48162

ГОСПОДАРСЬКИЙ МЕХАНІЗМ У СИСТЕМІ РЕГУЛЮВАННЯ СУСПІЛЬНОГО ВИРОБНИЦТВА

Лекция

Экономическая теория и математическое моделирование

Державне регулювання суспільного відтворення та його форми 3. Державне регулювання економіки Список використаних джерел: Основи економічної теорії: Підручник За ред. Державне регулювання суспільного відтворення та його форми Ринковий механізм саморегулювання дає можливість: ефективно розподіляти ресурси для виробництва необхідних суспільству товарів; успішно функціонувати за наявності навіть обмеженої інформації досить мати дані про ціну на продукт і про витрати на його виробництво; забезпечувати гнучкість і високий ступінь...

Украинкский

2013-12-07

53.5 KB

3 чел.

ГОСПОДАРСЬКИЙ МЕХАНІЗМ У СИСТЕМІ РЕГУЛЮВАННЯ СУСПІЛЬНОГО ВИРОБНИЦТВА

План

1. Господарський механізм, його сутність та елементи

2. Державне регулювання суспільного відтворення та його форми

3. Державне регулювання економіки

Список використаних джерел:

  1.  Основи економічної теорії: Підручник / За ред. Проф. С.В. Мочерного; Худож. оформ. В.М. Штогрина.– Тернопіль: АТ "Тарнекс" за участю АТ "НОЙ" та вид-ва "Світ", 1993 – 688 с. (11-47);
  2.  Основи економічної теорії: політехнічний аспект: Підручник / Г.Н Климко, В.П. Нестеренко, Л.О. Каніщенко та ін.; За ред. Г.Н. Климка, В.П. Нестеренка.– К. : Вища шк., 1994.– 559 с.: іл. (5-25);
  3.  Гальчинський А.В., Єщенко П.С., Палкін Ю.І. Основи економічної теорії: Підручник.– К. : Вища шк., 1995.– 471 с. : іл. (6-25);
  4.  Мочерний С.В. Основи економічних знань / Худож. оформ. В.М. Штоги-на.– К.: Феміна, 1995.– 352 с. (Старшокласникам і абітурієнтам). (4-19);
  5.  Основи економічної теорії: / С.В. Мочерний, С.А. Єрохін, Л.О. Каніщенко та ін. За ред. С.В. Мочерного.– К. : ВЦ "Академія", 1997. – 464 с. (9-30).

1. Господарський механізм, його сутність та елементи

Функції господарського механізму. Сутність господарського механізму проявляється через його функції. До основних з них у політико-економічній системі належать такі: реалізація відносин пануючого типу власності; сполучення і взаємодії продуктивних сил і виробничих відносин в економічній структурі суспільства; узгодження й забезпечення руху економічних інтересів; розв'язання суперечностей; формування «поля» взаємодії між механізмом дії і механізмом використання економічних законів.

Реалізація цих функцій в економічній практиці відбувається на основі таких основних принципів формування і функціонування господарського механізму, як: ефективність, збалансованість, системність, соціальна спрямованість.

Діалектика механізму господарювання полягає в тому, щоб розкрити його суттєвий зміст і відповідно до цього вдосконалювати форми його прояву.

Отже, структура механізму господарювання зумовлена його об'єктивною природою і виробничими відносинами з їх глибинною і сутністю — пануючим типом власності й адекватними економічними законами. Домінантою виведення структури механізму господарювання є економічні закони, форми прояву яких і утворюють його елементи з їх взаємозв'язками і взаємообумовленістю.

Організаційно-економічні форми об'єктивно визначені як можливості. Визначаючись своєю об'єктивною природою, вони в той самий час є результатом суб'єктивної діяльності. З цієї точки зору організаційно-економічні форми виступають і як форми використання економічних законів.

Господарський механізм це система основних форм, методів і важелів використання законів, розв'язання суперечностей суспільного способу виробництва, реалізації власності, а також всебічного розвитку людини, формування її потреб, створення системи стимулів і узгодження економічних інтересів основних класів, соціальних груп.

2. Державне регулювання суспільного відтворення та його форми

Ринковий механізм саморегулювання дає можливість:

  1.   ефективно розподіляти ресурси для виробництва необхідних суспільству товарів;
  2.   успішно функціонувати за наявності навіть обмеженої інформації (досить мати дані про ціну на продукт і про витрати на його виробництво);
  3.   забезпечувати гнучкість і високий ступінь пристосування до умов, що змінюються. Так, ринок відповів розробкою альтернативних енергоносіїв, впровадженням ресурсозберігаючих технологій, коли в 70-ті pp. ціни на нафту зросли в 4—6 раз;
  4.   оптимально використовувати результати НТП. Прагнучи отримати максимально високий прибуток, товаровиробники йдуть на ризик, вводять новітні технології, розробляють нові товари;
  5.   вільно вибирати і діяти споживачам і підприємцям (вони незалежні в прийнятті рішень, укладанні угод і т. ін.);
  6.   задовольняти різноманітні потреби, підвищувати якість товарів і послуг, швидше досягати ринкової рівноваги;
  7.   розширювати асортимент продукції, підвищувати її якість, знижувати витрати і тим самим підтримувати конкурентоспроможність продукції тощо.

Форми господарювання — це зміст господарського права. їх удосконалення відбувається за допомогою суб'єктивної діяльності за рахунок впливу правових норм, актів на механізм господарювання. Механізм господарювання, будучи сам по собі внутрішньо суперечливим, зумовлюється у своєму розвитку суперечностями, що виникають між новими організаційно-економічними формами і правовими відносинами. Внаслідок цього функціонуючий механізм господарювання відрізняється від законодавчо оформленого. Аналізуючи механізм господарювання у політекономічному аспекті, необхідно виходити як з його економічного змісту, що сягає своїм корінням в глибинну суть виробничих відносин, так і з інших його сторін, зокрема тих, що належать до сфери економічної політики та справляють на нього істотний зворотний вплив.

3. Державне регулювання економіки

Найбільш далекоглядні державні діячі та економісти західних країн підходять до принципового висновку про те, що ринковий механізм повинен бути доповнений механізмом державного регулювання економіки. Воно охоплює основні напрями, про які йдеться далі.

1. Державне програмування економіки. Економічне програмування — це найбільш розвинута, комплексна форма державного регулювання економіки. Основними формами програмування є: розробка та реалізація національних програм і цільових комплексних програм. Державна національна програма, розроблена на основі довгострокових економічних прогнозів, охоплює найважливіші макроекономічні пропорції і має інформаційно-орієнтуючий характер, дозволяючи конкретним підприємствам (корпораціям) нормально функціонувати в системі народногосподарських пріоритетів у виробництві продукції, технічному розвитку, структурній перебудові господарства, зовнішньоекономічній діяльності.

Формально така програма має індикативний (бажаний) характер: конкретне підприємство саме вирішує питання про те, брати участь йому в державній програмі або діяти на свій страх і ризик. Насправді, однак, держава використовує всю систему економічних інструментів (державні замовлення, що забезпечують гарантійний ринок збуту, і досить високі ціни, пільгові податкові і процентні ставки, прямі субсидії і субвенції), які є в її розпорядженні, з тим щоб забезпечити конкретним підприємствам (корпораціям) зростання обсягу продажу і збільшення маси прибутку, і тим самим спонукати ці підприємства активно брати участь у реалізації настанов програми.

Що стосується державних цільових програм, розрахованих на участь десятків і сотень підприємств, то вони мають обов'язковий характер. Однак обов'язковість базується не на наказах (командах), а на контрактах, які, передбачаючи жорстку матеріальну відповідальність виконавців, добровільно укладаються підприємствами-виконавцями з державним органом, що очолює програму. Звичайно такі програми дуже вигідні підприємствам-виконавцям, що дозволяє розміщувати державні замовлення на конкурентній основі, надаючи їх тим, хто пропонує найбільш вигідні для держави умови (якість, витрати, терміни виконання).

2. Фіскальна політика — це політика доходів і витрат держави. Головний фінансовий план держави — державний бюджет. Як правило, доходи і витрати державного бюджету рідко збігаються. Частіше має місце дефіцит або профіцит. Держава застосовує регулювання податкових ставок і їх диференціацію. У період спаду і подальшої депресії вона істотно знижує прибутковий податок і податок на прибуток корпорацій, в результаті чистий прибуток комерційних фірм зростає і з'являється стимул до розширення виробництва. Отже, в цьому випадку низькі податки грають роль «акселераторів» економічного зростання.

Навпаки, наприкінці фази піднесення, коли наступає «перегрів» економіки, виробництво виходить за рамки платоспроможного попиту, що може викликати кризу, держава різко підвищує податкові ставки з метою загальмувати зростання виробництва, не допустити або принаймні послабити силу спаду, упорядкувати процес відновлення рівноваги між пропонуванням і попитом на товарних ринках. У цьому випадку високі податки грають роль «вбудованих стабілізаторів» економічного зростання.

Нарівні із загальним регулюванням податкових ставок, що має циклічний характер, держава широко використовує їх диференціацію. Так, порівняно низькі податки для підприємств (фірм) новітніх, перспективних галузей промисловості стимулюють їх зростання; навпаки, підвищені податки на підприємства застарілих галузей обмежують зростання і стимулюють згортання неефективного виробництва.

3. Грошово-кредитна політика — один із головних інструментів державного регулювання економіки. Грошово-кредитна політика найбільш ефективно і оперативно виконує функції регулювання економічного циклу, попередження і подолання спаду виробництва. Мета грошово-кредитної політики — досягнення на національному ринку рівноваги, що характеризується повною зайнятістю та відсутністю інфляції.

Держава регулює процентні ставки кредитів комерційних банків. Зниження цих ставок у період спаду і депресії веде до збільшення підприємницького прибутку і зрештою чистого прибутку корпорацій, а тому стимулює зростання виробництва. Навпаки, підвищення процентних ставок у період «перегріву» економіки зменшує підприємницький прибуток, а тому обмежує, гальмує зростання виробництва.

Зниження процентних ставок досягається шляхом «помірної інфляції» (до 6 % на рік), тобто шляхом випуску в обіг зайвої маси грошей. У результаті пропонування грошей перевищує попит на грошовий капітал, процент знижується, чистий прибуток зростає, отже, з'являється стимул до інвестицій і розширення виробництва.

4. Інвестиції у виробничу і соціальну інфраструктуру, державні замовлення (закупівлі). Маючи у розпорядженні бюджетні кошти, держава вкладає гроші в будівництво шляхів, портів, аеродромів, продуктопроводів, ліній зв'язку, в тому числі комп'ютерних мереж, що забезпечує нормальні умови функціонування виробничих галузей і банківської системи.

Іншим напрямом державних вкладень є інвестиції в соціальну сферу. Завдяки системі трансфертних платежів держава має можливість виплачувати допомоги по безробіттю, самотнім матерям, багатодітним сім'ям, будувати дешеве муніципальне житло і т. д.

Важливу роль у стимулюванні економічного зростання відіграє державна закупівля військової техніки, рухомого складу залізниць, надлишків сільгосппродуктів.

5. Регулювання грошової маси. Нарівні з урядом найважливішим органом регулювання ринкової економіки є центральний(національний) банк країни (в США — Федеральна резервна система), незалежний від президента, парламенту й уряду. Головною функцією центрального банку є регулювання грошової маси, забезпечення її відповідності масі товарів і підтримка тим самим твердої купівельної спроможності паперових грошей, що є найважливішою умовою нормального функціонування ринкового механізму.

6. Проблема регулювання цін. Основний принцип — відмова від державного регулювання цін, оскільки воно порушує дію ринкового механізму, позбавляє ціни ролі індикаторів суспільного попиту, посилає виробникам помилкові сигнали, що веде до різко виражених негативних наслідків.

Окремі спроби регулювання цін пов'язані, як правило, з екстремальними ситуаціями. Разом з тим, держава встановлює верхню межу цін (тарифів) на продукцію (послуги) природних монополій, забезпечуючи їм нормальний (середній) прибуток і захищаючи кінцевих споживачів.

7.  Державне регулювання інтеграційних процесів. Економічна інтеграція означає зрощення національних господарств ряду країн і утворення великих інтернаціональних економічних комплексів. Основні напрями інтеграційних процесів зводяться до поступового усунення митних і фінансових бар'єрів, створення умов для вільного переміщення товарів, послуг, капіталів і робочої сили. Разом з тим, інтеграція передбачає уніфікацію цивільного законодавства, соціального страхування і соціального забезпечення, податкової системи, що веде до створення єдиних зовнішніх умов діяльності підприємств (фірм) різних країн. Нарешті, інтеграція передбачає валютний союз.

Виходячи з викладеного вище, можна запропонувати такі напрями удосконалення господарського механізму в Україні:

  1.   запровадження національного демократичного економічного планування;
  2.   запровадження регіонального регулювання та планування через укладання контрактів між державою та окремими великими підприємствами, компаніями, введення до складу керівництва компаній представників центральних, регіональних і місцевих органів держави, а також профспілок споживачів тощо;
  3.   здійснення через Національний банк України єдиної грошово-кредитної політики;
  4.   проведення регіональної політики, тобто забезпечення рівномірного розвитку регіонів країни, планомірного розвитку продуктивних сил у межах цих регіонів, а отже всього народногосподарського комплексу;
  5.   здійснення активної структурної, амортизаційної, інвестиційної, цінової політики через національну державну кредитно-інвестиційну компанію;

  1.   створення раціональних умов розвитку дрібних і середніх підприємств;
  2.   здійснення антициклічного та антикризового регулювання економіки;

  1.   здійснення антимонопольної діяльності, роздержавлення, приватизації, реприватизації, денаціоналізації;
  2.   забезпечення справедливого розподілу та соціального захисту громадян;
  3.   здійснення програмування та прогнозування економіки;
  4.   максимальне використання позитивних сторін ринку і одночасно нейтралізація його негативних сторін (значна соціальна диференціація суспільства, монополістичні тенденції в економіці, знищення навколишнього середовища тощо).


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

26552. ВСЭ И САНИТАРНАЯ ОЦЕНКА МЯСА ПРИ АКТИНОМИКОЗЕ И НЕКРОБАКТЕРИОЗЕ. НЕКРОБАКТЕРИО3 11.61 KB
  Больные овцы хромают; при поражении обеих передних ног они ползают на путовых или карпальных суставах при поражении задних конечностей овцы подставляют их далеко под живот; при глубоком поражении тканей нередко спадает роговой башмак. При поражении нескольких органов удовлетворительной упитанности туши решение о возможности использования мяса и внутренних органов принимают после проведения бактериологического исследования на наличие патогенной кокковой микрофлоры и сальмонелл. При поражении костей на месте губчатого костного вещества...
26553. ВСЭ И САНИТАРНАЯ ОЦЕНКА МЯСА ПРИ БРУЦЕЛЛЕЗЕ 5.19 KB
  При ветеринарносанитарной оценке мяса от бруцеллезных животных учитывают клинические признаки заболевания патологоанатомические изменения и данные серологических исследований. Мясо полученное от убоя животных всех видов которые имели клинические или патологоанатомические признаки бруцеллеза выпускают после проварки. Голова печень сердце легкие почки желудки и другие внутренние органы полученные от убоя животных всех видов реагирующих на бруцеллез или имеющие клинические признаки бруцеллеза выпускать в сыром виде запрещается; их...
26554. ВСЭ ПРОДУКТОВ УБОЯ ДИКИХ ПРОМЫСЛОВЫХ ЖИВОТНЫХ 8.84 KB
  ВСЭ ПРОДУКТОВ УБОЯ ДИКИХ ПРОМЫСЛОВЫХ ЖИВОТНЫХ В зависимости от вида диких животных их мясо отличается по органолептическим признакам морфологическому и химическому составу вкусовым и кулинарным качествам. У одних животных его мало лось заяц и такое мясо относится к тощему у других бывают значительные отложения медведь северный олень кабан. У большинства диких животных сразу после снятия шкуры мясо красного цвета. МЯСО ЛОСЯ темнокрасного цвета мышцы на разрезе грубоволокнистые однородного цвета покрыты плотными хорошо...
26555. ВСЭ ПРОДУКТОВ УБОЯ ЖИВОТНЫХ ПРИ ЛУЧЕВОЙ БОЛЕЗНИ,ВЫЗВАННОЙ ВНЕШНИМ ГАММА-ОБЛУЧЕНИЕМ 3.55 KB
  ВСЭ ПРОДУКТОВ УБОЯ ЖИВОТНЫХ ПРИ ЛУЧЕВОЙ БОЛЕЗНИВЫЗВАННОЙ ВНЕШНИМ ГАММАОБЛУЧЕНИЕМ. При внешнем облучении и первом начальном периоде болезни возбуждение сменяется угнетением и общей слабостью снижается атшетит 'появляется тахикардия гиперемия слизистых оболочек одышка 'повышение температуры на 03 05 С усиливается перистальтика возможны рвота и . Третий период разгар болезни характеризуется лихорадкой снижением аппетита общим угнетением поносом с кровью j нарушениями в органах кроветворения и сердечнососудистой...
26556. ВСЭ ПРОДУКТОВ УБОЯ ПРИ ВНУТРЕННЕМ ПОРАЖЕНИИ РВ 2.97 KB
  Выздоровление длится более 3 мес а при крайне тяжелой степени наступает смертельный исход.При хроническом течении различают три степени болезни: легкую среднюю и тяжелую. При легкой степени наблюдаются функциональные изменения в сердечнососудистой системе и органах пищеварения дистоння. При средней степени снижается количество лимфоцитов и нейтрофилов с общей лейкопенией проявляется тромбоцитопения и умеренная эритропения.
26557. ВСЭ ПРОДУКТОВ УБОЯ ПРИ ЛЕПТОСПИРОЗЕ И ЛИСТЕРИОЗЕ 8.32 KB
  Если имеются дегенеративные изменения мускулатуры или желтушное окрашивание не исчезающее в течение двух суток тушу и все внутренние органы направляют на техническую утилизацию. При отсутствии дегенеративных изменений в мускулатуре но при наличии в ней желтушного окрашивания исчезающего в течение двух суток тушу а также внутренние органы не имеющие патологических изменений выпускают после проварки. Кишечник и патологически измененные органы направляют на техническую утилизацию. Патологически измененные органы кровь и головы от...
26558. ВСЭ ТУШ И ОРГАНОВ ВЫНУЖДЕННО УБИТЫХ ЖИВОТНЫХ ПРИ ОТРАВЛЕНИИ ОРГАНИЧЕСКИМИ И МИНЕРАЛЬНЫМИ ЯДАМИ. ПРИЧИНА ОТРАВЛЕНИЙ И ПИЩЕВАЯ НЕПОЛНОЦЕННОСТЬ МЯСА ОТРАВИВШИХСЯ ЖИВОТНЫХ ДЛЯ ЧЕЛОВЕКА 21.73 KB
  ВСЭ ТУШ И ОРГАНОВ ВЫНУЖДЕННО УБИТЫХ ЖИВОТНЫХ ПРИ ОТРАВЛЕНИИ ОРГАНИЧЕСКИМИ И МИНЕРАЛЬНЫМИ ЯДАМИ. ПРИЧИНА ОТРАВЛЕНИЙ И ПИЩЕВАЯ НЕПОЛНОЦЕННОСТЬ МЯСА ОТРАВИВШИХСЯ ЖИВОТНЫХ ДЛЯ ЧЕЛОВЕКА. В практике встречаются случаи отравлений сельскохозяйственных животных минеральными удобрениями ядовитыми растениями хлоридом натрия и другими солями минеральными ядами мышьяк медь и др. Особо опасны при отравлениях животных фосфорорганические хлорорганические карбаматные ртутьсодержащие и другие пестициды ядохимикаты} которые используют в борьбе с...
26559. ВСЭ И САНИТАРНАЯ ОЦЕНКА ТУШ И ОРГАНОВ ПРИ РОЖЕ СВЕНЕЙ 7.89 KB
  Мускулатура туши иногда гиперемирована и с кровоизлияниями. В случае обнаружения в мясе или внутренних органах этих бактерий туши обеззараживают проваркой а внутренние органы направляют на техническую утилизацию или уничтожают. Кроме того такие туши можно направлять на изготовление вареноконченых грудинок и кореек. В случаях убоя животных туши со всеми внутренними органами и шкурой уничтожают.
26560. ВСЭ И САНОЦЕНКА ТУШ И ОРГАНОВ ПРИ САРКОЦИСТОЗЕ, ЭХИНОКОККОЗЕ, ЦЕНУРОЗЕ, ДИКТИОКАУЛЕЗЕ. ЦЕНУРОЗ МОЗГА 19.36 KB
  При поедании собаками и волками голов животных инвазированных ценурами происходит их заражение ценурозом. Болезнь наблюдается у молодых животных не старше 2 лет и характеризуется бесцельными круговыми движениями в одну сторону. При убое животных в начале болезни отмечают следы миграции онкосфер на мягкой мозговой оболочке интенсивную гиперемию ее на отдельных участках со свежими кровоизлияниями. Остро и хронически протекающая болезнь травоядных животных крупный рогатый скот овцы лошади и др.