48082

Офшорні компанії

Лекция

Экономическая теория и математическое моделирование

З одного боку передача прав власності компанії явним чи неявним власником якої ви є у деяких країнах допоможе скоротити суму податку на нерухомість. Крім того створення офшорної компанії єдиний легітимний спосіб вийти з підпорядкування так званого кодексу Наполеона який діє на території більшості країн Західної Європи й захищає права законного подружжя й дітей у питаннях успадкування нерухомості. А от акції компанії якій будуть передані права власності на цей особняк можна заповідати навіть улюбленому собаці й ніхто не зможе...

Украинкский

2013-12-06

46.28 KB

1 чел.

4

Офшорні компанії

1.Поняття і характеристика офшорних компаній

2.Види офшорних компаній

1.Поняття і характеристика офшорних компаній

Термін «офшорна компанія» передбачає, що цю компанію створюють не за місцем проживання чи громадянства її власника.

Останнім часом практика створення таких компаній надзвичайно поширилася, і найпопулярнішими зонами для власників офшорних компаній є ті держави й економічні зони, які надають максимальні пільги в оподаткуванні чи гарантують максимум конфіденційності.

Однак висновок про те, що володіння офшорною компанією автоматично означає причетність до нелегальної практики, не цілком відповідає дійсності.

До допомоги офшорних компаній легально вдаються для забезпечення максимально ефективного механізму фінансових інвестицій,, особливо коли йдеться про фінансування транснаціональних проектів, сконцентрованих в одній галузі промисловості

Однак найчастіше законослухняні громадяни звертаються до послуг офшорних компаній у тих випадках, коли .йдеться про нерухомість. З одного боку, передача прав власності компанії, явним чи неявним власником якої ви є, у деяких країнах допоможе скоротити суму податку на нерухомість. Адже, за деякими податковими законодавствами, оподатковується тільки нерухомість, що є корпоративною власністю й перебуває в межах даної держави. Крім того, створення офшорної компанії — єдиний легітимний спосіб вийти з підпорядкування так званого кодексу Наполеона, який діє на території більшості країн Західної Європи й захищає права законного подружжя й дітей у питаннях успадкування нерухомості. Інакше кажучи, власник особняка у Франції, скажімо, не може відписати його своїй улюбленій онучці, обійшовши при цьому нелюбих дружину й дітей. Точніше, заповісти він може, та заповіт визнають незаконним і особняк однак дістанеться ненависним домочадцям. А от акції компанії, якій будуть передані права власності на цей особняк, можна заповідати навіть улюбленому собаці, й ніхто не зможе оскаржити такий заповіт.

Утім, створення офшорних компаній може виявитися вигідним і для тих багатіїв, котрі не хочуть передавати своїм найочевиднішим спадкоємцям не тільки свою нерухомість. Чинне законодавство дозволяє створити офшорний траст так, що ім'я його реального власника залишіться невідомим. І, таким чином, ніхто з його найближчого оточення навіть не запідозрить справжніх розмірів багатства.

Сам процес створення, офшорної компанії досить простий і відносно дешевий. У всьому світі діють тисячі посередницьких, фірм, які підберуть у будь-якій з офшорних зон (а їх на планеті нараховується декілька десятків) найманих службовців, котрі входитимуть до ради директорів фірм і вестимуть всю необхідну документацію. Більше того, у деяких випадках вони навіть справді зможуть здійснювати ту комерційну діяльність, заради якої, судячи з паперів, цю фірму і створено (приміром, торгувати енергоносіями). Утім, такі «додаткові» послуги примхливим клієнтам потрібні дуже рідко. Початкові одноразові витрати на створення такої фірми зазвичай становлять 1,5 тисячі доларів, а поточні — 500—700 доларів на рік.

Утім, заснування офшорної компанії рідко досягає своєї мети без створення спеціального трасту чи так званої шельфової компанії. Суть і того, й іншого утворення полягає в тому, що адвокати, консультанти чи бухгалтери від імені анонімного клієнта створюють для нього фірму-прикриття, ніхто зі службовців якої навіть не здогадується про ім'я її справжнього власника (чи власників).

Offshore Incorporations Ltd., одна з найбільших оптових продавців офшорних компаній, займається цим бізнесом уже 15 років. Лед Пауел, засновник і беззмінний керівник фірми, стверджує, що переважно шельфові компанії створюють транснаціональні корпорації. Вони в такий спосіб прагнуть захистити свої активи від розпилення у разі можливої реструктуризації. Термін життя кожної такої компанії зазвичай не перевищує п'яти років, а найбільша складність у процесі її створення — вибір назви. «За умови, що ми створюємо по 300 компаній на тиждень, уникнути повторень у назвах практично неможливо, — скаржиться Пауел. — Тому дуже часто нам відмовляють у реєстрації компанії через те, що фірму з такою назвою вже десь було зареєстровано. Ми постійно влаштовуємо змагання для своїх співробітників, на яких за короткий час потрібно написати по 100 оригінальних назв. Переможців нагороджуємо спеціальними бонусами. А нещодавно клієнт, котрий прийшов прикупити собі відразу 119 окремих компаній, але при цьому погодився, щоб вони мали одну загальну назву з різними порядковими номерами (типу «Форд-1», «Форд-2» і так далі), одержав істотну знижку».

Пауел каже, що в даному випадку необхідно враховувати національність клієнта. Приміром, китайці та японці віддають перевагу довгим барвистим назвам, таким, як «Неперевершений суперщасливець вісім їпс.» або «Непереможний дракон комерційної магії Ltd.», тоді як європейцям більше подобаються короткі та прості назви, приміром, «Лондон Ltd.».

Хоча Onshore Incorporations Ltd. пропонує послуги зі створення компаній у 15 офшорних Зонах, але 70 відсотків усіх зареєстрованих за її допомогою компаній припадають на Британські Вірджинські острови. Порівняна невисока вартість послуг, політична стабільність, зручна інфраструктура й ефективна організація сервісу, на думку фахівців вигідно відрізняють цю офшорну зону від безлічі інших.

Однак те, про що йшлося вище, — лише один бік медалі. За даними Організації економічного співробітництва й розвитку (ОЕСР), чисельність офшорних фондів за останні 15 років виросла на 1400 відсотків, а обсяги задіяних у них капіталів перевищили 32 мільярди доларів. За словами Джеффрі Оуенса, який очолює роботу ОЕСР у боротьбі з недолугими методами податкової конкуренції, велику частину цієї суми становлять капітали, сконцентровані в країнах, що розвиваються. При цьому в цих країнах не тільки значно скорочуються податкові збори, а й занижуються загальні економічні показники, що, природно, перекручує картину економічного розвитку загалом.

Американські власті останнім часом дуже сильно тиснуть на офшорні зони з вимогою привести своє податкове законодавство у відповідність до міжнародних (читай, американських) стандартів. Офіційна підстава — боротьба з практикою відмивання незаконних грошей. Проте фахівці стверджують, що насправді американські податкові служби не можуть Допустити, що послугами офшорних банків користуються особи з подвійним громадянством і європейці, котрі мають «зелені карти» для роботи в США, у результаті чого американська скарбниця недоотримує чималі суми податків. Вимоги стосовно зміни податкових нарахувань або ж відмови від конфіденційності банківських і посередницьких послуг багатьма експертами розцінюються як незаконні. Зате вони дійові. Скажімо, у разі невиконання цих вимог швейцарськими банками, США погрожує вжити економічні санкції проти їхніх американських філій.

Утім, ОЕСР й інші міжнародні фінансові організації демонструють у боротьбі з офшорами не меншу наполегливість. Цього року опубліковано список 41 офшорного центру, які, за визначенням ОЕСР, здійснюють недолугу практику оподаткування. Фахівці пояснюють, що під цим терміном слід розуміти надання податкових пільг нерезидентам і відмову від співробітництва з податковими службами інших країн. Шість країн із цього списку вже пообіцяли виправитися і припинити таку практику до 2005 року, а дві третини з решти ведуть зараз з ОЕСР напружені діалоги в пошуках компромісів. Ще 15 офшорних центрів включено до списку тих держав, законодавство яких має занадто багато лазівок для відмивання справді кримінальних грошей. У семи з цих країн уже прийнято відповідні законодавчі поправки, а в інших цей процес у самісінькому розпалі.

Утім, вважають фінансисти International Herald Tribune, навіть найдосконаліше законодавство саме по собі проблему не розв'яже. Приміром, угода про обмін інформацією про грошові шахрайства між США й Бермудами чинна вже 15 років, і за весь цей час бермудські власті проінформували американські власті менш як про 50 клієнтів, котрі викликали в них підозру. Адже кожен банк і кожна посередницька компанія самі для себе вирішують, що для них важливіше: постраждати від застосування економічних санкцій, будучи впійманими на порушенні розпоряджень, чи втратити клієнта через неможливість гарантувати йому належний ступінь конфіденційності. Загалом, вимога до Посередників, «знати своїх клієнтів», тобто докопуватися до імен реальних власників корпоративних рахунків, залишається в силі. А от що робити з цим, керівництво кожної окремо взятої компанії вирішує самостійно.


2.Види офшорних компаній

1)Інвестиційні – інвестиції можуть бути вкладені в будь яку державу, а прибутки повертаються і офшорну зону.

2)Холдингові – вони фінансують діяльність своїх дочірніх компаній в різних державах, а дочірні компанії користуються пільгами офшорної зони.

3)Компанії по володінню власністю за кордоном – недорогі схеми володіння власністю за кордоном.

4)Банківські – проценти в цих банках вільні від сплати прибуткового(по доходний) податку.

5)Страхові – дозволяють страхувати ті ризики які в інших державах не страхуються і крім того ставки страхування набагато вищі. І ці гроші залишаються в материнській компанії яка і створює ці страхові компанії.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

13853. Эссе. Фильм «Ельцин. Три дня в августе» 32.16 KB
  Золотухиной Ирины политология. 4 курс Эссе. Фильм Ельцин. Три дня в августе Ельцин. Три дня в августе художественный фильм снятый журналистами телеканала НТВ о противостоянии членов Государственного комитета по чрезвычайному положению в СССР и политического ру
13854. Эссе «Вам бы встретиться с моим сынком» 24.23 KB
  Эссе Вам бы встретиться с моим сынком И даже если у тебя не получится найти любовь завести семью я лучше изменю этот мир чем позволю ему изменить тебя2 Фильм Кейт Хартман Вам бы встретиться с моим сынком вышел на экран в 2010 году. По сюжету фильма сын г
13855. Dangerous minds 40 KB
  Копысова Е.А. Dangerous minds Приступая к анализу политикоэтических интенции в вышеобозначенном фильме стоит определить как мы будем интерпретировать политическое в данном контексте. Учитывая специфику выбранной картины целесообразно понимать политическое как ...
13856. Профессиональная учительская этика в романе Белл Кауфман «Вверх по лестнице, ведущей вниз» 52.5 KB
  Роман Белл Кауфман Вверх по лестнице ведущей вниз опубликованный в 1960х годах заслужил признание не только в США роман обрел известность стал популярным без преувеличения во всем мире. Действие романа происходит в школе им. Кальвина Куллинджа в НьюЙорке. Главный г
13857. «Белая гвардия» Булгаков. Эссе 43 KB
  Вадим Матвеев Белая гвардия Булгаков. Эссе. Роман Булгакова наполнен историческими событиями от начала и до конца. 1918 год. Украина объявила независимость провозгласив гетмана в связи с чем обострились националистические настроения и рядовые украинцы сразу ра
13858. Джордж Оруэлл «1984» 32.58 KB
  Мосогутова Евгения Политология 4 курс Джордж Оруэлл 1984 Роман антиутопия Оруэлла1984 отражает настроения царившие в ХХ веке. Автор берет за основу реалии современного ему мира и возводит их в гроте
13859. Эссе Анализ романа Шодерло де Лакло «Опасные связи» 55.5 KB
  Эссе Анализ романа Шодерло де Лакло Опасные связи. Опасные связи единственный роман генерала Шодерло де Лакло основанный по утверждению автора на реальных событиях. Роман эпистолярного жанра что должно убедить читателя в подлинности излагаемого повествовани...
13860. Креативный анализ фильма « Последний урок» 24.46 KB
  Петрова Регина Креативный анализ фильма Последний урок Политическая целесообразность В основе сюжета фильма лежит история учительницы которая работает во французской школе для трудных подростков. Основная часть учеников – это иммигранты из арабских стран...
13861. Анализ фильма «Конформист» 46 KB
  Ромазанов Д.М. Политология 4 курс. Анализ фильма Конформист Фильм Конформист режиссера Бернардо Бертолуччи снят в 1970 году по роману Альберто Моравиа. Главный герой – Марчелло Клеричи интеллектуал о чем можно судить из его диалого