48992

Аналіз рентабельності окремих видів продукції

Курсовая

Менеджмент, консалтинг и предпринимательство

Теоретичні основи аналізу рентабельності окремих видів продукції. Рентабельність продукції як критерій формування виробничої програми. Фактори які впливають на рентабельність окремих видів продукції.

Украинкский

2013-12-18

531.5 KB

29 чел.

PAGE  3

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ЮРІЯ ФЕДЬКОВИЧА

ЕКОНОМІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

КАФЕДРА ОБЛІКУ І АУДИТУ

КУРСОВИЙ ПРОЕКТ

(РОБОТА)

З «Організації та методики економічного аналізу»

на тему: «Аналіз рентабельності окремих видів продукції»

Студентка 4 курсу 493 групи

напряму підготовки: бакалавр

спеціальності: облік і аудит

Костей Аліна

Керівник: Чередниченко Марія Ігорівна

Національна шкала _________________

Кількість балів ____ Оцінка ЕCTS ____

Члени комісії:      ____________     ________________

____________    ________________

____________    ________________

Чернівці – 2012 рік


ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………3

РОЗДІЛ 1. Теоретичні основи аналізу рентабельності окремих видів продукції…………………………………………………………………...5

1.1. Рентабельність продукції як критерій формування виробничої програми………………………………………………………..………………….5

1.2. Фактори, які впливають на рентабельність окремих видів продукції…………………………………………………………………………...8

1.3. Методики-організаційні засади аналізу рентабельності окремих видів продукції…………………………………………………………………...12

РОЗДІЛ 2. Аналіз рентабельності окремих видів продукції ТзОВ «Завод будівельних конструкції»…………………………………………….20

2.1. Техніко-економічна характеристика ТзОВ «Завод будівельних конструкцій»……………………………………………………………………..20

2.2. Оцінка рівня та динаміки рентабельності окремих видів продукції………………………………………………………………………….24

2.3. Факторний аналіз та зведений підрахунок резервів збільшення рентабельності окремих видів продукції………………………………………27

РОЗДІЛ 3. Шляхи підвищення рентабельності окремих видів продукції…………………………………………………………………………35

3.1. Головні напрямки підвищення рентабельності підприємства…….35

3.2. Розробка програми для аналізу рентабельності окремих видів продукції мовою програмування Object Pascal, у середовищі Delphi 7……...37

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………...41

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ…………………………………...44

ДОДАТКИ………………………………………………………………………..47


ВСТУП

В умовах ринкових відносин суб’єкти господарської діяльності незалежно від форми власності самі планують свою діяльність і перспективи розвитку виходячи з розроблених ними господарських задач, попиту та пропозиції товарів і послуг.

Незамінним показником при плануванні виробництва, а також при визначенні фінансового положення підприємства є показник рентабельності.

У процесі становлення ринкових відносин в Україні всі ланки фінансової системи опинилися у глибокій кризі. Тому необхідним є аналіз показників прибутковості ( рентабельності ) діяльності підприємства з метою запобігти його банкрутства і для подальшої успішної діяльності з перспективами виходу на міжнародні ринки і тим самим підвищувати авторитет держави.

Актуальність даної теми курсової роботи полягає в тому, що в умовах ринкових процесів центр економічної діяльності переміщується до первинної ланки всієї економіки підприємства. У сучасних ринкових умовах кінцевий результат роботи підприємства оцінюється рівнем рентабельності. Рентабельність виступає одним із найважливіших основних показників роботи підприємства.

Метою курсової роботи є: на основі обґрунтованих теоретичних і практичних підходів до аналізу рентабельності окремих видів продукції розглянути та проаналізувати прибутковість та рентабельність окремих видів продукції підприємства за декілька періодів і з’ясувати які фактори вплинули на їх зміни, і які наслідки це мало для підприємства та розрахувати резерви збільшення рентабельності на ТзОВ «Завод будівельних конструкцій»

Для досягнення поставленої мети визначено наступні завдання:

дослідити економічну сутність рентабельності окремих видів продукції;

систематизувати підходи до класифікації та впливу факторів на рентабельність окремих видів продукції;

розглянути основні завдання, значення та джерела інформації аналізу рентабельності окремих видів продукції;

визначити методи, оцінку рівня та динаміки аналізу рентабельності окремих видів продукції;

провести підрахунок резервів збільшення рентабельності окремих видів продукції;

розробити програму для аналізу рентабельності окремих видів продукції мовою програмування Object Pascal, у середовищі Delphi 7.

Об’єктом дослідження є: рентабельність окремих видів продукції підприємства ТзОВ «Завод будівельних конструкцій», таких як плити, бетон та панелі.

Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методико-організаційних і практичних аспектів аналізу рентабельності окремих видів продукції на ТзОВ «Завод будівельних конструкцій».

Під час написання курсової роботи використовувались наступні джерела: законодавчі та нормативні акти, спеціальна і наукова література, періодичні видання з питань аналізу рентабельності окремих видів продукції. Також використані дані річної звітності ТзОВ «Завод будівельних конструкцій» за 2010-2011 рр..

З метою поліпшення аналізу рентабельності окремих видів продукції на ТзОВ «Завод будівельних конструкцій» була  розроблена програма для аналізу дебіторської заборгованості мовою програмування Object Pascal, у середовищі Delphi 7, яка допомагає швидше, ефективніше та оперативніше аналізувати розрахунки по окремих видах продукції.


РОЗДІЛ 1. Теоретичні основи аналізу рентабельності окремих видів продукції

1.1. Рентабельність продукції як критерій формування виробничої програми

Важливим розділом поточного плану підприємства є виробнича програма або план виробництва та реалізації продукції. Критерієм планування оптимальної виробничої програми є досягнення найбільшої рентабельності. Слово «рентабельність» походить з німецького (дохідний, прибутковий) і означає показник економічної ефективності виробництва на підприємствах у різних галузях і народному господарстві в цілому. До показників рентабельності продукції відносять:

  1.  Рентабельність окремих виробів – розраховується як відношення прибутку від виробу до собівартості самого виробу.
  2.  Рентабельність реалізованої продукції – розраховується як відношення прибутку від реалізації продукції до виручки від реалізації продукції.
  3.  Рентабельність виробництва – розраховується як відношення прибутку від реалізації до вартості основних фондів і матеріальних оборотних коштів 15, с.85.

Показники рентабельності визначається в коефіцієнтах або у відсотках і показують частку прибутку в кожній грошовій одиниці витрат, або частку товарної продукції в її собівартості.

Планування виробничої програми повинно чітко співпадати з плануванням програми збуту.

Завдання оперативного планування виробничої програми полягає у визначенні номенклатури і обсягів продукції. Для цього необхідно мати таку інформацію:

  •  Ціна на продукцію;
  •  Витрати на виробництво продукції;
  •  Завантаження потужностей кожним видом продукції;
  •  Виробничі потужності, що розміщаються.

Виробнича програма підприємств визначає склад, кількість і обсягів продукції, яка повинна бути виготовлена в плановому періоді і поставлена споживачам 8, с.14-16.

Основним завданням виробничої програми є максимальне задоволення потреб споживачів у високоякісний продукції, яка випускається підприємствами при найкращому використанні їхніх ресурсів та отриманні максимального прибутку.

Виробнича програма складається із 2-х розділів: плану виробництва продукції в натуральному (умовно-натуральному) виразі та плану виробництва у вартісному виразі 23, с.214-235.

В основу розробки виробничої програми повинна бути покладена потреба в конкретній продукції. Промислові підприємства на рівні конкретизації потреби в продукції забезпечується за допомогою попиту споживачів і господарських договорів по розгорнутій номенклатурі виробів.

Для того, щоб вірно сформувати виробничу програму підприємства у його бізнес-плані повинна бути представлена така важлива інформація, як характеристика пропонованої продукції, оцінка можливих ринків збуту та конкурентів, стратегія маркетингу 11, с.30.

При плануванні виробничої програми необхідно використовувати наступні матеріали:

  •  Перспективний план виробництва продукції і послуг;
  •  Прогноз потреби у продукції підприємства, тобто попиту, пропозиції, цін, кількості конкурентів;
  •  Договори на виробництво та поставку продукції, які укладаються в результаті вільного продажу виробів на гуртових ярмарках;
  •  Заходи щодо збільшення виробничих потужностей підприємства;
  •  Дані про залишки нереалізованої продукції у попередньому періоді.

Планування виробничої програми в натуральному виразі передбачає: визначення номенклатури й асортименту продукції, яка випускається; розрахунок потреби в продукції, обсягу виробництва по календарних періодах року і обґрунтування планових обсягів виготовлення продукції виробничою потужністю, матеріальними і трудовими ресурсами22, с.49.

В основу планування виробничої програми покладена система показників обсягу виробництва, яка включає натуральні та вартісні показники 20, с.13.

На основі цього формується програма виготовлення конкретних виробів наведена в таблиці 1.1.

Таблиця 1.1

Схема планування виробничої програми

Номенклатура, асортимент, ритмічність, якість

Аналіз виконання плану виробництва

Резерви

Структура, ефективність

Аналіз портфеля замовлень

Вибір представника

Трудомісткість, фонд часу, складське обладнання, режим роботи, виробники

Розрахунок виробничої потужності

Виробнича потужність

Виробнича потужність, портфель замовлень, залишки продукції

Планування випуску продукції в натуральному виразі

Виробнича програма

Ціни, виробнича програма

Планування випуску продукції в вартісному виразі

План виробництва і реалізації продукції

Норма рентабельності

Оцінка виробничої програми

Ефективність виробничої програми

Баланс потужностей

Розробка заходів по реалізації програми

План організаційно-технічних заходів

Значення натуральних показників виробничої програми в умовах ринку зростає, оскільки саме вони дають можливість оцінити ступінь задоволення потреб споживачів в певних товарах із врахуванням якісної характеристики товарів.

Показники рентабельності використовують для оцінки результатів діяльності підприємства, його структурних підрозділів, у ціноутворенні, інвестиційній політиці, для порівняльного аналізу споріднених підприємств, що виробляють таку саму продукцію, для вибору варіантів формування асортименту і структури продукції, аналізу раціональності виробництва продукції 26, с.347.

Рентабельність підприємства – це найбільш узагальнений показник його діяльності. В ньому синтезуються всі фактори виробництва та реалізації продукції, оборотність коштів та позареалізаційні фінансові результати.

Кожне підприємство розробляє свою виробничу програму самостійно, розмір яких встановлюється відповідно до виробничих можливостей підприємства і за згодою дирекції.

Виробнича програма є важливим розділом, на основі якого проводиться планування потреби матеріально-технічних, трудових, енергетичних ресурсів, розраховується собівартість, прибуток та інші фінансові показники.

Виробнича програма повинна формуватися з урахуванням ресурсів підприємства й одержання найкращих результатів, тобто бути оптимальною 27, с.69.

1.2. Фактори, які впливають на рентабельність окремих видів продукції

Зміна рентабельності  окремих видів продукції відбувається під впливом різних факторів. Фактори зміни ціни реалізації і собівартості виробу вважаються факторами першого порядку, а всі інші – факторами другого порядку. Визначення впливу факторів першого порядку проводиться методом ланцюгових підстановок або методом абсолютних різниць.

Вплив факторів другого порядку на зміну рівня рентабельності розраховується за допомогою способу часткової участі. Для цього використовується інформація про зміну ціни на продукцію в абсолютному розмірі 29, с.9:

  •  Зміна якості продукції
  •  Зміна попиту на продукцію
  •  Зміна показника інфляції

Розрахунки впливу зміни собівартості продукції проводяться так само.

Важливе значення для підприємства має вивчення рентабельності реалізованої продукції через відношення валового прибутку до виручки від реалізації. Рентабельність реалізованої продукції доцільно аналізувати, враховуючи вплив таких факторів:

  •  Зміна структури та асортименту продукції;
  •  Зміна собівартості продукції;
  •  Зміна відпускних цін на продукцію.

Узагальнюючи сказане вище необхідно ще раз підкреслити, що на показники рентабельності впливають як фактори першого порядку, так і другого порядку. Перші впливають на рентабельність продукції безпосередньо, а другі не прямо – через вплив на фактори першого порядку.

Вибір і послідовність аналізу визначається його завданням. Так, для оцінки результатів діяльності підприємства аналізують рентабельність реалізованої продукції для вивчення виробництва окремих видів продукції з погляду попиту на них, доцільності їх випуску – рентабельності окремих виробів і фактори її зміни 16, с.216.

Варто вивчати рівень рентабельності не тільки в цілому по підприємству, а й у його структурних підрозділах, а також за видами діяльності підприємства (основна, інвестиційна, фінансова) 21, с.83.

Зміна рентабельності окремих видів продукції відбувається під впливом різних факторів, деякі з них показано на рис. 1.1.

Рис. 1.1. Структурна схема факторів рентабельності одиниці виробу

Ціна реалізації – це та ціна, по якій продається дана продукція. Вона залежить безпосередньо від багатьох факторів: від стану ринку і середніх цін на аналогічні товари, від собівартості і витрат на виробництво, від купівельної спроможності цільової групи, від кількості конкурентів і вибраної конкурентної стратегії 13, с.78-89.

Якість продукції – це сукупність її споживчих властивостей ,що здатні задовольняти потреби споживачів.

Значення підвищення якості продукції полягає в тому, що недостатній рівень якості має негативні економічні, соціальні та екологічні наслідки.
Продукція кожної галузі має ряд показників, якими характеризується її якість. Основними з яких є:

  •  Коефіцієнт оновлення асортименту;
  •  Частка сертифікованої продукції;
  •  Частка продукції, призначеної для експорту;
  •  Обсяг товарів, реалізованих за зниженими цінами;
  •  Коефіцієнт сортності;
  •  Питома вага браку в загальному випуску товарної продукції.

У тісному взаємозв’язку з якістю продукції перебуває її конкурентоспроможність.
Конкурентоспроможність – це характеристика товару, що відображає її відмінність від товару-конкурента як за ступенем задоволення конкретної потреби, так і за витратами на його забезпечення.

Основними шляхами підвищення якості та конкурентоспроможності продукції є 18, с.102-105:

  •  Виробничо – технічні (використання найсучаснішої техніки і технології, контроль якості сировини і матеріалів і комплектуючих, поліпшення стандартизації);
  •  Організаційні – (вдосконалення організації виробництва праці, підвищення кваліфікації кадрів);
  •  Економічні – (система прогнозування і планування якості встановлення прийнятих для виробника цін, економічне стимулювання виробництва високоякісної продукції);
  •  Соціальні – (створення належних умов праці і відпочинку, мотивація праці, правильна кадрова політика) 19, с.125-130.

Попит на продукцію – це платоспроможна потреба, тобто кількість продукції, яку може купити потенційний споживач з урахуванням його доходів. Ефективний попит – кількість конкретної продукції, яку споживач може купити за певною ціною на певному ринку за певний період. Важливою умовою стабільного попиту є забезпечення конкурентоспроможності продукції. Для успішного продажу необхідно:

  •  Забезпечити якісною привабливою упаковкою товар;
  •  Організувати гарантійне обслуговування;
  •  Укласти угоди про збут та розподіл продукції;
  •  Проаналізувати можливу реакцію покупців на новий товар.

Рівень інфляції показує, як змінилися ціни в економіці, і вимірюються за допомогою індексів цін 12, с.113-116.

Собівартість виробництва продукції представляє виражені в грошовій формі поточні витрати підприємств на виробництво і реалізацію продукції (робіт, послуг). Собівартість продукції є якісним показником, так як вона характеризує рівень використання всіх ресурсів, що знаходяться в розпорядженні підприємства [9].

 Кожному підприємству необхідна інформація про рентабельність його діяльності. Основним показником рентабельності підприємства є рентабельність виробництва, що розраховується як відношення прибутку від реалізації продукції до всього авансового капіталу (суми всіх активів). В економічній літературі її часто називають загальною рентабельністю.

На рівень рентабельності виробництва впливають такі фактори:

  •  Зміна частки прибутку на 1 гривню реалізованої продукції;
  •  Зміна фондомісткості продукції;
  •  Зміна оборотності оборотних коштів.

Вплив факторів на зміну рентабельності розраховується методом ланцюгових підстановок.

1.3 Методико – організаційні засади аналізу рентабельності окремих видів продукції

Кожному підприємству необхідна інформація про рентабельність його діяльності. Основним показником рентабельності підприємства є рентабельність виробництва, що розраховується як відношення прибутку від реалізації продукції до всього авансового капіталу (суми всіх активів). В економічній літературі її часто називають загальною рентабельністю. Показники рентабельності представляють особливу аналітичну цінність: по-перше, вони характеризують економічну ефективність господарської діяльності, по-друге, використовуються в моделях чинників, що відображають взаємозв’язок якісних показників господарської діяльності. До найцікавіших показників відносять: рентабельність продажу, рентабельність активів, рентабельність власного капіталу. З метою більш глибокого аналізу чинника показники рентабельності можуть бути розраховані за чистим прибутком або за прибутком від продажу, а постійний капітал виражений власним капіталом або загальною сумою власного і довгострокового позикового капіталу.

Вибір і послідовність аналізу визначається його завданням. Так, для оцінки результатів діяльності підприємства аналізують рентабельність реалізованої продукції для вивчення виробництва окремих видів продукції з погляду попиту на них, доцільності їх випуску — рентабельність окремих виробів і фактори її зміни 10, с.36.

Завданнями аналізу рентабельності окремих видів продукції є:

  •  оцінка виконання визначених параметрів (плану, прогнозу тощо);
  •  вивчення динаміки показників рентабельності окремих видів продукції;
  •  виявлення впливу факторів на відхилення за рівнем рентабельності;
  •  виявлення резервів підвищення рентабельності та їх впровадження;
  •  розробка заходів для використання виявлених резервів;
  •  групування показника рентабельності за ознаками (для багатономенклатурного виробництва).

Рентабельність на відміну від прибутку характеризує ефективність фінансової діяльності будь – якого конкретного економічного суб’єкта , щодо всіх інших (індивідуальних підприємців, організацій, регіонів), незалежно від розмірів і характеру економічної діяльності. Для успішного функціонування кожен господарюючий суб’єкт повинен прагнути до підвищення ефективності своєї діяльності на основі раціонального використання ресурсів, збільшення прибутковості виробництва, поліпшення якості продукції, що реалізовується.

Об’єктами аналізу рентабельності продукції є:

  •  обсяг реалізованої продукції;
  •  собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг);
  •  валовий прибуток;
  •  чистий прибуток

Основними етапами аналізу показників рентабельності є:

  •  визначення й оцінка рівня показників, виявлення тенденцій і закономірностей зміни, оцінка виконання плану за показниками;
  •  факторний аналіз їх зміни;
  •  виявлення резервів (невикористаних можливостей) підвищення рентабельності, розробка пропозицій по їх мобілізації.

Методика розрахунку рентабельності продукції:

Ціна реалізації продукції визначається за формулою:

Цр = (С+П+АП) +ПДВ, де                                                                      (1.3)

Цр – ціна реалізації; С – собівартість одиниці продукції; П – плановий рівень прибутку (рентабельності); АП – акцизний податок (якщо є); ПДВ – податок на додану вартість.

Рентабельність окремих видів продукції обчислюється за формулою:

  та                                                  (1.1, 1.2)

де Рі – рентабельність і-го виду продукції; Ці – ціна і-го виду продукції; СВі – собівартість і-го виду продукції, Пі – прибуток,

У багатономенклатурному виробництві в процесі аналізу рентабельності виробів слід застосовувати спосіб групувань. Насамперед усі вироби групують за ознакою: рентабельна чи нерентабельна продукція. При цьому визначають кількість нерентабельних видів продукції, розраховують питому вагу ( у відсотках до загальної кількості виробів), а також їхню питому вагу в обсязі реалізованої продукції. Треба також визначити, чи є серед нерентабельних виробів такі, що входять до складу найважливіших профільних видів продукції, чи є нові перспективні вироби [13].

Дуже важливо здійснити групування продукції, що виробляється, за рівнем рентабельності:

  •  Вироби з низькою рентабельністю;
  •  Вироби із середньою або нормальною рентабельністю;
  •  Вироби високорентабельні.

При цьому необхідно дати оцінку питомої ваги кожної групи в загальному обсязі реалізації. Далі здійснюють групування виробів за ознакою ступеня та напряму зміни рентабельності порівняно з попереднім періодом. При цьому визначають кількість виробів, рентабельність яких 25, с.78:

  •  Помітно зросла;
  •  Суттєво не змінилась;
  •  Знизилась.

Групування виробів за зазначеними та іншими ознаками дає змогу краще зрозуміти існуючі проблеми й визначити напрями підвищення прибутковості виробництва. Але потрібно при цьому врахувати вплив на рентабельність продукції таких факторів як:

  •  Зміна ринкових цін на продукцію даного підприємства;
  •  Зміна податку на додану вартість;
  •  Зміна рівня собівартості виробів з усіма факторами, які на неї впливають 24, с.14.

Показник рентабельності продукції в цілому по підприємству може змінитися внаслідок зміни рентабельності окремих видів продукції та асортиментно-структурних зрушень у реалізованій продукції.

Проведення ефективної аналітичної роботи стає можливим лише за умов наявності достатнього та якісного інформаційного забезпечення. Характеристика інформаційного забезпечення аналітичного процесу рентабельності продукції надана в табл. 1.2 17, с.16-20.

Таблиця 1.2

Характеристика інформаційного забезпечення аналітичного процесу рентабельності продукції

Інформаційне забезпечення

Стисла характеристика

Довідкова інформація

Розрахунок бухгалтерії про планову собівартість готової продукції

На підставі нормативних значень витрати сировини, матеріалів та непрямих витрат обчислюється планова собівартість готової продукції.

ФАКТОГРАФІЧНА ІНФОРМАЦІЯ

Продовження таблиці 1.2

Облікова інформація

Відомість руху матеріалів

Характеризує кількість, ціну та суму матеріалів, які витрачені на виробництво готової продукції.

Відомість обліку готової продукції

Відображає кількість виробленої готової продукції.

Розрахунок бухгалтерії про фактичну собівартість готової продукції

3 урахуванням фактичної кількості та ціни витрачених матеріалів обчислюється собівартість готової продукції та вносяться необхідні корегування до планових показників.

Табель обліку робочого часу

Застосовується для обліку фактично відпрацьованого часу для робітників з погодинною оплатою праці.

Розрахунково-платіжна відомість

Відображає суми нарахованої заробітної плати, відрахувань та утримань на соціальне страхування.

Відомість нарахування амортизації основних засобів

Містить інформацію щодо нарахування амортизації основних засобів відповідно обраного методу та встановлених норм.

Журнали-ордери за рахунками класу 7

Узагальнюють інформацію щодо доходів та результатів діяльності підприємства.

Журнали-ордери за рахунками класу 8

Містять інформацію за елементами витрат підприємства.

Журнали-ордери за рахунками класу 9

Застосовуються для узагальнення інформації щодо витрат підприємства за видами діяльності.

Звітна інформація

Звіт про фінансові результати (Форма № 2)

Форма фінансової звітності яка розглядає доходи та витрати підприємства за видами діяльності. Крім того операційні витрати класифікуються за елементами.

Звіт про фінансові результати і дебіторську та кредиторську заборгованість (Форма № 1-Б)

Форма статистичної звітності де розкриваються фінансові результати діяльності підприємства від звичайної діяльності.

Звіт про виробництво промислової продукції (форма №1П-НПП)

Річна форма статистичної звітності відносно кількості виробленої продукції за її видами.

Терміновий звіт про виробництво промислової продукції (робіт, послуг) (форма №1-Ц термінова)

Місячна форма статистичної звітності відносно кількості виробленої продукції за її видами.

Позаоблікова інформація

Результати інвентаризації матеріальних ресурсів

Відображають фактичну кількість сировини, матеріалів та готової продукції; дають змогу зіставити облікові та фактичні показники.

Наказ про облікову політику підприємства

Розкриває питання розподілу непрямих витрат, які безпосередньо впливають на собівартість готової продукції і як слідство на її рентабельність.

Андрійчук В.Г. запропонував методику аналізу рівня рентабельності окремих видів продукції і потрібно брати до уваги наступні закономірності зміни цього показника під впливом розглянутих факторів 7, с.18-24:

  1.  За умови, що собівартість центнера продукції нижча за ціну її реалізації, то за будь-якої величини собівартості кожний процент зростання ціни зумовлює підвищення рівня рентабельності більш ніж на один процентний пункт.
  2.  За одного і того ж рівня собівартості продукції кожний процент росту ціни зумовлює збільшення рівня рентабельності на одну і ту ж величину (процентних пунктів).
  3.  З підвищенням рівня рентабельності, досягнутого завдяки зниженню собівартості продукції, кожний процент зростання ціни забезпечує все більший приріст рівня рентабельності (процентних пунктів) порівняно з таким приростом за нижчого рівня рентабельності.
  4.  За однієї і тієї ж ціни кожний процент зниження собівартості продукції забезпечує прогресуюче зростання рівня рентабельності (процентних пунктів).

Для визначення зміни рівня рентабельності від зміни ціни Р(Ц) можна скористатися формулою:

                                                                                       (1.4)

де Ц1 і Ц0 — ціна реалізації 1 ц продукції відповідно у звітному і базовому роках; С1 — собівартість 1 ц продукції у звітному році. Вплив собівартості на рівень рентабельності  можна визначити, віднявши від рівня рентабельності звітного року показник  або ж з виразу:

                                                                              (1.5)

де Р0 — рівень рентабельності у базовому періоді; С0 — собівартість 1 ц продукції у базовому періоді.

При аналізі рівня рентабельності потрібно брати до уваги наступні закономірності зміни цього показника під впливом розглянутих факторів.

  1.  За умови, що собівартість центнера продукції нижча за ціну її реалізації, то за будь-якої величини собівартості кожний процент зростання ціни зумовлює підвищення рівня рентабельності більш ніж на один процентний пункт.
  2.  За одного і того ж рівня собівартості продукції кожний процент росту ціни зумовлює збільшення рівня рентабельності на одну і ту ж величину (процентних пунктів).
  3.  З підвищенням рівня рентабельності, досягнутого завдяки зниженню собівартості продукції, кожний процент зростання ціни забезпечує все більший приріст рівня рентабельності (процентних пунктів) порівняно з таким приростом за нижчого рівня рентабельності.
  4.  За однієї і тієї ж ціни кожний процент зниження собівартості продукції забезпечує прогресуюче зростання рівня рентабельності (процентних пунктів).

Стає очевидним, що основним напрямом підвищення рівня рентабельності є зниження собівартості продукції, оскільки  це забезпечує більший приріст досліджуваного показника. Цей висновок набуває ще більшої актуальності в зв’язку з тим, що підприємство має реальні важелі впливу на собівартість продукції, тоді як на ціну його вплив в більшості випадків обмежений або взагалі неможливий 1, с.48.

Для підприємства дуже важливо одержувати більшу масу прибутку як основного джерела розширеного відтворення. У зв’язку з цим необхідно визначити, які фактори вплинули на масу прибутку у звітний період порівняно з минулим і якою мірою цей вплив зумовив зміну його абсолютної величини. Економічний механізм утворення прибутку дозволяє вичленити три найважливіші фактори, що впливають на масу прибутку підприємства або його окремої галузі: обсяг реалізації, рівень повної собівартості центнера реалізованої продукції, середню ціну реалізації центнера продукції.

Кількісний вплив кожного з названих факторів на зміну прибутку можна визначити, розклавши його загальний індекс на три взаємозв’язаних часткових індекси:

                               (1.6)

де g1 і g0 — обсяг реалізації продукції відповідно у звітний і базовий роки; Ц1 і Ц0 — середня ціна реалізації 1 ц продукції у звітний і базовий роки; С1 і С0 — собівартість 1 ц продукції у виділених роках.

Перший індекс правової частини формули фіксує відносну зміну прибутку залежно від зміни обсягу реалізованої продукції, другий — від зміни середньої ціни реалізації і третій — від зміни собівартості продукції. Абсолютний вплив кожного фактора на зміну прибутку у звітний рік визначається відніманням знаменників індексів від їх чисельників. Чим більший загальний індекс прибутку, тим більшу масу цього ефекту одержало підприємство, і навпаки. Слід пам’ятати, що співвідношення і спрямованість дії розглянутих факторів можуть бути в кожному конкретному випадку різними. Тому потрібно з’ясувати причини, які зумовили зміни в обсязі реалізації, а також у рівнях ціни та собівартості центнера продукції, і прийняти обґрунтоване рішення з підвищення прибутковості виробництва 2, с.15.


РОЗДІЛ 2. Аналіз рентабельності окремих видів продукції ТзОВ «Завод будівельних конструкції»

2.1. Техніко-економічна характеристика ТзОВ «Завод будівельних конструкцій»

Багатопрофільне виробниче товариство з обмеженою відповідальністю «Завод будівельних конструкції», створене відповідно до Закону України «Про господарські товариства». Підприємство зареєстроване виконавчим комітетом Міської Ради міста Чернівці від 01.06.1993р., яке визнане юридичною особою  засноване на колективній (дольовій) власності засновників  згідно законодавства України і зареєстроване в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (додаток А1). В своїй діяльності підприємство керується законодавчими та нормативними актами України, дійсним Статутом (додаток  А2), Засновницьким Договором.

Товариство здійснює такі види діяльності:

  1.  Виготовлення та реалізація:
  •  виробництво залізобетонних конструкцій;
  •  продукції металообробки;
  •  будівельних матеріалів;
  •  столярних та теслярських виробів, продукції деревообробки;
  1.  Будівництво:
  •  здійснення проектних робіт, підрядних, будівельно-монтажних, ремонтно-будівельних, оздоблювальних, санітарно-технічних та інших;
  •  дизайн, розробка та виготовлення інтер’єрів приміщень, будівель та споруд.
  1.  Виконання робіт;
  2.  Торгівля;
  3.  Надавання послуг;
  4.  Здійснення зовнішньоекономічної діяльності.

Так як підприємство займається виготовленням та реалізацією будівельних конструкцій для ТзОВ «Чернівціжитлобуд» для будівництва житлових будинків, то основний контингент замовників складає ТзОВ «Чернівціжитлобуд». Основним видом діяльності підприємства є виробництво залізобетонних і бетонних виробів, конструкцій для промислового та житлового будівництва. Асортимент продукції налічує 48 найменувань.

Основним виробничим підрозділом є цех з виробництва залізобетонних виробів і конструкцій. Частка його продукції сягає 75% від загального обсягу виробництва. Щомісячно цех виробляє близько 800 м3 залізобетонних виробів та близько 300 м3 товарного бетону.

Структура управління підприємства є лінійно-функціональною. В її основу покладена ієрархічна організація процесу управління за функціями. Тобто директору підпорядковуються всі підрозділи організації, це інженер з охорони праці, головний енергетик, головний бухгалтер з штабом бухгалтерів, головний інженер і наступні виробничі групи, головний механік, юрисконсульт, планово-договірний відділ, відділ кошторису.

Підприємством не передбачено спеціального аналітичного відділення яке б займалось економічним аналізом діяльності підприємства, дані обов’язки покладені на бухгалтерію і економістів фірми, див. додаток А3. Підприємство у своїй роботі використовує комп’ютерну форму ведення обліку.

Зміна рівня того чи іншого показника рентабельності залежить від зміни економічних та організаційно-технічних факторів виробництва й реалізації продукції (робіт та послуг).

Діяльність ТзОВ «Завод будівельних конструкцій» можна охарактеризувати за основними техніко-економічними показниками в табл. 2.1, (додатки А4, А5).

Таблиця 2.1

Техніко-економічна характеристика

ТзОВ «Завод будівельних конструкцій» за 2010-2011 рр..

№ п/п

Показник

2010 рік

2011 рік

Абсолютне відхилення, +/-

Відхилення, %

1

2

3

4

5

6

1

Дохід від реалізації продукції, тис. грн.

9575

11407

+1832

119,13

2

Собівартість продукції,      тис. грн.

7129

8463

+1334

118,71

3

Чистий дохід від реалізації продукції, тис. грн.

7979

9506

+1527

119,14

4

Валовий прибуток (збиток), тис. грн.

1043

850

193

81,50

5

Операційні витрати, тис. грн.

23

106

+83

460,87

6

Операційні доходи, тис. грн.

34

34

0

100

7

Матеріальні витрати, тис. грн.

5609

6759

+1150

120,50

8

Чистий прибуток (збиток),    тис. грн.

43

134

+91

311,63

9

Середньорічна вартість основних засобів, тис. грн.

983

1129

+146

114,85

10

Середньорічна вартість оборотних активів, тис. грн.

1824

2357

+533

129,22

11

Середньорічна вартість власного капіталу, тис. грн.

2529

2663

+134

105,30

12

Середньорічна вартість необоротних активів, тис. грн.

983

1129

+146

114,85

13

Статутний капітал, тис. грн.

949

949

0

100

14

Сума дебіторської заборгованості, тис. грн.

483

500

+17

103,52

15

Сума кредиторської заборгованості за товари роботи послуги, тис. грн.

500

483

17

96,6

16

Чисельність персоналу, осіб

112

83

29

74,11

17

Фонд оплати праці, тис. грн.

51

47

4

108,51

За даними табл. 2.1, можна зробити такі висновки, що середньорічна вартість необоротних активів збільшилась на 146 тис. грн., в тому числі  за рахунок збільшення незавершених капітальних вкладень. Вартість оборотних активів у 2011 році збільшилась на 533 тис. грн., тобто на 129,22%  порівняно з 2010 роком. На значення даного показника вплинули: збільшення вартості виробничих запасів на 166 тис. грн., зменшенням дебіторської заборгованості на 17 тис. грн., зокрема, зменшення іншої дебіторської заборгованості на 11 тис. грн.. Значення даного показника впливає на рівень фінансової стійкості, оскільки означає, що підприємство зменшує кредитування своїх покупців (збільшує отримання грошових коштів за реалізовану продукцію).

ТзОВ «Завод будівельних конструкцій» у 2011 році отримав валовий прибуток в розмірі 850 тис. грн., за рахунок збільшення собівартості на 18,71%, проте дохід в розмірі 34 тис. грн., не зміг покрити операційні витрати 2011 року, які склали 106 тис. грн.. Хоча підприємство намагалось їх скоротити за рахунок зменшення чисельності працюючих на 29 осіб, а це на 4 тис. грн. менше ніж у 2010 році. Все ж це не перекрило витратну частину, що призвело до збитку господарської діяльності ТзОВ.

Отже, прогнози на  майбутнє не стільки критичні, тому підприємство зможе відновити свою прибуткову частину. Ще можна спостерігати за показниками балансу та звіту про фінансові результати за 9 місяців 2012 року. Згідно звіту про фінансові результати «Завод будівельних конструкцій» відновив свою прибутковість, яка складає 261 тис. грн., що характеризується збільшенням обсягу продаж до 6788 тис. грн., а це на 93 тис. грн. більше ніж в 2011 році. Інші операційні доходи не змінились та, значно, зменшились витрати на 8 тис. грн.. Тобто, за показниками 9-ти місяців 2012 року ТзОВ «Завод будівельних конструкцій» зміцнює ефективну господарську діяльність.

Запорукою успіху всього колективу і керівництва заводу є злагодженість і відповідальність, потужна виробнича база, налагоджені зв'язки з партнерами.

2.2. Оцінка рівня та динаміка рентабельності окремих видів продукції

Завдання аналізу виконання плану і динаміки рентабельності окремих видів продукції на ТзОВ «Завод будівельних конструкцій» відбувається за наступною системою показників (дані з таблиці 2.5):

  1.  Абсолютне відхилення від планових показників рентабельності:

 = Рвф - Рвп =0,2754 – 0,2767 = -0,0013                                                 (2.1)

  1.  Відсоток виконання плану рентабельності продукції:

% виконання плану =  х 100%  = -0,0013 * 100% =   0,13%                (2.2)

  1.  Темп росту рентабельності продукції:

=                                                        (2.3)

  1.  Темп приросту:

                                 (2.4)

Проведемо розрахунок основних показників рентабельності продукції та проаналізуємо виконання плану і динаміку на підставі даних, відображених в табл.2.2(дод. А6, А7, А8, А9)

Таблиця 2.2

Вид продукції

Дохід від реалізації, грн.

Собівартість продукції, грн.

Ціна продажу, грн.

2010 рік

2011рік

2010 рік

2011рік

2010 рік

2011рік

План

Факт

План

Факт

План

Факт

Панелі ПКС

323,14

106,84

540,54

849,86

593,56

299,94

1173

700,4

840,48

Панелі ПКС 62-12-8 тн

407,4

170,72

726,11

1072,09

1138,14

844,52

1479,5

1308,86

1570,63

Плита ПП 2,3х1,65

271,47

825,75

1419,01

714,37

1852,49

1470,88

985,84

2408,24

2889,89

Бетон М – 250 на щебеню

255,79

158,69

339,13

456,78

526,76

451,01

712,57

685,45

790,14

Інформація для аналізу рентабельності готової продукції

На основі наведених у таблиці 2.2 даних можна зазначити, що по трьом видам продукції собівартість в 2011 році зменшилась порівняно з 2010 роком, як по плану так і фактично, проте по плиті ПП 2,3х1,65 збільшується як собівартість, так і прибуток і дохід. Не дивлячись на зниження собівартості, дохід по іншим продукція все зростає.

Для систематизації проведених розрахунків сформуємо аналітичну таблицю 2.3.

Таблиця 2.3

Аналіз показників рентабельності окремих видів продукції на

ТзОВ «Завод будівельних конструкцій»

Вид продукції

В

Рентабельність окремих виробів

2010 рік

2011 рік

Оцінка виконання плану

Оцінка динаміки

План

Факт

+/- відхилення

% відхилення

Темп росту

Темп приросту

Від 2010 року

Від плану

Від 2010 року

Від плану

Панелі ПКС

1,38

1,17

2,80

1,42

1,62

2,03

2,37

237,49

103,03

Панелі ПКС 62-12-8 тн

1,38

1,14

1,85

0,47

0,7

1,34

1,61

161,74

34,77

Плита ПП 2,3х1,65

1,34

1,3

1,96

0,62

0,66

1,46

1,51

151,13

46,38

Бетон М – 250 на щебеню

1,55

1,30

1,75

0,19

0,45

1,12

1,34

134,64

12,31

Проведені розрахунки в табл. 2.3 дозволили зробити наступні висновки:

Відносно виконання плану рентабельності по окремих видах продукції:

- фактична рентабельність продукції «Панелі ПКС 62-12-8-тн» в порівнянні з плановою змінилася на 0.47 пункта;

- по продукції «Панелі ПКС» спостерігається різке збільшення рентабельності - на 1,42 пункта;

- рентабельність продукції «Плита ПП 2,3х1,65» та «Бетон М – 250 на щебеню» збільшилась в абсолютному виразі на 0,19 пункта та 0,45 пункта відповідно; що склало 1,12 пункта та 1,34 пункта від запланованих показників;

- аналогічна ситуація спостерігається і по показникам рентабельності реалізованої продукції.

Відносно оцінки динаміки показників рентабельності:

- максимальне збільшення рентабельності продукції в абсолютному виразі спостерігається по продукції «Панелі ПКС 62-12-8 тн» - на 61,74%;

- рентабельність продукції «Бетон М – 250 на щебеню» у 2011 році в порівнянні з 2010 роком збільшилась на 34,64%; темп приросту склав 12,31%;

- рентабельність продукції «Плита ПП 2,3х1,65» збільшилась на 51,13% у 2011 в порівнянні з 2010;

Зміни в рівні показника рентабельності реалізації відбуваються під впливом структури реалізації і рентабельності окремих видів продукції наведено в таблиці 2.4.

Таблиця 2.4

Оцінка рентабельності окремих видів продукції

Види
продукції
та одиниці
виміру

Фактично вироблено продукції в натур.
вираженні (шт.)

Оптова ціна одиниці
(без ПДВ і акц. збору), грн.

Собівартість
одиниці продукції, грн.

Рентабельність або збитковість, пункт

2010  рік

2011  рік

2010  рік

2011  рік

2010  рік

2011  рік

2010  рік

2011  рік

Панелі ПКС

31

20

977,5

700,40

849,86

593,56

0,13

0,14

Панелі ПКС 62-12-8 тн

15

14

1232,91

1308,86

1072,09

1138,14

0,13

0,13

Плита ПП 2,3х1,65

31

42

821,53

2408,24

714,37

1852,49

0,14

0,23

Бетон М – 250 на щебню

20

20

526,76

658,45

456,78

593,81

0,12

0,09

Згідно даних таблиці 2.4 у 2011році одна гривня реалізованої продукції принесла підприємству чистий прибуток у сумі 10,89 коп. Це на 0,45 коп. більше від рівня 2010 року. Зміни в рівні показника рентабельності реалізації відбуваються під впливом структури реалізації і рентабельності окремих видів продукції.

«Зіркою» на підприємстві є плита ПП 2,3х1,65, яка приносить найбільший прибуток і має найвищий рівень рентабельності. До «дійних корів» належить Бетон М – 250 на щебню. Його рентабельність нижча, але він приносить достатньо високий прибуток, і виробництво його є ще вигідним для підприємства. Панелі ПКС і панелі ПКС 62-12-8 знаходяться на середній стадії життєвого циклу на ринку. Їх виробництво є стабільним, тому ці вироби треба більш вдосконалювати для того, щоб в майбутньому отримувати економічну вигоду.

У 2011 році одна гривня реалізованої продукції принесла підприємству чистий прибуток у сумі 52,87 грн. Це на 19,61 грн. більше від рівня 2010 року.

2.3. Факторний аналіз рентабельності окремих видів продукції

Факторний аналіз проводиться шляхом порівняння даних 2011 року з даними 2010 року. Розраховується відхилення і вивчається вплив факторів на відхилення фактичного рівня рентабельності від 2010.

На зміну рівня рентабельності одиниці продукції впливають два фактори:

  1.  Зміна продажної ціни.
  2.  Зміна собівартості.

З метою аналізу рентабельності окремих видів продукції складається аналітична таблиця 2.5.(дод А7)

Таблиця 2.5.

Аналітична таблиця рентабельності окремих видів продукції

Показники

2010 рік

2011 рік

відхилення

% відхилення

Продажна ціна, грн..

1479,49

1570,63

91,14

106,16

Повна собівартість, грн.

1070,09

1138,14

68,05

106,36

Рентабельність, пункти

0,2767

0,2754

-0,0013

99,53

Для розрахунків факторного аналізу рентабельності окремих видів продукції застосовуємо ланцюговий метод розрахунків і використовуємо формулу:                              

                                                                                              (1.1)

                                                                                    

Розрахунок впливу факторів:

Рв(Ц) = Рв(Ц) – Рвп = 0,3187 – 0,2767 = 0,042

Рв(СВ) = Рв(СВ)Рв(Ц) = 0,2754 – 0,3187 = -0,0433

Отже, рентабельність окремих видів продукції за факторним аналізом дорівнює:

Рв = Рв(Ц) Рв(СВ) = 0,042-0,0433 = -0,0013

Після визначення загальної рентабельності окремих видів продукції робиться перевірка, так званий, баланс відхилень, котрий розраховується як різниця між рентабельністю за 2011 та 2010 роки.

Баланс відхилень =  Рв1 - Рв0 = 0,2754 – 0,2767 = -0,0013

Отже, з даних аналітичної таблиці та проведеного факторного аналізу видно, що рентабельність одиниці продукції знизилася на 0,0013 пункта.

На цю зміну вплинули такі фактори:

  1.  За рахунок зростання ціни, зміна рентабельності окремих видів продукції зросла на  0,042 пункта.
  2.  За рахунок збільшення собівартості, зміна рентабельності окремих видів продукції знизилась на  0,0433 пункта.

На підприємстві не використані резерви становлять 0,0433 пункта, за рахунок зростання собівартості.

Для факторного аналізу рентабельності окремих видів продукції можна застосовувати ще одну факторну модель. Залежність рентабельності продукції від прибутку і собівартості описується факторною детермінованою моделлю кратного типу. На зміну рівня рентабельності одиниці продукції впливають два фактори:

  1.  Зміна прибутку від реалізації одиниці виробу.
  2.  Зміна собівартості.

З метою аналізу рентабельності окремих видів продукції, знову,  складається аналітична таблиця 2.6(додаток А6).

Таблиця 2.6.

Аналітична таблиця рентабельності окремих видів продукції

Показники

2010 рік

2011 рік

відхилення

% відхилення

Собівартість, грн.

849,86

593,56

-256,3

69,84

Прибутку від реалізації 1-ці виробу, грн.

127,64

106,84

-20,8

83,70

Рентабельність, пункт

0,1501

0,1799

0,0298

119,85

Аналіз впливу факторів прибутку і собівартості на зміни рентабельності продукції проводиться методом ланцюгових підстановок і використовуємо формулу:

                                                                                                     (1.2)

                                                                                    

Розрахунок впливу факторів:

Рв(Пі) = Рв(Пі) – Рвп = 0,1257 – 0,1501 = - 0,0244

Рв(СВ) = Рв(СВ) – Рв(Пі) = 0,1799 – 0,1257 = 0,0542

Отже, рентабельність окремих видів продукції за факторним аналізом дорівнює: Рв = Рв(Пі)  Рв(СВ) = -0,0244 + 0,0542 = 0,0298

Після визначення загальної рентабельності окремих видів продукції робиться перевірка, так званий, баланс відхилень, котрий розраховується як різниця між рентабельністю за 2011 рік та 2010 рік.

Баланс відхилень =  Рв1 - Рв0 = 0,1799 – 0,1501 = 0,0298

Отже, з даних аналітичної таблиці та проведеного факторного аналізу видно, що рентабельність одиниці продукції зросла на 0,0298 пункта. На цю зміну вплинули такі фактори:

  1.  За рахунок зниження прибутку від реалізації одиниці виробу, зміна рентабельності окремих видів продукції знизилась на 0,0244 пункта.
  2.  За рахунок зниження собівартості, зміна рентабельності окремих видів продукції зросла на  0,0542 пункта.

Згідно з висновком, можна проаналізувати що на підприємстві не використані резерви становлять 0,0244 пункта, за рахунок зниження прибутку від реалізації одиниці виробу.

Для більш детального розкриття інформації за допомогою факторного аналізу рентабельності окремих видів продукції можна застосовувати факторну модель наступного вигляду:

,                                                                          (2.6)

де ОРі – обсяг реалізації і-го продукту;

    Ці – ціна і-го продукту;

    ЗВі – змінні витрати і-го продукту;

    ПВі – первісні витрати і-го продукту.

Для узагальнення даних створюємо аналітичну таблицю 2.7. рентабельності окремих видів продукції (додаток А9).

Таблиця 2.7.

Аналітична таблиця рентабельності окремих видів продукції

Показники

2010 рік

2011 рік

відхилення

% відхилення

Обсяг реалізації і-го продукту, грн..

1

1,3

0,3

130

Ціна і-го продукту, грн.

712,57

790,14

77,57

110,9

Змінні витрати і-го продукту, грн..

137,03

131,69

-5,34

96,1

Постійні витрати і-го продукту, грн.

59,82

61,12

1,3

102,2

Рентабельність, %

2,6199

3,4215

0,8016

130,6

Факторний аналіз, цієї моделі, також застосовує ланцюгові підстановки.

Розрахунок впливу факторів:

Рв(ОРі) = Рв(ОРі) – Рвп = 2,8929 - 2,6199 = 0,273

Рв(Ці) = Рв(Ці)Рв(ОРі) = 3,3166 – 2,8929 = 0,4237

Рв(ЗВі) = Рв(ЗВі)Рв(Ці) = 3,4463 - 3,3166 = 0,1297

Рв(ПВі) = Рв(ПВі)Рв(ЗВі) = 3,4215 – 3,4463 = -0,0248

Отже, рентабельність окремих видів продукції за факторним аналізом дорівнює: Рв = Рв(ОРі)  Рв(Ці)  Рв(ЗВі)  Рв(ПВі) = 0,273 + 0,4237 + 0,1297 – 0,0248 = 0,8016

Баланс відхилень =  Рв1 - Рв0 = 3,4215 – 2,6199 = 0,8016

Отже, з даних аналітичної таблиці та проведеного факторного аналізу видно, що рентабельність одиниці продукції зросла на 0,8016 пункта. На цю зміну вплинули такі фактори:

  1.  За рахунок зростання обсягу реалізації, зміна рентабельності окремих видів продукції зросла на 0,273 пункта.
  2.  За рахунок зростання ціни, зміна рентабельності окремих видів продукції підвищилась на  0,4237 пункта.
  3.  За рахунок зменшення змінних витрат, зміна рентабельності окремих видів продукції зросла на 0,1297 пункта.
  4.  За рахунок збільшення постійних витрат, зміна рентабельності окремих видів продукції знизилась на  0,0248 пункта.

Згідно з висновком, можна проаналізувати що на підприємстві не використані резерви становлять 0,0248 пунктів, за рахунок збільшення постійних витрат.

Отже, за результатами факторного аналізу можна оцінити якість рентабельності та можливі джерела його збільшення.

Якість рентабельності від основної діяльності вважається високою, якщо її збільшення зумовлене зростанням обсягу продажів, зниженням собівартості продукції.

Збільшення рентабельності можливе за рахунок:

  •  нарощення обсягів виробництва і реалізації товарів; 
  •  здійснення заходів щодо підвищення продуктивності праці своїх працівників; 
  •  зменшення витрат на виробництво продукції; 
  •  кваліфікованого здійснення цінової політики; 
  •  грамотної побудови ділових відносин з постачальниками, посередниками, покупцями; 
  •  покращення системи маркетингу на підприємстві; 
  •  удосконалення продукції з середнім рівнем рентабельності, а низькорентабельну зняти з виробництва; 
  •  постійного проведення наукових досліджень аналізу ринку, поведінки споживачів і конкурентів.

Основна мета аналізу прибутку і рентабельності — виявлення і оцінка резервів зростання фінансових результатів та впровадження їх у виробництво.

Резерв зростання рентабельності визначається як відношення загального резерву прибутку від реалізації продукції до обсягу реалізованої продукції, вираженого у відсотках (додаток А6):

∆R = ∑ ΔПі ·100 / Р = 158,69 + 555,75 + 170,72 + 106,84 = 9,99%      (2.7)

Резерви збільшення суми прибутку та рентабельності визначаються за кожним видом готової продукції. Основними їх джерелами є збільшення обсягу реалізації продукції, зниження її собівартості, підвищення якості продукції тощо (рис. 2.1).

Рис. 2. 1. Блок-схема підрахунку резервів збільшення прибутку та рентабельності від  реалізації продукції

Основним джерелом резервів підвищення рівня рентабельності  продажу є збільшення суми прибутку від реалізації продукції (Р↑П)  і зниження собівартості товарної продукції (Р↓С). Для підрахунку резервів можна використати таку формулу(додаток А8):

      (2.8)

де  P↑Р –  резерв зростання рентабельності продукції;

Рм – рентабельність можлива;

Рф –  рентабельність фактична;

Пф – фактична сум прибутку;

Р↑П –  резерв зростання прибутку від реалізації продукції;

VРРм – можливий обсяг реалізації продукції з урахуванням виявлених резервів його зростання;

Смі – можливий рівень собівартості  і-х видів продукції з урахуванням виявлених резервів зниження;

Вф – фактична сума витрат на реалізовану продукцію.

За результатами аналізу розробляються заходи щодо освоєння виявлених резервів підвищення рівня рентабельності продукції.

Основними джерелами резервів підвищення рівня рентабельності продажу є збільшення суми прибутку від реалізації продукції і зниження собівартості товарної продукції. Для підрахунку резервів слід розрахувати можливу рентабельність (при умові використання резервів зростання обсягів реалізації продукції та прибутків від реалізації, а також резервів зниження собівартості.

Для визначення резервів збільшення прибутку за рахунок покращення якості товарної продукції необхідно зміни питомої ваги кожного сорту помножити на відпускну ціну відповідного сорту, результати додати і отримані зміни середньої ціни помножити на можливий обсяг реалізації продукції.

 


РОЗДІЛ 3. Шляхи підвищення рентабельності окремих видів продукції

3.1. Головні напрямки підвищення рентабельності підприємства

Показники рентабельності ( прибутковості ) є загальноекономічними. Вони відображають кінцевий фінансовий результат і відображаються в бухгалтерському балансі і звітності про прибутки і збитках, про реалізацію, про дохід і рентабельність.

Основними шляхами підвищення рентабельності є збільшення прибутку та зниження собівартості.

Для забезпечення зростання прибутку потрібно відшукати невикористані можливості його збільшення, тобто резерви зростання. Визначення резервів зростання прибутку базується на науково обґрунтованій методиці розробки заходів щодо їх мобілізації.

Резерви підвищення рівня рентабельності, як правило, групуються по трьох напрямах:

  •  зниження собівартості окремих видів продукції за рахунок зменшення матеріаломісткості, трудомісткості, скорочення адміністративно-управлінських працівників, збільшення фондовіддачі;
  •  збільшення прибутковості (прибутку від реалізації продукції) виробничого підприємства за рахунок зростання об'ємів виробництва і реалізації, поліпшення структури і якості продукції;
  •  збільшення кінцевого балансового прибутку в результаті зниження собівартості реалізованої продукції і усунення втрат від іншої реалізації і не реалізаційних заходів.

Збільшення прибутку можливе за рахунок:

  •  збільшення обсягу випуску продукції (робіт, послуг);
  •  зниження витрат на виробництво та реалізацію продукції;
  •  економії та раціонального використання коштів на оплату праці робітників і службовців;
  •  запровадження досягнень науково-технічного прогресу, в результаті чого зростає продуктивність праці.

Іншим важливим напрямом пошуку резервів збільшення прибутку є зниження витрат на виробництво та реалізацію продукції.

Для пошуку й підрахунку резервів зростання прибутку за рахунок зниження собівартості аналізують звітні дані щодо витрат на виробництво за калькуляціями, користуючись методом порівняння фактичного рівня витрат з прогресивними науково обґрунтованими нормами та нормативами за видами витрат (сировини й матеріалів, паливно-енергетичних ресурсів), нормативами використання виробничих потужностей, обладнання, нормами непрямих матеріальних витрат, капітальних вкладень тощо.

Резервами підвищення рентабельності є зниження сум постійних і змінних витрат.

Для будівельного ринку характерним є не тільки зростання виробництва будівельних конструкцій, але й зростаючий попит на них для використання на будівництві.

Прогнози щодо виробництва будівельних конструкцій та виробництво бетону незважаючи на економічно – політичні умови  в Україні на початку 2011 року значно покращились, ніж в 2010 році.

Незважаючи на те, що на ТзОВ «Завод будівельних конструкцій» працює лише один цех, підприємство й надалі буде здійснювати свою діяльність і випускати дану продукцію.

Рентабельність підприємства напряму залежить від його прибутку. Але в 2010 році дане підприємство зазнало збитку в розмірі 39 тис. грн. на кінці року, у зв’язку з тим що зменшилась кількість осіб, які б купували конструкції, а в 2011 році підприємство отримало прибуток в розмірі 91 тис. грн.

Для одержання максимального прибутку підприємство повинне найбільш повно використовувати  ресурси, що знаходяться в його розпорядженні.    Збільшення випуску продукції знижує витрати на одиницю продукції, тобто витрати на її виготовлення в розрахунку на одиницю продукції знижується, а отже, знижується собівартість, що в остаточному підсумку веде до збільшення прибутку від реалізації продукції. Ну крім цього, додаткове виробництво рентабельної продукції вже саме по собі дає додатковий прибуток. Внаслідок цього, збільшення рентабельної продукції ,що випускається, за умови її реалізації дає значний приріст обсягу прибутку.

Останнім часом все більше уваги приділяється методикам аналізу прибутку, що базуються на розподілі виробничих витрат на змінні та постійні і категорії маржинального доходу. Така  методика широко застосовується в країнах з розвинутими ринковими відносинами.  Вона дозволяє вивчити залежність  прибутку від невеликого кола найбільш важливих факторів і на базі цього керувати процесом формування її величини.

3.2. Розробка програми для аналізу рентабельності окремих видів продукції мовою програмування Object Pascal, у середовищі Delphi 7

В сучасних умовах господарювання доцільно використовувати комп’ютеризовані системи для аналітичних процедур, що дають змогу підвищити ефективність обрахунку з метою прийняття ефективних управлінських рішень. На ТзОВ «Завод будівельних конструкцій» окремих комп’ютерних програм для економічного аналізу діяльності підприємства вчасності, аналізу рентабельності окремих видів продукції, немає. Деякі розрахунки проводяться за допомогою комплексу розрахункових таблиць, виконаних в Microsoft Ехсеl. Однак, не завжди зазначена програма швидко і оперативно обраховує бажанні показники. Тому, нами розроблена програма для аналізу рентабельності окремих видів продукції мовою програмування Object Pascal, у середовищі Delphi 7 за слідуючим кодом:

Основний код

unit Unіt1;

interface

uses

 Windows, Messages, SysUtils, Variants, Classes, Graphics, Controls, Forms,

 Dialogs, StdCtrls;

type

 TForm1 = class(TForm)

   Edit1: TEdit;

   Edit2: TEdit;

   Edit3: TEdit;

   Edit4: TEdit;

   Edit5: TEdit;

   Edit6: TEdit;

   Button1: TButton;

   Button2: TButton;

   Label2: TLabel;

   Label3: TLabel;

   Label1: TLabel;

   Label4: TLabel;

   Label5: TLabel;

   Label6: TLabel;

   Label7: TLabel;

   Label8: TLabel;

   Label9: TLabel;

   Label10: TLabel;

   Label11: TLabel;

   Edit7: TEdit;

   Edit8: TEdit;

   Edit9: TEdit;

   Label12: TLabel;

   Label13: TLabel;

   Label14: TLabel;

   Label15: TLabel;

   Label16: TLabel;

   Label17: TLabel;

   Label18: TLabel;

   procedure Button1Click(Sender: TObject);

   procedure Button2Click(Sender: TObject);

 private

   { Private declarations }

 public

   { Public declarations }

 end;

var

 Form1: TForm1;

implementation

{$R *.dfm}

procedure TForm1.Button1Click(Sender: TObject);

var c,sv,p,op,zv,pv:real;

  pv1,pv2,pv3 :real;

begin

c:=strtofloat(edit1.Text);

sv:=strtofloat(edit2.Text);

p:=strtofloat(edit3.Text);

op:=strtofloat(edit4.Text);

zv:=strtofloat(edit5.Text);

pv:=strtofloat(edit6.Text);

pv1:=((c-sv)/c)*100;

pv2:=(p/sv)*100;

pv3:=(op*(c-zv)-pv)/(op*zv+pv);

Edit7.text:=floattostr(pv1);

Edit8.text:=floattostr(pv2);

Edit9.text:=floattostr(pv3);

end;

procedure TForm1.Button2Click(Sender: TObject);

begin

close;

end;

end.

Саме вікно програми представлене на рис. 3.1.

Рис. 3.1 Вікно програми для аналізу рентабельності окремих видів продукції мовою програмування Object Pascal, у середовищі Delphi 7

Дана програма дозволяє розрахувати рентабельність окремих видів продукції за різними формулами. Тобто, для розрахунку необхідно ввести вхідні дані для обчислення(константи), ті які безпосередньо забезпечують аналітику рентабельності продукції, на основі якої проводяться розрахунки, і після чого натиснувши кнопку «Обчислити» розраховуються значення. Із зазначеного вище рис. 3.3 програма дозволяє точно вирахувати числові значення, що не допустить похибок у розрахунку на відмінно від самостійного обрахування, де за рахунок заокруглень можуть викривлятись дані.

Отже, запропонована програма ТзОВ «Завод будівельних конструкцій» дозволить проводити швидкий і ефективний аналіз рентабельності окремих видів продукції.


ВИСНОВОК
 

Комплексне дослідження теоретичних, методично-організаційних та практичних аспектів аналізу рентабельності на ТзОВ «Завод будівельних конструкцій» дозволяє зробити такі висновки:

  1.  При визначенні сутності поняття «рентабельність окремих видів продукції» встановлено, що це відносний показник, що визначає рівень прибутковості бізнесу. Показник рентабельності окремих видів продукції (прибутковості) є загальноекономічним. Він відбиває кінцевий фінансовий результат і відбиваються в бухгалтерському балансі і звітності про прибутки і збитки, про реалізацію, про прибуток і рентабельність. 
  2.  Під час написання курсової роботи, було визначено фактори, які впливають на рентабельність окремих видів продукції, а саме: фактори першого та другого порядку. Дані фактори поділяються на: ціна від реалізації продукції та собівартість виробництва продукції.
  3.  Розглянувши методико-організаційні засади аналізу рентабельність окремих видів продукції, визначено такі основні етапи. Перший етап характеризує визначення й оцінку рівня показників, виявлення тенденцій і закономірностей зміни, оцінку виконання плану за показниками. Другий етап полягає у розрахунку факторного аналізу їх зміни. Третій етап підраховує виявлення резервів (невикористаних можливостей) підвищення рентабельності, розробку пропозицій по їх мобілізації. Суб’єктами аналізу на даних етапах можуть виступати – аналітичні службами, головний бухгалтер та бухгалтерська служба, менеджери, заступник директора або навіть сам керівник при прийняті управлінських рішень.
  4.  При аналізі економічної характеристики ТзОВ «Завод будівельних конструкції», встановлено, що підприємство у 2011 році отримало прибуток 134 тис. грн., що супроводжується збільшенням операційних витрат  на 83 тис. грн., при чому операційні доходи становлять 34 тис.грн..
  5.  При аналізі рентабельності окремих видів продукції на ТзОВ «Завод будівельних конструкцій» було зазначено, що на підприємстві не використовуються спеціальні аналітичні програми аналізу рентабельності. Тому для спрощення роботи аналітичних служб підприємства і уникнення дії суб’єктивного фактора розроблена програма аналізу рентабельності мовою програмування Object Pascal, у середовищі Delphi 7, яка дозволяє розрахувати рентабельність за декількома формулами, в залежності від зазначених даних.

Кваліфікований економіст, фінансист, бухгалтер, аудитор повинен добре знати не тільки загальні закономірності і тенденції розвитку економіки в умовах переходу до ринкових відносин, але і тонко розуміти прояви загальних, специфічних і приватних економічних законів у практиці свого підприємства, своєчасно помічати тенденції і можливості підвищення ефективності виробництва. Він повинен володіти сучасними методами економічних досліджень, методикою системного, комплексного економічного аналізу, майстерністю точного, своєчасного, всебічного аналізу результатів господарської діяльності. 

Основним джерелом підвищення рівня рентабельності надання послуг і продажу будівельних матеріалів є збільшення суми прибутку від реалізації продукції і зниження собівартості товарної продукції. У роботі проаналізовано ефективність діяльності ТзОВ «Завод будівельних конструкцій» за період роботи з 2010 по 2011 рік. 
Основним видом діяльності підприємства є виготовлення залізобетонних конструкцій. Метою виробничої діяльності є забезпечення будівельних компаній в якісній, різноманітній за асортиментом, доступної за ціною продукції, що випускається продукцією для отримання максимального прибутку і для цього запропоновані наступні пропозиції:

  1.  Для збільшення обсягу замовлень та розширення ринку збуту будівельних конструкцій, більш широко використовувати рекламу. 
  2.  Для збільшення обсягу виробництва замінити застаріле обладнання на нове.
  3.  Для придбання нового устаткування використовувати форму фінансового лізингу. 
  4.  Для підвищення цінової конкурентоспроможності продукції знизити собівартість виробів шляхом зменшення витрат, у тому числі за рахунок пошуку альтернативних постачальників сировини, і за рахунок заміни морально і фізично застарілого обладнання на нове. 
  5.  Для забезпечення більшої стабільності продажів продукції, що випускається, закласти в цінову політику правило, відповідно до якого знижки на продукцію повинні збільшуватися в період зменшення попиту. 
  6.  Посилити контроль за якістю продукції, що випускається.

Після впровадження пропозицій щодо підвищення ефективності комерційної діяльності підприємства ТзОВ «Завод будівельних конструкцій» рентабельність продажів і рентабельність виробничої діяльності зросте майже у шість-сім разів, підприємство з категорії рентабельних перейде в розряд високорентабельних. 

У цілому всі запропоновані в роботі заходу позитивно впливають на підвищення ефективності виробничої діяльності підприємства і дозволяють надалі розвивати виробничу діяльність і покращувати соціальний стан працюючих. 


СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

  1.  Закон України “Про господарські товариства ” від 19.09.91р №1576 – XIIV.
  2.  Закон України “Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні ” від 16.07.99р №996.
  3.  П(С)БО 2 “Баланс ”.
  4.  П(С)БО 3 “Звіт про фінансові результати ”.
  5.  П(С)БО 4 “Звіт про рух грошових коштів ”.
  6.  П(С)БО 5 “Звіт про власний капітал ”.
  7.  Андрійчук В.Г. Економіка аграрних підприємств: Підручник - 2-ге вид., доп. і перероблене / В.Г. Андрійчук - К.: КНЕУ, 2002. - 624 с.
  8.  Білик М.Д., Павловська О.В., Притуляк Н.М., Невмержицька Н.Ю. Фінансовий аналіз: Навч. посіб. - К.: КНЕУ, 2005. - 592 с.
  9.  Васильченко О.М. Підвищення ефективності господарювання як основа конкурентоспроможності // Економіка АПК. - 2007. - №9. - с. 47-49.
  10.  Гавук І. Прикладний аспект застосування результатів cvp-аналізу для оцінки рентабельності і ризику фінансових вкладень у розвиток аграрних галузей підприємства // Вісник Львівського національного аграрного університету. - Львів. - 2009. - №16. - с. 95-98.
  11.  Ганжа Ю. В. Міжнародна практика факторного аналізу прибутку підприємства // Економіка & держава. – 2007. – №4. – С. 35-36.
  12.  Дієсперов В.С. Рентабельність і дохідність // Економіка АПК. - 2008. - №6. - с. 57-64.
  13.  Заікіна О.О. Роль показників ділової активності в оцінці управління підприємством // Харчова промисловість. - 2008. - №7. - с. 144-148.
  14.  Економічна енциклопедія: У трьох томах. - Т.2 / Редкол.: С.В. Мочерний (відп. ред.) та ін. - К.: видавничий центр “Академія”, 2001. - с. 592.
  15.  Економічний аналіз: Навч. посібник / М.А. Болюх, В.З. Бурчевський, М. І. Горбаток; За ред. акад. НАНУ, проф. М.Г. Чумаченка. - К.: КНЕУ, 2001. - 540 с.
  16.  Ковалев В.В. Финансовый анализ: методы и процедуры. - М.: Финансы и статистика, 2002. - 560с.: ил.
  17.  Мешко В.В. Сутність і методи обчислення показників рентабельності підприємства (на прикладі ВАТ ЕК «Закарпаттяобленерго») // Науковий вісник Ужгородського університету. - Ужгород. - 2009. - №27. - с.172-175.
  18.  Мошенський С.З., Олійник О.В. Економічний аналіз: Підручник./ за ред. д.е.н. проф..Ф.Ф. Бутинця. - 2-ге вид., доп. І перероб. - Житомир: ПП «Рута», 2007. -704 с.
  19.  Мних Е.В., Буряк П.Ю. Економічний аналіз на промисловому підприємстві. – Львів: Наука, 1998г.
  20.  Орлова В.К., Василик О.Б. Рентабельність власного капіталу нафтовидобувного підприємства (на прикладі ват «Укрнафта») // Вісник Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. - Івано-Франківськ. - 2009. - №7. - с. 31-38.
  21.  Охлопкова Т.Л. Фінансовий стан як ключова складова інвестиційної привабливості підприємства // Вісник Національної металургійної академії України. - Дніпропетровськ. - 2008. - №8. - с. 253-258.
  22.  Пєнєва Л.М., Худа В.В. Рентабельність як основний оціночний показник ефективності функціонування підприємства // Шоста Всеукраїнська науково-практична інтернет-конференція «Україна наукова» (21-23 грудня 2009 року) // http://intkonf.org/.
  23.  Рязанцева В. В. Аналіз формування та використання прибутку підприємства // Статистика України. – 2007. – №1. – С. 40-43.
  24.  Савицька, Г. В. Економічний аналіз діяльності підприємства: Навчальний посібник. - Київ: Знання, 2004. - 654 с. - ( Вища освіта XXI століття).
  25.  Тютюнник В. Факторний аналіз прибутку // Справочник экономиста. – 2010. – № 10. – С. 35- 42.
  26.  www.ukrstat.gov.ua – Офіційний сайт Державного комітету статистики України.
  27.  http://www.ukrreferat.com/
  28.  http://referatu.net.ua
  29.  http://refsmarket.com.ua


ДОДАТКИ


Структура витрат

Кількість сировини та матеріалів

кість сировини та матеріалів

Рівень інфляції

Попит на продукцію

Якість продукції

Собівартість виробництва продукції

Ціна реалізації продукції

Рентабельність продукції

Реалізація в більш оптимальний строк

Пошук вигідних ринків збуту

Підвищення якості ТП

Зниження собівартості ТП

Підвищення цін

Збільшення обсягу реалізації продукції

Резерви збільшення прибутку і рентабельності


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

594. Информационные технологии при обучении иностранному языку 71 KB
  Процесс внедрения (использования) информационных технологий в обучение иностранному языку. Информационные технологии при изучении страноведческого материала на базе английского языка.
595. Испытание трехфазного синхронного генератора методом непосредственной симметричной нагрузки 175 KB
  Схемы, снятые параметры опытов, обработка результатов измерений. Общая принципиальная схема. В качестве привода генератора использовался двигатель постоянного тока. Определение реактивности Потье, построение диаграммы ЭМДС, определение номинального тока возбуждения генератора.
596. Изучение утилиты gawk мощного инструмента ОС Linux 78 KB
  Изучению утилиты gawk мощного инструмента ОС Linux, ее функциональным возможностям и синтаксису, созданию shell-сценариев с использованием этой утилиты, ее команд и управляющих структур.
597. История жизни и деятельности Александра III 152.5 KB
  Внешняя политика Александра III. Экономическое развитие страны. Проблема коррупции при Императоре Александре III. В годы царствования Александра III значение Русской Православной Церкви вообще продолжало увеличиваться. Особую роль в этом сыграл обер-прокурор Синода К.П. Победоносцев.
598. Контроль и ревизия денежных средств и финансовых вложений 77.5 KB
  Задачи, последовательность и источники контроля и ревизии денежных средств и финансовых вложений. Обобщение целевого использования денежных средств как по кассе, так и по счетам в банках, а также обоснованность каждого вида финансовых вложений.
599. Управленческие решения. Уровни принятия решений 76 KB
  Управленческие решения: понятие, значение, методы и этапы их принятия. Соответствия управленческих решений действующим законам и нормативным актам и их полномочность.
600. Фармакология холинэргических веществ. Холиномиметики 75 KB
  Общая характеристика и классификация холиномиметиков. Холиномиметические вещества - это вещества, стимулирующие холинорецепторы и усиливающие нейромедиаторные процессы в холинергической иннервации.
601. Теоретические аспекты метрологии, стандартизации и сертификации 77.51 KB
  Ответственность за нарушение обязательных требований за нарушение обязательных требований стандартов. Прикладная и фундаментальная метрология. История сертификации в России. Принципы, правила и порядок проведения сертификации.
602. Грузоподъемные краны 75.5 KB
  Краны состоят из механизмов: подъёма груза в виде лебёдки, в сочетании с полиспастом и устройством для захвата груза; передвижения, посредством которого осуществляется перемещение остова крана или какой-либо его части.