48776

Методичні рекомендації до виконання і захисту курсових робіт у педагогічних коледжах

Курсовая

Педагогика и дидактика

У додатках представлені зразки окремих компонентів курсової роботи. Структура курсової роботи Структура курсової роботи з практикуму навчальних майстерняхСтруктура курсової роботи з декоративноприкладного мистецтва

Украинкский

2013-12-15

207 KB

0 чел.

PAGE  2

Волинська обласна рада

Управління освіти і науки Волинської облдержадміністрації

Вищий комунальний навчальний заклад

«Володимир-Волинський педагогічний коледж ім. А. Ю. Кримського»

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ДО ВИКОНАННЯ І ЗАХИСТУ КУРСОВИХ РОБІТ

У ПЕДАГОГІЧНИХ КОЛЕДЖАХ

Володимир-Волинський


УДК 377.8

ББК 74.58

Ю 32

Юринець О.О., Симчук Н.Р. Методичні рекомендації до виконання і захисту курсових робіт у педагогічних коледжах: Методичний посібник / О.О.Юринець, Н.Р.Симчук . – ВВПК, 2011. – 33 с.

Посібник містить повний опис вимог до літературного оформлення, структурних компонентів, змісту курсових робіт, що виконуються студентами педагогічних коледжів. Пропонуються також вимоги до укладання списку використаних джерел. У додатках представлені зразки окремих компонентів курсової роботи.

Посібник рекомендується студентам та викладачам педагогічних коледжів  для керівництва у час підготовки та захисту курсових робіт.

УДК  377.8

ББК 74.58

Ю 32

© Юринець, 2011

© ВВПК, 2011


ЗМІСТ

І. ВИМОГИ ДО ПІДГОТОВКИ ТА ВИКОНАННЯ КУРСОВИХ РОБІТ З ПЕДАГОГІКИ, ФАХОВИХ МЕТОДИК ТА ДІЛОВОДСТВА

4

1.1. Загальні положення …………………………………………………..

4

1.2. Порядок виконання та структура курсових робіт ………………….

4

1.3. Структура курсової роботи …………………………………………..

5

1.4. Опис структурних елементів ………………………………………...

6

ІІ. ВИМОГИ ДО ВИКОНАННЯ КУРСОВИХ РОБІТ З ПРАКТИКУМУ У НАВЧАЛЬНИХ МАЙСТЕРНЯХ ТА ДЕКОРАТИВНО-ПРИКЛАДНОГО МИСТЕЦТВА ……………………...

10

2.1. Загальні положення ………………………………………………….

10

2.2. Вимоги до виробу ……………………………………………………

10

2.3. Структура курсової роботи з практикуму навчальних майстернях

11

2.4. Структура курсової роботи з декоративно-прикладного мистецтва

12

2.5. Характеристика етапів курсової роботи …………………………….

12

ІІІ. ОФОРМЛЕННЯ ВИСНОВКІВ ДО КУРСОВИХ РОБІТ …………..

16

ІV. ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ ДОДАТКІВ ………………………..

16

V. ЛІТЕРАТУРНЕ ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ …………..

17

VI. СКЛАДАННЯ СПИСКУ ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ …………..

18

VІІ. ЗАХИСТ І ОЦІНЮВАННЯ КУРСОВИХ РОБІТ …………………..

24

ДОДАТКИ …………………………………………………………………...

27


І. ВИМОГИ ДО ПІДГОТОВКИ ТА ВИКОНАННЯ КУРСОВИХ РОБІТ З ПЕДАГОГІКИ, ФАХОВИХ МЕТОДИК ТА ДІЛОВОДСТВА

1.1. Загальні положення

Курсова робота є обов'язковою складовою частиною процесу науково-методичної й професійної підготовки молодшого спеціаліста за спеціальностями 5.01010101 «Дошкільна освіта», 5.01010201 «Початкова освіта», 5.01010301 «Технологічна освіта», 5.02010501 «Діловодство», 5.02020501 «Образотворче мистецтво». Це форма самостійної творчої роботи студента. Курсова робота перевіряє не лише теоретичну і практичну підготовку майбутнього фахівця, але і його вміння працювати з літературою, досліджувати, аналізувати, систематизувати, узагальнювати педагогічний та науковий досвід, вести науково-педагогічні дослідження під керівництвом викладача. Підготовка цих робіт дає можливість студентам: систематизувати здобуті теоретичні знання, перевіряти їх якість, науково і креативно мислити, розвивати пізнавальну активність, аналізувати та порівнювати різні підходи щодо розв'язання певної педагогічної проблеми.

Наукова робота виявляє здатність студента до самостійного осмислення проблеми; формує початкові вміння вести науковий експеримент, чітко й логічно викладати свою думку; перевіряє рівень володіння сучасними методами навчання, здатність застосовувати здобуті теоретичні знання на практиці, а також уміння формулювати висновки, рекомендації, оформляти результати.

1.2. Порядок виконання та структура курсових робіт

Готуючись до виконання курсової роботи, у вересні-жовтні студент обирає тему із Переліку рекомендованого засіданням організаційно-методичної комісії коледжу. Тема повинна зацікавити студента, викликати прагнення глибоко вивчити її суть. Після визначення теми студент повинен отримати першу настановчу консультацію у керівника виконання курсової роботи. Під час консультації визначаються: загальні вимоги до роботи, порядок її виконання, орієнтовний план, джерела, які підлягають вивченню, зміст та методика проведення конкретного дослідження, визначаються терміни виконання етапів роботи.

Курсова робота передбачає такі етапи:

• добір теми, настановча консультація;

• затвердження графіку виконання роботи;

• складання бібліографії з теми;

• вивчення літературних джерел із теми дослідження;

• затвердження плану курсової роботи;

• формування наукового апарату;

• додаткове вивчення літератури;

• збір емпіричного матеріалу (проведення спостережень, опитування, тестування);

• підготовка першого варіанту роботи (до виходу на переддипломну практику);

• перевірка керівником першого варіанту роботи;

• внесення змін до плану та змісту роботи;

• оформлення остаточного варіанту роботи згідно вимог;

• подача курсової роботи у навчальну частину (за 2 тижні до захисту).

1.3. Структура курсової роботи

Курсова робота повинна містити:

• титульний аркуш;

• зміст;

• вступ;

• основну частину (розділи та підрозділи);

• висновки;

• список використаних джерел;

• додатки (при необхідності).


1.4. Опис структурних елементів

Титульний аркуш курсової роботи оформляється відповідно до Додатку А.

Зміст подають на початку курсової роботи (Додаток Б). Він містить найменування та номери початкових сторінок усіх розділів, підрозділів, пунктів (якщо вони є і мають заголовок), зокрема, вступу, висновків, додатків, списку використаних джерел та ін. Вступ розкриває сутність і стан наукової проблеми та її значущість, обґрунтування необхідності проведення дослідження, а також подають загальну характеристику курсової роботи в рекомендованій нижче послідовності (Додаток В).

Актуальність теми (обґрунтування доцільності роботи). Актуальність та ступінь дослідженості проблеми розкривається шляхом стислого аналізу наукових доробок учених із даного питання і порівняння існуючих розв’язків проблеми. На основі визначених протиріч виділяється проблема, на розв’язання якої і будуть спрямовані дослідження.

Об’єкт дослідження – це частина реальної дійсності, яка підлягає дослідженню, тобто процес або явище, що породжує проблемну ситуацію, і обране для вивчення.

Предмет дослідження міститься в межах об’єкта і конкретизує, що саме в об'єкті буде вивчатись.

Об’єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об’єкті виділяється та його частина, яка є предметом дослідження. Саме на нього спрямована основна увага автора курсової роботи.

Мета дослідження полягає у встановленні, виявленні наукових фактів, формулюванні закономірностей, обґрунтуванні найбільш ефективних шляхів навчання й виховання. Тому в ній вживаються такі терміни: “визначити”, “дослідити”, “виявити”, “встановити”, “обґрунтувати”, “довести”, “перевірити”, "розробити" тощо.

Мета розкриває те, що автор хоче визначити при проведенні досліджень (остаточну мету): встановити залежності між чинниками; визначити зв’язки між явищами; розробити умови для усунення недоліків; розкрити можливості вдосконалення процесу; охарактеризувати обставини; простежити розвиток тощо.

Гіпотеза дослідження – це припущення, яке є відповіддю на поставлену проблему наукового дослідження. Гіпотеза передбачає шляхи розв’язання основного питання і тому вона потребує перевірки. При проведенні дослідження може перевірятись не один, а декілька варіантів припущень (гіпотез). У таких випадках існує більша вірогідність одержання позитивних результатів.

В окремих роботах гіпотеза може бути відсутня.

Завдання – це послідовні етапи дослідницької роботи, спрямовані на досягнення поставленої мети. Завдання повинні розкривати, конкретизувати мету дослідження і в загальному підсумку повинні бути адекватні цій меті.

Методи дослідження. В курсовій роботі подають перелік використаних методів дослідження для досягнення поставленої в роботі мети. Щоб отримати достовірні результати, рекомендується використовувати різноманітні методи. При проведенні психолого-педагогічних досліджень частіше використовуються наступні методи:

• теоретичні: індукція та дедукція, аналіз і синтез; порівняння, класифікація, абстрагування, конкретизація, систематизація; узагальнення, формалізація, моделювання: наочно-образні, вербальні, знакові (символічні) та математичні (перфокарти, графіки) та інші моделі;

• емпіричні методи: педагогічне спостереження; усне опитування: бесіда, інтерв’ю; письмове опитування: анкетування, тестування, рейтинг; педагогічний експеримент, узагальнення незалежних характеристик, аналіз документів і продуктів діяльності, узагальненння передового педагогічного досвіду.

Остаточне редагування вступу має здійснюватись після написання курсової роботи повністю. Зразок вступу подано у Додатку В.

Основна частина роботи складається з розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів. Кожний розділ починають з нової сторінки. Основному тексту кожного розділу може передувати передмова з коротким описом вибраного напрямку та обґрунтуванням застосованих методів досліджень. У кінці кожного розділу формулюються висновки зі стислим викладом результатів, що дає змогу вивільнити загальні висновки від другорядних подробиць.

Перший розділ присвячується, як правило, теоретичному обґрунтуванню питання. Назва розділу має відображати сутність проблеми. Не допускається називати його загальним визначенням "Теоретична частина", "Теоретичний розділ", "Теоретичне обґрунтування" та iн. Він як звично повинен містити 2 підрозділи.

Невід’ємною частиною першого розділу є огляд наукових джерел з досліджуваного питання. В огляді літератури окреслюють основні етапи розвитку наукової думки з даної проблеми стисло, в аналітичному плані, критично висвітлюють роботи попередників, їх різні погляди, називають ті питання, що залишились невирішеними і визначають таким чином місце курсової роботи у розв’язанні проблеми. Бажано закінчити огляд літератури коротким резюме стосовно необхідності проведення досліджень у даній галузі.

У другому розділі обґрунтовують вибір напрямку досліджень, розробляють загальну методику впровадження, наводять методи вирішення задач (вивчення окремих тем, виховання окремих рис особистості і т.д.) та, в разі необхідності, їх порівняльні оцінки.

Тобто, в основу розділу покладається описання методик та практики роботи з проблеми, що досліджується курсовою роботою. Не допускається називати розділ "Практична частина", "Експериментальна частина". В розділі описуються результати спостережень, методики вивчення окремих понять, тем, результати анкетувань, бесід та ін., проводиться їх аналіз, а також узагальнюються практичні висновки і рекомендації. Як правило містить 2 підрозділи. В роботах з історії педагогіки емпіричне дослідження може полягати у виявленні стану реалізації досліджуваної проблеми в історичному аспекті та практиці роботи сучасної школи.

Студент повинен висвітлити те нове, що він вносить у розробку проблеми, порівняти його із даними інших дослідників та практиків. Виклад матеріалу підпорядковують одній провідній ідеї, чітко визначеній автором.


ІІ. ВИМОГИ ДО ВИКОНАННЯ КУРСОВИХ РОБІТ З ПРАКТИКУМУ У НАВЧАЛЬНИХ МАЙСТЕРНЯХ ТА ДЕКОРАТИВНО-ПРИКЛАДНОГО МИСТЕЦТВА

2.1. Загальні положення

Курсова робота з практикуму в навчальних майстернях (декоративно-прикладного мистецтва) є обов'язковою складовою процесу професійно-практичної підготовки молодшого спеціаліста спеціальностей 5.01010301 «Технологічна освіта». Це форма самостійної творчої роботи студента. Курсова робота виконується протягом V-VI семестрів та узагальнює теоретичну й практичну підготовку майбутнього фахівця.

Курсова робота складається з двох частин – виріб і пояснювальна записка. Тематика курсових робіт та об’єкти праці (вироби) розробляється викладачами комісій технологічної освіти та образотворчого мистецтва, розглядається і затверджується на засіданні організаційно-методичної комісії на початку навчального року. Перелік тем знаходиться у навчальних кабінетах і доступний для студентів. Доцільно доводити до відома студентів орієнтовну тематику курсових робіт наприкінці ІV семестру. На початку V семестру здійснюється кількісний розподіл курсових робіт між викладачами. Тему курсової роботи студенти вибирають із затвердженого переліку з урахуванням їх здібностей, нахилів, можливостей матеріального забезпечення роботи.

2.2. Вимоги до виробу

  1.  Вироби виготовляються як з власних матеріалів студентів (в обсягах, що у грошовому еквіваленті не перевищують місячної стипендії), так і з матеріалів коледжу.
  2.  Готовий виріб, виготовлений згідно технологічної картки, представляється на захист у завершеному вигляді.
  3.  Вироби студентам не повертаються та зберігаються у фонді коледжу.


2.3.
 Структура курсової роботи з практикуму у навчальних майстернях

Вступ 

Розділ І Організаційно-підготовчий етап

1.1. Ескізи моделей-аналогів.

1.2. Дизайн-аналіз моделей аналогів.

1.3. Вибір та обґрунтування оптимального варіанту виготовлення виробу.

Розділ II Конструкторський етап

2.1. Вихідні дані для виготовлення виробу.

2.2. Виконання креслення (ескізу).

2.3. Моделювання виробу.

2.4. Обґрунтування матеріалів, інструментів та обладнання.

2.5. Специфікація деталей.

2.6. Схема монтажу виробу.

2.7. Характеристика типів з’єднань.

Розділ III Технологічний етап

3.1. Розкладка виробу.

3.2. Технологічна послідовність виготовлення виробу.

Розділ IV. Заключний етап.

4.1. Економічне та екологічне обґрунтування.

4.2. Міні маркетингові дослідження.

Висновки

Список використаних джерел

Додатки


2.4. Структура курсової роботи з декоративно-прикладного мистецтва
 

Вступ

Розділ І. Організаційно-підготовчий етап

1.1. Коротка історична довідка про виникнення, розвиток та становлення виду ДПМ в Україні, його регіональні особливості.

1.2. Ескізи виробів-аналогів. Дизайн-аналіз виробів-аналогів.

Розділ II Послідовність виготовлення виробу

2.1. Вихідні дані для виготовлення виробу.

2.2. Пошукове ескізування та обґрунтування оптимального варіанту виготовлення виробу.

2.3. Виконання креслення (ескізу).

2.4. Підбір матеріалів, інструментів та обладнання.

2.5. Техніки обробки.

2.6. Схема монтажу виробу.

2.7. Оформлення готового виробу.

Розділ IІІ. Заключний етап.

3.1. Економічне та екологічне обґрунтування.

3.2. Аналіз отриманих результатів.

Висновки

Список використаних джерел

Додатки


2.5. Характеристика етапів курсової роботи

Вступ. Обсяг вступу складає 1-2 сторінки друкованого тексту або 2-4 сторінок рукописного тексту. У вступі обґрунтовується актуальність теми, її практична значущість; визначаються мета, завдання курсової роботи, основні способи та прийоми виготовлення виробу. Виклад змісту вступу повинен носити теоретико-реферативний характер, з посиланням на використану літературу.

Обґрунтування здійснюється на основі огляду літературних джерел про сучасний напрямок технологій виготовлення та оздоблення виробів. У вступі також визначається тема курсової роботи, коротко описується виріб, його призначення та можливості для використання.

Мета – це запланований кінцевий результат виконання курсової роботи.

Завдання – це конкретні зазначення, які вирішуватимуться для досягнення визначеної мети.

Наприклад: проаналізувати літературні та інформаційні джерела з теми курсової роботи; розробити ескіз виробу; правильно підібрати матеріали і технологічне обладнання; скласти техніко-технологічну документацію, провести економічне та екологічне обґрунтування; виготовити виріб (назва виробу вказується).

Поряд із наведеними вище завданнями, керівник курсової роботи пропонує проблемне завдання щодо дослідження особливостей обробки матеріалів, які використовуватимуться (деревина, тканина, метал, будівельні або декоративні природні матеріали та ін.), способів виконання виробу, тощо. Результати цього дослідження обов’язково відображаються у висновках курсової роботи.

Організаційно-підготовчий етап

1. Ескізи моделей-аналогів

2. Аналіз моделей-аналогів

У ході виконання цього етапу роботи студенти повинні вивчити подібні вироби: як вони виготовлені, які матеріали використані, де вони виготовляються; встановити які проектні рішення були прийняті конструктором, спробувати прослідкувати хід його думки; знайти зв'язок між формою і функціями виробу.

Техніко-технологічні відомості: поняття аналогу; проведення дизайн-аналізу; взаємозв'язок між призначенням виробу і матеріалом з якого він виготовлений; аналіз форми виробу; зв'язок між формою і функціональним призначенням виробу; способи ручної обробки матеріалу (металу, деревини, тканини, паперу, та ін.); кінцева обробка та оздоблення виробів.

3. Вибір та обґрунтування оптимального варіанту

На цій стадії виконання студент повинен продумати, яким критеріям повинен відповідати кінцевий виріб, щоб він вийшов вдалим. Це список вимог що враховують інтереси споживача, мету, суть виробу, його розмір, матеріал, ціну, а також вимоги, які відносяться до ергономіки, способів виробництва, оформлення і т.п. Найпростіший спосіб – це просто список, перелік пунктів, які необхідно врахувати; в ідеалі розробляють специфікацію.

Техніко-технологічні відомості: критерії, що враховують інтереси споживача; критерії вибору матеріалу, розмірів виробу; критерії визначення технологічності виробу; екологічні, ергономічні критерії; критерії вибору способу виробництва та оформлення виробу.

Конструкторський етап

1. Вихідні дані для виготовлення виробу

2. Виконання креслення (ескізу)

3. Моделювання виробу

На цьому етапі необхідні детальний ескіз або робоче креслення, технічний малюнок (розробка детального ескізу, креслення конструкції виробу, моделювання виробу, обумовлення прибавок, розробка лекал, підбір та розробка технічного малюнка (орнаменту, візерунку) для оздоблення виробу).

4. Обґрунтування матеріалів, інструментів та обладнання

5. Специфікація деталей

6. Схема монтажу виробу

Студенти розробляють технологічну карту на виготовлення виробу. Вибір технології виготовлення та оздоблення виробу. Складання технологічної карти., процесів виготовлення виробу.

7. Характеристика типів з’єднань

Технологічний етап

1. Розкладка виробу

2. Технологічна послідовність виготовлення виробу

Заключний етап

1. Економічне та екологічне обґрунтування.

2. Міні маркетингові дослідження.

Визначається вартість матеріалів, робіт і ін. Розраховується собівартість виробу.

Студенти вивчають попит та пропозиції на спроектовану продукцію, здійснюють можливість її реалізації.


ІІІ. ОФОРМЛЕННЯ ВИСНОВКІВ ДО КУРСОВИХ РОБІТ

У висновках викладають найбільш важливі результати, одержані в роботі. У першому пункті висновків коротко оцінюють стан вивчення проблеми (задачі). Далі викладаються результати дослідження, які базуються на висновках до кожного розділу. Найзручніше формулювати висновки у відповідності з поставленими завданнями. У висновках необхідно наголосити на ефективності пропонованих у курсовій роботі ідей, викласти рекомендації щодо їх використання.

ІV. ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ ДОДАТКІВ

До додатків доцільно включити допоміжний матеріал, необхідний для повноти сприйняття роботи:

  •  методики, які були апробовані в процесі виконання курсової роботи;
  •  таблиці, схеми, рисунки;
  •  конструкторсько-технологічна документація;
  •  анкети і опитувальники (як зразок в 1 примірнику);
  •  конспекти уроків;
  •  зразки документів, наказів, тощо;
  •  практичні рекомендації, розрахунки, таблиці, зразки тканини, оздоблювальних матеріалів, з'єднувальних матеріалів, технологічні картки, схеми, малюнки, тощо;
  •  наочність до уроків тощо;
  •  зразки тканини, оздоблювальних матеріалів, з'єднувальних матеріалів;
  •   технологічні картки.

Кожен додаток має свій заголовок і починається з нової сторінки, їх кількість не обмежується. Позначаються вони великими літерами української абетки (за винятком літер Ґ, Є, І, Ї, Й, О, Ч, ь), наприклад, «Додаток А». Нумерація сторінок курсової роботи, на яких розміщені додатки, не проводиться.

V. ЛІТЕРАТУРНЕ ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Робота виконується  на одній сторінці аркуша білого паперу формату А4 (210х297 мм). Текст набирається шрифтом Times New Roman 14, між рядками інтервал - 1,5 (30 рядків на сторінку). Поля таких розмірів: ліве –  25 мм, праве – 15мм, верхнє і нижнє – 20 мм. Обсяг курсової роботи близько 30 сторінок. Нумерацію сторінок подають арабськими цифрами без знака №. Титульний аркуш – перша сторінка курсової роботи. Його включають до загальної нумерації сторінок, проте не нумерують. На наступних сторінках номер проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці.

Кожен розділ слід починати з нової сторінки, відстань між підрозділами, між заголовком і текстом має становити 1 рядок. Нумерація сторінок, розділів, підрозділів, пунктів і підпунктів, рисунків, таблиць подається арабськими цифрами, додатків – великими українськими літерами. Такі структурні частини, як зміст, вступ, висновки, список використаних джерел, додатки не мають порядкового номера у змісті роботи. Звертаємо увагу на те, що нумерація сторінок у додатках не проводиться.

Таблиці, рисунки (ілюстрації) подаються безпосередньо після абзацу, де вони згадані вперше або на наступній сторінці: Рисунок 2.3 або Таблиця 1.2 (курсивом), що означає третій рисунок другого розділу або друга таблиця першого розділу. Позначка Таблиця 1.2 ставиться у правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці, який розміщується над таблицею. Позначка Рисунок 1.2, та назву рисунка розміщують під ілюстрацією. Заголовки граф в таблиці слід починати з великої літери, підзаголовки – із малих, якщо вони є продовженням заголовків, та з великих, якщо вони є окремими реченнями. При переносі частини таблиці на інший аркуш слово “Таблиця”, номер її і назву вказують один раз справа над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слова Продовження таблиці 1.2.

При написанні роботи потрібно давати посилання на літературні джерела, з яких запозичені матеріали. Оформлення посилання в тексті: [3, 63] – означає, що цитата запозичена із 63 сторінки 3 джерела в бібліографії. Посилання на декілька видань оформлюється так: [5; 7; 10; 23] (вказуються порядкові номери у списку джерел). В окремих випадках, коли номер сторінки вказати неможливо, скажімо в Інтернет-публікації, то посилання оформляється так:  [23], де 23 – номер джерела у списку.

При посиланні на ілюстрацію вказують Рисунок 1.2, на таблицю – у Таблиці 1.3.

Числа та знаки у тексті. Великі круглі числа (тисячі, мільйони, мільярди) зручніше писати у вигляді поєднання цифр із скороченням тис., млн., млрд., наприклад, 6 тис., 12 млн., 14 млрд.

Знак №, §, %, С у тексті може стояти тільки біля цифри. Якщо такий знак застосований без поєднання з числом у цифровій формі, то його замінюють словом.

Довільні скорочення слів застосовувати неприпустимо. Щоб правильно користуватись скороченнями, слід звертатись до словників прийнятих скорочень, які можна знайти у довідкових виданнях.

VI. СКЛАДАННЯ СПИСКУ ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Список літературних джерел є обов’язковим елементом курсової роботи. Змістовність списку дає уявлення про те, наскільки глибоко студент зумів вивчити стан досліджуваної проблеми, наскільки глибоко він володіє предметом дослідження. За рахунок включеного у курсову роботу списку літератури стає можливим скоротити деякі цитовані матеріали та виклад окремих положень у тексті.

У списку використаних джерел подається перелік підручників, посібників, статей із журналів, брошур, довідників, інтернет-посилань і т.д., що використовувались у час виконання роботи (не менше 10 найменувань для курсових робіт з практикуму у навчальних майстернях та декоративно-прикладного мистецтва і не менше 20 найменувань з педагогіки, фахових методик та діловодства), який укладається відповідно до вимог оформлення списку бібліографічних джерел.

Список джерел виконують в алфавітному порядку.

Елементи бібліографічного опису відокремлюють умовними розділовими знаками: крапкою (.), двома крапками (:), комою (,), крапкою і комою (;), крапкою і тире (. –), похилою лінією (/), двома похилими лініями (//) тощо.

У бібліографічних описах застосовують деякі чітко визначені скорочення. Застосовувати довільні скорочення слів не допускається.

Узагальнено бібліографічний опис книги включає відомості про автора (чи авторів), назву видання, його характер і призначення, відомості про авторство, відомості про повторність видання, місце видання (місто, видавництво або установа, що здійснили видання), рік видання, кількість сторінок та деякі інші (їх ми не будемо розглядати, тому що вони виходять за межі даної навчальної дисципліни).

Відомості про автора (чи авторів) включають його прізвище (у називному відмінку) та ініціали: Савченко В.П. При потребі вказують додаткові відомості про автора (батько, син, спеціальність тощо).

Назву видання вказують у такому вигляді й послідовності, як і на його титульній сторінці. Скорочувати слова у назві не дозволяється. У додаткових елементах бібліографічного опису застосовують уніфіковані скорочення (їх буде наведено у конкретних прикладах бібліографічних описів далі).

При потребі назву видання доповнюють деякими додатковими відомостями про нього, які характеризують його тип (монографія, довідник, навчальний чи методичний посібник тощо), призначення (для якої категорії читачів призначене - школярі, студенти, викладачі та ін.), відомості про офіційний характер видання, про те, що його перекладено з іншої мови тощо. Перед першими відомостями цієї групи ставлять дві крапки ((:). У разі потреби навести декілька із вказаних відомостей, їх відокремлюють крапкою.

Відомості про авторство наводять у тому разі, коли книгу написано колективом із трьох і більше авторів. До них відносять також відомості про тих осіб, що брали участь у створенні книги (це може бути відповідальний редактор, перекладач тощо). Перед відомостями про авторство ставлять умовний розділовий знак у вигляді похилої лінії (/).

Відомості про повторність видання наводять в уніфікованій формі незалежно від того, як вказано у самому виданні. Спочатку арабськими цифрами вказують порядковий номер видання, до якого через дефіс додається відмінкове закінчення, наприклад: 3-є випр. і доп. вид.

Місце видання, тобто місто, у якому знаходиться видавництво або установа, що здійснила видання, вказують повністю у називному відмінку. Як виняток, скорочують назву Києва – К., Харкова – Х. і для літератури, виданої російською мовою, назву Москви – М., а в літературі минулих років Ленінграда – Л. Відокремлюють позначення місця видання від попередніх відомостей знаком тире (–).

Назву видавництва або установи, що здійснила видання наводять у називному відмінку, стисло, так, як це зроблено у самому виданні. Між попереднім елементом опису і назвою видавництва ставлять дві крапки. Назву видавництва у лапки не беруть, наприклад: К.: Генеза.

Рік видання завжди вказують арабськими цифрами (без буквених позначень) і відокремлюють від попереднього елемента комою.

Кількість сторінок дає уявлення про обсяг друкованої праці. Вказують кількість сторінок арабськими цифрами з додаванням позначення одиниці підрахунку: «с» (сторінки).

У кожному конкретному виданні елементи бібліографічного опису конкретизуються і мають деякі специфічні особливості.

Бібліографічний опис книги 1-3 авторів включає прізвища та ініціали автора (ів), назву книги, відомості, що уточнюють зміст, призначення та повторність видання книги, місце видання, рік видання і кількість сторінок у книзі.

• Ботвінніков А.Д., Ломов Б.Ф. Наукові основи формування графічних знань, умінь і навичок школярів. – К.: Радянська школа, 1979. – 256 с.

Бібліографічний опис книги чотирьох та більше авторів. Якщо авторів книги більше чотирьох, то вказують прізвища тільки перших трьох з додаванням слів «та інші». Але, як правило, коли авторів книги чотири і більше, їх прізвища не вказують на титульній сторінці видання. Про них можна дізнатись на звороті титульної сторінки або зі вступу до книги. Тому відомості про авторів у цьому разі вказують після назви книги (такий елемент, як вже згадувалось вище, називають відомостями про авторство на відміну від відомостей про автора чи авторів, які вказують перед назвою книги), відокремлюючи їх похилою лінією (/). У колективних виданнях передбачається, що крім авторів участь у створенні книги можуть брати участь й інші особи, що здійснюють її редагування, переклад тощо. Відомості про це вказують після повного чи скороченого переліку прізвищ авторів, відокремивши їх крапкою з комою.

• Дидактика сучасної школи: Посібник для вчителів / Кобзар Б.С., Кумаріна Г.Ф., Кусий Ю.А. та ін.; За ред. В.А. Онищука. – К.: Радянська школа, 1987. – 351 с.

Бібліографічний опис словника виконують за правилами бібліографічного опису книги.

• Бурлачук Л.Ф., Морозов С.М. Словник-довідник з психічної діагностики. – К.: Наукова думка, 1989. – 199 с.

• Психология: Словарь / Под общ. ред. А.В.Петровского, М.Г.Ярошевского. - 2-е изд., испр. и доп. – М.: Политиздат, 1990. – 494 с.

Зведений бібліографічний опис багатотомного видання подібний до опису книги. Відомості про те, із скількох томів складається видання, вказують безпосередньо після назви видання, відокремивши його двома крапками (:). Якщо багатотомне видання вийшло з друку протягом кількох років, то наводять рік виходу першого і через тире – рік останнього тому.

• Педагогическая энциклопедия: В 4-х томах / И.А.Каиров (гл. ред.) и др. – М.: Советская энциклопедия, 1964–1968.

• Теплов Б.М. Избранные труды: В 2-х томах / Ред. – сост. Н.С.Лейтес, И.В.Равич-Щербо. – М.: Педагогика, 1985.

Кількість томів може бути вказана і в кінці бібліографічного опису. Для позначення кількості томів застосовують велику літеру «Т» і арабські цифри.

• Ушинский К.Д. Педагогические сочинения / Редкол.: М.И.Кондаков (гл. ред.) и др. – М.: Педагогика, 1988-1990. Т. 1–6.

Бібліографічний опис дисертації включає прізвище (у називному відмінку) та ініціали автора, назву дисертації, та відомості про те, що наукова праця є дисертацією, і про науковий ступінь, який здобувається на основі захисту дисертації. Від назви дисертації ці відомості відокремлюють двома крапками (:) і наводять їх скорочено: Дис. канд. пед. наук, Дис. д-ра пед. наук, Далі через дві крапки вказують шифр номенклатури спеціальностей наукових працівників. Місто, у якому захищено дисертацію, рік написання та її обсяг у сторінках вказують як і для книг.

Вихрущ А.В. Трудова підготовка учнів в загальноосвітніх школах України: Дис. д-ра пед. наук: 13.00.01. – К., 1994. – 473 с.

Бібілографічний опис автореферату дисертації виконують подібно до опису дисертації, але відомості про характер наукової праці доповнюють скороченням слова «Авореферат»: Автореф. дис. канд. психол. наук, Автореф. дис. д-ра. філолог. наук та ін.

• Белобородов В.Н. Применение ультракоротких световых импульсов для физических исследований в нелинейной лазерной спектроскопии: Автореф. дис. канд. физ.-мат. наук: 01.04.02. – М., 1984. – 20 с.

У бібліографічному описі статті з періодичного видання спочатку наводять відомості про статтю, а потім про видання, у якому її вміщено. Відомості про статтю включають прізвище (у називному відмінку) автора статті та її повну назву. Відомості про видання включають його назву (в лапки назву журналу не беруть), рік виходу журналу і його номер (число). Елементи відомостей про видання відокремлюють між собою крапкою й тире (. – ). У кінці опису вказують сторінки, на яких розміщена стаття у даному журналі (її початок і кінець), відокремлені від попередніх відомостей крапкою з тире. Для позначення кількості сторінок застосовують літеру «С» і арабські цифри.

• Гончаренко С.У. Методологічні характеристики педагогічних досліджень // Вісник Академії педагогічних наук України. - 1993. – №1. – С. 11-23.

Коли авторів статті два чи три, то їх прізвища відокремлюють комою:

• Абашкіна Н.В., Бережна Е.П., Дорошкевич В.О. Нові підходи до розробки сучасних педагогічних досліджень // Рідна школа. – 1994. – №3-4. – С. 41-43.

При кількості авторів статті більше трьох, вказують прізвища тільки перших трьох з додаванням слів «та інші».

Так само як і статті в журналах описують статті з неперіодичних видань - науково-технічних та науково-методичних збірників. Різниця полягає тільки у тому, що замість номера збірника праць вказують його випуск:

• Гамезо М.В. Психология чтения проекционных чертежей и изображений // Ученые записки МГЗПИ. – 1972. Вып. 33. – С. 32-46.

Бібліографічний опис матеріалів виступу на науковій конференції виконують подібно до опису статті у журналі чи збірнику.

• Перепелиця П.С., Рибалка В.В., Смульсон М.Л. Психологічні аспекти визначення здібностей до технічної творчості // Актуальні проблеми професійної орієнтації і технічної творчості учнівської молоді: Тези доповідей і повідомлень Міжвузівської науково-практичної конференції, 11-12 грудня 1990р. – Рівне, 1990. – С. 120-121.

Бібліографічний опис документів з мережі Інтернет: Прізвище та ініціали автора (авторів). Назва роботи. Назва веб-сайту. Дата розміщення/перегляду (якщо вона є).  Організація (Якщо назва організації збігається з назвою сайту, то вона подається тільки один раз). <URL – адреса> (Електронна адреса документу).

• Концепція Державної програми роботи з обдарованою молоддю на 2006-2010 роки. – Міністерство освіти і науки України. – 31 березня 2006.- 10 квітня 2006. Режим доступу  <http://www.mon.gov.ua/newstmp/31_03/2>.

• Ганська А.А., Мельничук Н.І. Методичні рекомендації щодо вивчення трудового навчання у загальноосвітніх навчальних закладах. / Режим доступу  <http://www.kristti.kiev.ua/kabinet/tryd/rekom4.htm>.

• Загородная Л.П. Проблема педагогічних здібностей в психолого-педагогічній літературі. – Національна бібліотека України ім. В.І.Вернадського. – 10 квітня 2006.  – <http://www.nbuv.gov.ua/articles/2002/ 02zlpppl.zip>.

• Жук Ю.О. Методи педагогічних досліджень з використанням глобальної мережі Інтернет. – Інститут засобів навчання. – 10 квітня 2006. – <http://www.ime.edu-ua.net/Zhook13.doc>.

Зразок оформлення списку використаних джерел подпно у Додатку Д.

VІІ. ЗАХИСТ І ОЦІНЮВАННЯ КУРСОВИХ РОБІТ

До захисту допускаються студенти, які в повному обсязі виконали завдання курсової роботи і мають рецензію керівника, що є основою для оцінювання роботи.

Курсова робота (пояснювальна записка і готовий виріб) здається керівнику для перевірки та рецензування за три тижні до запланованого захисту курсових робіт. Не пізніше ніж за 10 днів до захисту рецензована курсова робота подається у навчальну частину.

Комісія із захисту курсової роботи у визначений термін заслуховує повідомлення студентів основних положень курсової роботи (до 10 хвилин), після чого студент дає відповіді на запитання членів комісії (загалом захист курсової роботи не може перевищувати 20 хвилин).

Обговорення результатів та виставлення оцінки проводиться комісією у присутності студентів. Студент, який не захистив курсову роботу, допускається, після її доопрацювання, до повторного захисту згідно з графіком ліквідації академічної заборгованості студентів.

Під час оцінювання курсових робіт враховуються відповідність змісту курсової роботи темі, меті і завданням, що визначались у вступі, новизна теми, якість оформлення курсової роботи, вчасність подання роботи у навчальну частину та якість захисту курсової роботи.

При оцінюванні робіт із практикуму у навчальних майстернях та декоративно-прикладного мистецтва враховується якість виконаної виробу,  якість розрахункових робіт, представлення проектів і зразків, зв’язність викладення і грамотність пояснювальної записки та креслень, зміст технологічної картки, володіння науково-технічною термінологією зі спеціальності.

Критерії оцінювання курсової роботи з педагогіки, фахових методик та діловодства

Оцінку «відмінно» отримує студент, робота якого оформлена відповідно до вимог; зміст курсової роботи в повному обсязі відповідає темі та визначеній меті; у роботі містяться елементи наукового пошуку в теоретичному аспекті на основі опрацювання достатньої кількості наукової літератури; практичний результат обраної теми свідчить про вміння студента систематизувати зібраний матеріал, робити висновки про позитивні і негативні моменти; студент вільно володіє спеціальними термінами, не робить граматичних помилок.

Оцінку «добре» отримує студент робота якого оформлена відповідно до вимог; зміст курсової роботи в повному обсязі відповідає темі та визначеній меті, але є незначні недоліки методичного або стилістичного характеру. У час захисту студент дає правильні відповіді, але недостатньо аргументовані.

Оцінку «задовільно» отримує студент, курсова робота якого розкриває теоретичні питання недостатньо повно, містить мало документів наукового дослідження, аналіз зроблено поверхово; висновки аргументовано недостатньо переконливо, робота оформлена неохайно.

Оцінку «незадовільно» виставляють студенту, якщо курсова робота виконана не в повному обсязі та з відхиленнями від завдання; оформлена без врахування  встановлених вимог; мають місце суттєві помилки, які тягнуть за собою переробку курсової роботи; студент слабо володіє мовою викладу матеріалу.

Критерії оцінювання курсової роботи з практикуму у навчальних майстерняз та декоративно-прикладного мистецтва

Оцінку «відмінно» виставляють, якщо: курсова робота виконана в повному обсязі відповідно до завдання, студент вільно володіє спеціальними термінами; технічно грамотно ілюструє відповідь ескізами, кресленнями; вільно читає окремі схеми, послідовно викладає матеріал, спираючись на довідники і нормативні документи; виготовлений виріб (об’єкт проектування) високого рівня якості.

Оцінку «добре» отримує студент, робота якого виконана з врахуванням всіх вимог, але є незначні недоліки у виготовленому об’єкті проектування (готовому виробі), які полягають у несуттєвих відхиленнях від встановлених норм. Крім того, у відповідях можливі 1-2 неточності в термінології і другорядних висновках.

Оцінку «задовільно» отримує студент за курсову роботу, яку виконав з відхиленням від завдання і мають місце помилки в розрахунковій частині. Виготовлений об’єкт проектування (виконаний виріб) має окремі відхилення від якісних показників, але може бути використаний за призначенням.

Оцінка «незадовільно» виставляється, якщо курсова робота виконана не у повному обсязі та з відхиленням від завдання; готовий виріб не відповідає встановленим вимогам; мають місце суттєві помилки, що тягнуть за собою необхідність переробки курсової роботи.


Додаток А

Волинська обласна рада

Управління освіти і науки Волинської облдержадміністрації

Вищий комунальний навчальний заклад

“Володимир-Волинський педагогічний коледж ім. А. Ю. Кримського”

(лише тут міжрядковий інтервал одинарний)

ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ

АКТИВІЗАЦІЇ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ НА УРОКАХ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ

(Лише у назві  розмір шрифту  16 pt)

  1.  

Володимир-Волинський – 2011


Додаток Б

Зразок змісту курсової роботи

ЗМІСТ

ВСТУП ………………………………………………………….………..

3

РОЗДІЛ I. ТЕОРЕТИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ШЛЯХІВ АКТИВІЗАЦІЇ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ……………………....

5

1.1.  Особливості пізнавальних процесів молодших школярів ……….

5

1.2. Пізнавальна активність молодших школярів як об'єкт дослідження науковців та педагогів-практиків. ………………….……

11

РОЗДІЛ II. ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ АКТИВІЗАЦІЇ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ В ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ ………………………………………………..……

18

2.1. Різноманітність форм роботи на уроці іноземної мови як засіб підвищення активності учнів …………………………………………...

18

2.2.  Використання мультимедійних засобів навчання ………………..

24

2.3. Дидактичні ігри та драматизація як прийоми активізації пізнавальної діяльності на уроках іноземної мови у початковій школі………………………………………………………………………

27

ВИСНОВКИ………………………………………………………………

31

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ……………………….........…

34

ДОДАТКИ……………………………………………………………...…

35


Додаток В

Зразок вступу до курсової роботи на тему:

«Педагогічні умови активізації пізнавальної активності молодших школярів на уроках іноземної мови»

ВСТУП

У молодшому шкільному віці діти мають в своєму розпорядженні значні резерви розвитку. Але перш ніж використовувати наявні резерви, необхідно активізувати пізнавальні можливості учнів. Зі вступом дитини до школи під впливом навчання починається перебудова всіх її пізнавальних процесів, надбання нею якостей, властивих дорослим людям. Це пов'язано з тим, що діти включаються в новий для них вид діяльності і систему міжособових відносин, що вимагає від них наявності нових якостей та загальної пізнавальної активності. Загальними характеристиками всіх пізнавальних процесів дитини повинні стати їх довільність, продуктивність і стійкість.[17,12] На уроках дитині з перших днів навчання необхідно протягом тривалого часу зберігати підвищену увагу, бути досить посидючою, сприймати і добре запам'ятовувати все те, про що говорить вчитель. Психологами доведено, що діти в початкових класах цілком здатні  засвоювати і складніший матеріал, ніж той, який визначається діючою програмою, якщо тільки їх правильно навчати. Проте для того, щоб уміло використовувати резерви, що є у дитини, необхідно вирішити заздалегідь два важливих завдання. Перше з них полягає в тому, щоб якнайшвидше адаптувати дітей до роботи в школі і вдома, навчити їх учитися, не витрачаючи зайвих фізичних зусиль, бути уважними, посидючими. Друге завдання виникає у зв'язку з тим, що багато дітей приходять до школи не тільки не підготовленими до нової для них соціально-психологічної ролі, але й із значними індивідуальними відмінностями в мотивації, знаннях, уміннях і навичках, що їх навчання для одних є дуже легкою, нецікавою справою, для інших надзвичайно важкою (і внаслідок цього також нецікавою) і лише для третіх, які не завжди складають більшість, відповідною їх здібностям. Виникає потреба у створенні умов, які б забезпечували усім категоріям учнів посильний та розвивальний рівень пізнання необхідних знань, умінь та навичок.[11, 245]

Ще одна проблема полягає в тому, що поглиблена і продуктивна розумова робота вимагає від дітей посидючості, організованості, витривалості, швидкої реакції на поставлену вимогу, стримує вияв емоцій і регуляцію природною руховою активністю, а в початкових класах це вміють робити далеко не всі діти. Багато хто з них швидко втомлюється, втрачає інтерес до роботи, стає пасивним. Для вирішення цих та інших проблем великого значення набуває створення умов для активізації пізнавальної діяльності молодших школярів.

Дослідження Гальперіна П.Я. [6], Давидова В.В.[7], Рєпкіна В.В.[16], Савченко О.Я. [17] (структура процесу навчання як виду пізнавальної діяльності), Бібік Н.М. [3] (формування пізнавальних інтересів учнів в процесі навчання), Проскура О.В. [14], Коробко С.Л. [10] (контрольно-оцінний компонент пізнавальної діяльності) становлять теоретико-методологічну основу дослідження та демонструють необхідність подальшого вивчення окреслених проблем. [13,16]

Викладене вище зумовлює вибір теми дослідження.

Об'єктом дослідження наукової роботи є пізнавальна активність молодших школярів.

Предмет дослідження – педагогічні умови активізації пізнавальної діяльності учнів початкової школи на уроці іноземної мови.

 Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні педагогічних умов активізації пізнавальної активності молодших школярів, методики реалізації цих умов в процесі вивчення іноземної мови у початковій школі.

Об'єкт, предмет та мета дослідження обумовили такі завдання:

  1.  На основі аналізу наукової літератури визначити психологічні особливості пізнавальної активності молодших школярів.
  2.  Розкрити сутність методичних аспектів розвитку пізнавальної активності молодших школярів, що висвітлюються у сучасних періодичних виданнях.
  3.  Визначити та структурувати основні педагогічні умови, що сприяють розвитку пізнавальної активності молодших школярів.
  4.  Описати методику використання форм роботи вчителя іноземної мови у початкових класах, що реалізують визначені педагогічні умови.

Методи дослідження:

  •  теоретичні: аналіз наукової, психолого-педагогічної, методичної літератури з обраної проблеми, індукція та дедукція, порівняння, класифікація, абстрагування, конкретизація, систематизація, узагальнення.
  •  емпіричні: педагогічне спостереження; усне опитування: бесіда, інтерв’ю; письмове опитування: анкетування, тестування, рейтинг; педагогічний експеримент, узагальнення незалежних характеристик, аналіз документів і продуктів діяльності, узагальненння передового педагогічного досвіду.

Структура курсової роботи. Курсова робота складається із вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел. Загальний обсяг курсової роботи 34 сторінки, основної частини – 29 сторінок. До основного тексту введено 5 таблиць, 3 схеми та 4 діаграми. Для розкриття змісту викладених теоретичних положень та методичних аспектів роботи запропоновано 9 додатків загальним обсягом 14 сторінок.


Додаток Г

Приклад оформлення змісту курсової роботи з практикуму в навчальних майстернях та декоративно-прикладного мистецтва

ЗМІСТ

ВСТУП

3

РОЗДІЛ І. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПІДГОТОВЧИЙ ЕТАП

4

1.1. Ескізи моделей-аналогів.

5

1.2. Дизайн-аналіз моделей-аналогів.

6

1.3. Вибір та обґрунтування оптимального варіанту.

7

РОЗДІЛ II. КОНСТРУКТОРСЬКИЙ ЕТАП

8

2.1. Вихідні дані для виготовлення виробу.

8

2.2. Виконання креслення.

8

2.3.Моделювання виробу.

9

2.4. Обґрунтування матеріалів, інструментів та обладнання.

10

2.5. Специфікація деталей.

11

2.6. Схема монтажу виробу.

11

2.7. Характеристика типів з’єднань.

11

РОЗДІЛ III. ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЕТАП

12

3.1. Розкладка виробу.

12

3.2. Технологічна послідовність виготовлення виробу.

13

РОЗДІЛ IV. ЗАКЛЮЧНИЙ ЕТАП

14

  1.  Економічне та екологічне обґрунтування.

14

  1.  Міні маркетингові дослідження.

15

ВИСНОВКИ

16

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

17

ДОДАТКИ

18


Додаток Д

Приклади оформлення бібліографічного опису списку літературних джерел.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

  1.  Абашкіна Н.В., Бережна Е.П., Дорошкевич В.О. Нові підходи до розробки сучасних педагогічних досліджень // Рідна школа. – 1994. – №3-4. – С.41-43.
  2.  Белобородов В.Н. Применение ультракоротких световых импульсов для физических исследований в нелинейной лазерной спектроскопии: Автореф. дис. канд. физ.-мат. наук: 01.04.02. – М., 1984. – 20 с.
  3.  Богданова С.І. Трудове навчання 9 клас: Розробки уроків. – Х.: Ранок, 2005. – 154 с.
  4.  Бурлачук Л.Ф., Морозов С.М. Словник-довідник з психічної діагностики. – К.: Наукова думка, 1989. – 199 с.
  5.  Вихрущ А.В. Трудова підготовка учнів в загальноосвітніх школах України: Дис. д-ра пед. наук: 13.00.01. – К., 1994. – 473 с.
  6.  Гамезо М.В. Психология чтения проекционных чертежей и изображений // Ученые записки МГЗПИ. – 1972. Вып. 33. – С. 32-46.
  7.  Головніна М.В., Михайлець В.М. Технологія крою та шиття: Навчальний посібник. – Львів: Техніка, 1992. – 194 с.
  8.  Гончаренко С.У. Методологічні характеристики педагогічних досліджень // Вісник Академії педагогічних наук України. - 1993. – №1. – С. 11-23.
  9.  Загородная Л.П. Проблема педагогічних здібностей в психолого-педагогічній літературі. – Національна бібліотека України ім. В.І.Вернадського. – 10 квітня 2006. – <http://www.nbuv.gov.ua/articles/2002/ 02zlpppl.zip>.
  10.  Концепція Державної програми роботи з обдарованою молоддю на 2006-2010 роки. – Міністерство освіти і науки України. – 31 березня 2006.- 10 квітня 2006. Режим доступу – <http://www.mon.gov.ua/newstmp/31_03/2>.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

48357. Дошкольная педагогика 1.61 MB
  В своих научных труда Всеобщий совет Великая дидактика Материнская школа он отразил цели и задачи формы и методы воспитания и обучения детей. Предмет дошкольной педагогики – процесс воспитания его цель задачи содержание формы методы средства воспитания детей дошкольного возраста. способствовать воспитанию и обучению детей от рождения до школы теоретический и методический аспект в соответствии с требованиями современного общества; 2. разработать новые концепции и технологии воспитания и обучения детей дошкольного возраста.
48358. Концепции современного естествознания 764 KB
  Специфические черты науки: Наука универсальна она сообщает знания истинные для всего универсума при тех условиях при которых они добыты человеком. сложилась следующая система наук: математические и естественные науки естествознание система наук о природе; социальные науки человекознание система наук о человеке и обществе; технические науки техникознание система наук наиболее тесно связанных с реализацией теоретического знания. Выделяются науки фундаментальные и прикладные. Фундаментальные науки...
48359. ОСНОВЫ ОБЩЕЙ И СОЦИАЛЬНОЙ ПСИХОЛОГИИ 1.26 MB
  Структура психики человека. psyche психика logos учение наука о психическом отражении действительности в процессе деятельности человека. В системе человек право в первую очередь реализуются личностные качества человека как общественного существа включенного в социальные отношения как носителя сознания и в частности правосознания. Правовое регулирование деятельности человека в обществе и государстве осуществляется в сложнейших условиях характеризуется разнообразием моральных и правовых отношений возникающих в сфере...
48360. Педагогика в условиях компетентностно-ориентированного подхода к обучению 1.41 MB
  Автор раскрывает основные вопросы возникновения и развития педагогики теорию и методику обучения воспитания взаимодействия ребенка с различными образовательными институтами организация и проведения уроков в школе.8 Раздел 2 Теория обучения. во втором разделе рассматриваются: теория образования и обучения движущие силы обучения государственный образовательный стандарт методы приемы средства принципы обучения формы организации учебной деятельности урок в школе структура урока анализ урока воспитательная...
48361. Экономическая оценка инвестиций, Курс лекций 2.32 MB
  Использование рычагов при выполнении инвестиционного проекта Понятие рычаг имеет отношение к условиям вызываемым наличием стабильного элемента затрат в сочетании с колебаниями в широких пределах уровня прибыли. Исходное условие инвестирования капитала – получение в будущем экономической отдачи в виде денежных поступлений достаточных для возмещения первоначально инвестированных затрат капитала в течение срока осуществления инвестиционного проекта...
48362. Философия и ее предмет, Общество как органическая целостность 777.5 KB
  Слово философия происходит от греческих филиа (любовь-дружба, возвышенная привязанность) и софия (мудрость) и означает соответственно в буквальном переводе любовь к мудрости. Как и для многих других терминов, происхождение слова раскрывает его современное содержание не полностью, но указывает направленность философского исследования (философия стремится к мудрости).
48363. Лексика художественного произведения 23.5 KB
  Архаизмы – слова ныне не употребляемые хотя бы явления и понятия ими обозначаемые существовали до нашего времени. Историзмы – слова обозначающие уже не существующие явления прошлого. Неологизмы – новые ранее не существовавшие в языке слова. Не следует смешивать двух разных явлений: употребления писателями неологизмов которые уже вошли в словарный состав языка и создания неологизмов самими писателями.
48364. Основы бухгалтерского учета в Российской Федерации 713.5 KB
  Организация бухгалтерского учета в организации. Корректировка может производиться ежемесячно или ежеквартально с отнесением полученных разниц на финансовые результаты организации. Учет собственного капитала организации Бухгалтерская отчетность организации.
48365. Три теорії теплоємності 152.5 KB
  Теплоємність Теплоємність в класичній теорії. теплоємність Ейнштейна Теплоємність в теорії Дебая.