49362

Особливості функціонування страхового ринку в Україні

Курсовая

Налоговое регулирование и страхование

Економічна сутність принципи та основні функції страхування Види та форми страхування в Україні Аналіз динаміки страхових премій та страхових виплат за видами страхування у 20072009 рр. Особливого значення в звязку з цим набувають питання страхування господарської діяльності усіх суб’єктів економіки що враховує інтереси незалежних суб'єктів держави і направленої на...

Украинкский

2013-12-26

136.24 KB

30 чел.

17

Міністерство освіти та науки України

Дніпропетровський національний університет ім. О. Гончара

Економічний факультет

Кафедра фінансів

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни «Фінанси»

на тему: «Особливості функціонування страхового ринку в Україні»

      

Виконав:

студент групи ЕФ-09-1 

Кліоц В. А.

Перевірив:

ст. викл. Лиса О. В.

м. Дніпропетровськ

2010

ЗМІСТ

ВСТУП                                                                                                                        3

РОЗДІЛ 1 ЕКОНОМІЧНА СУТНІСТЬ, ПРИЗНАЧЕННЯ  ТА ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ СТРАХОВОГО РИНКУ В УКРАЇНІ               6

1.1 Економічна сутність, принципи та основні функції страхування                  6 

1.2 Види та форми страхування в Україні                                                               9

1.3 Сутність і структура страхового ринку України                                            13

1.4 Суб’єкти страхового ринку України та особливості їх функціонування     16

РОЗДІЛ 2 АНАЛІЗ ФУНКЦІОНУВАННЯ СТРАХОВОГО РИНКУ В

УКРАЇНІ                                                                                                                   20

2.1 Загальні тенденції розвитку страхового бізнесу в Україні                            20

2.2 Аналіз динаміки страхових премій та страхових виплат за видами

страхування у 2007-2009 рр.                                                                                   23

2.3 Актуальні проблеми функціонування й розвитку страхового ринку в

Україні                                                                                                                      27

РОЗДІЛ 3 РОЗРОБКА ЗАХОДІВ ЩОДО ВИРІШЕННЯ ОСНОВНИХ ПРОБЛЕМ ФУНКЦІОНУВАННЯ СТРАХОВОГО РИНКУ В УКРАЇНІ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЙОГО РОЗВИТКУ                                                                               33

ВИСНОВКИ                                                                                                             42

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ                                                         45

ДОДАТКИ                                                      48

ВСТУП

В Україні часом початку розвитку страхового ринку вважаються 90-і роки ХХ ст. Тоді почали з’являтися перші приватні страхові компанії у формі акціонерних товариств (АТ), компанії з іноземним капіталом, які поклали край монополії «держстраху». З того часу дуже активно розвивається український страховий ринок, який вчені та різні дослідники порівнювали з розвинутими страховими ринками економічно-розвинених країн Європи, США та Далекого Сходу.

В Україні страховий ринок має дуже багато нагальних проблем, які можуть бути вирішені, бо в нашої країни є необхідний для вирішення проблем потенціал, але вони чомусь не вирішаються. Основні проблеми носять не тільки економічний характер, але й функціональний, методологічний, організаційно-правовий, теоретичний характери. Саме ці безпосередні проблеми функціонування страхового ринку в Україні, а також фінансові відносини, які виникають між страховиками та державою, між страховиками та страхувальниками, шкодять інтеграції українського страхового ринку у Європу та взаємодіям українських та закордонних суб’єктів страхового ринку.

Україна, не тільки завдяки зовнішньоекономічним відносинам з країнами Європи, економічним відносинам та партнерством зі страховими організаціями з іноземним капіталом безпосередньо на території України,  але й завдяки власному досвіду та часу діяльності на власному фінансовому ринку,  має достатній досвід ведення бізнесу, безпосередньої страхової діяльності, щоб забезпечити достатній кваліфікаційний рівень діяльності страхових організацій.

Метою курсової роботи є виявлення особливостей і проблем функціонування страхового ринку в Україні та можливостей вирішення цих проблем з урахуванням кон’юнктури страхового та фінансового ринків.  Розширення самостійності товаровиробників, формування ринкової інфраструктури, договірних відносин, різке звуження сфери державного впливу на розвиток процесів виробництва і розподілу матеріальних благ вимагають нових підходів до використання фінансово-кредитного механізму в управлінні економікою. Особливого значення в зв'язку з цим набувають питання страхування господарської діяльності усіх суб’єктів економіки, що враховує інтереси незалежних суб'єктів держави і направленої на створення їм рівних стартових умов для переходу до ринкових відносин. Ця проблема має важливе теоретичне і практичне значення, ставить перед економічною наукою нові завдання, рішення яких дозволить підвищити наукову обґрунтованість заходів по оздоровленню економіки, її соціальній орієнтації, зближенню товарного і грошового оборотів, забороні інфляційних процесів і скороченню бюджетного дефіциту.

Відповідно до поставленої мети визначимо основні завдання дослідження, спрямовані на її досягнення: 1) дослідити економічну природу страхування та необхідність його існування в сучасних умовах розвитку суспільного виробництва; 2) визначити та обґрунтувати основні чинники, що вплинули на формування страхового ринку в Україні; 3) визначити фактори, що спричинили розвиток тих чи інших суб’єктів страхування; 4) навести та проаналізувати діяльність страхових організацій в Україні; 5) виявити чинники, що впливають на динаміку та структуру діяльності страхових організацій та зумовлюють особливості механізму їх функціонування в Україні; 6) визначити та пояснити основні проблеми розвитку страхування та функціонування власне страхового ринку в Україні; 7) розробити рекомендації щодо вирішення основних проблем функціонування та розвитку страхового ринку України для забезпечення стабільності існування фінансової системи України та стійкого соціально-економічного зростання.

Об’єктом дослідження є сукупність фінансово-економічних, організаційно-правових відносин, а також інших соціальних, політичних правовідносин, що виникають між суб’єктами страхового ринку у процесі купівлі-продажу страхових послуг та взаємодії між собою.

Предметом дослідження є особливості функціонування суб’єктів страхового ринку України в процесі купівлі-продажу страхових послуг; господарська та фінансова діяльність усіх суб’єктів страхування в результаті їх співпраці та взаємодії на страховому ринку України; аналіз основних показників діяльності страхових організацій на основі аналізу реальних даних, визначення та обґрунтування усіх факторів, які впливають на ті чи інші показники; визначення основних проблем, що виникають між суб’єктами страхового ринку в Україні в результаті їх взаємодії між собою та основних чинників, що спричиняють вплив на розвиток цих проблем.  


РОЗДІЛ 1

ЕКОНОМІЧНА СУТНІСТЬ, ПРИЗНАЧЕННЯ ТА ОСОБЛИВОСТІ ФУ-НКЦІОНУВАННЯ СТРАХОВОГО РИНКУ В УКРАЇНІ

1.1 Економічна сутність, принципи та основні функції страхування

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про страхування», страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових   випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними  особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів [20].

Економічною сутністю страхування є необхідність страхового захисту від ризику. Ризик – небезпека виникнення непередбачуваних витрат у зв’язку із випадковими обставинами змін економічної діяльності, а страхування, таким чином, – це система економічних відносин, яка дозволяє відшкодувати ці витрати, а також захистити майнові інтереси юридичних та фізичних осіб від стихійних явищ та інших непередбачуваних подій [8, с. 5]. Страховий ризик є:

а) продуктом свідомості або уяви людей;

б) невизначеним у часі та частоті настання;

в) невизначеним за масштабами впливу та причинами шкоди;

г) наслідком дій людини чи впливу зовнішніх природних або техногенних сил [5, с. 9].

В економіці, зокрема, страхування – це:

1) фактор стабілізації економіки;

2) засіб розподілу ризиків;

3) засіб задоволення потреб страхувальників;

4) вид бізнесу (підприємницької діяльності), в якому мета господарської діяльності – надання страхових послуг, мета фінансової діяльності – отримання прибутку;

5) засіб покращення матеріального стану засновників та акціонерів;

6) джерело інвестицій в економіку держави;

7) видом економічних відносин (з різними характеристиками) з приводу формування та використання страхового фонду для відшкодування збитків [5, с. 4].

Суспільний зміст страхування проявляється завдяки принципам, на яких воно функціонує. Основні принципи страхування:

1) відшкодування фактичних збитків (центральний принцип) передбачає страхове відшкодування – виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку;

2) майновий економічний інтерес (основний принцип) передбачає принцип, пов’язаний із зацікавленістю юридичних та фізичних осіб у збереженні об’єктів власності, життя та здоров’я при настанні несприятливих подій або нещасних випадків. Відшкодовуються лише конкретні збитки конкретної особи;

3) найвищий ступінь довіри сторін передбачає розкриття суттєвих обставин про об’єкт страхування, що дозволили б зробити висновки про ступінь ризику, про попередні збитки, наявність інших страхових полісів;

4) причинно-наслідковий зв’язок подій полягає у визначенні фактичної причини настання збитку;

5) контрибуція – передбачає повне право страховика звернутися до інших страховиків, які несуть відповідальність перед одним страхувальником, з пропозицією розділити витрати з відшкодування збитків;

6) суброгація передбачає право страховика на регресні вимоги, які страхувальник може мати до третіх сторін, котрі повністю або частково відповідають за збитки, претензії, за якими було оплачено страховиком;

7) диверсифікація ризиків передбачає поширення активності страхових товариств за рамки основного бізнесу.

Зміст страхування, як  специфічної економічної категорії, розкривається в його функціях.  Основні функції страхування:

1. Ризикова. Полягає  в  передаванні страховикові за певну плату матеріальної відповідальності за наслідок ризику, зумовленого подіями, передбаченими чинним законодавством або договором страхування;

2. Превентивна. Полягає в зменшенні ймовірності виплат шляхом зменшення ймовірності страхового випадку;

3. Заощаджувальна. Полягає в накопичувальному характері усіх договорів довгострокового страхування життя;

4. Розподільна. Полягає в розподілі на правовій основі втрат та збитків від страхових випадків між страховиками, страхувальниками, застрахованими, вигодонабувачами та відповідальними за нанесення шкоди;

5. Захисна. Полягає у: захисті страхувальника від майнових втрат і збитків, що виникли в результаті настання страхового випадку, захисті інтересів страхувальника у суді у випадку майнових суперечок, виконанні часових і кількісних умов щодо виплати страхового відшкодування;

6. Інвестиційна. Полягає у створенні умов для формування та поповнення ринку вільного капіталу;

7. Стабілізуюча. Полягає в отриманні страхувальником додаткових гарантій щодо відшкодування збитків;

8. Міжнародного фінансового призначення. Полягає у створенні умов для міжнародного експорту та імпорту капіталу за рахунок системи міжнародних  страхових  послуг  шляхом  страхування  зовнішньоекономічних  угод [5,

с. 21].

Таким чином, страхування – це складна економічна категорія, яка має власні принципи роботи, виконує певні функції, а також є важливим видом економічних та фінансових відносин. Чинні в даний час умови всіх видів страхування вироблені багаторічною практикою його проведення з урахуванням досвіду закордонних країн. Вони постійно удосконалюються з метою більш повного задоволення потреб суспільства.

1.2 Види та форми страхування в Україні

Страхування як наука, як галузь знань та як сфера бізнесу характеризується багатьма специфічними поняттями. Без класифікації цих понять неможливо виконувати ні теоретичні дослідження, ні практичну роботу в цій галузі. Тому класифікації страхування приділяється пильна увага.

В основу класифікації страхування можна покласти розбіжності у сферах діяльності страхових компаній, у підходах щодо забезпечення страхового захисту майнових інтересів фізичних і юридичних осіб, у визначенні об'єктів страхування, обсягів страхової відповідальності, у формах проведення страхування тощо. У зв'язку з цим можна вирізнити найістотніші класифікаційні ознаки, за допомогою яких класифікують страхування, а саме: історичні, юридичні, економічні.

Класифікація страхування – наукова система розподілу страхування на різні сфери діяльності, галузі, підгалузі, види, підвиди та форми, яка спирається на специфіку діяльності страхових компаній, об’єкти страхування та категорії страхування.

Ми будемо розглядати страхування за його економічним аспектом.

За економічною ознакою страхування класифікують за спеціалізацією страховика, яка призводить до виділення двох сфер:

1) «Life insurance» - страхування життя;

2) «Non-life» - загальні види страхування (ризиковане страхування), що включають такі види страхування, які не підпадають під ознаки страхування життя. Договори загального страхування є короткостроковими та призначені лише для забезпечення компенсації збитків внаслідок страхових подій певного періоду.

За статусом страхувальника, або за орієнтацією страхових інтересів, страхові послуги поділяються на такі, що обслуговують інтереси:

1) громадян, орієнтовані на соц. та майнові потреби людини;

2) юридичних осіб.

За статусом страховика виділяють:

1) державне страхування (спеціалізовані державні страхові організації);

2) комерційне страхування (страхові компанії різних форм власності (див. Закон України «Про страхування»);

3) взаємне страхування (товариства взаємного страхування).

За формою організації страхування виділяють наступні види:

1) індивідуальне страхування (договори укладаються з окремими фізичними особами в індивідуальному порядку; вони забезпечують урахування визначених потреб окремих осіб, виходячи із їхнього суспільного, майнового та сімейного станів).

2) колективне страхування (передбачає укладання договорів з адміністрацією підприємств, організацій, установ, які виступають у ролі страхувальника; застрахованими є особи, які працюють на цьому підприємству, в установі, організації). У колективі може бути створено декілька страхових груп, в основі критерію поділу яких виступає посада, вік тощо. Для кожної групи визначається однакова страхова сума, а для усіх її членів встановлюється єдиний страховий тариф (страховий платіж).

Не менш важливою з економічного погляду є класифікація за об'єктами страхування, тобто об'єктами, на які спрямовується страховий захист. Закон України «Про страхування» передбачає виділення трьох головних галузей [20]:

1) майнове страхування, що пов’язане з повним володінням, і користуванням, і розпорядженням майном страхувальника. Майнове страхування об’єднує різноманітні види страхування, які розподіляються на дві групи – страхування майна юридичних і фізичних осіб. Страхування майна юридичних осіб включає страхування будівель, споруд, обладнання; транспорту; вантажів і багажу; врожаю; худоби; технічних ризиків; фінансових ризиків та інших майнових ризиків. Страхування майна громадян включає страхування автомобілів; будівель; домашнього майна; майна в господарствах; домашніх тварин та інші види;

2) особисте страхування, що пов’язане з життям, здоров’ям, працездатністю та додатковою пенсією страхувальника або застрахованої особи;

3) страхування відповідальності, що пов’язано з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі.

Розглянемо класифікацію за об’єктами страхування більш детально.

Таблиця 1.1 – Класифікація страхування за об’єктами

Класифікація страхування за об’єктами

   Майнове страхування

Страхування відповідальності

Особисте страхування

Страхування від нещасних випадків

Медичне страху–вання

Страху–вання життя

  1.   страхування залізничного транспорту;
  2.  страхування наземного транспорту (крім залізничного транспорту);
  3.  страхування повітряного транспорту;
  4.  страхування водного транспорту (морського, внутрішнього та інших видів водного транспорту);
  5.  страхування багажу та вантажів;
  1.   страхування цивільної відповідальності власників наземного транспорту (включаючи відповідальність перевізника);
  2.  страхування відповідальності власників повітряного транспорту;
  1.   індивідуальне страхування;
  2.  колективне страхування;
  3.  страхування

пасажирів;

  1.  страхування дітей;
  2.  страхування туристів;
  3.  інші види.
  1.   страхування здоров’я на випадок хвороби;
  2.  безперервне страхування здоров’я;
  3.  страхува-ння мед. витрат;
  1.   змішане страхування життя;
  2.   страхування дітей;
  3.  страхування пенсій;
  4.  весільне страхування;

Продовження таблиці 1.1

Класифікація страхування за об’єктами

Майнове страхування

Страхування

відповідальності

Особисте страхування

Страхування від нещасних випадків

Медичне страхування

Страхування життя

  1.  страхування від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ;
  2.   страхування кредитів;
  3.   страхування інвестицій;
  4.   страхування фінансових ризиків;
  5.   страхування судових витрат;
  6.   страхування виданих гарантій (порук) та прийнятих гарантій;
  7.   інші види.
  1.  страхування відповідальності власників водного транспорту (включаючи відповідальність перевізника);
  2.   інші види.

  1.  інші види.
  1.  довічне страхування;
  2.  інші види.

Найважливіша класифікаційна ознака у страхуванні - форма проведення. Форма страхування – це механізм взаємодії страхувальників та страхових товариств. За цією ознакою страхування поділяється на:

1) добровільне страхування – здійснюється на основі договору між страховиком і страхувальником;

2) обов'язкове страхування – встановлюється законом і зумовлене ризиками, які не можуть бути відшкодовані окремою особою.

Принцип обов'язковості однаково поширюється і на страхувальника, і на страховика. Перший має обов'язково застрахувати передбачений законодавством об'єкт, а другий не в праві відмовити йому в цьому.

До складу обов'язкового страхування українським законодавством віднесено 33 види страхування, на які поширюється принцип обов’язковості. Усі види страхування, що не ввійшли до цього переліку, вважаються добровільними. Добровільними також являються нетрадиційні види страхування.

Отже, розглянувши ймовірні підходи до класифікації страхування на основі найважливіших класифікаційних ознак, доходимо висновку: класифікацію страхування можна визначити як систему поділу страхування за історичними, економічними або юридичними ознаками на сфери діяльності, галузі, підгалузі, види, класи, групи залежно від цілей використання результатів класифікації.

1.3 Сутність і структура страхового ринку України

Страховий ринок – це особливе соціально-економічне середовище, форма організації фінансово-економічних відносин, де об’єктом купівлі-продажу є страхова послуга (страховий захист), формуються попит та пропозиція на нього. Об’єктивною передумовою виникнення страхового ринку є суспільна необхідність у страховому захисті і наявність специфічних суб’єктів господарювання (страховиків), що здатні задовольнити ці потреби шляхом реалізації страхових продуктів.

Основна мета існування страхового ринку проявляється у виконуваних ним функціях. Основні функції страхового ринку:

1. Організація страхового захисту за допомогою продажу полісів.

2. Акумулювання значних фінансових ресурсів з їх подальшим інвестуванням за певними критеріями.

3. Забезпечення зустрічі страхувальника та страховика.

Страховий ринок функціонує завдяки наступним принципам та засадам:

1. Демонополізація страхової справи.

2. Свобода вибору для страхувальників умов надання страхових послуг, форм і об’єктів страхового захисту.

3. Надійність і гарантія страхового захисту.

4. Конкуренція страхових організацій щодо надання страхових послуг, залучення страхувальників і мобілізації грошових коштів у страхові фонди.

Відповідно до критеріям, які покладені в основу класифікації (сегментації), страховий ринок може бути структурований:

1. За територіальною ознакою:

а) місцевий (регіональний);

б) національний (внутрішній);

в) світовий (зовнішній);

2. За місцем споживання страхових послуг:

а) внутрішній;

б) зовнішній;

в) міжнародний;

3. За видами, галузями страхування:

а) особистого страхування;

б) страхування відповідальності;

в) майнового страхування;

4. За типом державного регулювання:

а) авторитарний (жорсткий) – конкретний вид страхування проходить ліцензування;

б) ліберальний (м’який) – нагляд за діяльністю страхових компаній слабкий;

в) змішаний – поєднує два зазначених підходи;

5. За станом попиту:

а) насичений;

б) ненасичений;

6. За напрямком розвитку:

а) екстенсивний – передбачає швидке зростання кількості страхових компаній з невисоким рівнем платоспроможності та звуженим асортиментом;

б) інтенсивний – передбачає укрупнення страхових компаній, збільшення власного капіталу, покращення фінансового стану, розширення асортименту [5, с. 97]

Страховий ринок формується під впливом єдності двох особливих специфічних систем: внутрішньої структурної будови страхового ринку та зовнішнього середовища, які характеризуються безперервною їх взаємодією в процесі розвитку. Внутрішня система повністю керується страховиком та поділяється на три сектори:

1) I сектор включає до себе уповноважені органи державного нагляду за страховою діяльністю;  

2) II сектор включає до себе структурні елементи страхового ринку: страховиків, страхувальників, перестраховиків, об’єднання страховиків тощо;

3) III сектор включає до себе страхових посередників (прямі та непрямі) та нестрахових посередників.

Зовнішнє середовище страхового ринку – це система взаємопов’язаних факторів, які оточують внутрішню систему ринку і впливають на неї. Фактори поділяються на ті, на які страховик може впливати (ринковий попит, конкуренція, ноу-хау страхових послуг (зокрема, нетрадиційні види страхування), власне інфраструктура страхового ринку (нормативно-правове забезпечення, інформаційна та аудиторська мережа, наукове обслуговування, кадри, система організації професійної освіти, наукове обслуговування, професійна етика та мова тощо), і на ті, на які страховик вплинути не може (чисельність населення, його вікова та статева диференціація; сезонні міграції, купівельна спроможність тощо) [5, с. 101].

Таким чином, сукупність усіх цих факторів визначає політику страхової компанії на ринку, її імідж, який істотно впливає на формування попиту на послуги цієї страхової компанії. Велике значення має робота страховика в дослідженні ринку. Всі перераховані керовані компоненти взаємозалежні. З великої кількості варіацій кожного з них генеральний менеджер компанії повинен підібрати оптимальне сполучення, яке мало б максимальний ринковий ефект. Гнучка система тарифів також є однією з основних складових внутрішньої ринкової системи. Керівництво страхової компанії повинно розробити таку систему тарифів, яка б максимально задовольняла потреби різних верств населення.

1.4 Суб’єкти страхового ринку України та особливості їх функціонування

Україна – європейська країна з невисоким рівнем користування страховими послугами. За даними компанії GFK Ukraine, станом на кінець 2009 року лише 20% опитаних українців користуються послугами страхування (у розвинених країнах ця частка доходить до 60-90% залежно від країни) [14]. Щоб зрозуміти особливості функціонування суб’єктів страхового ринку України, треба детально розглянути їх та зазначити функції, яки вони виконують.

Суб’єктів страхового ринку поділяють на 3 великі групи: продавці, покупці та страхові посередники.

1. Продавці страхових послуг.

1) страховик – фінансова установа, яку створено у формі акціонерного, повного, командитного товариства або товариства з додатковою відповідальністю, яка одержала у встановленому законом порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності (примітка: учасників страховика повинно бути не менше трьох);

2. Покупці страхових послуг.

1) страхувальник – юридична особа або дієздатний громадянин, який уклав зі страховиком договір страхування або є страхувальником відповідно до законодавства;

2) застрахована особа – згідно з законодавством це особа, вказана в договорі страхувальником, життя та здоров’я якої є об’єктом страхового захисту (наприклад, коли батьки страхують свою неповнолітню дитину, або підприємство страхує свого працівника тощо);

3) бенефіціар (вигодонабувач) – отримувач страхового відшкодування: страхувальник, застрахований (в особистому страхуванні), потерпілий (при страхування відповідальності), інша третя особа, визначена договором страхування [5, с. 8];

3. Страхові посередники – особи, які можуть робити послуги і виконувати роботи, котрі безпосередньо пов’язані з продажем страхових продуктів і обслуговуванням договорів страхування.

Страхові посередники зазвичай поділяються на прямих (страхові агенти та страхові брокери), які прямо беруть участь у продажі страхового продукту, та побічних (андеррайтери, сюрвейери – професійно оцінюють страхові ризики; аварійні комісари, аджастери, диспашери, ін. – професійно оцінюють страхові збитки), які беруть участь в організації страхової послуги та її виконанні, але не в її продажі.

1) страхові брокери – це громадяни або юридичні особи, які зареєстровані у встановленому порядку як суб’єкти підприємницької діяльності (СПД) та здійснюють посередницьку діяльність на страховому ринку від свого імені на підставі доручень страхувальника або страховика;

2) страхові агенти – це громадяни або юридичні особи, які діють від імені та за дорученням страховика, виконують частину його страхової діяльності (укладання договорів страхування, одержання страхових платежів, виконання робіт, пов’язаних з виплатами страхових сум і страхового відшкодування);

3) аварійні комісари – особи, які займаються визначенням причин настання страхового випадку та розміру збитків, кваліфікаційні вимоги до яких встановлюються актами чинного законодавства;

4) аджастер – фізична або юридична особа, що представляє інтереси страховика при вирішенні питань щодо врегулювання заявлених претензій страхувальника у зв’язку із страховим випадком;

5) аквізитор – страховий агент або інший страховий працівник, що займається укладанням нових або поновленням раніше діючих договорів страхування;

6) актуарій – фахівець, що здійснює актуарні (математичні) розрахунки на основі відповідної статистики настання страхових випадків для обчислення базових страхових тарифів страховика і проведення робіт із формування й оптимізації страхового портфеля, у тому числі за рахунок перестрахувальної діяльності;

7) андерайтер – висококваліфікований фахівець у сфері страхового бізнесу, що має власні повноваження від керівництва страховика приймати на страхування запропоновані ризики, визначати тарифні ставки й конкретні умови договору страхування цих ризиків, виходячи з норм страхового права;

8) диспашер – фахівець з морського права, що виконує розрахунки щодо розподілу витрат по загальній аварії між судном, вантажем і фрахтом, тобто диспашу;

9) сюрвейер – експерт, що оглядає транспортний засіб і вантажі та робить висновок щодо його стану, ушкодженнях при аварії, експлуатаційних характеристиках і т.д.

Головною особливістю функціонування субєктів страхування в Україні є те, що рівень обізнаності українських респондентів, як виходить з опитування, не дуже великий, доцільно сказати дуже маленький, тому така велика кількість непрямих (побічних) страхових посередників не є поширеною на українському страховому ринку. В Україні навіть нема настільки великої кількості нетрадиційних видів страхування, як, наприклад, в Америці, тому експерти з оцінки страхових ризиків та професійні консультанти не користуються значним попитом.

Отже, розглянувши детально страхування в Україні, основні функції страхування, роль в економіці країни, структурну сегментацію тощо, а також страховий ринок України, можна зробити висновки щодо організації страхових правовідносин в нашій країні. Україна стоїть на перехідному етапі розвитку страхування. Якщо детально придивитись до Законодавства України, яке регламентує страхування, можна побачити багато недоліків, яки будуть висвітлені в наступних розділах. З великої кількості суб’єктів страхового ринку тільки маленька частина користується попитом на нашому слаборозвиненому страховому ринку з погляду забезпечення страхового захисту від матеріальних втрат, а не з погляду нагромадження капіталу власниками страхових компаній. Багато чинників стримують розвиток страхування, багато чинників знижують рейтинги України серед світових аналогів, а також є багато інших факторів розвитку українського страхового ринку, які вважаються недоречними серед розвинених країн Європи.


РОЗДІЛ 2

АНАЛІЗ ФУНКЦІОНУВАННЯ СТРАХОВОГО РИНКУ В УКРАЇНІ

2.1 Загальні тенденції розвитку страхового бізнесу в Україні

 

90-і роки ХХ ст. поклали початок стрімкому збільшенню кількості приватних підприємств на території України: аптек, продуктових магазинів, магазинів одягу тощо. Не винятком стала й поява перших українських та закордонних страхових компаній (СК), які поклали край тотальній монополії державного страхування. Задля встановлення конкурентного становища на українському страховому ринку уряд України запропонував створити так СК, яка б не могла приватизуватися, а була б єдиною державною СК, яка б мала найбільшу серед усіх СК кількість пропонованих страхових послуг. Нею стала СК «Оранта». У той же час певна кількість СК із закордонним капіталом починала створювати конкуренцію вітчизняним. Рівень обізнаності громадян був дуже низький, оскільки для України це були перші кроки.

Починаючи з прийняття незалежності України у 1991 році кількість СК збільшувалася з кожним роком, але ця тенденція завершилася у 2010 році.

Таблиця 2.1 – Кількість страхових компаній на страховому ринку України у 2007 – 2009 рр.

 Реєстрація СК

На кінець року

2007

2008

2009

Кількість СК (з них СК - "life")

446 (65)

469 (73)

471 (75)

Страховий ринок України розвивається останніми роками досить швидко. Так, з 2007 по 2009 рр. кількість страхових компаній збільшилася на 25. Але, як відомо, у жовтні 2008 року в Україну «прийшла» фінансова криза, яка поки що не позначилася на кількості страхових компаній, але яка ситуація буде у 2010 році – невідомо. Кількість СК може істотно зменшитися. Цій негативній тенденції сприятимуть багато факторів, таких як: 1) загальноукраїнське зменшення платоспроможного попиту – люди економитимуть на всьому, навіть на страхових послугах; 2) падіння курсу гривні; 3) погіршення роботи банківської системи, банкрутства комерційних банків, які призводитимуть до деяких втрат страховими компаніями своїх вкладень тощо.  Тому, можливо, кількість страхових компаній у майбутньому зменшуватиметься.

Таблиця 2.2 – Аналіз динаміки кількості страхових компаній в Україні у 2007-2009 рр.

Реєстра-ція СК

На кінець року

СК

2007

2008

2009

Кіль-кість, шт.

Кіль-кість, шт.

Абсо-лютне відхилення

Темп росту, %

Темп приросту, %

Кіль-кість, шт.

Абсо-лютне відхилення

Темп росту, %

Темп приросту, %

446

469

23

105,2

5,2

471

2

100,4

0,4

Взагалі, ринок страхових послуг до 2008 р. розвивався стрімкими темпами. Особливістю нашого ринку є те, що він розвивався на фоні зростання макроекономічних показників (ВВП, з/п, доходів юридичних осіб тощо). Для українського страхового ринку характерний суттєвий дисбаланс між різними учасниками ринку. На жаль, доходи від страхування громадян є значно меншини за доходи від страхування корпоративного сектору економіки. Так, обсяги зібраних страхових премій з корпоративного сектору в середньому становлять 80% всіх зібраних премій. Особливістю українського ринку є щорічне зростання зібраних страхових премій у період з 2000–2005 рр. (в середньому 100% на рік). Негативні тенденції стали помітні у 2006 р. Обсяги сформованих страхових резервів також мали тенденції до зростання, однак вони, як правило, короткострокові та представлені в основному грошовими коштами на депозитних рахунках у банках (46% резервів) та цінними паперами (20% резервів).

Але з початком фінансової кризи в Україні ситуація почала кардинально змінюватися. Як відомо, майже за 1 день курс долара піднявся з 5 до 8, розпочалася так звана «банківська паніка». Люди масово почали забирати свої кошти з депозитних рахунків, що позначилося на банківських резервах. Водночас, людей масово почали звільняти з роботи, тому вони не могли віддавати кредити. Кредити не можуть бути погашені, депозити не можуть бути повернуті – все це призводить до банкрутства одного, двох, ще декількох банків. Робота банківської системи була дуже сильно погіршена. Це позначилося і на страхових резервах, які не були повернені СК. Збанкрутілі банки закривалися і не в змозі були повернути кошти СК. Люди, залишившись без роботи, перестали купувати страхові послуги, оскільки вони направляли гроші на більш потрібні нужди, аніж страхування. Тому можна стверджувати безсумнівно, що український страховий ринок на даний момент знаходиться у стані рецесії.

Обсяг сплачених премій напряму залежить від платоспроможності клієнтів. Тому уповільнення темпів зростання ВВП, зменшення обсягів промислового виробництва, зростання інфляції, що призводить до зниження платоспроможності суб’єктів страхування, негативно впливає на розвиток страхового ринку та спричиняє значне скорочення надходжень у вигляді страхових премій до СК. Отже, оскільки найближчим часом прогнозується зменшення платоспроможності населення, відповідно знижуватимуться й надходження до СК. Крім того, як було зазначено вище, на розвиток страхового ринку України негативно впливають явища банківського сектору. З одного боку, тимчасові перебої при знятті депозитних коштів спричинили затримки з виплатою страхових відшкодувань клієнтам, а з іншого – зниження надійності ряду банків призводить до погіршення якості страхового інвестиційного портфеля СК. При цьому, в найгіршому становищі опиняються ті СК, депозити яких знаходяться в банках, де призначена тимчасова адміністрація. В найкращому становищі вражаються СК з іноземними інвестиціями, тому що час від часу українських «дочок» можна «підгодовувати» ресурсами, доки банки не почнуть повертати відсотки по депозитах.

Таким чином, унаслідок фінансової кризи страховий сектор України постійно потерпатиме через низьку якість страхових інвестиційних портфелів – великі страхові компанії, за умови стабільності банків, у яких відкриті депозити, мають можливість із мінімальними втратами пережити складний період, оскільки навіть при зменшенні надходжень платежів вони зможуть частково покривати поточні витрати і страхові виплати з доходів від депозитних вкладів. У зв’язку з цим особливу увагу СК повинні приділяти власній інвестиційній політиці, підбору персоналу, головних менеджерів тощо. На страховому ринку зміниться пріоритетність каналів продажу полісів. Якщо до кризи СК співпрацювали з автосалонами, банками, то тепер вони орієнтуватимуться на страхових агентів. Продаж через агентів сприяє зменшенню витрат. Оскільки люди стали менше купувати дорогих машин, то і прибутку від співпраці з великими автосалонами дорогих авто буде значно менше. СК будуть скорочувати штат працівників, детально переглядати свою інвестиційну політику з метою мінімізації витрат та максимізації прибутку в умовах подальшого розвитку кризи та виходу України з кризи в майбутньому.

2.2 Аналіз динаміки страхових премій та страхових виплат за видами страхування за 2007-2009 рр.

Проблема страхового відшкодування в Україні вважається найбільш важливою серед усіх проблем. Страхові виплати на українському страховому ринку складають в середньому 15-25% страхових премій, і це не зважаючи на те, що лише 25% українців користуються послугами страховиків. Щоб визначити усі чинники, що зумовили такий низький рівень страхових виплат та зробили свій вплив, треба навести структурну динаміку валових страхових премій та валових страхових виплат у розрізі усіх видів страхування та проаналізувати ці дані, визначити основні тенденції (табл. 2.3 та 2.4).


Таблиця 2.3 – Обсяги та структура валових страхових премій за видами страхування в Україні у 2007-2009 рр.

№ з/п

Види страхування

Роки

2007

2008

2009

Сума, млн. грн

Питома вага, %

Сума, млн. грн

Питома вага, %

Сума, млн. грн

Питома вага, %

1

Страхування життя

783,9

4,4

1 095,5

4,6

827,3

4,0

3

Добровільне особисте страхування

1 021,2

5,7

1 451,3

6,0

1 442,3

7,1

4

Добровільне майнове страхування

14 150,9

78,6

18 409,3

76,7

14 769,8

72,3

6

Добровільне страхування відповідальності

592,6

3,3

1 018,8

4,2

1 080,4

5,3

7

Недержавне обов`язкове страхування

1 427,2

7,9

2 016,0

8,4

2 314,7

11,3

9

Державне обов`язкове страхування

32,4

0,2

17,7

0,1

7,5

0,1

10

ВСЬОГО (всі види страхування)

18 008,2

100,0

24 008,5

100,0

20 442,0

100,0

 Таблиця 2.4Аналіз динаміки страхових премій за видами страхування в Україні у 2007-2009 рр.

№ з/п

Види страхування

Роки

2007

2008

2009

Сума, млн. грн

Сума, млн. грн

Абсолютне відхилення, млн. грн

Темп росту, %

Темп приросту, %

Сума, млн. грн

Абсолютне відхилення, млн. грн

Темп росту, %

Темп приросту, %

1

Страхування життя

783,9

1 095,5

311,6

139,7

39,7

827,3

-268,2

75,5

-24,5

3

Добровільне особисте страхування

1 021,2

1 451,3

430,1

142,1

42,1

1 442,3

-9,0

99,4

-0,6

4

Добровільне майнове страхування

14 150,9

18 409,3

4 258,4

130,1

30,1

14 769,8

-3 639,5

80,2

-19,8

6

Добровільне страхування відповідальності

592,6

1 018,8

426,2

171,9

71,9

1 080,4

61,6

106,0

6,0

7

Недержавне обов`язкове страхування

1 427,2

2 016,0

588,8

141,3

41,3

2 314,7

298,7

114,8

14,8

9

Державне обов`язкове страхування

32,4

17,7

-14,7

54,6

-45,4

7,5

-10,2

42,4

-57,6

10

ВСЬОГО (всі види страхування)

18 008,2

24 008,5

6 000,3

133,3

33,3

20 442,0

-3 566,5

85,1

-14,9


У таблицях 2.3 та 2.4 наведені дані про загальні (валові) страхові премії, оскільки вони приймають участь у розрахуванні ВВП. Отже, у 2008 році практично всі показники збільшилися в середньому в 1,5 рази, але на фоні підйому лише державне обов’язкове страхування зменшилося практично в 2 рази, та ще більше зменшилося в 2009 році. Така негативна тенденція, ймовірно, продовжуватиметься і надалі. Але на фоні позитивних змін у 2009 році ситуація змінилася. Можна побачити, що у 2008 році був приріст страхових премій на 33,3%, але у 2009 відбулося різке зменшення суми приблизно на 15%. Таке зменшення відбулося через світову фінансову кризу, яка позначилася на українському ринку страхування, через розірвані страхові контракти, які не могли надалі оплачуватися юридичними особами через втрату прибутків підприємств з одного боку, та фізичними особами через втрату місць роботи з другого та ін. Але на фоні негативних змін у 2009 добровільне страхування відповідальності та недержавне обов’язкове страхування все ж таки збільшилося на 6% та 14.8% відповідно. Це можна пояснити тим, що по-перше, у добровільне страхування відповідальності входить страхування КАСКО – страхування транспортних засобів від шкоди та викрадення, по-друге, у недержавне обов’язкове страхування входить страхування цивільної відповідальності власників автотранспортних засобів (ОСАГО), а оскільки автомобілі є найближчим до людей засобом пересування, то люди стали більше страхувати свої автомобілі задля зменшення витрат в умовах кризи, якщо людина, наприклад, потрапить у ДТП тощо. Добровільне майнове страхування включає до себе страхування фінансових ризиків, а оскільки з падінням курсу долара почалася всеукраїнська так звана «банківська паніка» – населення почало забирати свої кошти з депозитних рахунків банків з метою збереження власних грошей від здешевлення та банки перестали видавати кредити, оскільки усі можливі резерви були спустошені – тому можна пояснити таке різке падіння приросту добровільного майнового страхування у 2009 р. Взагалі-то, на кінець 2009 року з рахунків банківських установ було знято коштів на суму $82 млрд. по всій території України. Це достатньо велика сума, яка сильно вплинула на роботу банківської системи – остання була сильно порушена. Політологи вважають, що заниження курсу гривні по відношенню до долара було зроблено в Україні дещо навмисно, щоб НБУ та, зокрема, український уряд змогли заробити грошей на банківській паніці. Але, на жаль, довести це фактами просто неможливо.

Щоб висвітлити у роботі дані про співвідношення розмірів страхових виплат та страхових премій, розглянемо структурну динаміку страхових виплат у розрізі усіх видів страхування у 2007-2009 рр. (табл. 2.5 та 2.6).


Таблиця 2.5 – Обсяги та структура валових страхових виплат за видами страхування в Україні у 2007-2009 рр.

№ з/п

Види страхування

Роки

2007

2008

2009

Сума, млн. грн

Питома вага, %

Сума, млн. грн

Питома вага, %

Сума, млн. грн

Питома вага, %

1

Страхування життя

23,9

0,6

37,7

0,5

62,7

0,9

3

Добровільне особисте страхування

422,9

10,0

586,4

8,3

703,4

10,4

4

Добровільне майнове страхування

3 406,0

80,8

5 843,6

82,9

5 275,9

78,3

6

Добровільне страхування відповідальності

47,1

1,1

34,1

0,5

25,7

0,4

7

Недержавне обов`язкове страхування

276,9

6,6

532,1

7,5

662,5

9,8

9

Державне обов`язкове страхування

36,1

0,9

16,7

0,2

7,1

0,1

10

ВСЬОГО (всі види страхування)

4 212,9

100,0

7 050,6

100,0

6 737,2

100,0

Таблиця 2.6 – Аналіз динаміки страхових виплат за видами страхування в Україні у 2007-2009 рр.

№ з/п

Види страхування

Роки

2007

2008

2009

Сума, млн. грн

Сума, млн. грн

Абсолютне відхилення, млн. грн

Темп росту, %

Темп приросту, %

Сума, млн. грн

Абсолютне відхилення, млн. грн

Темп росту, %

Темп приросту, %

1

Страхування життя

23,9

37,7

13,8

157,7

57,7

62,7

25,0

166,3

66,3

3

Добровільне особисте страхування

422,9

586,4

163,5

138,7

38,7

703,4

117,0

120,0

20,0

4

Добровільне майнове страхування

3 406,0

5 843,6

2 437,6

171,6

71,6

5 275,9

-567,7

90,3

-9,7

6

Добровільне страхування відповідальності

47,1

34,1

-13,0

72,4

-27,6

25,7

-8,4

75,4

-24,6

7

Недержавне обов`язкове страхування

276,9

532,1

255,2

192,2

92,2

662,5

130,4

124,5

24,5

9

Державне обов`язкове страхування

36,1

16,7

-19,4

46,3

-53,7

7,1

-9,6

42,5

-57,5

10

ВСЬОГО (всі види страхування)

4 212,9

7 050,6

2 837,7

167,4

67,4

6 737,2

-313,4

95,6

-4,4


Ситуація зі страховими виплатами на страховому ринку України ще гірша, ніж зі страховими преміями. У 2007 р. страхові виплати склали 4212,9 млн. грн., а страхові премії у 2007 р. склали 18008,2 млн. грн.. Тобто, рівень страхових виплат – співвідношення кількості страхових виплат до страхових виплат - у 2007 році склав 23,4 % (страхових виплат від страхових премій). Відповідно, у 2008 р. – 29,4%, у 2009 р. – 33,0%. Загалом, можна сказати, що це непогана тенденція, яка веде до зростання рівня страхових виплат  з кожним роком в Україні, але це абсолютний показник. Відносний показник залишається в дуже поганому стані. В наступному підрозділі будуть визначені основні передумови, що зумовлюють низький рівень страхових виплат в Україні.

2.3 Актуальні проблеми функціонування й розвитку страхового ринку в Україні.

Розвиток страхового ринку України є нагальною проблемою, зумовленою зростанням рівня невизначеності та ризиковості економічних, політичних, соціальних та екологічних процесів. Усі проблеми страхового ринку України можна умовно поділити на економічні (низький платоспроможний попит фізичних та юридичних осіб на страхові послуги, невеликі обсяги та недосконала структура капіталу страхових організацій, відсутність надійних інвестиційних інструментів для довгострокового розміщення страхових резервів тощо), організаційно-правові (відсутність цілеспрямованої державної політики у сфері страхування, що призводить до безсистемності розвитку українського страхового ринку, недосконалість існуючої нормативно-правової бази, що регламентує розвиток страхової галузі, недостатній рівень державного регулювання та контролю за страховим ринком, непослідовність дій щодо організації державного нагляду за страховою діяльністю та ін.), функціональні (низький рівень кваліфікації кадрів, порушення чинного законодавства, зростання випадків страхового шахрайства, значна інформаційна закритість страхового ринку, низький рівень впровадження у страхову практику сучасних інформаційних технологій, відсутність якісної статистичної інформації і недостатність ґрунтовних інформаційно-аналітичних матеріалів про стан і проблеми формування страхового ринку, непрозорість відомостей про структуру власності вітчизняного страхового ринку, відсутність довіри населення і господарюючих суб'єктів до страхових компаній та ін.).

Далі розглянемо детальніше проблеми, які є найбільш актуальними в Україні, та які максимально стримують розвиток страхового ринку в Україні.

Найбільш головною проблемою є низький рівень страхових виплат. У 2007-2009 рр. він склав в середньому 30% (в індустріально розвинених країнах він досягає 90%). Це непоганий показник відносно аналогічного періоду у 2004 р (7%), але це дуже низький показник відносно страхових ринків в індустріально-розвинених країнах, в яких виплати досягають 95%. Досить легко пояснити, чому саме в Україні страхові виплати такі низькі. Головною причиною є хтива жадібність до грошей та небажання віддавати чесним способом гроші людям у випаду настання страхової події, а також страхове шахрайство, яке набирає оберти з кожним роком, недосконале регулювання страхової діяльності урядом тощо. Юристи, що працюють на СК, використовують поліси та страхові договори проти клієнтів, а СК зухвало вигадують різні причини, щоб не робити страхових виплат. Асоціація страхувальників України веде статистично-інформаційний блок під назвою «Українські «Шедеври» страхового шахрайства». Ось, наприклад: СК відмовила виплату страхового відшкодування в розмірі 27.000 грн. по медичній страховці, аргументуючи це звільненням страховика, який вів справу клієнта. Або, СК відмовила виплатити кошти за викрадення автомобіля, аргументуючи це викраденням техпаспорту разом з автомобілем. Зазвичай, людина, яка не згодна з несправедливістю СК та хоче отримати свої гроші, йде до суду в пошуках справедливості. Експерти вважають, що в Україні дуже високий рівень корупції. Тому, зазвичай, суди виносять вирок на користь СК. І так повторюється з року в рік. СК відчувають свою захищеність з боку уряду. Вони мають потужний «дах» в особі чиновників. А якби в Україні була нормальна система покарання, як, наприклад, в Америці, та достойні заробітні плати, як, наприклад, в Швейцарії, ситуацію, можливо, можна було б і виправити. До цієї проблеми додається ще й недосконале законодавство України, зокрема, Закон України «Про страхування», в якому недостатньо розвинена низка законів, яка регламентує адміністративні покарання у вигляді стягнення за страхові шахрайства. Доцільно було б розробити кримінальну відповідальність за такі вчинки.

Як відомо, в Україні дуже низький рівень страхування життя. Основні причини, які обмежують страхування життя в Україні: нерозв’язання проблеми компенсації громадянам державних виплат за договорами змішаного страхування життя (близько 3 млрд. грн), укладеними ще за радянських часів; підірвана довіра населення до цього виду страхування через вищезазначену причину, а також у зв’язку з гучними банкрутствами СК, які на початку діяльності страхового ринку безкарно займалися суто трастовою діяльністю – «грою на інфляції»; норма ст. 38 Закону України «Про внесення змін та доповнень до Закону України «Про страхування», в якій передбачено, що страховики, які отримали ліцензію на страхування життя, не мають права займатися іншими видами страхування; чинна система оподаткування та ін.

Ще однією важливою проблемою є рівень неосвіченості населення у процесі ведення страхової справи. Лише 30% населення за даними опитування щось знають про страхування. Але обов’язкові види страхування передбачають страхування для всіх людей різних категорій населення. Наприклад, мало хто знає, що таке франшиза (це мінімальна частина збитку, завданого страхувальнику, яка не відшкодовується страховиком), але в нашій країні усі люди, які беруть машини в кредит, зобов’язані купити поліс автоКАСКО на всю суму вартості машини. Що головне для наших водіїв? Купити поліс подешевше! Так, працівники СК говорять: «Ми можемо зробити вам найдешевший поліс, але ви повинні розуміти, що франшизу ми зробимо трохи більшою». Водії погоджуються на цю пропозицію, але декотрі навіть не уявляють, на що вони погодилися. Таким чином, розмір франшизи досягає іноді 90% , і автовласники залишаються без виплат у разі ДТП. До цієї проблеми додається ще й відносини, які виникають між працівниками СК та населенням. Люди повинні розуміти, що їх зі СК зв’язують суто економічно відносини. Коли людина приходить до СК, її зустрічають «червоною доріжкою» та готові запропонувати усе, аби людина купила поліс. Надалі, працівників як підмінили. Вони стають хамовитими, а адвокати СК мляво співпрацюватимуть з тими, хто прийшов за страховим відшкодуванням.

Іншою проблемою в останні часи стала змова СК з банками, автосалонами та іншими установами та організаціями. Коли людина купує автомобіль в кредит у певного автосалону або бере довгостроковий кредит, наприклад, іпотеку, то людині кажуть, що вона повинна застрахувати своє авто або фінансовий ризик у тій чи іншій СК. Але людина має право вибору СК, що в нашій країні не завжди порядно виконується усіма автосалонами або банками.

Не менш важливою проблемою на сучасному страховому ринку є свідомі порушення несумлінними страхувальниками, які мають на меті ошукати СК. Основними види порушень є такі: перекручення інформації щодо терміну дії полісу та сплаченого тарифу; страхування заднім числом; підстави - підстроєні аварії, тілесні ушкодження, ДТП, завищення компенсації, свідоме нанесення ушкоджень майну тощо.

Ще однією дуже важливою проблемою є порядок укладання договору. Всі ми знаємо, що в наші часи треба повністю читати договір тому, що, зазвичай, головні положення написані маленьким шрифтом та/або із зірочкою. Людина, яка приходить у СК, та яку зустрічають з усіма «почестями», бачить у СК друга, але це не завжди так. Зазвичай, у пропонованих полісах є дуже багато винятків та положень, які повністю суперечать політиці страхування. В договорах прописані жорсткі правила, але деякі люди їх просто не читають, а відразу підписують. Наприклад, в договорі написано, що у разі ДТП водій повинен відразу подзвонити аварійному комісару та повідомити СК про випадок, та ще й, до того ж, СК не буде робити страхове відшкодування, якщо цей водій був винуватий. Але за чинним законодавством, людина має право протягом трьох днів повідомити СК про страховий випадок, передбачений договором страхування. Усі знають, що вітчизняні страхові компанії порушують нормативно-правові акти, передбачені законодавством, але ніхто нічого не робить. Всьому виною є надвисокий рівень корупції та відсутність запобіжних заходів з боку уряду.

За рахунок низького попиту на страхові продукти та за рахунок обмеженої пропозиції страхових продуктів постає на українському страховому ринку проблема низького попиту на послуги побічних страхових посередників. Якби український страховий ринок мав більш розгалужений список пропонованих страхових послуг за рахунок додавання до нього нетрадиційних та екстравагантних видів страхування, які могли б стати не тільки цікавими для багатьох людей, але й корисними. Так, СК «Hullberry Insurance Company» пропонує громадянам страхування від цікавих випадків і вже отримала на це дозвіл. Наприклад, СК компенсує людині втрачений час, який вона провела, застрягши у ліфті; якщо страхувальник незаслужено опинився за ґратами, він отримає компенсацію; якщо у країні буде введено сухий закон, людина, що застрахувалася, одразу ж отримає компенсацію. Таким чином, збільшення видів страхування та збільшення попиту на страхові послуги могло б дати змогу розвиватися новим видам спеціальностей, таким як диспашер, сюрвейер, актуарій тощо. Попит усіх СК на ці спеціальності значно б збільшив кількість робочих місць.

Багатогранною проблемою є зависокий рівень інфляції в Україні та нестабільність національної валюти. Фінансові ресурси, накоплені СК у якості страхових резервів доцільно було б розміщувати на відкритому внутрішньому фінансовому ринку, але СК не завжди вкладають свої кошти всередині країні. Вони купують акції, облігації іноземних держав, вкладають у дорогоцінні метали за кордоном тощо. Хоча ці гроші можна було б інвестувати у наукову діяльність молодих спеціалістів-фізиків, хіміків та ін.

Загалом, на сьогодні на страховому ринку України спостерігаються такі негативні тенденції:

– загострення конкуренції;

– обмеження можливостей щодо якісного відбору привабливих ризиків для власного страхового портфеля;

– брак обігових коштів, зменшення ліквідності страховиків;

– занизький рівень довіри населення до СК, який зменшується з кожним роком;

– неможливість використовувати певні канали продажу, які застосовували раніше (зокрема, банківського – внаслідок зменшення кредитування);

– затримки виплат страхових відшкодувань або їх відсутність;

– втрата страховиками й перестраховиками як інституціональними інвесторами можливості надійно вкладати страхові резерви;

– порушення чинного законодавства;

– відсутність цілеспрямованої державної політики у галузі страхування;

– слабкий розвиток інфраструктури страхового ринку;

– концентрація приблизно 90% страхових премій у 10 «ТОП-компаній».

З метою подолання багатьох проблем, які постали на даному етапі розвитку суспільства, у наступному розділі будуть запропоновані методи та способи вирішення найбільш актуальних проблем страхового ринку України, розглянуті перспективи розвитку страхування в Україні з урахування оптимальних умов соціального та економічного розвитку країни.


РОЗДІЛ 3

РОЗРОБКА ЗАХОДІВ ЩОДО ВИРІШЕННЯ ОСНОВНИХ ПРОБЛЕМ ФУНКЦІОНУВАННЯ СТРАХОВОГО РИНКУ В УКРАЇНІ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЙОГО РОЗВИТКУ                                                                               

На сучасному етапі розвитку суспільства страховий ринок, як і будь-який інший фінансовий ринок, зазнав певних матеріальних, економічних, соціальних втрат, відбулися порушення з приводу формування вдалого інвестиційного портфеля, невдалі й прогнози щодо прибутків СК. Все це зумовлене рецесією на фінансовому ринку та, зокрема, світовою фінансовою кризою, яка залишила велику чорну пляму не тільки на ринку страхування. Дуже сильно постраждало національне господарство. Однак,  економіка України продовжує функціонувати в умовах фінансової кризи, так само й страхова справа продовжує своє функціонування. Вданому розділі будуть запропоновані, з погляду автора роботи, найбільш придатні для нашої країни способи та методи вирішення багатьох існуючих проблем страхування, розкриті особливості тих чи інших способів  та методів вирішення проблем та розглянуті майбутні перспективи розвитку страхового ринку України.

Виходячи з необхідності вступу України в систему міжнародних економічних відносин, перебудови економіки з використанням досвіду інших країн відносно ринкових перетворень, проблеми розвитку страхового ринку тісно пов’язані з соціально-економічною ситуацією в державі, фінансово-кредитною політикою, законодавчим та організаційним правовим забезпеченням економічних реформ в Україні.

Держава зацікавлена в розвитку страхової справи в Україні, як в механізмі підтримки рівня народного господарського виробництва і можливості покриття непередбачених втрат і збитків підприємств та окремих громадян з мінімальною участю державних ресурсів і коштів державного бюджету.

Як відомо, перехід до ринкових відносин передбачає появу великої кількості зацікавлених в забезпеченні захисту своєї діяльності, майна, витрат і прибутків, а також різномастих фінансових ризиків та відповідальності від різних наслідків. Тому в цей період страхування повинно розвиватися особливо інтенсивно, чого, на жаль, не можна сказати про Україну.

Таким чином, є доцільним максимально детально розробити та впровадити Страховий Кодекс України, який би передбачав усі сучасні аспекти економічного та соціального розвитку України та був направлений на удосконалення праці страхового ринку. Оскільки зараз на даному етапі розвитку суспільних правовідносин наша країна тримає курс до Євросоюзу, а в останньому, як вже відомо, страхування є дуже важливим показником економічної ситуації, то ж нашому уряду необхідно створити найбільш придатне законодавство, яке б регламентувало основні положення страхування виходячи з основ ринкових відносин. Також є доцільним запровадити велику кількість антикризових законів у новий Страховий Кодекс, оскільки Україна найближчим часом дуже «болісно» переноситиме усі наслідки фінансової кризи як усередині країни, так і ззовні. В силу змін форм власності в процесі реформування окремих галузей народного господарства виникло багато  акціонерних товариств, страховий захист яких практично не вирішений в законодавчому плані. Не вирішеним залишається також питання про правовий захист національного страхового ринку від зарубіжних страхових компаній тощо. Все це вимагає внесення відповідних змін і доповнень до Закону України «Про страхування», або до створення низки законів та занесення їх у Страховий Кодекс. Український уряд в умовах галопуючої інфляції має розробити та запровадити необхідну кількість законів, які б увійшли до Страхового Кодексу які б передбачали швидку зміну напрямків діяльності СК та певну зміну в тарифній системі в умовах інфляції в країні, тому що наше існуюче законодавство не передбачає ніяких змін в умовах інфляції, кризи тощо. Таким чином, в Україні практично відсутні закони, які б передбачали всілякі види покарань за порушення Законодавства або соціально-етичних норм життя.

Законодавством України передбачено мінімальний статутний фонд в розмірі 1,5 млн. євро. Але в середньому 120 з усієї кількості СК не підходять під цей Закон. Тож, уряду необхідно створити певну низку законів та внести зміни до діючого законодавства, які б забороняли та жорстко карали появу на ринку України СК із низьким статутним капіталом, оскільки останні дискредитують страхову діяльність більш-менш порядних СК.

Відомо, що в Україні занизький рівень страхових виплат порівняно з закордонним ринком страхування. Тож є доцільним створити потужну економічно-організаційну, нормативно-правову законодавчу базу, яка б передбачала покарання СК за «страхове шахрайство», яке істотно знижує рівень довіри населення до СК. За кордоном страхові виплати досягають 85-90% страхових премій, а в Україні, як відомо – 25-35% в середньому по країні. Все це призводить до того, що українці в умовах розвитку ринкових відносин залишають практично без захисту, який передбачений законом. Населенню треба відчувати свою захищеність у фінансовому плані. Наприклад, в Германії в кожної людини є медична страховка, яка передбачає у разі проблем зі здоров’ям клієнта СК відшкодування цією СК усіх потрачених коштів на лікування. В нашій країні за рахунок великого рівня корупції та недовершеності існуючого законодавства СК відчувають свою вседозволеність та грубо порушують не тільки нормативні вимоги, але й не виконують покладені на них функції.

Рівень освіченості страхової діяльності в Україні також дуже низький із-за слабо розвиненої маркетингової діяльності СК.  За даними дослідження ринку страхових послуг України, який провела компанія GFK Ukraine, в першому півріччі 2007 р. частка користувачів страхових послуг серед фізичних осіб становила 12%. Знання страхових послуг залишається на досить низькому рівні: 15% респондентів не знають жодної страхової послуги. Рівень знання хоча б однієї із страхових послуг не перевищує 55%. Ще нижче рівень знань про нагромаджувальне страхування (на рівні 22-27%). Найбільш популярними послугами є страхування автотранспорту (3.3%), добровільне медичне страхування (2,8%) і страхування від нещасного випадку (2,4%), а також страхування квартири (2,6%) і домашнього майна (2,1%). Таким чином, назріла необхідність створення спеціальних інформаційно-консалтингових організацій та агентств, які б масово розповсюджували інформацію про діяльність СК, рекламували страхові послуги тощо. Можливо, із створенням покарань за страхове шахрайство та підвищенням рівня страхових виплат та частина населення, яка достатньо інформована про страхування, або частина населення, яка зазнала певних втрат від СК і не хоче купувати страхові послуги, знову почне користуватися послугами СК.

В умовах загострення кризи в Україні та зменшення платоспроможності населення є необхідність залучення до роботи страхових агентів з метою зниження витрат СК, розповсюдження інформації, рекламування тих чи інших СК, розширення впливу СК, а також збільшення кількості робочих місць тощо. Тому, при купівлі в агента страхового продукту необхідно отримати докази того, що даний агент дійсно є офіційним представником СК і продає продукти, що належать їй. Всі страхові агенти діють на підставі договору доручення, вимоги до якого встановлені статтями 1000-1010 Цивільного кодексу України. Тому, перед придбанням страхових продуктів необхідно ознайомитися з оригіналом договору доручення або іншого документа, що підтверджують повноваження агента, а також переконатися у відповідності повноважень реальній діяльності агента.

Із розвитком ринкових відносин та підвищенням кількості користувачів страховими послугами постане необхідність у створенні великої кількості цілком нових для нас, але давно створених за кордоном інститутів, які обслуговують і контролюють страховий бізнес. Перш за все назріла необхідність організації експертних служб, в яких працюють сюрвейери, актуарії, аварійні комісари, диспашери та інші побічні страхові посередники. Створення таких служб та органів, координуючих їх роботу, а також закладів по навчанню профільних майбутніх спеціалістів вимагають участі та всілякого сприяння держави. Це дозволить сформувати інфраструктуру страхового ринку на рівні світових вимог, проводити аналіз і розробляти заходи по зменшенню та запобіганню ризиків, розвантажити суди і арбітражні заклади від чисельних позовів за страхове відшкодування, створити нові робочі місця та залучити висококваліфікованих спеціалістів, які часто не знаходять застосування своїм знанням і досвіду. Експертні служби повинні відповідати сучасним вимогам по рівню технічного оснащення, спеціалізованих експертних методик. Нині страхові організації мають гостру потребу в спеціалістах по актуарних розрахунках, юристах-спеціалістах в галузі страхування, спеціалістах з статистики. Розвиток вітчизняного страхування викликає також необхідність розвитку сфери страхових посередників — брокерів. Це буде сприяти встановленню здорової конкуренції, розширенню можливості клієнтів для вибору оптимальної схеми страхування, створенню безконфліктних відносин між страховиками і страхувальниками, створенню нових робочих місць. Можливість купити не самий кращий і дешевий страховий поліс цілком реально для українських клієнтів. В західно-європейських країнах ця проблема давно вирішена — аналізом послуг на страховому ринку за дорученням клієнта займається професійний страховий брокер. Так, у Німеччині і Франції при посередництві брокерів укладається 18-20% всіх договорів страхування, у Великобританії — 70%, в США — не менше 80%. При цьому 100 найбільших страховиків США укладають угоди тільки при посередництві брокерів.

В умовах економічної і фінансової кризи безумовно знижується активність на страховому ринку. Для її активізації необхідною умовою є стабільність гривні, зменшення інфляції, завершення процесів приватизації в основних галузях народного господарства. В принципі захистити можна   тільки власника і в умовах нормального функціонування фінансової системи. Проте і самі страхові компанії можуть зробити чимало, щоб їх страхові технології і продукти відповідали європейським стандартам.

Виходячи з того, що перед купівлею страхового полісу співробітники СК спілкуватимуться зі страхувальниками, як із найбажанішими клієнтами, а після отримання грошей про останніх просто забудуть, тож страхувальникам було б доцільним: по-перше, вимагати від страхових компаній копії будь-яких документів, за ознайомлення з якими або під якими страхувальники підписуються (у тому числі і заява про настання страхової події); по-друге, треба уважно читати правила, витяги з правил та договір страхування (особливо те, що написане дрібним шрифтом – зазвичай, це найцікавіше); по-третє, якщо у страхувальників з’явилися певні питання та вони вимагають уточнень, усі уточнення повинні буди задокументовані юридично, оскільки слова не мають ніякої юридичної сили; по-четверте, необхідно виключати усі неясності та двозначності в документах, тому що надалі вони будуть використані проти клієнтів. Таким чином, вступаючи у ділові відносини із СК, украй необхідно потурбуватися про свій юридичний захист. Для цього доцільно до укладання договору підійти максимально відповідального, для ознайомлення з договором привернути свого юриста. При передачі документів у СК у страхувальника повинен залишитися письмовий доказ того, що СК отримала направлений нею документ і дату отримання. У супровідних листах доцільно робити опис документів, що направляються. Вказані заходи будуть надзвичайно корисними при необхідності судового рішення суперечки.

Виникає потреба ввести додаткове покарання несумлінних страхувальників за свідомі грубі порушення, що проявляються в інсценуваннях страхових випадків, які призводять до виплат СК страхового відшкодування.

В Україні є гостра необхідність створити незалежні консалтингові центри, які б консультували страхувальників при виборі поліса страхування. Основні типові помилки страхувальників, такі як: страхувати житло без огляду вигідно і просто; при настанні нещастя клієнт отримає на руки всю страхову суму; не обов’язково зберігати підтверджувальні вартість ремонту і обстановки документи, якщо договір із страховиком вже підписаний, та багато інших помилок могли б бути виправлені спеціалістами спеціальних консалтингових центрів.

Український страховий ринок є дуже перспективним навіть в умовах фінансової кризи. Важливим напрямом залишається впровадження зарубіжного досвіду організації страхування і ефективного функціонування страхового ринку, оскільки в розвинутих країнах існує чітка національна система координації діяльності страхових організацій при провідній ролі держави у розробці програм і стратегії розвитку страхування, а також є позитивний досвід розвитку кооперативних страхових організацій. Необхідно також відзначити, що Експертною радою з питань страхування при Кабінеті Міністрів України при участі Ліги страхових організацій, Комітету у справах нагляду за страховою діяльністю, Міністерства економіки, Міністерства фінансів і Міністерства юстиції України розроблено «Концепцію розвитку страхової діяльності в Україні». В ній, зокрема, відзначається, що входження України в систему господарських зв’язків і перебудова її економіки вимагають розвитку страхової справи в нашій країні з урахуванням досвіду розвинутих країн. Акцентується також увага на тому, що держава заінтересована в розвитку страхової справи як однієї із складових механізму підтримання стабільного рівня суспільного виробництва і покриття непередбачуваних втрат підприємств, установ, організацій та громадян при настанні страхових випадків. Концепція передбачає створення умов для функціонування і розвитку національного страхового ринку [38].

На рівні СК забезпеченню нормальної діяльності в умовах фінансової кризи сприятимуть такі заходи:

– розробка особистих медичних страховок задля підтримки рівня впевненості населення у майбутньому дні;

– розробка нових маркетингових досліджень ринку покупців страхових послуг певними СК;

– оптимізація (мінімізація) СК всіх витрат (на службовий транспорт, оренду, техніку тощо);

– перегляд структури персоналу й оптимізація його складу з метою залишити лише кваліфіковану частину персоналу;

– інформаційно-комунікаційне забезпечення антикризових заходів;

– виважене формування страхового портфеля та постійний моніторинг його якості (виявлення і виключення збиткових продуктів);

– диверсифікація страхового портфеля;

–  коригування продуктового ряду (впровадження нових продуктів, зокрема, нетрадиційних та різних екстравагантних видів страхування, які б максимально відповідали потребам споживачів у сучасних умовах). У цьому контексті можна робити ставку на продукти, що передбачають франшизу, оскільки вартість таких полісів менша (в автострахуванні, зокрема);

– розміщення депозитів у банках, рейтинг яких не нижчий від рейтингу країни;

– вилучення активів із ризикових банків та підприємств;

– орієнтація не тільки на «поважних клієнтів», але й на неплатоспроможних клієнтів, наприклад, шляхом надання страхових послуг у кредит;

– інші заходи з покращення ситуації на ринку страхування на рівні СК;

На рівні держави в першу чергу було б доцільним вжити заходи з:

– прийняття Страхового Кодексу України, який би включав до себе низки законів, які регламентують фінансові стимули та санкції суб’єктам страхового ринку; антикризові заходи; методи перебудови інфраструктури страхового ринку; методи боротьби з інфляцією та неплатоспроможністю населення;

– вирішення питань стосовно неповернення банками коштів страховим компаніям;

– очищення ринку від схемних, неплатоспроможних і недобросовісних СК;

– протидії демпінгу;

– удосконалення механізму нагляду за діяльністю страхового ринку в умовах фінансової кризи;

удосконалення способів і форм державного регулювання страхового ринку, у тому числі контролю за діяльністю страховиків;

– підвищення кількості маркетингових досліджень масштабного характеру по всій території України з метою визначення платоспроможності та потреб населення у певних видах страхових продуктів;

– прискорення розвитку фондового ринку України з метою підвищення стимулів для СК інвестувати свої резерви «в Україну»;

– підвищення податкових ставок на види страхування з метою наповнення державного бюджету та місцевих бюджетів, оскільки страхування – це дуже прибутковий вид бізнесу;

– розвитку, розробки та впровадження, а також підвищення обізнаності населення про всілякі вишукані види страхування;

– забезпечення прозорості діяльності в умовах фінансової кризи;  

включення страхування в число найважливіших фінансово-економічних механізмів регулювання економіки;

– створення системи обліку і звітності сфери страхової діяльності з метою формування банку достовірної інформації і її доступності;

– запровадження механізму передачу страхового портфеля іншому страховикові;

– посилення контролю за встановленням рівноправних партнерських відносин з банками, автосалонами, ломбардами та іншими установами з метою усунення кількості змов;

– інші заходи з покращення ситуації на ринку страхування на рівні держави.

Таким чином, можна зробити висновок, що усі процеси, які стримують розвиток страхового ринку України, можна «перемогти», якщо вжити спеціальних заходів як на рівні окремої СК, так і на рівні держави. Слід зазначити, що погіршення ситуації на українському страховому ринку певною мірою зумовлене відсутністю належної державної стратегії реалізації рішень щодо регулювання страхової діяльності. Бездіяльність уряду призводить до негативних наслідків, що заважають інтеграції українського страхового ринку до Європи. Необхідно скоригувати діяльність усіх можливих структур влади, відповідальних за страховий сектор, скоригувати роботу усіх працівників у сфері страхування, скоординувати роботу усіх суб’єктів страхового ринку та розглядати їх як одне ціле і, можливо, український страховий ринок вийде на новий етап свого подальшого розвитку.


ВИСНОВКИ

Курсову роботу присвячено основним проблемним питанням розвитку та функціонування страхування та, зокрема, страхового ринку в Україні.

В курсовій роботі визначено основні передумови та потреби виникнення страхування в Україні, визначено, що страхування – це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових   випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними  особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів; на цій основі викладено основні ознаки страхування не тільки з точки зору страхування як економічної категорії, а й з точку зору страхування як виду бізнесу та особливої форми захисту, визначено суспільний зміст страхування, який проявляється завдяки принципам, обґрунтовано основні функції страхування, завдяки яким страхування проявляється в іншому невідомому раніше аспекті. В роботі також наведено й проаналізовано основні види та форми страхування в Україні та визначено фактори, що впливали на розвиток цих видів, а також надано детальну класифікацію страхування залежно від різних аспектів, за якими страхування можна розглядати. Докладно розглянуто сутність та структуру страхового ринку в Україні, визначено основні положення щодо функціонування й розвитку страхового ринку, далі було визначено, які саме фактори вплинули на цей розвиток, а на цій основі було детально класифіковано страховий ринок України за різними аспектами. В роботі наведено класифікацію основних суб’єктів страхового ринку в України, а також наведено їх докладну характеристику та опис. Визначено фактори, які впливали на формування тих чи  інших суб’єктів страхового ринку, з цього добуті основні концепції роботи певних страхових суб’єктів з урахуванням кон’юнктури страхового ринку в Україні.

Далі розглянуто кількість страхових компаній на українському страховому ринку, проаналізовано динаміку та визначено, що кількість страхових компаній має тенденцію до збільшення. Викладено та детально розглянуто усі чинники, що впливають на кількість страхових компаній в України та визначено, що в майбутньому ця кількість може зменшитися. Далі розглянуто основні тенденції розвитку страхового бізнесу в Україні та визначено, що український страховий ринок розвивався стрімкими темпами, але його розвиток був зупинений рецесією страхового ринку, яка виникла із-за світової фінансової кризи. Наведено структуру та динаміку обсягів валових страхових премій та валових страхових виплат, проаналізовані основні показники та визначено, що в Україні дуже низький рівень страхових виплат. Визначено, що рівень страхових виплат – це співвідношення валових страхових виплат до валових страхових премій. В процесі обґрунтування основних чинників, що вплинули на існуючу ситуацію на українському ринку страхування визначено актуальні проблеми, які постають під час здійснення купівлі-продажу страхових послуг на українському ринку страхування, під час взаємодії усіх суб’єктів страхування між собою, визначено, що розвиток страхового ринку в Україні є нагальною проблемою не тільки для уряду, але й для усіх суб’єктів господарювання України, визначено та обґрунтовано основні фактори, які істотно уповільнюють розвиток страхування та заважають інтеграції українського ринку страхування до світового.

На основі усіх визначених проблем, що постають під час аналізу діяльності страхових компаній України, обґрунтовано необхідність застосування цілковито нових методів та засобів подолання цих проблем з урахування кон’юнктури страхового ринку в Україні. Визначено, що проблеми носять не тільки економічний характер, а й функціональний, організаційно-правовий тощо. На цій основі було поділено основні методи боротьби з найбільш вагомими проблемами відповідно до характеру визначених проблем. Визначено, що усі проблеми в сукупності, які залежать від певних факторів, а також недосконале законодавство України, існуючі проблеми поза страховим сектором, менталітет людей тощо завдають насправді не тільки шкоди економіці країни, а й суспільству, суспільному виробництву та певним видам фінансового ринку. З цього визначено, яких саме заходів вживає уряд в особі Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України та інших центральних органів влади й управління та певні суб’єкти страхового ринку, аби не допустити подальший розвиток усіх проблем. Також запропоновано, яких заходів додатково треба вжити, аби скоротити гальмування розвитку страхування та інтеграції українського страхового ринку у світовий. Зокрема, усі запропоновані заходи щодо вирішення актуальних проблем функціонування й розвитку страхового ринку в Україні було структуровано та упорядковано.

Крім усього іншого, в роботі наведено додаткові дані про розвиток світового страхового ринку та його вплив на вітчизняний світовий ринок, з цього було визначено, що український страховий ринок постійно розвивається с урахування досвіду закордонних партнерів, але недосконале регулювання та контроль за діяльністю страхових компаній з боку уряду є основною перешкодою подальшого розвитку. Роботу зроблено з урахуванням досвіду експертів з питань страхування, які постійно працюють у сфері страхового сектору в Україні та аналізують поведінку страхового ринку кожен рік. Наведено різні відомості про проведення маркетингових досліджень на території України та про необхідність проведення більшої кількості останніх, аби врахувати вподобання населення та покращити роботу страхування. Визначено загальну сукупність різних факторів – політичних, економічних, соціальних – які здійснюють постійний вплив на розвиток та функціонування страхового ринку в Україні.


СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

  1.  Алгазин А.И. Страховое мошенничество и методы борьбы с ним [Текст] / А.И. Алгазин, Н.Ф. Галагуза, В.Д. Ларичев. - М.: Дело, 2003. - 512 с.
  2.  Базилевич В.Д. Страхова справа [Текст] / В.Д. Базилевич, К.С. Базилевич.-К.: Знання, 2005. - 351с.
  3.  Базилевич В.Д. Страхова справа: Підручник [Текст] / В.Д. Базилевич - К.: КНЕУ, 2004. - 1024 с.
  4.  Барановсъкий О.І. Фінансова безпека [Текст] / О.І. Барановський. - К.: ФЕНІКС, 1999. - 338 с.
  5.  Безугла В.О. Страхування [Текст] / В.О. Безугла, І.І. Постіл, Л.П. Шаповал - К: Центр учбової літератури, 2008. – 580с.
  6.  Бирюков Б.М. Страхование автомобиля [Текст] / Б.М. Бирюков - М.: ПРИОР, 1999. - 128 с.
  7.  Бурроу К. Основы страховой статистика [Текст]: Пер. с англ. / К. Бурроу - М.: Анкил, 1996. - 96 с.
  8.  Внукова Н.М. Страхування: теорія і практика [Текст]: Навчально-методичний посібник / Н.М. Внукова, Н.Ф. Временко, В.І. Успаленко та ін.; За загальною редакцією проф. Внукової Н.М. - Харків.: Бурун Книга, 2004. - 376 с. - С. 5, 17.
  9.  Внукова Н.Н. Практика страхового бизнеса [Текст] / Н.Н. Внукова - К.: Либра, 1994. - 75 с.
  10.   Галагуза Н. Ф. Преступления в страховании: предотвращение, выявление и расследование (отечественный и зарубежный опыт) [Текст] / Н.Ф. Галагуза, В.Д. Ларичев - М.: Дело, 2000. - 256 с.
  11.   Галагуза Н.Ф. Реклама в страховании: ключ к успеху [Текст] / Н.Ф. Галагуза - М.: Финансы, 1995. - 132 с.
  12.   Галагуза Н.Ф. Страховые посредники [Текст] / Н.Ф. Галагуза - М.: Юринформ, 1998. - 208 с.
  13.   Гвозденко А.А. Основы страхования: Учебник [Текст] / А.А. Гвозден-ко - М.: Финансы и статистика, 1998. - 304 с.
  14.   Группа GFK Ukraine [Електронний ресурс]. – режим доступу <www.gfk.ua>
  15.   Дворак М.С. Конкурентна політика на ринку страхових послуг України [Текст] / М.С. Дворак, Ю.М. Уманців // Фінанси України. – 2008. – №4. – С.104-117.
  16.   Закон України «Конституція України» № 254к/96-ВР від 28.06.1996 [Електронний ресурс]. – Режим доступу <http://zakon.rada.gov.ua>.
  17.   Закон України «Про захист прав споживачів» № 1023-ХІІ від 12.05.1991 [Електронний ресурс]. – Режим доступу <http://zakon.rada.gov.ua>.
  18.   Закон України «Про звернення громадян» № 393/96-ВР від 02.10.1996 [Електронний ресурс]. – Режим доступу <http://zakon.rada.gov.ua>.
  19.   Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-VI від 01.07.2004 [Електронний ресурс]. – Режим доступу  <http://zakon.rada.gov.ua>.
  20.   Закон України «Про страхування» № 86/96-ВР від 07.03.1996 [Електронний ресурс]. – Режим доступу <http://zakon.rada.gov.ua>.
  21.   Закон України «Про фінансові послуги і державне регулювання ринків фінансових послуг» № 2664-ІІІ від 12.07.2001 [Електронний ресурс]. – Режим доступу <http://zakon.rada.gov.ua>.
  22.   Інтернет-журнал «Про страхование» [Електронний ресурс]. – режим доступу <www.forinsurer.com>
  23.   Інтернет-журнал «Страховой рейтинг Insurance.top» [Електронний ресурс]. – режим доступу <http://insurance.top>
  24.   «Господарський кодекс України» № 436-IV від 16.01.2003 [Електронний ресурс]. – Режим доступу <http://zakon.rada.gov.ua>.
  25.   «Цивільний Кодекс України» № 435-IV від 16.01.2003 [Електронний ресурс]. – Режим доступу <http://zakon.rada.gov.ua>.
  26.   Кодекс України «Цивільно-процесуальний Кодекс України» № 1618-IV від 18.03.2003 [Електронний ресурс]. – Режим доступу <http://zakon.rada.gov.ua>
  27.   Кудлай В.Г. Особливості маркетингу в страхових компаніях [Текст] / В.Г.Кудлай // Економіка. Фінанси. Право.- 2007.- №1.- С.18-23.
  28.   Ларіонова Л. Страховий ринок в Україні: Яким йому бути? [Текст] /Л. Ларі-онова // Фінанси України. - 1996. - № 8. - С. 99 – 101.
  29.   Ліга страхових організацій України [Електронний ресурс]. – режим доступу <http://uainsur.com>
  30.   Лутак Н. Пути интегрирования украинского страхового рынка в мировой [Текст] / Н. Лутак // Финансовые услуги. - 1997. - № 1. - С. 20-24.
  31.   Митрохин В.К. Внимание! Страховое мошенничество [Текст] / В.К. Митрохин. - М.: Наука, 1995. – 148 с.
  32.   Мних М.В. Стратегія діяльності страхової компанії [Текст] / М.В.Мних // Економіка. Фінанси. Право.- 2004.- №1.- С. 23-25.
  33.   Нэлмэн У. Роль страхования в управлении рисками банков [Текст] / У. Нэл-мен // Финансовые услуги. - 1997. - № 2. - С. 41-44.
  34.   Осадець С.С. У третє тисячоліття - з чіткою програмою розвитку страхового ринку [Текст] / С.С. Осадець // Фінанси України. - 2000. - № 9 (спецвипуск). - С. 79-85.
  35.   Пікус Р.В. Страхові ринки України та Росії в умовах фінансової кризи [Текст] / Р.В. Пікус, Н.М. Приказюк // Фінанси України. – 2009. – №12. – С.47-55.
  36.   Плешков А.П. Очерки зарубежного страхования [Текст] / А.П. Плешков - М.: Анкил, 1997. - 200 с.
  37.   Плиса В.Й. Страхування: Навч.посіб. [Текст] / В.Й. Плиса.- К.:Каравела, 2006. - 392с.
  38.   Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення концепції розвитку страхового ринку України до 2010 р.  369-р від 23.08.2005 [Електронний ресурс]. – Режим доступу <http://zakon.rada.gov.ua>.
  39.   Статистичний щорічник України за 2008 рік [Текст] / Держкомстат України / За ред. О. Г. Осауленко. – К.: Держаналітінформ, 2009. – 566 c.
  40.   Ткаченко Н.В. Ризики діяльності страхових компаній: теоретичний аспект [Текст] / Н.В. Ткаченко // Фінанси України. – 2010. – №7. – С.84-92.

ДОДАТКИ


Додаток А

Таблиця А.1 – Рівень страхових виплат за видами страхування у 2008-2009 рр.

№ з/п

Види страхування

Роки

2008

2009

1

Страхування життя

3,4%

7,6%

3

Добровільне особисте страхування

40,4%

48,8%

4

Добровільне майнове страхування

31,7%

35,7%

6

Добровільне страхування відповідальності

3,3%

2,4%

7

Недержавне обов`язкове страхування

26,4%

28,6%

9

Державне обов`язкове страхування

94,4%

94,7%

10

ВСЬОГО (всі види страхування)

29,4%

33,0%


Додаток Б

Таблиця Б.1 – Рейтинг топ-10 страхових компаній за страховими преміями у розрізі видів страхування у 2009 р., тис. грн.

Страхові компанії

Страхові премії

Всього

В т.ч.

Особисте

Майнове

Відповідальності

Обов’язкове

Держ. обов’яз-кове

1

ОРАНТА

719 975,2

21 161,2

400 274,5

9 061,2

284 988,3

2 490,0

2

АХА

700 917,0

18 888,0

607 598,0

4 946,0

69 485,0

0,0

3

ЛЕММА

542 375,8

11 642,9

365 860,4

131 325,0

33 547,5

0,0

4

КРЕМЕНЬ

534 176,2

32 693,9

463 896,3

21 710,6

15 875,4

0,0

5

АВАНТЕ

523 395,7

7 627,6

347 865,3

139 419,9

28 482,9

0,0

6

UNIQA (КРЕДО-КЛАССИК)

500 006,9

92 059,8

304 672,0

16 785,8

86 489,3

0,0

7

ПРОВИДНА

453 784,2

108 656,1

208 695,4

3 079,8

133 352,9

0,0

8

ИНГО УКРАИНА

438 377,4

77 288,7

258 756,4

30 673,1

71 659,2

0,0

9

УКРАИНСКАЯ ПОЖАРНО-СТРАХОВАЯ КОМПАНИЯ

417 073,3

43 128,8

258 986,3

24 984,1

89 974,1

0,0

10

УКРАИНСКАЯ СТРАХОВАЯ ГРУППА

372 928,7

8 890,1

316 311,8

2 935,6

44 791,2

0,0

Додаток В

Таблиця В.1 – Рейтинг топ-10 страхових компаній за страховими виплатами у розрізі видів страхування у 2009 р., тис. грн.

Страхові компанії

Страхові виплати

Всього

В т.ч.

Особисте

Майнове

Відповіда-льності

Обов’язкове

Держ. обов’язкове

1

ЛЕММА

562 634,4

6 611,9

555 423,5

10,7

588,3

0,0

2

АВАНТЕ

547 038,9

8 198,7

538 840,2

0,0

0,0

0,0

3

ОРАНТА

345 405,9

6 759,9

234 956,8

1 082,8

100 243,3

2 363,1

4

ДЖЕНЕРАЛИ ГАРАНТ

266 198,8

13 961,7

204 703,1

550,6

46 983,4

0,0

5

АХА

260 464,0

3 552,0

226 670,0

207,0

30 035,0

0,0

6

ИНГО УКРАИНА

258 016,4

66 062,6

154 223,7

3 209,8

34 520,3

0,0

7

ПРОВИДНА

248 374,1

97 370,8

97 508,0

2 913,8

50 581,5

0,0

8

УКРАИНСКАЯ СТРАХОВАЯ ГРУППА

245 288,6

2 275,3

212 155,0

966,5

29 891,8

0,0

9

UNIQA (КРЕДО-КЛАССИК)

154 129,5

43 413,7

93 506,7

200,3

17 008,8

0,0

10

АСКА

140 639,8

52 638,6

65 297,6

935,2

21 768,4

0,0


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

82175. ПРОЕКТИРОВАНИЕ ВНУТРИЦЕХОВОГО ЭЛЕКТРОСНАБЖЕНИЯ 369.4 KB
  Выбор способа прокладки линий осветительной сети цеха В производственных участках групповые и распределительные линии прокладываются открыто по строительным конструкциям. Во вспомогательных помещениях осветительные линии прокладываются скрыто в трубах под слоем штукатурки и гофрированной пластмассовой...
82176. Проектирование и расчет параметров сетей передачи данных 10.04 MB
  Сегодня вычислительные сети продолжают развиваться, причем достаточно быстро. Разрыв между локальными и глобальными сетями постоянно сокращается во многом из-за появления высокоскоростных территориальных каналов связи, не уступающих по качеству кабельным системам локальных сетей.
82177. Физические процессы на поверхности твердых тел при лазерном воздействии 1.11 MB
  Создание лазеров совершило революцию в науке и технике. Но наиболее массовой областью использования лазерной техники является в настоящее время лазерная обработка материалов в основе которой лежит в большинстве случаев тепловое воздействие лазерного излучения.
82179. Выявление основных принципов управления в автомобилестроительных организациях 835 KB
  В процессе работы над курсовым проектом мы поставили перед собой следующие задачи: на примерах самых успешных компаний в области автомобиле строения рассмотреть модели организационных структур, позволивших этим компаниям добиться поразительных результатов и стать лидерами в этой отрасли...
82180. Анализ фондоотдачи (на примере ООО «Савой») 960.5 KB
  Данная тема курсовой работы актуальна, так как интенсивность и эффективность использования основных средств как скрытый резерв предприятия определяет доходность капитала и финансовое состояние предприятия.
82181. Анализ современного состояния банковской системы 76.24 KB
  Цель данной работы: рассмотреть теоретические основы банковской системы а также исследовать банковскую систему России в настоящее время. Задачи поставленные при написании курсовой работы следующие: определить теоретические аспекты банковской системы; определить основные понятия банка...
82183. Создание базы данных, содержащей сведения о двадцати сберегательных банках. Расположить список банков в алфавитном порядке с помощью метода сортировки деревом 374.5 KB
  Результат каждого спортсмена определяется разностью между временем финиша и временем старта. Построить итоговую таблицу, расположив участников в порядке занятых мест с помощью метода сортировки Шелла. Составить список тех спортсменов, число промахов при стрельбе которых больше 4.