48057

Логістика. Парктичні роботи

Книга

Логистика и транспорт

Порядок приймання товарів регламентується нормативними актами держави а також умовами договору. У господарській практиці в Україні в даний час використовуються такі нормативні документи що регламентують порядок приймання товарів: Інструкція про порядок приймання продукції виробничотехнічного призначення і товарів народного споживання за кількістю інструкція № П6. Інструкція про порядок приймання продукції виробничотехнічного призначення і товарів народного споживання за якістю інструкція № П7.

Украинкский

2013-12-15

383.5 KB

11 чел.

Практичне заняття  6

Тема:  Вхідний контроль постачання товарів на складі

Мета заняття:  вивчення нормативної бази, прийомів та способів формалізації порядку приймання товарів від органів транспорту та постачальників

Загальні методичні вказівки

На шляху від первинного джерела сировини до кінцевого споживача власність на вантажі, що утворюють матеріальний потік, послідовно переходить від одного учасника логістичного процесу до іншого. У цих так званих "місцях зіткнення" відбувається звіряння фактичних параметрів матеріального потоку з даними супровідних документів. Власне кажучи, у цих місцях інформаційний потік, що рухається значною мірою відокремлено, "привязується" до матеріального.

Фактичний склад матеріального потоку може відрізнятися від інформації про нього. Управління ж здійснюється саме на основі інформації. Послідовне приймання на всьому шляху руху вантажів дозволяє постійно актуалізувати дані, що складають інформаційний потік.

Матеріальний потік — це рух матеріальних цінностей, збереженість яких забезпечується системою матеріальної відповідальності. У "місцях зіткнення" відбувається передача матеріальної відповідальності. Не можна проектувати логістичний процес без обліку специфіки порядку передачі матеріальної відповідальності. Отже, завдання постійного відновлення і коректування інформації про матеріальні потоки — одне з найбільш актуальних завдань логістичної діяльності.

Складність завдання обумовлена тим, що передача матеріальної відповідальності найчастіше відбувається не безпосередньо від одного власника товару до іншого, а за участю логістичних посередників - перевізників, експедиторських організацій.

Без покладання матеріальної відповідальності на конкретних осіб складно забезпечити збереження вантажу на всьому шляху руху матеріального потоку. Однак слід мати на увазі, що для учасників логістичного процесу, що мають статус матеріально-відповідальних осіб, пріоритетним завданням є не швидкість, не надійність, не ціна, а точна відповідність кількісного та якісного складу потоку даним супровідних документів. Весь логістичний процес на підприємстві може зупинитися, якщо матеріально-відповідальна особа не впевнена в точній відповідності кількості і якості товару даним супровідних документів.

Система матеріальної відповідальності не повинна гальмувати логістичний процес. Отже, при проектуванні логістичних систем необхідно знаходити компроміс між різними системами, що забезпечують збереження  матеріальних цінностей. Можливо, система без особистої матеріальної відповідальності принесе збиток, але ризик зупинки процесу в зв'язку з необхідністю актування невідповідностей може принести великий збиток. Вихід може бути знайдений у високих гарантіях дотримання якості і комплектності поставок, тобто в тому, щоб функцію контролю взяли на себе постачальник (приклад - практика функціонування ряду підприємств Японії) і експедитор (це ввійде в їхню систему сервісу). В Україні, в умовах історично сформованої практики , найбільш перспективною сьогодні є чітка організація вхідного контролю. Порядок приймання товарів регламентується нормативними актами держави, а також умовами договору. Відповідно, усі процедури приймання повинні бути чітко сплановані, що дозволить, не знімаючи матеріальної відповідальності з конкретних осіб, знизити ризик зупинки логістичного процесу.

У господарській практиці в Україні в даний час використовуються такі нормативні документи, що регламентують порядок приймання товарів:

•   Інструкція про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю (інструкція № П-6).

•   Інструкція про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю (інструкція № П-7).

Завдання :  Вивчити Інструкцію № П-6 і Інструкцію № П-7 і дати відповіді на такі питання:

1. Який порядок приймання товарів від органів транспорту?                                    

2. Перерахувати випадки актування претензій до транспорту.

3. Які терміни приймання товарів?

4. Перерахувати документи, на підставі яких проводиться приймання.

5. Як бути, коли виявлена невідповідність кількості чи якості товару даним товарно-супровідних документів?

6. Яку інформацію повинно містити повідомлення постачальнику про виявлену невідповідність кількості чи якості товару даним товарно-супровідних документів?           

7. Які терміни направлення повідомлення постачальнику?

8. У які терміни повинен з'явитися представник постачальника?    

9. Як вчинити, коли представник постачальника не з'явився для участі в двосторонньому прийманні товарів?        

10. Хто може бути включений до складу комісії з приймання товарів у випадку неявки  постачальника чи коли явка необов'язкова?

11. У які терміни повинен бути складений акт про встановлену розбіжність у  кількості чи якості?

12. Яку інформацію повинен містити акт про виявлення розбіжності при прийманні товарів за кількістю чи якістю?

13. Який порядок і терміни затвердження акта про виявлення розбіжності при прийманні товарів за кількістю чи якістю?

14. Перерахувати документи, які необхідно докласти до акта про виявлення розбіжності при прийманні товарів за кількістю чи якістю.

Методичні вказівки

Результати вивчення змісту нормативних актів з питань організації вхідного контролю рекомендується в стислому вигляді записати у робочій таблиці за такою формою (див. табл.1). У кол.3 даної таблиці наведено номери пунктів відповідних інструкцій, що містять відповіді на поставлені питання.

Таблиця 1

Регламентація порядку організації вхідного контролю надходження товарів на склади

№ з/п

Питання (проблема, аспект діяльності), що підлягає регламентації

Підстава для регламентації

Нормативні або рекомендовані вимоги щодо порядку організації вхідного контролю

1

2

3

4

  1.  

Який порядок приймання товарів від органів транспорту?

П-6, п. 4; П-7, п. 3

  1.  

Перерахувати випадки актування претензій до транспорту

П-6, п. 5; П-7, п. 4

  1.  

Які терміни приймання товарів встановлено Інструкціями П6 і П7?

П-6, п.9;  П-7, п. 6

  1.  

Перерахувати документи, на підставі яких проводиться приймання

П-6, п. 12; П-7, п. 14

  1.  

Як бути, коли виявлена невідповідність кількості чи якості товару даним товарно-супровідних документів?

П-6, п. 16; П-7, п. 16

  1.  

Яку інформацію повинно містити повідомлення постачальнику про виявлену невідповідність кількості чи якості товару даним товарно-супровідних документів?

П-6,п.17а;

П-7, п.17

Таблиця 1

Регламентація порядку організації вхідного контролю надходження товарів на склади (продовження)

1

2

3

4

  1.  

Які терміни направлення повідомлення постачальнику?

П-6,п. 17а; П-7, п.18

  1.  

У які терміни повинен з'явитися представник постачальника?

П-6, п. 17; П-7, п. 19

  1.  

Як вчинити, коли представник постачальника не з'явився для участі в двосторонньому прийманні товарів?

П-6, п. 18; П-7, п.20

  1.  

Хто може бути включений до складу комісії з приймання товарів у випадку неявки  постачальника чи коли явка необов'язкова?

П-6, п. 18; П-7, п. 20

  1.  

У які терміни повинен бути складений акт про встановлену розбіжність у  кількості чи якості?

П-6, п. 25; П-7, п.29

  1.  

Яку інформацію повинен містити акт про виявлення розбіжності при прийманні товарів за кількістю чи якістю?

П-6, п. 25; П-7, п.29

  1.  

Який порядок і терміни затвердження акта про виявлення розбіжності при прийманні товарів за кількістю чи якістю?

П-6, п. 26; П-7, п. 32

  1.  

Перерахувати документи, які необхідно прикласти до акта про виявлення розбіжності при прийманні товарів за кількістю чи якістю

П-6, п. 27; П-7, п. 31

Практичне заняття  7

Тема:  Складська логістика

Мета заняття:  вивчення основних принципів і методик вирішення проблем організації складського господарства в логістичних системах, вивчення методики розрахунку рівноважного обсягу  вантажообороту, придбання практичних навичок в оптимізації розміщення товарів на складі 

Завдання 1.  Вибір місця розташування розподільчого складу

Ситуаційне завдання

Фірма “Гермес”, займаючись реалізацією товарів на ринках збуту К1, К2, К3, має постійних постачальників р1, р2, р3, р4, р5 в різних регіонах. Збільшення обсягів продажу  змушує фірму вирішити питання щодо будівництва нового розподільчого складу, котрий був би спроможним забезпечити просування товару на нові ринки та безперебійне постачання своїх оптових клієнтів. Координати постачальників та клієнтів фірми наведено у таблиці 1 (значення змінної в таблиці відповідають номеру варіанта, який виконується студентом).

Таблиця 1

Координати постачальників та клієнтів фірми

Координати

Клієнти

Постачальники

К1

К2

К3

р1

р2

р3

р4

р5

Х

0+2в

30+в

550-10в

150+2в

275-в

400-5в

500-10в

600-20в

У

575-5в

500-в

600-20в

15+4в

300-2в

25+2в

10+5в

550-10в

Географічне розташування постачальників та клієнтів фірми “Гермес” відображене на географічній карті, на якій накладено осі координат (додаток 1).

Тариф (Т) для постачальників на перевезення товарів на склад становить 1 грн.т*км, а тарифи для клієнтів на перевезення товарів зі складу становлять: для К1- 0,8 грн/т*км; для К2 - 0,5 грн.т*км; для К3 – 0,6 грн.т*км. Постачальники здійснюють завезення товарів з середнім розміром партії поставки відповідно в розмірах: р1-150 т, р2-75 т, р3-125 т, р4-100 т, р5-150 т. Середній розмір партії поставки при реалізації клієнтам відповідно становить: К1-200т, К2 -250 т, К3 -150 т.

Методичні вказівки до  виконання  завдання  1:

Загальна характеристика логістичного підходу щодо вирішення завдання:

При виборі місця розташування розподільчого складу найбільша увага приділяється транспортним витратам, пов’язаним з доставкою вантажів на склад і зі складу споживачам. Чим нижчими є ці загальні витрати, тим вищим є прибуток фірми, а отже, тим ефективнішим є обраний варіант місця розташування складу. При цьому витрати, пов’язані з будівництвом і подальшою експлуатацією складської споруди, в даному випадку не враховуються. Умовно вважають, що вони більшою мірою залежать від особливостей конструкції складу і його технічного оснащення, ніж від місця розташування на полігоні обслуговування.

З метою вирішення цього завдання застосовується метод накладання сітки координат на карту потенційних місць розташування розподільчого складу. Система сітки дає можливість оцінити вартість доставки вантажів від кожного постачальника до розподільчого складу і від розподільчого складу до кінцевого споживача, а вибір зупиняється на тому варіанті, котрий визначається як центр маси, або центр рівноважної системи транспортних витрат, і котрий визначається за такою моделлю:

,

де     Mцентр маси, або центр рівноважної системи транспортних витрат, т*км;

Rpi - відстань від початку осей координат до точки, котра позначає місцерозташування постачальника, км;

Rkі - відстань від початку осей координат до точки, яка позначає місцерозташування клієнта, км;

Tpi - транспортний тариф для постачальника на перевезення вантажу, дол.т*км;

Tki - транспортний тариф для клієнта на перевезення вантажу, дол.т*км;

Qpi –вага (обсяг) вантажу, який закуповується від і-го постачальника;

Qki – вага (обсяг) вантажу, котрий реалізовується  і-му клієнтові.

При визначенні місця розташування розподільчого складу, який забезпечує товаропостачання дрібних клієнтів і роздрібної торговельної мережі міста, із загальної формули (1) можна виключити транспортний тариф на перевезення, оскільки в межах міста він буде практично однаковим. Тоді формула центра маси набуде такого вигляду:

.

Для вирішення цього завдання необхідно виконати такі дії:

1) визначити загальні витрати на транспортування партії вантажів, що перевозяться від постачальників  з врахуванням відстаней по осі Х

 Tpi*Rpi*Qpi = Tp1*Rp1*Qp1 + Tp2*Rp2*Qp2 + Tp3*Rp3*Qp3+ Tp4*Rp4*Qp4 + Tp5*Rp5*Qp5;

2) визначити загальні витрати на транспортування партії вантажів, що перевозяться від постачальників  з врахуванням відстаней по осі У

 Tpi*Rpi*Qpi = Tp1*Rp1*Qp1 + Tp2*Rp2*Qp2 + Tp3*Rp3*Qp3+ Tp4*Rp4*Qp4 + Tp5*Rp5*Qp5;

3) розрахувати загальні витрати на транспортування партій вантажів клієнтам з врахуванням відстаней по осі Х

Tki*Rki*Qki= Tk1*Rk1*Qk1 + Tk2*Rk2*Qk2 + Tk3*Rr3*Qk3;

4) розрахувати загальні витрати на транспортування партій вантажів клієнтам з врахуванням відстаней по осі У

Tki*Rki*Qki= Tk1*Rk1*Qk1 + Tk2*Rk2*Qk2 + Tk3*Rr3*Qk3;

5) визначити координати оптимального місця розташування розподільчого складу по осі Х

;

6) визначити координати оптимального місця розташування розподільчого складу по осі У (за цією ж формулою).  

Відповідь :   оптимальне розташування складу має такі координати:

                      ..... км по осі Х і ..... км по осі У.

Завдання 2. Вибір місця розташування розподільчого складу

Використовуючи вихідні дані завдання 1, визначити, як зміниться вибір оптимального місця розташування розподільчого складу, якщо тариф на перевезення вантажів для постачальників р4 і р5 зміниться і становитиме по 1,75 грн/т*км.

Методичні вказівки до виконання завдання 2:

Див. Методичні вказівки до виконання завдання 1.

Завдання 3. Прийняття рішення про користування послугами власного або

найманого складу

Комерсанти і менеджери торговельних підприємств часто змушені вибирати між організацією власного складу або використанням для розміщення запасу товарів складу загального користування В останньому випадку власник складу включає виконання логістичних операцій у вартість зберігання 

Визначення дійсної вартості вантажопереробки на складі дозволяє приймати обгрунтовані рішення щодо критичного обсягу вантажообороту, при якому доцільно приймати один із можливих варіантів вирішення цієї задачі (модифікована задача МОВ).

Вибір між власним і найманим складом можна здійснити на основі графіка представленого на рис1

Дана задача вирішується з достатнім рівнем точності лише у випадку коли відомий характер залежності затрат на вантажопереробку на власному складі від обсягу відповідних робіт тобто якщо на складі налагоджений післяопераційний облік витрат на логістику

Ситуаційне завдання

Визначити вантажооборот при якому підприємство однаково влаштовує чи мати власний склад, чи користуватися послугами найманого складу (Вб – рівноважний вантажооборот, або ”вантажооборот байдужості”), за таких умов:

- питома вартість вантажопереробки на власному складі -  4 грнт;

F2 - величина умовно-постійних витрат  власного складу - 30000 грн/рік

- добова вартість використання вантажної площі найманого складу (тариф на послуги найманого складу) -   грн. за 1 кв.м на добу;

3 – розмір запасу, в днях обороту - 60 днів;

Д – кількість робочих днів у році - 254 дні;

- навантаження на 1 кв.м площі при зберіганні на найманому складі - 2 т / кв.м

Рис1 Прийняття рішення: використання власного або найманого складу

*- рівноважним обсягом вантажообороту вважається такий обсяг при якому витрати підприємства гуртової торгівлі на утримання власного складу чи користування послугами найманого складу є однаковими, тобто F3 = Z        

Методичні вказівки до  виконання  завдання 3:

Завдання виконується графічно на міліметровому папері

Значення функції F1 розраховується виходячи з припущення що питома вартість вантажопереробки на власному складі визначається залежністю:

F1 =   T

де   - питома вартість вантажопереробки на власному складі, грн.т;

     T – річний вантажооборот т/рік

При побудові графіка функції F2 величина умовно-постійних витрат приймається рівною заданій в умові (30000 грн/рік)

Графік функції Z  будується на основі тарифної ставки зберігання товарів на найманому складі (при цьому вважають, що функція Z носить лінійний характер).

Залежність Z (залежність витрат по зберіганню товарів на найманому складі від обсягу вантажообороту) визначається за формулою:

Z =   Sн  

де - добова вартість використання вантажної площі найманого складу (тариф на послуги найманого складу);

365 – кількість днів зберігання на найманому складі за рік

Розрахунок потрібної площі найманого складу виконується за формулою:

Sн = 3  T / Д  

де Sн – потрібна площа найманого складу, кв.м;

3 – розмір запасу, в днях обороту;

Д – кількість робочих днів у році;

- навантаження на 1 кв.м площі при зберіганні на найманому складі, т/ кв.м

Рекомендований масштаб для координатних осей: одна поділка по осі ординат – 10 тисгрн/рік; одна поділка по осі абсцис – 1000 т/рік Аналітичну формулу для розрахунку ”вантажообороту байдужості” студентам пропонується вивести самостійно.

Завдання 4. Оптимізація розміщення товарів на складі

Задача визначення прийнятного варіантуа розміщення товарів на складі не є новою для торгівлі і системи матеріально-технічного постачання. Суть її полягає у визначенні оптимальних місць зберігання для кожної товарної групи. Розроблено різні методи, що пропонують вирішувати цю задачу за допомогою ЕОМ.

Незважаючи на очевидне достоїнство, застосування даних методів стримується необхідністю наявності на складах відповідного програмного забезпечення і обчислювальної техніки, а також персоналу, що володіє цією технікою.

Названі обмеження можна уникнути в результаті застосування так званого "правила Парето (20/80)". Відповідно до цього правила 20% об'єктів,  з якими звичайно приходиться мати справу, дають, як правило, 80% результату цієї справи. Відповідно решта 80% об'єктів дають 20% результатів. Американці називають цю закономірність правилом великого пальця: піднятий нагору великий палець правої руки символізує ці самі 20% об'єктів, при цьому стиснуті в кулак 4 пальці позначають їхню значимість — 80%.

На складі застосування методу Парето дозволяє мінімізувати кількість пересувань за допомогою поділу всього асортименту на групи товарів, що вимагають великої кількості переміщень, і групи товарів, до яких звертаються досить рідко.

Як правило, товари, що часто відпускаються, складають лише невелику частину асортименту, і розташовувати їх необхідно уздовж так званих "гарячих" ліній чи зон (рис. 2).

“Гаряча” лінія

“Холодна” лінія

Рис. 2.  Поділ потоків на складі

Товари, що вимагаються рідше, відсувають на "другий план" і розміщають уздовж "холодних" ліній (зон).

Уздовж "гарячих" ліній можуть розташовуватися також великогабаритні товари і товари, що зберігаються без тари, тому що їх переміщення пов'язане зі значними труднощами.

Розглянемо склад, асортимент якого включає 27 позицій (табл. 2). Припустимо, що вантаж надходить і відпускається цілими вантажними пакетами, зберігається в стелажах на піддонах у пакетованому вигляді, і всі операції з ним цілком механізовані. Усього за попередній період (наприклад, за минулий місяць) було отримано 945 вантажних пакетів, стільки ж і відпущено. Вантаж розміщується на збереження за випадковою системою.

Таблиця 2

Кількість вантажних пакетів у розрізі асортиментних позицій, реалізованих зі складу за календарний місяць

Товар (найменування асортиментної позиції)

Кількість відпущених вантажних пакетів за варіантами

Товар (найменування асортиментної позиції)

Кількість відпущених вантажних пакетів за варіантами

1

2

3

4

1

2

3

4

А

15

10

20

25

О

5

10

0

15

Б

5

0

15

10

П

0

5

15

10

В

20

15

20

25

Р

0

10

5

15

Г

120

145

150

160

С

10

15

5

20

Д

130

160

140

150

Т

20

0

10

15

Е

35

25

30

20

У

60

75

80

65

Ж

10

0

5

15

Ф

15

5

10

0

3

10

15

0

5

Х

10

0

5

15

І

15

20

25

10

Ц

15

10

5

0

К

70

80

90

85

Ч

10

5

0

15

Л

15

5

10

0

Ш

15

0

10

5

М

20

15

10

5

Щ

20

15

5

10

Н

200

210

200

190

Ю

90

85

80

100

Я

15

10

5

20

Завдання 4А.  Виділення значимого (з точки зору кількості внутрішньоскладських переміщень) асортименту складу і розміщення його на "гарячій "лінії.

Методичні вказівки до  виконання  завдання 4А

Розташуйте всі асортиментні позиції в порядку зменшення кількості вантажних пакетів, які відпускаються за місяць (використовуйте для цього форму табл.3). Верхні 6 позицій (приблизно 20% об'єктів) складуть значиму групу.

На міліметровому папері чи папері в клітинку накресліть спрощену схему складу (рис.3), на яку в три ряди нанесіть 27 місць зберігання (по числу позицій асортименту). Для спрощення розрахунків будемо вважати, що довжина одного місця зберігання складає 1 м. Тоді довжина всієї зони зберігання — 9 м.

Далі необхідно підготувати 27 карток розміром, що відповідає розміру одного місця зберігання на кресленні. На лицевій стороні кожної картки вкажіть найменування асортиментної позиції і кількість відпущених по цій позиції вантажних пакетів.

Розділіть картки на дві групи відповідно до правила Парето (табл.3) і перемішайте кожну групу як колоду гральних карт. Покладіть картки зворотною стороною вверх на місцях зберігання накресленого складу. При цьому картки значимої групи (у нас 6 таких карток) розмістіть в гарячій зоні — у шести місцях зберігання, що примикають до ділянки приймання і відпустки вантажу, решту карток— у більш віддалених місцях зберігання. Переверніть картки лицевою стороною догори. Позиції з високим оборотом повинні зосередитися в "гарячій" зоні, з низьким - у "холодній".

Таблиця 3

Реалізація за місяць у порядку зменшення кількості відпущених вантажних пакетів

Товар (найменування асортиментної позиції)

Кількість відпущених вантажних пакетів

Група товарів, об'єднаних по ознаці 20/80

20 % асортименту –

80 % відпущених

вантажних

пакетів

80% асортименту –

20 % відпущених

вантажних

пакетів

Зона

приймання

і відпуску

9 м

“гаряча” зона

“холодна” зона

Рис. 3. Схема розміщення місць збереження на складі

Завдання 4Б. Визначення можливого скорочення кількості переміщень на складі в результаті розміщення значимого асортименту в "гарячій зоні ".

Методичні вказівки до виконання  авдання 4Б:

Розрахуйте кількість переміщень, які необхідно виконати для укладання й відбирання вантажу при одержаному розміщенні. Для цього кількість вантажопакетів асортиментної позиції, відзначені на картці, необхідно помножити на подвоєну відстань від місця розташування картки до зони приймання і відпускання. При цьому будемо вважати, що перший ряд карток знаходиться від зони приймання і відпустки на відстані одного метра, другий — на відстані двох метрів і т.д. Сума всіх добутків дасть кількість переміщень (у метрах), які необхідно виконати по укладанню вантажу на збереження й відбір, при розміщенні відповідно до правила Парето.

Зберіть картки обох груп, з'єднайте їх разом і знову перемішайте. Розмістіть по місцях зберігання оберненою стороною нагору, потім переверніть кожну картку. За описаною вище методикою розрахуйте кількість переміщень, які необхідно виконати в зоні зберігання при розміщенні вантажу за випадковою системою. Визначте, у скільки разів застосування правила Парето при розміщенні товарів на складі дозволяє скоротити кількість переміщень,  тобто сумарний пробіг техніки.

Додаток 1

      У

600

К1

К2

К3

500

Р5

400

Р2

300

С

Р3

200

Р4

100

Р1

   0

100

200

300

400

500

600

700

800

                                                                                       Х

Рис. Карта-схема полігону обслуговування фірми “Гермес” у вигляді сітки координат

Практичне заняття  8

Тема : Транспортна логістика

Мета заняття: вивчення суті, змісту та основних алгоритмів проектування рішень у сфері транспортної логістики

Завдання 1. Вибір виду транспорту в логістиці

Вибрати і обгрунтувати вибір способу транспортування і виду транспорту для перевезень вантажів (за матеріалами   голландської компанії Філіпс, яка має збиральне підприємство в регіоні Південно-Східної Азії).

Після проведення розрахунків за методикою, розглянутою під час практичного заняття № 2,  група логістики компанії прийняла рішення про організацію закупівель комплектуючих в регіоні Південно-Східної Азії. У звязку з цим постало питання про вибір способу транспортування партій даного вантажу – морським або повітряним транспортом.

При виборі виду транспорту в логістичних системах слід враховувати, що дана проблема повинна вирішуватись не лише на основі технічної придатності обраного рухомого складу до перевезень вантажів даного виду, але й враховувати низку фінансово-економічних, в т.ч. – й  цінових факторів. Так, зокрема, в конкретній ситуації потрібно враховувати вплив на прийняття рішення таких факторів, як  фрахтова ставка при транспортуванні  морським і повітряним транспортом, час перевезення вантажів морським (включаючи час на підвезення і вивезення вантажу до морських портів) або повітряним транспортом (включаючи час на підвезення і вивезення вантажу до аеропортів), розмір додаткових страхових запасів на збиральному підприємстві при транспортуванні вантажів морем, розміри процентної ставки на вартість вантажів, що перебувають в дорозі при перевезеннях морським і повітряним транспортом, а також додаткові витрати на зберігання страхового запасу. Значення цих факторів для кожного варіанта завдання наведені у табл.1.

Методичні вказівки до виконання завдання  1:

Проблема вибору виду транспорту може бути вирішена шляхом застосування різних методик, в тому числі нижченаведеної, яка передбачає прийняття рішення на основі порівняння рівня витрат на перевезення вантажів різними видами транспорту в розрахунку на партію вантажу.

1.З цією метою проводяться розрахунки для варіантів з різними рівнями питомої вартості (дол/куб.м):  від 20000 дол/куб.м до 100000 дол/куб.м..

Результати розрахунку оформляються в табл. 2.

2. Отримані результати порівнюються, після чого рішення приймається на користь того способу транспортування, який забезпечує відносно нижчий рівень загальних логістичних витрат.

3. За наслідками проведених розрахунків слід зробити висновок про доцільність використання відповідних способів транспортування при перевезеннях вантажів з низькою або ж високою питомою вартістю:

ВИСНОВОК:

-морський транспорт доцільний при перевезеннях вантажів з .....(високою-?  низькою-?) питомою вартістю;

-повітряний транспорт доцільний при перевезеннях вантажів з ...(високою-? низькою-?) питомою вартістю.

Таблиця 1

Вихідні дані для вибору способу транспортування вантажів

Фактори

Значення фактора  за варіантами

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

фрахтова ставка при транспортуванні морським транспортом, ТАРм, дол/куб.м.

225

230

235

240

245

250

255

260

265

270

фрахтова ставка при транспортуванні повітряним транспортом ТАРп,  дол/куб. м

1000

1050

1100

1150

1200

1250

1200

1150

1100

1050

час перевезення морським транспортом (включаючи час на підвезення і вивезення вантажу до морських портів), Тм днів

50

45

40

50

55

50

45

40

55

50

час перевезення повітряним транспортом (включаючи час на підвезення і вивезення вантажу до аеропортів), Тп

10

11

12

13

14

13

12

11

10

14

додаткові страхові запаси на збиральному підприємстві при транспортуванні морем, Зс

14

15

16

17

16

15

14

15

16

17

процентна ставка на вартість вантажів, що перебувають в дорозі при перевезеннях морським і повітряним транспортом, д%  

7

7

7

8

8

8

9

9

10

10

додаткові витрати на зберігання страхового запасу,  с%

15

16

15

14

15

16

15

14

15

16


Таблиця 2

Розрахунок рівня витрат на перевезення вантажів різними видами транспорту

Питома (середня вартість) дол/куб.м

Витрати на морський транспорт, дол/куб.м

Витрати на повітряний транспорт, дол/куб.м

Тарифна ставка (фрахт), ТАР

Витрати на запаси в дорозі (кол.1*Тмор* д%)/(360*100)

Витрати  на страхові запаси (кол.1*Зс*с%)/ /(360*100%)

Всього

Тарифна ставка (фрахт) , ТАР

Витрати на запаси в дорозі (кол.1*Тпов* д%)/  /(360*100)

Всього

20000

30000

40000

50000

60000

70000

80000

100000

Завдання 2.  Вибір виду транспорту у логістичних системах на основі рейтингової експертної оцінки

На основі інформації таблиці 3 і даних про пріоритетність окремих критеріїв у загальній системі оцінки провести розрахунок інтегрального показника оцінки виду транспорту і запропонувати найбільш вигідний вид транспорту для організації доставки вантажів за зовнішньоекономічним контрактом.

Таблиця 3

Рейтингова (рангова) оцінка видів транспорту за критеріями крупних відправників

(в порядку зниження рівня оцінки)

Вид транспорту

Час

(тривалість) доставки

Частота відправлень (за добу)

Надійність дотримання графіків доставки

Перевізна здатність (здатність перевозити різні вантажі)

Доступність (кількість обслуговуваних географічних точок)

Вартість

Залізничний

3

3

2

2

2

2

Водний

4

4

3

1

4

1

Автомобільний

2

1

1

3

1

3

Повітряний

1

2

4

4

3

4

Важливість критеріїв:

  •  час (тривалість) доставки – 20%;
  •  частота відправлень (за добу) – 8%;
  •  надійність дотримання графіка доставки – 22%;
  •  перевізна здатність – 10%;
  •  доступність – 15%;
  •  вартість перевезення – 25%.

Пропонована шкала оцінок по кожному критерію - бальні оцінки від “5” - “відмінно” до “0”- “незадовільно”.

Методичні вказівки до  виконання  завдання 2:

Для ефективного управління доставкою вантажів необхідно правильно обирати вид транспорту, способи перевезень і обирати конкретних перевізників. При прийнятті рішення стосовно вибору виду транспорту беруть до уваги інформацію про характерні особливості перевезень вантажів окремими видами транспорту і переваги та недоліки конкретних видів транспорту відносно інших.

Для прийняття рішення розраховують загальний інтегральний показник оцінки кожного виду транспорту на основі бальної оцінки окремих аспектів доставки з врахуванням пріоритетів підприємства. При виборі виду транспорту в логістичних системах основними факторами, як правило, є надійність дотримання графіка доставки, час (тривалість) доставки; та вартість перевезення.

У випадку існування інформації про проведену експертну оцінку різних видів транспорту необхідноздійснити перетворення всіх отриманих рангових оцінок (за рейтингом в порядку погіршення оцінки) в систему бальних оцінок (наприклад, у випадку рангової оцінки “1” вона повинна бути перетворена в бальну оцінку “5”)

Далі за допомогою “ваги” кожного критерію здійснюється розрахунок інтегрального критерію:

,

де n - кількість можливих критеріїв;

Аі- експертна оцінка і-того критерію;

Кі- “вага” і-того критерію.

Оптимальним буде вибір того виду транспорту, в якого зведена інтегральна оцінка буде найбільшою. 

Завдання 3. Вибір перевізника вантажів за експертними оцінками

Оцінити потенційного перевізника вантажів (товарів) для торговельного підприємства на основі сформованої системи можливих суттєвих критеріїв оцінки перевізників і заданої важливості кожного критерію (табл.4):                                                                                            

Таблиця 4

Важливість критеріїв оцінки перевізників

Критерій

Важливість, %

К1

5

К2

25

К3

10

К4

20

К5

25

К6

15

Задано також експертні оцінки кожного з перевізників (табл.5):                                                                  

Таблиця 5

Експертні оцінки перевізників

Поста-

 чальник

Експертні оцінки

К1

К2

К3

К4

К5

К6

А

4.7

9.3

6+0.р

6.8

6+0.р

9

B

8.2

7.5

5.7

7

8.2

5+0.р

C

4.2

7+0.р

6.7

6.3

5+0.р

6.3

D

6+0.р

6.8

7+0.р

6.2

6+0.р

4.7

Р- номер студента за списком академічної групи: значення р при розрахунках приймаються рівними порядковому номеру  студента в списку академічної групи, поділеного на 100, тобто  0р1

Результати обчислень сформувати у вигляді табл.6.


Таблиця 6

Результати розрахунку інтегрального показника оцінки перевізників

Критерій

Важли-

вість кри-

терію, %

Оцінка критеріїв для перевізника

А

В

С

D

експертна

зважена

експертна

зважена

експертна

зважена

експертна

зважена

Методичні вказівки до виконання завдання 3:

Вибір перевізника полягає в пошуку потенційних перевізників сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, готової продукції; оцінюванні і відборі перевізника (експедитора) з точки зору забезпечення доставки товарів з потрібним рівнем якості (в необхідний термін, за прийнятною ціною), які проводяться  як на стадії пошуку, так і в процесі роботи з уже відібраним перевізником (експедитором).  Для цього оголошується конкурс, вивчаються каталоги, рекламні оголошення та ін.

Для оцінки перевізників та їх наступного вибору найбільш доцільно застосовувати т.зв. багатокритерійний підхід. Його використання вимагає реалізації наступного алгоритму:

- формування систем можливих суттєвих критеріїв (етап 1);

- формування безконфліктної системи критеріїв (етап 2);

- оцінка важливості ("ваги") кожного критерію (етап 3);

- оцінка кожного перевізника за вибраними критеріями (етап 4);

- розрахунок інтегрального критерію та вибір перевізника (етап 5).  

Для того, щоб здійснити вибір можливого перевізника конкретного вантажу, необхідно шляхом якісного аналізу сформувати систему можливих критеріїв оцінки кожного перевізника.

Оцінку кожного перевізника за вибраними критеріями  можна здійснити експертним методом. Експертні оцінки виставляються за десятибальною шкалою. Експерти можуть оцінювати за трьома варіантами:

- однозначна (очікувана) оцінка;

- максимальна (оптимістична) Кmax  та мінімальна (песимістична) Кмin оцінки і її очікуване Коч значення, розраховане за формулою:

 = ;

- максимальна (оптимістична) Кmax , найбільш вірогідна Коч та мінімальна (песимістична) Кmin  оцінки і її очікуване значення, розраховане за формулою:

 = .

Далі за допомогою “ваги” кожного критерію здійснюється розрахунок інтегрального критерію:

,

де n - кількість можливих критеріїв;

Аі - експертна оцінка і-того критерію.

Кі - “вага” і-того критерію;

Оптимальним буде вибір того перевізника, де зведена інтегральна оцінка буде найбільшою. 

Завдання 4. Формування маршрутів завезення товарів за критерієм мінімізації транспортної роботи

Визначити оптимальний порядок об’їзду клієнтів оптового торговельного підприємства під час централізованого завезення товарів автотранспортом постачальника за таких умов:

  •  Оптове торговельне підприємство обслуговує 5 магазинів, розташованих на території адміністративного району відповідно до рис.1.
  •  Відстані між постачальником (умовно позначеним як П) та магазинами (споживачами)  складають відповідно: ПА – 12 км; ПБ – 14 км; ПВ – 13 км; ПГ – 20 км; ПД – 22 км.; АГ – 8 км; АВ – 3 км; АБ- 7 км; БВ – 6 км; БД – 10 км; ВГ – 8 км; ВД – 9 км; ГД – 5 км;
  •  В магазини товари завозяться у колісних малогабаритних контейнерах у таких кількостях (в розрахунку на 1 рейс): А - 2 конт.; Б – 3 конт.; В – 3 конт.; Г – 2 конт.; Д – 4 конт.
  •  В якості критерію оптимізації маршрута прийняти мінімізацію вантажної роботи автомобіля.

Методичні вказівки до виконання завдання 4

Задачу рекомендується розв’язувати з дотриманням такого алгоритму (послідовності дій):

  1.  Визначаються всі можливі варіанти маршрутів.
  2.  Проводиться формальний логічний аналіз можливих варіантів з метою відсіву варіантів, за яких можливими є т.зв. нераціональні (повторні, зустрічні, приховані зустрічні) перевезення.
  3.  Для варіантів, що залишилися, проводиться підрахунок загального обсягу вантажної роботи (обсяг вантажної роботи визначають шляхом множення відстані перевезення по кожному окремому етапу обраного маршруту на кількість вантажу – в даному випадку – виражену кількістю контейнерів, які перевозяться автомобілем на даному етапі маршруту).
  4.  З можливого набору варіантів організації перевезення обирається варіант з мінімальним обсягом вантажної роботи.

Рис. 1. Схема розташування підприємств – учасників системи товаропостачання продукції з оптового торговельного підприємства

Завдання 5. Розробка маршрутів завезення товарів за кільцевими маршрутами за методом найменшої різниці відстаней

Варіанти завдань.

Вантаж знаходиться в початковому пункті - розподільному центрі   А. Для перевезення вказаного вантажу в пункти-споживачі використовується автомобіль вантажопідйомністю Q. Статичний коефіцієнт використання вантажопідйомності γ с = 0,8.

Необхідно організувати розвезення вантажу загальним обсягом g в пункти споживання з мінімальним пробігом рухомого складу, тобто розробити маршрути руху автомобілів між указаними пунктами-споживачами.

Вихідні дані по варіантах завдання наводяться в табл. 7 та 8.


Таблиця 7

Варіанти даних про відстань між пунктами-споживачами

Пункти-споживачі

Відстань між пунктами-споживачами за варіантами, км

1

2

3

4

5

6

7

8

9

0

А-Б

7,1

1,2

3,0

6,0

3,5

4,0

2,0

6,2

5,0

4,2

А-Ж

5,8

3,0

3,2

2,0

7,0

1,9

2,4

3,0

5,4

4,9

А-Г

3,5

3,5

4,1

3,1

4,5

4,1

2,7

5,4

2,0

2,1

Б-В

5,5

4,5

5,6

2,2

4,0

3,5

3,8

2,0

3,1

2,5

Б-Е

4,5

3,2

2,0

4,8

5,0

4,8

5,0

7,5

3,5

4,5

Б-Г

4,8

2,0

5,0

6,0

2,0

2,0

4,0

3,3

1,9

5,6

В-Е

3,2

5,2

1,9

5,4

6,0

3,9

2,5

6,0

5,0

4,0

З-Е

2,5

5,0

4,3

6,1

3,5

2,0

5,3

5,1

4,2

2,1

З-Л

1,9

3,0

2,5

2,0

2,5

1,3

3,4

2,3

3,4

4,5

К-Е

3,4

2,1

4,3

2,3

4,0

3,0

3,0

1,9

5,2

6,5

Д-Е

3,0

1,8

4,8

2,0

3,0

5,4

4,8

1,8

4,5

6,0

Д-Г

2,0

2,5

3,4

4,2

3,8

4,8

4,5

7,4

4,4

4,8

Д-К

2,1

4,0

1,8

1,9

3,2

3,4

3,4

6,2

6,0

5,4

Д-Ж

5,0

3,4

2,0

3,0

4,0

3,9

2,0

2,0

3,7

3,8

К-Л

2,5

6,1

4,0

3,5

2,0

5,0

1,9

4,2

2,0

3,5

В-З

2,4

4,0

2,8

5,1

2,5

5,1

4,3

3,5

2,5

3,0

Для зручності виконання завдання рекомендовано вживати такі позначки:

  •  початковий пункт (розподільчий центр) – А
  •  пункти-споживачі: Б, В, Г, Е, Ж, З, К, Л.

Методичні вказівки до виконання  завдання 5:

Завдання визначення маршруту завезення вантажів рекомендується вирішувати за спеціальним алгоритмом з врахуванням того, що:

  •  Існують пункти споживання Хі (Х=1,2...n). Вантаж необхідно розвезти з початкового пункту (розподільного центру) Хо в усі інші пункти-споживачі Хі.
  •  Потреба пунктів-споживачів в одиницях обсягу вантажу складає: g1,g2...gn.
  •  В початковому пункті є транспортні засоби вантажопідйомністю Ql,Q2...Qn.

Таблиця 8

Варіанти обсягів вантажів

Варіант

Вантажо-підйомність Q

Обсяг вантажів у п.А

Обсяги вантажу, що доставляється в пункти споживання, g, кг

Б

В

Г

Д

Е

Ж

З

К

Л

1

2,5

4000

500

500

400

500

500

300

500

400

400

2

2

3500

300

400

300

400

400

200

500

400

300

3

3

4800

800

400

700

200

500

400

300

800

700

4

2,5

4000

400

200

400

650

350

600

800

350

600

5

3

5000

900

650

700

500

650

300

500

200

400

6

2,5

4200

450

500

250

400

275

300

525

600

700

7

2

3200

400

230

570

650

400

200

200

250

300

8

2

3500

550

300

450

500

200

200

300

200

500

9

3

5000

500

200

300

800

450

800

620

800

330

0

2

3300

300

500

40

275

300

650

200

275

300

  •  Якщо кількість транспортних засобів більша, ніж кількість пунктів-споживачів, і кількість вантажу в пункті Хо не менша, ніж сумарна потреба в ньому пунктів споживання Хі, то кожний пункт-споживач забезпечується одним типом рухомого складу.
  •  Для кожної пари пунктів перевезень Xi-Xj визначають вартість перевезень Cij>0, для чого складається матриця вартостей. Вартість перевезень визначається  відстанню між пунктами Хі - Xj.
  •  Необхідно знайти m замкнутих шляхів L1...Lm, які виходять з єдиного спільного пункту Хо, так,  щоб виконувалась умова

lkmin

Методичні вказівки до розв'язання задачі

При вирішенні цього завдання необхідно дотримуватися такої послідовності етапів:

Етап 1. Розробка схеми розміщення пунктів-споживачів 

Для формування правильного уявлення про даний логістичний полігон необхідно розробити схему розміщення розподільного центру А та пунктів-споживачів Б-К. Вихідними даними для розробки схеми є відомості про відстані між пунктами-споживачами, які відображені в табл.7. На схемі літерами позначаються пункти-споживачі, а цифрами – відстані між ними.

Етап 2. Побудова "мінімального дерева"

Будується найкоротший ланцюг, який зв'язує всі пункти-споживачі без замкнених контурів по мінімальних відстанях. Вихідним матеріалом для побудови такого ланцюга є схема розміщення пунктів-споживачів, побудована раніше. Потім по кожній гілці ланцюжка, починаючи з пункту, найвіддаленішого від пункту А (рахується по "мінімальному дереву"), з'єднуємо пункти у маршрут з урахуванням кількості вантажу, що ввозиться, та вантажопідйомності автомобіля (табл.9)

Таблиця 9

Групування пунктів-споживачів за маршрутами

Маршрут №1

Маршрут №2

Пункт

Обсяг завезення,кг

Пункт

Обсяг завезення, кг

Разом

( = q )

Разом

( = q )

Етап 3. Визначення  раціонального порядку об'їзду пунктів кожного маршруту

Для цього будується таблиця-матриця, в якій по діагоналі розміщуються пункти, включені в маршрут і початковий пункт А, а в  відповідних клітинках - найкоротші відстані між ними.

Початковий маршрут будується для трьох пунктів матриці, які мають найбільші значення сумарної відстані, показані в графі "∑" (найбільшу вартість перевезень). Для включення наступних пунктів з тих пунктів, що залишилися, вибирається такий, що має найбільший показник суми, і вирішується, між якими пунктами його слід включати. Для цього для кожної пари пунктів необхідно знайти величину приросту маршруту за формулою:

ΔXY = Сxі + Сіy - Сxy,              

де     С - відстань, км;

і - індекс пункту, що включається;

x- індекс першого пункту з пари;

y - індекс другого пункту з пари.

Підставивши в формулу значення з таблиці-матриці, визначають розмір приросту маршрутів для можливих пар пунктів і, порівнюючи одержані значення, вибирають мінімальне. Використовуючи цей метод і формулу приросту, визначають, між якими пунктами розмістити наступні пункти. Таким чином з'ясовують порядок руху по маршруту №1; за одержаними даними будують схему маршруту. Використовуючи наведену методику, визначають порядок руху по маршрутах та будують схеми за зразком.

Для вирішення даного завдання доцільно розглянути приклад, у якому відображено послідовність формування маршруту для завезення товарів з оптової бази (А) у магазини, розташовані в населених пунктах Б, В, Г, Д, Ж, З, К, Л, М за умови, що відстані між цими пунктами (які умовно можуть бути прийняті як показник вартості перевезення) вказані на карті-схемі полігону обслуговування, а обсяги завезення вантажів кожному магазину – в таблиці А:

Таблиця А

Населені пункти

Б

В

Г

Д

Ж

З

К

Л

М

Обсяги завезення товарів

450

600

600

360

510

630

690

150

810

Етап 1. Розробка схеми розміщення пунктів-споживачів 

Для формування правильного уявлення про даний логістичний полігон необхідно розробити схему розміщення розподільного центру А та пунктів-споживачів Б-М. Вихідними даними для розробки схеми є відомості про відстані між пунктами-споживачами, які відображені в табл.А. На схемі літерами позначаються пункти-споживачі, а цифрами – відстані між ними (рис. 1) 

                                                      

                                                                       11                                  35

                                                                                 25

                     22                                                              

                                                                                                              16                      28

          

                                   12                              19                        10                         25                  10                     

                                            

                                        17                                                        14  29  

                         16                                                  13    

Рис. 1. Карта-схема логістичного полігону (схема розміщення пунктів-споживачів та відстані між ними)

Етап 2. Побудова "мінімального дерева"

Будується найкоротший ланцюг, який зв'язує всі пункти-споживачі без замкнених контурів по мінімальних відстанях (рис. 2). Потім по кожній гілці ланцюжка, починаючи з пункту, найвіддаленішого від пункту А (рахується по "мінімальному дереву"), з'єднуємо пункти у маршрут з урахуванням кількості вантажу, що ввозиться, та вантажопідйомності автомобіля (таблиця Б).

Таблиця Б

Ланки мережі

Г-Д

К-М

Б-В

Ж-К

Л-М

Д-Л

А-Г

В-Ж

Д-З

Всього

Довжина, км

10

10

11

12

13

14

16

18

25

129

 

                               

                                          

Рис.2. Приклад побудови найкоротшого зв’язуючого ланцюга типу “дерево мінімальних відстаней” („Мінімальне дерево”)

Спочатку потрібно знайти ланку з найменшою відстанню по всій мережі. Ланки Г-Д  та К-М, довжина яких становить по 10 км, записуємо в перші графи таблиці. Потім розглядаємо всі інші ланки, які залишилися, із котрих знову обирається ланка з мінімальною відстанню, тобто Б-В з довжиною 11 км.  Воно також заноситься в таблицю. Після цього аналогічним шляхом почергово записуються ланки найменшої довжини з тих, що залишилися (наприклад,  Ж-К довжиною 12 км) і т.д.  доти, доки в найкоротшу зв’язуючу мережу не будуть включені всі її пункти. Але при цьому слід врахувати, що під час побудови схеми не повинні створюватися замкнуті контури (наприклад, ланку Ж-М довжиною 17 км обирати не можна, оскільки при цьому створюється замкнутий контур Ж-К-М-Ж).

Загальна довжина мережі, яка зв’язує всі пункти, показані на схемі, складає 129 км і є найкоротшою для цих пунктів. Потім по кожній гілці мережі, починаючи з пункта, найбільш віддаленого від початкового пункта А (відраховуючи по найкоротшій зв’язуючій мережі), групуються пункти для маршруту з врахуванням кількості вантажу, що завозяться, і вантажопідйомності транспортного засобу, причому найближчі в другій гілці пункти – разом з пунктами даної гілки. Так, в мережі, показаній на рис.2, найбільш віддаленим від пункту А буде пункт Б (104 км). В залежності від вантажопідйомності використовуваного автомобіля (наприклад,  ГАЗ-51 - 2,5 т) всі пункти можна згрупувати за прикладом табл. В:

Таблиця В

Маршрут №1

Маршрут №2

Пункт

Обсяг завезення, кг

Пункт

Обсяг завезення, кг

Б

450

З

630

В

600

Д

360

Ж

510

Л

810

К

690

Г

600

М

150

Разом

2400

Разом

2400

Спроектувавши пункти за маршрутами, потрібно переходити до наступного етапу розрахунків.

Етап 3. Визначення  раціонального порядку об'їзду пунктів кожного маршруту

Для цього будується таблиця-матриця (Таблиця Г), в якій по діагоналі розміщуються пункти, включені в маршрут і початковий пункт А, а в  відповідних клітинках - найкоротші відстані між ними. В останньому  рядку таблиці вказується сума наведених у колонках відстаней.

Початковий маршрут будується для трьох пунктів матриці, які мають найбільші значення сумарної відстані, показані в графі "∑" (найбільшу вартість перевезень). У нашому прикладі це  - пункти А (236), М (150) та Б (138). Тоді початковий маршрут отримує вигляд А-М-Б-А. В цей маршрут включається пункт, який має найбільшу із решти суму, тобто пункт К.

Таблиця Г

Таблиця - матриця   відстаней (вартості  перевезень)

А

35

46

45

57

53

35

Б

11

21

33

38

46

11

В

18

22

32

45

21

18

Ж

12

17

57

33

22

12

К

10

53

38

32

17

10

М

∑ 236

138

129

113

137

150

Для того, щоб визначити між якими пунктами початкового маршруту А-М-Б-А доцільно включити пункт К, можна почергово включати цей пункт між кожною сусідньою парою пунктів початкового маршруту А і М, потім М і Б і, нарешті, Б і А. Тому для кожної пари пунктів необхідно знайти величину приросту маршруту за формулою:

Δкр = Скі + Срі - Скр,              

де    С - відстань, км;

і - індекс пункту, що включається;

к - індекс першого пункту з пари;

р - індекс другого пункту з пари.

У випадку включення пункту К між першою парою пунктів А і М цей вираз становитиме:

Δам = Сак + Скм – Сам

 або (в числовому виразі), підставивши відповідні значення з матриці маршруту, отримуємо:

Δам = 57 + 10 - 53 = 14.

Для другої пари пунктів М і Б отримуємо:

Δмб = Смк + Скб – Смб

або (в числовому виразі), підставивши відповідні значення з матриці маршруту:

Δмб= 10+57-38=5.

Для третьої пари пунктів Б і А отримуємо:

Δба = Сбк  + Ска – Саб,

тобто Δба =33 + 57 – 35 = 55.

Із отриманих значень вибирають мінімальне, тобто Δма=5 (min). Це означає, що пункт К треба включати в початковий маршрут А-М-Б-А між пунктами М і Б. Тоді початковий маршрут набуде вигляду А-М-К-Б-А. Потім із матриці обирається наступний пункт із тих, що залишилися, який має найбільшу суму, тобто пункт В, і включають в отриманий маршрут А-М-К-Б-А. В такий же спосіб розраховуємо всі  значення:

Δам= Сав + Свм – Сам = 46 + 32 - 53 = 25;

Δмк= Смв + Свк – Смк = 32 + 22 - 10 = 44;

Δвм= Свк + Скм – Свм = 22 + 10 – 32 = 0.

Після отримання значення Δвм = 0 подальші розрахунки можна не продовжувати, оскільки для симетричної матриці менше значення, ніж 0, не може бути отримане.  Тому маршрут А-М-К-Б-А набуде вигляду А-М-К-В-Б-А. У цей маршрут залишається включити лише пункт Ж, місце для якого визначається за таким же алгоритмом:

Δам = 45 + 17 – 53 = 9;

Δмк = 17 + 12 – 10 = 19;

Δкв = 12 + 18 – 22 = 8;

Δкв = min;

Δвб = 18 + 21 – 11 = 28;

Δба = 21 + 45 – 35 = 31.

Завдяки цим розрахункам отримуємо остаточний маршрут А-М-Ж-К-В-Б-А довжиною 139 км (53 + 10 + 12 + 18 + 11 + 35). Таким же чином визначається найкоротший шлях обїзду пунктів по другому маршруту А-Г-Д-Л-З-А довжиною 97 км.

Завдання 6. Розрахунок потреби в транспортних засобах для перевезення вантажів

Визначити необхідну кількість автомобілів для завезення 34 т товарів зі складу оптового торговельного підприємства (оптової бази) у 5 магазинів, відстані між якими складають:  база-магазин № 1 – 11 км; маг.№ 1-маг. № 2 – 7 км; маг. № 2 – маг. № 3 -  9 км; маг. № 3 – маг. № 4 – 5 км; маг. № 4 – маг. № 5 – 8 км; маг.№ 5 – база – 10 км. Перевезення повинні здійснюватися автомобілями вантажопідйомністю 3,5 т. Середній час простою автомобіля під завантажувально-розвантажувальними роботами очікується в таких розмірах: маг. № 1 – 12 хв.; маг. № 2 – 13 хв.; маг. № 3 – 11 хв.; маг. № 4 – 12 хв.; маг. № 5 – 10 хв. Нормативний додатковий час на заїзд у проміжні пункти – по 9 хв., середня технічна швидкість руху автомобіля – 26 км/год., середній коефіцієнт статичного використання номінальної вантажопідйомності автомобіля – 0,7. Завезення товарів у магазини необхідно здійснювати з дотриманням таких обмежень: час роботи бази і магазинів – з 8 год.00 хв. до 18 год. 00 хв.; товари у маг. № 1 необхідно завезти не раніше 9 год. 00 хв., а в магазин № 5 – не пізніше 17 год. 30 хв. Перевезення планується здійснювати за кільцевим маршрутом.

Методичні вказівки до виконання завдання 6:

Розв’язування завдання слід розпочати з вивчення вимог чинних нормативних актів, які регулюють порядок організації автомобільних перевезень та їх оплати.  

В подальшому визначаються:

1) час виконання одного рейсу (обороту) автомобіля То за формулою :

,

де  То- час виконання одного рейсу, хв.;

       S - загальна довжина одного маршрута (відстань перевезення), км;

       V-середня швидкість руху автомобіля на маршруті, км/год.;
      Тз - час на заїзд у проміжні пункти, хв.;

      Кз - кількість заїздів (даний показник включає  загальну кількість заїздів за один рейс автомобіля у магазини та на територію підприємства-постачальника);

    Тнр - час простою автомобіля під навантажуванням і розвантажуванням, хв.

2) кількість поїздок (рейсів) автомобіля за час перебування в наряді Тнар за формулою:

,

де Т рм - плановий час роботи автомобіля (“перебування в наряді”), год.;

    Трз - різниця між часом роботи магазинів і часом, протягом якого завозяться товари, год.

При цьому слід врахувати, що результат підрахунку повинен бути представлений у вигляді натурального цілого числа, тому його необхідно округлити (при організації перевезень за кільцевими маршрутами заокруглення в більшу сторону, як правило, не допускаються, оскільки в такому разі не буде виконана одна з умов задачі)

3) кількість вантажів, яку   перевезе один автомобіль за час перебування в наряді Qа, за формулою:

,

де Вн  - нормативна вантажопідйомність автомобіля, тонн;

   Квнв - коефіцієнт статичного використання номінальної вантажопідйомності автомобіля, од.

4) кількість автомобілів, які потрібно замовити для організації даного перевезення Аз, за формулою:

,

де Qзаг – загальна кількість вантажів, які підлягають перевезенню, тонн.


Затрати

грн./рік

Залежність витрат  по зберіганню товарів на найманому складі від обсягу вантажообороту (z)

Залежність сумарних затрат по зберіганю товарів на власному складі (без відсотків за кредит) від обсягу вантажообороту (F3=F1+F2)

Залежність  умовно - постійних витрат власного складу від обсягу вантажообороту (F2) 

Залежність витрат на вантажопереробку на власному складі від обсягу вантажообороту (F1)

Вб

Вантажооборот,  т/рік

Варто використати власний склад

Варто використати найманий склад

А

Г

П

В

Д

Б

ЛЛ

Б

В

Ж

К

ММ

З

А

Д

Г

ГБ

В

Ж

К

М

Д

Л

З

Б

А


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

6880. Головне меню програми та MDI інтерфейс 74.18 KB
  Головне меню програми та MDI інтерфейс Хід роботи 1)Створив новий проект, додав 2 форми, розмістив необхідні компоненти на формах. Далі вказав головну батьківську форму...
6881. Побудова 3D-моделі рельєфа 1.21 MB
  Побудова 3D-моделі рельєфа. Одночасно відкриті в ENVI знімок та карта Використаємо створені на попередній лабораторній роботі файли карти для побудови тривимірної моделі поверхні. Для цього нам потрібна карта висот відповідної області...
6882. Магнітна індукція у феромагнетиках 215 KB
  Магнітна індукція у феромагнетиках Мета роботи: вивчення процесів, що відбуваються при намагнічуванні та перемагнічуванні тороидального феромагнітного сердечника. Зміст роботи і завдання 1. Ознайомитися з лабораторним макетом для зняття петель перем...
6883. Робота із мультиспектральними знімками. Класифікація 2.5 MB
  Робота із мультиспектральними знімками. Класифікація Більшість супутників, що проводять фотозйомку земної поверхні постачають дані не у вигляді кольорового зображення, а у вигляді декількох (інколи декількох десятків) монохромних зображень - по...
6884. Справочно-библиографический аппарат библиотеки 41.41 KB
  Справочно-библиографический аппарат библиотеки. Определение, состав и задачи справочно-библиографического аппарата (СБА) Согласно ГОСТ 7.26-80 Библиотечное дело. Основные термины и определения справочно-библиографический аппарат (СБА) библи...
6885. В чём заключается палеонтологический метод в геологии 26 KB
  В чём заключается палеонтологический метод в геологии? Объясните на примерах. Палеонтологический метод, метод определения относительного возраста осадочных толщ земной коры по сохранившимся в них ископаемым остаткам организмов. Используется для реше...
6886. Охарактеризуйте оболочки (геосферы) Земли. Приведите схему строения Земли 318 KB
  Охарактеризуйте оболочки (геосферы) Земли. Приведите схему строения Земли. Выделяются следующие геосферы: атмосфера, гидросфера, литосфера, земная кора, мантия и ядро Земли...
6887. Охарактеризуйте продукты вулканических извержений 33.5 KB
  Охарактеризуйте продукты вулканических извержений. При извержении вулкана выделяются продукты вулканической деятельности, которые могут быть жидкими, газообразными и твердыми. Газообразные - фумаролы и софиони, играют важную роль в вулканической дея...
6888. Охарактеризуйте землетрясения и их типы 31.5 KB
  Охарактеризуйте землетрясения и их типы. Ежегодно на всей Земле происходит около миллиона землетрясений, но большинство из них так незначительны, что они остаются незамеченными...