48108

Судово-бухгалтерська експертиза

Конспект

Бухгалтерский учет и финансовый аудит

Теоретичні основи судовобухгалтерської експертизи Сутність судовобухгалтерської експертизи та її місце в юридичній та економічній науках. Особливості судовобухгалтерської експертизи. Класифікація судовобухгалтерської експертизи. Предмет та обєкти судовобухгалтерської експертизи.

Украинкский

2013-12-15

337.5 KB

187 чел.

PAGE  29

конспект лекцій

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

ТАВРІЙСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРОТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ФАКУЛЬТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА БІЗНЕСУ

Кафедра ”Облік і аудит”

ОПОРНИЙ КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

для студентів ОКР «Бакалавр» спеціальності

6.030509 „Облік і аудит” денної форми навчання

Мелітополь, 2011

УДК 655.471

Судово-бухгалтерська експертиза. Опорний конспект лекцій для студентів спеціальності 6.050100 “Облік і аудит” денної форми навчання. –Таврійський державний агротехнологічний університет, 2011. 40с.

Розробники: ст. викладач кафедри “Облік і аудит” Голуб Н.О.

Рецензенти: к.е.н., доцент кафедри “Українознавство” Мельник О.О.

  головний бухгалтер

Розглянуто та рекомендовано до друку на засіданні кафедри     « »  200  р., протокол №  . Затверджено методичною комісією факультету економіки та бізнесу « »  200  р., протокол №  .

ЗМІСТ

Вступ.........................................................................................................................................4

ЛЕКЦІЯ № 1-2

Тема 1 Теоретичні основи судово-бухгалтерської експертизи

  1. Сутність судово-бухгалтерської експертизи та її місце в

юридичній та економічній науках......................................................................................5

1.2 Особливості судово-бухгалтерської експертизи..............................................................7

1.3 Класифікація судово-бухгалтерської експертизи.............................................................8

1.4 Предмет та об'єкти судово-бухгалтерської експертизи...................................................9

1.5 Завдання, функції та принципи судово-бухгалтерської експертизи..............................9

1.6 Етапи проведення судово-бухгалтерської експертизи....................................................11

Питання для самоконтролю.....................................................................................................12

ЛЕКЦІЯ № 3-4

Тема 2: Організація судово-бухгалтерської експертизи

2.1 Правове регулювання судово-бухгалтерської експертизи.............................................13

2.2 Суб'єкти судово-бухгалтерської експертизи...................................................................16

2.3 Призначення та планування судово-бухгалтерської експертизи...................................17

Питання для самоконтролю.....................................................................................................18

ЛЕКЦІЯ № 5-6

Тема 3 Методика проведення судово-бухгалтерської експертизи

3.1 Методичне забезпечення судово-бухгалтерської експертизи........................................22

3.2 Дослідження первинних документів експертом-бухгалтером.......................................23

3.3 Експертне дослідження регістрів обліку та звітності.....................................................24

3.4 Використання інших матеріалів справи в дослідженні експерта-бухгалтера..............25

Питання для самоконтролю.....................................................................................................26

ЛЕКЦІЯ № 7

Тема 4 Узагальнення та оцінка результатів  судово-бухгалтерської експертизи

4.1 Висновок експерта-бухгалтера...........................................................................................28

4.2 Дослідження та оцінка висновку експерта-бухгалтера....................................................29

Питання для самоконтролю......................................................................................................30

Література...................................................................................................................................31

ВСТУП

Економічні перетворення, які відбуваються в Україні, укріплення ринкових відносин та реформування судово-правової системи держави, обумовлюють для населення у кваліфікованій юридичній допомозі. Особливо це  притаманно для сфери економіки, де у багатьох, хто займається підприємницькою діяльністю, а також у багатьох підприємств малого бізнесу постійно виникають проблеми юридичного характеру. Для кваліфікаційного вирішення таких проблем, пов'язаних з господарською діяльністю як підприємства, так і окремих громадян, необхідно не тільки правові знання, але й спеціальні в галузі фінансів, ціноутворення, обліку, оподаткування та інших сферах економіки. Використання спеціальних знань для захисту законних прав та інтересів підприємців пов'язано з проведенням різних економічних експертиз при вирішенні спорів по господарським та громадським справам.

Соціально-економічні зміни, як свідчить статистика, а супроводжуються криміналізацією суспільства та ростом злочинів, особливо у сфері економіці та фінансово-кредитній сфері, а також а також у зовнішньоекономічній діяльності. Для розкриття таких правопорушень та збору доказів по кримінальним справам, які відкриті по господарським злочинам, необхідні спеціальні знання економічного контролю та аналізу господарської діяльності, використання яких у кримінальному виробництві також пов'язані з проведенням судових експертиз.

Так як згідно діючому законодавству всі господарські операції повинні відображатися в бухгалтерському обліку, то основним джерелом інформації при розслідуванні господарських спорів у суді та господарському суді є данні первинних облікових документів, записи в регістрах бухгалтерського обліку, а також складена на цій базі звітність підприємства. Тому судові економічні експертизи, пов'язані з дослідженням облікової інформації у кримінальному, господарському та громадському процесах, традиційно носить назву судово-бухгалтерська експертиза.

Конспект лекцій допоможе студентам на основі вивчених спеціальних знань  бухгалтерського обліку, контролю та аудиту, економічного аналізу та інших дисциплін, отримати теоретичні знання та практичні навики по процесуальним нормам організації та проведення судово-бухгалтерської експертизи.

Эксперт – любой человек не из нашего города

Правило Маркса

ЛЕКЦІЯ № 1-2

Тема 1 Теоретичні основи судово-бухгалтерської експертизи

ПЛАН

1.1 Сутність судово-бухгалтерської експертизи та її місце в юридичній та економічній науках

1.2 Особливості судово-бухгалтерської експертизи

1.3 Класифікація судово-бухгалтерської експертизи

1.4 Предмет та об'єкти судово-бухгалтерської експертизи

1.5 Завдання, функції та принципи судово-бухгалтерської експертизи

1.6 Етапи проведення судово-бухгалтерської експертизи

Самостійне вивчення:

1.7 Система фінансового контролю на Україні

  1. Документальна ревізія як форма фінансово-економічного контролю
    1. Особливості ревізії, яка проводиться за ініціативою органів дізнання та досудового слідства
      1. Аудит – як форма незалежного фінансово-економічного контролю
      2. Судово-бухгалтерська експертиза та  її відмінність від інших форм фінансового контролю
      3. Документування економічних злочинів як джерело інформації для проведення судово-бухгалтерської експертизи

Мета: освоїти основні поняття судово-бухгалтерської експертизи та її особливості

Годин: 4

Джерела літератури: 1, 2, 4, 5, 6, 7, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 23

1.1 Сутність судово-бухгалтерської експертизи та її місце в юридичній та економічній науках

Процес господарювання є сукупністю відносин між різними його учасниками. Кожен з них виконує певні дії, які обумовлюють взаємозв'язок учасників в економічній системі. Так, органи державної влади створюють та забезпечують належні умови для функціонування цих відносин, власники підприємств прагнуть отримати прибуток, громадяни, які є працівниками та засновниками підприємств, установ і організацій, бажають мати стабільні доходи у вигляді заробітної плати та дивідендів тощо. При цьому всі суб'єкти повинні дотримуватися встановлених законодавством норм.

Однак у процесі взаємодії окремі з названих учасників господарських відносин все ж не виконують цих вимог, порушуючи таким чином права інших. Це призводить до виникнення спорів, для вирішення яких сторони звертаються до суду та правоохоронних органів.

Суд уповноважений самостійно розглядати обставини спорів між кількома підприємствами, підприємством і його працівником тощо. Однак, коли виникає підозра щодо вчинення злочину, необхідною є участь працівників правоохоронних органів.

Проведення СБЕ зумовлене складністю виявлення доказів економічних злочинів, оскільки способи їх здійснення досить різноманітні.

Економічні злочини – це кримінальні дії, що вчиняються в сфері виробництва, розподілу, обміну та споживання товарів (робіт, послуг), а також дії пов'язані зі споживанням службовим становищем: крадіжки, омана споживачів, порушення правил надання послуг, виробництва продукції, здійснення торгівлі, порушення встановленого державного порядку ціноутворення, ухилення від сплати податків тощо, що підлягають покаранню.

Можна виділити типові злочини:

  1. неоприбуткування цінностей (найчастіше - грошові кошти);
    1. оформлення документів не тим днем;
      1. штучно завищенні залишки грошових коштів (каса), матеріальних цінностей;
        1. завищуються підсумки платіжних відомостей;
        2. завищується заробітна плата (друзям);
        3. виписуються гроші на підставних осіб;
        4. завищення цін за змовою з постачальником підробка документів (чеки).

Злочинні дії завдають шкоду. Визнання винними конкретних осіб вимагає достовірного підтвердження. Тобто проведення ретельної перевірки кожного повідомлення про вчинення злочину. За підтвердженням наявності його складу обов'язковим є з'ясування усіх обставин злочину, що забезпечується в процесі розслідування. Особливістю цього процесу при вивченні обставин господарських спорів і економічних злочинів є необхідність використання не лише в юридичних, але й економічних знань. Серед їх сукупності в процесі розслідування найважливішими стають знання:

  • бухгалтерського обліку – відображення усіх господарських операцій та визначення фінансових результатів діяльності господарських суб'єктів;
  • економічного аналізу – встановлення зв'язку між подіями й умовами, які призвели до таких подій, встановлення фактичних обставин їх здійснення;
  • господарського контролю – за допомогою способів та методичних прийомів встановлення відхилень, порушень та зловживань.

В процесі розслідування факти злочинів при розгляді кримінальних та цивільних справ застосовують судові експертизи, оскільки набуває процесуальних ознак і означає фактичну слідчу дію. У зв'язку з цим , експертиза що призначається у процесі розслідування, отримала назву судова.

В широкому розумінні експертиза – це процедура дослідження і вирішення провідними спеціалістами певних галузей – експертами (від латинського expertus – досвідчений) питань, що потребують знань у науці, техніці, економіці тощо.

Судова експертиза – це процесуальна форма дослідження джерел доказової інформації. Судова експертиза є слідчою дією з організації і використання спеціальних знань з метою здобуття доказової інформації методами наукового дослідження, яка проводиться за дорученням слідчих і судових органів, і результати якої відображаються у висновку експерта.

Відповідно до ст.196-205 Кримінально-процесуального кодексу (КПК) України судова експертиза є процесуальною діяльністю слідчого із застосуванням спеціальних знань для розслідування злочинів.

Проведення експертизи здійснюється на стадії попереднього розслідування або безпосередньо судового чи арбітражного розгляду справ. На стадії попереднього розслідування експертизу призначає слідчий, на стадії розгляду справи – суд чи арбитр. Суддя і арбітр мають право призначати експертизу також для забезпечення доказів на етапі підготовки справи до слухання.

Виходячи з наведеного, судово-бухгалтерська експертиза – це процесуальна дія, що полягає у вивченні експертом-бухгалтером матеріалів справи в межах його спеціальних знань на завдання слідчого або суду, з метою встановлення фактичних обставин кримінальної чи цивільної справи й надання експертного висновку.

Судово-експертну діяльність в Україні здійснюють спеціальні установи та відомчі служби:

  •  науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції України і Міністерства охорони здоров'я України;
  •  експертні служби міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Міністерства оборони України.

Судово-експертна діяльність може здійснюватись також на підприємницьких засадах на підставі спеціального дозволу (ліцензії) або громадянами за разовими договорами. Атестації судових експертів із числа працівників підприємницьких структур і громадян проводиться Міністерством Юстиції України або Міністерством охорони здоров'я України. Міністерство юстицій веде спеціальний Реєстр атестованих судових експертів державних організацій, підприємницьких структур та громадян. Органи дізнання, попереднього слідства і суди доручають проведення експертиз переважно фахівцям, внесеним до цього Реєстру.

Необхідність економічних знань і безпосередній зв'язок СБЕ з юридичним процесом ставлять її на межу юридичної та економічної наук рисунок 1

юридична наука

СБЕ

економічна наука

бухгалтерський облік  господарський контроль економічний аналіз

Рис 1 Зв'язок СБЕ з економічною та юридичною науками.

1.2 Особливості судово-бухгалтерської експертизи.

Основні особливості СБЕ:

1. Судово-бухгалтерська експертиза призначається, коли існує необхідність у спеціальних для юриспреденції знаннях (з бухгалтерського обліку, економічного аналізу, методики господарського контролю) для встановлення окремих фактичних обставин.

2. Судово-бухгалтерська експертиза проводиться  за наявності порушення кримінальної справи чи розгляді  цивільної справи у суді. Може бути призначена лише судом, слідчими органів внутрішніх справ, прокуратури, податкової міліції. Для призначення суд виносить ухвалу, а слідчі – складають постанову про її призначення. Це надає їй процесуальность  і відрізняє від аудиту та ревізії. Експерт – чітко та суворо дотримується вимог процесуального законодавства для забезпечення доказового значення результатів експертизи.

3. Досліджуються лише питання , які поставлені слідчим або судом і перелік яких зазначений в постанові слідчого чи ухвалі суду про призначення СБЕ.

4. СБЕ проводять уповноважений фахівець, який у спеціальному порядку отримав дозвіл на проведення експертної діяльності. Експерта-бухгалтера обирає слідчий (суд), який розслідує справу. Для отримання додаткових документів та проведення додаткових слідчих дій експерт-бухгалтер звертається у встановленому порядку до слідчого

5. Результати дослідження експерта-бухгалтера оформлюються у вигляді висновку експерта, який після оцінки слідчим чи судом може набути доказу чи джерела доказів за справою.

1.3 Класифікація судових  експертиз

Строки проведення експертиз встановлюються керівником певного структурного підрозділ у експертної організації в межах:

10 днів – за матеріалами з невеликою кількістю об'єктів та нескладними за характером дослідження;

1 місяць - за матеріалами з великою кількістю об'єктів або складним за характером дослідженням.

Якщо експертиза не може бути виконана у встановлені строки, більш тривалий строк встановлюється  за погодженням з органом або особою, яка призначила експертизу, після попереднього вивчення експертом наданих матеріалів. Але таке попереднє вивчення матеріалів не повинне перевищувати п'яти днів.

У строку проведення експертизи не включається строк виконання клопотання експерта, пов'язаних із затребуванням додаткових матеріалів або усунення інших недоліків, які були допущені особою або органом призначившим експертизу.

За об'єктом дослідження експертизи поділяються на:

  •  основні – вирішення поставлених питань з досліджуваної справи;
  •  додаткові – проводяться у разі неповних або неясних висновків основної експертизи (призначається для роз'яснення, уточнення та конкретизації результатів основної експертизи).

За послідовністю проведення експертизи поділяються:

  •  первинні – призначаються за даною справою вперше;
  •  повторні – проводяться з тієї справи вдруге (якщо при проведенні первинної експертизи були допущенні порушення процесуальних норм, які регламентують призначення та проведення судових експертиз, якщо висновок не відповідає достовірним обставинам справи).

За чисельністю та складу виконавців судові експертизи поділяються:

  •  одноособні – експертизу проводить один експерт
  •  комісійні – комісія, з двох або більше експертів однієї спеціальності.

За об’ємом дослідження експертизи поділяються:

  •  однопредметні – дослідження одного питання (одного виду діяльності);
  •  комплексні – дослідження питань, які відносяться до різних сфер специфічних знань (експерти різних спеціальностей з одного предмету), але об'єднані однією справою.

За характером галузі експертизи поділяються:

  •  криміналістичні (графічнознавчі, авторознавчі, технічна експертиза документів, фототехнічна, технічна експертиза матеріалів та засобів відіозвукозапису, портретна, трасологічна, балиістична, вибухових установ, вубухових матеріалів та продуктів вибуху, матеріалів та речовин);
  •  грунтовознавчі;
  •  біологічні;
  •  інженерно-технічні (автотехнічні, транспортно-трасологічні, пожежно-технічні, будівельно-технічні);
  •  товарознавчі (продовольчих та непродовольчих товарів);
  •  комп'ютерної техніки та програмних продуктів;
  •  психологічна;
  •  бухгалтерська;
  •  інші.

1.4 Предмет і об'єкти судово-бухгалтерської експертизи

Для розуміння сутності судово-бухгалтерської експертизи, порядку її призначення та проведення необхідно з'ясувати, що є її предметом і об'єктом.

Предметом експертизи визначаються теми питань, які поставлені органами дізнання, досудового слідства або суду перед експертом, у зв'язку з необхідністю визначення та пошуку доказів із застосуванням спеціальних знань в певній галузі.

Предметом судово-бухгалтерської експертизи є сумнівні господарські операції виробничо-фінансової діяльності підприємств, відображені у бухгалтерських документах і винесені на розслідування і судовий розгляд, достовірність яких  потребує підтвердження провідними спеціалістами в галузі бухгалтерського обліку та аналізу фінансово-господарської діяльності – експертами-бухгалтерами.

У свою чергу, в межах поставлених слідчим або судом питань, предмет судово-бухгалтерської експертизи конкретизується  об'єктами та завданнями дослідження експерта при розслідуванні або розгляді кримінальної чи цивільної справи. Крім того, об'єкти визначають параметри дослідження експерта-бухгалтера.

Об'єктами експертизи є конкретні матеріали та речові докази, які надані на розгляд експертам.

Об'єкти судово-бухгалтерської експертизи конкретизують її предмет, визначають обсяг та загальні напрямки експертизи. Об'єктом судово-бухгалтерської експертизи є первинні та зведені документи, бухгалтерські регістри та форми звітності, в межах яких відображена господарська діяльність підприємств, у тому числі й злочинна. Об'єкти СБЕ поділяються на дві групи:

  • бухгалтерські документи або загальні (первинні та зведенні документи, облікові регістри, форми бухгалтерської звітності);
  • інші матеріали справи або спеціальні (акти ревізій, довідки, протоколи, висновки експертиз, показання звинувачених, свідків).

Матеріали кримінальної чи цивільної справи, що передаються на дослідження експерту-бухгалтеру повинні бути підшиті, пронумеровані та надані слідчим у такому вигляді, в якому вони зберігаються в процесі слідства та судового розгляду. Об'єкти СБЕ, що направляються експерту для дослідження та надання відповіді на поставлені перед ним питання, визначає слідчий або суд. Тобто забороняється, щоб експерт-бухгалтер досліджував документи, які неоглянуті слідчим, або в суді, так, як без їх оцінки не можна бути впевненим у достовірності наданих документів, а значить не має можливості перевірити фактичну об'єктивність висновку експерта-бухгалтера.

1.5 Завдання, функції та принципи судово-бухгалтерської експертизи

Основним призначенням СБЕ є встановлення фактичних обставин господарської діяльності юридичної особи, які мають значення для розслідування справи, що знаходиться на досудовому розслідуванні чи розгляді справи у суді. Виходячи з цього основними завданнями СБЕ є:

  •  перевірка та підтвердження за допомогою документальних даних розміру недостач або лишків активів і грошових коштів, визначення періоду та місця їх утворення , а також розміру завданої матеріальної шкоди;
  •  правильність документального оформлення операцій з надходження, зберігання, реалізації товарно-матеріальних цінностей і грошових коштів;
  •  встановлення відповідності відображення в бухгалтерському обліку здійснених господарських операцій вимогам чинних нормативних актів;
  •  встановлення кола осіб, на яких покладено обов'язок забезпечити дотримання вимог нормативно-правових актів з обліку і контролю, недотримання яких були виявлені в процесі експертизи;
  •  встановлення правильності визначення оподаткованого прибутку (доходу) підприємств різних форм власності та обчислення розмірів податків;
  •  встановлення документальної обґрунтованості вимог позивача та заперечень відповідача в частині, що стосується ціни позову (зустрічного позову);
  •  встановлення недоліків в організації бухгалтерського обліку та контролю, які сприяли або могли сприяти завданню матеріальної шкоди чи перешкоджали її своєчасному виявленню.

Відповідно до поставлених завдань можна відповісти на такі запитання:

  1. чи підтверджується в акті інвентаризації документально зазначена сума нестачі (лишки) товарно-матеріальних цінностей за певний період;
  2. в якому періоді утворилась нестача та яка особа була відповідальна за збереження;
  3. розмір матеріального збитку;
  4. чи не завищено в документах фактичну наявність товару над її максимально можливим залишком на певну дату, інше.

Судово-бухгалтерська експертиза як один із засобів доказування виконує наступні функції:

  •  інформаційна (доказова) функція – висновок складений експертом-бухгалтером на підставі досліджених матеріалів справи, може бути підставою для прийняття судом певного рішення щодо обставин справи, яка знаходиться на розслідуванні чи судовому розгляді (висновок повинен бути об'єктивним, достовірним та обґрунтованим, що встановлюється слідчим (судом));
  •  пізнавальна функція - встановлення обставини, що мають значення для правильного її розв'язання на основі досліджуваних матеріалів;
  •  кримінологічна функція – полягає в тому, що СБЕ є одним із засобів встановлення причин вчинення злочинів.

Розглянемо принципи, на яких ґрунтується проведення СБЕ, та безпосередньо робота експерта.

Законом України “Про судову експертизу” Додаток А визначено, що судово-експертна діяльність здійснюється на принципах законності, незалежності, об'єктивності та повноти дослідження.

Принцип законності – дотримання експертом-бухгалтером і органами суду в своїй діяльності законодавства України.

Принцип незалежності – надання експертом висновку на підставі результатів проведених досліджень відповідно до законодавства та своїх спеціальних знань. Незалежність судового експерта забезпечується:

  •  процесуальним порядком призначення експертизи;
  •  юридичною відповідальністю експерта-бухгалтера(зокрема кримінальною) за подання завідомо неправдивого висновку та відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків;
  •  забороною втручатись будь-кому в проведення судово-бухгалтерської експертизи під загрозою непередбаченої законом відповідальності.

Принцип повноти – виявлення та вивчення за документами всіх фактів, що мають значення для експертизи. Дотримання цього принципу дозволяє на підставі всіх виявлених фактів з'ясувати причини незадовільного стану об’єкта, що досліджується.

Принцип об'єктивності – експерт повинен дати об'єктивну оцінку досліджуваному об'єкту з документальним обґрунтуванням фактів, обов'язковим виявленням причин і зв'язків між ними.

1.6 Етапи проведення судово-бухгалтерської експертизи

Так як СБЕ є процесом дослідження з метою встановлення фактичних обставин справи для її правильного вирішення судом і правоохоронними органами. І як будь-який процес вона складається з певних етапів: підготовчого, організаційно-методичного, дослідного, узагальнення і оцінки результатів експертизи.

Розглянемо детальніше кожен з наведених етапів.

На підготовчому етапі, виходячи з характеру питань, які необхідно з'ясувати правоохоронним органам, здійснюються наступні процедури:

  •  підбір і призначення експерта;
  •  визначення завдання експертизи;
  •  винесення постанови про призначення;
  •  вивчення експертом-бухгалтером змісту завдань;
  •  прийняття експертом-бухгалтером питань правоохоронних органів на проведення експертизи;
  •  підбір нормативно-правових актів, які необхідно переглянути для проведення експертизи.

Організаційно-методичний етап включає наступні процедури:

  •  вивчення представлених на експертизу матеріалів;
  •  розробка методики проведення експертизи;
  •  складання плану-графіку проведення судово-бухгалтерської експертизи.

Дослідний етап СБЕ передбачає виконання експертом-бухгалтером конкретних дослідницьких процедур. На цьому етапі на основі наданих слідчим або судом матеріалів за допомогою обраних методів, способів і прийомів проводиться експертне дослідження для вирішення питань, поставлених перед експертом-бухгалтером судом або слідчим.

Етап узагальнення та оцінки результатів СБЕ складається з:

  •  узагальнення результатів СБЕ;
  •  передача висновку слідчому (суду) та його оцінка.

Дотримання наведеної послідовності проведення експертизи є обов'язковою. Це обумовлено вимогами судового процесу та лише за таких умов висновок експерта може бути прийнято як джерело доказів або доказ слідчим або судом.

Питання для самоконтролю

  1. Що розуміють під поняттям “економічна злочинність”?
  2. З якою метою суд і правоохоронні органи залучають до процесу розслідування чи розгляду справ спеціалістів у іншій галузі знань?
  3. Що розуміють під терміном “спеціальні знання”? Які знання є спеціальними для бухгалтера?
  4. В чому полягає сутність судово-бухгалтерської експертизи? З якими дисциплінами вона пов'язана?
  5. Які існують спільні риси та відмінності між СБЕ та ревізією? Чим відрізняється аудит від СБЕ?
  6. Які особливості належать СБЕ?
  7. Що є предметом СБЕ?
  8. Що розуміють під об'єктом СБЕ?
  9. На які групі поділяються об'єкти СБЕ?
  10. Які документи належать до загальних об'єктів СБЕ?
  11. Які групи документів виділяють у складі спеціальних об'єктів дослідження експерта-бухгалтера?
  12. На яких принципах проводиться СБЕ?
  13. Які основні завдання та функції повинна виконувати СБЕ?
  14. За якими ознаками класифікують СБЕ?
  15. Призначення додаткових та повторних СБЕ? Які між ними існують відмінності?
  16. З яких етапів складається проведення СБЕ?
  17. З якими матеріалами експерт-бухгалтер має право працювати при дослідженні?
  18. Вимоги до документів, які надаються експерту-бухгалтеру для дослідження?
  19. Загальнонаукові методичні прийоми, які використовуються при проведенні СБЕ?

Эксперт даст все нужные вам ответы,

если получит нужные вопросы

NN

ЛЕКЦІЯ №3-4

Тема 2: Організація судово-бухгалтерської експертизи

ПЛАН

2.1 Правове регулювання судово-бухгалтерської експертизи

2.2 Суб'єкти судово-бухгалтерської експертизи

2.3 Призначення та планування судово-бухгалтерської експертизи

Самостійне вивчення:

2.4 Призначення та проведення судово-бухгалтерської експертизи за процесуальними ознаками

  1. Призначення та проведення судово-бухгалтерської експертизи на стадії досудового слідства
    1. Проведення судово-бухгалтерської експертизи при розгляді кримінальної справи
      1. Особливості призначення судово-бухгалтерської експертизи у справах про адміністративне правопорушення, господарському та громадському виробництві, а також при проведенні виконавчих дій

Мета: опанувати нормативно правове регулювання щодро організації судово-бухгалтерської ексапертизи

Годин: 4 год.

Джерела літератури: 3, 4, 5, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 19, 24

2.1 Правове регулювання судово-бухгалтерської експертизи

правове регулювання – це владний вплив на суспільні відносини, що здійснюється державою за допомогою системи правових засобів (юридичних норм, правовідносин) з метою їх упорядкування, закріплення, охорони та розвитку відповідно до економічних вимог і суспільних потреб.

Засоби юридичного впливу на суспільні відносини, що закріплені в юридичних нормах, називаються способами правового регулювання. Вони полягають у наданні дозволу, накладанні обов'язку щодо проведення певної діяльності чи в недопущенні певних дій. Розрізняють наступні способи правового регулювання:

  • позитивне зобов'язання – зобов'язання осіб до активної поведінки;
  • дозвіл – надання особам права на активні дії;
  • заборона – зобов'язання осіб утримуватися від здійснення дій певного виду.

Основу правового регулювання становить законодавство – сукупність загальнообов'язкових правових актів, які приймаються органами державної влади у встановленій формі та з дотриманням певних процедур.

Органи державної влади можуть видавати правові акти нормативного та ненормативного характеру.

Ненормативні -  не містять загальних правил поведінки та є разовими актами, які регулюють відносини в окремих випадках.(вирок суду, наказ про преміювання працівника, постанова про призначення судово-бухгалтерської експертизи, рішення органу влади про амністію інше).

Нормативно-правові акти - офіційний юридичний документ уповноваженого органу державної влади, в якому закріплено формально визначене, загальнообов'язкове правило поведінки, що контролюється нею з метою виявлення порушень і покарання за їх скоєння.

Сукупність уповноважених певним чином нормативно-правових актів окремо взятої держави становить її систему законодавства.

Структура системи законодавства є двох видів:

  • вертикальна  (ієрархічна) – нормативно-правові акти розташовані в певному ієрархічному порядку залежно від їх юридичної сили;
  • горизонтальна (галузева) - нормативно-правові акти розподіляються за предметом правового регулювання, пов'язаним з конкретними суспільними відносинами (адміністративне, цивільне, цівільно-процесуальне, сімейне, трудове, кримінальне, кримінально-процесуальне законодавство).

Ієрархія нормативних актів надана на рисунку 2

 

 1 рівень

 2 рівень

 3 рівень

 4 рівень

Рис.2  Ієрархія нормативних актів в Україні

Експерт-бухгалтер є процесуальною особою, тобто має певний процесуальний статус, який визначає його права та обов'язки. Тому при здійснені діяльності йому необхідно керуватися, насамперед, нормативно-правовими актами, що регулюють порядок проведення експертної діяльності.

Діяльність експерта-бухгалтера регулюється кількома групами нормативних документів.

Основним нормативно-правовим документом, що регламентує експертну діяльність є Закон України “Про судову експертизу” Додаток А, який визначає правові, організаційні та фінансові основи судово-експертної діяльності з метою забезпечення правосуддя України незалежною, кваліфікованою і об'єктивною експертизою.

Характеристика основних положень Закону України “Про судову експертизу”:

  •  Загальні положення

поняття судової експертизи;

законодавство України про судову експертизу;

принципи судово-експертної діяльності;

гарантії незалежності судового експерта та правильності його висновку;

максимальне збереження об'єктів дослідження;

забезпечення умов праці судового експерта за місцем знаходження об'єктів дослідження;

організація судово-експертної діяльності.

  •  Повноваження судового експерта

особи, які можуть бути судовими експертами;

особи, які не можуть бути судовими експертами;

обов'язки судового експерта

права судового експерта;

відповідальність судового експерта.

  •  Фінансове та організаційне забезпечення діяльності державних спеціалізованих установ і відомчих служб

фінансування;

атестація судового експерта;

експертно-кваліфікаційні комісії;

оплата праці та соціальний захист судових експертів;

охорона спеціалізованих установ і відомчих служб, що проводять судові експертизи;

інформаційне забезпечення.

  •  Міжнародне співробітництво в галузі судової експертизи

проведення судової експертизи за дорученням відповідного органу чи особи іншої держави;

залучення фахівців з інших держав для спільного проведення судових експертиз;

міжнародне наукове співробітництво.

Правовою основою порядку проведення судово-бухгалтерської експертизи за кримінальними, цивільними справами чи господарськими спорами є процесуальне законодавство.

У кримінальному праві воно представлене Кримінально-процесуальним кодексом, який регулює порядок порушення, розслідування, розгляду та вирішення кримінальних справ і залучення до цього процесу експерта-бухгалтера за необхідністю його спеціальних знань. В  КПК закріплені порядок призначення і проведення експертиз, а також права та обов'язки експерта, права обвинуваченого в процесі проведення СБЕ при розслідуванні кримінальних справ.

Для врегулювання цивільних спорів, які виникають з приводу майнових і особистих немайнових відносин, основою яких є рівність сторін-учасниць, призначений Цивільно-процесуальний кодекс України. В СБЕ він регулює права та обов'язки експерта як учасника цивільно-процесуальних правовідносин, та порядок складання експертних висновків.

Господарсько-процесуальний кодекс України призначений для регулювання процесів вирішення спорів, які виникають між суб'єктами господарювання у поцесі здійснення підприємницької діяльності (невиконання договірних зобов'язань господарюючими суб'єктами, неповного розрахунку юридичних осіб з бюджетом, фондами соціального та пенсійного страхування тощо). ГПК регулює судового експерта в процесі вирішення господарських спорів, водночас порядок призначення і проведення судової експертизи в зазначеному процесі, складання експертного висновку за певною справою з метою надання його до господарського суду та визначення розміру плати за проведення судової експертизи.

Значення КПК, ЦПК, ГПК – в тому, що саме вони передбачають умови, за дотримання яких забезпечується доказове значення висновку судового експерта за справою, що розслідується або розглядається в суді.

Також до нормативно-правових актів, які регулюють права та обов'язки правоохоронних органів при здійснені функцій по боротьбі з господарськими злочинами є:

  1.  Закони України “Про міліцію”, “Про прокуратуру”, “Про оперативно-пошукову діяльність”, “Про службу безпеки України”, “Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю”, “Про боротьбу з корупцією”, “Про господарські суди”;
  2.  Укази Президента України “Про  заходи боротьби із злочинністю”, “Про національну програми боротьби з корупцією”, розпорядження Президента України “Про програму про заходи по попередженню злочинності у сфері економіці”.

2.2 Суб'єкти судово-бухгалтерської експертизи

Суб'єкт – це особа або організація, що виступає носієм певних прав і обов'язків, якій надано право на здійснення певного виду діяльності. У судово-бухгалтерській експертизі під суб'єктом розуміють орган або особу, яка уповноважена призначати судово-бухгалтерську експертизу та орган або особу, яка безпосередньо проводить СБЕ. Тобто виділяють:

суб'єкт призначення СБЕ, до повноважень яких належить визначення необхідності її призначення та документального оформлення цього рішення шляхом винесення постанови або ухвали про призначення СБЕ;

суб'єктів проведення СБЕ, які уповноважені проводити експертне дослідження та надавати висновок з поставлених слідчим або судом питань.

Регулювання експертної діяльності на державному рівні здійснює Міністерство юстицій (Мін'юст) України й інші уповноважені на це органи державної влади. Судово-бухгалтерську експертизу може бути призначено лише  після порушення кримінальної або цивільної справи. У свою чергу, відповідно до ст.94 КПК України кримінальну справу в кожному випадку виявлення ознак злочину суд, прокурор, слідчий та орган дізнання порушують лише в межах своєї компетенції (досужове слідство справ, пов'язаних із розслідуванням нецільового використання бюджетних коштів, проводиться слідчим прокуратури; справ, порушених через підробку документів на переказ, платіжних карток, їх придбання, перевезення тощо – слідчим внутрішніх справ; слідчим податкової міліції проводиться досудове слідство у справах , порушених у зв'язку із незаконним виготовленням підакцизних товарів, умисне ухилення від сплати податків, зборів, за попередньою змовою групою осіб тощо).

Отже, суб'єктами призначення СБЕ можуть бути – суддя, слідчий та прокурор, до компетенції яких належить порушення відповідної справи чи спору.

СБЕ відповідно до ст. 7 Закону України “Про судову експертизу” може проводитися:

1. державними спеціалізованими установами та відомчими службами, до яких належать:

  • науково-дослідні та інші установи судових експертиз Міністерства юстицій України(Київський, Харківський, Одеський, Донецький та Львівський науково-дослідні інститути судових експертиз, які знаходяться у підпорядкуванні Мін'юсту України, Харківський інститут має філії у Дніпропетровську та Автономній республіці Крим,  Київський – У Тернополі,  Одеський – у Миколаєві);
  • експертні служби Міністерства внутрішніх справ (МВС) України, Міністерства оборони (МО) України, Служби безпеки (СБ) України – головними завданнями цих відділів та управлінь є надання допомоги органам дізнання та слідства під час збирання доказів;

2.  громадянами на підприємницьких засадах;

3. громадянами за разовими договорами.

Отже, зазначені особи та організації є суб'єктами проведення судово-бухгалтерської експертизи.

Фахівці державних спеціалізованих установ, відомчих служб, фахівці підприємницьких структур та громадян, що проводять судові експертизи, повинні:

  • мати вищу освіту;
  • пройти відповідну підготовку в галузі судової експертизи;
  • знати чинне законодавство та інші нормативні акти, які регулюють порядок призначення і проведення судових експертиз;
  • пройти атестацію як судові експерти певної спеціальності.

Зазначалось, що суб’єктом проведення дослідження в судово-бухгалтерській експертизі є експерт-бухгалтер.

Експерт-бухгалтер – це висококваліфікований фахівець у галузі бухгалтерського обліку, аналізу та господарського контролю, який пройшов атестацію та отримав свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта.

Відповідно до ст. 12 ЗУ “Про судову експертизу” і ст 77 КПК України експерт-бухгалтер, якому доручено проведення експертизи зобов’язаний:

  • з'явитися за викликом органу, який призначив експертизу;
  • провести повне дослідження і дати обґрунтований та об'єктивний письмовий висновок;
  • на вимогу органу дізнання, слідчого, прокурора, судді, суду дати роз'яснення щодо змісту даного ним висновку;
  • заявляти самовідвід за наявності передбачених законодавством підстав, які виключають його участь у справі.

Відповідно до ст. 53 ЦПК України, ст 31 ГПК України та ст. 62 і ст. 75 КПК України експерт підлягає відводу з наступних причин:

  • якщо він особисто прямо чи побічно зацікавлений в результаті справи;
  • якщо він є родичем сторін або інших осіб, які беруть участь у справі;
  • якщо він перебуває в особистих стосунках з особами, які беруть участь у справі;
  • якщо будуть встановлені інші обставини, які викликають сумнів у їх безсторонності.

Крім того експерт не може брати участі у розгляді справи, якщо він:

  • знаходиться або знаходився у службовій або іншій залежності від сторін, інших осіб, які беруть участь у справі;
  • проводив ревізію, матеріали якої послужили підставою до порушення даної цивільної справи;
  • виявився некомпетентним.

За неналежне виконання своїх обов'язків експерт-бухгалтер несе юридичну відповідальність тобто може бути притягнений до дисциплінарної, матеріальної, адміністративної чи кримінальної відповідальності.

Кримінальна відповідальність згідно ст. 384, 385 КК України. За неправдиве подання висновку або проведення розслідування тимчасового слідчого або тимчасовою спеціальною комісією ВРУ або у суді – карається виправними роботами на строк до двох років або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років. Ті  самі дії, поєднанні з обвинуваченням у тяжкому чи особливо тяжкому злочині, або зі штучним створенням доказів обвинувачення чи захисту,  а також вчинених корисних мотивів караються виправними роботами на строк до двох років або обмеженням волі на строк до п'яти років. За відмову без поважних  причин від виконання покладених на нього обов'язків у суді або  під час проведення досудового слідства, розслідування тимчасовою слідчою або тимчасовою спеціальною комісією ВРУ чи дізнання згідно ст. 385 КК України експерт карається штрафом від 50 до 300 неоподаткованих мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців.

2.3 Призначення та планування судово-бухгалтерської експертизи

Експертиза призначається не в будь-якій справі, а запрошення експерта вимагає існування певних передумов:

  • необхідність встановлення фактичних обставин справи, що потребують належного обґрунтування;
  • наявність знань з бухгалтерського обліку та інших економічних наук для встановлення фактичних обставин.

До процесу проведення СБЕ висувають певні законодавчі вимоги так як від неє залежить якість та строки розслідування, правильність прийняття рішень за порушеною кримінальною чи цивільною справою.

Процесуальним законодавством встановлено ряд випадків, за яких призначення експертизи є обов'язковим. Наявність цих випадків є підставою для використання спеціальних знань експертів. Проте підстав обов'язкового призначення СБЕ процесуальним законодавством і нормативними документами, що регулюють судово-експертну діяльність в України, не визначено.

Тому, підстави призначення СБЕ визначаються обставинами конкретної справи, порушеної проти юридичної або фізичної особи, а також від органу або особи, у якій знаходиться відповідна справа чи спір.

Випадки призначення судово-бухгалтерської експертизи:

  1. виявлення помилок у визначенні розміру збитку при проведенні ревізії;
  2. невідповідність результатів проведеної ревізії іншим матеріалам справи;
  3. висновки експертів інших спеціальностей свідчать про необхідність вирішення окремих питань експертом-бухгалтером;
  4. необхідність дослідження питань, які не можуть бути вирішенні слідчим і потребують спеціальних знань експерта-бухгалтера;
  5. наявність клопотання обвинуваченого про призначення судово-бухгалтерської експертизи;
  6. неприйняття ревізором до розгляду випробовуючих документів при проведенні ревізії;
  7. наявність протиріч у висновках первинної та повторної ревізії за одними й тими ж фактами;
  8. необхідність документального підтвердження свідчень обвинувачених і свідків.

Розпорядчий документ, в якому фіксується рішення відповідного органу про призначення СБЕ називається Постановою слідчого або Ухвалою суду (Додаток В). Складання такого документу підтверджується ст.196 КПК України, а ст. 57. ЦПК України передбачено зміст ухвали суду про призначення експертизи в цивільному процесі.

Постанова слідчого або ухвала суду -  це документ, який відображає або узагальнює необхідність і підстави призначення СБЕ. Постанова слідчого складається, якщо СБЕ призначається на етапі досудового розслідування кримінальної справи. Ухвала суду виноситься суддею при розгляді у суді цивільних справ, а також під час судового розгляду матеріалів кримінальної справи.

Постанова (ухвала) про призначення експертизи складається з трьох частин:

ВСТУПНА :

  1.  містить дані про дату і місце складання постанови (ухвали);
  2.  назву установи, що призначила експертизу;
  3.  посаду, прізвище, ім'я по-батькові особи, яка винесла постанову (ухвалу);
  4.  номер кримінальної або цивільної справи, за якою призначена експертиза.

описова починається  зі слів ВСТАНОВИВ (УХВАЛИВ):

містить коротке викладення сутності справи та обставини, які обумовили необхідність проведення експертизи, а також особливості об'єктів дослідження, які можуть мати значення для висновку експерта-бухгалтера. Завершується формулюванням підстав для призначення експертизи.

результативна починається зі слів ПОСТАНОВИВ, викладається рішення про призначення СБЕ та зазначається:

  1.  вид експертизи за процесуальними ознаками (первина, повторна, основна, додаткова);
  2.  назва судово-експертної установи, якій доручено проведення експертизи або прізвище, ім'я, по батькові атестованого експерта-бухгалтера з числа приватних підприємців, якого внесено до реєстру атестованих судових експертів;
  3.  питання, на які експерт-бухгалтер зобов'язаний дати відповіді;
  4.  перелік матеріалів справи, які надаються експерту-бухгалтеру для дослідження обставин справи.

Якщо призначається додаткова чи повторна СБЕ у постанові (ухвалі), крім наведеної вище інформації, зазначаються причини призначення таких видів експертизи.

Після складання постанови (ухвали) про призначення СБЕ, слідчий або суд ознайомлює із зазначеним документом сторони справи. Ст. 197 КПК України визначено, що слідчий повинен також ознайомити обвинуваченого з постановою про призначення експертизи та роз'яснити йому права, пов'язані з проведенням експертизи, про що складається протокол.

Наступним кроком на етапі проведення СБЕ є ознайомлення з постановою про призначення експертизи з її виконавцем. Експертне дослідження може бути доручене працівнику експертної установи або ж експерту, який є фізичною особою-підприємцем, або працівником підприємницької структури. Після обрання експерта, який буде проводити СБЕ про це повідомляється слідчому.

Відповідно до постанови слідчого чи ухвали суду керівник експертної установи ставить перед еспертом-бухгалтером завдання на проведення СБЕ, оформлюючи його відповідним чином (Додаток Б).

У завдання на проведення СБЕ обов'язково зазначаються:

  •  назва судово-експертної установи, в якій проводиться СБЕ;
  •  прізвище, ім'я, по батькові експерта-бухгалтера, якому доручено проведення конкретної експертизи;
  •  номер і дата постанови (ухвали) про призначення експертизи та назва органу, що призначив експертизу;
  •  номер справи за якою призначена СБЕ;
  •  строк проведення експертного дослідження експертом-бухгалтером.

Після обрання експерта слідчий (представник суду) доводить до відома обраної особи про призначення її експертом. Слідчий вручає йому копію постанови про призначення СБЕ, пояснює його права та обов'язки, попереджає про кримінальну відповідальність за відмову від виконання покладених на нього обов'язків і за надання заздалегідь неправильного висновку, а також надає матеріали, необхідні для проведення дослідження.

Експерт-бухгалтер має право повернути без виконання постанову слідчому, якщо йому надано недостатньо матеріалів для відповіді на поставлені перед ним питання або якщо він вважає, що  не має достатніх знань (чи  питання виходять за межі його компетенції) для проведення СБЕ. Можливість таких дій експерта-бухгалтера передбачена ст.77 КПК та ст. 31 ГПК України.

Недостатність матеріалів може і не може бути підставою для відмови від проведення СБЕ. Положенням зазначених статей кодексів також встановлено, що при недостатності матеріалів справи для відповіді на поставлені питання перед експертом-бухгалтером, він може звернутися до слідчого або суду з клопотанням про надання додаткових документів (Додаток Д).

Для проведення дослідження у мінімальні строки доцільно встановити послідовність дій, пов'язаних з  експертним дослідженням, у плані проведення СБЕ.

Часто при плануванні для більшої точності розрахунку часу та чіткості дій складають графіки.

На думку спеціалістів, використання в процесі планування графічного методу забезпечується розробкою плану-графіку проведення СБЕ. План-графік складається з метою забезпечення своєчасності здійснення експертизи за участю декількох експертів. Він дає змогу представити процес проведення експертизи в цілому та за окремими етапами робіт з необхідним рівнем деталізації. Особливо важливого значення план-графік набуває під час комісійної або комплексної експертизи.

План-графік проведення СБЕ повинен містити наступну інформацію та реквізити:

  •  назва експертної установи, штатні працівники якої проводять експертизу,  або прізвище, ім'я, по батькові експерта-бухгалтера, який самостійно проводить експертизу;
  •  номер постанови (ухвали) про призначення СБЕ та номер справи за якою вона призначена;
  •  загальний строк проведення експертизи (або термін надання її результатів), встановлений в постанові (ухвалі) про призначення експертизи слідчого (суду);
  •  дати початку та закінчення СБЕ;
  •  найменування робіт, які необхідно виконати при проведенні експертизи та об'єкти дослідження  експерта-бухгалтера за конкретною справою;
  •  прізвище, ім'я, по батькові виконавців зазначених робіт;
  •  строк здійснення дослідження за окремими ділянками роботи (із зазначенням дати початку та закінчення дослідження).

Види робіт при здійсненні СБЕ можна узагальнити за такими групами:

  •  підготовчі роботи (ознайомлення з постановою про призначення СБЕ, переліком питань, на які необхідно дати відповіді);
  •  ознайомлення з матеріалами справи, надання для проведення дослідження експертом-бухгалтером, оцінка їх повноти (достатності) для відповіді на поставлені перед експертом питання;
  •  підбір та ознайомлення з нормативними актами, які регулюють поставлені для дослідження питання;
  •  розробка методики проведення СБЕ;
  •  дослідження питань, поставлених на розв'язання експерта-бухгалтера (з визначенням робіт за кожним із питань);
  •  складання висновку, в якому узагальнюються відповіді на поставлені перед експертом-бухгалтером питання слідчим або судом.

Питання для самоконтролю:

  1. Сутність правового регулювання у проведенні СБЕ?
  2. Рівні регулювання ?
  3. Які нормативні документи регулюють порядок проведення СБЕ в процесі розслідування чи розгляду цивільних або кримінальних справ?
  4. Якими нормативними документами регулюється експертна діяльність в Україні?
  5. З яких розділів складається Закон України “Про судову експертизу”?
  6. Якими нормативними документами регулюється ведення обліку в Україні?
  7. Якими внутрішніми документами на підприємстві регулюється ведення обліку ?
  8. Що розуміють під терміном “суб'єкти експертної діяльності”?
  9. Які органи та особи уповноважені призначати СБЕ?
  10. Які особи є суб’єктами проведення СБЕ?
  11. Права та обов'язки суб'єктів проведення СБЕ?
  12. Відповідальність експерта-бухгалтера згідно чинного законодавства?
  13. У яких випадках і якими особами може призначатися СБЕ?
  14. З яких дій складається процес призначення СБЕ?
  15. Який документ складається слідчим або судом при призначенні СБЕ?
  16. Зміст та призначення постанови про призначення СБЕ
  17. Коли складається експертом-бухгалтером клопотання про надання додаткових матеріалів для дослідження?
  18. Ким і з якою метою складається завдання на проведення СБЕ, і яка інформація в ньому наводиться?
  19. У якому випадку складається план-графік проведення СБЕ?
  20. Різниця між планом-графіком та планом СБЕ?
  21. Вимоги до формулювання питань, що виносяться на експертне дослідження?
  22. Необхідність призначення СБЕ.
  23. Типові умови призначення СБЕ.
  24. Порядок призначення СБЕ за кримінальними та цивільними  справами.

Сделай три верные догадки

подряд – и репутация

эксперта вам обеспечена

Лоренс Питер

ЛЕКЦІЯ № 5-6

Тема 3 Методика проведення судово-бухгалтерської експертизи

ПЛАН

3.1 Методичне забезпечення СБЕ

3.2 Дослідження первинних документів експертом-бухгалтером

3.3 Експертне дослідження регістрів обліку та звітності

3.4 Використання інших матеріалів справи в дослідженні експерта-бухгалтера

Мета: освоїти методику проведення судово-бухгалтерської експертизи під час дослідження

Годин: 4

Джерела літератури: 1, 2, 3, 4, 5, 7, 9, 10, 11, 13, 14, 15, 16, 19, 23, 24

3.1 Методичне забезпечення судово-бухгалтерської експертизи

Після отримання постанови слідчого або ухвали суду про призначення СБЕ та визначення змісту поставлених  на її розв'язання питань, експертом-бухгалтером визначається порядок проведення дослідження. Для цього експерт повинен уважно вивчити матеріали справи з метою визначення сторін, які беруть  в ній участь, вимог, що ними висуваються та документів, які необхідні йому для проведення дослідження та надання відповідей на поставлені слідчим або судом питання.

Для відповіді на поставлені перед ним питання, експерту необхідно схематично зобразити послідовність дій виконавців операцій, її документальне оформлення та відображення в бухгалтерському обліку відповідно до вимог законодавства. Крім того, необхідно з'ясувати фактичні обставини здійснення операції.

За допомогою порівняння даних двох схем експерт-бухгалтер оцінює достатність матеріалів справи для відповіді на поставлені перед ним питання,  а також забезпечить правильний та ефективний вибір методики дослідження матеріалів справи.

Методика – це сукупність взаємопов'язаних методів (способів, прийомів) виконання певного завдання. У СБЕ методика – це сукупність конкретних способів і прийомів вирішення завдань, поставлених перед експертом-бухгалтером слідчим або судом.

Таким чином, сукупність тих способів, прийомів або підходів, які експерту-бухгалтеру необхідно застосовувати в процесі дослідження в кожному окремому випадку залежно від обставин справи, і характеризує собою методичну сторону роботи експерта взагалі.

Визначити заздалегідь конкретні способи або прийоми, які буде використовувати експерт-бухгалтер у процесі дослідження неможливо, оскільки не можна передбачити в якій справі та в який момент може бути призначена експертиза.

Метод – спосіб досягнення певної мети, вирішення конкретного завдання; сукупність прийомів чи операцій практичного чи теоретичного опанування (пізнання) дійсності; планомірний шлях наукового пізнання до встановлення істини.

В СБЕ метод характеризує способи, підходи та прийоми вивчення і пізнання предмету СБЕ. Тому у СБЕ метод – це сукупність способів і прийомів, які використовуються експертом-бухгалтером при дослідженні об'єктів СБЕ: первинних і зведених документів, регістрів бухгалтерського обліку, звітності та інших матеріалів кримінальної чи цивільної справи, наданої експерту-бухгалтеру для дослідження.

3.2 Дослідження первинних документів експертом-бухгалтером

Раніше зазначалось, що об'єктом СБЕ є документи кримінальної або цивільної справи, яка надана експерту-бухгалтеру для дослідження та відповіді на поставлені судом чи слідчим питання. Ті документи, які знаходяться у наданій експерту-бухгалтеру справі, є засобами встановлення фактичних обставин справи, за якою призначено СБЕ. Тому основою ефективності експертного дослідження є чітке розуміння експертом сутності, ролі та змісту документів.

Документ (від лат. dokumentum – доказ) це письмовий доказ, який засвідчує наявність обставини або здійснення певного факту, з яким пов'язані відповідні юридичні наслідки.

Ознаки документа:

  •  за формою – документ є письмовим актом, в якому відображаються певні юридичні факти;
  •  за змістом – є відображення результатів певної вольової дії особи., яка склала документ.

Значення документів у господарській діяльності підприємств:

  1. виступають основним і найбільш достовірним джерелом облікової та економічної інформації про господарюючого суб'єкта;
  2. виступають підтвердженням здійснених фактів господарського життя, завдяки чому останні одержують юридичне обґрунтування та слугують основою для їх відображення в обліку;
  3. забезпечують точність і достовірність облікових даних, а також можливість їх контролю;
  4. виступають засобами контролю за об'єктами господарської діяльності за правильним та раціональним їх використанням;
  5. виступають доказами або джерелом доказів у суді при вирішенні суперечок між господарюючими суб'єктами, у процесі розслідування кримінальних або цивільних справ.

Виступаючи підтвердженням фактів господарського життя, документи забезпечують їх юридичне обґрунтування. Для виконання такої ролі та набуття доказової сили документ повинен бути оформлений за встановленою законодавством формою з дотриманням усіх обов'язкових реквізитів.

Враховуючи значення та роль документів у господарській діяльності підприємства, в бухгалтерському обліку та юридичному процесі, можна виділити такі функції документів:

  •  доказова – документ підтверджує здійснення фактів господарського життя;
  •  інформаційна – дані, які містить, документ, використовуються для отримання інформації, формування показників, здійснення різних облікових процедур;
  •  контрольна – документи дають змогу контролювати господарські та технологічні процеси, роботу окремих осіб, фінансові операції тощо;
  •  накопичення і зберігання даних – завдяки документам існує можливість отримати дані в майбутньому, що дає змогу їх порівняти та аналізувати.

Таким чином, в СБЕ документ – письмовий акт, який містить певні реквізити й відображає господарські операції, за конкретною справою, що пов'язані з предметом розслідування (чи розглядом).

Для забезпечення найбільш доцільного та ефективного порядку експертного дослідження матеріалів наданої справи, важливе значення має класифікація документів.

За правовою значимістю (доказовістю) - це може встановити перевірка документів за формою та змістом:

  •  достовірні(доброякісні);
  •  недостовірні (недоброякісні).

За характером виникнення розрізняють ненавмисні та навмисні викривлення.

Дослідження первинних документів :

  •  за формою – необхідно для надання висновку щодо правильності та відповідності документів вимогам до їх оформлення;
  •  за змістом – для висновку щодо якості господарських операцій за допомогою дослідження їх змісту на підставі показників документу;
  •  комплексно – за формою та змістом.

Способи дослідження облікових даних:

  •  перевірка за формою;
  •  арифметична перевірка;
  •  нормативно-правова перевірка;
  •  зустрічна перевірка;
  •  взаємна перевірка;
  •  відновлення кількісно-сумового обліку;
  •  контрольне порівняння залишків;
  •  аналіз щоденного руху майна, грошових засобів з визначенням залишків після кожної операції чи дня.

Взагалі, питання слідчого або суду, можуть стосуватися:

  • або оцінки законності операції;
  • або оцінки достовірності її відображення;
  • або визначення доцільності.

Законність – відповідність змісту та обставин здійснення операції вимогам чинних законів, інструкцій, положень, стандартів чи інших нормативних документів, які регулюють проведення досліджувальної операції.

Достовірність – визначається повнотою і правильністю її документального оформлення відповідно до встановлених законодавством вимог (ступінь відображення в документах об'єктивно здійснених явищ, подій або процесів, повного та безпомилкового відображення їх сутності).

Доцільність (ефективність) визначають шляхом перевірки відповідності її показників плановим, нормативним та аналогічним показникам інших підприємств, умовам і меті діяльності юридичної особи, а також іншим показникам, які характеризують економічну ефективність або об'єктивну необхідність здійснення операції.

3.3 Експертне дослідження регістрів обліку та звітності

Узагальнення і систематизація великої кількості різноманітних первинних документів здійснюється у облікових регістрах. Після первинних документів вони є наступним етапом і видом відображення фактів господарського життя в інформаційній системі підприємства. Вони допомагають визначити та відобразити результати діяльності юридичної особи та її фінансово-майнове становище..

Тому основним завданням облікових регістрів є систематизація і узагальнення великого обсягу первинних даних для отримання чіткої інформації про діяльність підприємства й можливості здійснювати ефективне управління процесом його господарювання.

Основною причиною використання облікових регістрів зі злочинною метою є складність їх форми – значні за обсягом таблиці з великою кількістю клітинок. Це зумовлює нерозуміння їх призначення та змісту іншими працівниками підприємства і, особливо, керівництвом, що сприяє приховуванню зловживань і злочинів.

При дослідженні облікових регістрів експерт-бухгалтер повинен дотримуватися таких правил:

  •  наявність знань побудови регістрів кожної з форм ведення бухгалтерського обліку та принципу виконання в них облікових записів;
  •  уважності;
  •  регістри – це своєрідні журнали господарських операцій, і тому необхідно звертати увагу на “незвичайні” кореспонденції (“сторно”), зворотні проводки.

Дослідження облікових регістрів експертом-бухгалтером у процесі СБЕ може відбуватися у двох випадках:

  •  якщо поставлені слідчим (судом) питання передбачають дослідження облікового регістру;
  •  якщо облікові регістри необхідні як додаткові об'єкти експертного дослідження.

Достовірність даних облікових регістрів забезпечується:

  1. правильною інтерпретацією змісту здійсненої господарської операції;
  2. правильним використанням рахунків бухгалтерського обліку для відображення змін стану відповідних об’єктів обліку;
  3. правильне використання облікових регістрів.

Типові помилки, які допускаються в облікових регістрах:

  •  запис операцій тільки на одному рахунку (порушення правила виконання подвійного запису);
  •  відображення операції двічі за однією стороною рахунку (порушення правила виконання подвійного запису);
  •  відображення в облікових регістрах однієї операції різними сумами (порушення тотожності облікового запису);
  •  сума операцій не відповідає її дійсному стану або взагалі не підтверджена документом;
  •  пропуск (невідображення в обліку) господарської операції, відсутність облікових регістрів;
  •  запис в облікові регістри однієї й тієї ж операції двічі;
  •  неправильна кореспонденція рахунків (застосування неправильного рахунку).

Методи дослідження регістрів обліку:

  •  спостереження – використовується для ознайомлення з обраною формою ведення обліку;
  •  аналіз і синтез – необхідні для дослідження операцій у їх детальному розрізі (розрахунки з покупцями досліджуються у розрізі підприємств-контрагентів);
  •  дедукція – для деталізації його показників за необхідними для вивчення розрізами та рівнями, а також для встановлення достовірності облікових записів за допомогою використання зв'язку: обліковий регістр → бухгалтерська проводка → первинний документ;
  •  порівняння – для виявлення схожих і відмінних рис між даними облікового регістру й даними первинних документів, які стали основою для формування регістру;
  •  моделювання – допомагає зробити висновки про фактичні обставини тієї чи іншої ситуації, коли експертне дослідження стосується встановлення обставин, що є неможливим без створення зразка для поєднання фактичних обставин і визначення напряму їх дослідження;
  •  узагальнення – дії експерта спрямовані на зведення результатів проведеного дослідження з метою формулювання висновку;
  •  абстрагування – для дослідження облікових регістрів, які стосуються конкретного обліку.

Серед способів документального контролю при дослідженні облікових регістрів експертом-бухгалтером застосовується:

  •  формальна перевірка – визначається наявність усіх необхідних реквізитів в облікових регістрах;
  •  арифметична перевірка – правильність обчислення підсумкових оборотів у облікових регістрах і сальдо за відповідними рахунками, а також суми регістрів синтетичного обліку, аналітичного обліку щодо відповідності їх показників рівності;
  •  взаємна перевірка - співставлення показників регістру з даними, на основі яких він складався, є невід'ємною частиною арифметичної перевірки;
  •  нормативно-правова перевірка.

Методика дослідження звітності

Звітність – це система узагальнюючих взаємопов'язаних показників, які відображають стан і використання господарських засобів суб'єкта підприємницької діяльності, їх призначення, джерела формування, фінансові результати, напрями використання прибутку тощо.

В експертному дослідженні звітність може стати:

  •  джерелом додаткової інформації або базою для порівняння;
  •  об'єктом безпосереднього дослідження, коли питання слідчого або суду вимагають висновку щодо якості та достовірності звітності, а також її окремих показників.

Залежно від різних методів здійснення, змісту та форм створення інформації існує ряд можливих порушень та викреслень фінансової звітності:

  1. за характером виникнення (технічні, бухгалтерські, ті, що не суперечать законодавству, ті, що суперечать законодавству):
  •  ненавмисні
  •  навмисні
  1. за об'єктами викреслення:
  •  грошові;
  •  матеріальні.
  1. за способом відображення в бухгалтерському обліку:
  • неповне відображення в обліку фактів господарського життя;
  •  необґрунтованість облікових записів;
  •  помилки в періодизації;
  •  помилки в оцінці;
  •  неправильне чи недостатнє відображення інформації в облікових регістрах.
  1. за ступенем впливу на достовірність:
  •  суттєві;
  •  несуттєві

Дослідження звітності за кожним із зазначених напрямів відбувається за допомогою комплексу методів, способів і прийомів, які входять до складу методики СБЕ.

Способи документального контролю при досліджені звітності:

  •  формальна перевірка – встановлення за допомогою візуальної перевірки та порівняння наявності усіх передбачених нормативними документами форм звітності, а в них – обов'язкових реквізитів, правильності заповнення відповідних рядків і граф звітності.
  •  арифметична перевірка – перевірка правильності обчислення підсумкових показників форм звітності.
  •  нормативно-правова перевірка – перевірка дотримання підприємством принципів бухгалтерського обліку та фінансової звітності, передбачених для складання та подання фінансової звітності.
  •  взаємна перевірка – порівняння показників звітності підприємства з даними первинних документів і зведених облікових документів (журналів за кредитом субрахунків бухгалтерського обліку й відомостей до них, Головною книгою) про здійснені господарські операції підприємства.

Питання для самоконтролю:

  1. Що таке методика та методи експертного дослідження?
  2. Зв'язок між методом, способом, прийомом.
  3. Особливості методики СБЕ.
  4. Які групи методів використовуються в СБЕ?
  5. Які з методів СБЕ належать до загальнонаукових? Навести їх характеристику.
  6. Особливість спеціальних методів СБЕ.
  7. Які з методів належать до розрахунково-аналітичних?
  8. Які способи документального контролю можуть використовуватися експертом-бухгалтером у процесі дослідження.
  9. Що розуміють під поняттям “документ”? Для чого його використовують?
  10. Вимоги до форми та змісту документів передбачені законодавством.
  11. На які види поділяються документи?
  12. Який документ називається фіктивним?
  13. Класифікація господарських операцій відповідно до потреб експертного дослідження.
  14. Які методи та способи документального контролю використовуються експертом-бухгалтером при вивченні господарських операцій?
  15. Особливість взаємної та зустрічної перевірки.
  16. Для чого призначені облікові регістри? Коли вони можуть бути використані для дослідження експертом-бухгалтером?
  17. Які помилки виникають при веденні обліку та як їх можна виявити?
  18. Що повинен знати експерт-бухгалтер при дослідженні облікових регістрів?
  19. У чому полягає сутність звітності? Для чого вона призначена?
  20. Методи та способи документального контролю при дослідженні облікових регістрів та звітності?
  21. Особливості експертного дослідження звітності.
  22. Гіпотеза та її місце в експертному дослідженні.

Эксперт – это человек, которий

больше уже не думает; он знает

Франк Хаббард

ЛЕКЦІЯ № 7-8

Тема 4 Узагальнення та оцінка результатів  судово-бухгалтерської експертизи

ПЛАН

4.1 Висновок експерта-бухгалтера

4.2 Дослідження та оцінка висновку експерта-бухгалтера

Мета: засвоїти основні вимоги до узагальнення результатів дослідження та складання висновку

Годин: 4

Джерела літератури: 3, 4, 6, 7, 13, 19

4.1 Висновок експерта-бухгалтера

Наступним етапом після дослідження в судово-бухгалтерській експертизі є етап узагальнення і оцінки результатів експертного дослідження.

Відповідно до процесуального законодавства експерт-бухгалтер за підсумками дослідження повинен скласти висновок, який може набути сили доказу, оскільки часто містить пояснення суттєвих обставин справи, що розслідується.

На етапі узагальнення результатів СБЕ завданням експерта-бухгалтера є:

  •  узагальнення даних встановлених у процесі вивчення матеріалів справи;
  •  формулювання чітких відповідей на поставлені судом (слідчим) питання;
  •  викладення у письмовій формі обґрунтованих відповідей з метою надання органу (особі), яким призначено СБЕ.

При складанні висновку експерт-бухгалтер дотримується наступних принципів:

  •  принцип кваліфікованості - винесені на експертизу питання потребують високого рівня кваліфікації експерта в певній галузі знань;
  •  принцип визначеності – неприпустимими є невизначені, двознакові висновки, які можуть по-різному тлумачитися;
  •  принцип доступності – допустимим є лише такі висновки експерта-бухгалтера, які не потребують для своєї інтерпретації спеціальних знань.

Процесуальна форма СБЕ обумовлює існування вимог до форми та змісту експертного висновку.

Висновок експерта-бухгалтера повинен складатися у письмовій формі.

Основу змісту цього документу складають виявлені у процесі дослідження дані про фактичні обставини певної справи з поясненням їх причин і наслідків. У висновку експерта-бухгалтера повинні зазначатися:

  •  час експертного дослідження (календарний період із зазначенням дат початку та закінчення проведення експертизи);
  •  місце проведення експертизи (наводиться назва установи та номер кабінету);
  •  дані про особу експерта (із зазначенням його прізвища, ім'я та по батькові, освіти, спеціальності, вченого ступеня і звання, посади експерта за його основним місцем роботи, практичного досвіду);
  •  дані про осіб, які були присутні при проведенні експертизи (ці дані зазначаються, якщо експерт-бухгалтер працював на запрошення слідчого в присутності останнього або якщо експертиза проводилася під час судового засідання);
  •  питання, поставлені експерту-бухгалтеру слідчим або судом.

У висновку експерт-бухгалтер повинен навести повний опис матеріалів, наданих йому слідчим і досліджених ним.

Відповідаючи на поставлені питання, експерт-бухгалтер повинен забезпечити дотримання таких вимог:

  •  повнота та об'єктивність викладення;
  •  чіткість і лаконічність формулювань;
  •  логічна та хронологічна послідовність викладення матеріалу.

У зв'язку з тим, що висновок експерта-бухгалтера може бути джерелом доказів за справою, яка знаходиться на розслідуванні або розгляді у суді, крім відповідності вимогам за змістом і формою, висновок, експерта-бухгалтера повинен бути грамотно та культурно оформленим.

Висновок разом із додатками складається у двох примірниках: один з них передається органу або особі, що призначили експертизу – слідчому або суду, другий – залишається у експерта. Обидва примірника обов'язково підписуються експертом і засвідчуються печаткою.

4.2 Дослідження і оцінка висновку експерта-бухгалтера

Висновок експерта-бухгалтера повинен бути вивчений. В основі такого вивчення лежить оцінка. Основою оцінки є вимірювання, яке полягає у з'ясуванні значимості результатів, отриманих у процесі дослідження. Саме за допомогою вимірювання можна оцінити необхідність, важливість сформульованих дослідником висновків і пропозицій.

Практика свідчить, що результати дослідження оцінити дуже складно. По-перше, відсутні нормативні величини, з якими можна порівняти показники висновку експерта-бухгалтера, і в відсумку визначити його достовірним і можливим для використання або ж відхилити. По-друге, процес оцінки – це лише розумова діяльність, а тому відсутня чітка регламентація порядку її здійснення.

У зв'язку з цим для забезпечення ефективності оцінки експертного висновку необхідно орієнтуватися на її завдання: встановлення якості змісту висновку, а значить – можливості його використання.

При оцінці слідчий або суд повинні дотримуватися положень Кримінально-процесуального кодексу, в яких передбачено правила роботи з висновками експертиз.

Правила оцінки висновку експерта-бухгалтера слідчим або судом:

  •  жодні докази для особи (органу), який проводить розслідування справи, не мають наперед встановленої та пріоритетної сили;
  •  висновок експерта-бухгалтера не має переваги перед іншими доказами чи джерелами доказів справи, навіть з урахуванням того, що його складання ґрунтується на наукових підходах.

Висновок експерта-бухгалтера вивчається й оцінюється з метою визначення його:

  •  повноти;
  •  наукової обґрунтованості;
  •  достовірності;
  •  достатності;
  •  допустимості та відносності.

Етапи оцінки експертного висновку:

  •  аналіз слідчим або судом кожного з положень висновку окремо для з'ясування їх повноти та достовірності;
  •  порівняння з іншими доказами у справі та їх джерелами, зібраними за справою з метою встановлення допустимості, відповідності, повноти, достовірності, а також визначення зв'язку  з іншими матеріалами справи;
  •  проведення за потреби повторних або нових слідчих, оперативно-розшукових дій, з'ясовування тактичних прийомів проведення слідчих дій.

Питання для самоконтролю:

  1. Який документ складається у результаті проведення судової експертизи?
  2. Які вимоги висуваються до висновку експерта-бухгалтера?
  3. Методика складання експертного висновку.
  4. З яких розділів складається висновок експерта-бухгалтера?
  5. Які відомості містяться у першій частині висновку експерта-бухгалтера?
  6. Які питання розглядаються у другій частині висновку експерта-бухгалтера?
  7. Для чого призначена третя частина висновку експерта-бухгалтера?
  8. Характеристика додатків до висновку експерта-бухгалтера.
  9. Яку термінологію повинен застосовувати експерт-бухгалтер при складанні висновку і вживання яких виразів він повинен уникати?
  10. Скільки примірників висновку складає експерт-бухгалтер? Для чого призначений кожний з примірників?
  11. В якому порядку здійснюється оцінка висновку експерта-бухгалтера слідчим або судам?
  12. Підстави для призначення додаткової СБЕ.
  13. Типові ситуації, що вимагають проведення повторної СБЕ.

ЛІТЕРАТУРА

  1. Бандурка А.М. И др. Основы судебной бухгалтерии: Учебник. - Харьков: Изд-во Национального университета внутренних дел, 2001. - 36 с.
  2. Бекерская Д.А. Судебная бухгалтерия: Учеб.-метод. Пособие. - Одесса: Юрид.лит., 2002. - 222 с.
  3. Білуха М.Т. Судово-бухгалтерська експертиза: Підручниу.-К., 2004.-660 с.
  4. Бутинець Ф.Ф. Судово-бухгалтерська експертиза: Навчальний  посібник. Ж., 2004. -460 с.
  5. Камлик М.І. Судова бухгалтерія: Підручник. Вид. 4-те, перерб. І допов. -К.: Атіка, 2003. - 592 с.
  6. Поникаров В.Д. И др. Судебно-бухгалтерская экспертиза: Учебное пособие. -Харьков: Арсис, 2002. - 240 с.
  7. Рудницький В.С., Бруханський Р.Ф., Хомин П.Я. Судово-бухгалтерська експертиза економічних правопорушень (опорний конспект): Навчальний посібник. - К.: ВД “Професіонал”, 2004. - 304 с.
  8. Конституця України // Урядовий кур'єр. -1995. - 12 серпня.
  9. Гражданский кодеркс Украины: Коментарий.- Т1 - Издание второе. - Х.: ООО “Одиссей”, 2004. - 832 с.
  10. Гражданский кодеркс Украины: Коментарий.- Т1II- Издание второе. - Х.: ООО “Одиссей”, 2004. - 1024 с.
  11. Саниахметова Н.А. Предпринимательское (хозяйственное) право Украины: Учебник. - Х.: Одиссей, 2005. - 800 с.
  12. Законодавство України про працю: Збірник нормативно-правових актів. - Х.: ТОВ “Одіссей”, 2004. - 848 с.
  13. Мельник Н.И., Хавронюк Н.И Научно-практический комментарий Уголовного кодекса Украины от 5 апреля 2001 года. - К.: Издательство А.С. К., 2004. - 1216 с.
  14. Хозяйственный кодекс Украины. - Х.: ООО “Одиссей”, 2005. - 256 с.
  15. Маляренко В.Т. Цивільний процесуальний кодекс України прийнятий 18.03.2004р.: Верховний Суд України. - К.: Юрінком Інтер, 2004. - 544 с.
  16. Закон України  “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”.
  17. Закон україни “Про державну контрольно-ревізійну службу в України”.
  18. Закон України “Про аудиторську діяльність”.
  19. Закон України “Про судову експертизу”.
  20. Інструкція з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів, розрахунків та інших статей балансу / Наказ Головного управління Державного казначейства України Міністерства фінансів України від 30 жовтня 1998 року №90.
  21. Інструкція з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків / Наказ Міністерства фінансів України від 11 серпня 1994 року №69.
  22. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні / Постанова правління Національного банку України
  23. Положення  “Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку” / Наказ Міністерства фінансів України.
  24. Положення (стандарти) бухгалтерського обліку.

Додаток А

ЗАКОН УКРАЇНИ
Про судову експертизу

Цей Закон визначає правові, організаційні і фінансові основи судово-експертної діяльності з метою забезпечення правосуддя України незалежною, кваліфікованою і об’єктивною експертизою, орієнтованою на максимальне використання досягнень науки і техніки.

Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Поняття судової експертизи

Судова експертиза — це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об’єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів дізнання, попереднього слідства чи суду.

Стаття 2. Законодавство України про судову експертизу

Законодавство України про судову експертизу складається з цього Закону, процесуального законодавства, інших законодавчих актів, міжнародних договорів та угод про взаємну правову допомогу і співробітництво, що регулюють правовідносини у сфері судово-експертної діяльності.

Стаття 3. Принципи судово-експертної діяльності

Судово-експертна діяльність здійснюється на принципах законності, незалежності, об’єктивності і повноти дослідження.

Стаття 4. Гарантії незалежності судового експерта та правильності його висновку

Незалежність судового експерта та правильність його висновку забезпечуються:

  •  процесуальним порядком призначення судового експерта;
  •  забороною під загрозою передбаченої законом відповідальності втручатися будь-кому в проведення судової експертизи;
  •  існуванням установ судових експертиз, незалежних від органів дізнання та попереднього слідства;
  •  створенням необхідних умов для діяльності судового експерта, його матеріальним і соціальним забезпеченням;
  •  кримінальною відповідальністю судового експерта за дачу завідомо неправдивого висновку та відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов’язків;
  •  можливістю призначення повторної судової експертизи;
  •  присутністю учасників процесу в передбачених законом випадках під час проведення судової експертизи.

Стаття 5. Максимальне збереження об’єктів дослідження

Під час проведення судових експертиз об’єкти дослідження можуть бути пошкоджені або витрачені лише у тій мірі, в якій це необхідно для дослідження.

Стаття 6. Забезпечення умов праці судового експерта за місцезнаходженням об’єктів дослідження

Якщо судову експертизу необхідно провести на місці події або за місцезнаходженням об’єкта дослідження, особа або орган, який її призначив, повинні забезпечити судовому експертові безперешкодний доступ до об’єкта дослідження і належні умови праці.

Стаття 7. Організація судово-експертної діяльності

Судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи та відомчі служби.

До них належать:

  •  науково-дослідні та інші установи судових експертиз Міністерства юстиції України і Міністерства охорони здоров’я України;
  •  експертні служби Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства оборони України, Служби безпеки України.

Судово-експертна діяльність може здійснюватися на підприємницьких засадах на підставі спеціального дозволу (ліцензії), а також громадянами за разовими договорами.

Ліцензія видається в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Стаття 8. Науково-методичне забезпечення судово-експертної діяльності

Організація науково-методичного забезпечення судово-експертної діяльності покладається на міністерства і відомства, до системи яких входять спеціалізовані установи та відомчі служби, що проводять судові експертизи.

Для розгляду найважливіших питань розвитку судової експертизи, що мають міжвідомчий характер, при Міністерстві юстиції України створюється Координаційна рада з проблем судової експертизи, яка діє відповідно до Положення про неї, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Міністерство юстиції України забезпечує видання міжвідомчого науково-методичного збірника «Криміналістика та судова експертиза».

Стаття 9. Реєстр судових експертів

Міністерство юстиції України веде Реєстр атестованих судових експертів державних і підприємницьких структур та громадян.

Атестація судових експертів з числа працівників підприємницьких структур та громадян проводиться Міністерством юстиції України або Міністерством охорони здоров’я України відповідно до їх функцій.

Органи дізнання, попереднього слідства і суди зобов’язані доручати проведення судових експертиз переважно фахівцям, внесеним до цього Реєстру.

Розділ II. СУДОВИЙ ЕКСПЕРТ

Стаття 10. Особи, які можуть бути судовими експертами

Судовими експертами можуть бути особи, які мають необхідні знання для давання висновку з досліджуваних питань.

Фахівці державних спеціалізованих установ і відомчих служб, що проводять судові експертизи, повинні мати вищу освіту, пройти відповідну підготовку та атестацію як судові експерти певної спеціальності.

Стаття 11. Особи, які не можуть бути судовими експертами

Не можуть залучатися до виконання обов’язків судового експерта особи, визнані у встановленому законом порядку недієздатними, а також ті, які мають судимість.

Інші обставини, що забороняють участь особи як експерта в судочинстві, передбачаються процесуальним законодавством.

Стаття 12. Обов’язки судового експерта

Незалежно від виду судочинства судовий експерт зобов’язаний:

1) провести повне дослідження і дати обгрунтований та об’єктивний письмовий висновок;

2) на вимогу органу дізнання, слідчого, прокурора, судді, суду дати роз’яснення щодо даного ним висновку;

3) заявляти самовідвід за наявності передбачених законодавством підстав, які виключають його участь у справі.

Інші обов’язки судового експерта передбачаються процесуальним законодавством.

Стаття 13. Права судового експерта

Незалежно від виду судочинства судовий експерт має право:

1) ознайомлюватися з матеріалами справи, що стосуються предмета судової експертизи, і подавати клопотання про надання додаткових матеріалів;

2) вказувати в акті судової експертизи на виявлені в ході її проведення факти, які мають значення для справи і з приводу яких йому не були поставлені питання;

3) з дозволу особи або органу, які призначили судову експертизу, бути присутнім під час проведення слідчих чи судових дій і заявляти клопотання, що стосуються предмета судової експертизи;

4) подавати скарги на дії особи, у провадженні якої перебуває справа, якщо ці дії порушують права судового експерта;

5) одержувати винагороду за проведення судової експертизи, якщо її виконання не є службовим завданням.

Інші права судового експерта передбачаються процесуальним законодавством.

Стаття 14. Відповідальність судового експерта

Судовий експерт на підставах і в порядку, передбачених законодавством, може бути притягнутий до дисциплінарної, матеріальної, адміністративної чи кримінальної відповідальності.

Розділ III. ФІНАНСОВЕ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
ДІЯЛЬНОСТІ ДЕРЖАВНИХ СПЕЦІАЛІЗОВАНИХ УСТАНОВ
ТА ВІДОМЧИХ СЛУЖБ

Стаття 15. Фінансування

Проведення науково-дослідними установами судових експертиз наукових розробок з питань організації та проведення судових експертиз фінансується за рахунок державного бюджету.

Проведення судових експертиз іншими спеціалізованими установами та відомчими службами фінансується за рахунок коштів, що виділяються їм на цю мету з державного та місцевих бюджетів, а науково-дослідними установами — за рахунок замовника.

Інші роботи зазначені установи та служби проводять на госпрозрахункових засадах.

Стаття 16. Атестація судового експерта

Метою атестації судового експерта є забезпечення належного професійного рівня керівних працівників та фахівців, які залучаються до проведення судових експертиз або беруть участь у розробках теоретичної та методичної бази судової експертизи.

Залежно від спеціалізації і рівня підготовки їм присвоюються кваліфікація судового експерта з дозволом проведення певного виду експертиз і кваліфікаційний клас.

Порядок проведення атестації та присвоєння кваліфікаційних класів визначається міністерствами і відомствами, до системи яких входять спеціалізовані установи та відомчі служби, що проводять судові експертизи.

Стаття 17. Експертно-кваліфікаційні комісії

Для присвоєння кваліфікації судового експерта і кваліфікаційних класів створюються експертно-кваліфікаційні комісії.

До складу експертно-кваліфікаційних комісій входять найбільш досвідчені фахівці, які мають кваліфікацію судового експерта і стаж практичної роботи за спеціальністю не менше п’яти років. Серед них має бути не менше двох фахівців тієї спеціальності і того класу, з яких комісія проводить атестацію, присвоює кваліфікацію або кваліфікаційний клас, а також фахівець з процесуальних питань судової експертизи.

Стаття 18. Оплата праці та соціальний захист судових експертів

Питання оплати праці та умови соціального захисту судових експертів визначаються Кодексом законів про працю України та іншими актами законодавства України.

На працівників державних спеціалізованих установ судових експертиз та відомчих експертних служб поширюються особливості матеріального та соціально-побутового забезпечення, передбачені Законом України «Про державну службу», якщо інше не передбачено законами України.

Стаття 19. Охорона спеціалізованих установ і відомчих служб, що проводять судові експертизи

Охорона приміщень і територій установ судових експертиз Міністерства юстиції України і Міністерства охорони здоров’я України, а також режим утримання осіб, які перебувають під вартою і направлені на судово-психіатричну експертизу, забезпечуються Міністерством внутрішніх справ України за рахунок коштів, що виділяються йому на цю мету з державного бюджету.

Охорона експертних служб Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства оборони України, Служби безпеки України забезпечується цими органами.

Стаття 20. Інформаційне забезпечення

Установи, організації та підприємства незалежно від форм власності зобов’язані надавати спеціалізованим установам та відомчим службам, що проводять судові експертизи, за їх запитом натурні зразки або каталоги своєї продукції, технічну документацію та іншу інформацію, необхідну для створення і оновлення методичної та нормативної бази судової експертизи.

Спеціалізовані установи та відомчі служби, що проводять судові експертизи, мають право одержувати від судів, органів дізнання і попереднього слідства знаряддя злочину та інші речові докази, щодо яких закінчено провадження у справах, для використання в експертній і науковій діяльності.

Стаття 21. Кадрове забезпечення

Фахівців для спеціалізованих установ та відомчих служб, що проводять судові експертизи, готують вищі навчальні заклади, після чого вони спеціалізуються та підвищують кваліфікацію на курсах та в інститутах удосконалення відповідних міністерств і відомств.

Вивчення потреб у підготовці, спеціалізації та підвищенні кваліфікації кадрів експертів, а також розроблення пропозицій щодо задоволення цих потреб здійснюються міністерствами і відомствами, до системи яких входять установи та служби, що проводять судові експертизи.

Розділ IV. МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО
В ГАЛУЗІ СУДОВОЇ ЕКСПЕРТИЗИ

Стаття 22. Проведення судової експертизи за дорученням відповідного органу чи особи іншої держави

У разі проведення судової експертизи за дорученням відповідного органу чи особи іншої держави, з якою Україна має угоду про взаємну правову допомогу і співробітництво, застосовується законодавство України, якщо інше не передбачено зазначеною угодою.

Оплата вартості судової експертизи здійснюється за домовленістю між замовником і виконавцем судової експертизи.

Стаття 23. Залучення фахівців з інших держав для спільного проведення судових експертиз

Керівники спеціалізованих установ та відомчих служб, що проводять судові експертизи, у необхідних випадках мають право за згодою органу або особи, що призначили судову експертизу, включати до складу експертних комісій провідних фахівців інших держав. Такі спільні експертні комісії здійснюють судові експертизи за нормами процесуального законодавства України.

Плата іноземним фахівцям за участь у судовій експертизі та відшкодування інших витрат, пов’язаних з її проведенням, здійснюється за домовленістю сторін.

Стаття 24. Міжнародне наукове співробітництво

Спеціалізовані установи та відомчі служби, що виконують судові експертизи, користуються правом встановлювати міжнародні наукові зв’язки з установами судових експертиз, криміналістики тощо інших держав, проводити спільні наукові конференції, симпозіуми, семінари, обмінюватися стажистами, науковою інформацією і друкованими виданнями та здійснювати спільні видання в галузі судової експертизи і криміналістики.

м. Київ, 25 лютого 1994 року

№ 4038-ХІІ

Додаток Б

_____________________________________________________________________________

(Найменування установи судової експертизи)

 

___________________                             «__» ________________ 200__ р.

ЗАВДАННЯ НА ПРОВЕДЕННЯ ЕКСПЕРТИЗИ № __

Експерту-бухгалтеру  

(прізвище, ім’я, по батькові)

доручається проведення судово-бухгалтерської експертизи, що призначена  

(указується постанова або ухвала, її дата та найменування органу

_____________________________________________________________________________

що призначив експертизу)

_____________________________________________________________________________

у справі № _____________ за звинуваченням  (позовом)  

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Строк виконання завдання __________________________________________________

На виконання завдання встановлено ______________________________________ годин

Тарифна ставка за одну годину роботи __________________________________ гривень

Керівник управління ______________________              

судової експертизи (посада)   (підпис)

Завдання отримав «______» ____________________200____ р. _____________________

 (підпис)

Додаток В

ПОСТАНОВА

про призначення судово-бухгалтерської експертизи

м. Київ «__» __________ 200__ року

Начальник СВ ГВ ПМ ДПІ у Дніпровському районі м. Києва старший лейтенант податкової міліції Маркін О. Ю., розглянувши матеріали кримінальної справи № 53-1494, за ст. 212 ч. 3 КК України

ВСТАНОВИВ:

Грусевич В. О., обіймаючи посаду директора ЧП «Алікет», згідно з розпорядженням № 2 від 18.05.1998, зареєстрованим 24.12.1997 в Печерській районній адміністрації м. Києва, за адресою м. Київ, вул. Кіквідзе, 26, свідоцтво № 25387000, будучи посадовою особою підприємницької діяльності, ухилився від сплати обов’язкового платежу  до Державного інноваційного фонду України в період з 18.05.1998 по 31.12.1998 в розмірі 19 572,01 грн.

Беручи до уваги, що в ході попереднього слідства були встановлені суперечності в законодавстві щодо визначення об’єкта оподаткування для суми — збору до Державного інноваційного фонду, для розв’язання яких необхідні спеціальні знання, і керуючись ст. 75 та ст. 196 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Призначити у даній справі судово-бухгалтерську експертизу, проведення якої доручити експертам КНДІСЕ.

2. На розгляд експертизи поставити такі питання:

  •  чи відповідає чинному законодавству України сплата сум обов’язкового платежу ПП «Алікет» до Державного інноваційного фонду України за 1998 р.;
  •  який порядок, об’єкт та ставка нарахування обов’язкового платежу до Державного інноваційного фонду України у 1998 р. відповідно до чинного законодавства України.

3. Для дослідження експертам направити бухгалтерські документи ПП «Алікет».

4. На вимогу експерта надати матеріали кримінальної справи для ознайомлення.

5. Копію постанови надіслати експертам КНДІСЕ.

6. Копію постанови надіслати прокурору.

Начальник СВ ГВ ПМ ДПІ

у Дніпровському районі м. Києва _________________ Маркін О. Ю.

(підпис)

Тел. (факс): _____________

Додаток Д

Міністерство юстиції України

КИЇВСЬКИЙ

НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ

ІНСТИТУТ СУДОВИХ

ЕКСПЕРТИЗ

01025, м. Київ,  В. Житомирська, 19

тел. (факс):______________________

Старшому слідчому СВ ГВ МП ДПІ
у Шевченківському районі м. Києва

Стрельченку Р. В.

№ _____від «__»_________ 200__ р.

Супроводжуючи клопотання експерта, прошу його задовольнити. До отримання додаткових матеріалів виконання експертизи припиняється.

Зав. лабораторією СЕД

Київського НДІСЕ                        ___________                  _____________

(Підпис)   (Прізвище, ініціали)

КЛОПОТАННЯ

про надання додаткових матеріалів,
необхідних для проведення експертизи

Я, експерт-бухгалтер Петренко Олександр Іванович, згідно зі ст. 77 КПК України для проведення судово-бухгалтерської експертизи у кримінальній справі №28-00032 відносно несплати до бюджету податку на прибуток ТОВ «Альфа», призначеною Вашою постановою від 23.07.2001 року, прошу надати такі документи, необхідні для подання висновку:

  •  Первинні документи, на підставі яких розраховані валові доходи та валові витрати ТОВ «Альфа» за період з 01.01.1997 по 01.01.2001.
  •  Розшифровку валових доходів та валових витрат ТОВ «Альфа» за  період з 01.01.1997 по 01.01.2001.
  •  Декларації про прибуток підприємства за 1997—2000 рр.

Експерт-бухгалтер ___________________ О. І. Петренко

(Підпис)

Додаток Ж

ЗРАЗОК

ПОВІДОМЛЕННЯ № 3829

про неможливість надання висновку

Складено «__» ______ 200__ р.

У державну експертну установу «__» _________ 200__ р. надійшла

постанова слідчого в ОВС СВ ПМ ДПА в Житомирській області Бобровицького Д. М. про призначення судово-бухгалтерської експертизи у кримінальній справі № 02-6319 стосовно обґрунтування висновків, які містяться в акті перевірки № 48/37-21 від 28.05.1999 ТОВ «КВАДРО».

На вирішення судово-бухгалтерської експертизи поставлені такі питання:

  1.  Чи відповідають висновки Акта перевірки фінансово-господарської діяльності ТОВ «КВАДРО» № 48/37-21 від 28.05.1999 вимогам податкового законодавства?
  2.  Які порушення податкового законодавства допущені директором ТОВ «КВАДРО» за період, що перевіряється, з 01.01.1998 по 01.04.1999 та в чому вони виявилися?
  3.  Який сукупний валовий дохід та прибуток отримало ТОВ «КВАДРО» від реалізації товарно-матеріальних цінностей, одержаних від  заводу будівельних конструкцій та меблевої фабрики?
  4.  Яку суму податку на прибуток мусило сплатити ТОВ «КВАДРО» з прибутку, отриманого від реалізації товарно-матеріальних цінностей, одержаних від  заводу будівельних конструкцій та  меблевої фабрики?

Повідомлення складене _____________________________________ ,

(посада, прізвище, ініціали)

освіта вища економічна, стаж експертної роботи ___ років зі спеціальностей: 11.1 — Дослідження документів бухгалтерського обліку та звітності; 11.2 — Дослідження документів про фінансово-кредитні операції; 11.3 — Дослідження документів про економічну діяльність підприємств і організацій.

Експерт попереджений про кримінальну відповідальність за ст. 384 та 385 КК України.

Для проведення експертизи були подані матеріали кримінальної справи № 02-6319 в 3-х томах:

  •  Статут ТОВ «КВАДРО»;
  •  Акт перевірки фінансово-господарської діяльності ТОВ «КВАДРО» від 28.05.1999 № 35/26-20;
  •  Акт перевірки заводу будівельних конструкцій на предмет взаємовідносин з ТОВ «КВАДРО»  від 26.05.1999 № 26/20-63;
  •  Акт перевірки меблевої фабрики «Дружба» на предмет взаємовідносин з ТОВ «КВАДРО» від 24.04.1999 б/н;
  •  Декларації про прибуток підприємства ТОВ «КВАДРО» (за I квартал 1998 р., за І півріччя 1998 р., за 9 місяців 1998 р., за 1998 р., за I квартал 1999 року);
  •  Ксерокопії документів Броварської меблевої фабрики «Дружба» (накладні, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, довіреності);
  •  Документи Броварського заводу будівельних конструкцій (рахунки-накладні, накладні, товарно-транспортні накладні, платіжні вимоги-доручення, довіреності).

Подані документи не відбивають фінансово-господарської діяльності ТОВ «КВАДРО». У матеріалах справи немає первинних документів, даних бухгалтерського обліку за період з 01.01.1998 по 01.04.1999, якими мають підтверджуватися дані, наведені в декларації згідно з «Порядком складання декларації про прибуток підприємства», затвердженого наказом ДПА України від 08.07.1997 № 214, та на підставі яких визначається валовий дохід та валові витрати згідно із Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 № 283/97-ВР. Тому експерт-бухгалтер 14.09.2001 заявив клопотання про надання додаткових документів про фінансово-господарську діяльність ТОВ «КВАДРО» за відповідний період, а саме:

  •  прибуткові та видаткові накладні;
  •  податкові накладні;
  •  товарно-касова книга;
  •  виписки банку з розшифровкою руху коштів;
  •  первинні документи, відповідно до яких нараховувалась та виплачувалась заробітна плата робітникам ТОВ «КВАДРО»;
  •  прибуткові та видаткові касові ордери;
  •  договори з постачальниками;
  •  акт інвентаризації товарно-матеріальних цінностей;
  •  відомість балансової вартості товарів станом на 01.06.1998, 01.01.1999, 01.04.1999.

На заявлене клопотання надійшла відповідь (Лист № 26/308 від 27.09.2001) про неможливість надати зазначені в клопотанні документи через їх відсутність.

Отже, у зв’язку з недостатністю наданих на експертизу матеріалів для вирішення поставлених питань та на підставі ст. 77 КПК України, а також Інструкції про призначення та проведення судових експертиз, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5, експерт повідомляє про неможливість надання висновку судово-бухгалтерської експертизи.

Експерт-бухгалтер: _______________

(Підпис)

Довідка: матеріали кримінальної справи № 02-6319 в трьох томах повертаються.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

26347. Франция в п.п. XVII в. Ришелье 20.09 KB
  Ришелье. Ришелье занимал пост первого министра Людовика XIII и был фактическим руководителем государства. Ришелье и политика укрепления абсолютизма. Ришелье многое сделал для укрепления абсолютизма.
26348. Внутренняя и внешняя политика Франции в годы правления Людовика XIV 19.96 KB
  Внутренняя и внешняя политика Франции в годы правления Людовика XIV. Внутренняя политика Людовика XIV Внешний блеск царствования Людовика XIV страшно истощил силы населения которое временами очень бедствовало особенно во вторую половину царствования когда Людовика XIV окружали в основном бездарности или посредственности. Сосредоточивая управление всеми делами в своих руках или в руках министров Людовик XIV окончательно утвердил во Франции систему бюрократической централизации. Стесняя права церкви по отношению к королевской власти и...
26349. Французская абсолютная монархия в XVIII в. – внутренняя и внешняя политика Людовика XV 13.64 KB
  – внутренняя и внешняя политика Людовика XV. Система Людовика XIV привела страну к совершённому разорению под бременем тяжёлых налогов громадного государственного долга и постоянных дефицитов. И Людовик XV и Людовик XVI были люди беспечные не знавшие иной жизни кроме придворной; они ничего не сделали для улучшения общего положения дел. В начале царствования Людовика XV который приходился Людовику XIV правнуком за малолетством короля управлял герцог Орлеанский Филипп.
26350. Франция при Людовике XVI. Революционная ситуация 1787-1789 г 26.35 KB
  Франция при Людовике XVI. Людо́вик XVI 23 августа 1754 21 января 1793 король Франции из династии Бурбонов сын дофина Людовика Фердинанда наследовал своему деду Людовику XV в 1774. Людовик сначала принял конституцию 1791 года отказался от абсолютизма и стал конституционным монархом однако вскоре начал нерешительно противодействовать радикальным мерам революционеров и даже попытался бежать из страны. После свержения республиканские власти лишили Людовика XVI титула короля и дали ему фамилию Капет фр.
26351. Начало Французской буржуазной революции. Взятие Бастилии 14.43 KB
  12 июля в Париж проникли известия об отставке министра Неккера которому король приказал покинуть пределы Франции. Уже вечером 12 июля произошли первые столкновения народа с правительственными войсками. Утром 13 июля над Парижем загудел набат призывая парижан к восстанию. 13 июля парижские выборщики организовали Постоянный комитет преобразованный позднее в коммуну Парижский муниципалитет.
26352. Буржуазные преобразования во Франции в 1789 – 1791 г 21.47 KB
  Уже в июле Собрание создало комиссию по подготовке декларации и конституции Франции. Однако изза роста крестьянских восстаний Собрание безотлагательно начинает с решения аграрного вопроса. Призывая остальную часть дворянства пожертвовать своими правами в интересах справедливости и принести жертвы на алтарь отечества Учредительное собрание 11 августа приняло декреты по аграрному вопросу. Таким образом не решив сути аграрного вопроса Учредительное собрание в декретах 4 11 августа объявило что полностью уничтожает феодальный режим.
26353. Общественно – политическая жизнь Франции в 1791 – 1792 гг. Вареннский кризис и Конституция 1791г 21.07 KB
  и переезд короля и Собрания в Париж резиденцией монархии стал дворец в Тюильри. Дантон Шометт Кондорсе выступали ее горячими поборниками на собраниях секций. Депутаты Учредительного собрания на момент разбирательства временно отрешили короля от власти. Не теряя надежды после стольких преобразований договориться с Людовиком XVI и установить в королевстве конституционную монархию а также стремясь дать самый решительный отпор сторонникам республики депутаты Собрания прикладывали все усилия для спасения сильно пошатнувшейся репутации...
26354. Второй этап революции. 1792-1793 г. Начало революционных войн 30.8 KB
  Свержение монархии во Франции Подготовка интервенции против революционной Франции Революция во Франции способствовала подъему антифеодальной борьбы в других странах. Не только в Лондоне и Петербурге Берлине и Вене в Варшаве и Будапеште но и за океаном прогрессивные общественные круги с жадностью ловили вести из революционной Франции. Чем очевиднее становилось сочувствие к Французской революции и ее прогрессивным идеям со стороны передовой общественности всех стран тем большую ненависть к революционной Франции обнаруживали европейские...
26355. Третий этап революции. 1793-1794 г. Якобинская диктатура 14.23 KB
  Был ее высшим этапом якобинской диктатурой. Складывавшаяся в ходе напряженной классовой борьбы система якобинской диктатуры сочетала сильную и твердую централизованную власть с идущей снизу широкой народной инициативой. Революционная инициатива масс в период якобинской диктатуры проявилась особенно ярко. Но в самой якобинской диктатуре и в якобинском блоке объединявшем классово разнородные элементы были заложены глубокие внутренние противоречия.