48266

ЕКОНОМІЧНА ІНФОРМАЦІЯ І ЗАСОБИ ЇЇ ФОРМАЛІЗОВАНОГО ОПИСУ

Доклад

Экономическая теория и математическое моделирование

ЕКОНОМІЧНА ІНФОРМАЦІЯ І ЗАСОБИ ЇЇ ФОРМАЛІЗОВАНОГО ОПИСУ Економiчна інформація ЕКІ – це послiдовнiсть повiдомлень економiчного змiсту що можуть бути введенi вiдображенi збереженi обробленi переданi та загалом використанi для прийняття управлiнських рiшень на рiвнi окремих установ чи структурних одиниць так i економiки в цiлому. Економiчна інформація ЕКІ один з найбiльш масових рiзновидiв iнформацiї що вiдображає процеси виробництва розподiлу обмiну i споживання матерiальних благ та послуг. Види ЕКІ Вiдповiдно до виконуваних...

Украинкский

2013-12-08

186 KB

31 чел.

4

3. ЕКОНОМІЧНА ІНФОРМАЦІЯ
І ЗАСОБИ ЇЇ ФОРМАЛІЗ
ОВАНОГО ОПИСУ

Економiчна інформація (ЕКІ) – це послiдовнiсть повiдомлень економiчного змiсту, що можуть бути введенi, вiдображенi, збереженi, обробленi, переданi та загалом використанi для прийняття управлiнських рiшень на рiвнi окремих установ чи структурних одиниць, так i економiки в цiлому. Джерелом повiдомлення економiчного характеру є подiя, яка вiдбувається на ринку надання послуг чи взаємодiї iнших ринкових процесiв. 

Економiчна інформація (ЕКІ) — один з найбiльш масових рiзновидiв iнформацiї, що вiдображає процеси виробництва, розподiлу, обмiну i споживання матерiальних благ та послуг.

Сукупність повідомлень про реальні економiчнi події, факти, не спiввiднесену з можливостями їх використання, називають економічними даними. Економiчнi данi —  вiдображення економiчних явищ, не пов’язане з конкретним завданням управлiння  i з певним споживачем. Економiчнi данi стають iнформацiєю, якщо їх споживач розв’язує певне завдання управлiння.

Види ЕКІ

Вiдповiдно до виконуваних функцiй управлiння видiляють такi види ЕКІ: прогнозна, планово-договiрна, облікова, нормативна, розцінкова, довідкова, таблична

Нормативна, розцiнкова, довiдкова, таблична інформація є загально функцiональною, призначена для прийняття всiх управлiнських рiшень. Ця інформація ведеться сумiсно й утворює в умовах автоматизованого оброблення iнформації фонд нормативно-довiдкової iнформації (НДІ).

ЕКІ є не тiльки iнструментом, а й елементом управлiння.

Класифiкацiю ЕКІ щодо технології оброблення, перетворення на iнформацію для управлiння показано на схемi 4.1.

За технологiєю оброблення та використання в управлiнських рiшеннях ЕКІ подiляють на такi види: Початкова, Умовно-стала, Змiнна, Внутрішня, Зовнішня, Необроблена, Вхiдна, Похiдна, Промiжна, Вихiдна

Пiд час проектування ІС необхiдно враховувати такi властивості ЕКІ:

  •  вхідна інформація в основному фіксується в первинних документах, які не підходять для автоматичного введення в ЕОМ, що зумовлює необхiдність перезапису даних на машиннi носії;
  •  ті самi вхідні данi використовуються багаторазово для здобуття показникiв у різних економiчних розрiзах для всiх служб i видiв господарської дiяльностi;
  •  основна частина ЕКІ підлягає перiодичному, регулярному обробленню;
  •  здобута похiдна інформація часто використовується як вхiдна при наступних розрахунках;
  •  характеризується тривалiстю збереження.

3.2 Структуризація та формалізоване подання ЕКІ

Структуризація ЕКІ

Логiчний пiдхiд до структуризацiї ЕКІ дає змогу встановити структурнi елементи залежно вiд функцiонального призначення інформації та її особливостей: реквiзит, показник, iнформацiйне повiдомлення, iнформацiйний масив, iнформацiйний потiк, iнформацiйну пiдсистему, iнформацiйну систему (див. схему 4.2).  

Одиницями нижчого рангу є реквiзити, а одиницею вищого рангу — ІС.

Інформаційна підсистема утвориться при диференціації інформаційної системи

Реквізит – це мінімальне структурне утворення, що несе економічний зміст. Реквізит характеризує економічне явище з якісної чи кількісної сторони. Якісні реквізити – це реквізити-ознаки (признаки –рус.).

Реквiзит —  це логiчно неподiльний елемент. Такi елементи бувають двох видiв: реквiзити-основи та реквизит-ознаки.

Реквiзити-основи кiлькiсно характеризують конкретнi об’єкти управлiння, реквiзити-ознаки —  якiсно. Реквiзити-основи можуть бути кiлькiснi, трудовi, грошовi (вартiснi), абсолютнi, вiдноснi. Реквiзити-ознаки можуть бути довiдковi, групувальнi, спецiальнi.

Форма реквiзиту включає найменування, структуру (формат), значення (сукупнiсть значень).

Найменування (iм’я) служить для звернення до нього, як правило, подається словом або групою слiв. Наприклад, “табельний номер робiтника”. Це може бути також назва графи документа. При алгоритмiзації та програмуваннi використовують скороченi iмена - iдентифiкатори, що мають обмежену довжину. Доцiльно, щоб iдентифiкатор реквiзиту був закрiплений за ним незалежно вiд того, чи використовусться цей реквiзит у тiй або iншiй складовiй одиницi iнформації, у тiй або iншiй пiдсистемi. Це особливо важливо при створеннi БД i для сумiсностi рiзних ІС

Структура реквiзиту — це спосiб подання його значень. У структурi розрiзняють довжину i тип. Довжина —  кiлькiсть символiв, що утворюють значення реквiзиту. Вона може бути сталою або змiнною. Типи реквiзитiв залежать вiд видiв значень. Найпоширенiшими є чисельний, текстовий, логiчний типи.

Значеннями реквiзитів є послiдовностi символiв (лiтер, цифр, рiзних знакiв i спецiальних позначень).

Пiд час оброблення iнформації над реквiзитами-основами виконують арифметичнi операцiї, а за допомогою реквiзитiв-ознак здiйснюють пошук iнформації, її сортування, вибiрку, порiвняння (логiчнi операцiї).

Однорiднi за формою реквiзити-ознаки, якi мають рiзнi значення, об’єднують у номенклатури. Наприклад, Номенклатура виробiв (продукції) — це набір значень кодових позначень або найменувань виробів.

З реквiзитiв утворюється показник – структурна одиниця, що характеризує конкретний об’єкт управлiння з кількiсного та якiсного бокiв як сума реквізиту-основи і певної кiлькостi реквiзитiв-ознак.

Приклад якісного реквізиту: назва підприємства, вид податку, вид кредиту і т.д. Кількісні реквізити – це реквізиту-підстави (основания – рус.). Приклад кількісного реквізиту: вартість у гривнях, трудомісткість у нормогодинах і т.і.

Показник —  це мiнімальна сукупнiсть iнформації, що має остаточний економiчний змiст. Вiн характеризує певне економiчне явище. На основi показникiв складають документи. В документi може бути кiлька показникiв. У конкретнiй системi показників вiдбивається вся господарська дiяльнiсть об’єкта i на їх основі здiйснюється управління цiєю діяльнiстю. ЕКІ будь-якого об’єкта складається з iнформацiйних сукупностей повного набору iнформації, достатньої для всебiчної характеристики об’єкта за певний проміжок часу.

У показниках сполучаються реквізити-підстави і реквізити-ознаки. Наприклад сума зарплати визначеного робітника (прізвище, ім'я, по батькові, 300 грн.)

Сукупнiсть інформацiї, достатньої для вироблення судження про конкретний процес (явище, факт), називається повiдомленням.

Вхiднi данi надходять на оброблення сформованими у виглядi iнформацiйних повiдомлень. Повiдомлення, зафіксоване на матерiальному носію вiдповiдно до правил, якi iснують, та має юридичну силу, називається документом. Документ має самостійне змістове значення i характеризується повним набором реквізитiв та показникiв.

Реквізити i показники можуть розглядатися в укрупнених сполученнях, що дає змогу виділяти iнформацiйну одиницю вищого рiвня —  iнформацiйний масив, який практично iнтерпретує номенклатуру, об’єднує реальнi значення реквiзитiв, що утворюють інформацiйнi повiдомлення.

Масив як структурна одиниця iнформацiї набув провiдного значення за автоматизованого оброблення iнформації.

Масив утворюють показники однієї форми, але з різними значеннями.

Сукупнiсть масивiв, що стосуються однієї дiлянки управлiнської роботи, називається iнформацiйним потоком, а сукупнiсть iнформацiйних потокiв, якi характеризують управлінську роботу, пов’язану з виконанням певної функції, iнформацiйною пiдсистемою.

Сукупнiсть iнформацiйних пiдсистем, що характеризують управлiння об’єктом загалом, утворює ІС. Вона є структурною одиницею вищого рівня i цілком охоплює всю iнформацію об’єкта (цеху, пiдприємства, установи, органiзацiї, галузi). Інформаційна система – це найвище структурне утворення, яке несе економічний смисл. Їм може бути практично будь-який  процес чи предмет господарства(галузь, регіон, підприємство, цех, фірма, установа..)


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

23451. Алфавитно-справочный перечень государей русских и замечательнейших особ их крови 4.98 MB
  АГАФИЯ великая княгиня Так некоторые известия именуют жену Всеволода II Ольговича великого князя киевского сообщая что она выдана за него в 1116 г. 189 и родила мужу сыновей –Святослава князя киевского и Ярослава князя черниговского –да еще дочь Звениславу за Болеславом IV герцогом польским. АГАФИЯ ВСЕВОЛОДОВНА великая княгиня жена по Татищеву вторая великого князя Юрия Георгия II Всеволодовича великого князя владимирского дочь Всеволода Святославича Чермного князя черниговского одно время великого князя киевского от...
23453. Древние майя. Загадки погибшей цивилизации 2.28 MB
  Древние майя. Кто создал эти колоссы Когда С какой целью Что вызвало к жизни блестящую цивилизацию майя в саном центре гиблых тропических джунглейАвтор книги на основе новейших данных о древнеамериканской истории рассматривает ряд таинственных событий далекого прошлого индейцев майя. Гуляева это древнейшие судьбы Мезоамерики важнейшего и глубоко своеобразного региона одного из первых очагов производящего хозяйства высокой и оригинальной цивилизации индейских народностей майя сапотеков нахуа. Гуляев назвал ее Древние...
23454. Георгий Константинович Жуков Воспоминания и размышления 10.56 MB
  Скоро мы узнали что в Питере 9 января 1905 года царские войска и полиция расстреляли мирную демонстрацию рабочих которая шла к царю с петицией просить лучших условий жизни. После Нижегородской ярмарки в том же году пришлось поехать на другую ярмарку в Урюпино в Область Войска Донского. Я всегда восхищался этим романтическим родом войск. От раненых мы многое узнали и в первую очередь то что наши войска очень плохо вооружены.
23455. Третий Рим 14.12 MB
  Ведь ему известно что русские были сторонниками христианской Византии и противниками мусульманской Турции. Следуя тезису о богоустановленном единстве всего христианского мира Филофей доказывал что первым мировым центром был Рим старый за ним Рим новый –Константинополь а в последнее время на их месте стал третий Рим –Москва. Не надо думать что это какаято гипербола или метафора. Филофей ясно подчеркивает что речь идет об объединении всех христианских царств под властью великого князя Василия.
23456. ПРАВДА ВИКТОРА СУВОРОВА 3.84 MB
  Он гласит: СССР всегда последовательно боролся за мир. Смена статуса сталинского СССР с жертвы и освободителя на статус палача и агрессора тяжело дается даже людям не испытывающим симпатий к сталинизму. Даже если они специалисты по истории СССР. И тем более если они советские специалисты по военной истории СССР.
23457. Красные партизаны Украины 1941-1944 3.2 MB
  На обложке: Целлюлознобумажная фабрика сожжённая партизанами соединения им. Коротченко в верхнем ряду второй слева с партизанами Тернопольского соединения им. Соединения партизан которые посылали в эти регионы чтобы они с помощью агитации получали поддержку выслеживались и уничтожались 11. ИЗ ОПЕРАТИВНОГО ОТЧЁТА КОМАНДИРА СУМСКОГО ПАРТИЗАНСКОГО СОЕДИНЕНИЯ С.
23458. Муса Джалиль 60 KB
  2002 Залилов Джалиль Муса Мустафович 15. Мир и мировая литература знает много поэтов обессмертивших свои имена неувядаемой славой но таких как поэтгерой Муса Джалиль увековечивших свое имя и бессмертными творениями и смертью которая сама является подвигом не так уж много. Вот они: великий Байрон славный поэт Венгрии Петефи герой Юлиус Фучик и наконец Муса Джалиль .
23459. ТАТАРСКИЙ ЯЗЫК: ИЗУЧИТЬ ЛЕГКО! 866.5 KB
  Несколько слов о терминологии. В настоящей книге используется немало словтерминов лингвистического характера как падежные формы залог категория притяжательности которые многим напомнят уроки русского языка в школе. От терминов к сожалению не убежать если хочешь быть однозначным в своих пояснениях. И вместо того чтобы сказать: моя книга – минем китабым если дословно: минем китап – но это стилистическая ошибка можно сказать китап минеке или просто добавить –мын м ым в конце в виде суффикса т.