484

Суть та види міжнародних послугових відносин

Курсовая

Международные отношения

Визначення ролі міжнародних послугових відносин у розвитку світової економічної системи. Структура, вплив, а також особливості розвитку міжнародних послугових відносин. Особливості міжнародної торгівлі послугами та способи здійснення міжнародних операцій у сфері послуг.

Украинкский

2012-11-11

146 KB

36 чел.

Вступ

У загальному виді міжнародна торгівля є засобом, за допомогою якого країни можуть розвивати спеціалізацію, підвищувати продуктивність своїх ресурсів і в такий спосіб збільшувати загальний обсяг виробництва. Суверенні держави, як і окремі особи і регіони країни, можуть виграти за рахунок спеціалізації на виробах та послугах, що вони можуть робити з найбільшою відносною ефективністю, і наступного обміну на товари та послуги, що вони не в змозі самі ефективно робити.

Найбільш розвинута форма міжнародних економічних зв’язків — зовнішній торгівлі, а саме торгівлі послугами. По вартісним масштабам в загальному комплексі міжнародних зв’язків зовнішньоторговельний обмін не тільки послугами, а й товарами продовжує зберігати ведучі позиції. При цьому все більш динамічно в останні два десятиріччя розширюється обмін між країнами в науково-технічної сфері, росте торгівля традиційними (транспорт, страхування, туризм тощо) та новими (збір, збереження та передача інформації, довгострокова оренда обладнання, консультаційні послуги тощо) послугами, які складають, в свою чергу, сферу ”невидимої” торгівлі ,  що швидко розвивається. Ця сфера потребує оновлення торгівельно-політичного інструментарію, тому що митні засоби регулювання стають все менш ефективними, уступаючи місце постійно системі нетарифних бар’єрів. [3]

Мета цієї роботи – визначити роль міжнародних послугових відносин у розвитку світової економічної системи ; предмет дослідження – структура, вплив, а також особливості розвитку міжнародних послугових відносин; об’єктом роботи є міжнародна торгівля послугами;
суб’єктом - процес купівлі і продажі, здійснюваний між покупцями, продавцями і посередниками в різних країнах.

Розділ 1

Суть , концепції, види та форми міжнародної торгівлі послугами.

Міжнародна торгівля послугами - система міжнародних товарно-грошових відносин між суб'єктами різних країн із приводу купівлі-продажу послуг [4].

Міжнародну торгівлю товарами і послугами, інтелектуальною власністю регулює Світова організація торгівлі (СОТ). Головним міжнародним документом, який застосовується при цьому, є Генеральна угода про торгівлю послугами, що має статус додатку до угоди про СОТ.

Із створенням СОТ сформувалася якісно нова система правового регулювання міжнародної торгівлі, спрямованого на розвиток динамічного економічного середовища, відкритої та передбачуваної системи міжнародних торговельних зв'язків, створення нових можливостей для поліпшення економічного становища багатьох країн світу. Угоди СОТ є економіко-правовою основою міжнародних торговельних операцій. Відповідно до них, торгівля має бути позбавленою будь-якої дискримінації, передбачуваною, відкритою для чесної конкуренції, сприятливою для слаборозвинутих країн.

Спеціальні додатки до цієї угоди стосуються звільнень від зобов'язань щодо режиму найбільшого сприяння, пересування фізичних осіб, послуг авіаційного, морського транспорту, фінансових послуг, телекомунікацій.

Генеральна угода про торгівлю послугами передбачає такі способи поставки послуг на міжнародний ринок:

1. Транскордонна поставка (поставка послуг з однієї країни до іншої). До цієї категорії належать поставки послуг фізичним і юридичним особам однієї країни з іншої. З цією метою можуть бути використані міжнародний транспорт, телекомунікації, пошта. Нерідко певні послуги можуть міститися в експортованих виробах (комп'ютерних дискетах, дисках, інженерних кресленнях та ін.).

2. Споживання за кордоном (поставка послуги на території однієї країни споживачеві з іншої країни). Йдеться, наприклад, про послуги з ремонту суден однієї країни на території іншої або надання медичної допомоги громадянинові однієї країни у лікарні іншої.

3. Комерційна присутність (поставка послуг з однієї країни завдяки комерційній присутності на території будь-якої іншої країни). За такого способу поставки послуга надається на території країни через представництво або відділення іноземної фірми-постачальника. Наприклад, банківська послуга може бути надана через відділення або філію іноземного банку.

4. Присутність фізичних осіб (поставка послуги завдяки присутності фізичних осіб країни-постачальника на території будь-якої іншої країни). Цей спосіб передбачає фактичне пересування осіб через державний кордон. Наприклад, іноземний консультант може приїздити до країни для надання консультаційних послуг або деякі службовці фірми можуть бути відряджені до іншої країни для надання послуги, яка входить до сфери її діяльності (консультування щодо встановлення, налагодження роботи, техогляду, ремонту придбаних на фірмі техніки, устаткування).

Іноді для надання послуги можуть бути використані кілька способів поставки. Наприклад, консультаційна послуга може бути надана засобами телекомунікації і безпосередньо присутніми фізичними особами. Якщо в країні дозволяється тільки транскордонна поставка, існують обмеження на присутність фізичних осіб, єдиним способом надання послуги є транскордонна поставка, наприклад, засобами телекомунікації, оскільки консультант або службовці консультаційної фірми не зможуть прибути до країни для її надання.

Послуга - це продукт праці, створений в результаті угоди про купівлю- продаж, у якого відсутня речова форма.

Світовий ринок послуг в основі свого розвитку має такі передумови:

  •   прискорення розвитку процесу міжнародного поділу праці, який призводить до виникнення нових видів діяльності;
  •   науково-технічний прогрес;
  •   ускладнення виробництва;
  •   насичення ринків товарами;
  •   інформаційний бум;
  •   прискорений розвиток нових видів транспорту;
  •   нові наукові відкриття;
  •   нові форми розвитку економічних процесів.

Що стосується структури світового ринку послуг, то її розглядають по-різному. У Міжнародному валютному фонді, наприклад, усі послуги зводять до чотирьох груп:

  •   фрахт;
  •   решта транспортних послуг;
  •   туризм;
  •   інші послуги.

За іншим, більш детальним підходом, структуру ринку послуг можна подати по-іншому:

  •   фінансові послуги, до яких відносять: міжнародний лізинг, міжнародний факторинг, міжнародним франчайзинг, міжнародний форфейтинг;
  •   міжнародний туризм;
  •   міжнародний ринок професійних послуг;
  •   міжнародний консалтинг;
  •   інші послуги.

Зважаючи на важливість адекватного регулювання плинного ринку послуг, оптимізації параметрів його функціонування та розвитку, на національному та міжнародному рівнях розробляються класифікаційні критерії послуг та методики контролю за ринком послуг.

Торгівля послугами пов’язана з торгівлею товарами, причому особливо тісний зв’язок існує між торгівлею послугами та високотехнологічними товарами. Одним із елементів цього зв’язку, особливо в умовах загострення конкуренції на світових товарних ринках, є допоміжно-збутова роль міжнародних послуг, без яких, як правило, неможливе успішне освоєння зарубіжних ринків. Ця роль простежується на всіх етапах маркетингової діяльності експортерів — починаючи з вивчення цільових ринків, з використанням глобальних інформаційних мереж, і закінчуючи післяпродажним технічним обслуговуванням проданих товарів. Таке обслуговування відіграє важливу роль у збутовій політиці, підвищенні конкурентоспроможності на ринках технологічної продукції. Причому ефективна технологічна торгівля вимагає високого рівня гарантійного технічного обслуговування і ремонту, надання клієнтам сервісних послуг, тривалих гарантійних термінів і виконання ряду видів безкоштовних технічних робіт. З цією метою створюються станції технічного обслуговування, ремонтні майстерні, склади запчастин, готується кваліфікований персонал.

Разом з тим торгівля послугами пов’язана і з процесами інвестування будівництва, банківсько-кредитної діяльності, а також з іншими формами міжнародної економічної діяльності. Отже, можна помітити, що, маючи ознаки самостійної форми міжнародного співробітництва, торгівля послугами є об’єднуючим елементом.

Специфіку окремих видів послуг визначає характер учасників ринку послуг і порядок їх взаємодії, технологія надання послуг та їх природа і мета. Інакше кажучи, об’єктивними критеріями класифікації послуг є характер їх учасників і факторів, а саме:

• суб’єктів послуг;

• предметів і об’єктів послуг;

• взаємин між учасниками ринку послуг;

• механізм реалізації послуг.

Ураховуючи викладене, послуги, зокрема міжнародні, згідно з критеріями наявності чи відсутності зв’язку з товарною торгівлею та рухом капіталів і процесами виробничого кооперування, можна класифікувати таким чином:

• послуги, які пов’язані з торгівлею, — транспортні послуги, технічне обслуговування, страхування та ін.;

• послуги, які пов’язані з інвестиціями та виробничою кооперацією, — передавання технологій, готельні, професійні послуги та ін.;

• послуги, які водночас пов’язані і з інвестиціями та виробничою кооперацією, і з торгівлею, — зв’язок, будівництво, обслуговування виробничого обладнання та ін.;

• послуги, які мають автономний характер, — інформаційні послуги, особисті, культурні, рекреаційні послуги та ін.

Існують й інші теоретичні класифікаційні підходи. Згідно з одним із вужчих підходів, який базується на принципі прив’язки послуг до об’єктів, на які їх спрямовано, міжнародні послуги поділяються на такі, що мають самостійний характер, тобто відокремлені від операцій купівлі-продажу товарів (виробничо-технологічні, орендні, туристичні та ін.), і такі, що обслуговують ці операції і є їх функціональним подовженням (транспортно-експедиторські, послуги, пов’язані з обробкою, пакуванням, перевезенням, зберіганням, страхуванням вантажів, рекламою, післяпродажним обслуговуванням тощо).

Відповідно до власного загального класифікаційного підходу Світовий банк виділяє такі послуги:

• факторні послуги (factor services), які пов’язані з рухом капіталів, робочої сили й інших компонентів та інструментів виробничого процесу;

• нефакторні послуги (non-factor services), які мають нефінансовий характер. Це транспортні, туристичні та інші нефінансові послуги.

Згідно з власними класифікаційними критеріями МВФ виділяє такі види послуг:

• морські перевезення;

• інші види транспортних послуг;

• подорожі;

• інші приватні послуги та інші офіційні послуги [1]

Розділ 2

Особливості міжнародної торгівлі послугами та способи здійснення міжнародних операцій у сфері послуг

Особливості міжнародної торгівлі послугами:

- послуги, на відміну від товарів, виробляються і споживаються здебільшого одночасно. Тому більшість їх видів ґрунтується на прямих контактах між виробниками та споживачами, що відрізняє міжнародну торгівлю послугами від міжнародної торгівлі товарами, за якої більшість операцій основується на торговельному посередництві та можливості зберігання товарів. Міжнародна торгівля послугами більше вимагає присутності за кордоном виробників послуг або присутності іноземних споживачів у країні надання послуг. Проте поширення інформаційних технологій дає змогу здійснювати купівлю-продаж послуг на відстані;

- міжнародна торгівля послугами взаємопов'язана з торгівлею товарами, істотно впливає на неї. Для поставок товарів за кордон використовується все більше послуг (аналіз ринків, транспортування товарів тощо). Особливо залежить від послуг торгівля наукомісткими товарами, котра вимагає значних обсягів технічного, інформаційного і консультаційного обслуговування. Успіх товару на зовнішньому ринку здебільшого залежить від якості і кількості послуг під час його виробництва, продажу та реалізації, а також від гарантійного або сервісного обслуговування;

- міжнародна торгівля послугами взаємодіє з міжнародним рухом капіталів, переміщенням робочої сили, котрі неможливі без банківських, інформаційних, транспортних та інших послуг. Водночас розвиток світових ринків товарів, капіталів, робочої сили стимулює розширення міжнародного ринку послуг, інтенсифікацію (посилення) процесів на ньому;

- сфера послуг є більш захищена державами від іноземної конкуренції, ніж сфера матеріального виробництва, а транспорт, зв'язок, фінансові та страхові послуги, наука, освіта, охорона здоров'я у багатьох країнах перебувають у цілковитій або частковій власності держави чи суворо контролюються нею. Адже існує думка, що імпорт послуг у значних масштабах може приховувати в собі загрозу для добробуту, суверенітету і безпеки держави. Тому міжнародній торгівлі послугами доводиться долати більше бар'єрів, ніж торгівлі товарами;

- не всі види послуг, на відміну від товарів, придатні для широкого залучення в міжнародний господарський обіг. Передусім ідеться про комунальні, побутові послуги для населення. Однак успіхи окремих країн у сфері охорони здоров'я, освіти приваблюють іноземців (лікування, навчання); у сфері культури та мистецтва - збільшують її доходи від гастролей артистів і прокату фільмів за кордоном; у туризмі - залучає до обслуговування іноземців роздрібну торгівлю, громадське харчування, музеї та інші заклади культури;

- у міжнародній торгівлі послугами домінують і домінуватимуть послуги, пов'язані з обслуговуванням трудової діяльності. [5]

Різні характеристики послуг впливають на спосіб, яким здійснюються міжнародні операції. Якщо міжнародні операції з товарами передбачають їх фізичне переміщення з однієї країни до іншої, то тільки деякі операції  з однієї країни до іншої, послугами передбачають рух через закордон. Однак для більшості послуг час і місце споживання не можна відокремити, що вимагає наближення постачальника послуг до споживача.

Послуги на міжнародному рівні надаються із застосуванням чотирьох способів, зокрема: транскордонне постачання, тобто надання послуг через кордон.

Постачальник і споживач послуги не переміщаються через кордон, його перетинає тільки послуга. Прикладами транскордонних операцій можуть бути послуги, що передаються через засоби телекомунікації чи послуги, вкладені в товар; транспортні послуги споживання за кордоном, тобто переміщення споживача до країни експортеру; комерційна присутність, тобто створення комерційної присутності в країні, у якій повинні надаватися послуги; присутність фізичних осіб, тобто тимчасовий переїзд фізичних осіб до іншої країни заради надання там послуг. [9, c. 204-211].

Загальна кількість послуг, якими торгують останніми двома способами, значно вища від тих, котрими торгують у випадку застосування перших двох. Однак новітні досягнення комунікаційних технологій і розвиток електронної торгівлі створюють дедалі більше можливостей для компанії надавати послуги в режимі транс кордонного переміщення, не створюючи комерційної присутності в країні-імпортера.

Можливі випадки, коли для надання послуги може використовуватися не один спосіб постачання. Наприклад, певна консультаційна послуга може бути надана засобами телекомунікації і безпосередньо присутніми фізичними особами.

Розділ 3

Сучасні тенденції міжнародної торгівлі послугами

Послуги є водночас і предметом, який торгується на світовому ринку, і його потужним динамізатором, фактором, який дедалі більше визначає його параметри, тенденції і навіть характер процесів глобалізації.

На послуги припадає близько 2/3 світового валового продукту, причому в ряді провідних ринкових країн цей показник значно більший і перевищує 70 %, а інколи навіть 80 %. Як вид економічної, і зокрема міжнародноїекономічної, діяльності, послуги є не тільки домінуючим, а й якісно диверсифікованим компонентом: згідно з класифікацією ГАТТ/СОТ у світі у сфері обігу використовується понад 600 видів послуг.

Отже, існує міжнародний (світовий) ринок послуг — диверсифікована система спеціалізованих ринків послуг,участь у функціонуванні якої у той або інший спосіб беруть усі країни. Ця система динамічно розвивається відповідно до тенденцій НТП і сама є прискорювачем темпів розвитку й причиною диверсифікації формміжнародних економічних відносин.

Як і за товарної торгівлі, участь у роботі світового ринку  послуг  держав та агентів підприємницької діяльності зумовлюється природними факторами та історично обумовленою спеціалізацією країн, сучасними тенденціями прогресу. При цьому для певної країни об’єктивні передумови торгівлі послугами можуть виявитись більш сприятливими, ніж аналогічні фактори міжнародної товарної торгівлі. За деякими аспектами (наприклад, ураховуючи транзитне положення та наявність потужного флоту) сказане є справедливим стосовно України.

Головними «макрогравцями» на світовому ринку послуг є традиційні лідери світової економіки останніх десятиліть і навіть століть. Це — США, Велика Британія, Німеччина, Японія, Італія, Франція, Нідерланди. Вони не тільки надають найбільшу «масу» послуг, а й забезпечують найрізноманітнішу номенклатуру послуг, її високотехнологічні зразки. Не дивно, що інколи вони стають «колективним монополістом» окремих видів послуг. Наприклад, у структурі ділових послуг у світі в 90-х роках ХХ ст. та на початку ХХ ст. 82—90 % обсягу припадало саме на провідні ринкові країни.

Ці ж самі індустріально розвинуті країни як найбільш забезпечені з фінансового погляду, а також Китай та Індія, завдячуючи своїм розмірам, є і провідними імпортерами послуг.

Лідируючі на світових ринках держави проводять цілеспрямовану політику підтримки національних продуцентівпослуг. При цьому найбільш ефективними є непрямі засоби підтримки — сприяння науково-технічному прогресу, формування зон прискореного технологічного розвитку — технополісів, розроблення та послідовне виконання промислово-технологічних програм. Важливий компонент державної політики стосовно бізнесу послуг — формування гнучкої та широкої правової бази, яка чітко регламентує права й обов’язки комерційних агентів ринкупослуг і суб’єктів регулювання останнього.

Лібералізаційні тенденції, які значно вплинули на розвиток ринку товарів і сфери валютно-фінансових відносин, не могли обійти стороною торгівлю послугами. При цьому відповідна міжнародна активність окремих держав, їх угруповань і ряду організацій та інститутів небезпідставно може вважатися своєрідним продовженням політики, спрямованої на експансію на зовнішні ринки, яку проводять уряди провідних ринкових держав на національному рівні регулювання.

Але навіть якщо не зважати на інтереси лідерів світової економіки, то, безперечно, назрілою є проблема регулювання цього сектору економіки на міжнаціональному рівні. Ця проблема, звичайно, не зводиться до захисту інтересів країн-метрополій, хоча характер її розв’язання на зламі століть значною мірою збігався з таким захистом.

Не дивно, що одним із важливих документів, які були прийняті наприкінці Уругвайського раунду, стала Генеральна угода з торгівлі послугами (ГАТС). Цей документ став важливим інструментом, який кодифікував важливі норми торгівлі послугами та сприяв її лібералізації.

Завдання ІКАО — сприяти розвитку міжнародної цивільної авіації, маючи на увазі гарантування безпечної, регулярної та економічної експлуатації повітряного транспорту

З цією метою ІКАО узагальнює світовий досвід у галузі цивільної авіації, розробляє стандарти та рекомендації, що стосуються, зокрема, правил польотів та управління ними, обладнання літаків та аеродромів, радіонавігації, метеорологічної та пошуково-рятувальної служб, видачі посвідчень персоналу.

Прикладом спільного регулювання сфери технологічної торгівлі є прийняття Декларації про глобальну електронну торгівлю (Женева, 20 травня 1998 р.) на рівні міністрів, що репрезентували кілька країн і спільних митних територій. Їх сумарна частка у світовій інформаційно-технологічній торгівлі перевищує 80 %, отже, заява, що міститься у документі стосовно звільнення від мита електронних торговельних операцій, є важливим кроком на шляху лібералізації цього ринкового сегмента.

Є й галузеві приклади лібералізації торгівлі послугами. Наприклад, у рамках Міжнародної організації цивільної авіації (ІКАО), котра була створена як спеціалізована організація ООН у 1944 р., розглядаються питання оптимізації умов надання галузевих послуг як у переважно комерційних цілях, так і зважаючи на міркування безпеки, зручності польотів.

Важливі функції щодо галузевого врегулювання послуг відіграють і інші організації, зокрема Міжнародна морська організація, Всесвітній поштовий союз, Міжнародний союз електрозв’язку.

Мають місце і численні двосторонні домовленості щодо лібералізації торгівлі послугами, котрі стосуються як окремих, цільових галузей, так і загальних режимів торгівлі послугами (зазвичай у рамках загальних режимів торгівлі).

Отже, розширення міжнародної торгівлі послугами та диверсифікація світового ринку послуг посилюють потребу розвивати відповідні механізми регулювання та сприяти їх адаптації до сучасної специфіки цієї сфери міжнародноїекономічної діяльності. Для цього вживаються заходи на різних рівнях, як зусиллями окремих урядів, так і вміжнародному масштабі:

• на національному рівні — у вигляді правової діяльності та нормативної регламентації, організаційно-інституційної політики держав;

• на рівні двосторонніх угод, наприклад, щодо поліпшення транспортного обслуговування рухомим складом пасажирів, вантажів, а також перекачування газу, нафти трубопроводами,

• у рамках багатосторонніх, регіональних проектів, наприклад, лібералізація торгівлі послугами в межах зони вільної торгівлі в Північній Америці — НАФТА,

• на рівні світових організацій — передусім у рамках системи ГАТТ/СОТ, укладення Генеральної угоди з торгівліпослугами (ГАТС).

Основні тенденції розвитку міжнародного ринку послуг передусім пов’язані з різною динамікою зростання окремих сегментів національних відтворювальних комплексів та підгалузей. Зокрема, вони зумовлюються подальшим збільшенням обсягів інформатизаційного бізнесу, подальшим поширенням Інтернет-технологій, створенням нових можливостей розвитку комп’ютерних, телекомунікаційних послуг. Разом з тим стрімко зростають і обсяги міжнародного консультаційного бізнесу, оскільки в сучасному світі значно підвищується попит на наукові рекомендації, господарські рішення, під час вироблення яких використовувалися послугикваліфікованих експертів, обчислювальні та аналітичні технології. Взагалі наукомісткі послуги, згідно з експертними оцінками, у майбутньому мають не тільки значно збільшити свою питому частку в загальному обсязіміжнародних послуг, а й активніше формувати нову парадигму розвитку світового господарства.

Серед найбільш динамічних форм міжнародного бізнесу виділяють також порівняно «старі» — фінансово-кредитні та страхувальні послуги. Розвиток саме такого бізнесу є особливо актуальним для України, передусім через відчутну потребу розвивати подібні форми підтримки національних експортерів. Слід відзначити ще один динамічний, хоча і не новий, сектор у структурі міжнародних послуг, розвиток якого потенційно має велике значення для України, — туризм.

Інші види послуг протягом останнього десятиліття мають нижчі темпи розвитку, які в окремі роки або не перевищують, або не набагато перевищують середні темпи зростання світової економіки та сфери послуг.

Незважаючи на зростання абсолютних показників, значно знизилася питома вага транспортних послуг, які раніше переважали.

Інші тенденції, які формують сучасний міжнародний ринок послуг, пов’язані з тим, що в сучасному економічному житті, а особливо у сфері послуг, з’являються ринкові ніші для невеликих спеціалізованих комерційних структур. Це пов’язано зі значною диверсифікацією попиту. Останнє явище до певної міри протидіє фактору економії на масштабах та зумовлених ним тенденціях концентрації виробництва (але не припиняє його дію). Здешевлення багатьох видів наукового обладнання, яке широко використовує інформаційно-комп’ютерні технології, «ллє воду на млин» дрібних компаній, котрі отримують доступ до складного обладнання та мають можливість спеціалізуватися на нестандартних видах послуг. Багато сфер бізнесу послуг припускають можливість участі в ньому при невеликому стартовому капіталі.

Слід враховувати, що у традиційних сферах послуг, зокрема послуг міжнародних (рекреаційних, готельних,послуг масового харчування, ремонтних, ділових), далеко не завжди використовується наймана робоча сила, а господарська діяльність ведеться працюючим власником, членами його родини, або із залученням невеликої кількості тимчасових або постійних найманих працівників.

Нарешті, малі структури, що надають послуги, більшою мірою відповідають вимогам індивідуалізації виробництва, конкретного підходу до покупця, персоніфікації як альтернативи стандартизованому підходу.

Та ж сама диверсифікація попиту та поява принципово нових видів виробництва, формування міжгалузевих виробничих комплексів зумовлюють подальший розвиток таких послуг, які передбачають об’єднання зусиль різних галузей та видів виробництва.

Останнє зумовлює як можливість появи на ринку нових венчурних фірм, так і посилення позицій на міжнародному ринку послуг великих ТНК. Нарешті, вже згадані тенденції концентрації виробництва не можуть не проявити себе і в сфері послуг. Технологічні переваги, які в окремих секторах міжнародного ринку послуг зумовлюють монопольне становище лідерів НТП, можуть практично повністю перекрити доступ на ринок фірм із країн, що розвиваються, та нових ринкових агентів. Саме у секторі послуг частіше, ніж на ринку товарів, трапляється так, що наявність певної «критичної маси» для корпорації, фірми щодо обсягів інвестованого капіталу, обігу, величини контрольованого сегмента ринку, є запорукою стабільності її становища на ринку.

У результаті ТНК, які переважно базуються у провідних ринкових державах, забезпечують домінуюче становище країн-метрополій на міжнародному ринку послуг, і це суттєво впливає на геостратегічні реалії сучасних міжнародних економічних відносин.

Можна помітити, що деякі з перелічених тенденцій формально суперечать іншим, і це справді так. При цьому в одних секторах міжнародного ринку послуг спостерігається більш видимий конфлікт тенденцій, а в інших домінує одна або деякі з них, інші ж є відносно пригніченими. Але ці суперечності, а також особливості НТП, характер розвитку відтворювальних систем і визначають ті реальні форми, яких набуває міжнародний ринок послуг. Тим більше, що йдеться про динамічний сектор і можливості для абсолютного збільшення обсягів пропонованих послугє в різних секторах.

Протягом останнього десятиліття у США та в інших провідних ринкових країнах значно посилили позиції найбільші ТНК, які спеціалізуються на наданні послуг у великому міжнародному масштабі. Водночас у тих самих США дрібні підприємства та партнерські організації навіть збільшили свої співвідносні показники в галузі надання виробничих та побутових послуг

Торгівля послугами відіграє особливу роль у міжнародній економічній діяльності України. Особливості участі України в міжнародній торгівлі послугами в 90-х роках ХХ ст. та на початку ХХІ ст. традиційно зумовлювалися тим, що вона до певної міри компенсувала негативне сальдо загального торговельного балансу країни. Це відбувалося завдяки наявності таких особливо важливих для торгівлі послугами переваг міжнародної економічної діяльності, як сприятливе географічне розташування (що в економічній термінології артикулюється як транзитний статус), наявність відповідно до історичних традицій участі в міжнародній торгівлі розгалуженої транспортної інфраструктури та рухомого складу. Цей транспортний потенціал, навіть з урахуванням його кризового стану на зламі століть, може, порівняно з переважною частиною економіки, розглядатися як достатньо потужне джерело валютних надходжень.

Отже, можна відзначити, що безумовно позитивним явищем для України є порівняно значний розвиток сферипослуг, яка бере участь у міжнародному співробітництві. Разом з тим не можна не помітити, що її структура є дещо гіпертрофованою. Адже левову частку в ній становлять транспортні послуги — 85 %, зокрема трубопровідний транспорт — 67 %. Для порівняння можна згадати, що для Європейського Союзу, Росії частка транспортних послуг  становить близько чверті від загального показника експорту послуг. Водночас рівень експорту ділових, туристичних послуг, а тим більше послуг інформаційних та таких, що пов’язані з докладанням висококваліфікованих виробничих зусиль, не відповідає потенціалу України.

Національний ринок послуг в Україні розвивається в умовах дедалі більш вираженої відкритості економіки, зростання впливів з боку глобалізації. Фактично відбувається швидке становлення цього ринку, формування відносин між його суб’єктами, а також самих цих суб’єктів в умовах тісної міжнародної конкуренції. Вихідний стан ринку послуг відповідав характерним для планової системи уявленням про примат виробництва засобів виробництва та недооцінці ролі сфери послуг як своєрідного додатку до матеріального виробництва.

Тому об’єктивною особливістю розвитку вітчизняної економіки є реструктуризація інвестиційного потенціалу, механізму розподілу ресурсів між секторами, зокрема робочої сили. І цей процес триває. Протягом 90-х років відбулося значне збільшення сектору послуг, причому на тлі зменшення частки зайнятості у промисловому секторі, негативної динаміки іншого значущого для України сектору — будівельного та незначного зростання зайнятих у сільському господарстві. Про це свідчать дані наведених нижче діаграм .

Але хоча зростання питомої ваги в економіці сектору послуг є характерною ознакою сучасного розвитку, це не свідчить про секторальну оптимізацію української економіки. Адже протягом 90-х років відбувалося майже некероване падіння виробництва та інколи мала місце навіть деградація виробничої інфраструктури й ресурсної бази. Зростання безробіття у промисловості виштовхувало людей у сферу послуг і в сільське господарство, причому сфера послуг, як правило, не виявляла попиту на високоосвічених виробників та сучасні моделі використання кваліфікованої праці, а ставала тимчасовим притулком для знедолених робітників і фахівців із різних галузей економіки.

У цьому зв’язку слід зазначити, що емпіричною базою для більш об’єктивних оптимістичних оцінок структурної оптимізації зайнятості та ролі послуг у вітчизняній економіці може стати подальший перерозподіл зайнятості на користь сфери послуг в умовах позитивної динаміки зростання, який розпочався у 2000 р. і триває й сьогодні. Відбувається збільшення частки послуг у структурі українського імпорту. (Україна закуповує транспортні, комунікаційні, будівельні, фінансові, професійні — бухгалтерські, правові, консультаційні, інженерні, архітектурні, дослідницькі послуги, а надає переважно транспортні, а також туристичні, ділові та ін.

Звичайно, збільшення частки послуг, зокрема послуг з участю зарубіжних суб’єктів господарювання, не є прямим підтвердженням прогресу. Скоріше це свідчить про наявність механізму кореляційних зв’язків. Разом з тим упослуг як виду економічної діяльності є низка об’єктивних переваг, які мають велике значення для трансформаційної економіки України.

Так, інвестиції, взагалі кошти, які вкладаються у сферу послуг, мають, як правило, порівняно невеликий термін окупності. Швидкий обіг капіталу в певній сфері чи галузі є важливим чинником розвитку для дефіцитної економіки. Подібний сектор економіки, яким, власне, і є сфера обігу, сам по собі може стати рушійною силою її розвитку. Відносно менші обсяги капіталу, що потрібні для організації виробництва, означають більші можливості для бізнесу, створення робочих місць.

Розвиток ринкової економіки України відбувається в умовах жорсткої конкуренції на національному ринку послуг(передусім така ситуація стосується імпортноконкурентного виробництва) і на ринках послуг за кордоном (що зачіпає інтереси експортерів). Відставання в деяких галузях вітчизняної економіки від світових лідерів, з одного боку, та значні здобутки, навіть піонерні розробки, в інших, наявність корпусу галузевих фахівців і навіть географічні переваги, з іншого, визначають рівень та специфіку участі вітчизняних суб’єктів ринку послуг у міжнародному співробітництві, а також міру та інструменти державного втручання в перебіг подій на ринку послуг. При цьому слід враховувати, що поки що участь України в торгівлі послугами значною мірою зводиться до «надання в послугу своєї території» для транзиту російських енергоносіїв.

Тому не дивно, що протягом останніх років найбільша частка української торгівлі послугами припадала саме на РФ. Звідси й велика частка країн СНД у структурі української торгівлі послугами. Основні показники України торгівлі послугами по регіонах світу наведені в табл. 2.9 (аналогічний аналіз по країнах див. у додатках).

Характер та інструментарій регулювання торгівлі послугами не дуже відрізняються від тих, що властиві торгівлі товарами. Це пов’язано як з однопорядковістю об’єктів регулювання, так і з тим, що торгівля послугами  часто є допоміжною стосовно торгівлі товарами, отже, немає об’єктивних підстав для застосування принципово різних підходів.

Однак є відмінності, пов’язані зі специфікою окремих  послуг,  зокрема  послуг, які супроводжують факторний рух, фактично — рух капіталів. Адже і в Україні, і в інших державах контроль за рухом капіталів і вплив на нього здійснюються згідно зі стандартами та критеріями, які істотно відрізняються від тих, що регулюють експортно-імпортні операції.

Є й інші причини для застосування на внутрішньому  ринку  специфічного  режиму регулювання торгівлі послугами.Наприклад, в ряді випадків протекціонізм стосовно національних суб’єктів надання  послуг,  зокрема у формі квот чи субсидій, може безпосередньо не спричиняти зворотних  санкцій у торгівлі.

З метою оптимізації національного механізму регулювання участі України в роботі міжнародного ринку послуг необхідне комплексне узгодження цілей розвитку окремих галузей і структурних підрозділів економіки й міжнародних зобов’язань держави, її очікувань від інших держав щодо їх процедур регулювання торгівлі з нашою країною. Але якщо друге — те, що стосується міжнародних економічних відносин з іншими державами, — багато в чому є предметом переговорів, узгоджень та значною мірою залежить від загальної інтеграції України до євроструктур, міжнародних торговельних об’єднань (отже, не є предметом чіткої детермінації), то перше — цілі розвитку національного виробництва — мають бути визначені чітко та ґрунтовно.

Передусім, зважаючи на «міжнародність» проблеми, слід забезпечити виконання таких двох послідовних завдань:

• визначити ключові технологічні та наукомісткі галузі, а також «чутливі» сектори у сфері послуг, які потребують тимчасових заходів прямої та опосередкованої підтримки;

• визначити перелік тих видів виробництв, які Україні не доцільно включати в перелік міжнародно погоджених зобов’язань і стосовно яких доцільно застосовувати вилучення з режиму найбільшого сприяння, дво- та багатосторонніх угод та забезпечити відповідні обмеження в торгівлі.

Висновки

Можна зробити висновок, що світовий ринок послуг за останні десятиріччя розвивається швидкими темпами. Міжнародна торгівля послугами стала такою ж постійною і прибутковою, як і торгівля промисловими товарами. Можна відмітити зростання потреби в транспортних послугах, туристичних, фінансових та правових послугах.

Ринок послуг розвивається не тільки в країнах ЄС, Північної Америки, Японії, а й в країнах, що розвиваються, та в країнах з перехідною економікою, в тому числі і в Україні. Дане зростання ринку обумовлено розвитком НТП, повсякчасним розвитком процесів інтеграції та глобалізації економіки світу.

Можна відмітити зростання обсягів торгівлі комерційними послугами країн Латинської Америки, Азії, Китаю та Африки. В той же час розвинені країни також постійно збільшують обсяги міжнародної торгівлі послугами.

На мою думку, міжнародна торгівля послугами є прогресуючим джерелом прибутку країн світу.

Список використаної літератури

1. Антонюк Л.Л.. Міжнародна конкурентоспроможність країн: теорія та механізм реалізації , 2004

4. 22. Мазаракі А. А., Ващенко Н. П. Світовий ринок товарів і послуг. - Київ, 1996. - 157 с.

5. 2. Закон України "Про залізничний транспорт". - К., 1996.

6. Дипломатический словарь: В 3-х т. — М.: Наука, 1985. — Т. ІІ. — С. 194

7. Апопій В. В., Олексин І. І., Шутовська Н. О, Футало Т. В. Організація і технологія надання послуг. - К.: Академія, 2006. - 311 с.

8. Мазаракі А. А., Ващенко Н. П. Світовий ринок товарів і послуг. - Київ, 1996. - 157 с.

9. Система світової торгівлі: Практичний посібник. – Київ: К.І.С., 2002 –

с.80;204-211

10 . Международные экономические отношения: Учебник/Под ред. Жукова Е.Ф. –М.: ЮНИТИ-ДАНА, 1999 – с.255

11. Економічний розвиток і державна політика. Практикум. – К.:К.І.С., 2001 –

с.121

13. Козак Ю.Г. Основи міжнародної торгівлі: [навчальний посібник 2-ге вид., перероб. та доп.] / Ю.Г. Козак, Н.С. Логвінової, К.І. Ржепішевського. – Київ: Центр навчальної літератури, 2005. - 656 с 

16. Заблоцька Р.О. Світовий ринок послуг: [підручник] / Р.О. Заблоцька. – К.: Знання України, 2004. -280 с 

17. Рум’янцев А.П. Зовнішньоекономічна діяльність: [навчальний посібник]/ А.П. Рум’янцев. –К.:Вища Школа, 2004.- 326 c

Додатки

Додаток 1.

Торгівля послугами в країнах ЄС

Сектори послуг:

Імпорт

Експорт

Транспортні

28,2

26,0

Туристичні

26,5

25,2

Послуги зв’язку

2,2

1,6

Будівельні  

3,5

5,2

Страхові  

1,5

3,2

Фінансові  

2,6

5,4

Комп’ютерні та інформаційні

1,6

2,0

Роялті та ліцензування

7,0

4,2

Торгівельне судноплавство та інші послуги, пов’язані з торгівлею

5,6

5,5

Операційний лізинг

0,8

0,8

Різноманітні ділові, професійні та технічні послуги

15,3

16,7

Персональні, культурні та рекреаційні  

2,4

1,0

Державні  

2,4

3,0

Інші не класифіковані послуги

0,4

0,4

Взагалі за всіма видами послуг

100,0

100,0

Частка у загальному обсязі торгівлі  

24,4

18,7


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

15253. Анализ системы статистических данных 41.5 KB
  Лабораторная работа 4 Анализ системы статистических данных Цель работы Изучение информационных ресурсов сайта Федеральной службы государственной статистики. Учебное задание На сайте www.gks.ru в разделе Официальная статистическая информация найдите группу показ
15254. СВОБОДНОЕ И ВЫНУЖДЕННОЕ ДВИЖЕНИЕ ЛИНЕЙНЫХ СИСТЕМ 414 KB
  Лабораторная работа №5 СВОБОДНОЕ И ВЫНУЖДЕННОЕ ДВИЖЕНИЕ ЛИНЕЙНЫХ СИСТЕМ Цель работы. Исследование динамических свойств линейных систем второго порядка. Рассмотрим систему второго порядка Переменные состояния рассматриваемой системы могут быть определ...
15255. Информационная деятельность менеджера в Интернете 646 KB
  Меняев М.Ф. Информационные ресурсы в менеджменте Часть 2: Информационная деятельность менеджера в Интернете Методические указания Общие сведения о глобальной сети Интернет. Internet предоставляет доступ к набору информационных служб сервисов основными среди кот
15256. Анализ влияния нулей и полюсов передаточной функции на динамические свойства системы 228.5 KB
  Лабораторная работа №6 Анализ влияния нулей и полюсов передаточной функции на динамические свойства системы по курсу Теория управления вариант 1 Цель работы: исследование связи переходной функции и динамических свойств системы с размещением на комплексной...
15257. Анализ точности систем управления 180.61 KB
  Лабораторная работа №7 Анализ точности систем управления Вариант №1 Цель работы. Исследование точностных свойств систем управления. 1. Исследование системы с астатизмом нулевого порядка. Задана замкнутая система с регулятором и передаточной функцией разомкну...
15258. Преобразование координат из одной зоны в другую путем непосредственного перехода от прямоугольных координат к прямоугольным 22.26 KB
  Лабораторная работа № 12 Преобразование координат из одной зоны в другую путем непосредственного перехода от прямоугольных координат к прямоугольным. Этот способ проще первого и требует значительно меньше вычислительного труда но для его применения необходимы зара
15259. Решение сферических треугольников 140.82 KB
  Лабораторная работа № 13 Решение сферических треугольников. Решение малых сферических и сфероидических треугольников. Треугольники триангуляции являются сфероидическими или эллипоидальными треугольниками поскольку они образованы на поверхности эллипсоида. Так ...
15260. Вычисление сближения меридианов 17.6 KB
  Лабораторная работа № 8 Вычисление сближения меридианов Сближение меридианов используется при переходе от азимута геодезической линии к дирекционному углу её изображения на плоскости по формуле: α=А
15261. ПРЕОБРАЗОВАНИЕ КООРДИНАТ ИЗ ОДНОЙ ЗОНЫ В ДРУГУЮ С УЧЕТОМ ПОПРАВКИ ПОВОРОТА ОСЕЙ 594.67 KB
  Лабораторная работа № 9 ПРЕОБРАЗОВАНИЕ КООРДИНАТ ИЗ ОДНОЙ ЗОНЫ В ДРУГУЮ С УЧЕТОМ ПОПРАВКИ ПОВОРОТА ОСЕЙ. Необходимость преобразования координат. Способы преобразования координат. На практике нередко возникает задача перевычисления преобразования координат из од