48741

Журналістський фах. Методичні вказівки

Книга

Журналистика, издательское дело, полиграфия и СМИ

Огляд коментар стаття рецензія лист кореспонденція: характерні риси і тенденції у сучасній пресі на прикладі одного або групи видань 1215. Літературна основа кореспонденції на прикладі. Факт як фундамент кореспонденції на прикладі. Адресність і документальність кореспонденції на прикладі.

Украинкский

2013-12-14

42 KB

3 чел.

7

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Інститут журналістики

Кафедра періодичної преси

Карась М.А., Радчик Р.В.

Методичні вказівки

до виконання курсових робіт

з предмету “Журналістський фах”

Київ – 2006

Методичні вказівки до виконання курсових робіт з предмету “Журналістський фах”/ Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка/ Укл. М.А. Карась, Р.В. Радчик – К., 2006.  -  7 с.

Укладачі

М.А. Карась, Р.В. Радчик

Затверджено радою

Інституту журналістики   24 квітня 2006 року

Курсова робота виконується на 2-3 курсі навчання. Студенти, що спеціалізуються на пресовій журналістиці, виконують роботу з предмету “Журналістський фах” і мають на меті продемонструвати знання інформаційних і аналітичних жанрів, журналістських методів, історії преси, особливостей мови ЗМІ, опанованих на лекціях і семінарах у попередніх семестрах. Метою написання курсових робіт є  також відпрацювання навичок письмового дослідження. Курсова має навчально-пізнавальне спрямування і містить такі чотири структурних частини: вступ, основна частина, висновки, список літератури. Список літератури має містити 25-30 джерел.

Обсяг роботи становить 25-30 сторінок, або 40-55 тисяч знаків.

Вимоги до змісту. Загальні фрази  не можуть бути ключовими твердженнями у роботі. Найкращі студентські  дослідження у вступі висувають суперечливу тезу або кілька тез, які варто і потрібно обгрунтувати і довести. Наприклад, теза “газети відіграють важливу роль у суспільно-політичному житті держави” навряд чи викликає сумнів, а тому робота у такому ключі дістане низький бал. А от теза “журналістські розслідування у газеті “33 канал” на половину знизили ступінь корупції у регіоні” передбачає низку запитань, а відтак очікується продуктивне обгрунтування з боку студента-дослідника.

Вимоги до викладу. Кожна сторінка вступу, висновків, основної частини в ідеалі повинна містити 1-2 цитати на підтвердження думки студента-дослідника.  Посиланнями слугують наукові тексти або цитати з досліджуваних періодичних видань. Оформлювати цитати за таким зразком. “Жодна із доступних нам загальнополітичних газет не має постійної оглядової рубрики,” зазначає В.Здоровега.[2, с.201]. 2 – порядковий номер наукової праці у вашому списку літератури, с. – номер сторінки, на якій стоїть цитата.  Цитати з періодичних видань можна  подавати у тексті без квадратних дужок, позначивши лише назву видання і день виходу у звичайних дужках.

Вимоги до оформлення. Правила оформлення курсових робіт відповідають стандартним вимогам до академічних документів, що затверджені Всеукраїнською атестаційною комісією. Робота друкується на одній стороні аркуша білого паперу формату А4 шрифтом Times New Roman текстового редактора Word розміру 14 з полуторним міжрядковим інтервалом. Береги на аркуші: лівий, верхній і нижній не менше 20 мм,  правий не менше 10 мм. Помилки і неточності можна виправляти підчищенням або забілювати коректором. Допускається наявність не більше двох виправлень на одній сторінці. Заголовки структурних частин курсової роботи  друкують великими літерами (ВСТУП, ВИСНОВКИ, СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ). Відстань між заголовком і текстом становить 3-4 інтервали. Кожну структурну частину курсової роботи треба починати з нової сторінки.

Орієнтовні теми курсових робіт

1. Вплив на свідомість як функція журналістської аналітики.

2. Активізація мисленнєвої діяльності читача як функція журналістської аналітики.

3. Журналістське розслідування як функція журналістської аналітики.

4. Прогнозування  як функція журналістської аналітики.

5-11. Огляд /коментар/стаття/рецензія/лист/кореспонденція: характерні риси і тенденції у сучасній пресі (на прикладі одного або групи видань)

12-15. Морально-етичні/юридичні/наукові/ емоційно-образні аргументи в аналітичних матеріалах (тематика і періодика за вибором).

16-21. Майстерність газетної аналітики Ю. Мостової/С. Рахманіна/С. Колесника/ І. Бокого/Т.Коробової та ін. (обрати одного впливового або  улюбленого журналіста і довести його майстерність).

22. Літературна основа кореспонденції (на прикладі...)

23. Факт як фундамент кореспонденції (на прикладі...)

24. Адресність і документальність кореспонденції (на прикладі...)

25. Співвідношення логічного і образного мислення в кореспонденції.

26. Особливості публіцистичного аналізу в статті.

27. Композиція і стиль загальнополітичної статті (на прикладі...)

28. Єдність думок і почуттів у статті (на прикладі...)

29. Правда факту і правда життя в загальнополітичній статті (на прикладі...)

30. Співвідношення фактів і висновків у статті (на прикладі...)

31. Призначення теоретико-пропагандистської статті в сучасній періодиці (з досвіду...)

32. Актуальність і конкретика проблемної статті (на прикладі...)

33. Пошуковість, відкриття і соціальна пильність журналіста (з досвіду роботи журналістів газети ... при підготовці проблемних статей).

34. Аргументованість доказів і переконливість викладу в проблемній статті (з досвіду роботи ...)

35. Тональність і міра критики в критичній статті (на прикладі...)

36. Публіцистичний коментар і нотатки публіциста на шпальтах...

37. Соціальна відповідальність і майстерність жураналіста-коментатора (на прикладі...)

38. Єдність інтелектуального і емоційного в публіцистичному коментарі (на прикладі...)

39. Патетика і поезія переконаності журналіста-коментатора (на прикладі...)

40.Огляд преси як метод підвищення журналістської майстерності (на прикладі...)

41. Етапи журналістського аналізу.

42. Мовностилістичні засоби рецензії (на прикладі...)

43. Ефективність і дієвість періодичних видань: читач-редакція-читач.

44. Композиційно-стилістичні особливості відкритих листів В. Яворівського до Президента Кучми і Премєр-міністра Януковича.

45. Майстерність роботи з листами читачів на прикладі газети “Порадниця”.

46. Жанрова розмаїтість статей на сторінках газети “День”.

47. Специфіка літературно-мистецьких оглядів у тижневику “Столичные новости”.

48. Сучасна редакційна стаття (на прикладі українсько-американської газети “Свобода”).

49. Методологія журналістського аналізу.

50. Інформаційно-аналітична діяльність журналіста.

Література: 

Довідник здобувача наукового ступеня. – К., 2000.

Здоровега В.Й. Теорія і методика журналістської творчості. – Львів, 2004.

Карпенко В.О. Основи професіональної комунікації. – К.: “Либідь”, 2001.

Крайнікова Т.С. Студентські науково-дослідні роботи. – К., 2005.

Кузнецова О.Д. Аналітичні методи у журналістиці. – Львів, 2002.

Пономарів О.Д. Культура слова. – К.: “Либідь”, 1999. 

Тертычный А.А. Жанры периодической печати. – М., 2002.

Шкляр В.І. Теорія і методика  журналістської творчості. - К., 1999.

Minto, Barbara. The Pyramid Principle. Prentice Hall, London, 1995.

Навчальне видання

Методичні вказівки до виконання курсових робіт з предмету “Журналістський фах”

Укладачі М.А. Карась, Р.В. Радчик

Підписано до друку 04.05.2006. Формат 60 + 84 1/16 Гарнітура Times

Обл. вид. арк. 0,4  Тираж 100

Віддруковано у навчально-поліграфічній лабораторії

Інститут журналістики.

04119, київ, вул. Мельникова, 36/1


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

25596. Гештальт-Психология 44.5 KB
  ГештальтПсихология Возникла одновременно с бихевиоризмом когда все хотели пересмотреть предмет психологии вообще общее недовольство типа 1910год Были против структурализма и функционализма. Вертгеймер открыл фифеномен через щель пропускали свет с различными интервалами времени – возникало восприятие движения использовал стробоскоп вращение изображений создает иллюзию их движения Вывод: в сознании есть целостные образы гештальты неразложимые на элементы. Понятие инсайта изза переструктурирования гештальта Опыт Келера с курами:...
25597. Зарождение Фрейдизма, его основные разделы, положения и критика 96.5 KB
  Зарождение Фрейдизма его основные разделы положения и критика. Фрейда 1856 1939 формировался в условиях и под воздействием политического и социального развития Австрии конца прошлого начала нынешнего столетия. Фрейд Толкование сновидений Автобиография и др. Фрейда его понимание человека согласно которому под напором инстинктов сексуальности и в силу бессознательности психических процессов признавалось что Я не хозяин в собственном доме объективно отражали кризис буржуазной личности типичное самоощущение индивида в...
25598. Неофрейдизм 60.5 KB
  Эти трудности отразились в судьбе каждого человека. Хорни 1885 1952 выступила с социологизированным вариантом фрейдизма в котором поставила проблему социальной в терминологии Хорни культурной обусловленности формирования характера человека и неврозов. Эти защитные механизмы формируются с детства и становятся той бессознательной основой на которой строятся представления человека о самом себе. При этом задача воспитания сводится к социальной адаптации человека.
25599. Возникновение гуманистической психологии 34 KB
  Возникновение гуманистической психологии. был основан Журнал гуманистической психологии и создана Ассоциация за гуманистическую психологию. состоялась конференция положившая начало гуманистической психологии. Непосредственными предпосылками явились исследования по психологии личности конца 30х гг.
25600. Маслоу и его концепция самоактуализирующейся личности 48 KB
  Маслоу и его концепция самоактуализирующейся личности. Маслоу окончил Висконсинский университет и получил степень доктора психологических наук в 1934 г. Именно этот ученый его личность стиль жизни и творчества навели Маслоу на мысль о самоактуализировавшейся личности. Собственная теория Маслоу которую ученый разработал к 50м годам изложена им в книгах К психологии бытия 1968 Мотивация и личность 1970 и др.
25601. Роджерс и его личностно-ориентировананный подход в психологии и психиатрии 66.5 KB
  Этот мир создаваемый человеком может совпадать или не совпадать с реальной действительностью так как не все предметы в окружении человека осознаются им. Говоря о структуре Я Роджерс пришел к выводу о том что внутренняя сущность человека его Самость выражается в самооценке которая является отражением истинной сути данной личности его Я. Тем не менее уже в раннем возрасте она руководит поведением человека помогая понять и отобрать из окружающего то что присуще именно данному индивиду интересы профессию общение с определенными...
25602. Когнитивное направление в современной зарубежной психологии 51.5 KB
  Когнитивное направление в современной зарубежной психологии Работы Пиаже и Брунера во многом способствовали появлению нового направления появившегося уже в 60х годах XX в. когнитивной психологии. В когнитивной психологии психика рассматривается как система когнитивных реакций и постулируется связь этих реакций не только с внешними стимулами но и с внутренними переменными например с самосознанием когнитивными стратегиями селективностью внимания и т. Серьезное достоинство когнитивной психологии точность и конкретность полученных...
25603. Начало марксистско-ленинской перестройки в отечественной психологии 26.5 KB
  Корнилов 18791957. Используя идею диалектического единства Корнилов надеялся преодолеть как агрессивную односторонность рефлексологии Бехтерева и Павлова она претендовала на единственно приемлемое для материалиста объяснение поведения так и субъективизм интроспективного направления лидером которого в России был Г. Основным элементом психики Корнилов предложил считать реакцию. Став директором бывшего челпановского института Корнилов предложил сотрудникам изучать психические процессы в качестве реакций восприятия памяти воли и т.
25604. Рубенштейн и разработка им философских основ психологии в 30 и в послевоенные годы 27 KB
  Маркса он обосновал принцип единства сознания и деятельности который позволил дать новаторскую трактовку сознания не как внутреннего мира познаваемого субъектом только посредством самонаблюдения а как высшего уровня организации психической деятельности предполагающего включенность личности в контекст ее жизненных связей с объективным миром. Предполагалось что природа сознания является изначально социальной обусловленной общественными отношениями. На основе принципа единства сознания и деятельности Рубинштейном был проведен большой цикл...