48780

Реалізація трудового потенціалу в умовах глобалізації економіки

Курсовая

Макроэкономика

В даній роботі ми дослідили вплив глобалізації на реалізацію трудового потенціалу її позитивні та негативні наслідки. Однак залучення до глобальних процесів країн з різними економічними технологічними та експортноімпортними можливостями на умовах рівної інституціональної відкритості призводить до нерівних результатів коли переваги глобалізації використовують економічно розвинені країни а слаборозвинені держави зазнають негативних наслідків. Тому питання реалізації трудового потенціалу в...

Украинкский

2013-12-15

97 KB

7 чел.

PAGE  11

Вступ.

Нова епоха принесла людству нові виклики і загрози, такі як збільшення протистоянь, збільшення природних, техногенних і гуманітарних катастроф, загострення демографічних та екологічних проблем. Характерною рисою ХХІст. є надзвичайно швидкі темпи глобалізації економіки. Проте глобалізація має як позитивні так і негативні сторони. В даній роботі ми дослідили вплив глобалізації на реалізацію трудового потенціалу, її позитивні та негативні наслідки.

У сучасних умовах світової економіки глобалізація є процесом, який є підґрунтям соціально-економічного розвитку будь-якої країни. Вона сприяє посиленню мобільності робочої сили, інтернаціоналізації соціальних і трудових стандартів життя, інтенсифікації транснаціональних зв’язків, і тим самим прискорює взаємопроникнення й зближення ринків.

Глобалізація розширює інформаційне поле, диференціацію і відкриває нові можливості соціально-економічного людського розвитку, які пов'язані з використанням новітніх технологій, структурною перебудовою економіки. Водночас формується органічне поєднання зовнішніх і внутрішніх факторів виробництва, розподілу, обміну і споживання. Однак залучення до глобальних процесів країн з різними економічними, технологічними та експортно-імпортними можливостями на умовах рівної інституціональної відкритості призводить до нерівних результатів, коли переваги глобалізації використовують економічно розвинені країни, а слаборозвинені держави зазнають негативних наслідків.

Актуальність теми дослідження. Важлива роль розвитку національної економіки належить збереженню і реалізації трудового потенціалу. Глобалізація є одним з найважливіших чинників формування та розвитку трудового потенціалу. Тому питання реалізації трудового потенціалу в умовах глобалізації економіки є актуальним та потребує ґрунтовного дослідження. Слід наголосити, що широке коло проблем реалізації трудового потенціалу були і залишаються об’єктом постійних наукових досліджень і численних прикладних розробок.

Комплексні методологічні та методичні дослідження із загальних проблем формування і розвитку трудового потенціалу здійснені такими українськими вченими, як В.Врублевський, М. Долішній, С. Злупко, М. Кім, Г. Купалова, В. Куценко, Е. Лібанова, М. Пітюлич, С. Пирожков, Т. Тітова, О. Хомра, В. Онікієнко, К. Якуба та багатьма іншими науковцями. Широке відображення різних сторін становлення і функціонування трудового потенціалу в контексті глобалізації знайшло відображення в працях відомих українських економістів С. Бандура, Д. Богині, В. Васильченка, Є. Лібанової, Т. Заєць, М.Краснова, Н. Павловської, С. Писаренко, В. Стешенко, В. Шевченко, О.Грішнової, А.Колота та інших вчених.

В Україні вплив глобалізації на трудовий потенціал та соціально-трудові відносини досліджує професор Київського національного економічного університету А. М. Колот. Він вважає надзвичайно гострою проблему інтелектуальної міграції.

Водночас, за наявної великої кількості слушних думок, пропозицій та узагальнень, висловлених в літературі, поки що відсутні комплексні розробки щодо даної проблеми, які б поставили аналіз впливу глобалізації на реалізацію трудового потенціалу, що обумовлює актуальність даної теми.

Метою роботи є грунтовне дослідження проблеми реалізації трудового потенціалу в умовах глобалізації економіки та розроблення шляхів мінімізації негативних наслідків глобалізації. Досягнення мети дослідження базується на реалізації наступних завдань:

  •  здійснити теоретико-методичний аналіз підходів щодо визначення поняття “глобалізація”, розглянути це поняття у контексті взаємодії з такими категоріями, як “трудовий потенціал”, “соціально – трудові відносини”;
  •  визначити, оцінити вплив глобалізації  на формування та реалізацію трудового потенціалу;
  •  дослідити стан соціально-трудових відносин і обґрунтувати напрямки їх вдосконалення в контексті глобалізації економіки; 
  •  виявити негативні наслідки впливу глобалізації на реалізацію трудового потенціалу та розробити шляхи їх подолання.

Об'єктом дослідження є реалізація трудового потенціалу в умовах глобалізації економіки.

Предмет дослідження:  визначення впливу глобалізації на формування і реалізацію трудового потенціалу та розвиток соціально – трудових відносин .

1. Сутність і роль глобалізації та трудового потенціалу.

Глобалізація як процес виникла не в останні десятиліття. Сам термін «глобалізація» з’явився понад 400 років тому, але поширення його використання почалося в середині минулого століття. Як не парадоксально, але саме глобалізація – процес, що долає територіальні і культурні кордони країн, – створює можливість для вироблення національно орієнтованих зовнішньоекономічних стратегій в рамках нових  реальностей.

В англійській мові, звідки до нас прийшов термін "глобалізація", є два основних значення глобалізації:

1) процес засвоєння на ґлобальному рівні соціальних інститутів;

2) процес інтернаціоналізації бізнесу чи компанії.

Васильченко В.С. дає таке визначення: « Глобалізація - це об’єктивний, необхідний процес, який супроводжує людство протягом його історії. Водночас це процес суспільний, який відбувається в діяльності та взаємовідносинах індивідів, різних соціальних груп і прошарків, націй і цивілізацій. Він пов’язаний безпосередньо з їх цілями та інтересами» [2, 185].

Буряк П.Ю. вважає, що :«Глобалізація – категорія, яка відображає процес обміну товарами, послугами, капіталом та робочою силою, що виходить за межі державних кордонів із 60-х років ХХст.» [6, 207]. Лесь Герасимчук дає таке визначення глобалізації: «Глобалізація – це об’єктивна інтенсифікація взаємодій між державами та народами у зв’язку з урізноманітненням міжнародних стосунків, пришвидшенням і вдосконаленням комунікацій, зміною схеми перерозподілу ресурсів на тлі трансформованої геополітичної картини» [4].  Білоус дає таке визначення : «Глобалізація як категорія відображає процес обміну товарами, послугами, капіталом та робочою силою, що виходить за межі державних кордонів і з 60-х років ХХ століття набуває форм постійного та неухильно зростаючого переплетення національних економік» [1, 21].   

Головними ознаками, виокремленням яких слугує ключем до розуміння сутності глобалізації, є:

  •  «взаємозалежність національних економік та їхнє взаємопроникнення;
    •  інтернаціоналізація світової економіки під впливом поглиблення міжнародного поділу праці;
    •  послаблення можливостей національних держав щодо формування незалежної економічної політики;
    •  формування метапростору в умовах утворення та функціонування транснаціональних фінансових телекомунікаційних та інших мереж;
    •  становлення єдиної системи зв’язків та нової конфігурації світової економіки;
    •  тяжіння світової економіки до єдиних стандартів, цінностей, принципів функціонування під впливом обміну товарами, робочою силою, капіталом, культурними цінностями» [10, 13].

Отже, глобалізація це об’єктивний, необхідний процес для розвитку будь – якої національної економіки. Глобалізація економіки – процес формування системи міжнародного поділу праці, світової інфраструктури, світової валютної системи, міжнародної міграції робочої сили, швидкий зріст світової торгівлі та потоків іноземних інвестицій, стрімких технологічних змін. 

Існує багато тверджень, що пояснюють суть трудового потенціалу, проте на нашу думку визначення Буряка П.Ю. найбільш точно характеризує його зміст: «Трудовий потенціал - інтегральна оцінка кількісних та якісних характеристик економічно активного населення» [6,40]. Трудовий потенціал характеризується такими показниками, як рівень освіти, здоров’я, організованість, творчість, моральність.

Отже трудовий потенціал країни – це її здатність забезпечити виробництво товарів та послуг якісними трудовими ресурсами. Значення цього показника є одним із найважливіших при характеристиці національного багатства країни. Відповідно чим більш економічно розвинена країна, тим більший її трудовий потенціал, адже саме він відповідає за матеріальне та нематеріальне виробництво, за розвиток науково – технічного прогресу. Тому проблема реалізації трудового потенціалу потребує негайного вирішення. Кожна країна намагаїться отримати якісні трудові ресурси. Стосовно України, то в нас є великий трудовий потенціал, але він не ефективно реалізований.

 2. Вплив глобалізації на реалізацію трудового потенціалу та соціально-трудові відносини.

Однією з основних ознак сучасного розвитку світового господарства є розгортання процесів глобалізації, які справляють суттєвий вплив на всю гаму міжнародних економічних відносин, трансформують напрями і визначають тенденції розвитку національних економік, позначаються на змісті соціально-трудових відносин. Однозначно оцінити вплив глобалізації на реалізацію трудового потенціалу не можливо. Є пререваги — є недоліки. Глобалізація вивільнює економічні сили, які негативно впливають на національний ринок праці, формування та розвиток трудового потенціалу, поглиблюють нерівність у сфері зайнятості, а також у галузі продуктивності праці, доходів, матеріального добробуту, стають перешкодою в соціально-трудових відносинах.

Наголосимо, що розвиток процесів глобалізації значною мірою обумовлений технологічною революцією. «Два феномени сучасного світу — глобалізація і технологічна революція є тісно пов’язаними, взаємообумовленими і такими, що посилюють розвиток один одного»[10,43]. Підвищуючи рівень продуктивності праці за рахунок новітніх технологій, глобалізація може призвести до скорочення кількості працюючих, і передусім робітників. «Деякі розвинуті регіони мають потребу в закордонній робочій силі. При цьому залучаються як висококваліфіковані працівники (зокрема науковці та професіонали з України — до Сполучених Штатів Америки, Канади, Німеччини, Ізраїлю та ін.), так і громадяни зі вторинного ринку праці — низькокваліфіковані. При цьому ставиться за мету сприяння поліпшенню фінансово-економічного становища за рахунок дешевшої робочої сили і заповнення непрестижних робочих місць, важких та шкідливих виробництв. Особливий прибуток розвинутих країн — науковці, на підготовку яких не треба витрачати великих коштів, а чимала віддача — здійснюється відразу»[2,193]. 

Отже, з вище сказаного можна зробити висновок, що для країн з низьким рівнем розвитку глобалізація несе негативні наслідки в сфері трудового потенціалу. В  малорозвинених країнах відбувається «відплив мозків», що значно позначається на якісних характеристиках трудового потенціалу країни. 

Складовою процесів глобалізації є зростання мобільності робочої сили, інтенсифікація міграційних процесів, наслідки якої є суперечливими, адже зменшується кількість населення малорозвинених країн працездатного віку, що пов’язано із трудовою міграцією до високорозвинених країн. Л.Герасимчук зауважив, що: « В умовах глобалізації трудова міграція є природнім явищем, але не у таких глобальних масштабах як в Україні, де вона передусім вона має економічні корені, тобто, у нас вона залежить саме від розміру зарплати. Якщо сьогодні роботодавці за найближчі два роки не підвищать рівень зарплат до 70% від європейських, то вже через 2,5-3 роки ми будемо практично без трудового потенціалу і у нас виникне необхідність імпортувати трудовий потенціал з країн Азії та Африки»[5]. Водночас інтенсифікація процесів глобалізації супроводжується масовим намаганням роботодавців високорозвинених країн знижувати заробітну плату і витрати на поліпшення умов праці, адже кількість трудових ресурсів постійно збільшується, що зумовлює жорстоку конкуренцію на ринку праці. Це не може негативно не позначитися на формуванні, розвитку й використанні ресурсів праці країни.

Розглядаючи вплив глобалізації на соціально-трудову сферу, слід також звернути увагу на наступне: «Для сучасного етапу функціонування світової економіки характерним є посилення впливу ТНК на формування світогосподарських зв’язків та моделей економічного розвитку. Зараз ТНК контролюють близько 40% світових засобів виробництва й 75% світової торгівлі товарами та послугами. Слід зауважити, що штаб-квартири найбільших ТНК знаходяться у США. Це обумовлює значний вплив американської законодавчої системи на формування трудового законодавства багатьох країн світу. Це не може не насторожувати світову громадськість, оскільки США досі ще не ратифікували і не визнають більшості міжнародних стандартів праці, розроблених МОП у формі конвенцій та рекомендацій. В цілому ж модель соціально-трудових відносин, яка функціонує у США, є далеко не ідеальною. Звідси загроза нерегулювання ринку праці, децентралізації переговорів та укладення угод, що проголошується багатьма американськими фахівцями і їхніми однодумцями у Західній Європі»[14, 365]. З вище сказаного можна зробити висновок, що в результаті глобалізації економіки виникає ще одне несприятливе явище в сфері соціально – трудових відносин – нехтування стандартами праці та правами працеємців, децентралізація укладення угод та переговорів.

Не можна не враховувати і таких позитивних наслідків глобалізації як розширення доступу споживачів до світової номенклатури товарів та послуг, можливості підвищувати якість трудових ресурсів за кордоном, проходити там стажування, використовувати всесвітні методики підготовки та перепідготовки кадрів. Економічно активне населеня може реалізувати свій потенціал в інших країнах, якщо рідна держава не змогла надати їй цієї можливості у зв’язку з великим рівнем безробіття, чи не змогла забезпечити належну оплату праці. В такому випадку міграція робочої сили зменшить соціальну напругу на ринку праці і дасть можливість мігранту все ж таки реалізувати свої здібності, хоча й на користь іншої держави.

У міжнародному співробітництві в галузі розвитку трудового потенціалу та його використання координатором є Міжнародна організація праці. Вона приймає міжнародні трудові норми у вигляді конвенцій та рекомендацій, які після ратифікації стають обов’язковими для ратифікованої країни. МОП координує діяльність міжнародної спільноти через такі основні напрями:

  •  узгодження та узагальнення трудових відносин, які склались на національних ринках праці, приймаючи, як наслідок, конвенції та рекомендації;
  •  надання консультацій експертами і технічної допомоги в питаннях, пов’язаних з розробкою законів, виконанням міжнародних норм тощо;

У зв’язку з посиленням негативного впливу глобалізації на трудовий потенціал МОП зосереджує свою увагу передусім, на контролі за виконанням міжнародних трудових норм, захисті прав людини, сприянні зайнятості, поліпшенні умов життя, боротьбі з безробіттям. Важливим напрямом діяльності МОП є також здійснення професійної підготовки та перепідготовки кадрів.

Висновки.

Отже, глобалізація економіки – це не лише вигоди,й висока ймовірність втрат, особливо для малорозвинених держав. Глобалізація є об’єктивним процесом і як і будь-який складний процес він потребує регулювання та приведення у певні змістово-часові рамки. Світовий досвід засвідчує: для того, щоб скористатись плодами інтеграційних процесів, національна економіка повинна мати конкурентні переваги, а держава – проводити зважену політику щодо їх розвитку та реалізації.

Отже, під впливом процесів глобалізації загострюються проблеми у першу чергу в соціально-трудовій сфері, проявом яких виступає зростання безробіття, розшарування між багатими і бідними, послаблення традиційних моральних зв’язків, зростання десолідаризації суспільства тощо.

Із всього вище сказаного можна зробити висновок, що ні одна держава не зможе уникнути глобалізації, проте вона повинна проводити виважену політику та намагатися мінімізувати негативні наслідки цього процесу. Стосовно сфери трудового потенціалу то глобалізація як сприяє мобільності людей, так само спричинює і міграцію висококваліфікованої робочої сили; так як створюються нові робочі місця в результаті технічного процесу, так вони й знищуються;так як збільшується трудовий потенціал високорозвинених країн та розвиток їх економіки, так само і погіршуються якісні та кількісні характеристики трудового потенціалу країн, що розвиваються. Отже, від глобалізації в більшості виграють лише високо розвинуті країни, тому уряди країн з низьким рівнем розвитку повинні захистити свою державу від негативного впливу глобалізації на трудові ресурси.

Отже, не варто сприймати глобалізацію, як шлях до підвищення рівня розвитку країни, адже якщо ця держава є неконкурентоспроможною, то цей процес не лише не покращить, а й погіршить її становище. Кожен уряд повинен провадити таку політику, щоб реалізувати весь трудовий потенціал в межах даної держави, не допускати «відпливу мозків», гарантувати належну оплату праці та забезпечення населення робочими місцями.

Список використаної літератури

  1.  Білорус Д. Г., Лук’яненко Д. Г., Поручник А. М. Методологічні проблеми дослідження інтернаціоналізації та глобалізації. Стратегії економічного розвитку в умовах глобалізації / За ред. Д. Г. Лук’яненка. — К.: КНЕУ,  2001. — 538 с.
  2.  Васильченко В. С. Державне регулювання зайнятості: Навчальний посібник. – К.: КНЕУ, 2005. - 252с.
  3.  Грішнова О.А. Економіка праці та соціально – трудові відносини: Підручник. – К.:Знання, 2006. – 559с.
  4.  Герасимчук Л. Солодкий туман ґлобалізації // http://zik.com.ua/ua/news/2007/11/20/ 12255
  5.  Герасимчук Л. З 2011 року Україна «імпортуватиме» трудовий потенціал з країн Азії та Африки, якщо роботодавці не піднімуть зарплати у 8-12 разів// http://zik.com.ua/ua/news/2007/11/23/101303
  6.  Економіка праці й соціально – трудові відносини: Навчальний посібник. Буряк П.Ю., Карпінський Б.А., Григор’єва М.І. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 440с.
  7.  Золин И. Стратегия регулирования рынка труда в условиях глобализации мировой экономики. Проблемы теории и практики управления. – 2007. - №7. – С. 40-47.
  8.  Колосова Р.П. Глобализация экономики и социально- трудовые отношения в России. Соціальні пріоритети ринку праці в умовах структурної модернізації економіки// Міжнар. наук.- практична конф. – К.: Мінпраці України, РВПС України НАН України, Ін-т соц. Досліджень, 2001. – Т.1. – 652с.
  9.  Колот А. М. Глобалізація економіки та її вплив на соціально-трудову сферу. Україна: аспекти праці. — 2001. — № 3.
  10.   Колот А. М. Глобалізація як чинник трансформації соціально-трудових відносин. Стратегія економічного розвитку в умовах глобалізації / За ред. Д. Г. Лук’яненка. — К.: КНЕУ, 2001. — 538 с.
  11.  Колот А.М. Соціально – трудові відносини: теорія і практика регулювання: Монографія. – К.:КНЕУ, 2005.- 230с.
  12.  Корж М.В. Особливості і проблеми розвитку національної економіки в умовах глобалізації. Формування ринкових відносин в Україні. – 2009. - №2. – С. 70-75.
  13.  Стратегії економічного розвитку в умовах глобалізації: Монографія / За ред. д-ра екон. наук, проф. Д. Г. Лук’яненка.- К.:КНЕУ, 2001. — 538 с.
  14.  Управління трудовим потенціалом: Навч. посіб. Васильченко В. С., Гриненко А. М., Грішнова О. А., Керб Л. П. — К.: КНЕУ, 2005. — 403 с.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

67798. РЕНТГЕНОГРАФИЧЕСКОЕ ОПРЕДЕЛЕНИЕ ОРИЕНИРОВКИ НЕОГРАНЕННЫХ МОНОКРИСТАЛЛОВ МЕТОДОМ ЛАУЭ 2.04 MB
  В методе Лауэ дифракционная картина получается от неподвижного монокристалла при облучении его непрерывным спектром рентгеновского излучения. Образцом может служить как изолированный кристалл, так и достаточно крупное зерно поликристалла.
67799. КОДИРОВАНИЕ ОТКРЫТОГО ТЕКСТА И ДВОИЧНЫХ ДАННЫХ 203 KB
  Информация подлежащая зашифрованию и расшифрованию представляется различными способами чаще всего в виде текстов записанных в некотором алфавите. Под кодированием обычно понимают представление информации в виде знаков букв алфавита. Алфавит конечное множество знаков используемых для кодирования информации.
67800. КОДУВАННЯ ВІДКРИТОГО ТЕКСТУ І ДВІЙКОВИХ ДАНИХ 190.5 KB
  Інформація, що підлягає зашифруванню і розшифруванню, представляється різними способами, найчастіше у вигляді текстів, записаних в деякому алфавіті. Під кодуванням звичайно розуміють представлення інформації у вигляді знаків (букв алфавіту). Знак – подія або матеріальний об'єкт, виникнення...
67801. Основи роботи в середовищі MatCAD 1.27 MB
  Запис змінних виконується з клавіатури, знаки операцій брати з плітри операцій або з клавіатури. Наприклад (див. приклад далі) При записі виразів зявляється курсор в вигляді кута (голубого кольору), горизонтальна та вертикальна частини якого показують до якої частини виразу буде записана наступна операція.
67802. МЕТОД ПОРОШКОВ 1.27 MB
  При исследовании образцов со сложной структурой и с большими периодами решетки для уменьшения возможности наложения дифракционных линий которых в этом случае получается очень много целесообразно применять длинноволновое излучение например хрома или железа. Промер линий должен проходить строго по середине рентгенограммы.
67803. ПІДСТАНОВКИ І ЛІНІЙНІ ПЕРЕТВОРЕННЯ 554 KB
  Мета роботи – вивчити основні властивості лінійних перетворень і підстановочних матриць, необхідні для математичного опису регістрів зсуву з лінійним зворотним зв’язком. Короткі теоретичні відомості. Векторні простори. Нехай – непорожня множина елементів будь-якої природи, які позначатимемо і нехай – деяке поле...
67804. ПОДСТАНОВКИ И ЛИНЕЙНЫЕ ПРЕОБРАЗОВАНИЯ 578.5 KB
  Цель работы – изучить основные свойства линейных преобразований и подстановочных матриц, необходимые для математического описания регистров сдвига с линейной обратной связью. Краткие теоретические сведения. Векторные пространства. Пусть – непустое множество элементов любой природы, которые будем обозначать...
67805. Основи роботи в середовищі MatCAD. Ознайомлення з методами рішення рівнянь 359.5 KB
  Рішнння систем нелінійних рівнянь або нерівностей Знайти рішення системи (таблиця №4 додаток). Виконати перевірку рішення. Знайти рішення при різних значення початкових даних. Визначити - система має один чи декілька розв’язків.
67806. ПРЕЦИЗИОННОЕ ОПРЕДЕЛЕНИЕ ПЕРИОДОВ РЕШЕТКИ 612 KB
  Одной из важнейших характеристик вещества является его период кристаллической решетки. По периодам решетки вещества можно судить об образовании, концентрации и типе твердого раствора, о наличии остаточных напряжений, определять коэффициенты термического расширения и решать многие другие металловедческие задачи.