49160

Программа на языке программирования Паскаль

Курсовая

Информатика, кибернетика и программирование

Проверить решение промежуточных задач средствами математических пакетов. Построить блок-схемы задачи и вспомогательных частей алгоритма. Оценить погрешность выполненных расчетов

Русский

2013-12-22

331.5 KB

1 чел.

Задание для курсовой работы.

Написать программу на языке программирования Паскаль для решения следующей задачи (вариант задания индивидуальный). Результаты расчетов должны выводиться на экран и в файл. Оформление графиков и таблиц выполнять средствами математических пакетов (Maple, MathCad). Демонстрационный вариант программы подготовить в среде визуального программирования Delphi.

Проверить решение промежуточных задач средствами математических пакетов. Построить блок-схемы задачи и вспомогательных частей алгоритма. Оценить погрешность выполненных расчетов.

Напряжение U=U(t) на входе транзистора как функция времени описывается дифференциальным уравнением

с начальными условиями (1), где n – последняя цифра номера зачетной книжки, k – коэффициент усиления (см. ниже), fs(t) – периодический сигнал

(рис. 1), mкоэффициент  обратной связи.

Указания и пояснения.

  1.  Дифференциальное уравнение с заданными начальными условиями (задача Коши) решается методом Рунге-Кутта второго порядка с коррекцией (3) на отрезке [0;5] с шагом  h=0.01.(в узлах  tj =jh, j=0,1,2…). Функция fs(t) в правой части представляет собой регулирующий периодический (период Т) сигнал единичной амплитуды (рис 1, номер варианта  n – последняя цифра номера зачетной книжки,). Результаты расчетов—таблица (tj,Uj) и график функции U(t) (на экран и в файл).
  2.  Значение коэффициента усиления k в правой части дифференциального уравнения есть наименьший положительный корень полинома (2), который вычисляется одним из методов нахождения корней уравнения (метод касательных, метод простой итерации).
  3.  Построить спектральные характеристики периодического сигнала fs(t), заданного в аналоговой форме и в виде дискретного сигнала. Длительность сигнала равна 1, период T=k.
  4.   Период функции U(t) определить с помощью функции автокорреляции.

Курсовая работа выполняется в ЧЕТЫРЕ  этапа.

  1.  Средствами математического пакета Maple  решается задача спектрального анализа аналогового и дискретного периодического сигнала fs(t). Сравниваются спектры амплитуд аналогового и дискретного представлений сигнала. (образец выполнения задания – файл вариант11.mws).
    1.  Создается проект в визуальной среде Delphi, решающий эту же задачу для дискретного сигнала, а результаты выполнения сравниваются визуально.
      1.  С помощью языка программирования системы Maple решается задача интегрирования дифференциального уравнения (задача Коши) методом (по варианту задания). Окончательные вычисления в программе зависят от результатов расчета программы в Delphi (следующий пункт). Образец выполнения задания – файл RUTTA.mws.
        1.  Создается проект в визуальной среде Delphi, решающий ту же задачу Коши, результаты расчета которой записываются в файл,  который используется в предыдущем пункте. Выводятся графики результатов вычислений в Maple и Delphi и сравниваются между собой. Явные несовпадения свидетельствуют об ошибке в программе на  Delphi.

Оформление:

  •  Формат А4.
  •  Титул
  •  Постановка задачи
  •  Алгоритмы решения вспомогательных задач
  •  Блок-схемы
  •  Результаты расчетов, графики
  •  Литература

Индивидуальное задание № 1

  1.  Начальные условия: U(0)=0.15
  2.  полином:x^6+x^3-5
  3.  коррекция:по средней точке
  4.   метод:касательных 

        

Блок-схема алгоритма  сигнала              

Часть 1

> restart;

> with(linalg):with(plots):with(plottools):

> fun:= proc(t) local z ;z:=piecewise(t<0,0,t<1/2,1,t<1,0); evalf(z);end;

> fun(t/tau);

> p(x):=x^6+x^3-5;

> Koeff:=fsolve(p(x)=0,x,0..3);

> tau:=Koeff:

> plot(p(x),x=Koeff-0.5..Koeff+0.5,thickness=2,color=black);

> R1:=plot(fun(t),t=0..2.5,thickness=2,linestyle=3,color=blue):

> R11:=plot(fun(t/tau),t=0..2.5,thickness=2,color=black):

> display(R1,R11);

> Fourier_T:=proc(F,T0,TN,k::evaln) local T;

 global A0,Ak,Bk;

   T:=TN-T0;

  A0:=2/T*Int(F(x),x=T0..TN);

  Ak:=2/T*int(F(x)*cos(k*x*2*Pi/T),x=T0..TN):

  Bk:=2/T*int(F(x)*sin(k*x*2*Pi/T),x=T0..TN):

end proc:

> Trig_polynom:=proc(N,T,a0,ak,bk,k::evaln) local n,Pol,A0,A,B;

 global a,b,RisTrig;

 a:=array(0..N);b:=array(0..N);

   A0:=evalf(a0);a[0]:=A0;b[0]:=0;

   A:=seq(evalf(subs(k=n,ak)),n=1..N);

   B:=seq(evalf(subs(k=n,bk)),n=1..N);

    for n from 1 to N do

     a[n]:=A[n];b[n]:=B[n];

    end do;

   Pol:=A0/2+sum(A[k]*cos(2*Pi*k*x/T)+B[k]*sin(2*Pi*k*x/T),k=1..N):

   RisTrig:=plot(Pol,x=-T/2..3*T/2,color=blue,thickness=2):

 RETURN(Pol);

end proc:

Процедура ARR строит спектр амплитуд линейчатой гистограммой.

> ARR:=proc(n::integer,c) local L,H,ma,mi,k::integer,

  Sim::array(0..n);

  ma:=c[0];mi:=c[0];

  L:=line([0,c[0]],[n,c[n]],thickness=2,color=red);

 for k from 1 to n do

  if c[k]>ma then ma:=c[k];end if;

  if c[k]<mi then mi:=c[k];end if;

 end do;

 H:=ma-mi;

 if H=0 then RETURN(L) end;

 for k from 0 to n do

  if abs(c[k])<H/1000 then

    Sim[k]:=ellipse([k,c[k]],0.2,0.01*H,color=blue);

  else

   Sim[k]:=plottools[arrow]([k,0],[k,c[k]],0.2,0.2,0,color=black);

  end if;

 end do;

 convert(Sim,list);

end:

> Spectr:=proc(n,a,b,c,Risphi) local k,R,phi;

  for k  from 0 to n do

    c[k]:=evalf(abs(I*a[k]+b[k])):

#    print(k,c[k]);

    phi:=evalf(argument(I*a[k]+b[k]));

    R[k]:=[eval(k),eval(phi)];

  end:;

Risphi:=plot(convert(R,list)):

end:

> T:=3;# величина периода

> F_for_all:=proc(t) global tau;fun(t/tau);end proc:;

> Ris1:=plot(F_for_all(t),t=0..T,color=brown,thickness=2,discont=true):display(Ris1);

> Fourier_T(F_for_all,0,T,k):

> a0:=evalf(A0);

> Nk:=50;

> Trig_polynom(Nk,T,A0,Ak,Bk,k):

> display(RisTrig,Ris1);

> Spectr(Nk,a,b,c,'Risphi1');

> display(ARR(Nk,c));

>

> Ampl:=display(ARR(Nk,c)):;

> 2: DTF:=proc (y,N,Y) local n,k,j,p,h;

n:=N-1;

h:=2*Pi/N;

2.1: for k from 0 to N do

p:=0;

  for j from 0 to n do

    p:=p+evalf(y[j]*exp(-I*k*j*h));

  end;

 Y[k]:=evalf(1/N*p);

end:

end:;

> 3: CDTF:=proc(N,Y,y) local n,k,h,p,j;

n:=N-1;

 h:=2*Pi/N;

for k from 0 to n do

p:=0;

  for j from 0 to n do

    p:=p+Y[j]*exp(I*k*j*h);

  end;

 y[k]:=evalf(Re(p));

end:

end:

> Setka_DTF:=proc(Nt,T,F,Y::array) local h,j,x,R,RL;  

  global GrafF;

  h:=T/Nt;

 for j from 0 to Nt do

  x:= evalf(j*h);

  Y[j]:= F(x);

  R[j]:=[j,eval(Y[j])];

 end:

   5.1: R[Nt]:=[j,eval(Y[0])];

    GrafF:=plot(convert(R,list),0..Nt-1,color=brown,

    style=point,symbol=circle):

end:

> Spectr_DTF:=proc(n,C,A,phi) local k,R;global Risphi;

 6.1:  for k  from 0 to n do

    A[k]:=evalf(abs(C[k])):

    phi[k]:=evalf(argument(C[k]));

    R[k]:=[eval(k),eval(phi[k])];

end:;

Risphi:=plot(convert(R,list),thickness=2,color=blue,style=point,symbol=box):

end:

Параметры задачи

> Nt:=19:`число дискретных отсчетов `:

> n:=Nt;N:=Nt-1;# параметры ДПФ

> C:=array(0..n):phi:=array(0..n):A:=array(0..n):;

Y:=array(0..N):

> Setka_DTF(N,T,F_for_all,Y);

> DTF(Y,Nt,C,n):

> Spectr_DTF(n,C,A,phi):

Для четных N

> display(ARR(n,A));

> display(ARR((n-1)/2,A));

> CDTF(Nt,C,F):

> display(GrafF,ARR(n-1,F));

Аргумент n-1 из-за того, что процедура ARR строит в АЧХ на одну точку больше (номера от нуля)

> Setka:=proc(Nt,T,F,Y::array) local h,j,x,R,RL;  

  global GrafF;

  h:=T/Nt;

 for j from 0 to Nt do

  x:= evalf(j*h);

  Y[j]:= F(x);

  R[j]:=[x,eval(Y[j])];

 end:

   5.1: R[Nt]:=[x,eval(Y[0])];

    GrafF:=plot(convert(R,list),0..T,color=brown,

    style=point,symbol=circle):

end:

> F_Discret:=proc (Y,N,a,b,n) local k,j,p,q,h;

 h:=2*Pi/N;

for k from 0 to n do

p:=0;q:=0;

  for j from 0 to N do

    p:=p+evalf(Y[j]*cos(k*j*h));

    q:=q+evalf(Y[j]*sin(k*j*h));

  end;

 a[k]:=2/N*p;b[k]:=2/N*q;

# print(k,a[k],b[k]);

end:

if 2*n=N then b[n]:=0; end;

RETURN(n);

end:;

> 3: Trig:=proc(t,n,T,a,b) local z,k;

z:=a[0]/2+sum(a[k]*cos(k*t*2*Pi/T)+b[k]*sin(k*t*2*Pi/T),k=1..n);

end:

> M:=Nk:

> a:=array(0..M):b:=array(0..M):c:=array(0..M);

> Setka(N,T,F_for_all,Y):

> F_Discret(Y,N,a,b,M):

> Cl:=blue,red,brown:;

> 15: RT:=seq(plot(Trig(t,5*k,T,a,b),t=-0.1..T+0.1,

numpoints=500,color=Cl[k]),k=1..3):

> 16: display(RT,GrafF);

> Spectr(M,a,b,c,'Grafphi');:

> display(ARR(M,c));:

> display(Ampl);

>

unit korenur;

interface

uses

 Windows, Messages, SysUtils, Variants, Classes, Graphics, Controls, Forms,

 Dialogs, StdCtrls, ExtCtrls;

type

 TForm1 = class(TForm)

   Button1: TButton;

   Label1: TLabel;

   Button2: TButton;

   Button3: TButton;

   ListBox1: TListBox;

   Button4: TButton;

   Image1: TImage;

   procedure Button1Click(Sender: TObject);

   procedure Button3Click(Sender: TObject);

   procedure Button4Click(Sender: TObject);

   procedure Button2Click(Sender: TObject);

   procedure FormCreate(Sender: TObject);

 private

   { Private declarations }

 public

   { Public declarations }

 end;

var

 Form1: TForm1;

implementation

{$R *.dfm}

const

N=50;

{m=N div 2;}

m=51;

x0=0;

T=3;

hx=T/N;

type

koeff=array[0..m] of real;

dann=array[0..N] of real;

var

Tau:real;

Y:dann;

a,b:koeff;

h:real;

eps:real;

La:real;

Rb:real;

Nkoeff:integer;

function pol(t:real):real;

begin

 pol:=sqr(sqr(t))*sqr(t)+sqr(t)*t-5;

end;

function derive(t:real):real;

begin

derive:=6*sqr(sqr(t))*t+3*sqr(t);

end;

function root(a,b:real):real;

var

x0,x1,delta:real;

begin

x0:=(a+b)/2;

repeat

 x1:=x0-pol(x0)/derive(x0);

 delta:=abs(x1-x0);

 x0:=x1;

until delta<0.00001;

root:=x0;

end;

function signal(t:real):real;

var

z:real;

begin

 if t<0 then

  z:=0

  else

  if t<1/2 then

  z:=1

  else

  if t<1 then

  z:=0;

  signal:=z;

end;

procedure Trig(m,N:Integer;Y:dann; var a,b:koeff);

var

j,k:Integer;

p,q,x,h:real;

begin

 h:=2*Pi/N;

 for k := 0 to m do

 begin

   p:=0;

   q:=0;

   for j := 0 to N do

     begin

       x:=j*h;

       p:=p+Y[j]*cos(k*x);

       q:=q+Y[j]*sin(k*x);

     end;

     a[k]:=p*2/N;

     b[k]:=q*2/N;

 end;

end;

function Tpol(m:integer;x:real):real;

var

z:real;

k:integer;

begin

 z:=a[0]/2;

  for k:=1 to m do

   z:=z+(a[k]*cos(k*2*Pi/T*x)+b[k]*sin(k*2*Pi/T*x));

  Tpol:=z;

end;

procedure grafik(numvar:integer);

type

dann=array[0..N] of real;

var

L,R,W,H,k,x0,y0,posx,posy:integer;

X,Y:dann;

ymin,ymax:real;

Mx,My:real;

Nkf:string;

tx:real;

ypol:real;

procedure min_max(N:integer;Y:dann; var min, max:real);

  var

    k: integer;

  begin

     min:=Y[0];max:=Y[0];

     for k := 1 to N do

     if Y[k]> max then

        max:=Y[k]

       else if Y[k]< min then

        min:=Y[k];

     {увеличим диапазон}

      max:=max+0.1;

      min:=min-0.1;

  end;

begin

  L:=20;

  R:=form1.image1.clientHeight-20;

  W:=form1.image1.Width-50;

  H:=form1.image1.clientheight-50;

  case numvar of

1: begin {=========== сигнал и полином =================}

     for  k:=0 to N do

       X[k]:=signal(hx*k/Tau);

     min_max(N,X,ymin,ymax);

     Mx:=W/N;

     My:=H/(ymax-ymin);

     x0:=L;

     y0:=R-abs(Round(ymin*My));

     with form1.image1.Canvas do

     begin

       pen.Color:=clblue;

       font.Name:='Tahoma';

       font.Size:=8;

       font.Color:=claqua;

       for k:=0 to N do

        begin

          posx:=x0+round(k*Mx);

          posy:=y0-round(X[k]*My);

          textout(posx-2,posy-8,'o');

          Pixels[posx,posy]:=clRed;

        end;

       pen.Width:=2;

       Moveto(L,R);lineto(L,R-H);

       moveto(x0,y0);lineto(x0+W,y0);

       font.Color:=clred;

       textout(x0+W,y0+10,'x');

       textout(x0+W,y0-20,floattostrF(T,ffFixed,3,0));

       textout(x0+round(W*Tau/T), y0-20,'tau='+ floattostrF (Tau,ffFixed, 6, 3));

       Nkf:=Inputbox('Число коэффициентов полинома','например 10','20');

       Nkoeff:=strtoint(Nkf);

       pen.Color:=clNavy;

       tx:=0;

       ypol:=Tpol(Nkoeff,tx/Tau);

        posx:=x0+round(0*Mx/2);

        posy:=y0-round(ypol*My);

       moveto(posx,posy);

       for k:=1 to 2*N do

       begin

         tx:=hx*k/2;

         ypol:=Tpol(Nkoeff,tx/Tau);

         posx:=x0+round(k*Mx/2);

         posy:=y0-round(ypol*My);

         lineto(posx,posy);

       end;

     end;

   end;

  2: begin  {АЧХ столбиками}

       for  k:=0 to m do

        Y[k]:=sqrt(sqr(a[k])+sqr(b[k]));

        min_max(m,Y,ymin,ymax);

        Mx:=W/m;

        My:=H/(ymax-ymin);

        x0:=L;

        y0:=R-abs(Round(ymin*My));

     with form1.image1.Canvas do

     begin

        pen.Width:=2;

        pen.Color:=clred;

        Moveto(L,R);lineto(L,R-H);

        moveto(x0,y0);lineto(x0+W,y0);

        pen.Width:=5;

        pen.Color:=clblue;

       for  k:=0 to m do

        begin

         posx:=x0+round(k*Mx);

         posy:=y0-round(Y[k]*My);

         moveto(posx,y0);

         lineto(posx,posy);

        end;

     end;

     end;

  end;

end;

{=====================================}

procedure TForm1.Button1Click(Sender: TObject);

Const

a=0;

b=3;

begin

Tau:=root(a,b);

Label1.Caption:='Корень равен'+ floattostr(Tau);

Button1.Visible:=false;

Button3.Visible:=true;

Button3.SetFocus;

end;

procedure TForm1.Button2Click(Sender: TObject);

begin

 Form1.Caption:='Построение графиков';

  {здесь поместим алгоритм построения графика сигнала и триг. полинома}

   Label1.Caption:='графики сигнала и полинома';

   Button3.Visible:=false;

   Button4.Visible:=true;

   listbox1.Visible:=false;

   grafik(1);

Button2.Visible:=false;

Button4.Visible:=true;

Button4.SetFocus;

end;

procedure TForm1.Button3Click(Sender: TObject);

Var

j:integer;

s1,s2,s3:string;

begin

for j := 0 to N do

 Y[j]:=signal(x0+j*hx);

 Y[N]:=(Y[0]+Y[N])/2;

 Trig(m,N,Y,a,b);

 for j := 0 to m do

 begin

   str(j:2,s1);

   str(a[j]:10:5,s2);

   str(b[j]:10:5,s3);

   listbox1.Items.Add(s1+s2+s3);

 end;

 Label1.Caption:='Вычислены коэффициенты Фурье';

 Button3.Visible:=false;

 Button2.Visible:=true;

 Button2.SetFocus;

end;

procedure TForm1.Button4Click(Sender: TObject);

begin

Form1.Caption:='Спектр амплитуд';

   {здесь поместим алгоритм построения спектра амплитуд}

   Label1.Caption:='График спектра амплитуд';

   Button4.Visible:=false;

   form1.image1.Canvas.FillRect(rect(0,0,clientwidth,clientheight));

   grafik(2)

end;

procedure TForm1.FormCreate(Sender: TObject);

begin

Button2.Visible:=false;

Button3.Visible:=false;

Button4.Visible:=false;

end;

end.

Часть 2

> restart;

> with(linalg):with(plots):

pp:=(x,y)->[x,y];

Warning, the protected names norm and trace have been redefined and unprotected

Warning, the name changecoords has been redefined

> fun:= proc(t) local z ; > z:=piecewise(t<0,0,t<1/2,1,t<1,0); evalf(z);end;

evalf(z);end;

> plot(fun(t),t=-1..2,thickness=2,color=brown):;

> p(x):=x^6+x^3-5;

> Koeff:=fsolve(p(x),x,0..2);

> T:=Koeff;

> tau:=1;

> Period:=proc(t,t0,tau,T,f) local x,z;

x:=evalf(t-t0-floor((t-t0)/T)*T);

z:=fun(x/tau);evalf(z);

end;

> plot(Period(x,0,tau,T,fun),x=-1..3,thickness=2,color=brown);

> #==============================================================================

>

> Koc:=2;Nzac:=2;

> ur:=diff(U(t),t);

> F:=Nzac*(cos((4+Nzac/10)*t+U(t))+Koeff*Period(t,0,tau,T,f)-Koc*U(t));

> RK:=dsolve({ur=F,U(0)=0.2},U(t),type=numeric,output=listprocedure);

> fU:=subs(RK,U(t));

> T0:=5;Nt:=50;h:=T0/Nt;

> Tx:=array(0..Nt):U:=array(0..Nt):U_map:=array(0..Nt);

> for j from 0 to Nt do

x:=j*h;z:=fU(x);Tx[j]:=x;U[j]:=z;U_map[j]:=z;

#print(x,z);

od:

> RisU:=zip(pp,Tx,U):

> RU:=plot(RisU):

> display(RU):;

> #====================================

> RisU:=zip(pp,Tx,U):

> whattype([RisU]);

> RU0:=plot(RisU,style=point,symbol=cross):

> display(RU0):;

> R:=proc(Nt,T::array,U::array)

local k,j,t,z,Af::array,Uf::array,RAf,RisAf;

Af:=array(0..Nt);Uf:=array(0..2*Nt);

for j from 0 to Nt do Uf[j]:=U[j];Uf[j+Nt]:=U[j];

end;

for j from 0 to Nt do

t:=0;

for k from 0 to Nt do

t:=t+evalf(Uf[k]*Uf[k+j]);

end;

Af[j]:=evalf(t/Nt);

end;

RAf:=zip(pp,T,Af);RisAf:=plot(RAf):

display(RisAf);

end:

> R(Nt,Tx,U);

>

+++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++=

>

> fn:=`C:\\work\\mashko.txt`;

>

>

++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++

> L:=readdata(fn,2):;

Nstrok:=vectdim(L);

> U_n:=array(1..Nstrok);:

T_n:=array(1..Nstrok);

> for j from 1 to Nstrok do

T_n[j]:=L[j,1];

U_n[j]:=L[j,2];

#print(j,T_n[j],U_n[j]);

od:

> u1:=zip(pp,T_n,U_n):

> RU1:=plot(u1,style=point,symbol=cross,color=black):

> display(RU,RU1);

> #printf("%s",`  №      t      U_map    U_pas     разн \n`);

for k from 0 to Nt do t:=Tx[k]:del:=U_map[k]-U_n[k+1];

#printf("% 3.0f  % 6.2f % 8.4f  % 8.4f % 8.4f \n",k,t,U_map[k],U_n[k+1],del):

end:;

unit part2;

interface

uses

 Windows, Messages, SysUtils, Variants, Classes, Graphics, Controls, Forms,

 Dialogs, Menus, StdCtrls;

type

 TForm1 = class(TForm)

   MainMenu1: TMainMenu;

   N1: TMenuItem;

   N2: TMenuItem;

   N3: TMenuItem;

   SaveDialog1: TSaveDialog;

   ListBox1: TListBox;

   Label1: TLabel;

   Label2: TLabel;

   N4: TMenuItem;

   N5: TMenuItem;

   N6: TMenuItem;

   Label3: TLabel;

   Label4: TLabel;

   procedure N3Click(Sender: TObject);

   procedure N2Click(Sender: TObject);

   procedure N5Click(Sender: TObject);

   procedure N6Click(Sender: TObject);

 private

   { Private declarations }

 public

   { Public declarations }

 end;

var

 Form1: TForm1;

implementation

{$R *.dfm}

const

  U0=0.15;

  nzac=2;

  koc=2;

  hintegr=0.05;

  Npoint=100;

var

      tau:real; {период сигнала}

      Koeff:real; {равен периоду}

      min,sec:byte;

      frez:string;

      ftxt:text;

{===================корень полинома==============}

{фунция, задающая вычисление полинома в точке}

function polynom(t:real):real;

begin

  polynom:=sqr(sqr(t))*sqr(t)+sqr(t)*t-5;

end;

{процедуры метода простой итерации}

function derive(x:real):real;

begin

 derive:=6*sqr(sqr(x))*x+3*sqr(x);

end;

procedure Iter(a,b:real;var root:real;var K:integer);

const

 eps=0.0000001;{погрешность определения корня}

 Q0=1.5; {нормирующий множитель для ламбда}

var

 lambda:real;

 g:real;

 x,x0:real;

begin

  g:=derive(b);

   form1.label2.caption:='max производной =  '+ floattostrF (g, ffGeneral, 5, 1);

   lambda:=1.99/g;

   x:=(a+b)/2;

   k:=0;

   repeat

     x0:=x;

     x:=x0-lambda*polynom(x0);

     form1. listbox1.Items.Add(floattostrF(x,ffGeneral, 12, 9));

     k:=k+1;

   until abs(x-x0)<eps;

   root:=x;

end;

function signal(t:real):real;{сигнал 9 варианта}

var

 z:real;

begin

  if t<0 then

      z:=0

     else

       if t<1/2 then

           z:=1

       else

     if t<1 then

    z:=0;

      signal:=z;

end;

function Period(x,T:real):real;

 var

   z:real;

begin

  z:=x-trunc(x/T)*T;{выделение дробной части}

  Period:=signal(z);

end;

{====================правая часть диф. уравнения===}

function F(t,U:real):real;

begin

 F:=Nzac*(cos((4+nzac/10)*t+U)+Koeff*Period(t,Koeff)-Koc*U);

end;

procedure difur;

var

 j:integer;

 U,t:real;

 U1,U11:real;

 strU,strt:string;

begin

 form1.listbox1.Clear;

  U:=U0;

  t:=0;

  Koeff:=Tau;

  for j :=0 to Npoint+1 do

  begin

  strt:=floattostrF(t,ffGeneral, 7, 4);

    strU:=floattostrF(U,ffGeneral, 7, 4);

    form1. listbox1.Items.Add(strt+'   '+ stru);

    writeln(ftxt,t:8:2,' ',U:8:3);

    {Метод Эйлера}

         U1:=U+hintegr*F(t,U)/2;

         U11:=U+hintegr*F(t,U1);

         U:=U11;

         t:=t+hintegr;

  end;

end;

procedure TForm1.N2Click(Sender: TObject);

begin

if savedialog1.Execute then

  begin

    frez:=savedialog1.FileName;

    label1.caption:='эапись в файл '+#10+frez;

  end;

  assignfile(ftxt,frez);

   rewrite(ftxt);

end;

procedure TForm1.N3Click(Sender: TObject);

begin

closefile(ftxt);

Form1.Close;

end;

procedure TForm1.N5Click(Sender: TObject);

var

a,b:real;

kiter:integer;

begin

   Form1.Caption:='Вычисляем корень полинома';

    b:=3;

    a:=0;

   {здесь вызов алгоритма вычисления корня уравнения}

   Iter(a,b,Tau,Kiter);{вызов процедуры метода итераций}

   Label3.Caption:='корень равен '+floattostr(Tau);

   Label4.Caption:='число итераций '+inttostr(Kiter);

end;

procedure TForm1.N6Click(Sender: TObject);

begin

difur;

end;

end.


НАЧАЛО

ункция f(x)

t<0

Z=0

Z=0

f(x)=z

Z=1

t<0,5

КОНЕЦ


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

73907. Українська школа марженалізму на межі 18-20 століття. М. І. Туган-Барановський, О. Білімович, р. Орженецький, М. Ковалевський, Є. Слуцький, А. Антонович 46 KB
  Він детально викладає теорію цінності Менгера підтримує критику австрійською школою трудової теорії вартості і особливо теорії вартості К. Білимович бачить заслугу австрійської школи саме в тім що вона виступила проти трудової теорії вартості завдяки чому всі теоретичні розробки Маркса положення про двоїстий характер праці робочу силу як товар додаткову вартість як і вся теорія експлуатації зависла у повітрі1. Сприйняття і пропаганду суб\'єктивнопсихологічної теорії цінності австрійської школи в Росії й Україні було доповнено...
73908. Революційно-демократичний напрям економічної думки в Україні. АС. Подолинський, І. Франко, О. Терлецький, В Навроцький 61 KB
  Франко О. Франко та інші. Франко 1856 1916 великий український письменник мислитель історик філософ літературознавець. Франко дослідженню економіки Галичини становищу селянства й робітничого класу.
73909. Ліберальні напрями економічної думки в Україні в 19 столітті. М. Зібер, М. Драгоманов, М. Довнар-Запольський 33 KB
  Драгоманов М. Михайло Петрович Драгоманов 1841 1895 видатний український мислитель історик публіцист етнограф літературний критик. Драгоманова як політично неблагонадійного було звільнено з посади викладача. Драгоманова в розвитку української і національної ідеї.
73910. Сучасний монетаризм М. Фрідмен 57.5 KB
  Монетаризм являє собою одну з найвпливовіших шкіл сучасної економічної науки, що належать до некласичного напряму. Він розглядає явища господарського життя крізь призму процесів, що відбуваються у сфері грошового обігу...
73911. Економічна думка країн Давнього Сходу й Передньої Азії. Давньоєгипетські джерела. Закони Ешнунни. Ліпіт Іштара. Хаммурапі 28.5 KB
  До нашої доби дійшли Повчання гераклеопольського царя своєму синові Мерікара Проречення Іпусера Пророцтво Неферті Повчання Ахтоя сина Дуауфа своєму синові Піопі різні адміністративногосподарські та юридичні документи. Так наприклад Повчання гераклеопольського царя своєму синові Мерікара XXII ст. Тоді вони працюватимуть задля царя як один загін і не буде серед них бунтарів1. є закони вавилонського царя Хаммурапі.
73912. Економічна думка в Україні в пореформений період 19 століття. М. Бунге, Д. Піхно, С. Вітте, І. Сокальський 22 KB
  Бунге Д. Бунге професор згодом ректор Київського університету у 80ті рр. Бунге вказував на велике значення для розвитку політичної економії правильного визначення її предмета і вважав що складність такого визначення пояснюється позицією ліберальної економічної школи та соціалістів. Бунге критикував соціалістів за те що вони засуджували існуючий порядок і вбачали свій ідеал у новій організації праці у вигаданих формах суспільного устрою3.
73913. Створення К. Марксом і Ф. Енгельсом пролетарської політекономії : початок формування економічного вчення марксизму. Структура та основні проблеми “Капіталу” Пізні наукові праці 42 KB
  Структура та основні проблеми Капіталу Пізні наукові праці . Теоретичні проблеми Капіталу К. Кілька рукописних варіантів Капіталу 1857 1865 Критика політичної економії До критики політичної економії другий та третій попередні варіанти Капіталу у вигляді нарисів та закінчених теоретичних викладок давно були готові до друку однак Маркс намагався надати цьому твору характеру вичерпної логічно закінченої теорії. Однак вихід у світ одночасно всіх томів Капіталу не пощастило забезпечити: праця тривала надалі а...
73914. Маржинальна революція: австрійська школа “граничної корисності” (К. Менгер, Ф. Візер, О. Бьом-Баверек). Принципи економікс А. Маршалла 36.5 KB
  Маржинальна революція : австрійська школа граничної корисност К. Її теоретичними принципами були субєктивний ідеалізм та теорія граничної корисності. Центральне місце в концепціях австрійської школи посідає так звана теорія граничної корисності.Візер розвивав ідеї Менгера у працях Походження й основні закони господарської цінності 1884 Природна цінність 1889 Закон влади 1926 використовуючи принцип граничної корисності для оцінки вартості витрат виробництва.
73915. Релігія та демократія: конгруенція і конфлікт 35 KB
  За Андерсоном демократія може варіюватися проте в своїй основі вона повинна мати такі складові як рівність влада народу участь всіх конкуренція згода і в випадках ліберальної демократії захист прав меншинств та окремих індивідів. Якщо не пояснювати йдеться про політичну економічну соціальну рівність чи рівність можливостей то дана характеристика не може бути надійним покажчиком демократії. Щодо інших індикаторів демократії то вони також на мою думку є досить суперечливими проте за браком місця не будемо їх розглядати. Скажемо...