48058

Логістика. Методичні вказівки

Книга

Логистика и транспорт

тонн умови діяльності якого відповідають нижченаведеним а також рівень впливу на загальні витрати тих факторів які визначаються умовами договорів оптового підприємства з постачальниками товарів. Таблиця 1 Фактори які впливають на розмір загального матеріального потоку на складі Позначення фактора Назва фактора Значення фактора за варіантами 1 2 3 4 5 А1 Частка товарів які надходять на склад в неробочий час і проходять через приймальну експедицію 20 15 15 20 15 А2 Частка товарів які проходять через дільницю приймання складу 25 25 20...

Украинкский

2013-12-06

702 KB

20 чел.

У К О О П С П І Л К А

ЛЬВІВСЬКА КОМЕРЦІЙНА АКАДЕМІЯ

Л  О  Г  І  С  Т  И  К  А

Методичні вказівки, ситуаційні завдання

та плани практичних і семінарських занять

з курсу для студентів ОКР “бакалавр”

напрямів 0501 “Економіка і підприємництво”

та  0502 “Менеджмент”

                                                                                                                                                                 

ЛЬВІВ

Видавництво Львівської комерційної акдемії

2005


Уклав: доц. Міщук І.П.

Рецензенти: доц. Олексин І.І., доц. Хомяк Ю.М.

Відповідальний за випуск: проф. Апопій В.В.

Рекомендовано до друку

кафедрою комерційної діяльності і підприємництва

Протокол №  4   від   15  листопада 2004  р.            

У методичних вказівках викладено плани семінарських занять, завдання практичних занять з дисципліни, наведено методичні вказівки до їх виконання.

Наведено також питання для самооцінки глибини засвоєння навчального матеріалу, який виноситься на розгляд на семінарських заняттях.

Для студентів ОКР “бакалавр” напрямів “Економіка і підприємництво” та “Менеджмент” 

© Міщук І.П.,

2005


Семінарське заняття № 1

Тема: Логістика - нова філософія управління матеріальними потоками

Мета заняття: вивчення та аналіз сутності та змісту основних концептуальних положень і понять логістики

Питання, які виносяться на обговорення:

  1.  Суть і генезис логістики
  2.  Матеріальні та інформаційні потоки як об’єкти управління в логістиці
  3.  Основні положення концепції логістики
  4.  Функції логістики
  5.  Логістичні витрати як критерій ефективності логістики
  6.  Поняття, види логістичних систем, їх основні властивості та елементи

Питання для самоперевірки

  1.  Коли зародилась наука логістика і хто є її засновником? Наведіть визначення логістики, динаміку та географію його формування  
  2.  Назвіть два принципових  підходи до визначення логістики і покажіть різницю між ними. Чим можна пояснити розбіжності між визначеннями логістики?
  3.  Дайте визначення  матеріального потоку, назвіть одиниці його вимірювання; назвіть і охарактеризуйте види матеріальних потоків
  4.  Дайте визначення інформаційного потоку, назвіть одиниці його вимірювання
  5.  Поясніть зміст концепції логістики, розкрийте суть її основних  концептуальних положень
  6.  Дайте визначення логістичних операцій, наведіть їх класифікацію. Дайте визначення  і охарактеризуйте зміст логістичної функції, назвіть 2 основних види функцій логістики
  7.  Дайте визначення логістичної системи, перерахуйте елементи логістичних систем, назвіть ті з них, які є матеріальною  основою логістики
  8.  Поясніть відмінності між макро- і мікро- логістичними системами, назвіть їх основні  елементи, охарактеризуйте  специфіку зв’язків між ними
  9.  Що таке логістичні витрати і як вони впливають на ефективність логістики? Що таке центри витрат у логістичних системах?

Рекомендована література:

  1.  Гаджинский А.М. Логистика:Учебник.-3-е изд.-М.: ИВЦ «Маркетинг», 2000.-375 с.
  2.  Джонсон Дж., Вуд Д., Вордлоу Д., Мерфи-мл. П.Р. Современная логистика.  Пер. с англ.- 7-е изд.: М.: Издательский дом «Вильямс», 2002.- 624 с.
  3.  Кальченко А.Г.  Логістика.- К.: КНЕУ, 2000.-148 с.
  4.  Крикавський Є.В. Логістика: Навч. посібник. – Львів: Національний університет “Львівська Політехніка”, 2000.
  5.  Логистика: Учебник / Под ред. Б.А. Аникина.- 2-е изд. – М.: ИНФРА-М, 2000.- 352 с.
  6.  Пономарьова Ю.В. Логістика: Навчальний посібник. К.: Центр навчальної літератури, 2003.-192 с.
  7.  Семененко А.И., Сергеев В.И. Логистика. Основы теории: Учебник для вузов. – СПб: Союз, 2001.- 544 с.
  8.  Сергеев В.И. Логистика в бизнесе: Учебник.- М.: ИНФРА-М, 2001.- 608 с.
  9.  Банди Б. Методы оптимизации: Вводный курс: Пер. с англ.–М.:Радио и связь,1988.–128 с. 
  10.  Исследование операций в экономике: Учеб. пособие /Н.Ш.Кремер, Б.А.Путко, И.М. Тришин, М.Н. Фридман; Под ред. Н.Ш. Кремера.-М.:Банки и биржи, ЮНИТИ,1997.- 407 с.

Теми рефератів

  1.  Логістика як фактор конкурентоздатності підприємств в умовах ринкової економіки
  2.  Значення концепції логістики в стратегії підприємства
  3.  Умови функціонування логістичних систем
  4.  Передумови створення інформаційних логістичних потоків

Семінарське заняття № 2

Тема: Методологічний апарат логістики

Мета заняття: вивчення та аналіз інструментарію прикладних та наукових досліджень в логістиці   

Питання, які виносяться на обговорення

  1.  Сутність, зміст та складові елементи парадигми логістики
  2.  Системний підхід та системний аналіз в логістиці
  3.  Застосування кібернетичного підходу до дослідження та організації логістичних систем
  4.  Методи теорії дослідження операцій в логістиці
  5.  Застосування прогностики в логістиці
  6.  Моделювання логістичних систем: класифікація, етапи, умови застосування імітаційних моделей

Питання для самоперевірки:

  1.  Що є характерним для логістичного підходу до управління матеріальними потоками? В чому його новизна?
  2.  Що розуміють під парадигмою логістики? Перерахуйте основні види парадигм логістики
  3.  Що таке логістична модель? Які основні вимоги ставляться до моделі логістичної системи?
  4.  Як класифікуються логістичні моделі? Як класифікуються математичні моделі логістичних систем?
  5.  Охарактеризуйте сутність та етапи аналітичного моделювання логістичних систем
  6.  Охарактеризуйте сутність та етапи імітаційного моделювання логістичних систем
  7.  Що таке системний підхід? Як класифікуються методи системного підходу за сферами застосування?
  8.  Які основні принципи системного підходу? Яка послідовність та етапи формування логістичних систем при системному підході?
  9.  Дайте визначення поняття “управління”. Охарактеризуйте типи управління і сутність регулювання кібернетичних систем
  10.  Якою є основна формула теорії регулювання кібернетичних систем?
  11.  Охарактеризуйте особливості логістичних кібернетичних систем
  12.  Яка послідовність етапів характеризує принцип дії кібернетичної системи?
  13.  Яким є основний постулат дослідження операцій в логістиці?
  14.  Яким вимогам повинен відповідати критерій ефективності в логістиці? Охарактеризуйте пряму і зворотню постановки задачі на ефективність в логістиці
  15.  Назвіть основні етапи моделювання при дослідженні операцій в логістиці, охарактеризуйте операційну модель дослідження операцій в логістиці
  16.  В чому суть прогностики як науки? Що таке прогноз? Назвіть види верифікації прогнозів
  17.  Охарактеризуйте класифікацію економічних прогнозів
  18.  Якими є мета і предмет прогнозування в логістиці? Назвіть етапи розробки прогнозу

Рекомендована література:

  1.  Гаджинский А.М. Логистика: Учебник.-3-е изд.-М.: ИВЦ «Маркетинг», 2000.-375 с.
  2.  Миротин Л.Б., Ташбаев И.Э. Системный анализ в логистике: Учебник. – М.: Экзамен, 2002.- 480 с.
  3.  Михайлов О.И. Введение в логистику.- М.: Изд.дом «Дашков и К», 1999.- 104 с.
  4.  Сергеев В.И. Логистика в бизнесе: Учебник.- М.: ИНФРА-М, 2001.- 608 с.
  5.  Семененко А.И. Предпринимательская логистика.- СПб.: Политехника, 1997.- 349 с.
  6.  Таха Х. Введение в исследование операций: В 2-х книгах. Кн. 1,  Кн. 2. Пер. с англ. – М.: Мир, 1985
  7.  Тернер Д. Вероятность, статистика и исследование операций: Пер. с англ.- М.:Статистика, 1976.- 431 с.
  8.  Эддоус М., Стэнсфилд Р. Методы принятия решений.- М: Аудит, ЮНИТИ, 1997.- 590 с.

Теми рефератів

  1.  Сучасна парадигма логістики як інструмент інтеграції бізнесу
  2.  Цілі, принципи та етапи моделювання логістичних систем
  3.  Порівняльна характеристика системного та традиційного підходів до формування логістичних систем
  4.  Принципи економічної кібернетики та шляхи їх реалізації в логістиці
  5.  Використання методів теорії дослідження операцій для оптимізації логістичних систем
  6.  Роль і напрями використання теорії прогностики в дослідженнях логістичних систем  

Практичне заняття № 1

Тема: Управління матеріальними потоками на основі поопераційного обліку логістичних витрат

Мета заняття: вивчення можливостей підвищення ефективності функціонування мікрологістичних систем (на прикладі складу як одного з найбільш поширених елементів ЛС) за рахунок використання концепції логістики

Завдання до ситуації

 Визначити розмір  і вартість переробки матеріального потоку на загальнотоварному складі оптової бази, вантажооборот якого за рік становить 10 тис. тонн, умови діяльності якого відповідають нижченаведеним, а також рівень впливу на загальні витрати тих факторів, які визначаються умовами договорів оптового підприємства з постачальниками товарів.

Таблиця 1

Фактори, які впливають на розмір загального матеріального потоку на складі

Позначення фактора

Назва фактора

Значення фактора за варіантами, %

1

2

3

4

5

А1

Частка товарів, які надходять на склад в неробочий час і проходять через приймальну експедицію

20

15

15

20

15

А2

Частка товарів, які проходять через дільницю приймання складу

25

25

20

20

20

А3

Частка товарів, які підлягають комплектуванню на складі

65

70

70

65

65

А4

Рівень ЦДТ, який відображає частку товарів, які потрапляють на дільницю завантажування з експедиції з відправки

35

35

40

40

35

А5

Частка доставлених на склад товарів, які не підлягають механізованому вивантажуванню з транспортного засобу і потребують ручного вивантажування з укладанням на піддони

55

60

60

55

60

А6

Частка товарів, які завантажуються в транспортний засіб при відпуску зі складу ручним способом (через непристосованість транспортного засобу покупця до механізованого завантажування)

35

35

30

30

30

А7

Кратність опрацювання товарів на дільниці зберігання (в разах)

2,2

2.1

2,0

2,1

2,2

Таблиця 2

Групи матеріальних потоків на складі і питома собівартість робіт з їх виконання

Назва групи матеріальних потоків

Умовне позначення групи

Питома вартість робіт на потоках даної групи

Умовне позначення роботи

Розмір, грн./т

Внутрішньоскладське переміщування вантажів

Рпв

S1

0,6

Операції в експедиціях

Рек

S2

2,0

Операції з товаром в процесі приймання і комплектування

Рпр, Ркр

S3

5,0

Операції в зоні зберігання

Рзб

S4

1,0

Ручне завантажування і розвантажування

Ррр, Рзр

S5

4,0

Механізоване завантажування і розвантажування

Рмр, Рзм

S6

0,8

Завдання 1. Розрахувати величину загального матеріального потоку на складі

Завдання 2. Розрахувати вартість вантажопереробки на складі

Завдання 3. Диференціювати фактори, які визначають обсяги складської вантажопереробки, на групи факторів, що залежать від умов договорів з постачальниками, і факторів, що залежать від умов договорів з оптовими покупцями

Завдання 4. Ранжувати фактори за рівнем впливу на вартість складської вантажопереробки

Загальні  методичні вказівки до виконання завдання

Одним з основних завдань логістики є управління витратами з доведення матеріального потоку від первинного джерела сировини до кінцевого споживача. Неодмінною умовою такого управління є можливість забезпечити точне визначення кожного з окремих видів витрат. З цією метою в системах обліку витрат виробництва та обігу на підприємствах- учасниках т.зв. логістичних процесів необхідно виділяти витрати, які виникають в процесі реалізації різноманітних функцій логістики, а також формувати інформацію щодо найбільш вагомих витрат та характеру їх взаємодії. За таких умов виникає можливість використовувати важливий критерій вибору оптимального варіанта логістичної системи – мінімум загальних витрат на всій довжині логістичного ланцюга. Вибір складу як об’єкта дослідження обумовлений тим, що склад є одним із найбільш розповсюджених елементів логістичних систем, а також відносно добрим знайомством студентів даних спеціальностей з основами будови й улаштування складських приміщень та змістом складського технологічного процесу.

Як відомо, склад – це будівлі, споруди і різноманітні пристосування, призначені для приймання, розміщування, зберігання отриманих товарів, підготовки їх до споживання і відпуску покупцям. Принципова схема складу підприємства оптової торгівлі наведена на рис.1.

Рис.1. Принципова схема складу

Обєктивна потреба у спеціально облаштованих місцях для утримання запасів існує на всіх стадіях руху матеріального потоку – від первинного джерела сировини і до кінцевого споживача. Тому на практиці використовується велике різноманіття складів. Водночас, зміст загальної сукупності робіт, виконуваних на різних складах, є приблизно однаковим. Це пояснюється тим, що в різних логістичних процесах склади виконують подібні функції:

  •  тимчасове розміщування і зберігання матеріальних запасів;
  •  перетворення матеріальних потоків;
  •  забезпечення логістичного сервісу в системі обслуговування.   

Базовим поняттям для кожного складу є матеріальний потік. Матеріальний потік – це вантажі, деталі, товарно-матеріальні цінності, щодо яких виконуються  різноманітні логістичні операції (розвантажування, завантажування, транспортування, укладання в тару, розпаковування, укладання на зберігання і т.п.) і які віднесені до певного часового інтервалу. На складах підприємств оптової торгівлі матеріальний потік прийнято називати вантажним потоком. При цьому прийнято розрізняти такі види вантажних (матеріальних) потоків:

Вхідний матеріальний потік – матеріальний потік, який надходить на склад із зовнішнього середовища

Внутрішній матеріальний потік – матеріальний потік, який утворюється внаслідок виконання логістичних операцій безпосередньо на складі. Внутрішній потік складається із потоків на різних дільницях складу і, як правило, в багато разів перевищує розміри вхідного матеріального потоку.

Вихідний матеріальний потік – матеріальний потік, який надходить із складу в зовнішнє середовище. За умови збереження запасу на складі протягом визначеного періоду на одному рівні вихідний потік дорівнює вхідному потоку.

Вантажооборот складу - загальноприйнята назва вхідного на склад або вихідного зі складу матеріального потоку за відповідний період.

Технологічний процес на складі може здійснюватися за різними варіантами, хоча для більшості випадків його може відобразити  така принципова схема послідовності виконання операцій з вантажем:

Вантаж, який прибуває на склад залізничним транспортом, вивантажується з транспортного засобу на дільниці розвантажування (на рис.1 – залізнична рампа). При цьому  вантажі можуть прибувати як в робочий час, так і в неробочий час. Якщо розвантажування здійснюється в неробочий час, тобто тоді, коли основне приміщення складу закрите, вантаж надходить в приймальну експедицію – приміщення, відокремлене від основного складу.

Розвантажений в робочий час вантаж спрямовується у основне приміщення складу. При цьому деякі товари (наприклад, крупи, борошно, цукор в стандартних мішках) відразу переміщуються на дільницю зберігання; інші товари спрямовуються на дільницю приймання, для розпаковування і перевірки.

У подальшому весь отриманий складом вантаж так чи інакше зосереджується  в зоні зберігання основного приміщення складу.

Товар, який відпускається зі складу, може проходити або ж не проходити  операцію комплектування. Через дільницю комплектування складу проходить лише той товар, котрий упаковується та відпускається разом з іншими товарами в загальній транспортній тарі.

Товар зі складу підприємства оптової торгівлі може доставлятися замовникові силами даного підприємства в порядку централізованої доставки товарів (ЦДТ). В такому випадку у приміщенні, відокремленому від основного складу, необхідно організувати експедицію з відправляння товарів, яка повинна накопичувати підготовлений до відправлення товар і забезпечувати його доставку покупцям. Завершується технологічний процес на складі операцією завантажування, яка в цьому випадку (рис.1) виконується на автомобільній рампі.

Принципова схема руху матеріальних потоків на складі підприємства оптової торгівлі наведена на рис.2.

Рис.2. Принципова схема матеріального потоку на складі підприємства оптової торгівлі

Перелік основних логістичних операцій, виконуваних з вантажем на окремих дільницях даного складу, виглядає таким чином:

Дільниця розвантажування (залізнична рампа):

-механізоване розвантажування транспортних засобів;

-ручне розвантажування транспортних засобів.

Приймальна експедиція (розташовується у відокремленому приміщенні):

-приймання отриманого в неробочий час вантажу за кількістю місць і його короткотермінове зберігання до передачі на основний склад. Вантажі в приймальну експедицію надходять з дільниці розвантажування.

Дільниця приймання (розташовується в основному приміщенні складу):

-приймання товарів за кількістю та якістю. Вантажі на дільницю приймання можуть надходити з дільниці розвантажування і з приймальної експедиції.

Дільниця зберігання (головна частина основного приміщення складу):

-складання вантажу на зберігання;

-відбір вантажу з місць зберігання.

Дільниця комплектування (розташовується, як правило, в основному приміщенні складу):

-формування вантажних одиниць, які містять асортимент товарів, підібраний відповідно до замовлень покупців.

Експедиція з відправлення:

-короткотермінове зберігання підготовлених до відправлення вантажних одиниць, організація їх доставки покупцеві.

Дільниця завантажування (автомобільна рампа):

-завантажування транспортних засобів (ручне і механізоване).

Методичні вказівки до виконання завдання 1:

Розрахунок величини загального матеріального потоку на складі

На складах підприємств оптової торгівлі матеріальні потоки розраховують, як правило, для окремих дільниць або ж на окремих операціях (наприклад, внутрішньоскладське переміщування вантажів, ручне опрацювання вантажу на дільницях приймання та комплектування та ін.). При цьому підсумовують обсяги робіт за всіма операціях на даній дільниці або в межах даної операції.

Загальний внутрішній матеріальний потік (вантажний потік) складу визначається шляхом сумування матеріальних потоків, які проходять через його окремі дільниці і між дільницями.

Розмір загального матеріального потоку на складі залежить від того, яким шляхом просуватиметься вантаж на складі, будуть чи не будуть виконуватися з ним ті або ж інші операції. У свою чергу, маршрут матеріального потоку визначається значенням факторів, перерахованих в табл.1.

Обсяг робіт за окремою операцією, розрахований за певний проміжок часу (місяць, квартал, рік), прийнято називати матеріальним потоком по відповідній операції.

Величина загального матеріального потоку на складі (Р) визначається додаванням величин матеріальних потоків, згрупованих або за ознакою виконуваної логістичної операції, або ж за ознакою місця виконання логістичної операції.

При розрахунку величини загального матеріального потоку прийнято застосовувати поняття “Група матеріального потоку”, зміст якого змінюється залежно від конкретних дільниць складу або операцій.

Отже, на складі підприємства оптової торгівлі можна виділити різні групи матеріальних потоків, а саме:

-1 ГРУПА МАТЕРІАЛЬНИХ ПОТОКІВ (ГМП1) – це вантажі, які розглядаються в процесі внутрішньоскладського переміщування.

Переміщування вантажів (у нашому випадку – механізоване, в контейнерах або на піддонах) здійснюється з дільниці на дільницю, а загальний матеріальний потік по цій групі (Рпв) дорівнює сумі вихідних вантажних потоків усіх дільниць, крім останньої:

Т                                             (з дільниці розвантажування)

+Т*А1/100                             (з приймальної експедиції)

+Т*А2/100                              (з дільниці приймання)

+Т                                            (із зони зберігання)

+Т*А3/100                              (з дільниці комплектування)

+Т*А4/100                              (з експедиції з відправлення)

= Рпв.

Тут Т – вантажооборот складу, т/рік; в дужках позначені відповідні дільниці складу, з яких виходить потік.

- ГМП2 – вантажі, які розглядаються в процесі виконання над ними операцій на дільницях розвантажування і завантажування.

Операції розвантажування і завантажування можуть виконуватися ручним способом або ж із застосуванням машин і механізмів.  Ручне розвантажування необхідне тоді, коли товар у транспортному засобі прибув  від постачальника неукладеним на піддон. В цьому випадку для того, щоб вийняти вантаж із транспортного засобу і потім перемістити на одну з наступних дільниць складу, його необхідно попередньо вручну укласти на піддони. Вантажопотік при ручному розвантажуванні вантажу визначається за формулою:

Ррр = Т*А5/100  (т/рік).

Всі інші вантажі розвантажуються механізовано. Вантажопотік при механізованому розвантаженні  вантажу визначається за формулою :

Рмр = Т* (1-А5/100)  (т/рік).

Ручне завантажування потрібне тоді, коли поданий транспортний засіб непридатний для завантажування з допомогою засобів механізації. В такому випадку товар підвозиться до борта транспортного засобу електронавантажувачем, а потім складається в транспортний засіб вручну. Вантажопотік при ручному завантажуванні визначається за формулою:

Ррз = Т*А6/100  (т/рік),а вантажопотік при механізованому завантажуванні – за формулою:

Рмз = Т* (1-А6/100)   (т/рік).

 – ГМП3 – вантажі, які розглядаються в процесі ручного перебирання при прийманні товарів. Вантажопотік визначається за формулою:

Рпр = Т*А2/100  (т/рік).

- ГМП4 – вантажі, які розглядаються в процесі ручного перебирання при комплектуванні замовлень покупців. Вантажопотік визначається за формулою:

Ркр = Т*А3/100   (т/рік).

- ГМП5 – вантажі, які розглядаються в процесі виконання операцій в експедиціях.

Якщо вантаж надійшов на склад в робочий час, то він зразу ж в міру розвантажування надходить на дільницю приймання або ж в в зону зберігання. Якщо ж вантаж прибуває в неробочий час (наприклад, у неділю), то він розвантажується в експедиційне приміщення і лише в найближчий робочий день подається на дільницю приймання або в зону зберігання. Як наслідок, в приймальній експедиції виникає нова операція, яка відразу ж збільшує загальний матеріальний потік на величину Реп, що розраховується за формулою:

Реп = Т*А1/100   (т/рік).

Якщо на підприємстві оптової  торгівлі є експедиція з відпуску товарів, то при передачі товарів із загальнотоварного або спеціального складу в експедицію для подальшої доставки в роздрібні торговельні підприємства в експедиції з відпуску виникає нова операція, яка збільшує загальний вантажний потік на величину Рев, що визначається за формулою:

Рев = Т*А4/100    (т/рік).

Загалом операції в експедиціях збільшують загальний матеріальний потік на

Рек = Реп + Рев = Т* (А1+А4)/100  (т/рік).

- ГМП6 – операції в зоні зберігання.

Весь товар, який надходить на склад, у підсумку так чи інакше зосереджується в місцях зберігання, де виконуються такі обов’язкові операції:

-складання вантажу на зберігання;

-виймання вантажу з місць зберігання. Обсяг робіт за певний період по кожній операції дорівнює вантажообороту складу за цей же період (за умови збереження запасу на одному рівні). В такому випадку мінімальний матеріальний потік в зоні зберігання дорівнює подвоєному обсягу вантажообороту:

Тзб мін = 2*Т. Якщо ж при зберіганні товару здійснюються ще й операції з перекладання запасів з верхніх на нижні полиці стелажів (і навпаки), то до загального матерільного потоку додається ще певна частина Т. У процесі відбирання частина вантажів може бути повернена в місця зберігання, що також збільшує загальний матеріальний потік ще на якусь частину Т*. (Примітка* : повернення в місця зберігання можливе у випадках, коли потрібно забрати лише частину пакета, який зберігається в окремому гнізді стелажу.- Частину пакета, яка залишається після цього, повертають назад в гніздо стелажа.). Внаслідок виконання всіх операцій в зоні зберігання виникає група матеріальних потоків ГМП6, розмір якої становить:

Рзб = Т*А7   (т/рік).

Загалом розраховують розмір загального матеріального потоку на складі за формулою:

Р = Рпв + Ррр + Рмр +Ррз +Рмз + Рпр + Ркр +Реп + Рев + Рзб.

Розрахунок розміру загального матеріального потоку на складі рекомендується виконувати за формою табл.3 (заповнюються колонки 3 і 4) і за умови, що значення Т приймається рівним 10000 т/рік.

Методичні вказівки до виконання завдання 2:

Розрахунок вартості вантажопереробки на складі

Вартість вантажопереробки визначається:

1) обсягами робіт на тій чи іншій операції;

2)  питомою вартістю виконання кожної конкретної операції.

В цьому завданні поопераційні обсяги робіт визначені при виконанні завдання 1. Питомі вартості виконання тих або інших операцій на складі наведені у табл.2.

Наведені вихідні дані повинні бути використані студентами для визначення загальної вартості вантажопереробки на складі у вигляді суми витрат на виконання окремих операцій.

Вибір конкретного (оптимального) складу  операцій з вантажами на складі можна здійснити на основі використання критерію мінімуму витрат на вантажопереробку.

Таблиця 3

Розрахунок розміру матеріального потоку та вартості його переробки

Назва груп матеріальних потоків

Група

Значення фактора,%

Розмір матеріального потоку по даній групі, т/рік

Питома вартість робіт на потоці даної групи, грн./рік

Вартість робіт на потоці даної групи, грн./рік

Вантажі, які розглядаються в процесі внутрішньоскладського переміщування

Рпв

Вантажі, які розглядаються в процесі ручного розвантажування

Ррр

Вантажі, які розглядаються в процесі виконання механізованого розвантажування

Рмр

Вантажі, які розглядаються в процесі ручного завантажування

Рзр

Вантажі, які розглядаються в процесі виконання механізованого завантажування

Рзм

Вантажі, які розглядаються в процесі виконання операцій на дільниці приймання

Рпр

Вантажі, які розглядаються в процесі виконання операцій на дільниці комплектування

Ркр

Вантажі, які розглядаються в процесі виконання операцій в експедиціях

Рек

Вантажі, які розглядаються в процесі виконання операцій в зоні зберігання

Рзб

Загальний внутрішній матеріальний потік

Р

ХХ

ХХ

Максимально зменшити складські витрати можна, якщо скеровувати товари із зони зберігання відразу ж в зону відвантажування. Але це означало б відмову від операцій з підбору асортименту товарів на дільниці комплектування, а також від доставки товарів покупцям (операції в експедиції з відпуску). Проте потрібно памятати, що відмова від надання таких послуг може призвести до втрати підприємством оптової торгівлі своїх позицій на ринку та погіршення економічних результатів його діяльності.

Пошук економічного компромісу у зв’язку з цим повинен здійснюватися у напрямку врахування загальних логістичних витрат, що обумовлює потребу в існуванні налагодженої системи їх обліку.

Загальна  вартість робіт з матеріальними потоками (вартість вантажопереробки -cost - Сзаг)  визначається  за формулою:

Cзаг = S1*Рпв + S2*Рек + S3*(Рпр+Ркр) + S4*Рзб +S5*(Ррр+Рзр) + S6*(Рмр +Рзм)

Розрахунок вартості вантажопереробки рекомендується проводити за формою табл.3 (заповнюються колонки 5 і 6).

Методичні вказівки до виконання завдання 3:

Диференціація факторів, які визначають обсяги складської вантажопереробки

В процесі виконання завдання необхідно проаналізувати все різноманіття факторів, які впливають на інтенсивність матеріального потоку на тій чи іншій дільниці складу, і визначити, які з цих факторів залежать переважно від умов договору з постачальниками, а які – від умов договору з оптовими покупцями. Результати аналізу рекомендується оформити у вигляді таблиці (за формою табл.4).

Таблиця 4

Диференціація факторів, які визначають обсяги складської вантажопереробки

Група А: фактори, які залежать від умов договору з постачальниками

Група Б: фактори, які залежать від умов договору з оптовими покупцями

Методичні вказівки до виконання завдання 4:

Ранжування факторів за рівнем впливу на вартість складської вантажопереробки

У процесі виконання попередніх завдань було вивчено вплив факторів А1-А6 на обсяги і вартість вантажопереробки на складі. В свою чергу, ці фактори залежать від умов договорів з контрагентами підприємств оптової торгівлі, тобто від планованих і прийнятих комерційних рішень. Як наслідок, підприємець повинен знати, який із цих факторів найбільше впливає на вартість вантажопереробки, і враховувати це при укладанні договору з постачальником або покупцем.

При виконанні даного завдання необхідно визначити, як впливатиме на загальну вартість вантажопереробки скорочення потоку на тій чи іншій дільниці на одну і ту ж величину. Отримана інформація дозволить краще обгрунтувати рішення, які приймаються підприємцем (менеджером торговельного підприємства), оскільки при укладанні договорів з постачальниками комерційна служба знатиме, що саме (який з факторів) найбільш суттєво зменшує вартість вантажопереробки*:

  •  зменшення частки вантажу, який надходить на склад в неробочий час і проходить через приймальну експедицію (фактор А1);

* Примітка:

Всі операції з товарами на складах оптової торгівлі з погляду корисності для покупця можна розділити на дві групи:

  •  операції, які не впливають або слабо впливають на рівень логістичного сервісу, що надається покупцям (розвантажування товару з транспортного засобу, який прибув на склад, або – операції в приймальній експедиції, або ж – вхідний контроль якості товарів тощо);
  •  операції, які прямо впливають на рівень логістичного сервісу, що надається покупцям (підбір асортименту за замовленням покупців, організація ЦДТ згідно з замовленням покупця, завантажування транспорту покупця тощо).

Критерієм правильності комерційного рішення щодо першої групи операцій може служити мінімум витрат на внутрішньоскладську вантажопереробку. Рішення щодо другої групи приймається на основі маркетингового дослідження ринку послуг. Критерієм тут є оптимальне значення рівня сервісу.

  •  зниження частки вантажу, котрий необхідно пропустити через дільницю приймання (фактор А2);
  •  зменшення частки вантажу, який надходить у непакетованому вигляді і потребує ручного розвантажування (фактор А6).

Це завдання виконується шляхом почергового зменшення величини факторів на 10%, що для першого варіанта в нижченаведеному прикладі відповідає зменшенню однойменних потоків на 500 т/рік (при цьому в межах завдання передбачено проведення розрахунків для факторів, які залежать від умов договорів з постачальниками, тобто для А1, А2 і А5).

Приклад розрахунку для фактора А1

 (для умови, коли вхідний матеріальний потік на склад становить 5000 т/рік)

 Через приймальну  експедицію проходить 15% всіх вантажів (тобто А1=15%). При зменшенні частки вантажів, які проходять через приймальну експедицію, до 5% зменшується обсяг і відповідно вартість робіт в самій експедиції, а також обсяг і вартість робіт з ввезення вантажів у цю експедицію. Необхідно розрахувати загальне (сумарне) зменшення вартості  вантажопереробки, для чого слід заповнити табл.5. При цьому початкове значення фактора А1=15%, нове – 5%, а потоки, які змінюються, № 2 і № 4 (рис.3).

Таблиця 5

Розрахунок впливу окремих факторів на вартість вантажопереробки

Назва фактора

Значення

фактора, %

Номери потоків, які змінюються

Зміна загальної вартості вантажопереробки

старе

нове

Грн./рік

%

Фактори, які залежать від умов договору з постачальниками

А1-частка товарів, які надходять на склад в неробочий час

15

5

2,4

1300

1,8

Розрахунки за потоками:

Потік №2:

Раніше в приймальній експедиції оброблялося                                     750 т/рік

Стало оброблятися                                                                                    250 т/рік

Вартість робіт на потоці

До зміни фактора А1                                                        750 * 2= 1500 грн./рік

Після зміни фактора                                                          250 * 2 = 500 грн./рік

Зміна вартості робіт на потоку                                        1500 – 500 = 1000 грн.

Потік № 4:

Раніше в приймальну експедицію перевозилося                                   750 т/рік

Стало перевозитися                                                                                  250 т/рік

Вартість робіт на потоку

До зміни фактора А1                                                       750 * 0,6 = 450 грн./рік

Після зміни фактора                                                        250 * 0,6 = 150 грн./рік

Зміна вартості робіт на потоку                                       450 – 150 = 300 грн./рік

Загальна зміна вартості вантажопереробки на складі

внаслідок зменшення значення фактора  А1  1000 + 300 = 1300 грн./рік.

Зміна вартості вантажопереробки в процентах

до загального обсягу становитиме                       (1300/70750) * 100% = 1,8%.

Внаслідок виконання завдання в кол.6 таблиці 5 фактори ранжуються за рівнем впливу на вартість внутрішньоскладської вантажопереробки.

Вхідний потік 5000 т/рік

Переміщування        в   приймальну

експедицію      (потік 4)

  •  
  •  
  •  

Рис. 3.  Рух матеріальних потоків від дільниці розвантажування до зони зберігання і відбору

Практичне заняття № 2

Тема: Вивчення методів проектування логістичних ланцюгів

у макрологістичних системах

Мета заняття: ознайомитися з принципами, методами і прийомами вибору структури логістичних каналів і методикою вибору джерел формування матеріальних потоків для організації оптимальних логістичних каналів з використанням комп’ютерної техніки

Матерільне забезпечення заняття: комп’ютерна техніка (кількість процесорів – не більше 6-8 на студентську підгрупу), об’єднана в локальну мережу будь-якого типу; програмне забезпечення (операційна система Windows 3.11, Windows 95 або Windows NT, офісний пакет Microsoft Office або окремі пакети Word, Excel тощо)

Тривалість заняття: орієнтовно 2 академічні години

                                              Питання для підготовки:

  1.  Що таке логістичний ланцюг, які його основні елементи?
  2.  Якою є найпростіша принципова схема логістичного ланцюга?
  3.  Яка схема логістичного ланцюга є найбільш розповсюдженою ?
  4.  Яку роль в логістичному ланцюгу відіграють підприємства – постачальники матеріалів?
  5.  Які основні фактори впливають на вибір структури логістичного ланцюга?
  6.  Як впливає схема організації вантажопотоків на структуру логістичного ланцюга?
  7.  Що таке логістичні витрати і як вони впливають на ефективність логістики?

Ситуаційне завдання

Для оволодіння матеріалом даної теми студентам пропонується завдання, в якому відображається реальна ситуація, що виникла у практичній діяльності однієї з провідних європейських фірм.  

На підприємство в Нідерландах із Південно-Східної Азії регулярно відвантажується широкий асортимент комплектуючих; аналогічні комплектуючі є можливість закуповувати від постачальників у Європі.

Компанія регулярно зіштовхується з питанням:

1) де закуповувати комплектуючі вироби – в Європі чи в Південно-Східній Азії?

2) як транспортувати вантаж - повітряним чи морським транспортом?  Ця задача відноситься до основних завдань транспортної логістики і розглядатиметься у відповідному розділі.

Завдання 1. Вибір джерела закупівлі продукції і визначення пункту утворення матеріального потоку:

Постановка задання:

Практика організації логістичних каналів базується на врахуванні комплексу факторів (як цінових, так і нецінових) при виборі можливих постачальників, що є центрами формування матеріальних потоків. У цьому випадку, крім закупівельної ціни, іншими важливими  для компанії критеріями при виборі постачальника є якість виробів, гнучкість і надійність поставки. Також на вибір постачальника впливають такі аспекти матеріального розподілу, як тривалість транспортування, розміри транспортних витрат, необхідність формування і утримання додаткових страхових запасів тощо. Так, при відвантажуванні продукції з Південно-Східної Азії необхідно подолати значно більші відстані і, відповідно – бувають більш тривалі терміни перевезення продукції, ніж при відвантажуванні з Європи.Тому транспортні витрати в цьому випадку будуть значно більшими, а більш тривалі терміни перевезення вимагають створення додаткових запасів у мережі постачання і додаткових страхових запасів, які б гарантували безперебійне виробницво. Більше того, продукція з регіону Південно-Сідної Азії ще й підлягає обкладанню імпортним митом, саме тоді як при відвантажуванні продукції з Європи таке мито є необов’язковим (для країн Шенгенської угоди – взагалі неприпустимим). В таблиці 1 наведені додаткові фактори, які виникають при відвантаженні продукції із Південно-Східної Азії.

При закупівлях існує можливість отримувати комплектуючі, питома (середня) вартість за 1 куб.м  яких становить 4000, 6000, 8000, 10000 і 12000 доларів/м3 вантажу. В Південно-Східній Азії ці комплектуючі пропонуються за ціною 100 доларів за одиницю Одночасно в Європі їх можна закуповувати за дещо вищими цінами – від 110 до 120 доларів за одиницю, але без вищевказаних додаткових витрат.

Методичні вказівки до виконання завдання 1

Вибір проводиться на основі визначення розміру додаткових витрат і їх питомої ваги у відповідній питомій вартості продукції у такій послідовності:

1. Розраховуються додаткові витрати в розрахунку на 1 м3 вантажу.

2. Виявляється частка (питома вага) додаткових витрат у відповідній питомій вартості продукції, для чого розмір додаткових витрат необхідно поділити на розмір відповідної питомої вартості

3. Розраховується питома вага (в %) різниці між закупівельними цінами в Європі і Південно-Східній Азії  відносно розміру закупівельної ціни в Південно-Східній Азії:    P / Pmin , після чого будується крива вибору постачальника.

4. На основі побудованого графіка проводиться безпосередній вибір. З цією метою порівнюють додаткові витрати при закупівлях у Південно-Східній Азії з різницею в цінах закупівель: якщо різниця в цінах закупівлі (в %) є меншою, ніж питома вага додаткових витрат у вартості продукції, то закупівлі слід проводити в Європі, якщо ж навпаки, різниця в цінах закупівлі є більшою, ніж питома вага додаткових витрат у вартості продукції, то закупівлі слід проводити в Південно-Східній Азії.

Таблиця 1

Вихідні дані для розрахунку  розміру додаткових витрат при закупівлях

в Південно-Східній Азії

Найменування факторів

Умовне позначення

Значення факторів за варіантами

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

Тариф на транспортування вантажів морем, дол./м3

ТАР

150

130

135

140

145

150

155

160

165

170

Імпортне мито на товари, %

М%

12

10

11

12

13

14

15

14

13

12

Процентна ставка на запаси в дорозі, %

Д%

10

12

14

16

14

12

10

12

14

16

Процентна ставка на страхові запаси , %

С%

10

11

12

10

11

12

10

11

12

10

Тривалість транспортування, днів

Т

25

21

22

23

24

25

26

27

28

29

Додаткові страхові запаси комплектуючих у отримувача, днів

Зс

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

Ціна закупівлі комплектуючих в Європі дол/од.

Цзє

114

115

116

117

116

115

114

113

114

115

Порядок виконання роботи

  1.  Увійдіть в звичайному порядку в операційну систему Windows (якщо є потреба – наберіть код входу в систему)
  2.  Знайдіть на Робочому столі  або в програмі Провідник іконку програми  Excel  і увійдіть в неї. - Перед Вами з’явиться поле, розграфлене на рядки і стовпці.- В цьому полі потрібно “набити” назви стовпців, у яких вказуються значення питомої вартості вантажу (A) та основних факторів, які впливають на рівень додаткових витрат при закупівлі товарів у Південно-Східній Азії (B, C, D, E, F, G); у наступних клітинках (A2, A3, A4, A5, A6, B2, B3, D4, B5, В6  та ін.) відповідних стовпців слід “набити” значення кожного із факторів, які вказані у варіанті, виданому Вам  викладачем.
  3.  У наступні клітинки першого радка (H1, I1, J1) впишіть скорочені назви видів додаткових витрат, які виникають при закупівлі товарів у Південно-Східній Азії, а нижче – впишіть формули для їх розрахунку.

 


Таблиця 2

Розрахунок додаткових  витрат при закупівлях  у Південно-Східній Азії

Питома (середня) вартість продукції, дол.м3

Витрати на 1м3, долари

Тариф на перевезення, дол. куб.м

Витрати на імпортне мито

,

дол.куб.м

Витрати на запаси в дорозі

, дол.куб.м

Витрати на страхові запаси

, дол.куб.м

Всього (кол.2+ кол.3+ кол.4+ кол.5), дол.куб.м

Питома вага додаткових витрат в питомій вартості 

, %

1

2

3

4

5

6

7

4000

6000

8000

10000

12000

...


  1.  В клітинки стовпчика К вписати умовне позначення і формулу для розрахунку загальної суми додаткових витрат (значення яких отримані Вами у клітинках стовпчик H1, I1, J1) – з врахуванням також розміру транспортного тарифу за перевезення (ТАР), а в клітинки стовпцика L – умовне позначення і формулу для розрахунку значень питомої ваги (у %%) цих додаткових витрат у питомій вартості вантажу.
  2.  В наступних клітинках (М і N) першого рядка вписати умовне позначення цін закупівель комплектуючих відповідно у Європі та Південно-Східній Азії, а в наступних клітинках цих стовпчиків – внести їх значення.
  3.  Після цього в клітинках О1 і Р1 слід вписати умовне позначення різниці в цінах закупівель і питомої ваги різниці в цінах закупівель у ціні закупівель на ринку в Південно-Східній Азії, а в нижніх клітинках цих стовпчик – відповідно формули для розрахунку цих величин у вартісних величинах та в  %%.
  4.  На основі отриманих значень в стовпчиках L та P необхідно побудувати графік вибору постачальника. Для цього потрібно звернутися до кнопки Мастер диаграмм, вибрати тип діаграми, який в найбільшою мірою відповідає характерові виявленої закономірності зміни значень у даних стовпчиках і, виконуючи послідовно кроки 2-4, побудувати відповідний графік та роздрукувати його. На основі даного графіка приймається відшукуване рішення.

Завдання 2. Прийняття рішення в умовах зміни ціни закупівель на одному з ринків

Прийняття рішення значною мірою залежить від базису підрахунків, яким є різниця в цінах закупівель, віднесена до самої ціни закупівлі у Південно-Східній Азії. Як показує логічний аналіз, при зміні значення цього базису відбувається зміщення точки рівноваги (“точки байдужості”), при якій може бути винесене рішення на користь будь-якого з варіантів рішення. Для наочності розрахунків необхідно провести їх для трьох можливих випадків:

А) ціна комплектуючих в Південно-Східній Азії -100 доларів за одиницю; ціна цих же коплектуючих в Європі – 110 доларів/од.

Б) ціна комплектуючих в Південно-Східній Азії -100 доларів; в Європі – 118 доларів/од.

В) ціна комплектуючих в Південно-Східній Азії -100 доларів; в Європі – 115 доларів/од.

Виведіть самостійно формулу для розрахунку т.зв. „точки байдужості” показника питомої вартості продукції (комплектуючих), у якій витрати по обидвох варіантах закупівлі (в Європі або Південно-Східній Азії) є однаковими.

Порядок виконання роботи

Послідовність дій у цьому завданні відповідає етапам 6-8 Завдання 1, при цьому послідовно для кожного із варіантів вносяться зміни лише значень клітин стовпчика, в якому вказуються ціни закупівель комплектуючих у Європі.

Збережіть отримані Вами таблиці у файлі, розмістіть файл у Вашу папку.

Практичне заняття № 3

Тема: Управління матеріальними потоками у сфері виробництва та  обігу. Проектування логістичного рішення стосовно управління  запасами.

Мета заняття: вивчити основні методи, системи і моделі управління запасами у логістичних системах

Ситуаційне завдання

За підсумками аналізу показників фінансово-господарської діяльності виробничо-комерційної фірми її правління дійшло висновку про необхідність підвищення рівня управління запасами і здійснення цієї діяльності відповідно до принципів концепції логістики. У зв’язку з цим у фірмі була організована група логістики, перед якою поставлені такі завдання:

Завдання 1. Вивчити суть, переваги та недоліки основних систем управління запасами в логістичних системах

Завдання 2. Вивчити методику розрахунку параметрів системи управління запасами з фіксованим розміром замовлення, з фіксованим інтервалом часу між замовленнями, системи управління запасами з установленою періодичністю поповнення запасів до постійного рівня і системи управління запасами “мінімум – максимум”. Визначити ці параметри за умови, що річний обсяг попиту на продукт А, що реалізовується даною виробничо-комерційною фірмою, становить 10 тис. од.; витрати, пов’язані з доставкою продукта А,– 20,0 грн.; ціна одиниці продукції – 1,5 грн.; витрати на зберігання одиниці продукції – 40 % ціни одиниці продукції; середня кількість робочих днів у році – 255 днів; середній (за минулий період) час поставки – 5 днів; допустимий термін затримки у виконанні поставки – 2 дні; на момент проведення розрахунку поточний запас становить 180 од.

Завдання 3. Вивчити основні моделі розрахунку оптимального розміру закуповуваної партії товарів. На основі нижченаведених вихідних даних:

3.1. Визначити оптимальний розмір закуповуваної партії при негайному поповненні запасів товару Б, при затримці поповнення запасів цього ж  товару через визначений період часу, при поповненні запасів в умовах дефіциту; побудувати графік рівня загальних витрат на формування та зберігання запасу при можливих варіантах розмірів закуповуваної партії; визначити максимальний запас товарів за наявності дефіциту і збільшення внаслідок цього циклу поповнення запасу. На основі отриманих результатів розробити рекомендації та надати їх керівництву фірми.

Вихідні дані для розрахунку  завд. 3.1.:

  1.  Річний обсяг попиту на продукцію /S/ - 3000 од.
  2.  Варіанти розміру партії поставки /q/: 250; 500; 750; 1000; 1500; 3000 од.
  3.  Річний обсяг загального виробництва товару Б на виробничому підприємстві /Р/ - 15000 од.
  4.  Витрати на поставку однієї партії продукції /С0/ - 15,00 грн.
  5.  Річні витрати на зберігання одиниці продукції /t/ - 0,2 грн.
  6.  Витрати, обумовлені дефіцитом,/h/ - 0,3 грн.

3.2. Визначити оптимальний розмір партії продукта В за оптової знижки; за критерієм мінімуму загальних річних витрат обрати оптимальний варант закупівель цього продукта.

Таблиця 1

Вихідні дані для розрахунку завдання 3.2

Параметри

Розмір партії

5000-9999 од.

10000-14999 од.

15000 і більше од.

Витрати на утримання запасів, грн. (t)

0,65

0,60

0,55

Закупівельна ціна за одиницю продукції (із знижкою за розмір закупівель), грн.од. (Cu)

2,50

2,45

2,40

Витрати на виконання замовлення (на закупівлю і поставку), грн. (Co)

40,00

40,00

40,00

Річний обсяг попиту, тис.од. (S)

750,0

750,0

750,0

Завдання 4. Вивчити суть і послідовність проведення Парето-аналізу товарної номенклатури виробничо-комерційної фірми, на основі наданої викладачем статистичної звітності фірми /форма 3-торг/ провести Парето-аналіз її товарної номенклатури.

Загальні методичні вказівки до завдань практичного  заняття

Запаси служать для того, щоб послабити безпосередню залежність між постачальником, виробником та споживачем. Наявність запасів дозволяє забезпечувати стабільну роботу підприємства, не допускати перебоїв у торгівлі та виникнення дефіциту товарів. Проте утворення запасів повязане з необхідністю інвестування відповідних фінансових засобів у запаси (на оплату придбаних товарів) та на їх формування й утримання. Як наслідок, управління запасами є однією з найбільш болючих проблем в діяльності будь-якого торговельного підприємства, вирішення якої може бути забезпечене за умови вибору найбільш економічної системи управління запасами та визначення оптимального розміру запасів, за якого загальні витрати підприємства на їх формування й утримання були б мінімальними.

Розрахунок оптимального розміру замовлення у системі з фіксованим розміром замовлення при оптових закупівлях товарів доцільно проводити на основі формули Вілсона (Wilson):

,                                ( 1 ) 

де С0 – витрати на поставку однієї партії продукта, що замовляється, грн./од.;

    Cu – закупівельна ціна одиниці товару, грн.;

     S – потреба (річний обсяг попиту чи споживання) в продукції, од.;

i  – річні витрати на зберігання одиниці продукції, виражені в % від закупівельної ціни. При використанні для розрахунків показника t = Cu* i ,

де t  річні витрати на зберігання одиниці продукції, виражені в грошовому виразі (грн.), формула може набути такого вигляду:

                     ( 2 )

При власному виробництві товарів або поповненні запасів із затримкою відносно терміну подання заявки розрахунок оптимального розміру партії товарів gm доцільно проводити за видозміненою формулою Вілсона (Wilson):

,                       ( 3 )

де С0 – витрати на поставку однієї партії продукта, що замовляється, грн./од.;

Cu – закупівельна ціна одиниці товару, грн.;

S – потреба (річний обсяг попиту чи споживання/)в продукції, од.;

i  – річні витрати на зберігання одиниці продукції, виражені в % від закупівельної ціни;

К – коефіцієнт, який враховує швидкість поповнення запасу на складі. Його розмір визначається за формулою: К = I – S/Р, де:

Р – річний обсяг виробництва продукції, од.

Тоді ця формула може бути представлена у вигляді:

                           (4а)

або                                (4б)

або ж                        (4в )

У випадку роботи підприємства в умовах допущення дефіциту товарів оптимальний розмір замовлення на товари ( і, відповідно,  оптимальний розмір запасу) визначається за формулою:

або (5)

де h- витрати, зумовлені дефіцитом, грн.

Розрахунок загальних витрат на формування запасів (на виконання замовлення) та їх утримання (зберігання) рекомендується проводити за формулами, наведеними в додатку 1.

Методичні вказівки до завдання 1:

Суть, переваги та недоліки основних систем управління запасами в логістичних системах студенти повинні з’ясувати, використовуючи матеріали навчальних посібників, конспектів лекцій тощо. При цьому доцільно використати дані табл. 2.

Таблиця 2

Порівняння основних систем управління запасами

Система

Переваги

Недоліки

З фіксованим розміром замовлення

Менший рівень максимального бажаного запасу

Необхідність ведення постійного контролю наявності запасів на складі

Економія витрат на утримання запасів на складі за рахунок скорочення площі під запаси

З фіксованим інтервалом часу між замовленнями

Відсуть постійного контролю навності запасів на складі

Високий рівень максимального бажаного запасу

Зростання витрат на утримання запасів на складі за рахунок збільшення площ під запаси

Методичні вказівки до виконання завдання 2:

 Методики розрахунку параметрів основних систем управління запасами у стислому вигляді наведено у табл. 3- 6. При цьому вихідними даними для розрахунку параметрів є:

а) у системі з фіксованим розміром замовлення:

- потреба в продукті, що замовляється., од;

- оптимальний розмір замовлення, од;

- час поставки, дні;

- можлива затримка поставки, дні;

б) у системі з фіксованим інтервалом часу між замовленнями:

- потреба в продукті, що замовляється, од;

  •  інтервал часу між замовленнями, дні;
  •  час поставки, дні;
  •  можлива затримка поставки, дні;

в) у системі з встановленою періодичністю поповнення запасу до постійного рівня:

-  потреба в продукті, що замовляється, од;

  •  інтервал часу між замовленнями, дні;
  •  час поставки, дні;
  •  можлива затримка поставки, дні;

    Розрахунок  параметрів  системи  управління  запасами  з                 Таблиця 3

фіксованим розміром замовлення

П о к а з н и к

Од. виміру

Порядок розрахунку

1.

Потреба

шт.

-

2.

Оптимальний розмір замовлення

шт.

формула 2 або 4

3.

Час поставки

дні

-

4.

Можлива затримка поставки

дні

-

5.

Очікуване денне споживання

шт./день

[1] : кількість робочих днів

6.

Термін витрачання замовлення

дні

[2] : [5]

7.

Очікуване споживання за час поставки

шт.

[3] x [5]

8.

Максимальне споживання за час поставки

шт.

([3] + [4]) х [5]

9.

Гарантійний запас

шт.

[8] - [7]

10.

Пороговий рівень запасу

шт.

[9] + [7]

11.

Максимальний бажаний запас

шт.

[9] + [2]

12.

Термін витрачання запасу до порогового рівня

дні

([11] - [10]) : [5]

г) в системі поповнення запасів «мінімум – максимум»:

- потреба в продукті, що замовляється, од;

  •  інтервал часу між замовленнями, дні;
  •  час поставки, дні;
  •  можлива затримка поставки, дні;

Таблиця 4

Розрахунок параметрів системи управління запасами з

фіксованим інтервалом часу між замовленнями

П о к а з н и к

Од. виміру

Порядок розрахунку

1.

Потреба

шт.

-

2.

Інтервал часу між замовленнями

дні

формула 7

3.

Час поставки

дні

-

4.

Можлива затримка поставки

дні

-

5.

Очікуване денне споживання

шт.

[1] : кількість робочих днів

6.

Очікуване споживання за час поставки

шт.

[3] х [5]

7.

Максимальне споживання за час поставки

шт.

([3] + [4])х [5]

8.

Гарантійний запас

шт.

[7] - [6]

9.

Максимальний бажаний запас

шт.

[8] + [2] х [5]

10.

Розмір замовлення

шт.

формула 8

Розрахунок оптимального розміру замовлення у системі з фіксованим розміром замовлення доцільно проводити на основі модифікованої формули Вілсона (Wilson) (формула 4б):

 

 де С0 – витрати на поставку однієї партії продукта, що замовляється, грн./од.;

S – потреба (річний обсяг попиту чи споживання) в продукції, од.;

 t річні витрати на зберігання одиниці продукції, грн./од.;

К – коефіцієнт, який враховує швидкість поповнення запасу на складі. Його розмір визначається за формулою: К = I – S/p ,                  (6)  

де Р – річний обсяг виробництва продукції, од.

Таблиця 5

 Розрахунок параметрів системи управління запасами з встановленою періодичністю поповнення запасів до постійного рівня

П о к а з н и к

Од. виміру

Порядок розрахунку

1.

Потреба

шт.

-

2.

Інтервал часу між замовленнями

дні

формула 7

3.

Час поставки

дні

-

4.

Можлива затримка поставки

дні

-

5.

Очікуване денне споживання

шт.

[1] : кількість робочих днів

6.

Очікуване споживання за час поставки

шт.

[3] х [5]

7.

Максимальне споживання за час поставки

шт.

([3] + [4])х [5]

8.

Гарантійний запас

шт.

[7] - [6]

9.

Пороговий рівень запасу

шт.

[8] + [6]

10.

Максимальний бажаний запас

шт.

[9] + [2] х [5]

11.

Розмір замовлення

шт.

формула 8 або 9

Розрахунок інтервалу часу між замовленнями у решті з розглядуваних систем можна проводити за формулою:                                ,             (7)

де  N – кількість робочих днів у році, дні;

     S – потреба в продукті, од.;

     g0  - оптимальний розмір замовлення, од.

Отриманий результат коригується на основі експертних оцінок.

Таблиця 6

Розрахунок параметрів системи управління запасами “Мінімум – максимум”

П о к а з н и к

Од. виміру

Порядок розрахунку

1.

Потреба

шт.

-

2.

Інтервал часу між замовленнями

дні

формула 7

3.

Час поставки

дні

-

4.

Можлива затримка поставки

дні

-

5.

Очікуване денне споживання

шт.

[1] : кількість робочих днів

6.

Очікуване споживання за час поставки

шт.

[3] х [5]

7.

Максимальне споживання за час поставки

шт.

([3] + [4])х [5]

8.

Гарантійний запас

шт.

[7] - [6]

9.

Пороговий рівень запасу

шт.

[8] + [6]

10.

Максимальний бажаний запас

шт.

[9] + [2] х [5]

11.

Розмір замовлення

шт.

формула 8

Розрахунок розміру замовлення в системах з фіксованим інтервалом поповнення запасів, з встановленою періодичністю поповнення запасів до постійного рівня і в системі «мінімум- максимум» проводиться за формулою 8 (у фіксований момент замовлення), а в системі з встановленою періодичністю поповнення запасів до постійного рівня – також і за формулою 9 (в момент досягнення порогового рівня):

РЗ = МБЗ – ПЗ +ОСп  ,           (8)

де РЗ – розмір замовлення, од.;

МБЗ – максимальний бажаний запас, од.

ПЗ – поточний запас, од.;

ОСп – очікуване споживання за час поставки, од.

РЗ =  МБЗ - ПР + ОСп  ,             ( 9 )  

де РЗ – розмір замовлення, од.;

МБЗ – максимальний бажаний запас, од.;

ПР – пороговий рівень запасу, од.;

ОСп – очікуване споживання за час поставки, од.

Результати розрахунків оформляються у таблиці (за формою табл.7).

Таблиця 7

Результати розрахунків параметрів систем управління запасами

№ з/п

Параметри

Од.

виміру

Значення параметрів у системі:

з фіксованим розміром замовлення

з фіксованим інтервалом часу між замовленнями

З встановленою періодичністю до постійного рівня

“мінімум– максимум”

1.

2.

3.

і т.д.

Методичні вказівки до виконання завдання 3:

Основні моделі розрахунку оптимального розміру закуповуваної партії товарів у завданні 3.1 наведені у додатку 1. Розмір загальних річних витрат по кожному із можливих варіантів розміру закуповуваної партії може бути визначений за формулою 1А або 1Б цього ж додатка. Результати розрахунку записуються в табл. 8, на їх основі будується графік залежності розміру річних затрат від розміру партії замовлення (при цьому по осі ОХ відкладаються значення розміру партії, а по осі ОУ – розміри річних витрат).

Таблиця 8

Загальні річні витрати за варіантами закупівель

Розмір закуповуваної партії, од.

250

500

750

1000

1500

3000

qo

qm

qs

Формула для розрахунку

Витрати на виконання замовлення, Св, грн.

Витрати на зберігання,Сзб, грн.

Загальні річні витрати, Сзаг., грн.

Аналогічно (за формулами 2б та 2в додатка 1) визначаються оптимальні розміри замовлення у випадку затримки поповнення запасу і за наявності дефіциту.

Для визначення оптимального варіанта закупівель у завданні 3.2 необхідно:

1) визначити на основі формули 2г додатка 1 оптимальний розмір партії закупівель при знижці для кожного із варіантів закупівель.

2) визначити розмір загальних річних витрат по кожному з варіантів закупівель (розрахунок проводиться за формулою 1а додатку 1).

3) обрати той із варіантів, за яким значення цього показника є найменшим.

Методичні вказівки до виконання завдання 4 :

Підприємства повинні підтримувати якомога нижчий рівень запасів товарів визначеної номенклатури. Одним із найбільш застосовуваних методів санації номенклатури товарів є Парето – аналіз (або АВС-метод) - спосіб нормування і контролю за станом запасів, який полягає у розподілі номенклатури товарів  на три підмножини:

а) найбільш ходові товари;

б) середньоходові товари;

в) товари обмеженого попиту.

Встановлено, що в більшості виробничих і торгових підприємств приблизно 75% вартості запасів охоплюють близько 10% найменувань номенклатури (підмножина А); 20% вартості – відповідно 25% найменувань (підмножина Б); 5% вартості - 65% найменувань (підмножина С). В багатьох випадках виявляється, що 20% найбільш ходових товарів з асортименту дають біля 80% обороту.

Враховуючи це, група логістики повинна провести Парето-аналіз номенклатури товарів за даними річного звіту за формою 3-торг. Аналіз проводиться у такій послідовності:

1) підраховується загальний оборот номенклатури N товарів за певний період;

2) отриману суму обороту необхідно поділити на загальну кількість товарів у номенклатурі N (в такий спосіб визначається показник середнього обороту Р на одну позицію номеклатури N).

3) загальний перелік позицій номенклатури упорядковується відповідно до питомої ваги в % окремих позицій /груп/ у загальному обороті в порядку спадання. Аналіз товарообороту проводиться за формою табл.9;

4) на основі проведеного аналізу всі товари, оборот яких в 6 і більше разів перевищує Р, включаються в підмножину А і за їх запасами здійснюється щоденний контроль; товари, по яких оборот в 2 і більше разів менший за Р, включаються в підмножину С ( ці товари повинні стати об’єктом санації насампереред ). Решта товарів включаються в підмножину В і по них забезпечується щотижневий або щодекадний контроль запасів.

Таблиця 9

Аналіз роздрібного товарообороту за принципом Парето

№ з/п

Товар

/позиція, група/

Річний оборот по  n–му товару, грн.

Питома вага  n–го товару в % до загального обороту

Сума оборотів  n–груп товарів, грн.

Сума питомих ваг оборотів  n–груп товарів, %


Додаток 1

Формули для розрахунку основних параметрів при визначенні оптимального розміру закуповуваних партій:

  1.  Розмір загальних річних витрат:

а)          С= Сo*S/g + Cui*g/2    

або      С =  Co*S/g + t*g/2   (ці формули дозволяють визначати лише витрати, пов’язані з формуванням та утриманням запасів продукції, але не враховують коштів, які іммобілізуються в запаси);    

б)     C = Co*S/g +S*Cu + Cui *g/2

або   C = Co*S/g +S*Cu +t*g/2   (в цьому випадку до складу загальних витрат включається і вартість закуповуваної продукції, що дозволяє визначити загальний розмір коштів, необхідних для закупівлі продукції та формування й утримання її запасів),                                 

де С – загальні річні витрати, грн.;

С0 – витрати на виконання замовлення, грн.;

 S – річний обсяг попиту (споживання), од.;

Сu – ціна одиниці закуповуваної продукції, грн.;

 і –частка витрат зберігання в закупівельній ціні одиниці товару, %;

 t - річні витрати на зберігання одиниці продукції, виражені в грошовому виразі, грн.;

 g – кількість одиниць продукції в одній закуповуваній партії, од.

  1.  Оптимальний розмір партії:

а) при негайному поповненні запасів:

або  ;

б) при поповненні запасу через визначений інтервал часу:

=   або ;

 

в) в умовах дефіциту:

або:

Максимальний запас при дефіциті:

.

Цикл поповнення запасів при дефіциті:

г) при оптовій знижці:

або :

де qm – оптимальний розмір партії при поповненні запасу за визначений період, од.;

   р – обсяги річного випуску продукції, од.;

   h – витрати, зумовлені дефіцитом, віднесені до одиниці продукції за одиницю часу, грн.;

   Тц – тривалість циклу поповнення запасів, в % від загальної тривалості планового періоду.            

Практичне заняття № 4

Тема: Проектування логістичних рішень у внутрішньовиробничих

мікрологістичних системах

Мета заняття:  вивчення основних способів і прийомів оптимізації технологічних процесів у внутрішньовиробничих мікрологістичних системах, ознайомлення з основними підходами та методикою проектування логістичного рішення у сфері виробничої логістики стосовно задачі МОВ на основі проведення Парето-аналізу номенклатури товарів (виробів, частин)

Завдання 1. Проектування логістичного рішення стосовно вибору

технологій виготовлення частин

Визначити оптимальний режим використання трьох технологій обробки деталей залежно від величини річного замовлення. Проаналізувати отримані результати. Навести графічну інтерпретацію.

Вихідні дані наведені в табл.1. Можливі варіанти виконання замовлень:

а) однією партією N=30000 + 1000в шт.

б) трьома партіями по Nn = N/3 шт.

Таблиця 1

Вихідні дані для проведення розрахунків

Показники

Варіанти технологій

1

2

3

1. Час обробки (ta), хв.шт.

15,0 + в

13,0 + в

11,0 + в

2. Підготовчо-заключний час (tn), хв.партію

40,0

50,0

60,0

3. Середня годинна ставка (St), грн./год.

63 + в

60 + в

58 + в

4. Витрати сировини і матеріалів (m), кг/шт.

0,35

0,32

0,30

5. Ціна матеріалу (С), грн./кг

10 + в

12 + в

14 + в

6. Витрати на інструменти (для всієї партії) (К1), грн.

50

54

52

в - номер варіанта

Завдання 2. Оптимізація обсягів виробництва та розмірів партій продукції,

що виготовляється у внутрішньовиробничій мікрологістичній системі

Визначити оптимальну величину партій (), кількість партій та загальні витрати (З), використовуючи вихідні дані, наведені в табл.2. Навести графічну інтерпретацію. Здійснити аналіз отриманих результатів.

Таблиця 2

Вихідні дані для проведення розрахунків

Назва показника

Значення

1. Постійні витрати на партію (Зп), грн.

200 + 0,5*в

2. Змінні витрати на одиницю виробу (Sн), грн./шт.

0,10 + 0,01*в

3. Річне замовлення (m), шт.

25000

4. Середньорічна норма витрат (Р), %

10

в - номер варіанта

Завдання 3. Розрахунок технологічного часу виготовлення партії  деталей

для різних варіантів організації

Розрахувати технологічний час виготовлення партії деталей для різних (послідовного, паралельного та комбінованого) варіантів здійснення операцій та навести графічну інтерпретацію для кожного варіанта, якщо величина партії - 5 шт., технологічний процес включає 5 технологічних операцій тривалістю відповідно:

t1=[15+в] хв./шт. t2=[5+в] хв./шт. t3=20 хв./шт. t4=[5+в] хв./шт. t5=[55-в] хв./шт.

Проаналізувати  отримані  результати.

Методичні вказівки до виконання завдання 1:

(Проектування логістичного рішення стосовно вибору технологій виготовлення частин)

Логістичний підхід до проектування власного виробництва вузлів і частин, з одного боку, базується на тривалості робочих операцій, які є складовими частинами загального логістичного циклу, з іншого - на вартісних оцінках зумовлених при цьому витрат на виробництво. Ці обставини і характеризують можливість застосування тієї чи іншої взаємозамінної технології виготовлення. Вибір технологій є актуальним як в довгостроковому, так і в середньостроковому плануванні і базується на економічному порівнянні. Цим досягаються відповіді на такі запитання:

- який вплив мають постійні і змінні витрати на величину замовлення і окремої партії;

- яка технологія є найбільш оптимальною для певної величини замовлення.

Загальні  порівняльні витрати для виготовлення партії у спрощеному варіанті складаються з двох частин:

- постійної складової на всю партію, яка включає витрати на інструмент та оплату підготовчо-заключного часу;

- змінної складової з розрахунку на 1 шт., яка включає оплату часу обробки та вартість витрат матеріалу.

Математично  загальні витрати на виготовлення партії N можна розрахувати за формулою:

де В - витрати на інструменти, грн;

- середня годинна ставка, грн.год.

- підготовчо-заключний час, хв.партію.

- час обробки, хв.шт.

- витрати сировини і матеріалів, кг/шт.

- ціна матеріалу, грн.кг.

- величина партії, шт.

Загальні витрати на виготовлення партії N рівними частинами можна розрахувати за формулою

 ,

де  - кількість окремих (рівних) партій;

    - величина окремої партії (рівної частини), шт.

Таким чином, найбільш економічною буде та технологія, яка вимагає найменших витрат (без врахування капітальних затрат).

Методичні вказівки до виконання  завдання №2

(Оптимізація обсягів виробництва  та  розмірів  партій  продукції,  що  виготовляється   у внутрішньовиробничій мікрологістичній системі)

Логічним продовженням оптимізації функціональних сфер є оптимізація власне виробництва (стосовно планування виробничої програми, управління та регулювання її виконання). Якщо процес планування зорієнтований на прискорення процесу виготовлення, то особливого значення з економічного погляду набуває формування внутрішнього замовлення, поділ його на партії визначених розмірів та фактори впливу на ці величини.

При формуванні замовлень на виготовлення партіями об'єднуються замовлення багатьох клієнтів з метою досягнення безперервності виробництва та додержання терміну поставки (бажань клієнтів). Однак терміни виготовлення окремої партії та терміни постачання за бажанням клієнтів можуть не збігатися. При цьому підприємство відчуває зустрічні тенденції накопичення затрат у сфері виробництва при формуванні партій та підвищення капіталовкладень в складське господарство. І це обумовлює необхідність оптимізаційних розрахунків стосовно визначення оптимальної величини та кількості партій. Ці розрахунки подамо з допомогою таких математичних викладок.

1. Формування економіко-математичної моделі виробничої собівартості одиниці продукції (Sв) залежно від величини партії.

де Зп - загальні постійні витрати на партію виробів, Sн - змінні  витрати на одиницю продукції, х - кількість продукції в партії, що визначається за формулою:

де m - річне замовлення, n - кількість партій.

2. Формування  економіко-математичної  моделі витрат, зумовлених виготовленням та зберіганням на складі партії товарів. Ці витрати зумовлені необхідністю профінансувати створення достатніх оборотних коштів для забезпечення виробництва всієї партії (матеріальні витрати, витрати на оплату праці, проміжне складування, транспорт тощо) та витрати зберігання на складі.  Як правило, фінансування цих оборотних коштів здійснюється з допомогою кредитів. Тому на практиці розрахунок цих витрат здійснюється з використанням середньорічної норми витрат у відсотках до собівартості, яка включає в себе витрати як на обслуговування кредиту, так і на складування. В розрахунках ця норма приймається в половинному розмірі, оскільки вказані витрати зростають від нуля в момент запуску партії до максимуму в момент закінчення виготовлення партії. І процес циклічно повторюється стільки разів, скільки запускається партій (n). Математично витрати на партію (Sc) виразяться так:

,

де P - середньорічна норма витрат для створення оборотних коштів та складських витрат, %.

3. Формування економіко-математичної моделі загальних витрат на річне замовлення:

   

4. Мінімізація річних загальних витрат. З цією метою шляхом розрахунку першої похідної знайдемо значення х, за якого досягається екстремум функції:

.

Спростимо цю залежність:

.

Тоді   .

Зауважимо, що розрахована таким чином величина партії є орієнтиром, першим наближенням оптимальної величини партії, оскільки не були враховані інші суттєві фактори впливу техніко-технологічного характеру, а саме:

- параметри транспортних та упакувальних контейнерів і продуктивність транспортної системи;

- термін служби інструментів і приладів;

- потужності проміжного складування;

- тривалість складових  технологічного процесу виготовлення (наприклад, тривалість сушіння);

  •  параметри постачання матеріалів, частин, вузлів (наприклад, ритмічність).

Методичні вказівки до виконання  завдання 3:

Розрахунок технологічного часу виготовлення партії

для різних варіантів організації

Сфера  логістичних рішень та відповідний методичний інструментарій вибору оптимальних рішень уможливлюють тією чи іншою мірою досягнення максимальних економічних вигод у поєднанні з можливим скороченням часу виготовлення.

Значні резерви ховаються у виборі часу на техніко-технологічні та організаційні зупинки, коли матеріали, частини та вузли знаходяться у виробничому процесі, але не обробляються, а саме:

- необхідні транспортні, вантажні (пакувальні) і контролюючі процеси;

- організаційні недоліки;

- взаємна невідповідність виробничих потужностей окремим стадіям виробничого процесу;

- нестача робочої сили і виробничих засобів;

- ремонтно-експлуатаційні (профілактичні) роботи.

Тому при плануванні використання технологічного часу виготовлення підлягають оптимізації часова координація та послідовність окремих технологічних операцій для визначених варіантів поділу партій на основі принципів послідовності, паралельності та комбінування.

Розрахунок технологічного часу виготовлення партії для різних варіантів операцій можна провести, користуючись такими формулами:

а) за послідовного варіанта:

;

де х - величина партії, шт.

  ti - тривалість і-тої операції, хв.

  n - кількість операцій;

б) за паралельного варіанта:

,

де Р=1 - кількість штук в одній частині партії; 

в) за комбінованого варіанта:

.

Порівняльний аналіз ефективності трьох варіантів покаже таке:

- недоліком першого варіанта є велика тривалість технологічного процесу, а його перевагою - чимало вільного часу на кожній операції для розміщення інших замовлень;

- перевагою другого варіанта є зменшення тривалості технологічного процесу, а його недоліком - значно менша можливість використання вільного часу для інших замовлень;

  •  третій (комбінований) варіант уможливлює послаблення недоліків перших двох варіантів: за рахунок деякого програшу в тривалості технологічного процесу досягається відповідна концентрація вільного часу на окремих технологічних операціях.

Завдання 4.  Проектування логістичного рішення стосовно задачі МОВ

(“Виробити або закупити”)

Використовуючи АВС- та XYZ-аналіз, провести розподіл номенклатури складових частин виробу, які використовуються на виробничо-комерційній фірмі для виробництва готової продукції, на групи виробів:

А)- власного виробництва;

Б)  - стороннього виробництва (JIT-постачання)

Вихідні дані наведені в табл.3 Результати обчислень записати у вигляді таблиці (табл.4).

Таблиця 3

Вихідні дані для проведення АВС-  та XYZ- аналізу

Частини

Місячний обсяг заготовок, грн.

Частка (за вартістю) в загальному обсязі заготовок, %

Частка від загальної кількості, %

Оцінка сталостей споживання, бали

Ч1

910 + 10в

15.7

2

Ч2

850 + 5в

8.5

3

Ч3

1040 – 10в

4.4

5

Ч4

830 + 10в

10.8

9

Ч5

620 + 10в

18.0

1

Ч6

660 + 15в

10.5

5

Ч7

1810 - 15в

7.2

6

Ч8

2870 - 10в

6.0

9

Ч9

530 + 5в

6.6

8

Ч10

880 - 5в

12.3

10

100

100

-

в – номер варіанта.

Таблиця 4

Розподіл номенклатури виробів за принципом Парето-аналізу

з/n

Складові

частини

Місячний

обсяг заготовок (тис.грн.)

Частка заготовок (за вартістю)

Частка від загальної кількості

Сталість

споживання

(бали)

Рекомендовані групи

%

%

%

%

АВС

XYZ

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

Результати розрахунку представити в матричній формі АВС/XYZ - аналізу. Навести економічну інтерпретацію отриманих результатів.

Методичні вказівки до виконання завдання 4:

Завдання МОВ вирішується шляхом одночасного проведення АВС- та XYZ-аналізу асортименту товарів (номенклатури виробів, матеріалів, частин і вузлів) за принципом Парето. Формування спектра (асортименту) товарів або матеріалів, частин чи вузлів включає складання їх переліку, розрахунки місячних обсягів використання у виробничому процесі за кількістю та вартістю і групові оцінки сталості (стабільності) їх споживання у даному виробничому процесі. Вартісні оцінки лежать в основі ABC-аналізу, а групові оцінки сталості - в основі XYZ-аналізу.

Суть ABC-аналізу полягає в тому, що необхідний асортимент товарів, матеріалів, частин чи вузлів стосовно вибраного періоду часу таблично розміщується в порядку зменшення вартісних оцінок, що дає можливість в наступній графі розрахувати просумовані вартісні оцінки та їх процентний вміст. Одночасно розраховуються структурні оцінки кількісної позиції та накопичений процентний вміст. Віднесення до груп А, В, С під час АВС-аналізу здійснюється за розрахунковим показником:

,

де індекси "в" і "н" означають відповідно верхні і нижні значення цих показників: Св і Сн – значення показників групи у графі 5 таблиці 2, Nв і Nн - - значення показників групи у графі 7 тієї ж таблиці.

Інтервали цього показника відповідають таким значенням V:

- група А :       V > 3.0:

- група В         0.7 V 3.0:

- група С :       V < 0.7.

Розподіл цих же товарів, виробів, матеріалів чи частин під час XYZ-аналізу  доцільно здійснювати з врахуванням таких рекомендацій:

- група X - майже стабільне (детерміноване) споживання, несталість випадкова і становить менше 20% щомісячно, тижнева передбачуваність споживання товарів, частин, вузлів становить більше 95%;

- група Y - споживання товарів, частин, вузлів характеризується сильними нестабільностями, несталість споживання знаходиться між 20% і 50% щомісячно, тижнева передбачуваність споживання частин не менше 70%;

- група Z - стохастичне споживання, нестійкість споживання становить більше 50% щомісячно, тижнева передбачуваність споживання частин менша 70%.

При використанні XYZ-аналізу рекомендується користуватися такими оцінками:

- група Х - стабільне споживання, оцінка 9-10 балів;

  •  група Y - нестійке (нестале) споживання, оцінка 4-8 балів;
  •  група Z - стохастичне споживання, оцінка 1-3 бали.

Для формування логістичних рішень  рекомендується скористатись методами матричного представлення інтегрованого ABC-XYZ-аналізу (див. рис. 1).

X

Y

Z

A

B

C

Рис.1. Матричне представлення ABC,XYZ-аналізу з оптимальним розподілом частин

Алгоритм вирішення задачі МОВ може бути застосований при вирішенні питання стосовно рівня використання у виробничій чи комерційній діяльності фірми власних засобів виробництва або, як альтернативи - залучених  знарядь чи предметів праці.

Практичне заняття  №5

Тема: Проектування логістичного рішення стосовно вибору

постачальників

Мета заняття: вивчення основних підходів та методики вибору постачальника в макрологістичних системах, ознайомлення з методами контролю процесу постачання товарів, а також з методом використання результатів контролю для прийняття рішення про продовження договору з постачальником

Завдання 1. Вибір постачальника за інтегральною оцінкою

на засадах багатокритерійного підходу

Здійснити вибір одного із чотирьох можливих постачальників А, В, С і D конкретного вузла чи частини за таких умов:

1. Групою логістики фірми сформовано систему можливих суттєвих критеріїв:

К1 - ціна виробу;

К2 - віддаль до кінцевого виробника;

К3 - транспортна гнучкість поставки;

К4 - якість виробу;

К5 - можливість постачання точно у визначений час ("Just-in-time");

К6 - гнучкість стосовно динаміки вимог до постачальника;

К7 - можливість подальшого розвитку виробу;  

К8 - можливість подальшої переробки (утилізації);

К9 - можливість застосування індустріальних технологій товаропросування з використанням пакетних і контейнерних технологій;

К10- готовність тарних одиниць до застосування механізованого способу виконання навантажувально-розвантажувальних робіт.

2. Важливість кожного критерію задано в табл.1.

  1.  Експертні оцінки кожного з постачальників задано в табл.2.

Результати обчислень сформувати у вигляді табл.3. Розрахувати інтегральний критерій та вибрати постачальника. Здійснити аналіз отриманих результатів.

Методичні вказівки до  виконання  завдання 1

Вибір перспективного постачальника (постачальників) в умовах сучасного динамічного ринку товарів (продукції) та послуг є одним із визначальних рішень виробничо-комерційних фірм. Сучасний підхід до вирішення такої проблеми в даний час характеризується розвитком  стратегії постачання в напрямку "єдиного джерела" ("Single Sourcing", "Global Sourcing"). Це означає, що придатність постачальника визначається не тільки ціновими факторами, а й довгостроковістю постачання, перспективністю стосовно гарантії кількісного і якісного розвитку товарів, частин чи вузлів, їх наступної (при необхідності) переробки (утилізації). Подібні вимоги існують і для постачальників сировини (зокрема, це стосується листової сталі, труб, ливарних заготовок тощо).

За цих умов для оцінки постачальників та їх наступного вибору найбільш доцільно застосовувати т.зв. багатокритерійний підхід. Його використання вимагає реалізації такого алгоритму:

  •  формування систем можливих суттєвих критеріїв (етап 1);
  •  формування безконфліктної системи критеріїв (етап 2);
  •  оцінка важливості ("ваги") кожного критерію (етап 3);
  •  оцінка кожного постачальника за вибраними критеріями (етап 4);
  •  розрахунок інтегрального критерію та вибір постачальника (етап 5).

Для того, щоб здійснити вибір можливого постачальника конкретного товару, готової продукції, вузла чи частини, необхідно шляхом якісного аналізу сформувати систему можливих критеріїв оцінки кожного постачальника.

Таблиця 1

Важливість критеріїв оцінки постачальників

Критерій

Важливість критерію, %

Послідовність критеріїв

Формула для розрахунку

Значення

К1

14  - в

К2

2 + в

К3

9

К4

18 - в

К5

13 - в

К6

11

К7

12

К8

6 + в

К9

8

К10

7 + в

В – номер варіанта

Таблиця 2

Експертні оцінки постачальників за основними критеріями оцінювання

Постачальник

Експертні оцінки

К1

К2

К3

К4

К5

К6

К7

К8

К9

К10

А

5,2

6.3

7.1

8,1

7.7

6,4

4,8

5.9

5,8

9,1

B

6,7

4.2

6,5

5.2

6.5

8.7

7.1

6,6

8,7

7,5

C

5,8

6,8

5,4

7.3

6,3

6.2

7,9

6.1

5,4

6,0

D

7,1

6.2

4,8

9,0

5,7.

5,5

8.2

4,9

7,3

8,9

Наприклад:

К1 - ціна виробу;

К2 - віддаль до кінцевого виробника;

К3 - транспортна гнучкість поставки;

К4 - якість виробу;

К5 - можливість постачання точно у визначений час ("Just-in-time");

К6 - гнучкість стосовно динаміки вимог до постачальника;

Таблиця 3

Розрахунок інтегрального критерію оцінки постачальників

Критерій

Важли-

вість критерію, %

Оцінка критеріїв для постачальника

А

В

С

D

Експертна

Зважена

Експертна

Зважена

Експертна

Зважена

Експертна

Зважена

К7 - можливість подальшого розвитку виробу;  

К8 - можливість подальшої переробки (утилізації);

К9 - можливість застосування індустріальних технологій товаропросування з використанням пакетних і контейнерних технологій;

К10- готовність тарних одиниць до застосування механізованого способу виконання навантажувально-розвантажувальних робіт;

К11- можливість під'єднання до внутрішньо виробничої TUL-системи кінцевого виробника (TUL-система - система транспортування, пакування, складування);

К12 - можливість об'єднання інформаційних систем;

К13 - проміжне складування виробів у постачальника;

К14 - спільне виробниче планування і управління.

Оцінку кожного постачальника за вибраними критеріями  можна здійснити експертним методом. Експертні оцінки даються за бальною шкалою так, що, наприклад, низька ціна оцінюється великою кількістю балів, а велика відстань до постачальника - малою кількістю балів. Експерти можуть оцінювати за трьома варіантами:

- однозначна (очікувана) оцінка;

- максимальна (оптимістична) Кmax  та мінімальна (песимістична) Кмin оцінки і її очікуване Коч значення, розраховане за формулою:

 = ;

- максимальна (оптимістична) Кmax , найбільш вірогідна Коч та мінімальна (песимістична) Кmin  оцінки і її очікуване значення, розраховане за формулою:

 = .

Далі за допомогою “ваги” кожного критерію здійснюється розрахунок інтегрального критерію:

,

де n - кількість можливих критеріїв;

Аі- експертна оцінка і-того критерію;

Кі- “вага” і-того критерію.

Оптимальним буде вибір того постачальника, де зведена інтегральна оцінка буде найбільшою. 

Завдання 2. Вибір постачальника з врахуванням технології товаропросування

Здійснити вибір одного із двох можливих постачальників – фірм А і В, які виробляють однакові   товари приблизно однакової якості та ціни. Обидві фірми досить відомі та постійні. Недолік фірми А полягає  в тому, що вона розташована від споживача на [150-2*в] км дальше, ніж фірма В (відстань від покупця до фірми А – [450-2*в] км, до фірми В – 300 км), де в – значення номера варіанта. Поряд з цим, товари, які постачаються з фірми А, упаковуються нею у вантажні пакети, сформовані на пласких піддонах, завдяки чому існує можливість проводити розвантажувальні роботи механізованим способом. В одночас , фірма В постачає товари в картонних коробках, які необхідно розвантажувати ручним способом.

Тарифи на перевезення вантажів на відстань до 400 км встановлено в розмірі  0,8 грн.км, понад 400 км –0,6 грн.км.

Тривалість розвантажування механізованим способом пакетованих вантажів із залізничного вагона становить 3 години, тривалість розвантажування вантажу ручним способом – 8 годин.

Погодинна ставка робітника на дільниці розвантажування встановлена в розмірі 6 грн.год; кількість зайнятих при ручному способі розвантажування вантажників складає 4 чол. Погодинна ставка водія електронавантажувача при застосуванні механізованого способу виконання робіт – 9 грн.год.

Методичні вказівки до  виконання  завдання 2:

Поряд з вищенаведеною методикою досить часто в практиці діяльності торговельних підприємств застосовується процедура вибору постачальника, яка базується на порівнянні загального розміру витрат, повязаних з доставкою товарів. При цьому визначається не лише вартість транспортування товарів, яка розраховується за формулою :

Втр = Sпер * Тар,

де Втр – вартість транспортування партії вантажу, грн.

     Sпер – відстань перевезення вантажу, км;

     Тар – тарифна вартість перевезення вантажів, грн.км  

  але й вартість виконання робіт з розвантажування товарів у вантажоотримувача, яка розраховується за формулою:

Врр = Ч * T * Ст,

де Ч – чисельність працівників, які виконують роботи з розвантажування партії товарів, чол.;

    T – тривалість виконання робіт з розвантажування партії товарів, год.;

    Ст – тарифна погодинна ставка оплати праці зайнятого на розвантажувальних роботах персоналу, грн.год.   

Розрахунки рекомендується проводити за формою, наведеною в табл.4.

Таблиця 4

Розрахунок загальних витрат, повязаних з доставкою товарів

Назва показника

Постачальник А

Постачальник Б

Транспортні витрати

Витрати на навантажувально-розвантажувальні роботи

Всього витрат

Завдання 3. Контроль у сфері закупівельної діяльності та прийняття

рішення щодо розміщування замовлень

Загальні методичні вказівки

Вибір постачальника — одне з найважливіших завдань фірми. На вибір постачальника суттєво  впливають  здійснюють результати роботи за вже укладеними договорами, на підставі  виконання яких здійснюється розрахунок рейтингу постачальника. Отже, система контролю виконання договорів постачання повинна дозволяти накопичувати інформацію, необхідну для такого розрахунку. Перед розрахунком рейтингу варто визначити, на підставі яких критеріїв буде прийматися рішення про надання переваги тому чи іншому постачальнику. Як правило, як основні критерії використовуються ціна, якість товарів, що постачаються, та надійність постачання. Однак цей перелік може бути і більшим, зокрема, у нашому прикладі  використовується 6 критеріїв. Наступним етапом вирішення задачі вибору постачальника є оцінка постачальників за наміченими критеріями. При цьому вага того чи іншого критерію в загальній їхній сукупності визначається експертним шляхом.

Постановка завдання:

Зробити оцінку постачальників № 1 і № 2 за результатами роботи для прийняття  рішення про продовження договірних відносин з одним з них за таких умов:

Протягом перших двох місяців року виробничо-комерційна фірма “Кар-Мен” одержувала від постачальників № 1 і № 2 товари А та У.

Динаміка цін на аналогічну продукцію, що поставляється, динаміка постачання товарів неналежної якості, а також динаміка порушень постачальниками встановлених термінів поставок наведені в табл. 5-7 (значення в у таблицях – номер варіанта).

Таблиця 5

Динаміка цін на товари, що постачаються

Постачальник

Місяць

Товар

Обсяг постачання, од./міс.

Ціна за одиницю, грн.

1

2

3

4

5

№1

січень

січень

А

У

2000

1000

2100

1100

2200

1200

2050

1150

2150

1050

10

5

№2

січень

січень

А

У

9000

6000

9100

5900

9200

5800

9150

5950

9050

5850

9

4

№1

лютий

лютий

А

У

1200

1200

1400

1000

1300

1100

1250

1150

1150

1250

11

6

№2

лютий

лютий

А

У

7000

10000

7500

9500

7400

9600

7300

9700

7200

9800

10

6

Таблиця 6

Динаміка постачання товарів неналежної якості

Місяць

Постачальник

Кількість недоброякісного товару, поставленого за місяць, од.

Січень

№1

75

Січень

№2

300

Лютий

№1

120

Лютий

№2

425

Таблиця 7

Динаміка порушень установлених термінів постачання

Постачальник №1

Постачальник №2

Місяць

Кількість партій поставки одиниць

Всього запізнень, днів

Місяць

Кількість партій поставки одиниць

Всього запізнень, днів

Січень

8

28 + в

Січень

10

45 + в

Лютий

7

35 + в

Лютий

12

36 + в

Для ухвалення рішення про продовження договору з одним з  постачальників керівництво фірми визнало за необхідне розрахувати рейтинг кожного постачальника. Оцінку постачальників вирішено провести за такими показниками: ціна, надійність, якість товару, що постачається. При цьому слід узяти до уваги, що товари А і В не вимагають безперебійного поповнення, а при розрахунку рейтингу постачальника слід прийняти ваги показників, які наведені у табл.8. Підсумковий розрахунок рейтингу постачальника оформити у вигляді табл. 9.

Таблиця 8

Вага показників для розрахунку рейтингу постачальників

Показники

Значення за варіантами

1

2

3

4

5

Ціна

0,5

0,4

0,45

0,55

0,5

Якість товару, що постачається   

0,3

0,35

0,3

0,25

0,25

Надійність постачання

0,2

0,25

0,25

0,2

0,25

Методичні вказівки до  виконання  завдання 3

Наведемо приклад розрахунку рейтингу умовних постачальників (табл. 9). Припустимо, що протягом визначеного періоду фірма одержувала від трьох постачальників той самий товар. Припустимо також, що прийнято рішення в майбутньому обмежитися послугами одного постачальника. Якому з трьох варто віддати перевагу? Відповідь на це питання можна одержати  наступним  чином.

Таблиця 9

 Розрахунок рейтингу постачальників

Показник

Вага показника

Оцінка постачальника за даним показником

Множення оцінки на вагу

Постачальник

№1

Постачальник

№2

Постачальник

№1

Постачальник

№2

1

2

3

4

5

6

Ціна

Якість

Надійність

Рейтинг постачальника

Спочатку необхідно оцінити кожного з постачальників за кожним з обраних критеріїв, а потім помножити вагу критерію на оцінку. Вага критерію й оцінка в цьому випадку визначаються експертним шляхом.

Рейтинг постачальника визначається підсумовуванням добутків ваги критерію на його оцінку для даного постачальника. Розраховуючи рейтинг різних постачальників і порівнюючи отримані результати, визначають найкращого партнера. Розрахунок, наведений у табл.10, показує, що таким партнером є постачальник № 1 і саме з ним варто пролонгувати (продовжити термін дії) договір.

У наведеному прикладі більш високий рейтинг постачальника № 1 свідчив про його перевагу.

Однак для розрахунку рейтингу може використовуватися й інша система оцінок, за якої більш високий рейтинг свідчить про більший рівень негативних якостей постачальника. У цьому випадку перевагу варто віддати тому постачальнику, що має найменший рейтинг.

Система оцінки критеріїв у пропонованому завданні саме і заснована на реєстрації темпів зростання негативних характеристик роботи постачальників.

Таблиця 10

Приклад розрахунку рейтингу постачальника

Критерій вибору постачальника

Вага критерію

Оцінка критерію за десятибальною шкалою

Множення ваги критерію на оцінку

поста-чальник

№1

поста-чальник

№2

поста-чальник

№3

поста-чальник

№1

поста-чальник

№2

поста-чальник

№3

Надійність постачання

0,30

7

5

9

2,1

1,5

2,7

Ціна

0,25

6

2

3

1,5

0,5

0,75

Якість товару

0,15

8

6

8

1,2

0,9

1,2

Умови платежу

0,15

4

7

2

0,6

1,05

0,3

Можливість постачання понад план

0,10

7

7

2

0,7

0,7

0,2

Фінансовий стан постачальника

0,05

4

3

7

0,2

0,15

0,35

Всього

1,00

хх

хх

хх

6,3

4,8

5,5

Розрахунок проводиться в такій послідовності:

1. Розрахунок середньозваженого темпу зростання цін (показник ціни).

Для оцінки постачальника за першим критерієм (ціна) варто розрахувати середньозважений темп зростання цін на товари, що постачаються ним.

 

    де Тці - темп зростання ціни на і-й різновид товару, що поставляється;

    di - частка i-ого різновиду товару в загальному обсязі постачань поточного періоду;

  п — кількість різновидів товарів, що постачаються.

Темп зростання ціни на i-й різновид товару, що постачається, розраховується за формулою:

Тці = (Рі1і0) 100,

 де Рі1 ціна і-го різновиду товару в поточному періоді,                                               

     Рі 0 ціна і-го різновиду товару в попередньому періоді.

Частка і-го різновиду товару в загальному обсязі постачання розраховується за формулою:

di = (Si / Si),

    де Si - сума, на яку поставлений товар i-го різновиду в поточному періоді, грн.

Як приклад виконаємо розрахунок середньозваженого темпу зростання цін для першого постачальника.

Темп зростання цін для цього постачальника по товару А склав:

,

по товару У:

 

Частка товару А в загальному обсязі поставки поточного періоду:

 

Частка товару У в загальному обсязі поставки поточного періоду:

 

Середньозважений темп зростання цін для першого постачальника становитиме:

 

Розрахунок середньозваженого темпу зростання цін рекомендується оформити у вигляді табл. 11.

Отримані значення   заносяться в підсумкову таблицю для розрахунку рейтингу постачальника.

2. Розрахунок темпу зростання постачання товарів неналежної якості (показник якості).

Таблиця 11

Розрахунок середньозваженого темпу зростання цін

Постачальник

ТцА

ТцВ

SA, грн

SB, грн

dA

dB

№1

110%

120%

13200

7200

0,65

0,35

113,5%

№2

Для оцінки постачальників за  другим  показником (якість товару, що поставляється,) розрахуємо темп зростання постачання товарів неналежної якості (Тн.к.) по кожному постачальнику:

Тн.к. = (dн.к1/dн.к0) 100,

де dн.к1 - частки товару неналежної якості в загальному обсязі постачанння поточного періоду;

dн.к0 - частка товару неналежної якості в загальному обсязі постачання попереднього періоду.

Частку товарів неналежної якості в загальному обсязі поставки визначимо на підставі даних таблиць 5 і 6. Результати оформимо у вигляді табл. 12.

У наведеному прикладі для першого постачальника темп зростання поставок товарів неналежної якості становитиме:

 

Таблиця 12

Розрахунок частки товарів неналежної якості в загальному обсязі постачання

Місяць

Постачальник

Загальний обсяг постачання, од./міс.

Частка недоброякісного товару в загальному обсязі постачання, %

Січень

№1

№2

3000

2,5

Лютий

№1

№2

2400

5,0

Отриманий результат внесемо в табл. 13 (яка аналогічна таблиці 7).

3. Розрахунок темпу зростання середнього запізнення (показник надійності постачання, Тн.п.).

Кількісною оцінкою надійності постачання служить середнє запізнення, тобто число днів запізнень, що приходяться на одну партію постачання. Ця величина визначається як частка від розподілу загальної кількості днів запізнення за визначений період на кількість партій постачання за той же період (дані табл. 3).

Таким чином, темп зростання середнього запізнення по кожному постачальнику визначається за формулою:

Тн.п. = (Ос.р1ср0) 100,

де Оср1 - середнє запізнення на одну партію постачання в поточному періоді, днів;

Оср0 - середнє запізнення на одну партію постачання в попередньому періоді, днів.

Далі розрахуємо темп зростання середнього запізнення для постачальника № 1:

Отриманий результат внесемо в табл. 12.

4. Розрахунок рейтингу постачальників.

Для розрахунку рейтингу необхідно по кожному показнику знайти добуток отриманого значення темпу зростання на вагу. Сума добутків по гр. 5 (табл. 13) дасть нам рейтинг постачальника № 1, по гр. 6 - постачальника №2.

Варто пам'ятати, що оскільки в нашому випадку темп зростання вказує на  збільшення негативних характеристик постачальника (зростання цін, зростання частки неякісних товарів у загальному обсязі постачання, збільшення розміру запізнень), то перевагу при переукладанні договору варто віддати постачальнику, чий рейтинг, розрахований за даною методикою, буде нижчим.

Таблиця 13

 Розрахунок рейтингу постачальників (зразок заповнення таблиці 7)

Показник

Вага показника

Оцінка постачальника за даним показником

Множення оцінки на вагу

Постачальник

№1

Постачальник

№2

Постачальник

№1

Постачальник

№2

1

2

3

4

5

6

Ціна

0,5

113,5

56,8

Якість

0,3

200

60

Надійність

0,2

142,9

28,6

Рейтинг постачальника

145,4


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

65883. Загальні принципи побудови обчислювальних мереж: еволюція обчислювальних систем; структурна організація комп’ютерної мережі; основні апаратні та програмні компоненти мереж 139 KB
  Мета: Вивчити еволюцію обчислювальних систем: системи пакетної обробки багато термінальні системиперші глобальні та локальні мережі поява стандартних технологій побудови мереж сучасні тенденції; Структурну організацію комп’ютерної мережі: масштаби середовища та режими передачі даних...
65885. Французский героический эпос. «Песнь о Роланде» 43 KB
  Этот цикл посвящен времени правления Карла Великого образ Карла в этом цикле подвергается идеализации а кроме того в этом цикле речь также идет о его верных вассалах и коварных врагах. События которые рассказывают эти жесты относят ко времени после смерти Карла Великого.
65887. Крещение и его влияние на развитие русской культуры 41.5 KB
  Уже в то время на Руси были христиане при дворе князя была сильная христианская партия. И Фотий и Никон говорят что корабли Русичей потерпели крушение изза внезапно налетевшей бури и произошло это благодаря божественному вмешательству божественному заступничеству. Владимир принимает решение...
65890. Основы физиологии труда 32.49 KB
  Прежде всего это социальная неэффективность физического труда связанная с низкой его производительностью необходимостью высокого напряжения физических сил и потребностью в длительном до 50 рабочего времени отдыхе. Для данного вида труда характерна гипокинезия...