48329

Аудит. Конспект лекцій

Конспект

Бухгалтерский учет и финансовый аудит

Реформування системи бухгалтерського обліку, розвиток податкового обліку, впровадження в практику Міжнародних стандартів фінансової звітності визначили значні зміни вимог до аудиту

Украинкский

2013-12-09

2.71 MB

16 чел.

PAGE   \* MERGEFORMAT 2

Мултанівська Т.В.

Горяєва М.С.

АУДИТ

Конспект лекцій

в рисунках та таблицях

Харків, 2009

Анотація

Включені основні теми навчальної дисципліни «Аудит», які структуровано за двома змістовними модулями. Матеріал поданий у формі рисунків та таблиць, що дає змогу акцентувати увагу на головних концептуальних моментах навчальної дисципліни. Теми розкрито з урахуванням норм діючого законодавства та нормативних документів.

Рекомендовано для студентів та викладачів вищих навчальних закладів практикуючих бухгалтерів та аудиторів, слухачів професійної системи підготовки та атестації бухгалтерів і аудиторів, фінансистів, менеджерів.

ВСТУП

Динамічні зміни в економіці України обумовили потреби змін національної системи фінансово-економічного контролю, адаптації до ринкового середовища та перехід до Міжнародних стандартів аудиту, надання впевненості та етики.

Україна включається в процес міжнародної економічної інтеграції. Триває процес формування ринкової інфраструктури та розвитку контролю як засобу надання користувачам повної, достовірної та неупередженої економічної інформації для прийняття обґрунтованих рішень. Перехід країни до ринкових відносин виявив необхідність формування нової форми фінансового контролю – аудиту.

Реформування системи бухгалтерського обліку, розвиток податкового обліку, впровадження в практику Міжнародних стандартів фінансової звітності визначили значні зміни вимог до аудиту.

В Україні в теперішній час аудит знаходиться в стадії реформування, йде активна адаптація Міжнародних стандартів аудиту до специфіки національної економіки, розробляються нові положення з контролю якості аудиту та аудиторських послуг, змінюються вимоги до професійної підготовки аудиторів.

Зміни, що відбуваються у бухгалтерському обліку та аудиті, вимагають нового підходу до вивчення та засвоєння навчальної дисципліни «Аудит».

Запропонований посібник дозволить засвоїти курс студентам, а професіоналам-аудиторам – систематизувати базові знання стосовно нових нормативних документів.

Посібник має безпосередньо практичну направленість та орієнтований на практикуючих бухгалтерів та аудиторів, слухачів професійної системи підготовки та атестації бухгалтерів і аудиторів, фінансистів, менеджерів, викладачів та студентів вищих навчальних закладів, що вивчають бухгалтерський облік і аудит.

Метою вивчення дисципліни «Аудит» є формування у студентів системи теоретичних знань, прикладних вмінь і навичок щодо використання основ аудиту, методів організації ефективного процесу аудиту, набуття необхідної сукупності теоретичних та практичних знань для вирішення конкретних завдань на сучасному етапі розвитку економіки.

Тематичний план викладеної дисципліни складається з двох модулів, кожний з яких об’єднує у собі відносно окремий самостійний блок дисципліни, який логічно пов’язує кілька навчальних елементів дисципліни за змістом та взаємозв’язками.

Матеріал, наведений у таблицях та рисунках, надасть можливість структурувати знання, що отримані раніше, та окреслити базу знань для подальшого їх поглиблення при вивченні інших літературних джерел, законодавчих актів та нормативних документів.

Автори виражають глибоку вдячність колегам, студентам, практикуючим аудиторам та претендентам на отримання кваліфікаційного сертифікату аудитору, що ознайомились з посібником.

Автори дякують за допомогу в підготовці Васильєвій Юлії Вікторівні.

ЗМІСТ

Стор.

Вступ              3

МОДУЛЬ 1. Теоретичні та організаційні засади аудиту     7

Тема 1. Сутність і предмет аудиту        7

  1.  Необхідність, місце й роль аудиту в ринковій економіці   7
    1.  Сутність і мета аудиту                 15
    2.  Предмет та об’єкти аудиту                20
    3.  Класифікація аудиту                 24

Тема 2. Регулювання аудиторської діяльності та її інформаційне

забезпечення                     27

2.1. Міжнародний досвід регулювання аудиторської діяльності           27

2.2.Організаційне та методологічне управління аудиторською

діяльністю в Україні                   30

2.3. Нормативно правове регулювання аудиторської діяльності

в Україні                     41

2.4. Організаційні основи здійснення аудиторської діяльності           54

2.5. Принципи здійснення аудиту                58

2.6. Інформаційне забезпечення аудиторської діяльності            59

Тема 3. Методи аудиту фінансової звітності та критерії її оцінювання          62

3.1. Методи, прийоми та процедури аудиту фінансової звітності           62

3.2. Критерії оцінювання фінансової звітності              72

Тема 4. Аудиторський ризик і оцінювання системи внутрішнього

контролю                     74

4.1. Сутність та зміст викривлень у фінансових звітах            74

4.2. Суттєвість в аудиті                  80

4.3. Аудиторський ризик і методи його оцінки              86

4.4. Аудиторська оцінка системи внутрішнього контролю            88

Тема 5. Планування аудиту                  94

5.1. Процес проведення аудиту та його стадії              94

5.2. Попереднє (стратегічне) планування аудиту           104

5.3. Розробка загального плану аудиторської перевірки          108

5.4. Розробка програми аудиту та складання меморандуму

планування                   112

Тема 6. Аудиторські докази та робочі документи аудитора          118

6.1. Сутність та види аудиторських доказів            118

6.2. Робочі документи аудитора              123

МОДУЛЬ 2. Технологія аудиту               129

Тема 7. Аудит фінансової звітності              129

7.1. Мета і завдання аудиту фінансової звітності           129

7.2. Методика аудиту фінансової звітності            131

7.3. Методика та організація аудиту активів підприємства          135

7.4. Методика та організація аудиту пасивів підприємства          142

Тема 8. Аудиторський висновок та інші підсумкові документи         149

8.1. Сутність, зміст та структура аудиторського висновку          149

8.2. Види аудиторських висновків та умови їх надання          153

8.3. Інші підсумкові документи              157

Тема 9. Підсумковий контроль               160

9.1. Оцінка результатів аудиту              160

9.2. Контроль якості роботи аудиторів             162

Тема 10. Реалізація матеріалів аудиту              175

10.1. Меморандум виправлених аудитором помилок за

результатами перевірки                175

10.2. Відстеження виконання клієнтом рекомендацій аудитора         176

10.3. Модифікація аудиторського висновку в разі невиконання

клієнтом рекомендацій аудитора              177

Тема 11. Аудиторські послуги, їх об’єкти і види            178

11.1. Поняття аудиторської послуги             178

11.2. Об’єкти і види аудиторських послуг            181

Тема 12. Внутрішній аудит: його сутність, об’єкти і суб’єкти          185

12.1. Необхідність та сутність внутрішнього аудиту           185

12.2. Об’єкти внутрішнього аудиту              190

12.3. Суб’єкти внутрішнього аудиту             195

Тема 13. Методичні прийоми внутрішнього аудиту           198

13.1. Методичні прийоми організації внутрішнього аудиту          198

13.2. Спеціальні методичні прийоми внутрішнього аудиту          200

Тема 14. Реалізація матеріалів внутрішнього аудиту           201

14.1. Підсумкові документи внутрішнього аудиту           201

14.2. Відстеження виконання структурними підрозділами           203

рекомендацій внутрішніх аудиторів


Список використаних джерел               206

Додатки

МОДУЛЬ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНІ

ЗАСАДИ АУДИТУ

Тема 1. Сутність і предмет аудиту

Рис. 1.1. Необхідність аудиту в ринковій економіці


Рис.1.2. Історія виникнення й розвитку аудиту


 

Рис.1.3.Основні передумови та фактори, що зумовили появу аудиту

Рис.1.4. Етапи становлення та розвитку аудиту

Рис. 1.5. Особливості становлення аудиту в Україні

Рис. 1.6. Місце та роль аудиту в системі управління

Таблиця 1.1.

Користувачі інформації , що підтверджується аудитом, та цілі її використання

Користувачі

аудиторської інформації

Необхідна інформація, що підтверджується аудитом,

та цілі її використання

1. Внутрішні користувачі

1. Власники підприємства*

та вищий управлінський персонал

Загальний фінансовий стан підприємства;: прийняття управлінських рішень тактичного і стратегічного характеру

2. Менеджери різних напрямків діяльності (фінансові, виробничі, з маркетингу тощо)

Інформація щодо функціонування підпорядкованої системи діяльності, прийняття управлінських рішень щодо удосконалення та регулювання діяльності за різними напрямками

3. Керівники підрозділів (центри відповідальності підприємства)

Інформація про функціонування підрозділів (центри відповідальності) про витрати, доходи; прийняття оперативних рішень з контролю та управління підрозділами

4. Робітники і службовці підприємства

Інформація про загальний стан функціонування підприємства; збереження робочих місць, можливість підвищення оплати праці

2. Зовнішні користувачі

1. Дійсні та потенційні інвестори

Фінансовий стан підприємства, рентабельність, отримані прибутки; можливість отримання прибутку, прийняття рішень щодо операцій з акціями, про доцільність вкладання капіталу

2. Банківські та інші кредитні установи

Фінансовий та майновий стан підприємства, платоспроможність; можливість надання кредитів, ймовірність повернення кредиту та отримання відсотків

3. Постачальники та інші кредитори

Платоспроможність підприємства, своєчасність оплати рахунків, заборгованості

4. Замовники, покупці, клієнти

Інформація про фінансовий стан підприємства; можливість отримання необхідних товарів та послуг

5. Органи державного регулювання і контролю:

Державна податкова інспекція

Органи Фонду державного майна,

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку

Органи державної статистики

Своєчасність і повнота сплати та планування надходжень податків та інших обов’язкових платежів та зборів

Фінансовий та майновий стан підприємства; прийняття рішень про корпоратизацію, акціонування, приватизацію підприємства

Узагальнення та аналіз звітності підприємств, підготовка необхідної інформації для вищих органів державного управління

6. Профспілки

Фінансовий стан підприємств, галузей; підготовка до ведення переговорів з питань праці та її оплати на предмет забезпечення соціальних гарантій та захисту прав працівників

7. Широка громадськість

Загальний вплив діяльності підприємства на добробут суспільства, на навколишнє середовище

8. Інші користувачі

За потребами

*Власники підприємства формують статутний капітал (складову власного капіталу підприємства). Власний капітал – це частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його обов'язків (ПСБО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»). Цьому власники підприємства розглядаються як внутрішні користувачі фінансової інформації

* Види контролю в теорії фінансово-господарський контролю в Україні

Рис. 1.7. Місце аудиту в системі контролю в Україні ( после редакции)

Таблиця 1.2.

Визначення поняття «аудит» в економічній літературі [57, с.12]

Автори та назва джерел

Визначення

1. Адамс Р. Основы аудита: Пер. с англ. Ю.А. Ариненко и др. – М.: Аудит: Изд. Сб – ник «ЮНИТИ», 1995. – 398 с.

Аудит може бути визначений як діяльність по здійсненню необхідної суспільству послуги з метою підтвердження опублікованої фінансової звітності підприємства з обмеженою відповідальністю

2. Аренс А., Лоббек Дж. Аудит: Пер. с англ.; Гл редактор серии проф. Я.В.Соколов. – М.: Финансі и статистика, 1995. –

560 с.

«Аудит – це процес, за допомогою якого компетентний незалежний працівник нагромаджує та оцінює свідчення про інформацію, що підлягає кількісній оцінці і належить до специфічної господарської діяльності, щоб визначити і виразити у своєму висновку ступінь відповідності цієї інформації встановленим критеріям»

3. Додж Рой. Краткое руководство по стандартам и нормам аудита. М. ФиС, ЮНИТИ, 1992

Аудит – незалежна перевірка і висловлення думки про фінансовий звіт підприємства

4. Робертсон Д. Аудит. пер. с англ. – М.: КРМЕ, Аудиторская фирма «Контакт», 1993. – 496 с.

Аудит – це процес зменшення до сприятливого рівня інформаційного ризику для користувачів фінансових звітів

5. Аксененко А.Д. Аудит: современная организация и развитие // Бухучет, №7, 1992

Аудит представляє собою незалежну експертизу і аналіз публічної фінансової звітності господарюючого суб'єкту уповноваженими на те особами (аудиторами) з метою визначення її достовірності, повноти і реальності, відповідності діючому законодавству і вимогам, які пред'являються до ведення бухгалтерського обліку і утворення фінансової звітності, а також інші напрямки контрольної роботи

6. Андреєв В.Д. Практический аудит: справочное пособие. – М.: Экономика, 1994. – 366 с.

Аудит – це незалежна перевірка фінансових звітів або фінансової інформації, що відноситься до об’єкта, з метою отримання висновків

7. Білуха М.Т. Курс аудиту: Підручник. – 2-ге вид. перероб. – К.: Вища шк.: Т-во «Знання», КОО, 1999. – 574 с.

Аудит – це незалежна форма аудиторського контролю, що надається суб'єктам підприємницької діяльності на договірних засадах з питань ефективності господарювання та достовірності її відображення в бухгалтерському обліку та звітності

8. Сухарева Л., Дмитренко І. Аудит: про терміни і термінологію // Бухгалтерський облік і аудит. – 1994. – №9. – С. 8-10/

«Аудит – це система взаємопов’язаних контрольних дій незалежних суб'єктів (аудиторів), здійснюваних на контрольних і платних засадах з метою діагностування та оцінки фінансово-господарської діяльності підприємств усіх форм власності з погляду доцільності і достовірності здійснення господарських операцій, відображених в обліку і звітності; ступеня відповідності їх чинному законодавству»

9. Кулаковська Л.П., Піча Ю.В. Основи аудиту: навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти. – Львів: Піча Ю.В.; «Каравелла»; Львів.: «Новий Світ – 2000», 2002. – 504 с.

Аудит – це незалежна експертиза обліку, фінансової звітності та висловлення думки аудитора щодо повноти, законності та достовірності відображення в них фінансово-господарських операцій господарюючого суб'єкта

10. Зубілевич С.Я., Голов С.Ф. Основи аудиту. – К: Ділова Україна, 1996. – 375 с.

Аудит – це процес, що зменшує до прийнятного рівня інформаційний ризик користувачів фінансової звітності

11. Аудит Монтгомери / Ф.Л.Дефлиз, Г.Р.Дженик, В.М.О'Рейли, М.Б.Хирш; Пер. с англ. Под ред проф. Я.В.Соколова. – М.: Аудит, ЮНИТИ, 1997. – 542с.

Аудитом називається систематичний процес об’єктивного збору та оцінки свідчень про економічні дії і події з метою вивчення ступеня відповідності цих тверджень встановленим критеріям та подання результатів зацікавленим користувачам

Рис. 1. 8. Поняття аудиторської діяльності та аудиту за Законом України «Про аудиторську діяльність»

Рис. 1.9. Порівняння трактування поняття аудиторської діяльності


Таблиця 1.3.

Відмінність аудиту, ревізії та судово-бухгалтерської експертизи

Ознака

Аудит

Ревізія

Судово-бухгалтерська експертиза

1

2

3

4

5

1

Мета

Висловлення незалежної думки аудитора відносно предмету аудиту про його достовірність в усіх суттєвих аспектах та відповідність вимогам законів України, положень (стандартів) бухгалтерського обліку або інших правил (внутрішніх положень суб'єктів господарювання) згідно із вимогами користувачів.

Згідно МСА: надання аудиторові можливості висловити думку про те, чи складені фінансові звіти (у всіх суттєвих аспектах) відповідно до застосованої концептуальної основи фінансової звітності

Системне вивчення діяльності підприємства, виявлення порушень і зловживань, розробка практичних пропозицій щодо їх усунення і запобігання в майбутньому

Документальне обґрунтування позовних вимог, поданих у правоохоронні органи до конкретних матеріально відповідальних та інших службових осіб

2

Завдання

Згідно теорії аудиту Оцінка системи обліку і внутрішнього контролю, оцінка аудиторського ризику; визначення достовірності та законності обліку і звітності, розробка рекомендацій з оптимізації системи обліку та внутрішнього контролю для зміцнення фінансового становища підприємства –

Згідно з МСА (кодекс етики професійних бухгалтерів, п.290.2): завдання з надання впевненості спрямовані на підвищення рівня довіри потенційних користувачів до результатів оцінки або вимірювання предмету завдання відповідно до критеріїв

Визначення доцільності та законності здійснюваних господарських операцій і відображення їх в обліку і звітності; оцінка організації бухгалтерського обліку з огляду забезпечення контролю за збереженням власності

Отримання доказів для формулювання висновків про наявність кримінальних дій

3

Об’єкт

Система обліку та внутрішнього контролю, інформаційні системи, як цілісної системи, так і його окремі елементи (що визначено договом на надання аудиторських послуг), відносно яких потрібно висловити незалежне судження про його достовірність у всіх суттєвих аспектах та відносно яких існують відповідні критерії оцінки

Стан обліку та звітності, збереження власності

Відповідність діяльності економічного суб’єкта чинному законодавству

4

Суб’єкт

Аудитори (аудиторські фірми), які мають сертифікат аудитора та внесені в Реєстр аудиторських фірм та аудиторів, які одноособово надають аудиторські послуги

Ревізори державної (відомчих) контрольно-ревізійних служб

Експерти-бухгалтери державних експертних установ, підпорядкованих Міністерству юстиції України

5

Користувачі інформації

Власники, адміністрація, державні органи, банки, інші фінансово-кредитні установи

Керівництво підприємства, трудові колективи, вищестоящі організації

Правоохоронні органи

6

Правове регулювання

Цивільне право: на основі господарських договорів, Закону України "Про аудиторську діяльність", МСА, МСЗО, МСЗНВ, МСКЯ та ін.

Адміністративне право: на основі законів, відомчих інструкцій, наказів вищестоящих або державних органів

Кримінальне право: на основі законодавства, що регулює фінансово-господарську діяльність економічних суб’єктів, і Кримінального кодексу України

7

Ініціатори перевірки

Замовники – суб’єкти підприємницької діяльності та власники, що не є суб'єктами підприємницької діяльності, – користувачі предмета аудиту

Державні (відомчі) контрольно-ревізійні органи, вищестоящі організації, правоохоронні органи

Правоохоронні органи

8

Термін здійснення

Залежно від виду аудиту:

а) до здійснення господарських процесів;

б) у процесі фінансово-господарської діяльності;

в) після закінчення звітного періоду

Зазвичай після закінчення звітного періоду

Зазвичай після проведеної ревізії, яка виявила конфліктні ситуації, що стали предметом судового розгляду

9

Визначення обсягу перевірки

Аудитор здійснює перевірку відповідно до складеної програми, вводить у неї питання, які, на його думку, є важливими і потребують вивчення й оцінки

Об’єкти ревізії, обсяг і порядок її проведення чітко визначені у робочому плані ревізії

Експерт-бухгалтер не повинен виходити за межі питань, поставлених йому слідчим або судом; повинен досліджувати лише ті документи, які подали слідчий або суд

10

Принцип оплати праці

Аудиторська перевірка оплачується підприємством-замовником на основі договору

Працівники контрольно-ревізійних органів отримують плату за рахунок бюджету або відомчих коштів

Судово-бухгалтерську експертизу оплачують правоохоронні органи. Ці витрати є частиною так званих судових витрат

11

Можливість відмови від перевірки

Клієнт має право відмовитися від послуг аудитора, якщо той виявив некомпетентність під час аудиту, але, якщо передбачений обовязковий аудит, клієнк зобов'язаний вибрати іншого аудитора та скористатися його послугами  

У зв’язку з призначенням ревізії вищестоящим органом клієнт не може відмовитися від послуг ревізора

Судово-бухгалтерську експертизу призначають правоохоронні органи, тому клієнт не має права відмовитися від її проведення

12

Виправлення виявлених під час перевірки недоліків

Аудитори не несуть відповідальності за виконання аудиторського висновку; дають рекомендації стосовно усунення виявлених порушень і поліпшення фінансового стану підприємств

Обов’язком ревізора є спостереження за процесом усунення виявлених під час ревізії недоліків у роботі підприємства

Експерт-бухгалтер не зобов’язаний давати рекомендації стосовно усунення виявлених недоліків і порушень

13

Поведінка у випадку виявлення зловживань

Питання професійності етики: аудитор є незалежним працівником і не зобов’язаний повідомляти про виявлені зловживання правоохоронні органи.  Якщо аудитор ідентифікував або підозрює шахрайство, то повинен визначити, чи існує відповідальність щодо повідомлення  про випадок або підозру стороні, яка не входить до складу суб’єкта господарювання. Хоча професійний обов’язок аудитора дотримуватися конфіденційності інформації про клієнта може перешкоджати такому інформуванню, у деяких випадках юридична відповідальність аудитора може переважати обов’язок конфіденційності

Ревізор повинен передавати інформацію про виявлені порушення законодавства керівництву, правоохоронним органам

Інформування правоохоронних органів про виявлені зловживання є прямим обов’язком експерта-бухгалтера

14

Документальне оформлення результатів перевірки

Аудиторський висновок

Звіт

Інша інформація управлінському персоналу

Акт ревізії

Експертний висновок


Рис. 1.10. Поняття завдання з надання впевненості

Рис. 1.11. Мета аудиту фінансової звітності

Рис. 1.12. Основні завдання аудита

Рис. 1.13. Предметна область аудиту

Рис. 1.14. Поняття об’єкту аудиту

Рис. 1.15. Класифікація об'єктів аудиту

Рис. 1.16. Види об'єктів аудиту

 

Рис. 1.17. Класифікаційні ознаки аудиту

Контрольні питання для самодіагностики:

  1.  Що є предметом аудиторської діяльності?
  2.  Чим відрізняється предмет аудиту від предмету ревізії?
  3.  Розкрийте поняття об'єкта аудиту.
  4.  Наведіть основні види об'єктів аудиту.
  5.  Як поділяється аудит за об'єктами?
  6.  Охарактеризуйте зовнішній аудит.
  7.  Дайте характеристику внутрішньому аудиту.
  8.  Розкрийте історію виникнення аудиту.

Тема 2. Регулювання аудиторської діяльності

Та її інформаційне забезпечення

Рис. 2.1. Підходи до регулювання аудиторської діяльності

 

Рис. 2.2. Роль Міжнародної федерації бухгалтерів у регулюванні аудиторської діяльності

Рис. 2.3. Структура міжнародної федерації бухгалтерів

Рис. 2.4. Діяльність Ради з міжнародних стандартів аудиту та надання впевненості

Рис. 2.5. Визначення АПУ

Рис. 2.6. Повноваження АПУ

Рис. 2.7. Порядок формування АПУ

Рис. 2.8. Права та обов’язки членів АПУ

Рис. 2.9. Функції голови АПУ

Рис. 2.10. Порядок прийняття рішень АПУ

Рис. 2.11. Структура АПУ

Таблиця 2.4

Повноваження комісій АПУ

Назва комісії

Повноваження комісії

Комісія зі стандартів та практики аудиту (Рішення АПУ від 14.02.08 № 187/5.2)

- організовує введення в Україні стандартів аудиту та етики, які прийняті як національні;

- організовує розробку, затвердження та введення в практику аудиту коментарів до стандартів аудиту та етики, які прийняті як національні;

- розробляє та сприяє введенню єдиної методологічної бази аудиту в Україні;

- приймає участь у розробці та експертній оцінці проектів законодавчих та нормативно-правових актів у сфері аудиторської діяльності, програм професійної підготовки та перепідготовки аудиторів, встановленні вимог до кваліфікаційного рівня представників професії;

- сприяє залученню до розробки коментарів до стандартів аудиту;

- здійснює підготовку для узгодження методик проведення різних напрямків аудиту;

- сприяє введенню та дотриманню аудиторами норм професійної етики аудиторів;

- сприяє розробці та введенню нового програмного забезпечення;

- організує переклад матеріалів по питанням бухгалтерського обліку та аудиту, які потрапляють до АПУ від МФБ.

Комісія з контролю якості та професійної етики ((Рішення АПУ від 14.02.08 № 187/5.3)

- організовує та координую роботу Комітету по контролю за аудиторською діяльністю;

- сприяє введенню та дотриманню аудиторами норм професійної етики аудиторів;

- здійснює контроль за дотриманням аудиторами та аудиторськими фірмами вимог Закону України «Про аудиторську діяльність», стандартів аудиту, норм професійної етики аудиторів;

- здійснює моніторинг якості та супутніх послуг;

- здійснює міри по забезпеченню незалежності аудиторів при проведенні аудиторських перевірок;

- розглядає скарги, звернення та надає їх на перевірку Комітету по контролю за аудиторською діяльністю;

- організовує роботу Комітету по контролю за аудиторською діяльністю;

- організує проведення зовнішніх перевірок систем контролю якості.

Комісія по зовнішнім зв’язкам та інформаційним забезпеченню аудиту (Рішення АПУ від 14.02.08 № 187/5.4)

- організовує взаємодію АПУ з державними та недержавними органами, організаціями по питанням діяльності АПУ;

- сприяє у порядку, визначеному АПУ, виданню нормативних, методологічних та інших інформаційних матеріалів по питанням аудиторської діяльності;

- організовує взаємодію АПУ з міжнародними органами та організаціями по питанням регулювання аудиторської діяльності;

- за дорученням АПУ приймає участь у роботі національних та міжнародних організацій по питанням аудиту;

- організовує створення та підтримку функціонування веб-сайту АПУ;

- залучує вчених та спеціалістів аудиторських фірм для розгляду питань, які підлягають до компетенції Комісії.

Комісія по моніторингу та законодавчому регулювання аудиту (Рішення АПУ від 26.06.08 № 191/8)

- готує та надає на розгляд та затвердження АПУ пропозиції по питанням нормативно-правового регулювання аудиторської діяльності;

- сприяє виданню нормативних та методологічних матеріалів по питанням аудиторської діяльності;

- за дорученням АПУ бере участь у роботі національних та міжнародних організацій по питанням аудиту;

- готує роз’яснення та коментарі по питанням використання в аудиторській практиці;

- готує проекти Концепції розвитку аудиту;

- організує проведення науково-дослідних розробок по нормативно-правовому забезпеченню аудиту;

- здійснює моніторинг процедури формування Реєстру аудиторських фірм та аудиторів;

- веде реєстр Рішень АПУ;

- надає інформацію про результати проведених моніторингів голові АПУ, членам АПУ, Секретаріату АПУ та комісіям АПУ за їх письмовим запитом.

Комісія з сертифікації та освіти аудиторів (Рішення АПУ від 14.02.08 № 187/5.1)

- проведення першого та другого етапів кваліфікаційних екзаменів в АПУ;

- продовження дії сертифікатів та надання відповідних документів до секретаріату АПУ;

- сертифікація державних фінансових аудиторів та продовження дії їх сертифікатів;

Дисциплінарна комісія

- розглядає скарги, звернення та надає їх на перевірку Комітету по контролю за аудиторською діяльністю відносно викладених в них фактів по дотриманню суб’єктами аудиторської діяльності вимог законодавства, норм та стандартів аудиту та професійної етики;

Рис. 2.12. Секретаріат АПУ

Рис. 2.13 Повноваження регіональних відділень на правах уповноваженого представника АПУ

Рис. 2.14. Правові основи функціонування САУ

Рис. 2.15. Організаційна структура Спілки аудиторів України [57, с.34]

Рис. 2.16. Внутрішньофірмове управління аудиторською діяльністю

 

Рис. 2.17. Концепції, постулати і стандарти аудиту

Рис. 2.18. Склад концепцій аудиту

Таблиця 2.5.

Зміст концепцій та ідей аудиту

Зміст концепції аудиту

Зміст ідеї

1. Концепція Л.Діксі:

- розкриття вільних і мимовільних помилок, що можуть мати місце у фінансових звітах

1. Виявлення трьох видів помилок: 1) вільних (зловживання); 2) мимовільних (письмові помилки, арифметичні помилки); 3) принципових (вибір правильних методологічних прийомів);

2. Аудиторові на треба пов’язувати готові способи вирішення, набагато краще залишити аудитора вільним у своїх ідеях, і дозволити на підставі інструкції розробити свої власні процедури

2. Концепція Р.Монтгомері – тестового аудиту, аудиту оптимальної достатності:

- зв’язування фактичних фінансових умов і рівня доходів підприємств в інтересах його власників, користувачів, банкірів та інших інвесторів

1. Помилки, фальсифікації, нестачі, обмани, шахрайство, хоча і ненормальні з погляду моралі і права, проте природні

2. Немає потреби в абсолютно точних даних. При цьому рівень точності даних має бути адекватним загальним тенденціям економічного розвитку підприємства. І якщо ці всі умови дотримано, а на підприємстві мали місце певні зловживання, то це приватна справа власників, а не аудитора

3. Необхідність виконання аудитором перед початком робіт серії тестів, які визначають ефективність сформованої на підприємстві системи внутрішнього контролю. І якщо перевірка на відповідність дала позитивний результат, то можна обмежитися незначною перевіркою по суті. І навпаки, якщо перевірка на відповідність дала негативний результат, то потрібно вдаватися навіть до суцільної перевірки.

4. Застосування взаємозв’язку між завданням і цілями, які поставив перед аудитором замовник, і його обмеженими засобами, що мали альтернативні можливості використання.

5. Продукт аудиторської праці – думка, судження аудитора.

6. Розмежування двох видів аудиту

3. Концепції Д.Робертсона:

3.1.

- етика поводження

- забезпечення дисципліни і регулювання діяльності аудиторів

1. Імперативний принцип, відповідно до якого, приймаючи рішення, необхідно керуватися вимогами етичних норм. Етика в імперативному змісті – це моральні норми і правила, а не визначення наслідків будь-якої ситуації.

2. Економічний утилітаризм, який основну увагу приділяє впливові на конкретні дії, конкретні обставини.

3. Ідея генералізації – поєднання як імперативного, так і утилітарного принципу

3.2. Незалежність, об’єктивність і чесність суджень.

Аудитори формують свої судження самостійно. Ніщо не впливає на їх неупереджене ставлення як до компанії та її посадових осіб, що надають фінансову інформацію., так і до її користувачів

3.3. Професіоналізм. Аудитори повинні бути компетентними, кваліфікованими, незалежними і розсудливими

1. Ідея розсудливого аудитора. Дев’ять основних вимог до професійних якостей аудиторів розроблені Р.Маутцем і Г.Шарафом

2. Поведінкові теорії. Економіка покликана бути наукою про людську поведінку в реальному житті і про людину у взаємодії з подібними до себе

3.4. Доказовість.

Зібрати й оцінити достатню кількість інформації, щоб створити базу для прийняття рішень

1. Ідея – інформація може бути різної якості в достатній або недостатній кількості, вона може безпосередньо впливати на аудиторське рішення або бути тільки допоміжною

3.5. Точність подання

1. Ідея – абсолютна точність аудиту фінансової звітності не потрібна

4. Концепції Р.Адамса:

4.1. Концепція використання в аудиті системно орієнтованого методу формування думки про правильність і об’єктивність фінансової звітності

1. Проведення перевірки систем фінансового контролю, підтвердження (або не підтвердження) задовільного функціонування цих систем контролю.

2. Перевірки фінансової звітності, складеної на основі інформації, наданої системами фінансового контролю

4.2. Концепція розподілу аудиторської діяльності на:

- аудит

- супутні послуги

1. Природа впевненості, яку висловлює аудитор.

2. Порівняльний рівень впевненості, за якого аудитор підтверджує твердження менеджерів.

3. Необхідність найму кваліфікованого аудитора.

5. Концепція завдань із надання впевненості

1. Ідея оцінки і вимірювання предмета на основі попередньо визначених критеріїв.

2. Ідея професійного скептицизму.

3. Ідея того, що рівень впевненості є пропорційним до рівня процедур збирання доказів. У зв’язку з цим природа, час та обсяг процедур збирання достатніх та відповідних доказів під час виконання завдання з надання обмеженої впевненості навмисно обмежені порівняно із завданням з надання обґрунтованої впевненості.

6. Соціально-економічна концепція:

Аудит – це професійна, комерційна, заснована на науковій основі діяльність одних осіб (аудиторів), які оцінюють діяльність інших (господарюючого суб’єкта) в інтересах третіх осіб (власників, ініціаторів проведення аудиту, суб’єктів господарського права)

1. Теорія перспектив для пояснення процесу прийняття рішення в умовах економічної невизначеності.

2. Під час проведення аудиту аудитори мають урахувати, що поведінка господарюючого суб’єкта може бути наперед визначена і прогнозована на підставі теорії «економічної людини», тобто уявленні про людину як про раціонально мислячого суб’єкта, який послідовно підпорядковує свої плани і дії отриманню максимальної вигоди.

3. Модель обмеженої раціональності передбачає, що здібності кожного працівника різні, обмежені як неможливістю передбачити всі наслідки прийнятих рішень, так і особистими прагненнями та соціальними амбіціями

7. Концепція розвитку

Становлення ринкової економіки зумовлює розвиток аудиту, метою якого є:

1. Захист економічних інтересів членів громадського суспільства.

2. Подальший розвиток аудиту, який слід розглядати як розвиток комплексної системи, що поєднує в собі складові:

- відокремлений вид підприємницької діяльності, яка сьогодні має всі ознаки галузі економіки;

- відокремленої професії;

- галузі економічної науки

Таблиця 2.6.

Постулати аудиту

№ з/п

Автор постулату

Зміст постулату

Тлумачення постулату

1

2

3

4

-

Постулат

Положення, яке приймається як істинне до тих пір, доки не буде доведене інше

1

Р. Маутц,

Х. Шараф

Звітність повинна бути перевірена

Аудитор не може дати висновку, якщо йому не були представлені усі необхідні документи, а також коли були виявлені серйозні викривлення звітності. Мета постулати: здійснити вплив на аудитора, змушуючи його виявити максимальну вимогливість, а клієнтів краще розуміти умови аудиторської роботи.

2

-//-

Не слід передбачати конфлікт інтересів між аудитором і адміністрацією

Цей постулат повинен створювати довіру і взаємну підтримку між тими, хто перевіряє і кого перевіряють. Однак в ряді випадків цей постулат є недоцільним: адміністрація фірми-клієнта свідомо порушує вимоги діючих нормативних документів, намагається обдурити аудиторів, пайовиків і кредиторів, викривити фінансові результати. Недоцільність зростає, коли адміністрація і аудитор починають по різному трактувати вимоги нормативних документів.

3

-//-

Фінансова звітність і документи, що її підтверджують, вільні від неточностей і таємниць

Сутність цього постулату зводиться до повного перенесення відповідальності з аудитора на його клієнта за умови, що вся документація, представлена для перевірки, складена правильно, а якщо в ній все-таки є певні “неточності і таємниці”, то клієнт пішов на свідомий обман аудитора і третіх осіб, що з правової точки зору не є справедливим стосовно осіб, зацікавлених в аудиторській оцінці.

4

-//-

Об'єктивність звітних даних прямо пропорційна ефективності внутрішнього контролю

Чим краще, ефективніше організований внутрішній контроль на фірмі клієнта, чим об'єктивніші його облік і звітні дані, тим, відповідно, аудитора чекає менше роботи. У поєднанні з попереднім постулатом цей постулат дійсно полегшує роботу аудитора, бо основний ризик згідно з постулатом (3) перенесений на клієнта, а очевидність вимог, які впливають з постулату (4), створює логічну основу для економії праці перевіряючих осіб.

5

-//-

Звітність повинна бути заповнена згідно зі стандартами

Це необхідно для забезпечення зіставлення звітності. Однак стандарти не охоплюють всієї діяльності клієнта, і не всі відхилення від стандартів можуть розглядатись як ті, що заслуговують на дослідження з боку аудитора.

6

-//-

Аудиторська перевірка не може бути останньою

Це означає, що після проведеної перевірки в наступному звітному періоді буде ще, як мінімум, одна. Слід визнати те, що аудитор здійснюючи перевірку, повинен завжди пам'ятати, що отримані ним дані можуть бути предметом глибокого вивчення при наступній перевірці і часто з небажаною пристрасною і професійною оцінкою. Тому аудитор має зробити так, щоб і дані були правильними і її не можна було піддати критиці. Звідси правило, що випливає з даного постулату: істина, встановлена раніше, повинна бути використана в майбутньому.

Закінчення  табл. 2.6.

1

2

3

4

7

-//-

Думка аудитора залежить тільки від його компетенції

Цей постулат свідчить про незалежність аудитора. Про те, у зв'язку з тим, що аудитор за свої послуги отримає винагороду, цей постулат часто ставлять під сумнів. Головне заперечення зводиться до того, що аудиторська фірма, отримуючи гроші від того, кого перевіряє, не може бути незалежною.

8

-//-

Професійні обов'язки аудиторів повинні відповідати їх посадовому статусу

Зміст постулату зводиться до відповідного професіоналізму аудиторів.

9

К. Робертсон

Корисність звітних даних прямо пропорційно ступені їх перевірки

Зміст постулату полягає в тому, що чим більше перевіряють звіт, тим більше виявляється корисної інформації, що використовується спеціалістами.

10

Т. Лімперг

Висновок аудитора не може дати більше інформації ніж самі аудиторські дослідження

Сутність постулату зводиться, по суті, до підкреслення:

1) обмеженості інформації висновку, бо не можна повністю покладатися на висновок аудитора;

2) недостатності (можливості) самого аудиторського дослідження (завжди існує аудиторський ризик при виконанні дослідження і відповідно в самому висновку).

Рис. 2.19. Міжнародні стандарти аудиту, надання впевненості та етики

Рис. 2.20.Мета створення МСА

Рис. 2.21. Структура МСА

Таблиця 2.7

Типовий склад МСА

 

Складова частина

Характеристика

Передмова

Пояснення статусу стандарту

Вступ

Обґрунтування мети стандарту, сфера впливу, роз'яснення організаційних питань

Основна частина

Наведені основні питання, процедури, категорії і принципи, котрими повинен користуватися аудитор

Додатки

Наведені конкретні аспекти, приклади, коментарі

Таблиця 2.8

Трактування поняття « професійна етика» в літературних джерелах [52, с.451]

Анисимова С.А. Методика  преподавания этики в высшей школе. - М.: Высшая школа,1980.-144с. (с.45)

Професійна етика –є приватною економічною теорією в системі марксистсько- ленінської етики і разом з останньою має ту же саму - діалектичний та історичний матеріалізм

Белякова Г.І. Профессиональная этика. – М.: «Знание», 1975.-64с.(с.9)

Професійна етика – це від трудової моралі суспільства, який виступає перед особистістю у вигляді норм, приписів, правил поведінки, оцінок морального образу представників різних професій, особливо тих професій, предметом праці яких є людська особистість або соціальні групи суспільства

Дуберштейн И.А., Линчевский Е.Е. Профессиональная этика и психология в торговле: Учебник.- М.: Высш.школа.1980.168с.

( с.152)

Професійна етика - це теорія професійної моралі, прикладний розділ етики

Кобликов А.С. Юридическая этика. Учебник для вузов.-М.: « НОРМА» ,2002.- 160с.( .25)

Професійна етика - 1)це перш за все  специфічний моральний кодекс людей окремої професії;2) це сукупність правил поведінки  окремої соціальної групи,яка забезпечує моральний характер взаємовідносин, обумовлених або пов'язаних з професійною діяльністю, а також галузь науки, яка вивчає специфіку проявів моралі в різних видах діяльності

Лозовий В.О., Панов М.І., Стасевська О.А. та ін. (216,с.201 Етика: Навчальний посібник //за ред. В.О. Лозового.- К.: Юрінком Інтер, 2002.- (с.224)

Професійна етика - це прикладна соціально-філософська дисципліна, яка вивчає походження, сутність, специфіку, суспільні функції морально-професійних норм і стосунків, закономірності їх розвитку на різних історичних етапах

Максимов Л.Г., Максимова Л.П. Профессиональная этика  юриста: Практ. пособие.- Мн.: « Молодежное научное общество», 2000.- 166с.  (с.5)

Професійна етика - це історично сформована сукупність моральних норм, приписів, кодексів, наукових теорій про  належну поведінку представника конкретної професії, його моральних якостей і професійних обов'язків

Медведева Г.П. Этика социальной работы: Уч.пособие .М.: Гуманитарный издательский центр «ВЛАДОС» ,2002.-476с.(с.44)

Професійна етика -  наука про  професійну мораль як сукупність ідеалів і цінностей, ідей про належне, етичних принципів і норм поведінки, які відображають сутність професії і забезпечують взаємовідносини між людьми, які формуються в процесі праці і витікають зі змісту їх професійної діяльності

Мишаткина Т.В.,Бражникова З.В., Мушинский Н.И. и др.Этика: Уч. пособие // Под ред.Т.В. Мишаткиной  Я.С. Яскевич.-3-е изд., стереотип.-МН,, : Новое знание,2004.- 509с.(с.20)

Професійна етика – система моральних принципів, норм і правил поведінки спеціалістів різного профілю з врахуванням особливостей їх професійної діяльності і конкретної ситуації

Осадчук Н.В. Професійна етика аудитора/ Кодекс етики професійних бухгалтерів: досвід, реалії, перспективи Доповіді на міжнародній конференції 31 травня-1 червня 2007р.- К.: ФПБАУ,2007.- 168с. (с.119).

Професійна етика - це норма поведінки, яка забезпечує моральний характер взаємовідносин між людьми, що грунтуються на професійній діяльності

Порубов Н.І. Юридическая этика Уч. пособие.- Мн.: Висш. шк. ,2003.-352с. (с.15)

Професійна етика -  це сукупність моральних норм, які склались історично, приписів, кодексів, наукових теорій про належну поведінку представника конкретної професії,його моральних якостях і  професійних обов'язках

Профессональная этика сотрудников правоохранительных органов Коновалова В.Е. Версия: концепция и функция в судопроизвродстве.- Харьков: Консум, 2000.176с. (с.15)

Професійна етика – область етичної науки,яка вивчає систему моральних норм і принципів, які діють у специфічних умовах взаємовідносин людей  в сфері окремої  професії, це специфічна для як загально етичних норм, так і особливих норм професійної моралі, які носять аналітично-рекомендаційний характер, які виникають в побуті даної професійної групи

Савельев В.П. Етика: навч.посібник.- 2-е вид., виправлене.- Львів: « Магнолія Плюс», 2006. 244с. (с.208)

Професійна етика є теорією моралі, вона є інтелектуальною рефлексією щодо проблем моралі, виробляє принципи, які стають основою моралі, в тій чи іншій сфері трудової діяльності

Словарь по этике/Под ред. И.С. Кона.- 4-е изд. – М.: Политиздат,1981.430с. (с.274)

Професійна етика (або професійна мораль) - - так прийнято називати кодекси поведінки, які забезпечують моральний характер тих взаємовідносин між людьми, які випливають з їх професійної діяльності

Тофтул М.Г. Етика: навч.посібник.- К.: « Академія», 2005. 416с.(с.412)

Професійна етика – вчення про професійну мораль

Федоренко Е.Г. Професійна етика: Монографія.- К.: Вища школа»,1983

Професійна етика – це моральна самосвідомість професійної групи, її психологія  і  ідеологія

Рис. 2.22. Аудит та огляд історичної фінансової інформації: МСА, Положення з міжнародної практики аудиту (ПМПА), Міжнародні стандарти завдань з огляду (МСЗО), Завдання з надання впевненості, що не є аудитом чи оглядом історичної фінансової інформації

Рис 2.23. Аудиторські послуги (структура всієї аудиторської діяльності за видами)

Таблиця 2.9

Становлення системи нормативно-правового регулювання

аудиторської діяльності в Україні

Дата

Зміст

14.02.1992

Створення САУ

22.04.1993

Прийняття Закону України «Про аудиторську діяльність»

28.10.1993

Створення АПУ

01.01. 1998

Введення в дію Національних стандартів аудиту

(32 стандарти)

01.01.2004

Перехід на ведення аудиту згідно з МСА

14.09.2006

Прийняття нової редакції Закону України «Про аудиторську діяльність»

27.09.2007

Прийняття Концептуальної основи контролю аудиторської діяльності в Україні

Рис. 2.24. Законодавче регулювання аудиторської діяльності

Таблиця 2.10

Основні нормативно-правові акти АПУ

Номер та дата прийняття  рішення АПУ

Назва

122/2 від 18.04.2003

Порядок застосування в Україні Стандартів аудиту та етики Міжнародної федерації бухгалтерів в якості Національних стандартів

168.7 від 30.11.2006

Рішення АПУ «Міжнародні стандарти аудиту надання впевненості та етики» видання 2006 року  (є видання 2007 року)

170 від 16.01.2007

Порядок складання Звіту аудиторської фірми (аудитора) про виконання робіт ( надання послуг) за формою №1-аудит

176/7 від 26.04.2007

Порядок ведення Реєстру аудиторських фірм та аудиторів

178/5 від 31.05.07

Положення про постійне удосконалення професійних знань аудиторів України

178/6 від 31.05.07

Положення про сертифікацію аудиторів

182/3 від 27.09.2007

Концептуальна основа контролю аудиторської діяльності в Україні

182/4 від 27.09.2007

Положення про національну практику контролю якості аудиторських послуг 1 «Організація аудиторськими фірмами та аудиторами системи контролю якості аудиторських послуг

182/5 від 27.09.2007

Затвердження Переліку послуг, які можуть надавати аудитори (аудиторські фірми)

184/2 від 15.11.2007

Інструкція про порядок розгляду звернень, що надходять до АПУ

184/3 від 15.11.2007

Створення структурного підрозділу АПУ «Комітет з контролю аудиторської діяльності» з питань контролю

184/4 від 15.11.2007

Порядок застосування до аудиторів (аудиторських фірм) стягнень за неналежне виконання професійних обов’язків

191/4 від 26.06.2008

Положення про регіональні відділення АПУ

187/5.1 від 14.02.2008

Положення про Комісію з сертифікації та освіти аудиторів

187/5.2 від 14.02.2008

Положення про Комісію зі стандартів та практики аудиту

187/5.3 від 14.02.2008

Положення про Комісію з контролю якості та професійної етики

187/5.4 від 14.02.2008

Положення про Комісію по зовнішнім зв’язкам та інформаційним забезпеченню аудиту

191/8 від 26.06.2008

Положення про Комісію з моніторингу та законодавчому регулювання аудиту

196/9.2 від 27.11.2008

Затвердження Плану зовнішніх перевірок систем контролю якості аудиторських фірм та аудиторів на 2009 рік

197/5 від 18.12.2008

Порядок складання Звіту аудиторської фірми (аудитора) про виконання робіт ( надання послуг) за формою №1-аудит

(198/3.1 від 29.01.2009)

Про внесення змін до Положення про сертифікацію аудиторів

198/4.2 від 29.01.2009

Про встановлення плати за проведення сертифікації та включення до Реєстру аудиторських фірм і аудиторів  

Рис.2.25. Внутрішньофірмові стандарти аудиту 

Рис. 2.26. Субєкти проведення аудиту

Рис. 2.27. Аудитор та його статус

ис. 2.28. Порядок сертифікації аудиторів

Рис.2.29.Аудиторська  фірма і порядок її створення

Таблиця 2.11.

Документи необхідні для включення

в Реєстр субєкта аудиторської діяльності

Для фізичних осіб

Для юридичних осіб

1. Заява про включення до Реєстру

2. Реєстраційна картка

3. Копія свідоцтва про державну реєстрацію, засвідчена в установленому законодавством порядку

4. Копію сертифікату аудитора

5. Відгук РВ АПУ на подані документи (при наявності в регіоні РВ АПУ).

6. Документ про внесення плати за включення до Реєстру

1. Заява про включення до Реєстру

2. Реєстраційна картка

3 Копія свідоцтва про державну реєстрацію, засвідчена в установленому законодавством порядку

4. Копії установчих документів

5. Копії сертифікатів аудиторів засновників, керівника

6. Копія довідки ЄДРПОУ

7. Витяг з наказу про призначення керівником фірми аудитора, засвідчений печаткою аудиторської фірми

8. Відгук РВ АПУ на подані документи (при наявності в регіоні РВ АПУ).

9. Документ про внесення плати за включення до Реєстру

Рис.2.30. Права аудиторів і аудиторських фірм

Рис.2.31. Обов’язки  аудиторів і аудиторських фірм.

 

Рис. 2.32. Відповідальність аудиторів і аудиторських фірм

Таблиця 2.12.

Основні принципи аудиту

Принципи

Зміст принципів

Незалежність аудитора

Обумовлена його професійною діяльністю проведення експертної оцінки бухгалтерського обліку і звітності щодо правдивості відображення господарської діяльності субєкта підприємництва

Незалежність думки – така спрямованість думок, яка дає можливість надати висновок без будь-якого впливу, що може ставити під загрозу професійне судження, а також діяти чесно, об’єктивно и з професійним скептицизмом.

Незалежність поведінки – уникнення фактів та обставин, настільки суттєвих, що розсудлива та поінформована третя сторона, знаючи всю відповідну інформацію , в тому числі вжити застережні заходи, обґрунтовано дійшла б висновку, що чесність, об’єктивність чи професійний скептицизм фірми, члена групи з надання впевненості знаходяться під загрозою

Професійна етика

Норми поведінки, яка забезпечує моральний характер взаємовідносин між людьми, що ґрунтуються на професійній діяльності: чесність, об’єктивність, професійна компетентність та належна ретельність, конфіденційність, професійна поведінка

Обєктивність

Неупередженість при дослідженні питань, поставлених на вирішення  аудиту замовником, складання висновків лише на основі результатів дослідження, які можуть бути підтверджені системою доказів (первинних документів, норм і нормативів, облікових регістрів, інвентаризаційних описів, актів та ін.)

Компетентність

Висока професійність при дослідженні аудитором питань, поставлених замовником, спираючись на норми аудиту, володіння методиками проведення наукових досліджень з економіки

Конфіденційність (від лат. Confidentio - довіря)

Забезпечення у таємниці інформації, наданої замовником аудитору для дослідження, а також нерозголошення результатів дослідження без згоди на те замовника. Винятком є надання аудитором інформації правоохоронним органам (судам, прокуратурі, арбітражу, слідчим та ін.) за спеціальним рішенням, погодженим із замовником

Доброзичливість

Повага до замовника аудиторських послуг та колег у професійному спілкуванні, позитивне ставлення до критичних зауважень із приводу виконаної роботи та перевірка їх на підставі доказів, в разі потреби змін і доповнень, повага до думки інших фахівців та урахування її в процесі досліджень

Рис. 2.33. Професійна етика аудитора за МСА

Рис.2.34. Сутність інформаційного забезпечення аудиторської діяльності

Таблиця 2.13

Класифікація інформації, яка використовується в аудиті за джерелами

Джерела

Інформація

Бухгалтерський облік

Бухгалтерська звітність, в тому числі бухгалтерський Баланс.

Головна книга (регістр синтетичного обліку)

Реєстраційний журнал.

Оборотна відомість, сальдова відомість, шахова відомість і т.д.

Облікові регістри (регістри аналітичного обліку), книги, картки, журнали, журнали-ордери, відомості, машинограми.

Зведені документи: матеріальні звіти, регістри, виписки банку, авансові звіти та ін.

Первинні документи по касовим, банківським, розрахунковим та іншим операціям.

Оперативний облік

Оперативні документи і форми звітності

Статистичний облік

Форми статистичної звітності

Статутні документи

Статут суб'єкта господарювання, засновницький договір, зареєстровані зміни до статутних документів; рішення, постанови, протоколи зборів засновників (рада засновників); прикази, виписки з річних зборів акціонерів, з протоколів зборів акціонерів засновників, з рішень ради директорів; ліцензії та дозволи на окремі види діяльності.

Планові данні

Бізнес-плани, поточні та перспективні плани фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання, калькулювання, кошторису і т. д.

Документація попередніх перевірок та рішення по них

Акти, накопичувальні відомості, розрахункові таблиці, довідки, постанови, рішення, висновки, звіти аудитора (за домовленістю з керівництвом підприємства)

Матеріали інвентаризації активів і пасивів

Акти, інвентаризаційні описи, пояснювальні записки матеріально відповідальних осіб

Інші дані

Свідоцтва державної реєстрації, документи, пов'язані з приватизацією та акціонуванням, свідоцтва при реєстрацію в органах статистики, різних інспекцій; акти ДПА, акти перевірок банка, органів державного контролю; договори; бланки суворої звітності; архівні матеріали;  листи; скарги; особисті справи співробітників.

Рис 2.35. Результативна інформація та вимоги до неї

Контрольні питання для самодіагностики:

  1.  Які функції МФБ?
  2.  В чому полягає робота комітету з міжнародної аудиторської практики?
  3.  Які структури входять до МФБ, його завдання?
  4.  Структура АПУ?
  5.  Роль АПУ в забезпеченні незалежності аудиторської діяльності?
  6.  Правові основи АПУ?
  7.  Права та обовязки АПУ?
  8.  Правові основи спілки аудиторів України?
  9.  Особливості формування стандартів аудиту виходячи з концепції її постулату?
  10.   Мета створення МСА?
  11.   Хто є субєктом аудиту в Україні?
  12.   Статус аудитора в Україні?
  13.   Порядок сертифікації аудитора в Україні?
  14.   Порядок створення аудиторської фірми?
  15.   Відповідальність аудиторської фірми?
  16.   Основні принципи аудита?

Тема 3. Методи аудиту фінансової звітності та критерії її оцінювання

Рис. 3.1. Поняття методики та методу аудиту

Рис. 3.2. Загальнонаукові методи, що використовуються в аудиті

 

 

Рис. 3.3. Спеціальні методи та методичні прийоми господарського контролю

Рис. 3.4. Аудиторські процедури

Рис. 3.5. Поняття аудиторської вибірки згідно МСА

Таблиця 3.1

Визначення поняття «аудиторська вибірка» в працях вітчизняних і зарубіжних авторів [52, с.424]

Джерело

Визначення

МСА 530» Аудиторська вибірка та інші засоби тестування

Аудиторська вибірка-застосування процедур аудиту до менше 100% об’єктів в межах класу операцій чи сальдо рахунків, при якому всі одиниці сукупності мають шанс бути вибраними

Борисов А.Б. Большой энциклопедический словарь.  – М.: Книжный мир, 2001. –  895 с.

Вибірка – це частина сукупності економічних об’єктів чи показників, відібраних для визначення, щоб зробити висновок про всю сукупність

Економічна енциклопедія [Електронний ресурс]. http://enbv.narod.ru/text

Вибірка - частина сукупності економічних об’єктів чи показників, відібраних для визначення з метою одержання результату, який є реальним, характерним для всієї сукупності.

Вибірковий метод - метод спостереження у статистиці, за яким для визначення характеристики всієї сукупності явищ, фактів або речей (генеральної сукупності) за певною системою вибирають для обстеження лише їх певну частину ( вибіркову сукупність)

Sampling ( statistics) [Електронний ресурс]. http://en.wikipedia.org/wiki

Вибірковий метод - це частина статистичної діяльності, пов'язана з вибором окремих об’єктів спостереження з метою отримати певне знання про сукупність, яка визначається, зокрема для цілей формування певних висновків

Білуха М.Т. Аудит: Підручник. – К.: Знання, 2000 – 768 с.

Вибірковий метод дослідження - використовується для встановлення достовірності показників всієї сукупності,яка визначається, на  основні  обстеження лише деякої Ії частини

Бутинець Ф.Ф. Аудит: Підручник для студентів спеціальності «Облік і аудит» вищих навчальних закладів. – 3-тє вид., доп. І перероб. – Житомир: ПП «Рута», 2006. – 512 с.

Вибіркова перевірка - це вивчення документів і операцій, що складають менше 100%сукупності і відібрані з використанням спеціальних методів, застосування яких дозволяє отримати достатньо інформації для формування думки аудитора і розповсюдження Ії на всю сукупність документів і операцій, що підлягають перевірці

Завгородній А.Г., Корягін М.С. , Єлесеєв А.В., Полякова Л.М. Аудит: теорія і практика. 2-ге вид. Львів: «Львівська політехніка», 2004. 453с.

Аудиторська вибірка – це  застосування аудиторських процедур до менш ніж 100% облікових записів ( елементів вибірки) в межах залишку на  рахунках або класу операцій

Петрик О.А., Фенченко М.Т. Аудит у зарубіжних країнах: Навч. -метод. посібник для самост. вивч. дисц./за заг. ред. О.А.Петрик – К.: КНЕУ, 2002. – 168с.

Для скорочення обсягу робіт та зменшення їх вартості, аудиторі часто використовують аудиторську вибірку. А аудитори перевіряють лише деяку частину всієї сукупності даних та екстраполюють отримані результати так, щоб сформувати свою думку за сукупністю в цілому

Савченко В.Я. Аудит: Навч. посібник – К.: КНЕУ, 2002. – 322 с.

Термін « вибіркова перевірка» означає використання аудиторських процедур стосовно менш ніж 100% бухгалтерських проведень або показників фінансової звітності, котрі дають змогу аудитору отримати аудиторські докази  і, оцінивши окремі відібрані дані, поширити дієвість цих доказів на всю сукупність даних

Шигун М.М. Вибіркова перевірка: термінологічний аспект// Житомир, Вісник ЖІТІ, 2001. – №17. – С.161-169

Вибіркова перевірка - це вивчення документів і операцій, що складають менше 100% їх сукупності і відібрані з  використанням спеціальних методів відбору, застосування яких дозволяє одержати достатньо  інформації для формування думки аудитора і  розповсюдження Ії на всю сукупність документів і операцій, що підлягають перевірці

Белобжецкий И.А.Ревизия и контроль в промышленности: Учеб. пособие. – М.: Финансы и статистика, 1987. – 294 с.

Вибірковий метод - є лише одним з різновидів несуцільного спостереження, при якому характеристика усієї сукупності одиниць ( генеральної сукупності) дається за результатами обстеження деякої їх частини ( вибіркової сукупності) , відібраної у випадковому порядку, по правилам наукової теорії вибірки

Шеремет А.Д., Суйц В.П. Аудит: Ученик. – 5-е узд., перераб. и доп. – М.: ИНФРА-М, 2007. – 448 с.

Вибірка аудиторська - спосіб проведення аудиторської перевірки , при якій  аудитор перевіряє документацію бухгалтерського обліку економічного суб'єкта не сплошним порядком, а вибірково, впливаючи при цьому вимогам відповідного правила ( стандарту) аудиторської діяльності, у вузькому змісті : перелік певним чином відібраних елементів перевіряємої сукупності, що, з метою на основі їхнього вивчення зробити висновок про всій перевіряємої сукупності

Андреев В.Д. Практический аудит (спарвочное пособие). – М.: Экономика, 1994. – 366 с.

Вибіркове обстеження - при якому характеристика всієї сукупності фактів дається по деякій їхній частині, відібраної випадково При цьому для визначення розмірів вибірки , оцінки вибіркового обстеження й розмірів можливого ризику використається теорія ймовірностей. Практикується також нестатистичне ( оцінне) обстеження, при якому аудитор покладається  лише на власні оцінки.

Богатая Н.И., Хахонова Н.И. Аудит. Серия «Высшее образование». – Ростов на Дону: Феникс, 2003. – 608 с.

Аудиторська вибірка - це перелік певним чином відібраних елементів перевіряє мої сукупності з метою на основі їхнього вивчення зробити висновок про всю сукупність, що перевіряється

Рис. 3.6. Поняття аудиторської вибірки

Рис. 3.7. Елементи вибірки

Рис.3.8.Організація вибірки

Генеральна сукупність

Елементи (одиниці) відбору

Вибірка ( вибіркова сукупність)

Елементи (одиниці) вибірки

Рис. 3.9. Співвідношення між поняттями «генеральна сукупність», «вибірка» та «елемент (одиниця) вибірки»

Рис.3.10.Обсяг вибірки

Рис 3.11. Відбір статей вибірки

 

Рис.3.12. Процедури відбора статей вибірки

Рис. 3.13. Оцінка результатів вибірки

Рис. 3.14. Аналітичні процедури

Рис. 3.15. Характер та цілі аналітичних процедур

Рис. 3.16. Аналітичні процедури як процедури оцінки ризиків

Рис. 3.17. Аналітичні процедури як процедури по суті

Рис. 3.18. Аналітичні процедури як процедури в загальному огляді наприкінці аудиторської перевірки

 

Рис. 3.19. Критерії достовірності фінансової звітності

Рис. 3.20.Перелік критеріїв оцінювання достовірності фінансової звітності

Контрольні питання для самодіагностики:

  1.  Назвіть основні методи, що застосовується в аудиті?
  2.  Охарактеризуйте загальнонаукові методи аудиту?
  3.  Дайте оцінку спеціальним методам, що застосовуються в аудиті?
  4.  Які методи відносяться к прийомам фактичного контролю?
  5.  Охарактеризуйте аудиторські процедури?
  6.  Що представляє собою аудиторська вибірка?
  7.  Основні критерії оцінки достовірності фінансової звітності?

Тема 4. Аудиторський ризик і оцінювання системи внутрішнього контролю

Рис. 4.1. Види відхилень в фінансовій звітності

Рис. 4.2. Класифікація відхилень фінансової звітності і ймовірність їх виявлення контролем

Рис. 4.3. Поняття “помилка”. Різновид помилок

Рис. 4.4. Визначення поняття «шахрайства». Типи навмисних викривлень у фінансових звітах

Таблиця 4.1.

Відповідальність управлінського персоналу за запобігання та виявлення випадків шахрайства і помилок

Ланка відповідальності

Вид відповідальності

Заходи зменшення ризику  викривлень

Керівництво підприємства

- відповідальність за фінансову звітність підприємства;

- відповідальність за уникнення і виявлення фактів шахрайства та помилок;

- відповідальність за надання користувачам фінансової звітності підприємства і аудиторського звіту про неї.

- створення власної юридичної служби;

- залучення фахівців юридичних установ для вичерпних консультацій;

- організація дієздатної системи обліку і внутрішнього контролю;

- підтримка відповідності і ефективності системи обліку і внутрішнього контролю підприємства;

- розробка внутрішніх правил і встановлення контролю за їх виконанням;

- розробка і застосування заходів впливу на персонал у разі недотримання ним вимог нормативних актів;

- навчання персоналу

- систематизація нормативних актів, які регламентують діяльність підприємства.

Найвищий управлінський персонал

- відповідальність за забезпечення цілісності системи обліку та фінансової звітності підприємства;

- відповідальність за наявність контролю (разом із моніторингом ризику);

- відповідальність за фінансовий контроль та дотримання законодавства.

- моніторинг змін законодавчих вимог і відображення операцій згідно з цими вимогами;

- запровадження і функціонування систем внутрішнього контролю;

- розроблення, публікування і дотримання посадових інструкцій;

- забезпечення належної кваліфікації працівників та розуміння ними завдань;

- моніторинг дотримання посадових інструкцій і вжиття дисциплінарних заходів до порушників;

- залучення юридичних консультантів для відстеження законодавчих вимог;

- ведення реєстру основних законів, що їх повинні дотримуватися суб’єкти господарювання в межах своєї галузі, а також ведення книги скарг.

Управлінський персонал

- відповідальність за створення умов для контролю;

- відповідальність за підтримання відповідних заходів і процедур;

- відповідальність за забезпечення  належного й ефективного ведення бізнесу суб’єктом господарювання.

- постійне функціонування систем обліку та внутрішнього контролю;

- повне і своєчасне відображення господарських операцій.

Рис. 4.5. Властиві обмеження аудиту в контексті шахрайства

Рис. 4.6. Відповідальність аудитора за виявлення суттєвих викривлень в наслідок шахрайства

Рис. 4.7. Фактори ризику шахрайства

Рис. 4.8. Дії аудитора у відповідь на ризики суттєвих викривлень внаслідок шахрайства

Рис. 4.9. Поняття «суттєвості» в аудиті за МСА

Таблиця 4.2

Визначення поняття «суттєвість» в працях вітчизняних

і зарубіжних авторів [52, с.447]

Літературне джерело

Визначення

Андреев В.Д. Практический аудит (спарвочное пособие). – М.: Экономика, 1994. – 366 с.

Помилка або пропуск у звітності вважаються матеріальними (суттєвими, важливими), якщо в результаті цього користувач такої звітності буде дезорієнтований у прийнятті свого рішення або зазнає збитків

Аренс А.,Лоббек Дж. Аудит / Пер. с англ.; Гл редактор серии проф. Я.В.Соколов.  М.: Финансы и статистика, 1995. – 560 с.

Суттєвість- максимально допустимий розмір помилкової чи пропущеної суми фінансової звітності, якою аудитор  може  знехтувати.

Аренс А.,Лоббек Дж. Аудит / Пер. с англ.; Гл редактор серии проф. Я.В.Соколов.  М.: Финансы и статистика, 1995. – 560 с.

Суттєвість пропущеної або неточно розкритої інформації ,яка за обставин, що склалися, спричинює ймовірність того, що думка кваліфікованого фахівця,який покладається на цю інформацію, може змінитися від того пропуску або неправильного відображення даних, яким він надає велике значення

Белоусова І.А. Державне регулювання аудиту в Україні // Збірник тез та текстів науково-практичної конференції з аудиту. Житомир: ЖІТІ, 2000. 180 с.

Суттєвість аудиту - допустима міра пропущеної інформації чи межі можливого викривлення облікових даних,які не можуть бути показані в  підтвердженій  аудитором фінансовій звітності і  розглянуті як несуттєві

Гуцайлюк З.В., Мех Я.В.,Щирба М.Т. Аудит (теорія, методика, збірник завдань). – Тернопіль: Економічна думка, 2002. – 190 с.

Суттєвість – це ймовірність того, застосовувані аудиторські та  інші ( юридичні, експертні) процедури дозволяють визначити наявні помилки у  звітності економічного суб'єкта і оцінити їх вплив на прийняття відповідних рішень Ії користувачами. Під рівнем суттєвості розуміють граничне значення помилки, починаючи з якого кваліфікований користувач цієї звітності більшою мірою ймовірності не може робити на Ії основі правильні  висновки

Дмитренко І.Н. Контроль якості аудиту: від стандартів до практики // теорія і практика непокладу аудиту в Україні. Збірник тез і текстів на Всеукраїнській науково-практичній конференції. Київ, 2001. 186 с. С.132-135

Помилки у фінансовій звітності незалежними аудиторами повинні називатися суттєвими, якщо в результаті цього користувачі даної звітності можуть бути дезорієнтовані в прийнятті рішень або понести збитки

Крапивко М.Л. Суттєвість в аудиті // Аудитор України. 2002. №6. С.18-20.

Суттєвими в аудиті вважаються обставини, що  мають значний вплив на достовірність фінансової звітності клієнта

Петрик О.А., Фенченко М.Т. Аудит у зарубіжних країнах: Навч. -метод. посібник для самост. вивч. дисц./за заг. ред. О.А.Петрик – К.: КНЕУ, 2002. – 168с.

Помилка виявлена аудитором, вважається суттєвою, якщо вона може вплинути на прийняття рішення користувачами фінансової  бухгалтерської звітності

Робертсон Д. Аудит. пер. с англ. – М.: КРМЕ, Аудиторская фирма «Контакт», 1993. – 496 с.

Максимально припустимий розмір помилкової суми,яка може бути відображена в опублікованих фінансових звітах і розглядається як несуттєва тобто яка не вводить користувачів в оману.

Сігел Дж., Шим Дж. словарь бухгалтерских терминов: Пер с англ. – М.: ИНФРА-М, 2001. – 408 с.

Суттєвість, матеріальність - величина пропущених або неправильно представлених бухгалтерських даних,яка вводить в оману користувачів фінансової звітності

Шеремет А.Д., Суйц В.П. Аудит: Ученик. – 5-е узд., перераб. и доп. – М.: ИНФРА-М, 2007. – 448 с.

Суттєвість інформації - це Ії властивість, яке  робить Ії здатною впливати на економічні рішення користувача такої інформації. Під  достовірністю бухгалтерської звітності у всіх суттєвих відношеннях розуміється така ступінь точності показників бухгалтерської звітності. при якій кваліфікований користувач такої звітності може робити на Ії основі правильні  висновки і приймати правільні рішення

Рис.4.10. Врахування рівня кількісних та якісних викривлень при формуванні думки аудитора стосовно достовірності фінансової звітності

Рис. 4.11. Етапи застосування рівня суттєвості

Рис. 4.12. Оцінка суттєвості викривлень

Рис. 4.13. Сукупність невиправлених викривлень

Рис. 4.14. Встановлення гранично допустимих обсягів невиправлених викривлень

Таблиця 4.3.

Приклади критеріїв суттєвості, які наводяться в економічній літературі

Показники

% від показника

Для показників звіту про фінансові результати

товарообіг

валовий прибуток

прибуток до оподаткування

0,5-1

1-2

5

Для статей балансу

власний капітал

загальна вартість використовуваних активів

5

1-2

Рис.4.15. Способи розрахунку рівня суттєвості в аудиті

Рис. 4.16. Встановлення загальної суми погрішності у бухгалтерській звітності

Рис. 4.17. Взаємозвязок між суттєвістю та аудиторським ризиком

Таблиця 4.3

Визначення поняття « ризику» в працях вітчизняних

і зарубіжних авторів х52, с.449]

Автор

Визначення

Алборов Р.А., Хоружий Л.И., Концевая С.М. Основы аудита: Учебное пособие. – М.: Издательство «Дело и Сервис», 2001. – 224с.

Аудиторський ризик – оцінка ризику неефективності перевірки аудитором,який в своєму висновку може висловити думку про те, що бухгалтерська звітність клієнта достовірна, коли в дійсності можливі суттєві помилки та пропуски,які не прийнятті до уваги аудитором, або ж визнати,що звітність містить відхилення, тоді коли таких відхилень немає, або вони   є несуттєвими

Баришніков Н.П. Организация и методика проведения общего аудита. . – М.: Информационно-издательский дом «Филинъ», Рилант, 2000. – 656с. 

Ризик аудитора ( аудиторський ризик) означає ймовірність того, що бухгалтерська звітність суб'єкта може містити невиявлені суттєві помилки і (чи) викривлення після підтвердження Ії достовірності, чи визнати,що вона містить суттєві викривлення, коли на справді таких викривлень в бухгалтерській звітності не існує

Бычкова С.М. Растамханова Л.Н. Риски в аудиторской деятельности / Под ред . проф. С.М.Бычковой . – М.: Финансы и статистика, 2003. – 416с.

Аудиторський ризик визначається як ймовірність формування невірної думки і відповідно складання невірного висновку за результатами перевірки

Газарян А.В., Соболева Г.В. Практика организации процессов аудита . – М.: «Бухгалтерский учет», 2007. – 176с.

Аудиторський ризик - це ризик вираження аудитором помилкової думки у випадку, коли у  фінансовий ( бухгалтерський) звітності містяться суттєві відхилення

Додж Р. Краткое руководство по стандартам и нормам аудита: Пер. с англ. – М.: Финансы и статистика; ЮНИТИ, 1992. – 240 с.

Аудиторський ризик - припустимий аудиторський ризик невірного висновку після завершення всіх аудиторських процедур

Завгородній А.Г., Корягін М.С. , Єлесеєв А.В., Полякова Л.М. Аудит: теорія і практика. 2-ге вид. Львів: «Львівська політехніка», 2004. 453с.

Аудиторський ризик – це ризик того, що аудитор може висловити неадекватну думку,якщо в звітності є відхилення

Камишанов П.И. Практическое пособие по аудиту. . – М.: ИНФРА-М, 1996. – 522 с.

Аудиторський ризик - це оцінка неефективності перевірки, яка ґрунтується на встановленні ненадійності системи обліку клієнта, неефективності системи внутрішнього контролю клієнта, не виявлення помилок клієнта аудитором

Ковалева О.В., Константинов Ю.П. Аудит: Учеб. пособие. . – М.: ПРИОР , 1999. – 272 с.

Аудиторський ризик – неефективності аудиторської перевірки, тобто ризик видачі висновку про  достовірність фінансової звітності при наявності в них суттєвих помилок і пропусків

Кулаковська Л.П. Основи аудиту: Курс лекцій: Навч. посібник. – Житомир: ЖІТІ, 2000. – 608 с.

Аудиторський ризик – ризик того, що аудитор може висловити неадекватну думку у тих випадках, коли в документах фінансової звітності існують значні відхилення

Маскальская М.Л., Пирожкова Н.А. Основы аудита: Курс лекций с ситуационными задачами. – М.: Издательство «Дело и сервис», 2000. – 160 с.

Аудиторський ризик - можливість того, що бухгалтерська звітність економічного суб'єкта може містити невиявлені істотні помилки  і/або  викривлення після підтвердження Ії достовірності, або зізнання, що вона містить істотні викривлення, коли в дійсності таких викривлень в бухгалтерській звітності  немає

Миронова О.А., Азарская М.А. Аудит: теория и практика. Учеб. пособие. – М.: Омега-Л, 2006. – 176 с.

Аудиторський ризик – ризик вираження невідповідної аудиторської думки у випадках, коли фінансова звітність містить суттєві відхилення

Петрик О.А. Аудит: методологія і організація: Монографія. – К.: КНЕУ, 2003. – 260с.

Аудиторський ризик являє собою  побоювання того, що аудитор може висловити невідповідну думку про фінансову звітність, яка має суттєву недостовірну інформацію, і тим самим будуть введені в оману користувачі фінансової звітності

Аудит: Учебник для вузов /Подольський В.И.,Поляк Г.Б.,Савин А.А. и др..; Под ред проф. В.И.Подольского. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2000. – 655с.

Аудиторський ризик - ймовірність того, що бухгалтерська звітність економічного суб'єкта може містити невиявлені суттєві помилки та (або) відхилення після підтвердження Ії достовірності або, що вона містить  суттєві відхилення, того що в дійсності таких відхилень в бухгалтерському обліку нема

Рудницкький В.С., Гончарук Я.Л. Аудит: Львів: Оріяна-Нова, 2004. – 292.

Аудиторський ризик виникає як наслідок двох факторів : ризик того,що можуть мати місце існування помилки, а також ризик того,що ці суттєві помилки можуть бути невиявленими

Скобара В.В. Аудит: методология и организация. – М.: «Дело и сервис», 1998. – 576с.

Аудиторський ризик – небезпека, того, що аудитор зробить невірні висновки через виконування ним процедури, тобто через неправильно складену фінансову звітність буде надано аудитор свій висновок  негативний та навпаки

Терехов А.А. Аудит. – М.: Финансы и статистика, 2000. – 512с.

Аудиторський ризик - це суб'єктивно визначена аудитором можливість визнати по підсумкам аудиторської перевірки, що бухгалтерська звітність може містить невиявлені істотні викривлення після підтвердження Ії достовірності, або признати, що вона містить істотні викривлення, коли в дійсності таких викривлень немає

Шеремет А.Д., Суйц В.П. Аудит: Ученик. – 5-е узд., перераб. и доп. – М.: ИНФРА-М, 2007. – 448 с.

Аудиторський ризик – це підприємницький ризик аудитора (аудиторської фірми) , який являє собою оцінку ризику неефективності аудиторської перевірки. Аудиторський ризик базується на оцінці ризику неефективності системи обліку клієнта, ризику неефективності СВК клієнта, ризику не виявлення помилок клієнта аудиторами

Таблиця 4.4

Характеристика аудиторського ризику

Вид ризику

Визначення

Аудиторський ризик

(за МСА)

   ризик того, що аудитор може висловити невідповідну аудиторську думку в разі, коли фінансові звіти суттєво викривлені

Аудиторський ризик

 

  це функція ризику суттєвого викривлення фінансових звітів (або просто «ризик суттєвого викривлення») (тобто, ризик того, що фінансові звіти суттєво викривлені до аудиторської перевірки) та ризики того, що аудитор не виявить таке викривлення («ризик невиявлення»)

Властивий ризик

   здатність залишку на певному бухгалтерському рахунку або певної категорії операцій до суттєвих перекручень, або здатність до перекручень по цих показниках у комплексі з перекрученнями по інших рахунках чи операціях, з припущенням, що до них не застосовувалися заходи внутрішнього контролю підприємства. Сприйнятливість твердження до викривлення, яке може бути суттєвим, окремо або у сукупності з іншими викривленнями, якщо припустити відсутність відповідних заходів внутрішнього контролю

Ризик контролю:

ризик обліку

ризик внутрішнього контролю

   це ризик того, що викривлення, яке може виникнути у твердженні, і яке може бути суттєвим, окремо або разом з іншими викривленнями, буде неможливо своєчасно запобігти або своєчасно виявити та виправити за допомогою системи внутрішнього контролю суб’єкту господарювання

   це ризик того, що не можна буде своєчасно запобігти викривленню, яке може відбуватися в твердженні та бути суттєвим окремо або у сукупності з іншими викривленнями, або виявити та виправити його за допомогою внутрішнього контролю суб’єкта господарювання.

   ризик наявності помилок в бухгалтерській звітності внаслідок діяльності різних служб через можливі допущені помилки або обман внаслідок документування господарських операцій, неправильного відображення їх у реєстрах бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності;

   ризик неефективності внутрішнього контролю, який полягає у тому, що системи бухгалтерського обліку та внутрішнього контролю не завжди можуть функціонувати настільки ефективно, щоб помилки, які можуть трапитися у залишку по певному бухгалтерському рахунку або у певній категорії операцій, могли бути своєчасно попереджені, викриті та своєчасно виправлені персоналом підприємства

Ризик невиявлення

   це ризик того, що аудиторські процедури не виявлять викривлення, яке існує на рівні твердження, та яке (взяте окремо або у сукупності з іншими викривленнями) може виявитись суттєвим

Прийнятний аудиторський ризик

   суб’єктивно встановлений рівень ризику, котрий готовий прийняти на себе аудитор і знаходиться в межах 1-5 %

Рис4.18. Складові аудиторського ризику

Рис.4.19 Методи оцінки аудиторського ризику

Рис. 4.20.Прийнятний  аудиторський ризик

Рис. 4.21. Мета та завдання системи аудиту внутрішнього контролю(СВК)

Таблиця 4.4

Етапи аудиту системи внутрішнього контролю

Етап

Характеристика

1. Вивчення

Може виконуватися різними способами:

- використати складену робітниками обліково-аналітичних служб підприємства інформацію про систему обліку, комп’ютерного забезпечення внутрішнього аудиту і контролю.

- використання у роботі інформації про системи, підготовлені внутрішніми аудиторами. Щоб на цю інформацію можна було покластися, потрібні відповідні висновки зовнішніх аудиторів щодо достовірності самої інформації і ступеня незалежності внутрішніх аудиторів.

- описати службовців підприємства, які працюють у службі внутрішнього аудиту і контролю.

- проаналізувати процедури внутрішнього аудиту і контролю з метою отримання інформації щодо їх суттєвості.

- використати висновки зовнішніх аудиторів щодо систем внутрішнього контролю і аудиту

2. Опис

Дослідження системи внутрішнього контролю і аудиту , яке проводять аудитори, треба представити у найбільш прийнятному вигляді.

Кожна схема системи внутрішнього аудиту і контролю має супроводжуватися додатковими описами стосовно таких питань:

1) джерела і характер надходження інформації за великими господарськими операціями;

2) основні бухгалтерські регістри, що відображають сальдо за рахунками. Ця інформація полегшує аудиторам виконувати перевірки на суттєвість;

3) звіти про суттєвість бухгалтерських операцій. Ця інформація полегшує аудитору процес пошуку джерел для планування процедури проведення перевірок на суттєвість

3. Оцінювання

Оцінювання  доцільності внутрішніх перевірок в конкретних ситуаціях

4. Перевірка ефективності

Якщо аналіз доцільності СВК основується на припущенні про дотримання розподілу обов’язків, то при перевірці ефективності цієї системи таке припущення знімається

Рис. 4.22. Вивчення системи внутрішнього контролю

Рис. 4.23. Опис системи внутрішнього контролю

Рис.4.24. Оцінка доцільності контрольних механізмів

Рис.4.25. Перевірка ефективності СВК

Рис. 4.26. Процедури оцінки ризику та джерела інформації щодо розуміння СВК суб’єкта господарювання

Контрольні питання для самодіагностики:

  1.  Рівень суттєвості в аудиті?
  2.  Характеристика структури та змісту МСА “Суттєвість в аудиті”?
  3.  Аудиторський ризик та його види?
  4.  Що таке невідємний ризик?
  5.  Сутність ризику засобів контролю?
  6.  Що таке ризик невиявлення?
  7.  Методи мінімізації ризиків.
  8.  Аудиторський ризик в системі внутрішнього контролю.
  9.  Методика визначення та використання рівня суттєвості в аудиті.
  10.  Оцінка системи бухгалтерського обліку та внутрішнього контролю в ході проведення аудиту.

Тема 5. Планування аудиту

Рис. 5.1. Поняття аудиторського процесу

Рис. 5.2. Поняття  технології аудиту

Рис. 5.3. Стадії технології аудиту

Рис. 5.4. Організація аудиторської діяльності


Рис. 5.5. Організація аудиту

Рис. 5.6. Етапи проведення аудиту


Рис. 5.7. Мета та поняття планування аудиту

*Такої норми не існує. Але на думку провідних теоретиків та практиків аудиту планування є найважливішим етапом аудиту, к тому ж трудоміським (він включає розробку стратегії, плану, проведення розрахунків суттєвості, ризиків, вибірки, тестів і т. д.)

Рис 5.8. Планування аудиту

Планування аудиту

Стратегічне

Поточне

Оперативне

Розробка і складання стратегіч-ного плану

Коригу-вання планових завдань і внесення змін та доповнень до стратегіч-ного плану

Розробка і складан-ня плану аудиту на поточний рік

Коригуван-ня планових завдань і внесення змін та доповнень до бізнес – плану

Загальний план (та інших послуг)

Про-грама конк-ретного аудиту

Коригування планових завдань і внесення змін та доповнень до плану і програми аудиторської перевірки

Планування аудиторської діяльності

Планування аудиту та інших послуг

Рис. 5.9. Планування аудиторської діяльності

Рис.5 10. Принципи планування аудиту

Рис. 5.11. Загальна стратегія аудиту

 

Рис. 5.12. Типова структура змісту листа-зобов'язання

Лист – зобов’язання

Зміст

Обов‘язкові вказівки

Додаткова інформація

  •  опис об‘єктів аудиту;
  •  відповідальність підприємства за достовірність наданих даних;
  •  визначення меж аудиту, включаючи посилання на діючі нормативні документи;
  •  форму висновку, звіту або іншого роду узагальнень результатів аудиторської діяльності;
  •  забезпечення вільного доступу до всіх запасів синтетичного і аналітичного обліку, документації, і будь – якої іншої інформації, яка вивчається при аудиті;
  •  зобов‘язання аудитора щодо дотримання комерційної таємниці.

  •   мета аудиторської перевірки;
  •  відповідальність керівництва підприємства за достовірність фінансової інформації та звітності;
  •  законодавчі акти та нормативні документи, які використовуються аудитором;
  •  форму звітності аудитора за результатами проведеної роботи;
  •  існування неминучого ризику про можливі невиявлені при аудиті окремі помилки в обліку, записах, регістрах та звітності.

  •  короткий план проведення аудиту;
  •  прохання про надання йому необхідної письмової інформації;
  •  питання про підтвердження клієнтом у визначений термін отримання листа – зобов‘язання, а також умови оплати аудиту;
  •  пропозиції про використання послуг інших аудиторів, експертів у тих аспектах діяльності підприємства, що перевіряється, які аудитор і клієнт вважають необхідними;
  •  спеціальне узгодження можливості використання результатів попереднього аудиту;
  •  опис важливих обмежень відповідальності аудитора;
  •  пропозиції про подальший розвиток договірних відносин аудитора та клієнта.

Рис. 5.13. Лист-зобов'язання на проведення аудиту

Рис. 5.14. Розуміння бізнесу клієнта

Рис. 5.15. Ознайомлення з організацією з веденням бухгалтерського обліку

Рис. 5.16. Оцінка можливості проведення аудиту

Рис. 5.17. Оформлення і підписання договору

 Рис.5.18. Оцінка ризику і суттєвості

Рис. 5.19. Оцінка внутрішнього контролю

УЗГОДЖЕНО

Посада керівника Замовника

_______________/_______________

«___» _______________ 20__ р.

ЗАТВЕРДЖУЮ

Найменування аудиторської фірми (аудитора)

Директор

_______________/_______________

«___» _______________ 20__ р.

Всього аркушів_______

ГРАФІК ПРОВЕДЕННЯ АУДИТУ на 20___р.

Мета програми аудиту:

Обсяг програми аудиту:

Об'єкт аудиту

Позначка про завершення аудиту, додатки, коментарі*

Уповноважений з якості

_______________/_______________

«___» _______________ 20__ р.

№ п/п

Об'єкт аудиту

Виконавець

ПІБ

Графік виконання робіт по тижням

Позначка про завершення аудиту

Примітки

І

ІІ

ІІІ

ІV

V

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

Примітки:

1) гриф «узгоджено» та «затверджую» – підписи керівників Замовника аудиту та аудиторської фірми тільки для програми, що передбачає даний аудит;

Уповноважений з якості указує в строках «Мета програми аудиту», «Обсяг програми аудиту» цілі та обсяг програми аудиту, для якої складається даний графік;

У таблиці «Об'єкт аудиту» перераховуються усі об'єкти аудиту;

У графі «Графік виконання робіт по тижням» указуються точні дати проведення аудиту;

Графи «Позначка про завершення аудиту» та «Примітки» заповнюються Уповноваженим з якості у ході моніторінга та аналізу графіку аудиту;

2) при формуванні графіку проведення аудиту наводиться інформація про період, що перевіряється, кількість етапів, період перевірки на кожному етапі, про співробітників, яких планують притягнути для проведення аудиту

3) за результатами заповнення Графіка проведення аудиту формується інформація про планову зайнятість працівників. За кожним спеціалістом мається можливість встановити початок та кінець проведення перевірки в офісі клієнта та час складання звіту.

Рис. 5.20. Графік проведення аудиту

Таблиця 5.1.

Складання загального плану аудиторської перевірки

(МСА 300 «Планування аудиту фінансових звітів»)

Види робіт

Строки виконання

Домовленість до контракту

1. Схвалення замовника та укладання договору

2. Ознайомлення з особливостями діяльності клієнта та станом галузі

I. Рівень планування

1. Стратегія розробки загального плану аудиту

2. Визначення характеру завдання

3. Розробка рівня суттєвості

ІI. Рівень планування

1. Огляд результатів попереднього аудиту

2. Оцінка фінансових показників діяльності

3. Розрахунок бюджету проекту

ІІІ. Рівень планування

1. Зустріч з замовником

2. Коригування питань, поставлених перед аудитором

3. Підготовка програм проміжних аудиторських процедур

ІV. Рівень підготовки

1. Аудиторська перевірка

V. Рівень підготовки

1. Аудиторський звіт

Аудиторський висновок

Рис. 5.21. Складання загального плану аудиторської перевірки

Організація, що перевіряє

Період аудита

Кількість людино-годин

Керівник аудиторської групи

Склад аудиторської групи

Планований аудиторський ризик

Планований рівень істотності

 

№ п/п

Плановані види робіт

Період проведення

Виконавець

Примітки

Керівник аудиторської організації,

що має право підпису аудиторських

висновків від її імені:

Керівник аудиторської групи:

Рис. 5.22. Форма загального плану аудиту

Рис. 5.23. Планування програми тестів контролю

Рис. 5.24. Поняття програми аудиторських процедур

Рис. 5.25. Планування програми аудиторських процедур по суті

Таблиця 5.2

Складання робочої програми аудиторської перевірки (зразок)

Назва розділу

Зміст аудиторських процедур

1

2

1. Основні відомості про підприємство

А) знайомство з бізнесом клієнта

Б) законність здійснення діяльності

2. Правові основи діяльності підприємства

А) правовий аналіз статутних документів

Б) наявність державних дозволів на проведення окремих видів діяльності

3. Оцінка наявності системи обліку та внутрішнього контролю

А) форма обліку та рівень автоматизації бухгалтерського обліку

Б) перевірка бухгалтерської комп’ютерної програми на предмет достовірності допуску помилок в обліку

В) організація бухгалтерського обліку у відповідності з існуючими вимогами

Г) дотримання прийнятої методології відображення окремих господарських операцій

Д) оцінка системи внутрішнього контролю

Е) правильність виведення результатів проведеної інвентаризації

4. Перевірка обліку основних засобів

А) правильність оцінки та постановки на облік

Б) аналіз вибуття основних засобів

В) правильність відображення капітального ремонту

Г) правильність розрахунку амортизації

Д) правильність переоцінки основних засобів та нарахованого зносу

Є) правильність відображення в обліку вартості основних засобів, що прийняті або передані у фінансову оренду

5. Перевірка обліку нематеріальних активів (НМА)

А) склад та обґрунтування віднесення об’єктів до складу НМА

Б) правильність оцінки

В) правильність розрахунку зносу

6. Облік інших необоротних активів

А) склад та структура

Б) правильність оцінки

7. облік фінансових інвестицій

А) склад та структура

Б) правильність оцінки

В) перевірка збереження цінних паперів

8. Виробничі запаси

А) правильність оцінки

Б) підтвердження залишків

В) порядок списання на виробництво

Г) правильність застосування методів оцінки виробничих запасів при вибутті

Д) правильність розрахунку транспортно-заготівельних витрат

9. Витрати на виробництво

А) калькулювання собівартості продукції

Б) правильність оцінки незавершеного виробництва

10. Готова продукція

А) організація обліку готової продукції на складі

Б) правильність оцінки вартості запасів готової продукції

11. Товари

А) організація обліку товарів на складі

Б) правильність обліку транспортно-заготівельних витрат

В) розрахунок списання торгових націнок

Г) правильність застосування методів оцінки товарів при вибутті

Д) правильність відображення в обліку переоцінки товарі

12. Дебіторська заборгованість

А) склад та структура

Б) оцінка реальності заборгованості

В) наявність безнадійної заборгованості

Г) порядок розрахунку резерву сумнівних боргів та його використання

Д) склад та реальність іншої дебіторської заборгованості

13. Грошові кошти

А) дотримання законодавчих та інструктивних норм ведення операцій з грошовими коштами

Б) наявність банківських рахунків

В) стан внутрішнього контролю за проведенням грошових операцій

14. Статутний капітал

А) відповідність розміру статутного капіталу, що відображений у звітності, загальній сумі випущених та оплачених акцій

Б) порядок формування статутного капіталу та законності його змін

В) організація аналітичного обліку внесків до статутного капіталу

15. Власний капітал (інші складові)

А) склад та структура

Б) правильність оцінки

16. Дивіденди

А) порядок розрахунку та виплати дивідендів

17. Зобов'язання (довгострокові та поточні)

А) склад та структура

Б) правильність оцінки

В) оцінка реальності заборгованості

18. Доходи та витрати

А) склад доходів та витрат

Б) порядок визначення

19. Фінансова звітність

А) відповідність показників фінансової звітності результатам синтетичного та аналітичного обліку

Б) правильність заповнення форм

В) правильність визначення фінансових результатів

Г) правильність розрахунку показників прибутковості акцій

Д) правильність розкриття інформації у примітках до річної фінансової

Е) правильність розрахунку показників за сегментами

Програма аудиту

Організація, що перевіряє

Період аудита

Кількість людино-годин

Керівник аудиторської групи

Склад аудиторської групи

Планований аудиторський ризик

Планований рівень істотності

№ п/п

Перелік

аудиторських процедур по розділах

аудита

Період проведення

Виконавець

Робочі документи аудитора

Примітки

Керівник аудиторської організації,

що має право підпису аудиторських

висновків від її імені:

Керівник аудиторської групи:

Рис. 5.26. Складання робочої програми аудиту.

Контрольні питання для самодіагностики:

  1.  Що є метою планування аудиторської перевірки?
  2.  Наведіть основні завдання планування?
  3.  Наведіть і охарактеризуйте основні етапи планування?
  4.  Подайте структуру загального плану проведення аудиту?
  5.  Що таке програма аудиту?
  6.  Які системи внутрішнього контролю Вам відомі?
  7.  Сформулюйте мету внутрішнього контролю?
  8.  Охарактеризуйте структури системи внутрішнього контролю?
  9.  Хто є суб’єктами внутрішнього контролю?
  10.   Для чого і як складається програма тестів контролю?

Тема 6. Аудиторські докази та робочі документи аудитора

Рис. 6.1. Сутність аудиторських доказів

 

 Рис.6.2.Достатність і відповідність аудиторських доказів

Рис. 6.3. Види аудиторських доказів

Рис.6.4. Джерела отримання аудиторських доказів

 

Рис. 6.5. Аудиторські процедури для одержання аудиторських доказів

 

Рис. 6.6. Оцінка ступеня надійності аудиторських доказів

Рис. 6.7. Поняття робочих документів аудиту

Рис. 6.8. Причини, що зумовлюють необхідність робочих документів

Рис. 6.9. Чинники, що впливають на форму, зміст та обсяг аудиторської документації

Рис. 6.10. Склад аудиторської документації

На машинних носіях

Складені в ручну

 

Рис. 6.11. Класифікація аудиторської документації

Таблиця 6.1

Вимоги щодо оформлення та порядку зберігання робочих документів аудитора

Вимога

Зміст

1.Вимоги щодо оформлення робочої документації

- робоча документація повинна складатися своєчасно, відповідно тому етапу роботи, до якого вона відноситься

- робоча документація повинна складатися на паперових, машинних або інших носіях, які забезпечують схоронність інформації, на протязі часу , встановленого для зберігання робочої документації в архіві

- записи у документах повинні виконуватися засобами, які забезпечують схоронність записів на протязі часу , встановленого для зберігання робочої документації в архіві

- документи, які входять до складу робочої документації аудитора, як правило, повинні мати наступні реквізити: найменування документу; найменування економічного суб’єкту, відносно якого проводиться аудит; період, за який проводиться аудит; дату виконання аудиторської процедури чи складання документу; склад документу; особистий підпис особи, яка створила документ; дата перевірки документу; особистий підпис особи, яка перевірила документ

- документи, які входять до робочої документації аудиту, повинні, як правило, містити посилання на джерело відомостей, включених до них

- кожний робочий документ повинен мати ідентифікаційний номер

- робочі документи повинні бути оформлені акуратно   

2. Вимоги щодо зберігання робочої документації

- після закінчення аудиту робоча документація підлягає обов’язковому переданню на зберігання до архіву аудиторської організації

- робоча документація повинна зберігатися скомплектованою у папки (файли), які заведені для кожного аудиту, що проводиться аудиторською організацією, окремо

- система розподілу документів у папках аудиторська організація встановлює самостійно, робоча документація зберігається у зброшурованому вигляді

- схоронність робочої документації, оформлення та передання її до архіву організовує керівник аудиторської організації або особа, уповноважена їм

- видача робочої документації робітникам, які не беруть участі в цій аудиторській перевірці, як правило не повинна допускатися

- робоча документація повинна зберігатися в архіві аудиторської організації не менш ніж 5 років

- вилучення робочої документації у аудиторської організації може виконуватися тільки органами, на це вповноваженими, та у випадках, передбачених законодавством

- у випадку втрати робочої документації керівник аудиторської організації повинен провести розслідування, результати якого оформлюються відповідним актом

- робочі документи аудитора зберігаються у папках – так званих «досьє на клієнта». Досьє розподіляють на поточні, постійні та спеціальні

Рис. 6.12. Документування аудиту в аудиторській фірмі та формування «досьє клієнта»

Контрольні питання для самодіагностики:

  1.  Дайте визначення юридичних доказів та аудиторських доказів?
  2.  Як класифікуються докази в аудиті?
  3.  Які вимоги висуваються до доказів?
  4.  Охарактеризуйте докази з боку їх достовірності?
  5.  які фактори впливають на достовірність доказів?
  6.  Дайте характеристику факторам, що впливають на достовірність доказів?
  7.  Дайте характеристику робочім документам?
  8.  Дайте класифікацію робочих документів?

Модуль 2. Технологія аудиту

Тема 7. Аудит фінансової звітності

Рис. 7.1. Мета аудиторської перевірки фінансової звітності

Рис. 7.2. Критерії визнання прийнятої концептуальної основи фінансової звітності

Рис.7.3. Завдання аудиту фінансової  звітності

 

Рис. 7.4. Послідовність перевірки фінансової звітності

Рис. 7.5. Методи перевірки фінансової звітності

Рис. 7.6. Алгоритм перевірки фінансової звітності

Таблиця 7.1.

Перевірка даних фінансових звітів

Компоненти фінансової звітності

Зміст

Використання інформації

Баланс (форма №1)

Наявність економічних ресурсів, які контролюються підприємством на дату балансу

Оцінка структури ресурсів підприємства, їх ліквідності та платоспроможності підприємства; прогнозування майбутніх потреб у позиках; оцінка та прогнозування змін в економічних ресурсах, які підприємство, ймовірно, контролюватиме в майбутньому

Звіт про фінансові результати (форма №2)

Доходи, витрати і фінансові результати діяльності підприємства за звітний період

Оцінка та прогноз прибутковості діяльності підприємства, структури доходів та витрат

Звіт про власний капітал (форма №3)

Зміни у складі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду

Оцінка та прогноз змін у власному капіталу

Звіт про рух грошових коштів (форма №4)

Генерування та використання грошових коштів протягом звітного періоду

Оцінка та прогноз операційної, інвестиційної та фінансової діяльності підприємства

Примітки до річної фінансової звітності (форма №5)

Обрана облікова політика: інформація, яка не наведена безпосередньо у фінансових звітах, але обов'язкова за П(с)БО; додатковий аналіз статей звітності, необхідний для забезпечення її зрозумілості

Оцінка та прогноз облікової політики, ризиків або невпевненості, які впливають на підприємство, його ресурси та зобов'язання, діяльність підрозділів підприємства тощо.

Додаток до приміток до річної фінансової звітності «Інформація за сегментами»

(форма №6)

Доходи, витрати, фінансові результати, активи та зобов’язання звітних сегментів підприємства за звітний період

Оцінка та прогноз прибутковості діяльності звітних сегментів підприємства, структури їх доходів і витрат, оцінка структури активів та зобов’язань звітних сегментів

Рис. 7.7. Класифікація активів підприємства за балансом

Рис. 7.8. Аудит операцій з основними активами та іншими необоротними активами

Рис. 7.9. Аудит нематеріальних активів

Рис. 7.10. Аудит касових операцій

Рис. 7.11. Аудит розрахункових операцій

Рис.7.12. Аудит матеріальних виробничих запасів

Повнота відображення

Оцінка

Реальність існування

Належність

Правильність відображення

Законність

Обережність

Постійність

Відповідність

 

                Так

                                                             

                                                              

                                                         

                                  

Рис. 7.13. Алгоритм проведення аудиту дебіторської заборгованості

Рис. 7.14. Аудит дебіторської заборгованості

Рис 7.15. Алгоритм проведення аудиту витрат на виробництво продукції, виконання робіт, надання послуг

Ні

Рис. 7.16. Алгоритм проведення аудиту готової продукції та продажу товарів, робіт,  послуг

Рис. 7.17. Аудит власного капіталу

Рис. 7.18. Схема аудиту статутного капіталу

Рис. 7.19. Класифікація зобов’язань

Повнота відображення

Оцінка

Реальність існування

Належність

Правильність відображення

Законність

Обережність

Постійність

Відповідність

                Так

                                                             

                                                              

                                                         

                                  

Рис. 7.20. Алгоритм проведення аудиту кредиторської заборгованості

Рис.7.21 Послідовність аудиту кредититорської заборгованості за кредитами та позиками


 

Рис. 7.22. Алгоритм проведення аудиту кредиторської заборгованості за рахунками з постачальниками та підрядчиками


Рис. 7.23. Алгоритм аудиту розрахунків з оплати праці

Рис.7.24.Аудит розрахунків з бюджетами та державними цільовими фондами

Контрольні питання для самодіагностики:

  1.  Якісна характеристика фінансової звітності?
  2.  Для чого складається порівняльний баланс?
  3.  Як у методиці аудиту застосовується стратифікація?
  4.  Які робочі документи складаються при перевірці показників балансу?
  5.  Які фактори впливають на мотиви викривлення показників звітності?
  6.  Перерахуйте форми річної фінансової звітності?

Тема 8. Аудиторський висновок та інші підсумкові документи

Рис. 8.1. Визначення поняття «аудиторський висновок»

Рис. 8.2. Формування думки щодо фінансових звітів

Рис. 8.3. Вимоги МСА до структури і форми аудиторського висновку

Рис. 8.4. Елементи аудиторського висновку

Таблиця 8.1

Характеристика елементів аудиторського висновку

Характеристика

1. Заголовок

Наводиться назва аудиторської фірми, її адреса, телефони (факси), реєстраційний номер свідоцтва, можна указати рік заснування фірми. Доцільно використати в цьому розділі  термін «незалежний аудитор»

2. Адресат

Вказуються фізичні й юридичні особи, яким призначається даний висновок. Для цього необхідно керуватися умовами завдання (договору). Це можуть бути збори акціонерів, власники, учасники, рада директорів, голова спостережної ради, керівництво суб'єкта господарювання й т.д.

3. Вступний параграф

Наводяться перелік перевірених фінансових звітів суб'єктів підприємницької діяльності з вказівкою дати й звітного періоду. У цьому ж розділі обов'язково варто виразити, що «відповідальність за фінансову  звітність несе підприємство (замовник). Аудитор несе відповідальність винятково за висловлення власного професійного судження щодо фінансових звітів за результатами аудиторської перевірки». У цьому розділі можна вказати мету перевірки, а саме: « Висловлення професійного незалежного судження про те, чи відповідає фінансова звітність об'єкта перевірки установленням вимогам з її складання й розкриття, прийнятій обліковій політиці, чи дає вона у всіх істотних аспектах об'єктивну інформацію стану справ»

4. Обсяг

аудиту

З погляду МСА «обсяг» – це можливість аудитора виконати всі процедури перевірки, які він вважає за доцільне. Тут необхідно вказати, що перевірка була спланована й проведена з метою одержання достатньої впевненості, що фінансова звітність замовника не містить істотних невідповідностей. Що процес перевірки базувався: на застосуванні загальнонаукових та спеціальних методів контролю, на аналізі проведеного тестування, на визначенні принципів бухгалтерського обліку, на основі яких складалася звітність, на дослідженні істотних оцінок, якими керувався Замовник при складанні звітності, на оцінці загального розкриття звітності. Необхідно також указати, що перевірка здійснювалася відповідно до вимог МСА. Повинно надати також наведене затвердження про те, що аудитори вважають, що в результаті проведеної перевірки отримано досить підстав для висловлення свого професійного незалежного судження по предмету перевірки.

5. Відпові-дальність управлін-ського персоналу за фінансові звіти

Вказується, що управлінський персонал несе відповідальність за підготовку та достовірне відображення інформації в фінансових звітах у відповідності до застосування концептуальної основи фінансової звітності, та ця відповідальність стосується: розробки, впровадження та застосування внутрішнього контролю щодо підготовки та достовірного відображення інформації в фінансових звітах, що не містять суттєвих викривлень внаслідок шахрайства або помилок; вибору та застосування відповідної облікової політики; подання облікових оцінок, що є відповідними в даних обставинах

6. Відпові-дальність аудитора

Це висловлення думки щодо фінансових звітів на основі результатів аудиторської перевірки. Слід вказати, що аудит проводиться у відповідності до МСА, що ці стандарти вимагають від аудитора дотримання етичних вимог та відповідного планування і виконання аудиту для отримання достатньої впевненості, що фінансові звіти не містять суттєвих викривлень. Слід описати аудит. Слід вказати, що аудитор вважає, що отримані аудиторські докази є достатньою та відповідною основою для висловлення аудиторської думки

7. Висновки

Аудитор висловлює своє незалежне професійне судження щодо фінансової звітності замовника за результатами аудиторської перевірки. Зміст висновку залежить від видів результатів аудиторських перевірок згідно МСА – безумовно-позитивний, та модифікований – умовно-позитивний, негативний, відмова від видачі висновку. У змісті висновку необхідно використати такі терміни як «правдиво й достовірно у всіх істотних аспектах інформацію»

8. Інші обов’язки стосовно надання висновку

Якщо аудитор описує такі додаткові обов'язки щодо фінансових звітів, це слід робити в окремому розділі висновку відразу за параграфом про аудиторську думку

9. Підпис аудитора

Аудиторський висновок варто підписувати від імені аудиторської фірми директором, особисто від імені аудитора або, якщо це доцільно, двома підписами. Якщо аудиторський висновок підписаний від імені аудиторської фірми, це говорить про те, що фірма бере на себе відповідальність за аудит. Аудитори, які виконують аудиторські перевірки одноосібно, аудиторський висновок підписують особисто, від свого імені

10. Дата складання висновку

В аудиторському висновку проставляється число, що підтверджує дату закінчення аудиторської перевірки. Це говорить про те, що аудитор розглянув вплив на фінансові звіти й на висновок подій й операцій, відомих аудиторові, які здійснилися до цього числа. Аудитор не повинен датувати висновок про підтвердження фінансових звітів числом, що раніше числа затвердження фінансових звітів керівництвом підприємства

11. Адреса аудиторської фірми (аудитора)

В аудиторському висновку вказується конкретна адреса офісу аудиторської фірми або конкретне місце роботи аудитора, відповідального за проведення аудита

Рис. 8.5. Види аудиторських висновків за МСА 700 «Висновок незалежного аудитора щодо повного пакету фінансових звітів загального призначення»

Таблиця 8.2.

Характеристика видів аудиторських висновків

Вид висновку

Характеристика

1. Безумовно-позитивний аудиторський висновок

- фінансові звіти достовірно відображають стан суб'єкта господарювання щодо визначеної концептуальної основи, відповідають принципам бухгалтерського обліку та методам їх застосування

2. Модифіковані висновки

- такі висновки, що мають не безумовно-позитивне висловлення думки аудитора, тобто відмінні від безумовно-позитивних;

- питання, що не впливають на думку аудитора:

пояснювальний параграф;

- питання, що впливають на думку аудитора:

умовно-позитивна думка

відмова від висловлення думки

негативна думка

Рис. 8.6. Модифікація аудиторського висновку

Таблиця 8.3

Питання, що впливають на думку аудитора

Питання

Сутність питання

1. Обмеження обсягу роботи аудитора

а) обмеження часу перевірки, які диктуються клієнтом;

б) умови завдання, визначені суб'єктом господарювання, обмежують аудитора у виконанні деяких процедур

в) укладання договору на проведення аудиту після закінчення звітного періоду

г) неоднозначність законодавства, що може призвести до значних наслідків

д) облікові записи суб'єкта неправильні або неповні

е) відсутні дані відносно деяких статей балансу.

2. Незгода з управлінським персоналом

а) у фінансовому обліку не нарахований та не відображений у звітах знос основних засобів, що викривлює вартість активів компанії

б) витрати на придбання запасів включено не у вартість запасів, а віднесено до витрат періоду

в) не враховані у звітності зміни вартості запасів внаслідок пошкодження та застарілості

г) не розкрито інформацію та операції з пов'язаними сторонами

д) материнським підприємством не складається консолідована фінансова звітність групи

е) існує невідповідність між даними аналітичного та синтетичного обліку, некоректна кореспонденція рахунків обліку тощо.

Таблиця 8.4.

Обставини, що можуть призвести до висловлення іншої, ніж безумовно-позитивна, думки. Умови надання висновку

Види висновку

Умови надання висновку

Умовно-позитивний висновок

У разі неможливості висловити безумовно-позитивну думку у зв'язку з незгодою з діями керівництва або обмеженням обсягу робіт, якщо вплив будь-якої незгоди або обмеження не настільки суттєві та всеосяжні та не містять суттєві перекручення реального стану справ

Негативний висновок

Коли вплив на фінансові звіти незгоди з керівництвом настільки суттєвий, що (на думку аудитора) модифікація висновку не є адекватною для розкриття оманливого або неповного характеру фінансових звітів

Відмова від висловлення думки

Має місто у тих випадках, коли можливий вплив обмеження обсягу настільки суттєвий та всеохопний, що аудитор не може отримати достатні та відповідні аудиторські докази і, відповідно, висловити думку щодо фінансових звітів. Висновок має параграф з описом обмежень.

Рис. 8.7. Умовно-позитивний та негативний аудиторські висновки, відмова від надання аудиторського висновку

Рис. 8.8. Поняття аудиторського звіту, порядок оформлення та надання замовнику аудиторського звіту

Рис.8.9. Аудиторський звіт: порядок оформлення та подання замовнику

Рис. 8.10. Порядок зберігання підсумкових документів

Контрольні питання для самодіагностики:

  1.  Аудиторський висновок, його склад, зміст та призначення?
  2.  Види аудиторських висновків?
  3.  Дата підписання аудиторського висновку та відображення в ньому подій після дати складання та надання бухгалтерської звітності?
  4.  Письмова інформація аудитора керівництву підприємства по результатам проведення аудиту.
  5.  Порядок зберігання підсумкових документів?
  6.  Оформлення результатів надання супутніх послуг аудиторам.

Тема 9. Підсумковий контроль

 

Рис. 9.1. Система оцінки якості аудиту

Рис. 9.2. Оцінка результатів аудиту

Рис. 9.3. Поняття якості в аудиторській діяльності

Рис. 9.4. Концептуальні основи контролю аудиторської діяльності в Україні

Рис. 9.5. Складові контролю якості аудиторських послуг

Рис. 9.6. Види контролю якості аудиторських послуг

Рис. 9.7. Внутрішній контроль якості аудиторських послуг

Рис.9.8. Основні  вимоги до організації системи контролю якості аудиторських послуг

Рис. 9.9. Елементи системи контролю якості аудиторських послуг

Рис. 9.10. Відповідність політики та процедур контролю якості

Рис. 9.11. Організація підвищення кваліфікації співробітників

Таблиця 9.1

Перелік документації загального забезпечення, встановлений АПУ для контролю якості аудиторських послуг

Документ, свідоцтва

Що перевіряють

1. Наказ про затвердження політики (стандартів, методики) контролю якості по аудиторській фірмі (для приватного аудитора або групи приватних аудиторів)

Наявність наказу, факти про ознайомлення з наказом усіх штатних працівників та сумісників

2. Положення з (внутрішньофірмові стандарти, методичний посібник) контролю якості професійних послуг

Відповідність змісту положення вимогам Положення з національної практики контролю якості аудиторських послуг, затвердженого Рішенням АПУ від 27.09.2007 №182/4. Наявність фактів про ознайомлення з документом усіх штатних працівників і сумісників

3. Положення (наказ) про ціноутворення на професійні послуги (прайс-лист)

Наявність, відповідність вартості послуг рівню відповідальності та складності замовлення, відсутність неадекватно низької вартості замовлення, обґрунтованість вартості замовлення

4. Свідоцтва про професійну компетентність виконавців послуг

Наявність документів, що підтверджують підвищення кваліфікації виконавців і співвиконавців, а також нормативної бази даних з предмета діяльності, доступної для виконавців, факти проведення внутрішньофірмових консультацій та тренінгів з професійних питань діяльності, призначення на перевірки виконавця згідно з його рівнем кваліфікації та досвідом роботи

5. Свідоцтва про конфіденційність роботи та її результатів

Наявність порядку заповнення робочих документів і факт ознайомлення з ним усіх штатних та залучених виконавців, системи захисту комп’ютерної інформації, а також архіву документів та порядку доступу й користування його документами, наявність внутрішніх правил щодо забезпечення конфіденційності та знання їх персоналом фірми (аудитором), інші заходи, спрямовані на забезпечення професійної конфіденційності

6. Свідоцтво про дієвість системи контролю якості та про моніторинг

Факти та документи, що підтверджують використання окремих фахівців (або залучених фахівців) для контролю якості послуг, що надаються, журнали реєстрації заходів моніторингу якості послуг, журнали (накази) реєстрації попереджувальних дій щодо зменшення загроз незалежності та надання аудиторських послуг з найвищою якістю, свідоцтва контрольних дій у робочих документах аудиторів. Обов’язково перевіряють відповідність послуг, що надаються, Переліку АПУ

Таблиця 9.2

Перелік документації спеціального забезпечення за окремими замовленнями, встановлений АПУ для контролю якості аудиторських послуг

Документ, який перевіряють

Що перевіряють

1. Наказ про прийняття замовлення про збереження вже існуючих замовників, та продовження співпраці з замовниками)

Наявність, факт ознайомлення всіх виконавців (співвиконавців) з наказом. Відповідність змісту наказу вимогам забезпечення професійної незалежності відносно замовника, наявність інших документів, що свідчать про заходи, спрямовані на зменшення загроз незалежності до прийнятного рівня

2. Наказ про призначення групи виконавців замовлення

Наявність, факт ознайомлення всіх виконавців з наказом. Інформація про загрози незалежності за конкретним замовником (замовленням) та про вжиті застережні заходи. Посилання на особу, відповідальну за контроль якості професійних послуг

3. Договір на надання професійних послуг

Наявність, відповідність предмета договору меті надання послуг і вимогам чинного законодавства. Відповідність назви послуги та предмета договору Переліку аудиторських послуг, затвердженому АПУ 27.09.2007 р. №182/5

факт ознайомлення всіх виконавців з наказом.

4. Робочі документи по замовленню

Наявність робочих документів. Свідоцтва про ознайомлення з бізнесом клієнта, свідоцтва планування виконання послуг, свідоцтва розуміння та оцінки аудиторського ризику. Робочі документи виконавців – наявність та повнота щодо предмета перевірки (надання професійних послуг)

5. Результати надання послуг

Відповідність формату результатного документа встановленим вимогам у контексті мети завдання (вимоги МСА або вимоги державних регуляторних органів), логічна відповідність змісту робочих документів змісті аудиторського звіту та/або аудиторського висновку (виду останнього)

.


Рис. 9.12. Зовнішній контроль якості


Рис.9.13. Зовнішній контроль якості зі сторони АПУ

.

Рис. 9.14. Організація АПУ проведення зовнішніх перевірок системи контролю якості

Рис. 9.15. Контроль якості як передумова встановлення реальної ціни на аудит та аудиторські послуги

Контрольні питання для самодіагностики

  1.  Чи здійснюється зовнішній контроль за якістю аудиторської діяльності?
  2.  Як здійснюється оцінка повноти та якості виконання всіх пунктів програми аудиту?
  3.  Яке значення якості в аудиторській діяльності?
  4.  Які існують елементи системи контролю якості аудиторських послуг?
  5.  Як здійснюється зовнішній контроль якості аудиту?
  6.  Як здійснюється підвищення кваліфікації співробітників?

Тема 10. Реалізація матеріалів аудиту

Рис. 10.1. Складання меморандуму помилок за результатами перевірок

 

Рис. 10.2. Відстеження виконання клієнтом рекомендацій аудитора

 

Рис. 10.3. Модифікація аудиторського висновку в разі невиконання клієнтом рекомендацій аудитора

Контрольні питання для самодіагностики:

  1.  Права аудиторів стосовно виконання рекомендацій за результатами перевірки
  2.  Обовязки аудиторів стосовно виконання рекомендацій за результатами перевірки
  3.  Що включає в себе підсумкова документація аудитора
  4.  Яким може бути аудиторський висновок
  5.  Робочі документи аудитора із складання меморандуму

Тема 11. Аудиторські послуги, їх обєкти і види

Рис. 11.1. Визначення поняття аудиторської послуги

Рис. 11.2. Вимоги до надання аудиторських послуг

Рис. 11.3. Спеціальні вимоги

Рис. 11.4. Загальні професійні вимоги

Рис. 11.5. Відповідальність аудиторів та клієнтів при наданні аудиторських послуг

Таблиця11.1

Законодавче регулювання аудиторської діяльності в Україні

Суб'єкти законодавчої ініціативи

Кількість законодавчих актів у 2000 р.

Кількість законодавчих актів у 2006 р.

Закони України

16

84

Постанови Кабінету Міністрів України, рішення регуляторних органів виконавчої влади

22

1148

Таблиця11.2

Розвиток аудиторських послуг в Україні

Види аудиторських послуг 2000 рік

Види аудиторських послуг2007рік

1 Аудит

1. Завдання з надання впевненості, у тому числі:

2. Супутні аудиторські послуги, у тому числі:

1.1. Аудит історичної фінансової інформації, зокрема фінансової звітності

2.1. Оглядова перевірка

1.2. Огляд історичної фінансової інформації, зокрема фінансової звітності

2.2. Операційна перевірка

1.3. Завдання з надання впевненості, що не є аудитом чи оглядом історичної фінансової інформації

(усього 17 позицій)

2.3. Компіляція (трансформація обліку)

2. Супутні послуги, визначені МСА, у тому числі:

2.1. Завдання з виконання погоджених процедур стосовно фінансової інформації

2.2. Завдання з підготовки фінансової інформації

3. Інші послуги, пов’язані з професійною діяльністю аудиторів (усього 13 позицій)

4. Організаційне та методичне забезпечення аудиту

Кількість послуг, які можуть надаватись клієнту аудиторами України, зросло з 4 разів у 2000 р. до 47 в 2007 р., або в 12 разів

Рис. 11.6. Об'єкти аудиторських послуг

 

Рис. 11.7. Перелік послуг, які можуть проводити аудитори (аудиторські фірми)

Рис.11.8. Класифікація аудиторських послуг

Рис. 11.9. Види послуг за змістом

Таблиця 11.3.

Види послуг за принципом сутності: послуги, сумісні з проведенням у суб'єкта господарювання обов'язкового аудиту; послуги, несумісні з проведенням у суб'єкта господарювання обов'язкового аудиту*

Сумісні послуги

Несумісні послуги

1.Становлення бухгалтерського обліку

2. Контроль ведення обліку та складання звітів

3. Контроль нарахування та сплати податків та інших обов'язкових платежів

4. Аналіз господарської та фінансової діяльності

5. Оцінка економічних та інвестиційних проектів, економічної безпеки, ефективності системи бухгалтерського обліку та внутрішнього контролю

6. Представлення інтересів економічного суб'єкта перед третіми особами

7. Проведення семінарів для спеціалістів, підвищення їх класифікації та навчання персоналу організацій

8. Наукова розробка, видання методичних посібників та рекомендацій

9. Комп'ютеризація бухгалтерського обліку та звітності, інших розрахункових процедур

10. Консультаційні послуги

11. Інформаційні послуги

12. Експертне обслуговування

13. Підбір та тестування кадрів економічного суб'єкта

14. Інші

1. Ведення бухгалтерського обліку

2. Відновлення бухгалтерського обліку

3.Складання податкових декларацій

4. Складання фінансової звітності

*Види послуг за теорією аудиту

Контрольні питання для самодіагностики:

  1.  У чому полягає сутність аудиторської послуги?
  2.  Які види аудиторських послуг мають право надавати аудиторські фірми і аудитори?
  3.  Об’єкти аудиторських послуг.
  4.  Відповідальність аудиторів та клієнтів при наданні аудиторських послуг?
  5.  Які існують вимоги до надання аудиторських послуг?
  6.  Класифікація аудиторських послуг.

Тема 12. Внутрішній аудит: його сутність, об'єкти і суб'єкти  

Рис.12.1. Обставини, що обумовлюють необхідність внутрішнього аудиту

Внутрішній аудит здійснюється на попередній стадії виконання комерційної, технологічної або фінансової угоди, у процесі її проходження і після завершення. Він дає експертну науково обґрунтовану оцінку господарським операціям і процесам.

Внутрішній аудит аналізує ситуацію ризику і застерігає від банкрутства, використовує ноу-хау для збільшення прибутку й ефективності нової технології, вживає заходів , що сприяють фінансовій діяльності підприємства.

Рис.12. 2. Сутність внутрішнього аудиту

Таблиця 12.1

Трактування поняття « внутрішній аудит» в досліджуваних джерелах інформації [57, с.111]

Джерело

Визначення

Адамс Р. Основи аудита :Пер. с англ./ под ред. Я.В. Соколова.-М.: Аудит, ЮНИТИ, 1995.- 398с; ил.

Внутрішній аудит – незалежна оцінка діяльності, яка здійснюється всередині організації в якості надання їй послуги. Це контроль, який здійснюється шляхом перевірки та оцінки адекватності та ефективності інших видів контролю (с.26)

Алборов Р.А. Аудит в организациях промышленности, торговли и АПК. – М.: Изд. «Дело т сервис», 1998. – 464 с.

Внутрішній аудит здійснюється спеціальною службою організації або її працівниками (спеціалістами), безпосередньо підлеглими керівництву господарського суб’єкту. внутрішній аудит – це фактично внутрішньогосподарський контроль, але за змістом і методами проведення він має багато спільного із зовнішнім аудитом (с.13)

Андреев В.Д. Практический аудит (справочное пособие). – М.: Экономика, 1994. – 366 с.

Внутрішній аудит може розглядатись як невід’ємна частина загальної системи управлінського контролю. Внутрішній аудит проводиться в середині самої організації на вимогу та за ініціативою її керівництва та від його імені (с.23)

Аудит и ревизия. Справ. пособие / А.Л.Бавдей, И.Н.Белый, Н.П. Дробышевский и др.; под общ. ред. И.Н.Белого. Мн. ООО «Мисанта», 1994. – 221с.  

Об’єктом внутрішнього аудиту є фінансово-господарська діяльність підприємства (фірми). його мета – удосконалення організації та управління виробництвом, пошук резервів підвищення ефективності діяльності підприємства (с.16)

Аудит. Учебник для вузов / В.И.Подольский, Г.Б.Поляк, А.А.Савин, Л.В.Сотникова. Под ред. проф. В.И.Подольского. – М.: Аудит, ЮНИТИ, 1997. – 432 с.

Внутрішній аудит – це незалежна діяльність організації по перевірці та оцінці її роботи в інтересах керівників. Мета внутрішнього аудиту – допомогти співробітникам організації ефективно виконувати свої функції (с.14)

Білуха М.Т., Микитенко Т.В. Фінансовий контроль: теорія, ревізія, аудит. Підручник. – К.: Українська академія оригінальних ідей. – 2005. – 888 с.

Внутрішній аудит вирішує для клієнта такі завдання: вивчає систему контролю за активами; перевіряє відповідність діючого контролю політиці компанії; аналізує ситуації ризику і запобігання від банкрутства; використовує ноу-хау для збільшення прибутку і ефективності нової технології та вживає інших заході, що сприяють розвитку компанії у фінансовому бізнесі (с. 101)

Жила В.Г. Ревізія та аудит. Навч. посібник. – К.: МАУП, 1998. – 96 с.

Внутрішній аудит здійснюється спеціальними структурними підрозділами підприємства або його працівниками, безпосередньо підлеглими керівництву підприємства або які входять до його штату (с.41)

Таблиця 12.2

Мета та завдання внутрішнього аудиту

Мета внутрішнього аудиту

Завдання внутрішнього аудиту

  •  забезпечення ефективності діяльності апарату управління щодо захисту законних  майнових інтересів підприємства;
  •  зменшення ризиків у проведенні операцій, пов’язаних з ефективним використанням ресурсів;
  •  виявлення і мобілізація резервів росту виробництва;
  •  удосконалення організації і управління виробництвом;
  •  вивчення стану бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю, їх моніторинг та розроблення рекомендацій щодо удосконалення цих систем;
  •  дослідження бухгалтерської і оперативної інформації, включаючи експертизу засобів і способів, що використовуються для визначення, оцінки, класифікації такої інформації, і складання на її основі звітності, а також спеціальне вивчення окремих статей звітності;
  •  зміцнення фінансового стану підприємства;
  •  перевірка виконання законів та інших нормативних актів, а також вимог облікової політики, інструкцій, рішень і вказівок керівництва або власників;
  •  оцінка ефективності механізму внутрішнього контролю, вивчення і оцінка контрольних процедур у структурних підрозділах підприємства;
  •  перевірка наявності, стану і збереження майна;
  •  робота над спеціальними проектами і контроль за окремими елементами структури внутрішнього контролю;
  •  оцінка використовуваного підприємством програмного забезпечення;
  •  спеціальні службові розслідування окремих випадків, за завданням керівництва;
  •  координація своєї діяльності з діями незалежних аудиторських фірм під час проведення зовнішнього аудиту;
  •  складання та надання висновків і звітів при проведенні перевірки;

розроблення і подання пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і пропозицій з підвищення ефективності управління

  •  здійснювати періодичний контроль за фінансово-господарською діяльністю окремих підрозділів;
  •  фінансово-економічний аналіз діяльності підприємства і розроблення її фінансової стратегії;
  •  консультативні послуги щодо бухгалтерського обліку і оподаткування, а також у питаннях права;
  •  упровадження ефективної, достовірної та повної інформації системи управління для своєчасного управління й усунення недоліків;
  •  аналіз системи обліку і внутрішнього контролю;
  •  вивчення бухгалтерської (фінансової) й операційної інформації (за окремими статтями витрат, залишків на бухгалтерських рахунках та ін.);
  •  аналіз адекватності політики у сфері менеджменту;
  •  оцінка якості інформації;
  •  розроблення проектів управлінських рішень;
  •  проведення стратегічного аналізу;
  •  розроблення фінансових прогнозів.

Рис.12.3. Обсяг та мета внутрішнього аудиту згідно з МСА 610 «Розгляд роботи внутрішнього аудиту»

Рис. 12.4.Місце внутрішнього аудиту в управлінській інформаційній системі

Рис.12.5. Модель процесу планування внутрішнього аудиту

Рис. 12.6. Поняття та склад обєктів внутрішнього аудиту

Рис. 12.7. Господарські операції

Рис.12.8. Правила і процедури згідно з якими здійснюються господарські операції та їх дотримання

Рис. 12.9. Процедури внутрішнього аудиту

Рис12.10. Рівень компютеризації та інформаційно-аналітичного забезпечення

*Усі види фіскальної звітності складаються з дотримання принципу превалювання юридичної форми над економічним змістом. Фінансова звітність, навпаки, складаються виходячи з принципу превалюванням економічного зміста над юридичною формою [Кучеренко Т. Фінансова звітність як складова економічних наук // Бухгалтерський облік і аудит. – 2008. – №9. – С. 21 –29.]

Рис.12.11. Внутрішня та зовнішня бухгалтерська, фінансова та податкова звітність

Рис.12.12. Адекватність відображення в звітності результатів господарської діяльності підприємства за звітний період (результати діяльності відображаються у ф.2 та розкриваються у ф.5)

Рис. 12.13. Організація обліку та внутрішнього контролю

 

Рис.12.14. Поняття субєкту внутрішнього аудиту

Таблиця 12.3.

Типи організаційної структури служби внутрішнього аудиту та їх характеристика

Тип структури

Характеристика

Лінійне адміністративне підпорядкування

Працівники служби внутрішнього аудиту прямо підпорядковуються керівнику підприємства. Такий підхід має місце на малих i середніх підприємствах

Лінійно-штабне підпорядкування

Служба внутрішнього аудиту поділяється на сектори, а керівник цього органу дає розпорядження керівникам секторів. Такий підхід виправданий лише на великих підприємствах зі складною організаційною структурою

Комбінована структура

Передбачає передачу окремим службам управління частини прав i функціональних обов’язків внутрішніх аудиторів

Рис. 12.15. Організаційна структура служби внутрішнього аудиту

Рис. 12.16.Функції служби внутрішнього аудиту

Контрольні питання для самодіагностики:

  1.  Мета внутрішнього контролю?
  2.  На якому етапі аудитором вивчається система внутрішнього контролю?
  3.  Яка роль внутрішнього аудиту в системі управління підприємством?
  4.  Що є спільним і відмінним між внутрішнім та зовнішнім аудитом?
  5.  Як формується середовище внутрішнього контролю?
  6.  Які завдання внутрішнього аудиту?

Тема 13. Методичні прийоми внутрішнього аудиту

Таблиця 13.1.

Методичні прийоми аудиту

Прийоми

Характеристика

1. Наукове мислення

Використовується для вивчення усіх об'єктів внутрішнього аудиту. Критично вивчаючи кожний об'єкт, аудитор визначає найбільш ефективний метод аудиту, за якого він може використати евристичні методи, експертизу документів, матеріальних цінностей; лабораторних та інших аналізів; контрольних перевірок.

2. Моделювання

Дає можливість розробити фінансові прогнози, попередити й усунути негативні тенденції розвитку підприємства.

3. Фактичний аудит

Включає: інвентаризацію, обстеження, лабораторні аналізи, контрольні обміри виконаних робіт, контрольний запуск сировини і матеріалів у виробництво, безпосередній контроль якості продукції на робочих місцях та ін.

4. Документальний аудит

Включає: зустрічну перевірку, лічильні перевірки, прийоми спеціальних розрахунків, статистичні методи, економіко-математичні методи, прийоми програмного контролю інформації, прийоми експертної оцінки документів, балансовий метод та ін.

Таблиця13.2

Методичні прийоми організації внутрішнього аудиту

Методичний прийом

Характеристика

1

2

1. Суцільна перевірка

При суцільній перевірці перевіряються всі масиви інформації без винятку щодо господарських процесів, які відбулися на підприємстві. На підставі суцільної перевірки внутрішній аудитор робить висновок про достовірність, доцільність і законність відображення у бухгалтерському обліку і звітності дій і подій, здійснених за весь період, що перевіряється. Такі перевірки є найточнішими, але потребують дуже великих трудових і матеріальних затрат

2. Вибіркова перевірка

Передбачає застосування аудиторських процедур менш ніж до 100% масивів інформації, які дають змогу внутрішньому аудитору отримати аудиторські докази і, оцінивши окремі характеристики вибраних даних, поширити дієвість цих доказів на всю сукупність даних. Внутрішній аудитор повинен ретельно формувати вибірку з урахуванням сукупності даних, обсягу вибірки. Вибірка повинна бути репрезентативною, тобто відображати всі властивості генеральної сукупності. Вибірковий метод перевірки дає змогу з найменшими витратами отримати результат надійності внутрішньогосподарського контролю та скласти думку про достовірність, доцільність і законність господарських операцій, відображених в бухгалтерському обліку і звітності

3. Документальна перевірка

Перевірка документів і записів, яка може бути:

- формальною – полягає у візуальній перевірці правильності записів усіх реквізитів, у виявленні безпідставних виправлень, підчисток, дописувань у тексті й цифрах, у перевірці достовірності підписів посадових і матеріально-відповідальних осіб;

- арифметичною – полягає в перевірці правильності розрахунків у документах, облікових регістрах і звітних формах;

- перевіркою по суті – дає змогу встановити законність і доцільність господарських операцій, правильність відображення операцій на рахунках та включення до статей затрат і валових доходів

4. Фактична перевірка

Перевірка кількісного і якісного стану об’єктів, який встановлюється шляхом обстеження, огляду, обмірювання, перерахунку, зважування, лабораторного аналізу та інших способів перевірки фактичного стану активів

5. Аналітична перевірка

Оцінка фінансових показників за допомогою вивчення вірогідних залежностей між ними

6. Комбінована перевірка

Поєднання суцільної, вибіркової й аналітичної перевірки

Таблиця13.3

Спеціальні методичні прийоми внутрішнього аудиту

Методичний прийом

Характеристика

1

2

1. Інспектування

Перевірка записів, документів чи матеріальних активів. В ході інспектування записів та документів внутрішній аудитор отримує аудиторські докази різного ступеня надійності в залежності від їх характеру та джерела, а також від ефективності засобів внутрішнього контролю за процесом їх обробки

2. Запит

Пошук інформації в обізнаних осіб у межах та за межами підприємства. Запит по формі може бути як офіційним письмовим запитом, адресованим третім особам, так і неформальним усним питанням, адресованим робітникам підприємства. Відповіді на запитання можуть надати внутрішньому аудитору відомості, які він раніше не використовував чи які підтверджують аудиторські докази

3. Підтвердження

Відповідь на запит про інформацію, яка міститься в облікових записах

4. Перерахування

Перевірка точності арифметичних розрахунків в первинних документах в облікових записах або виконання внутрішнім аудитором самостійних розрахунків

5. Аналітичні процедури

Аналіз та оцінка отриманої внутрішнім аудитором інформації, дослідження важливих фінансових та економічних показників підприємства з метою виявлення незвичайних або невірно відображених в бухгалтерському обліку господарських операцій, визначення причин таких помилок та викривлень

Контрольні питання для самодіагностики

  1.  Які методичні прийоми застосовуються у внутрішньому аудиті?
  2.  Що є сутністю суцільної перевірки як методичного прийому внутрішньог7о аудиту?
  3.  Чим відрізняється вибіркова перевірка від суцільної?
  4.  Переваги документальної та фактичної перевірки?
  5.  Сутність аналітичної перевірки?
  6.  Які існують спеціальні прийоми внутрішнього аудиту?

Тема 14. Реалізація матеріалів внутрішнього аудиту

Рис. 14.1. Підсумкові документи внутрішнього аудиту

Рис. 14.2. Вимоги щодо форми та змісту підсумкових документів внутрішніх аудиторів

Рис. 14.3. Документи внутрішнього аудита, які надаються відповідальними особами

Рис. 14.4. Контроль якості роботи внутрішніх аудиторів

Рис. 14.5. Відповідальність внутрішніх аудиторів за виконання обовязків стосовно проведення внутрішнього аудита

Рис.14.6. Обговорення звіту внутрішнього аудитора з управлінським персоналом

Рис. 14.7. Дії внутрішніх аудиторів стосовно перевірки виконання посадовими особами наданих рекомендацій за результатами внутрішнього аудиту

Контрольні питання для самодіагностики

1. Основні вимоги щодо форми та звіту підсумкових документів внутрішніх аудиторів.

2. Проблеми контролю якості роботи внутрішніх аудиторів.

3. Відповідальність внутрішніх аудиторів за виконання обов'язків стосовно проведення внутрішнього аудиту.

4. Дії внутрішніх аудиторів стосовно перевірки виконання посадовими особами наданих рекомендацій за результатами внутрішнього аудиту

Список використаних джерел

  1.  Конституція України // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – №30. – С. 381 – 418.
  2.  Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. №436-ІV (із змінами) // http//www.rada.kiev.ua.
  3.  Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.12.1994 р. №334/94 (із змінами) // http//www.rada.kiev.ua.
  4.  Закон України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» від 30.10.1996 р. №148/96 (із змінами) // http//www.rada.kiev.ua.
  5.  Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 16.07.1997 р. №996 // http//www.rada.kiev.ua.
  6.  Закон України «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000 р. №2121-ІІІ (із змінами) // http//www.rada.kiev.ua.
  7.  Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» від 12.07.2001 р. №2664-ІІІ (із змінами) // http//www.rada.kiev.ua.
  8.  Закон України «Про цінні папери та фондовий ринок» від 23.02.2006 р. № 3480-ІV // http//www.rada.kiev.ua.
  9.  Закон України «Про аудиторську діяльність» від 14.09.2006 №140-V// http//www.rada.kiev.ua.
  10.  Інструкція про порядок розгляду звернень (заяв, скарг тощо), що надходять до Аудиторської палати України. Затверджена рішенням Аудиторської палати України від 02.02.2006 р. N159/8 // http//www.liga.kiev.ua.
  11.  Методичні рекомендації аудиторам на випадок залучення їх до процесуальних дій як свідків, експертів або спеціалістів. Схвалено рішенням Аудиторської палати України від 30.10.2003 р. N128 // http//www.liga.kiev.ua.
  12.  Міжнародні стандарти аудиту, надання впевненості та етики: Видання 2006 року / Пер. з англ. мови О.В.Селезньов, О.Л.Ольховікова, О.В.Гик, Т.Ц.Шарашидзе, Л.Й.Юрківська, С.О.Куликов. – К.: – ТОВ «ІАМЦ» АУ «СТАТУС», 2006. – 1152 с.
  13.  План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій від 30.11.1999 № 291 // http//www.liga.kiev.ua.
  14.  Положення про Дисциплінарну комісію. Затверджено рішенням Аудиторської палати України від 26.04.2007 р. N176/9.2 // http//www.liga.kiev.ua.
  15.  Положення про здійснення зовнішніх перевірок якості аудиторських послуг в Україні. Затверджено рішенням Аудиторської палати України від 26.05.2005 р. N149/5.2 // http//www.liga.kiev.ua.
  16.  Положення про Комісію з сертифікації та освіти аудиторів. Затверджено рішенням Аудиторської палати України №187/5.1 від 14.02.2008 // http//www.liga.kiev.ua.
  17.  Положення про Комісію АПУ з зовнішніх зв’язків та інформаційного забезпечення аудиту. Затверджено рішенням Аудиторської палати України від 14.02.08 р. N187/5.4// http//www.liga.kiev.ua.
  18.  Положення про Комісію АПУ з контролю якості та професійної етики. Затверджено рішенням Аудиторської палати України від 14.02.08 р. N187/5.3// http//www.liga.kiev.ua.
  19.  Положення про Комісію АПУ з моніторінгу та законодавчого регулювання аудиту . Затверджено рішенням Аудиторської палати України від 26.06.2008р. N191/8// http//www.liga.kiev.ua.
  20.  Положення про Комісію АПУ зі стандартів та практики аудиту. Затверджено рішенням Аудиторської палати України від 14.02.08 р. N187/5.2 // http//www.liga.kiev.ua.
  21.  Положення про постійне удосконалення професійних знань аудиторів України. Затверджено рішенням Аудиторської палати України від 31.05.2007 р. N178/5 // http//www.liga.kiev.ua.
  22.  Положення про регіональні відділення Аудиторської палати України. Затверджено рішенням Аудиторської палати України від 26.06.2008р. N191/4 // http//www.liga.kiev.ua.
  23.  Положення про Секретаріат Аудиторської палати України. Затверджено рішенням Аудиторської палати України від 26.06.2008 р. №191/4 // http//www.liga.kiev.ua.
  24.  Положення про сертифікацію аудиторів. Затверджено рішенням Аудиторської палати України від 29.01.09 р. №198/3.1 // http//www.liga.kiev.ua.
  25.  Порядок ведення Реєстру аудиторських фірм та аудиторів. Затверджений рішенням Аудиторської палати України від 26.06.2008 р. №191/7 // http//www.liga.kiev.ua.
  26.  Про застосування Міжнародних стандартів аудиту видання 2006 р.. Рішення Аудиторської палати України від 30.11.2006 р. N168/7 // http//www.liga.kiev.ua.
  27.  Про затвердження Концептуальної основи контролю аудиторської діяльності в Україні. Рішення Аудиторської палати України від 27.09.2007 р. №182/3 // http//www.liga.kiev.ua.
  28.  Про затвердження Переліку послуг, які можуть надавати аудитори (аудиторські фірми). Рішення Аудиторської палати України від 27.09.2007 р. №182/5 // http//www.liga.kiev.ua.
  29.  Про затвердження Положення з національної практики контролю якості аудиторських послуг 1 «Організація аудиторськими фірмами та аудиторами системи контролю якості аудиторських послуг». Рішення Аудиторської палати України від 27.09.2007 р. №182/4 // http//www.liga.kiev.ua.
  30.  Про затвердження Положення про організацію внутрішнього аудиту в комерційних банках України. Постанова НБУ від 20.03.1998 р. №114 (із змінами) // http//www.liga.kiev.ua.
  31.  Про затвердження Положення щодо підготовки аудиторських висновків, які подаються до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку при розкритті інформації емітентами та професійними учасниками фондового ринку. Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 19.12.2006 р. № 1528 // http//www.liga.kiev.ua.
  32.  Про затвердження Порядку сертифікації аудиторів банків. Рішення Аудиторської палати України від 11.10.2007 р. №183/3 // http//www.liga.kiev.ua.
  33.  Про затвердження Порядку скликання та проведення з'їзду аудиторів України. Рішення Аудиторської палати України від 19.01.2007 р. N171/1.1 // http//www.liga.kiev.ua.
  34.  Про затвердження програми удосконалення знань аудиторів «Завдання з аудиту спеціального призначення. Методика проведення та особливості складання аудиторського висновку». Рішення Аудиторської палати України від 11.10.2007 р. №183/5 // http//www.liga.kiev.ua. 
  35.  Про Звіт аудиторської фірми/аудитора про надані аудиторські послуги за формою N 1-аудит. Рішення Аудиторської палати України від 16.01.2007 р. N170 // http//www.liga.kiev.ua.
  36.  Про комісії Аудиторської палати України. Рішення Аудиторської палати України від 29.01.2009 р. N198/1 // http//www.liga.kiev.ua.
  37.  Про Статут Аудиторської палати України. Затверджено рішенням Аудиторської палати України від 21.06.2007 р. N 180 // http//www.liga.kiev.ua.
  38.  Регламент Аудиторської палати України. Затверджений рішенням Аудиторської палати України від 24.04.2008 р. №189/4 // http//www.liga.kiev.ua.
  39.  Аудит: Учебник для вузов /Подольський В.И.,Поляк Г.Б.,Савин А.А. и др..; Под ред проф. В.И.Подольского. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2000. – 655с.
  40.  Алборов Р.А., Хоружий Л.И., Концевая С.М. Основы аудита: Учебное пособие. – М.: Издательство «Дело и Сервис», 2001. – 224с.
  41.  Андреев В.Д. Практический аудит (спарвочное пособие). – М.: Экономика, 1994. – 366 с. – ISBN 5 – 282 – 01791 – 1
  42.  Аренс А., Лоббек Дж. Аудит: Пер. с  англ.; Гл.редактор серии проф. Я.В.Соколов. – М.: Финансы и статистика, 1995. – 560 с.
  43.   Аудит: Застосування міжнародних стандартів аудиту в аудиторській практиці України: Навч. посібник. – К.: ТОВ «ІАМЦУ АУ «Статус», 2005. – 172 с.
  44.  Аудит: Учебник для вузов / В.И.Подольский, Г.Б.Поляк, А.А.Савин, Л.В.Сотникова, И.А. Савин, Н.С.Макарова; [Под ред. В.И.Подольского. – М: ЮНИТИ-ДАНА, 2000. – 656 с.
  45.  Баришніков Н.П. Организация и методика проведения общего аудита. . – М.: Информационно-издательский дом «Филинъ», Рилант, 2000. – 656с.
  46.  Белобжецкий И.А.Ревизия и контроль в промышленности: Учеб. пособие. – М.: Финансы и статистика, 1987. – 294 с.
  47.  Белоусова І.А. Державне регулювання аудиту в Україні // Збірник тез та текстів науково-практичної конференції з аудиту. Житомир: ЖІТІ, 2000. 180 с.
  48.  Білуха М.Т. Аудит: Підручник. – К.: Знання, 2000 – 768 с.
  49.   Богатая Н.И., Хахонова Н.И. Аудит. Серия «Высшее образование». – Ростов на Дону: Феникс, 2003. – 608 с.
  50.   Богомолов А.М. Внутренний аудит. – М.: Экзамен, 2000. – 192 с.
  51.  Бодюк А.В. Методологічні та нормативно-правові аспекти ауди-ту підприємницької діяльності: Монографія. – К.: Кондор 2000. – 356 с.
  52.  Бондар В.П. Концепція розвитку аудиту в Україні: теорія, методологія, організація.
  53.  Борисов А.Б. Большой энциклопедический словарь.  – М.: Книжный мир, 2001. –  895 с.
  54.   Бутинець Ф.Ф. Аудит: Підручник для студентів спеціальності «Облік і аудит» вищих навчальних закладів. – 3-тє вид., доп. І перероб. – Житомир: ПП «Рута», 2006. – 512 с.
  55.  Бычкова С.М. Конроль качества аудита / С.М. Бычкова, Е.Ю. Итыглова. – М.: Эксмо, 2008. – 208 с. – (настольная книга специалиста).
  56.  Бычкова С.М. Растамханова Л.Н. Риски в аудиторской деятельности / Под ред . проф. С.М.Бычковой . – М.: Финансы и статистика, 2003. – 416с.
  57.  Ватуля І.Д., Канцедал Н.А., Пономаренко О.Г. Аудит. Практикум. Навчальний посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2007 – 304 с.
  58.    Гаевская Н.И. Контроль качества – залог реальной цены на аудиторские услуги // Аудитор України. – 2007. – №20. – С. 19 –25.
  59.  Газарян А.В., Соболева Г.В. Практика организации процессов аудита . – М.: «Бухгалтерский учет», 2007. – 176с.
  60.  Гуцайлюк З.В., Мех Я.В.,Щирба М.Т. Аудит (теорія, методика, збірник завдань). – Тернопіль: Економічна думка, 2002. – 190 с.
  61.  Дмитренко І.Н. Контроль якості аудиту: від стандартів до практики // теорія і практика непокладу аудиту в Україні. Збірник тез і текстів на Всеукраїнській науково-практичній конференції. Київ, 2001. 186 с. С.132-135
  62.   Додж Р. Краткое руководство по стандартам и нормам аудита: Пер. с англ. – М.: Финансы и статистика; ЮНИТИ, 1992. – 240 с.
  63.  Дорош Н.І. Аудит: методологія і організація. – К.: Т-во Знання КОО, 2001. – 402 с.
  64.  Завгородній А.Г., Корягін М.С. , Єлесеєв А.В., Полякова Л.М. Аудит: теорія і практика. 2-ге вид. Львів: «Львівська політехніка», 2004. 453с.
  65.  Камишанов П.И. Практическое пособие по аудиту. . – М.: ИНФРА-М, 1996. – 522с.
  66.  Ковалева О.В., Константинов Ю.П. Аудит: Учеб. пособие. . – М.: ПРИОР , 1999. – 272 с.
  67.  Крапивко М.Л. Суттєвість в аудиті // Аудитор України. 2002. №6. С.18-20.
  68.  Кругляк Б., Гуменюк А. Аудит основных средств промышленных предприятий: методический аспект //  Бухгалтерский учет и аудит – 2007 - №7 – с. 50-58.
  69.  Кужельный Н., Давыдов Г. Теория аудита // Бухгалтерский учет и аудит – 2006 - №5 – с. 44-51
  70.  Кулаковська Л.П. Основи аудиту: Курс лекцій: Навч. посібник. – Житомир: ЖІТІ, 2000. – 608 с.
  71.  Кулаковська Л.П., Піча Ю.В. організація і методика аудиту: Навч. посібник – 2-е вид.. – К.: Каравела, 2005. – 560 с.
  72.  Лисина В. документирование аудита как составного елемента системы контроля качества аудиторских услуг // Бухгалтерский учет и аудит – 2008 - №9 – с. 40-44
  73.  Лушкін В.А., Понікаров В.Д., Ялдін І.В., Ачкасов А.Є. Контроль і ревізія підприємств. Навч. посіб. – Житомир. – 2000. – 368с. Укр. мов.
  74.  Макеева Е. Кто контролирует национальных аудиторов // Бухгалтерский учет и аудит – 2008 - №8 – с. 60-64
  75.  Міжнародні стандарти аудиту, надання впевненості та етики: видання 2006 року. Перекл. з англ.К.: ТОВ «ІАМЦ» АУ «СТАТУС», 2006. – 1152 с.
  76.  Нетыкша О. Организация службы внутреннего аудита и ее работы на предприятии // Бухгалтерский учет и аудит – 2004 - №7 – с. 61-65
  77.  Панкова С.В. Международные стандарты аудита: Учеб. пособие. – М.: Экономистъ, 2005. – 158 с.
  78.  Пархоменко В. Годовая финансовая отчетность // Бухгалтерский учет и аудит – 2008 - №12 – с. 3-22
  79.   Пилипенко А.А., Отенко В.І. Організація обліку і контролю. Навчальний посібник. – Харків: Вид. ХДЕУ, 2002. – 288 с. Укр. мов.
  80.  Пилипенко И., Шевчук В. Национальная система аудита: опыт становления и направления развития // Бухгалтерский учет и аудит – 2008 - №3 – с. 5-13
  81.  Петрик Е. Аналитическая оценка развития нормативного регулирования аудиторской деятельности в Украине // Бухгалтерский учет и аудит – 2008 - №12 – с. 47-52
  82.  Петрик Е., Зотов В. Аудиторская деятельность в Украине : законодательно-нормативное регулирование, современное состояние // Бухгалтерский учет и аудит – 2007 - №11 – с. 59-65
  83.  Петрик Е. , Кузьмин В. Аудит: законодательно-нормативное регулирование, исторические аспекті и проблемі развития в Украине // Бухгалтерский учет и аудит – 2005 - №8-9 – с. 63-73
  84.  Петрик О.А. Аудит: методологія і організація: Монографія. – К.: КНЕУ, 2003. – 260с.
  85.  Петрик О.А., Фенченко М.Т. Аудит у зарубіжних країнах: Навч. -метод. посібник для самост. вивч. дисц./за заг. ред. О.А.Петрик – К.: КНЕУ, 2002. – 168с.
  86.  Подольский В.И., Щербакова Н.С., Комиссаров В.Л. Компьютерный аудит: Практ. пособие /Под. ред. проф. В.И. Подольского. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2004 – 128 с. – (Серия «Аудит: организация и технологии»).
  87.  Понікаров В.Д., Сєрікова Т.М. Аудит: Навч. посібник. – Харків.: ВД «ІНЖЕК», 2006. – 224 с.
  88.   Практический аудит: Учеб. пособие / Под ред. Н.Д. Бровкиной, М.В. Мельник. – М.: ИНФРА-М, 2006. – 205 с. – (Высшее образование).
  89.  Пшенична А.Ж. Аудит. Навч. посібник. . – К.: Центр учбової літератури, 2008. – 320 с.
  90.  Редько а. Аудиторские услуги в Украине: первые шаги к рынку // Бухгалтерский учет и аудит – 2008 - №11 – с. 48-55
  91.  Редько А. как нам обустроить правовое поле аудиторской деятельности // Бухгалтерский учет и аудит – 2005 - №6 – с. 53-64
  92.  Робертсон Д. Аудит. Пер. с англ. – М.: КРМЕ, Аудиторская фирма «Контакт», 1993. – 496 с.
  93.  Рудницкький В.С., Гончарук Я.Л. Аудит: Львів: Оріяна-Нова, 2004. – 292.
  94.  Савченко В.Я. Аудит: Навч. посібник – К.: КНЕУ, 2002. – 322 с.
  95.  Сігел Дж., Шим Дж. словарь бухгалтерских терминов: Пер с англ. – М.: ИНФРА-М, 2001. – 408 с.
  96.  Советский энциклопедический словарь / Гл. ред. А.М.Прохоров – М.: Советская энциклопедия, 1985. – 1600 с.
  97.  Суйц В.П., Ахметбеков А.Н., Дуброаина Т.А. Аудит: общий, банковский, страховой: Учебник. – М.: ИНФРА – М, 2001. – 556 с. – (Серия «Высшее образование»)
  98.  Труш В.Є., Калінська Т.А., Алексєєва Т.А., Дмітрієнко І.О. Організація і методика аудиту підприємницької діяльності: Навч.-иетод. посібник / За ред. проф. В.Є Труша. – Херсон; Олді-плюс, 2002. – 128с.
  99.  Усач Б.Ф. Аудит: Навч. посібник. – К.: Знання-Прес, 2003. – 224 с.
  100.   Усач. Б.Ф. Аудит за міжнародними стандартами. – К.: Знання, 2005. – 247 с.
  101.   Шеремет А.Д., Суйц В.П. Аудит: Ученик. – 5-е узд., перераб. и доп. – М.: ИНФРА-М, 2007. – 448 с.
  102.  Шигун М.М. Вибіркова перевірка: термінологічний аспект// Житомир, Вісник ЖІТІ, 2001. – №17. – С.161-169
  103.  Энциклопедический словарь. Гл. редактор Б.А.Введенский. – М.: Изд. «Советская энциклопедия», 1963. – 656с
  104.  Яценко В. Составление финансовой отчетности по сегментам (на примере строительной отрасли) // Бухгалтерский учет и аудит – 2006 - №3 – с. 42-48

Додаток 1

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про аудиторську діяльність

Закон введено в дію
 Постановою Верховної Ради України
 від 22 квітня 1993 року N 3126-XII

Із змінами і доповненнями, внесеними
 Законами України
 від 14 березня 1995 року N 81/95-ВР,
 від 20 лютого 1996 року N 54/96-ВР,
 від 15 травня 2003 року N 762-IV,
 від 24 червня 2004 року N 1863-IV,
 від 6 липня 2005 року N 2738-IV,
 від 15 грудня 2005 року N 3202-IV,
 від 19 січня 2006 року N 3370-IV,
 від 14 вересня 2006 року N 140-V
(Законом України від 14 вересня 2006 року N 140-V
 цей Закон викладено у новій редакції)

Цей Закон визначає правові засади здійснення аудиторської діяльності в Україні і спрямований на створення системи незалежного фінансового контролю з метою захисту інтересів користувачів фінансової та іншої економічної інформації.

Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Сфера дії Закону

Положення цього Закону діють на території України і поширюються на усіх суб'єктів господарювання незалежно від форм власності та видів діяльності.

Дія цього Закону не поширюється на аудиторську діяльність державних органів, їх підрозділів та посадових осіб, уповноважених законами України на здійснення державного фінансового контролю.

Стаття 2. Законодавство про аудиторську діяльність

Аудиторська діяльність у сфері фінансового контролю регулюється Господарським кодексом України, цим Законом, іншими нормативно-правовими актами та стандартами аудиту. У випадках, якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що містить цей Закон, то застосовуються правила міжнародного договору.

Особливості проведення інших видів аудиторської діяльності регулюються спеціальним законодавством.

Стаття 3. Аудиторська діяльність

Аудиторська діяльність - підприємницька діяльність, яка включає в себе організаційне і методичне забезпечення аудиту, практичне виконання аудиторських перевірок (аудит) та надання інших аудиторських послуг.

Аудит - перевірка даних бухгалтерського обліку і показників фінансової звітності суб'єкта господарювання з метою висловлення незалежної думки аудитора про її достовірність в усіх суттєвих аспектах та відповідність вимогам законів України, положень (стандартів) бухгалтерського обліку або інших правил (внутрішніх положень суб'єктів господарювання) згідно із вимогами користувачів.

Суттєвою є інформація, якщо її пропуск або неправильне відображення може вплинути на економічні рішення користувачів, прийняті на основі фінансових звітів.

Аудит здійснюється незалежними особами (аудиторами), аудиторськими фірмами, які уповноважені суб'єктами господарювання на його проведення.

Аудит може проводитися з ініціативи суб'єктів господарювання, а також у випадках, передбачених законом (обов'язковий аудит).

Аудитори (аудиторські фірми) можуть надавати інші аудиторські послуги, пов'язані з їх професійною діяльністю, зокрема, по веденню та відновленню бухгалтерського обліку, у формі консультацій