48995

Контурно-графічний аналіз результатів двохфакторного експерименту

Курсовая

Коммуникация, связь, радиоэлектроника и цифровые приборы

Автоматизація господарського обліку з використанням баз даних Ключові слова: науковими програмами дослідження проблеми. Аннотация: Досліджено еволюцію існуючих форм і технологій ведення обліку. Визначено провідні тенденції в розвитку компютерних технологій ведення обліку й обгрунтовано підходи щодо їх побудови з використанням баз даних. Запропоновано архівнокомп'ютерну форму обліку на основі автоматизації банком поточного архіву електронних документів планового облікового та нормативнодоговірного характеру.

Украинкский

2013-12-18

396.5 KB

4 чел.

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя

Кафедра автоматизації технологічних

процесів і виробництв

Курсова робота

З дисципліни:

“Основи наукових досліджень

На тему:

“Контурно – графічний аналіз результатів двох факторного експеременту”

Виконала:

Ст. гр. КАм-51

Допик І.Я.

Прийняв:

Данилишин Г.М.

Тернопіль, 2012

Зміст

Вступ

1 Вимоги до оформлення тез доповідей  

  Тези  

2 Вимоги до оформлення статей ТНТУ

  Стаття

3 Огляд літератури  .

4 Розрахункова частина

  Висновки

Вступ

Процес пізнання включає в себе накопичення фактів. Без систематизації та узагальнення, без логічного осмислювання фактів не може існувати ніяка наука. Хоча факти потрібні вченому, як повітря, але окремо взяті вони ще не наука. Факти стають складовою частиною наукових знань, якщо вони виступають у систематизованому узагальненому вигляді.

Будь-яке наукове вивчення, від творчого задуму до закінченої наукової праці, здійснюється індивідуально. Спираючись на загальні та часткові методи дослідження, вчений отримує відповідь на те, з чого потрібно розпочинати дослідження, як узагальнити факти і яким шляхом іти до висновків. При цьому закономірним є дотримання таких рекомендацій:

-   нічого не сприймати за істину, що не є достовірним і аксіоматичним;

-   складні питання розділяти на стільки частин, скільки потрібно для вирішення проблеми;

-   починати дослідження з найпростіших і найзручніших для пізнання речей до складних і важких;

- зупинятись на всіх подробицях, на все звертати увагу, щоб бути впевненим, що нічого не випущено;

У науці недостатньо встановити новий науковий факт, досить важливо дати йому пояснення з позицій науки, показати його загально-пізнавальне теоретичне або практичне значення, а також завчасно передбачити невідомі раніше нові процеси та явища. Наукова робота - це перш за все чітко спланована діяльність. При цьому кожний вчений має право на свою точку зору, повинен мати свою думку, з якою безумовно слід рахуватись.

Наука є суспільною за своїм походженням, розвитком та використанням. Будь-яке наукове відкриття є загальною працею, сумарним відтворенням людських успіхів у пізнанні світу.

Тому наукове вивчення зобов´язує не тільки добросовісно зображати чи просто описувати, й усвідомлювати своє ставлення до того, що відомо або з досвіду, або з попереднього вивчення, тобто визначати якість невідомого за допомогою відомого.

  1.  Вимоги до оформлення тез доповідей.
  2.  Кількість сторінок: 1-2 повні сторінки
  3.  Електронний варіант дається на компакт диску (CDR, CDRW, DVDR, DVDRW): редактор Word for Windows (версія не нижче 6.0), формат файла *.doc або *.rtf. Назва файла: прізвище першого автора англійськими літерами (не більше 8 символів). На диску зазначте прізвища авторів і версію редактора Word.
  4.  Гарнітура: Times New Roman розміром 12 з одинарним інтервалом та полями з усіх боків 25 мм. Текст друкується у редакторі текстів Microsoft Word. Формули, рисунки та ілюстрації оформляються на комп'ютері. Абзац — відступ 1 см. Міжрядковий інтервал — 1,0.
  5.  Формат: А4 (210 * 297 мм)
  6.  Розташування:

Індекс УДК у верхньому лівому кутку листка (Times New Roman,12);

Прізвища та ініціали авторів великими літерами у правому верхньому кутку (Times New Roman, 12);

Назва організації по центру (Times New Roman, 10);

Назва доповіді через один рядок, великими літерами, по центру (Times New Roman, 12, жирний);

Текст доповіді через один рядок (Times New Roman 12);

Література слово «Література» по центру (Times New Roman 10, жирний); список літератури формується за порядком звернення у тезах (Times New Roman 10).

УДК 621.685

Допик І.Я. – ст. гр. КАм-51

Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя

МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕННЯ ПЕРЕХІДНОГО ПРОЦЕСУ ПРИ ЗАПУСКУ СИСТЕМИ ЕЛЕКТРОДВИГУН-ВЕНТИЛЯТОР

Науковий керівник: к.т.н., доцент Савків В.Б.

Для визначення часу пуску системи необхідно скористатися основним рівнянням руху електропривода:

    (1)

де J – момент інерції системи, кгּм2, J = 0.06 кгּм2; Мдвмомент електродвигуна, Нм; Мсмомент опору вентилятора.

Момент опору вентилятора визначається по формулі:

   (2)

де Мо – момент рушійний, Нм; приймається 0.2…0.3 Мн; х – показник ступеня, х = 2; Мсн  - момент опору при номінальному режимі роботи, Нм; ωi – поточне значення кутової швидкості обертання, рад/с; ωн – номінальне значення кутової швидкості обертання, рад/с.

Для визначення часу пуску скористаємося методом пропорцій, на основі представлення змінних у вигляді збільшень:

    (3)

Вісь швидкості обертання розбивають на ряд інтервалів, на кожному з яких динамічний момент приймають постійним. У відповідному масштабі по кутовій швидкості μω ((рад/с)/см), по моменту μм (Нм/см), по моменту інерції системи μJ кгּм2/см, визначають масштаб за часом: .

На осі моментів відкладають відрізок ОА в масштабі моменту інерції системи. Подальшу побудову ведуть у наступному порядку: переносять абсцису першої ступені Мдин у масштабі на вісь ординат отриману точку 1 з'єднують прямою з точкою N. З точки О вліво від осі ординат проводять пряму, паралельну променю N1, до перетину з прямою в точці А1, проведеною через ординату ω.

Для наступних ступеней визначаємо аналогічно. Час розвантажування отримуємо з підсумовування відрізків окремих ділянок (рис. 1).

2. Вимоги до оформлення статей  ТНТУ:

На початку статті в правій частині подається інформація про автора (ініціали автора і прізвище, науковий ступінь (якщо є), вчене звання, місце роботи). Зліва вказується код за універсальною десятковою класифікацією (УДК).

Назва статті розміщується після інформації про автора з вирівнюванням по центру сторінки та виділяється напівжирним шрифтом.

Перед початком статті наводяться ключові слова та анотація. Загальна кількість ключових слів (фраз) повинна бути не менше трьох і не більшою десяти.

Бібліографічні посилання в тексті відображаються цифрами в квадратних дужках із зазначенням номерів сторінок відповідного джерела.

Перелік використаних джерел подається в кінці тексту після слів "Список літератури". Оформлення списку літератури здійснюється згідно з державним стандартом України ДСТУ 7.1:2006 "Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання".

Після списку літератури подаються: прізвище, ім'я та по батькові автора (авторів), назва статті, резюме, ключові слова російською та англійською мовами.

Після цього автор зазначає структурний підрозділ вищого навчального закладу чи наукової установи, який дав рекомендацію до друку статті. Для аспірантів та здобувачів обов’язкова наявність рецензії наукового керівника з зазначенням його наукового ступеня, вченого звання, прізвища, ім'я та по батькові.

Текст статті набирається на сторінці стандартного формату (А4) через 1,5 інтервали з дотриманням таких розмірів полів: верхнього, нижнього, лівого – не менше 2 см і правого – не менше 1 см.

Весь текст повинен бути набраний шрифтом Times New Roman 12pt в одну колонку без застосування будь-якого форматування, окрім стандартних параметрів шрифту та абзацу. 

УДК 621.685                                                         Допик І.Я. – ст. гр. КАм-51

Автоматизація господарського обліку з використанням баз даних

Ключові слова: науковими програмами, дослідження, проблеми.

Аннотация: Досліджено еволюцію існуючих форм і технологій ведення обліку. Удосконалено теоретико-методологічні засади автоматизації даного процесу за умов застосування комп'ютерної техніки. Визначено провідні тенденції в розвитку комп'ютерних технологій ведення обліку й обгрунтовано підходи щодо їх побудови з використанням баз даних. Запропоновано архівно-комп'ютерну форму обліку на основі автоматизації банком поточного архіву електронних документів планового, облікового та нормативно-договірного характеру. Розроблено й апробовано модульну структуру інтегрованої системи автоматизації господарського обліку для підприємств сільського господарства та наведено рекомендації щодо її впровадження з використанням науково обгрунтованої технології консультаційного процесу.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Перехід економіки України на ринкові засади, роздержавлення та приватизація землі, майна, розвиток конкуренції, входження в світове економічне співтовариство зумовили необхідність удосконалення господарського управління та його складової – обліку.

В опрацювання теоретичних, методологічних і методичних аспектів удосконалення обліку ґрунтовний внесок зробили вітчизняні й зарубіжні вчені:  Ф.Ф. Бутинець, А.М. Герасимович, С.Ф. Голов, М.Я. Дем’яненко, В.М. Жук,   Г.Г. Кірейцев,   М.Ф. Кропивко,  В.Г. Лінник,  І.В. Малишев,  В.Б. Моссаковський, П.П. Німчинов, М.Ф. Огійчук, В.Ф. Палій, П.Т. Саблук, В.В. Сопко, Л.К. Сук, Дж. Фостер, Ч.Т. Хорнгрен, А.Д. Шеремет та інші.

Одним з основних напрямів вирішення багатоаспектної проблеми удосконалення обліку є розвиток його форм. Форми обліку завжди визначали техніку та способи ведення облікової роботи відповідно до потреб суспільного виробництва й обміну. Вони як стандарти організації систем обробки облікової інформації забезпечували виготовлення і спільне використання облікових даних в управлінні.

З розвитком науково-технічного прогресу в обліку почала застосовуватись комп’ютерна техніка – ефективний інструмент підвищення продуктивності праці в роботі з інформацією. Проте наукових публікацій з проблем теорії, методології і практики автоматизації обліку (в тому числі в сільськогосподарських підприємствах), особливо в останні роки, недостатньо.  До  найбільш змістовних можна віднести тільки публікації М.Ф. Кропивка,   М.Ф. Огійчука,   П.А. Щербакова,  В.І. Завгороднього,  А.М. Кузьмінського, Ю.А. Кузьмінського та деяких інших.

Якісного удосконалення в технологіях ведення обліку на практиці також не спостерігається. Відбулося механічне перенесення способів ведення обліку за ручними (паперовими) формами на комп’ютерну основу, що не дає змоги повною мірою використовувати потенційні можливості комп’ютерної техніки. Крім того, в облікових працівників збільшився обсяг специфічної, не притаманної їм роботи, пов’язаної з експлуатацією комп’ютерної техніки. Проблемою є і вибір для практичного використання в обліковій роботі різних (часто несумісних) програмних продуктів, за допомогою яких можна автоматизувати не тільки окремі ділянки або види обліку, а й обробку економічної інформації, елементи автоматизації управління виробництвом і підприємством у цілому. Форми обліку при цьому не конкретизовані і мають узагальнену назву “комп’ютерні”. Отже, виникла потреба в стандартизації й науковому обґрунтуванні, але вже комп’ютерних технологій і форм ведення обліку.

У сукупності вищевикладене зумовило вибір й актуальність дисертаційного дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в рамках наукових досліджень по завданню “Формування системи та механізмів обліково-аудиторського та інформаційного забезпечення сільськогосподарських підприємств у ринкових умовах” (номер державної реєстрації 0102U000267) науково-технічної програми “Трансформування організаційно-економічних відносин до соціально орієнтованих ринкових умов в АПК” (головний виконавець – Національний науковий центр “Інститут аграрної економіки” УААН).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є удосконалення теоретико-методологічних і методичних підходів до автоматизації обліку в умовах застосування комп’ютерної техніки та баз даних.

Цільова спрямованість дослідження зумовила постановку і вирішення таких питань:

  •  визначити роль і місце обліку в господарському управлінні на сучасному етапі;
  •  дослідити еволюцію форм і технологій ведення обліку;
  •  виявити тенденції в розвитку комп’ютерних технологій ведення обліку;
  •  узагальнити методи і способи підвищення оперативності й аналітичності обліку в умовах застосування комп’ютерної техніки;
  •  обґрунтувати підходи до побудови комп’ютерних технологій та визначити характерні риси форми обліку з використанням баз даних;
  •  розробити пропозиції з автоматизації господарського обліку на сільськогосподарських підприємствах.

Об’єктом дослідження є форми і технології обліку та особливості їх застосування в сільськогосподарських підприємствах.

Предметом дослідження є теоретичні, методичні та практичні питання автоматизації облікових робіт в умовах застосування комп’ютерної техніки.

Методи дослідження. В основу дослідження покладено діалектичний метод пізнання та системний підхід, що дало змогу комплексно дослідити питання розвитку видів обліку, їх інтеграції в межах системи господарського обліку, а також обґрунтувати характерні риси архівно-комп’ютерної форми обліку як основи інтегрованих систем автоматизації господарського обліку.

При дослідженні теоретичних засад розвитку форм і технологій ведення обліку в історичному аспекті використовувались прийоми абстрактно-логічного методу, а саме: аналіз і синтез, індукція та дедукція, аналогія і зіставлення. В аналітичних дослідженнях застосовувались методи порівняння, графічного зображення і табличного подання. Для аналізу існуючих на ринку програмних продуктів – метод статистичного зведення, а для обґрунтування технології ведення господарського обліку за архівно-комп’ютерною формою – методи моделювання та практичного експерименту.

Наукова новизна одержаних результатів. Наукові результати, що отримані автором і виносяться на захист, полягають у розробці теоретико-методологічних і методичних засад побудови архівно-комп’ютерної форми обліку як основи комп’ютерних технологій автоматизації господарського обліку з використанням баз даних.

При цьому:

Вперше доведено, що:

  •  роль облікових регістрів, як матеріальних носіїв рахунків бухгалтерського обліку та визначальних елементів раціоналізації технологій при ручних формах обліку, при комп’ютеризації обліку змінюється – вони виконують лише функції із забезпечення контролю шляхом стандартизації представлення інформації в базі даних та відображення узагальненої інформації у звітних формах;
  •  форма бухгалтерського обліку і при комп’ютеризації обліку зберігає роль організаційно-структурного елемента облікової системи, проте її визначення доцільно змінити на “відповідним чином організовану систему елементів методу бухгалтерського обліку і технологію облікової роботи для досягнення поставлених перед обліком завдань”;
  •  поділ обліку на види є проявом інтеграційних процесів у ньому, при цьому поділ обліку на оперативно-технічний, бухгалтерський і статистичний є проявом вертикальної, а поділ на фінансовий і управлінський – горизонтальної інтеграції видів обліку на основі первинного.

Удосконалено технологію ведення обліку в умовах комп’ютеризації, в тому числі:

  •  з процедурних питань – реєстрація господарських операцій в системі господарського обліку має відбуватися децентралізовано в місцях їх здійснення та збору даних; систематизація і зберігання інформації – в єдиній базі облікової, планової і нормативно-договірної документації; узагальнення по об’єктах обліку, аналізу і контролю – децентралізовано в місцях прийняття управлінських рішень;
  •  з підвищення аналітичності обліку – глибина аналітичності фінансового обліку має забезпечуватись представленням облікових записів у вигляді стандартизованих бухгалтерських проводок (або бухгалтерських записів у тій чи іншій системі рахунків), аналітичність різних ділянок управлінського обліку – у вигляді показників, що характеризують об’єкти обліку, аналізу і контролю, а також можливістю реалізації в технології моделей забезпечення багатомірності обліку: простого обліку, поопераційної й аналітичної класифікації, паралельних рахунків, ієрархічної деталізації та розподілу функцій між АРМами;
  •  з підвищення оперативності обліку, яка має забезпечуватися в основному оперативною реєстрацією і систематизацією облікової, планової та нормативно-договірної документації в базі електронних (первинних) документів, розпаралеленим пошуком й узагальненням інформації на рахунках обліку по запиту на отримання певної форми звітності, аналітичної таблиці, рисунка чи іншої форми медіа-представлення інформації для прийняття управлінських рішень.

На цій основі вперше запропоновано:

  •  архівно-комп’ютерну форму обліку, побудовану на використанні розподіленої бази даних реляційного типу, в якій первинні документи (їх електронні аналоги) систематизовані з використанням принципів архівно-бібліотечної класифікації, регістри фінансового обліку – з використанням стандартизованих облікових записів по рахунках бухгалтерського обліку, а регістри управлінського обліку – з використанням облікових записів у вигляді показників, що характеризують об’єкти обліку, аналізу, контролю. Визначені характерні риси (принципи побудови) архівно-комп’ютерної форми обліку та технологія облікової роботи з використанням автоматизованого архіву (банку) електронних документів;
  •  інтегровану систему автоматизації господарського обліку на сільськогосподарських підприємствах, в основу якої покладено архівно-комп’ютерну форму обліку, з метою забезпечення гнучкості та узгодження з умовами і потребами управління конкретним підприємством, впровадження і розвитку, формувати в складі систем АРМів за наступними програмно-технологічними модулями локальної комп’ютерної мережі і (або) Intranet (Internet) – мережі: ведення архівного господарства, управління персоналом, управління виробництвом, управління маркетинговою діяльністю, управління фінансовою діяльністю, АРМ керівника підприємства.

Удосконалено методику організації робіт з впровадження комп’ютеризованого обліку, в тому числі архівно-комп’ютерної форми обліку й інтегрованих систем автоматизації господарського обліку в сільськогосподарських підприємствах за науково обґрунтованою технологією консультаційного процесу.

Практичне значення одержаних результатів. Результати дослідження розраховані на бухгалтерських працівників, спеціалістів, що розробляють і впроваджують програмні продукти з автоматизації обліково-аналітичних робіт, менеджерів з управління персоналом, виробничою, маркетинговою і фінансовою діяльністю підприємств. Їх використання сприятиме широкому впровадженню комп’ютеризації обліку в сільськогосподарських та інших підприємствах.

Особистий внесок здобувача. Теоретичні й методологічні результати досліджень, а також обґрунтування інтегрованої системи автоматизації обліку та її технологічних елементів виконані автором самостійно, опрацювання принципів побудови архівно-комп’ютерної форми обліку – спільно з науковим керівником д.е.н. М.Ф. Кропивком, а практичні експерименти і рекомендації з її впровадження – спільно з В.І. Похіленко та Е.П. Романовою.

Апробація результатів дослідження. Основні теоретико-методологічні результати та практичні розробки дисертації доповідалися на Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми ефективного функціонування  АПК в умовах нових форм власності та господарювання” (м. Харків, 2001 р.) та Міжнародній науково-практичній конференції “Реформування обліку, звітності та аудиту в системі АПК України: стан та перспективи” (м. Київ, 2003 р.), а також апробовані при впровадженні комп’ютерного обліку на підприємствах Київської області, в тому числі в: Навчально-дослідному господарстві “Великоснітинське” Фастівського району; ВАТ “Комбінат “Тепличний” Броварського району; ЗАТ “Племінний завод “Агро-Регіон” Бориспільського району; ВСП “Нива” Міністерства оборони України; Київській дослідній станції Інституту овочівництва і баштанництва УААН Фастівського району.

Публікації. Зміст роботи висвітлено в 6 одноосібних наукових публікаціях та 1 – у співавторстві, з них 3 самостійних наукових статті у фахових виданнях, загальним обсягом 3,2 друк. арк.

Обсяг та структура дисертаційної роботи. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (143 найменування), містить 10 таблиць, 13 рисунків і 5 додатків. Основний зміст роботи викладено на 151 сторінках комп’ютерного тексту.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ:

У наукових фахових виданнях

1. Козак М.І. Деякі методологічні підходи до автоматизації бухгалтерського обліку // Економіка АПК. 2001. №4. С. 98-101.

2. Козак М.І. Тенденції в розвитку компютерних систем обліку // Науковий вісник Національного аграрного університету. К.: НАУ, 2001, Вип. 56. С. 224-227.

3. Козак М.І. Інтеграція видів обліку в умовах його автоматизації // Економіка АПК. 2002. - №3. С. 71-75.

Тези доповідей

1. Козак М.І. Облік в системі управління виробництвом за умов використання автоматизованих банків даних // Проблеми ефективного функціонування АПК в умовах нових форм власності та господарювання: Кол. моног. у двох томах. Т.2. / За ред. П.Т.Саблука, В.Я. Амбросова, Г.Є. Мазнєва. К.: ІАЕ, 2001. С. 325-327.

Інші видання

1. Козак М.І. Облік в системі господарського управління та необхідність його автоматизації // Інформаційні ресурси  та їх використання  в агропромисловому виробництві. Зб. наук. пр. К.: ІАЕ УААН, 2000. - №2. С. 299-301.

2. Козак М.І. Облікові регістри в автоматизованих системах бухгалтерського обліку // Проблеми обліку і аналізу в забезпеченні аграрних перетворень. Зб. наук. пр. К.: ІАЕ УААН, 2001. С. 110-115.

3. Основи архівно-компютерної форми обліку / М.Ф. Кропивко, М.І. Козак, В.І. Похіленко, Е.П. Романова; За ред. П.Т. Саблука. К.: ІАЕ УААН, 2004. - Розділи 1, 4, 6. С. 7-13, 52-64, 77-85.

3. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

При русі газу по газопроводу частина його енергії йде на подолання сил тертя. Швидкість газу зменшується в результаті падіння тиску по довжині магістрального газопроводу, і відповідно зменшується пропускна здатність. Тому необхідно періодично, через певні відстані, надавати необхідну кількість енергії газу, який транспортується.

 ГПА - призначений для компримування природного газу, це машина, яка перетворює теплову енергію в механічну за рахунок внутрішньої  енергії газового потоку, який надходить з великою швидкістю на лапатки ротора турбіни і складається з двох механічно не зв’язаних між собою турбін.

Турбіни високого тиску  - для привода осьового компресора, та силової турбіни – для привода газового нагнітача, камери згорання, підігрівача повітря, пускового турбодетандера, а також, систем змащення, регулювання, захисту і керування, які забезпечують нормальну роботу та обслуговування агрегату.

В даній роботі розглянуто технологічний процес компримування газу, щоб підтримувати в нормі режими роботи потрібно створити САК.

При дослідженні ми керувались новітніми технологіями наукових розробок САК ГПА. Технічна база для розробки взята з наступних умов експлуатації:

САК ГПА стаціонарно розміщується в операторній компресорної станції і призначена для експлуатації в пожежо-вибухобезпечних приміщеннях, які опалюються та вентилюються умовно чистим повітрям:

  •  мінімальна температура зовнішнього повітря – 5 С;
  •  максимальна температура зовнішнього повітря – 40 С;
  •  відносна вологість 80% при температурі плюс 35 С;
  •  атмосферний тиск – від 84 до 106,7 кПа.

Згідно із ГОСТ 12997 САК ГПА щодо:

  •  експлуатаційної завершеностi – виріб третього порядку;
  •  стiйкостi до впливу синусоїдальних вiбрацiй високої частоти  виконання L3;
  •  залежностi вiд механiчних дiй, виконання – вiбростiйке;
  •  стiйкостi до впливу температури та вологостi навколишнього середовища (температура повiтря при експлуатацiї вiд +5°С до +50±5° С та верхнє значення вiдносної вологостi 80% при +35°С) – група виконання В4;
  •  стiйкостi до впливу атмосферного тиску – група виконання Р1;
  •  захищеностi вiд впливу зовнiшнього середовища – виконання звичайне зi ступенем захисту згідно із ГОСТ 14254.

Забезпечення режимів роботи, що передбаченi технологiчним процесом компресування газу, а саме:

  •  автоматичний пуск агрегату з ручним (за командою оператора) завантаженням в трасу і пiдтримка заданого режиму роботи;
  •  автоматичне розвантаження на холостий хід;
  •  пiдтримка агрегату в станi готовностi до запуску з контролем умов готовностi;
  •  автоматичний пуск агрегату;
  •  поетапний пуск;
  •  повернення на початок етапу при невиконанні умов алгоритму та на вимогу оператора;
  •  нормальну зупинку агрегату;
  •  аварiйну зупинку агрегату iз стравлюванням газу iз контура нагнiтача за командою оператора або у випадку спрацювання захисту;
  •  екстрену аварійну зупинку агрегату при вiдмовi основних функцiональних вузлiв САК впливом на виконавчі механізми через фізичні канали.

САК ГПА ГТК-10-2 – це КТЗ виготовлений повністю на елементній базі фірми “Siemens", і складається з наступних частин:

- пристрій керування з МПО;

- пристрій оператора, що складається із системного блоку, монітора, панелі керування і пристрою безперебійного живлення;

- принтер (один на групу систем);

- давачі ФВ і параметрів та сигналізатори, котрі розміщені безпосередньо на ГПА ГТК-10-2.

ПК складається із:

- основного контролера (ОКР) на базі програмованого логічного контролера Simatic S7-400, що розміщений в корзині UR1-№1 (9 модулів);

- додаткового контролера (ДКР) на базі програмованого логічного контролера Simatic S7-300 (7 модулів) і корзини розширення (5 модулів);

- місцевої панелі оператора (МПО) на базі сенсорної панелі промислового виконання МР 370В, що служить для відображення

- основної мнемосхеми ГПА і трьох додаткових мнемосхеми;

- секцій блоків живлення, силових реле і клемних терміналів;

- кнопок ЕЗ, АЗ та ключа управління засувкою АЗМ.

ПО складається із:

- комп’ютера промислового виконання SIMATIC Rack PC840 з параметрами: Intel Celeron – 1200 МГц, ОЗУ – 256 Мб, жорсткий диск 20 Гб, вбудований порт ProfiBus-DP/MPI зі швидкістю передачі до 12 Мбіт/сек., Ethernet 10/100 Мбіт/сек;

- монітора типу SCM1597-К – призначений для відображення всіх мнемосхем і для керування ГПА за допомогою вбудованого пульта, що складається з 36-ти функціональних кнопок з підсвіткою і трекбола;

- блока безперебійного живлення – UPS MasterGuard 2000VA/1400W.

Перша секція пристрою керування ОКР побудована на базі ПЛК Simatic S7-400 фірми “Siemens". Вона призначена для оперативного збору та обробки інформації і вміщує в собі:

- швидкодіючий і багатозадачний процесор CPU 416-2DP,

- набір модулів вводу-виводу,

- два резервовані блоки живлення типу PS 407-0KR00.

Перший блок живлення працює від мережі ~220V (основної), другий блок – від резервної мережі = 220В. При виході з ладу будь-якого блока, або несправності будь-якої з силових мереж, система зберігає працездатність.

Процесор CPU 416-2DP зв’язаний зі станцією оператора і блоком ДКР за допомогою інформаційної мережі – Profibus-DP.

Друга секція (ДКР) побудована на базі ПЛК Simatic S7-300. Вона призначена для контролю справності основного контролера, збору та обробки неосновної частини інформації і складається з:

- контролера CPU 314С-2DP;

- каналів аналогового і дискретного вводу-виводу;

- корзини розширення.

ОКР (S7-400) періодично приймає кодову посилку з блока ДКР (S7-300) мережею Profibus-DP і аналізує її. У випадку несправності ДКР основний контролер S7-400 через 5 сек видає команду АЗ та відпрацює алгоритм аварійної зупинки ГПА .

Перші чотири місця секції ОКР займають два резервовані блоки живлення типу PS 407-0KR00 (А1.1, А1.2).

Наступні місця займають:

1) модулі вводу дискретних сигналів SM421-7BH01, SM421-7DH00 (А1.7-А1.10)

2) модуль виводу дискретних сигналів SM422-1BL00 (А1.11)

3) модуль виводу дискретних сигналів SM422-1BL00 (А1.12)

4) модуль вводу аналогових сигналів SM431-1КF20 (А1.13)

5) модуль вводу аналогових сигналів SM431-7QH00 (А1.14)

6) модуль вводу аналогових сигналів SM431-7KF10 (А1.15)

7) модуль вводу аналогових сигналів SM431-7KF10 (А1.16)

8) модуль вводу аналогових сигналів SM431-7KF10 (А1.17)

Набір модулів секції ДКР

Цей блок реалізований на базі контролера CPU 314С-2DP.

Частина вбудованих каналів даного контролера використовується для виводу аналогових сигналів на управління РК.

Кількість каналів аналогового виводу = 2 шт. (використовується 1 шт.)

Друга частина вбудованих каналів  використовується для вводу сигналів від кінцевих вимикачів кранів і механізмів, що беруть участь в алгоритмі АЗ.

Третя частина вбудованих каналів  використовується для виводу команд керування кранами і механізмами, що беруть участь в алгоритмі АЗ.

Секція ДК отримує живлення від двох блоків G7 і G8 типу SITOP 24V/4A, увімкнених паралельно за допомогою діодної матриці V14. Блок G7 працює від мережі ~220V (основної), другий блок G8 – від резервної мережі =220V. При виході з ладу будь-якого блока або при несправності будь-якої з силових мереж система зберігає працездатність.

Друге місце секції ДКР займає 407-0KR00 модуль дискретного виводу SM322-1НF01 (A2.3)

Наступні місця займають:

1) модуль вводу дискретних сигналів SM 321–1BL01 (A2.4)

2) модуль дискретного вводу SM321 – 1BL01 (A2.5)

3) модуль DM 370 (А2.6)

4) модулі вводу аналогових сигналів іскробезпечного виконання SM331-7RD00 (А2.6-А2.9)

Секція розширення

Перше місце секції розширення займає модуль вводу аналогових сигналів SM331-1KF00 (А2).

1) модуль DM 370 (А2.12)

2) модулі вводу аналогових сигналів іскробезпечного виконання SM331-7SF00 (А2.13-А2.15)

4. Розрахункова частина

Отримані поверхні відгуку описуємо поліномами другого порядку

,                                   (1)

де  - теоретичні коефіцієнти регресії.

Для визначення коефіцієнтів регресії вибираємо ортогональний композиційний план другого порядку для двох чинників, при якому вивчення впливу досліджуваних параметрів на просівання насіння решетом відбувається на трьох рівнях. Для спрощення розрахунків значення чинників, що вивчаються, перетворюємо в умовні одиниці за наступними формулами:

                                                  (2)

де - закодоване значення фактора;

-  натуральне значення фактора;

- натуральне значення і-го фактора на нульовому рівні;

- натуральне значення інтервалу варіювання фактора;

- значення фактора на верхньому рівні;

- значення фактора на нижньому рівні.

Значення рівнів встановлюємо так, щоб при переході в умовний масштаб вони складали -1; 0; +1. Різниця між нульовим і плюсовим (мінусовим) одиничними рівнями (крок варіювання) визначає межі області дослідження, в межах якої можна отримати якнайкраще просіювання.

Розрахунок рівнів проводимо таким чином:

а) встановлюємо значення нульового рівня відповідно до високого ступеня просіювання;

б) задаємо інтервали зміни факторів;

в) розраховуємо значення рівнів +1 і -1 факторів, що вивчаються, шляхом додавання до середнього рівня і віднімання від нього кроку варіювання.

Результати розрахунку вихідних параметрів досліджуваних факторів зведені в табл.1.

Таблиця 1

Рівні змінних в умовному і натуральному масштабах

Початкові параметри

Позначення факторів

Середній рівень

Крок варіювання

Значення рівнів факторів, які відповідають умовним одиницям

-1

0

+1

Число коливань

х1

356

56

300

356

412

Кут нахилу решета

х2

156

16

140

156

172

Коефіцієнти рівняння для двох факторів розраховуємо за наслідками дев'яти дослідів (експериментальних точок) згідно представленої в табл. 2 схеми. Число дослідів 9 визначено числом можливих поєднань двох параметрів при варіюванні на трьох рівнях.

Таблиця 2

Схема планування експерименту для двох факторів

Точки

(досліди)

Рівні факторів

умовні

натуральні

х1

х2

об/хв

1

-1

-1

300

140

2

+1

-1

412

140

3

-1

+1

300

172

4

+1

+1

412

172

5

0

0

356

156

6

+1

0

412

156

7

-1

0

300

156

8

0

+1

356

172

9

0

-1

356

140

За даними дослідів визначаємо коефіцієнти регресії згідно рівнянню:

                            (4)

які приведені в табл. 3.

Ліва частина таблиці (стовпці 2 – 7) представляє собою розрахункову матрицю ортогонального плану: стовпець 8 – експериментальні дані повноти просіювання. В стовпцях з 9 по 14 приведені результати множення з урахуванням знака (по черзі) кожного числа на стовпець 2 – 7 на відповідне значення Y в тому ж рядку. Знаки в стовпцях 2 – 7 позначають суму квадратів чисел, в стовпцях 9 – 14 –алгебраїчну  суму виробів.

Експериментальні значення записуємо в стовпець 8, потім заповнювали стовпці 9 – 14 і визначаємо суму по кожному з них.

Коефіцієнти рівняння регресії знаходимо з формул (5) і (6):

                                      (5)

                                                                  (6)

Показник  встановлюємо з виразу

                                             (7)

      За даними з табл. 3 коефіцієнти отримані рівними:

    Таблиця 3

Схема визначення коефіцієнта рівняння регресії при двох змінних

Досліди

Матриця для розрахунку коефіцієнта рівняння

Експе-римен-тальне значення Y

х0y

х1y

х2y

y

y

х1 х2y

х0

х1

х2

х1 х2

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

1

+1

-1

-1

+0.33

+0.33

+1

156

156

-156

-156

51.8

51.8

156

2

+1

+1

-1

+0.33

+0.33

-1

221

221

221

-221

72.97

72.97

-221

3

+1

-1

+1

+0.33

+0.33

-1

222

222

-222

222

73.26

73.26

-222

4

+1

+1

+1

+0.33

+0.33

+1

216

216

216

216

71.28

71.28

216

5

+1

0

0

-0.67

-0.67

0

229

229

0

0

-153.43

-153.43

0

6

+1

+1

0

+0.33

-0.67

0

219

219

219

0

72.27

-146.73

0

7

+1

-1

0

+0.33

-0.67

0

218.5

218.5

-218.5

0

72.11

-146.4

0

8

+1

0

+1

-0.67

+0.33

0

222

222

0

222

-148.74

73.26

0

9

+1

0

-1

-0.67

+0.33

0

220.5

220.5

0

-220.5

-147.74

72.77

0

9

6

6

2.00

2.00

4

1926

59.5

283

-36.22

-31.22

-71

З урахуванням обчислених конкретних значень коефіцієнтів рівняння регресії прийняло наступний вигляд:

                     (8)

Для перевірки збігу розрахункових даних з дослідними в отримані рівняння підставляємо значення х в умовному масштабі для кожного з дослідів і визначаємо відхилення по схемі, наведеній в табл. 4.

  

     Таблиця 4

Визначення показників з рівняння (перевірка)

Дос

ліди

Фактори,  що вивчаються

Коефіцієнти

Розрахун- кові значення

YP

Експериментальні значення Yэ

Відхилення

b0

b1

b2

b11

b22

b12

256.59

+9.9

+47.17

-18.11

-15.61

-17.75

х1

х2

Добуток

b0х0

b1х1

b2х2

b11х12

b22х22

b11х1 х2

1

-1

-1

256.59

-9.9

-47.17

-18.11

-15.61

-17.75

148.05

156

5.1

2

+1

-1

256.59

+9.9

-47.17

-18.11

-15.61

+17.75

203.35

221

7.8

3

-1

+1

256.59

-9.9

+47.17

-18.11

-15.61

+17.75

131.1

222

41

4

+1

+1

256.59

+9.9

+47.17

-18.11

-15.61

-17.75

262.2

216

-21.39

5

0

0

256.59

0.00

0.00

0.00

0.00

0.00

256.59

229

-12.04

6

+1

0

256.59

+9.9

0.00

-18.11

0.00

0.00

248.38

219

-13.39

7

-1

0

256.59

-9.9

0.00

-18.11

0.00

0.00

81.78

218.5

62.57

8

0

+1

256.59

0.00

+47.17

0.00

-15.61

0.00

288.15

222

-29.8

9

0

-1

256.59

0.00

-47.17

0.00

-15.61

0.00

193.81

220.5

12.1

Висновки

Наукове дослідження — це процес дослідження певного об'єкта (предмета або явища) за допомогою наукових методів, яке має на меті встановлення закономірностей його виникнення, розвитку і перетворення в інтересах раціонального використання у практичній діяльності людей.

В даній курсовій роботі ми розглядали і оцінювали вплив факторів (х1 , х2) на значення функції (у), одержати математичну модель процесу могли наочно його оцінити.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

10343. Психологические основы деятельности учащихся в процессе обучения. Учебная деятельность, ее внешняя и внутренняя структура 67 KB
  Психологические основы деятельности учащихся в процессе обучения. Учебная деятельность ее внешняя и внутренняя структура. Формирование мотивов учения А.Б. Орлов А.К. Маркова. Диагностика учебной деятельности учащихся. Психокоррекционная работа с детьми. Обучение...
10344. Научные основы содержания общего образования. Современные концепции содержания образования (М.Н. Скаткин, И.Я. Лернер, В.В. Краевский) 71 KB
  Научные основы содержания общего образования. Современные концепции содержания образования М.Н. Скаткин И.Я. Лернер В.В. Краевский. Стандартизация образования. Психологопедагогические аспекты компетентностного подхода к отбору содержания образования. Базисный учебн
10345. Закономерности и принципы обучения. Принципы обучения в педагогических теориях Я.А. Коменского, К.Д. Ушинского, Л.Н.Толстого. 66.5 KB
  Закономерности и принципы обучения. Принципы обучения в педагогических теориях Я.А. Коменского К.Д. Ушинского Л.Н.Толстого. Психологическое обоснование дидактических принципов. Система принципов обучения в современной дидактике их реализация в практической работе учи
10346. Характеристика основных положений теории проблемно-развивающего и модульного обучения 77 KB
  Характеристика основных положений теории проблемно-развивающего и модульного обучения И.Я. Лернер М.Н. Скаткин М.И. Махмутов А.М Матюшкин Л.В. Занков В.В. Давыдов Д.Б. Эльконин и др.. Общая характеристика мышления понятие виды формы мыслительные операции. В практике
10347. Компьютер в школе. Психолого-педагогические основы компьютеризации образовательного процесса 71 KB
  Компьютер в школе. Психологопедагогические основы компьютеризации образовательного процесса. Проблемы и риски в использовании компьютеров в школе. Компьютерная зависимость и способы ее преодоления. На сегодняшний день компьютер стал неотъемлемой частью учебного про...
10348. Тесты, их классификация. Психолого-педагогические требования к разработке и применению тестов в педагогическом процессе 92.5 KB
  Тесты их классификация. Психолого-педагогические требования к разработке и применению тестов в педагогическом процессе. Тест – стандартизированные задания результат выполнения которых позволяет измерять некоторые психофизиологические и личностные характеристики ...
10349. Методика индивидуально-дифференцированного подхода в обучении. Понятия обученности и обучаемости, их взаимосвязь 82 KB
  Методика индивидуально-дифференцированного подхода в обучении. Понятия обученности и обучаемости их взаимосвязь. Характеристика трех типов учения П.Я. Гальперин. Различные виды дифференциации в обучении. Психолого-педагогические условия эффективной индивидуализации...
10350. Элективные курсы в профильном обучении, психолого-педагогические условия эффективного использования элективных курсов в различных классах по предмету 55.5 KB
  Элективные курсы в профильном обучении психологопедагогические условия эффективного использования элективных курсов в различных классах по предмету. Современные подходы к образованию предусматривают реализацию принципа вариативности путей форм средств его полу
10351. Понятие о методах, приемах, средствах обучения. Различные подходы к классификации методов обучения 75.5 KB
  Понятие о методах приемах средствах обучения. Различные подходы к классификации методов обучения. Характеристика познавательной деятельности. Социальные и познавательные мотивы учебной деятельности школьников. Особенности формирования познавательных интересов уча...