробітництва.

  1.  Міжнародний валютний фонд у системі валютно-кредитних відносин.
  2.  Світовий банк, його складові інституції
  3.  Міжнародні регіональні кредитно-фінансові інститути
  4.  Особливості практики інвестування в економіку України міжнародних фінансових інституцій.

Тема 13. Фінансові операції на фондовому ринку (ринку цінних паперів)….

  1.  Загальна характеристика фондового ринку..
  2.  Регулювання фондового ринку……...
  3.  Інструментарій фондового ринку……………
  4.  Класифікація фінансових операцій на фондовому ринку.
  5.  Операції з корпоративними цінними паперами….
  6.  Організація емісії та обігу державних цінних паперів….
  7.  Операції з іншими видами цінних паперів та похідними (спеціальними) інструментами ринку цінних паперів.
  8.  Особливості обігу муніципальних цінних паперів…
  9.  Формування курсової вартості цінних паперів……..
  10.  Біржові операції з цінними паперами…….
  11.  Опціонні операції на ринку цінних паперів…...
  12.  Хеджування ризиків на фінансовому ринку…..

PAGE  26


Зниження вартості золота

Підвищення обсягу видобутку золота

=

Підвищення товарних цін

Рівень

товарних цін

Вартість золота

=

Сукупний попит на товари

=-

Продукти 

Продукти  

Населення  

Ринок продуктів

Гроші

Гроші

Фінансовий ринок

Підприємства

Гроші 

Гроші

Ринок ресурсів

Ресурси

Ресурси 


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

26824. Общие закономерности строения, хода и ветвления кровеносных сосудов 5.4 KB
  Строение кровеносных сосудов: Кровеносные сосуды по функции и строению разделяются на проводящие сосуды артерии и вены и питающие сосуды капилляры. Сосуды vasa vasorum и нервы nervi vasorum. Артерии arteria сосуды по которым кровь выносится из сердца. Соединяет сосуды с органами и мышцами По строению стенок различают артерии эластического переходного и мышечного типов.
26825. Основные данные фило- и онтогенеза сердечно -сосудистой системы 3.41 KB
  У амфибий на ряду с жаберным дыханием появляется легочное с образованием легочного круга кровообращения: из жаберной артерии появл. У рептилий 2 круга кровообращения: легочной и соматический. Следовательно 2 круга кровообращения. Одновременно с ними закладывается сердце которое на 7 неделе становится 4хкамерным устанавливается желточный круг кровообращения который заменяется на плацентарное кровообращещение связанное со стенкой матки.
26826. Круги кровообращения 2.55 KB
  круги кровообращения Большой или системный круг кровообращения начинается от левого желудочка сердца из которого кровь поступает в аорту. Путь крови от левого желудочка до правого предсердия составляет большой круг кровообращения. Из правого предсердия кровь поступает в правый желудочек который служит началом малого круга кровообращения. Малый или легочный круг кровообращения начинается из правого желудочка легочной Артерией которая в легких распадается на многочисленные капилляры что способствует освобождению крови от углекислого...
26827. Анатомическое строение сердца 4.15 KB
  анатомическое строение сердца Сердце cor гр. Предсердия располагаются в основании сердца и снаружи от желудочков отделены венечной бороздой sulcus coronarius. Желудочки образуют большую часть сердца.Обе борозды сходятся на краниальной поверхности сердца не достигая его верхушки.
26828. Деление общего плечеголовного ствола 4.3 KB
  Он делится на: Самая верхняя межреберная артерия a. intercostalis suprema отдающая 25 дорсальные межреберные артерии для питания грудной стенки холки и спинного мозга Дорсальная лопаточная артерия a. Глубокая шейная артерия a. Позвоночная артерия a.
26829. Общие закономерности строения внутренних органов (трубкообразного и паренхиматозного) 8.4 KB
  Паренхима рабочая часть органа тканевомягкая субстанция. Вторая часть органа строма каркас это соединительнотканная часть органа в ее состав входят все элементы которые обеспечивают нормальное функционирование паренхимы: соединительнотканные прослойки трабекулы которые делят орган на доли; кровеносные и лимфатические сосуды; нервные элементы. Характерные черты паренхиматозных органов: Наличие большого количества мягкой податливой субстанции паренхимы составляющей основу органа. Компактность и крупные размеры органа.
26830. Полости тела. Серозные оболочки и их производные 10.07 KB
  В opганизме животго имеются следующие полости: грудная включающая и себя 2 плевральные полости для правого и левого легкого 1 перикардиальную полость брюшная и тазовая. ГРУДНАЯ ПОЛОСТЬ cavum thoracis распознается в грудной клетке образованной костнохрящевым остовом с покрывающими его мышцами.Эта полость изнутри выстлана внутригрудной фасцией fascia cndolhoracica и серозной оболочкой или плеврой pleura далее следует дыхательная мускулатура. Грудную полость нельзя отождествлять с грудной клеткой поскольку последняя длиннее.
26831. Деление брюшной полости на отделы 4.45 KB
  Фронтальной плоскостью проведенной вдоль правой и левой реберных дуг отделяется нижний участок прилежащий к мечевидному хрящу в силу чего он и называется областью мечевидного хряща regio xiphoidea . Верхний участок средней сагиттальной плоскостью; делится на правое и левое подреберья regio hypohondrica dextra el sinistra . I ]режде всего боковыми парасагитальным плоскостями условно проходящими в правой и левой половинах в виде касательных к концам поперечных отростков поясничных позвонков отделяются правая и левая подвздошные области...
26832. Общая морфофункциональная характеристика органов пищеварения в связи с их функцией 2.85 KB
  И жидкой пищи воды осущ губами зубами и языком.2предварительная механич обработка пищи в ротовой полости формирования пищевого канала а также начало ферментативного расщепления углеводов. Время прохожден пищи в ЖКТ: лошадь 4дня свинья12 днясобака1215 часов чел от 25 часов до 23 дней.