48978

Автоматизація процесу сушіння деревини

Курсовая

Коммуникация, связь, радиоэлектроника и цифровые приборы

Сушіння матеріалів є енергоємким процесом звязаним зі значною витратою палива пару а також електроенергії а отже використання високоточної автоматики дозволить значно скоротити термін сушіння та знизити енергетичні затрати. Також поширеним є сушіння круглих лісоматеріалів деталі опор ліній електропередачі зв'язки будівельні деталі. На даний час проблема автоматизації сушіння деревини вирішувалась шляхом використання застарілих як морально так і в фізичному плані приладів.

Украинкский

2013-12-18

270 KB

58 чел.

Міністерство освіти і науки України

Національний університет водного господарства та природокористування

Кафедра електротехніки і автоматики

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до курсової роботи

з дисципліни:

"Автоматизація періодичних технологічних процесів"

на тему:

Автоматизація процесу сушіння деревини

Виконав:

студент групи АУТП – 41

факультету ФПМ і КІС

Кузнюк А.Ю.

Керівник:

Клепач М. І.

Рівне – 2011


Зміст

Вступ………………………………………………………………………………….4

1. Аналіз періодичного технологічного процесу як об’єкта керування

1.1. Характеристика технологічного об’єкта управління періодичної дії...6

1.2. Обґрунтування і вибір параметрів контролю, реєстрації, дискретного управління, програмного регулювання, захисту, блокування та сигналізації..10

2. Розроблення автоматизованої системи управління  технологічним  об’єктом періодичної дії

2.1. Вибір технічних засобів автоматизації для реалізації функцій автоматизованої системи управління об'єктом періодичної дії…………………14

2.2.  Розроблення розгорнутої функціональної схеми автоматизації…….16

3. Розроблення програмного забезпечення проекту

3.1. Розроблення алгоритму управління технологічним об’єктом періодичної дії……………………………………………………………………...18

3.2. Характеристика інструментального програмного забезпечення ПЛК.............................................................................................................................20

3.3. Реалізація програмного забезпечення для ПЛК………………………22

Висновки……………………………………………………………………………23

Список використаної літератури…………………………………………………..24


Національний університет водного господарства та природокористування

Кафедра електротехніки та автоматики

Завдання на курсову роботу

з дисципліни " Автоматизація періодичних технологічних процесів "

  1.  П.І.П студента___________________________________________________
  2.  Тема курсового проекту___________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

3. Вихідні дані до курсового проекту __________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

4. Зміст пояснювальної записки (перелік питань, що підлягають розробленню)________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

5. Перелік графічних матеріалів_______________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

6. Дата видачі завдання “_____”___________20___ р.

7. Термін захисту курсового проекту “_____” _________20___ р.

          Студент ___________________________

Керівник___________________________

Вступ

Автоматизація – це застосування комплексу засобів, що дозволяють здійснювати виробничі процеси без особистої участі людини, але під її контролем. Автоматизація виробничих процесів приводить до збільшення випуску, зниження собівартості і поліпшення якості продукції, зменшує чисельність обслуговуючого персоналу, підвищує надійність і довговічність машин, дає економію матеріалів, поліпшує умови праці і техніки безпеки.

Автоматизація звільняє людину від необхідності безпосереднього керування механізмами. В автоматизованому процесі виробництва роль людини зводиться до налагодження, регулювання, обслуговування засобів автоматизації і спостереження за їхньою дією. Якщо механізація полегшує фізичну працю людини, то автоматизація має на меті полегшити так само і розумову працю. Експлуатація засобів автоматизації вимагає від обслуговуючого персоналу високої технологічної кваліфікації.

Сушіння матеріалів є енергоємким процесом, зв'язаним зі значною витратою палива, пару, а також електроенергії, а отже використання високоточної автоматики дозволить значно скоротити термін сушіння та  знизити  енергетичні затрати. Сушать деревину у виді пиломатеріалів (дошок, брусів, заготовок), шпону (тонколистового матеріалу), трісок, стружки і волокон. Також поширеним є сушіння круглих лісоматеріалів (деталі опор ліній електропередачі, зв'язки, будівельні деталі).

Деревину висушують з метою: попередження розміро- і формозмінності деталей; запобігання псуванню і загниванню; збільшення питомої міцності; підвищення якості обробки і склеювання.

Широке впровадження систем автоматизації дає народному господарству  разом з прямим економічним ефектом значний організаційний ефект, тому що вимагає фахівців високої кваліфікації і підвищує загальний рівень організації виробництва, поліпшує стиль і ефективність керівництва. Тому рівень механізації та автоматизації виробничих процесів є одним з важливих показників науково-технічного прогресу в країні.

На даний час проблема автоматизації сушіння деревини вирішувалась шляхом використання застарілих, як морально так і в фізичному плані приладів. Для контролю технологічних параметрів використовувались аналогові прилади з малим класом точності та технічними показниками, що не відповідають сучасним вимогам.

Паралельно з застарілим обладнанням, останнім часом, на ринку автоматики з’явились засоби автоматизації, розроблені провідними брендовими фірмами. Ці засоби цілком задовільняють вимогам, поставленим перед автоматизацією процесу сушки, але негативним є той фактор, що ціни на них залишаються недоступними.


1. Аналіз технологічного процесу як об’єкта керування

1.1 Характеристика технологічного об’єкта управління періодичної дії

Сушіння матеріалів є енергоємким процесом, зв'язаним зі значною витратою палива, пару, а також електроенергії, а отже використання високоточної автоматики дозволить значно скоротити терміни сушіння та  знизити  енергетичні затрати.

На підприємствах сушіння деревини здійснюють у виді пиломатеріалів (дошок, брусів, заготовок), шпону (тонколистового матеріалу), трісок, стружки і волокон. Інколи має місце сушіння круглих лісоматеріалів (деталі опор ліній електропередачі, зв'язки, будівельні деталі).

У результаті сушіння деревина з природної сировини перетворюється в промисловий матеріал, що відповідає найрізноманітнішим вимогам,  які висуваються до нього в різних виробничих і побутових умовах. При зниженні вологості деревини поліпшуються її фізико-механічні й експлуатаційні властивості. Відомо, що при зміні вмісту вологи в деревних сортаментах змінюються їхні розміри і форма. У тих випадках, коли при експлуатації виробів з деревини необхідна сталість розмірів і форми деталей, їхня вологість повинна бути заздалегідь доведена до визначеного рівня, що відповідає умовам експлуатації цих виробів, тобто до експлуатаційної вологості. Деревина, що містить велику кількість вологи, легко вражається грибами, у результаті чого вона загниває. Суха ж деревина відрізняється великою стійкістю. Зниження вологості деревини приводить до зниження її маси та одночасного підвищення міцності. Суха деревина, на відміну від сирої, легко клеїться, добре піддається обробці. Контроль за кінцевим показником вологості є головним чинником в процесі сушки [4,102].

Таким чином, деревину висушують з метою: попередження розміро- і формозмінності деталей; запобігання псування і загнивання; збільшення питомої міцності; підвищення якості обробки і склеювання.

Вибір способу сушіння і сушильного устаткування визначається рядом факторів: породним і сортаментним складом пиломатеріалів, що висушуються, вартістю  енергоносія, необхідною продуктивністю, умовами й інвестиційними можливостями споживачів. Сушильна камера з енергозберігаючими технологіями – обов’язкова умова рентабельної роботи.

На даний момент на ринку сушильних камер 90-95% класичного типу – конвективні  з  різними  системами  приточно-витяжної вентиляції і видами теплоносія. Їхні переваги: невеликі капітальні  витрати,  простота  процесу  сушіння,  зручність технічного  обслуговування.

Циркуляційна система сушки повинна забезпечувати необхідну швидкість і рівномірність розподілу сушильного агента по матеріалу для різних порід   з метою одержання вищої якості й оптимальної тривалості процесу. Для спонукання циркуляції сушильного агента використовують осьові і, в   окремих   випадках при великому опорі циркуляційного тракту, відцентрові вентилятори. До цього устаткування повинні пред'являтися жорсткі вимоги по його надійності  при   експлуатації   в   середовищі   з   підвищеною температурою і вологістю.

Теплова енергія для сушарок виробляється в котельнях. Теплоносієм є пара чи гаряча вода. Електроенергію,  внаслідок  високої  ціни,  використовують  у рідких випадках. Хоча останнім часом значна частина матеріалу висушується   в   камерах, що працюють на електроенергії.

Параметри  середовища  в  сушильній  камері,  як  правило, вимірюють психрометром. Керування і регулювання процесу сушіння здійснюється автоматично.

Поряд із традиційними конвективними сушарками певне поширення   одержали вакуумні і конденсаційні сушарки.

Вакуумні сушарки доцільно використовувати для сушіння деревини твердих листяних порід великих перетинів (50 мм і більше),  коли тривалість  процесу є важливим чинником. При купівлі таких камер не можна забувати про великі капітальні вкладення.

Конденсаційні сушарки використовують у тих випадках, коли електроенергія,  як  енергоносій,  найбільш  дешева  в порівнянні з іншими  видами.  ККД таких  сушарок  найбільш високий при температурі сушильного агента до 45° С. При цих параметрах  собівартість  процесу  невелика,  зате  термін сушіння значний.

Раніш основний обсяг сушіння здійснювався на деревообробних і лісопильних підприємствах, де споруджувалися великі сушильні цехи продуктивністю до 100 тис.м3 умовного матеріалу в рік,  зараз основна маса  деревини  переробляється  на  малих  підприємствах, потреба  яких може бути забезпечена одною - двома камерами невеликої завантажувальної ємності.

Меблеві і деревообробні підприємства оснащені лісосушильними  камерами  застарілих  конструкцій,  що знаходяться в аварійному стані    і  не  можуть  забезпечити якісне   сушіння   матеріалу.   Разом   з   тим   ринок висуває  високі  вимоги  до  якості  виробів  з деревини.

Сучасні лісосушильні камери дозволяють досягти високої якості  сушіння.  Вони  оснащені   системою  автоматичного керування  процесом  і  є  складним комплексом устаткування, що  вимагає  кваліфікованого обслуговування.

Винятково велике значення має якісне сушіння деревини, без чого неможливий випуск високоякісної продукції. Низька якість сушіння,    обумовлена незадовільним  технічним  станом  сушильного устаткування   і   слабкою   технологічною   підготовкою обслуговуючого  персоналу, приводить  до  прихованого  браку - нерівномірності розподілу кінцевої вологості,  що довгий  час  може  залишатися  непоміченим і  позначитися тоді, коли виріб  знаходиться в експлуатації.

Рис. 1.2. Технологічна схема процесу сушіння:

1 – котел; 2 – труби з повітрям; 3 – відцентровий вентилятор;

4 – труби з водою; 5 – вентилятор; 6 – радіатори з гарячою водою;

7 – витяжка.


1.2. Обґрунтування і вибір параметрів контролю, реєстрації, дискретного управління, програмного регулювання, захисту, блокування та сигналізації

Камерне сушіння деревини — складний технологічний процес, для якого характерні наступні особливості: багатоманітність параметрів, їхній складний взаємозв'язок, наявність не контрольованих зовнішніх збурень. Модель такого складного об’єкту можна характеризувати сукупністю наступних параметрів:

1) група вхідних параметрів X1, що поєднує контрольовані, але не регульовані технологічні параметри процесу, наприклад кількість і вид матеріалу, що висушується, (порода і розмір пиломатеріалів, їхня початкова вологість);

2) група неконтрольованих вхідних параметрів Х2 , що характеризують вплив таких факторів, як зміна навколишнього середовища, старіння і знос устаткування, неоднорідність матеріалу і нерівномірність розподілу його по об'єкті регулювання і т.д.;

3) група керуючих параметрів У, що характеризує регулюючі впливи, що підтримують заданий режим, сюди відносяться кількість тепла і швидкість циркуляції агента сушіння;

4) група вихідних параметрів Q, що характеризують якість матеріалу, що висушується, наприклад задана кінцева вологість при визначеному перепаді вологості по перетині пиломатеріалів і величина залишкових внутрішніх напружень;

5) група вихідних параметрів Е, що характеризує економічну ефективність об'єкта регулювання, а саме: найменшу тривалість процесу сушіння при збереженні якості матеріалу, що висушується, і ККД сушильної установки.

При автоматизації процесу сушіння треба застосувати таку систему, яка б забезпечила проведення сушіння в режимі, близькому до оптимального, тобто повинні бути отримані задані параметри Q при максимальних значеннях параметрів Е. Ця задача може вирішуватися при застосуванні самонастроювальних систем, що вибирають таку комбінацію керуючих параметрів У, що забезпечують екстремальне значення параметра F.

На рис. показана структурна схема системи автоматичної оптимізації (САО) процесу сушіння. Крім основних ланок звичайної системи автоматичного регулювання регульованого об'єкта О та автоматичного регулятора Р, у схему введений керуючий пристрій КП. Керуючий пристрій аналізує і підтримує на оптимальному рівні вихідні величини об'єкта при дотриманні заданих обмежень Н. Для підтримки оптимальних вихідних параметрів САО робить автоматичний пошук, що зводиться до спробної зміни вхідних параметрів системи (вхідної величини Х-р регулятора і регулюючих впливів В), аналізу результату

Структурна схема системи автоматичної оптимізації :

О – об'єкт регулювання; Р – регулятор; Кп – керуючий пристрій, Х1, Х2 вхідні параметри; У — регулюючий вплив; Q, Е — параметри об'єкта, що характеризують якість і економічність; Н — обмеження.

Цієї зміни і визначенню напрямку подальшої зміни для приведення системи до найвигіднішого режиму сушіння. За критерій оптимальності процесу сушіння вибирається один чи кілька вихідних параметрів Q і Е, при цьому інші показники задаються в САО у вигляді обмежень Н. Наприклад, за критерій оптимальності вибирають інтенсивність сушіння, а як обмеження задають збереження визначених показників якості матеріалу при сушінні [1,169].

Для створення САО необхідні, крім екстремальних регуляторів і звичайних засобів автоматики, деякі спеціальні вимірювальні пристрої:

а) для контролю якісних показників матеріалу в ході сушіння, наприклад температури і вологості деревини, перепаду вологості по товщині матеріалу, внутрішніх напружень у процесі сушіння;

б) для виміру енергетичних показників процесу сушіння, наприклад витрати тепла на сушіння чи на 1 кг вологи, що випаровується;

в)  для виміру швидкості сушіння, наприклад автоматичний вологомір із пристроєм, що диференціює, і т.д.     .

Відсутність розроблених методів для подібного автоматичного керування і технічних засобів для його здійснення не дозволяє в даний час орієнтуватися при автоматизації сушильного процесу на системи автоматичної оптимізації [4,34].

 Схема регулювання процесу сушіння по температурі і вологості сушильного агента розімкнута по параметрах, що характеризує стан деревини, що висушується, (температура T, вологість W, показники якості Q). Інформація про ці параметри не подається на регулятори температури і вологості сушильного агента. Ця система регулювання не забезпечує заданої кінцевої вологості і необхідної якості висушеного матеріалу. Тому з метою запобігання браку параметри режиму сушіння встановлюють занижені, що перешкоджає інтенсифікації процесу.

Однак системи автоматичного регулювання по параметрах сушильного агента в даний час знайшли застосування в промисловості і виправдують себе при експлуатації.


2. Розроблення автоматизованої системи управління  технологічним  об’єктом періодичної дії

2.1. Вибір технічних засобів автоматизації для реалізації функцій автоматизованої системи управління об’єктом періодичної дії

Для реалізації функцій керування проектованої системи автоматизації виберемо програмований логічний контролер МІК-51 вітчизняного підприємства «Мікрол» з модулем розширення МР-07. Даний ПЛК МІК-51 має 4 аналогових входи; 4 аналогові виходи, 3 дискретні входи, 5 дискретних виходів. Підтримує до 9 контурів регулювання.

Давач температури

TCN75 - програмований температурний давач з послідовним портом, що формує сигнал на виході INT/CMPTR для контролера, коли навколишня температура перевищує запрограмовану користувачем межу. Вихід INT/CMPTR може бути запрограмований як вихід компаратора для роботи термостата або як вихід запиту переривання по температурі.

Напруга живлення давача може коливатися в межах від 2.7 V до 5.5 V.

Сенсор відносної вологості

HIH-3602 – сенсор відносної вологості в TO-5 корпусі з гідрофобним фільтром з нержавіючої сталі.

Електрокалорифер

Нагрівач складається з U-подібної, або більш складної зігнутої трубки діаметром 10…16 мм. Довжиною в розгорнутому стані 1…2,5 м, в слою електроізоляції якою запресована ніхромовий гріючий дріт діаметром 0,3…0,5 мм і довжиною 8 … 17 м. габаритні розміри ТЕНів: довжина 0,5 … 1 м, ширина 50…120мм, товщина (в місці під єднання до електромережі) біля 20мм, маса 1…2,5 кг. Таким чином ТЕН – досить компактний нагріваючий елемент. Температура його поверхні 300…350 оС; вона понижується з прискоренням обдування зі збереженням постійної тепловіддачі. Потужність ТЕНів 0,4…5 кВт.

На основі ТЕНів з ребрами і потужністю 1,6 кВт виготовляють компактні електрокалорифери, зокрема ОКБ-3083, ОКБ-3084, ОКБ-3085 потужністю 20, 40, 100 кВт і напругою живлення 380В [4,123].

В лісосушильних камерах можна використовувати опалювальні електрокалорифери СФО потужністю 16…250 кВт, напругою живлення 380В призначені для нагріву повітря до 100оС.


2.2. Розроблення розгорнутої функціональної схеми автоматизації

Функціональна схема автоматизації є основним документом, який визначає функціонально-блокову організацію структури керування. Для процесу вакуумної сушки деревини функціональна схема приведена в графічній частині проекту (лист 6). Система складається з лісосушильної камери, вентиляторів, насосів та мікропроцесорного комплексу.

Опишемо роботу системи. В початковий момент часу, коли ще не розпочато процес сушіння система знаходиться в стані готовності. Після завантаження деревини і її стартового прогріву, оператор дає команду на початок процесу. Оператор вводить значення бажаних вологостей для кожної ступені сушіння пиломатеріалів, та значення температур і вологості  в камері для трьох ступенів сушки. Значення підбираються в залежності від породи пиломатеріалів та їх геометричних розмірів. Подальша робота сушарної установки йде у відповідності до введених оператором даних. Вмикається нагрів котлів. Гаряча вода поступає в систему теплообмінників. Тепле повітря накачується в сушильну камеру. ПЛК отримує, від давачів, значення вологості та температури в лісосушильній камері, вологості дошки. Також на канали дискретного вводу ПЛК отримує інформацію з електродних давачів про стан заслінки черз яку здійснюється вентелювання камери. Отримані значення МІК-51 опрацьовує.

При значеннях вологості дошки Wd.>Wd.c.1 установка працює в режимі за яким процес сушіння пиломатеріалів відбувається на першій степені сушіння. При наближенні температури в камері до граничного максимального рівня характерного для поточної ступені сушки контролер дає команду на відключення нагріву котла, при значеннях вологості в камері Wк>Wk.c.(*) відбувається вимикання вентилятора витяжки сушильної камери та відкриття заслінки вентилювання камери. Даний процес повторюється циклічно в межах заданого ступення сушіння до тих пір поки справджується умова для переходу в наступну ступінь сушіння. Дана система передбачає два види регулювання температури в сушильній камері: «грубе» і «точне» регулювання. Для встановлення і підтримання потрібної температури «грубим» шляхом застосовують рідинний і повітряний контур обігріву камери, для контролювання температури «точним» шляхом використовується електрокалорифер керування яким здійснюється за допомогою мікроконтролера. На панель виводиться поточне значення вологості дошки, температури та вологості в камері.

При значенні вологості в камері менше заданого відбувається зупинка витяжного вентилятора та закривається вентиляційна заслінка. Це необхідно для запобігання виникнення внутрішніх напружень в деревині та її короблення.

При закінченні ступені сушіння (при досягненні необхідного значення вологості матеріалу що висушується, яке поступає на канал аналогового вводу) контролер сигналізує про закінчення даного ступеню сушіння та очікує команди від оператора на перехід на  наступний степінь сушіння, при досягненні кінцевого значення вологості дошки процес зупиняється і контролер сповіщає по закінчення процесу.


3. Розроблення програмного забезпечення проекту

3.1. Розроблення алгоритму управління технологічним об’єктом періодичної дії

Дослідження поставленої задачі показало, що для детального розуміння процесу, потрібно перш за все зрозуміти технологію сушіння деревини трьохступеневим камерним режимом сушіння. В процесі розробки проекту автоматизації було проаналізовано можливі стани системи, та фактори що викликають зміни. Охоплюючи весь технологічний процес і враховуючи пріоритети факторів впливу на стан системи було розроблено алгоритм роботи трьохступеневої камерної сушарки.

Отже в результаті впливу факторів, що змінюють стан системи мікроконтролерна система формує на каналах виводу дискретні значення, високого та низького рівнів, тим самим керуючи протікання процесу.

В момент завантаження пиломатеріалів система знаходиться в стані  „повна зупинка процесу сушки”. В цьому стані не працюють повітряний та рідинний контур обігріву, електрокалорифер вимкнений, не здійснюється вентилювання в камері також зачинений клапан вентилювання, не ввімкнений витяжний вентилятор.  Потім відбувається прогрів камери з пиломатеріалами, він триває з розрахунку 1 год. на 1см.  деревини.

Наступним етапом є старт мікроконтролерної системи (надалі МКС) з пристроями збору інформації.

МКС формує запит на бажані значення вологості для кожного з трьох ступенів сушіння. Також виконується запит на значення вологості та температури в камері для трьох ступенів сушіння відповідно.

Після вводу оператором значення дається команда на початок процесу сушіння.

МКС зчитує значення вологості завантажених пиломатеріалів і на основі отриманої інформації установка переходить в режим сушіння по першому з трьох ступенів.

Сушіння в межах певного ступінню виконується до тих пір поки виконується умова ( Wd. <  Wd.c.*) достатня для переходу на наступну ступінь.

Де:  Wd. – вологість дошки в момент збору інформації,

Wd.c.* - бажана вологість дошки для даного ступеню сушіння (вводиться оператором на початку процесу сушіння).

Тепер детальніше опишемо алгоритм роботи установки в межах ступеню сушіння.

МКС отримує від давачів поточні значення температури в камері та вологості в камері (Tk, Wk). Дані значення температури і вологості порівнюються з тими які відповідають значенням що потрібно досягнути для даного ступеню сушіння. В результаті порівняння МКС формує керуючі сигнали на пристрої що регулюють температуру та здійснюють вентилювання камери тим самим зменшують вологість повітря в камері. При виконанні умови Tк < Tк.с.(*) вмикається електрокалорифер, в протилежному випадку МКС дає сигнал на вимкнення. Відкриття клапану вентилювання та включення вентилятору витяжки відбувається при виконанні умови Wк < Wк.с.(*).

Де:   Tк  - поточне значення температури в камері.

Tк.с.(*) – граничне значення температури в камері для даного ступеню сушки.

Wк – поточне значення вологості в камері

Wк.с.(*) - граничне значення вологості в камері для даного ступеню сушки.

В залежності від стадії сухості пиломатеріалів змінюється циклічність зміни станів системи та тривалість перебування в певному стані.

Запропонований алгоритм роботи трьохступеневої сушарки пиломатеріалів дозволяє здійснювати автоматичну роботу сушки, та адаптувати його до апаратних засобів збору технічних параметрів, також дозволяє створити просту програму, що мінімально затрачає ресурси мікроконтролера.

 


3.2. Характеристика інструментального програмного забезпечення ПЛК

Для розробки програмного забезпечення в даній роботі використаємо програмний пакет-редактор FBD-програм «Альфа», який призначений для програмування функціональними блоками мікропроцесорних контролерів виробництва підприємства «Мікрол». Мова функціональних блоків (Function Block Diagram - FBD) призначена для розробки алгоритмів у вигляді діаграм функціональних блоків. Мова FBD є візуальною мовою програмування алгоритмів. Програма, створена цією мовою, називається FBD-програмою.

Функціональні можливості пакета:

  1.  Розробка FBD-програми для контролера у спеціальному редакторі. FBD-програма розробляється розміщенням функціональних блоків у робочому полі та з’єднанням їх в одну діаграму. У данному режимі є наступні можливості:

– вибір і розміщення функціональних блоків з відповідного функціонального розділу бібліотеки;

– ручний розподіл;

– програмування зв’язків;

– настроювання параметрів блоків.

2.  Запис FBD-програм в контролер.

3. Читання FBD-програм з контролера, їх збереження в ком’ютері, перевірка, друк на принтері або редагування.   

4. Емуляція і налагодження роботи програми.

Є кілька можливостей налагодження програм:

  •  режим покрокової емуляції;

– безперервний режим. У ньому програма безупинно виконується із заданим періодом.

5. Додаткові сервісні можливості:

– подання FBD-програми у вигляді таблиці;

– друк програми користувача на принтері;

– автоматичний розподіл параметрів блоків у регістровій області пам’яті;

– перевірка програми;

– читання й запис параметрів блоків у регістровій області пам'яті;

– читання й запис параметрів функціональних блоків;

ініціювання мережевого обміну;

– режим автоматичної нумерації блоків у програмі.      


3.3. Реалізація програмного забезпечення для ПЛК

Керуюча програма для ПЛК


Висновки

В даному курсовому проекті мною було розроблена автоматизована система управління процесом сушіння.

Також в даному дипломному проекті було вивчено технологічну схему процесу.

Розроблена і спроектована функціональна схема.

Система на базі сучасного ПЛК МІК-51 здійснює збір всіх основних показників роботи сушарки та регулювання протіканням процесу за наперед заданою програмою. При регулюванні процесом застосовано принцип двопозиційного регулювання.

Для якісного збору технологічних параметрів використані сучасні давачі температури, вологості в камері та вологості пиломатеріалів. Що дає змогу точніше, і головне швидше реагувати на зміну стану об’єкта автоматизації. Також відбулися зміни у вимірюванні температури, після автоматизації значення температури знімаються цифровими давачами, значення яких обробляється ПЛК, що дає високу швидкість та точності обробки інформації.


Список використаної літератури.

  1.  Е.И. Юревич. Теория автоматического управления. Л. Энергия, 1969.
  2.  Богданов Е.С., Козлов В.А., Пейч Н.Н. Справочник по сушке древесины. – М.: Лесн. Пром-сть, 1981. 191ст.
  3.  Кириченко В.Н. Охрана труда. М. 1990.
  4.  Кречетов И. В. Сушка и защита древесины. – М.: Лесн. Пром-сть, 1987. 372ст.
  5.   Клепач М. І. Теорія автоматичного керування. Навчальний посібник. – Рівне: НУВГП, 2007. 206 с.
  6.   Стефани В. П. Основы построения АСУТП. – М.: Энергия, 1982.–852 с.
  7.  Клюев А. С. и др. Проектирование систем автоматизации технологических процессов. Справочное пособие. М.: Энергия, 1980.
  8.   ДСТУ Б А.2.4-16:2008. Автоматизація технологічних процесів. Умовні графічні зображення приладів і засобів автоматизації в схемах. – К.: Мінрегіонбуд України, 2009.
  9.   ДСТУ Б А.2.4-8:2009. Умовні графічні позначення елементів санітарно-технічних систем. – К.: Мінрегіонбуд України, 2009.


О

Кп

Н

Q,E

У

Хр

Х2

Х1


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

83155. Разработка ассортимента современных рыбных блюд 1.09 MB
  Постоянный рост на рынке услуг общественного питания, возникновение и развитие новых концепций и форм обслуживания диктует необходимость гибкого изменения структуры предприятия. Успешная деятельность предприятия питания зависит от того, в какой степени заведению удается привлечь и удержать клиентов.
83156. Эволюция стратегического менеджмента. Основные школы стратегического менеджмента 157 KB
  Актуальность и значение темы доказываются тем, что значение стратегии, позволяющей фирме выживать в конкурентной борьбе в долгосрочной перспективе, резко возросло в последние десятилетия. Ускорение изменений в окружающей среде, появление новых запросов и изменение позиции потребителя...
83158. Численные методы решения инженерных задач на ЭВМ 324.33 KB
  Программа должна работать с любыми значениями аргумента из области определения функции. Обязательно наличие заголовка с указанием функции расположенного над графиком координатной сетки и заданного максимального и минимального значения функции в этом интервале.
83159. Финансы и финансовая система Российской Федерации 90.6 KB
  Финансовая система Российской Федерации. Финансовая политика Российской федерации Выводы Введение Актуальность данной темы обусловлено тем что финансовая система является основой обеспечения государственного суверенитета безопасности и развития страны а финансовые показатели являются основой для оценки эффективности государственной экономической политики. Для достижения указанной цели поставлены следующие задачи: изучить сущность и признаки финансов выявить функции финансов и роль финансов в системе денежных отношений рыночного хозяйства...
83161. Статистико-экономический анализ трудовых ресурсов 142.12 KB
  Решение всего комплекса экономических и социальных задач развития производительных сил и совершенствования производственных отношений требует последовательного и неуклонного повышения эффективности труда всех занятых в общественном производстве.
83162. Разработка технологического процесса перевозки промышленных грузов 136.33 KB
  Кроме того, при транспортировке угля необходимо учитывать влажность воздуха, а также обеспечить защиту груза от сырости и влаги. Поэтому, рекомендуется, чтобы перевозка угля осуществлялась в самосвальных полуприцепах. Самосвальный полуприцеп используется для транспортировки сыпучих грузов низкой плотности...