48433

Операційний менеджмент. Опорний конспект лекцій

Конспект

Менеджмент, консалтинг и предпринимательство

Мета викладання дисципліни –формування у студентів навиків розробки та удосконалення операційної системи підприємства вмінь ефективного управління галузевими операційними підсистемами як основи забезпечення стратегічних цілей організації; комплексу знань щодо базових принципів основних категорій сучасних концепцій теоретичних положень та практичних методів управління основною діяльністю підприємства. В результаті вивчення дисципліни студент повинен усвідомити що операційна система є однією з найважливіших складових будьякого...

Украинкский

2013-12-10

2.58 MB

35 чел.

Операційний менеджмент

Опорний конспект лекцій


ПЕРЕДМОВА

ДисциплінаОпераційний менеджментє базовою в підготовці майбутнього фахівця і має метою дати студентам теоретичні основи і практичні навички у вирішенні основних питань підприємницької діяльності, формуванні у студентів організаційного мислення, дати основи ефективного управління операційною системою підприємства.

Мета викладання дисципліниформування у студентів навиків розробки та удосконалення операційної системи підприємства, вмінь ефективного управління галузевими операційними підсистемами, як основи забезпечення стратегічних цілей організації; комплексу знань щодо базових принципів, основних категорій, сучасних концепцій, теоретичних положень та практичних методів управління основною діяльністю підприємства.

В результаті вивчення дисципліни студент повинен усвідомити, що операційна система є однією з найважливіших складових будь-якого підприємства, через що спеціалісту в галузі управління потрібно докорінне знання основ та категорійного апарату операційного менеджменту.

Вивчивши матеріали по управлінню виробництвом і операціями, майбутній менеджер повинен:

Мати уявлення:

про роль управління виробництвом і операціями в системі функцій управління розвитком організації;

–про значення виробничої стратегії, її зв'язки зі стратегією всієї організації;

–про умови, в яких приймаються виробничі і сервісні рішення;

–про операційний підхід у структурних рішеннях;

–про систему внутрізаводського планування і її взаємозв'язок з виробничим циклом;

–про принципи сучасної системи управління якістю;

–про логіку процесів матеріально-технічного забезпечення у виробництві;

Знати:

основні поняття операційного менеджменту;

–структуру елементів виробничої стратегії;

–основні етапи процесу прийняття виробничого (сервісного) рішення;

–види виробничих і організаційних структур;

–методи оцінки і вибору виробничих процесів;

–статистичні методи контролю продукції і процесу;

Вміти: 

–здійснювати вибір цілей, задач і стратегій виробничої і сервісної діяльності в співвідношенні з загальними цілями і стратегіями організації;

–моделювати процес розробки стратегії виробництва;

–будувати дерево рішень і використовувати його для рішення проблеми, яка виникла в процесі виробництва або надання послуги;

–розробляти організаційні рішення при утворенні партнерств і проведенні реструктуризації;

–встановлювати виробничі потужності;

–застосовувати методи і моделі оцінки якості в різних сферах виробництва і послуг;

–встановлювати взаємозв'язки і партнерства з постачальники ресурсів.


Вступ

За останні роки операційний менеджмент зазнав значних змін і в даний час набув величезного значення для бізнесу. Сучасні вимоги до відновлення бізнесу, підвищення якості продукції, що швидко змінюються в умовах конкуренції і процесів, що їх забезпечують, а також загальний погляд на проблеми управління, свідчать про те, що правильне управління операціями є необхідною умовою для успішної роботи і виживання будь-якої фірми. Це означає, що вивчення стратегій і функцій операційного менеджменту являє собою невід'ємну частину якісного навчання в сфері бізнесу.

Операційний менеджментце наука для тих, хто бере безпосередню участь у процесі виробництва продукції або надання послуг. Операційні менеджери найнижчого рівня управління повинні вміти визначати найбільш раціональну структуру побудови і забезпечення операційних процесів і управління ними. Старші операційні менеджери відповідають за розробку стратегічного напрямку компанії із самого початку операційного процесу. Вони вирішують, які технології повинні використовуватися у виробництві, як варто розмістити виробничі потужності для виготовлення товарів або надання послуг, а також розробляють стратегію управління цими виробничими потужностями. Операційний менеджмент являє собою сферу діяльності, у якій наука управління людьми поєднується з різними способами використання новітніх технологій. Основна його ціль полягає в розробці і застосуванні максимально ефективних методів і інструментів створення благ для забезпечення споживачів якісною продукцією і послугами. У наш час операційний менеджмент глибоко проникнув в усі аспекти бізнесу, а також інтегрований з високими технологіями і наданням високоякісних послуг. 

Розвиток будь-якої фірми і рівень її конкурентноздатності у величезному ступені залежать від того, наскільки вдало організоване управління її виробничими ресурсами. Саме в цьому і полягає основна задача операційного менеджменту. 

Операційний менеджмент займається розробкою організаційних систем, що забезпечують максимально ефективне використання матеріалів, людських ресурсів, устаткування і виробничих приміщень у процесі виготовлення продукції або надання послуг і управління ними.

Операційний менеджмент та суміжні бізнес-спеціальності.

Бухгалтери повинні бути знайомі з основами управління товарно-матеріальними запасами, вміти оцінювати використання виробничих потужностей свого підприємства і виконання норм праці для різних процесів. Ці знання необхідні для того, щоб максимально точно визначати собівартість продукції або послуг, проводити аудиторські перевірки і формувати фінансові звіти. Крім того, кожен бухгалтер, що спеціалізується на калькулюванні витрат виробництва, повинний розуміти принципи практичного застосування концепцій "точно в термін" і інтегрованої виробничої системи (Computer-Integrated ManufacturingCIM).

Фінансисти можуть використовувати концепції товарно-матеріальних запасів і виробничих потужностей при оцінці сум необхідних капіталовкладень, при прогнозуванні майбутніх потоків коштів і в процесі управління оборотними активами своїх компаній. Сфери операційного менеджменту і фінансів поєднуються також специфічними рішеннями, зокрема щодо того, чи слід компанії закуповувати або самостійно робити ті або інші комплектуючі вироби, а також питаннями, які зв'язані з розширенням виробництва і/або зміною місця його розташування.

Маркетологу необхідно знати, як можна використовувати операційні процеси для того, щоб уникати порушень установлених термінів виконання замовлень, забезпечувати максимальну відповідність товарів і послуг потребам конкретних клієнтів і найбільш ефективно виводити на ринок збуту нові види продукції і послуг. Варто пам'ятати, що в сфері послуг процеси маркетингу і виробництва часто протікають одночасно, і це підтверджує тісний взаємозв'язок інтересів операційного менеджменту і маркетингу.

Фахівці повинні знати, у чому полягають професійні обов'язки кожного працівника і наскільки взаємозалежні норми і системи заохочувальних винагород. Крім того, їм необхідно чітко розуміти, якими спеціальними виробничими навичками повинний володіти претендент на те або інше робоче місце.

Програмістам часто доводиться застосовувати інформаційні системи для управління операціями. Найбільш широко комп'ютерні системи в бізнесі застосовуються при контролі виробництва.

Підприємцям також необхідні знання в області операційного менеджменту. Не слід забувати, що підприємства нерідко терплять крах через те, що внаслідок неправильного планування виробництва і управління товарно-матеріальними запасами сума оборотного капіталу, що мається в їхньому розпорядженні, виявляється недостатньою для підтримки бізнесу.


ТЕМА 1. Операційний менеджмент в організаціях

Ключові слова: операційний менеджмент, виробництво, операції, планування, організація, штати, керівництво, контролінг.

Операційний менеджмент (Operations Management) –це діяльність, зв'язана з розробкою, використанням і удосконаленням виробничих систем, на основі яких виробляються основна продукція або послуги компанії. Подібно маркетингу і фінансам, операційний менеджмент являє собою область бізнесу з явно вираженими управлінськими функціями. Цю думку варто зрозуміти особливо чітко, оскільки операційний менеджмент (ОМ) нерідко плутають з такими дисциплінами, як дослідження операцій (Operations ResearchOR), наукова організація управління (Management ScienceMS) і інженерні розробки (Industrial EngineeringIE). Основна відмінність у даному випадку полягає в тім, що ОМ є частиною менеджменту, у той час як OR/MS представляють сферу застосування кількісних методів, використовуваних у процесі ухвалення рішення в будь-яких галузях, a IEце чисто інженерна дисципліна.

Таким чином, хоча операційні менеджери нерідко користуються у своїй роботі методами й інструментами OR/MS (наприклад, при графічному визначенні критичного шляху) і займаються питаннями, зв'язаними з інженерними розробками (наприклад, проблемами автоматизації виробництва), суто управлінська роль операційного менеджменту відрізняє цю область від інших згаданих тут дисциплін.

Виробництвоце створення товарів та послуг. Виробничий та операційний менеджментє діяльністю, яка належить до створення товарів та послуг шляхом перетворення входів (необхідних ресурсів всіх видів) у виходи (готові товари та послуги).

Операціїпроцес, метод чи ряд дій, головним чином практичного характеру.

З врахуванням вищесказаного:

Операційний менеджментце діяльність по управлінню процесом придбання матеріалів та їх перетворення в готовий продукт з постачанням цього продукту покупцеві.

Операційний менеджментце всі види діяльності, пов’язані з запланованим перетворенням матеріалів, інформації та покупців.

Відмінності виробничого та операційного менеджменту.

Якщо виробничий менеджмент передбачає проведення операції тільки у виробничій сфері (перетворення початкових матеріалів в продукцію), то операційний менеджментце проведення операції в усіх сферах діяльності людини.

Виробничий менеджментчастина операційного.

Наприклад відбувається така трансформація у різних сферах:

Рис. 1.1. Виробництво телевізорів.

Рис. 1.2. Надання послуг у ресторані, та у супермаркеті самообслуговування.

Рис. 1.3. Надання послуг страховою компанією.

 Рис. 1.4. Система правосуддя.

Таблиця 1.1.

Головні етапи розвитку операційного менеджменту

Етап часу

Робітник

Досягнення

1

4000 до н.е.

Єгипет

Концепції планування і контролю. Ідея про те, що для досягнення успіху необхідно спочатку розробляти, а потім здійснювати план.

600 до н.е.

Халдейска імперія

Система контролю випуску продукції, стимулююча оплату праці. Перша концепція, що має відношення до виробництва.

500 до н.е.

Китай

Стандарти діяльності та системи виміру. Принципи спеціалізації (попередники всіх виробничих систем). 

Наша ера

XVII ст.

(1762)

Адам Сміт

Розподіл праці, спеціалізація виробництва (стандартизація комплектуючих, управління запасами, взаємозамінність деталей. Завдатки масового виробництва. Наприклад, венеціанський Арсенал міг виготовити бойову галеру за 24 години). 

1802

Елі Уітні

Наукові методи. Стандартизація деталей. Найкращі методи у вимірі, реєстрації розмірів.

ХХ ст.

р.

Фредерік Тейлор

Науковий менеджментдослідження методів, розрахунок норм часу, функціональна структура організації, потреба в кооперації, керівництві. Об’єднання досягнень в окрему книгу.

1916

Ганрі Гант

Генрі Форд

Графіки Ганта, потреба в навчанні працівників. 

Великомасштабна складальна лінія, граничне проявлення розподілу праці.

Продовження табл. 1.1.

1

1930

Уолтер Шугарт

Контроль якості. Статистичний контроль процесів.

1938

Атанасов

Створення обчислювальних машин.

1952

П.М.С. Блеккет, Армбаїд Фігенбаум і ін.

 Дослідження операцій. Застосування математичних моделей для їх описання (управління запасами, прогнозування, лінійне програмування) тотальний контроль якості.

Японія

ПринципТочно-вчасно. Неможливість японських виробників утримувати запаси комплектуючих.

Виробництво без запасів.

САПР/САD (САМ)

Автоматизоване проектування виробничих процесів.

1970

США

Концепція сервісних операцій. Планування матеріального забезпечення. Комп’ютерне забезпечення процесів управління.

Сучасність

Паралельний інжиніринг.

Реінжиніринг бізнес-процесів

Одночасна розробка продукту та процесу його виробництва.

Застосування системного аналізу процесів у масштабі всієї організації, щоб її структура відповідала потребам ринку.

Основні функції операційних менеджерів.

Менеджери виконують наступні функції:

  1.  Планування: менеджери визначають цілі та виграші для організації, здійснюють політику організації.
  2.  Організація: Менеджери розвивають структуру груп, відділів, підрозділів для виконання задач.
  3.  Штати: Менеджери визначають потребу в робочій силі, прийом кадрів, навчання, збільшення персоналу.
  4.  Керівництво: менеджери керують, стимулюють персонал до виконання функцій.
  5.  Контролінг: менеджери розвивають стандарти, комунікаційні мережі і т.д.

Таблиця 1.2.

Діяльність менеджерів у промисловій фірмі

Основні функції

Склад функцій

Дослідження та розвиток

Дослідження товару, розвиток товару

Інжиніринг товару

Налагодження проекту товару на збільшення ефективності виробництва

Інжиніринг процесу

Проектування, розвиток та зміна способів виробництва, обладнання та процесів.

Планування обладнання, будівництво будинків та споруд

Планування, будівництво, обслуговування та ремонт обладнання.

Закупки

Визначення кращих джерел, способів доставки, ціни.

Промисловий інжиніринг

Визначення найбільш ефективного використання машин, площ, персоналу.

Інжиніринг методів

Вдосконалення процедур на місцях.

Виробниче планування та управління запасами

Планування процесу виробництва, складання розписів, управління запасами.

Управлінські виробничі системи

Застосування методології, математичних методів, процедур чи управлінських інформаційних 

Систем до виробничих операцій.

Забезпечення якості

Перегляд проектів, товарів та процесів для досягнення заданої якості

Сервісне обслуговування

Розробка методів та процедур для забезпечення надійності систем.

Контрольні запитання.

1. Операційний менеджмент та суміжні бізнес-спеціальності.

. Дайте визначення операційного менеджменту.

3. У чому відмінність операційного менеджменту від виробничого?

. Назвіть головні етапи розвитку операційного менеджменту, та дайте їхню характеристику. 

. Які основні функції операційних менеджерів Ви знаєте?

. Розкрийте діяльність менеджерів у промисловій фірмі.

7. Опишіть взаємозв'язок "вхід-перетворення-вихід" для наступних операційних систем: a) авіакомпанія; b) в'язниця; c) філія банку; d) головний офіс великого банку, е) готель.

8. Назвіть основні галузі, де працюють операційні менеджери.


ТЕМА 2. ОСНОВИ УПРАВЛІННЯ ОПЕРАЦІЙНОЮ СИСТЕМОЮ ПІДПРИЄМСТВА

Ключові слова: виробництво, постачання, транспортування, сервіс, фізичний стан, інтелектуальний стан, тетраедр операцій, операційна система, операційна функція,коло менеджменту, планування, організація, мотивація, контроль, організаційні методи, адміністративні методи, економічні методи, соціально-психологічні методи.

Операції як види діяльності

1. Виробництво: фізичні матеріали перетворюються на продукти, які продають споживачам. Споживач може використовувати їх для подальших виробничих операцій. Таким чином, ланцюг "отримання сировиниспоживач" може бути доволі довгим.

. Постачання: діяльність, пов’язана зі зміною права власності на фізичний товар.

.Транспортування: діяльність, пов’язана із переміщенням товарів або людей з одного місця на інше, при якому не відбувається жодних фізичних перетворень об’єктів, що переміщуються.

. Сервіс: діяльність, пов’язана зі змінами стану споживачів.

Фізичний станпов’язаний зі змінами об’єкту.

Інтелектуальний станнадання загальноосвітніх послуг.

Частіше за все розглядається поєднання першого та другого стану.

Не можна розглядати ці види діяльності окремо, оскільки всі виробники займаються постачанням своєї продукції, що потребує транспортування, і при цьому завжди будуть присутні елементи сервісу.

Для наочного уявлення взаємозв’язків між видами діяльності застосовується тетраедр операцій.

Рис. 2.1. Тетраедр операцій. 

ТЕТРА (грец.чотири);

ТЕТРАЕДРчотиригранник, всі грані якого трикутники, наприклад, трикутна піраміда.

З рисунка видно, що організація може прямувати до комбінації із будь-яких двох елементів чи більше. При цьому жодна організація не розміщується ні на одній з вершин тетраедра, оскільки елемент сервісу є в будь-якому виробництві, постачанні, транспортуванні. Але жодне підприємство не може бути охарактеризовано як виключно сервісне.

Основні моделі проведення операцій

Моделі для виробництва і поставок

Найпростіша модельколи матеріал від постачальника поступає в систему, переробляється і передається споживачу. Різниця в моделічерез різні способи ведення виробничих запасів.

МОДЕЛЬ 1.

Постачальник Запас Обробка Запас Споживач

Запаси в даному випадку гарантують безперебійну роботу підприємства. Незалежність від постачальників сировини.

Основний недолікзначна вартість зберігання запасів. Модель розповсюджується лише на один асортимент продукції, яка користується постійним попитом.

МОДЕЛЬ 2.

Постачальник Обробка Запас Споживач

Великі витрати на зберігання запасів змушують організації скорочувати запаси або від них відмовлятись. Підприємство знаходиться в залежності від постачальника, але ця залежність частково компенсується запасом у постачальника.

Модель дійсна для переробки матеріалів, які швидко псуються (сільськогосподарські товари).

МОДЕЛЬ 3.

Постачальник Запас Обробка Споживач

Ця модель прийнятна, коли покупець може чекати на продукцію, коли процес виробництва дуже короткий аб коли продукт виготовляється на замовлення покупця і не може в готовому вигляді зберігатись на складі. За цією моделлю працює більшість підприємств важкого машинобудування (наприклад, ЗАЗ може працювати лише на замовлення).

МОДЕЛЬ 4.

Постачальник Обробка Споживач

Ця модель застосовується лише у випадках виробництва на замовлення або коли матеріали закуповуються для конкретних проектів (у будівництві).

Транспортування і сервіс

Транспортні і сервісні операції відрізняються від виробництва і постачання за двома важливими аспектами:

. покупець сам вкладає внесок в процес;

. послуги не можна зберігати.

Для того, щоб задовольнити замовлення покупця, необхідно мати достатні можливості для задоволення попиту або матизапаспокупців, тобто, створювати чергу. Ані те, ані інше нас не влаштовує.

Можливі три конфігурації сервісної діяльності компанії:

МОДЕЛЬ 1.

Ресурс Надлишок Послуга Задоволений 

потужності споживач

Споживач

Це модель будь-якоїпершокласноїпослуги, тобто, незалежно від кількості попиту на послугу (наявність черги) покупець завжди буде задоволений за рахунок надмірних потужностей. Першокласний сервіс завжди коштує дорожче.

МОДЕЛЬ 2.

Ресурс

Споживач Черга Послуга Задоволений споживач

Ця модель характерна для дешевих послуг. Ресурси використовуються повністю, звідси більш висока ефективність роботи. Але при цьому покупцям доводитьсястоятив черзі.

МОДЕЛЬ 3.

Ресурс Надлишок

 потужності Послуга Задоволений

 споживач

Споживач Черга

Це модель неефективної роботи підприємства. Є надлишок потужностей і покупець стоїть у черзі. Можлива у випадку швидкого коливання попиту (наприклад, транспорт в години пік: 8.00.00, 17.00.00).

Операційна система

Операційна функція

Дії, в результаті яких виробляються товари і надаються послуги, мають загальну назву –“операційна функція.

Підприємства (організації) розрізняються за видами діяльності, які входять в операційну функцію:

  •  Організації, які виробляють товар (такі організації є крупними споживачами сировини). Продукція розрахована на масового споживача.
  •  Організації, які надають послуги (витрачають незначну кількість вхідних матеріалів). Але послуги, як правило, індивідуальні та розраховані на вимогу споживача.

Використовуючи методологію системного підходу встановлено, що будь-яке підприємство (організація) являє собою відкриту систему, яка перетворює вхідні величини, тобто сировину, напівфабрикати, працю та інше на вихідні в продукцію, послуги тощо.

Повна система виробничої діяльності підприємства називається операційною і є центральною ланкою будь-якого підприємства по випуску продукції та наданню послуг.

В цій системі, яка створена на основі раціонального розподілу праці та поєднання в часі і просторі предметів, засобів та самої праці, реалізується операційна функція, тобто сукупність дій по переробці сировини та отримання продукту.

Принципова схема операційної системи має вигляд:

 Рис. 2.2. Принципова система операційної системи.

Операційна система складається з трьох підсистем:

  •  Переробна (виконує виробничу роботу з перетворенням вхідних величин на вихідні параметри).
  •  Забезпечення (безпосередньо не пов’язана із виробництвом товару, виконує функцію забезпечення переробної підсистеми).
  •  Планування і контролю (отримує інформацію із зовнішнього середовища про стан систем і видає рішення про те, як повинна працювати вся система).

Існуючі класифікації операційних систем засновані на характері виходу й типу процесу переробки ресурсів, який використовується. Наприклад:

Таблиця 2.1.

Класифікація операційних систем

Тип переробної системи

Характер товару, який виробляється

Продукція 

Об’єкт, який надає послуги

Дискретний

Проектне виробництво

Будівельна

СМУ, РСУ, каменяр

Дрібносерійне

виробництво

Столярна 

Деревообробні комбінати, столяр

Масове виробництво

Автозаводи 

Цех складання, токар-напівавтоматник

Безперервний

Нафтопереробки

Вугільна 

Переробний комбінат

Операційна функція в організації

Структура більшості організацій базується на розподілі за функціями. Типова виробнича організація може мати структуру:

Директор

 Фінанси Кадри Вироб- Маркетинг Дослідження Закупки

 ництво і розробки

 Виробництво, Планування Забезпечення 

обробка, збирання, виробництва, складання якості

 зберігання розкладів, аналіз контроль якості,

 результатів вибракування, 

інспекція підрозділів

Функції операційного менеджменту

На будь-якому підприємстві існують спеціальні та управлінські проблеми.

  •  Спеціальні проблемибезпосередньо пов’язані із технологічною стороною діяльності і не мають прямого відношення до управлінських функцій.
  •  Управлінські проблеми включають використання матеріальних, фінансових та людських ресурсів.

Сукупність проблем, розв’язанням яких займаються менеджери в операційній системі, можна графічно зобразити у виглядіКола менеджменту.

b2

 І - Інформація

 

Планув.

 

Конт- Орга-

 роль нізац.

 

Мотивація 

Рис. 2.4.Коло менеджментуопераційної системи.

1.Планування - функція менеджменту1, включає перспективи розвитку системи, темпи, джерела, методи та форми розвитку. Складовою частиною цієї функції є прогнозування.

2.Організаціяреалізація розроблених планів шляхом кооперації людей та засобів праці. Забезпечує взаємозв’язок людей та підвищує ефективність їх праці.

3.Мотиваціяне стимулювання людей до праці, а мотивація праці включає, оплату праці, стиль управління, поведінку менеджера.

4.Контрольвизначення небезпеки для підприємства, яка насувається, контроль якості виконаних функцій.

Перелічені функції не просто взаємопов’язані, вони вливаються одна в одну і інколи їх важко розділити.

Методи і принципи операційного менеджменту

Розроблені чотири групи методів управління операційними системами:

  1.  організаційні
  2.  адміністративні
  3.  економічні
  4.  соціально-психологічні

Організаційні методи. Сутність в тому, що перед тим, як будь-яка діяльність буде здійснюватись, вона повинна бути оптимально організована. Необхідно спочатку створити цех, дільницю підприємства, розробити правила їх діяльності, підібрати людей, дати їм завдання, потім керувати їх діяльністю.

Адміністративні методи або методи керівної мотиваціївідкрите примушення людей до тієї чи іншої діяльності. Ці методи широко застосовувались на промислових підприємствах і в сфері послуг при командно-адміністративній системі.

Економічні методи: витісняють адміністративні, виражають непрямий вплив на об’єкт, та економічну зацікавленість людей.

Соціально-психологічні методи застосовуються для творчих людей (інтелектуальних професій), для яких грошіважливий, але не головний стимул до праці.

Концептуально вони зводяться до двох основних напрямків:

1. Формування сприятливого морально-психологічного клімату в колективі.

2. Виявлення і розвиток індивідуальних здібностей людини.

Рис. 2.5. Організаційні методи операційного менеджменту

Цілеспрямованість управліннябудь-який процес має бути спрямований на досягнення конкретних цілей.

Функціональна спеціалізація в поєднанні з універсальністю –до кожного об’єкта управління повинен бути свій підхід, який враховує його специфіку.

Послідовність управлінських процесівбудь-який управлінський процес будується у відповідності з принципом послідовності, тобто елементи або стадії повинні прямувати один за одним у визначеній послідовності.

Регулювання і саморегулювання системповедінку об’єкта необхідно постійно контролювати і у випадку виходу параметрів із завданих норм, відрегулювати систему.

Забезпечення відповідності прав, обов’язків і відповідальностіперевищення прав призводить до управлінського свавілля, недостатність паралізує ділову ініціативу, тому необхідно дотримуватись раціонального співвідношення.

Забезпечення загальної зацікавленості всіх учасників управліннякожний учасник управління повинен мати зацікавленість у кінцевій меті (гроші, стан і т.д.).

Забезпечення конкурування учасників управліннязавжди необхідна здорова конкуренція при заміщенні посад у сфері управління.

Контрольні запитання.

1. Операції як види діяльності.

. Основні моделі проведення операцій.

. Операційна система.

. Функції операційного менеджменту. 

. Методи і принципи операційного менеджменту.


Тема 3. Операційна стратегія

Ключові слова: стратегія підприємства, стратегічне рішення, операційна стратегія, місія, виробнича стратегія, матриця стратегій, можливості/ загрози навколишнього середовища, сильні / слабкі сторони компанії, стратегічні рішення, тактичні рішення.

Стратегія підприємства виявляється в тому, щоб за допомогою операційної системи виробляти продукцію або пропонувати послуги з метою задоволення основних потреб споживачів.

Визначення основних потреб споживача та функції діяльності підприємства є стратегічним рішенням.

Стратегічне призначення кожного підприємства можна представити у вигляді ланцюгавиробництвопотреби споживача

 

Рис. 3.1. Ланцюгвиробництвопотреби споживача.

Операційна стратегія (Operations Strategy) полягає в розробці загальної політики і планів використання ресурсів фірми, націлених на максимально ефективну підтримку її довгострокової конкурентної стратегії. Операційна стратегія, у сукупності з корпоративною стратегією (Corporate Strategy), охоплює весь спектр діяльності компанії і передбачає довгостроковий процес, покликаний забезпечити фірмі можливість швидко реагувати на будь-які неминучі зміни в майбутньому.

Операційна стратегія виражається в прийнятті рішень, зв'язаних з розробкою виробничого процесу й інфраструктури, необхідної для його підтримки. Розробка процесу полягає у виборі необхідної технології, складанні тимчасового графіка процесу, визначенні товарно-матеріальних запасів, а також способу розміщення даного процесу. Рішення, зв'язані з інфраструктурою, стосуються систем планування і управління, способів забезпечення якості і контролю якості, структури оплати праці й організації операційної функції компанії.

Для розробки ефективної стратегії організації перш за все необхідно виявити можливості економічної системи. Потім визначається мета організації, тобто який внесок вона буде вносити в суспільство. Причина існування організації є місія.

Місіяце концепція, навколо котрої організація може об'єднатись.

Місія визначає резон існування організації.

Наприклад:

  1.  Місія для телефонної компанії:Бути найкращими в спільних комунікаційних послугах для наших користувачів.
  2.  Форд-МоторМісіяпокращувати постійно товари та послуги до рівня запитів замовника, забезпечувати отримання доходу власникам бізнесу.

Місія виконується за допомогою стратегії.

Стратегія —це план, складений для виконання місії.

Виробнича стратегіячастина загальної стратегії, спрямованої на виробничу діяльність організації.

При розробці виробничої стратегії розвитку організації обирається цільова спрямованість, яка характеризується багатогранним вектором 

Qц=f(q1ц;q2ц;…;qnц),

де q1ц —qnц — структурні елементи стратегії (цільовий стан об’єкта).

Діюча стратегія підприємства розглядається також як деякий вектор Q0=f(q10;q20;…qn0),

де q0структурні елементи діючої стратегії.

Векторна інтерпретація процесу управління стратегічним розвитком виробництва (сервісу) має вигляд:

Qf6=f(q1f6;q2f6;;qnf6)

 φ

Q0=f(q10-qn0)

X

 φ розходження між стратегіями

 у підприємства, φ0.

Рис. 3.2. Векторна інтерпретація процесу управління стратегічним розвитком виробництва (сервісу).

Кут між векторами Qц та Q0 може слугувати мірою відхилення розвитку від цілі виробничого об’єкту, а добуток відношення величин векторів на косинус кута між ними (σφ) характеризує ступінь наближення об’єкта до його цільового стану.

σφ=(Q0 /Qц) ∙cos(Qц; Q0). 

При розробці стратегії фірми зазвичай використовують концепцію Бостонської Консультативної Групи (БКГ). Стратегія розробляється через аналіз загроз, можливостей, сил та слабкостей організації.

Рис. 3.3. Матриця стратегій.

Ця концепція розглядає загрози і можливості навколишнього середовища, а потім використовує слабкі та сильні сторони самої компанії.

Ідея в тому, щоб визначити можливості, які відповідають сильним сторонам фірми, чи хоча б визначити потенційні моменти, котрі за допомогою менеджменту можна розвинути. Аналогічно менеджер шукає спосіб виявити свої слабкості.

Можливості/ загрози навколишнього середовища: культурні, демографічні, економічні, політико-правові, технологічні, суспільні/ постачальники, замовники, конкуренти.

Сильні / слабкі сторони компанії: вимоги до капіталу, здібності менеджерів, рентабельність, потужність / завантаження, продуктивність, технічна компетентність, нововведення, позиції на ринку.

Розглянемо комплекс стратегічних та виробничих рішень, які являються типовими структурними елементами стратегії виробничих (сервісних) підприємств.

 По ресурсах

Рис. 3.4. Комплекс стратегічних та виробничих рішень.

Таблиця 3.1.

Направлення основних стратегій підприємства

Компоненти бізнесу

Ціль

Стратегію

1

Ринок

Збільшити об’єм продажу на 20%

Проникнення на інші внутрішні ринки та експорт у країни СНД

Гроші

Покращити співвідношення між акціонерним капіталом та боргом

Біля 35% необхідного капіталу забезпечити акціонерами

Продовження табл. 3.1.

1

Виробництво

Покращити якість продукції

Запровадити автоматизовану систему контролю якості

Люди

Підвищити кваліфікацію працівників

Організувати спеціальні курси та стажування

Охорона навколишнього середовища

Зменшити негативний вплив виробництва на навколишнє середовище

Провести модернізацію системи очищення стічних вод

Цінова політика

Зберегти доступний, однак достатньо високий рівень цін (асоціюється з високим рівнем якості продукції)

Провести широку рекламну компанію

Розподілення

Перейти від 2-х рівневого до 1- рівневого каналу розподілу продукції 

Відкрити мережу регіональних фірмових магазинів.

Стратегічні та тактичні рішення операційного менеджменту

Стратегічні рішення.

1. Стратегія товару визначає процес його виготовлення. Рішення пов’язані, з виробничими витратами і якістю товару. Рішення встановлюють нижню межу витрат та верхню межу якості.

. Стратегія процесу можливості процесу, котрі доступні для виробництва товару. Рішення по процесу прив’язують менеджмент до основних підходів стосовно технології, ресурсів, обслуговування.

. Стратегія вибору місця знаходження. Рішення по місцезнаходженню підприємства можуть як покращити, так і погіршити бізнес.

. Стратегія розміщення. Рішення по розташуванню потужностей, персоналу, складів і т. д. Будуть залежати від стратегії розміщення.

. Стратегія людських ресурсів. Людські ресурси основна та одна з дорогих частин будь-якого проекту, тому рішення, що приймаються в цій області, забезпечують успіх проекту.

. Поставки та стратегія. Визначення того, що повинно бути зроблено, що необхідно закупити, доставка, ціна, ефективність постачання, принцип “точно вчасно.

Тактичні рішення операційного менеджменту

1. Тактика управління запасами. Рішення по запасах повинні бути оптимальними для економії затрат на зберігання.

2. Тактика складання розкладів. Ефективність розкладів роботи та руху матеріальних ресурсівоснова своєчасного здійснення проекту.

. Тактика по якості. Рішення повинні забезпечувати потрібну якість продукції

. Тактика надійності та ремонту. Рішення повинні відповідати потрібному рівню надійності і ремонту обладнання.

Контрольні запитання:

1. Операційна стратегія підприємства.

. Матриця стратегій.

. Стратегічні і тактичні рішення операційного менеджменту.

. Чи можлива така ситуація, коли фабрика випускає високоякісну продукцію, її виробництво характеризується надійністю і гнучкістю, а споживачі усе-таки висловлюють невдоволення?

. Чому будь-якій фірмі, що працює в сфері послуг, необхідно прагнути досягти світового рівня обслуговування, навіть якщо вона не конкурує з компаніями за межами своєї країни?

. Які основні конкурентні пріоритети, зв'язані з операційною стратегією? Як змінилася їхня значимість за останні роки?

. Опишіть для кожного з основних типів пріоритетів унікальні характеристики ринкової ніші, з ними порівняні.


Тема 4. управління ВИРОБНИЦТВОМ І ОПЕРАЦІЯМИ: ПРОЕКТУВАННЯ ОПЕРАЦІЙНИХ СИСТЕМ

Ключові слова: управління виробництвом і операціями, канонічна модель, параметри виробничого процесу, кібернетична модель, концентр сполучень, ієрархічна модель, мережна модель, одиничне виробництво, серійне виробництво, масове виробництво, безупинне виробництво, інноваційне виробництво.

Управління виробництвом і операціямице управління об'єктами та процесами, за допомогою виробляються товари і/або надаються послуги.

Раніше управління виробництвом асоціювалося з управлінням тільки на машинобудівних, обробних підприємствах, складальних процесах і т.д.

Тепер теорія управління застосовується до широкого спектра дії поза виробництвом: у сфері послуг, охороні здоров'я, суспільному харчуванні, готельному господарстві, індустрії розваги і відпочинку, освіті, торгівлі, на транспорті, в органах управління.

Слід зазначити, що управління виробництвом називають управління операціями. Воно більш точно відбиває дії, які засновані на конкретних концепціях і діях. Терміниуправління операціями,операційний менеджмент,управління виробництвом,виробничий менеджментрівнозначні і взаємозамінні.

При управлінні операційною системою виробництва існує декілька моделей.

Види моделей: 

  •  канонічна
  •  кібернетична
  •  ієрархічна
  •  мережна.

Канонічна модель описує взаємозв'язки процесу виробництва і/чи надання послуг із зовнішнім середовищем. 

Зовнішня Чорна шухляда Зовнішнє 

середовище середовище 

Входи Виходи 

Постачальники Споживачі

 Ресурси Потенціал Продукція 

матеріали операції

 енергія техноло- товар

 інформація гічний послуги 

фінанси кадровий

Канонічна модель включає три елементи: 

  •  процес (виробнича чи сервісна операція)
  •  зовнішнє середовище
  •  входи (ресурси) і виходи (продукція) процесу.

До числа основних входів виробничого чи сервісного процесу відносяться ресурси:

  •  матеріальні (сировина, матеріали)
  •  енергетичні (енергія, паливо)
  •  інформаційні (технічна, технологічна, управлінська інформація)
  •  фінансові (бюджетні асигнування, кредити, інвестиції).

Параметри виробничого процесу визначаються потенціалами: 

  •  технологічним (технології, устаткування);
  •  кадровим (персонал, команда). 

У разі потреби в складі зовнішнього середовища можуть аналізуватися не тільки прямі, але і непрямі (опосередковані) зв'язки виробництва. 

У цьому випадку вводиться поняттяконцентр сполучення. 

Концентр сполученнясукупність постачальників (чи споживачів), що мають однаковий ступінь зв'язку (прямий чи опосередкований) з виробництвом або сервісом.


Тема 5. Методи прийняття рішень в операційному менеджменті

Ключові слова: теорія прийняття рішень, прийняття рішень в умовах визначеності, прийняття рішення в умовах ризику, прийняття рішення в умовах невизначеності, процес прийняття рішень, визначення проблеми та фактів, встановлення критерію рішень і цілей, формулювання моделей та зв’язків між цілями та змінними, визначення та оцінка альтернатив, вибір найкращої альтернативи, запровадження рішення, математичні моделі, статистичні моделі, моделі лінійного та математичного програмування, моделі теорії черг, імітаційні моделі, моделі запасу, мережні моделі.

Теорія прийняття рішень аналітичний підхід для вибору альтернативи чи напрямку дії. 

Вона використовується для багатьох ситуацій операційного менеджменту:

  •  при аналізі нових товарів;
  •  при плануванні виробництва;
  •  при виборі обладнання;
  •  при складанні розкладів;
  •  при плануванні обслуговування обладнання.

Існує три типи моделей рішень в теорії прийняття рішень.

  1.  Прийняття рішень в умовах визначеності. Той хто приймає рішення знає напевно наслідки будь-якої альтернативи. (Наприклад гроші в банкугарантований дохід).
  2.  Прийняття рішення в умовах ризику. Той хто приймає рішення знає про його наслідки для кожної альтернативи. (Ми не знаємо буде завтра дощ чи не будевірогідність 3%).
  3.  Прийняття рішення в умовах невизначеності. Той хто приймає рішення не знає ймовірності появи результату для кожної альтернативи. (Невідомо ймовірність того, що через 20 років демократ буде президентом).

Процес прийняття рішень.

Процес прийняття рішень базується на логіці, розглядає всі можливі альтернативи та передбачає наступні шість кроків:

  1.  Визначення проблеми та фактів, що впливають на неї. Встановлення чітко існуючої проблеми найскладніший крок.
  2.  Встановлення критерію рішень і цілей. Підприємство не повинно мати множину цілей.
  3.  Формулювання моделей та зв’язків між цілями та змінними. Змінних значень повинно бути мінімально, інакше прийняте рішення не буде адекватним.
  4.  Визначення та оцінка альтернатив. Найбільша кількість альтернативних рішень дасть можливість обрати найкраще.
  5.  Вибір найкращої альтернативи. Це рішення, що найкраще задовольняє цілі.
  6.  Запровадження рішення. Виконання дій у відповідності з вибраною альтернативою.

Слід відмітити, що кроки не завжди йдуть один за одним, можуть бути повернення та цикли.

Зазвичай для прийняття тієї чи іншої альтернативи використовують моделювання ситуації на виробництві.

Існують наступні типи моделей:

  1.  Математичні моделі ( аналіз критичної точки, витрат, прибутку).
  2.  Статистичні моделі. Оскільки багато рішень мають невизначеність, використовують статистичну теорію та імовірнісний розподіл.

Три види статистичних моделей:

а) Прогнозування.

б) Контроль якості.

в) Теорія рішень.

  1.  Моделі лінійного та математичного програмування (Планування продукту, розподіл робочої сили, теорія про перевезення і т. д.
  2.  Моделі теорії черг. Аналіз черг оцінює системи сервісу на основі параметрів: довжина черги, час очікування, коефіцієнт використання.
  3.  Імітаційні моделі. Комп’ютерна імітація реальних систем.
  4.  Моделі запасів. Облік запасів на підприємстві.
  5.  Мережні моделі. Мережне планування, побудова графіків і т.п.

Основи теорії прийняття рішень.

Для прийняття рішень будемо використовувати наступні позначення:

  1.  Терміни:

а) Альтернативанапрям дії або стратегія, яка може бути обрана.

б) Стан природиситуація, на яку той, хто приймає рішення не може впливати.

  1.  Символи, що використовуються для дерева рішень:

а) –вузол рішення, з якого обираються альтернативи.

б) –вузол стану природи.

Наприклад: Компанія хоче запровадити випуск нового товару. Реалізація проекту потребує розробки великого чи малого заводу. Дерево рішень для даної ситуації має вигляд:

 Вузол стану

 природи Сприятливий ринок

 Несприятливий ринок 

 Будувати

 великий

 завод Сприятливий ринок 

2

 Несприятливий ринок

 

Будувати

 малий завод

 Нічого не робити

Рис. 5.1. Дерево рішень.

Табличний метод прийняття рішення.

Можна скласти таблицю рішень, яка матиме такий вигляд:

Наприклад:

  •  Випадок сприятливого ринку: великий завод дає прибуток 200 тис. грн.
  •  Ринок несприятливий: чисті втрати становитимуть 180 тис. грн.

Малий завод

  •  Сприятливий ринок: 100000 грн. прибутку
  •  Несприятливий ринок: чисті втрати 20000грн.

Таблиця 5.1. 

Табличний метод прийняття рішень

Альтернативи

Стан природи

Сприятливий

ринок, тис. грн

Несприятливий

ринок, тис. грн

Будувати великий завод

Будувати малий завод

Нічого не будувати

200

100

0

-180

-20

0

Прийняття рішення в умовах невизначеності

В цьому випадку використовують три критерії для прийняття рішення:

  1.  Maximaxцей критерій знаходить альтернативу, яка максимізує максимальний вихід.
  2.  Maxminцей критерій відшукує альтернативи, що максимізують мінімальний вихід.
  3.  Рівноімовірний критерійзнаходить альтернативу з найвищим середнім виходом.

Базуючись на даних прикладу отримаємо:

  1.  Maximax вибірбудувати великий завод, це максимум від максимального значення кожної альтернативи.
  2.  Maxmin вибірнічого не робити. Це максимум із мінімальних значень.
  3.  Рівноімовірний вибірбудувати малий завод. Це максимум із середніх значень кожної альтернативи.
  4.  

Таблиця 5.2. 

Прийняття рішення в умовах невизначеності

Альтернативи

Стан природи

Максимум в ряду, тис. грн.

Мінімум в ряду, тис. грн.

Середнє по ряду

Сприятливий ринок, грн.

Несприятливий ринок, грн.

Будувати великий завод

Будувати малий завод

Нічого не будувати

200000

100000

0

-180000

-20000

0

200000

100000

0

-180000

-20000

0

10000

40000

0

Прийняття рішення в умовах ризику

Найбільш розповсюджений випадок. У цьому випадку визначається очікувана грошова віддача (expected monetary volue (EMV)) для кожного варіанту.

EMV(варіант і)= (віддача по 1-му стану природи)х(ймовірність 1-го стану природи)+(віддача по 2-му стану природи)х(ймовірність 2-го стану природи ++(віддача по останньому стану природи)х(ймовірність останнього стану природи).

Для того ж прикладу.

Ймовірність сприятливого ринку така ж, як і для несприятливого, тобто 50:50.

  1.  EMV(А1)= 200000х0,50+(-18000)х0,50=10000 грн
  2.  EMV(А2)=100000х0,50+(-200000)х0,50=400000грн 
  3.  EMV(А3)=0х0,50+0х0,50=0

Завершене дерево цілей для компанії

EMV(A1)=10000e3

матиме вигляд

Сприятливий ринок 

Віддача 200000грн

1


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

33612. Социальная инфраструктура муниципального образования: понятие и сущность 39 KB
  Социальная инфраструктура муниципального образования: понятие и сущность Три функциональноцелевых блока социальной инфраструктуры: общественнополитическая и интеллектуальнокультурная деятельность восстановление и сохранение физического здоровья коммунальнобытовое обслуживание. Целевые функции социальной инфраструктуры. Специфика финансирования объектов социальной инфраструктуры. Прогнозирование развития социальной инфраструктуры.
33613. Социальная инфраструктура муниципального образования как многоотраслевой комплекс 58.5 KB
  Целесообразное разделение функций по управлению ими между органами власти различных уровней определяется главным критерием функционирования социальной сферы улучшением условий жизни населения. На муниципальном уровне услуги социальной сферы доводятся непосредственно до потребителя. Воплощением их должны стать федеральная концепция развития отраслей социальной сферы и гарантируемые государством минимальные социальные стандарты реализуемые на уровне муниципальных образований как часть стратегии комплексного развития территории.
33614. Транспортная инфраструктура муниципальных образований 49.5 KB
  Классификация транспорта муниципального образования. Понятие транспорта. Виды городского транспорта. Особенности и недостатки городского транспорта.
33615. Жилищная инфраструктура муниципальных образований 39 KB
  Функции жилищной политики. Процесс реформирования жилищной сферы в России сталкивается с целым рядом проблем которые проявляются ярко и болезненно особенно в крупных городах в частности в г. Жилищная сфера содержит в себе огромный социально экономический потенциал исходя из этого социально экономическая роль жилья предопределяет необходимость глубокого исследования и теоретического переосмысления преобразований происходящих в жилищной сфере. Главная цель жилищной политики состоит в удовлетворении жилищных и эстетических потребностей...
33616. Понятие земельных ресурсов и собственность на землю. Категории земель 42.5 KB
  Категории земель Понятие земли и земельных ресурсов. Принципы управления земельными ресурсами установленные Земельным Кодексом РФ: 1Приоритет охраны земли перед использованием земли как недвижимого имущества. 2 Приоритет охраны жизни и здоровья человека который должен быть обеспечен при использовании земли даже если это требует больших затрат. 5 Сохранение особо ценных земель и охраняемых территорий изменение статуса которых не допускается или ограничивается к особо ценным землям и охраняемым территориям относятся ценные земли с х...
33617. Концепция национальной безопасности 49 KB
  безопасности РФ 2009 г. политики в области обеспечения безопасности личности общества и государства защищенности страны от внешних и внутренних угроз во всех сферах жизнедеятельности. Интересы личности состоят в реализации конституционных прав и свобод в обеспечении личной безопасности в повышении качества и уровня жизни в физическом духовном и интеллектуальном развитии человека и гражданина.
33618. Управление национальной безопасностью в Российской Федерации 46 KB
  Политика обеспечения национальной безопасности. Система обеспечение национальной безопасности. Основная задача и функции системы обеспечения национальной безопасности.
33619. Антитеррористическая безопасность Российской Федерации 54.5 KB
  Правовые и организационные принципы противодействия терроризму. Основные понятия принципы противодействия терроризму правовые и организационные основы профилактики терроризма и борьбы с ним минимизации и ликвидации последствий проявлений терроризма устанавливает ФЗ О противодействии терроризму от 06. Направления террористической деятельности: подготовка организация финансирование и реализация террористических актов; подстрекательство к терроризму; организация незаконных вооруженных формирований сообществ групп для реализации...
33620. СРАВНЕНИЕ РЕЖИМОВ DES 31 KB
  Режим ЕСВ Недостатки: Предоставление криптоаналитику более широких возможностей для криптоанализа по сравнению с другими криптографическими режимами. Если вам необходима главным образом простота и скорость режим ECB можно порекомендовать как самый простой и быстрый режим блочного шифра. Помимо уязвимости к вскрытию с повторной передачей алгоритм в режиме ЕСВ проще всех для криптоаналитиков.