48240

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ

Книга

История и СИД

Програма з курсу Історія України Укл. ВСТУПНЕ СЛОВО Пропоновані матеріали підготовлено з урахуванням проекту навчальної програми з курсу Історія України для вищих навчальних закладів освіти і передбачають розв’язання таких завдань: а використання останніх досягнень світової і вітчизняної історичної науки в процесі викладання історії України; б постійне підвищення і вдосконалення наукового і виховного рівня викладання; в забезпечення реалізації в ході навчання принципів історизму та об’єктивності в оцінці конкретних подій і явищ; г...

Украинкский

2013-12-08

430.5 KB

0 чел.

Міністерство освіти і науки України

Львівський національний університет імені Івана Франка

Навчально-методичний комплекс

з навчального курсу «ІСТОРІЯ УКРАЇНИ»

для студентів політологічного відділення

філософського факультету

Львів

2009

Рекомендовано до друку

Кафедрою теорії та історії політичної науки

філософського факультету

Львівського національного університету

імені Івана Франка

Протокол №___ від___ 2009 р.

Вченою радою філософського факультету

Львівського національного університету

імені Івана Франка

Протокол №___ від___ 2009 р.

Уклав: асистент кафедри теорії та історії політичної науки,

             кандидат політичних наук Г. Шипунов.

Рецензенти: доктор політичних наук, професор В. М. Денисенко,

                      кандидат політичних наук, доцент Л.Я. Угрин.

Програма з курсу «Історія України» / Укл. Г. Шипунов. – Львів: ЛНУ ім. І. Франка, 2009. – 41 с.

ВСТУПНЕ СЛОВО

Пропоновані матеріали підготовлено з урахуванням проекту навчальної програми з курсу «Історія України» для вищих навчальних закладів освіти і передбачають розв’язання таких завдань:

а) використання останніх досягнень світової і вітчизняної історичної науки в процесі викладання історії України;

б) постійне підвищення і вдосконалення наукового і виховного рівня викладання;

в) забезпечення реалізації в ході навчання принципів історизму та об’єктивності в оцінці конкретних подій і явищ;

г) дотримання гуманістичної спрямованості історичної освіти, її орієнтації на пріоритет загальнолюдських цінностей;

д) збереження принципу наступності в історичній освіті на етапі вищої школи порівняно з школою загальноосвітнього рівня.

Мета курсу:

   а) формування національної свідомості майбутніх політологів, розвиток їхніх патріотичних, державницьких і морально-етичних переконань, відчуття причетності до тисячолітньої історії українського народу;

   б) вироблення у них навиків наукового аналізу, вміння застосовувати набуті знання в повсякденному житті;

   в) спонукання їх до самостійного осмислення закономірностей історичного процесу, формування власної думки в оцінці конкретних фактів минулого та сучасного.

Програму курсу доведено до початку 90-х років ХХ ст.,  тобто до здобуття Україною державної незалежності. Події напередодні і після серпня 1991 р. детально розглядаються в низці спецкурсів, що читаються для студентів політологічного відділення факультету. Тому, аби уникнути дублювання навчального матеріалу, який, з погляду історика, потрібно ще глибоко осмислити, завершуємо курс «Історія України» кінцем 80-х років.

Дану програму можна використати і як плани семінарських занять. У цьому разі функції пунктів плану виконуватимуть підкреслені заголовки абзаців кожної з тем програми.

Наприкінці кожної теми подано список літератури до неї. Водночас, вивчаючи споріднені теми, студенти повинні ознайомитись з літературою, що стосується всіх тем, а також з працями узагальнюючого характеру, список яких вміщено наприкінці теми 1 Вступу. Література, вказана у програмі, зберігається в бібліотеках Львова.

Бажаємо успіхів у праці.


ЗМІСТ

ВСТУПНЕ СЛОВО …………………………………………………………………………… ….

ПРОГРАМА ТА ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ………………………….........................

Вступ до навчального курсу «Історія України»………………………………………………….

    Тема 1.  Історія України – наука і навчальний курс……………………………………….....

    Тема 2. Джерельна база та історіографія минулого України. Розвиток української

                   історичної науки……………………………………………………………………..

Р о з д і л 1. Стародавня історія України………………………………………………………….

    Тема 1. Найдавніші цивілізації на терені України…………………………………………….

    Тема 2. Перші державні обєднання на землях України……………………………………...

Р о з д і л 2. Україна в добу середньовіччя……………………………………………………….

    Тема 1. Україна-Русь у часи становлення і розквіту централізованої великокнязівської

                    влади (кін. IX – поч.XI ст.)……………………………………………………………

    Тема 2. Доба політичної роздробленості України-Русі………………………………………

    Тема 3. Українські землі в складі Великого князівства Литовського (XIV-XVI ст.)………

    Тема 4. Українські землі в складі Польської Речи Посполитої……………………………….

Р о з д і л 3. Україна в добу національно-визвольних та державницьких змагань

               (середина XVII - XVIII ст.)……………………………………………………………..

    Тема 1. Національно-визвольна боротьба українського народу під проводом

                  Б.Хмельницького (1648-1657 рр.)…………………………………………………….

    Тема 2. Руїна і доба І. Мазепи………………………………… ………………………………  

    Тема 3. Україна в складі Російської та Польської держав (1708 р. – кін. XVIII ст.)………                                                                                                                                              

    Тема 4. Культура і наука другої половини  XVII- XVIII ст.………………………………….

Р о з д і л 4. Українські землі під владою Російської та Австрійської імперії………………….

    Тема 1. Україна в першій половині XIX ст.……………………………………………………

    Тема 2. Україна в другій половині XIX ст.…………………………………………………….

Р о з д і л 5. Україна в XX ст.………………………………………………………………………

    Тема 1. Україна на початку  XX ст. …………………………………………………………...

    Тема 2. Україна в Добу національно-визвольних змагань (1917-1921 рр.)………………….

    Тема 3. Україна в період між двома світовими війнами (1921-1939 рр.)……………………

    Тема 4. Україна в роки Другої світової війни (1939-1945 рр.)……………………………….

    Тема 5. Україна в другій половині XX ст.……………………………………………………..

ОРІЄНТОВНИЙ ПЕРЕЛІК ТЕМ ДЛЯ НАПИСАННЯ РЕФЕРАТІВ З ІСТОРІЇ ВИЗВОЛЬНИХ ЗМАГАНЬ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ:…………………………………………………………

1-й семестр. «Доба національно-визвольних змагань під проводом Б. Хмельницького

(1648-1657 рр.)»……………………………………………………………………………………….

2-й семестр. «Україна в добу визвольних змагань 1917 – 1921 рр.»………………………………

ОРІЄНТОВНИЙ ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДЛЯ ПОТОЧНОГО КОНТРОЛЮ (МОДУЛІ)

1 тур.   Джерелознавство та історіографія. Україна від найдавніших часів до кінця XVI ст.………

2 тур.  Україна в ХVІІ - ХVІІІ ст.………………………………………………………………………..

3 тур.   Україна в ХІХ – ХХ ст.………………………………………………………………………….


ПРОГРАМА ТА ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ.

Вступ до навчального курсу «Історія України».

Тема 1. Історія України – наука і навчальний курс.

Предмет і завдання курсу. Історія України як історія окремого народу і його держави та в контексті світової історії. Її періодизація. Труднощі на шляху вивчення вітчизняної історії., їх об’єктивний і суб’єктивний характер. «Темні плями» в історії України і потреба їхнього всебічного висвітлення.

Традиція дослідження і викладання історії України у Львівському університеті. Кафедра історії України філософського факультету – перша в історії України офіційно затверджена кафедра з вивчення вітчизняної історії. Діяльність М. Грушевського, його попередників та наступників. Львівська школа істориків.

Структура курсу і методика його викладання. Значення курсу для фахової підготовки майбутніх політологів, виховання в них почуття патріотизму. Міжпредметні зв’язки у вивченні історії України. Форми і методи проведення занять. Рекомендована література загального характеру, підручники, довідники.

Література

Антонович М. Історія України: В 4т.- Прага, 1941-1942.

Аркас М. Історія України-Русі. – К., 1990.

Багалій Д. Історія Слобідської України. – Харків, 1993.

Багалій Д. Нарис історії України. Доба натурального господарства.-К. 1994.

Брайчевський М. Вступ до історичної науки. Навчальний посібник. – К., 1995.

Брайчевський М. Конспект з історії України. – К.,1993.

Голубець М. Велика історія України: В 2 т. – К.,1993.

Грушевський М. Ілюстрована історія України. – К.,1992.

Грушевський М. Історія України-Русі: В 11 т., 12кн. – К., 1991-98.

Грушевский М. Очерк истории украинского народа. – К., 1991.

Дорошенко Д. Історія України. 1917-1923рр: В 2 т. – Ужгород, 1923,1930.

Дорошенко Д. Нарис історії України. – Львів,1991.

Єфименко О. Історія України та її народу. – К.,1992.

Ісаєвич Я. Україна давня і нова. Народ, релігія, культура. – Львів,1996.

Коваль М. Україна:1939-1945. Маловідомі і непрочитані сторінки історії. - К.,1995.

Кокотюха  А. Почему Украина не Россия.  –  Харьков, 2005.

Крип’якевич І. Історія України. – Львів.1990.

Крупницький Б. Основні проблеми історії України. – Авсбург,1947.

Лаврів П. Історія Південно-Східної України. – Львів.1992.

Липинський В. Релігія і церква в історії України. К.,1995.

Минуле України: відновлені сторінки. – К., 1991.

Нагаєвський І. Історія Української держави ХХ ст.. – К.,1994.

Нариси історії Закарпаття . – Ужгород,1993-1995. – Т. 1-2.

Нартов В. Видатні особистості України. Факти, документи, оцінка. – Харків,2007.

Нартов В.  Історія України з давніх-давен до сьогодення. – Харків,2006.

Полонська-Василенко Н. Історія України.: В 2 т.- К., 1992.

Попович М. Нарис історії культури України. – К., К.,1999.

Славінський М. Історія України: Курс лекцій. – Подєбради,1934.

Субтельний О. Україна: Історія. – К.,1991.

Терещенко Ю., Курило В. Історія України. Навчальний посібник. – К., 1995.

Терлецький О. Історія України: З багатьма образками та мапами. – Львів, 1938.

Терлецький О. Історія української держави. – Львів, 1939. – Т.1-2.

Томашівський С. Українська історія. Нарис 1.: Старинні і середні віки. – Львів,1919.

Чугуєнко М. Україна, яка шокує. Лабіринти історії. – Харків, 2005.

Шурхало Д. Українська «якбитологія». Нариси альтернативної історії. – Львів, 2007.

Українська культура. Лекції за ред.. Д. Антоновича. – К., 1993.

Фреїшин-Чировський М. Нарис політичної історії України. – Львів, 1997.

Ястребов Ф.,Гуслистий К. Нариси з історії України. – К., 1937 – Вип..1.

Енциклопедія Українознавства: В 10 т. – 2-ге вид. словникове. – Львів,1993-1999.

Історія України: нове бачення. – К., 1995-1996.- Т.1-2.

Історія України/Під редакцією Ю.Зайцева. – Львів,1996.

Історія українського війська. – Львів,1992.-Т.1; 1996. – Т.2.

Історія Української культури/ Під заг. ред. д-ра І.Крип’якевича. – Львів,1937.

Історія української культури. – К.,1994.

Українська минувшина. Ілюстрований енциклопедичний довідник. – К., 1993.

Тема 2. Джерельна база та історіографія минулого України. Розвиток української історичної  науки.

Джерела для вивчення стародавньої історії України. Матеріали археологічних розкопок. Праці Геродота, Гесіода, Корнелія Непота, Плінія, Таціта, Птоломея. Роботи Йордана, П.Кесарійського, М. Страгета, Джейхані, Мохамеда Бен Істона, Ібн-Даста, Ібн-Хордадбека та «Псевдо Захарія» . «Велесова книга». Дослідження українських і зарубіжних археологів та істориків.

Княжий період. Літописні зведення і літописи. Берестяні грамоти і графіті. «Руська правда». «Поученіє» В.Мономаха. «Слово про закон і благодать» . «Слово о полку Ігоревім». Інші вітчизняні пам’ятки. Билини. Дані патріарха Фотія, М. Пафлагонського, К. Багрянородного, Л. Диякона, С. Логофета, Аль-Масуді, Ібн-Хаукала.  Хроніки М. Галла, К.Празького, Аноніма, Л.Кремонського. Бертинські аннали та інші західноєвропейські хроніки. Скандинавські та ісландські саги. Дані археологічних досліджень. Історіографія періоду.

Литовсько-польська доба. Супрасльський, Баркулабівський, Густинський, Межигірський, Добромильський, Львівський, Хмельницький, Авраамки, Биховця літописи. Хроніки Я. Длугоша, М. Стрийковського, Й. Більського. Щоденники і мемуари західноєвропейських та східних авторів. Історіографія доби.

Козацько-гетьманська держава. Літописи Самовидця, С. Величка, Г. Грабянки. «Краткое описание Малоросии», «Повесть о том, что случилось на Украине». «Летописец в руских и полских сторонах». «Краткое описание» П.Симоновського. «Собрание историческое» С.Лукомського. «Описание о Малой Руси» Г. Покаса. «Летописное повествование»О. Рігельмана. «Записки о Малоросии»  Я. Марковича. Щоденники М. Ханенка, Я. Марковича, П.Апостола, П.Орлика. Документи українських, польських, російських, турецьких, шведських держустанов. Діаріуші. Документація магістратів, судові справи. Офіційне та приватне листування. Преса. «Історія Русів» - найважливіша пам'ятка української політичної думки кінця XVIII ст. – початку ХІХ ст. Красне письменство, народні думки і пісні. Щоденники і мемуари, листування західноєвропейських і східних авторів. Історіографія доби.

Джерельна база і розвиток історичної науки в Україні кінця XVIII ст. – початку ХХ ст.  Класифікація джерел  та їхня загальна характеристика. Специфіка офіційного діловодства  в Російській та Австро-Угорській імперіях. Історичні дослідження М. Берлінського, Є.Балховітінова, М.Закревського, Г.Квітки, Г.Данилевського, М.Максимовича, О.Бодянського. Перші спроби наукового узагальнення історії України – Д.Бантиш-Каменський, О.Мартос, М.Маркевич, А.Скальковський. М.Костомаров і зародження народницького напрямку в українській історіографії. Історичні праці П.Куліша. В.Антонович, його учні і послідовники – Д.Багалій, І.Линниченко, О.Андріяшев, П.Голубовський, М.Довнар-Запольський, В.Ляскоронський, М. і О.Грушевські.  Роботи Ф.Вовка, Д.Яворницького, І.Попка, Ф.Щербини і П.Короленка з історії козацтва. Історичні погляди М.Драгоманова. О.Лазаревський.

Діяльність «Общества истории древностей», «Временной комиссии для разбора древних актов», «Исторического общества Нестора-летописца», «Харьковского историко-филологического общества», «Українського наукового товариства» та губернських комісій. «Киевская старина» і «Україна». Їхні співробітники. Дослідження О.Левицького, І. Каманіна, М.Біляшівського, М.Петрова, В.Перетца, Л.Падалки, Ю.Сіцінського, В.Біднова, М.Слабченка, П.Клепатського. Узагальнюючі праці з історії України О.Єфименко і М.Аркаса.

Зародження державного напрямку в українській історіографії. Ф.Уманець. перші наукові публікації В.Липинського і Д.Дорошенка.

Зародження історичної науки в Західній Україні. Д.Зубрицький, А.Петрушевич, Ю.Целевич, В.Ільницький, О.Партицький, К.Заклинський, А.Добрянський. О.Барвінський і «Руська історична бібліотека». М.Грушевський і «Історія України-Руси». «Записки НТШ» і «Джерела до історії України-Руси». Львівська школа істориків. І.Крип’якевич, І.Джиджора, С.Томашівський, М.Кордуба, І.Кревецький, Б.Баррвінський, О.Терлецький, В.Герасимчук. Суперечності між державницьким і народницьким напрямками в західноукраїнській історичній науці.

Питання української минувшини в російській (С.Соловйов, Г.Карпов, В.Мякотін, С.Голубєв, Ф.Тітов) та польській (К.Шайноха, О.Яблоновський, М.Роллє, Р.Равіта-Гавронський) історичній науці.

Здобутки і втрати української  історичної науки вХХст.

а) Розквіт і криза історичної науки в радянській Україні 20-30-х років. Діяльність М.Грушевського на чолі історичних установ ВУАН. Часописи «Україна». «За сто літ», «Український архів», «Первісне громадянство». Роботи О.Гермайзе, О.Грушевського, В.Данилевича, В.Щербини, К.Лазаревської,С.Шамрая, В.Юркевича, М.Ткаченка. Наукова продукція «кафедри Багалія». Публікації членів «Комісії для вивчення історії українського права». Наукова діяльність М.Слабченка, О.Оглобліна, Н.Полонської-Василенко, О. Рябініна-Скляревського, Д.Яворницького, В.Пархоменка, П.Клепатського, М.Петровського, В.Отамановського, Є.Сіцинського. М.Яворський. Роботи з історії ВКП(б) і КП(б)У.

Репресії 30-х рр. і примусове впровадження в історичну науку марксистсько-ленінської методології. Історія України і концепції «старшого брата», «спільного історичного минулого»  та «вікової дружби братніх словянських народів».

б) Розвиток історичної науки в Західній Україні та на еміграції в 20-30-х роках. НТШ і діяльність І.Крип’якевича, О.Терлецького, Т.Коструби, М.Чубатого, В.Герасимчука. «Записки НТШ», «Записки ЧСВВ», «Богослов»,Історико-видавнича діяльність УВУ та Музею визвольної боротьби (Прага), УНІ (Берлін), УНІ та Українського воєнно-історичного товариства (Варшава). Фундаментальні дослідження Д.Дорошенка, С.Томашівського, В.Липинського. Історичні праці О.Шульгіна, І. Борщака, В.Біднова, С.Наріжного, А.Яковліва, Р.Лащенка, М.Антоновича, Д.Олянчина, Б.Крупницького, С.Шелухіна, О.Доценка, О.Лотоцького, А.Крезуба,. Мемуари учасників доби визвольних змагань 1917-1921рр. «Табор», «За державність» та інші періодичні військово-історичні видання. Історична тематика на сторінках українських емігрантських видань. Історичні календарі-альманахи, їхній зміст і автори.

в) Історична наука в УРСР, на еміграції та в діаспорі післявоєнного періоду. Повне підпорядкування історії України  історії «единой и неделимой» в УРСР. Тенденційний характер «Історії УРСР»(в 2т.) та інших публікацій українських радянських істориків. Роботи О.Касименка, В.Дядиченка, Ф.Лося, В.Голобуцького, М.Котляра. П.Толочка. Дослідження Ф.Шевченка, О.Апанович, О.Компан, М.Брайчевського, С.Кульчицького. Розвиток історичної науки в західних областях УРСР. «Український історичний журнал» та «Архіви України». Публікації збірників архівних документів. Роботи з історії КПРС і КПУ. Довідкова та енциклопедична література з історії України.

Нова хвиля українських істориків-емігрантів. О.Оглоблін, І.Витанович, М.Андрусяк, В.Дубровський, Л.Окіншевич, І.Назарко, Н.Полонська-Василенко, Й.Скрутень. Історико-видавнича діяльність УВУ та УВАН: «Український історик» і «Записки ЧСВВ». Українське минуле на сторінках українських емігрантських та діаспорних періодичних видань. Інститут українознавства Гарвардського університету – важливий центр історичних студій в США. Енциклопедична література.

г) Історична наука в Україні на сучасному етапі. Стан та перспективи розвитку історичної науки в Україні після здобуття нею державної незалежності. «Темні плями» в історії України та необхідність їхнього висвітлення. Перевидання робіт дореволюційних, емігрантських та діаспорних істориків. Праці В.Барана, І.Біласа, Г.Касьянова, С.Кульчицького, Ю.Шаповала, Н.Яковенка. відродження історико-видавничої діяльності НТШ у Львові.

Література

Антонович В. Источники для истории Южной и Западной Росии. – К., 1881.   

Багалій Д. Нарис української історіографії. – К., 1923-1926. – Т.І-ІІ.

Грушевський М. Об украинской историографии XVII в./Известия АН СССР. – М.,1934.

Дорошенко Д. Огляд української історіографії. – К.,1996.

Дядиченко В.,Лось Ф., Сербей В. Розвиток історичної науки в УРСР (1945-1970).- К., 1970.

Калинович І. Українська мемуаристика (1914-1924): Бібліографічний реєстр. – Львів,1925.

Клепатський П. Огляд джерел до історії України. – Кам’янець-Подільський,1920.- Т.1.     

Котляр М. Історичне минуле українського народу і зарубіжні фальсифікатори .- К.,1974.

Кравецький І. Українська історіографія на переломі/Записки НТШ.- Львів,1924. – Т.134-135.

Крип’якевич І. Джерела з історії Галичини періоду феодалізму (до 1927р.). – К.,1962.

Крупницький Б. Українська історична наука під Совєтами. 1920-1950.- Мюнхен,1957.

Литвиненко М.А.Джерела історії України XVIII ст. – Харків,1970.

Марченко М.І. Українська історіографія (З давніх часів до середини ХІХ ст.). – К.,1959.

Оглобин О. Думки про сучасну українську совітську історіографію. – Нью-Йорк,1973.

Санцевич А.В. Джерелознавство з історії УРСР післявоєнного періоду (1945-1970). – К.,1972.     

Чубатий М. Українська історична наука. Її розвиток та досягнення. – Філадельфія,1971.

Р о з д і л  1.  Стародавня історія України.

Тема 1. Найдавніші цивілізації на терені України.

Палеоліт. Ранній палеоліт (200 000 – 100 000 рр. до Р.Х.). Стоянки – Киїк-Коба(Крим), Амвросіївка (Приазов’я), Круглик (Подніпровя). Збиральництво. Середній палеоліт (100 000 – 40 000 рр. до Р.Х.). Стоянки – Киїк-Коба, Старосілля (Крим), Кодак (Подніпров’я), Молодове І (Подністров’я). Полювання і збиральництво. Пізній палеоліт ( 40 000-10 000 рр. до Р.Х.). Стоянки - Молодове V (Подністров’я), Радомишль ( р-н р.Тетерев), Мізин, Пушкарі, Чулатів (р-н р. Десни), Кирилівка (Київ), Гінці (Полтавщина). Відкриття способу штучного добування вогню. Перехід від первісного стада до родоплемінного ладу. Матріархат.

 Мезоліт (10 000 – 7 000 рр. до Р.Х.). Стоянки-Мурзак-Коба, Заміль-Коба (Крим), Гребеники (Подністров’я), Журавська (Чернігівщина). Рибальство, мисливство, приручення собаки.

Неоліт (6 000 – 3 000 рр. до Р.Х.). Стоянки -  Савранська (Одещина), Торська (Тернопільщина). Перехід від збиральництва, рибальства і мисливства до землеробства і скотарства. Винайдення керамічного посуду і ткацтва.

Енеоліт (4 000 – 3 000 рр. до Р.Х.). Пам’ятки трипільської культури – Маріупольський могильник, Кам’яна могила біля Мелітополя, Лука Врублівецька і Зенківці (Подністров’я), Трипілля, Червоний хутір, урочище Коломийщина (Київщина), Щипинці (Буковина). Розвиток гончарства, землеробства, садівництва. Тваринництво. Поява виробів з міді. Релігійні вірування.  Перехід від матріархату до патріархату.

Епоха бронзи (3 000 рр. до Р.Х. – поч.. 1 тис. п.Р.Х.). Суспільні поділи праці: причини, суть, наслідки. Племена ямної, катакомбної та шнурової кераміки культур. Поява виробів із заліза. Криза первіснообщинного ладу і початки соціальної диференціації суспільства.

    Література

Залізняк Л. Нариси стародавньої історії України. – К., 1994.

Курінний П. Передісторія та рання історія України на підставі археологічних джерел. -  

                 Мюнхен,1970.

Пассек Т. Трипільська культура. – К., 1940. – Т.1.

Пастернак Я. Археологія України і Первісна, давня та середня історія України за

                  археологічними джерелами. – Торонто,1961.

Шовкопляс І.Г. Стародавній кам’яний вік на Україні. – К.,1995.

    Тема 2. Перші державні обєднання на землях України.

Найдавніші народи та державні об’єднання на терені України. Кіммерійці (1500 -700 рр. до Р.Х.) Їхнє життя, діяльність, війни з Урарту, Ассирією, Лідією. Таври (ХІХ – ІІІ ст.. до Р.Х.). Заняття скотарством, землеробством, рибальством. Соціальна диференціація. Війни з сусідами. Скіфи (VII-III ст.. до Р.Х.). Їхнє життя, діяльність, війни з кіммерійцями, таврами, персами, Македонією, гетами. Мала Скіфія і Неаполь  Скіфський, Скіфські кургани. Сармати (ІІІ ст. до Р.Х. – ІІІ ст.. п. Р.Х.). Їхнє життя і діяльність. Війни зі скіфами, Римом, готами, гунами.

Грецькі міста-колонії Північного Причорномор’я (VII- ІІІ ст. до Р.Х.).

Причини їх заснування, господарське і політичне життя. Стосунки з сусідніми народами. Культура.

Держава готів у  Північному Причорномор’ї (ІІІ – ІV ст.) Війни з гунами, сарматами і антами. Прийняття християнства.

Першопочатки українознавства. Питання «прабатьківщини» словян. Їх розселення та міграції.

Виокремлення східних слов’ян з загальнослов’янського середовища. Схема «діди – батьки – діти» і проблема генези та ідентифікації української та інших східнослов’янських народностей. Племена Зарубинецької (ІІІ ст.. до Р.Х.- ІІ ст. п.Р.Х.) та Черняхівської (ІІ – V ст.) культур. Їхні звичаї, вірування, побут.

Анти і антські племінні союзи (ІІІ – VІІ ст.) Їхні правителі. Війни з готами, Візантією, аварами.

Розселення, побут, світогляд  літописних східнослов’янських племен. Територіальна община. Розвиток приватної власності. Перші спроби державного творення в післяантський період (VІІ – VІІІ ст.).

    Література

Баран В. Давні слов’яни. – К.,1998.

Баран В., Козак Д., Терпиловський Р. Походження слов’ян. – К.,1991.

Баран В. Д. Ранні слов’яни між Дніпром і Прип’яттю. – К.,1972

Василенко Г.К. Велика Скіфія. К.,1991.

Геродот із Галікарнасу. Скіфія . Найдавніший опис України з V ст. перед Христом. - К,,1992.

Каллістов Д.П. Північне Причорномор’я в античну епоху – К.,1954.

Котляр М. Русь язичницька. Біля витоків східнослов’янської цивілізації. – К.,1994.

Мозолевський Б.М. Скіфський етап. – К.,1983.

Федоренко Д. «Валесова книга» - найдавніший літопис України. – К.,1999.

Щербаківський В. Формація української нації. Нарис праісторії України. – Нью-Йорк,1958.

  

Р о з д і л 2. Україна в добу середньовіччя.

    Тема 1. Україна-Русь у часи становлення і розквіту централізованої великокнязівської

              влади (кін. IX – поч. XI ст.).

Передумови виникнення України-Русі. Соціально-економічні, географічні,етнічні та політичні чинники об’єднання східнослов’янських племен. Відносини з хазарами. Дискусія про походження і співвідношення понять: словяни-русичі-українці. Варяги і норманська теорія. ЇЇ прибічники і противники.

Перші згадки про Київ: міфи і реальність. Перетворення  Києва з політичного центру полянського союзу племен на державний центр східнослов’янських союзів. Аскольд і Дір. Перша спроба християнізації руських земель.

Виникнення держави Рюриковичів. Правління Олега (882-912). Наукова дискусія навколо його особи. Особливості внутрішньої політики. Військові походи. Угода з Візантією.

Князювання Ігоря (913-945). Розширення територіальних володінь України-Русі. Конфлікт з Візантією і угода 944 р. Особливості внутрішньої політики.

Княгиня Ольга (945-964). Дискусія навколо її походження. Придушення виступу древлян і впорядкування системи оподаткування в країні. Відвідання Константинополя і хрещення княгині. Спроба налагодження дипломатичних контактів з Центральною Європою.

Правління Святослава Завойовника (964-972). Дискусія стосовно його походження. Особисті риси характеру. Військові походи Святослава та неоднозначна оцінка їхніх наслідків.

Князювання Ярополка (972-979). Розширення зв’язків з Центральною Європою.

Боротьба за владу.

Розквіт княжої України-Русі. Володимир Великий (980-1015). Походження. Боротьба за владу. Приєднання червенських городів, походи в Закарпаття, на  ятвягів і волзьких болгар, війни з печенігами. Похід на Херсонес і прийняття християнства. Історичне значення цієї події. Налагодження зв’язків з Західною Європою. Особливості внутрішньої політики. Активізація процесу централізації влади. Розвиток ремесел і торгівлі. Містобудівництво. Образ Володимира Великого в народній творчості.

Визрівання внутрішньої опозиції проти князя Володимира в останні роки його правління. Боротьба за великокнязівський престол між його синами. Святополк (1015-1019). Його зв’язки з Болеславом Хоробрим і втрата Закарпаття та червенських городів.

Правління Ярослава Мудрого (1019-1054). Перемога над Ярополком і конфлікти з Мстиславом  Тмутороканським і Судиславом Псковським. Повернення червенських городів і походи на ятвягів, Литву, мазовшан, чудь, фінів. Неоднозначне тлумачення його пропольської орієнтації. Остаточний розгром печенігів і початки конфліктів з половцями. Невдалий похід на Візантію. Зміцнення дипломатичних контактів з Центральною і Західною Європою.

Соціально-економічний розвиток країни. Бояри і дружинники. Холопи і смерди. «Руська правда».

Київська митрополія, Іларіон – перший українець-митрополит. Храмове будівництво. Київ як центр політичного, духовного, торгового і культурного життя країни.

Культура України-Русі додержавного і князівського періодів.

а) Доба язичництва. Досягнення матеріальної культури – техніка обробітку грунту, знаряддя праці, транспорт, житло, речі побуту. Народні звичаї і обряди, весілля, похорони. Купальські і русальні пісні. Щедрівки і гаївки. «Збруцький ідол» та інші пам’ятки дохристиянського періоду. «Велесова книга» і дискусія навколо її автентичності.

б) Християнський період. Подальший розвиток матеріальної культури: землеробство, ремесло, мисливство, рибальство. Побут. Народна творчість: легенди, билини, казки, приповідки. Система народної освіти та її масовий характер. Берестяні грамоти, графіті. Перекладна та оригінальна література. Житія святих, апокрифи, проповіді. «Поученіє» В.Мономаха. «Слово про закон і благодать» Іларіона. «Слово о полку Ігоревім» і суперечки навколо нього. Літописи. Бібліотеки. Пам’ятки правової думки – угоди з Візантією і хрестоносцями, грамоти великих і удільних князів, «Руська Правда». Архітектура – оборонні і цивільні споруди, храми. Малярство: фрески, мініатюри, іконопис, мозаїки. Різьбарство і ювелірна справа. Виготовлення книг.

Література

Боровський Я.Є. Походження Києва. – К.,1981.

Брайчевський М.Ю. Коли і як виник Київ. – К.,1963.

Брайчевський М.Ю. Утверджение христианства на Руси. – К.,1989.

Брайчевський М.Ю. Походження Русі. – К.,1968.

Власовський В.І. Нарис історії Української Православної Церкви. – Нью-Йорк,1955.-Т.1.

Греков Б.Д. Киевская Русь. – М.,1953.

Греков Б.Д. Крестьяне на Руси. – М.,1952. – Т.1.,1954,Т.2.

Ісаїв П. Звідки Русь-Україна прийняла християнство? – Філадельфія,1952.

Коструба Т. Віра наших предків. – Інсбрук,1946.

Коструба Т. Нариси церковної історії Х – ХІІІ ст. – Торонто,1955.

Котляр М. Історія України в особах. Древньоруська держава. – К.,1996.

Лабунька М. Митрополит Іларіон і його писання. – Рим,1990.

Моця О., Ричка В.Київська Русь від язичництва до християнства. – К.,1996.

Петров В.П. Походження українського народу. – К.,1992.

Півторак Г. Українці: звідки ми і наша мова. – К.,1993.

Плачинда С. Словник давньоукраїнської міфології. – К.,1993.

Ребіндер Б. Велесова книга: життя та релігія слов’ян. – К.,1988.

Рычка В.М. Формирование территории Киевской земли. – К.,1988.

Смолій В., Гуржій О. Як і коли почала формуватися українська нація. – К.,1991.

Толочко А.П. Князь в древний Руси, власть, собственность, идеология. – К.,1992.

Толочко П. П. Древний Киев. – К.,1976.

Толочко П. П. Київська Русь. – К., 1996.

Українська народність. Нариси соціально-економічної і етнополітичної історії. – К.,1990.

Фроянов Н.Я. Киевская Русь. – Л.,1988.

Ярмусь С. Духовність українського народу. Короткий орієнтаційний нарис. – Вінніпег,1983.

     

     

Тема 2. Доба політичної роздробленості України-Русі.

 Причини, суть та наслідки удільної роздробленості України-Русі. Політична недалекоглядність та трагічні наслідки запровадженої Ярославом Мудрим системи сеньйорату. Чергове переміщення торгових шляхів і перетворення «шляху із варяг у греки» в другорядний. Розвиток ремесел, торгівлі, містобудування і зростання економічної та політичної могутності, незалежності удільних князівств. Зміни в соціальній структурі населення. Продовження процесу формування української нації. Вплив загальноєвропейських процесів феодальної роздробленості і подальшої національної консолідації на етнополітичні процеси в Україні-Русі.

Князівські міжусобиці. Боротьба між Ізяславом (1054-1068, 1069-1073, 1077-1078), Всеславом (1068), Святославом ІІ (1073-1076), Всеволодом (1077, 1078-1093) і Святополком-Михайлом (1093-1113) за великокнязівський престол. Негативні наслідки цієї боротьби. Проблема князів-ізгоїв і набіги половців. Заворушення міських низів 1068 і 1113 рр. Перший антисемітський погром в Україні. Пошуки князями-претендентами на князівський престол союзників за кордоном. Князівські з’їзди  1097,1100 та 1113 рр. та їхні рішення.

Правління Володимира Мономаха (1113-1125) – остання спроба відновлення єдності України-Русі. «Устав» і «Поученіє дітям» В.Мономаха. Міжнародні зв’язки. Боротьба з внутрішньою опозицією і набігами половців.

Правління Мстислава-Гарольда (1125-1132), Ярополка ІІ (1132-1139), В’ячеслава (1139), Всеволода (1139-1146), Ігоря ІІ (1146), Ізяслава ІІІ(1146-1154), Юрія Довгорукого (1154-1157), Ростислава (1158-1167),  Мстислава ІІ (1167-1170), Святослава )1175-1194), Рюрика (1194-1215). Загострення протиріч між Києвом і Володимиро-Суздальським князівством. Пограбування Києва А.Боголюбським та його спільниками в 1169 р. і розгром військ Боголюбського українськими князями в 1173 р. Пограбування Києва Рюриком і його союзниками-половцями в 1203 р. Початки занепаду Києва.

Зростання ролі і значення удільних князівств. Їхнє господарське, політичне і культурне життя. Стосунки між собою, з іншими східнослов’янськими землями, сусідніми народами і державами.

Входження Галичини до складу України-Русі за Володимира Великого і перехід її в 1084 р. під юрисдикцією Ростиславовичів – Рюрика, Володарка та Василька. Правління Володимирка ( 1124-1153), Ярослава Осмомисла (1153-1187), Володимирка ІІ (1187-1199). Боярська опозиція князівській владі. Іван та Ростислав Берладники. Розширення територіальних володінь Галицької землі. Боротьба з експансією польських та угорських феодалів, з територіальними претензіями київських князів. Розвиток міст. Ремесла. Торгівля сіллю. Перетворення Галицької землі в одну з головних ланок європейської торгівлі того часу.

Волинь в складі держави Володимира Великого і його наступників. Збройні конфлікти з литовцями. Дипломатичні і торгівельні зв’язки з Польщею, Німеччиною, балканськими країнами. Ремесла і містобудування. Роман Мстиславович (1173-1205) і його опора  на міське населення як протидію боярству. Об’єднання Галицького і Володимиро-Волинського князівств.

Галицько-Волинське князівство. Особливості внутрішньої та зовнішньої політики Романа Мстиславовича. Його загибель і її трагічні наслідки для краю. Боротьба між  Романовичами, Ігоревичами та місцевими боярами за владу. Втручання в галицькі  справи Польщі та Угорщини. Правління Данила Галицького (1205-1206, 1211-1213, 1228-1264) і Василька Романовича (1205-1270), Володимирка ІІІ (1206-1208, 1211), Володислава Кормильчича (1213), Коломана Угорського (1214-1219), Мстислава Удалого (1219-1228), Лева І (1264-1301), Юрія І (1301- 1308), Андрія та Лева ІІ (1308-1324), Юрія-Болеслава Тройденовича (1325-1340), Любарта-Дмитра (1340-1349). Стосунки з Західною Європою і папою римським. Боротьба з Золотою ордою, «татарськими людьми» і Болоховською землею. Боярська опозиція великокнязівській владі і її негативна роль в історії краю. Інші соціальні верстви галицького суспільства.

Розвиток ремесел і торгівлі. Містобудування. Заснування Львова і перетворення його в центр Галицької землі. Утворення Галицької митрополії (1301).

Галицька земля в останні роки її незалежності. Боротьба між Казимиром Великим і Людовіком Угорським за Галичину. Володислав Опольський (1372-1378). Причини загибелі Галицько-Волинського князівства. Значення і місце його в історії України.

Татаро-монгольське нашестя і його наслідки. Курултай  на р. Онон і об’єднання монгольських племен під владою Чингіс-хана. Політична і військова організація монголів. Завоювання Китаю і початки військової експансії на Захід. Побоїще на р. Калці (1223). Новий похід татаро-монголів на Русь. Здобуття Києва та інших східнослов’янських міст. Причини перемог монгольського війська і поразок удільних князівств. Особливості окупаційної політики татаро-монголів. Система надання ярликів і збору данини. Монголи і православна церква. Наслідки татаро-монгольського нашестя і дискусія науковців та політиків з цього приводу.

Культура України-Русі періоду роздробленості. Духовне життя: церква,освіта, письменство, право. Архітектура. Мозаїки. Малярство. Ювелірне мистецтво. Народна творчість.

Література

Высоцкий С.А. Древнерусские надписи Софии Киевской XI-XIVвв. – К.,1966.

Галицько-Волинський літопис. Львів,1994.

Генсьорський А.І.  Галицько-Волинський літопис. – К.,1968.

Ждан М. Україна і Золота Орда//Український історик. – Нью-Йорк,1964. – Ч.2.3.

Кордуба М. Історія Холмщини й Підляшшя. – Краків, 1941.

Котляр М.Ф. Галицько-Волинська Русь. – К.,1998.

Котляр М.Ф. Данило Галицький. – К.,1979.

Крип’якевич І.П. Галицько-Волинське князівство. – К.,1984.

Логвин Г. По Україні. Стародавні мистецькі пам’ятки. – К.,1968.

Махновець Л. Про автора «Слово о полку Ігоревім». – К.,1988.

Пашуто В.Т. Очерки по истории Галицко-Волынской Руси. – М.,1950.

Рыбаков Б.А. Киевская Русь и русские  княжества ХХІІ – ХІІІ вв. – М.,1982.

    

    Тема3. Українські землі в складі Великого князівства Литовського (XIV-XVI ст.).

Утворення Литовської держави і розширення її територіальних володінь. Об’єднання литовських племен під владою князя Мендовга. Розширення меж Литовської держави за Гедиміна (1316-1341) і Ольгерда (1341-1377). Відносини з Золотою Ордою. Політика литовських князів на українських землях.

Україна – об’єкт територіальних суперечок Литви, Польщі, Московського князівства. Україна в політичних комбінаціях Вітовта (1382-1430) і його наступників. Втручання Вітовта в татарські справи і битва на р. Ворсклі (1399). Розпад Золотої Орди і здобуття Литвою виходу до Чорного моря. Боротьба з Московським князівством за Сіверщину. Питання української митрополії. Початки татарських  (1480) і турецьких (1498) нападів на українські землі. Їхні причини і наслідки.

Поступове зближення Литви з Польщею і наслідки цього процесу для України. Кревська (1380) унія, її причини і результати. Проблема спільної протидії німецькій експансії і Грюнвальдська битва 1410 р. Поступове обмеження прав української аристократії в Литві і змова Михайла Глинського (1508). Наступ католицизму і різке погіршення становища української православної церкви. Люблінська унія 1569 р. і її наслідки для України.

Соціально-економічне і політичне становище українських земель. Соціально-економічний розвиток українських земель у XIV-XVI ст. Розвиток  сільського господарства, ремесел, торгівлі. Міста і міське самоуправління. Поширення панщинно-фільваркового господарства. «Устава на волоки» (1528)і обмеження права переходу селян. Литовські статути 1529, 1566 і 1588 рр. Категорії залежного селянства: тяглові, службові, чиншові. Форми соціального протесту селянських мас.

Політичний статус українських земель у складі Литовської держави. Об’єктивні передумови особливого статусу українських земель. Дискусія навколо поняття «Литовсько-українська держава». Скасування системи удільних князівств і запровадження посад намісників-старост. Великокняжа Рада і її склад. Відхід від системи народного військового ополчення і запровадження постійного «боярського» війська. Зростання ролі і значення шляхти. Поступове перетворення українських земель у рядові провінції Литовської держави.

Виникнення козацтва. Походження, час і причини появи козацтва. Його соціальний склад. Дискусія навколо поняття «козак».  Перша згадка про українських козаків (1492). Перші козацькі ватажки: О.Дашкевич, П.Ланцкоронський, Б.Предвич, С.Полозович. Роль українських князів в організації військової сили козацтва. Д.Байда-Вишневецький і Січ на о. Хортиця. Структура Запорізької  Січі. Перші сухопутні та морські походи козаків.

Культура. Шкільництво. Перші кириличні друки Ш. Фіоли і Ф.Скорини. Літописи. Народні думи, їхня будова і тематика. Право і судочинство. Міське, фортифікаційне та церковне будівництво. Малярство і скульптура. Ювелірне мистецтво, геральдика і сфрагістика.

Література 

Антонович В. Про козацькі часи на Україні. – К.,1991.

Апанович О. Розповіді про запорізьких козаків. – К.,1991.

Голубуцький В. Запорізьке козацтво. – К.,1994.

Лепявко С. Українське козацтво у міжнародних зносинах. (1561 – 1591). – Чернігів,1999.

Пашуто В.Т. Образование Литовского государства. – М.,1959.

Пичета В.И. Белоруссия и Литва XV- XVІ вв. – М.,1961.

Рибчин І. Динаміка українського козацтва. – Мюнхен,1970.

Сушинський Б. Козацькі вожді України. – Одеса, 1998.

Марсове поле. Героїчна поезія на Україні Х – першої половини XVII століть. – К.,1988.

Українська поезія XVІ століття. – К.,1987.

Яворницький Д. Історія запорізьких козаків: У 3 т. – Львів,1990-1992.

   Тема 4. Українські землі в складі Польської Речи Посполитої.

Політичне становище українських земель у складі Польської держави. Об’єднання переважної більшості українських земель у складі Польщі та значення цього. Основні напрямки політичної діяльності польських властей на українських землях. Ліквідація решток колишнього особливого статусу українських земель у складі Литовського князівства і втягнення їх в орбіту політичної діяльності Польської держави. Масова денаціоналізація української знаті і зростання ролі та значення дрібної шляхти, міщанства, козацтва.

Соціально-економічне становище українських земель. Колонізація південноукраїнських земель, її хід та наслідки. Проблема «культуртрегерської ролі» Польщі в освоєнні «Дикого степу». Друге видання кріпосного права і розвиток панщинно-фільваркового господарства. Категорії феодально-залежного селянства. Єврейське питання, його суть.

Ремесла і промисли. Цехи і поява підприємств мануфактурного типу. Торгівля. Міста і міське самоуправління. Київ. Львів.

Козацтво – провідна суспільно-політична сила в Україні кінця XVІ- поч. XVІІ ст. Зростання ролі і значення козацтва. Козацькі походи в Крим, Молдавію, Московське царство, на турецьке узбережжя. І Підкова. С.Баторій і спроба реформування козацтва. Низове (запорізьке) і городове (реєстрове) козацтво. Спроба залучення запорожців до протитурецьких союзів. С.Кішка і похід в Лівонію (1600).

Причини, хід, рушійні сили та значення козацько-селянських повстань к. XVІ - поч.XVІІ ст. Виступи К.Косинського (1591-1593) і С.Наливайка (1594-1596). Морські та сухопутні походи козацтва під проводом П.Конашевича-Сагайдачного. Козаки в боях під Цецорою (1620) і Хотином (1621). О.Голуб (1622-1623) і М.Дорошенко (1623-1628). Куруківська угода 1625 р. та її умови. Повстання Т.Федоровича (1629), І.Сулими (1635), Павлюка і Гуні (1637), Я.Острянина (1638). Умови ординації 1638 р. «Золоте десятиліття» польської шляхти (1638-1648) – затишшя перед бурею.

Духовне і культурне життя. Розвиток книгодрукування в Україні і дискусія навколо постаті І.Федорова. Братства і братські школи. Наступ католицизму на українські землі і криза православ’я. І.Вишенський. Причини, суть та наслідки Берестейської унії (1596). Полемічна література і її представники. Острозька і Києво-Могилянська академії. Відновлення значення Києва як політичного і духовного центру українського народу. Народна творчість.

    Література

Апанович О. Гетьмани України і кошові отамани Запорізької Січі. – К.,1993.

Бойко І.Д. Селянство України в другій половині XVІ – першій половин XVІІ ст. – К.,1963.

Вишенський І. Твори. – К.,1986.

Жуковський А. Петро Могила й питання єдності церков. – Париж,1969.

Іларіон митрополит (І.Огієнко). Життєписи великих українців. – К,1999.

Ісаєвич Я.П. Братства та їх роль в розвитку української культури XVІ – XVІІ ст. – К.,1966.

Микитась В. Давньоукраїнські студенти і професори. – К.,1994.

Михайлина П.В. Визвольна боротьба трудового населення міст України (1569-1654) – К.,1975.

Мединський Є.М. Братські школи України і Білорусії  в XVІ – XVІІ століттях. – К.,1958.

Нартов В.В. Найвидатніші гетьмани та кошові отамани України. – Харків,2007.

Огієнко І. Історія українського друкарства. – К.,1994.

Пашук А. Іван Вишенський – мислитель і борець. – Львів,1990.

Сергійчик В.І. Іменем війська Запорізького. – К.,1991.

Хижняк З.І. Києво-Могилянська академія. – К.,1981.

Р о з д і л 3. Україна в добу національно-визвольних та державницьких змагань

(середина XVII - XVIII ст.).

Тема 1. Національно-визвольна боротьба українського народу під проводом Б.Хмельницького (1648-1657 рр.).

Початок і тріумф визвольних змагань. Б.Хмельницький – його походження, місце і час народження, освіта, ранній період життя і діяльності. Конфлікт з Чаплинським і втеча на Січ. Посольство до Іслам Гірея і угода з Кримом. Її умови та значення.

Причини, характер, рушійні сили та завдання визвольних змагань українського народу. Перемоги під Жовтими Водами і Корсунем. Визволення Лівобережжя і боротьба за Правобережну Україну. Соратники Хмельницького. Дві долі -  М.Кривоніс і Я.Вишневецький. Битва під Пилявцями і похід на Львів та Замостя (1648). Західна Україна в планах Б.Хмельницького. С.Височан.

Повернення до Києва. Переговори з послами Яна Казимира. Відновлення воєнних дій і облога Збаража. Зборівський мир та його умови (1649)

Козацька держава Б.Хмельницького. Ліквідація старих структур державної влади  і організація нових. Територіальний і адміністративно-військовий поділ України. Центральні і місцеві органи влади. Господарська і фінансова політика. Судівництво. Збройні сили. Релігійне питання. Налагодження дипломатичної служби. Стосунки з сусідніми державами. Соціальна структура українського суспільства та зміни в ній. Єврейське питання.

Від Берестечка до Переяслава. Молдавський похід 1650 р. та його наслідки. Наступ польських військ на Поділля. Контрнаступ українського війська і його розгром під Берестечком. Білоцерківський мир та його умови (1651). Перемога під Батогом 1652 р. Набуття війною затяжного характеру. «Вінець і кінець» Т. Хмельницького.  Події під Жванцем 1652 р.

Україно-польські відносини і союз Б.Хмельницького з Москвою. Позиція Росії в українському питанні 1648-1653 рр.  Рішення Земських соборів 1651 і 1653 рр. Переяславська рада і «Березневі статті» 1654 р. «Плюси» і «мінуси» угоди з Москвою. Її оцінка істориками та правознавцями.

Україна на завершальному етапі Хмельниччини. Відновлення війни з Польщею та Кримом. Похід польських військ на Брацлавщину і оборона Буші (1654). Різня на Дрижополі і татарські набіги. Спільний похід українського і російського війська на Львів. Угода Б.Хмельницького з татарами під Озірною. Заняття Білорусії і перші дипломатичні конфлікти з Москвою (1655). Віленський мир 1656 р. і загострення україно-російських протиріч. Переговори Б.Хмельницького з Швецією і Семиграддям. Невдала військова експедиція А.Ждановича  1657 р. Смерть Б.Хмельницького та її трагічні наслідки для подальшої історії України. Загальна характеристика особи Б.Хмельницького і його доби.

 

Література

Величко С. Літопис. – К.,1991.

Замлинский В.А. Богдан Хмельницкий. - М.,1998.

Крип’якевич І. Богдан Хмельницький. – Львів,1990.

Крип’якевич І. Бутич І. Документи Богдана Хмельницького. – К.,1960.

Оглоблин О. Думки про Хмельниччину. – Нью-Йорк, 1957.

Смолій В.А., Степанков В.С. Богдан Хмельницький. Соціально-політичний портрет. - К.,1995.

Шевальє П’єр. Історія війни козаків проти Польщі. – К., 1993.

Шевченко Ф.П. Політичні та економічні зв’язки України з Росією в середині XVII ст. - К.,1959.

    Володарі гетьманської булави. Історичні портрети. – К., 1994.

Переяславська рада 1654 року (Історіографія та дослідження). – К.,2003.

Літопис гадяцького полковника Григорія Граб’янки. – К., 1992.

Літопис Самовидця. – К.,1971.

Тема 2. Руїна і доба І. Мазепи.

Гетьманування І. Виговського. Соціально-економічне і політичне становище України після смерті Б.Хмельницького. Перше гетьманування Ю.Хмельницького (1657). Особливості внутрішньої та зовнішньої політики І. Виговського (1657-1659). Стосунки з Москвою і Варшавою. Бунт М.Пушкаря і Д.Барабаша. Ю.Немирич і умови Гадяцького трактату 1659р. Конотопська битва, її хід та наслідки. Виступи І.Безпалого та І.Сірка проти політики І.Виговського. Козацькі ради в Германівці та Узині і зречення І.Виговського. Останні роки його життя і  діяльності.

Друге гетьманування Ю.Хмельницького (1659-1663). Жердинівські та Переяславські статті, їхній зміст і значення. Свавілля російських чиновників на Україні та ріст народного невдоволення політикою Москви. Чуднівський 1660р. погром Шереметьєва і умови Слободищенського трактату з Польщею. Поразка російських військ під Бужином 1661 р. Фактичний розкол України на Лівобережну і Правобережну. Друге зречення Ю.Хмельницького.

Правобережжя в добу Руїни. Гетьманування П.Тетері-Мрожковського (1663-1665). Похід Яна-Казимира 1664 р. і анти польське повстання 1665 р. Загибель І.Богуна. Втеча П.Тетері і обрання гетьманом С.Опари (1665). «Сонце Руїни» - П.Дорошенко (1665-1676). Боротьба з претендентами на гетьманську булаву – Дрозденком, П.Суховієм, М.Ханенком. Митрополит Й.Тукальський. Розгром польського війська під Брацлавом (1666) і похід П.Дорошенка в Галичину 1667 р. Похід на Лівобережжя 1668 р. і тимчасове об’єднання українських земель. Визнання протекторату Туреччини над Україною (1669). Перемога під Батогом і другий похід у Галичину (1672). Бучацька угода і її наслідки для України. Турецька окупація Правобережжя і масове обезлюднення цих земель. Різке погіршення становища П.Дорошенка і його капітуляція перед І.Самойловичем. Останні роки життя і смерть.

«Князь Сарматії» Ю.Хмельницький (1677-1681). Чигиринські походи 1677 і 1678 рр. Бахчисарайське перемир’я 1681 р. і його наслідки. Правління І.Дукита  та гетьманування С.Куницького (1683) і А. Могили (1684). Універсал Я. Собеського про відродження козацтва на Правобережжі (1684). Діяльність козацьких полковників Іскри, Абазина, Самуся, Палія.

Лівобережжя в добу Руїни. Глухівські статті 1669 р., їхні основні положення. Особливості внутрішньої та зовнішньої політики Д.Многогрішного (1669-1672). Конотопські статті 1672 р. і обрання гетьманом І.Самойловича (1672-1687). Особливості внутрішньої та зовнішньої політики нового гетьмана. Відродження економічного та культурного життя на Лівобережжі.

Переорієнтація напрямків товарних потоків у внутрішній та зовнішній торгівлі.  Адміністративно-політичний устрій Лівобережжя і Слобожанщини. Скасування автономії української православної церкви (1685). «Вічний мир» (1686) і формування анти турецької коаліції. Перший Кримський похід В.Голіцина 1687р. і арешт І.Самойловича.

Доба І.Мазепи (1687-1709) і П.Орлик. Коломацькі статті і обмеження політичної автономії України. І.Мазепа як людина і політичний діяч. Другий Кримський похід 1689 р. і його наслідки. Соціальна політика І.Мазепи і зміцнення влади козацької старшини. Зростання авторитету церкви. Розвиток освіти і культури. Храмове будівництво. Стосунки з Запорізькою Січчю. Виступ П.Іваненка (Петрика) і його універсали (1692-1695). Україна на початковому етапі Північної війни. Мазепа і Правобережна Україна. Конфлікт  з С.Палієм. Налагодження таємної дипломатії. Зрада Кочубея та Іскри. Похід Карла ХІІ на Україну і відкритий перехід Мазепи на його сторону. Оборона і падіння Батурина. К.Гордієнко і перехід запорожців на бік Мазепи. Зруйнування Чортомлицької Січі. Полтавська катастрофа. Смерть І. Мазепи і зародження «мазепинства».

«Великий вигнанець» П.Орлик (1710-1742). Бендерська конституція, її основні положення і значення. Похід П.Орлика під Білу Церкву. Прутський похід Петра І. Активна міжнародна дипломатія  П.Орлика. та причини її невдачі.

Основні причини поразки українських змагань другої половини XVII – початку XVIII ст. Наслідки та значення цієї боротьби.

    Література

Борщак І. Мазепа, Орлик, Войнаровський. – Львів, 1991.

Борщак І., Мартель Р. Мазепа: життя і пориви великого гетьмана. – К.,1991.

Битинський М. Мазепинці по Полтаві. – Стейт Коледж,1974.

Винар Л. Андрій Войнаровський. – Мюнхен,1964.

Гуржій О.І., Чухліб Т.В. Гетьманська Україна. – К.,1999.

Донцов Д. Похід Карла ХІІ на Україну. – Лондон,1955.

Дорошенко Д. Гетьман Петро Дорошенко. – Нью-Йорк,1985.

Єнсен  А. Мазепа. Україна та епоха Карла ХІІ. - К.,1992.

Ісаїв П. Причини упадку української держави в княжі і козацькі часи. – Рим,1975.

Компан О. Міста України в другій половині XVII ст. – К.,1963.

Костомаров Н.И. Мазепа. – М.,1992.

Крупницький К. Гетьман Пилип Орлик. – Мюнхен,1956.

Липинський В. Україна на переломі (1657-1659). – Нью-Йорк,  1954.

Млиновецький Р. Гетьман Мазепа в світі фактів і дзеркалі історії. – Детройт,1971.

Перша конституція України гетьмана Пилипа Орлика. 1710 рік. – К.,1994.

Субтельний О. Мазепинці. Український сепаратизм на початку XVIIІ ст. – К.,1994.

Яковлів А. Українсько-московські договори в XVII - XVIIІ віках. – Варшава,1934.

Українська ідея. Перші речники. – К.,1994.

    Тема 3. Україна в складі Російської та Польської держав (1708 р. – кін. XVIII ст.).

Соціально-економічне становище українських земель. Зміни в сільському господарстві. Розвиток   мануфактурного виробництва. Формування ринку робочої сили і системи економічних зв’язків. Еволюція соціальної структури  українського суспільства. Міста. Освоєння півдня.

Україна після Полтавської катастрофи. Особливості політики царського уряду  в Україні напередодні та після Полтавської битви. Обрання гетьманом І. Скоропадського (1708-1722). Безсилля гетьманської влади і деморалізація козацької старшини. Участь козаків в «канальних» роботах і походах на Персію.

Криза гетьманської влади. Активізація автономістських настроїв старшини. Конфлікт О.Меншикова з Малоросійською колегією і її розпуск. Обрання гетьманом Д.Апостола (1727-1734). «Рішительні пункти». Економічна політика нового гетьмана. «Генеральне слідство про маєтності». Реформа судових установ і фінансової системи. Участь козаків у фортифікаційних роботах і поході 1733 р. на Польщу.

«Правління гетьманського уряду» (1734-1750) і черговий наступ російських властей на автономні права України. Діяльність кодифікаційної комісії. «Біронівщина» і політична реакція в Україні. Російсько-турецька війна 1734-1739 рр.

Відновлення гетьманства (1747) і обрання гетьманом К.Розумовського (1750-1764). Постать останнього гетьмана. Судова реформа. Розбудова Глухова і відродження Батурина. Культурницькі плани. Загострення протиріч між гетьманською владою і російськими властями. Невдала спроба зробити  гетьманську владу спадковою. Конфлікт К.Розумовського з Г.Орловим і «добровільна» відмова від гетьманства.

Перетворення України в окраїну Російської імперії. Ліквідація полково-сотенного устрою Слобожанщини (1765).  П.Румянцев-Задунайський і діяльність ІІ малоросійської Колегії (1764-1781). «Генеральний опис Малоросії» . Діяльність Законодавчої комісії для складання нового Уложення законів (1767-1774). Ліквідація полково-адміністративного поділу і судового устрою Гетьманщини. Ліквідація козацьких полків і прикріплення селян Лівобережжя до землі (1783). Поширення на українську старшину прав російського дворянства(1785).

Останні спроби української старшини захистити свою самобутність. Місія В.Капніста. «Історія Русів». Діяльність О.Безбородька.

Запорізька Січ у завершальний період її існування. Повернення запорожців під царську владу і заснування Нової Січі. Її територія, межі, сусіди. Військово-адміністративна структура і система керівництва. Господарське життя. Майнове розшарування і соціальні конфлікти на Січі. Зв’язки Запорожжя з повстанським рухом на Правобережжі. Передача царським урядом частини запорозьких земель під поселення Нова Сербія та Словяно-Сербія і конфлікти запорожців з їхніми мешканцями та Доном. Участь запорожців у російсько-турецькій війні 1768-1774 рр.

Дальше загострення протиріч між Новою Січчю і Петербургом, Ліквідація Січі (1775) і утворення Бузького (1784) та Чорноморського (1791) козацтва. Переселення чорноморців на Кубань (1792) і офіційне оформлення Кубанського козачого війська (1864). Задунайська Січ (1775-1828). Азовське козаче військо (1828-1865). Історичне значення Запорізької Січі.

Правобережжя, Західна та Закарпатська Україна в XVIIІ ст. Соціально-економічне становище цих земель. Політичний гніт і національне безправ’я українського населення.

Гайдамаччина і повстання 1734 р. Верлан, Грива, С.Чалий. Коліївщина  (1768). Її причини, хід, наслідки. Поділи Польщі і включення до складу Російської імперії Правобережної України (1793) і Західної Волині (1795).

Опришківство. Пинта. І.Панчишин, О.Довбуш, В.Паліїв, В.Баюрак, І.Бойчук. Перехід Галичини (1772) і Буковини (1774) під владу Австрії.

Участь закарпатських українців у визвольній війні угорського народу 1703-1711 рр.

    Література

Гайдамацький рух на Україні в XVIII ст.:Зб. Док. – К., 1970.

Голубуцький В. Запорізька Січ в останні часи свого існування (1734-1775рр.).- К.,1961.

Гуржій О.І. Повстання селян в Турбаях (1789 - 1793). – К.,1950.

Гуржій О.І. Право в українській козацькій державі: друга половина XVII-XVIIІ ст. – К.,1994.

Дружинина Е.И. Северное Причерноморье в 1775-1800 гг. – М.,1959.

Лола О. П. Гайдамацький рух на Україні в 20-60-ті рр.  XVIIІ ст. – К.,1965.

Лужицький Т. Українська церква між Сходом і Заходом. – Філадельфія, 1954.

Мірчук П. Коліївщина. Гайдамацьке повстання 1768 р. – Нью-Йорк,1979.

Нольде Б. Автономія України. – Львів, 1912.

Оглоблин О. Люди старої України. – Мюнхен,1959.

Панашенко В.В. Соціальна еліта Гетьманщини (друга половина XVII - XVIIІ ст.). – К.,1995.

Полонська-Василенко Н. Запоріжжя XVIIІ ст. та його спадщина. – Мюнхен, 1965-1967. – Т.1-2.

Рябінін-Скляревський О. Кінець Задунайської Січі // Україна. – К., 1929. - Ч. ІХ.

Скальковський  А. Історія Нової Січі. – К., 1995.

Смолій В. Возз’єднання Правобережної України з Росією. – К.,1978.

Студинський К. Львівська духовна семінарія в часах М.Шашкевича (1829-1843). – Львів,1916.

Шерер Жан Бенуа. Літопис Малоросії або історія козаків-запорожців. – К.,1994.

Історія Русів/Укр. переклад І.Драча. – К.,1991.

Описи Лівобережної України кінця  XVIIІ – початку ХІХ ст. – К., 1997.

    Тема 4. Культура і наука другої половини  XVII- XVIII ст.

Загальна характеристика стану української науки і культури. Вплив політичних подій середини ХVІІ – поч.  XVIІІ ст. на розвиток культури, освіти і науки. Визначальний вплив української культури на розвиток російської в кін. XVIІ – першій половині XVIІІ ст. Репресії царизму проти української культури і їх наслідки.

Народна творчість і етнографія. Розвиток матеріальної культури. Зміни в технології і техніці обробітку ґрунту. Розвиток ремесел. Житло, їжа, речі побуту.

Думи, історичні пісні, перекази, легенди. Легенда про Марусю Чурай. Народні традиції і обряди. Малярство і різьбарство.

Освіта і наука. Масовий характер початкової освіти і внесок в цю справу мандрівних дяків-«пиворізів». Братські школи і колегії. Заснування Львівського університету (1661). Перейменування Київської Колегії в Академію (1701). Її викладачі і вихованці, внесок у скарбницю вітчизняної науки і культури, політичного і духовного життя.

Історія. Від «Синопсису» до «Летописного повествования»  О.Рігельмана. козацько-старшинські та монастирські літописи. Щоденники П.Орлика, П.Апостола, Я.Марковича, М.Ханенка.

Право. Гетьманські статті з Москвою. Гадяцька угода 1658 р. та її зміст. Бендерська Конституція 1710 р. Дія Литовського статуту та Магдебурзького права в Україні. Діяльність Комісії для складання нового Кодексу законів.

Розвиток філософської та політичної думки. Погляди Ф.Прокоповича., С.Яворського, С.Климовського, С.Дівовича, В. Капніста. Г. Сковорода. «Історія Русів».

Художня література. Художня спадщина Д. Туптала, І.Мазепи, І.Величковського, К.Зінов’єва, Г. Сковороди. «Енеїда» І.Котляревського(1789) – перша пам’ятка нової української літератури. Драма і вертеп.

Розвиток мистецтва. Архітектура. Доба Ренесансу в Україні. «Козацьке бароко». Рококо. Світське будівництво XVIІІ ст. Народна церковна дерев’яна архітектура. Живопис і графіка. Партесний співXVIІ ст.. «Мусикийская граматика» М. Дилецького. «Ірмолой». Музична спадщина А.Веделя, М.Березовського, Д. Бортнянського.

    Література

Антонович Д. Український театр. – Подєбради,1940.

Багалій Д. Український мандрівний філософ Г.С. Сковорода. – Харків,1926.

Білецький П. Український портретний живопис XVIІ –XVIІІ ст. – К.,1973.

Жолтовський П. Художнє життя на Україні XVIІ –XVIІІ ст.. – К.,1983.

Окіншевич Л. Лекції з історії українського права. – Мюнхен,1947.

Сковорода Григорій: дослідження, розвідки, матеріали. – К., 1992.

Сковорода Г. Твори: У 2 т.- К., 1994.

Титов Х. Історія книжної справи на Україні. – К.,1924.

Титов Х. Стара вища освіта в Київській Україні. – К.,1924.

    Чижевський Д. Історія української літератури. – К.,1997.

    

Р о з д і л 4. Українські землі під владою Російської та Австрійської імперій.

    Тема 1. Україна в першій половині XIX ст.

Соціально-економічне становище українських земель. Особливості розвитку сільськогосподарського виробництва і подальше загострення протиріч в аграрному секторі  економіки. Курс царського уряду на поступове зменшення кількості поміщицьких і збільшення числа державних селян. Створення військових поселень і їхній крах (1817-1857). Закон про вільних хліборобів (1803). Соціальна структура східнослов’янського села в середині ХІХ ст..

Розвиток мануфактурного і поступовий перехід до фабрично-заводського виробництва. Розвиток підприємств з переробки сільськогосподарської продукції. Зародження металургійної та машинобудівної промисловості. Формування національної буржуазії та пролетаріату. Перші українські підприємці К.Яхненко і Ф.Симиренко. Російські, єврейські та польські підприємці на Наддніпрянській Україні.

Розвиток транспортних зв’язків і торгівлі. Міста.

Соціально-економічний розвиток західноукраїнських земель. Аграрний характер східно-галицької економіки. Соціальна структура східно-галицького суспільства.

Суспільно-політичне життя на українських землях у складі Росії. Діяльність масонських лож в Україні. Війна 1812 р. і неоднозначне ставлення українського громадянства до походу Наполеона. В.Лукашевич і «Сонце в Чигирині». Таємні дворянські організації  - «Залізні персні» (1815-1816), «Союз благоденства» (1818-1821), «Південне товариство» (1821-1825), «Товариство об’єднаних слов’ян» (1823-1825).

Проблема «Декабристи в Україні»  чи «Українські декабристи» і наукова дискусія навколо неї. Виступ Чернігівського полку. Харківський політичний гурток 1826 р. і вільнодумство викладачів Ніжинської гімназії (1826-1830). Польське повстання 1830-1831 рр. і Правобережна Україна.

Кирило-Мефодієвське братство, його члени і симпатики. Ідеї та документи братства. Зв’язки Т.Шевченка з його членами. Розгром товариства і розправа над учасниками його зібрань. Історико-політичне значення братства.

Посилення Миколаївської реакції. С.Олійничук.

Початки національного і політичного відродження Західної України.  «Відкриття» гофратом Курендою  корінного українського населення в Східній Галичині. Йосифлянські реформи 1780-1790 рр. і їхній вплив на пробудження краю. А.Бачинський (1772-1809) і значення його діяльності для Закарпаття і Галичини. Відновлення діяльності Львівського університету (1784). «Студіум Рутенум» (1787-1809). Роль греко-католицького духовенства в політичному і культурному житті краю.

М.Шашкевич і діяльність «Руської трійці» . Трагічні долі її учасників. Збірники «Син Руси» (1833), «Зоря» (1834), «Русалка Дністрова» (1836) та  їхня роль у пробудженні національної свідомості і гідності західноукраїнського населення.

«Весна народів» у Галичині. Австрійська конституція від 15.ІІІ.1848 р. і її вплив на життя краю. «Головна руська рада» (1848-1851) і її відозва від 10.V. 1848 р. Спроба польських кіл розколоти український національний рух  і діяльність «Руського собору». Галицькі українці на з’їзді слов’янських народів у Празі. Перший український парламентарист Г.Шашкевич. І.Капущак і Л.Кобилиця. Скасування кріпацтва. «З’їзд руських вчених»  (19-26.Х.1848.р.). «Слово перестороги» о. В.Подолинського. Проблема поділу Галичини. Бомбардування Львова 1.ХІ. 1848 р. Угорське повстання 1848-1849 рр. і вороже ставлення до нього більшості слов’янських народів імперії. Українські селянські ополчення і перша відроджена українська військова формація в Галичині – «Батальйон руських стрільців».

1848 р. на Буковині і Закарпатті. А.Добрянський.

Зв’язки Західної України зі Східною в першій половині ХІХ ст.

Розвиток української науки і культури.

Політика російської та австрійської влади щодо української освіти і культури. Загальноосвітні школи. Зародження професійної освіти на Наддніпрянщині. В.Каразин і відкриття Харківського університету. Харків як центр наукового і культурного життя в Україні. Мовознавчі дослідження О.Павловського, І.Войцеховича, І.Срезневського. М.Максимович і відкриття Київського університету. Переміщення центру наукового і культурного життя з Харкова до Києва.           Історичні праці Д.Бантиш-Каменського, П.Симоновського, М.Маркевича, О.Бодянського.

Українська література і фольклористика. І.Котляревський і «котляревщина». Харківська школа романтиків. Літературна творчість Т.Шевченка і членів Кирило-Мефодієвського братства.

Живопис. Архітектура. Традиційно-побутова культура.

Пробудження національно-культурного життя на Західній Україні.

 

Література

    Багалій Д. Декабристи на Україні. – Харків,1926.

Баран С. «Весна народів» в Австро-Угорській Україні. – Мюнхен,1948.

Біографія Т.Шевченка у спогадах сучасників. -  К.,1958.

Борщак І. Наполеон і Україна. – Львів,1937.

    Грабович Г. Шевченко як міфотворець. – К.,1991.

Дем’ян Г.В. Іван Вагилевич – історик і народознавець. -  К.,1993.

Зайцев П. Життя Т.Шевченка. – К.,1994.

Зайончковский П.А. Кирило-Мефодиевское общество. – К.,1958.

Костомаров М. Науково-публіцистичні й полемічні писання. – К.,1928.

Мельник Л.Г. Технічний переворот на Україні у ХІХ ст. – К., 1972.

Нахлік І.О. Пантелеймон Куліш. – К., 1989.

Оглоблін О. Нариси історії капіталізму на Україні. – Харків,К.,1931.

Пінчук Ю. Микола Іванович Костомаров. 1817-1885. К.,1992.

Попов В. М.Максимович. – К.,1954.

Сарбей В.Г. Національне відродження України. – К.,1999.

Сергієнко Г.Я. Декабристи та їх революційні традиції на Україні. – К.,1975.

Сергієнко Г.Я. Суспільно-політичний рух на Україні після повстання декабристів. – К.,1971.

Шамрай А. Харківська школа романтиків. - Харків,1930. -  Т. І-ІІІ.

Шип Н.А. Интеллигенция на Украине  (ХІХ в.): Историко-социологический очерк. – К.,1991.

Кирило-Мефодієвське товариство: В 3 т. – К.,1990.

«Русалка Дністрова». Документи і матеріали. – К.,1989.

«Руська трійця» в історії суспільно-політичного руху і культури України. – К.,1987.

   

    Тема 2. Україна в другій половині XIX ст..

Політична ситуація в Україні середини ХІХ. ст. Кримська війна1854-1855 рр. і реакція на неї населення України. «Київська козаччина». Підготовка і проведення селянської реформи. Царський Маніфест і «Положення» від 19.ІІ.1861 р. Реформи 60-х рр., їхній зміст і значення. Народницький рух 60-х рр.

Десятиріччя австрійського абсолютизму (1850-1860) в Галичині. Занепад українства.  М.Погодін, Д.Зубрицький, О.Петрушевич і початки москвофільства. «Азбучна війна».

Економічне становище. Вплив реформ 60-х рр. на господарське піднесення Східної України. Розширення мережі залізничного транспорту і бурхливий розвиток гірничодобувної та металургійної промисловості. Формування Донецько-Криворізького промислового району. Здобутки машинобудівної та харчової промисловості. Масовий приплив іноземного капіталу. Розвиток міст і торгівлі. Формування, структура, національний склад і становище робітничого класу. Загострення протиріччя між робітниками і працедавцями.

Зміни в сфері аграрного виробництва і соціальній структурі східноукраїнського села. Його диференціація та декласація.  Вплив пережитків кріпацтва на життя, діяльність і настрої селянства. Місце України у системі європейського агровиробництва.

Східна Галичина – сировинний придаток Австро-Угорщини і Європи.  Проникнення іноземного капіталу в нафтовидобувну і лісову промисловість краю. Формування, структура та становище робітничого класу. Система землеволодіння і землекористування. Проблема «лісів і пасовиськ». Соціальна і національна структура  східно-галицького села. Причини і початки масової еміграції населення Західної України в Америку.

Політичне життя Наддніпрянщини. «Основа» і українська громада в Петербурзі. «Сповідь» В.Антоновича і зародження «хлопоманства». Його представники. Початки громадівського руху в Україні. Валуєвський циркуляр 1863 р. та його наслідки. Польське повстання 1863 р. і українське населення Правобережжя. Відродження громадівського руху і початки українофільства. Громадівський соціалізм. Емський указ 1876 р. і репресії проти українства. Друга хвиля української політичної еміграції – М.Драгоманов, М.Зібер, С.Подолинський, Ф. Вовк.

Народницький рух 70-80-х  рр. Внесок українців-народників у практику загальноросійської революційної боротьби. «Чигиринська змова». Криза українофільства і перші українські студентські громади 80-х рр. Щорічні святкування ювілеїв Т.Шевченка і їхній вплив на зростання національної свідомості та політичної активності молоді. Загострення протиріччя між «українофілами» і «свідомими» українцями. І.Липа і «Братство тарасівців» 1891-1893рр. Опозиційна діяльність земств. Загальноукраїнська безпартійна організація та її значення. Б.Грінченко і його літературно-політична дискусія з М.Драгомановим.

Перші робітничі і соціал-демократичні організації. Пропаганда марксизму в Україні. Перші марксистські гуртки.

Політичне життя Західної України. «Слово» і активізація москвофільства. Налагодження зв’язків прогресивної частини західноукраїнської молоді з представниками Наддніпрянської України. Початки народовського руху. О.Заячівський і виникнення «Просвіти». Її діяльність і значення. Угодовська акція Ю.Лаврівського 1869 р. і її невдача. Невдала спроба Й.Сембратовича зблизити москвофілів з народовцями 1870 р. і  перша українська щоденна газета «Основа». Ю.Романчук і відродження народовського руху. В.Барвінський і газета «Діло» (1880). Процес О.Грабар 1882 р. і криза москвофільства. «Народна Рада» і її діяльність. М.Драгоманов і Західна Україна.

Грамадсько-політична діяльність І.Франка, М.Павлика, О.Терлецького. Створення УРДП (1890). «Нова ера» - її ініціатори і провідники. «Новий курс» А.Вахнянина і О.Барвінського. Сеймові вибори 1895 р. «Криваві беденівські вибори» 1897 р. і  загострення українсько-польського протиріччя. «Україна irredenta»  Ю.Бачинського та її значення. Створення «Католицького русько-народного союзу», РУСДП та УНДП (1899). Є.Олесницький, К.Левицький, В. Будзиновський. Перетворення Східної Галичини в «Український П’ємонт». А.Шептицький.

«Руська Рада» - важливий осередок українства на Буковині. Діяльність С.Смаль-Стоцького і М.Василька. Здобутки буковинських українців у боротьбі за місця в сеймі і парламенті.

Масова мадяризація українського населення Закарпаття. О.Духнович. Засилля  москвофільства в краї. Початки діяльності Ю.Жатковича і А. Волошина.

Наука і культура України.  Нова хвиля духовного відродження Східної України на початку 60-х рр. Недільні школи і підготовка українських підручників для них.  Катастрофічні наслідки Валуєвського циркуляру і Емського указу для розвитку культури і освіти на Україні.

Стан початкової, середньої,спеціальної та вищої освіти в Україні. Діяльність наукових товариств і археографічних комісій. Досягнення науки. Історична школа В.Антоновича. Заснування товариства ім.. Т.Шевченка у Львові (1873) і перетворення його у НТШ (1893). Наукова діяльність М.Грушевського у Львові. І.Полюй.

Здобутки українського красного письменства. І.Франко. Театр. Образотворче  мистецтво. С.Васильківський, М.Пимоненко, І.Труш. М.Лисенко – засновник вітчизняної класичної музики. Народна творчість.

    Література

Афанасьєв В.А. Товариство «південноросійських художників», - К.,1961.

Винар Л. Галицька доба життя М.Грушевського // Український історик. – Денвер, 1967. – Ч. 2-3.

Витанович І. Історія українського кооперативного руху. – Нью-Йорк,1964.

Грицак Я. Дух, що тіло рве до бою. Спроба політичного портрету Івана Франка. – Львів,1991.

Гришко В. Панславізм. – Мюнхен,1956.

Гуржій І.О. Україна в системі всеросійського ринку 60-90-х років ХІХ ст.. – К.,1968.

Довгин В. Українська ідея в політичній теорії М. Драгоманова. – К.,1991.

Драгоманов М.П. Літературно-публіцистичні праці: У 2 т. – К.,1970.

Євтух В., Ковальчук О. Українці в Канаді. – К.,1993.

Злупко С. Сергій Подолинський – вчений, мислитель, революціонер. – К.,1990.

Іванова Р.П. Михайло Драгоманов у суспільно-політичному русі Росії та України. – К.,1971.

Ковальчук Г.І. Економічний розвиток західноукраїнських земель. – К.,1988.

Корнійчук Л.Я. Суспільно-політична думка на Україні в 70-х роках ХІХ с.. – К.,1971.

Лукеренко Г.И. Польское восстание 1863 г. на Правобережной Украине. – К.,1967.

Мельник Л.Г. Промисловий переворот на Україні. – К.,1972.

Молчанов В. Державницька думка Михайла Драгоманова. – К.,1994.

Моргун О. Нарис історії промислової кооперації України – Мюнхен,1966.

Мороз З.П. Українська драматургія і театр другої половини ХІХ ст.. – К.,1950.

Нарис історії «Просвіти». – Львів; Краків; Париж,1993.

Плачинда В.П. Павло Гнатович Житецький. – К.,1987.

Рудько М.П. Революційні народники на Україні в 70-ті роки ХІХ ст. – К.,1973.

Сарбей В.Г. Історія України. ХІХ – початок ХХ ст. – К ., 1994.

Сухий О. Галичина: між Сходом і Заходом. Нариси історії ХІХ – початку ХХ ст. – Львів,1997.

Теплицький В.П. Реформа 1861 р. і аграрні відносини на Україні. – К., 1958.

Трусевич С.М. Суспільно-політичний рух у Східній Галичині в 50-60-х роках ХІХ ст. – К.,1975.

Федченко П. Михайло Драгоманов. – К.,1991.

Р о з д і л 5. Україна в XX ст.

Тема 1. Україна на початку  XX ст.

Соціально-економічне становище українських земель. Проникнення монополістичного капіталу в промислове і фінансове життя Наддніпрянщини. Загальна криза 1900-1903 рр. ЇЇ вплив на різке погіршення становища місцевого населення. Робітничі страйки 1903 р. на півдні України. Розорення дрібнопоміщицьких господарств і зростання ролі та ваги великопоміщицьких маєтностей. Масове обезземелення дрібного селянства і подальше розшарування східноукраїнського села. Селянські заворушення 1902 р. Сільська община – головна перешкода на шляху розвитку капіталістичних відносин у селі і основні напрямки столипінської реформи щодо її ліквідації. Запровадження хутірного та відрубного господарства. Масове переселення українських селян і освоєння ними Сірого та Зеленого Клину. Економічні та соціальні наслідки столипінської реформи.

Засилля неукраїнського капіталу в економіці Західної України і перші дієві кроки вітчизняних підприємців та фінансистів, спрямовані на усунення цього явища. Розширення мережі залізничного транспорту і негативний вплив цього явища на розвиток місцевої промисловості. Дальше обезземелення і розорення західноукраїнського селянства й активізація переселенського руху за океан. Аграрні страйки 1902 р. і причини їхньої поразки. Кооперація як єдиний засіб відродження національної торгівлі та господарства. Діячі західноукраїнської кооперації.

Життя української еміграції в Америці.

Політичне життя Наддніпрянщини. Шляхи і перспективи розвитку українського національно-визвольного руху на поч. ХХ ст. «Самостійна Україна» М. Міхновського і її вплив на пробудження національної свідомості народу. Заснування РУП (1900) і її розкол. Діяльність УНП, «Спілки», УСДРП,УРДП, інших українських політичних об’єднань. Загальноросійські політичні партії і їхнє ставлення до українського питання. Студентські заворушення 1901 р. Газета «Киевские Отклики»  і земсько-ліберальна опозиція царизму. Відкриття пам’ятника І. Котляревському в Полтаві 1903 р. – перша всеукраїнська політико-культурна маніфестація.

Україна і російсько-японська війна 1904-1905 рр. Бенкетна компанія 1904 р. Дискусія навколо проблеми можливого скасування обмежень українського слова в Росії.

Україна в революції 1905-1907 рр. Стратегія і тактика різних політичних угруповань. Робітничий і селянський рухи. Заворушення в армії і на флоті. Активізація національно-визвольного руху. «Хлібороб» і брати В. та С. Шемети. Громадсько-політична діяльність Є.Чикаленка. Повернення в Київ М.Грушевського. В.Доманицький і перше повне видання «Кобзаря» Т.Шевченка. Відкриття «Просвіти» і українських клубів. Спроби впровадження української мови  викладання в школах та вузах України. Українська фракція в 1 Державній Думі.

Третьочервневий переворот і посилення політичної реакції в країні. Репресії проти українства – закриття українських інституцій, часописів, переслідування національно-свідомих українців. Нова хвиля східноукраїнської політичної еміграції на Захід. Чорносотенні єврейські програми. Політичні наслідки столипінської реформи. Створення ТУП(1908) Вибори до IV Державної Думи (1912) і поглиблення розколу в українському таборі. Політичні платформи видань «Рада», «Сніп», «Украинская жизнь», «Дзвін». Українське питання в IV Думі. Заборона святкування Шевченківського ювілею в 1914 р. Зв’язки Наддніпрянщини з Західною Україною напередодні війни.

Політичне життя Західної України. Ідея відродження соборної української держави і студентське віче 1900 р. у Львові. Л.Цегельський, В.Старосольський, С.Вітик. Боротьба за український університет, національну школу та реформу виборчого права. В.Дудикевич і «відродження» галицького москвофільства. Криваві сеймові вибори 1908 р. і вбивство 12.IV.1908 р. М.Січинським галицького намісника А. Потоцького.

В.Нагірний і діяльність спортивних організацій «Соколи». Налагодження К.Трильовським мережі пожежних товариств «Січ». Заснування таємного військового товариства «Пласт» (1911), «Товариства Український Січових Стрільців» (1913) та організації «Січові Стрільці –ІІ» (1914). Розробка і пропаганда Д.Донцовим концепції українського політичного сепаратизму (1913).

Україна в роки Першої світової війни. Причини і характер війни. Плани російського та австрійського імперіалізму. Політичні партії і угруповання Наддніпрянщини напередодні та в роки війни, їхнє ставлення до неї. Посилення репресій проти українства. Приїзд з-за кордону і арешт М.Грушевського. Погіршення становища народних мас у ході війни.

Створення Головної Української Ради ( I. VIII. 1914 р.),  СВУ (4. VIII. 1914 р.),Української Боєвої Управи ( 6. VIII. 1914 р.). Їхні програми, члени, діяльність.

Хід воєнних дій і трагедія братовбивчої війни для українського народу. Антиукраїнська політика російських окупаційних властей в Галицько-Буковинському губернаторстві. Арешти А.Шептицького, інших західноукраїнських лідерів. Масові депортації західноукраїнського населення у глиб Росії. Насильницьке запровадження православ’я в Галичині. Співпраця лідерів  галицьких москвофілів з окупантами.

Організаційне оформлення і перші збройні сутички загонів УСС з російськими військовими частинами на Ужоцькому перевалі і біля с. Ботелка (27. ХІ. 1914 р.). Бої на Маківці (29.ІV.- 2.V.1915 р.), під Галичем (28.VІІ.1915 р.), на Лисоні і під Потуторами (ІХ. 1916 р.), під Куропатниками і Конюхами (ІХ – Х.1917 р.). Провідники Січових Стрільців – В. Дідушок, С.Горук, Д.Вітовський, К.Гутковський та інші. С.Галечко і О.Степанів. В.Вишиваний.

Репресії австрійських властей проти населення Західної України після відступу російських військ. Акт «двох цісарів» від 23. Х.1916 р. про утворення Польської держави і надання  найширшої автономії для єдиної Галичини без врахування інтересів українського населення. Розпуск Головної Української Ради і перехід її функцій до Української Парламентської Ради. Початок активної політичної кар’єри Є.Петрушевича.

Наука і культура України. Переїзд М.Грушевського до Києва і заснування там Наукового товариства. Налагодження випуску періодичних україномовних наукових видань. Підготовка і випуск двотомника «Украинский народ в его прошлом и настоящем» (1914 – 1916). Київська школа істориків та літературознавців. «Історія української літератури» С.Єфремова. Л. Мацієвич і розвиток авіації.

Наукова і видавнича діяльність НТШ у Львові. Львівська школа істориків-державників. Наукові розробки І.Франка, В. Гнатюка, О. і Ф. Колесс. Дослідження з правознавства І.Верхратського і І. Раковського.

В.Кричевський і народження українського архітектурного стилю. Архітектура  С. Тимошенка і О.Лушпинського. Досягнення в галузі скульптури М.Парашука та А.Коверка. Початки творчого шляху О.Архипенка. Графіка Ю.Нарбута, П.Ковжуна, М.Бутовича. Живопис О.Мурашка, М.Бурачека, І. Труша, Ф. Кричевського. Музична творчість К.Стеценка, М.Леонтовича, Я.Степового, Ф.Колеси, С.Людкевича. М.Гайворонський і феномен української стрілецької пісні.

Література

Баран С. Митрополит Андрей Шептицький. – Мюнхен,1947.

Бачинський Ю. Українська імміграція в З’єднаних Державах Америки. – Львів, 1914.

Величковський М. Столипінська земельна реформа. – Лондон,1964.

Гнатюк В. Наукове товариство імені Т. Шевченка у Львові. – Мюнхен; Париж,1984.

Голубець М. Рік грози і надій 1914. – Львів,1934.

Грушевський М. Новий період історії України за роки від 1914 до 1918. – К.,1992.

Донцов Д. Історія розвитку української державної ідеї. – К., 1991.

Дорошенко В. Революційна Українська Партія (РУП). – Львів,1921.

Дорошенко В. Українство в Росії. – Відень, 1917.

Дорошенко Д. Галицька руїна// Наше минуле. – К., 1918. Ч.3.

Дорошенко Д. Російська окупація Галичини 1914-1916 рр. // Наше минуле. – К., 1918. Ч.1.

Думін О. Історія легіону Українських Січових Стрільців. 1914-1918. – Львів, 1936.

Качараба С., Рожик М. Українська еміграція 1890-1914. – Львів,1995.

Коллард Ю. Спогади юнацьких днів. 1897-1906. – Торонто, 1972.

Лось Ф. Революція 1905-1907 рр. і Україна. – К.,1955.

Мірчук П. Микола Міхновський. Апостол української державності. – Філадельфія,1960.

Миколаєвич М. Москвофільство: його батьки і діти. – Львів,1936.

Назарук О. Слідами Українських Січових Стрільців. – Львів, 1916.

Ріпецький С. Українське Січове Стрілецтво. Визвольна ідея і збройний чин. – Нью-Йорк,1956.

Українські Січові Стрільці. 1914-1920.- Львів, 1991.

Українські канадці в історичних зв’язках із землею батьків. Збірник. – К., 1990.

Франко-Ключко А. Іван Франко і його родина. Спомини. – Торонто,1956.

Чикаленко Є. Щоденник (1907-1917). – Львів, 1931.

Тема 2. Україна в Добу національно-визвольних змагань (1917-1921 рр.).

Лютнева  1917 р. революція в Петрограді і Україна.  Політична і соціально-економічна ситуація в Росії напередодні лютневих подій. Участь і роль вояків-українців в них. Реакція  в Україні на події в Петрограді і формування органів Тимчасового уряду на місцях. Діяльність ТУП. Утворення Центральної Ради – наукова дискусія навколо питання про час, обставини, ініціаторів її організації і авторів її назви. Відкриття українського військового клубу ім.. П.Полуботка і його діяльність.

Боротьба за лідерство в українському русі – Є.Чикаленко, М.Міхновський, М.Грушевський, В.Винниченко та ін. УСДРП, УПСР, УДХП, УПСС та ін. українські політичні партії та їхнє ставлення до українського питання. Створення органів Центральної Ради і  рад робітничих і солдатських депутатів на місцях. Обрання М.Грушевського головою Центральної Ради. Неоднозначна оцінка його ролі й діяльності на цьому посту.

Відродження української преси, культурно-освітніх товариств. Діяльність земств. Проблема нацменшостей в Україні.

Час втрачених можливостей (IV-X. 1917 р.) Всеукраїнський національний конгрес 6-8 IV і проголошення офіційного курсу на автономію України. Всеукраїнські селянські, робітничий, кооперативний, педагогічний та ін. з’їзди. Їхні постанови. І Універсал Центральної Ради (10.VІ) і утворення Генерального секретаріату. (15.VІ).  ІІ Універсал (3.VІІ) і розширення складу Центральної  Ради за рахунок представників політичних партій і нацменшостей України.

Особливості соціальної, економічної, національної, релігійної та культурно-освітньої політики Центральної Ради. Боротьба за впливи на місцях між представниками Центральної Ради, Тимчасового уряду і рад робітничих і солдатських депутатів. Ускладнення соціально-економічного і політичного становища в Україні  влітку-восени 1917 р. Загострення міжнаціональних протиріч.

Ситуація на фронтах і в тилу армії. Більшовицька антивоєнна агітація та її вплив на військове і цивільне населення. Українізація російських військових частин. Військова політика Центральної Ради. Богданівський, Полуботківський та сердюцькі полки. Виступ полуботків (4-6 VІ). С.Петлюра – генеральний секретар військових справ. Поглиблення анархії в армії та її розвал. Українське вільне козацтво. Відгомін корніловського заколоту в Україні.

І Українсько-большовицька війна (ХІІ 1917 -  ІV.1918 рр.) і крах політики Центральної Ради. Жовтневий більшовицький переворот у Петрограді і Україна. Збройні виступи більшовиків у Києві та Вінниці проти Тимчасового уряду і перехід усієї влади в Україні до рук Центральної Ради. ІІІ Універсал Центральної Ради (7.ХІ.1917 р.) і проголошення  УНР в складі Російської федерації. Ускладнення стосунків Центральної Ради з петроградським РНК і прийняття останнім «Маніфесту до українського народу з ультимативними вимогами до Центральної Ради» (3.ХІІ.1917 р.).  Підсумки виборів до  Всеросійських Установчих зборів в Україні. Розвал українських збройних формувань. Повна ізоляція Центральної Ради і стрімке зростання більшовицького впливу на місцях.

Встановлення радянської влади в Харкові (10.ХІІ.1917 р.) та інших промислових центрах України. Маніфест ЦВК рад України про повалення Центральної Ради і створення Народного секретаріату -  першого радянського уряду України (17.ХІІ. 1917 р.). Початок загального наступу російських та українських радянських військ проти Центральної Ради. ІV Універсал (21.І.1918р.) і проголошення повної незалежності УНР. Крути – легенди і дійсність. Антиурядовий заколот арсенальців і його розгром (16-22.І.1918 р.). Перше бойове хрещення військових загонів Є.Коновальця, С.Петлюри, П.Болбочана і В.Петрова на вулицях Києва. Вступ у місто радянських військ. «Муравйовщина». Діяльність Центральної Ради на Волині. (28.І.-8.ІІІ.1918 р.).

Переорієнтація зовнішньої політики Центральної Ради з Антанти на держави Четверного Союзу. Делегація УНР на Берестейських переговорах. Її склад і діяльність (29.ХІІ.1917 р. – 30. І.1918 р.). Умови мирного договору УНР з країнами Центрального блоку. Вступ німецьких та австро-угорських військ на територію Східної України. Їхня окупаційна політика. Перебування УСС під проводом В.Вишиваного на Наддніпрянщині. Кримський похід П.Болбочана.

Внутрішня і зовнішня політика Центральної Ради після повернення до Києва (9.ІІІ – 29.ІV.1918 р.). Особливості її аграрної політики. Загострення протиріч з окупаційними властями. «Центральна Рада розіп’яла Україну на хресті своїх партійних програм». Останнє засідання Малої Ради 29.ІV.1918 р. – ухвалення проекту Конституції УНР і обрання М.Грушевського президентом УНР. Обрання М.Шрага головою Центральної Ради.

Гетьманська держава П.Скоропадського (29.ІV – 14. ХІІ.1918 р.). Ймовірні  претенденти на гетьманську булаву. Хліборобський конгрес 29.ІV і обрання гетьманом України П.Скоропадського. Його характеристика як людини і політичного діяча. «Грамота до всього українського народу» і «Закони про тимчасовий устрій України». Уряди М.Сахно-Устимовича, М.Василенка, Ф.Лизогуба, С.Гербеля – їхній склад і діяльність. Особливості внутрішньої і зовнішньої політики Гетьманату. Його залежність від німецьких окупаційних властей. Здобутки в галузі освіти, науки, культури, господарського відродження. Церковне питання. Підготовка і початок проведення військової реформи.

Ставлення українських політичних партій до гетьманського перевороту і співпраці з новою владою. Формування антигетьманської політичної опозиції. Її табори, склад, програми. «Український національно-державний союз» і його реорганізація в «Український національний союз». А.Ніковський і В.Винниченко. «Всеукраїнський союз земств» і С.Петлюра. Діяльність РКП(б) по консолідації більшовицьких сил України. І з’їзд КП(б)У як складової частини РКП(б) (5-12. VІІ). Більшовицька пропаганда в Україні. Теракти. Загострення аграрного питання весною-влітку 1918 р. Масові селянські збройні повстання проти гетьманату і німецьких окупаційних властей. Початки повстанської антидержавної діяльності Н.Махно (Міхненка). Створення Директорії (13.Х.10), її склад і програма дій. Політична ізоляція П.Скоропадського і грамота від 14.ХІ.

Антигетьманське повстання 15.ХІ – 14.ХІІ. Виступ січових стрільців проти гетьманської влади. Бій під Мотовилівкою 18.ХІ. Ф.Черник. Перехід на бік директорії Лубенського полку Ю.Отмарштейна і Запорізької дивізії П.Болбочана. Масовий повстанський рух – його плюси і мінуси. Бої за Київ. Зречення П.Скоропадського (14.ХІІ.) і відмова Ради міністрів Української держави від влади (15.ХІІ).

Наддніпрянщина в добу Директорії (15.ХІІ.1918-21.ХІ.1920 рр.). Масова евакуація німецьких та австро-угорських військ на батьківщину і окупація півдня України військами Антанти (15-25.ХІІ.1918р.). Вступ в Київ Корпусу січових стрільців і Дніпровської дивізії (18.ХІІ.1918 р.). Київський період Директорії (19.ХІІ.1918 р.- 2.ІІ. 1919 р.). Особливості внутрішньої і зовнішньої політики урядів В.Чеховича (з 26.ХІІ.1918 р.), С.Остапенка (з 13.ІІ.1919 р.), Б.Матроса (з 9.ІV.1919р.), І.Мазепи (з 27.VІІІ.1919 р.), В.Прокоповича (з 26.V.1920 р.) та А.Лівицького (з 16.Х.1920 р.). Зв’язки з  ЗУНР і Акт злуки від 22.І.1919 р.. Трудовий конгрес 23-28. І.1919 р. і його рішення.

Циркуляр наркомату закордонних справ РСФРР від 24.ХІІ.1918 р. про анулювання Брестського договору і відмову від визнання УНР як самостійної держави. Вторгнення радянських військ на територію України. Богунський і Таращанський полки. Наукова дискусія навколо постатей М.Щорса, В.Боженка, А.Богунського (Шарого). Перехід на радянські позиції отаманів Зеленого (Д.Терпила), М.Григор’єва, Н.Махна, інших повстанських ватажків. Невдала оборона Лівобережжя і «справа» отамана П.Болбочана. Відхід січових стрільців з Києва 5.ІІ.1919 р. Десант військ Антанти на півдні України.

Друга більшовицька окупаціяУкраїни. Декларація Тимчасового уряду УСРР від 25 січня 1919 р. про потребу обєднання УСРР і РСФРР у федерацію. Створення РНК УСРР на чолі з Х.Раковським і його повна залежність від Москви. ІІІ Всеукраїнський з’їзд Рад (6-10.ІІІ.1919 р.) і перша конституція УСРР. Терор ВУЧК. Продрозверстка. Розгортання масового антибільшовицького руху. Виступи проти радянської влади отаманів Зеленого, Григор’єва, Соколовського, Шепеля, Ангела, Орловського та ін. Ультиматум Ю.Мазуренка до Х.Рраковського від 25. ІV.1919 р. і діяльність Всеукраїнського ревкому на чолі з А.Річицьким, М.Авдієнком, А.Драгомирецьким. Роль уряду ЗОУНР і М.Григорєва в ліквідації спроби Кремля здійснити експорт соцреволюції в Центральну Європу. Відступ РНК УСРР з Києва до Чернігова 31.VІІІ. 1919р.

Ускладнення становища УНР взимку-навесні 1919 р. Вінницький період директорії (2.ІІ.-6.ІІІ. 1919 р.). Її «залізнична одіссея» («у вагоні – Директорія, під вагоном – територія»). Деморалізація  Запорізької дивізії і її перехід 16.ІV.1919 р. в Румунію. «Заколоти» отаманів Волоха (21.ІІІ), Оскілка (29.ІV) і Болбочана (9.VІ). Їхня суть, наслідки, неоднозначна оцінка. Єврейські погроми. Армія УНР «між молотом і ковадлом» і усунення загрози її ймовірного розгрому частинами «Запорізької Січі» отамана Божка (2.VІ.1919 р.). Відхід армії ЗОУНР на Збруч 15.VІІ.1919 р. підготовка і початок спільного походу військ УНР і ЗОУНР на Київ і Одесу (12.VІІІ.1919 р.). «Київське безглуздя» 31.VІІІ.1919 р. і початок збройної конфронтації українських армій з Добровольчою армією А.Денікіна.

Захоплення України військами А.Денікіна. Особливості його соціальної і національної політики на Україні. Оголошення 24.ІХ.1919 р. урядом УНР війни А.Денікіну. Оборонні бої українських армій. Різке погіршення боєздатності українських військ через нестачу зброї та епідемію тифу. Масовий повстанський рух у тилу Добровольчої армії.  Н.Махно і розроблена ним тактика партизанських рейдів «із землі та в небо».

Дальше загострення протиріч між урядами УНР та ЗОУНР. Зятківецьке перемир’я 6.Х. і Одеська угода 17.ХІ.1919 р. між представниками Добровольчої армії і армії ЗОУНР. «Денікіада УГА» та  її неоднозначна оцінка. Агонія влади в УНР. Прорадянський заколот отаманів Волоха, Божка, Данченка 1-2.ХІІ.1919 р. Армія УНР у «трикутнику смерті». Саморозпуск Корпусу січових стрільців 4.ХІІ.1919 р. Від’їзд С.Петлюри у Варшаву. Перший Зимовий похід армії УНР під проводом М.Омеляновича-Павленка (6.ХІІ.1919 – 5.V.1920 рр.). Третя більшовицька окупація. Угода між ревкомом УГА і командуванням Червоної армії про створення ЧУГА (12.і.1920. р.). Зміна тактики більшовиків у питаннях державного, господарського та культурно-національного будівництва на Україні. Саморозпуск партії боротьбистів.

Підписання конвенції між урядами УНР і Польщі (21-24.ІV.1920 р.). Початок радянсько-польської війни (25. ІV.1920 р.). Вступ до Києва польських та українських частин (6.V.1920.р.). Польська окупація в Україні і контрнаступ радянських військ (26.V - 17.VІ.1920 р.). Наступ Червоної армії на Львів і Варшаву. Оборона 6-ою українською дивізією Замостя і «чудо на Віслі» (VIIІ.1920 р.). Останній контрнаступ регулярних військ УНР проти Червоної армії (15.ІХ.-21.ХІ. 1920 р.). Наступ армії П.Врангеля проти радянських військ і його розгром (6 VI - 17.ХІ.1920 р.). Ризький мирний договір 18.ІІІ.1921 р. і його наслідки.

Антирадянський повстанський рух у 1920-1921 рр. ІІ Зимовий похід армії УНР (Листопадовий рейд) під проводом Ю.Тютюнника (4-29.ХІ.1921 р.). Базар.

Західноукраїнські землі в 1918-1920 рр. Соціально-економічна і політична ситуація в Західній Україні наприкінці Першої світової війни. Безсилля центральної влади і загострення міжнаціональних протиріч. Маніфест цісаря Карла від 16.Х.1918 р. – остання спроба  стримати імперію від розвалу. Досягнення єдності  в питаннях державотворення між українськими політичними об’єднаннями і партіями.

Створення 19.Х.1918 р. Української національної ради. Її склад, програми, діяльність. Д.Вітовський і підготовка збройного повстання в Галичині. Листопадовий чин. Бої у Львові (1-21.ХІ.1918 р.) – здобутки і прорахунки. Створення Державного секретаріату і органів української влади на місцях. Окупація польськими військами Холмщини, Лемківщини, Посяння і Підляшшя (ХІ.1918 р.). Перша (27.ХІІ.1918 р.) і друга (11-13.І.1919 р.) українські офензиви на Львів – причини їхньої невдачі. Налагодження зв’язків і військова співпраця з Українською державою і УНР. Антанта і польсько-українське збройне протистояння. Вовчухівська офензива  (15.ІІ – 7.ІІІ.1919 р.) і її наслідки. Окупація Румунією Покуття (24-27.V.1919 р.). Армія ЗОУНР у «трикутнику смерті». Чортківська офензива 7-28. VI. 1919 р. – її хід, значення, причини невдачі. Проголошення Є.Петрушевича диктатором ЗОУНР 9.VI.1919 р. Повна  окупація Галичини польськими військами і перехід армії ЗОУНР через Збруч (VII.1919 р.). Дальше ускладнення відносин між УНР і ЗОУНР. Остання нарада уряду ЗОУНР з представниками Директорії (12.ХІ.1919 р.) і від’їзд Є.Петрушевича у Відень (16.ХІ.1919 р.). Польська окупаційна політика в Східній Галичині.

Утворення Українського крайового комітету як буковинського представництва Української національної ради (25.Х.1918 р.). Створення Компартії Буковини (ХІ.1918 р.). Проголошення Буковинським народним вічем воз’єднання  Північної Буковини з Україною (3.ХІ.1918 р.). Перехід влади до рук Українського крайового комітету і обрання президентом краю О.Поповича (6.ХІ.1918 р.). Окупація Чернівців (11.ХІ) і Північної Буковини румунськими військами (6-12.ХІ.1918 р.). Проголошення румунським Генеральним конгресом Буковини злуки з Румунією (28.ХІ.1918 р.). Хотинське збройне повстання 23-31.І.1919 р. Визнання Антантою права Румунії на край (10.ІХ.1919 р.). Особливості румунської окупаційної політики в Північній Буковині.

Створення в Пряшеві Руської народної ради 8.ХІ.1918 р. Захоплення Ужгорода чеськими військами 15.І.1919 р. Рішення Закарпатських всенародних зборів про возз’єднання краю з Україною (21.І.1919 р.). Визнання Антантою права Чехословаччини на Закарпаття з наданням статусу крайової автономії і права на власний сейм (10.ІХ.1919 р.). Затвердження урядом Чехословаччини Директорії Підкарпатської Русі на чолі з Ю.Жатковичем як органу крайової ради краю (17.ХІІ.1919 р.). Особливості чеської окупаційної політики в Закарпатті.

Розвиток української науки, освіти, культури.

Причини поразки українських  визвольних змагань 1917-1921 рр. Уроки боротьби і її значення.

Література

Антонов–Овсеенко В. Записки о гражданской войне. – М.,1930.

Безручко М. Січові Стрільці в боротьбі за державність. – Каліш,1932.

Біднов В, Церковна справа на Україні. – Тарнів,1921.

Верига В. Листопадовий рейд. – К.,1995.

Верстюк М. Махновщина. – К.,1992.

Винниченко В. Відродження нації: У3т. – К.,1990.

    Войнаренко О. До нової Полтави. – Нью-Йорк, 1951.

    Волковинський В., Кульчицький С., Християн Чаковський. – К., 1990.

Волковинський В. Нестор Махно: легенди і реальність. – К., 1994.

Галаган М. З моїх споминів. – Львів,1930. – Ч.4.

Гірняк Н. Полковник Василь Вишиваний. – Вінніпег,1956.

Голубко В. Армія УНР. 1917-1918. Утворення та боротьба за державу. – Львів, 1997.

Гольдеман С. Жидівська національна автономія на Україні 1917-1922. – Мюнхен,1963.

Горліс-Горський Ю. Холодний Яр. –  К., Львів, Дрогобич, 2006.

Гуцуляк М. Перший листопад 1918. – Ванкувер,1973.

Деникин А.И. Очерки русской смуты: В 5 т. – Берлин,1921-1926.

Доленга С. Скоропадщина. – Варшава,1934.

Дорошенко Д. Мої спомини про недавнє минуле (1914-1920).- Мюнхен,1969.

Доценко О. Зимовий похід. – Варшава,1935.

Думін О. Історія Легіону Українських Січових Стрільців. 1914-1918. – Львів,1936.

Заклинський М. Дмитро Вітовський. - Нью-Йорк, 1967.

Іванина Н. Залізні роки 1914-1922. – Львів, 1937.

Іванис В. Боротьба Кубані за незалежність. – Мюнхен, 1968.

Іванис В. Симон Петлюра – президент України. – Дрогобич, 1991.

Какурин Н. Е. Как сражалась революция. М., 1990. – Т.1-2.

Какурин Н. Мельников В. Война с белополяками. – М., 1925.

Капустянський М. Похід українських армій на Київ-Одесу в 1919 р. – Мюнхен,1946.

Кедровський В. 1917-й рік. – Вінніпег, 1967.

Ковалевський М. При джерелах боротьби. – Іннсбрук, 1960.

Кондуфор Ю. Великий Жовтень на Україні. – К., 1977.

Коновалець Є. Причинки до історії української революції. – Прага,1928.

Конституційні акти України 1917-1920. – К.,1992.

Кордуба М. Переворот на Буковині // ЛНВ. – Львів. – 1923. – Кн. Х-ХІ.

Кравс А. За українську справу. – Львів, 1937.

Крезуб А. Нарис історії українсько-польської війни 1918-1919. – Нью-Йорк, 1966.

Кузьма О. Листопадові дні 1918 р. - Нью-Йорк, 1960.

Кульчицький С. Комунізм в Україні. Перше десятиріччя (1919-1928). – К., 1996.

Курас І. Великий Жовтень і крах націоналістичного реформізму в Україні. – К., 1985.

Ласовський В. Генерал Тарнавський. – Львів, 1935.

Левицький К. Великий зрив (від березня до листопада 1918). – Львів, 1931.

Левицький О. Галицька Армія на Великій Україні. – Відень, 1921.

Литвин Н., Науменко К. Історія ЗУНР. – Львів, 1995.

Лихолат А. Розгром націоналістичної контрреволюції на Україні 1917 – 1922.- М., 1954.

Лозинський М. Галичина в рр. 1918-1920. – Нью-Йорк, 1970.

Мазепа І.Україна в огні і бурі революції. – Прага, 1941 – 1942. – Т.1-3.

Майстренко І.  Історія Комуністичної партії України. - Нью-Йорк, 1979.

Малик Я. Відродження радянського режиму в українському селі (1919-1920). – Львів,1996.

Марголін А. Україна і східна політика Антанти. – Берлін, 1921.

Махно Н. Воспоминания. – К., 1991. – Кн.. 1-3.

Мицюк О.  Доба Директорії УНР. Спомини і роздуми. – Львів, 1938.

Мірчук П. Євген Коновалець. – Торонто, 1958.

Мірчук П.Від Другого до Четвертого універсалу. – Торонто, 1955.

Мірчук П. Українсько-московська війна (1917-1919). – Торонто,1957.

Монкевич Б. Спомини з 1918 р. – Львів, 1928.

Монкевич Б. Чорні запорожці. – Львів,1929.

Назарук О. Рік на Великій Україні. – Відень,1920.

Оберучев К. Воспоминания. – Нью-Йорк, 1930. – Т.1.

Омелянович-Павленко  М. Зимовий похід. – Каліш, 1934.

Омелянович-Павленко М. На Україні 1919. – Прага, 1940.

Онацький Є. По похилій площі. – Мюнхен, 1964-1969. – Т.1-2.

Оскілко В. Між двома світами. – Рівне, 1924. Ч.1.

Павленко Ю., Храмов Ю. Українська державність у 1917-1919  рр. – К., 1995.

Паліїв Д. Листопадова революція: З моїх споминів. – Львів, 1929.

Петлюра С. Статті. – К., 1993.

Петрів В. Спомини з часів української революції (1917-1921). – Львів, 1927-1931. – Ч.1-4.

Попов Н. Очерки истории Коммунистической партии (большевиков) Украины. – Харьков,1933.

Реєнт О. Українська революція. – К.,1996.

Ріпецький С. Українське Січове Стрілецтво. – Нью-Йорк, 1956.

Рубльов О.С., Реєнт О.П. Українські визвольні змагання 1917-1921 рр. – К., 1999.

Саліковський О. На порозі Гетьманщини. – Львів, 1924.

Сеньків М., Думинець І. Західноукраїнська Народна Республіка. – Дрогобич,1996.

Скоропадський П. Спогади. Кінець 1917 – грудень 1918. – К., Філадельфія, 1995.

Скрипник М. Начерк історії пролетарської революції на Україні. – Харків, 1923.

Соловей Д.  Голгота України. – Дрогобич, 1993.

Стахів М. Третя Совєтська Республіка в Україні. – Нью-Йорк, 1968.

Стахів М. Україна в добі Директорії УНР. – Скрентон, 1963.

Стахів М. Україна проти більшовиків. -  Тернопіль, 1993.

Тимошевський В. Історія української влади. 1917-1919. – Відень; К., 1920.

Тимошевський В. Шлях до катастрофи: Події в Рівнім. – Відень; К., 1920.

    Тинченко Я. Українське офіцерство: шлях скорботи та забуття. – К., 1995.

Томашівський С. Під колесами історії. – Берлін, 1922.

Тютюнник Ю. З поляками проти України. – К., 1991.

Тютюнник Ю. Зимовий похід 1919-20. – Нью-Йорк, 1966.

Феденко П. Суспільні і політичні рухи в Україні. – Париж, 1953.

Цегельський Л. Від легенди до правди. – Філадельфія; Нью-Йорк, 1960.

Цегельський Л.  Спогади. – Філадельфія, 1937.

Шанковський Л. Українська Армія в боротьбі за державність. – Мюнхен, 1958.

    Шанковський Л. Українська  Галицька Армія. – Вінніпег, 1974.

Шаповал М.  Гетьманщина і Директорія. - Нью-Йорк, 1958.

Шелухин С. Варшавський договір між поляками і С.Петлюрою. – Лондон; Гаага, 1966.

Шкрумеляк Ю. Поїзд мерців. Картини жертв і трудів. – Львів; К., 1922.

Шубин А. Анархия – мать порядка. Между красными и белыми. – М., 2005.

Шухевич С. Спомини. – Львів, 1929. – Т.1-5.

Більшовики України в боротьбі за встановлення Радянської влади. Документи. – К.,1957.

Большевистские военно-революционные комитеты. Документы.- М.,1958.

Базар. 1921.21.ХІ.Спогади учасників походу. – Каліш, 1932.

Великий Українець: матеріали з життя та діяльності М.Грушевського. – К.,1992.

Герої Крут. – Дрогобич,1995.

За волю України. Історичний збірник УСС. 1914-1964. - Нью-Йорк, 1967.

Історія міжнародних відносин України (1917-1992). – Львів, 1992.

Історія січових стрільців: Воєнно-історичний нарис. – К., 1992.

Пам’ятна книга бувших вояків-українців в Канаді. – Гамільтон, 1987.

Революция на Украине по мемуарам белых. – К., 1990.

Тема 3. Україна в період між двома світовими війнами (1921-1939 рр.)

Соціально-економічне становище Східної України. Катастрофічний стан східноукраїнської економіки на поч.. 20-х рр. Голод 1921-1923 рр. на півдні України;  його причини і наслідки. Міжнародна допомога голодуючим. Суть і завдання непу. Перші кроки до його впровадження. Відновлення діяльності промислових об’єктів і налагодження агропромислових зв’язків. Відродження сільськогосподарського виробництва і кооперації. Боротьба з розрухою і безробіттям. Підсумки відбудовчого періоду.

Курс КПРС на соціалістичну перебудову економіки країни, індустріалізацію промисловості та колективізацію сільського господарства. Перехід до адміністративно-командної системи управління економікою. Радянські п’ятирічки – міфи і реальність. Ізотовський і стахановський рухи. Плюси і мінуси соцзмагання. Вагомі здобутки в сфері промисловості та їхня справжня ціна.

Хлібозаготівельна криза кінця 20-х рр. як наслідок відмови від політики «змички міста з селом» і впровадження курсу «диктатури промисловості». Проблема «ножиць цін». Курс КПРС на ліквідацію куркульства як класу і створення домінуючого соціалістичного сектору в агровиробництві. Перша в СССР МТС на Одещині (1928). Перші наслідки колективізації. Масовий саботаж колгоспників і діяльність в Україні  Надзвичайного комітету по заготівлі (комісія В.Молотова). «Робота» хлібозаготівельних комісій на місцях. Штучний голодомор 1932-1933 рр. і його наслідки. М.Демченко і зародження руху п’ятисотенниць.(1935). Підсумки «виконання» п’ятирічок у сільському господарстві. Реальна ситуація на селі наприкінці 30-х років.

Соціально-економічне становище західноукраїнських земель. Особливості економічної політики окупаційних властей на західноукраїнських землях. Західна Україна – сировинний придаток економіки країн Центральної та Західної Європи, ринок збуту їхньої продукції. Низькі темпи розвитку місцевої економіки – причини і наслідки. Масове безробіття в містах та обезземелення селянства. Еміграція за океан. Вплив світової економічної кризи кінця 20 – початку 30-х рр. Формування кадрів національного пролетаріату, промислової та фінансової буржуазії. Розквіт західноукраїнської кооперації.

Політичне життя в радянській Україні. УСРР в системі «договірної федерації» і курс Москви на обмеження і ліквідацію незалежності національних республік. Х.Раковський, Г.Петровський, М.Скрипник  і дискусія навколо майбутньої форми об’єднання радянських республік. Утворення СРСР (30.ХІІ.1922). Політичні судові процеси над членами українських національних партій і утворення монополії КП(б)У на політичне лідерство. Конституція СРСР 1924р.

Українізація (1923-1933) – реалізація корінних потреб українського народу чи свідома провокація з боку центральних властей? Основні напрямки її реалізації. Націонал-комунізм. Політичні погляди М.Скрипника, О.Шумського, М.Хвильового, М.Водобуєва.

Політичні судові процеси кінця 20-х – початку 30-х рр. «Самоліквідація» УАПЦ (28-29.І.1930р.). Процес над  «членами СВУ та СУМ» (9.ІІІ – 19.ІV.1930 р.). Утвердження в СРСР одноособової диктатури Й.Сталіна і встановлення культу його особи. Політичні судові процеси серед. 30-х рр.. і поступова русифікація всіх сфер життя. Перенесення столиці України з Харкова до Києва. (1934). Конституція УРСР від 30.І.1937 р. «Великий терор» 1937 та наступних років. Його причини, суть, наслідки.

Радянсько-німецький пакт про ненапад і таємна угода про розподіл Східної і Центральної Європи (23.VІІ.1939 р.). Їхній зміст і наслідки.

Політичне життя в Західній Україні.  

1.Східна Галичина під польською окупацією. Доба відносної політичної стабілізації (28.VІ.1919– 14.ІІІ.1923). встановлення польського окупаційного режиму і реакція на нього українських політичних партій та угруповань. Бойкот населенням краю парламентських виборів 1922 р. і його наслідки. К.Студинський і Західноукраїнська Міжпартійна рада. Створення УВО (VІІІ. 1920) і її діяльність. Участь українців Полісся, Волині й Підляшшя у виборах  1922 р. та діяльність української фракції в польському парламенті. Класова боротьба.

Доба реорганізації українських політичних партій та угруповань (1923-1930). Саморозпуск уряду ЗУНР в екзилі (15.ІІІ.1923 р.). Д.Левицький і утворення УНДО (11.ХІ.1925 р.). Його програма і діяльність. Л.Бачинський і утворення УСРП. Примусовий розпуск (І.1924 р.) і відновлення діяльності (ХІІ.1929 р.) УСДП. Г.Хомишин, О.Назарук і створення УКНП (1930). Діяльність КПЗУ (1923-1938) та її політичних сателітів – УПП (1927-1930) і «Сель.-Роб» Є.Коновалець і створення ОУН (І.1929 р.). Її діяльність.

Участь українців у парламентських виборах 1928 р. Діяльність української фракції в польському парламенті. Політика «пацифікації» (16.ІХ- 30.ХІ.1930 р.). Її причини, суть, наслідки. А.Шептицький.

Доба активної політичної конфронтації (1930-1939). Активізація антиукраїнської політики польських властей на поч. 30-х рр.  і її наслідки. Конституція 1935р. і обмеження демократичних свобод. Невдала спроба центральних властей досягти «нормалізації»  польсько-українських відносин і пошуку політичного компромісу з УНДО. Розкол в УНДО (1938) і утворення ФНЄ на чолі з Д.Палієвим. Нова  хвиля антиукраїнських репресій і переслідування православної церкви на Холмщині в 1939 р. Активізація терористичної діяльності ОУН і судові процеси над її активістами. Початки політичної кар’єри С.Бандери. Конфронтація між ОУН та іншими українськими партіями та об’єднаннями. Перетворення ОУН в єдину реальну політичну силу на Західній Україні.

2. Буковина під румунською окупацією. Румунізація всіх сфер українського життя і реакція корінного населення краю. В.Залозецький і діяльність УНП. Українські легальні товариства: «Запороже», «Чорноморе», «Довбуш», «Мазепа». Зародження українського націоналістичного руху. О.Зибачинський, І.Григорович, Д.Квітковський. Судові процеси 1937 р. над діячами українського націоналістичного  руху Буковини. Встановлення в 1938 р. в Румунії диктатури Кароля ІІ і посилення політичної реакції в краю. Класова боротьба.

3. Закарпаття в складі Чехословаччини. Протистояння народовецького і русофільського таборів та політика центральних властей. Діяльність братів М. і Ю.Бращайків, о.А.Волошина. Адміністративно-територіальна реформа 1929 р. і створення «Підкарпатського краю». Зміцнення позиції українства в серед. 30-х рр. Мюнхенська угода 21.V.1938 р. і зміни в політичному статусі краю. Створення «Карпатської Січі» (4.ІХ.1938 р.). та її з’їзди 4.ХІІ.1938 р. і 19.ІІ.1939 рр. Діяльність урядів автономної Карпатської України під проводом А.Бродія (8.Х.1938 р.) і о.А.Волошина (26.Х.1938 р.).  Рішення Віденського арбітражу від 2.ХІ.1938 р. Проголошення самостійності Карпатської України 15.ІІІ.1939 р. і боротьба з угорськими окупантами. Загарбання Закарпаття Угорщиною (18.ІІІ.1939 р.).

Українська політична еміграція та діаспора в період між світовими війнами. Масова українська еміграція на Захід і створення там осередків українського політичного, наукового і культурного життя. Життя в таборах для інтернованих вояків Галицької та Дієвої армій. Українські емігрантські табори та об’єднання, політичні партії. Уряд УНР в екзилі. Українське «зміновіхівство» - його ідейні «батьки» і наслідки їхньої діяльності. Створення Головної Української еміграційної ради на чолі з О.Лотоцьким (1929). Заснування комітету дружби народів Кавказу, Туркестану і України на чолі з О.Шульгіним (V.1934 р.). Терор органів ДПУ – НКВС проти керівників української політичної еміграції. Вбивство С.Петлюри (26. V.1926 р.) і Є.Коновальця (23.V.1938 р.). Другий Великий збір українських націоналістів у Римі і обрання провідником ОУН А.Мельника (27.V.1939 р.). Поглиблення розбіжностей в ОУН.

Боротьба українських політичних партій та угруповань за вплив на діаспору. Активізація політичного життя української еміграції в 20-30 рр. Створення Союзу українських робітничих організацій США (1924 р.). Заснування Союзу українок США (1925) та Канади (1926). Їхня діяльність. Збір українською еміграцією коштів у фонд допомоги визвольній боротьбі населення Західної України. Розгром радянською владою українських організацій та навчальних закладів Зеленого Клину (ХІ.1922 р.) і Кубані (1932-1934 рр.).

Українське духовне життя. Перші кроки на шляху культурного будівництва в УСРР – запровадження лікнепів, реформа  системи середньої, спеціальної та вищої освіти, створення закладів комвиховання, ліквідація університетів. Політика войовничого атеїзму та рух безбожників. Діяльність ВУАН у 20-х роках. Здобутки українізації в галузі науки і культури. Досягнення українського театрального мистецтва, кіно, живопису, красного письменства. Л.Курбас. О.Довженко.

Курс на радянізацію науки. Згортання політики українізації  і боротьба з «буржуазним націоналізмом» та «націонал-ухильництвом». Судові процеси і репресії проти діячів вітчизняної науки і культури. «Розстріляне відродження». Відновлення університетської освіти  і запровадження атестації  наукових кадрів. Здобутки і втрати української науки, культури, мистецтва на кінець 30-х рр. в УРСР.

Політика польських, румунських та чехословацьких властей в галузі освіти, науки і культури на окупованих ними українських землях. Таємний Львівський університет (1921-1925). Відкриття Греко-католицької богословської академії у Львові (1928) і її діяльність. НТШ. Діяльність товариства «Просвіта». Діяльність «Червоної калини» (1921-1939) та інших українських видавництв. Преса. Антифашистський конгрес діячів культури у Львові (16-17.V.1938 р.). Б.-І.Антонич , У.Самчук, С.Крушельницька.

Масова еміграція діячів української науки і культури на Захід і створення там осередків українського культурного життя. Культурно-освітня робота в таборах для інтернованих. Відкриття українських вищих навчальних закладів у Відні, Празі, Подєбрадах. Діяльність студентських громад і створення ЦЕСУСу. (24.V. 1924 р.). Заснування Музею визвольної боротьби України в Празі (1925). Заснування українських наукових інститутів у Берліні (ХІ.1926р.) і Варшаві (1930). О.Архипенко, О.Кошиць. Українська емігрантська періодика. В.Сікорський.

Література

Баган О. Націоналізм і націоналістичний рух. – Дрогобич, 1994.

Касьянов Г., Даниленко В. Сталінізм і українська інтелігенція (20-30-ті роки) – К.,1991.

    Книш З. На життя і смерть… Сторінки з історії УВО. – Торонто,1980.

    Книш З. Становлення ОУН. – К., 1994.

Конквест Р. Жнива скорботи. Радянська колективізація і голодомор. – К.,1999.

Кравець М. Нариси робітничого руху в Західній Україні в 1921-1939 рр. – К.,1959.

Кульчицький С. Ціна «великого перелому». – К., 1993.

Лейтес А., Ящек М. Десять років української літератури. – Харків,1929-1931. – Т.1-2.

Мартинець В. Українське підпілля. Від УВО до УНР. – Вінніпег,1949.

Мудрий В. Український університет у рр. 1921-1925. – Нюрнберг, 1948.

Наріжний С.  Українська еміграція між двома світовими війнами. – Прага, 1942. – Ч.1.

Полонська-Василенко М. Українська Академія Наук. Нарис з історії. К.,1993.

Пристайко В., Шаповал Ю. Михайло Грушевський і ГПУ-НКВД. – К., 1996.

Ребет Л. Світла і тіні ОУН. – Мюнхен,1964.

   Скрипник М. Статті й промови з національного  питання. – Мюнхен, 1974.

Снєгірьов Г. Набої для розстрілу. – К., 1990.

Соловей Д. Голгота України. – Дрогобич, 1993.

Стоян П.К. Утворення Союзу Радянських Соціалістичних Республік. – К.,1963.

Томашівський С. 10 літ українського питання в Польщі. – Львів, 1929.

Шаповал Ю. Людина і система (Штрихи до портрета тоталітарної доби в Україні). – К., 1994.

Шаповал Ю. Україна 20-50-х років: сторінки неписаної історії. – К.,1993.

Шаповал Ю. У ті трагічні роки. Сталінізм на Україні. – К., 1990.

Швагуляк М. Пацифікація. – Львів, 1993.

Шульгин О. Без території. Ідеологія та чин Уряду УНР на чужині. – Париж, 1934.

    Голод 1921-1923 рр. в Україні: Зб. документів і матеріалів. – К., 1993.

Голод 1932-1933  рр. на Україні: очима істориків, мовою документів. К., 1990.

Державний центр УНР в екзилі. – К.,1993.

Євген Коновалець  та його доба. – Мюнхен,1974

Колективізація і голод на Україні. 1929-1933. Збірник документів і матеріалів. – К.,1992.

ОУН: минуле і майбутнє. – К.,1993.

Тема 4. Україна в роки Другої світової війни (1939-1945 рр.).

Встановлення радянської політичної системи в Західній Україні (17.ІХ.1939- 22. VI.1941 рр.). Початок Другої світової війни (1.ІХ.1939 р.) і вступ радянських військ у Східну Галичину і Західну Волинь (17.ІХ.1939 р.). Радянсько-німецький договір про дружбу від 28. ІХ.1939 р. і встановлення державного кордону між СРСР і Німеччиною. Народні збори Західної України 26-28.Х.1939 р. і їхні рішення. Соціально-економічна, адміністративно-територіальна та культурно-освітня політика нових властей. Її неоднозначна оцінка. Репресії радянських органів влади проти місцевого населення.

Нота уряду СРСР керівництву Румунії з вимогою повернути Бессарабію і Північну Буковину (26.VI.1940 р.). Заняття Червоною армією цих територій (28-30.VI.1940 р.). Соціально-економічна, адміністративно-територіальна та культурно-освітня політика нових властей. Її суперечливий характер. Репресії проти населення.

Бої на території УРСР у 1941-1944 рр. Червоної армії з військами Німеччини і її союзників. Катастрофічні поразки Червоної армії в 1941-1942 рр. та їх причини. Оборона Перемишля, Києва, Одеси, Донбасу, інших міст і регіонів УРСР. Евакуація на Схід матеріальних і культурних цінностей, трудових ресурсів. Масові розстріли працівниками НКДБ та НКВС політв’язнів. Організація комуністичного підпілля і радянських партизанських загонців. Барвінківська операція 12-18.VI.1942 р. і втрата Червоною армією решток території УРСР.

Сталінградська битва і початок (16.ХІІ.1942 р.) звільнення українських земель від німецьких окупантів. Бої за Донбас і Лівобережжя. Рейди партизанських з’єднань С.Ковпака, О.Сабурова, М.Наумова, О.Федорова, Я.Мельника, П.Вершигори. Таємниця смерті М.Кузнєцова. «Молода Гвардія» - легенда і дійсність. Битва за Дніпро і звільнення Києва 6.ХІ.1943 р. Бої за Правобережжі та в Західній Україні. Остаточне звільнення території УРСР (с.Лавочне Львівської обл.) від німецько-фашистських окупантів (8.Х.1944 р.). Значення і ціна перемоги.

ОУН-УПА в роки війни. Надзвичайна конференція ОУН і розкол її на ОУН-Б і ОУН-М (10.ІІ.1940 р.). Другий (Краківський) Великий збір ОУН і закріплення розколу (ІV.1941 р.). Його причини і наслідки. «Акт проголошення Української держави» ОУН-Б і створення Українського державного правління на чолі з Я.Стецьком (30.VI.1940 р.). Арешти гітлерівцями С.Бандери (5.VIІ. 1941 р.) і Я.Стецька (9.VI.1941 р.) та інтернування їх концтаборі «Заксенхаус» (15.ХІ.1941 – 27.ІХ.1944 рр.). М.Лебідь на чолі проводу ОУН-Б (VIІ.1941 – V.1943 рр.). Політична діяльність українських похідних груп на Наддніпрянщині. «Донцовим східняків не візьмеш» - потреба зміни тактики політичної боротьби ОУН.

Загострення суперечностей між ОУН-Б і ОУН-М. Убивство О.Сеника і М.Сціборського (30.VIІ.1941 р.). ІІІ Надзвичайний збір ОУН-Б 21-25.VIІ.1943 р. і його рішення. Конференція поневолених народів Східної Європи та Азії (21-22.ХІ.1943 р.). Затвердження Р.Шухевича головою проводу ОУН-Б в Україні. Створення УГВР (11-15.VI.12944 р.) та основні положення її Універсалу до народу.

Діяльність організованих ОУН-Б у складі Вермахту батальйонів «Роланд»і «Нахтігаль» (ІV-Х.1941 р.). Початок масових арештів гітлерівцями членів ОУН-Б (15.ІХ.1941 р.) і перехід організації до тактики антинімецької підпільної боротьби. «Поліська Січ» Т.Бульби-Боровця (VIІ.1941 – VIІІ.1943 рр.). Масові арешти (ХІІ.1942 – ІІ.1942 рр.) і розстріли гітлерівцями членів ОУН-М і перехід організації до тактики антинімецької підпільної боротьби. Формування С.Качинським  («Остап») перших бойових підрозділів ОУН-Б під назвою «УПА» (ІХ-Х.1942 р.). Криваві конфлікти між УПА і польською АК та їхні наслідки. ІІІ Конференція керівників ОУН-Б і вироблення офіційного курсу на одночасну боротьбу з німецькими і радянськими військами (17-21.ІІ.1943 р.). Входження більшості частин «Поліської січі»  в склад УПА (VIІ –VIІІ.1943 р.) і утворення УНРА (20.VIІ.1943 р.). Структура УПА. Її кількісний і національний склад. Тактика боротьби. Місця і дати головних боїв з німецькими та радянськими військами. Взаємовідносини з місцевим населення.

Окупаційна політика Німеччини і її союзників в Україні. Поділ захоплених Німеччиною українських земель на дистрикт «Галичина» (1.VIІІ.1941 р.) і рейхскомісаріат «Україна» (20.VIІІ.1941 р.). Особливості соціальної, національної, релігійної політики окупаційних властей на цих територіях. Трагедія Бабиного яру. Масова депортація українського населення на примусові роботи в Німеччину. Боротьба з підпіллям і репресії проти цивільного населення.

Діяльність УЦК та УКК. Львівська (VIІІ. 1941-ІІ.1942 рр.) та Київська (ХІ.1941- І.1942 рр.) Українські національні ради. Українські батальйони охоронної поліції. Формування (28.ІV.1943- VI.1944 рр.), розгром (18-22.VIІ.1944 р.) і відродження (VIІІ.1944 р.) дивізії СС «Галичина». Формування на її базі Першої дивізії УНА.

Окупація Румунією Північної Буковини, Бессарабії та Придністров’я (VIІ.Х.1941 р.). Особливості національної та культурно-освітньої політики румунських властей на цих землях. Боротьба українського націоналістичного та комуністичного підпілля з окупантами. Звільнення Чернівців військами 1-го Українського фронту.

Антиукраїнська політика угорських властей в Закарпатті. Масові втечі українського населення в УРСР та його подальша доля. Боротьба УПА з угорськими загарбниками. Завершення звільнення військами 4-го Українського фронту Закарпатської України (28.Х.1944 р.). Маніфест 1-го з’їзду делегатів Народних комітетів Закарпатської України про возз’єднання її з УРСР (26.ХІ.1944 р.).

Українці на фронтах Другої світової війни та їхня участь у русі Опору. В.Порик.

Українське питання на Ялтинській конференції (4-11.ІІ.1945 р.). Участь делегації УРСР в конференції Об’єднаних Націй в Сан-Франциско (25.VІ.1945 р.).

Література

Бойко Ю. У сяйві нашого Києва. «Українське Слово» у Києві в 1941 р. – Мюнхен, 1955.

Бульба-Боровець Т. Армія без держави. – Львів, 1993.

Верига В. Під сонцем Італії. – Торонто; Нью-Йорк; Париж; Сідней, 1984.

Губка І. Дорогою боротьби (історичні замальовки). Ч.1. – Львів, 2004.

Гунчак Т. У мундирах ворога. – К., 1993.

Дяків-Горновий О. Ідея і Чин. Повна збірка творів. – Нью-Йорк; Торонто; Мюнхен, 1968.

Исаев А. Когда  внезапности уже не было. История ВОВ, которую мы не знали. – М., 2007.

Коваль В.С. Міжнародний імперіалізм і Україна 1941-1945. – К., 1966.

Косик В. Україна і Німеччина в другій світовій війні. – Париж; Нью-Йорк; Львів, 1993.

Кубійович В. Українці в Генеральній Губернії 1939-1941. – Чикаго, 1975.

Мірчук П. Українська Повстанська Армія (1942-1952): Документи і матеріали. – Львів, 1991.

Паньківський К. Роки німецької окупації. – Нью-Йорк, 1983.

Роєнко В. Друга світова війна 1939-1945 рр. – К., 1994.

Стахів Є. Крізь тюрми, підпілля і кордони. – К., 1995.

Стецько Я. 30 червня 1941. Проголошення відновлення державності України. – Лондон, 1967.

    Ткаченко С. Повстанческая армия (тактика борьбы). – Минск, 2000.

    Трофимович В. Україна в роки Другої світової війни. – Львів, 1995.

Трубайчук А. Пакт о ненападении. Была ли альтернатива Второй мировой войне. – К., 1990.

Хмель С.Ф. Українська партизанка. – Львів, 1994.

Шанковський Л.  Похідні групи ОУН. – Мюнхен, 1958.

Українська Головна Визвольна Рада. Документи і матеріали. – Львів, 1992.

Українська дивізія «Галичина». – К., Торонто, 1994.

Українська РСР у Великій Вітчизняній війні Радянського союзу. У 3-х т. – К., 1967-1969.

Тема 5. Україна в другій половині XX ст.

Соціально-економічне становище. Труднощі і здобутки відбудовчого періоду 1945-1950 рр. Голод 1946-1947 рр. на Східній Україні. Соціалістична індустріалізація в Західній Україні. Зміни в соціальній структурі.

Економічні реформи кін. 50-х – поч. 60-х рр. – спроби удосконалення управління промисловістю та її модернізація, подолання хронічної кризи сільського господарства. Їх суперечливий і волюнтаристський характер.

Нова економічна політика КПРС серед. 60-х рр.. і причини відмови від неї. Відродження централізованої адміністративно-командної системи управління господарством. Входження УРСР в число найбільш промислово розвинених (за валовими показниками виробництва продукції) країн світу. Екстенсивний характер  розвитку сільського господарства. Залежність економіки УРСР від єдиного господарського комплекту СРСР. Внесок УРСР в економіку інших радянських республік.

Загальна економічна криза другої пол.. 80-х рр. Спроби М.Горбачова реформувати суспільство на шляхах перебудови, прискорення і гласності. Основні напрямки економічної політики Москви і Україна. Чорнобильська катастрофа 26.ІV.1986 р. Її причини і наслідки.

Україна в умовах повоєнного сталінського режиму і хрущовської  «відлиги»  (серед.40-х- кін. 50-х рр.).  «Українська карта» в міжнародних політичних комбінаціях Кремля серед. 40-х рр. УРСР і ООН. Територіальні здобутки і втрати УРСР. Масові примусові депортації українського та польського населення 1945-1947 рр. Операція «Вісла» (28.ІV – 12.VІІ.1947 р.). Передача Криму зі складу РРФСР до складу УРСР (19.ІІ.1954 р.): мотиви і правова основа, наслідки.

Репресії проти населення східних областей УРСР, що перебувало в зоні німецької окупації. Нова хвиля репресій проти населення Західної України. Львівський церковний собор 8-10.ІІІ.1946р. і «самоліквідація» УГКЦ. Репресії проти духовних осіб УГКЦ та УАПЦ. Підпільна партизанська боротьба ОУН-УПА з радянським режимом. Генерал хорунжий УПА Р.Чупринка-Шухевич і його загибель 5.ІІІ.1950 р. В.Коваль (В.Кук). П.Полтава. Політичний терор в УРСР кін.40-х – поч.50-х рр.

Смерть Й.Сталіна (5.ІІІ.1953 р.) і перші спроби лібералізації політичного режиму в країні. Пропагандистська компанія з нагоди 300-річчя Переяславської ради. Повстання українських політв’язнів у радянських концтаборах 1953-1954 рр. і їхні наслідки. ХХ з’їзд КПРС (14-25.ІІ.1956 р.) і початок реабілітації жертв сталінських репресій. Зародження українського самвидаву. (1955) і початок дисидентського руху. Його представники. Підпільні групи на Західній Україні поч. 60-х рр. Їхні члени і доля. Л.Лук’яненко.

Україна в період остаточної кризи радянської політичної системи (60-90-ті рр.).  П.Шелест на чолі ЦК КПУ (1963-1972) – оцінка його діяльності. Жовтневий (1964) пленум ЦК КПРС і його наслідки для України. Розгром «Празької весни» 1968 р. і посилання політичної реакції в УРСР. Припинення реабілітації  жертв політичних репресій 30-40-х рр. і початок політичної реабілітації Й.Сталіна. Черговий перегляд історичного минулого. Політичні судові процеси кін.60-х – поч.70-х рр. Відставка П.Шелеста і обрання першим секретарем ЦК КПУ В.Щербицького (25.V.1972 р.). Посилення реакції в політичному житті і русифікаторської політики в Україні. Створення 9.ХІ.1976 р. УГГ на чолі з М.Руденком. Діяльність підпільних церковних груп та організацій. Репресії 70- поч.80-х рр.

Горбачовські реформи другої половини 80-х рр. і гальмування перебудовчих  процесів в УРСР на офіційному рівні. Львів як осередок національного політичного відродження.  Створення УГС (1988). Масове пробудження політичної активності в Україні. Відродження УАПЦ та легалізація УГКЦ. Зародження НРУ. «Українська хвиля» 21.І.1990 р. Вибори до Верховної Ради УРСР (ІІІ.1990 р.) і їхні наслідки. «Народна Рада». Студентська голодовка в Києві (2-17.Х.1990 р). Формування багатопартійної системи.

Серпневий (1991) заколот у Москві і його наслідки для України. Акт проголошення незалежності України від 24.VІІІ.1991 р. Загальноукраїнський референдум 1.ХІІ.1991 р. Денонсація 8.ХІІ.1991 р. договору від 30.ХІІ.1992 р. про утворення СРСР.

Українська еміграція та діаспора. Нова хвиля української еміграції серед. 40-х рр. Її склад, політичні табори. Українські політичні партії кін.40-х- поч..50-х рр. Їхня характеристика, лідери. Створення (10.VІ.1948 р.) і діяльність УНРади. Діяльність УГВР та Союзу Гетьманців-Державників.

Розкол в ОУН-Б (ІІІ.1954.р.) і виділення з неї ОУН-ЗЧ на чолі з Л.Ребетом. Діяльність агентів НКДБ та КДБ у середовищі української політичної еміграції. Вбивство Л.Ребета (12.Х.1956 р.) і С.Бандери (15.Х.1959 р.). Смерть А.Мельника і обрання головою ПУН О.Штуля (1.ХІ.1964 р.). Смерть Я.Стецька і обрання головою проводу ОУН-Б В.Олеськіва (5.VІІ. 1986 р.).

Масове переселення української еміграції з Західної Європи в Америку та Австралію. Умови їхнього життя та праці. Створення ПАУК (21.ХІ.1947 р.) і СКВУ (16-19. ХІ.1967 р.). Зв’язки з родичами в Україні. Підтримка дисидентського руху в УРСР. Допомога Україні в здобутті нею  реальної політичної незалежності. Діяльність Й.Сліпого  в еміграції (9.ІІ.1963 – 7.ІХ.1984 рр.). Ухвалення собором єпископів УАПЦ Європи, УПЦ США і УГПЦ Канади постанови про єдність УПЦ (1.ХІ.1973 р.).

Українська культура і наука 40-90-х рр. ХХ ст. Внесок українських діячів науки і культури в перемогу над Німеччиною та її союзниками. Є.Патон. О.Богомолець. Творчість  П.Тичини, М.Рильського, В.Сосюри, О.Корнійчука. О.Довженко.

Розробки українських вчених післявоєнного періоду в галузі електрозварювання, атомної енергетики, авіа та ракетобудування, енергетики, медицини, сільського господарства, кібернетики. Здобутки і втрати вітчизняної науки в галузі гуманітарних дисциплін.

Здобутки і прорахунки в галузі народної, середньої спеціальної та вищої освіти. Русифікаторська політика центру та її наслідки.

«Ждановщина» 1946-1949 рр. та її ексцеси на поч.. 50-х рр. Хрущовська «відлига» і тимчасове пожвавлення духовного життя в Україні серед. 50-х рр. Нова хвиля ідеологічної реакції і діяльність «шестидесятників». Реакція 70-х рр. і криза в українському літературному процесі 80-х рр. Діячі української культури на чолі Народного Руху України за перебудову.

Здобутки і втрати українського живопису, графіки, кіно, театру, музики. Народна творчість. Пісні УПА.

Наукове і культурне життя української еміграції та діаспори. Застосування УВАН (16.Х.1945р.) і відновлення діяльності УВУ та НТШ в Мюнхені (30.VI.1947 р.). В.Кубійович  і видання «Енциклопедії Українознавства». Відкриття кафедри історії України (1968) і Українського наукового інституту (1973) при Гарвардському університеті (США). Заснування українського католицького університету в Римі (1963).

Здобутки української еміграції та діаспори в галузі красного письменства, музики, театру, архітектури. І.Багряний. В.Барка М.Бідняк.

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ ДО КУРСУ «ІСТОРІЯ УКРАЇНИ».

Література 

Баран В.К.Україна після Сталіна: нарис історії 1953-1985 рр. – Львів, 1995.

    Воронцов І., Пилявець Ю. Голод 1946-1947 рр. – К., 1991.

Гарань О. Від створення Руху до багатопартійності. – К., 1992.

Гарань О. Убити дракона: З історії Руху та нових партій України. – К., 1993.

Касьянов Г.В. Незгодні: Українська інтелігенція в русі опору 1960-1980 років. – К., 1995.

Коляска І.В. Освіта в радянській Україні. – Торонто, 1970.

Кравчук Л. Останні дні імперії. Перші кроки надії. – К., 1994.

Курносов Ю.О. Інакомислення в Україні (60-ті – перша пол.. 80-х ХХ ст.). – К.,1994.

Лещенко Л.О. Україна на міжнародній арені (1945-1949). – К., 1969.

Лук’яненко Л. Не дам загинуть Україні! – К., 1994.

Лук’яненко Л. Сповідь у камері смертників. – К., 1991.

Мартинович М. Спокутування комунізму. – Дрогобич, 1993.

Мороз В. Есеї, листи й документи. – 1975.

Панченко М.П. Релігійні конфесії в Україні (40-90-ті роки). – К., 1993.

Феденко П. Україна після смерті Сталіна. – Мюнхен, 1956.

Чорновіл В. Лихо з розуму (Портрет двадцяти «злочинців»). – Львів, 1991.

Шморгун О. Україна: шлях відродження. – К., 1994.

Голод в Україні 1946-1947:документи і матеріали. – К.; Нью-Йорк, 1996.

Українська Гельсінська група. 1978 – 1982. Документи і матеріали. – Торонто – Балтимор,1983.

ОРІЄНТОВНИЙ ПЕРЕЛІК ТЕМ ДЛЯ НАПИСАННЯ РЕФЕРАТІВ З ІСТОРІЇ

ВИЗВОЛЬНИХ ЗМАГАНЬ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ

1 семестр -  «Доба національно-визвольних змагань українського народу

під проводом Б.Хмельницького.»

  1.  Соціально-економічне становище українських земель напередодні Визвольної війни під проводом Б.Хмельницького.
  2.  Політичний гніт і національне безправ’я українського народу на початку XVII ст..
  3.  Б.Хмельницький – людина і військово-політичний діяч.
  4.  Військові сподвижники Б.Хмельницького.
  5.  Початок воєнних дій. Бої під Жовтими водами і Корсунем.
  6.  Особливості внутрішньої і зовнішньої політики Б.Хмельницького в 1648-1649рр.
  7.  Всенародне повстання 1648 р. на Правобережжі. М.Кривоніс.
  8.  Військовий тріумф Б.Хмельницького під Пилявцями.
  9.   Перший похід Б.Хмельницького в Західну Україну.
  10.  Формування органів державної влади в Україні у 1648-1649рр.
  11.  Українсько-російські відносини 1648-1653рр.
  12.  Хід воєнних дій на польсько-українському фронті в 1649р.
  13.  Передумови підписання, зміст та наслідки Зборівського мирного договору.
  14.  Особливості зовнішньої політики Б.Хмельницького  у 1650-1653рр.
  15.  Ситуація на українсько-польському фронті у 1650р.
  16.  Битва під  Берестечком. Її передумови, хід і наслідки.
  17.  Воєнні дії 1652-1653рр.
  18.  Соціально-економічна та військово-політична ситуація в Україні в 1652-1653рр.
  19.  Переяславська рада і «Березневі статті» Б.Хмельницького 1654р.
  20.  Зміни в соціальній структурі українського суспільства за 1648-1657рр.
  21.  Українська православна церква в 1648-1657рр.
  22.  Виникнення і загострення українсько-російських протиріч у 1654-1657рр. і пошуки Україною нового союзника.
  23.  Військово-політична ситуація в Україні напередодні та після смерті Б.Хмельницького.
  24.  Джерельна база вивчення історії України Доби визвольних змагань під проводом Б.Хмельницького.
  25.  Історіографія Доби визвольних змагань під проводом Б.Хмельницького.

2 семестр -  «Україна в Добу визвольних змагань 1917-1921рр.»

  1.  Утворення і діяльність Центральної Ради (III 1917 – IV 1918 рр.).
  2.  Лідери Центральної Ради.
  3.  Всеукраїнський Національний Конгрес 7-8  IV 1917р.
  4.  Взаємовідносини Центральної Ради і Тимчасового уряду (ІІІ – ХШ 1917р.).
  5.  Всеукраїнські військові з’їзди та їх рішення.
  6.  Універсали Центральної Ради. Їхній зміст і значення.
  7.  Виступ полуботківців в VІІ 1917р.
  8.  Політичні партії Східної України (ІІІ 1917- І 1918 рр.).Їхня тактика, боротьба за маси.
  9.  Прихід більшовиків до влади в Петрограді і стосунки між Центральною Радою та Совнаркомом.
  10.  Зовнішня політика УНР в ХІ 1917 –І 1918 рр.
  11.  Крути.
  12.  Муравйовщина і звільнення України від більшовиків весною 1918р.
  13.  Криза Центральної Ради весною 1918р. і гетьманський переворот.
  14.  Українська держава П. Скоропадського.
  15.  Національний Союз і його лідери. Підготовка і здійснення антигетьманського повстання.
  16.  Мотовилівка.
  17.  Корпус Січових стрільців під проводом Є.Коновальця в боротьбі за незалежність України.
  18.  Діяльність Директорії. Її соціальний курс. Особливості зовнішньої і внутрішньої політики.
  19.  Листопадовий зрив 1918р. у Львові. Проголошення ЗУНР.
  20.  Боротьба за Львів і українсько-польська війна 1918-1919рр.
  21.  Чортківська офензива.
  22.  Н. Махно і Махновщина.
  23.  Друга війна УНР і радянської Росії. Особливості політики більшовиків в Україні зимою-влітку 1919р.
  24.  Похід українських армій на Київ і Одесу влітку 1919р.
  25.  Боротьба військ УНР та повстанських загонів проти армії Денікіна.
  26.  Перший Зимовий похід військ УНР. Його причини, хід і наслідки.
  27.  Звільнення України від денікінців і відродження УСРР.
  28.  Варшавська угода С.Петлюри і Ю. Пілсудського. Причини її укладення, умови і наслідки.
  29.  Спільні воєнні дії української і польської армій в 1920р.
  30.  Другий Зимовий похід військ УНР. Базар.
  31.   Основні причини невдачі та уроки українських визвольних змагань 1917-1921рр.
  32.  Політика Антанти та іноземна окупація Східної Галичини, Північної Буковини і Закарпаття.
  33.  Історіографія Доби визвольних змагань 1917-1921рр.

ОРІЄНТОВНИЙ ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДЛЯ ПОТОЧНОГО КОНТРОЛЮ (МОДУЛІ)

1 тур.   Джерелознавство та історіографія. Україна від найдавніших

часів до кінця XVI ст.

 

  1.  Пам’ятки кам’яного віку і Трипільської культури на землях України.
    1.  Кіммерійський та скіфський періоди історії України.
    2.  Розвиток української історичної науки на еміграції в 20-30-ті роки ХХ ст.
    3.  Грецькі міста-колонії на території України.
    4.  Джерельна база вивчення історії Київської Русі.

2.1.Історіографія Київської Русі.

2.2. Утворення Київської держави. Аналіз Норманської теорії.

2.3. Розвиток української історичної науки на еміграції та в діаспорі в 40-80-ті роки.

2.4. Джерельна база вивчення історії України періоду до Київської  Русі.

2.5. Розвиток історичної науки в радянській Україні в 20-ті роки.

3.1. Київська Русь в часи правління Олега.

3.2. Розвиток історичної науки в радянській Україні в 30-40 роки.

3.3. Татаро-монгольське нашестя і його наслідки.

3.4. Розвиток історичної науки в Західній Україні в другій половині ХІХ ст..

3.5. Історіографія історії України ХІХ ст.

4.1.Київська  Русь в часи правління Ігоря та Ольги.

4.2. Розвиток історичної науки в Західній Україні в 20-30-ті роки ХХ ст.

4.3. Входження українських земель в склад Великого князівства Литовського. Їхнє        соціально-економічне та політичне становище.

4.4. Культура Київської Русі.

4.5. Розвиток історичної науки в Україні в ХVIII ст..

  1.  Київська Русь в Х – на поч. ХІ ст. (від Святослава Хороброго до Ярослава Мудрого).
    1.  Люблінська унія та її наслідки для України.
    2.  Виникнення і діяльність Запорозького козацтва в ХVІ – першій половині ХVІІ ст.
    3.  Розвиток української  культури в ХVI– першій половині ХVІI ст.
    4.   Розвиток історичної науки в Україні після здобуття нею політичної незалежності.

6.1. Особливості внутрішньої і зовнішньої політики В. Мономаха.

6.2. Обєднання українських земель в складі Галицько-Волинського князівства.

6.3. Берестейська унія та її наслідки для України.

6.4. М.Грушевський – видатний історик України.

6.5. Розвиток історичної науки в Україні на поч. ХХ ст.(1900-1914рр.).

2 тур.  Україна в ХVІІ - ХVІІІ ст.

  1.  Гетьманування Ю.Хмельницького.
    1.  Історіографія Доби визвольних змагань 1917-1921 рр.
    2.  Військово-політична ситуація в Україні в 1648-1650 рр.
    3.  П.Конашевич-Сагайдачний  і його доба.
    4.  Розвиток української науки і культури у ХVІІІ ст..

2.1. Держава Б.Хмельницького. Особливості її внутрішньої і зовнішньої політики.

2.2. Історіографія історії України ХІХ ст.

2.3.Гетьманування І. Виговського.

2.4. «Чорна рада» і гетьманування І.Брюховецького.

2.5. Військово-політична ситуація в Україні в 1651-1653 рр.

3.1. Переяславська угода Б.Хмельницького. Її зміст і наслідки.

3.2. Гетьманування П.Тетері.

3.3. «Сонце Руїни» - П.Дорошенко.

3.4. Україна і Північна війна.

3.5. П.Орлик і його доба.

4.1. Розвиток історичної науки в радянській Україні в 50-80-ті роки.

4.2. Гетьманування І.Мазепи.

4.3. Історіографія і джерельна база вивчення доби Хмельниччини.

4.4. Західноукраїнські землі в добу Хмельниччини.

4.5. Лівобережна і Слобідська Україна в другій половині ХVІІІ ст.

5.1. Гайдамаччина і Коліївщина.

5.2. Селянсько-козацькі повстання в Україні наприкінці ХVІ – першій половині ХVІІ ст.

5.3. Західноукраїнські землі в кінці ХVІІІ ст. – першій половині ХІХ ст.

5.4. Видатні українські історики ХІХ ст.

5.5. Розвиток української науки і культури в ХVІІІ ст.

6.1. Гетьманування І.Скоропадського і Малоросійська колегія.

6.2. Гетьманування Д.Многогрішного і І.Самойловича.

6.3. Гетьманування Д.Апостола і доба Правління гетьманського уряду.

6.4. Три поділи Польщі та їхні наслідки для України.

6.5. Ліквідація автономних прав України за часів Катерини ІІ.

3 тур.   Україна в ХІХ – ХХ ст.

  1.  Утворення ЗУНР і бої за Львів.
    1.  Українізація 20-х рр. Її причини, хід та підсумки.
    2.  Боротьба УПА з німецькими і радянськими військами в 40-вих –на поч.50-х рр. ХХ ст.
    3.  Посилення політичної реакції в Україні в другій половині 60-х рр. і активізація дисидентського руху. Його представники.
    4.  Зимові походи війська УНР.

2.1. Розпад СРСР і утворення самостійної держави Україна.

2.2. Лютнева революція  1917 р. і утворення Центральної Ради.

2.3. Західноукраїнські землі в післявоєнний період.

2.4. Українські землі в роки І Світової війни.

2.5. Напад гітлерівської Німеччини на СРСР і оборонні бої на території України в

      1941-1942 рр.

3.1. Революційні процеси в Україні на поч. ХХ ст.(1900-1907рр.).

3.2. Викриття культу особи Сталіна і «відлига» сер.50-х років ХХ ст.

3.3.Західноукраїнські землі в 20-30-ті роки ХХ ст.

3.4. Військово-політична ситуація в Україні восени 1917-взимку 1918 рр.

3.5. Боротьба Карпатської України за незалежність в 1939 р.

4.1. Реформа 1861 р. і соціально-економічне становище східноукраїнських земель

      в другій половині ХІХ ст.

4.2. Українська гетьманська держава 1918 р.

4.3. Визволення українських  земель від німецьких загарбників в 1943-1944 рр.

4.4. Радянська окупація Західної України в 1939 р. Її  наслідки.

4.5. Голодомори на радянській Україні в 20-ті - 40-ві рр. ХХ ст.

5.1. Західноукраїнські землі в другій половині ХІХ  - на поч.. ХХ ст.

5.2. Військово-політична ситуація в Україні в1919 р.

5.3. Політичні судові процеси в радянській Україні кінця 20-х – початку 30-х років ХХ ст.

5.4. Здобутки і втрати української науки і культури в 40-80-ті роки ХХ ст.

5.5. Соціально-економічне і політичне становище українських  земель

      напередодні розвалу СРСР (80-ті роки ХХ ст.).

6.1. Політична ситуація в Україні весною-літом 1917 р.

6.2. Масовий політичний терор в радянській Україні другої половини 30-х рр. ХХ ст.

6.3. Військово-політична ситуація в Україні 1920-1921 рр.

6.4. Політика індустріалізації та колективізації на західноукраїнських землях в

      другій половині 40-х-60-х рр. ХХ ст.

6.5. Здобутки і втрати науки і культури на західноукраїнських землях в післявоєнний

       період.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

18288. АКСІОМИ ПЕАНО 93 KB
  Лекція 15 АКСІОМИ ПЕАНО Поняття про аксіоматичний метод побудови теорії. Аксіоматична побудова множини цілих невід’ємних чисел; неозначувані поняття аксіоми Пеано та деякі наслідки з них. Аксіоматичне означення операції додавання цілих невід’ємних чисел...
18289. ВЛАСТИВОСТІ МНОЖИНИ ЦІЛИХ НЕВІД’ЄМНИХ ЧИСЕЛ 124 KB
  Лекція 16 ВЛАСТИВОСТІ МНОЖИНИ ЦІЛИХ НЕВІД’ЄМНИХ ЧИСЕЛ Ділення з остачею. Теорема про ділення з остачею. Операції ділення з остачею. Формування поняття ділення з остачею в початковій школі. Принцип і метод математичної індукції. б Натуральне число як р...
18290. НАТУРАЛЬНЕ ЧИСЛО ЯК МІРА ВІДРІЗКА 87 KB
  Лекція 17 НАТУРАЛЬНЕ ЧИСЛО ЯК МІРА ВІДРІЗКА Поняття про величини та їх вимірювання. Поняття про відрізок. Відношення дорівнює€ менше€ більше€ на множині відрізків та їх властивості. Поняття про додавання і віднімання над відрізками та їх властивос...
18291. ДЕСЯТКОВА СИСТЕМА ЧИСЛЕННЯ 148 KB
  Лекція 18 ДЕСЯТКОВА СИСТЕМА ЧИСЛЕННЯ Поняття про систему числення. Число і цифра. Непозиційні і позиційні системи числення. Десяткова система числення запис читання і порівняння цілих невід’ємних чисел в ній. Алгоритм додавання чисел в десятковій системі ...
18292. НЕДЕСЯТКОВІ ПОЗИЦІЙНІ СИСТЕМИ ЧИСЛЕННЯ 158 KB
  Лекція 19 НЕДЕСЯТКОВІ ПОЗИЦІЙНІ СИСТЕМИ ЧИСЛЕННЯ Недесяткові позиційні системи числення: запис читання і порівняння чисел в них. Алгоритми додавання і віднімання чисел в недесяткових позиційних системах числення. Таблиці додавання. Алгоритми множення і д...
18293. ВІДНОШЕННЯ ПОДІЛЬНОСТІ 73 KB
  Лекція 20 ВІДНОШЕННЯ ПОДІЛЬНОСТІ Відношення подільності на множині цілих невід’ємних чисел та його властивості. Подільність суми різниці і добутку. Поняття про ознаку подільності. Ознака подільності Паскаля. Ознаки подільності на 2 3 4 5 9 11 25 в десятко...
18294. СПІЛЬНІ КРАТНІ І ДІЛЬНИКИ 101 KB
  Лекція 21 СПІЛЬНІ КРАТНІ І ДІЛЬНИКИ Спільні кратні та найменше спільне кратне кількох натуральних чисел і його властивості. Спільні дільники та найбільший спільний дільник кількох натуральних чисел і його властивості. Взаємно прості та попарно взаємнопрості...
18295. ПРОСТІ І СКЛАДЕНІ ЧИСЛА 116.5 KB
  Лекція 22 ПРОСТІ І СКЛАДЕНІ ЧИСЛА Розбиття множини цілих невід’ємних чисел на 4 класи за кількістю дільників. Прості і складені числа. Властивості відношення подільності між двома натуральними числами одне з яких просте. Існування простого дільника у кожно
18296. МНОЖИНА ДОДАТНИХ РАЦІОНАЛЬНИХ ЧИСЕЛ. АРИФМЕТИЧНІ ОПЕРАЦІЇ НАД ДОДАТНИМИ РАЦІОНАЛЬНИМИ ЧИСЛАМИ 363.5 KB
  Лекція 23 МНОЖИНА ДОДАТНИХ РАЦІОНАЛЬНИХ ЧИСЕЛ. АРИФМЕТИЧНІ ОПЕРАЦІЇ НАД ДОДАТНИМИ РАЦІОНАЛЬНИМИ ЧИСЛАМИ Задача розширення поняття числа. Короткі історичні відомості про виникнення раціональних і дійсних чисел. Сумірні відрізки. Вимірювання відрізків сум...