48028

ЛОГІКА. ОПОРНИЙ КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

Конспект

Логика и философия

Теоретичні питання для самоконтролю Що означає термін логіка і в чому полягає проблема визначення логіки як науки Назвіть об'єкт предмет вивчення формальної логіки Яку сторону мислення вивчає логіка Що таке пізнання форми мислення Який взаємозв'язок між пізнанням і мисленням Що означає поняття абстрактне мислення Дайте визначення логічної форми істинності та правильності думки Дайте визначення мови та назвіть основні види знаків Що таке процес формалізації в вузькому та широкому значенні Що таке зміст і значення мовних виразів...

Украинкский

2013-12-06

4.48 MB

59 чел.

Міністерство освіти і науки України

Київський національний торговельно-економічний університет

Кафедра філософських та соціальних наук

ЛОГІКА

ОПОРНИЙ КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

Київ 2008


Розповсюдження і тиражування без офіційного дозволу КНТЕУ заборонено

Укладач В.А.Малько, канд..філос.н., доц.

Обговорено та схвалено на засіданні кафедри філософських та соціальних наук 13 лютого 2008 р., протокол № 12

Розглянуто і схвалено Радою ФБС  20 лютого 2008 р., протокол № 6

Рецензенти:

М.О.Шкепу, д-р філос.наук, професор, КНТЕУ.

М.В.Ліпін, к.філос.н., викладач


Методичні рекомендації щодо роботи з опорним конспектом лекцій

Для вирішення поточних педагогічних завдань та досягнення кінцевої мети - підготовки висококваліфікованих фахівців, необхідне повноцінне здійснення навчання, яке передбачає використання комплексу сучасних навчально-методичних видань. Одним з ефективних методів навчання є використання опорного конспекту лекцій (ОКЛ) який є важливою складовою науково-методичного комплексу дисципліни «Логіка».

ОКЛ не претендує на його обов’язкове дотримання і має рекомендований характер. ОКЛ складається з 7-ти тем. Кожна тема містить в собі план, рекомендовану літературу, міні-лексикон та стислий конспективний виклад основних положень змісту, а також питання для самоперевірки.

Автор прагнув відобразити стале знання щодо традиційної формальної логіки та висвітлити проблеми сучасних досліджень, проблем критичного мислення, зокрема, надати тим самим навчальній дисципліні діалогічного та творчого характеру. Студентам пропонуються широкі права і можливості креативно, конструктивно-критично та самостійно підходити до змісту кожної лекції. При самостійній роботі студенти можуть вести записи в опорному конспекті лекцій, що сприятиме послідовному й достатньому засвоєнню тем, якісній підготовці до поточного та підсумкового контролю знань. Зміст ОКЛ може виступати як орієнтир у самостійній роботі студента, однак для повноцінного оволодіння матеріалом курсу необхідно використати конспект лекцій та додаткову літературу: підручники, словники, статті, першоджерела та інтернет-ресурси. Список рекомендованих джерел наданий в кінці ОКЛ.








Теоретичні питання для самоконтролю

Що означає термін "логіка" і в чому полягає проблема визначення логіки як науки?

Назвіть об'єкт, предмет вивчення формальної логіки ?

Яку сторону мислення вивчає логіка?

Що таке пізнання, форми мислення?

Який взаємозв'язок між пізнанням і мисленням?

Що означає поняття «абстрактне мислення»?

Дайте визначення логічної форми, "істинності" та "правильності думки"?

Дайте визначення мови та назвіть основні види знаків?

Що таке процес формалізації в "вузькому" та "широкому" значенні?

Що таке зміст і значення мовних виразів? Назвіть основні семантичні категорії мови?

         



Теоретичні питання для самоконтролю

  1.  Визначте поняття як форму мислення, вкажіть його логічну будову Зміст і обсяг поняття.
  2.  Що таке зміст поняття та які види ознак вам відомі? Що таке істотна і неістотна ознаки? Які ознаки поняття є суттєвими?
  3.  Які відношення бувають між поняттями за обсягом? Проілюструйте це за допомогою колових схем. Наведіть приклади.
  4.  Назвіть основні логічні прийоми формування понять.
  5.  Які помилки трапляються при визначенні понять?
  6.   Назвіть правила визначення понять. Наведіть приклади.
  7.   Які бувають види ділення понять?
  8.   Назвіть правила ділення понять. Наведіть приклади
  9.  Назвіть основні види відношень між поняттями. Наведіть приклади..
  10.  Вкажіть правила визначень та основні помилки.





Теоретичні питання для самоконтролю

1.Зробіть порівняльну характеристику будови судження та поняття.

2. Що таке просте та складне судження, назвіть види простих суджень?

3. Як утворюються атрибутивні судження: А, Е, І, О?

4. Що означає "розподіл термінів" у категоричних судженнях?

5. Які є види відношень за обсягом між термінами судження?

6. Дайте визначення та вкажіть будову складних суджень.

7. Як утворюються складні судження та основні їх види?

8. Вкажіть основні види відношень за істинністю між простими та складними судженнями.



Теоретичні питання для самоконтролю

  1.  Що є спільного між законами логіки, нормативним законом та природи? Чим вони відрізняються?
  2.  Назвіть основні закони логіки. Доведіть за допомогою таблиці істинності.
  3.  Назвіть неосновні закони логіки.
  4.  Які основні ознаки правильного мислення?.
  5.  Назвіть онтологічний, гносеологічний та знаковий аспекти основних заковів логіки.
  6.  Яка роль законів логіки у соціальному пізнанні?
  7.  Дайте визначення логічного софізму, паралогізму, парадоксу й антиномії.



Теоретичні запитання для самоконтролю

  1.  У чому сутність складного запитання? Що визначає специфіку логічно правильної відповіді на нього?
    1.  Чи може запитання викликати неадекватну реакцію?
    2.  Поясніть специфіку складних запитань та відповідей на них
    3.  Поясніть сутність і структуру гіпотетико-дедуктивного методу
    4.  Чим розрізняються доведення і підтвердження гіпотези?
    5.  У чому полягає особливість висування гіпотези за аналогією?
    6.  Чи можна застосовувати аналогію або індукцію для перевірки гіпотез?
    7.  Яку функцію виконує дедукція у процесі розслідування правопорушення?









Питання для самоконтролю

  1.  Що таке умовивід як форма мислення і яка його логічна структура?
  2.  Які умовиводи називаються безпосередніми?
  3.  Як здійснити логічні операції перетворення, обернення та протиставлення предикату?
  4.  Як можна сформулювати умови одержання істинності висновку в умовиводі?
  5.  Що таке індуктивний умовивід?
  6.  Що таке наукова індукція?
  7.  Яким чином будуються умовиводи за аналогією?
  8.  Які помилки трапляються в індуктивних умовиводах? У чому вони полягають?
  9.  Охарактеризуйте умовивід за аналогією.
  10.  Які види аналогії ви знаєте?
  11.  Чому аналогія дає лише ймовірні висновки?











Питання для самоконтролю

  1.  Які умовиводи називають дедуктивними?
  2.  У чому полягає відмінність між індуктивними та дедуктивними умовиводами?
  3.  Що таке категоричний силогізм, які його терміни?
  4.  Назвати загальні правила силогізму.
  5.  Дати характеристику фігур і модусів силогізму.
  6.  Що таке складні, скорочені та складноскорочені силогізми?
  7.  Чим відрізняються одна від одної за своєю структурою конструктивна і деструктивна  дилема?
  8.  Що таке трилема?
  9.  Яке значення дедуктивних умовиводів в юридичній теорії і практиці?






 


Питання для самоконтролю

  1.  Охарактеризуйте гіпотезу як форму розвитку знань.
  2.  Яка структура гіпотези?
  3.  Яким чином можна перевірити і підтвердити гіпотезу (версію)?
  4.  Що таке доведення та яка його структура?
  5.  Які види доведення Ви знаєте?
  6.  Які види аргументів Вам знайомі?
  7.  Які помилки є можливі у процесі доведення?
  8.  Яких правил слід додержувати, щоб уникнути помилок у доведенні?
  9.  У чому схожість і відмінність доведення від спростування?
  10.  Які помилки у формі доказу або спростування Ви можете навести?


Список
рекомендованих джерел

Основна література:

  1.  Гетманова А.Д. Логика:Учебник для студ.вузов.– 5-е изд.– М.:Добросвет,Элит-2000, 2002.– 470с.
  2.  Гладунський В.Н. Логіка для студентів економічних спеціальностей: Навч.посібник.– Л.:Афіша, 2002.– 359с.
  3.  Жеребкін В.Є. Логіка. – К.: Основа, 1999. – 256 с.
  4.  Ляхвацька О.М. Логіка. Практикум: Навч.посібник. -  К.: Київ.нац.торг.-екон.ун-т, 2006. – 206с.
  5.  Тофтул М.Г. Логіка. Посібник для студентів вищих навчальних закладів – К.: Видавничий центр «Академія», 1999. – 336 с.
  6.  Хоменко І.В. Логіка для юристів:Підручник.– К.:Юрінком Інтер, 2004.– 212с.
  7.   Хоменко І.В., Алексюк І.А. Основи логіки. Підручник - К.: Золоті ворота, 1998. - 256 с.
  8.  Трояновский В.М. Логика в менеджменте:Учеб.пособие.– М.:Изд-во РДЛ, 2001.– 240с.

Додаткова література:

Арутюнов В.Х. Логіка:Навч.-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни/ В.Х.Арутюнов, Д.П.Кирик, В.М.Мішин.– К.:КНЕУ, 2002.– 127с.

Берков В.Ф. Логика:Учебник для студентов вузов/Под общ.ред.В.Ф.Беркова/ В.Ф.Берков, Я.С.Яскевич, В.И.Павлюкевич.– 4-е изд.,испр.и доп.– Мн.: ТетраСистемс, 2000.– 412с.

Билецкий И.П. Логика: Учеб.пособие для студентов высших учеб.заведений/ И.П.Билецкий, О.Н.Кузь, В.А.Черненко.– К.:Кондор, 2007.– 147с.

Бочаров В.А. Основы логики: Учебник для студентов вузов,обучающихся по гуманитарным и естественно-научным специальностям/ В.А.Бочаров, В.И.Маркин.– М.:Инфра-М, 2000.– 296с.

Булатов М.А. Логические категории и понятия.– К.:Наукова думка, 1981.– 235с.

Брюшинкин В.Н. Практический курс логики для гуманитариев: Учеб.пособие.– М.:Новая школа, 1996.– 320с.

Гжегорчик А. Популярная логика/Пер.с польск.– 2-е изд.,испр.– М.:Наука, 1972.– 111с.

Зарецкая Е.Н. Логика речи для менеджера. – М.:Финпресс, 1997.– 352с.

Iльїн В.В. Логiка: Опорний конспект лекцій. – К.:КДТЕУ, 1999.– 31с.

Івін О.А. Логіка. - К.: Основа, 1996. – 344 с.

Ивлев Ю.В. Логика: Сборник упражнений: Учеб.пособие для студентов вузов.– 2-е изд., перераб. и доп.– М.: Дело, 2002.– 247с.

Кириллов В.И. Логика:Учебник для юрид. вузов/ В.И.Кириллов, А.А.Старченко.– 5-е изд.,перераб.,доп.– М.:Юристъ, 2001.– 256с.

Конверський А.Є. Логіка: Підручник для студентів вищих навч.закладів.– К.:Український Центр духовної культури, 1999.– 398с.

Кондаков Н.И. Логический словарь - справочник.– 2-е изд., исправл. и доп.– М.:Наука, 1976.– 720с.

Копнин П.В. Логические основы науки.– К.:Науково думка, 1968.– 283 с.

Логика: Учебник для юрид. вузов/Под ред. В.П.Сальникова.– СПб.:Лексикон, 2001.– 311с.

Мальханова И.А. Деловое общение:Учеб.пособие для вузов.– М.:Академический проект, 2002.– 224с.– (Gaudeamus).

Internet – ресурси

  1.  Арутюнов В.Х. Логіка: Навчально-методичний посібник // http://www.nam.kiev.ua/kaf/showkaf.php?K=3&T=1
  2.  База даних з логіки в Internet// http://world.logic.at/
  3.  Ивин А.А. Логика. Учебное пособие. Издание 2-е. — М.: Знание, 1998. — 240 с.// http://vuzlib.net/beta3/html/1/21277/
  4.  Кобзарь В.И. Логика: Учебное пособие для студентов гуманитарных факультетов. - С-Пб, 2001. – 175с.// http://vuzlib.net/beta3/html/1/20983/
  5.  Философы Греции: Основы основ: логика, физика, этика: Пер. с древнегреч. / Сост., вступ. ст., коммент. В. Шкоды. - М.: ЭКСМО-Пресс; Харьков: Фолио, 1999. - 1053 с. - (Антология  мысли) // http://www.auditorium.ru/:
  6.  Челпанов Г.И. Логика. Учебное пособие.// http://www.vuzlib.net/beta3/html/1/23002/


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

81018. Политический реализм и неореализм в теории международных отношений 36.26 KB
  Все концепции международных отношений нсмотря на кардинальные различия рассматривают мировую политику в целом а не отдельные ее элементы. Это отличает их от внутриобщественных отношений построенных на принципах иерархии субординации формализованных правовых нормах. В отличии от внутриобщественных отношений где формально закреплена функция государственного принятия решений в МО это невозможно на правовом уровне.
81019. Либерализм в теории международных отношений. Неолиберализм 37.31 KB
  увеличивается количество акторов и их направление интересов предсказать не всегда возможно. 2 развитие коммуникации нетрадиционных акторов международных отношений т.3 государство теряет способность деятельность других акторов которая все чаще осуществляется в обход государственного суверенитета и вопреки ему. Сужение полномочий национальных правительств увеличение многообразия акторов приводит к росту анархии в МО делают отношения неуправляемыми и плохо поддающимися структурированию.
81020. Идеализм как школа международных отношений 35.05 KB
  Основной целью стало выработка моделей нормативного ведения мировых отношений. Идеалисты отрицали силовые и военные средства как регуляторы международных отношений ориентируясь на институты международного права. Однако послевоенный мир и вторая мировая война выявили несостоятельность идеалистической концепции регулирования международных отношений.
81021. Традиционализм и модернизм как направление дискуссии в теории международных отношений 32.17 KB
  Модернисты рассматривали национальные государства в качестве автономных властных систем которые испытывает влияние других субъектов международных отношений и определенным образом реагирует на уровне внешней политики. Основная задача в ТМО смоделировать поведение того или иного государства при воздействии внешних субъектов и спрогнозировать поведение. Традиционалисты акцентируют внимание на необходимости учета в анализе МО тех факторов которые относятся к культурным особенностям государств: влияние традиций обычаев национального...
81022. Неомарксизм как школа международных отношений 35.5 KB
  Были введены такие понятия как страны 3го мира страны 2го мира мирэкономика и мирсистема. Мирэкономика отображает самую общую систему взаимодействия международных акторов где ведущую роль играют самые экономически сильные государства. Основные черты мирэкономики: всемирная организация и универсализация общества координация производственных комплексов из единого центра интернализация капиталов и уменьшение государственного вмешательства в мир финансов В условиях мирэкономики ослабляется защита суверенных государств правительства...
81023. Французская социологическая школа в теории международных отношений 36.25 KB
  В основе полемологии комплексное изучение войн конфликтов и других форм коллективной агрессивности с привлечением методов демографии математики биологии и других точных и естественных наук.
81024. Геополитические теории международных отношений 36.52 KB
  Спайкман как представитель геополитической теории высказывает мнение что глобальная безопасность в мире может быть обеспечена контролем за материковой каймой т. Современные геополитические теории дополнены культурологическим материалом спор цивилизации хантингтона а также теорией золотого миллиарда.
81025. Основания глобализации. Этапы глобализации 38.97 KB
  Этапы глобализации. Первая фаза глобализации относятся к рубежу 1920 веков в результате научнотехнической революции роста экономики появления СМК и возможности свободного перемещения в пространстве. Предпосылки второй стадии глобализации складываются после второй мировой войны.
81026. Экономическая глобализация на современном этапе международных отношений 35.92 KB
  Экономическая глобализация началась в средние века завершается образованием глобальных сверкорпораций. Глобализация экономики с одной стороны создает условия доступа стран к передовым достижениям человечества обеспечивает экономию ресурсов стимулирует мировой прогресс а с другой закрепляет периферийные модели экономики потерю сырьевых интеллектуальных и трудовых ресурсов странами не входящих в золотой миллиард разорение малого бизнеса и безальтернативную конкуренцию между сильным и слабым. Экономическая глобализация процесс более...