486

Охорона праці на виробництві

Реферат

Безопасность труда и охрана жизнедеятельности

При виконанні зварювальних робіт на працівників можуть впливати шкідливі і небезпечні виробничі фактори. До шкідливих виробничих факторів належать велика запиленість і загазованість робочої зони, ультрафіолетове, видиме й інфрачервоне випромінювання зварювальної дуги, шум.

Украинкский

2013-01-06

141 KB

113 чел.

ОХОРОНА ПРАЦІ НА ВИРОБНИЦТВІ

Метою даної роботи є: розробка мір покращення умов праці

При виконанні зварювальних робіт на працівників можуть впливати шкідливі і небезпечні виробничі фактори. До шкідливих виробничих факторів належать велика запиленість і загазованість робочої зони; ультрафіолетове, видиме й інфрачервоне випромінювання зварювальної дуги, шум.

  До небезпечних виробничих чинників відносяться: дія електричного струму, іскри і бризки, викиди розплавленого металу, рушійні механізми і системи, знаходяться під тиском.

  Роботи,що проводяться на електрозварювальних установках, регламентуються ДСТУ 2456-94

1. Аналіз шкідливих і небезпечних факторів

Темою дипломного проекту являється розробка технологічного процесу складання та зварювання трійника магістрального трубопроводу. Загальна довжина виробу – 1800 мм, діаметр труби- 800 мм,діаметр бокових фланців-1200 мм, матеріал – сталь 10Г2С. Оптимальною технологією зварювання вибраний спосіб автоматичного зварювання в СО2.

  При експлуатації зварювальних установок, які проектуються, присутні шкідливі та небезпечні фактори, що наведені в таблиці 1.

Таблиця 1. Небезпечні та шкідливі виробничі фактори при зварюванні і споріднених процесах[13]

Фактори

Вид процесу

Дугове зварювання

в захисних газах

(автоматичне)

Шкідливі виробничі фактори

Шкідливі речовини

хх

Випромінювання в оптичному діапазоні

Ультрафіолетове

хх

Видиме

хх

Інфрачервоне

хх

Електромагнітні поля

Магнітні поля

Іонізуючі випромінювання

Шум

х

Ультразвук

Статистичне навантаження на руку

-

Небезпечні виробничі фактори

Електричний струм

хх

Іскри, бризки і викиди розплавленого металу

хх

Механізми і вироби, що рухаються

хх

Системи, які знаходяться під тиском, що не дорівнює атмосферному

хх

Примітки: хх – інтенсивний фактор;х – помірний фактор;

(–) – незначний фактор чи його відсутність.

2. Технологічні і конструкторські вимоги безпеки праці

2.1. Вимоги до технологічних процесів

Вимоги безпеки праці до технологічних процесів зварювання встановлюються у нормативно-технічній документації згідно з ГОСТ 3.1120-83

Зварювальне обладнання, що застосовується у технологічних процесах зварювання, повинно відповідати загальним вимогам таких нормативних документів: ГОСТ 12.2.003-91, ГОСТ 12.2.049-80, ГОСТ 12.2.007.8-75, ДНАОП 0.00-1.21-98 „Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів” та ДНАОП 0.00-1.32-01 „Правила будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок” [13]

Місцева витяжна вентиляції з системами очищення видаленого повітря від аерозолю та газів повинна відповідати вимогамСНиП 2.04.05-91 і ОНД-86. Автоматичне зварювальне обладнання повинно мати вмонтовані повітроприймальні пристрої для уловлювання цих аерозолів і газів [13]

Безпека праці процесів дугового зварювання має відповідати вимогам ДСТУ 2456-94[13]

Автоматичне дугове зварювання в захисних газах. Експлуатація балонів, контейнерів зі стиснутим і скрапленим газом, рамп, повинна здійснюватись у відповідності з нормами «Правила устройства и безопасной эксплуатации сосудов, работающих под давленим».

Балони зі стиснутими газами слід розташовувати на відстані не ближче 5 м від зварювального пальника і 1 м – від отоплювальних приладів. У разі наявності на отоплювальних приладах екранів, що захищають балони від нагрівання, відстань від балона до екрана має бути не меншою 0,1 м[13]

2.2. Вимоги до виробничих приміщень

Відстань між устаткуванням, від устаткування до стін та колон

приміщення, інших споруд, ширина проходів та проїздів повинні відповідати чинним будівельним нормам, нормам технологічного проектування заготівельно зварювальних цехів та ГОСТ 12.3.002-75 [13]

Підлоги для виробничих приміщень мають бути виготовлені з матеріалів, що не згоряють і мають малу теплопровідність. Підлога повинна мати рівну не ковзку поверхню та задовольняти санітарно-гігієнічним вимогам у відповідності зі СНиП 11-В.8-71 [13]

Виробничі приміщення повинні бути обладнанні загальнообмінною припливно-витяжною вентиляцією відповідно до СНиП 2.04.05-91 [13]

Видалене повітря з виробничих приміщень в атмосферу повинно проходити фільтрацію (очищення) від шкідливих речовин до концентрацій, що не перевищують допустимих рівнів викидів, у відповідності з СНиП 2.04.05-91 та ОНД-86 [13]

Освітлення цехів, ділянок і робочих місць, де виконуються роботи з дугового зварювання, повинно відповідати СНиП 11-4-79 [13]

2.3. Вимоги до організації робочих місць

Організація, облаштування та оснащення робочих місць для зварювання мають відповідати ГОСТ 12.2.061-81[13].

Зварювання відкритою дугою виробів малих і середніх розмірів у стаціонарних умовах повинно провадитись  у спеціально обладнаних кабінках. Кабіни мають бути з відкритим верхом, а між стінками кабіни та підлогою належить залишати зазор не менший 50 мм, при зварюванні в середовищі захисних газів – не менше 300 мм. Вільна площа в кабіні на один зварювальний пост повинна складати не менше 3 м2.

Стаціонарні робочі місця для зварювання металоконструкцій масою понад 15 кг повинні бути обладнанні вантажопідйомними пристроями згідно з СП № 1009-73 [13].

Стаціонарні робочі місця, пости та стенди для тих способів зварювання, які супроводжуються виділенням у повітря робочої зони аерозолів і газів, належить обладнати пристроями місцевої витяжної вентиляції та атестувати їх на відповідність нормам ГДК.

3. Засоби та заходи захисту від ШНВФ

3.1. Захист від шкідливих речовин

Основним джерелом забруднення повітря робочої зони є автоматичне зварювання в захисних газах. При зварюванні чорних металів у повітря виділяються аерозолі та гази. Джерелом утворення зварювальних аерозолів є електродний дріт .

Тому при автоматичному  зварюванні в захисних газах плавким електродом   згідно з ДСТУ 2456-94потрібно використовувати місцеву вентиляцію[13].

Розрахунок об’єму повітря, яке необхідно видалити місцевою вентиляцієюLм, визначають, виходячи з заданої швидкості всмоктування біля джерела виділення шкідливих речовин, характеристики спектру швидкостей всмоктування для певної конструкції всмоктувального отвору та наявності поверхонь, що огороджують зону всмоктування. У цьому випадку

Lм = 3600 F0 V0 ,

де F0–площа відкритого перерізу витяжного отвору відсмоктувача, м2(F0=0,2м2); V0 – швидкість всмоктування повітря у цьому прорізі, м/с.

Значення V0 знаходять, виходячи з умов забезпечення заданої швидкості повітря Vх  в зоні зварювання.

Швидкість руху повітря, що створюється місцевими відсмоктувачами біля джерел виділення шкідливих речовин для:

  •   автоматичного способу зварювання в захисних газах, повинна бути0,5м/с.

Рис.6.1 Пересувний  фільтровентиляційний агрегат «Джміль-1500»:

1 – фільтруючий блок; 2 –повітропровод; 3 – пристрій фіксації;

4 – возик.

 

-

3.2. Захист від випромінювання оптичного діапазону

При автоматичному зварюванні в захисних газах має місце ультрафіолетове, видиме та інфрачервоне випромінювання.

Інтенсивність теплового випромінювання в оптичному діапазоні (ультрафіолетове, видиме, інфрачервоне) на постійних робочих місцях не повинна перевищувати допустимих величин, наведених у таблиці 3.1.

Якщо за технічних причин неможливо досягти зазначених щільностей потоку випромінювання, то необхідно застосовувати заходи захисту: екранування джерела випромінювання, застосування кабін чи поверхонь з радіаційним охолодженням, повітряним душуванням (з допустимою швидкістю  руху повітря меншою 3,5 м/с), використання теплозахисних килимків, взуття, охолоджуваних костюмів [13].

Захист працівників від інфрачервоного випромінювання забезпечується скороченням впливу джерел теплового випромінювання відповідно до даних таблиці3.2.

Таблиця 3.1. Допустима інтенсивність теплового випромінювання в оптичному діапазоні[13]

Зона спектра

Довжина хвилі, мкм

Допустима* інтенсивність теплового випромінювання, Вт/м2

Зона спектра

Довжина хвилі, мкм

Допустима інтенсивність теплового випромінювання, Вт/м2

Ультра-фіолетова

0,22 – 0,28

0,001

Інфра-червона

0,76 – 1,4

100

0,28 – 0,32

0,05

1,4 – 3

120

0,32 – 0,4

10

3 – 5

150

5

120

*Допустима інтегральна інтенсивність теплового випромінювання не повинна перевищувати 350 Вт/м2

Таблиця 3.2. Інтенсивність теплового випромінювання, Вт/м2[13]

Максимальна довготривалість випромінювання, хв

350

700

1050

1400

1750

2100

2450

2800

Одноразова сумарна протягом години

20            15

  12           9           7

 5           3,5       2,5

45

30

15

3.3. Захист від шуму

Так, як фактор шуму помірний, то застосувати додаткові засоби захисту не потрібно.

3.4. Захист від небезпечних виробничих факторів

Під час зварювання відкритою дугою для захисту очей та обличчя електрозварника від випромінювання дуги, бризок розплавленого металу та іскор слід застосовувати щитки згідно з ГОСТ 12.4.035-78 зі світлофільтрами за ОСТ 21-6-87 та ДСТУ EN 169-2001 [13].

Для захисту рук необхідно застосовувати рукавиці згідно з ГОСТ 12.4.010-75.

Для зниження небезпеки ураження електричним струмом працюючі повинні забезпечуватися килимками згідно ГОСТ 4997-75, а також в умовах підвищеної небезпеки (обмежених просторах) – калошами згідно з ГОСТ 13385-78, рукавицями типу Ен та Ев згідно нормативно-технічної документації.

Вентилі газових балонів, редуктори,  слід оберігати від потрапляння на них мастила.

Під час експлуатації балонів забороняється витрачати газ, що в них залишається, до тиску менше 0,05 МПа, а у разі відбору ацетилену з балонів з розчиненим ацетиленом – не менше величин, наведених у таблиці[13]:

Температура повітря, ºС

Нижче –5

Від –5

до +5

Від +5

до +15

Від +15

до +25

Від +25

до +35 і вище

Залишковий тиск, МПа

0,05

0,1

0,15

0,2

0,3

Перед встановленням редуктора вентиль балону потрібно продувати протягом 1 с, а до початку роботи перевірити герметичність під’єднання редуктора до вентиля і герметичність самого редуктора, використовуючи для цього тільки мильну воду.

Основними причинами ураження персоналу електричним струмом є доторкання: до струмоведучих частин, що знаходяться під напругою в робочому режимі; до струмоведучих частин, що випадково опинились під

напругою; до неструмоведучих частин, що опинились під напругою внаслідок пошкодження електроізоляції; ураження електричною дугою та напругою кроку.

В їх конструкції для захисту від ураження струмом в робочому режимі використовуються[13]:

  •  ізоляція струмоведучих частин (робоча, додаткова, подвійна, посилена);
  •  безпечна напруга в електричному колі;
  •  елементи для захисного заземлення металевих неструмоведучих частин виробу, які можуть опинитись під напругою (при пошкодженні ізоляції, порушенні режиму роботи тощо);
  •  оболонки для запобігання можливості випадкового доторкання до струмоведучих частин та частин, що рухаються і нагріваються;
  •  блокування для запобігання помилкових дій та операцій;
  •  екрани та інші засоби захисту від небезпечного і шкідливого впливу електромагнітних полів, теплового, оптичного і рентгенівського випромінювання;
  •  засоби вилучення небезпечних і шкідливих речовин, що утворюються в процесі експлуатації;
  •  елементи, призначені для контролю ізоляції та сигналізації щодо її пошкодження, а також для вимикання виробу при зменшенні опору ізоляції нижче від допустимого рівня;
  •  попереджувальні надписи, знаки, фарбування в сигнальні кольори та інші засоби сигналізації про небезпеку (у поєднанні з заходами безпеки);
  •  виконання вимог ергономіки.

3.5 Електробезпека

Електричне обладнання, що застосовується для зварювання, і його експлуатація повинні відповідати вимогам ДНАОП 0.00-1.32-01 та ДНАОП 0.00-1.21-98[13].

Корпус будь-якої електрозварювальної установки необхідно заземлювати. Захисне заземлення і занулення виконується згідно з ГОСТ 12.1.030-81. Послідовне включення в заземлюючий провідник декількох апаратів забороняється [13].

Окремі елементи зварювального кола, а також відрізки зварювальних кабелів при нарощувані довжини повинні бути з’єднані роз’ємними з'єднувальними муфтами. Забороняється з’єднувати зварювальні кола скрутками з оголеним кабелем. Струмопідвідні кабелі зварювального кола повинні бути по всій довжині ізольовані та захищені від механічних ушкоджень. Зворотнім проводом, що з’єднує зварювальні вироби з джерелом зварювального струму, можуть слугувати гнучкі, а також металічні шини достатнього перерізу, зварювальні плити і сама зварювана конструкція. Використання в якості зворотнього проводу мережі заземлення металевих будівельних конструкцій будівлі,комунікацій і незварювального технологічного обладнання забороняється. З’єднання між собою окремих елементів, що використовуються в якості окремого проводу, повинно виконуватися ретельно (зварюванням або зажимом струбциною). При зварюванні кругових швів допускається з’єднання зворотнього проводу з  виробом, що зварюється, за допомогою ковзкого контакту. Зажим вторинної обмотки трансформатора, до якого підключається зворотній провід, а також аналогічні зажими у зварювальних випрямлячах і генераторах, в яких обмотки збудження підключаються до розподільчої електричної мережі без розділяючого трансформатора, необхідно заземлювати.

Забороняється залишати на робочому місці електрозварювальний інструмент, що знаходиться під напругою. Пересувні електрозварювальні установки під час їх пересування необхідно відключати від мережі.

                                           4. Пожежна безпека

Згідно з ОНТП 24-86 приміщення, у яких виконуються зварювальні роботи, за вимогами вибухопожежної небезпеки належить до категорії Г (негорючі речовини й матеріали у гарячому, розжареному, розплавленому станах, процеси обробки яких супроводжуються виділенням променистої теплоти, іскор та полум’я; горючі гази, рідини, тверді речовини, які спалюються чи утилізуються у вигляді палива)[13].

Згідно з ПУЕ у приміщенні виділяється зона ІІ-ІІа, де обертаються тверді горючі речовини.  Категорія за БЕМЗ (безпечний експериментальний зазор між фланцями оболонки, мм) – ПА (>0,9 мм). Група вибухобезпеки сумішей (за температурою самозапалювання) – ТІ (ТС) В > 450 ˚С.

Ступінь вогнестійкості будівлі – І (не допускається поширення вогню на основні будівельні конструкції), мінімально допустиме обмеження вогнестійкості – 2,5 год, максимально допустиме обмеження поширення вогню для внутрішніх стін – 25 см.

Клас пожежі – Е (пов'язаний з аваріями електроустановок) наведено в таблиці 4.1.[14].

Пожежна безпека (ГОСТ 12.1.004-85) забезпечується[13].

  •  запобігання спалаху ізоляції при КЗ за рахунок максимального струменевого захисту;
  •  запобігання утворення горючого середовища за рахунок надійної герметизації обладнання, обмеженням застосування і зберігання горючих і вибухонебезпечних речовин;
  •  застосування пожежної сигналізації з датчиком (ИДФ-І, ДПІД і др.);
  •  використанням вогнегасників для класу пожежі Е вогнегасники типу УО, ОП-10А.

Передбачається також аварійне зливання пожежонебезпечних рідин, аварійне втравлювання горючих газів із апаратури.

Приміщення обладнується засобами колективного та індивідуального захисту людей від небезпечних факторів пожежі та протидимного захисту.

Таблиця 4.1. Клас пожежі, пов'язаний з аваріями електроустановок[13].

Клас пожежі – Е

Характеристика горючого середовища

Електроустановки

Вогнегасні засоби

CO2, порошки, галоїдовуглеводні


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

10476. Метан - найпростіша органічна сполука, його склад, електронна й структурна формули, тетраедрична будова молекули. Фізичні властивості, поширення в природі 806 KB
  Тема. Метан найпростіша органічна сполука його склад електронна й структурна формули тетраедрична будова молекули. Фізичні властивості поширення в природі Навчальна мета уроку: через систему пізнавальних завдань сформувати знання про склад будову метану його фіз
10477. Мило, його склад, мийна дія. Синтетичні мийні засоби 70.5 KB
  Тема: Мило його склад мийна дія. Синтетичні мийні засоби. Мета: навчальна: сформувати уявлення про склад мила і мийних засобів їх мийну дію порівняти властивості мила і мийних засобів; закріпити знання про властивості карбонових кислот жирів естерів твердість води...
10478. Мій перший педагогічний досвід. Роздуми про мій перший урок 39 KB
  Мій перший педагогічний досвід. Роздуми про мій перший урок. 13.02.2009р. 10клас â€Насичені вуглеводні€. Прийшовши до школи я була дуже рада що мені випала можливість проводити уроки. Перед своїм першим уроком я готувалась два дні заздалегідь. Перше що було у моїй ...
10479. Місце елементів-металів у періодичній системі хімічних елементів Д.І. Менделєєва та особливості будови їх атомів 57.5 KB
  Тема: Місце елементівметалів у періодичній системі хімічних елементів Д.І. Менделєєва та особливості будови їх атомів. Металічний хімічний зв’язок. Загальні фізичні властивості металів. Навчальна мета: спираючись на знання періодичного закону та типи хімічних зв’яз...
10480. Насичені вуглеводні. Номенклатура 201 KB
  Дата: Тема: Урок залік з теми Насичені вуглеводні. Номенклатура.€ Тип уроку: урок застосування знань умінь та навичок. Навчальна мета: Конкретизувати та поглибити знання учнів з теми Насичені вуглеводніâ€. Навчити учнів застосовувати загальні зако...
10481. Семінар з теми Ненасичені вуглеводні етиленового ряду 177 KB
  Дата: Тема: Семінар з теми Ненасичені вуглеводні етиленового ряду Навчальна мета: Конкретизувати та поглибити знання учнів з теми Ненасичені вуглеводні етиленового рядуâ€; Навчити учнів застосовувати загальні закономірності для пояснення властивосте
10482. Ненасичені вуглеводні. Етилен як представник ненасичених вуглеводнів. Склад молекули, електронна та структурна формули, sp2-гібридизація електронів, σ- та π-звязки 63 KB
  Тема: Ненасичені вуглеводні. Етилен як представник ненасичених вуглеводнів. Склад молекули електронна та структурна формули sp2гібридизація електронів σ та πзв’язки. Навчальна мета: сформувати поняття про новий гомологічний ряд – алкени; ознайомити з новим видом гі...
10483. Ненасичені вуглеводні. Етилен як представник ненасичених вуглеводнів. Склад молекули, електронні та структурні формули, кратні звязки 64.5 KB
  Тема: Ненасичені вуглеводні. Етилен як представник ненасичених вуглеводнів. Склад молекули електронні та структурні формули кратні зв’язки. Гомологи етилену. Ізомерія карбонового скелету і положення кратного зв’язку. Номенклатура алкенів. Мета: навчальна: сформуват...
10484. Одержання кисню в лабораторії. Реакції розкладу. Поняття про каталізатори 56 KB
  Тема: Одержання кисню в лабораторії. Реакції розкладу. Поняття про каталізатори. Навчальна мета: розглянути основні лабораторні способи добування кисню дати уявлення про реакцію розкладу каталізатор. Виховна мета: виховувати в учнів самостійність вміння виконува