48424

ОСНОВИ НАУКОВОГО ПЕДАГОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

Конспект

Педагогика и дидактика

ОСНОВИ НАУКОВОГО ПЕДАГОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ПЛАН Методологія педагогічного дослідження. Принципи педагогічного дослідження. Основні вимоги до проведення педагогічного дослідження. Логіка педагогічного дослідження.

Украинкский

2013-12-10

45.8 KB

23 чел.

Тема 2. ОСНОВИ НАУКОВОГО ПЕДАГОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

ПЛАН

  1.  Методологія педагогічного дослідження.
  2.  Принципи педагогічного дослідження.
  3.  Основні вимоги до проведення педагогічного дослідження.
  4.  Логіка педагогічного дослідження.
  5.  Методи наукового педагогічного дослідження.

Ключові слова та поняття: внутрішні педагогічні суперечності; вимоги до педагогічного дослідження; вихідна концепція дослідження; завдання дослідження; зовнішні педагогічні суперечності; логіка педагогічного дослідження; математичні та статистичні методи в педагогіці; мета дослідження; методологія педагогіки; методи емпіричного дослідження; методи наукового педагогічного дослідження; методика дослідження; наукова гіпотеза; об'кт дослідження; принципи педагогічного дослідження; розробка наукової концепції; теоретичні методи.

При засвоєнні даної теми студент повинен знати: що таке методологія та методологія педагогіки; внутрішні та зовнішні суперечності; принципи педагогічного дослідження; логіка та проблема педагогічного дослідження; об'єкт, предмет, мета, завдання, упрвадження в практику результатів дослідження, методи педагогічного дослідження; наукова гіпотеза та концепція.

При засвоєнні даної теми студент повинен уміти: пояснити сутність методології та методології педагогіки; зміст принципів педагогічного дослідження; формулювати внутрішні та зовнішні суперечності; визначати об'єкт, предмет, мету, завдання, вихідну та наукову концепцію; методи дослідження.

2.1. Методологія педагогічного дослідження.

У будь-якому науковому дослідженні передусім здобувають факти, на підставі яких потім формулюють теоретичні положення. Найбільш важливими є вихідні теоретичні позиції дослідника, тому що від його світогляду, установок, цілей і завдань дослідження залежить спосіб, за допомогою якого він здобуватиме факти, тлумачитиме їх, робитиме висновки. Не менш важлива проблема сама організація і хід дослідження. Усіма цими питаннями займається галузь спеціальної науки — методологія (науковознавство).

Методологія - це вчення про структуру, логіку організації, принципи побудови, форми, засоби і способи наукового пізнання. Воно вивчає світоглядну концепцію сучасної науки, тобто основні теоретичні положення, що утвердилися в науці, які неодмінно треба знати і філософу, і педагогу, і психологу, і математику.

Під методологією педагогіки слід розуміти загальні принципові вихідні положення, які покладено в основу дослідження будь-якої педагогічної проблеми. У вітчизняній педагогічній науці методологічними вважають провідні ідеї та концепції, що вписуються в систему науково-матеріалістичного світогляду і відповідають об'єктивним тенденціям розвитку сучасної науки в цілому. Тому діалектико-матеріалістична філософія, що розробила єдиний погляд на світ, на всі явища природи, суспільства й особистості, який відбито у законах діалектики, становить фундамент методології вітчизняної педагогіки.


Діалектичний підхід до пізнання явищ педагогічної дійсності полягає у вивченні суперечностей у самій сутності предметів, без суперечностей немає розвитку. Розрізняють внутрішні і зовнішні суперечності.

Внутрішні педагогічні суперечності - це невідповідність між основними потребами особистості, що включені в освітньо-виховний процес і наявністю сил, засобів для їх задоволення, невідповідністю між її власними цілями, бажаннями і можливостями їх успішної реалізації і т.п.

Зовнішні суперечності відбивають невідповідність внутрішнього світу особистості, яка формується і розвивається, а також набуває своєї характеристики як сукупності всіх суспільних відносин, вимогам її реального життя.

Загальна діалектична схема пізнання будь-яких явищ, у тому числі педагогічних, така:

  1.  дослідник зобов'язаний прагнути пізнати явище, що його цікавить, з
    різних сторін;
  2.  вивчити особливості його внутрішніх і зовнішніх взаємозв'язків;
  3.  визначити на цій основі зовнішні суперечності, потім досліджувати
    їхній перехід у внутрішні суперечності;

  1.  виявити динаміку становлення, розвитку, форм їх прояву;
  2.  розкрити сутність і структуру, рівні й етапи розвитку явища;
  3.  визначити чинники й умови, що впливають на перебіг пізнання.
  4.  виявити динаміку становлення, розвитку, форм їх прояву;
  5.  розкрити сутність і структуру, рівні й етапи розвитку явища;
  6.  визначити чинники й умови, що впливають на перебіг пізнання.
    Діалектико-матеаріалістична теорія пізнання вирішила важливу проблему

співвідношення теорії і практики, емпіричного і теоретичного. З позиції теорії відображення людини пізнає світ за допомогою органів почуттів та її свідомості шляхом відображення явищ довкілля в корі головного мозку. Процес пізнання при цьому ніби розбивається на два етапи:

  1.  це найчастіше саме одержання конкретних, окремих фактів, прикладів,
    опис  певних  педагогічних  ситуацій,   конкретного  досвіду  роботи  закладів
    освіти, суб'єктів навчально-виховного процесу тощо
    (емпіричний рівень). У
    цьому окремому, конкретному варто шукати загальне, абстрактне;
  2.  відбувається сходження від конкретного до абстрактного, тобто погляд
    на факти,  явища з  уже  визначених теоретичних концепцій  
    (теоретичний
    рівень).   
    На   підставі   первинних   узагальнень   будують   абстракції   вищого
    порядку (моделі та концептуальні ідеї).

Підняття емпіричного на рівень теоретичного пізнання вимагає від дослідника накопичення великої кількості фактів і їх осмислення, оцінки і т. ін. за допомогою засобів логічного мислення.

Навчитися науково мислити - це обов'язкове і найскладніше завдання для будь-якого дослідника, оскільки для проведення наукового дослідження необхідні:

- оволодіння наявними науковими поняттями;

  1.  точний    опис    фактів,    явищ    і    ситуацій    із    застосуванням
    загальноприйнятої термінології;
  2.  здібність    групувати    факти,    їх    певні    ознаки    відповідно    до
    загальнонаукових правил;
  3.  аналіз фактів і явищ, вичленування з них загального й одиничного,
    істотного та другорядного;
  4.  порівняння фактів і явищ, виявлення подібності та розходження,
    випадкового і законоірного;
  5.  точне визначення понять;
  6.  побудова доказів і спростувань у науковій дискусії з опорою на дані
    науки та різних досліджень;

- передбачення тенденцій розвитку, можливої зміни явищ;

- теоретичний   висновок   (створення   наукової  концепції,   системи
поглядів, абстракцій на основі висновків інших досліджень).

Проблемне питання. Дотримання яких умов вимагає системний підхід у педагогічному дослідженні.

Системний підхіл у педагогічному дослідженні вимагає дотримання таких умов:

  1.  всиновлення всіх складових елементів досліджуваного педагогічного
    процесу си явища;
  2.  вивчення зв 'язків, залежностей кожного елемента від усіх інших, і
    на цій підставі виявлення основних елементів з провідними зв'язками і
    відносинами;

- побудови моделі,  що характеризуються трьома параметрами:
організованістю, цілісеістю і ієрархічністю;

- розкриття залежності встановленої системи від зовнішніх умов,
оскільки тільки в такому разі система буде функціонувати;

- опис   конкретного   елемента   в   нерозривному   цілому   з  усією
системою, з описом його загальних і специфічних функцій усередині єдиного
цілого;

- властивості досліджуваного процесу, явища випливають не тільки
з підсумування властивостей його елементів, а й з особливостей системи в
цілому, самої структури системи.

2.2. Принципи педагогічного дослідження.

Принципи педагогічного дослідження - це головні (вихідні) положення, що визначають і підхід до проблнми, і методику здобуття емпіричних та наукових фактів, і їх аналіз.

Принцип цілісного вивчення педагогічного явища чи процесу. За законами педагогічної науки не можна вивчити ціле, не розчленувавши його на частини. Водночас постановка конкретних проблем виховання і навчання припустима, якщо односчасно буде досліджено місце цього феномену в цілісному процесіформування особистості та висвітлено роль тієї чи іншої складової навчально-виховної роботи    в системі навчання і виховання. Цей принцип припускає:

  1.  максимальне використання системного підходу в дослідженні;
  2.  чітке визначення місця досліджуваного педагогічного явища в цілому
    навчвльно-виховному процесі (його специфіка, загальні та насамперед часткові
    функції).

Принцип комплексного використання методів дослідження під час вивчення проблеми педагогіки. Застосування одного-двох методів дослідження з великою ймовірнвстю є деже велика неточність. Тільки комплексний підхід може дати об'єктивне уявлення про досліджуване педагогічне явище. У зв'язку з цим принцип комплексного підходу до вивчення педагогічних проблем вимагає:

  1.  багатоцільової установки під час вивчення педагогічних явищ, що
    відбивається у висуненні кількох дослідницьких завдань;
  2.  багаторазової перевірки одного і того самого педагогічного факту за
    допомогою  різних  методів  дослідження,  постійної перевірки  й  уточнення
    одержаних даних;
  3.  логічного і психолого-педагогічного аналізу одержаних у дослідженні
    результатів.

Принцип об'єктивності. Настав час, коли педагогіка не терпить піднесення суб'єктивних поглядів як педагогічних істин, набуваючи якостей науки точної і доказової Тому наукові думки мають складатися на підставі досліджень і висококваліфікованих і всебічно обізнаних фактів. Найголовнішим засобом подолання суб'єктивізму має стати вимогливий підхід дослідника до здобуття наукових результатів, багаторазова перевірка будь-якого одержаного емпіричного чи наукового факту, висока вимогливість до себе. Найприскіпливішим критиком дослідника має бути він сам: все піддається сумніву, але особливо скурпульозно оцінюється. власні ідеї та писновки. Принцип об'єктивності вимагає:

- перевірки   кожного   факту   кількома   взаємно   доповнюваними   та
взаємно коригувальними методами вивчення суб'єктів навчально-виховного
процесу;

  1.  повторного огліду, уточнення здобутого фактичного матеріалу під час
    проведення експериментальної чи пошукової роботи;
  2.  фіксація всіх проявів якостей особистості, а не тільки тих, які свідчать
    про позитивні результати експерименту;
  3.  зіставлення даних свого дослідження з даними інших дослідників,
    установлення   подібності   і   розходження   в   характеристиці   досліджуваних
    якостей і явищ;

- постійного самоконтролю дослідника за власними переживаннями,
емоціями, симпатіями й антипатіями, що нерідко дуже суб'єктивізує фіксацію
наукових фактів.

Принцип єдності вивчення і виховання особистості. Під час розробки методики наукового дослідження найважливіше завдання полягає в тому, щоб перетворити методи вивчення суб'єктів навчально-виховного процесу в методи їх вдосконалення.

Підстави для цього типу досліджень такі: особистість найбільш об'єктивно виявляється в діяльності, але саме в діяльності вона і формується; бесіда використовується і для вивчення, і для виховання учасників навчально-виховного процесу тощо.

Принцип одночасного вивчення колективу й особистості. Під час розробки методики наукового дослідження найважливіше завдання полягає в тому, щоб перетворити методи вивчення суб'єктів навчально-виховного процесу в методи їх вдосконалення.

Підстави для цього типу досліджень такі: особистість найбільш об'єктивно виявиться в діяльності, але саме в діяльності вона формується; бесіда використовується і для вивчення, і для виховання учасників навчально-виховного процесу тощо.

Принцип одночасного вивчення колективу й особистості. Одна з поширених помилок дослідників полягає в тому, щоб особистість вивчають у відриві від колективу, розробляється методика індивідуального навчання досліджуваного. Водночас сутність особистості найкраще розкривається у взаємовідносинах з довкіллям; зрозуміти особистість, оцінити її можна тільки в процесі вивчення її колективної діяльності. Тому вивчення особистості слід починати з вивчення групи чи колективу, в якому ця особистість формується, живе, діє. Щоб вивчити особистість, треба досліджувати колектив, щоб вивчити колектив, треба досліджувати особистість та її взаємини з довкіллям.

Принцип історизму. Як і в будь-якій науці, принцип історизму в межах педагогічних досліджень є одним із найважливіших. Це зумовлено тим, що обов'язкове завдання вченого - перебудувати визначені раніше дані у галузі свого дослідження ще до початку експерименту. У педагогіці функція принципу історизму розширюється, оскільки якщо звичайно вчений перед своїм дослідженням просто спирається на досягнення попередників, указує, хто і що до нього здобув, то в педагогічних дослідженнях історія науки є одним з обов'язкових способів доказу достовірності одержаних ученим результатів. Те, що знаходиться підтвердження в історії педагогіки, завжди сприймається як кращий доказ ідеї вченого. Формула сучасного педагогічного дослідження має бути такою: «З минулого через сьогодення - у майбутнє».

Під час історичного аналізу особливостей розвитку педагогічної ідеї необхідно:

- пояснити   причини,   чому   той   чи   інший   учений   причетний   до
досліджуваної наукової проблеми, що він здобув нового, у чому саме полягає
його особистий внесок;

  1.  розкрити сутність явища з позиції педагогічної спадщини минулого;
  2.  формулювати опорні позиції дослідника, тобто узагалбнювати те, що
    накопичила наука до цього моменту з досліджуваної проблеми.

Принцип поєднання наукової сміливості з найбільшою передбачливістю. У будь-якій науці серед тисячі невдач є одне відкриття. На таку кількість помилок педагогіка не має права: в експерименті беруть участь люди, а тут невдачі та помилки особливо дорого коштують суспільству. Тому потрібна найбільша передбачуваність у будь-яких гіедагогічних дослідженнях. Але в одночас не можна всього боятися, треба виявляти максимальну наукову сміливість, якщо ми справді хочимо розвивати педагогічну науку. Для цього необхідно:

  1.  замінити новою методикою чи педагогічною технологією застарілу, бо
    це кращий спосіб не вдаватися до загальновідомих висновків;
  2.  шукати власне пояснення відомих явищ і лише потім погоджувати
    його з думками інших авторитетних учених, інакше дослідник попадає під
    вплив чужих ідей і нічого нового не побачить;
  3.  періодично проводити «діагностичні зрізи» під час експериментальної
    роботи, тобто перевіряти, як і які якості формуються у досліджуваних у процесі
    експерименту, хто і які зміни має внести у роботу, щоб підсилити позитивні й
    нейтралізувати негативні впливи експерименту;
  4.  мати сміливість відмовитися від експерименту, якщо він не досить
    позитивно   чи   негативно   впливає   на  розвиток  досліджуваних,   і   вживати
    конкретні   заходи   для   того,   щоб   усунути   допущені   помилки,   виправити
    педагогічний брак.

Принцип глибинного розгляду досліджуваної проблеми. На поверхні науки все давно «прибрано», описано, відомо, нове можна відшукати тільки за умови занурення в діалектику досліджуваного явища. Іти в середину досліджуваних явищ - це насамперед вивчити складні взаємозв'язки і відносини, досліджувати сутність і закономірності педагогічної діяльності. У цьому аспекті вивчати явища треба «шарами»:

- спочатку те, що лежить на поверхні й очевидно для всіх;

- потім те, що приховане від поглядів, але виявляється очевидно у
вчинках, діях, словах;

- нарешті, треба аналізувати те, що приховано від усіх, крім вас.
Принцип  педагогічної ефективності.  Означений принцип орієнтує

дослідника не на будь-яку, а саме на позитивну кінцеву мету. З безліч проблем треба вибирати найбільш актуальні для сучасної педагогічної практики, а не тільки ті, які захоплюють дослідника і дають йому змогу розкрити свої здібності.

У ході дослідження водночас із виявленням сутності явища необхідно перевіряти ефективність використовуваних методів навчання і виховання, застосовувати нові методи та прийоми роботи, порівнювати їх зі старими, поліпшувати їх. Нарешті, у висновках педагогічного дослідження доцільно давати практичні, методичні рекомендації з підвищення ефективності навчально-виховного процесу. Це підсилює практичну значущість і ефективність педагогічних досліджень.

Суттєво, що всі названі вище принципи науково-педагогічного дослідження виявляються одночасно, у взаємозв'язку один з одним, і дуже конкретно пов'язані з особистістю самого дослідника. При цьому принципи висувають певні вимоги до діяльності дослідника під час проведення ним педагогічного дослідження.

Проблемне питання. Які принципи, зв'язані із специфікою педагогічних досліджень виробились на базі загальних методологічних принципів.

Можна виділити низку принципів, пов'язаних з означеною проблемою. Одним із них є принцип поєднання сущого і належного. Цей принцип полягає в  обов'язковому  співвіднесенні  плану належного  і  плану  сущого (істотного), пояснювальних і прогностичних елементів у кожному дослідженні, що не виключає можливості досліджень, в яких одна із сторін чи функцій виступає як провідна. Будь-яке з педагогічних явищ можна правильно зрозуміти й оцінити лише в співставленні із нормою або ідеалом, а будь-яку педагогічну перспективу не можна обгрунтувати й зрозуміти без співвіднесення з існуючим, без врахування сучасної теорії і реальної практики.

Єдність сущого і належного дає можливість уникати як гіпертрофованих чи спекулятивних побудов, відірваних від практики і її реальних можливостей, так і вузько емпіричних побудов, позбавлених творчої глибини і перспективи.

Принцип детермінізму вимагає врахувати вплив різних чинників і причин на розвиток педагогічних явищ. При дослідженні особистості необхідно враховувати три підсистеми детермінації її поведінки: минуле, сучасне і майбутнє, що об'єктивно відображаються нею.

Минуле особистості відображається в її життєвому шляху, біографії, а також в особистісних якостях і моральному обличчі. Вплив минулого, історії розвитку особистості на її поведінку носить опосередкований характер. Безпосередньо ж впливає на поведінку та вчинки свідомість і мотиви діяльності особистості. Внутрішні умови розвитку особистості поряд з діяльністю і спілкуванням створюють справжню систему, яка зумовлює її вдосконалення. Крім того, детермінуючій вплив на особистість чинять і зовнішні умови.

Винятково великий вплив на розвиток особистості чинять цілі її діяльності, які значноюмірою спрямовані в майбутнє. В цьому розумінні можна говорити про майбутнє як підсистему детермінації розвитку особистості. При цьому відома мета як закон зумовлює спосіб, характер діяльності особистості і здійснює внаслідок цього істотний вплив на її розвиток.

Всі три підсистеми (минуле, сучасне і майбутнє) взаємопов'язані між собою і зумовлюють одна одну.

Принцип розвитку вимагає розглядати педагогічні явища в постійних змінах, русі, в постійному розв'язанні суперечностей під впливом системи внутрішніх і зовнішніх детермінант. Принцип розвитку в педагогіці розглядається зазвичай у двох аспектах: історичний розвиток особистості від її зародження до сучасного стану - філогенез, і розвиток особистості конкретної людини - онтогонез. Крім того, можна і неробхідно розглядати розвиток різних компонентів особистості - спрямованості, характеру, інших особистісних якостей. Природно, що ефективність педагогічних впливів вирішальною мірою залежить від того, наскільки повно і точно враховується розвиток майбутнього фахівця, на якого впливають, наскільки точно враховується розвиток педагогічної системи.

Згідно з принципом зовнішніх впливів і внутрішніх умов пізнання внутрішнього змісту особистості відбувається в результаті оцінювання зовнішньої поведінки, справ і вчинків. Зв'язок внутрішніх умов із зовнішніми опосередкований історією розвитку особистості. В міру соціального розвитку людини все складнішою стає її внутрішня природа і зростає питома вага внутрішніх умов розвитку по відношеннюдо зовнішніх. Співвідношення внутрішнього і зовнішнього в розвитку особистості змінюється як історично, так і на різних етапах життєвого шляху людини: чим більше вона розвинута, тим у більшій мірі прогрес її особистості пов'язаний з актуалізацією внутрішніх чинників.

Особливе значення має принцип активної діяльності особистості, який орієнтує дослідника на те, що не лише навколишнє середовище формує особистість, а й особистість активно пізнає і перетворює навколишній світ. Цей принцип передбачає розгляд усіх змін в особистості через призму її діяльності. Вплив діяльності на особистість величезний. Поза діяльністю немає людини, але суть людини не вичерпується нею і не може бути зведене до неї і повністю з нею ототожнена. Педагогічні впливи на особистість повинні враховувати характер її діяльності, і нерідко найбільш ефективний вплив полягає в змінні корекції тієї чи іншої діяльності людтни.

З цим принципом тісно пов'язаний діяльнісний підхід, який у педагогічних дослідженнях також виступає конкретно-методологічним принципом. Діяльнісний підхід виражається в прагненні дослідників використати положення теорії діяльності в методиці й інтерпритації змісту своїх праць. Суть діяльнісного підходу полягає в тому, що досліджується реальний процес взаємодії людини з навколишнім світом, який забезпечує розв'язання певних життєво важливих задач. Людина в цьому випадку виступає як активне начало, як суб'єкт взаємодії, який виконує певну послідовність різного роду дій, в тому числі психічних. Всі функціональні можливості психіки включені і підпорядковані розв'язанню завдань здійснюваної діяльності.

2.3. Основні вимоги до провндення педагогічного дослідження.

Загальні вимоги. Майбутнє суспільства визначає майбутнє особистості, тоді як формуються вони сьогодні за наявних умов. Цю діалектичну суперечність і має вирішувати педагогіка як соціальна наука. Звідси виникає важлива вимога до наукових педагогічних досліджень: необхідно вміти передбачати соціальний розвиток, на цій основі розробити теорію і практику виховання і навчання, підпорядкувати їх цілі та завдання актуальному сьогоденню і майбутньому.

основною функцією педагогіки як науки - шукати нові шляхи для сучасної практики виховання, навчання й освіти. Тому найкращі педагогічні дослідження сприяють удосконаленню педагогічної практики. Звичайно, наука не може відмовитися від «коментування практики», тобто педагогіка має пояснювати й узагальнювати передовий педагогічний досвід, максимально оберігати педагогічних працівників від помилок, нераціональних витрат сил і часу.

Кардинальна проблема сучасних педагогічних досліджень полягає в здобутті точних, науково достовірних даних. Цьому сприяє використання дослідником номплексу теоретичних, емпіричних та статистичних методів дослідження. Результати дослідження необхідно всебічно аргументувати з погляду науки і практики, логіки, психології, філософії тощо.

Проблемне питання. Які існують специфічні вимоги до педагогічного дослідження?

1. Педагогічне дослідження завжди потребує особливої уваги, оскільки масивом дослідження завжди є люди.

2. Треба прагнути до максимальної практичної користі під  час
вивчення  найскладнішого  іноді суто теоретичного  питання.  Поки  що
частина педагогічних працівників зазнає труднощів, застосовуючи теорію
на  практиці,   часом  не  бачить  практичної користі  від  теоретичних
досліджень.   Це   створює   певне   взаємне   непорузуміння   дослідників   і
практиків. У такій обстановці проводити дослідну роботу стає важко.
Учений зобов 'язаний не тільки розробити теорію, а й вказати на способи її
впровадження в практику.

3. Педагогічне дослідження - це спільна творчість дослідника і всіх
учасників експерименту,  що передбачає довіру та взаємодопомогу між
ними. Усім має бути цікаво та корисно.

2.4. Логіка педагогічного дослідження.

Під логікою педагогічного дослідження розуміють послідовність і взаємозв'язок складних елементів дослідної роботи. Такими складними елементами дослідження є:

  1.  Науково-дослідну роботу завжди починають з вибору об'єктного
    простору   дослідження.   Вибір   об'єктного   простору   визначається   такими
    об'єктними факторами, як актуальність, новизна і перспективність, а також
    суб'єктивними чинниками: освітою, життєвим досвідом, нахилами, інтересами,
    здібностями,   складом   розуму   дослідника,   характером   його   професійної
    діяльності тощо. Відбір об'єктного простору зумовлює визначення дослідної
    проблеми   і   теми   дослідження.   При   цьому   тема   має   містити   проблему.
    Проблема - це  складне теоретичне чи  практичне  питання,  що  потребує
    спеціального вивчення і позитивного розв'язання, тобто це те, що не відомо в
    науці.
  2.  Суперечності, що містяться в проблемі, "мають прямо або побічно
    набути    своє   відображення   у   формулюванні   теми   дослідження.    
    Тема
    дослідження,   
    у   свою   чергу,   має   одноразово   фіксувати   як   певний   етап
    уточнення, так і локалізацію (обмеження рамок) проблеми. Під час вибору теми
    дослідження  доцільно  використовувати  алгоритм  розумової  діяльності,  як
    відповідь на такі запитання:

- в якій із галузей педагогічної науки найбільший пізнавальний інтерес
(історія педагогіки, дидактика,  школознавство,  теорія  і методика виховної
роботи тощо);

- який   аспект   педагогічної   дійсності   можна   краще   дослідити
(педагогічну працю вчителя, навчально-пізнавальну діяльність учнів, виховну
роботу школи тощо);

  1.  що найбільш цікавить у педагогічному процесі (структура і сутність
    його компонентів чи зв'язки між ними);
  2.  що можна найкраще зрозуміти та дослідити (діяльність та поведінку
    педагогічних працівників чи вихованців);
  3.  який вік респондентів підлягає дослідженню;
  4.  які завдання можна реально вирішити.

3. Об'єкт дослідження - це процес або явище педагогічної дійсності,
що протистоїть дослідникові як суб'єкт в його пізнавальній діяльності. Об'єкт
дослідження завжди є чимось реально існуючим.

Різноманітні методи педагогічного дослідження можна поділити на три основні групи: методи емпіричного дослідження, методи теоретичного дослідження і методи математичної статистики.

4.    Предмет   дослідження   -   це   частина   об'єкта,   тобто   те,   що безпосиредньо та грунтовно вивчається з певною метою. Предмет дослідження міститься в межах об'єкта. Об'єкт і предмет дослідження співвідносяться як загальне і часткове.

5.  Мета дослідження - це ідеальне, мислене передбачення кінцевого результату науковоОдослідної роботи, тобто те, для чого вивчаєтьмя предмет дослідження. Виокремлюють основну прогалину в теорії питання, дослідження якого і стає метою дослідної роботи.

6. Завдання дослідження - це те, що необхідно виконати за допомогою засобів теоретичного чи  емпіричного мислення (порівняння,  класифікація, конкретизація).   Завдання   конкретизують   мету   з   урахуванням   предмета, особливостей досліджуваної проблеми. Єдиного стандарту у формулюванні завдань педагогічного дослідження бути не може, але найчастіше виділяють три-чотири завдання дослідження.

7.   Вихідна   концепція   дослідження   -  це   сукупність   теоретичних положень, якими керується дослідник протягом науково-експериментальної роботи.   Опорні   позиції  дослідника  -  результат  глибокого   аналізу   стану педагогічної науки, як членування в науковій літературі найбільш важливих загальних ідей, положень і рекомендацій.

8.    Наукова   гіпотеза   -це   теоретично   обгрунтоване   припущення стосовно результату вирішення означеної проблеми, націлене на пояснення будь-яких явищ. Гіпотеза - це своєрідне мислене дослідження, здійснюване дослідником перед початком самого дослідження.

9.    Після   розробки    програми    експериментально-дослідної   роботи визначають  адекватні  завдання  кожного  зослідницького  кроку  методи  та процедури,   що   становлять   специфічні   інструменти   здобуття   істини.   Під методами розуміють шляхи досягнення мети чи способу розв'язання завдань наукового дослідження.

Методика дослідження - сукупність методів, прийомів і способів, за допомогою яких буде вирішено завдання дослідження, перевірено наукову гіпотезу, здобуто достовірні наукові факти.

10. Розробка наукової концепції, тобто виділення істотного, головного в одержаних результатах дослідження, формулювання висновків, ідей, усього, що називають педагогічною теорією.

11.  Упровадження в практику результатів дослідження - важливий елемент на заключному етапі роботи. Тут розробляють конкретні методичні рекомендації, створюють навчальні чи методичні посібники, пропагують їх, чим збагачується масове застосування педагогічних ідей дослідника.

2.5. Методи наукового педагогічного дослідження.

Система методів науково-педагогічного дослідження складається з власне педагогічних, традиційних, а також методів, запозичених педагогікою з інших наук. Метод наукового педагогічного пізнання є способи здобуття, виявлення достовірних, переконливих фактів про реальну педагогічну дійсність, знань про наявні між її явищами зв'язками і залежностями, про закономірні тенденції їх розвитку, узагальнення здобутих знань і їхньої оцінки.

До групи емпіричного дослідження належать такі: спостереження, опитування (бесіда, інтер'ю, анкетування), тестування, рейтинг, вивчення продуктів діяльності досліджуваних (письмових, графічних, творчих і контрольних робіт), вивчення й узагальнення педагогічного досвіду, педагогічний експеримент.

Теоретичні методи необхідні для визначення проблеми наукового педагогічного дослідження, формулювання гіпотез і оцінки зібраних фактів. До них належать: метод вивчення наукової літератури, метод вивчення нормативних та інструктивно-методичних документів, мнтод аналізу шкільної (вузівської), вчительської й учнівської документації, історико-генетичний метод, метод моделювання, аналіз, синтез, класифікація, абстрагування, порівняння, узагальнення та ін.

Математичні та статистичні методи в педагогіці застосовуються для обробки даних, одержаних методами опитування й експерименту, а також для встановленнякількісних залежностей між досліджуваними явищами. Ці методи допомагають оцінити результати експерименту, підвищують надійність висновків, дають підстави для теоретичних узагальнень. Найбільш поширеними з математичних методів, застосовуваних у педагогіці, є реєстрація, ранжування, шкалування.

Проблемні питання.

1. Які підходи до класифікації методів наукового дослідження існують у педагогіці.

Науковий метод - це спосіб пізнання явищ дійсності, їх взаємозв'язків і розвитку.

С.У.Гончаренко, висловлюючи свої міркування з приводу поглиблення методологічного рівня педагогічних досліджень, зазначає, що метод можна розглядати як певний систематизований комплекс прийомів, процедур, які застосовують дослідники для досягнення мети, завдань дослідження. Метод розглядають також як сукупність прийомів практичного або теоретичного освоєння педагогічної дійсності, підпорядкованих розв'язанню конкретного завдання у сфері освіти, комплекс інтелектуальних дій, логічних процедур, за допомогою яких педагогічна наука прагне встановити істину, перевірити чи спростувати її. Продовжуючи думку, академік наголошує на тому, що метод часто трактують як конкретний спосіб вивчення педагогічної діяльності, інтелектуальну схему, яка пояснює логіку дослідження послвдовність і зв'язок між: окремими його етапами. У педагогічних дослідженнях в основному застосовують загальнонаукові методи. Як правило, це не один метод, а ціла система. Педагогіка виконує системотвірну функцію, інтегруючи різні знання з урахуванням специфіки власного об'єкта, співвідносячи їх з міждисциплінарними дослідженнями і результатами.

На сьогодні відомі класифікації методів наукового дослідження за рівнем, на якому аналізується будь-яке психологотпедагогічне дослідження: за призначенням; за рівнем проникнення в сутність та ін.

Е.Імоносзон пропонує класифікацію методів дослідження відповідно до рівня, на якому аналізується будь-яке психолого-педагогічне дослідження: емпіричні; теоретичні; методологічні.

У свою чергу В.І.Загвязинський зазначає, що що методи дослідження групуються за різними ознаками. Зокрема, за призначенням, в одному випадку, розрізняють методи збору фактичного матеріалу, його теоретичні інтерпритації, спрямованого перетворення, а в іншому -методи діагностики, пояснення, прогнозування, корекції, статистичної обробки матеріалу. За рівнем проникнення в сутність виділяють групу методів емпіричного дослідження та методи теоретичного дослідження. Науковець вважає, що основними дослідницькими методами є спостереження та експеримент, які доповнюються іншими методами, що дозволяють конкретизувати та реалізувати відповідно до завдань дослідження вимоги методологічних положень.. До них він відносить метод бесіди, метод вивчення процесу і продуктів діяльності, метод анкетування, метод тестування, оцінювання та інші.

А.А.Киверляг з цього приводу зауважує, що методи дослідження професійної педагогіки доречно поділити на чотири основні групи:

- загальнонаукові (теоретичний аналіз і синтез педагогічних явищ;
вивчення і узагальнення педагогічного досвіду; педагогічний експеримент;
метод експертних оцінок; методи моделювання);

- часткрово     наукові,     тобто     методи     інших     наук,     що
використовуються в дослідженнях з професійної педагогіки (психлологічні
методи; фізіологічні методи; соціологічні методи);

- спеціальні методи, що використовуються тільки в дослідженнях з
професійної педагогіки (інструментальні методи дослідження в дидактиці
професійно-технічної освіти, метод роботи);

- методи обробки результатів дослідження.
В.П.Давидов, П.І.Образцоврозглядають такі групи методів:

- загальнонаукові    логічні    методи    пізнання    (аналіз,    синтез,
абстрагування,   ідеалізація,   узагальнення,   індукція,   дедукція,   аналогія,
моделювання);

- емпіричні  методи  психолого-педагогічного  дослідження  (метод
вивчення    педагогічної   наукової   і   методичної   літератури,    архівних
матеріалів; спостереження; бесіда; опитування; анкетування, інтер'ю,
експертне   опитування,    соціометричний   метод,   метод   тестування;
методи    вивчення    продуктів    діяльності    і   узагальнення    передового
педогогічного досвіду; експеримент);

- порівняльно-історичні     методи     (генетичний    метод,    метод
порівняння, історичний метод, порівняльно-історичний метод).

Г.А.Подкоритов класифікує методи наукового пізнання об'єктивної дійсності на основі ступення їх єдності: діалектичний; загальні методи наукового пізнання, які використовують під час дослідження у всіх науках; спеціальні методи, що використовуються в певній науці або застосовуються під час дослідження деяких конкретних явищ.

І.П.Підласий виділяє такі методи педагогічних досліджень: традиційно-педагогічні, педагогічний експеримент, педагогічне тестування, методи вивчення колективних явищ, кількісні методи.

Насамкінець наведемо приклади різних класифікацій методів дослідження:

Е.І.Моносзон (емпіричні, теоретичні, методологічні);

В.П.Давидов (емпіричні, теоретичні, порівняльно-історичні);

А.А.Киверляг (загальнонаукові, частково наукові, спеціальні методи, методи обробки результатів дослідження);

М.А.Данилов (змістові методи, формалізовані методи, методи теоретичного аналізу і синтезу);

П.І.Образцов (загальнонаукові логічні методи пізнання, емпіричні, порівняльно-історичні);

Б.С.Гершунський (емпіричні, теоретичні методи, методи експраполяції, методи експертних оцінок, моделювання, методи соціології, психології, кібернетичні методи, методи, що застосовуються у науково-прогностичному прогнозуванні);

О.П.Рудницька, А.Г.Болгарський, Т.Ю.Свистельникова (вивчення інформаційних джерел з проблеми дослідження, аналіз педагогічного досвіду, теоретичні методи, емпіричні методи, методи кількісної обробки результатів);

М.М.Фіцула (методи емпіричного дослідження, теоретичного дослідження, кількісної обробки результатів);

В.К.Сидоренко, П.В.Дмитренко (методи емпіричного дослідження, теоретичного дослідження, методи, що можуть бути застосовані на емпіричному і теоретичному рівнях);

Н.Є.Мойсеюк (традиційно педагогічні, педагогічний експеримент, педагогічне тестування, соціологічні методи, кількісні методи).

2 Які найбільш поширені математичні методи застосовують у педагогіці?

Найбільш поширеними з математичних методів, які застосовуються у педагогіці є реєстрація, ранжування, шкодування. За допомогою статистичних методів визначають середні величини одержаних показників: середнє арифметичне (наприклад, визначення визначення кількості помилок у перевірених роботах контрольної й експериментальної груп); медіана - показник середнього ряду (наприклад, за наявності 12 учнів у групі медіаною буде оцінка шостого учня в списку, в якому всі учні розподілені за рангом їхніх оцінок); ступінь розсіювання -дисперсія, чи середнє квадратичне відхилення, коефіцієнт варіації та ін. Усе частіше в педагогічних дослідженнях використовують різні формиматематичного аналізу (факторного, регресивного, кореляційного тощо). Для проведення цих підрахунків використовують відповідні математичні формули, застосовують довідкові таблиці. Результати, оброблені за допомогою методів математичної статистики, дають змогу встановити кількісну залежність у вигляді графіків, діаграм, таблиць.

На сьогодні у педагогічних дослідженнях .здебільшого застосовують комплексні методики, що вимагають участі вчених різних спеціальностей. Комплексність додає науково-педагогічним дослідженням комплексний характер і забезпечує можливість одержання переконливих результатів. Дослідно-експериментальні дослідження вимагають широкого залучення в дослідний процес передових учителів та учителів-новаторів. Тому такі дослідження виконують як індивідуально, так і колективно.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

64918. Принципи оцінки та ефективність селекції норок кольорового типу пастель за відтінками забарвлення хутра 428 KB
  Однак їх дослідження здебільшого були спрямовані на вивчення цих ознак при схрещуванні норок різного забарвлення хутра без урахування його відтінків. Це значно стримувало подальший процес удосконалення селекційної роботи з породами та типами звірів з метою покращання якості хутра...
64919. РОЗРОБКА І ДОСЛІДЖЕННЯ МЕТОДІВ КОНТРОЛЮ ХАРАКТЕРИСТИК КАНАЛІВ ЗВ’ЯЗКУ 360.5 KB
  З усіх галузей сучасної науки і техніки, телекомунікації розвиваються найбільш стрімкими темпами. Сучасне суспільство вже неможливо представити без тих досягнень, які були зроблені в цій галузі за останній час. Відмітною особливістю сучасного етапу їх розвитку є необхідність підвищення...
64920. Програмно-апаратна організація GRID-систем на основі технології віртуальних мереж 1.49 MB
  В основному, ці роботи спрямовані на розробку інфраструктури GRID-системи, програмного забезпечення проміжного рівня, нових і вдосконаленню відомих методів планування задач в GRID-системах. При цьому більшість відомих методів планування не враховують динаміку змін обсягу ресурсів GRID-системи.
64921. Біотехнологія виробництва пребіотичного комплексу та його використання у свинарстві 594.5 KB
  Наукова новизна роботи полягає в тому що дисертант уперше розробив біотехнологію одержання нових вітчизняних комплексних пребіотичних компонентів на основі пектину та комплексів параамінобензойної кислоти ПАБК з біометалами.
64922. Удосконалення принципів проектування універсального технологічного обладнання ліній збирання та зварювання листових полотнищ 3.57 MB
  Особливо це стосується виробництва залізничних вагонів-цистерн і контейнерів-цистерн найважливішими елементами яких є зварні листові полотнища обичайок котлів що виготовляються на спеціалізованих потоково-механізованих лініях.
64923. КЕРУВАННЯ ОБВАЛЕННЯМ ПЛАСТІВ НЕРОЗЧИННИХ ПОРІД ПРИ СПОРУДЖЕННІ ПІДЗЕМНИХ ЄМНОСТЕЙ В КАМ’ЯНИХ СОЛЯХ 15.87 MB
  Характер напружень в оголеному пласті під час навантаження змінюється вздовж його радіусу від стискання у центрі пласта до точки де напруження дорівнюють нулю з появою напружень розтягування та їх зростанням до контуру защемлення пласта; вперше з’ясовано що навантаження яке необхідне для обвалення оголеного...
64924. Вплив особливостей поличного бандажного зв’язку на напружений стан лопаткового апарату робочих коліс турбомашин 44.53 MB
  В практиці турбомашинобудування для підвищення надійності та роботоздатності робочих лопаток турбін використовуються різноманітні конструкції їх поличного бандажування. Однією з його основних функцій є об’єднання лопаток у суцільне кільце або пакети з метою зменшення їх чутливості до збудження коливань.
64925. Визначення характеристик міцності конструкційних сталей методом індентування 21.48 MB
  Для проведення розрахунків на міцність при прогнозуванні залишкового ресурсу, визначення технічного стану і обґрунтування можливого продовження термінів експлуатації відповідальних елементів конструкцій, що працюють в умовах термосилового навантаження, необхідно визначати...
64926. Багатокритеріальний вибір найвигіднішого варіанту технологічного процесу обробки деталей типу тіл обертання 21.02 MB
  Згідно з типовими маршрутами обробки та в залежності від конструктивно-технологічних особливостей і величини виробничої партії тіла обертання можуть оброблятися на різних типах токарних фрезерних свердлильних та шліфувальних верстатів як з ручним керуванням так і з ЧПК що призводить...