48104

СУТЬ БІРЖІ ТА ЇЇ ЕКОНОМІЧНА ПРИРОДА

Конспект

Банковское дело и рынок ценных бумаг

СУТЬ БІРЖІ ТА ЇЇ ЕКОНОМІЧНА ПРИРОДА Роль та місце біржі в економіці Суть біржі та її економічна природа Функції та характерні ознаки біржової торгівлі Види бірж 1. Роль та місце біржі в економіці Етимологiчно поняття бiржа походить вiд грецького слова “byrz†що в перекладі означає сýма гаманець. Три основних значення біржі: об’єднання комерційних посередників Місце торгівлі; гуртовий ринок. Суть біржі та її економічна природа Біржа – це постійно діючий ринок масових замінних цінностей який функціонує за визначеними...

Украинкский

2013-12-07

383.5 KB

5 чел.

Література:

ЗАКОНОДАВЧА БАЗА

Закон України ”Про  товарну біржу” зі змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 26 січня 1993 р. //www.nabu.kiev.ua

Закон України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринку фінансових послуг”// Україна -Business. – 17-24 липня 2001 р. - №29.-С.5.

Закон України “ Про цінні папери і фондову біржу” ВВРУ – 1991. - №38. – С.508

Основна література:

Сохацька О.М. Біржова справа .– Підручник. –Тернопіль. :Карт-Бланш. –2003. -  608с.

Сохацька О.М. Міжнародні ф’ючерсні ринки: теоретико-методологічний аспект. – Монографія. – Тернопіль: Карт-Бланш. – 2002. – 454с.

Дегтярева О.Биржевое дело: Учебник для вузов. –М.:ЮНИТИ-ДАНА, 2000. -679с.

Найман Э.Л. Мастер-трейдинг: секретные материалы. – М.:Альпина паблишер, 2002. – 320с.

Лекція 1. СУТЬ БІРЖІ ТА ЇЇ ЕКОНОМІЧНА ПРИРОДА

    

  1.  Роль та місце біржі в економіці
  2.  Суть біржі та її економічна природа
  3.  Функції та характерні ознаки біржової торгівлі
  4.  Види бірж

1. Роль та місце біржі в економіці

 Етимологiчно поняття бiржа походить вiд грецького слова “byrza”, що в перекладі означає сýма, гаманець.

          Згiдно з першою версiєю, витоки його лежать у новолатинському слові “bursa” - шкiряний гаманець, але це одночасно і студентська стипендiя, i, власне, бiржа. Подiбнiсть кореневих основ простежується у нiмецькому “borse”, французькому “bourse”, iталiйському “borsa”. Однак в англiйськiй мовi вживається слово “exchange”, буквально обмiн, i лише додавання прикметникiв “commodity” i “stock” дозволяє зрозумiти, що мова йтиме про товарну i фондову бiржi.

 Згiдно з іншою версiєю сама назва пов’язується з iменем бельгійського купця Ван дер Бурсе, який мешкав у м. Брюгге i мав на своєму родовому гербi зображення трьох гаманцiв. Мiсце розташування його будинку було зручним для зібрань торговцiв, грошових мiняйл. Багатий купець віддав у розпорядження торговців свiй будинок, який став першою офіційною бiржовою спорудою.

Три основних значення біржі:

об’єднання комерційних посередників

Місце торгівлі;

гуртовий ринок.

Структура організованого ринку

2. Суть біржі та  її економічна природа

Біржа – це постійно діючий ринок масових замінних цінностей, який функціонує за визначеними правилами, у конкретному місці та призначений час.

 

Біржа володіє своєю мовою, знання якої означає знайомство із структурою й організаційними елементами, Статутом і Правилами біржової торгівлі та Кодексом честі біржовиків

Поняття біржі

Біржа – це ринок, на якому товари продаються у великій кількості, у приміщенні, де відбуваються публічні торги за допомогою голосу та жестів або через комп’ютерні мережі, створюючи особливу атмосферу ринку чистої конкуренції.

Біржакатегорія ринку, явище економічного життя. Біржа – це великий ринок для обороту капіталів, для правильного встановлення цін на товари, цінні папери та валюту; грошовий ринок для держав, підприємств, фірм, асоціацій і корпорацій. Вона виступає посередником між тими, хто шукає куди вкласти капітал і тими, хто потребує його, тобто регулює кредитні, грошові, платіжні відносини як в країні розміщення, так і між державами. Біржа служить для привізної торгівлі страховим закладом, запобігаючи зниженню цін до його прибуття, тобто страхує підприємницький ризик.

Економічна сутність біржі

  •  ринок замінних цінностей;
  •  організація;
  •  реалізація власної вигоди учасниками біржової торгівлі;
  •  офіційне котирування цін;
  •  специфічний біржовий товар;
  •  страхування цінових та курсових ризиків;
  •  цифровий вираз попиту і пропозиції;
  •  розміщення товарів у просторі й часі;
  •  встановлення об’єктивних цін та курсів, в основному майбутніх.

3. Функції та характерні ознаки біржової торгівлі

Біржа характеризується такими рисами:

  •  концентрується у місцях економічної активності, у потужних виробничих та фінансових світових центрах, столицях, портах тощо;
  •  ведеться великими партіями товарів або значними за обсягами фінансовими інструментами;
  •  реалізуються реальні активи з негайною поставкою та поставкою в майбутньому, зобов’язання постачання-приймання, права тощо;
  •  проводиться регулярно, концентруючи попит і пропозицію у часі й просторі;
  •  характеризується гласністю, прозорістю діяльності, доступністю інформації для широкого загалу учасників ринків;
  •  має організаційну, економічну та правову основи;
  •  виробляє стандарти щодо якісних і кількісних параметрів товарів та фінансових інструментів;
  •  ведеться біржовими посередниками, брокерами та дилерами, сама біржа угод не укладає;
  •  виробляє власні правила торгівлі та слідкує за їх дотриманням;
  •  активно використовує методи електронного трейдингу.

Функції біржової торгівлі

4. Класифікація бірж

Основна мета ф’ючерсної торгівлі полягає не в

тому, щоб купити або продати, головне завдання її  

– обминути ціновий та курсовий ризики.

Ф. Шварц, дослідник ф’ючерсних ринків Заходу

Тема 2. БІРЖОВИЙ ТОВАР

      1. Класифікація біржових товарів

2. Види біржових контрактів

3. Характеристика біржових товарів

4. Сільськогосподарська та промислова      сировина

5. Фінансові інструменти

1. Класифікація біржових товарів

Об’єктами біржової торгівлі є обмежена кількість стандартизованих за кількісними та якісними показниками товарів. До них належать близько 50 видів, однак вони становлять понад третину міжнародного товарообігу.

Біржові товари класифікують на три великих групи:

І. Сільськогосподарська сировина, лісові товари та продукти їх переробки

ІІ. Промислова сировина

ІІІ. Фінансові інструменти

Біржові товари повинні відповідати таким характеристикам:

  •  масовість;
  •  здатність до стандартизації;
  •  замінність;
  •  вільне ціноутворення.

І. Сільськогосподарська сировина, лісові товари та продукти їх переробки

  •  зернові: пшениця, кукурудза, овес, жито, рис;
  •  сім’я олійних культур: льон, бавовна, соя(боби), соєва олія, соєвий шрот;
  •  жива худоба: ВРХ, живі свині, бройлери
  •  свине м’ясо, бекон, свині стегна;
  •  текстильні товари: джут, натуральний та штучний шовк, промита вовна та прядиво. Бавовна
  •  харчові товари: цукор, кава, какао, рослинні олії, яйця, картопля, арахіс, концентрат апельсинового соку
    •  Пиломатеріали і фанера
    •  Натуральний каучук

ІІ. ПРОМИСЛОВА СИРОВИНА

  •  Нафта – сирець та продукти її переробки: дизельне пальне, мазут, пропан, бензин
    •  Кольорові та коштовні метали:

2.Види біржових контрактів

Біржові контракти поділяють на контракти з реальними активами і зобов’язаннями поставки та правами на ці активи, які називаються похідними інструментами (ф’ючерсами та опціонами).

Угода вважається біржовою, якщо вона відповідає таким вимогам:

  •  укладена на товар, допущений до котирування на даній біржі;
  •  укладена у торговельному піті (pit), ямі, спеціально відведеному місці у торговельному залі біржі;
  •  укладена між членами біржі, або сертифікованими біржовими брокерами;
  •  укладена в межах часу, відведеного для біржової сесії.

Біржові контракти з реальними активами:

Біржові контракти з реальними активами (товарами, фінансовими інструментами) поділяються на дві групи:

1)  контракти на купівлю-продаж реальних активів з негайною поставкою, які у зарубіжній практиці називаються спотовими (spot) або касовими (cash), передбачають виконання укладених у біржовій залі під час біржової сесії у найкоротші терміни, тобто негайно.

2)  контракти на купівлю-продаж реальних активів з поставкою у строки, вказані у контракті за цінами, погодженими в момент укладання угоди. Ці контракти прийнято називати форвардами (forward).

Товарна біржа реального товару характеризується такими рисами:

  •  торгівля відбувається без пред’явлення товару, за біржовими контрактами;
  •  біржові товари масові, однорідні, стандартизовані, взаємозамінні;
  •  біржова ціна визначається під час біржових торгів через постійну реєстрацію та наступну публікацію у засобах масової інформації;
  •  біржові угоди можуть проводитися як з метою купівлі-продажу товарів, так і з спекулятивними цілями;
  •  торгівля проводиться за Правилами біржової торгівлі, виконання яких є обов’язковим для продавців та покупців.

Вимоги до біржових складів:

Сучасні біржі реальних товарів дозволяють доставляти товар лише у ті місця, де виконуються всі вимоги біржі щодо зберігання.

Склади мають відповідати таким вимогам:

  •  надавати біржі послуги, передбачені її керівництвом;
  •  надавати тарифи всіх видатків, пов’язаних із обробкою та зберіганням вантажів;
  •  вивозити товар зі складу лише за умови подання варранту - складського свідоцтва, проти якого здійснюються всі операції на біржі та проводяться розрахунки;
  •  повідомляти біржу про зміну власника складу;
  •  відповідно до вимог законодавства, що регулює біржову діяльність, робити облік, складати звіти, дозволяти необхідні інспекції;
  •  забезпечувати зберігання товару.

5. Фінансові інструменти

Фінансові інструменти – це товари та послуги фінансових інститутів, що стають доступними для клієнтів завдяки супутнім та підтримуючим товарам.

Класифікація фінансових інструментів

В якості класифікаційних ознак беруть ціноутворення на фінансовий інструмент та строк виконання контрактів.

Виходячи із першої ознаки фінансові інструменти класифікують на реальні (основні, базові) ціни або курси на які визначаються на ринку через взаємодію попиту й пропозиції, та похідні, ціни на які є похідними від цін базового активу (derivative instruments). За другою ознакою фінансові інструменти поділяються на інструменти з негайною поставкою – касові або спотові (spot, cash) та строкові інструменти (termine instruments), оскільки є контрактами на купівлю-продаж базових фінансових інструментів у майбутньому за цінами або курсами погодженими у момент укладання таких контрактів.

Фінансові інструменти, які сьогодні широко використовують у зарубіжній практиці можна поділити на п’ять груп:
1.  Часткові цінні папери (акції та сертифікати інвестиційних фондів).

2.  Боргові зобов’язання (облігації, казначейські зобов’язання, комерційні папери, векселі, депозитні сертифікати).

3.  Похідні фінансові інструменти (форварди, ф’ючерси, свопи, опціони).

4.  Гібридні інструменти (конгломерати простих інструментів, наприклад гібрид процентних та валютних інструментів).

5.  Синтетичні інструменти (опціон на ф’ючерсний контракт, двовалютна облігація, синтетична акція тощо).


Поняття акції

Акція (chare) – цінний папір, що засвідчує участь володаря у капіталі ділової одиниці бізнесу, що має статус юридичної особи у формі корпорації – акціонерного товариства.

Акція – це частка акціонера (chares of stock) у всьому, що має компанія, його узаконене право на частину капіталу, майна, доходу.

Акція – це єдиний вид цінних паперів, що за певних умов дозволяє збільшити свої капітали, захищати їх від інфляції. Акція – це одночасно боргове зобов’язання корпорації перед її акціонерами та титул власності.

Види акцій

Акції бувають іменними чи на пред’явника залежно від способу передачі акції від одного акціонера до іншого, звичайні (common stock) і привілейовані (preferred stock), залежно від права участі в управлінні корпорацією.

Емісія акцій здійснюється у таких випадках:

  •  при акціонуванні акціонерного товариства;
  •  при реорганізації існуючої компанії в акціонерне товариство (наприклад, в процесі приватизації);
  •  при змінах статутного фонду існуючого акціонерного товариства.

Фундаментальні якості й ознаки акції:

  •  акція – це титули власності на майно акціонерного товариства, але не позика;
  •  відсутність кінцевого строку погашення; у класичному понятті, акція – це негасимий цінний папір;
  •  обмежена відповідальність. Інвестор не може втратити більше ніж він вклав в акцію. Інвестор не відповідає за зобов’язаннями акціонерного товариство в цілому, це положення стало діяти з початку XIX-го століття.
  •  акція неділима – права, котрі вона представляє є неподільними.

Привілейовані акції дають їх володарям право на:

  •  дивіденди на привілейовані акції, як правило, встановлюються за фіксованою ставкою, розмір дивіденду, виражений у відсотках до номіналу акції;
  •  дивіденди на привілейовані акції виплачуються до виплати дивідендів за звичайними акціями;
  •  володарі привілейованих акцій мають право на першочергове отримання певної частки активів товариства при його ліквідації.

Привілейовані акції бувають таких видів:

1.    Кумулятивні привілейовані акції.

2.    Некумулятивні привілейовані акції.

3.    Привілейовані акції з долею участі.

5.    Привілейовані акції з коректованою ставкою дивідендів.

6.   Відкликані привілейовані акції.

До боргових цінних паперів належать:

  •  облігації (державні та корпоративні);
  •  казначейські зобов’язання та векселі;
  •  депозитні сертифікати банків;
  •  векселі.

Боргові цінні папери класифікують за такими ознаками:

1)    терміни існування боргового зобов’язання (короткострокові, середньострокові, довгострокові);

2) характер отриманого доходу (процентні, дисконтні);

3)    забезпеченість повернення суми боргу тощо (забезпечені іншими ліквідними активами та незабезпечені).

Визначення боргових цінних паперів:

Облігація – це цінний папір, що засвідчує внесення її власником грошових коштів і підтверджує зобов’язання щодо відшкодування йому номінальної вартості цього паперу у передбачені строки з виплатою фіксованого проценту.

Вексель – встановлена законом форма боргового зобов’язання про безумовне повернення боргу.

Депозитний сертифікат – письмове свідчення банку щодо депонування номінальної суми позики з умовою її повернення у вказані у сертифікаті строки з виплатою твердо фіксованих відсотків доходу, нарахованих на номінал.

У  біржову торгівлю включено позабіржові та екзотичні інструменти:

  •  процентні, валютні та свопи на доходи
  •  свопи на енергоносії
  •  форварди, форварди з правом дострокового виконання, форварди з заміною базового активу на акції фондової біржі, форварди на золото та державні облігації, угоди про майбутню процентну ставку
  •  Екзотичні опціони , наприклад , бар’єрні
  •  Дельта-нейтральні торговельні стратегії

Лекція № 3. УЧАСНИКИ БІРЖОВИХ ОПЕРАЦІЙ

1.Засновники та члени бірж. Їх права й обов’язки

2.Учасники біржових сесій

3.Біржові посередники: брокери, дилери

4.Суть та основні види брокерської діяльності

5.Правове регулювання брокерської діяльності

1. Засновники та члени бірж. Їх права й обов’язки

Згідно законодавства України (ЗУ “Про товарну біржу” та “Про цінні папери і фондовий ринок”) товарна біржа створюється шляхом добровільного об’єднання зацікавлених юридичних та фізичних осіб, яким це не заборонено законом. Фондову біржу можуть заснувати не менше двадцяти професійних учасників фондового ринку.

Учасників біржових торгів умовно поділяють на такі групи:

  •  ті, що укладають угоди;
  •  ті, що організовують укладання угод;
  •  ті, що контролюють укладання угод;
  •  ті, що спостерігають за веденням торгів.

У біржовій залі можуть знаходитися:

На державних (публічних) біржах:

  •  члени біржі та їх представники;
  •  брокери або маклери;
  •  акредитовані на біржі;
  •  постійні та разові відвідувачі.

На закритих організаціях торгуючих (приватних) біржах:

  •  члени бірж;
  •  представники членів біржі;
  •  брокери, акредитовані на біржі.

Учасники біржових торгів:

1) До групи, яка організовує біржову торгівлю належать:

  •  маклери або гоф-брокери, які ведуть торги;
  •  оператори, які реєструють укладені у біржовій “ямі” угоди;
  •  співробітники розрахункової (клірингової) палати;
  •  співробітники підрозділів біржі;
  •  юристи, клерки, помічники брокерів тощо.

2) Контроль та спостереження за торгівлею. Групу, що контролює біржову торгівлю, представляють:

  •  представники державних органів, що контролюють ф’ючерсну торгівлю;
  •  члени біржового комітету, біржової ради, старший маклер тощо.

3) До групи спостерігачів належать:

  •  акредитовані представники преси;
  •  відвідувачі;
  •  гості.

Особливості  біржового членства

На біржах США розрізняють три категорії членства:

  •  повні члени з правом участі в усіх торговельних секціях (ямах, пітах);
  •  неповні (асоційовані) члени, які мають право торгівлі лише у конкретних торговельних секціях;
  •  спеціальне членство (членство за інтересами).

2.Учасники біржових сесій

Учасники біржових операцій міжнародних ф’ючерсних бірж, які є їх засновниками, членами або клієнтами виступають:

як дилери:

  •  потужні трейдери – торговельні ТНК, що укладають угоди за власні кошти;
  •  промислові ТНК, що реалізують продукцію своїх підприємств;
  •  плантаційні фірми, об’єднання фермерів, великі землевласники;
  •  володарі елеваторів, холодильників, нафтових терміналів, газо- та трубопроводів тощо;
  •  переробні ТНК, які виступають покупцями сировини та продавцями продуктів;
  •  державні організації різних країн, (формування стратегічних запасів сировини);
  •  державні банки та організації, які торгують коштовними металами, тощо.

як брокери:

  •  брокерські фірми та брокерські доми, які укладають угоди від імені та за кошти клієнтів або від власного імені за кошти клієнтів;
  •  комісійні фірми;
  •  агентські фірми.

Учасників міжнародної біржової ф’ючерсної  торгівлі поділяють на:

  •  спекулянтів;
  •  арбітражерів;
  •  хеджерів.

 Спекулянти та їх різновид – арбітражери, які купують або продають ф’ючерсні контракти з метою отримання вигоди від різниці у цінах або гри на тенденціях зміни ціни у майбутньому є дилерами.

Хеджери – це брокери, які виконують замовлення клієнтів щодо купівлі-продажу ф’ючерсних контрактів з метою цінового страхування їх позицій на реальних ринках.

3.Біржові посередники: брокери, дилери

Дилер – це посередник у широкому розумінні цього слова, він приймає участь у процесі укладання угод безпосередньо, вкладаючи власний капітал, приймаючи на себе всі ризики.

Брокер – це посередник у вузькому розумінні цього слова, він лише зводить продавців та покупців, отримуючи за це вина­городу у вигляді комісійних.

4. Суть та основні види брокерської діяльності

Брокер виконує такі функції:

  •  консультаційна робота;
  •  розміщення товарів у просторі та часі, іншими словами – дистрибуція;
  •  допомога в управлінні активами;
  •  надання послуг щодо купівлі та продажу активів;
  •  хеджування цінових та курсових ризиків.

Для успішної роботи на біржі брокер повинен:

  •  досконало знати ринок даного біржового товару, постійно стежити за його кон’юнктурою;
  •  пройти процедуру акредитації на біржі, здати відповідні екзамени на предмет знання правил біржової торгівлі та ведення торгів;
  •  уміти працювати з клієнтами.

Обов’язкова реєстрація поширюється на такі категорії учасників біржової торгівлі:

  •  брокерів у торговельній “ямі”, “рингу” (floor broker, ring broker);
  •  комісіонерів – представників комісійного дому (commission house) – фірми, що спеціалізується на виконанні доручень купівлі-продажу для клієнтів ф’ючерсної біржі, отримуючи за це комісійні;
  •  асоційованих осіб – службовців комісійних домів та агентів, які займаються пошуком клієнтів, здійснюють консультаційну роботу; незалежних брокерів (introducing broker), які приймають замовлення клієнтів на укладання угод, однак не ведуть розрахунків, передаючи їх службовцям комісійних домів;
  •  консультантів з торгівлі ф’ючерсами (commodity trading adviser);
  •  операторів інвестиційних (хеджевих) фондів, що спеціалізуютьcя на торгівлі товарними ф’ючерсами (commodity fund).

Національна асоціація ф’ючерсної торгівлі  взяла на себе виконання таких функцій:

  •  відбір фахівців з ф’ючерсної торгівлі для рекомендації у члени бірж;
  •  захист інтересів та прав клієнтів бірж;
  •  контроль за брокерами та іншими учасниками торгівлі щодо виконання ними фінансових вимог (проведення таємних та комплексних ревізій всіх напрямів комерційної діяльності, пов’язаної з укладанням ф’ючерсних та опціонних контрактів.

Для фізичних та юридичних осіб, які займаються брокерською діяльністю на ринку цінних паперів, встановлюються відповідні вимоги:

  •  професійні та кваліфікаційні до керівників та фахівців (в Україні брокерську фірму на фондовому ринку мають право заснувати три сертифікованих торговці, фондову біржу – 20 сертифікованих торговців цінними паперами);
  •  фінансові (в Україні брокерську фірму можна заснувати із статутним капіталом у розмірі не менше, ніж 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян для здійснення комерційної діяльності – дилера, або не менше 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян для здійснення комісійної діяльності – брокера);
  •  організаційно-технічні;
  •  спеціальні.
    Для здійснення успішної діяльності на біржовому ринку брокерська фірма повинна:
  •  визначити оптимальний рівень грошових коштів для початку функціонування, шляхи їх повернення та джерела поповнення;
  •  визначити асортимент товарів та біржі, на яких може здійснюватися результативна торгівля;
  •  провести маркетингове дослідження власних можливостей на ринку;
  •  постійно проводити моніторинг ринку, вміти прогнозувати цінові тренди;
  •  затвердити перелік питань, за якими можна кваліфіковано проводити консультаційну роботу та розміри плати за надання такого виду послуг.

5. Правове регулювання брокерської діяльності

Крім Закону України “Про товарну біржу”, “Про цінні папери та фондовий ринок, діяльність брокерів регламентується Законом України “Про підприємництво”, “Про підприємства в Україні”, “Про господарські товариства”, Податковим Кодексом України, Кодексом законів України про працю тощо.

Лекція 4. Організація біржових торгів

1. Організаційна структура управління біржею

2. Порядок укладання біржових угод

3. Організація діяльності брокерських фірм

4. Ведення рахунків клієнтів

5. Звітність щодо виконання наказів клієнтів

 1. Організаційна структура управління біржею

Організаційно-фінансові умови функціонування біржі:

  •  приміщення, придатне для організації торгівлі біржовими товарами;
  •  наявність сучасних засобів зв’язку для отримання й передачі інформації;
  •  організація процедури клірингу та фінансових гарантій виконання біржових угод;
  •  наявність ліквідних біржових контрактів (спотових, ф’ючерсних та опціонних);
  •  продумана процедура оперативного укладання угод.

Виділяють дві групи робочих органів біржі:

  •  центральні ( процес приймання замовлень)
  •  периферійні (безпосередні служби, які організовують торги у біржовій залі)      

Організаційно правові форми бірж:

 З юридичної точки зору біржі у всіх країнах є офіційно зареєстрованими організаціями, створеними у різних правових формах. Найчастіше використовують товариства з обмеженою відповідальністю або акціонерні товариства.

 Біржа – самостійний спеціалізований заклад, юридична особа, що виражає інтереси добровільного об’єднання комерційних посередників та їх службовців для проведення торговельних операцій у спеціальному місці за спільно виробленими правилами.

Біржі в Україні передбачають:

  •  регулярність біржових операцій;
  •  стабільність місця проведення  торгів;
  •  підпорядкованість завчасно встановленим правилам;
  •  рівноправність учасників біржової торгівлі;
  •  публічне проведення торгів;
  •  здійснення котирування біржових цін;
  •  створення умов для біржової торгівлі;
  •  регулювання цін на підставі співвідношення попиту та пропозиції;
  •  надання інформаційних та інших послуг членам біржі;
  •  збирання та розповсюдження цінової інформації.

Типова організаційна структура біржі

Органи управління біржею

 Вищим органом біржі є загальні збори членів біржі. Саме вони вибирають керівні органи, до яких належать біржовий комітет або президія біржі, ревізійна комісія та арбітражна комісія.

Крім зазначених виборних органів, на загальних зборах обирається склад виконавчого комітету, або правління біржі та затверджується організаційна структура управління біржі.

До виключної компетенції загальних зборів належить:

  •  здійснення загального керівництва біржею та біржовою торгівлею;
  •  визначення стратегії розвитку біржі, в т.ч. щодо впровадження нових видів біржових контрактів;
  •  формування виборних органів;
  •  прийом нових членів біржі;
  •  затвердження кошторису біржі, в т.ч. на технічне оснащення біржової торгівлі, заробітну плату найманого персоналу тощо;
  •  затвердження Статуту, Правил біржової торгівлі, Кодексу честі біржовиків;
  •  затвердження бюджету біржі та основних фінансових документів (баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів);
  •  прийняття рішення щодо ліквідації біржі.

Функції біржового комітету:

Для оперативного управління біржею загальні збори обирають Біржовий комітет, або Біржову раду, на який як на контрольно-розпорядчий орган покладається виконання таких функцій:

  •  заслуховування та оцінка звітів Правління;
  •  внесення змін до основних документів біржі для наступного затвердження на загальних зборах;
  •  підготовка та проведення загальних зборів членів біржі;
  •  обґрунтування розмірів пайових, комісійних та маржевих внесків;
  •  керівництво біржовими торгами;
  •  прийом та звільнення персоналу біржі;
  •  розпорядження майном біржі тощо.
  •  з питань ефективності ринку;
  •  аналізу звітів та квотування ринку;
  •  консультаційний щодо сільськогосподарських питань;
  •  контрактів на кормове зерно;
  •  контрактів із соєю, соєвою мукою та соєвою олією;
  •  контрактів з пшеницею;
  •  контрактів з індексами акцій;
  •  транспортний;
  •  з питань складування, зважування, зберігання та охорони;
  •  зі статистики;
  •  з товарних опціонів;
  •  фінансових цінних паперів.

2. Порядок укладання біржових угод

 Біржа – це місце, куди звертаються торговці для здійснення комерційних операцій. Біржові операції з конкретним активом укладаються в окремих операційних залах або в одному залі, який розбивається на окремі спеціалізовані секції, де відбувається укладання угод на певні товари або товарні групи.

Операційна зала та її секції плануються так, щоб учасники біржової торгівлі мали можливість швидко укладати угоди. Для цього торговельні секції діляться на торговельні місця – “ями”, або піти. На європейських біржах торговельні місця називають рингом, або кільцем, навколо якого розташовуються учасники.

Операційні зали повинні задовольняти наступі умови:

  •  бути достатньо великими, в них повинні вільно розміщуватися всі брокери та їх помічники, а також службовці біржі;
  •  торгівля в одній секції повинна не заважати торгівлі у інших секціях;
  •  інформація про укладені та заявлені до купівлі – продажу контракти повинна бути доступною для всіх бажаючих учасників біржової торгівлі.

На інформаційному табло по кожному контрактному місяцю вміщується така інформація:

  •  ціна відкриття торгівлі;
  •  максимальна ціна дня;
  •  мінімальна ціна дня;
  •  оцінка обсягів торгівлі;
  •  ціни останніх семи угод з поміткою, чи вони дійсно є цінами укладених угод чи цінами пропозиції;
  •  остання зареєстрована ціна угоди або пропозиції;
  •  різницю між останньою ціною та ціною за минулий день;
  •  максимальну ціну за період торгівлі контрактом;
  •  мінімальну ціну за період торгівлі контрактом.

На сучасних зарубіжних біржах існує три методи ведення біржових торгів:

  •  Публічний подвійний аукціон за допомогою голосу і жестів;
  •  Торгівля пошепки ( Японія, Південно-Східна Азія)
  •  Електронна торгівля

Схема ліквідації ф’ючерсних угод

Схема біржових жестів

3. Організація діяльності брокерської фірми 

Організаційна структура управління брокерською фірмою, як правило, складається із двох підрозділів, пов’язаних між собою:

  •  фронт-офіс здійснює всі процедури купівлі та продажу біржових контрактів на біржах;
  •  бек-офіс здійснює весь комплекс робіт з клієнтами. Цей підрозділ брокерської фірми організовує збір замовлень, укладання угод, виконання розрахунків, оперативний аналіз та прогнозування ринку, облік операцій тощо.

4. Ведення рахунків клієнтів

Рахунки бувають таких видів:

  •  індивідуальний рахунок, у цьому випадку рішення про операції з рахунком приймаються володарем цього рахунку;
  •  спільний рахунок, з правом спільного володіння, з правом передачі власності, частки або без нього;
  •  рахунок товариства, у цьому випадку для прийняття рішення щодо використання коштів потрібно мати документ, підписаний членами товариства;
  •  рахунок корпорації, в даному випадку від менеджера вимагається документ, який засвідчує його право розпорядження рахунком корпорації;
  •  рахунок з агентськими повноваженнями, за цим рахунком право його ведення надається третій особі;
  •  хеджевий (торговельний) рахунок, за цим рахунком потрібно пред’являти підтверджуючі документи про ведення аналогічних операцій на реальних ринках;
  •  ОМНІБУС”, об’єднаний ф’ючерсний рахунок кількох учасників.

Угода між клієнтом та брокером

 При укладанні угоди обумовлюється надання таких послуг клієнтам:

  •  ведення рахунків та звітності;
  •  надання інформації про стан ринку;
  •  внесення депозиту у клірингову установу;
  •  приймання, передача та виконання замовлень.

Після відкриття рахунку брокер повинен здійснити наступні дії:

  •  забезпечити внесення відповідного рівня депозитного внеску;
  •  приймати та передавати у біржове кільце всі накази клієнта;
  •  надавати постійну інформацію про стан його рахунку.

5. Звітність щодо виконання наказів клієнтів

Після виконання замовлення брокер повинен відзвітувати перед клієнтом.

Ведення рахунків підтверджується рядом стандартних документів. До них належить підтвердження. Підтвердження про виконання наказу клієнта містить таку інформацію:

  •  вид ф’ючерсного контракту;
  •  купівля або продаж;
  •  біржа;
  •  місяць поставки;
  •  ціна.

При закритті позиції шляхом укладання оберненої (офсетної) угоди, звіт містить наступні позиції:

  •  кількість куплених та проданих контрактів;
  •  ціни відкриття та закриття позиції;
  •  доходи або збитки від угоди;
  •  комісійні;
  •  нетто-результати угоди.

Лекція  5. Ф'ючерсні контракти

   1.  Характеристика ф’ючерсного контракту

   2. Основні риси ф’ючерсної торгівлі

   3. Характеристика біржової мережі Заходу

1. Характеристика ф’ючерсного контракту

 Ф’ючерсний контракт - це біржовий контракт-зобов’язання, в якому  детально описано товар (валюту, цінні папери, інші фінансові інструменти, сировину) за встановленими стандартними параметрами.

 Основною метою ф’ючерсної торгівлі є не купівля-продаж товару, головне її призначення полягає у нейтралізації (страхуванні) цінових ризиків.

 Ф'ючерсні контракти – це угоди про завчасну купівлю- продаж товару або строкові угоди.

Успіху на ф’ючерсному ринку досягає контракт, який відповідає таким характеристикам:

  •  високі обсяги попиту та пропозиції;
  •  товар в основі контракту є однорідним, масовим, придатним до стандартизації;
  •  ціна на товар утворюється вільно, без впливу держави та монополій;
  •  ціни коливаються – за інших умов учасники ринку не матимуть стимулу для здійснення операцій;
  •  ф’ючерсні контракти передбачають комерційний інтерес, зацікавлення учасників реального ринку;
  •  ф’ючерсний контракт повинен позитивно відрізнятися від інших інструментів фінансового ринку, щоби ним зацікавилися біржові посередники.

Біржова термінологія

На високоліквідних ринках дистанція між цінами пропозиції покупців (bids) та продавців (offers) називається спредом (spread), вона зменшується завдяки конкуренції.

Мінімальний розмір зміни ціни встановлює біржа. Він називається тіком (tick or minimum fluctuation) або пунктом.

Кожен контракт має дві сторони: покупця та продавця. Покупець ф’ючерсного контракту називається стороною, що займає довгу (long), продавець – коротку (short) позиції. При спаді цін виграють продавці, при зростанні – покупці.

   Позиції на біржі

Місяці поставок називаються позиціями.

Серед умов ф’ючерсного контракту важливу роль відіграють строки (позиції), за якими дозволяються укладання угод і поставка. Наприклад, для кукурудзи – це 5, 7, 9, 12 місяці року: травень, липень, вересень, гру­день. Це означає, що торгівля відбувається за чотирма позиціями.

Важливою характеристикою ф’ючерсного контракту є термін його чинності, тобто період часу від початку торгівлі на певний місяць до закінчення торгівлі цим контрактом. Цей параметр називають глибиною контракту.

Внески учасників ф'ючерсного ринку

Кожен торговець (учасник, клiєнт) ф’ючерсного ринку вносить початковий вклад – депозит/початкову маржу (original margin or initial margin), який змiнюється щоденно, залежно вiд змiни цiн на контракти. Згiдно з Правилами бiржової торгiвлi депозит повинен становити вiд 2 до 10 відсотків вартостi товару, вказаного в контрактi.

Крiм депозитiв, що вносяться при укладаннi контракту, небажанi змiни цiн повиннi компенсуватися щоденними гарантiйними внесками, що називаються варіаційною маржею (variation margin). Якщо клiєнт вiдкриває контракт на купiвлю товару, а цiна на нього потiм спадає, вiн зобов’язаний заплатити своєму брокерові маржу, щоби відшкодувати втрати.

Замовлення на купівлю-продаж ф’ючерсних контрактів оформляються як торговельні ордери. Вони бувають: ринковими, лімітованими, стоп-ордерами, комбінованими тощо. Лімітований наказ-ордер відрізняється від ринкового тим, що у графі “ціна” вказується її значення.

Біржі мають свої місяці поставки та терміни протягом яких надсилаються повідомлення про поставку - нотиси (notice) (в США “нотис”, в Англiї - “допкет”). Нотиси бувають з правом передачi i без такого права.

Характерно, що час поставки обирає продавець у межах встановленого біржею періоду поставки.

Товар на ф’ючерсних бiржах дозволено поставляти у визначені мiсяцi, які називають позицiями.

Етапи процесу поставок

Процеси поставок на різних біржах різні, проте завжди поставки реалізовуються через серію послідовних етапів.

Наприклад, правила Чиказької товарної біржі передбачають триденний процес реалізації поставок.

День 1-й (день позиції).

Розрахункова фірма, яка репрезентує інтереси продавця, повідомляє розрахунковій корпорації Чиказької товарної біржі про бажання свого клієнта виконати поставку за ф’ючерсним контрактом.

День 2-й (день повідомлення).

До відкриття біржі наступного дня розрахункова корпорація шукає продавцеві покупця, який довше від інших утримував довгу позицію. Пізніше корпорація інформує обох партнерів. Розрахункова фірма, яка представляє продавця, виписує рахунок-фактуру і спрямовує його в розрахункову корпорацію Чиказької товарної біржі для пере­дачі розрахунковій фірмі, що представляє покупця. Розрахункова фірма покупця отримує рахунок-фактуру продавця від розрахункової корпорації.

День 3-й (день поставки).

Отримавши чек від розрахункової фірми покупця, розрахункова фірма продавця видає їй товарну квитанцію. Розрахункова фірма покупця подає повідомлення про поставку і акцептовий чек на суму, що належить розрахунковій фірмі продавця.

2. Основні риси ф’ючерсної торгівлі

Основні біржі розташовані в центрах економічної активності світу: США, Великобританії, Японії.

У зв’язку з впровадженням у біржову практику фінансових ф’ючерсів, якими активно торгують у Лондоні, Парижі, Франкфурті-на-Майні, обсяги загальноєвропейського обігу ф’ючерсних бірж потроїлися за останні роки, в Азії – подвоїлись.

Зараз у біржовій торгівлі Заходу переважає ф’ючерсна біржа. Біржі реального товару збереглися лише в деяких країнах і мають незначний обіг. Найбільші біржі реального товару розміщені в країнах третього світу.

Сьогодні у світі налічується майже 200 ф’ючерсних ринків. На біржах США 70% ф’ючерсних контрактів – нові, запроваджені за останні 10-15 років; 60% ф’ючерсного обігу становлять контракти з фінансовими інструментами.

Для ф’ючерсної торгівлі характерними є такі функції:

  •  фіктивний характер угоди (практично відсутній обмін реальним товаром – 1-2%, зобов’язання сторін з ф’ючерсних угод припиняються через укладання оберненої угоди з виплатою різниці в цінах);
  •  сувора регламентація кількості, дозволеної до поставки, терміну та місця поставки;
  •  уніфікована якість товару;
  •  зв’язок з ринком реального товару через хеджування;
  •  безособовість угод, замінність контрагентів;
  •  здійснення розрахунків через спеціальну Розрахункову (клірингову) палату, яка є гарантом виконання зобов’язань сторін при купівлі-продажу контрактів.

Розміщення ф'ючерсних і опціонних ринках

 Операції на ф’ючерсному та опціонному ринках виконуються у спеціальних місцях - “ямах” або “пітах” (pit). Площа “ями” коливається від кількох десятків до сотень квадратних метрів. Багато­кутні, як правило, восьмикутні “ями” або “піти” (ринги) мають сходинки, що спускаються до центру. Продавці та покупці розташовуються на різних сходинках “піту” – залежно від місяця поставки за контрактом. Торгівля за кожною ф’ючерсною або опціонною угодою відбувається в певному “піті” у визначений регламентом біржі час.

3. Характеристика біржової мережі Заходу

Бiржова мережа США значно впливає на бiржову мережу свiту. Про це свiдчить хоча би той факт, що тут розміщені найбiльшi товарна та фондова бiржi свiту: Чиказька торговельна палата (Chicago Board of Trade) та Нью-Йоркська фондова біржа (New York Stock Exchange).

Для бiржової мережi США характернi процеси концентрацiї, що призвели до скорочення кiлькостi бiрж. Майже всi товарнi бiржi є ф’ючерсними.

Чиказька торговельна палата (Chicago Board of Trade, скорочено CBОT)

Заснована у 1848 р., є найбiльшою у свiтi товарною бiржею, світовим центром зернової торгівлі. Крiм ф’ючерсних торгiв зерновими (пшениця, овес, кукурудза), соєвими бобами та продуктами їх переробки, бiржа пропонує ф’ючерснi контракти на срiбло, золото, iпотеку, довгострокові облiгацiї Казначейства США, 10-рiчні зобов’язання Казначейства США. На біржі налічується 1402 повних та 681 асоцiйованих членів. У Раді директорiв – 22, в штаті – 500 осіб, які не є членами бiржi. На цю біржу припадає 50% всього біржового обороту США. До найпопулярніших контрактів належать ф’ючерс на кукурудзу. У середньому за біржовий день залишається до 100 тис. відкритих позицій за цим контрактом. Крім пшениці та кукурудзи широкого поширення набули контракти на соєві боби та продукти їх переробки, а саме: соєву олію, соєве борошно та соєвий шрот.

Чиказька товарна (комерційна) біржа. Чиказька біржа рису та бавовни.

Чиказька товарна, в інших перекладах комерційна, біржа (CME – Chicago Mercantile Exchange). Започаткована групою сiльськогосподарських дилерiв у 1874 р. З 1919 р. на нiй торгують великою рогатою худобою та свинями. З 1972 р. тут функціонує Cвітовий валютний ф’ючерсний ринок (Internation Monetary Market), де торгують ф’ючерсами на основні валюти за долари США. Це британський фунт, японська ієна, швейцарський франк, австралійський та канадський долари, віднедавна євро, мексиканське песо і валюти, які стають популярними на світовому ринку кожного окремого року. Членiв - 1 300, Рада директорiв - 24, штат службовців – 292 особи.

 Чиказька біржа рису та бавовни (CRCE – Chicago Rice and Cotton Exchange). Торгує на площi Середньо-американської товар­ної бiржi, де орендує площi та служби обслуговування. Основні товари – рис та бавовна. Членiв - 392, управлiння - 20 осіб. Контракт на бавовну має 50 тис. англійських фунтів, котирується у центах за фунт.

Нью-Йоркська біржа кави цукру та какао
Нью-Йоркська товарна біржа

Нью-Йоркська біржа кави цукру та какао (CSCE – Соffee, Sugar & Cocoa Excange, Inc.). Заснована в Нью-Йорку у 1882 р. торговцями кави, які бажали уникнути цінового ризику через органiзацiю ф’ючерсної торгiвлi. Це спеціалізована  біржа для торгівлі кавою, цукром та какао-бобами. Членiв - 527, Рада директорiв - 23, штат - 88 осіб, які не є членами бiржi. Контракт на каву є популярним не лише серед американських, але й європейських трейдерів, найчастіше використовується для хеджування цінових ризиків.

Нью-Йоркська товарна біржа (COMEX – Commodity Exchange, Inc.). Заснована у Нью-Йорку в 1933 р. шляхом злиття трьох бiрж. Зараз на нiй торгують кольоровими та коштовними металами: мiддю, срiблом, золотом, цинком і фiнансовими iнструментами. Членів – 618, службовців – 264 особи. Це основний ринок металів США. Контракти котируються в англійських фунтах, у центах за фунт.

Середньо-американська товарна біржа. Канзаська торговельна палата. Зернова біржа Міннеаполісу.

Середньо-американська товарна біржа (MACE – Mid America Commodity Exchange). Органiзована в Нью-Йорку у 1868 р. Однiєю з унiкальних характеристик цiєї бiржi є вiдносно незначні розмiри контрактiв. Зерно i соя – 1 000 бушелів, ВРХ i живi свинi – 20 000 i 15 000 фунтiв вiдповiдно. Срiбло – 1 000 трійських унцiй. Валюта: британськi фунти – 12 500 в лотi, японська ієна – 6 250 000 у лотi.

Канзаська торговельна палата (KCBT – Kansas City Board of Trade), Missouri, Inc. Це вузькоспецiалiзована зернова бiржа, заснована у 1856 р., де контракти укладаються лише на тверді сорти пшениці.

Зернова біржа Міннеаполісу (MGE – Minneapolis Grain Exchange). Заснована у 1881 р., сьогодні є найбiльшим ринком зернових за спотовими контрактами з негайною поставкою. Проводить також ф’ючерсні торги контрактами на весняну пшеницю. Членiв - 420, Рада директорiв - 14, штат - 100 осіб, які не є членами бiржi.

Нью-Йоркська біржа бавовни та цитрусових Нью-Йоркська ф’ючерсна біржа  Нью-Йоркська товарна (комерційна) біржа

Нью-Йоркська біржа бавовни та цитрусових (NYCE – New York Cotton Exchange). Створена за рішенням зборів 106 торговців і брокерів бавовни у 1870 р. Ця бiржа вперше запровадила сертифiкатну систему та бiржову клiрингову палату. Членiв - 450, Рада директорiв - 24, штат - 53 осіб, які не є членами бiржi. Крім контрактів на бавовну в останні роки набули популярності контракти на заморожений концентрат апельсинового соку.

Нью-Йоркська ф’ючерсна біржа (NYFE – New York Futures Exchange). 15 квiтня 1979 р. Нью-Йоркська фондова бiржа вiдкрила вiддiлення фiнансових ф’ючерсiв, яке й стало згодом новою бiржею. Членів - 1 801, управлiння - 30 осіб.

Нью-Йоркська товарна (комерційна) біржа (NYME – New York Mercantile Exchange). Створена у 1872 р. як ринок сиру, масла i яєць. Членів - 816, управлiння - 14, штат - 120 осіб, які не є членами бiржi. Сьогодні це найбільший ринок ф’ючерсів на нафту та продукти її переробки. Нафтовий контракт розміром 1 000 барелей, котирується у доларах за барель. Базовою маркою нафти є світла легка техаська нафта.

Мережа фондових бiрж США нараховує сім бiрж:

Нью-Йоркська фондова біржа (NYSE – New York Stock Exchange).

Американська фондова біржа (AMEX – American Stock Exchange).

Середньозахідна фондова біржа (MSE – Midwest Stock Exchange).

Тихоокеанська фондова біржа (PSE – Pacific Stock Exchange).

Філадельфійська фондова біржа (FSE – Fhiladelphia Stock Exchange).

Бостонська фондова біржа (BSE – Boston Stock Exchange).

Цінциннатська фондова біржа (CSE – Cincinnati Stock Exchange).

БІРЖІ ЄВРОПИ

Лекція № 6. Торгівля опціонами

 

    1. Суть опціонів та їх характеристика

     2. Товарні опціони

     3. Основні стратегії з товарними опціонами

     4. Опціони з фінансовими інструментами

 

1. Суть опціонів та їх характеристика

 Термін опціон (option) у сьогоднішню економічну практику впроваджено через законодавчі акти України і нормативні документи Державної Комісії з цінних паперів та фондового ринку. Термін опціон є звичайною калькою англійського терміну “option”, що перекладається як вибір.

Опціон – це право купити або продати визначену цінність (товар, цінний папір, ф’ючерсний контракт) на особливих умовах, в обмін на сплату винагородипремії (premium). 

Визначення опціонного контракту:

 В економічній літературі вживається кілька визначень опціонного контракту. Наведемо два із них:

1)    опціон – це право, але не зобов’язання, купити (у випадку опціону на купівлю) або продати (у випадку опціону на продаж) обумовлений в опціоні об’єкт за встановленою ціною у визначений термін або протягом цього терміну в обмін на сплату премії;

2)    опціон – це форвардний або ф’ючерсний контракт, який одна із сторін може перервати до вказаного терміну за власною ініціативою. Стороною, що має такий привілей, є покупець опціону.

Об’єктом опціону може бути реальний товар – сировина, цінні папери, валюта та ф’ючерсні контракти на вказані активи.

За технологією виконання розрізняють три види опціонів:

  •  опціон з правом купити (option call);
  •  опціон з правом продати (option put);
  •  подвійний опціон (double option; put and call option).

Опціон на купівлю – опціон “кол” – дає його покупцеві право, але не зобов’язання, купити ф’ючерсні контракти за відповідною ціною протягом терміну дії опціону.

Опціон на продаж – опціон “пут” – дає його покупцеві право про­дати ф’ючерсні контракти за відповідною ціною протягом терміну дії опціону.

Подвійний опціон – “кол” і “пут” – це комбінація опціонів на купівлю та продаж, він дозволяє покупцеві або купити, або продати за погодженою ціною.

Термінологія опціонного контракту

Ціна, за якою покупець “кола” зможе купити, а покупець “пута” продати ф’ючерсний контракт, називається базисною ціною (basis price), ціною виконання (exercise price), або ціною зіткнення (strike price). 

Ще одним основним поняттям опціонного контракту є термін його дії. В економічній літературі застосовуються такі терміни для його позначення: період, термін закінчення та дата закінчення. Термін закінчення опціону чітко фіксується (наприклад, 3, 6, 9 місяців тощо).

До основних характеристик опцiонiв належать:

1)    основний інструмент (товар, валюта, ф’ючерс i т. ін.);

2)    кiнцевий термін дiї;

3)    цiна, за якою власник (holder) опцiону може купити або продати інструмент – страйкова цiна;

4)    тип опцiону – “кол” (call) або “пут” (put);

5)    бажана ринкова цiна або iнструкцiя.

Страйки в біржевій торгівлі

 Страйкова цiна це цiна, за якою власник опцiону може вимагати поставки ф’ючерсного контракту. Це друга основна вимога стандартизацiї торгiвлi опцiонами. Страйки визначаються бiржами вiдносно ринкової цiни основного інструменту з визначеними iнтервалами. Iнтервали теж мають стандартну величину.

Позиції вiдкриваються i закриваються аналогiчно з виконанням угод із ф’ючерсними контрактами. Всi опцiони з рiзними страйками, кiнцевими термінами дiї на купiвлю та продаж, що котируються за даним основним інструментом, називаються класами. Серiя визначає певний контракт, наприклад:

 опціон call на ф’ючерсний контракт з пшеницею (5 000 буше­лів) із страйковою ціною 360 ¢/за бушель терміном до вересня 1997 року коштує 43 ¼ ¢/за бушель.

Опціони бувають двох видів – європейські та американські

Європейськi опцiони можуть використовуватися тiльки у день закiнчення терміну дiї, американськi – будь-коли до дати кiнцевого терміну дiї або в останній день. Термін дiї американського опцiону та його виконання не збігаються. Він базується на термінах поставки за ф’ючерсними контрактами. В Лондонi на опцiони припадає 5% обсягів з ф’ючерсними операцiями (наприклад з алюмiнiєм), тодi як у США – до 30% (з валютою, державними цiнними паперами).

2. Товарні опціони  

Покупець опціону (holder), сплативши продавцеві обумовлену премію, більше не робить депозитних внесків до Розрахункової (Клі­рингової) палати біржі. Після реалізації опціон стає ф’ючерсним контрактом і вимагає внесення звичайного депозиту. Якщо ж по­купець  вирішує не реалізовувати опціон, він не робить більше нічого. Його втрати обмежуються розміром премії.

Продавець опціону (writer) отримує премію від покупця опціону, однак згідно з правилами біржової торгівлі опціонами він має зробити гарантійний депозитний внесок, причому значно більший за розмірами, ніж при відкритті позиції за ф’ючерсними контрактами. Його можливі втрати не обмежені, тоді як прибуток обмежений розміром премії.  

Види товарних опціонів

Опціон, що дає його покупцеві прибуток від своєї реалізації, називається “опціоном в грошах” (in the money), або грошовим, або виграшним опціоном.

Якщо ціни ф’ючерсних контрактів збігаються зі страйковими, то такий опціон називається нульовим, паритетним, або опціоном “при своїх”, або “опціоном на грошах” (at-the money). 

Опціон, від реалізації якого немає прибутку, називається програшним опціоном, або опціоном “без грошей” (out-of-the money). Це відбувається за умови, коли страйкова ціна опціону “кол” вища від ринкової ціни ф’ючерсного контракту або нижча за умови купівлі опціону “пут”  

Премiї за опцiоном складаються iз двох основних елементiв: внутрiшньої вартостi та часової.

Опціони в грошах, без грошей та на грошах. Зв’язок між часовою                                                              та внутрішньою вартістю опціонів. Ціна опціону

Учасники опціонних ринків визначають для себе два параметри: ціну зіткнення (strike) та премію (premium). 

 Ціна опціону, як вказувалося вище, складається з двох частин:

  •  внутрішньої вартості (interinsic value);
  •  часової вартості (time value).

Однак неабияке значення для визначення ціни опціону має нестабільність (volatility) ринку, що визначається як певна складова ціни опціону – змінний компонент, що найважче прогнозується. Співвідношення ціни опціону і ціни ф’ючерсного контракту або іншого активу, що лежить в основі опціону, виражається показником дельта (). Дельта змінюється від 0 до 1,0. Зміна  у співвідношенні до зміни цін активу, що лежить в основі опціону, називається показником гамма (), його значення коливається від 0 до .

Залежність між часовою вартістю та терміном чинності опціону

Вартісна зміна ціни опціону

Вартість опціону щоденно зменшується, цю зміну називають розпадом часу в ціні опціону. Коефіцієнт, що показує швидкість спаду ціни опціону при наближенні строків чинності контракту, називається тета (). Тета показує вартісну зміну ціни опціону.

 Часова премія визначається такими факторами:

  •  попит та пропозиція на опціони даної серії;
  •  абсолютний період до завершення кінцевого терміну;
  •  передбачувана змінність ціни основного інструменту на термін чинності опціону.

Інші показники обчислення вартості опціону

Оскільки продавець робить суттєвий депозит при відкритті позиції, на ціни опціонів впливають розміри ставок банківських відсотків. Показник, що пов’язує зміну ціни опціонів та банківських відсоткових ставок, позначається грецькою буквою ро (). Третя складова премії – волатильність – нестабільність змінюється від 0 до , однак на практиці нестабільність понад 45-50% трапляється рідко. Співвідношення нестабільності до ціни опціону позначається грецькою буквою каппа () і змінюється від 0 до . Існує два види нестабільності: історична та передбачувана. Історична нестабільність визначається за допомогою аналізу минулого і є стандартним відхиленням  сігма () мірою ризику. Цей показник використовують при обчисленні теоретичної величини премії опціону.

3. Основні стратегії з товарними опціонами

Головна перевага, яку використовують торговці опціонами, полягає в обмеженому ризикові тримати довгі або короткі позиції. Ця альтернатива унікальна, оскільки наявність ризику обмежується премією початкового опціону. З іншого боку, потенціал прибутку не обмежується, як при прямій ф’ючерсній позиції.

Унікальна особливість опціону полягає в можливості відмовитися від виконання операції з ф’ючерсами при цінах, що не влаштовують торговця. Інша унікальна риса опціонів – їх гнучкість. На нестабільних ринках ф’ючерсні операції виконуються при вищому діапазоні цін. При статичності ринків, як правило, прибутків немає або вони досить незначні. При прямій ф’ючерсній позиції інвестор повинен прогнозувати ринковий курс протягом певного проміжку часу.

Опціонний прибуток залежить від зміни будь-якого з вказаних нижче факторів:

  •  ф’ючерсної ціни;
  •  нестабільності;
  •  без ризикової процентної ставки;
  •  ціни “спот”;
  •  дивідендів.

Опціонні стратегії:

 Для досягнення своїх цілей учасники торгів можуть використовувати різні типи опціонних стратегій, а саме:

  •  вертикальні;
  •  горизонтальні;
  •  конверсійні;
  •  обернені;
  •  дельта-нейтральні.

Є чотири види вертикальних стратегій:

  угода “бика” з опціоном “кол”;

 угода “ведмедя” з опціоном “пут”;

 угода “бика” з опціоном “пут”;

 угода “ведмедя” з опціоном “кол”.

 Угоди “бика” виконуються, коли очікується підвищення цін на ринку, угода “ведмедя” – при очікуванні їх пониження. Угода “бика” з опціоном “кол” полягає у купівлі опціону “кол” з однією страйковою ціною і одночасного продажу такого ж опціону, але з вищою страйковою ціною.

 Угода “бика” з опціоном “пут” полягає в купівлі цього опціону з однією страйковою ціною і одночасно продаж такого ж опціону з вищою страйковою ціною. Угода “ведмедя” з опціоном “кол” передбачає продаж опціону з однією страйковою ціною і одночасно придбання такого ж виду опціону з вищим страйком.

Характеристика опціонних стратегій

Горизонтальні стратегії відомі також під назвою календарних. Вони дозволяють отримати вигоду від відмінностей у графіках знецінення опціонів з різними страйками. Інакше кажучи, горизонтальна стратегія полягає у купівлі опціону одного типу і продажі цього ж типу опціону, але з різними термінами виконання.

При конверсійних угодах торговець купує опціон “кол”, продає опціон “пут” і відкриває довгу позицію за ф’ючерсним контрактом. Обидва контракти мають одну ціну і один термін виконання.

При оберненій угоді трейдер купує опціон “кол”, продає опціон “пут” і відкриває довгу позицію за ф’ючерсним контрактом. Обидва опціони мають однакову страйкову ціну та термін виконання. Ф’ючерсний контракт має такий самий термін виконання, і його ціна має максимально наближатися до страйкової.

При дельта-нейтральних угодах потенційні прибутки-збитки за наявною опціонною позицією врівноважуються за рахунок однієї або кількох інших опціонних позицій, позицій із ф’ючерсними контрактами або з реальним товаром.

Залежність між фінансовими     результатами і термінами виконання опціона. “Колові” спреди “биків” (дебетовий спред).

На зарубіжних біржових опціонних ринках товарних опціонів використовуються такі стратегії в операціях “биків”:

  •  купівля “кола”. Прибуток потенційно необмежений. Ризик обмежений внесеною премією;
  •  купівля “кола”/продаж “пута”. Еквівалент володіння повним ф’ючерсом, ризик і винагорода однаково необмежені;
  •  купівля “колів” із зниженими фіксованими страйками/продаж “колів” з фіксованими підвищеними страйками. Дебетовий спред. Винагорода обмежена різницею між фіксованими страйками і чистою сплаченою премією. Ризик обмежений чистою сплаченою премією;
  •  купівля “путів” із зниженими фіксованими страйками/продаж “путів” з підвищеними фіксованими страйками. Це поширений спред “пута” “бика”. Винагорода обмежена чистою отриманою премією. Ризик обмежений до різниці між фіксованими страйками і чистою отриманою премією;
  •  продаж “пута”. Прибуток потенційно обмежений отриманою премією. Ризик необмежений;
  •  продаж “кола”/купівля ф’ючерса. Так званий “покритий кол”. Ризик необмежений. Максимальна винагорода – отримана премія.

На зарубіжних біржових опціонних ринках товарних опціонів використовуються такі стратегії в операціях “ведмедів”:

  •  купівля “пута”. Прибуток потенційно необмежений. Ризик обмежений до сплаченої премії;
  •  купівля “кола”/продаж ф’ючерса. Прибуток потенційно необмежений. Ризик обмежений до сплаченої премії;
  •  купівля “пута”/продаж “кола”. Це еквівалент повного короткого продажу. Ризик і винагорода необмежені;
  •  купівля “колів” з високими фіксованими страйками/продаж колів з низькими фіксованими страйками. Так званий “коловий” “ведмежий” спред (кредит).
  •  купівля “пута” з високими фіксованими страйковими цінами/продаж із зниженими. Так званий “путовий” “ведмежий” спред (дебет). Ризик обмежений до чистої сплаченої премії. Винагорода обмежена до різниці між фіксованим страйком і чистою сплаченою премією. Максимальна винагорода трапляється, коли закінчується чинність обох опціонів.

3. Опціони з фінансовими інструментами 

Найпоширенішими на інвестиційних ринках Заходу, як біржових, так і позабіржових, є опціони з акціями відомих акціонерних компаній. Це опціони “кол” і “пут”. Наприклад, опціон “кол” надає право купити (“відкликати”) певну кількість акцій       конкретної компанії у продавця опціону за визначеною ціною (strike) у будь-який час, до кінцевої дати включно.

В опціонному контракті обумовлюються чотири аспекти:

1.  Компанія, акції якої можуть бути куплені.

2.  Кількість акцій.

3.  Страйкова ціна за одну акцію.

4. Дата, коли втрачається право (expiration date).

Зв’язок вартості опціону та вартості акції

“Дерево ціни”

Приклад

Інвестор купив 5 опціонів call з акціями компанії А. Страйкова ціна становить $50 за акцію, премія $4, ринковий курс $55.  Опціон строком дії 3 місяців.

Визначити дохід або втрати інвестора, якщо через три місяці курс акцій на ринку становив:

а) $80;

б)$30.

Розв’язок

Інвестор є ПОКУПЦЕМ опціонів, тому він одразу вносить премію продавцеві:

4 х 5 х100 =$2000

При зростанні цін на ринку до $80 інвестор має право виконати опціон,  тобто купити акції  50 х 500 = $ 25000 і продати їх за 80 х 500 = 40000!, отримавши суттєвий дохід, оскільки акції в цілому коштують по 55 доларів

Приклад

Інвестор виписав 3 опціони put на акції з страйковою ціною $40, премія $3, ринкова ціна $35. Визначити внески до розрахункової палати

Лекція № 7. ФІНАНСОВІ Ф’ЮЧЕРСИ

    

1. Суть та види фінансових ф’ючерсів

2. Відсоткові фінансові ф’ючерси

3. Контракти на індекси  фондових бірж

4. Ф’ючерсні контракти з валютою

 1. Суть та види фінансових ф’ючерсів

Основи сучасного ринку фінансових строкових контрактів закладалися у США, де з розвитком централізованого зернового ринку на СВОТ розпочалося котирування строкових контрактів на боргові цінні папери, особливо державні облігації.

Постійні коливання співвідношень курсів валют забезпечили цій торгівлі великий успіх. Високий рівень інфляції та значний діапазон змін розмірів відсоткових ставок сприяли активній торгівлі відсотковими ф’ючерсами, строковими контрактами на іпотечні сертифікати США, короткострокові цінні папери Казначейства США, державні облігації та євродоларові депозити.

 

Обсяг торгівлі ф’ючерсними  та опціонними контрактами за їх типами (за даними BRI на 1.10.2001 р.) в трлн. доларів США

Обсяг торгівлі ф’ючерсними та опціонними контрактами за економічними зонами (за даними BRI на 1.10.2001 р.) в трлн. доларів США

Виділяють два основних види ф’ючерсних контрактів:

товарні ф’ючерси базуються на купівлі-продажі, як правило, сільськогосподарської, промислової сировини;

фінансові ф’ючерси – базою контрактів є фінансові інструменти (депозити, облігації, валюта, індекси тощо).

Розвиток ф’ючерсного ринку передбачає:

спрощення торгівлі шляхом стандартизації угод;

централізовані ринки (біржі);

використання клірингової організації як посередника між продавцем та покупцем при укладенні кожної угоди і, таким чином, необмежені можливості для вирівнювання позицій.

Фінансові ф'ючерси

 Фінансовий ф’ючерс – це договірне зобов’язання купити або продати до стандартної дати виконання контракту певну кількість фінансових інструментів за ціною, погодженою в момент укладення угоди під час біржової сесії.

Фінансові інструменти, якими торгують на ф’ючерсних біржах, поділяються на дві групи:

фінансові ф’ючерси з конкретною базою;

фінансові ф’ючерси з абстрактною базою.

 

До фінансових ф’ючерсів з абстрактною базою належать ф’ючерсні та опціонні контракти на фондові, товарні індекси та нещодавно впроваджені ф’ючерси на свопи.

До фінансових ф’ючерсів з конкретною базою належать:

 відсоткові ф’ючерси (interest rate futures);

 валютні ф’ючерси (currency futures).

Відсотковий ф’ючерс – договірне зобов’язання продати (поставити) та, відповідно, купити (прийняти) відсотковий інструмент з обумовленими в контракті термінами та процентною ставкою за погодженим курсом (ставкою) на момент укладення угоди на певну стандартну дату в майбутньому.

Валютний ф’ючерс – договірне зобов’язання продати (поставити) та купити (прийняти) стандартну кількість валю­ти за курсом, погодженим на момент укладення угоди, на певну стандартну дату в майбутньому.

2. Відсоткові фінансові ф’ючерси

Відсоткові ф’ючерси є реальним інструментом страхування ризику зміни відсоткових ставок. До появи відсоткових ф’ючерсів не було ефективного строкового ринку відсоткових інструментів, і відповідно ризики зміни відсоткових ставок не можна було перерозподіляти (переносити) на інших учасників ринку, тобто мінімізувати та страхувати.

 

Котирування відсоткової ставки   на євродолар Чиказької товарної біржі

Основні умови контракту:

Покупець євродоларового ф’ючерса має у певний термін розмістити тримісячний депозит у євродоларах номіналом $1 млн. за обумовленим у контракті рівнем відсотку. За контрактом передбачено лише “розрахунок грошима”. Котирувальна ціна визначається так:

100 – ставка LIBOR (London Interbank Offered Rate).

 

Сама ставка LIBOR є також базою для ф’ючерсного контракту, який котирується на Чиказькій товарній біржі (CME), на вклад номіналом $3 млн.

Угоди з індексами

До фінансових ф’ючерсів з абстрактною базою, виконання яких нереальне фізично, належать індексні ф’ючерси – ф’ючерсні контракти на індекси акцій фондових бірж (Stock Index Futures).

Угоди з індексами – це нова, прогресивна галузь фінансових операцій. Індекси складаються як сумарні курсові показники цінних паперів. Вони можуть формуватися за галузевою або іншою ознакою. У США зараз поширені угоди з трьома індексами: Standard & Poor’s 500, NYSE Composite Index та індекс Доу-Джонса.

 

Індексний контракт

Індексний контракт – це договірне зобов’язання продати (купити) стандартну величину одного з індексів за ціною, погодженою на момент укладення угоди, на вказану дату в майбутньому. Для більшості індексів США стандартна величина, або грошовий коефіцієнт, становить $500.

 

Технологія індексних угод полягає в тому, що позитивні або від’ємні значення величини індекса множаться на грошовий коефіцієнт, і отриману таким чином суму сплачує одна із сторін. Індексні ф’ючерси не передбачають будь-яких поставок цінних паперів, угоди закриваються через сплату різниці, що утворюється від руху індекса вгору або вниз. Результат угоди виражається маржевими позиціями сторін на момент закінчення контракту, тобто власне закриття контракту відбувається з допомогою так званої ринкової позначки, суть якої пояснимо далі.

Основні ринки фінансових ф’ючерсів

  •  Чикаго Борд оф Трейд (CBOT), заснована у 1848 р.;
  •  Чиказька товарна біржа (CME), фінансові ф’ючерси запроваджені у 1972 р. через Міжнародний валютний ринок (IMM);
  •  Товарна біржа, Нью-Йорк (СОМЕХ);
  •  Лондонська Міжнародна біржа фінансових ф’ючерсів (LIFFE), найбільша в Західній Європі строкова фінансова біржа, у 2002 р. її купила Європейська фондова біржа, Eurunext, яка сама є продуктом злиття кількох бірж;
  •  Строкова біржа фінансових інструментів, Париж (MATIF);
  •  Сінгапурська міжнародна валютна біржа (SIMEX);
  •  Європейська біржа деривативів (EUREX), створена у 1998 р. в результаті злиття Німецької DTB та Швейцарської SOFEX.

Номенклатура фінансових ф’ючерсів на біржі LIFFE.

1.    Валюта:  англійський фунт стерлінгів (£); євро (EURO); 

  японська ієна (¥);  швейцарський франк (SF).

2.    Відсоткові інструменти:

тримісячний євродоларовий депозит;

тримісячний стерлінговий депозит;

 довгострокові британські державні облігації;

середньострокові британські державні облігації;

короткострокові британські державні облігації;

казначейські облігації США;

японські облігації державної позики;

німецькі федеральні позики.

3.    Індекс:      FT-SE 100 (Financial Times Stock Exchange) – фондовий  індекс на 100 акцій Лондонської фондової біржі, що  визначається газетою “Файненшел  Таймс”.

За характером участі на ринку фінансових ф’ючерсів учасників поділяють на дві групи:

  •  безпосередні (прямі);
  •  опосередковані учасники.

До прямих учасників належать члени бірж фінансових ф’ючерсів, за мотивами поведінки їх поділяють на:

  •  хеджерів, які використовують ринок фінансових ф’ючерсів для страхування курсового (цінового) ризику, трансферту ризику, що характерний для фінансових інструментів.
  •  спекулянтів, які укладають угоди тільки для отримання вигоди від сприятливого руху курсів.

У зарубіжній торговельній практиці виділяють дві самостійні групи спекулянтів:

  •  трейдери (traders);
  •  арбітражери (arbitrageure).

Трейдери намагаються використати коливання курсу одного або декількох контрактів. Цього досягається за рахунок купівлі контракту при сподіванні на підвищення ціни і продажу при сподіванні на спад ціни. Привабливість таких угод полягає ще й в тому, що для відкриття позицій потрібні відносно незначні затрати капіталу (першочергова маржа) порівняно з попередньою сумою контракту. “Ефект важеля” (leverage-effect) дозволяє отримати великі прибутки, щоправда, з ризиком аналогічних втрат. Арбітражери намагаються використати різницю курсів на різних ринках або між ф’ючерсним контрактом та відповідним спотовим інструментом. Цього досягається одночасним продажем відносно переоціненого інструменту і купівлі відносно недооціненого інструменту.

Умови торгівлі фінансовими ф’ючерсами

Умови торгівлі фінансовими ф’ючерсами на різних біржах різні. Однак загальні принципи та основні правила гри залишаються незмінними. Одним із таких правил є внесення гарантійних маржевих вкладів (застави). Заставні відносини є невід’ємною частиною торгівлі фінансовими ф’ючерсами. При цьому на відміну від матеріальної застави, характерної для кредитних операцій, застава тут має або грошову форму, або форму цінних паперів. При чому останнє у світовій практиці зустрічається частіше. Види цін­них паперів, що приймаються як застава, визначаються кожною конкретною біржею. Як правило, це державні цінні папери. Разом з тим застава у вигляді цінних паперів не є стабільною, оскільки цін­ні папери змінюють свою ціну, тому технологія заставних відносин передбачає довнесення втрат або часткове повернення залишків.

Сплата маржі

Першочергова маржа (initial margin) – це застава, яку вносять покупець та продавець контракту при укладенні угоди для відкриття позиції на ринку. Розмір маржі обчислюється з урахуванням частоти та діапазону коливань курсу того чи іншого фінансового інструменту.

Варіаційна маржа (variation margin) – це сума, яку покупець або продавець контракту довносить або отримує згідно з ринковими коливаннями цін для підтримки відкритої позиції на ринку. 

Оскільки вимагати довнесення маржі однією зі сторін з частково її повертати іншій при кожній зміні ціни неможливо, і пов’язане із значними матеріальними витратами, як правило, використовується додатковий вид маржі – підтримуюча маржа (marienrtance margin) – мінімально можливий розмір першочергової маржі, величина якої не може опускатися нижче протягом усього строку відкритої позиції.

На ринку фінансових ф’ючерсів вирізняють два види виконання контрактів:

  •  фізична поставка (phisical settlment);
  •  розрахунок грошима (cash settlment).

Фізична поставка передбачає реальну передачу конкретного фінансового інструменту від продавця до покупця на дату виконання контракту. Однак фізичною поставкою завершується лише 1-2% контрактів.

Казначейські облігації котируються за цінами або доходністю.

Ціна облігації це приведена вартість майбутніх потоків грошових коштів від виплати відсотків та номіналу.

Коефіцієнт дисконтування, що використовується для визначення вартості, є доходністю до погашення (yield to maturity).

Характерною особливістю облігацій є залежність між доходністю, відсотковою ставкою та ціною. Як правило, із зростанням відсоткової ставки ціна облігації спадає, і, навпаки.

3. Контракти на індекси фондових бірж 

Індекс акційце індикатор, що визначає та відображає зміни у вартості визначеної групи акцій. Перший індекс запровадив у 1884 р. шеф-редактор газети «The Wall Street Jornal Europe» Доу-Джонс. Сьогодні є чотири види цих індексів, однак володар авторського права на індекс Ірвін Джонс не дозволяє використовувати його як базу для ф’ючерсних контрактів.

Базою для ф’ючерсних контрактів виступають зведений індекс Нью-Йоркської фондової біржі, індекси, вироблені корпорацією Стандарт енд Пурс, індекс GSCI, індекси Лондонської фондової біржі, Токійської та Паризької фондових бірж.

Опціони на відсоткові папери і на індекси фондових бірж

Крім фінансових ф’ючерсних контрактів, на західних ринках поширені також опціони на відсоткові папери і на індекси фондових бірж. Оскільки індекс передбачає велику кількість акцій, то, як правило, аналогічно виконується опціон не фізичною поставкою цих акцій, а з ф’ючерсами проводиться розрахунок грошима. При виконанні опціону “кол” – позитивна різниця між значенням індексу та ціною виконання, для опціону “пут” – між ціною виконанням та значенням індексу – множиться на певне число, встановлене для даного індексного контракту.

Найпопулярніші ф’ючерси на боргові індекси

Найпопулярнішими ф’ючерсами на боргові індекси є серія Boxx., яка була запроваджена в торгівлю з 1 січня 1999 р. Вони включають лише зобов’язання з фіксованою купонною ставкою (у євро). Ціни зобов’язань, що входять до бази розрахунку цих індексів надають сім найбільших у Європі фінансових інститутів: ABN AMRO, Barclays Capital, BNP Paribas, Deutshe Bank AG, Dresdner Bank AG, Morgan Stanley Dean Witter, UBS Warburg. Розрахунок здійснює Deutsche Borse. Кожний індекс розраховується по доходності та ціні.

Ф’ючерси та опціони на панєвропейські індекси

Після запровадження євро на LIFFE почали торгувати ф’ючерсами та опціонами на панєвропейські індекси FTSE, Eurobloc 100, FTSE Eurotop 300, FTSE Eurostars. На EUREX  найпопулярнішими ф’ючерсами на індекси є серія DJ STOXX (Dow Jones Euro STOXX), яка складається з 864 індексів. Такий широкий спектр дає можливість застрахувати навіть вузько спеціалізовані інвестиційні портфелі. Наприклад, індекс DJ STOXX 50 складається з 50 “блакитних фішок” – найпопулярніших акцій зони євро, служить не лише індикатором європейського ринку, але базою для проведення арбітражних та хеджевих операцій, тобто є інструментом управління фінансовими ризиками.

4. Ф’ючерсні контракти з валютою 

В теоретичному аспекті мiж форвардними та ф’ючерсними контрактами невелика рiзниця, але на практицi вона виявляється досить помітною. Відмінності між форвардами і ф’ючерсами такі:

1. Регулювання. Мiжнародний Грошовий Ринок (IММ). Ринок ф’ючерсних валютних операцiй регулюється Товарною Ф’ючерсною Торговельною Комiсiєю (СЕТС), а форвардний ринок саморегулюється.

2.  Коливання цiн. Форварднi контракти не мають жодних лiмiтiв на цiновi коливання; IММ  накладає денний лiмiт на коливання цiн.

3. Частота поставки. Понад 90% форвардних контрактiв завершується реальною поставкою; всупереч цьому менш нiж 1% ф’ючерсiв на IММ завершується реальною поставкою.

4. Розмiр контракту. Форварднi контракти не мають стандартного обсягу i, практично, значно бiльші за стандартизованi контракти на ринку ф’ючерсiв.

5. Дата поставки. Банки надають форварднi контракти з поставкою на будь-яку дату, а ф’ючерснi контракти на IММ мають лише чотири спецiально вiдведених терміни на рiк для поставки.

6. Встановлення цiн. За форвардними контрактами цiни взаємоузгоджуються мiж клiєнтом та банком, за ф’ючерсними операцiями контрактнi цiни визначаються вiдкритим аукцiоном.

На ф’ючерсних ринках (США) обертаються такі ф’ючерснi контракти з валютою:

  •  японська iєна (СМЕ) – ¥ 12,5 млн.;
  •  німецька марка (СМЕ) – DM125,000;
  •  канадський долар (СМЕ) – CAN$100,000;
  •  англiйський фунт (СМЕ) – £62,500;
  •  швейцарський франк (СМЕ) – Sfr125,000;
  •  євро (СМЕ) – € 125,000;
  •  австралійський долар (СМЕ) – AUD100,000.

Велике значення на валютному ринку мають операції своп. 

Перші свопи були валютними. Їх укладали з метою розв’язування проблем та запобігання складним документальним процедурам, пов’язаним із паралельними позиками.

 Ринок свопів (Swap)позабіржовий, однак лише 5% становить вторинний ринок, 95% – первинне розміщення свопів. З 1985 р. Міжнародна асоціація дилерів зі свопів (ISDA) – International Swap Dealers Association – запровадила стандартизовані відсоткові свопи.

Крім валютних, почали застосовувати відсоткові свопи. 

Відсотковий свопце угода між сторонами про взаємні періодичні платежі на основі обумовлених відсоткових ставок та визначеної контрактної суми. Це обмін борговими зобов’язаннями з фіксованою відсотковою ставкою на зобов’язання зі змінною ставкою.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

78354. Химические свойства элементов 157.55 KB
  При нагревании они соединяются с водородом с образованием гидридов с галогенами серой азотом фосфором углеродом и кремнием с образованием соответственно галогенидов сульфидов нитридов фосфидов карбидов и силицидов: При нагревании щелочные металлы способны реагировать с другими металлами образуя интерметаллиды. Иногда для получения щелочных металлов проводят электролиз расплавов их гидроксидов...
78355. Органические соединения. Простые и кратные связи в органических соединениях. Предельные и непредельные углеводороды 70.48 KB
  Изомерия органических соединений. Классификация органических соединений. Берцелиусу определить органическую химию как химию соединений углерода 1806 г. Именно это свойство позволяет углероду образовывать миллионы соединений изучению которых посвящена целая область органическая химия.
78356. Макроэкономическое регулирование национальной экономики 33.31 KB
  Государственная социальная политика. Это совокупность мероприятий в сфере налогообложения направленных на формирование доходной части государственного бюджета повышение эффективности функционирования всей национальной экономики обеспечение экономического роста занятости населения и стабильности денежного обращения Фискальная политика это система регулирования экономики посредством изменений государственных расходов и налогов. Фискальная политика может как благотворно так и достаточно болезненно воздействовать на стабильность...
78357. Экономический рост национальной экономики 63.55 KB
  Факторы экономического роста.Основы методологии расчетов темпов экономического роста. Показатели параметры экономического роста. Как известно темпы экономического роста определяют важнейшие характеристики хозяйствования такие как: динамика объемов производства в системе в целом отдельных ее отраслях и регионах; прогрессивные отраслевые сдвиги; скорость и степень совершенствования структуры национальной экономики; изменение величины и структуры потребления и накопления в стране; динамика уровня жизни населения страны в целом и...
78358. Конкурентоспособность национальной экономики 51.67 KB
  Понятие конкурентоспособности экономической деятельности.Оценка конкурентоспособности национальной экономики. Предпосылки конкурентоспособности национальной экономики ее отраслей и отдельных экономических агентов. Понятие конкурентоспособности экономической деятельности Что же понимать под конкурентоспособностью любого экономического агента.
78359. Региональные процессы в национальной экономике 31.27 KB
  Вместе с тем государство должно обеспечивать системные условия для устойчивого экономического развития страны благоприятной жизнедеятельности населения и рационального использования имеющегося ресурсного потенциала. Реализация вышеуказанных задач должна учитывать геоэкономические и геополитические факторы развития страны. Глобализация и усиление международной конкуренции требуют выработки эффективной стратегии позиционирования страны на мировых рынках. Настоящая Стратегия определяет стратегические направления территориального...
78360. Национальная экономическая деятельность и международные экономические отношения 39.82 KB
  Факторы влияющие на международные экономические позиции страны. Факторы влияющие на международные экономические позиции страны На международные экономические позиции нации оказывают влияние такие факторы как уровень развития национальной экономики структура национальной экономики ее экономическое могущество. Развитые и индустриальные страны занимают первое место в мировом импорте и экспорте. В то время как развитые страны импортируют главным образом сырьевые материалы и продукты питания а экспортируют в основном готовую продукцию...
78361. Регулирования внешнеэкономической деятельности 79.03 KB
  Основные направления регулирования внешнеэкономической деятельности. Механизмы и инструменты регулирования внешней торговли. Организационно-правовое обеспечение регулирования внешнеэкономической деятельности. Основные направления формы и методы государственного регулирования внешнеэкономической деятельности.
78362. Теневой оборот в национальной экономике 157.69 KB
  Современные экономические словари трактуют теневую экономику как «производство, распределение, обмен и потребление товарно-материальных ценностей, денег, услуг, которые не контролируются обществом и скрываются от органов государственного управления.