48056

Регіональна економіка

Книга

Макроэкономика

Господарський комплекс України 7 Тема 1.1 Природноресурсний потенціал України 7 Тема 1.2 Трудовий потенціал України 8 Тема 1.4 Економічне районування та територіальна організація господарства України.

Украинкский

2013-12-06

747.5 KB

10 чел.

55

ЗМІСТ

Стор.

Вступ

5

Змістовий модуль 1

Розміщення продуктивних сил. Господарський комплекс України

7

Тема

1.1

Природно-ресурсний потенціал України

7

Тема

1.2

Трудовий потенціал України

8

Тема

1.3

Закономірності, принципи і фактори розміщення продуктивних сил та формування економіки регіонів.

9

Тема

1.4

Економічне районування та територіальна організація господарства України. Регіон в системі поділу праці.

11

Тема

1.5

Міжгалузеві господарські комплекси та регіональні особливості їх розвитку і розміщення (промислові комплекси України).

13

Тема

1.6

Міжгалузеві господарські комплекси та регіональні особливості їх розвитку і розміщення (агропромисловий (АПК); транспортний; соціальний).

16

Змістовий модуль 2

Економіка регіонів України. Міжнародні економічні зв’язки України та її інтеграція в Європейські та інші світові структури

19

Тема

2.1

Економіка Східних регіонів України – Донецького, Придніпровського, Східного.

19

Тема

2.2

Економіка Західних і Південних регіонів – Центрального, Поліського, Подільського, Карпатського, Причорноморського.

20

Тема

2.3

Міжнародні економічні зв’язки України та її інтеграція в Європейські та інші світові структури. Експортний потенціал України та її геоекономічні переваги у міжнародному поділу праці.

22

Програма навчальної дисципліни

25

Тлумачний словник

33

Літератури

40

Додаток

43

ВСТУП

У відповідності з навчальним планом ДонНУЕТ дисципліни “Регіональна економіка” вивчається студентами 1-го курсу спеціальностей 6.050103, 104, 105, 106, 107, 108 денної і заочної форм навчання.

Методичні вказівки і завдання до практичних занять для студентів денної форми навчання з курсу “Регіональна економіка” допоможуть студентам денної форми навчання розібратися в складному процесі трансформації соціально-економічних структур, які відбуваються в нашій країні в теперішній час.

“Регіональна економіка” як наука виступає органічною складовою частиною єдиної економічної науки: без неї неможливе цілісне сприйняття процесів в економіці країни і в світовому господарстві. Вивчення особливостей розміщення продуктивних сил має не лише теоретичне, але й практичне значення, тому що знання закономірностей і принципів їх регулювання дає можливість підвищити ефективність економічних структур. Просторова організація продуктивних сил також важлива як і технологічна, так і соціальна.

Ефективне розміщення продуктивних сил, їх оптимальна територіальна організація виступає важливою передумовою посилення розвитку економіки України. Необхідно модернізувати структуру економіки, територіально перерозподілити виробничий потенціал, створити нові територіально-виробничі комплекси, спеціальні економічні зони розвитку, поширити зовнішньоекономічні зв’язки. Все це накладає відбиток на створення нових господарських зв’язків як на локальному, так і на міжрегіональному рівнях. Входження України до ринкової економіки, поглиблення науково-технічного процесу обов’язково пересуне акценти передумов і факторів, які  впливають на розвиток економічних регіонів країни. Все це необхідно знати майбутньому економісту, якому прийдеться приймати рішення, які відбуваються безпосередньо або опосередковано з територіальною організацією виробництва. До важливіших практичних задач відносяться розміщення регіонів з важкою економічною ситуацією більш ефективне використання трудових ресурсів, модернізація рекреаційних зон і обґрунтування створення нових економічних територіальних форм.

Головною метою курсу “Регіональна економіка” виступає формування у студентів комплексного просторового сприйняття економіки, необхідністю озброїти їх “знаннями методів вирішення територіальних і регіональних задач в процесах виробництва, розподілу, обміну і споживання продукції”.

Обов’язковий об’єм знань студентів з курсу “Регіональна економіка” визначається робочою програмою, яка складена у відповідності з цілями і завданнями курсу, він поділяється на два змістові модулі.

В першому змістовому модулі розглядаються теорія регіональної економіки і регіонального розвитку, наукові основи державної регіональної економічної політики, обґрунтування практичного значення регіонального підходу до управління соціально-економічним розвитком територій; територіальна і галузева структура господарського комплексу України; раціональне та ефективне використання природних, науково-виробничих, людських ресурсів регіонів України. У другому змістовому модулі розглядаються: економіка основних економічних регіонів України (8 регіонів); міжнародні економічні зв’язки України та її інтеграція в Європейські та інші світові структури; експортний потенціал та її геоекономічні переваги у міжнародному поділу праці.

Практичні (семінарські) заняття за навчальним планом проводяться на всіх факультетах ДонНУЕТ, де вивчається курс “Регіональна економіка”. Вони спрямовані на прищеплення студентам навичок в області аналізу конкретних ситуацій для прийняття рішень, пов’язаних з регіональною економікою.

Крім того, мета практичних занять полягає в закріпленні теоретичних знань, засвоєнні студентами передбаченого програмою фактичного матеріалу і придбанні практичних навичок аналізу різноманітних факторів формування територіальної структури господарства країни та її регіонів.

Студенти повинні вміти розкрити сутність явищ, які вивчаються, визначити об’єктивні закономірності територіальної організації галузей економіки та формування економічних регіонів, повинні вміти давати оцінку проблемам і перспективам розвитку і розміщення продуктивних сил (ПС), регіональні особливості розвитку (ПС).

На практичні (семінарські) заняття виноситься дев’ять тем (18 годин):

  1.  Природно-ресурсний потенціал України.
  2.  Трудовий потенціал України.
  3.  Закономірності, принципи і фактори розміщення продуктивних сил та формування економіки регіонів.
  4.  Економічне районування та територіальна організація господарства. Регіон в системі територіального поділу праці.
  5.  Міжгалузеві господарські комплекси та регіональні особливості їх розвитку і розміщення (промислові комплекси).
  6.  Міжгалузеві господарські комплекси та регіональні особливості їх розвитку і розміщення (агропромисловий (АПК), транспортний, соціальний комплекси).
  7.  Економіка Східних регіонів України (Донецького, Придніпровського, Східного регіонів).
  8.  Економіка Західного і Південного регіонів (Центрального, Поліського, Подільського, Карпатського, причорноморського регіонів).
  9.  Міжнародні економічні зв’язки України та її інтеграція в Європейські та інші світові структури. Експортний потенціал України та її геоекономічні переваги у міжнародному поділу праці.

Змістовий модуль 1.  Теоретичні основи регіональної економіки. Передумови і розвиток виробничого і соціального комплексу України

Тема 1.1. Природно-ресурсний потенціал України та його економічна оцінка   

Мета заняття: ознайомитись з поняттям "природно - ресурсний  потенціал", вивчити його структуру в цілому по Україні і по економічних  районах, головні принципи природовикористання і охорони природи.

План заняття

  1.  Сутність природно-ресурсного потенціалу (ПРП) та його структура.
  2.  Кількісна і якісна оцінка природних ресурсів та природних умов.
  3.  Характеристика природно-ресурсного потенціалу України та її регіонів.
  4.  Ресурсозбереження – головний напрям використання природного-ресурсного потенціалу.

Питання і завдання

  1.  Дати визначення і відобразити у вигляді схеми поняття „природно-ресурсний потенціал”. Види класифікації природних ресурсів. У чому відміна природних умов від природних ресурсів?
  2.  Впровадити складові компоненти економічної оцінки природних ресурсів і на конкретних прикладах пояснити, що включає кількісна та якісна їх оцінка.
  3.  Підготувати індивідуальні завдання у вигляді докладів про  розподіл (з техніко-економічною оцінкою) природних ресурсів по території України:

3.1) паливно-енергетичні ресурси;

3.2) рудні і нерудні ресурси;

3.3) водні;

3.4) земляні і ґрунтові;

3.5) рекреаційні;

3.6) біологічні.

  1.  Охарактеризувати   головні   принципи  природовикористання   і   охорони природи.
  2.  Розглянути головні шляхи природозберігання.
  3.  Проаналізувати   проблеми   і   перспективи   раціонального   використання природно-ресурсного потенціалу в Україні.

Питання для дискусії

  1.  Вплив природно-ресурсного потенціалу на формування господарського комплексу регіону.
    1.  Проблеми раціонального використання природних ресурсів України.
    2.  Ресурсозбереження і структурна трансформація національної економіки.

Література

  1.  Клиновий Д.В., Пепа Т.В. Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка України. – К.: Центр навч.літератури, 2006. – 728с.
  2.  Симоненко В.К. Регионы Украины. Проблемы развития. – К.: Наук.думка, 1997. – 263с.
  3.  Розміщення продуктивних сил України. Підручник/За ред. Є.П.Качана. – К.:ВД „Юридична книга”, 2002. – с.70-100.
  4.  Розміщення продуктивних сил України/С.І.Дорогунцов, Ю.І.Пітюренко, Я.Б.Олійник та ін. –К.: КНЕУ, 2000, с. 93-103.
  5.  Руденко В.П. Природно-ресурсний потенціал України. – К.:Либідь, 1994 – 100с.
  6.  Стеченко Д.М. Розміщення продуктивних сил і регіоналістика. – К.:Вікар., 2002,  с.100-116.
  7.  Соціально-економічний розвиток Донецького регіону. Метод. посібник/Під ред. Шубіна О.О.. – Донецьк: ДонДУЕТ, 2004. – 70с.
  8.  Україна у цифрах 2005р. – К.: Статистика, 2006р.
  9.  Чернюк Л.Г., Клиновий Д.В. Розміщення продуктивних сил України. – Київ: ЦУЛ, 2002, С. 38-57.
  10.  Щербіна Н.М., Попова І.В. Розміщення продуктивних сил. – Донецьк: ДонДУЕТ ім. М.Туган-Барановського, 2002. – с. 60-71.

Тема 1.2. Трудоресурсний потенціал України

Мета заняття: визначити провідну роль людського чиннику у розміщенні продуктивних сил і в формуванні і розвитку регіонів. Розглянути демографічну ситуацію і демоекономічне відтворення робочої сили; соціальну структуру населення і трудовий потенціал України; форми зайнятості населення і формування регіональних ринків праці.

.План заняття

  1.  Демографічна ситуація і демоекономічне відтворення робочої сили.
    1.  Соціальна структура населення і трудовий потенціал України.
      1.  Форми зайнятості населення.
      2.  Формування регіональних ринків праці і їх регулювання.
      3.  Розселення населення України.

Питання і завдання

  1.  Які особливості динаміки населення України?
  2.  Як визначають природний приріст населення?
  3.  У чому полягає сутність соціальної структури населення?
  4.  Якими ознаками характеризується трудоресурсний потенціал?
  5.  Перелічить основні форми зайнятості населення та їхні особливості.
  6.  Розкрийте сутність ринку праці.
  7.  Як визначають економічну місткість регіонального ринку праці?
  8.  Назвіть типи регіональних ринків праці в Україні та коротко охарактеризуйте їх.
  9.  Охарактеризуйте загальні риси регіонального розселення населення України.

Питання для дискусії

  1.  Як населення впливає на розвиток і розміщення виробництва.
  2.  Основні причини сучасної міграції населення України.
  3.  Трудоресурсна ситуація та її регіональні особливості.
  4.  Ринок праці та проблеми забезпечення раціональної зайнятості.

Література

  1.  Доценко А.І. Регіональне розселення: проблеми та перспективи. – К.: Наукова думка, 1994. – 31с.
  2.  Заяц Т.А. Економічне регулювання сфери відтворення робочої сили. – К.: Ленвіт, 1997. – 152с.
  3.  Розміщення продуктивних сил України. Навч.-метод.посіб. / С.І.Дорогунцов, Ю.І.Пітюренко, Я.Б.Олійник та ін.. – К.: КНЕУ, 2000, - С.70-92.
  4.  Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка. Підруч. / За ред.. В.В.Ковалевської, О.Л.Михайлик, В.Ф.Семенова. – К.: Знання, 2005, - С. 79-86.
  5.  Розміщення продуктивних сил. Навч.посібник. – К.: Центр навч.літератури, 2006. – с. 44-55.
  6.  Стеченко Д.М. Розміщення продуктивних сил і регіоналістика: Навч. Посіб. – К.: Вікар, 2002. с. 76-100.
  7.  Україна у цифрах 2004р. – К.: Статистика, 2005.
  8.  Щербіна Н.П., Попова І.В. Розміщення продуктивних сил. Навч.-метод. посібник – Донецьк: ДонДУЕТ, 2002. – с.71-82.

Тема 1.3. Закономірності, принципи і фактори розміщення продуктивних сил та формування економіки регіонів

Мета заняття: виявити головні теоретичні положення курсу. Розглянути сутність економічних законів і закономірностей розміщення продуктивних сил, показати роль основних принципів і факторів в конкретному просторовому розділу праці.

План заняття

  1.  Сутність економічного закону і закономірності, їх об’єктивний характер.
  2.  Основні закономірності розміщення продуктивних сил.
  3.  Принципи розміщення суспільного виробництва.
  4.  Основні фактори, що впливають на характер територіального розміщення галузей і підприємств.
  5.  Визначальна роль соціальних і економічних критеріїв у розміщенні продуктивних сил та формування економіки регіонів.

Питання і завдання

  1.  Дайте визначення економічного закону.
  2.  на яких економічних законах ґрунтується розміщення продуктивних сил як галузь економічної науки?
  3.  У чому полягають відмінності між економічними законами і закономірностями?
  4.  Поясніть сутність регіональної економічної інтеграції?
  5.  Поясніть, у чому полягає сутність і складність завдання щодо вирівнювання рівнів економічного і соціального розвитку регіонів.
  6.  Назвіть основні закономірності розміщення продуктивних сил і розкрийте їх сутність.
  7.  Дайте визначення і назвіть найважливіші принципи розміщення продуктивних сил.
  8.  Чим визначається пріоритетність принципів  розміщення продуктивних сил?
  9.  Назвіть основні групи факторів розміщення продуктивних сил, поясніть їх значення в господарській практиці.
  10.  Основні соціальні і економічні критерії формування економіки регіонів.
  11.  Виявіть принципові відмінності між закономірностями, принципами і критеріями розміщення продуктивних сил.

Питання для дискусії

  1.  Соціальна спрямованість розвитку і розміщення продуктивних сил.
  2.  Стратегія сталого розвитку продуктивних сил.
  3.  Забезпечення економічної безпеки країни в контексті проблем розміщення і розвитку продуктивних сил.
  4.  Фактори розміщення продуктивних сил та їх реалізація в практичній діяльності.
  5.  Сутність та методологія оцінки економічного потенціалу регіону.

Література

  1.  Іщук С.І. Розміщення продуктивних сил. (Теорія, методи, практика). – К.: Європ. унів-т, 2002,  с.13-42.
    1.  Клиновий Д.В., Пепа Т.В. Розміщення продуктивних сил та регіональна економіка України: / Навч.посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – с. 23-50; с. 71-89; с. 304-318.
    2.  Розміщення продуктивних сил України/С.І.Дорогунцов, Ю.І.Пітюренко, Я.Б.Олійник та ін. –К.: КНЕУ, 2000, с. 6-28.
    3.  Сазонец І.Л., В.В.Джинджоян, О.О.Чубар. Розміщення продуктивних сил: Навч.посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – с.78-83.
    4.  Симоненко В.К. Регионы Украины. Проблемы развития. – Киев: Наукова думка, 1997, - с.68-91.
    5.  Стеченко Д.М.Розміщення продуктивних сил і регіоналістика. – К.:Вікар., 2002,  с. 15-36.
    6.  Щербіна Н.М., Попова І.В. Розміщення продуктивних сил. – Донецьк: ДонДУЕТ ім. М.Туган-Барановського, 2002. – с. 19-28.

Тема 1.4. Економічне районування та територіальна організація господарства України. Регіон в системі поділу праці.

Мета заняття: виявити об’єктивний характер економічного районування території України. Сутність, функції та проблеми економічного районування. Показати роль основних принципів виділення великих економічних районів і практичне значення економічних регіонів в системі поділу праці.

 План заняття

  1.  Сутність економічного району та об’єктивний характер його формування.
  2.  Основні районоутворюючі фактори.
  3.  Принципи і критерії виділення  економічних регіонів.
  4.  Ієрархія економічних регіонів, їх основні типи.
  5.  Практичне значення економічного районування.
  6.  Сутність державної регіональної економічної політики, її мета та завдання.
  7.  Структурно-динамічні проблеми розвитку економічних регіонів в трансформаційному періоді.

Питання і завдання

  1.  Визначте сутність економічного району і доведіть об’єктивний характер його формування.
  2.  Що являє собою територіальний поділ праці та який вплив він має на формування економічних районів?
  3.  Назвіть основні районоутворюючі фактори і поясніть їх вплив на процес районоутворення.
  4.  Яка форма територіальної організації народного господарства виконує функцію ядра економічного району?
  5.  Розкрийте сутність основних принципів економічного районоутворення.
  6.  Визначте типи економічних районів і принципові відмінності між ними.
  7.  В чому полягають особливості сучасного економічного районування території України.
  8.  Визначте сучасну мережу мезорайонів України.
  9.  В чому полягає прикладне значення економічного районування?
  10.  Визначте сутність державної регіональної економічної політики.
  11.  Структурно-динамічні проблеми економічних регіонів.

Питання для дискусії

  1.  Проблеми і перспективи економічного районування регіонів.
  2.  Нові форми регіонального розвитку продуктивних сил України.
  3.  Поняття, цілі та завдання регіональної економічної політики.
  4.  Сутність та основні ознаки трансформаційного періоду в національній економіці.
  5.  Структурно-динамічні проблеми розвитку регіональної економіки в трансформаційний період.

Література

  1.  Конституція України. Затверджена ВРУ 28.06.96 № 254/96-ВР // Відомості ВРУ. – 1996. - № 30. – Розділ 6.
  2.  Клиновий Д.В., Пепа Т.В. Розміщення продуктивних сил та регіональна економіка України: / Навч.посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – с. 71-81; с. 304-318; с. 550-600; с.613-636.
  3.  Паламарчук М.М., Паламарчук О.М.Економічна і соціальна географія України з основами теорії. –К.: Знання, 1998. – 416с.
  4.  Поповкін В.А. Регіонально-цілісний підхід в економіці. – К.: Наукова думка, 1993 – 218с.
  5.  Поповкін В.А., Калитенко А.П., Розинка В.О.Рівні соціально-економічного розвитку регіонів України/Наукові доповіді НІСД. Вип.24. – К.:1994. – 77с.
  6.  Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка. Підручник / За ред.. В.В.Ковалевського, О.Л. Михайлик, В.Ф. Семенова. – К.: Знання, 2005. – с.293-331.
  7.  Розміщення продуктивних сил України/С.І.Дорогунцов, Ю.І.Пітюренко, Я.Б.Олійник та ін. –К.: КНЕУ, 2000 – с. 31-60.
  8.  Сазонець І.Л., Джинджоян В.В., Чубар О.О. Розміщення продуктивних сил. Навч.посіб. – К.: Центр навчальної літератури.  2006. с. 274-308.
  9.  Україна: прогноз розвитку продуктивних сил/С.І.Дорогунцов, Б.М.Даниліщин, Л.І.Чернюк та ін. – К.: РПС України НАН України, 1998. – т.1,2. – 193с; - 117с.
  10.  Щербіна Н.М., Александрова Г.М. Розміщення продуктивних сил  і регіональна економіка. Друга частина – „Регіональна економіка”: Навч.-метод. посібник. – Донецьк: ДонДУЕТ ім. М.Туган-Барановського, 2004. – 94с.

Тема 1.5. Міжгалузеві господарські комплекси та регіональні особливості їх розвитку і розміщення (промислові комплекси).

Мета заняття: визначити сучасну структуру виробничих комплексів  України – паливно-енергетичного (ПЕК), металургійного, машинобудівельного, хіміко-лісового, будівельного. Розглянути трансформаційні процеси в комплексах та регіональні особливості їх розвитку і територіальної організації.

План заняття (загальних до кожного комплексу)

1.Роль і значення комплексу в економіці України; структура комплексу.

  1.  Сировинна база комплексу.
  2.  Фактори розміщення.
  3.  Регіональні особливості розвитку і розміщення комплексу.
  4.  Трансформаційні принципи комплексу в ринкових умовах.

Питання і завдання

  1.  Дайте характеристику паливно-енергетичного балансу і його структури.
    1.  Охарактеризуйте основні проблеми вугільної галузі в Україні.
    2.  Охарактеризуйте основні райони нафтовидобутку України.
    3.  Якими галузями представлена газова промисловість в Україні.
    4.  Охарактеризуйте основні види електроенергетики.
    5.  Дайте основні характеристики металургійного комплексу.
    6.  Охарактеризуйте структуру металургійного комплексу.
    7.  Охарактеризуйте принципи розташування баз чорної металургії.
    8.   Дайте характеристику основним регіонам чорної металургії України.
    9.  Опишіть основні проблеми металургійного комплексу України.
    10.  Дайте характеристику основних факторів  розміщення підприємств металургії .
    11.  Під вплив яких основних факторів розміщення продуктивних сил підпадають підприємства машинобудування.
    12.  Які групи машинобудівних підприємств можна виділити за тенденціями у розміщенні.
    13.  Назвіть і охарактеризуйте держави залежно від спрямованості машинобудівельних підприємств.
    14.  Дайте характеристику спеціалізації в машинобудуванні.
    15.  Охарактеризуйте основні регіони світового машинобудування.
    16.  Наведіть структуру хіміко-лісового промислового комплексу.
    17.  Охарактеризуйте основні чинники розміщення підприємств хімічної галузі.
    18.  Які основні тенденції існують в розміщенні підприємств хімічної галузі.
    19.  Дайте характеристику основним чинникам розміщення і групам підприємств фармацевтичної галузі.
    20.  Дайте характеристику будівництву як галузі і основним його структурним елементам.
    21.  Поясніть, яким чином пов’язані економічні цикли і стан будівельної галузі.
    22.  Дайте характеристику видам будівництва залежно від регіонів України.

Таблиця 1.

Добування палива в Україні за 1940-2005рр.

Роки

Вугілля, млн.т.

Нафта, млн.т.

Природний газ, млрд.куб.м.

Торф, млн.т.

1

2

3

4

5

1940

83,3

0,4

0,5

3,6

1960

172,1

2,2

14,3

4,6

1970

207,1

13,9

60,9

4,1

1980

197,1

7,5

56,7

1,6

1990

164,8

5,3

28,1

1,6

1995

83,6

4,1

18,3

-

1997

76,9

4,1

18,2

-

1999

81,7

3,8

18,1

1,2

2000

81,0

3,7

17,9

0,4

2001

83,9

3,7

18,4

0,3

2002

50,7

3,7

18,7

0,5

2003

80,3

4,0

19,2

0,6

2004

80,1

4,0

18,1

0,6

2005

82,0

4,1

19,0

0,7

Споживання енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти (відсотків)

Роки

Показники

1990

1995

2000

2001

2002

2003

2004

2005

1

2

3

4

5

6

7

8

9

Всього

100,0

100,0

100,0

100,0

100,0

100,0

100,0

100,0

Вугіллі (вкл.вуг.брик)

25,3

30,1

22,4

22,9

22,6

22,3

23,0

23,1

Природний газ

28,2

37,8

44,6

40,0

37,9

39,2

40,7

41,0

Нафта (вкл.газ.конденсат)

21,4

9,0

7,6

12,8

15,7

15,5

15,5

15,7

Автомобільний бензин

3,0

2,5

2,5

2,6

2,7

2,5

3,0

3,1

Дизельне пальне

3,5

5,0

4,0

3,8

3,7

3,5

3,6

3,5

Топковий мазут

5,9

4,0

1,0

0,9

0,8

0,5

0,6

0,5

Гас

0,1

0,1

0,2

0,1

0,1

0,1

0,1

0,1

Паливо пічне побутове

0,4

0,1

0,1

0,1

0,1

0,1

0,1

0,1

Торф

0,1

0,1

0,1

0,1

0,1

0,1

0,1

0,1

Дрова для опалення

0,2

0,3

0,4

0,4

0,4

0,4

0,5

0,4

Питання для дискусії

1.Місце енергетики в житті суспільства.

  1.  Значення нетрадиційних джерел енергетики.
    1.  Пріоритетний розвиток чорної металургії України в умовах ринкової економіки.
    2.  Роль машинобудування в широкому впровадженні у виробництво нових високих технологій.
    3.  Хімічна промисловість і науково-технічний процес.

Література

1.Глобальная энергетическая проблема/Под ред.И.Д.Иванова – М.:Мысль, 1985. – 240с

2. Іщук С.І. Розміщення продуктивних сил (теорія, методи, практика). – К.:ЄУФІМБ, 2002. – с.91-100.

3. Клиновий Д.В., Пепа Т.В. Розміщення продуктивних сил та регіональна економіка України: / Навч.посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – с. 343-423.

4. Лишеленко В.І. Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. с. 102-183.

5. Розміщення продуктивних сил України/С.І.Дорогунцов, Ю.І.Пітюренко, Я.Б.Олійник та ін. –К.: КНЕУ, 2000 – с. 128-160.

  1.  Розміщення продуктивних сил України. Підручник/За ред.. Є.П.Качана. – К.: ВД “Юридична книга”, 2002. – с. 112-126.

7.Сазонець І.Л., Джинджоян В.В., Чубар О.О. Розміщення продуктивних сил. Навч.посіб. – К.: Центр навчальної літератури.  2006. с. 93-178.

8. Стеченко Д.М. Розміщення продуктивних сил і регіоналістика. – К.: Вікар, 2002 – с. 144-148.

9. Щербіна Н.М., Попова І.В. Розміщення продуктивних сил. – Донецьк: ДонДУЕТ ім. М.Туган-Барановського, 2002. – с. 85-94.

Тема 1.6. Міжгалузеві господарські комплекси та регіональні особливості їх розвитку і розміщення (агропромисловий (АПК) соціальний; транспортний).

Мета заняття: визначити роль і значення АПК в господарстві України; галузеву і територіальну структуру АПК, проблеми і перспективи розвитку АПК по економічним регіонам; структуру і регіональні особливості розвитку соціального комплексу України; структуру і розвиток транспортного комплексу.

План заняття

  1.  Агропромисловий комплекс України (АПК):
  •  роль і значення АПК в господарстві України; трансформаційні процеси в АПК;
  •  галузева і територіальна структура АПК;
  •  регіональні особливості розвитку і розміщення сільського господарства;
  •  регіональні особливості розвитку і розміщення харчової промисловості.
    1.  Соціальний комплекс України:
  •  поняття і економічна сутність соціального комплексу; структура;
  •  сучасний стан та регіональні особливості розміщення галузей соціальної інфраструктури;
  •  виробництво товарів народного споживання – сучасний стан та регіональні особливості розміщення;
  •  рекреаційний комплекс – регіональні особливості розвитку і розміщення.
    1.  Транспортний комплекс України:
  •  роль і значення транспорту в народногосподарському комплексі України;
  •  територіальна організація транспортної системи;
  •  характеристика окремих видів транспорту. Особливості їх функціонування і взаємодії в транспортних вузлах;
  •  проблеми та перспективи розвитку транспортної системи України.

Питання і завдання

1. Галузева і територіальна структура АПК (типи АПК).

2. Розглянути агрокліматичні ресурси України, дати їм господарську оцінку.

3. Регіональні особливості розвитку і розміщення сільського господарства в Україні; основні напрямки його інтенсифікації.

  1.  Розглянути структуру харчової промисловості і фактори розміщення. Оцінити сучасний стан харчової промисловості України, використовуючи дані табл.. 3.
    1.  Визначте структуру соціального комплексу.
  2.  Охарактеризуйте сучасний стан та регіональні особливості розміщення кожної з галузей соціальної інфраструктури України.
  3.  Охарактеризуйте структуру легкої промисловості і основні чинники розміщення даних підприємств.
  4.  Дайте характеристику легкої промисловості України.
  5.  Охарактеризуйте регіональні особливості розвитку рекреаційного комплексу України.
  6.  Охарактеризуйте структуру транспортного комплексу за вантажообігом.
  7.  охарактеризуйте регіональні особливості розвитку і розміщення кожного виду транспортного комплексу України.
  8.  Транзитний потенціал України.

Таблиця 3

Виробництво головних видів харчової промисловості в Україні

у 1985-2005рр. *)

Роки

Види продукції

1985

1990

1995

1997

1999

2000

2001

2002

2003

2005

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

М’ясо

2357

2763

846

525

420

400

332

457

568

547

Ковбасні вироби

768

900

264

197

159,7

175

167

209

190

191

Тваринне масло, т

390

444

219

114

108,3

135

158

131

148

151

Жирні сири (вкл. Бринзу)

170

184

72

44,8

52,5

67,5

105

129

169

165

Олія

846

1070

684

487

576,8

973

935

980

1336

1340

Маргаринова продукція

276

289

98

84,1

120,0

162

198

203

233

235

Цукор

6247

6791

3839

3032

1857,5

1780

1947

1621

2486

2495

Консерви, млн.ум.банок

3978

4836

106

1157

1186,1

1286

1477

1646

2244

2194

Хліб, хлібобулочні вироби, т

7348

6701

3848

2707

2505

134,5

131,0

140,4

132,7

131,0

Крупи

872

962

473

361

342

296

301

296

245

246

Кондитерські вироби

924

1111

311

316

529,0

668

732

757

860

875

Макаронні вироби

330

360

214

124

154,0

117

111

115

107

109

Безалкогольні напої, млн.пляшок

97

151

24

43,6

59,7

67,4

85,3

114

124

131

Сіль (видобуток)

8018

8309

2830

2615

2185

2287

2244

2334

2757

2710

*) таблиця зі статистичного щорічника “України у 2005р” – К.: Статистики, 2005, с.510

Питання для дискусії

  1.  Напрямки реформування АПК в умовах ринкової економіки.
  2.  Вплив рівня розвитку соціального комплексу на якість життя населення.
  3.  Транспортній потенціал України.

Література

  1.  Іщук С.І. Розміщення продуктивних сил (теорія, методи, практика). – К.:ЄУФІМБ. – с.136-145; 145-151.
  2.  Лишеленко В.І. Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. с. 183-280.
  3.  Маркулин П.П. Региональные особенности размещения сельскохозяйственного производства. – К.: Наукова думка, 1982. – 212с.
  4.  Пістун М.Д., Гуцел В.О., Проводар Н.І. Географія агропромислових комплексів. – К.: Либідь, 1997. – 198с.
  5.  Розміщення продуктивних сил України./ С.І.Дорогунцов, Ю.І.Тітюренко, Я.Б.Олійник та ін. –К.: КНЕУ, 2000 – с. 199-232; 232-277.
  6.  Сазонець І.Л., Джинджоян В.В., Чубар О.О. Розміщення продуктивних сил. Навч.посіб. – К.: Центр навчальної літератури.  2006. с. 178-245.
  7.  Стеченко Д.М. Розміщення продуктивних сил і регіоналістика. – К.: Вікар, 2002. – с. 172-198.
  8.  Чернюк Л.Г., Клиновий Д.В. Розміщення продуктивних сил України. – К.: ЦУЛ, 2002. – с.278-289.
  9.  Щербіна Н.М., Попова І.В. Розміщення продуктивних сил. – Донецьк: ДонДУЕТ ім. М.Туган-Барановського, 2002. – с. 124-154.

Змістовий модуль 2.  Економіка регіонів України. Міжнародні економічні зв’язки України та її інтеграція в Європейські та інші світові структури

Тема 2.1. Економіка Східних регіонів України – Донецького, Придніпровського, Східного.

Мета заняття: визначити роль і значення Донецького, Придніпровського і Східного регіонів в економіці України, їх спеціалізація і особливості розвитку в територіальному поділу праці.

План заняття

  1.  Особливості територіальної організації економіки Донецького економічного регіону.
    1.  Особливості територіальної організації економіки Придніпровського економічного регіону.
    2.  особливості територіальної організації економіки Східного економічного регіону.

Питання і завдання

  1.  Охарактеризуйте склад, географічне положення, спеціалізацію Донецького регіону.
    1.  Особливості і основні передумови розвитку економіки Донецького регіону.
    2.  Регіональні особливості розвитку галузей спеціалізації Донецького регіону.
    3.  Охарактеризуйте розвиток основних територіально-виробничих комплексів (ТВК) Донецького регіону.
    4.  Склад, географічне положення і спеціалізація Придніпровського району.
    5.  Економічна оцінка основних передумов Придніпровського району.
    6.  Територіальна організація продуктивних сил Придніпровського району.
    7.  Економічні зв’язки Придніпровського району.
    8.  склад, географічне положення, спеціалізація Східного регіону.
    9.  Охарактеризуйте основні передумови економічно-соціального розвитку Східного регіону.
    10.  Територіальна організація економіки Східного району.

Питання для дискусії

  1.  Трансформаційні процеси Донецького регіону в умовах ринкових відносин.
    1.  Екологізація продуктивних сил Придніпровського району.
    2.  Формування і розвиток технополісів Східного району.

Література

  1.  Жук М.В., Круль В.П. Розміщення продуктивних сил і економіка регіонів України. Підручник. – К.: Кондор, 2004. – с.192-290.
    1.  Іщук С.І. Розміщення продуктивних сил (теорія, методи, практика).Вид. 4-е док. – К.:Європ.ун-т, 2002. – с.151-183.
      1.  Клиновий Д.В., Пепа Т.В. Розміщення продуктивних сил та регіональна економіка України: / Навч.посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – с. 636-703.
        1.  Лишеленко В.І. Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка: Навч.посібник– К.: Центр навчальної літератури, 2006. с. 288-305.
        2.  Розміщення продуктивних сил України./ С.І.Дорогунцов, Ю.І.Пітюренко, Я.Б.Олійник та ін. –К.: КНЕУ, 2000 – с. 31-60.
        3.  Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка. Підруч. / За ред. В.В.Ковалевського, О.Л. Михайлик, В.Ф.Семенова. – К.: Знання, 2005. – с.293-298.
        4.  Економіка регіонів (області) України. / під ред. Л.Г.Чернюк, Д.В.Клиновий. – Київ: ЦУЛ, 2002. – с. 68-116; с.157-183; с.287-307; с.353-373; с.393-411; с.453-473.
        5.  Сазонець І.Л., Джинджоян В.В., Чубар О.О. Розміщення продуктивних сил. Навч.посіб. – К.: Центр навчальної літератури.  2006. с. 274-315.
        6.  Стеченко Д.М. Розміщення продуктивних сил і регіоналістика. – К.: Вікар, 2002. – с. 198-254.
        7.  Формирование региональной экономической политики: сравнительный подход. Д.: ДонГУЭТ ім. М.Туган-Барановського, 2004. – с.32-75.
        8.  Щербіна Н.М., Александрова Г.М. Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка. Друга частина – “Регіональна економіка”: Навч.-метод.посібник. – Донецьк: ДонДУЕТ ім. М.Туган-Барановського, 2004. – 94с.

Тема 2.2. Економіка Західних і Південних регіонів України – Центрального, Поліського, Подільського, Карпатського, Причорноморського.

Мета заняття: визначити роль і значення Центрального, Поліського, Подільського, Карпатського, Причорноморського регіонів в економіці України, їх спеціалізація і особливості розвитку в територіальному поділу праці.

План заняття

  1.  Економіка Центрального регіону України:
    •  склад і спеціалізація регіону;
    •  економічна оцінка передумов соціально-економічного розвитку регіону;
    •  сучасні особливості територіальної організації галузей економіки регіонів.
  2.  Економіка Поліського регіону:
    •  склад, географічне положення, галузі спеціалізації регіону;
    •  основні передумови соціально-економічного розвитку регіону;
    •  розвиток і розміщення продуктивних сил, формування ТВК в регіоні.
  3.  Економіка Подільського регіону:
    •  географічне положення, склад, спеціалізація регіону;
    •  економічна оцінка передумов соціально-економічного розвитку регіону;
    •  розвиток і розміщення галузей економіки регіону.
  4.  Економіка Карпатського регіону:
    •  географічне положення, склад, спеціалізація в територіальному поділу праці;
    •  соціально-економічна і екологічна оцінка передумов розвитку економіки регіону;
    •  особливості розвитку і розміщення галузей спеціалізації регіону; формування ТВК.
  5.  Економіка Причорноморського регіону України:
    •  особливе значення географічного положення Причорноморського регіону в міжнародних зв’язках; склад і спеціалізація регіону;
    •  соціально-економічна оцінка передумов для розвитку регіону;
    •  розвиток і територіальна організація продуктивних сил регіону.

Питання для дискусії

  1.  Сутність та основне призначення створення регіональних технопарків.
  2.  Особливості організації і розвитку туристичних комплексів в Причорноморському і Карпатському регіонах.
  3.  Значення і особливості формування транскордонних Євро регіонів – “Карпати” та “Буг”.

Література

  1.  Жук М.В., Круль В.П. Розміщення продуктивних сил і економіка регіонів України. Підручник. – К.: Кондор, 2004. – с.192-290.
  2.  Іщук С.І. Розміщення продуктивних сил (теорія, методи, практика).Вид. 4-е док. – К.:Європ.ун-т, 2002. – с.151-183.
  3.  Клиновий Д.В., Пепа Т.В. Розміщення продуктивних сил та регіональна економіка України: / Навч.посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – с. 636-703.
  4.  Лишеленко В.І. Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка: Навч.посібник– К.: Центр навчальної літератури, 2006. с. 288-305.
  5.  Розміщення продуктивних сил України./ С.І.Дорогунцов, Ю.І.Пітюренко, Я.Б.Олійник та ін. –К.: КНЕУ, 2000 – с. 31-60.
  6.  Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка. Підруч. / За ред. В.В.Ковалевського, О.Л. Михайлик, В.Ф.Семенова. – К.: Знання, 2005. – с.293-298.
  7.  Економіка регіонів (області) України. / під ред. Л.Г.Чернюк, Д.В.Клиновий. – Київ: ЦУЛ, 2002. – с. 5-68; с.116-137; с.183-246; с.268-287; с.307-329; с.373-393; с.411-453; с.473-565; с.584-607.
  8.  Сазонець І.Л., Джинджоян В.В., Чубар О.О. Розміщення продуктивних сил. Навч.посіб. – К.: Центр навчальної літератури.  2006. с. 274-315.
  9.  Стеченко Д.М. Розміщення продуктивних сил і регіоналістика. – К.: Вікар, 2002. – с. 198-254.
  10.  Формирование региональной экономической политики: сравнительный подход. Д.: ДонГУЭТ ім. М.Туган-Барановського, 2004. – с.32-75.
  11.  Щербіна Н.М., Александрова Г.М. Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка. Друга частина – “Регіональна економіка”: Навч.-метод.посібник. – Донецьк: ДонДУЕТ ім. М.Туган-Барановського, 2004. – 94с.

Тема 2.3. Міжнародні економічні зв’язки України та її інтеграція в Європейські та інші світові структури. Експортний потенціал України та її геоекономічні переваги у міжнародному поділу праці.

Мета завдання: визначити місце України в системі міжнародному поділу праці, механізм і форми зовнішньоекономічної діяльності, економічна інтеграція країни.

План заняття

  1.  Сутність міжнародного поділу праці і вплив його на формування міжнародних економічних зв’язків.
  2.  Становлення в ринкових умовах зовнішньоекономічної діяльності України. Сутність та принципи її формування.
  3.  Економічна інтеграція України.
  4.  Форми зовнішньоекономічні зв’язки України; структура експорту.

Питання і завдання

  1.  Розкрийте сутність зовнішньоекономічних зв’язків та назвіть їхні основні форми.
  2.  Охарактеризуйте геоекономічні пріоритети регіонального розвитку України.
  3.  Інтеграція України в ЄС – проблеми, пріоритети, шляхи.
  4.  Охарактеризуйте транспортний потенціал України.
  5.  Які особливості формування транспортних коридорів?
  6.  Яке значення має формування транспортних коридорів для розвитку продуктивних сил України?
  7.  Перелічіть передумови формування експортного потенціалу і Україні.
  8.  Територіально-галузева спрямованість експорту України.

Питання для дискусії

  1.  Геоекономічні пріоритети регіонального розвитку України.
  2.  Транзитний потенціал та його використання.
  3.  Іноземні інвестиції – важлива форма стимулювання розвитку економіки країни.

Література

  1.  Білоус О.І., Лук’яненко Д.Г. Глобалізація і безпека розвитку. – К.: КНЕУ. – 2001. – с.429-431, 722-725.
  2.  Григор’єв І.С. Концептуальний підхід до формування транспортно-географічних кластерів України // актуальні проблеми економіки, №4, 2005, с.60-68.
  3.  Клиновий Д.В., Пепа Т.В. Розміщення продуктивних сил та регіональна економіка України: / Навч.посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – с. 37-49.
  4.  Лишеленко В.І. Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка: – К.: Центр навчальної літератури, 2006. с. 305-318.
  5.  Медведєв В. Глобализация экономики: тенденции и противоречия//Мировая экономика и международные отношения, №2, 2004.
  6.  Розміщення продуктивних сил України/ С.І.Дорогунцов, Ю.І.Пітюренко, Я.Б.Олійник та ін. –К.: КНЕУ, 2000 – с. 310-331.
  7.  Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка. Підруч. / За ред. В.В.Ковалевського, О.Л. Михайлик, В.Ф.Семенова. – К.: Знання, 2005. – с.260-293.
  8.  Сазонець І.Л., Джинджоян В.В., Чубар О.О. Розміщення продуктивних сил.– К.: Центр навчальної літератури.  2006. с. 245-274.
  9.  Стеченко Д.М. Розміщення продуктивних сил і регіоналістика. – К.: Вікар, 2002. – с. 228-307.
  10.  Суховірський Б.І. Регіональна стратегія економічного розвитку України (теоретичні та прикладні основи геоекономіки): Монографія. К.: КНЕУ. – 2000. – с.29-40.
  11.  Щербіна Н.М., Попова І.В. Розміщення продуктивних сил. – Донецьк: ДонДУЕТ ім. М.Туган-Барановського, 2002. – с. 154-158.

Стислий зміст програми дисципліни “Регіональна економіка”

Змістовий модуль 1. Теоретичні основи дисципліни “Регіональна економіка”. Передумови розвитку виробничих і соціальних міжгалузевих комплексів України.

Тема 1.1. Визначення предмету і об’єктів дисципліни “Регіональна економіка”

Визначення предмету курсу. Територіальний поділ праці і розміщення продуктивних сил. Місце курсу в системі наукових дисциплін. Зв”язок з економічною теорією, статистикою, галузевими економіками та іншими дисциплінами.

Методологічні основи курсу. Матеріалістична діалектика. Спеціальні методи.

Завдання курсу. Значення курсу в професійній підготовці економістів.

Структура курсу. Теоретичні основи регіональної економіки. Народногосподарський комплекс як форма організації продуктивних сил. Економіка районів. Місце і роль України в світовому економічному просторі. Зовнішньоекономічні зв’язки республіки.

Тема 1.2. Закономірності, принципи і фактори розміщення продуктивних сил та формування економіки регіонів.

Економічні закони суспільного виробництва і закономірності розміщення продуктивних сил, їх об’єктивний характер. Сучасні інтеграційні процеси. Вирівнювання рівнів економічного і соціального розвитку окремих регіонів. Основні закономірності розміщення продуктивних сил: соціальна спрямованість, усталеність розвитку, національна економічна безпека, планомірність, керованість, комплексність, конкурентноздатність, ефективність господарства економічних районів.

Найважливіші принципи і факторії розміщення продуктивних сил. Визначальна роль екологічних і соціальних критеріїв у розміщенні виробництва. Місце соціальної ескери в територіальній організації продуктивних сил. Пріоритетність розвитку соціальної сфери. Вплив науково-технічного процесу на розміщення продуктивних сил.

Основні напрями подальшого розвитку та вдосконалення розміщення продуктивних сил України.

Структурно-динамічні проблеми розвитку економічних регіонів в трансформаційному періоді.

Тема 1.3. Економічне рейонування та територіальна організація господарства

Економічне районування як науковий метод територіальної організації народного господарства.

Територіальний поділ праці — основа формування економічних районів. Наука про економічне районування. Визначення економічного району. Головні ознаки району. Районоутворюючі фактори. Об'єктивний характер формування району.

Принципи економічного районування. Районний господарський комплекс та його галузева структура (три групи галузей). Форми територіальної організації продуктивних сил економічних районів.

Типи економічних районів. Макро-, мезо- і мікрорайони. Генеральне економічне районування. Практичне значення економічного районування. Особливості районування.

Сучасне мезорайонування України, в основі якого мережа економічних районів (регіонів): Донецький (Донецька і Луганська області); Придніпровський (Дніпропетровська, Запорізька і Кіровоградська); Східний (Полтавська, Сумська, Харківська); Центральний (Київська, Черкаська і м. Київ); Поліський (Волинська, Житомирська, Рівненська і Чернігівська); Подільський (Вінницька, Тернопільська і Хмельницька); Причорноморський (Автономна Республіка Крим, Одеська, Миколаївська і Херсонська); Карпатський (Львівська, Івано-Франківська, Чернівецька і Закарпатська області).

Територіальна структура народного господарства. Диспропорції у територіальній структурі національної економіки. Критерії та шляхи удосконалення.

Тема 1.4. Регіон у системі територіального поділу праці

Територіальний поділ праці як об’єктивний процес розвитку економічних регіонів.

Формування економічних регіонів на основі розвитку спеціалізації.

Поділ праці між регіонами країни – його винятково важливе значення для розвитку теорії розміщення продуктивних сил.

Процес поділу праці як основа для встановлення просторових відношень в системі господарства країни.

Рівні територіального поділу праці:

  •  світовий поділ праці;
    •  міжнародний поділ праці;
    •  міжрайонний поділ праці;
    •  внутрірайонний поділ праці;
    •  внутріобласний поділ праці;
    •  локальний поділ праці.

Умови при яких виникає поділ праці.

Тема 1.5. Сутність, мета і завдання регіональної економічної політики.

Визначення державної регіональної економічної політики. Державна регіональна політика як складова і невід'ємна частина загальних соціально-економічних перетворень. Основні напрями державної регіональної економічної політики. Об'єкти державної регіональної політики. Суб'єкти державної регіональної політики.

Цілі державної регіональної економічної політики. Підвищення ефективності територіального поділу праці. Оптимізація інтеграціііннх і дезінтеграційних процесів. Врахування особливостей регіонів. Збалансованість розвитку в контексті сталого розвитку. Примноження національного багатства країни.

Завдання державної регіональної політики у сферах економічній, соціальній, екологічній. Забезпечення комплексності і раціональної структури господарства регіонів. Розвиток підприємництва та ринкової інфраструктури. Підвищення добробуту населення. Оптимізація соціальних прав громадян. Поліпшення демографічної ситуації. Удосконалення системи розселення. Регулювання природно-господарської збалансованості регіонів. Екологічне обґрунтування розміщення продуктивних сил.

Розмежування повноважень між центром і регіонами. Підвищення ролі територій у розвитку і розміщенні продуктивних сил. Посилення спрямовуючої і координуючої ролі держави. Гармонійне поєднання державного управління і місцевого самоврядування як основи розмежування повноважень у сфері управління економікою.

Регіональні аспекти управління державним та комунальним сектором економіки.

Тема 1.6. Механізм реалізації регіональної економічної політики. Механізм реалізації державної економічної політики – система конкретних економічних важелів

Механізм реалізації державної регіональної економічної політики. Складові елементи механізму реалізації державної регіональної економічної політики: законодавчо-нормативна база, бюджетно-фінансове регулювання регіонального розвитку, прогнозування, планування і програмування, вільні економічні зони, міжрегіональне і прикордонне співробітництво.

Тема 1.7. Прогнози і програми соціально-економічного

розвитку регіонів України

Комплексне прогнозування регіонального розвитку.

Три рівня прогнозних розробок регіонів – національний, міжгалузевий, регіональний.

Національні прогнози схеми розвитку і розміщення продуктивних сил країни, у т.ч. – в регіональному розрізі.

Балансові розробки для великих міжгалузевих проблем.

Комплексні програми науково-технічного прогресу.

Демографічні прогнози і розробка соціально-економічної політики.

Розробка наукових основ і напрямків створення системи інформаційно-аналітичного забезпечення управління виконанням прогнозованих позитивних зрушень і відповідного регулювання регіонального розвитку.

Основні завдання регіональних прогнозів.

Тема 1.8. Господарський комплекс України, його структура і трансформація в ринкових умовах

Економіка республіки як єдиний народногосподарський комплекс. Місце в світовому промисловому і сільськогосподарському виробництві. Сучасна галузева структура народного господарства та тенденції її розвитку. Стратегія і тактика структурної перебудови.

Виробничий потенціал народного господарства. Кількісна і якісна характеристика основних виробничих фондів. Поняття про оборотні фонди. Фондомісткість галузей народного господарства. Промисловість як фактор, що визначає територіальну організацію господарства.

Науково-технічний потенціал. Характеристика його складових частин. Кількість наукових установ. Національна Академія наук України як центр фундаментальних досліджень. Чисельність наукових кадрів. Система підготовки наукових співробітників. Матеріально-технічна база наукових установ. Зв'язки науки та виробництва. Інноваційна діяльність в умовах функціонування ринкових відносин. Державні витрати на науку та освіту,

Потенціал соціальної сфери. Соціально-культурні галузі: освіта, культура, охорона здоров'я. Матеріально-побутові галузі: торгівля і громадське харчування, побутове обслуговування, житлово-комунальне господарство.

Основні напрями покращання розміщення продуктивних сил на подальшу перспективу. Зрушення в галузевій структурі народного господарства під впливом соціальної переорієнтації та науково-технічного прогресу.

Посилення процесів інтеграції і просторової концентрації виробництва. Удосконалення міжрайонних економічних зв'язків. Протидіючі фактори. Об'єктивний характер формування міжгалузевих комплексів. Національна безпека України. Гарантування економічної, соціальної і екологічної безпеки.

Тема 1.9. Природний та трудоресурсний потенціал України

Природно-ресурсний потенціал і його структура. Місце України у світових сировинних і паливно-енергетичних ресурсах та ступінь забезпеченості власних потреб.

Кількісна і якісна оцінка природних ресурсів та природних умов. Балансові, промислові, геологічні та прогнозні запаси сировини і палива.

Характеристика природно-ресурсного потенціалу економічних районів, їх сировинних, паливних, біологічних, земельних, водних, рекреаційних та інших ресурсів.

Народонаселення та його роль у розвитку і територіальній організації народного господарства. Чисельність населення. Регіональні особливості відтворення населення. Демографічні проблеми. Територіальне розміщення. Чисельність, динаміка і густота населення різних районів. Міграція населення та її види. Регіональні відмінності в рівні життя населення.

Національний склад населення і його територіальні особливості. Національні відносини на сучасному етапі. Проблеми і шляхи їх розв'язання.

Міське та сільське населення. Міські агломерації. Обмеження зростання великих міст. Урбанізація та проблеми довкілля. Пріоритетність розвитку малих і середніх міст.

Трудові ресурси. Структура і розподіл за видами зайнятості, сферами виробництва, галузями, народного господарства і економічними районами. Трудоресурсна ситуація та її регіональні особливості. Аналіз балансу трудових ресурсів. Шляхи раціоналізації використання трудових ресурсів. Ринок праці. Забезпечення ефективної зайнятості.

Змістовий модуль 2.  Регіональна економіка

Тема 2.1. Економіка України як єдність регіональний соціально-економічних систем

Сутність макрорегіоналізації (мікрорайонування). Макрорегіоналізація як важливий чинник територіальної організації та управління господарством країни. Сутність соціально-економічного регіону. Основні чинники регіоналізації. Принципи регіоналізації. Критерії процесу регіоналізації. Основні показники соціально-економічної регіоналізації. Економіка регіонів як ланка єдиного господарського комплексу України.

Тема 2.2. Економіка Донецького регіону.

Донецький (Донецька, Луганська області). Місце району в економіці України. Економічна оцінка природно-ресурсного і виробничого потенціалу. Населення, трудоресурсний потенціал та проблеми його зайнятості і ефективного використання. Характеристика галузевої і територіальної структури господарства. Особливості формування і функціонування територіально-виробничого комплексу району. Економічні зв'язки. Проблеми і перспективи розвитку і розміщення продуктивних сил району (економічні, демографічні, екологічні).

Тема 2.3 Економіка Придніпровського регіону.

Придніпровський (Дніпропетровська, Запорізька, Кіровоградська області). Місце району в економіці України. Економічна оцінка природно-ресурсного і виробничого потенціалу. Населення, трудоресурсний потенціал та проблеми його зайнятості і ефективного використання. Характеристика галузевої і територіальної структури господарства. Особливості формування і функціонування територіально-виробничого комплексу району. Економічні зв'язки. Проблеми та перспективи розвитку і розміщення продуктивних сил району (економічні, демографічні, екологічні).

Тема 2.4. Економіка Східного регіону.

Східний (Харківська, Полтавська, Сумська області). Місце району в економіці країни. Економічна оцінка природно-ресурсного і виробничого потенціалу. Населення, трудоресурсний потенціал та проблеми його зайнятості і ефективного використання. Характеристика галузевої і територіальної структури господарства. Особливості формування і функціонування територіально-виробничого комплексу району. Економічні зв'язки. Проблеми і перспективи розвитку і розміщення продуктивних сил району (економічні, демографічні, екологічні).

Тема 2.5. Економіка Центрального регіону.

Центральний (Київська, Черкаська області і м. Київ). Місце району в економіці країни. Економічна оцінка природно-ресурсного і виробничого потенціалу. Населення, трудоресурсний потенціал та проблеми його зайнятості і ефективного використання. Характеристика галузевої і територіальної структури господарства. Особливості формування і функціонування територіально-виробничого комплексу району. Економічні зв'язки. Проблеми і перспективи розвитку і розміщення продуктивних сил району (економічні, демографічні, екологічні).

Тема 2.6. Економіка Поліського регіону.

Поліський (Волинська, Рівненська, Житомирська, Чернігівська області). Місце району в економіці країни. Економічна оцінка природно-ресурсного і виробничого потенціалу. Населення, трудоресурсний потенціал та проблеми його зайнятості і ефективного використання. Характеристика галузевої і територіальної структури господарства. Особливості формування і функціонування територіально-виробничого комплексу району. Економічні зв'язки. Проблеми і перспективи розвитку і розміщення продуктивних сил району (економічні, демографічні, екологічні).

Тема 2.7. Економіка Подільського регіону.

Подільський (Вінницька, Хмельницька, Тернопільська області).

Місце району в економіці країни. Економічна оцінка природно-ресурсного і виробничого потенціалу. Населення, трудоресурсний потенціал та проблеми його зайнятості і ефективного використання. Характеристика галузевої і територіальної структури господарства. Особливості формування і функціонування територіально-виробничого комплексу району. Економічні зв'язки. Проблеми і перспективи розвитку і розміщення продуктивних сил району (економічні, демографічні, екологічні).

Тема 2.8. Економіка Карпатського регіону.

Карпатський (Закарпатська, Львівська, Івано-Франківська, Чернівецька області). Місце району в економіці країни. Економічна оцінка природно-ресурсного і виробничого потенціалу. Населення, трудоресурсний потенціал та проблеми його зайнятості і ефективного використання. Характеристика галузевої і територіальної структури господарства. Особливості формування і функціонування територіально-виробничого комплексу району. Економічні зв'язки. Проблеми і перспективи розвитку і розміщення продуктивних сил району (економічні, демографічні, екологічні).

Тема 2.9. Економіка Причорноморського регіону.

Причорноморський (Одеська, Миколаївська, Херсонська області, Автономна республіка Крим, м. Севастополь). Місце району в економіці країни. Економічна оцінка природно-ресурсного і виробничого потенціалу. Населення, трудоресурсний потенціал та проблеми його зайнятості і ефективного використання. Характеристика галузевої і територіальної структури господарства. Особливості формування і функціонування територіально-виробничого комплексу району. Економічні зв'язки. Проблеми і перспективи розвитку і розміщення продуктивних сил району (економічні, демографічні, екологічні).

Тема 2.10. Міжнародні економічні зв’язки та її інтеграція в Європейські та інші світові структури.

Міжнародний поділ праці. Місце України у світовому територіальному поділі праці. Об'єктивні передумови розширення зовнішньоекономічних зв'язків, що випливають з необхідності поглиблення міжнародного поділу праці, інтересів зміцнення незалежності України. Зовнішньоекономічні зв'язки як один з найважливіших засобів економії суспільної праці. Основні форми зовнішньоекономічних зв'язків. Геоекономічні пріоритети регіонального розвитку та зовнішньоекономічних зв’язків України. Процес інтеграції України до світової економіки. Пріоритетність інтеграції України в Євросоюз.

Тема 2.11. Експортний потенціал України, та її геоекономічні переваги у міжнародному поділу праці.

Зовнішня торгівля: структура, тенденції розвитку в цілому та по окремих групах країн. Зовнішньоекономічний баланс України. Територіальна і товарна структура експорту та імпорту. Покращання структури торгівлі. Встановлення прямих зв'язків підприємств України з промисловими і комерційними фірмами зарубіжних країн. Створення спільних підприємств і міжнародних об'єднань з участю українських та іноземних організацій, фірм, управлінь. Проблеми іноземного інвестування і створення вільних економічних зон в Україні.

Геоекономічні пріоритети регіонального розвитку України. експортний потенціал та рівні реалізації конкурентних переваг Української економіки. Транзитний потенціал України і його використання.

Тлумачний словник

Агломерація міських поселень — зосередження функціонально взаємопов'язаних міських поселень, ядром яких є значене місто, що швидко зростає. Розглядається як локальна система вищого рівня, яка відзначається зближенням і навіть територіальним зрощуванням поселень, що мають стійкі й інтенсивні виробничі, трудові, транспортні та культурно-побутові зв'язки. Термін «агломерація» широко використовують при вивченні процесів урбанізації та розміщення продуктивних сил. За своєю структурою агломерації бувають моноцентричними, біцентричними та поліцентричними. Моноцентричні формуються під впливом значних регіональних центрів обробної промисловості, науки, освіти, культури, охорони здоров'я та транспортних вузлів (на Україні — Київ, Харків, Одеса, Львів). Біцентричні та поліцентричні агломерації виникли в районах інтенсивного розвитку галузей важкої промисловості, зокрема у Донбасі та промисловому Придніпров'ї (Донецько-Макіївська, Дніпропетровсько-Дніпродзержинська).

Агропромисловий комплекс (АПК) — сукупність ланок народного господарства (галузей, підгалузей, виробництв, підприємств, організацій), діяльність яких тісно пов'язана з виробництвом, зберіганням, транспортуванням, переробкою та збутом сільськогосподарської продукції. Формуються на основі агропромислової інтеграції в умовах високого рівня розвитку продуктивних сил та усуспільнення виробництва. Поділяються на агропромислові підприємства та агропромислові територіальні комплекси. В галузевій структурі АПК виділяють такі основні сфери: сільське господарство, промисловість по переробці сільськогосподарської сировини (харчова, деякі галузі легкої промисловості); виробництво засобів виробництва для сільського господарства та несільськогосподарських галузей (машинобудування для сільського господарства, легкої і харчової промисловості, виробництво мінеральних добрив тощо); заготівля,   транспортування   та   збут   продукції,   виробниче   обслуговування комплексу (ремонт машин, будівництво тощо).

Валова продукція — продукція підприємства, галузі господарства, вироблена за певний час (місяць, рік) у грошовому вираженні.

Валовий внутрішній продукт (ВВП) — макропоказник економіки, який розраховується як сукупна вартість кінцевої продукції підприємств, галузей виробничої сфери і сфери послуг, вироблена на території країни, у т.ч. і тих підприємств, які належать іноземним власникам.

Валовий національний продукт (ВНП) — вартість товарів і послуг, вироблених національними суб'єктами (підприємствами, приватними особами) за рік, незалежно від їх територіального місцезнаходження. Для більшості країн різниця між ВВП і ВНП мала.

Депопуляція — зменшення абсолютної кількості населення будь-якої країни чи території внаслідок звуженого його відтворення, при якому чисельність наступних поколінь є меншою від попередніх.

Екологічна політика — політика, спрямована на охорону 1 оздоровлення довкілля, раціональне використання і відтворення природних ресурсів, що забезпечує нормальну життєдіяльність і екологічну безпеку людини.

Економічно активне населення — частина населення, зайнята у виробничій діяльності і сфері послуг.

Екстенсивний шлях розвитку господарства — збільшення обсягів виробництва шляхом будівництва нових підприємств або освоєння нових земель у сільському, лісовому та рибному господарстві.

Інфраструктура виробнича — сукупність галузей, що надають послуги виробничого характеру; частина загальної інфраструктури народного господарства. До складу виробничої інфраструктури відносять вантажний транспорт, що надає послуги матеріальному виробництву; матеріально-технічне постачання, що обслуговує виробничі підприємства; торгівлю, в тій частині, в якій вона продовжує виробничий процес і надає деякі послуги виробничим підприємствам; заготівлі; інженерні комунікації виробничого призначення (електро-, водо-, газо-, теплопостачання, іригаційні споруди); інформаційне обслуговування виробничих підприємств; природоохоронні об'єкти (очисні споруди та ін), що входять до складу підприємств.

Міграція — механічне переміщення людей зі зміною постійного місця проживання на більш чи менш тривалий період. Розрізняють внутрішні і зовнішні міграції. Внутрішні міграції — переселення всередині країни. Зовнішні міграції пов'язані з переміщенням населення між державами. Вони поділяються на міжконтинентальні і внутрішньоконтинентальні,

Міжрайонний поділ праці — один з видів територіального поділу праці, в результаті якого формується спеціалізація економічних районів на основі розвинутого обміну. Розвивається як закономірний процес просторового розмежування соціально-економічних функцій між великими економічними районами країни і є визначальним фактором формування і функціонування їхніх господарських комплексів, а також територіальної інтеграції господарства. Характеризується насамперед спеціалізацією економічних районів на виробництві певних видів товарів чи послуг, для організації якого склались сприятливі природні, соціально-економічні чи історико-географічні передумови. Зовнішньою ознакою розвинутого міжрайонного поділу праці є наявність міжрайонного обміну, який реалізується за допомогою системи міжрайонних економічних зв'язків.

Міжрайонні економічні зв’язки — процес обміну засобами виробництва і предметами   споживання,   трудовими,   науково-технічними    та   фінансовими ресурсами   між   центрами  і   районами   виробництва  та   споживання   на   базі транспортної системи. Міжрайонні економічні зв'язки розвиваються на основі, територіального поділу праці, який проявляється в спеціалізації окремих районів на виробництві певних видів продукції.

Мінеральні ресурси — сукупність розвіданих запасів різних видів корисних копалин, які можуть бути використані за сучасного рівня розвитку продуктивних сил. Різноманітні мінеральні ресурси є основою взуттєвої промисловості. Найбільше промислове значення для мінерально-сировинної бази мають горючі корисні копалини (кам'яне вугілля, нафта, газ); металеві корисні копалини (залізні, марганцеві, титанові, ртутні руди); металургійна мінеральна сировина (вогнетривкі глини, кварцити, піски формувальні, вапняки флюсові, доломіти); хімічна мінеральна сировина (сірка, калійні та кухонні солі, фарби мінеральні); керамічна мінеральна сировина (піски, каоліни, глини, польові шпати); сировина для виробництва будівельних матеріалів (мергель, крейда, вапняки); кам'яні будівельні матеріали та інш.

Монокультурна спеціалізація — вузька спеціалізація економіки країни на виробництві протягом багатьох років однієї, (наприклад, сільськогосподарської) культури, виготовленої головним чином на експорт.

Народногосподарський комплекс — складна система галузей матеріального виробництва та сфери обслуговування з такими взаємопов'язаними елементами: виробництво, трудові ресурси, сфера обслуговування, природні ресурси. Об'єднує великі групи галузей та види діяльності сфери матеріального виробництва: промисловість, сільське господарство, транспорт, будівництво, торгівлю, громадське харчування, матеріально-технічне постачання і збут, заготівлю та інші види діяльності сфери матеріального виробництва, житлово-комунальне господарство і побутове обслуговування населення, систему закладів охорони здоров'я, соціального забезпечення, освіти, культури, мистецтва, науки і управління.

Природокористування — сфера виробничої та наукової діяльності, спрямованої  на  комплексне  вивчення,   освоєння,   використання,   відновлення, ресурсів розрізняють: землекористування, водокористування, лісокористування, використання мінеральних ресурсів та ін. Найважливішим завданням виробництва та науки є забезпечення раціонального природокористування.

Природно-ресурсний потенціал (ПРИ) території — сукупна продуктивність природних ресурсів, яка виражається в їх сукупній споживчій вартості. У компонентній структурі ПРП виділяють такі групи ресурсів: мінеральні, водні, земельні, лісові, фауністичні, рекреаційні.

Природний приріст населення — абсолютна величина різниці між кількістю народжених і померлих за певний проміжок часу.

Промисловий вузол — зосередження на обмеженій території виробничо-територіального поєднання підприємств, що склалося історично або формується планомірно. Підприємства промислового вузла  об’єднані  між собою економічними  і виробничими зв'язками, єдиною та соціальною інфраструктурою. Це забезпечує в межах промислового вузла ефективніше використання економічних і природних ресурсів, застосування ресурсозберігаючих і безвідходних технологій і в кінцевому результаті — ефективний випуск промислової продукції порівняно з окремо розміщеними підприємствами. Промислові вузли охоплюють один значний або декілька близько розташованих промислових центрів і промислових пунктів у межах локальної системи розселення.

Промисловий пункт — промислове підприємство разом з поселенням, яке виникло при ньому. Розглядається як приклад простого (елементарного) виробничого комплексу. Промислові пункти найчастіше виникають при шахтах, рудниках, металургійних і невеликих машинобудівних заводах.

Промисловий район —  складна  виробничо-територіальна  система,  що формується на основі взаємодії підприємств  кількох  галузей, розмішених в окремих пунктах,  центрах, вузлах,  які мають чітко  виражену  індустріальну спеціалізацію.   Матеріальною  основою  промислового  району,  його  каркасом виступають певні цикли взаємопов'язаних груп виробництв. Промислові райони поділяються на галузеві (спеціалізовані) і багатогалузеві (інтегральні). Утворення галузевих промислових районів пов'язане із спорідненістю і територіальною єдністю підприємств переважно однієї групи галузей (райони видобутку вугілля. нафти, газу, виробництва чорних чи кольорових металів та ін.). Якщо на певній території складаються вигідні передумови для розміщення підприємств різних галузей   промисловості,   які   взаємодіють   між   собою,   то   у   цьому   випадку формується багатогалузеве промислове утворення — інтегральний промисловий район.

Промисловий центр — місто або селище міського типу, де зосереджено кілька промислових підприємств і які є основною спеціалізованою містоутворюючою галуззю; одна з територіальних форм промислово-територіальних комплексів. Промислові центри бувають одногалузеві, малогалузеві, а також багатогалузеві, які в результаті концентрації виробництва поступово стають промисловими вузлами.

Промислово-територіальні комплекси — поєднання на певній території промислових підприємств, взаємопов'язаних економічно (спільним використанням місцевих природних ресурсів, єдністю виробничої і соціальної інфраструктури), а на вищих ступенях розвитку — і технологічно (кооперуванням і комбінуванням виробництва). Територіальними формами промислово-територіальних комплексів є промислові пункти, промислові центри, промислові вузли та промислові райони. Вони є основою формування територіально-виробничих комплексів. Розрізняють інтегральні (багатогалузеві) промислово-територіальні  комплекси  і  комплекси однієї або кількох суміжних галузей промисловості (наприклад, лісопромисловий, вугільно-металургійний, нафтопереробний, або промисловий комплекс Донбасу).

Рекреаційні ресурси — об'єкти та явища природного й антропогенного походження, що їх використовують для туризму, лікування, відпочинку і які впливають на територіальну організацію рекреаційної діяльності, формування рекреаційних районів (центрів), їхню спеціалізацію та економічну ефективність. У структурі рекреаційних ресурсів виділяють дві складові частини: природи}- і соціально-економічну. Природні рекреаційні ресурси — це кліматичні, біологічні, гідрологічні, ландшафтні, джерела мінеральної води, лікувальні грязі тощо. Соціально-економічні рекреаційні ресурси — це культурні об'єкти, пам'ятки історії, архітектури, археології, що є важливим засобом задоволення потреб пізнавально-культурної рекреації.

Рекультивація земель — відновлення порушених ландшафтів для надання їм втраченої народногосподарської цінності, забезпечення тривалого і стійкого виконання ними соціально-економічних, екологічних та природоохоронних функцій. Раціональне природокористування на діючих підприємствах, пов'язаних з порушенням ландшафтів, передбачає рекультивацію земель як невід'ємну частину технологічного процесу. Дуже впливовою ланкою цих робіт є встановлення глибини зрізання родючого ґрунту, складування  його і повернення на вироблені ділянки з попереднім нанесенням сприятливого для ґрунтоутворення й  росту рослин  підґрунтя.  Невідкладній рекультивації піддягають  кар'єри у Донбасі, Кривбасі, Дніпровському буровугільному басейні та ін.

Система розселення — територіальне цілісні поєднання величини і народногосподарського профілю, об'єднані стійкими виробничими та соціально-економічними зв'язками. Виникають на тій або іншій території на відповідній економічній базі і являють собою сукупність функціонально підпорядкованих міст, селищ міського типу і сіл, яка складається в процесі розвитку продуктивних сил. їхньої територіальної організації і створює умови для життя і виробничої діяльності населення. Кожна система розселення формується на базі взаємозв'язків центру системи (як правило, міста) з усією сукупністю її елементів. Розрізняють елементарні (прості) та інтегральні (складні) системи розселення. В межах України сформувались або формуються такі типи територіальних систем розселення: регіональні (міжобласні), обласні, міжрайонні локальні, районні локальні та місцеві локальні.

Територіальна концентрація виробництва  - одна з форм територіальної організації виробництва,  що характеризується зосередженням  промислових і сільськогосподарських  підприємств  і  пов'язаних  з  ними  споруд  виробничої інфраструктури  на   певних ділянках  місцевості  відповідно  до  навколишньої території.  Виникає  в  результаті  територіального  поділу   праці   під  впливом цілеспрямованого   або   стихійного   розміщення   виробництва.    Зосередження (концентрація)   різних   обвалів   на   певній   території   дає   можливість   краще використовувати єдині джерела сировини й енергії, природні і трудові ресурси, спільні комунікації (виробничу інфраструктуру) та систему розселення.

Територіальна   організація   виробництва   —   система   територіального розміщення і розвитку суспільного виробництва, в основі якої лежить територіальний   поділ   та   інтеграція   праці.   З   об'єктивного   боку   територіальна організація виробництва — це територіальна структура народного господарства, що  склалася;  з  суб'єктивного — процес її регулювання (управління),  який здійснюється ринковим механізмом, або державним регулюванням, або мішаним шляхом (планово-ринкова економіка). Матеріальними елементами територіальної організації   виробництва   є   промислові   і   сільськогосподарські   підприємства, будівельно-монтажні       організації, індустріальні центри  і райони, сільськогосподарські зони, населенні пункти, транспортна мережа, інженерна інфраструктура, територіально-виробничі комплекси, економічні райони. Її  регулюючі (планово-управлінські) форми — керівні і плануючі органи держави, наукові і проектні організації, державні плани і програми, ринковий механізм (ціни, кредити).

Для підвищення ефективності територіальної організації виробництва
необхідно реалізувати комплексний підхід до розміщення продуктивних сил,
поєднуючи порайонний розвиток виробництва з галузевим при впровадженні
інтенсифікації економіки, ресурсозберігання, структурної перебудови
господарства.

Територіальна організація суспільства — сукупність просторових зв'язків та структур, що визначають вплив природних та соціальних факторів на життєдіяльність суспільства, зокрема на розселення населення, виробництво і природокористування. Отже, територіальна організація суспільства охоплює територіальну організацію суспільного виробництва, в тому числі територіальний поділ праці, систему розселення, територіальну організацію природокористування, науки і науково-технічної діяльності, адміністративне територіальний поділ, економічне, соціальне та еколого-економічне районування, об'єднаних структурами управління Система територіальної організації суспільства складається історично і зазнає змін на всіх етапах його розвитку Найбільший вплив на неї мають регіональна економічна політика, соціально-демографічні фактори, науково технічний прогрес, екологічна політика В умовах державного суверенітету України пріоритет надається регіональній, соціальній та екологічній політиці

Територіальна структура мінеральних ресурсів — склад і співвідношення розміщених запасів ресурсів в межах певної території (країни, району) і характер я залягання в родовищах Основними формами зосередження родовищ мінеральних ресурсів виступають, зона залягання, район, куш, локальне родовище. Залежно від   складу   родовища   кожне   з   них   може   бути    моно—   або полі компонентними Всі вони виступають складовими системи і називаються  територіальної структури мінеральних ресурсів. Комплексне освоєння  родовищ корисних копалин с важливою умовою вдосконалення територіальної організації промисловості та формування промислових комплексів.

Територіальна  структура промисловості —  склад  і  співвідношення взаємо розміщених та певним чином поєднаних територіальних елементів, форм зосередження   промислових   підприємств   —   промислових   центрів,   вузлів, промислових районів та інших територіальних утворень виробничої і соціальної інфраструктури,    пов'язаних    із    промисловим    виробництвом.    Розрізняють територіально-галузеву структуру промисловості (галузеві центри, райони, зони) та інтегрально просторову, яка утворюється певними сукупностями промислових підприємств та інших об'єктів не однієї, а кількох галузей різного ступеня концентрації і комплексності. До інтегрально-просторової структури належать промислові пункти і центри, промислові вузли і райони, а також промислові агломерації   Останні   являють   собою   поєднання   підприємств   різних   галузей промисловості у вигляді промислових центрів і вузлів, компактно розміщених на порівняно невеликій території з високою концентрацією виробництва і населення. Промислову  агломерацію  відрізняють  від  міської,   що  є  груповою   формою розселення.

Технополіс — місто науки і техніки, де найбільш ефективно поєднуються фундаментальні і прикладні наукові дослідження з виробництвом, у першу чергу - наукомістким.

Урбанізація — соціально-економічний процес, що проявляється у зростанні міських поселень, концентрації в них населення (особливо у великих містах), у поширенні міського способу життя на всю мережу поселень.

ЛІТЕРАТУРА

1. Алаев З.Б. Социально-экономическая география. Понятийно-терминологический словарь. – М.: мысль, 1983. – 350с.

2. Атлас Донецкой области. – М.: ГУГК, 1983. – 52л.

3. Атлас Украины. – К.: НВП Картография, 1996. – 32л.

4. Бейдик О.О., Бадун М.М. Географія. – К.: Либідь, 1995. – 304с.

5. Батурин В.Л., Мазуров Ю.Л. Географическая основа управления: Учебное пособие. – М.: Дело, 2000. – 288с.

6. Білоус О.Г. Глобалізація і національна стратегія України: Науково-методичний посібник. – К.: “Броди-Просвіта”, 2001. – 301с.

7. Близнюк А.М. Региональные проблемы экономики Украины ( на примере Донецкой области): Монография. – Донецк, 2001. – 86с.

8. Влияние условий и факторов на эффективное размещение производства. _ Минск, 1986.

9. Географічна енциклопедія. / Відп.ред. О.М.Маринич. – К.: УРЕ – 1989. – 1т., 1990-2т., 1993-3т.

10. Герасимчук З. Класифікація соціально-проблемних територій та напрямків формування у них політики сталого розвитку. // Регіональна економіка. – 2001. - №2. – С.77-84.

11. Герасимчук З. Комплексная оценка уровня устойчивого развития регионов Украины. // Экономика Украины. – 2002. – №2. – С.34-43.

12. Глобалізація і безпека розвитку. Монографія. / Білоус О.Г. та ін. – К.:КНЕУ, 2001. – 733с.

13. Голиков А.П., Олійник Я.Б., Степаненко А.В. Вступ до економічної і соціальної географії. – К.: Либідь, 1996.

14. Голуб А.А., Струкова Е.В. Экономика природных ресурсов. Учебное пособие. –М.: Аспект-пресс, 1999. – 319с.

15. Горленко І.О. Тарангул Л.Л. економічні райони України. – К.: Укр.фінансово-економічний інститут, 1999. – 205с.

16. Данилов-Данильян В.И. Экономический вызов и устойчивое развитие: Учебное пособие для вузов. – М.: Прогресс, 2000. – 416с.

17. Доценко А.І. Регіональне розселення: проблеми і перспективи. – К.: Наукова думка, 1994. – 128с.

18. Жук М.В., Круль В.П. Розміщення продуктивних сил і економіка регіонів України. підручник. – К.: Кондар, 2004. – 296с.

19. Заставний Ф.Д. Географія України. – Львів: Світ, 1994 – 470с.

20. Изард И. Методы регионального анализа: введение в науку о регионах. – М.: Прогресс, 1986. – 643с.

21. Іщук С.І. Розміщення продуктивних сил (теорія, методи, практика). -  К.:ЄУФС, МіБ, 2002. – 216с.

22. Іщук С.І. Територіально-виробничі комплекси і економічне районування. – К.:УфіМБ. 1996. – 659с.

  1.  Іщук С.І. Географія промислових комплексів. – К.:Віпол, 1993. – 133с.
    1.  Клиновий Д.В., Пепа Т.В. Розміщення продуктивних сил та регіональна економіка України. навч.посібник.. – К.: УНД, 2006. – 728с.
    2.  Ковтун В.В., Степанено А.Б. Города Украины: экономико-географический справочник. _ К.: Высшая школа, 1990. – 277с.
    3.  Колодко Г. Глобализация и сближение уровне  экономического решения: от спада к росту в странах с переходной экономикой. // Вопросы экономики. – 2000. - №10. – С.4-26.
    4.  Лишиленко В.І. Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка. Навч.посібник. –К.:ЦНЛ, 2006. – 325с.
    5.  лось В. О. Понятие  «устойчивое развитие». // Консульт.директиви. 2000. - №11. – С.2-14.
    6.  Луцишин З. Стратегія економічної України в умовах фінансової глобалізації. // Зовнішня торгівля. – 1999. - №3-4. – С.128-131.
    7.  Масловская Л. Региональные аспекты трансформация природопользования в контексте устойчивого развития. // Экономика Украины. 2002. - №2. С.64-69.
    8.  Марчук Э. Украина: новая парадигма процесса. – аналитические исследования. – К.: Аваллон, 201. – 224с.
    9.  Мельник С.А. Управління регіональною економікою: Навч.посібник. – К.:КНЕУ, 2001. – 152с.
    10.  паламарчук М.М., Паламарчук О.М. Економічна і соціальна географія України з основними теоріями. – К.:Знания, 1998. – 415с.
    11.  Письмак В. Тенденції і глобалізація. // Економіст. – 2001. №1. – С.67-70.
    12.  Розміщення продуктивних сил   України: Навч.-метод, посібник. / С.І.Дорогунцов, Ю.І.Питюренко, Я.Б.Олійник та ін. – К.: КНЕУ, 2000. 346с.
    13.  Розміщення продуктивних сил України. / за ред. Є.П.Качана. – К.Юридична книга, 2001. – 552с.
    14.  Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка. В.В.Ковалевський. О.Л.Михайлик, В.Ф.Семенов та ін. – К.: Знання. 2005. – 350с.
    15.  Сазонець І.Л., Джинджаян В.В., Чубар О.О. Розміщення продуктивних сил: Навч.посібник. – К.: ЦНЛ, 2006. – 320с.
    16.  Соколенко С.И. Глобальные решения ХХІ столетия. – К.:Логос, 1998. – 568с.
    17.  Соціально-економічна географія. / Під ред. О.І.Шаблія. – Львів: Світ, 2000.
    18.  Статистичний щорічник України за 2005 р. – К.: Статистика, 2006. – 576с.
    19.  Стеченко Д.М. розміщення продуктивних сил і регіоналістика. – К.: Вікар, 2002. – 374с.
    20.  Стратегія економічного розвитку України: Наук.зб. – Вип. 6. – К.: КНЕУ, 2001. – 484с.
    21.  суховірський Б.І. Регіональна стратегія економічного розвитку України (Теоретичні та прикладні основи геоекономіки): Монографія. – К.: КНЕУ, 2000. – 154с.
    22.  Україна у цифрах у 2004 році: Короткий статистичний довідник. – К.: Держвидав.України, 2005. – 264с.
    23.  Топчієв О.Г. Теоретичні основи регіональної економіки. Навч. посібник. – К.: Вид-во УАДУ, 1997. – 140с.
    24.  Україна: прогноз розвитку продуктивних сил/С.І.Дорогунцов, Б.М. Данилишин, Л.Г.Чернюк та ін. – К.:РВПС України НАН України, 1998. – Т.1 – 163с.
    25.  Філіпченко А.С. Економічний розвиток сучасної цивілізації. К.: Знанн. – 2000. – с.80-96.
    26.  Чернюк Л.Г., Клиновий Д.В. Розміщення продуктивних сил України. Навч.посіб. – К.:ЦУЛ, 2002. – 470с.
    27.  Чернюк Л.Г., Клиновий Д.В. економіка та розвит регіонів (областей) України. – К.: ЦУЛ, 2002. – 644с.
    28.  Щербіна Н.М., Александрова Г.М. Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка. Друга частина – “Регіональна економіка”: Навч.-посібник. – Донецьк: ДонДУЕТ ім. М.Туган-Барановського, 2004. – 94с.
    29.  Щербіна Н.М., Попова І.В. Розміщення продуктивних сил. – Донецьк: ДонДУЕТ ім. М.Туган-Барановського, 2002. – 189с.

Додаток 1.

Зрушення в територіальних пропорціях випуску продукції за 1996-2004рр.

Елементи територіальної структури (економічні райони, регіони)

Територіальні пропорції виробництва, відсотків до підсумку

Зміна територіальних пропорцій за 1996-2004рр.

1996

204

Промисловість

Сільське господарство

Додана вартість

Промисловість

Сільське господарство

Додана вартість

промисловість

Сільське господарство

Додана вартість

Україна

100,0

100,0

100,0

100,0

100,0

100,0

Донецкий район

25,5

7,3

17,3

27,2

8,2

16,5

+1,7

0,8

-0,8

Донецький

19,0

4,5

12,3

19,1

5,6

12,4

+0,1

+1,0

+0,1

Луганський

6,5

2,8

5,0

6,2

2,8

4,7

+1,6

+0,2

-0,9

Карпатський район

6,2

11,4

9,1

5,3

10,9

9,2

-0,9

-0,3

+0,2

Закарпатський

0,5

2,1

1,3

0,6

2,2

1,6

+0,1

+0,1

+0,3

Івано-Франковський

2,0

2,9

2,1

1,5

2,5

2,3

-0,5

-0,3

+0,2

Львівський

3,1

4,5

4,4

2,8

4,3

4,3

-0,3

-0,1

-0,1

Чернівецький

0,6

1,9

1,3

0,4

1,9

1,0

-0,2

0,0

-0,3

Південний район

8,2

13,4

13,1

7,7

15,9

12,7

-0,4

+2,5

-0,4

АР Крим

2,5

2,8

3,6

2,0

3,2

3,7

-0,5

-0,4

+0,1

Миколаївський

2,5

2,7

2,5

2,2

3,5

2,2

-0,3

+0,8

-0,3

Одеський

2,2

4,1

5,1

2,6

5,8

5,2

+0,4

+1,7

+0,1

Херсонський

1,0

3,0

1,9

0,9

3,4

1,6

-0,1

+0,4

-0,3

Подільський район

5,2

15,2

7,4

3,7

12,7

5,7

-1,5

-2,5

-1,7

Вінницький

2,2

6,7

3,1

1,8

5,5

2,5

-0,4

-1,2

-0,6

Тернопільський

1,0

3,7

1,6

0,6

3,0

1,3

-0,4

-0,7

-0,3

Хмельницький

2,0

4,8

2,7

1,3

4,2

1,9

-0,7

-0,6

-0,8

Поліський район

6,0

15,3

8,6

5,5

13,6

6,7

-0,5

-1,7

-1,9

Волинський

0,1

3,1

1,5

0,9

3,0

1,4

0,8

-0,1

-0,1

Житомирський

1,5

4,2

2,6

1,6

3,4

1,7

0,1

-0,8

-0,9

Рівненський

2,1

3,2

2,0

1,2

2,9

1,7

-0,9

-0,3

-0,3

Чернігівський

1,7

4,8

2,5

1,8

4,3

1,9

0,1

-0,5

-0,6

Придніпровський район

25,6

11,7

16,7

22,9

13,7

14,5

-2,7

2,0

-2,2

Дніпропетровський

15,9

5,4

9,4

14,7

5,9

8,7

-1,2

+0,5

-0,7

Запорізький

8,7

3,2

5,4

7,3

3,6

4,2

-1,4

+0,4

-1,2

Кіровоградський

1,0

3,1

1,9

0,9

4,2

1,6

-0,1

1,1

-0,3

Східний район

13,7

14,5

13,3

12,4

14,0

11,5

-1,3

-0,5

-1,8

Полтавський

4,8

5,4

4,3

4,5

5,2

3,6

-0,3

-0,2

-0,7

Сумський

2,7

4,0

2,7

2,2

3,3

2,0

-0,5

-0,1

-0,7

Харківський

6,2

5,1

6,3

5,7

5,5

5,9

-0,5

+0,4

-0,4

Центральний  район

9,6

11,3

14,6

15,4

11,0

23,2

+5,8

-0,3

8,6

Київський  (у т.ч.м.Київ)

7,6

6,5

11,7

13,8

6,1

21,3

+6,2

-0,4

+9,6

Черкаський

2,0

4,8

2,9

1,6

4,9

1,9

-0,4

+0,1

-1,0


Додаток 2.

Інвестиції в основний капітал по регіонах України за рахунок усіх джерел фінансування, відсотків

Регіони, області

Індекс інвестицій в основний капітал (1990р.=100%)

Індекс інвестицій в основний капітал на душу населення (1990р. = 10%)

1995

1997

1998

2000

2003

2003 до 2000

1995

1997

1998

2000

2003

2003 до 2000

Україна

29,1

20,7

21,9

25,2

43,5

172,7

29,3

21,2

22,6

26,4

47,0

177,9

Донецкий район

32,6

22,1

23,2

23,8

34,9

146,5

32,5

22,9

23,6

25,9

39,9

154,6

Донецький

34,5

22,6

25,5

27,1

38,3

141,4

35,3

23,8

27,1

29,4

42,9

146,0

Луганський

29,1

21,0

18,7

17,6

28,5

161,4

29,7

22,2

20,0

19,3

32,7

169,8

Карпатський район

35,2

22,5

21,4

27,6

54,1

196,2

32,8

19,5

18,9

27,9

56,6

203,2

Закарпатський

13,4

11,4

13,7

19,1

47,3

247,8

13,2

12,2

13,5

11,5

28,9

252,2

Івано-Франковський

86,0

29,5

29,8

46,0

67,1

145,8

84,3

28,9

29,3

45,5

68,4

105,4

Львівський

33,1

20,3

26,6

32,7

63,9

195,6

33,1

30,5

26,9

33,0

67,2

201,8

Чернівецький

19,3

12,6

11,6

9,9

29,1

294,2

19,2

12,4

11,6

10,0

29,9

300,0

Південний район

20,8

13,9

14,2

19,3

38,7

204,2

23,0

14,9

15,6

21,8

43,9

201,9

АР Крим

15,6

10,1

10,4

17,2

33,5

194,5

18,1

12,0

12,5

20,9

42,0

201,2

м. Севастополь

37,3

19,2

22,2

30,1

74,0

245,0

36,6

19,3

22,6

30,9

78,2

252,7

Миколаївський

26,7

16,2

16,9

16,0

37,0

231,2

25,6

16,3

17,3

16,6

39,8

239,2

Одеський

22,3

17,0

17,2

28,0

52,8

188,2

22,7

17,5

17,9

29,6

56,7

191,7

Херсонський

18,1

10,9

10,8

10,8

16,5

152,1

17,9

11,0

10,9

11,1

17,9

160,9

Подільський район

27,4

18,9

19,2

15,0

25,8

171,7

27,2

19,4

20,1

15,7

28,0

178,2

Вінницький

31,2

18,4

17,1

15,5

28,6

184,7

31,8

19,1

17,8

16,4

31,2

198,8

Тернопільський

25,4

20,3

22,3

12,7

22,7

178,2

25,3

20,4

22,5

12,9

23,5

181,9

Хмельницький

25,4

18,5

19,2

15,9

25,2

158,3

25,6

18,9

19,8

16,7

27,1

162,9

Поліський район

24,9

15,2

15,2

14,9

28,0

187,7

24,9

15,8

16,1

15,6

30,3

194,6

Продовження додатку 2

Волинський

21,0

17,4

17,9

17,8

37,1

176,5

20,8

17,3

18,2

18,7

37,6

200,5

Житомирський

24,8

11,1

9,0

8,0

15,0

186,9

25,4

11,6

9,5

8,6

16,7

194,0

Рівненський

23,3

17,1

20,1

16,1

36,6

227,8

22,9

16,8

19,9

15,9

36,7

230,8

Чернігівський

30,0

18,0

16,9

19,7

31,5

160,0

31,2

19,1

18,3

21,6

36,4

168,9

Придніпровський район

28,6

19,3

20,0

21,6

32,9

152,4

26,6

18,3

19,3

22,9

36,8

161,1

Дніпропетровський

32,1

20,9

20,4

24,1

35,6

147,8

32,9

21,5

21,2

25,4

39,4

154,8

Запорізький

27,9

20,1

20,7

23,2

34,5

148,4

28,0

20,6

24,5

24,4

37,9

155,1

Кіровоградський

18,0

12,0

10,9

10,0

20,9

208,2

18,1

12,4

11,5

10,8

23,2

216,0

Східний район

29,5

29,9

29,7

32,5

49,5

152,1

31,7

31,9

32,6

34,8

55,5

159,1

Полтавський

41,0

43,4

46,4

46,4

54,1

116,7

41,3

44,5

47,9

48,9

59,3

121,4

Сумський

28,5

22,8

22,6

28,5

34,4

120,8

29,1

23,7

23,8

30,7

38,6

125,6

Харківський

23,1

24,7

22,7

25,9

52,8

203,5

23,8

26,0

24,1

28,1

58,3

207,6

Центральний  район

35,8

25,9

34,3

33,9

88,2

234,4

34,8

24,3

31,2

48,6

93,8

192,9

Київський  

26,5

16,6

19,4

19,7

46,3

235,1

27,1

17,3

20,4

12,7

49,9

236,8

м. Київ

48,6

42,2

62,1

94,7

165,7

175,0

48,4

42,3

62,3

94,7

164,0

173,2

Черкаський

32,6

15,9

14,8

14,9

34,7

232,3

33,1

16,4

15,5

15,8

38,4

243,0

Додаток 3

Індикатори екологічного стану регіонів України за 2004 р., відсотків до підсумку

Регіони, області

Викиди шкідливих речовин в атмосферне повітря

Скидання забруднених зворотних вод у природні поверхневі об’єкти

У тому числі:

Частка у загальному обсязі скидання зворотних вод. відсотків

Стаціонарними джерелами

Пересувними засобами

Без очищення

Недостатньо очищених

Україна

100

100

100

100

100

30

АР Крим

0,8

4,2

2,3

4,5

2,6

20

Вінницька

1,8

3,2

1,0

0,0

1,3

4,3

Волинська

0,2

2,1

0,0

0,0

0,0

2

Дніпропетровська

21,0

8,1

19,3

26,1

17,3

45

Донецька

38,5

10,9

22,5

16,9

24,2

44

Житомирська

0,5

2,4

1,1

0,3

1,3

54

Закарпатська

0,2

1,8

0,5

0,1

0,5

27

Запорізька

5,7

5,7

12,2

33,2

6,0

44

Івано-Франковська

4,2

2,2

0,9

0,0

1,2

35

Київська

1,9

4,5

0,5

0,5

0,5

2

Кіровоградська

0,7

2,0

1,2

0,0

1,5

51

Луганська

10,9

5,5

9,2

6,3

10,0

73

Львівська

2,2

4,2

2,3

0,4

2,9

27

Миколаївська

0,5

2,1

1,3

0,3

1,6

40

Одеська

0,7

4,5

6,2

5,8

6,3

45

Полтавська

1,7

3,9

0,5

0,0

0,6

8

Рівненська

0,4

2,0

0,8

0,8

0,7

24

Сумська

0,7

2,4

0,3

0,1

0,4

13

Тернопільська

0,3

1,5

0,1

0,1

0,1

4

Харківська

3,6

6,8

0,6

1,5

0,4

6

Херсонська

0,2

2,3

0,1

0,1

0,0

2

Продовження додатку 3

Хмельницька

0,4

1,9

0,3

0,0

0,4

16

Черкаська

0,8

3,0

0,8

1,1

0,7

12

Чернівецька

0,1

1,4

0,2

0,5

0,1

17

Чернігівська

0,9

2,2

0,9

-

1,2

23

м. Київ

0,8

7,9

13,8

3,4

16,8

51

м.Севастополь

0,1

1,3

1,1

0,9

1,2

57

Додаток 4

Класифікація регіонів України за обсягами ВДВ на одну особу (середній рівень по економіці України = 100%)

І група – до 60% середнього рівня

1

Закарпатська

58,6

2

Тернопільська

54,0

3

Чернівецька

53,2

ІІ група – 60-80% середнього рівня

1

АР Крим

71,4

2

Вінницька

74,6

3

Волинська

71,7

4

Житомирська

60,2

5

Івано-Франковська

73,0

6

Кіровоградська

74,0

7

Луганська

77,0

8

Львівська

73,0

9

Рівненська

72,1

10

Херсонська

67,3

11

Хмельницька

67,1

12

Черкаська

68,2

13

Чернігівська

74,3

ІІ група – 80-100% середнього рівня

1

Київська

93,2

2

Миколаївська

91,1

3

Сумська

83,6

4

Харківська

95,2

ІV група – 100 і вище

1

Дніпропетровська

121,0

2

Донецька

124,3

3

Запорізька

109,2

4

Одеська

102,3

5

Полтавська

107,1

6

м. Київ

317,0

Додаток 5

Основні показники промисловості по регіонах України

Регіони, області

Індекси продукції промисловості (1990р. = 100%)

Рентабельність продукції, %

Кількість збиткових підприємств у промисловості (по чистому прибутку, збитку), %

Фінансовий результат (балансовий прибуток, збиток) млн.грн..

1995

1999

2000

2003

2003 до 2000

1999

2000

2003

1999

2000

2003

1999

2000

2003

Україна

52

51

58

82

140

9,1

4,8

-

51,9

45,9

7474,2

8834,6

7137,0

Донецкий район

-

-

-

-

-

3,9

2,5

-

44,1

-

-

1037,6

67,4

-

Донецька

49

47

52

69

132

4,2

3,8

2,9

43,1

63,1

41,0

883,1

1449,3

1022,2

Луганська

38

36

47

72

152

3,3

-2,4

-1,3

49,4

44,5

38,9

190,5

-802,4

-581,5

Карпатський район

-

-

-

-

-

3,7

-1,6

-

58,3

-

-

-120,8

-479,1

-

Закарпатська

28

47

67

131

196

-0,2

-0,5

4,6

57,5

61,1

26,9

-25,9

-72,0

1,6

Івано-Франковська

68

45

46

90

196

1,6

-4,4

-1,6

61,3

48,6

36,8

-239,3

-221,3

-132,8

Львівська

40

28

31

58

187

4,6

-1,0

-

54,5

39,2

39,7

173,4

-116,0

71,2

Чернівецька

44

44

49

72

147

6,5

-2,3

-1,3

50,5

46,1

42,5

25,0

-18,9

-29,5

Південний район

-

-

-

-

-

11,6

4,1

-

54,9

-

-

624,2

39,4

-

АР Крим

47

47

44

54

123

10,1

2,8

-0,5

52,0

58,3

36,8

213,2

-10,8

-119,5

м. Севастополь

76

137

179

131

3,6

-1,6

2,9

50,0

51,6

38,9

17,3

-3,3

21,9

Миколаївська

78

73

80

101

126

28,4

5,6

1,7

58,8

35,7

39,7

487,1

152,4

-10,9

Одеська

83

89

80

132

165

8,0

12,6

1,0

49,2

46,3

42,9

63,3

414,9

-73,2

Херсонська

51

33

42

64

168

-3,5

-7,1

-1,6

59,6

40,4

50,3

-156,7

-172,0

-137,7

Подільський район

-

-

-

-

-

10,0

2,3

-

56,7

-

-

324,1

-353,2

-

Вінницька

64

50

56

71

127

2,0

-1,9

1,8

49,6

47,2

39,2

38,3

-107,3

12,6

Продовження додатку 5

Тернопільська

46

43

50

82

164

-0,7

-3,3

0,3

65,3

69,3

45,3

-59,9

-74,6

1,9

Хмельницька

60

49

54

71

131

24,1

-1,4

0,7

57,0

48,6

43,6

345,7

-86,1

-14,0

Поліський район

-

-

-

-

-

-15,2

0,9

-

58,3

-

-

491,4

-148,9

-

Волинська

34

50

48

79

166

-1,7

-1,9

1,0

63,5

52,2

38,7

-37,8

-51,2

2,1

Житомирська

46

34

39

56

144

3,1

1,4

1,6

52,1

47,5

40,7

50,9

4,4

35,9

Рівненська

51

48

50

67

134

50,0

-0,4

-0,5

68,2

52,0

41,0

455,0

-16,5

-56,0

Чернігівська

47

37

44

58

132

6,3

2,8

5,5

49,5

49,8

40,0

23,3

2,2

185,0

Придніпровський район

-

-

-

-

-

9,5

6,3

-

50,8

-

-

1308,0

1645,9

-

Дніпропетровська

44

41

48

60

125

6,9

7,0

4,7

48,5

50,7

45,9

217,7

1317,3

1708,6

Запорізька

74

89

106

133

126

17,3

7,5

8,4

53,8

44,5

45,0

1140,8

1056,6

2018,9

Кіровоградська

49

31

38

56

148

-7,1

-5,5

-3,0

50,9

48,9

38,1

-50,5

-110,6

-150,7

Східний район

-

-

-

-

-

6,3

4,6

-

49,1

-

-

242,6

60,4

-

Полтавська

56

44

50

67

197

7,3

6,3

2,9

47,7

45,1

43,6

197,2

365,7

401,6

Сумська

45

40

41

53

129

14,5

2,6

-0,9

51,4

60,9

41,1

-58,4

-

Харківська

44

42

45

61

137

2,9

3,3

1,1

46,4

54,0

43,0

103,8

-19,8

-3,4

Центральний  район

-

-

-

-

-

14,3

9,8

-

40,4

-

-

3531,1

1706,2

-

Київська

64

54

62

84

135

3,8

-0,6

2,7

49,4

45,2

40,8

135,0

-151,4

191,7

м. Київ

60

77

97

142

146

16,6

12,2

7,3

36,7

35,9

33,9

3395,2

1963,7

2898,0

Черкаська

61

50

54

83

154

3,1

1,8

1,1

52,7

42,7

41,7

0,9

-22,1

-4,3

Додаток 6

Основні показники розвитку сільського господарства по регіонах (областях) України

(без міст Києва та Севастополя)

Регіони, області

Індекси продукції промисловості (1990р. = 100%)

Рентабельність продукції, %

Фінансовий результат (балансовий прибуток, збиток) млн.грн..

1995

1999

2000

2000 до 1999

2003

1998

2000

2003

1999

2000

2003

Україна

65

49

53

109

53

-28,3

-3,1

-0,03

-3673,3

1032,3

-4,6

Донецкий район

63

47

51

110

35,1

-9,7

-385,4

2,8

-59,7

Донецька

66

47

58

121

52

29,0

-9,8

-9,7

-200,7

-32,2

-99,0

Луганська

58

45

42

92

44

-36,8

-9,4

7,4

-184,7

29,4

39,3

Карпатський район

73

64

70

109

-36,4

-8,5

-260,9

101,3

15,9

Закарпатська

80

72

78

109

91

-40,7

-15,0

-2,2

38,2

-13,1

-1,6

Івано-Франковська

81

66

73

110

76

-36,3

2,9

-3,3

-63,2

36,3

-3,9

Львівська

67

62

67

108

69

-40,6

-14,2

18,0

-109,3

30,4

45,0

Чернівецька

71

56

64

113

62

-28,8

-5,7

-17,7

-50,2

47,7

-23,6

Південний район

56

48

48

100

-25,3

-0,3

-562,6

129,4

-101,8

АР Крим

53

38

42

112

39

-20,0

-2,5

-0,6

-126,4

2,5

-5,6

Миколаївська

58

45

41

93

42

-29,6

-2,6

-0,4

-116,8

53,9

-3,1

Одеська

58

58

57

99

56

-22,7

3,0

1,3

-84,0

52,1

10,4

Херсонська

55

52

51

97

44

-30,1

-2,8

-21,2

-208,5

2,5

-103,5

Подільський район

68

48

54

112

-26,2

3,3

-492,4

335,3

28,5

Вінницька

67

47

53

112

49

-21,9

6,3

3,7

-165,5

172,0

38,6

Тернопільська

66

48

54

114

51

-35,8

1,6

7,8

-154,7

-1,5

26,4

Продовження додатку 6

Хмельницька

70

50

56

111

51

-25,4

0,4

-6,0

-172,2

164,8

-36,5

Поліський район

66

48

53

108

-34,7

-8,3

-536,8

161,3

-31,4

Волинська

60

52

55

105

57

-34,9

-6,8

4,7

-97,6

34,8

13,5

Житомирська

69

49

51

104

50

-32,9

-10,4

-13,4

-153,5

76,8

-69,4

Рівненська

67

54

56

106

59

-29,5

-5,5

-2,5

87,6

27,3

6,7

Чернігівська

67

43

50

117

52

-39,2

-8,8

5,3

-198,1

22,4

31,2

Придніпровський район

65

46

50

107

-32,2

-3,4

-467,2

30,3

54,6

Дніпропетровська

69

48

54

113

57

-37,1

-7,8

2,9

-228,5

-110,8

32,7

Запорізька

59

46

47

101

40

-28,3

-0,6

-7,8

-114,9

50,0

-59,3

Кіровоградська

64

44

46

106

54

-28,8

0,3

13,4

-123,8

91,1

81,2

Східний район

65

44

50

115

-27,2

0,2

-517,1

294,4

-79,2

Полтавська

66

41

43

104

47

-26,1

-0,8

0,5

-170,1

174,1

5,7

Сумська

62

41

51

124

48

-30,5

1,3

-7,0

-160,5

136,1

-45,4

Харківська

65

48

57

118

56

-26,1

0,2

-3,4

-186,5

-15,8

-39,5

Центральний  район

70

47

54

114

-21,2

-5,7

-454,4

-16,8

168,5

Київська

72

48

53

111

59

-19,2

-9,7

7,1

-174,5

31,8

113,3

Черкаська

66

47

56

119

56

-22,0

2,3

5,3

-174,0

210,4

55,2

Додаток 7

Основні показники соціально-економічного розвитку Донецького економічного району (2004р)

Показники

Україна

Донецький район

Донецька

Луганська

Територія, тис.км2

603,5

53,7

26,5

26,7

Чисельність наявного населення, тис.чол

47280,8

7112,2

4671,9

2440,3

Щільність населення чол./км2

78,0

132,0

176,0

91,0

Питома вага міського населення, %

67,7

88,9

90,3

86,3

Трудові ресурси, зайняті в усіх сферах економічної діяльності, чол.

20295,7

3105,8

2086,0

1019,8

Валова додана вартість (у факт.цінах). млн.грн

244497,0

40270

30316

9954

ВДВ у розрізі на душу населення, млн.грн.

5114,0

5598,0

6385,0

3997,0

Інвестиції в основний капітал, млн.грн.

75714,0

10180

7139

2941

Обсяги реалізованої промислової продукції (робіт, послуг), у відпускних цінах виробника, млн.грн.

326543,9

109375,5

82784,4

26591,1

Валова продукція сільського господарства у порівняних цінах 2000р. млн.грн.

66257

5488

3717

1771

Основні засоби виробництва, у фактичних цінах, млн.грн.

1026163

171432

123097

48335

Наявні доходи населення млн.грн.

206594

33307

23252

10055

Середньомісячна номінальна заробітна плата найманих працівників, млн.грн.

590

654

712

596

Кількість лікарів у усіх

Спеціальностей:

всього, тис.осіб

223,4

32,0

21,5

10,5

на 10000 населення

47,4

45,0

46,2

42,9

Додаток 8

Основні показники соціально-економічного розвитку Придніпровського економічного району (2004р)

Показники

Україна

Придніпровський район

Дніпропетровська

Запорізька

Кіровоградська

Територія, тис.км2

603,5

83,7

31,9

27,2

24,6

Чисельність наявного населення, тис.чол

47280,8

6437,3

3476,2

1877,2

1083,9

Щільність населення чол./км2

78

77

109

69

44

Питома вага міського населення, %

67,7

77,4

83,2

76,1

60,8

Трудові ресурси, зайняті в усіх сферах економічної діяльності, чол.

20295,7

2824

1554,7

824,8

444,5

Валова додана вартість (у факт.цінах). млн.грн

244497

35511

21311

10177

4023

ВДВ у розрізі на душу населення, млн.грн.

5114

5467

6058

5353

3632

Інвестиції в основний капітал, млн.грн.

75714

10008

5906

2745

1357

Обсяги реалізованої промислової продукції (робіт, послуг), у відпускних цінах виробника, млн.грн.

326543,9

83687,6

51174,9

29851,1

2661,6

Валова продукція сільського господарства у порівняних цінах 2000р. млн.грн.

66257

9116

3917

2406

2783

Основні засоби виробництва, у фактичних цінах, млн.грн.

1026163

177629

101791

56813

19025

Наявні доходи населення млн.грн.

206594

30385

16724

9484

4177

Середньомісячна номінальна заробітна плата найманих працівників, млн.грн.

590

598

667

671

455

Кількість лікарів у усіх

Спеціальностей:

всього, тис.осіб

223,4

29,3

16,6

9,0

3,7

на 10000 населення

47,4

45,5

47,9

47,8

34,8

Додаток 9

Основні показники соціально-економічного розвитку Східного економічного району (2004р)

Показники

Україна

Східний район

Полтавська

Сумська

Харківська

Територія, тис.км2

603,5

84,0

28,8

23,8

31,4

Чисельність наявного населення, тис.чол

47280,8

5664,8

1572,5

1243,9

2848,4

Щільність населення чол./км2

78

67

55

52

91

Питома вага міського населення, %

67,7

70,7

59,5

65,5

79,0

Трудові ресурси, зайняті в усіх сферах економічної діяльності, чол.

20295,7

2490,4

670,3

534,4

1285,7

Валова додана вартість (у факт.цінах). млн.грн

244497

28190

8853

4822

14515

ВДВ у розрізі на душу населення, млн.грн.

5114

4929

5533

3795

5045

Інвестиції в основний капітал, млн.грн.

75714

9044

2887

1102

5055

Обсяги реалізованої промислової продукції (робіт, послуг), у відпускних цінах виробника, млн.грн.

326543,9

39976,8

19413,6

5646,6

14916,6

Валова продукція сільського господарства у порівняних цінах 2000р. млн.грн.

66257

9297

3448

2174

3675

Основні засоби виробництва, у фактичних цінах, млн.грн.

1026163

138840

38396

25896

74548

Наявні доходи населення млн.грн.

206594

24782

7225

5024

12533

Середньомісячна номінальна заробітна плата найманих працівників, млн.грн.

590

534

560

473

569

Кількість лікарів у усіх

Спеціальностей:

всього, тис.осіб

223,4

27,5

7,3

4,5

15,7

на 10000 населення

47,4

48,5

46,6

36,7

55,5

Додаток 10

Основні показники соціально-економічного розвитку Центрального економічного району (2004р)

Показники

Україна

Центральний р-н

Київська

м.Київ

Черкаська

Територія, тис.км2

603,5

49,8

28,1

0,8

20,9

Чисельність наявного населення, тис.чол

47280,8

5802,4

1778,9

2666,4

1357,1

Щільність населення чол./км2

78

117

63

3333

65

Питома вага міського населення, %

67,7

76,8

59,0

100,0

54,6

Трудові ресурси, зайняті в усіх сферах економічної діяльності, чол.

20295,7

2674,4

764,4

1348,9

561,1

Валова додана вартість (у факт.цінах). млн.грн

244497

56614

8129

43920

4565

ВДВ у розрізі на душу населення, млн.грн.

5114

9752

4513

16697

3309

Інвестиції в основний капітал, млн.грн.

75714

19814

3547

19859

2408

Обсяги реалізованої промислової продукції (робіт, послуг), у відпускних цінах виробника, млн.грн.

326543,9

29179,3

8087,3

15694,2

5397,8

Валова продукція сільського господарства у порівняних цінах 2000р. млн.грн.

66257

7327

4051

-

3276

Основні засоби виробництва, у фактичних цінах, млн.грн.

1026163

160306

36232

101679

22395

Наявні доходи населення млн.грн.

206594

32278

7481

19619