48224

Основні підходи до визначення поняття парламентаризму

Доклад

Государство и право, юриспруденция и процессуальное право

: Поняття П = відображає з одно боку місце парламенту в мехзмі поділу влади і в цьому значенні наближене до політичного режиму а з іншого принципи устрою парламенту. влади: У вузькому розумінні: оргція і функціонування органу законодавчої влади що хться верховенством парламенту наявністю в нього виключних прерогатив і повноважень Журавський В. влади з особливою активною 1998 роллю парламенту. влади з вагомою і значною роллю парламенту передбаченими Кцією можливостями його активного впливу на сусп.

Украинкский

2013-12-08

56 KB

5 чел.

3. основні підходи до визначення поняття парламентаризму

П. є предметом дослідження низки наук: юридичних (конституційне право, загальна теорія), політичних, соціологічних, соціально-філософських, культурологічних наук.

(І.В.Котелевська, 1997): про два аспекти поняття П.:

Поняття П = відображає, з одно боку, місце парламенту в мех-змі поділу влади і в цьому значенні наближене до політичного режиму, а з іншого – принципи устрою парламенту.

П.= багатоаспектне. основні підходи:

1. За сферою застосування:

«вузький» (стосується орг-ції і функціонування парламенту) і «широкий» (стосується орг-ції і функціонування всієї системи держ. влади):

У вузькому розумінні:

орг-ція і функціонування органу законодавчої влади, що х-ться верховенством парламенту, наявністю в нього виключних прерогатив і повноважень (Журавський В.С., 2001; В.Олуйко, 2004):

«порядок и результаты деятельности избираемых народом высших представительных органов публичной власти, входящих в единую ветвь законодательной (представительной) власти» 1 (Усанов В.Є., 2005):.

У широкому розумінні:

Ю.С.Шемшученко (1997): П = система орг.-ції держ. влади з особливою («активною», 1998) роллю парламенту.

Проф. І.М. Степанов (2000): парламентаризм есть особая система организации государственной власти, структурно и функционально основанная на принципах разделения властей, верховенства закона при ведущей роли парламента в целях утверждения и развития отношений социальной справедливости и правопорядка2. 

П = система орг-ції держ. влади з вагомою і значною роллю парламенту, передбаченими К-цією можливостями його активного впливу на сусп.. життя завдяки наявності демокр. ф-цій, процедур і механізмів взаємодії з іншими органами держ. влади» (Журавський В.С., 2001; В.Олуйко, 2004).

П. = «…процесс организации и функционирования верховной власти, характеризующийся определенным функциональным содержанием» (Дмитриев Ю.А., Николаев А.М., 2002)3.

(проф.. Шляхтун П,П., 2003): П. = «форма взаємодії громадянського суспільства і держави, що грунт-ться на визнанні провідної ролі парламенту у системі орг.-ції держ. влади». (Йдеться про роль парламенту в політ с-мі сусп-ва) (Петров Ю.А., Захаров А.А., 2001, В.Натуєв, 2008)

+ (Журавський В.С., 2001; В.Олуйко, 2004): «…Сюди входять також сукупність поглядів, ідей, спрямованих на утвердження верховенства влади парламенту в с-мі орг.-ції держ. влади).

2. За особливостями характеристики форми держави:

а) статичний (юридико-організаційний): (П. як спосіб організації держ. влади) - йдеться про П. як конст-правову х-ку парламентарних форм правління

б) динамічний (структурно-функціональний) (П. як режим здійснення держ. влади)

(М.А.Могунова, 2001): П. – це «різновид держ. режиму, за якого забезпечено не лише юридичне, але й фактичне верховенство вищої представницької установи, підпорядкованість і підконтрольність йому уряду. П. не форма, а метод здійснення держ. влади, особливий режим, який визначається реальними взаємовідносинами, що складаються між з-нодавчою і виконавчою владами в кожній конкретній державі, в якому провідну роль відіграє парламент».

Розуміння парламентаризму як методу здійснення держ. влади означає, що його «не слід пов’язувати з якимись конкретними формами держави і передусім формами правління. Явище парламентаризму в тій чи іншій формі притаманне кожній сучасній демократичній країні» (О.З.Панкевич).

Спроби поєднати обидва аспекти: (Журавльова Г.С., 1999):

Поняття парламентаризму позначає політико-правовий режим організації і діяльності державного механізму, за умов якого наявна особлива і реальна роль у здійсненні владарювання самого парламенту. З іншого боку, парламентаризм можна розглядати як сукупність структурно-організаційних і функціональних характеристик, що супроводжують формування парламенту і здійснення ним державного владарювання.

(проф. Шаповал В., 2000) Під парламентаризмом  слід розуміти таку систему взаємодії держави і суспільства, для якої історично характерним є визнання провідної, а в наш час – особливої і суттєвої ролі вищого і постійно діючого представницького органу в здійсненні державно-владних функцій».

3. За філософсько-методологічними засадами осмислення явища П.:

а) ідеалістичний ціннісно-ідеологічний (П. як політичний ідеал, ідеальний тип, теоретична модель)

(Звірьковська В.А,, 2002): «парламентаризм – це політико-правовий інститут, що формується у процесі становлення й розвитку демократичних засад функціонування влади, характерними ознаками яких є: представництво суспільних і корпоративних інтересів, поділ влади на законодавчу, виконавчу й судову, дієвість механізму стримувань і противаг. Умовою становлення, функціонування й розвитку парламентаризму є політично структуроване суспільство, суб’єктами якого виступають політичні партії, принцип верховенства права, наявність інститутів громадянського суспільства, здатних контролювати владу як шляхом демократичних виборів, так і легітимних засобів тиску на владу та контролю за її діяльністю».

(А.І.Горильов, 2002) : парламентаризм – это «система властеотношений, реализуемых в условиях демократического общества с высокой степенью политико-правовой культуры, в основе которой народное представительство как выразитель государственного суверенитета занимает одно из ведущих мест в механизме государственного управления, имеет решающее влияние наряду с другими государственными институтами в системе разделения властей при определении качества политики государства».

(Ю.В,ЛОмжець, 2011): «П. = динамічно-діалектична модель, яка діє на основі теорії рівноваги як центр зіткнення інтересів та думок, результатом чого є формування правильної державної волі».

(ЛОмжець, 2011): «парламентаризм є шкалою соціальних цінностей, де панує закон, де затвердилися принципи верховенства права та існує розподіл влади, де громадянське суспільство характеризується демократизмом і високою політико-правовою культурою».

б) позитивістський – Соціолого-політологічний (П. як суспільно-політична реальність, реальний спосіб функціонування держ. влади)

Спроби поєднання:

Звірьковська В .А.: «…його доцільно розглядати у двох площинах. З одного боку, як своєрідну теоретичну модель – “ідеальний тип” (М.Вебер), а з другого, як реальне втілення принципів парламентаризму в їх національно-історичній формі».

До першого підходу (а) примикає б) Конституційно-правовий (юридичний) (П. як державно-правова, нормативна реальність)

4. За онтологічним статусом П,:

Конституційно-доктринальний (ідейно-правовий, «природно-правовий»);

(О.Н. Булаков, 2003): Парламентаризм это - идейно-теоретическая концепция, служащая научным обоснованием необходимости парламента как института и его общественных функций4.

Конституційно-нормативний (нормативістсько-правовий): П. як закріплений в нормах конституційного права система, спосіб організації держ. влади)

Конституційно-практичний (Соціолого-правовий): П. як спосіб реального функціонування держ. влади)

Спроби поєднати…:

Конституційно-правові норми і практику:

(А.З.Георгіца, 1999): Парламентаризм – це визначена в конституції та інших законах і відповідним чином трансформована у практичну площину організація влади у державі і суспільстві, в якій парламент, побудований на демократичних засадах, володіє юридичним статусом і реальними повноваженнями представницького, законодавчого, контрольного і установчого характеру, в бюджетно-фінансовій і зовнішньополітичній сферах і своєю активною діяльністю виступає гарантом захисту інтересів як більшості, так і меншості громадян країни.

Конституційну теорію (ідеї) і практику:

(Н.А. Богданова, 2003): понимает парламентаризм как совокупность идей и опыта представительного осуществления власти народа посредством парламента5.

(Р.М. Романов, 2002) под парламентаризмом считает теорию и практику деятельности парламента. (В частности Р.М. Романов полагает, что парламентаризм возникает и существует тогда, когда парламент наделен полномочиями законодательства, избрания правительства, контроля за его деятельностью и другими органами исполнительной власти, их отставки, а также отставки президента)6.

(Звірьковська В.А, 2002): Парламентаризм як процес інституціоналізації, тобто легітимації владних відносин, які здійснюються за принципом поділу влади.

Узагальнення:

(Сєдін Н.А., 2002):

Определения парламентаризма обладают смысловой валентностью.

П. можно рассматривать в широком и узком смысле слова, как:

  •  Політико-правову ідею, цінність
  •  систему,
  •  режим,
  •  спосіб організації влади (законодавчої чи загалом державної)
  •  принцип інтеграції суспільства, його взаємодії з Д-вою,

спосіб політичного буття.

1 См.: Усанов В.Е. Разделение властей как основа конституционного строя и его роль в формировании парламентаризма в современной России // Государство и право. 2005. № 12. С.14.

2 См.: Парламентское право России / Под редакцией И.М. Степанова. – М.: "Издательская группа Юристъ", 2000 г. С.5.

3 См.: Дмитриев Ю.А., Николаев А.М. Система государственной власти в России и мире: историко-правовая ретроспектива. Монография. – М.: ООО "Профобразование", 2002 г. С. 229.

4 См.: Булаков О.Н. Двухпалатный парламент РФ – СПб.: "Юридический Центр Пресс", 2003 г. С.9.

5 См.: Богданова Н.А. Парламентское право в системе конституционного права // Парламентские процедуры: проблемы России и зарубежный опыт – М., 2003 г. С. 29 - 30.

6 См.: Романов Р.М. Парламентаризм: теория, история и современность – М.: "Мирос", 2002 г. С.276.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

5234. Історія психології. Лекції. Предмет історії психології 1018.5 KB
  Предмет історії психології, її розвиток і методологічні принципи План: Предмет, методи і основні етапи розвитку історії психології. Головні чинники і принципи розвитку психології. І. Предмет, методи і основні етапи історії психології Іст...
5235. Історія української культури. Конспект лекцій 1.02 MB
  Тема 1. Загальне поняття про культуру, її матеріальніта духовні цінності План Походження та зміст поняття культура. Структура культури. Функції культури. Основні культурні форми. Мистецтво як важлива склад...
5236. Історія України від найдавніших часів до сьогодні. Конспект лекцій 1.18 MB
  Найдавніша історія України. Первісне суспільство і перші державні утворення на території України. Початок формування людської цивілізації на території України. Кам'яний вік. Епоха міді-бронзи. Трипільська культура...
5237. Київська Русь. Початки державотворчого процесу 90 KB
  Київська Русь. План лекції: Особливості державотворчого процесу в Європі. Теорії походження Київської Русі. Основні етапи становлення і розвитку Давньоруської держави. Період становлення Київської Русі. Політичний та соціальний устрій Київ...
5238. Українські землі у складі Литви і Польщі. Початок козаччини 36.5 KB
  Українські землі у складі Литви і Польщі. Початок козаччини. Соціально-економічне становище України. Зміни соціально-економічних порядків. 1. 1447 рік на Православну церкву поширено католицькі порядки, згідно яких король-князь мали право, розд...
5239. Козацький період історії україни 113 KB
  Початоккозаччини. 1.Причини і джерела виникнення українського козацтва. 2.Запорозька Січ.2.1. Виникнення Запорозької Січі. 2.2. Соціально-економічний та військовий устрій Запорожжя. 2.3. Як козаки воювали. 2.4. Освіта на Січі. 2.5. Реєстрове (...
5240. Визвольна війна 1648 року. 127.5 KB
  Визвольна війна 1648 року. 1.Напередодні Великого повстання. 2.Богдан Хмельницький 3.Перші перемоги. 4.Бойові дії 1649-1651рр. (Битва під Берестечком 1651р. 18-30 червня) 5. Умови Зборівського і Білоцерківського миру. 6. Причини блискучих пере...
5241. Економічний та культурний вплив Гетьманщини на Московію 67 KB
  Економічний та культурний вплив Гетьманщини на Московію. Економічний та культурний рівень козацької країни невпинно зростав. Літом 1654 року архидіакон Павло Алеппський, супроводжуючи свого батька, антіохійського патріарха Макарія, мандрував Україно...
5242. Итоги и уроки Великой Отечественной войны 49 KB
  Война для Советской страны и ее Вооруженных Сил была самым тяжелым и вместе с тем героическим временем. Она сформировала облик целой эпохи. При всем переплетении света и теней послевоенных десятилетий неизменным остается главное — бессмертный...