4851

Засідання педагогічної ради з використанням проектної технології

Научная статья

Педагогика и дидактика

Засідання педагогічної ради з використанням проектної технології Готовність педагогічного колективу до інноваційної діяльності як складова професійної компетентності Епіграф: Не досить оволодіти премудрістю, потрібно також уміти користуватися нею...

Украинкский

2012-11-27

94 KB

30 чел.

Засідання педагогічної ради з використанням проектної технології

Готовність педагогічного колективу до інноваційної діяльності

як складова професійної компетентності

Епіграф: «Не досить оволодіти премудрістю, потрібно також уміти користуватися нею.»(Ціцерон)

Вступне слово  заступника директора з НВР.

     Сьогодні розмаїття різних методик, теорій, систем так наповнило шкільне життя, що вже вважається непристойним не впроваджувати інновації, не «працювати за …», не мати своєї концепції..  

   Освітянська преса майже на кожній сторінці підносить «інноваційний дух» вчительства словами «інновація», «інноваційний розвиток», «проект», «модель», повідомляє про те, як педагогічні колективи сміливо впроваджують сучасні інноваційні технології, експериментують для поліпшення навчально-виховного процесу.

1. «Мікрофон»     Що таке інноваційна діяльність?  

Термін «інновація» запозичений з латинської та означає  нове, нововведення.

Інновація в педагогіці це процес створення та впровадження нових засобів для розв’язання тих педагогічних проблем, які досі розв’язували по-іншому; відкриття нових форм, методів, способів педагогічної діяльності, вихід за межі відомого в науці й масовій практиці; творча реалізація нових теоретичних концепцій, ідей, технологій, систем навчання та виховання.

2. «Дерево інновацій» Які інновації в освіті ви знаєте?

Учителі працюють в парах, пригадуючи та записуючи на аркушиках інноваційні технології навчання. Потім на дошці заповнюють ними уявне «дерево інновацій», де ці аркушики є листочками.

           Деякі педагоги сприймають нововведення у вузькому розумінні, інші – в широкому. Дехто термін «нововведення» замінює термінами «реформа», «осучаснення», «вдосконалення», «оптимізація», «модернізація викладання» тощо.

           Най масштабнішою  інновацією в системі освіти України став перехід української школи на 12-бальну систему оцінювання учнів.

           Створення інновацій – творчий процес, що відповідає умовам пошуку нового, оригінального, оптимального.  У сучасному освітньому просторі України відбувається інтенсивне переосмислення цінностей, подолання консерватизму і стереотипів педагогічного мислення. В цих умовах пробуджується інноваційна ініціатива педагогів, розкріпачується педагогічна свідомість.  Але багато перетворень здійснюється на аматорському рівні, стихійно. Незважаючи на зростання інтересу до інноваційних процесів  і поширення поняття «інновація», досі не створено загальну теорію інноваційних процесів, та й спеціальну педагогічну. Тому за інноваційними технологіями майбутнє української педагогіки.

3. Оголошення  мети і завдань засідання педради.

Мета: розглянути основні освітні інновації, їхню класифікацію з метою подальшого застосування інноваційних технологій в навчально-виховному процесі, подати методику проектної технології; налаштувати педагогів на доцільне використання новітніх технологій  в навчальній діяльності; активізувати наукове мислення.

Завдання :

визначити значення проекту як методу  навчальної діяльності;

з'ясувати алгоритм дій вчителя та учнів на певних етапах проекту;

виробити компетентності вчителів, володіння якими є необхідною умовою
при застосування інноваційних  технологій;

створити модель навчального проекту.

4. Доповідь на тему «Проект як засіб методичної роботи.»

Щоб зробити якісь речі необхідно їх вивчити, а щоб вивчити  - необхідно їх зробити (Аристотель)

Cьогодні нереально дати знання дитині на весь вік, навчити її на все життя, забезпечивши при цьому її активну професійну та життєву позиції. Тому перед будь-яким сучасним навчальним закладом стоять завдання:

навчити учня вчитися самостійно впродовж усього життя;

ефективно використовувати отримані знання в практичному житті (професійному, громадському, власному);

постійно відчувати потребу в самовираженні та самовдосконаленні.

Проект — з грецької — шлях дослідження — система навчання, за якою учні здобувають знання й уміння в процесі планування й використання поступово ускладнюваних практичних завдань.

В українському освітньому просторі освоєння методу проектів — «соціокультурного феномену» та перспективної педагогічної технології— перебуває на початковому етапі. Хоч у практиці навчання й виховання метод проектів відомий уже досить давно. Він виник ще у 20-ті роки минулого сторіччя у США. Його називали також методом проблем, і пов'язувався він з ідеями гуманістичного напряму у філософії й освіті, розробленим американським філософом і педагогом Джоном Дьюї та його учнем Вільямом Кілпатриком. Дж. Дьюї пропонував будувати навчання на активній основі через діяльність учня відповідно до його особистого інтересу в цьому навчанні.

Серед українських педагогів цією технологією зацікавився Григорій Ващенко. Та в радянській школі вона не прижилась. В людях представники влади бачили «сліпих» виконавців, а не творчих особистостей. Та все ж цій проблемі присвятили свої праці такі російські вчені: В. М. Шульгін, Б. В. Ігнатьєв, М. В. Крупєніна. А також українські педагоги: Г. К. Селевко, Є. С. Полат, О. Пєхота А. Кікненко.

Метод проектів — педагогічна технологія, орієнтована на застосування та набуття нових  знань. Частіше за все шляхом самоосвіти, тобто спрямована на досягнення результату в процесі розв'язання значущої проблеми. Головне — результат повинен бути реальним: який можна побачити, усвідомити, проаналізувати.

Щоб досягнути результату необхідно сформувати в учнів певні компетенції. Слід зауважити , що проектна діяльність дозволяє формувати не тільки навчальні та самоосвітні, а й життєві компетентності.

Компетентність — сукупність внутрішньої позиції, норм, якостей, знань, умінь, навичок та установок.

Під час роботи над проектом учні:

Навчаються:

Формують якості:

планувати

впевненість

працювати з різними джерелами

здатність до самоосвіти

аналізувати

адекватність

аргументувати

відповідальність

презентувати

допитливість

оцінювати

зосередженість

взаємодіяти

толерантність

Вибір тематики проектів, залежить від багатьох чинників: інтересів та здібностей учнів, навчальної ситуації, яка склалася в класі, життєвого досвіду дітей, а також від зацікавленості професійних і творчих інтересів учителя.

      Раціональне поєднання теоретичних знань та їх практичне використання в проектній технології можна сформулювати тезою: «Я знаю, навіщо мені це потрібно, де і як я зможу використати все те, що я знаю».

       Завдання вчителя сьогодні — відібрати зі своїх методичних надбань усе прогресивне і змінити, модернізувати, трансформувати навчальний процес так, щоб забезпечити його дослідницький, пошуковий характер. Такий підхід сприятиме розвитку мислення, розумових творчих здібностей учнів. Дитина психологічно краще готується до сприйняття невідомого, нового для неї, і це зумовлює не тільки кращі результати в навчанні, а й сприяє формуванню її як особистості, таких моральних якостей, як цілеспрямованість, наполегливість, принциповість.

               Нині в загальноосвітній школі фактично переважає репродуктивне навчання:

• Перевага на уроці надається заучуванню, розширенню та поглибленню знань, а не їх міцності. Серед навчальних завдань дуже низька частка творчих.

• Теоретичні і практичні завдання на етапах систематизації та повторення навчального матеріалу мають переважно репродуктивний характер. Розв’язання творчих завдань часто залишається поза увагою вчителя, оскільки конкретна мета розвитку творчих здібностей не ставиться.

• Учні з метою полегшення вивчення матеріалу складають конспекти, схеми, таблиці. Але така робота не активізує пізнавальної діяльності.

           Тому випускники шкіл майже не здатні самостійно розв’язувати проблеми, виконувати практичні завдання, не можуть мислити діалектично, систематично, їм бракує творчої уяви, винахідливості. Ось чому таким актуальним є питання розвитку особистості учня, його творчого потенціалу, активності в пізнанні, практичного спрямування теоретичних знань.

        Головне завдання школи сьогодні — формування гармонійно розвиненої, активної, творчої особистості, яка буде здатна навчатися протягом усього життя, вміти застосовувати знання в певних ситуаціях.

             Потрібно, щоб учитель не допускав розумового ледарства на уроці, яке В.Сухомлинський вважав «небезпекою, що морально калічить людину», щоб навчання було цікавим та ефективним для всіх дітей, а спілкування радісним і корисним. Учитель має постійно стимулювати в учнів прагнення піднятися вище того, що вже ними досягнуто, почуття власної гідності, добрий настрій, за якого працюватиметься швидше й результативніше.

    Отже, перспективним шляхом розвитку освіти є впровадження особистісно зорієнтованих технологій. Серед них визначаються проектні технології, які забезпечують розвиток пізнавальних навичок учнів, умінь самостійно конструювати свої знання та орієнтуватися в інформаційному просторі, застосовувати теоретичну інформацію з навчальних предметів для розв'язання практичних завдань, розвиток критичного мислення.

Проектна технологія відображає основні завдання особистісно зорієнтованої педагогіки, а саме:

індивідуалізацію процесу формування навчальних компетенцій учнів;

актуалізацію особистісних знань і вмінь, наявних у кожного школяра, та формування нових;

диференціацію вибору власного ритму діяльності та основних способів досягнення мети;

налагодження міжособистісних стосунків відповідно до індивідуальних потреб та можливостей;

розвиток критичного мислення та формування  самооцінки;

формування системного самоаналізу та відкриття нових індивідуальних можливостей;

перебування в ситуації успіху — мотиваційного складника саморозвитку особистості.

Проектна діяльність є ефективною формою поєднання теорії з практикою, можливістю продемонструвати власні вміння та індивідуальні спроможності до творчої діяльності, науково-дослідницької роботи. «Проектний метод у компетентнісно спрямованій освіті — це інструмент, який створює унікальні передумови для розвитку ключових компетенцій (соціальних, полікультур-них, інформаційних, комунікативних тощо) і самостійності учня в осягненні нового, стимулюючи його природну допитливість і творчий потенціал»

Проектна діяльність, за образним висловом видатного бразильського педагога Пауло Фрейре, дозволить подолати «банківську» (об'єктивну) систему освіти, коли:

учитель вчить, а учні вчаться;

учитель знає все, а учні — нічого;

учитель думає, а за учнів думають;

учитель говорить, а учні покірно слухають;

учитель дисциплінує, а учні підкоряються;

учитель діє, а учні мають ілюзію, що діють через учителя;

учитель визначає зміст програми, а учні (яких ніхто не питав) пристосовуються до неї;

учитель змішує владу знання з власною професійною владою, яку він встановлює на противагу  свободі учнів;

учитель — суб'єкт навчального процесу, учні ж — його прості об'єкти.

Наведений перелік характеристик переконливо свідчить про те, що «банківська» модель освіти вважає людей пристосованими, керованими істотами.

У проектній діяльності докорінно змінюються відносини між учителем і учнем. Сьогодні слід якнайшвидше перевести освіту із системи авторитарних до системи толерантних відносин

Проектна діяльність допомагає молодій людині стати соціально активною, шляхом власного розвитку демонструвати здатність змінювати світ. Сила методу проектів у тому, що це метод поєднання теорії з практикою, що він пов'язує всю нашу навчальну й виховну роботу з життям, робить процес навчання вмотивованим, значущим, життєво необхідним. Однак за всієї своєї прогресивності проектне навчання не може бути єдиним, уніфікованим методом розвитку особистості. Фахівці з великим досвідом роботи в упровадженні проектних технологій стверджують, що «проектне навчання варто використовувати як доповнення до інших видів прямого чи непрямого навчання, як засіб прискорення росту і в особистісному вимірі, і в академічному».

Уміння використовувати метод проектів — це показник високої професійності і прогресивності роботи вчителя, спрямованості педагогічних зусиль на творчий розвиток учня. Сучасний учитель не тільки вчить, а більшою мірою спостерігає, відчуває, намагається зрозуміти, як дитина вчиться. У цьому значенні проектне навчання є цінним як процес, під час якого відбуваються педагогічні спостереження, формується особистісне зростання учасників проекту. Проектна робота учнів може бути успішною і якісно покращувати ефективність навчально-виховного процесу в цілому за умови правильної координації та коригування її з боку вчителя. У проектній діяльності змінюється роль учителя, він стає порадником, консультантом, партнером.

       Процес проектування характеризується частковою невизначеністю та непередбачуваністю, оскільки є вираженням самостійної діяльності учнів. Тим більше, він потребує корекції та моделювання з метою запобігання конфліктам, хаотичності й непослідовності дій. Учні зустрічаються з труднощами, визначаючи основні та проміжні цілі, відбираючи інформацію, аргументуючи свій вибір, організовуючи презентацію результатів проектної роботи.

Проектне навчання не тільки спонукає до вмотивованої цілеспрямованої діяльності учнів, а й істотно змінює роль учителя в ній. Учитель стає координатором, консультантом, який переконує силою власного досвіду, мудрості, знань.

Правила для вчителя,

який вирішив використовувати в роботі метод проектів

(розроблені Асоціацією Дальтон-план шкіл, Нідерланди)

  1.  Учитель сам вибирає, чи буде він працювати  за допомогою методу проектів. Ніхто з адміністрації  не може нав'язати йому це рішення. При цьому всі  члени шкільного колективу поділяють відповідальність за його роботу.
  2.  Учитель повністю відповідає за дітей, які беруть участь у проекті, за їхні успіхи та їхню безпеку.
  3.  Учитель довіряє учням, уважає їх рівноправними учасниками спільної творчої роботи і своєю поведінкою постійно підкреслює цю довіру.
  4.  Учитель надає учням можливість вільно й самостійно працювати. Він створює для цього всі  умови.
  5.  Учитель вибирає нову позицію, переходячи від ролі лектора й контролера до ролі помічника й наставника.
  6.  Учитель стежить за своїм мовленням з точки зору дальтонівського підходу (не «Ти зробив це не правильно!», а «Чому ти це зробив?»).

    7. Учитель втручається в самостійну роботу дітей тільки тоді, коли цього вимагають обставини або учні самі про це просять.

Визначаючи характерні особливості поведінки вчителя в організації проектного навчання, видатний український учений Г. Ващенко зауважував, що педагог «стає місцевим громадським радником», «організатором дитячого життя. Його завдання, зокрема, в тім, щоб побудувати план роботи, дібрати проекти, цікаві для дітей та відповідно до їх сил, і утворити оточення, сприятливе для роботи, для створення культурних цінностей».

«Завдання педагога — допомогти учневі у побудові індивідуальної траєкторії освіти, яка співвідноситься із досягненнями людства і спрямована на їх примноження. Індивідуальна освітня траєкторія — це персональний шлях реалізації особистісного потенціалу кожного учня»

Проектування — нове явище в українській педагогіці, варте глибокого аналізу. Проектна технологія висуває певні вимоги до її реалізації.

Вимоги до структурування проекту

Починати потрібно з вибору освітньої проблеми, актуальність якої відповідає навчальним інтересам та життєвим потребам учнів;

визначення теми проекту, його типу, кількості  учасників є наступними етапами організації ефективної проектної діяльності;

учитель починає здійснювати педагогічний супровід з перших кроків роботи над проектом; він визначає можливі критерії оцінювання результатів проектних досліджень;

важливим моментом є розподіл завдань по групах, обговорення можливих методів дослідження, пошуку інформації, творчих рішень;

самостійна робота учасників проекту здійснюється в основному в позаурочний час, на засіданнях гуртків та наукових товариств;

використання дослідницьких методів стимулює пошук та індивідуальну творчу ініціативу учасників проекту;

структурування змістової частини проекту із зазначенням поетапних результатів має на меті узагальнення отриманих результатів;

необхідним етапом виконання проектів є оформлення документальних звітів;

підготовка захисту та презентації проектного  продукту є кінцевим етапом участі учнів у проекті, що ідеально відповідає потребам поєднання «близької» і «далекої» перспектив.

Проектне навчання є непрямим, і тут цінні не лише результати, а в більшій мірі сам процес. (Андрєас Папандреу)

Вчителі нашої школи  використовують в своїй діяльності новітні технології навчання, зокрема проектні. Ще й нині сперечаються колеги, які форми роботи кращі: традиційні чи інноваційні. Але завдяки різним формам методичної роботи на рівні школи, округу, району учитель поглянув з іншого боку на свою роботу, відбулися зрушення в його свідомості, а значить – він шукатиме оптимальні форми і методи роботи на своїх уроках.

5. Робота в групах. Презентація домашніх проектів.

Група 1.  «Вимоги до особистості вчителя, що працює в режимі розвитку». Було проведено анкетування вчителів школи, учнів та батьків. Аналіз анкет «Чи готовий педагогічний колектив школи до інноваційної діяльності»

Анкета для учнів

  1.           Чим є для Вас навчання в школі? (Радість, обов'язок, примус.)  підкресліть
  2.  Який навчальний предмет найважчий і чому?
  3.  Який навчальний предмет подобається і чому?
  4.  На уроках з яких предметів найчастіше використовують ділові ігри, семінари, експерименти   та досліди, перегляд фільмів, конкурси та вікторини?
  5.  На уроках з яких предметів працювали за методами: «розумовий штурм», «мікрофон» «навчаючи — учуся», «робота в парах»?
  6.  Як часто і на яких уроках Вам дають індивідуальні завдання?

Анкета для батьків

  1.  Ім'я якого вчителя викликає задоволену усмішку Вашої дитини найчастіше і чому?
  2.  Чи чули Ви від своєї дитини про такі методи  навчання, як «мікрофон», «займи позицію», «розумовий штурм», «коло ідей», «навчаючи — учуся», «робота в парах»? З якого предмета?
  3.  Як, на Вашу думку, впливають такі нововведення на бажання вчитися у Вашої дитини?
  4.  Чи потрібно взагалі запроваджувати нові форми роботи на уроці?

Група 2. «За яких умов запровадження інновацій у школі буде успішним»

Група 3. Підготовка вчителя до інноваційної діяльності: модель методичної роботи у школі»

6. Презентація проекту розвитку школи по еколого-натуралістичному напрямку.  

Слайдові презентація підготовлена вчителем біології  Гладиш Н.Р.

7. На аркушах  учителі записують «Працюючи по новітніх технологіях ми з учнями ще зможемо …», і за методикою «снігова куля» народжується «дерево ідей», яке є передумовою планування та організації подальшої роботи колективу загалом і кожного вчителя зокрема в напрямку впровадження інновацій  у навчально-виховний процес.

8. Підсумки і висновки.

  •  Інновації є об’єктивним процесом еволюції освіти.
  •  Жодна інноваційна технологія не є універсальною.
  •  Запровадження будь-якої інновації потребує змін  -  матеріально-технічних, психологічних.
  •  Запровадження інновацій потребує програмного і методичного  забезпечення, знання методики інновацій.
  •  Інноваційні технології потребують зміни всього життя класу, а також багато часу для підготовки як учнів, так і педагога.
  •  Починати впроваджувати новітні технології потрібно поступово, адже до них треба звикнути. Краще старанно підготувати кілька занять у навчальному році, ніж часто їх проводити нашвидкуруч.
  •  Використання педагогічних інновацій не самоцій. Це лише засіб досягнення навчальної мети.
  •  Кожен учитель – творець власної технології.

9. Проект рішення педради.

1. Заступнику директора школ из НВР Кус Г.П.

1.1. Створити банк даних про інноваційні технології в шкільному методичному кабінеті і постійно його поповнювати.

                                                                         Грудень 2011р.       

1.2. Спрямувати методичну роботу школи на вивчення нових педагогічних технологій з метою подальшого їх використання в практичній діяльності.

2. Членам методичної ради школи організувати проведення методичних   заходів, що сприяють підвищенню професійної компетентності вчителя:

2.1. Практикум для вчителів щодо застосування інтерактивних технік, що
сприяють підвищенню пізнавальної активності учнів на уроці..

                                                                                                            Грудень-січень.

2.2.Індивідуальні консультації для вчителів щодо проблем застосування методу
проекту в навчально-виховному процесі.  

                                                                                                              Постійно.

3. Вчителям школи:

3.1. Проводити відкриті уроки з використанням нових освітніх технологій.

                                                                                                Протягом навчального року.

3.2. Вивчати інноваційні технології шляхом самоосвіти.

                                                                                    Постійно.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

84261. Пищевые потребности и типы питания микроорганизмов 42 KB
  В зависимости от источника углерода микроорганизмы делятся на: автотрофы сами себя питающие которые используют углерод из неорганических соединений углекислого газа и карбонатов; гетеротрофы питаются за счет других – используют углерод из органических соединений. В зависимости от источника энергии различают: фототрофы – микроорганизмы которые в качестве источника энергии используют энергию солнечного света; хемотрофы – энергетическим материалом для этих микроорганизмов являются разнообразные органические и неорганические вещества....
84262. Понятие о конструктивном и энергетическом обмене 38.76 KB
  Из веществ среды перенесенных в клетку собираются строительные блоки из которых формируются биополимеры клетки и синтезируются белки жиры углеводы нуклеиновые кислоты и другие клеточные компоненты. Обмен веществ можно рассматривать как сумму двух явлений: катаболизма энергетического обмена представляющего собой ферментативное расщепление крупных органических молекул с выделением свободной энергии которая запасается в виде макроэргических связей в молекулах АТФ; анаболизма конструктивного обмена представляющего собой синтез...
84263. Энергетический метаболизм, его сущность. Макроэргические соединения. Типы фосфорилирования 35.11 KB
  Энергия образуемая при энергетическом обмене трансформируется в энергию макроэргических связей молекул АТФ. Процесс образования АТФ называется фосфорилированием. Механизм образования АТФ у разных групп микроорганизмов неодинаков. Фотофосфорилирование – образование АТФ при поглощении квантов света молекулами хлорофилла.
84264. Энергетический метаболизм хемоорганогетеротрофов, использующих процессы брожения 35.13 KB
  Образование молекул АТФ при брожении происходит путем субстратного фосфорилирования. Основными стадиями гликолиза являются присоединение фосфатных групп от молекулы АТФ и превращение во фруктозо16дифосфат. При этом образуется свободная энергия достаточная для образования 4 молекул АТФ.
84265. Энергетический метаболизм хемоорганогетеротрофов, использующих процесс дыхания 33.75 KB
  При этом на каждые 2 атома водорода поступающих в дыхательную цепь синтезируются 3 молекулы АТФ. Таким образом суммарный энергетический эффект процесса окисления одной молекулы глюкозы теоретически составляет 38 молекулы АТФ причем 2 молекулы АТФ образуются в результате субстратного фосфорилирования а 36 АТФ – при окислительном фосфорилировании.
84266. Понятие о чистых и накопительных культурах микроорганизмов 34.34 KB
  При культивировании происходит рост культуры – физиологический процесс в результате которого увеличивается биомасса – масса клеточного вещества данного микроорганизма. Для выделения чистой культуры используют плотные питательные среды на которых каждая клетка вырастает в виде изолированной колонии – популяции микроорганизмов одного вида. Перед выделением чистой культуры из какоголибо пищевого продукта или природного субстрата например: почвы воды в котором данный микроорганизм находится в небольших количествах вначале получают...
84267. Способы культивирования микроорганизмов 33.61 KB
  Поверхностное культивирование заключается в выращивании аэробных микроорганизмов на поверхности жидких и сыпучих питательных сред. Осуществляется поверхностное культивирование в специальных ваннах – кюветах. Глубинное культивирование проводится на жидких питательных средах в которых микроорганизмы развиваются во всем объеме питательной среды. Осуществляется глубинное культивирование в специальных аппаратах – ферментаторах снабженных мешалками и системой подвода стерильного воздуха для обеспечения роста аэробных микроорганизмов.
84268. Закономерности роста статической и непрерывной культуры 35.25 KB
  Фаза ускорения роста. Эта фаза характеризуется началом деления клеток увеличением общей массы и постоянным увеличением скорости роста культуры. Экспоненциальная логарифмическая фаза роста.
84269. Классификация факторов воздействия на микроорганизмы 34 KB
  Классификация факторов воздействия на микроорганизмы Жизнедеятельность микроорганизмов тесно связана с окружающей средой. Некоторые из этих факторов необходимы клетке а некоторые наоборот вредны так как могут вызывать приостановление роста и развития микроорганизмов а при интенсивном воздействии неблагоприятных факторов может наступить гибель микроорганизмов. Под действием экологических факторов возможен также мутагенез – изменение наследственных свойств клетки. Кроме того при оценке воздействия некоторых внешних факторов различают три...