48168

ФОРМИ МІЖНАРОДНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН

Лекция

Экономическая теория и математическое моделирование

Інші форми міжнародних економічних відносин Список використаних джерел: Основи економічної теорії: Підручник За ред. Сучасний рівень міждержавних економічних зв'язків характеризується: трансформацією двосторонніх міжнародних економічних відносин у багатосторонні значним поглибленням міжнародного поділу праці у світовому господарстві; зростанням масштабів і якісними змінами характеру традиційної міжнародної торгівлі із суто комерційної вона перетворюється в інструмент обслуговування національних виробничих процесів; інтенсифікацією і...

Украинкский

2013-12-07

73 KB

0 чел.

ФОРМИ МІЖНАРОДНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН

План

1. Світогосподарські зв'язки та їх форми

2. Міжнародна торгівля та її економічні основи

3. Сутність і форми міжнародного руху капіталу

4. Міжнародні валютно-фінансові відносини

5. Інші форми міжнародних економічних відносин

Список використаних джерел:

  1.  Основи економічної теорії: Підручник / За ред. Проф. С.В. Мочерного; Худож. оформ. В.М. Штогрина.– Тернопіль: АТ "Тарнекс" за участю АТ "НОЙ" та вид-ва "Світ", 1993 – 688 с. (11-47);
  2.  Основи економічної теорії: політехнічний аспект: Підручник / Г.Н Климко, В.П. Нестеренко, Л.О. Каніщенко та ін.; За ред. Г.Н. Климка, В.П. Нестеренка.– К. : Вища шк., 1994.– 559 с.: іл. (5-25);
  3.  Гальчинський А.В., Єщенко П.С., Палкін Ю.І. Основи економічної теорії: Підручник.– К. : Вища шк., 1995.– 471 с. : іл. (6-25);
  4.  Мочерний С.В. Основи економічних знань / Худож. оформ. В.М. Штоги-на.– К.: Феміна, 1995.– 352 с. (Старшокласникам і абітурієнтам). (4-19);
  5.  Основи економічної теорії: / С.В. Мочерний, С.А. Єрохін, Л.О. Каніщенко та ін. За ред. С.В. Мочерного.– К. : ВЦ "Академія", 1997. – 464 с. (9-30).

1. Світогосподарські зв'язки та їх форми

Міжнародні економічні відносини, в основному торговельні, існували ще до виникнення світового господарства, але мали міждержавний, вузькорегіональний характер (наприклад, Європа — Близький Схід, Європа — Північна Африка). З виникненням і розвитком світового господарства міжнародні економічні відносини розширюють і поглиблюють сферу свого існування, набувають глобального характеру, стають самостійним явищем, що підпорядковується власним законам. Міжнародні економічні відносини є формою існування і розвитку світового господарства, його внутрішнім механізмом.

Сучасний рівень міждержавних економічних зв'язків характеризується:

• трансформацією двосторонніх міжнародних економічних відносин у багатосторонні, значним поглибленням міжнародного поділу праці у світовому господарстві;

зростанням масштабів і якісними змінами характеру традиційної міжнародної торгівлі — із суто комерційної вона перетворюється в інструмент обслуговування національних виробничих процесів;

інтенсифікацією і глобалізацією міграції капіталу;

активним обміном науково-технічними знаннями, прискореним розвитком сфери послуг;

помітним зростанням масштабів міграції робочої сили;

прискоренням і розширенням процесів інтеграції економік країн та регіонів.

Основною рисою сучасної епохи стає не протистояння, а тенденція до співробітництва та взаєморозуміння. Можна говорити про процеси конвергенції моделей національних економік, економічних і соціальних цінностей і стосунків; про зближення економічних рівнів розвитку різних країн.

2. Міжнародна торгівля та її економічні основи

Міжнародна торгівля і теорії обґрунтування її необхідності.

Традиційною і найбільш розвинутою формою міжнародних економічних відносин є світова торгівля. Вона являє собою сукупність зовнішньої торгівлі всіх країн світу, іншими словами — це форма міжнародних економічних відносин, яка передбачає переміщення товарів і послуг за межі, що позначені державними кордонами.

Міжнародна торгівля є важливим стимулом розвитку та підвищення ефективності виробництва кожної країни. Це обумовлюється тим, що вона є засобом, за допомогою якого країни можуть розвивати спеціалізацію, підвищувати продуктивність своїх ресурсів і таким чином збільшувати загальний обсяг виробництва.

Міжнародна торгівля зародилась у глибокій давнині. Від епізодичної мінової торгівлі розвиток ішов до локальних ринків. Великі географічні відкриття стимулювали закордонну торгівлю. В XVI—XVII ст., у період так званого первісного нагромадження капіталу, відбулось об'єднання локальних центрів міжнародної торгівлі в єдиний світовий ринок.

Поглиблення міжнародного поділу праці в умовах сучасної техногенної цивілізації веде до подальшого бурхливого розвитку світового товарообороту. З другої половини XX ст. світова торгівля розвивається високими темпами. У період з 1948 по 1997 р. світовий торговельний оборот зріс у 17 разів. Каналами зовнішньої торгівлі щорічно проходить '/5 всієї виробленої у світі продукції. Обсяг світового експорту досяг у 1997 р. близько 5,5 трлн дол. Темпи зростання світової торгівлі випереджають в останні два десятиріччя темпи зростання світового виробництва. Так, наприклад, у 1997 р. вони становили відповідно 10 % та 4,5 %. До основних факторів, що забезпечили інтенсифікацію зростання міжнародної торгівлі слід віднести: науково-технічну революцію, активну діяльність транснаціональних компаній, загострення конкуренції на світових ринках товарів і послуг, регулювання в напрямі лібералізації міжнародної торгівлі в межах ГАТТ, посилення регіоналізації міжнародної торгівлі та відповідну сегментацію єдиного світового ринку.

Світовий товарний ринок це частина світового ринку, система обмінних відносин якого побудована на організації купівлі-продажу продуктів матеріального виробництва. Нині він є ареною гострої конкурентної боротьби між експортерами аналогічних або взаємозамінюваних товарів, а також зіткнення інтересів експортерів та імпортерів. Гострота суперечностей іноді досягає такого рівня, що деякі конфлікти нагадують війни (слід згадати «текстильну», «автомобільну», «комп'ютерну» торговельні війни).

Міжнародна торгівля складається із двох зустрічних потоків товарів — експорту та імпорту. Експорт продаж товарів, що передбачає їх вивіз за кордон. Імпорт купівля товарів, що передбачає їх ввіз із-за кордону. Загальна сума експорту та імпорту становить зовнішньоторговельний оборот.

Торговельне сальдо різниця вартісних обсягів експорту та імпорту. Розрізняють позитивне і від'ємне торговельне сальдо. Якщо вартість вивезених товарів перевищує вартість увезених, сальдо вважається позитивним (активним), за зворотного співвідношення — від'ємним (пасивним). Пасивне сальдо торговельного балансу негативно позначається на економічному стані країни та її зовнішньоекономічних позиціях. Для його покриття країна повинна виплатити іншим країнам відповідні грошові кошти готівкою (золотом або конвертованою валютою) чи отримати кредит від країн-постачальників або інших банківських установ.

Основні види міжнародної торгівлі. Основними видами міжнародної торгівлі є: традиційна торгівля, торгівля продукцією в рамках кооперації, зустрічна торгівля.

Традиційна торгівля це торгівля між суб'єктами різній національних економік за традиційними правилами, тобто за формулою: товаргроші (залежно від попиту і пропонування).

Торгівля продукцією в рамках кооперації це спосіб реалізації продукції між суб'єктами міжнародної виробничої кооперації, котра здійснюється, як правило, за трансфертними цінами в пільговому режимі.

Зустрічна торгівля це сукупність міжнародних торговельних угод, за укладання яких закупівля продукції супроводжується зворотним постачанням товарів з метою досягнення балансу експортно-імпортних операцій.

Особливістю світового ринку є те, що суттєвий вплив на міжнародну торгівлю має зовнішньоекономічна політика окремих держав та їх груп. Історично склались два протилежних види такої політики: протекціонізм і вільна торгівля.

Протекціонізм це політика обмеження імпорту, що проводиться з метою захисту національної економіки, стимулює розвиток вітчизняного виробництва. Інструменти політики протекціонізму поділяються на тарифні та нетарифні. Тарифні заходи пов'язані з митними зборами (адвалерні, специфічні, змішані мита), а нетарифні — з ліцензуванням і квотуванням експортно-імпортної діяльності.

Свобода торгівлі це зовнішньоторговельна політика, яка \ не обмежується жодними протекціоністськими бар'єрами. За її проведення держава утримується від безпосереднього впливу на зовнішню торгівлю і дозволяє їй розвиватися під впливом попиту та пропонування.

3. Сутність і форми міжнародного руху капіталу

Міжнародний рух капіталу (міжнародна міграція капіталу) визначається як переміщення капіталів між країнами в пошуках вигіднішої сфери їх використання. Відповідно міжнародні фінансово-кредитні відносини являють собою відносини, що виникають між суб'єктами світового господарства з приводу міжнародної міграції капіталів, тобто з приводу переміщень з одних країн в інші вартостей у товарній і/або грошовій формі з метою отримання їх власниками прибутків.

Основними постачальниками капіталу на міжнародному ринку є транснаціональні корпорації, держави та міжнародні фінансові інституції.

Міжнародний рух капіталу, посідаючи провідне місце в міжнародних економічних відносинах, справляє значний вплив на міжнародну економіку:

сприяє зростанню динаміки світової економіки;

поглиблює міжнародний поділ праці і міжнародне співробітництво;

збільшує обсяги взаємного товарообороту між країнами.

Вивіз капіталу вигідний не лише його експортеру, а й приймаючій країні. Іноземні інвестиції сприяють розширенню виробництва, збільшенню кількості робочих місць, розвитку сфери послуг, отриманню нових технологій, зростанню продуктивності та технічному оновленню підприємств. Стимулюючий вплив справляє вивіз капіталу і на розвиток міжнародної торгівлі.

Вивіз капіталу здійснюється у трьох основних формах: експорт підприємницького капіталу, експорт позичкового капіталу, міжнародна економічна допомога.

Експорт підприємницького капіталу означає його вкладення (інвестування) в промислові, сільськогосподарські, транспортні та інші підприємства за кордоном шляхом нового будівництва або купівлі існуючих підприємств, придбання частини їх акцій.

Позичковий капітал експортується у вигляді грошових кредитів уряду або підприємствам інших країн, вкладення грошей на банківські рахунки за кордоном.

Міжнародна економічна допомога виступає у вигляді грантів, субсидій тощо для отримання безоплатних консультацій та інженерної допомоги, поставки обладнання, стажування і навчання за кордоном тощо.

Риси міжнародної міграції капіталів. Основними рисами сучасної міжнародної міграції капіталів можна вважати:

підвищення ролі держави у вивозі капіталу;

посилення міграції приватного капіталу між промислово розвинутими країнами;

збільшення частки прямих зарубіжних інвестицій, що забезпечують контроль інвестора над закордонними підприємствами.

Географічна структура світового ринку позичкових капіталів відображає рух капіталів між країнами, групами країн, регіонами світу через міжнародні фінансові центри. У них зосереджуються численні кредитно-фінансові установи, що обслуговують світову торгівлю і міграцію капіталів.

Для ефективного функціонування фінансового центру необхідна реалізація таких умов:

високий рівень економічного розвитку країни, де розміщується фінансовий центр;

активна участь даної країни у світовій торгівлі;

наявність дієздатного ринку капіталів та ефективної банківської системи;

лібералізація валютного і податкового законодавства;

вигідне географічне положення та політична стабільність у країні.

Провідні міжнародні фінансові центри можна поділити на традиційні та нові, що набирають силу. До традиційних, зокрема, належать: Нью-Йорк, Лондон, Цюріх, Франкфурт-на-Майні, Токіо. Помітно утверджуються на фінансовому ринку нові центри, такі як Сингапур, Гонконг, Бахрейн, Панама, Кайманові та Антильські острови.

4. Міжнародні валютно-фінансові відносини

Міжнародні валютні відносини як форма міжнародних економічних відносин являють собою систему відносин, пов'язаних з функціонуванням грошей як світових грошей. Саме валюти як грошові одиниці окремих країн виступають у ролі об'єктів даних відносин. Вони обслуговують зовнішню торгівлю і послуги, міграцію капіталу, надання позик і субсидій, науково-технічний обмін, туризм, державні і приватні грошові перекази.

Валютний паритет це співвідношення між валютами різних країн, що встановлюється законодавчо, а валютний курс це ціна грошової одиниці однієї країни, виражена у грошовій одиниці іншої країни. Валютні паритети лежать в основі валютних курсів, але останні можуть не збігатися з паритетом. В умовах «золотого стандарту» валютні паритети визначались шляхом співвідношення золотого вмісту грошових одиниць, нині — на основі спеціальних прав запозичень (СПЗ).

До важливих характеристик валюти належать здатність валюти обмінюватись на інші валюти, або конвертованість. Конвертована валюта це національна грошова одиниця, що має здатність вільно (через купівлю-продаж) обмінюватись на іноземні валюти, виконувати функції світових грошей, тобто вільно використовуватись у міжнародному платіжному обігу для здійснення міжнародних розрахунків.

Розрізняють дві основних форми конвертованості валюти: 1) вільна, або повністю конвертована, 2) частково конвертована.

Валютний ринок це система соціально-економічних та організаційних відносин купівлі-продажу різних іноземних валют і платіжних документів в іноземних валютах.

Міжнародна валютна система це форма організації валютних відносин у межах світового господарства. Вона виникла наприкінці XX ст. в результаті еволюції світового ринку, юридично закріплена міждержавними угодами і обслуговує взаємний обмін результатами діяльності національних економік.

Основними елементами міжнародної валютної системи є:

національні і колективні резервні валюти;

склад і структура міжнародних ліквідних активів;

умови взаємної конвертованості валюти; форми міжнародних валютних ринків і світових ринків золота;

міждержавні організації, що регулюють валютно-фінансові відносини (МВФ, МБРР та ін.).

Головною ланкою міжнародної валютної системи є світові гроші. Вони є логічним продовженням внутрішніх грошей, вищою формою їх функціонального застосування. Міжнародну валютну систему становлять два головних грошових блоки: резервні національні валюти (валюти найбільші розвинутих країн світу, зокрема: американський долар, німецька марка, японська єна, англійський фунт стерлінгів та ін.) і наднаціональні валюти (колективні валюти, наприклад ЄВРО). Головна функція міжнародної валютної системи — ефективне опосередкування платежів за експорт та імпорт між окремими країнами і створення сприятливих умов для розвитку міжнародної системи виробництва й поділу праці.

Друга світова валютна система отримала назву золотодоларового стандарту, а її характеризували такі положення:

світовими грошима вважалися золото і долар;

скарбниця США зобов'язувалась обмінювати долари на золото центральним банкам та урядовим установам інших країн за встановленим офіційним курсом (тобто наявність зовнішньої конвертованості лише у доларах);

фіксація ринкових курсів валют у межах не більше 1% вобидва боки від золота або доларових паритетів (тобто всі валюти твердо прив'язувались до долара);

міждержавне регулювання здійснювалось головним чином через Міжнародний валютний фонд.

Платіжний баланс. Ключовим поняттям міжнародної економіки є платіжний баланс, який систематизує і дозволяє аналізувати взаємовідносини країни із зовнішнім світом. Практично лише на основі вивчення платіжного балансу уряд у змозі зрозуміти макроекономічні проблеми, що стоять перед ним, не тільки з точки зору своїх суто національних інтересів, але і з точки зору численних зв'язків країни зі світовою економікою в цілому.

Платіжний баланс це статистичний звіт, в якому в систематизованій формі наводяться сумарні дані про зовнішньоекономічні операції даної країни з іншими країнами світу за певний період часу.

5. Інші форми міжнародних економічних відносин

Міжнародна трудова міграція це форма міжнародних економічних відносин, яка полягає у переливанні трудових ресурсів з одних країн в інші і виражає процес перерозподілу трудових ресурсів між ланками світового господарства.

Причинами міграції робочої сили є фактори як економічного, так і неекономічного характеру. До причин неекономічного типу відносять: політичні, національні, релігійні, расові, сімейні та ін. Економічні причини пов'язані з відмінностями економічного рівня розвитку окремих країн, зокрема: низький рівень життя, масове безробіття, рівень заробітної плати тощо. Важливим фактором міжнародної трудової міграції є вивіз капіталу, функціонування міжнародних корпорацій.

Міжнародне науково-технічне співробітництво це форма міжнародних економічних відносин, що являє собою систему економічних зв'язків у сфері науки, техніки, виробництва. Воно існує на основі спільних, наперед вироблених та узгоджених намірів, що закріплені у міжнародних економічних договорах та угодах.

Структура міжнародного науково-технічного співробітництва включає:

• створення координаційних міжнародних програм спільних

наукових і технічних досліджень;

• міжнародне ліцензування, обмін науково-технічними документами, патентами, ліцензіями;

міжнародний інжиніринг, співробітництво з приводу проведення і складання проектів, консультації при їх виконанні;

співробітництво в підготовці наукових та інженерно-технічних кадрів;

• проведення міжнародних наукових конференцій, симпозіумів;

• розробка науково-технічних прогнозів та ін.

Міжнародні валютно-фінансові організації це інститути, створені на основі міждержавних угод з метою регулювання міжнародних економічних відносин.

Міжнародні валютно-фінансові організації відіграють усе помітнішу роль у світовій економіці. По-перше, їх діяльність дозволяє запровадити необхідний регулюючий фактор і певну стабільність у функціонуванні валютно-розрахункових відносин. По-друге, вони покликані слугувати форумом для налагоджування валютно-розрахункових відносин між країнами, і ця функція постійно посилюється. По-третє, зростає їх значення у сфері вивчення, аналізу та узагальнення інформації про тенденції розвитку і формування рекомендацій з найважливіших проблем світового господарства.

Основними функціями МВФ є:

вироблення правил регулювання валютних курсів і контролю за їх виконанням;

надання державам—членам кредитів для вирівнювання платіжних балансів, підтримки національних валют.

Ці операції здійснюються МВФ тільки з офіційними органами країн, яким надається допомога: скарбницями, центральними банками, валютними стабілізаційними фондами. Кредити за розміром до 25 % квоти даної країни надаються без перешкод; якщо кредит надається на більші суми, МВФ вимагає виконання країною певних умов щодо проведення її економічної політики, зокрема: скорочення державних капіталовкладень, бюджетних витрат, зниження курсу національної валюти тощо.

Світовий банк — це міжнародний інвестиційний інститут, заснований (спочатку під назвою міжнародний банк реконструкції та розвитку) у 1944 р. у Бреттон-Вудсі одночасно з МВФ. Позики, що надаються Світовим банком, надзвичайно вигідні для країн, які їх отримують. Як правило, вони надаються під низький процент на 15—20 років і мають п'ятирічний період. Позики одержують країни, що розвиваються, які продемонстрували певні можливості щодо економічного зростання і соціального прогресу. Статутом Світового банку передбачено, що його кредитні ресурси спрямовуються виключно на розвиток виробництва, приватного сектору економіки, малого бізнесу, а також на підтримку міжнародних зусиль з охорони довкілля.

Світовий банк включає чотири пов'язані між собою міжнародні фінансові інститути: Міжнародний банк реконструкції та розвитку, Міжнародну асоціацію розвитку, Міжнародну фінансову корпорацію і Агентство з гарантій багатосторонніх інвестицій.

Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР) — це спеціалізований заклад ООН, міждержавний інвестиційний інститут. Мета діяльності — сприяння країнам—членам у розвитку їх економіки шляхом надання довгострокових позик і кредитів, гарантування приватних інвестицій. Членами банку можуть бути тільки члени МВФ, голос також визначається квотою країни в капіталі МБРР (85,2 млрд дол.). Хоча членами МБРР є 181 країна, але лідирують у цій організації США, Японія, Великобританія, Німеччина, Франція, Канада та Італія.

Загальна сума позик, надана МБРР Україні за період з 1994 до 1999 р., становить 3105,4 млн дол., які були використані в енергетиці, вугільній промисловості, аграрному секторі економіки, на розвиток підприємництва тощо, у тому числі на покриття дефіциту бюджету 2500 млн дол.

Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) створений у травні 1990 р. з метою сприяння реформам у країнах Центральної і Східної Європи, що спрямовані на перехід цього регіону до ринкової економіки. Засновниками банку є 40 країн, а також дві міжнародні організації — Європейське економічне співробітництво та Європейський інвестиційний банк.

Мета ЄБРР — стимулювати залучення капіталу в галузі інфраструктури країн Центральної і Східної Європи. Надаючи кредити, банк допомагає західним промисловцям іти на необхідний ризик і завоювання ринків на Сході.

Кошти, що надійшли до України від цієї міжнародної кредитної установи впродовж 1993—99 pp., становлять суму в 516,9 млн дол. Вони використовувались на реалізацію проекту «Програма суспільного розвитку України», розвиток телекомунікацій, впровадження газових лічильників, реконструкцію аеропорту «Бориспіль» тощо.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

72400. Манипулирование объектами. Разбитая табличка с письменами 3.89 MB
  Сначала создайте табличку — прямоугольник с текстурной заливкой. Для этого нарисуйте объект инструментом Rectangle (Прямоугольник), после чего примените к нему текстурную заливку, выбрав в группе Fill (Заливка) инструмент Texture Fill (Текстурная заливка).
72401. Настройка параметров системы Сorel Draw 8.17 MB
  CorelDRAW предоставляет пользователю широкие возможности, но зато и требует много ресурсов, в частности оперативной и дисковой памяти. Частично об этой проблеме стоит задуматься уже на этапе установки, когда вы решаете, на какой диск устанавливать программу, а на каком будет находиться папка для хранения временных файлов.
72402. Работа с фигурным текстом. Колючая надпись 337.5 KB
  Все это делалось для того, чтобы можно было воспользоваться инструментом Artistic Media (Художественные средства) в режиме Sprayer (Распылитель). Этот инструмент позволяет разбрасывать фигуры из специальных наборов одним движением кисти.
72403. CorelDRAW. Работа с линзами. Футуристичный автомобиль 548.5 KB
  Этот пример демонстрирует возможности линз, — чрезвычайно прост и оригинален. При этом получаемый результат действительно хорош с визуальной точки зрения и применим в профессиональном дизайне.
72404. Работа с макросами в CORELDRAW. Формирование календаря 2.16 MB
  Задание. Создайте изображение настенного календаря для вывода на печать. Создайте новый документ Файл - Новый (File - New). В меню Средства (Инструменты) - Visual Basiс - выбрать Воспроизвести (Tools - Visual Basiс - Play):...
72405. CorelDraw. Работа с растровыми объектами. Завернутый уголок 1.39 MB
  Существует растровый фильтр Page Curl (Завернутый угол страницы): Bitmaps > 3D Effects > Page Curl (Точечная графика > Трехмерные эффекты > Завернутый угол страницы). Где вы сможете выбрать место сворачивания уголка (слева, справа, снизу, сверху), направление...
72406. Повышение эффективности работы гальванической линии завода «ВЗЭП» г. Витебск 1.51 MB
  Обзор современных решений программ автоматического управления автооператорами гальванической линии; систематизация собранного материала для выполнения дипломного проекта, выбор физической среды реализации; изучение существующего программного обеспечения для проектирования выбранной системы; построение алгоритма управляющей программы. Определение протокола связи с модулями автооператоров, построение диаграммы состояний, вариантов использования...
72407. Форматирование таблицы, работа с формулами 1.08 MB
  Цель работы: ознакомиться со способами форматирования данных внутри ячеек, видами выравнивания и ориентации текста, прорисовки границ и выделения цветом. Изучить различные виды адресации ячеек, правила написания формул, работу Мастера функций и назначение кнопочек ленточной вкладки Формула.
72408. Работа с текстовыми данными 180.5 KB
  Цель работы: изучить основные сведения по работе с текстовыми данными, научиться обрабатывать текст. Уметь связывать данные в разных таблицах, освоить работу логических функций. Изучить пользовательские форматы данных. Научиться использовать средство Условное форматирование для выделения диапазона данных.