49155

Расчет физических свойств природного газа при нормальных условиях

Курсовая

Производство и промышленные технологии

Расчет физических свойств природного газа при нормальных условиях Основные физикохимические свойства компонентов газов используемых для газоснабжения Газы Молекулярная масса кг моль Плотность при 0 С и атмосферном давлении кг м3 Критическая температура К Критическое давление МПа.

Русский

2014-01-12

344.5 KB

6 чел.

Министерство образования РФ

Российский государственный университет нефти и газа им. И. М. Губкина

кафедра

«Нефтепродуктообеспечения и газоснабжения»

КУРСОВАЯ РАБОТА

по курсу:

«Газораспределительные сети и газохранилища»

Вариант 25

Выполнил:

ст. гр. ТН-08-1

Смирнов И.М.

Проверил:

асс. Босюк О. С.

Москва

2012

Состав природного газа, %

90,49

3,05

2,29

0,66

0,76

0,25

0,29

0,29

0,78

1,14

Расчет физических свойств природного газа при нормальных условиях

Основные физико-химические свойства компонентов газов, используемых для газоснабжения

Газы

Молекулярная масса, кг/моль

Плотность при 0 С и атмосферном давлении, кг/м3

Критическая температура, К

Критическое давление, МПа

16,043

0,7175

190,555

4,5988

30,070

1,3351

305,83

4,880

44,097

2,0098

369,82

4,250

58,123

2,7091

425,15

3,784

58,123

2,7068

408,13

3,648

18,0153

0,8643

647,14

22,064

34,082

1,5358

373,20

8,940

28,010

1,2502

132,85

3,494

28,0135

1,2555

126,2

3,390

44,010

1,9767

304,20

7,386

  •  Молекулярная масса газовой смеси:

  •  Газовая постоянная смеси:

  •  Критическая температура газовой смеси:

  •  Критическое давление газовой смеси:

  •  Приведенная температура (при нормальных условиях):

  •  Приведенное давление:

  •  Коэффициент сжимаемости

  •  Плотность газовой смеси:


Исходные данные:

N = 540 чел/га

q0 = 0,09 м3/ч*чел

ρ = 0,73 кг/м3

Pp = 1200 Па

Геометрические размеры по плану (м):

1-2 (4-5) – 300

2-3 – 380

3-4 – 120   

Расчетная схема сети:

Порядок расчета:

Решение:

  1.  Находим периметр каждого контура

  1.  Определим максимальный часовой расход для контуров I и II

 человек

человек

  1.  Определим удельный путевой расход газа для каждого контура

  1.  Найдем удельный путевой расход по участкам

  1.  Найдем транзитные расходы, начиная с конечных участков

Составим таблицу, в которую далее будем заносить все результаты:

Участок

1-2

I

300

90,44

71,4

126,14

76×3

3,3

990

2-3

I

380

0

90,44

45,22

48×3,5

2,5

950

1-3

I-II

484

0

271,04

135,52

76×3

1,3

629

3-4

II

120

0

38,64

19,32

38×3

1,8

216

4-5

II

300

38,64

96,6

87,09

60×3

2,3

690

5-1

II

500

135,24

161

215,74

89×3

2,0

1000

  1.  Найдем транзитные расходы для каждого участка, умножив удельные транзитные расходы qT на длины участков l

  1.  Находим путевые расходы для каждого участка

  1.  Произведем проверку. От точки входа газ расходится по трем направлениям: 1-2,1-3,1-4. Определяем необходимый расход газа по каждому направлению:

1-2:

1-3:

1-5:

Таким образом, из точки 1 выходит следующее количество газа:

161,84+271,04+296,24=729,12 м3

Умножив удельный расход газа (на одного человека q0=0,09 м3/ч на общую численность населения 3078+5022=8100 человек, найдем общую потребность в газе:

.

А в нашем расчете получилось 729,12 м3/ч ( на 0,12 м3/ч больше)

Погрешность расчета составляет

Расчет сделан верно.

  1.  Определим расчетный расход газа для каждого участка:

  1.   Потери на местные сопротивления принимаем в размере 10% от линейных. Тогда допустимые потери давления на трение составят:

Па

  1.   Определим главное направление (от точки питания до самого удаленного узла или потребителя).

В нашем случае это направление 1-5.

Удельные потери давления для главного направления:

  1.   По номограмме для полученного iГ.Н.  и рабочего расхода газа для каждого участка определяем диаметры газопроводов, выбирая ближайшее значение.

Заносим в таблицу.

  1.   Для выбранного D и по QP находим   (для каждого участка). Заносим в таблицу.
  2.   Находим  для каждого участка

1-2:  

2-3:  

1-3:  

1-5:  

5-4:  

4-3:  

  1.   Определяем суммарные потери давления по каждому контуру. (по часовой стрелке «+», против «-»)

Па

Па

  1.   Определяем ошибку ∆  в распределении расходов по контурам

Ошибка считается допустимой если она не превышает 10%

17) Если ошибка превысила 10% необходимо сделать гидравлическую увязку сети. Определим поправочные расходы в кольцах (контурах).

Поправочный расход без учета соседних колец (контуров):

1) В 1 контуре

2) Во 1 контуре

18) Вычисляем поправочные расходы, учитывающие неувязки в соседних контурах:

19) Поправочные расходы в кольцах (контурах) будут:

;

.

20) Вводим поправочные расходы в оба контура. Для этого предварительные значения расчетных расходов газа по участкам перепишем с учетом знака и введем поправочные расходы также с учетом знака

1 контур:

Участок

QP

QP+∆Qt

1-2

I

126,14

126,14-20,81=105,33

2-3

I

45,22

45,22-20,81=24,41

1-3

I

-135,52

-135,52-20,81-9,58=-165,91

2 контур:

Участок

QP

QP+∆Qt

1-3

II

135,52

135,52+9,58+20,81=165,91

3-4

II

-19,32

-19,32+9,58=-9,74

4-5

II

-87,09

-87,09+9,58=-77,51

5-1

II

-215,74

-215,74+9,58=-206,16

Теперь, зная уточненные расчетные расходы газа для каждого участка, по выбранным ранее диаметрам, по номограмме вновь определяем уточненное значение . Заносим в таблицу.

Участок

1-2

I

300

105,33

76×3

0,7

210

2-3

I

380

24,41

48×3,5

0,8

304

1-3

I-II

484

165,91

76×3

1

484

3-4

II

120

9,74

38×3

0,3

36

4-5

II

300

77,51

60×3

0,3

90

5-1

II

500

206,16

89×3

0,8

400

21) Находим  для каждого участка

1-2:   

2-3:   

1-3:   

1-5:   

5-4:   

4-3:   

22) Определяем суммарные потери давления по каждому контуру:

23) Находим для каждого контура

I Па

II Па

24) Определяем ошибку   в распределении расходов по контурам

Расчеты показывают, что ошибка составляет менее 10%.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

25226. Субстанціальстська інтерпретація природи людини 21.5 KB
  Спіноза – визначав протяжність і мислення атрибутами єдиної С. найважливішою логік категорією апріорною формою мислення яка здійснює синтез явищ даних у досвіді. як істотний ступінь у розвитку ідеї основа всякого справжнього розвитку начало наук мислення що повинне виявляти диференціацію єдиного у багатоманітне.
25227. Поняття волі у філософії Шопенгауера та Нацше 23 KB
  Воля є центром мотивації свідомості внутрішньою сутністю людини. Саме воля спонукає нас до дії і весь світ у рух. Воля не має основи не підкоряється закону достатньої підстави а існує сама собою і для себе. Воля проявляється як об’єктивна як природа включаючи і людське тіло так і суб’єктивно – як свідома воля.
25228. Шеллінг “Філософія мистецтва”: поняття мистецтва 34.5 KB
  Шеллінг €œФілософія мистецтва€: поняття мистецтва €œФілософія мистецтва€ уособлює цілий етап в розвитку естетичної думку від Канта до Гегеля Основний вплив: Кант Шиллєр Фіхте. він конструює ідеальну модель світу мистецтва. Шеллінг намагається визначити місце мистецтва в універсумі і тим самим з’ясувати його внутрішню необхідність і метафізичний смисл. Краса проявляється там де особливе реальне в такій мірі відповідає своєму поняттю що воно поняття як нескінчене вступає в кінцеве в усій своїй особливості так що реальне...
25229. Критерії вибору теорії (Поппер, Кун, Фейрабенд) 33 KB
  Поппер видiляє декiлька видiв змiсту теорiй. Перш за все згiдно критерiя демаркацiї усяка наукова теорiя має емпiричний змiст сукупнiсть тих базисних речень котрi вона забороняє. Iнакше кажучи емпiричний змiст теорiї дорiвнює класовi її потенцiйних фальсифiкаторiв. Логiчним змiстом деякого твердження чи теорiї Т символiчно CtT Поппер називає клас всiх логiчних наслiдкiв Т.
25230. Суть Сократових тез “Пізнай самого себе” і ”Я знаю лише те, що Я нічого не знаю” 25 KB
  Характерним для класики стає пізнання чуттєвого космосу в якості об’єкту. Відкриває метод отримання істинного знання шляхом відкриття у загальному сутнісного змісту одиничного що дозволяє керуватись у пошуках істини добра і краси. На відміну від софістів які вважали себе справжніми вчителями мудрості Сократ критично ставився до власного знання: €œя знаю тільки що я нічого не знаю€ – методологічний сумнів головний зміст якого полягає в тому що отримати знання людина може лише власними духовнодушевними зусиллями не очікуючи його...
25231. Платон про ідеї як „досконалі речі” 28 KB
  Платон про ідеї як досконалі речі€ Оригінальне вчення про ідеї. Ідеї вічні незмінні безвідносні вони не залежать від умов простору і часу. По відношенню до чуттєвих речей ідеї одночасно є їх причинами і тими зразками за якими були створені ці речи. Водночас ідеї є метою до якої прагнуть істоти чуттєвого світу.
25232. Еллінізм: відкриття духовної реальності (Сенека, Епіктет) 29.5 KB
  Саме тут вперше на основі причасності всіх людей логосу формується ідея спільного братства на місце ідеалу національної держави приходить космополітизм. Нехай з середини ти будеш інший у всьому а ззовні ми не повинні відрізнятись від людей.€ Перше що обіцяє дати філософія – це вміння жити серед людей. Епіктет проповідував близькі до християнства ідеї про різку відмінність Духа від тіла про братську любов до всіх людей про необхідність постійного звернення людини до бога.
25233. Епікуреїзм: таємниця «паренклізісу» (самочинне відхилення атомів від лінії необхідності) 22.5 KB
  грекоримський епікуреїзм – середній Сад епікуреїзм у Римі – пізній Сад.
25234. К. Леві-Строс Структурна антропологія 33.5 KB
  полягає в застосуванні структурного методу до аналізу історикоетнографічних процесів культури – як окремого людського буття так і етногенезу в цілому а також до становлення окремих форм соціального буття. полягає в тому щоб в процесі аналізу конкретної етнографічної проблематики наблизитися до осягнення проблеми становлення і формування людського суспільства і людської культури. З огляду на це вивчення життя первісних народів є ключем для розуміння загальних закономірностей культури. Енґельса оскільки момент якісного стрибка від...