48064

Мікроекономіка. Конспект лекцій

Конспект

Экономическая теория и математическое моделирование

Крива ринкового попиту Цінова еластичність попиту. Еластичність попиту за доходом. Перехресна еластичність попиту.

Украинкский

2013-12-06

1.71 MB

8 чел.



Конспект лекцій

з курсу:

«Мікроекономіка»
Зміст

[1] 

[2] Конспект лекцій

[3] з курсу:

[4] «Мікроекономіка»
Зміст

[5]
Теорія особистого споживача (ТОС)

[5.1] Модель мікроекономіки:

[5.2] Простір товарів. Аксіоми простору товарів.

[5.3] Криві байдужості. Властивості кривих байдужості. Особливі типи кривих байдужості.

[5.4] Особливі типи кривих байдужості

[5.5] Бюджетні обмеження. Вплив зміни доходу або ціни товару на бюджетні обмежені обмеження. Нелінійні бюджетні обмеження.

[5.6] Функція корисності. Гранична корисність. Закон спадної корисності

[5.7] Рівновага споживача

[6]
Порівняльна статика (ПС)

[6.1] Поняття «порівняльна статика»

[6.2] Крива цінового споживання

[6.3] Крива ринкового попиту

[6.4] Крива «дохід-споживання»

[6.5] Крива Енгеля

[7]
Ефекти доходу та заміщення

[7.1] Ефект доходу та ефект заміщення.

[7.2] Ефект доходу та ефект заміщення за Хіксом.

[7.3] Ефект доходу та ефект заміщення за Слуцьким.

[7.4]
Аналіз ефектів.

[7.5] Рівняння Слуцького

[8]
Еластичність.

[8.1] Поняття еластичності.

[8.2] Цінова еластичність попиту.

[8.3] Еластичність попиту за доходом.

[8.4] Перехресна еластичність попиту.

[8.5] Рівняння Слуцького в коефіцієнтах еластичності.

[9]
Тема:Ринкова рівновага

[9.1] Функція попиту.

[9.2] Функція пропозиції.

[9.3] Визначення ринкової рівноваги.

[9.4] Динамічна модель ринкової рівноваги.

[9.5] Податкова політика держави.

[9.6] Фірми та мета їх функціонування.

[9.7] Виробничі витрати

[9.8] Виробничі функції.

[10]
Досконала конкуренція

[10.1] Ознаки досконалої конкуренції

[10.2] Умова рівноваги для досконало-конкурентної фірми

[10.3] Правила закриття та умова беззбитковості

[10.4] Короткострокова конкурентна рівновага

[10.5] Довгострокова конкурентна рівновага

[11]
Олігополія

[11.1] Олігополія: визначення, ознаки, причини виникнення.

[11.2] Моделі олігополії

[11.3] Рівновага на олігополістичному ринку: теорія ігор.

[12]
Монополія

[12.1] Умови виникнення і існування монополії. Типи і форми монополій.

[12.2] Вимірювання монополістичної влади.

[12.3] Доходи та прибутки фірм монополістів.

[12.4] Максимізація прибутку фірми монополіста, коротко- і довгострокова рівновага.

[12.5] Особливості функціонування фірми монополіста з декількома підприємствами.

[12.6] Цінова дискримінація.

[12.7] 7. Монополістична конкуренція

[12.8] Антимонопольне законодавство.

[13]
Теорія добробуту

[13.1] Ящик Еджварта

[13.2] Розподіл ефективності за Парето

[13.3] Крива можливих корисностей

[13.4] Ринковий обмін

[13.5] Закон Вальраса

[13.6] Перша теорема економіки добробуту та її значення

[13.7] Друга теорема економіки добробуту та її значення

[14]
Модель трудової активності індивіда

[14.1] Функція добробуту індивіда.

[14.2] Загальна модель активності індивіда

[14.3] Визначення оптимальної ставки податку.


Теорія особистого споживача (ТОС)

Модель мікроекономіки:

Частини мікроекономіки:

  1.  Теорія особистого споживача;
  2.  Діяльність фірм на ринку (теорія фірми);
  3.  Ринки ресурсів.

ТОС (теорія особистого споживача) – пояснює як споживач витрачає свої доходи з метою досягти якнайкращого задоволення своїх потреб. Теорія споживацького вибору основана на припущенні, що споживачі поводяться раціонально, намагаючись максимізувати задоволення своїх потреб у процесі купівлі та споживання товарів та послуг у певному їхньому сполученні.

Раціональний індивід – це той, хто:

  1.  точно знає свої вподобання;
  2.  може порівняти набори товарів, використовуючи свої вподобання;
  3.  завжди вибирає набір товарів який найкраще задовольняє його вподобання.

Мета споживацького вибору – максимізація задоволення потреб споживача за умови обмежених доходів.

Простір товарів. Аксіоми простору товарів.

Товар – це деяке благо або послуга, які надійшли в продаж у деякому місці, в певний момент часу.

Раціональна з точки зору споживацької поведінки споживачів полягає у виборі точки в просторі товарів.

 

Якщо товари подільні, то простір товарів описується такою множиною:

Простір товарів являє собою невід’ємний … -вимірного евклідового простору замкнуту і обмежену множену.

Аксіома 1. (Аксіома повноти). Раціональний споживач завжди з довільних 2-х наборів може вибрати найкращий, або сказати, що вони для нього рівноцінні:

Аксіома 2. (Аксіома транзитивності). Перевага серед різних наборів послідовна для всіх наборів товарів: .

Аксіома 3. (Рефлективності). Будь-який набір принаймні не гірший самого себе:.

Гіпотеза про ненасиченість. Споживач ніколи не задоволений, в тому розумінні, що набір з більшою кількістю предметів для нього кращий ніж набір з меншою кількістю.

Криві байдужості. Властивості кривих байдужості. Особливі типи кривих байдужості.

Крива байдужості – це лінія на якій розташовані всі еквівалентні для споживача набори товарів.

Будь-яка точка, що знаходиться під кривою є гіршою за А (будь-яка точка, що знаходиться над кривою є кращою за А).

Функція корисності моє мати спадний характер.

Нахил кривої байдужості визначається відношенням відповідної змани по осі  до осі :

Абсолютне значення даного відношення називається граничним рівнем заміщення товару товаром : .

визначає від якої кількості товару споживач готовий відмовитися щоб отримати одну додаткову одиницю товару .

Сукупність кривих байдужості для деякого споживача називається картою кривих байдужості.

Криві байдужості споживача ніколи не перетинаються.

Властивості кривих байдужості:

  1.  опуклі вниз та не перетинаються;
  2.  мають від’ємний нахил, модуль величини якого визначає рівень заміщення ();
  3.   є спадаючим вздовж осі ;
  4.  Криві байдужості розташовані в правому верхньому куті мають більш високий рівень корисності.

Особливі типи кривих байдужості

Існують групи товарів та послуг, які мають криві байдужості особливого типу.

Групи:

  1.  повні субститути (замінники) – це товари, які повністю можуть бути замінені один на інший з постійним коефіцієнтом заміни.

.

Повні субститути, для яких  називаються гомогени.

  1.  повні доповнення – це товари, які можуть споживатися лише у фіксованій пропорції.

Для товарів доповнень  ніколи не визначають.

  1.  Шкідливі товари – це та група товарів споживання яких є шкідливе. Прикладом є інтенсивність функціонування підприємств і забруднення навколишнього середовища.

  1.  Товари насичення – індивід знає який набір товарів задовольнить його найкращим чином, чим далі від цього набору знаходиться індивід, тим менше задоволення він отримає.
  2.  Товари, що споживаються окремо – індивід віддає перевагу виключному споживанню одному з товарів набору ніж будь-якій комбінації цих товарів.
  3.  Дискретні товари – товари, що можуть споживатися у визначеній кількості.

Бюджетні обмеження. Вплив зміни доходу або ціни товару на бюджетні обмежені обмеження. Нелінійні бюджетні обмеження.

- два товари,  - ціни на них,  - кількість грошей

Вид бюджетного обмеження: . Бюджетне обмеження для індивіда:

Нахил кривої бюджетного обмеження:

Уявлення про лінійність бюджетного обмеження залишається справедливим доки споживачі згодні з ціною і ніякі додаткові фактори, окрім ціни і доходу, не впливають на їх вибір.

Приклад: 1) нехай споживач не може купувати продукт  більше ніж , а продуки  більше ніж .

2) Нехай важливим фактором, що впливає не структуру набору є час

3) урядові дотації

4) гнучка система знижок: , .

Основні властивості бюджетних обмежень:

  1.  бюджетне обмеження визначає набори доступні споживачеві;
  2.  якщо покупці згодні з ціною і на їх купівельну спроможність не впливають поточні ціни, то бюджетне обмеження моє вигляд прямої лінії;
  3.  бюджетне обмеження та бюджетна лінія не є еквівалентними поняттями.

Функція корисності. Гранична корисність. Закон спадної корисності

Кожній з кривих байдужості можна поставити у відповідність деяке число, зо допомогою якого всі криві байдужості можна проранжуванти. Чим число більше, тим кращим є набір.

Числове значення асоційоване з кожним набором зветься загальною корисністю.

Функція корисності – це формула, яка описує загальну корисність кожного набору.

Функція корисності, яка відноситься до кривих байдужості називається порядковою, вона дозволяє асоціювати певне число одиниць корисності з кожним набором і дозволяє оцінити корисність від них.

При аналізі кривих байдужості порівняння наборів товарів може здійснюватись за допомогою двох методів:

  1.  кардинальний – це система, яка асоціює певне числове значення з кожним набором товарів.
  2.  ординальний – система, яка визначає, якому з двох  наборів товарів споживач віддає перевагу.

Неокласична задача споживача:

Рівновага споживача

Точка називається станом рівноваги, якщо вона відповідає ситуації в якій споживач не має стимулів для придбання іншого набору.

Стан рівноваги задовольняє двом умовам:

  1.  точка розташована на бюджетному обмеженні;
  2.  оптимальний набір надає споживачеві максимальне задоволення.

Знаходження точки рівноваги:

- нахил бюджетного обмеження

=>

Оптимальний набір  називається внутрішнім розв’язком, якщо точка рівноваги знаходиться в середині першого квадрату, тобто  і .

Якщо оптимальний набір містить лише один товар, то такий розв’язок називається кутовим і для нього  не виконується.

Алгоритм пошуку стану рівноваги:

  1.  Функція корисності задано аналітично:

, де  - гранична корисність (, )

  1.  Товари замінники:

Оптимальний розв’язок:

 =>

  1.  Товари доповнення:

  1.  Шкідливі товари. Споживач витрачатиме всі свої гроші на придбання товарів, які йому подобаються.
  2.  Дискретні товари. Перебір
  3.  Товари, що споживаються окремо

Гранична корисність () – це приріст корисності за умов споживання додаткової одиниці товару чи послуги.

, .

Гранична корисність товару або послуг, яка припадає на одиницю грошових засобів, витрачених на нього, в рівноважному наборі повинна бути однаковою. Згідно з законом спадної граничної корисності, величина граничної корисності має тенденцію зменшуватись по мірі збільшення товару, що споживається.

Сукупна корисність (Total utility) зростає в процесі споживання, але зростає все меншою і меншою мірою.

Висновки:

  1.  кожен споживач робить свій вибір таким чином, щоб одержати максимальну користь у відповідності з наявним доходом та цінами на продукцію;
  2.  споживач може проранжувати всі набори (за аксіомою повноти) і в своєму виборі бути послідовним (аксіома транзитивності), але надасть перевагу з більшою кількістю товару (гіпотеза про ненасиченість);
  3.  граничний рівень заміщення  вимірює бажання споживача замінити один продукт іншим і дорівнює нахилу кривої байдужості.
  4.  Гранична корисність кожного товару, яка припадає на одиницю грошових запасів, у стані рівноваги однакова.


Порівняльна статика (ПС)

Поняття «порівняльна статика»

Процес порівняння двох рівноваг одержав назву «порівняльної статики»

Метод ПС – це процедура порівняння двох рівноваг без аналізу динаміки того, як саме споживач переходить з одного стану рівноваги до іншого.

Аналіз ПС – дозволяє зручно передати як буде поводити себе споживач в різних ситуаціях і визначити криві споживацького попиту.

Розглянемо споживача, який вибирає між товарами  та . В точці  він спожив набір . Припустимо, що  зменшується внаслідок чого споживач реоптимізує власний набір переходячи до точки  (рис. 1). Аналіз переходу від точки  до  є задачею ПС.

Крива цінового споживання

Крива попиту – це крива, що показує, яку кількість економічного блага готовий придбати споживач по різних цінах в даний момент часу. Вона має від’ємний нахил, що свідчить про бажання споживачів купити більшу кількість благ при меншій ціні. (рис.2).

- крива цінового споживання – представляє собою безліч всіх оптимальних комбінацій товарів  та  при зміні ціни товару .

Крива ринкового попиту

За умови відомих кривих індивідуального попиту можна побудувати криву ринкового (загального) попиту.

На ринковий попит впливають не тільки ціни, але і інші фактори.

Фактори, що впливають на ринковий попит:

  •  Збільшення/зменшення доходів споживача;
  •  Зміна цін товарів-субститутів в товарів доповнення;
  •  Зростання або зменшення кількості покупців на ринку;
  •  Цінові та дефіцитні очікування;
  •  Зміна смаків і переваг споживача;
  •  Психологічні аспекти.

На основі спостереження за зміною споживання товарів при зміні ціни на них всі товари можна класифікувати наступним чином:

  1.  Якщо збільшення ціни на продукт  привело до збільшення споживання продукту , то такі взаємозв’язані товари отримали назву замінники (субститути).
    1.  Якщо збільшення ціни на продукт  привело до зменшення споживання  - товари доповнення.
    2.  Якщо зміна ціни на один товар ніяк не впливає на зміну попиту на інший товар, то ці товари не взаємопов’язані.

Крива «дохід-споживання»

Ця крива (G) представляє собою безліч всіх оптимальних наборів або комбінацій товарів при зміні доходу споживачів і незмінному співвідношенні цін . Якщо крива «дохід-споживання» має додатній нахил, то такі товари називаються нормальними.

Якщо з ростом доходу споживання одного товару збільшується, а іншого скорочується, то перший товар називається неякісним, або товаром низької якості, а другий товар називається якісним. (рис. 3)

Крива Енгеля

Крива Енгеля показує зв’язок між обсягом споживання товару і доходом споживача.

За нахилом кривої Енгеля можна визначити якості товару.

Крива Енгеля показує розходження між нормальними, неякісними та високоякісними товарами, аналізуючи витрати на агреговані групи товарів (продовольчі, непродовольчі, послуги, тощо)

- нормальний товар

- високоякісний товар

- товар низької якості

Висновок: з ростом доходу частка, що направляється на продовольство зменшується, а частка, що направляється на житло і пов’язані з ним товари, одяг залишається приблизно не змінними, а всі інші зростають.


Ефекти доходу та заміщення

Ефект доходу та ефект заміщення.

Зміна ціни  будь-якого товару впливає на обсяг попиту через ефект заміни і ефект доходу.

Ефект заміщення – це ефект лише за рахунок зміни відносної ціни компенсуючи зміну реального доходу.

Ефект доходу – це ефект за рахунок зміни реального доходу.

Ефект заміщення сприяє росту, споживання відносно товару, що став більш дешевим, а ефект доходу може стимулювати збільшення та скорочення споживання товару, або бути нейтральним.

Для визначення одного з ефектів необхідно виключити з аналізу ефект дії іншого ефекту.

Існують два підходи до визначення реального доходу: згідно  з Хіксом (1904-1989 рр., закінчив Оксфорд, основна робота «Вартість і капітал») різні рівні грошового доходу, що забезпечують той самий рівень задоволення (що дозволяє досягти однієї і тієї ж кривої байдужості) представляють однаковий рівень реального доходу.

Згідно Слуцького (КНУ, МГУ, Мюнхен, багато робіт за математики) лише той рівень грошового доходу, що достатній для придбання того самого набору забезпечує незмінний рівень реального доходу.

Ефект доходу та ефект заміщення за Хіксом.

Алгоритм розрахунку точок  за Хіксом:

  1.  знаходимо точку  розв’язавши таку задачу:

,  - рівень задоволення в т.

  1.  розраховуємо точку  розв’язавши задачу:

  1.  знаходимо т.  розв’язавши таку задачу:

Ефект заміщення завжди негативний, зниження ціни одного товару спонукає споживача збільшити його споживання, скорочуючи споживання іншого товару.

Ефект доходу може бути негативним для нормальних товарів, позитивним, у випадку неякісного товару, або нейтральним, якщо крива дохід-споживання є вертикальною.

Для більшості неякісних товарів негативний ефект заміщення перекриває позитивний ефект доходу таким чином, що загальний результат буде негативним.

Зауважимо, що якщо позитивний ефект доходу перекриває негативний ефект заміщення закон попиту порушується, тобто обсяг зміни в тому ж напрямі, що і ціна і такі товари отримали назву товарів Гіфена (виникають тільки для бідних людей)

Ефект доходу та ефект заміщення за Слуцьким.

Для отримання т. слід виконати наступні дії:

  1.  через точку проводимо пряму паралельну новому бюджетному обмеженню.
  2.  до отриманої лінії проводимо криву байдужості, що дотикнеться її у т..

ефект заміщення

ефект доходу

загальний ефект

Алгоритм знаходження точок згідно Слуцького:

  1.  знаходимо точку , розв’язавши задачу:

 

2) :

 

3)

 


Аналіз ефектів.

Товар

ЕЗ

ЕД

ЗЕ

Нормальний

<0

<0

<0

Низької якості

<0

>0

<0

Товари Гіфена

<0

>0

>0

Якщо ефект заміщення сильніший за ефект доходу, то відношення між  та  буде прямим, тобто  та  є замінниками. Якщо ефект заміщення дорівнює ефекту доходу, то між  та  немає жодного зв’язку. Коли ефект заміщення слабший від ефекту доходу, то між  та  існує обернене відношення, тобто  та  є товарами доповнення.

Зауваження. У випадку з товаром Гіфена закон попиту порушується, тобто обсяг попиту змінюється в тому напрямі, що і ціна, в дійсності, споживання більшості товарів вимагає лише невеликої частки засобів споживача, а тому ефект доходу невеликий, навіть якщо він негативний, його розміри недостатні щоб перекрити ефект заміщення.

Рівняння Слуцького

Вектор  - вектор споживання – показує кількість товарів, що ми купили.

- вектор цін.

- бюджет;

- функція корисності від .

Функція корисності  має такі властивості:

  1.  вона є неперервно-диференційована, тобто існує похідна по кожному з товарів.
  2.  має додатні перші частинні похідні її всіма змінними (функція зростаюча) .
  3.  має від’ємно-визначену матрицю Гессе других частинних похідних.

Неокласична задача споживача:

При заданих цінах і фіксованому доході бюджетне обмеження в  буде лінійним, а тому розв’язок моделі  існує і він буде єдиним.

Розв’яжемо  методом Лагранжа:

Теорема Куна-Таккера.

- оптимальний розв’язок моделі , тоді і тільки тоді, коли існує , що  є сідловою точкою функції Лагранжа. Тобто, .

Застосуємо теорему Куна-Таккера.

З умови , ми можемо визначити граничну корисність в точці  для -го товару:

Якщо припустити, що -й товар споживають , то виконується така рівність:

Оскільки при  виконується  і , то , тобто  хнаходиться на бюджетному обмеженні.

Припустимо, що індивід купує всі  товарів: . Тоді,  можна переписати в спрощеному вигляді:

 

Умова  - це умова 1-го роду для неокласичної задачі споживання.

Застосовуючи метол порівняльної статистики необхідно вивчити чутливість розв’язку задачі при зміні параметрів  і , шляхом порівняння положення оптимуму до і після зміни параметрів.

Аналіз:

  1.  Проаналізуємо вплив зміни доходу на розв’язок неокласичної задачі. Для цього ми продиференціюємо  по :
  2.  Визначимо вплив зміни ціни на розв’язок задачі. Для цього ми продиференціюємо  по:
  3.  Визначимо вплив компенсованої зміни ціни на розв’язок:

Основне матричне рівняння теорії вибору:

- матриця порівняльної статистики. ЇЇ елементи – показники порівняльної статики.

З рівняння  можна отримати рівняння Слуцького у векторній формі:

  

- можна проінтерпретувати, як коефіцієнт спадання граничної корисності грошей.

Твердження:      

Рівняння  називається рівнянням Слуцького, або основним рівнянням теорії цінностей. У векторній формі рівняння Слуцького виглядає так:

   

Ліву частину рівняння  називають загальним ефектом.

- називають ефектом заміщення.  - називають ефектом доходу.

З рівняння Слуцького можна отримати класифікацію товарів.

Якщо  - товар Гіфена,  - нормальний товар;

Якщо  - звичайний товар,  - товар низької якості;

- товари замінники;

- товари доповнення;

- товари не повязані;

Рівняння Слуцького:

Рівняння Хікса:

Висновки:

  1.  Криві дохід-споживання в графічному виражені показують як споживання товарів змінюється при зміні доходу. При цьому виділяємо нормальні товари (при ), товари низької якості (при ).
  2.  Криві Енгеля показують співвідношення між грошовим доходом та кількістю товару, що споживається. Криві Енгеля для нормальних товарів мають зростаючий попит.
  3.  В аналізі реакції споживача на зміну цін важливо враховувати вплив на споживацькі стимули. Ефект доходу означає, що зниження ціни дає змогу споживачеві придбати більшу кількість товару за тієї ж величини грошового доходу. Ефект заміщення вказує на те, що величини грошового доходу. Ефект заміщення вказує на те, що зниження ціни робить товар відносно більш привабливим і таким чином збільшує схильність споживача до заміщення цим товаром інших.


Еластичність.

Поняття еластичності.

Існують 2 способи аналізу чутливості змін при споживанні:

  1.  базується на аналізі абсолютних змін;
  2.  є більш загальним і використовується коли відома функціональна залежність між змінними.

Мірою відносних змін є показник еластичності, який визначається як відношення відносної зміни залежної змінної до відносної зміни функціонально повязаної з нею незалежної змінної.

Значною перевагою показника еластичності є те, що він являється величиною безрозмірною і не залежить від одиниць вимірювання.

 

- називається еластичністю в точці.

Цінова еластичність попиту.

Еластичність попиту за ціною  показує відносну зміну обсягу попиту при зміні ціни на 1 %.

 (Для нормальних товарів )

Приклад: ціна на цигарки збільшилася на 20%, споживання знизилося на 4%.

Недоліком наведеного показника є невизначеність з тим, яку точку вважати початковою, а яку кінцевою. Виходом з наведеної ситуації є використання коефіцієнта дугової еластичності:

Класифікація попиту за еластичністю:

  1.  попит називається еластичним, коли відсоткова зміна приводить до відносно більшої відсоткової зміни попиту (рис. 1):

  1.  попит називається нееластичним, коли відсоткова зміна призводить до відносно меншої відсоткової зміни попиту (рис. 2):
  2.   еластичність попиту = -1.(рис. 3):
  3.  абсолютно еластичний попит – незначне підвищення ціни викликає скорочення попиту до 0 (наприклад товари з великою кількістю субститутів). (рис. 4):
  4.  абсолютно нееластичний попит (рис. 5): .

У кожній точці лінійної кривої попиту значення еластичності попиту за ціною різна. У випадку еластичності попиту саме зниження ціни зумовлює зростання виручки у продавців, тоді як у випадку нееластичного попиту зростання виручки зумовлено підвищенням ціни.

В конкурентних умовах виручка досягає свого максимального значення при цінах, що відповідають одиничному значенню еластичності.

Фактори, що впливають на цінову еластичність:

  1.  наявність замінників;
  2.  питома вага товару в бюджеті споживача;
  3.  розмір доходу;
  4.  якість товару;
  5.  розмір запасів;
  6.  різноманітність можливостей використання даного товару;
  7.  ступінь насиченості потреб;
  8.  час пристосування до зміни ціни.

Еластичність в короткостроковому та довгостроковому періоді.

В залежності від часу розрізняються криві попиту та пропозиції. Попит на більшість товарів набагато еластичніший в довгостроковому періоді в порівнянні з короткостроковим, одна з причин: людям необхідний час, щоб змінити свої власні звички. З іншого боку для деяких товарів характерна протилежна тенденція: нетривалий попит еластичніший за тривалий (наприклад автомобілі, холодильники).

Приклади:

Еластичність попиту за доходом.

Еластичність попиту за доходом визначається за такою формулою:

Значення

Характеристика товару

низької якості

першої необхідності

нормальні

розкошу

Закон Енгеля: Для кожного блага з еластичністю попиту по доходу () повинно існувати благо для якого , для конкретного споживача. Іншими словами, чим вища якість життя, тим меншу частину доходу споживач витрачає на споживання продовольчих товарів.

Перехресна еластичність попиту.

Еластичність попиту на одне благо, щодо цін на інше благо називається перехресною еластичністю.

Значення

Характеристика товару

доповнення

непов’язані

замінники

Якщо , то перед нами непов’язані субститути.

Якщо , то це будуть досконалі взаємодоповнення.

Зауваження. Наведені правила можна використовувати лише при невеликих змінах

При виключенні ефекту доходу можна одержати за значення перехресної еластичності більш точну оцінку доповнюваності або замінності благ.

Рівняння Слуцького в коефіцієнтах еластичності.

Коефіцієнт еластичності можна розкласти на 2 компоненти, що характеризують ефекти доходу та заміщення (рівняння Слуцького в коефіцієнтах еластичності).

;

  

Помножимо  на вираз :   

Ліва частина  представляє собою коефіцієнт еластичності попиту на товар  .

Другий доданок правої частини можна представити у вигляді , де ,  - частка витрат на товар  в загальних витратах покупця, а  приблизно дорівнює коефіцієнту еластичності попиту на товар  по доходу.

Перший доданок в правій частині характеризує еластичність попиту на товар  при незмінному реальному доході.   

Це рівняння показує, що коефіцієнт  може бути розкладений на дві компоненти, що характеризують  і . Відносна величина першого з них залежить від частки витрат на товар у загальних витратах споживача.

З рівняння  видно, що для непов’язаних товарів еластичність попиту за ціною пропорційна еластичності попиту по доходу.

 


Тема:Ринкова рівновага

Функція попиту.

Попит - це набір співвідношень цін та кількостей товарів.

Обсяг попиту відповідає конкретній кількості, яку споживач має намір купити за певною ціною.

Крива попиту показує яку кількість товару, або економічного блага готові придбати споживачі за різними цінами в даний момент часу.

Функція попиту - це функція, що визначає попит в залежності від різних факторів, що на нього впливають.

, де

- смаки, або переваги споживача

- очікування споживачів

- ціна товарів субститутів

- ціна товарів доповнень

- кількість покупців на ринку

Функція пропозиції.

Пропозиція - це співвідношення між ціною та обсягом, який продавці товару хочуть і можуть продати за такою ціною.

Крива пропозиції показує яку кількість економічного блага готові продати виробники за певною ціною.

Функція пропозиції визначає в залежності від різних факторів, що впливають на них.

, де

- ціна товару

- ціна ресурсів, що використовуються для виробництва товарів.

- рівень технологій

- податки і субсидії

- кількість продавців

Визначення ринкової рівноваги.

Ринок знаходиться в стані рівноваги, якщо кількість товару запропонована продавцями і бажання покупців купити цей товар збігається.

Графік ринкової рівноваги дозволяє визначити виграші покупців і продавців (рента споживача, рента виробника).

- ціна ринкової рівноваги.

- рівноважний попит

- рента споживачів

- рента виробника

Прямокутник - доход виробників.

Площа, що знаходиться під прямою товару D – це загальна рента суспільства.

C – витрати виробників

Відхилення цін від рівноважного рівня відбувається, коли:

  •  коли на ринок входять нові гравці
  •  відбуваються політичні та інформаційні зміни
  •  у процес ціноутворення втручається держава:
    •  запровадження нижньої ціни
    •  регулювання верхньої ціни

Зміна стану рівноваги можлива при зміні нецінових факторів як попиту, так і пропозиції. Можливі також ситуації зміни стану ринкової рівноваги, що пов’язані з державним регулюванням.

ACFE1- отримала держава

AFE1- втрата суспільства

Приклад. Нехай - крива попиту для бідних селян. Попит для багатих людей - константа. - фіксована пропозиція в неврожайний рік. Нехай в цей рік ціна на зерно-*.

*- випадок, коли багаті люди нічого не дають бідним.

- благодійність зі сторони багатих.

*=  *

Динамічна модель ринкової рівноваги.

Основні припущення моделі - досягнення стану рівноваги, це не одноразовий акт, а процес. Регулюють ринок продавці (вони активно змінюють ціни, а покупець тільки реагує на нову ціну).

залежить від рівноважної ціни, що склалася в попередній момент часу.  

Павукоподібна модель ринкової рівноваги

Якщо лінія пропозиції пологіша в порівнянні з лінією попиту, стану рівноваги можна і не досягти , якщо нахили обох ліній рівні між собою, то відбуваються коливання навколо точки рівноваги, без наближення до неї.

Податкова політика держави.

Податкова політика держави завжди впливає на точку рівноваги. Припустимо, що держава вводить податок  як фіксовану суму на кожну одиницю товару .

- платять споживачі (частка податку)

- платять виробники

- втрати суспільства

- еластичний попит

II – нееластичний попит

Якщо попит еластичний, то більшу частину видатків платять виробники, інакше – споживачі.

III -  еластична пропозиція

IV – нееластична пропозиція

Якщо пропозиція є еластичною, то більшу частину сплачують споживачі, інакше - виробники.

Висновки:

  1.  крива попиту показує, яку кількість економічного блага готові придбати споживачі за різними цінами в даний момент часу;
  2.  крива пропозиції показує, яку кількість економічного блага готові продати продавці за різними цінами в даний момент часу;
  3.  ринок знаходиться в стані рівноваги, якщо кількість товару запропоновану продавцями і бажання покупців придбати цей товар кількісно збігається;
  4.  відхилення від рівня рівноваги можливе, коли в процес ціноутворення втручається держава за допомогою встановлення нижньої та верхньої межі для ціни;
  5.  зміни стану рівноваги, пов’язані зі зміною нецінових чинників попиту та пропозиції;
  6.  запровадження акцизного податку еквівалентне зростанню витрат фірми.


Тема: Теорія фірми.

Фірми та мета їх функціонування.

Фірма – адміністративне товариство людей, об’єднаних певною взаємопов’язаною діяльністю. Мета функціонування фірми є покращення умов життя і підвищення добробуту людей, які працюють на цій фірмі. Це досягається за рахунок прибутку, який має фірма. Мета раціонального господарювання фірми полягає у визначенні кількості продукції (скільки виробляти), і необхідних витрат, якщо відомі: ціни на ресурси та продукцію, технічний зв’язок між випуском та витратами.

Прибуток функції залежить від багатьох факторів:

  •  тип ринку товарів (продукції фірми)
  •  тип ринку ресурсів
  •  необхідної продукції суспільству

Класифікація фірм:

1)за організаційно-правовими формам (колективні, приватні, державні, комунальні, муніципальні, акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю і т.д.)

2) за галузевою належністю (матеріальне виробництво (сільське господарство, промисловість, будівництво, та ін.) нематеріальне виробництво (ЖКГ, освіта, наука, культура, торгівля)

3) за типом виробничої структури (предметна, технологічна, змішана)

4) за тиром організації виробництва (одиничне, серійне, масове)

5) за часткою фірми на ринку та прибутковості.

Виробничі витрати

 Явні витрати – альтернативні витрати, які набувають форми грошових платежів постачальникам факторів виробництва, а також зарплата робітникам, службовцям.

 Неявні витрати – альтернативні витрати використання ресурсів, які належать власникам фірми

 Чистий економічний прибуток – різниця між доходами і явними витратами.

За часовим горизонтом витрати бувають:

  1.  постійні (фіксовані) – витрати, які не можуть бути змінені з метою збільшення обсягу виробництва;
  2.  змінні витрати – витрати, які можуть бути збільшені або зменшені з метою зміни обсягів виробництва в межах короткострокового інтервалу

Загальні витрати : TC=FC+VC

Виробничі функції.

Виробнича функція показує технологічний зв’язок між випуском продукції та витратами

Виробнича функція (за Тереховим) – це економіко-математичний вираз залежності результатів від обумовлюючих ці результати показників-факторів.

де К – капітал, L –праця

- функція Коба-Дугласа

Віддача від масштабу:

  1.  якщо  - фірма має зростаючу віддачу від масштабу
  2.  якщо  - фірма має постійну віддачу від масштабу
  3.  якщо  - фірма має спадну віддачу від масштабу

- показник еластичності випуску за витратами праці.

Для стандартної функції Коба-Дугласа (коли коефіцієнти менше одиниці) гранична продуктивність завжди менше середньої

- показник еластичності випуску за витратами капіталу

При перетині поверхні паралельними  одержуємо лінії, які визначають зміну випуску в залежності від зміни фондоозброєності, а при перетині площинами, паралельними  - лінії «ізокванти» (однакові обсяги виробництва при різних комбінаціях факторів). Ізокванти (як криві байдужості) не перетинаються.

 Гранична норма заміщення ресурсів.

Припущення:

  1.  виробнича функція є неперервною і двічі диференційованою по кожній змінній;
  2.  кожен фактор визначає зменшення віддачі (зменшення граничного продукту)

Абсолютне значення кутового коефіцієнта ізокванти називається граничною нормою технологічного заміщення (MRTS)

Вказує на яку величину можна скоротити використання одного ресурсу за рахунок використання однієї додаткової одиниці другого ресурсу за умови фіксованого випуску.

 Еластичність заміщення факторів виробництва.

 

Еластичність заміщення фактору l на фактор k.

(або ресурси не змінюються, або продукція)

Приклади виробничих функцій:

  1.  лінійна (мануфактура):

 

  1.  «витрати-випуск» (ресурси є доповненнями)

;  не існує

  1.  аналіз способів здійснення виробничої діяльності

де n – число способів виробничої діяльності,  - інтенсивність  k-го способу,  - випуск продукції при k-му способі з одиничною інтенсивністю

  1.  узагальнення виробничих функцій:

- виробнича функція з постійною еластичністю заміщення  де h – ступінь однорідності факторів, - коефіцієнт заміщення

  •  якщо , то виробнича функція стає лінійною
  •  якщо , то виробнича функція стає функцією Коба-Дугласа
  •  якщо , то виробнича функція стає функцією Леонтьєва

Для будь-якої фірми можна виділити три стадії виробництва:

1) , тобто гранична віддача кожної додаткової одиниці ресурсу вища від середньої віддачі і обидва показники зростають.

2) , тобто обсяг виробництва продовжує зростати, але гранична віддача нижча за середню; в точці максимуму обсягів виробництва

3)

Зони виробництва:

  1.  збитковість
  2.  прибутковість
  3.  спадання

, де К – капітал, - робоча сила, - ставка по кредитам,  - заробітна плата.

- загальний рівень витрат на виробництво певного обсягу продукції за умови, що підприємство використовує оптимальну комбінацію ресурсів

Ізокоста – лінія незмінної вартості (г.м.т., що відповідає різним комбінаціям факторів виробництва)

Мінімізація вартості – досягнення фірмою таких обсягів використання ресурсів, коли вартість набору для певного рівня випуску буде найменшою.

Задача функціонування фірми може бути сформульована в двох постановках

  1.  максимум випуску при фіксованих витратах:

2) мінімізація витрат при фіксованому випуску


Досконала конкуренція

Ознаки досконалої конкуренції

  1.  велика кількість покупців і продавців;
  2.  однотипна продукція;
  3.  відсутність можливості у окремого продавця і покупця впливати на рівноважну ціну;
  4.  вільний вступ до галузі і вихід з неї;
  5.  однаковий доступ до інформації (однакова інформованість усіх суб’єктів ринку);
  6.  відсутність нецінової конкуренції;

Якщо хоча б одна умова порушується, то ринок моє недосконалу конкуренцію. Конкуренція змушує виробників вдосконалювати виробничий процес (знижувати витрати виробництва).

Умова рівноваги для досконало-конкурентної фірми

Галузь називається конкурентною, якщо вся продукція однорідна, а фірми конкурентні. Для досконало-конкурентної фірми попит на продукцію абсолютно еластичний.

- дохід

,  

,  

На конкурентному ринку лінія попиту є одночасно лінією середнього і граничного доходу.

Правила закриття та умова беззбитковості

- прибуток

- оптимальний обсяг виробництва

- витрати

- доходи

 

У короткостроковому періоді фірма може залишатися на ринку навіть якщо працює із збитками (бо це краще ніж припиняти діяльність)

Умова беззбитковості :

Умова повної збитковості:  

Тому  - умова закриття фірми

 Короткострокова конкурентна рівновага

Короткостроковий період – період, протягом якого виробничі потужності кожного підприємства фіксовані, але випуск може бути змінений за рахунок зміни обсягу використання змінних факторів; при цьому не змінюється загальне число фірм у галузі.

- умова ефективного обсягу випуску

- умова розширення виробництва.

Крива пропозиції конкурентної фірми співпадає з кривою  (), коли  коли

Фактори, що впливають на збільшення S:

  •  підвищення рівня технологій
  •  надання субсидій
  •  зменшення цін на ресурси
  •  

Фактори, що впливають на зменшення S:

  •  зниження рівня технологій
  •  введення податків
  •  збільшення цін на ресурси

– виграш виробників

Довгострокова конкурентна рівновага

Довгостроковий період – період, протягом якого виробничі потужності можуть бути пристосовані до умов попиту та витрат; при цьому число фірм в галузі може змінюватись

В довгостроковому періоді фірма не може впливати на ринкову ціну, а може лише обирати обсяг випуску, змінюючи тим самим AC, де .

Якщо в перспективі фірма прогнозує отримання прибутку, то такий же прогноз можуть зробити інші фірми; потенційний прибуток призведе до:

  •  входження на ринок нових фірм;
  •  збільшення галузевої продукції;
  •  зниження цін та зменшення економічного прибутку фірм;

а це призведе до того, що в довгостроковому періоді загальний прибуток фірм буде нульовим (а прибуток окремих фірм – близький до нульового); нульовий прибуток можна досягти при мінімізації вартості виробництва, що означає , де  - long term; це є умовою виходу з ринку.

Для того, щоб функція перебувала у стані довгострокової конкурентної рівноваги необхідно, щоб виконувалися умови:

  1.  функція не має мотивів для зміни обсягів випуску при існуючих у неї виробничих фондах:
  2.  кожна фірма задоволена розмірами наявного в неї виробництва, а також обсягами .
  3.  Не виникають мотиви, що ініціюють входження нових фірм до галузі або вихід старих:

У галузі можуть існувати три групи підприємств

1)  (прибуткові) – фірми приходять

2) (беззбиткові) – рівновага

3) (збиткові) – фірма йде з ринку

Ціни та обсяг випуску, що відповідають рівноважному стану утворюють довгострокову криву пропозиції в галузі (). Крива  більш еластична ніж , оскільки існує більша гнучкість щодо зміни розміру галузі. Якщо витрати фірм постійні, то цінова еластичність в довгостроковому періоді нескінченна.

У галузі зі зростаючими витратами – від 0 до . У галузі, де при розширенні виробництва зменшуються витрати  має від’ємний нахил.

Ефективність конкурентного ринку Принцип максимізації суспільного виграшу і розміщення ресурсів або благ серед групи людей, чиї переваги демонструють відсутність ефекту доходу є ефективним тоді, коли максимізується сукупний виграш усіх осіб, що беруть участь в цьому ринку.

 Принцип ефективності Парето:

Економічна ситуація є Парето-ефективною, якщо не існує способу поліпшити добробут хоча б одного економічного агента, не погіршивши при цьому стан жодного іншого економічного агента.

Досягнення Парето-ефективності є бажане, але це не єдина мета економічної політики. Ситуація досконалої конкуренції є ефективною за Парето.


Олігополія

Олігополія: визначення, ознаки, причини виникнення.

Олігополія – ринкова структура , яка складається з невеликої кількості фірм, причому декілька з них контролюють значну частину ринку і можуть впливати на ціну.

Причини виникнення:

  •  економія масштабу
  •  бар’єри вступу на ринок (ліцензування, патенти, технології, великі капіталовкладення)
  •  злиття, поглинання (горизонтальне та вертикальне)

Ознаки олігополії:

  1.  на ринку 2-4 фірми і вони контролюють весь ринок
    1.  продається стандартний або дефіцитний товар
    2.  контроль за ціною обмежений взаємозалежністю фірм
    3.  перешкоди для входу до галузі
    4.  обмежений доступ до інформації
    5.  нецінова конкуренція має велику вагу, особливо через диференціацію продукту.

Моделі олігополії

Олігопсонія – олігополія споживачів

Дуополія – модель ринку, на якому працює лише дві компанії – конкуренти

Варіанти взаємодії фірм:

1) одночасне встановлення обсягів випуску (модель Курно, 1838 р.) – кожна фірма розглядає обсяг виробництва свого конкурента як константу, а потім вирішує, скільки треба виробляти; основні припущення:

  •  однорідний товар,
  •  ,
  •  Функція D є лінійною

Попит і пропозиція: ,

Витрати виробництва:  

Прибуток першої фірми:

Алгоритм:

1.  2.  3.де -крива реакції;

- результат розв’язку, оптимальне значення випуску продукції

- загальний дохід 1- ї фірми

- витрати 1- ї фірми (TC)

Максимум досягається при:

Обсяг випуску: ,

, .

  1.  одночасне встановлення ціни (модель Бертрана, 1883);

Цінова війна – цикл послідовних зменшень ціни фірмами, які конкурують між собою.

У випадку випуску однакової продукції модель Бертрана перетворюється на конкурентну рівновагу, при якій

  1.  лідерство за обсягом випуску (модель Штакельберга, 1934 р.); перша фірма–лідер, друга-послідовник.

Алгоритм:

1.  

2.

Обсяг випуску для послідовника:  

Функція реакції послідовника:

Прибуток послідовника:

Граничний доход фірми 2:

Функція реакції фірми 2:

Максимізація прибутку лідера:

 

- рівновага за Курно

- рівновага за Штакельбергом

  1.  лідерство за цінами

Залишковий попит для лідера:  де  - пропозиція послідовника;

  1.  Змова: картель.

- точка, яка була за досконалої конкуренції

Олігополістична конкуренція досить жорстка і може вести до великих втрат її учасників, тому олігополісти з метою збільшення прибутку і гарантій його отримання йдуть на утворення картелю, тобто змови фірм щодо майбутніх обсягів випуску і цін.

Окремі фірми завжди мають спокусу порушити угоду бо висока ціна дає змогу збільшити свій прибуток при збільшенні випуску, проте збільшення випуску неминуче веде до падіння ринкової ціни.

Картельна угода є прикладом згоди, яка суперечить умовам економічної ефективності для суспільства і зменшує суспільний добробут.

Для успіху картелю необхідні 2 умови:

  1.  Треба створити стабільну картельну організацію, члени якої погоджують ціни та рівні випуску її учасників. Така організація повинна мати дієві інструменти для штрафування учасників в разі порушення умов картелю.
  2.  Учасники картелю при об’єднанні повинні мати потенціал монополіста.

Для утворення картелю необхідно виконання таких умов:

  1.  Існує бар’єр для входу в галузь для запобігання продажу товару іншими фірмами після підвищення цін.
    1.  Встановлення загального рівня випуску картелю.
    2.  Встановлення квоти кожному члену картелю.
    3.  Встановлення процедури контролю за дотримуванням квот.

Рівновага на олігополістичному ринку: теорія ігор.

Принцип для визначення точки рівноваги на олігополістичному ринку чітко виклав в 1951 році математик Джон Неш, тому точку рівноваги називають т. рівноваги за Нешем.

Рівновага за Нешем означає що кожна фірма обирає найкращий для себе варіант дій в залежності від дій конкурента.

Стратегічну поведінку в дуополії найбільш адекватно відображають моделі теорії ігор. Це теорія індивідуальних раціональних рішень, які приймаються учасниками гри в умовах рішень, які приймаються учасниками гри в умовах недостатньої інформації щодо результатів цих рішень.

Теорія ігор була розроблена Джоном Фон Нейманом та Оскаром Маргерштерманом, які 1944 р. виклали її в книзі «Теорія ігор та економічна поведінка»

Для знаходження оптимальної стратегії гравців необхідно використовувати максимінну стратегію, тобто спочатку кожна фірма для кожної зі своїх стратегій підраховує можливі результати, які виникають при цій стратегії знаходимо песимістичну оцінку кожної зі стратегії, а серед всіх песимістичних оцінок вибираємо найкращу.


Приклад

Стратегія фірми Б

Зниження ціни на 1

Залишити =

Мінімальний виграш

Стратегія фірми А

Зниження ціни на 1

Залишити ціну =

Мінімальний виграш

Фірма А вибирає стратегію зменшення ціни

Фірма Б вибирає стратегію зменшення ціни

В розглянутому випадку обидві фірми мають домінантну стратегію, тобто таку стратегію, яка дає найкращий результат порівняно з іншими стратегіями незалежно від дій конкурента, якщо обидва учасники використовують домінантну стратегію то існує лише єдина точка рівноваги за Нешем.

Модель Хоттелінга

Нехай місто – відрізок довжини L треба розташувати 2 маркети (довжина A, B)

Індекс Херфіндаля – Фіршена:

    де  -частка ринку  


Монополія

Умови виникнення і існування монополії. Типи і форми монополій.

Монополія – це такий тип ринкової структури, коли лише одна фірма пропонує весь ринковий обсяг блага, для якого не існує близьких замінників

Порівняння ринкових структур

Ознаки\типи ринку

Досконала конкуренція

Недосконала конкуренція

Монополія

Олігополія

Чиста монополія

1. Кількість фірм

дуже багато

багато

декілька

одна

2. Типи продукції

стандартний

дійсно чи уявно диференційований

а) стандартний, майже стандартний;

б) помірно диференційований

Унікальний (без близьких замінників)

3. Контроль

відсутній

деякий

обмежений взаємозалежністю

значний, аде регульований

4. Методи збуту

ринковий продаж, аукціон

реклама і конкурентні якості

реклама і конкурентні якості

реклама і заохочення

5. Не цінова конкуренція

відсутня

дуже значна

дуже типова

реклама

6. Умови входу на ринок

дуже легкі

порівняно легкі

наявні перешкоди

блоковано

7. Доступність інформації

рівний доступ

частково обмежений

деякі обмеження

певні обмеження

8. Сфери економіки (найбільш типові)

с/г та ряд продуктів

роздрібна торгівля

Сталь, хімікати, автомобілі

Місцеві комунальні послуги, телефон, газ

Умови існування монополій:

  1.  весь галузевий випуск постачає одна фірма, а частка кожного споживача в загальному обсязі дуже незначна;
  2.  продукція однорідна і не має близьких замінників;
  3.  входження нових фірм на ринок блоковано;
  4.  споживачі не взаємодіють між собою;
  5.  Існує повна поінформованість щодо ринкових цін, обсягів та попиту покупців.

Ринок на якому виконуються всі 5 умов називається чистою монополією

Типи вхідних бар’єрів:

  1.  Чинники, що створюють несприятливі умови для фірм новачків порівняно з фірмами старожилами: абсолютна перевага у вартості продукції; економія від масштабу (ринок з найменшими затратами може обслуговуватись лише однією фірмою, так званою, природною монополією); необхідність великого початкового капіталу; диференціація продукції; високі транспортні витрати або взагалі не транспортабельність окремих товарів та послуг; монопольне володіння окремого рідкого і важливого ресурсу;
  2.  Юридичні бар’єри створені державою (ринок закритої монополії): патенти; ліцензії; авторські права; привілеї на здійснення певної діяльності лише однією фірмою; нормативно-законодавчий акт.

Типи монополій:

  1.  чиста – сурово дотримуються всі умови існування монополії;
  2.  природна – виникає в силу об’єктивних причин, базується на особливостях технологічного виробництва;
  3.  закрита (адміністративна) – виникає через дії органів влади;
  4.  економічна – виникає в силу економічних причин і ґрунтується на централізації капіталів або успішного розвитку через злиття фірм.

Монополістичні об’єднання:

  1.  Картелі – об’єднання декількох підприємств однієї сфери виробництва, учасники якого зберігають власність на засоби виробництва; вироблений продукт, виробничу і комерційну самостійність і домовляються про частку обсягу виробництва, цінах та ринків збуту.
  2.  Синдикати – об’єднання ряду підприємств однієї галузі промисловості учасники якого зберігають власність на засоби виробництва, але втрачають власність на вироблений продукт та комерційну самостійність (продаж здійснюється спільним підрозділом)
  3.  Трест – об’єднання ряду підприємств однієї або декількох галузей, учасники якого втрачають власність на засоби виробництва, на вироблений продукт, на комерційну самостійність, але отримують акції тресту.
  4.  Концерни – це об’єднання великої кількості підприємств різних галузей, учасники якого втрачають власність на засоби виробництва, на вироблений продукт, а головна фірма здійснює фінансовий контроль над всіма учасниками об’єднання.
  5.  Конгломерати – створено шляхом поглинання прибутків різногалузевих підприємств, що не мають ані технічної, ані виробничої єдності.

Форми монополії:

  1.  відкрита – це ринкова структура за якої одна фірма на певний час стає єдиним постачальником нової продукції, але не має нормативно-законодавчого захисту від конкурентів.
  2.  закрита – всі інші.

 

Вимірювання монополістичної влади.

  1.  Коефіцієнт концентрації – це відсоток сукупного галузевого випуску продукції, який забезпечує певна кількість найбільших фірм в галузі. Найчастіше використовують коефіцієнт концентрації для 4 та 8 фірм.

  1.  Індекс Герфіндаля-Фіршмана:

 

  1.  Індекс Лернера

Не завжди в галузі можна визначити , тоді  можна замінювати на :

Індекс Лернера вважається показником ринкової влади фірми.

  1.  Коефіцієнт Джинні.

- коефіцієнт Джинні.

  •  Якщо , то це ринок досконалої конкуренції;
  •  Якщо  - чиста монополія;

  1.  Коефіцієнт ентропії.

Коефіцієнт ентропії характеризує ступінь хаосу невпорядкованості ринку з точки зору здійснення на ньому чиєїсь індивідуальної волі.

- кількість підприємств.

- ринкова частка -го підприємства у %.

Чим вище значення тим менше продавці можуть впливати на ситуацію на ринку.

Доходи та прибутки фірм монополістів.

Загальна виручка фірми-монополіста: , де  - функція від  . Припустимо, що  має лінійний характер: . Тоді ,  , ,

Граничний доход фірми-монополіста можна записати:

Еластичність попиту і знак

Збільшення ціни

Зниження ціни

Еластичний попит,

спадає

зростає

Одинична еластичність=-1,

незмінна

незмінна

Нееластичний попит,

зростає

зростає

Висновок: отриманий зв'язок дає змогу визначити наслідки підвищення або зменшення ціни продукції, оскільки сукупна вартість виробництва при збільшенні випуску зростає, то при обсягах випуску, більших за , дохід фірми буде меншим ніж при обсязі . Тому монополісту вигідно виробляти продукцію в обсягах, які відповідають нееластичному попиту.

Максимізація прибутку фірми монополіста, коротко- і довгострокова рівновага.

Короткостроковий період.

Для ринку монополій необхідною умовою максимізації прибутку залишається правило граничного випуску.

(1)

Для досконалої конкуренції:

Для монополії:

За допомогою розв’язування рівняння (1) відносно змінної  знаходять оптимальний випуск . Підставивши це значення в функцію попиту знаходимо оптимальну ціну для монополії.

-економічний прибуток монополії

- загальна виручка фірми-монополіста.

- витрати ()

- збитки монополії.

При існуванні монополії умовою беззбитковості є формула

Умовою закриття фірми є

Для ринку монополії не існує кривої пропозиції фірми-монополіста.

Довгостроковий період.

Найкращий з короткострокових станів рівноваги для фірми-монополіста є одночасно станом довгострокової рівноваги монополіста. Для нього буде діяти: .

Для випадку монополії для стану рівноваги .

Висновок: в будь-якому разі оптимальний випуск  для ринку монополії буде меншим за оптимальний випуск у випадку досконалої конкуренції.

Особливості функціонування фірми монополіста з декількома підприємствами.

Нехай фірма має 2 підприємства. Потрібно розподілити між ними сукупний обсяг виробництва.

Ця задача розв’язується в 2 етапи.

  1.  Незалежно від конкретного обсягу сукупний випуск варто розподілити між підприємствами так, щоб граничні витрати на різних підприємствах співпадали.
    1.  Сукупний обсяг виробництва має бути таким, щоб при цьому граничний дохід дорівнював граничним витратам.

Цінова дискримінація.

- оптова ціна для фірми-монополіста.

Монополісти з метою збільшення свого прибутку досить широко використовують цінову дискримінацію – принцип ціноутворення коли той самий товар, або послуга продається різним категоріям покупців за різними цінами.

Для впровадження цінової дискримінації необхідне виконання 2-х умов:

  •  існування формальної ознаки за якою можна розрізняти категорії споживачів;
  •  благо не може перепродаватися (відсутній арбітраж);

Розрізняють 3 види цінової дискримінації:

  1.  першого ступеня (кожному споживачу встановлюють індивідуальну ціну). На практиці абсолютна цінова дискримінація майже неможлива. Тому використовується недосконала цінова дискримінація: націнки та знижки в автосалонах, проїзні квитки, оплата у ВУЗах.
  2.  другого ступеня (встановлення рівня ціни в залежності від обсягів продажу) поширена на ринках електроенергії, зв’язку.
  3.  третього ступеня (запроваджується тоді, коли можна виділити групи споживачів з різною ; використовується на сегментованих ринках)

Цей вид цінової дискримінації є найпоширенішим і використовується на ринках авіа- та залізничних перевезень.

Переваги цінової дискримінації: монополіст з метою збільшення прибутку дає можливість використовувати блага тим споживачам, що не мають змоги придбати ці блага за номінальною ціною.

Недоліки цінової дискримінації:

  •  захист ринку від конкурентів;
  •  підвищення ціни (в середньому);
  •  демпінг (штучне зниження ціни на короткостроковий період, що призводить до небажаних коливань).

Регулювання цінової дискримінації: існують закони, що обмежують чи повністю забороняють деякі вили цінової дискримінації (у США закон Рубенсона-Патмена (1936) забороняє знижки за відсутності явних доказів зменшення витрат, виробничих витрат, конкуренції)

Багатоперіодна цінова дискримінація є важливою і широко поширеною стратегією ціноутворення, вона близька до цінової дискримінації третього ступеня, а розподіл споживачів по категоріям відбувається в залежності від їх функцій попиту і різних цін в різні періоди часу.

Ціноутворення з урахуванням пікового навантаження являє собою форму міжчасової цінової дискримінації (наприклад: кінотеатри або зв’язок).ціноутворення з урахуванням пікового навантаження відрізняється від цінової дискримінації ІІІ роду. При  ціновій дискримінації ІІІ роду граничні доходи по групах споживачів мають співпадати. Причини цього є в тому, що витрати на обслуговування різних груп споживачів не є незалежними один від одного.

В результаті ціни обсяг продажу в одному періоді можна обчислити незалежно від ціни і обсягу продажу в іншому періоді ( для кожного періоду окремо)

Двоетапна оплата – є ще одним способом вилучення надлишку споживача: спочатку споживач платить за право купити товар, а потім додатково сплачує купівлю кожної одиниці товару (наприклад плата за з’єднання в мобільному зв’язку)

7. Монополістична конкуренція

Монополістична конкуренція – такий тип ринкової структури де:

  1.  на ринку діє багато продавців і покупців, частка кожного з яких в обсягах ринкових продажів не є значною;
  2.  продукція різних виробників не однорідна (диференційована);
  3.  вхід на ринок і вихід з нього є вільним;
  4.  виробники не взаємодіють між собою.
  5.  існує повна поінформованість щодо ринкових цін, обсягів, попиту споживачів.

Завдяки диференціації споживачі здатні розрізнити на ринку продукцію різних фірм, тому попит на продукцію окремої фірми не є абсолютно еластичним, хоча і залишається високо еластичним. Типовим прикладом є ринки безалкогольних напоїв, виробів побутової хімії, ліків, продукції харчування (наприклад кава).

Модель монополістичної конкуренції вперше описали в 30-х роках ХХ століття Едвард Чемберлінг і Джон Робінсон. Основною особливістю моделі Чемберліна є абсолютна симетрія положення всіх фірм даної галузі. На практиці вважається, що модель Чемберліна більш реальна ніж модель досконалої конкуренції, що досягається за рахунок вищої за граничні витрати ціни.

Антимонопольне законодавство.

У 1890 році у США був прийнятий закон Шермана, згідно з яким монополістичне обмеження вільної торгівлі розглядалось як карний злочин.

В Україні основними антимонопольними законами є:

  •  «Закон України про захист економічної конкуренції» від 11 січня 2001 року.
  •  «Закон України про антимонопольний комітет України» від 26 листопада 1993 року.

Стаття 12 закону про антимонопольний комітет України свідчить: «монопольним вважається становище суб’єкта господарювання, частка становища якого перевищує 35%, якщо він не доведе, що він зазнає значної конкуренції.»

Однією з формальних ознак, яку можна застосовувати при аналізі монопольного становища на ринку є показник перехресної еластичності попиту для товарів-замінників.

За законом, для визначення монопольного становища беруться до уваги такі аспекти:

  •  чи можуть фірми блокувати входження на ринок конкурентів;
  •  чи зустрічають вони конкуренцію від імпорту;
  •  чи є конкуренція за цінами;
  •  чи існує змова за щодо цін;
  •  чи існує конкуренція між фірмами в сфері інноваційної діяльності, та інших нецінових сферах.

Майже в усіх країнах світу так чи інакше обмежують такі анти-конкурентні дії як: злиття та фіксація цін.

Злиття – об’єднання 2-х або більше фірм при згоді власників об’єднати їхні капітали у власність однієї нової фірми. Розділяють:

  •  Горизонтальне злиття – злиття фірм, що конкурують на одному ринку;
  •  Вертикальне злиття – злиття фірм, що пов’язані стосунками як постачальник-покупець;
  •  Конгломератне злиття – злиття фірм, які діють на різних ринках.

Фіксація цін – спроба кількох фірм об’єднатися з метою встановлення певної ціни на товар, або послугу.


Теорія добробуту

Економіка добробуту – економіка без виробництва.

Уявимо, що в економічній системі є лише споживачі з відомими початковими запасами споживчих товарів. З метою покращення свого становища вони можуть обмінюватись благами.

Передумови економіки добробуту:

  •  Кожен споживач вважає ціни заданими і відповідним чином оптимізує свою поведінку.
  •  Розглядається якомога менша кількість споживачів та товарів.

Ящик Еджварта

Нехай в економіці діють 2 особи (А і В) і 2 товари:, . Пара споживацьких наборів  називається розподілом.

Розподіл називається практично здійсненним, якщо практичне споживання кожного товару дорівнює загальній наявній кількості цього товару. Нехай  - початкові точки, в яких знаходились індивіди А і В до початку розподілу.

Практично здійсненний набір:

Розподіл ефективності за Парето

Точка  являє собою розподіл ефективний за Парето. Існують такі тлумачення оптимальності за Парето:

  1.  Не існує способу підвищити добробут всіх учасників обміну, або
  2.  не існує способу підвищити добробут якогось індивіда не знижуючи добробут когось іншого, або
  3.  усі вигоди від обміну вичерпані або
  4.  відсутня можливість здійснення взаємовигідних угод.

- умова ефективності в обміні.

З умови дотикання випливає, що в ящику Еджварта існує багато розподілів, ефективних за Парето тому множина всіх точок розподілів, ефективних за Парето в ящику Еджварта називається множиною Парето, або контрактною кривою.

Зауваження: контрактна крива завжди проходить через лівий-нижній і верхній-правий кути ящика Еджварта.

Крива можливих корисностей

Кожній точці контрактної кривої відповідають певні рівні корисності для двох споживачів. Можна побудувати систему координат, де на осях відкладаються рівні корисності споживачів А і В, а в кожній точці в цій системі координат відповідатиме один з варіантів розподілу благ.

Крива можливих корисностей – лінія, яка показує максимально можливі рівні задоволення потреб споживачів при даній сукупній кількості благ та ефективності.

Ринковий обмін

Під валовим попитом розуміють загальну кількість товару, яку хоче придбати споживач.

Під чистим попитом розуміють різницю між валовим попитом і наявним запасом товарів. ()

При довільних цінах  і  немає гарантії, що пропозиція чи попит будуть задоволені, тоді ринок не буде знаходитися в стані рівноваги.

Стан називається ринковою рівновагою (конкурентною рівновагою) чи рівність по Вальрасу тоді і тільки тоді, коли загальна кількість кожного товару, яку кожен індивід хоче купити за поточними цінами, дорівнює загальній кількості цього товару.

Закон Вальраса

Нехай  - це функція попиту індивіда А на товар 1,  - це функція попиту індивіда В на товар 1.

Нехай  - рівноважна ціна,

- функція чистого попиту індивіда А на товар 1,

- функція чистого попиту індивіда В на товар 1,

Тоді  - сукупний надлишковий попит на товар 1,  - аналогічно на товар 2.

Закон Вальраса гласить: , тобто вартість сукупного надлишку дорівнює нулеві.

Перша теорема економіки добробуту та її значення

Теорема: всі ринкові рівноваги ефективні за Парето.

Значення першої теореми полягає в тому, що вона дає загальний механізм конкурентного ринку, яким можна користуватися щоб гарантувати результати  ефективності за Парето.

Друга теорема економіки добробуту та її значення

Теорема: за певних умов кожен розподіл ефективний за Парето може бути кінцевою конкурентною рівновагою.

Це означає, що проблеми розподілу і ефективності можна розділити. Будь-який бажаний розподіл ефективний за Парето можна підтримати за допомогою ринкового механізму.

Ціни в ринковій системі грають двояку роль (алокативну та дистрибутивну):

Алокативна роль цін полягає в тому, щоб вказувати на відносну рідкість товарів.

Дистрибутивна роль цін полягає в тому, щоб визначити скільки різних товарів можуть купити різні індивіди.

Друга теорема добробуту говорить про можливість поділу цих двох ролей, можна перерозподілити початкові запаси товарів, щоб визначити скільки багатства є в індивідів, а потім використовувати ціни для вказівки на відносну рідкість товарів. Не залежно від того, як перерозподіляються початкові запаси, рівноважний розподіл, обумовлений ринковими силами, як і раніше буде ефективним за Парето.


Модель трудової активності індивіда

Функція добробуту індивіда.

- модель діяльності одного індивіда

Припущення для побудови моделі:

  1.  Праця – одне з джерел доходів індивіда.
  2.  Індивід працює щоб максимізувати свій добробут.

Нехай:

- межа фізичних можливостей індивіда (наприклад 16 год./день)

- трудава активність індивіда (наприклад від 0 до 16 год./день)

 - вільний час

де:  - умовне споживання деякого умовного продукту.

- прожитковий мінімум

- рента індивіда (додатковий прибуток, який він отримує навіть не працюючи)

- оплата години праці індивіда

- ставка податку на заробітну плату індивіда

- рівень схильності до споживання

Загальна модель активності індивіда

Припустимо, що .

І – індивід, для якого праця є тягарем

ІІ – індивід, для якого праця є необхідністю

ІІІ – індивід, для якого праця є задоволенням

Оскільки в загальному випадку функція  є зростаючою за , то оптимальним розв’язком для буде точка .

Проведемо аналіз трудової активності залежно від ренти споживача:

Висновки:

  1.  якщо доходи від власності менші за прожитковий мінімум, то оплата праці діє як де-стимулюючий фактор.
    1.  якщо рента більше за прожитковий мінімум, то оплата праці стимулює робочу активність.

Визначення оптимальної ставки податку.

Розглянемо випадок, коли в державі поживає  індивідів, які визначають свою трудову активність за розглянутою моделлю.

Зрозуміло, що при  загальні збори становитимуть 0. Якщо  всі індивіди мають відмовитися працювати легально, тому загальні збори прямують до 0. Розглянемо збір податків в залежності від ставки оподаткування, тобто .

                   

Висновки:

  •  збільшення  збільшує податкові надходження;

  •  збільшення здоров’я людей () збільшує податкові надходження;
  •  збільшення  призводить до збільшення податкових надходжень;
  •  збільшення оплати праці збільшує доходи держави;
  •  якщо , то формула втрачає зміст, тому доходи державі приносять лише заможні громадяни.

PAGE   \* MERGEFORMAT 1 | Сторінка


q

TR

TC

TC-total costs

TR-total revenue

EMBED Equation.3  

Q

p

EMBED Equation.3  

p

Q

D

D

S

TC

TR

0

p

Q

Q0

p

Q

P0

0

AC

MC

MR

MR

MC

AC

0

Q

p

Q

Q2

P0

2

AVC

1

Q3

Q4

p3

?

p2

?

p4

?

S

?

0

?

p

?

q1

?

q2

?

q3

?

q4

?

p1

?

p3

?

p2

?

AVC

?

P0

?

p4

?

MC

?

q*1

?

?

AC

?

0

?

q

?

p

?

p*

?

?

p2

?

?

R2

?

p1

?

?

R1

?

E2

?

E1

?

q2

?

q1

?

1?

?

D

?

S

?

0

?

Q

?

p

?

q*2

?

?

q*

?

?

D(p)

?

?

S(p)

?

?

MC1

?

?

R(p)

?

?

MR1

?

?

Q

?

?

?

?

p

?

?

Q

?

?

E0

?

?

B

qB

pB

?

D

?

?

Q2

?

E2

?

?

S

?

E1

?

?

Q1

?

Q0

?

p??

?

p1?

?

A

qA

pA

?

x

?

y

?

  1.  Фірми та мета їх функціонування.
  2.  Виробничі витрати.
  3.  Виробнича функція.
  4.  Модель оптимізації розміру фірми.
  5.  Мінімізація витрат фірми. Ізокости.

  1.  Ознаки досконалої конкуренції.
  2.  Умова рівноваги для досконало-конкурентної фірми
  3.  Правила закриття та умова беззбитковості
  4.  Короткострокова конкурентна рівновага
  5.  Довгострокова конкурентна рівновага

  1.  Олігополія: визначення, ознаки, причини виникнення.
    1.  Моделі олігополії:
      1.  модель Курно;
      2.  модель Бертрана;
      3.  модель Штакельберга;
      4.  модель лідерства;
      5.  картелі.
    2.  Теорія ігор.

(a-c2)/b

(a-c2)/2b

(a-c1)/2b

(a-c1)/b

q2

q1

q2*

q1*

точка рівноваги за Курно

R1

R2

P1

P2

P1=P

P2=P E

  1.  Умови виникнення і існування монополії. Типи і форми монополій.
  2.  Вимірювання монополістичної влади.
  3.  Доходи та прибутки фірм монополістів.
  4.  Максимізація прибутку фірми монополіста, коротко- і довгострокова рівновага.
  5.  Особливості функціонування фірми монополіста з декількома підприємствами.
  6.  Цінова дискримінація.
  7.  Монополістична конкуренція.
  8.  Антимонопольне законодавство.

1

100

100

кумулятивна частка фірми %

кумулятивна частка ринку %

A

B

O

P,MR

ED<-1

A

MR>0

MR<0

-1<ED<0

ED=0

PA

QA

Q

TRA

TR

QA

MR=0

P

MC

Q

E

O

D

MR

A

Q*

B1

B0

AC1

AC0

MR2

MR1

MCA

p*

Q*

D

E

Q

P

MC

AC1

AC0

p*

MCA

p*

Q*

D

E

Q

MC

P

A

A

Ринок товару еластичного попиту

Ринок товару нееластичного попиту

p

p

p

Q

Q

Q

0

0

0

pA

pB

DB

DA

MRA

MRB

QA

QB

A

B

A+B

MRA+B

MC

QM

домогосподарства

фірми

ринки

праці

капіталів

  1.  Економіка обміну:
    1.  Ящик Еджварта;
    2.  Розподіл ефективності за Парето;
    3.  Крива можливих корисностей;
    4.  Ринковий обмін;
    5.  Закон Вальраса
  2.  Теореми економіки добробуту
    1.  Перша теорема економіки добробуту та її значення
    2.  Друга теорма та її значення

0

0

EMBED Equation.3  

М

                 

EMBED Equation.3  

???????????????????

?

????????????????????

?

????????????????????

?

????????????????????

?

????????????????????

?

????????????????????

?

????????????????????

?

????????????????????

?

????????????????????

?

????????????????????

?

????????????????????

?

????????????????????

?

Е

- оптимальна область в порівнянні з початковою

EMBED Equation.3  

EMBED Equation.3  

EMBED Equation.3  

EMBED Equation.3  

EMBED Equation.3  

EMBED Equation.3  

EMBED Equation.3  

x

А

x

y

y

А

B

C

u1

u3

u2

x

y

y

x

y

x

y

x

y

x

А

корисність іде до центру

точка найбільшої корисності

  1.  Функція добробуту індивіда.
  2.  Загальна модель активності індивіда
  3.  Визначення оптимвльної ставки податку.
  4.  Порівняння індивідуальної та колективної праці.

y

x

EMBED Equation.3  

y

x

EMBED Equation.3  

І

ІІІ

ІІ

EMBED Equation.3  

EMBED Equation.3  

EMBED Equation.3  

EMBED Equation.3  

EMBED Equation.3  

EMBED Equation.3  

EMBED Equation.3  

EMBED Equation.????

?

????????????????????

?

????????????????????

?

????????????????????

?

????????????????????

?

????????????????????

?

????????????????????

?

????????????????????

?

????????????????????

?

????????????????????

?

????????????????????

?

????????????????????

?

????????????????????

?

????????????????????

?

????????????????????

?

????????????????????

?

????????????????????

?

????????????????????

?

????????????????????

?

????????????????????

?

????????????????????

?

???BED Equation.3  

EMBED Equation.3  

y

x

x0

y0

y1

x1

y

x

y2

x2

БО часу

БО грошей

u2=15

x0

y

x

y

x

u3=100

u1=10

Бюджетна лінія

y

y

x

E

y

x

x

бюджет

х

у

у

х

у

х

y

x

y

x

  1.  Поняття «порівняльна статика»
  2.  Крива цінового споживання
  3.  Крива ринкового попиту
  4.  Крива «дохід-споживання»
  5.  Крива Енгеля

E1

y

x

E2

u2

u1

E

P

y1

y2

x2

x1

EMBED Equation.3  

EMBED Equation.3  

EMBED Equation.3  

EMBED Equation.3  

x2

x1

D

рис. 1

рис. 2. Крива споживацького попиту

D

Q

D1

D2

x2

G1

x1

y2

y1

G

u1

u2

G2

x2

x1

y2

y1

G

u1

u2

G2

G1

y

x

y

x

рис. 3

b

x

b1

b2

E1

E2

x1

x2

x3

  1.  Ефект доходу та ефект заміщення.
  2.  Ефект доходу та ефект заміщення за Хіксом.
  3.  Ефект доходу та ефект заміщення за Слуцьким.
  4.  Аналіз ефектів.
  5.  Рівняння Слуцького та Хікса.

u3

u2

u1

45o

b

EMBED Equation.3  

x3

x1

x2

E3

E2

y

x

E1

x1

E3

E2

E1

x2

x

y

E2

E1

y

x

  1.  Поняття еластичності.
  2.  Цінова еластичність попиту.
  3.  Еластичність попиту за доходом.
  4.  Перехресна еластичність попиту.
  5.  Рівняння Слуцького в коефіцієнтах еластичності.

q2

q1

p2

p1

Q

P

q2

q1

p2

p1

Q

P

рис.1

рис.2

рис.3

q2

q1

p2

p1

Q

P

рис.4

q2

q1

p2*

p1

Q

P

Dдовг.

q*

рис.5

p2

p1

Q

P

Dкор.

Dдовг.

Q

Q

P

Dкор.

P

Бензин

Автомобіль

  1.  Функція попиту.
  2.  Функція пропозиції.
  3.  Визначення ринкової рівноваги.
  4.  Динамічна модель ринкової рівноваги.
  5.  Податкова політика держави.

P

Q

D

P

Q

S

EMBED Equation.3  

S

Q

P

D

EMBED Equation.3  

EMBED Equation.3  

дефіцит

надлишок

PC

PB

C

Q

D

E

E1 EMBED Equation.3  

F

A

C

EMBED Equation.3  

P

Q

Q0

E1

E2

E0

p0

D

Q

P

S

E

E1

Q

P

S

S1

I

Q

P

S

S1

II

Q

P

S

S1

IV

Q

P

S

S1

III


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

34323. Влияние промышленных и бытовых отходов на экономию 24.5 KB
  продукты отходы пром. По физическому состоянию отходы делятся на 3 группы: при сжигании твердого топлива золы из неоплавленных. Отходы легкоплавкие до 1000 градусов среднеплавкие 10001300 и тугоплавкие 1300 и более. Отходы используют как пластифицирующие добавки в битумное прово что увеличивает прочность материала в 2 р.
34324. Вторичное сырье и его классификация 24.5 KB
  продукты отходы пром. По физическому состоянию отходы делятся на 3 группы: при сжигании твердого топлива золы из неоплавленных. Отходы легкоплавкие до 1000 градусов среднеплавкие 1001300 и тугоплавкие 1300л более. Отходы используют как пластифицирующие добавки в битумное прово что увеличивает прочность материала в 2 р.
34325. Возможные способы утилизации и использования вторичного сырья 23 KB
  фосфогипс этот отход производства фосфорных удобрений выбрасывается на свалку хотя мог бы использоваться для получения вяжущего гипса цемента в строительстве многоэтажных зданий можно перерабатывать в строительный гипс может также использоваться при производстве гипсокартонных листов для изоляции стеновых плит перегородок в производстве серной кислоты и CO известь. Испся как добавка в произве аглопарита можно вводить в состав керамической массы для произва кирпича до 8 отходы черной металлургии: образуются доменные...
34326. Комплексное использование сырья 22 KB
  Комплексное использование сырья. Комплексное использование сырья достигается обогащением сырья а также разнообразной химической переработкой сложного сырья с последовательным выделением компонентов в виде ценных продуктов используемых в различных отраслях народного хозяйства что приводит к комбинированию различных прв. Обогащение сырья необходимо т. 1нецелесообразно перевозить пустую породу и 2применение более чистого концго сырья позволит получить качественную продукцию которая обладает более высокой стоимостью.
34327. Экономические проблемы защиты окружающей среды. Очистка газообразных выбросов и сточных вод 24 KB
  Очистка газообразных выбросов и сточных вод. Что касается очистки то необходимым условием повышения эффективности очистки природных и сточных вод явл. Могут применяться следующие варианты обезвреживания и очистки сточных вод: очистка и повторное использование воды; обезвоживание ила и шлама; выпаривание сточных вод; осаждение фильтрование твердых частиц; нейтрализация кислых или щелочных сточных вод; использование очищенных сточных вод в сельском хозяйстве; денитрификация сточных вод. Механические заключаются в отстаивании и...
34328. Технологическая блок-схема и пооперационная структура 21 KB
  Технологическая схема прва состоит из отдельных операций через ке проходит сырье для получения продукта. Все процессы взаимосвязаны между собой и направлены на изготовление конечного продукта. Для получения конечного продукта могут быть и другие схемы но здесь важно с экономической точки зрения оценить в кой схеме мы имеем больше выгоды.
34329. Принцип составления материального и энергетического балансов 24 KB
  Под технологическим балансом подразумевают результаты расчетов отражающих количество введенных и полученных в производственном процессе материалов и энергии. В основе составления материального и энергетического балансов лежат законы сохранения материи и энергии. энергии и колва выведенной с продуктом и отходами энергии. выход продции коэфты полезного использя энергии расходы и потери сырья т.
34330. Производство бетона и железобетона 28 KB
  Бетон искусый каменй матл получй в резте затвердевания перемешанной и уплотненной бетонной смеси состоящей из вяжущего вва воды и заполнителей. Чтобы повысить прочность вводят стальную арматуру железобетон. Выбор вяжущего опредся условиями эксплуаи бетй консти назначением прочность бетона видом бетй консти.
34331. Определение расходных коэффициентов, степени превращения, выхода продукции 22.5 KB
  Коэффициент определяется отношением массы сырья к массе целевого продукта: K=mс mц. Характеризует сколько можно получить целевого продукта с едцы сырья. Степень совершенства техн процесса определяется выходом продукта и ее качеством. Под выходом продукта Х понимают отношение фактически полеченного продукта Мф к теоретическому Мт ке можно было бы получить их данного исходного вещества: Х=Мф Мт Для хим реакций выход продукта определяется по уровню реакций с учетом количества исходного вещества.